Комплексна фізична реабілітація при попереково-крижовому остеохондрозі хребта

ГЛАВА 3

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВОМУ ОСТЕОХОНДРОЗІ ХРЕБТА

Ретельне обстеження хворих сприяє глибшому обґрунтуванню методики лікування. Крім того, воно необхідне для міркування про ефективність проведеного лікування. Основну увагу при обстеженні звертають на наявність у хворих порушення з боку опорно-рухового апарату та нервової системи [15]. Пропоновані ортопедичні та неврологічні методи обстеження хворих доступні практичним працівникам з фізичної реабілітації.

Для обстеження хворих у відділеннях реабілітації необхідна наявність наступного устаткування: кутомір для визначення амплітуди рухів у суглобах; динамометр для визначення сили м'язів кисті; сантиметрова стрічка для визначення ступеня атрофії м'язових груп; міотонометр для визначення тонусу м'язів; секундомір; артеріальний тонометр; майданчик заввишки 18 см для проведення функціональних проб. Методи обстеження залежать від синдрому захворювання. Результати обстеження заносяться у форму № 42.

Оцінка результатів відновного лікування хворих з вертеброгеними болями в спині заснована на встановленні динаміки клінічних проявів, зміни характеру перебігу захворювання, позитивних зрушень з боку порушень життєдіяльності. Вивчаються суб'єктивні показники (оцінка хворим вираженості болю, порушень життєдіяльності, якості свого життя) [4,28,31,36,37,49,67] і об'єктивні, отримані при динамічному спостереженні з боку медичних і соціальних працівників. Об'єктивними критеріями є, як правило, клінічні симптоми захворювання, терміни та повнота повернення до праці.

Оцінку ефективності лікувальних і відновних заходів починають з визначення ступеню регресу больового синдрому [56,75. Найбільш простими тестами для кількісної оцінки сприйняття болю є візуальна аналогова шкала, вербальна оцінна шкала та процентна шкала [28].

Візуальна аналогова шкала є відрізком прямої лінії завдовжки 100 мм, початкова точка якої відповідає відсутності болю, а кінцева - нестерпним больовим відчуттям. Вербальна оцінна шкала містить ряд слів, що описують силу болю: біль відсутній; слабкий; помірний; сильний; дуже сильний. Оцінкою сили болю служить порядковий номер вибраного визначення. Оцінка динаміки больових відчуттів за допомогою процентної шкали проводиться таким чином: хворого просять прийняти інтенсивність його початкового болю за 100% і вказати, на скільки відсотків зменшився біль до кінця лікування.

Враховуючи, що характер і величина болю є суб'єктивним показником і залежить від багатьох чинників, необхідно використовувати визначення ступеня вираженості вертебро-неврологічних синдромів (див. табл. 3.1.). Дане обстеження необхідно проводити під час вступу хворого на реабілітацію та в динаміці відновного лікування, з кратністю один раз на 7-9 днів, що важливе для своєчасної корекції реабілітаційних заходів.

Таблиця 3.1

Шкала пятибалльной оцінки вертеброневрологічної симптоматики

Симптом	Ступінь порушень
	0 балів	1 бал	2 бали	3 бали	4 бали
Порушення об'єму рухів в ураженому відділі хребта*	Немає	Обмеження об'єму рухів до 25% від середньо нормальних значень	Обмеження об'єму рухів до 25-49% від середньо нормальних значень	Обмеження об'єму рухів до 50-74% від середньо нормальних значень	Обмеження об'єму рухів до 75-100% від середньо нормальних значень
Сколіоз	Немає	Слабко виражений, виявляється при функціональних пробах	Помірно виражений, виявляється в положенні, стоячи, лежачи, зникає	Виражений, стійкий, не зникає в положенні, лежачи	Різко виражений, не зникає в положенні, лежачи
Корінцевий синдром	Немає	Слабко виражені рухові або рефлекторні, або чутливі порушення в зоні іннервації одного корінця	Помірно виражені рухові, рефлекторні та чутливі порушення в зоні іннервації одного корінця; або слабковира-жені ознаки ураження двох корінців, або помірно виражені порушення в зоні іннервації одного корінця у поєднанні із слабо вираженими порушеннями в зоні іннервації іншого корінця	Сильно виражені рухові, рефлекторні та чутливі порушення в зоні іннервації одного корінця; або помірно виражені порушення в зоні іннервації двох корінців; або сильно виражені порушення в зоні іннервації одного корінця у поєднанні із слабо вираженими порушеннями в зоні іннервації іншого корінця	Сильно виражені рухові, рефлекторні та чутливі порушення в зоні іннервації двох корінців; або сильно виражені порушення в зоні іннервації одного корінця та помірно виражені порушення в зоні іннервації двох корінців; або помірно виражені порушення в зоні іннервації трьох корінців
Нейродист рофічний синдром	Немає	Є декілька осередків остеоміо-фіброза у межах однієї анатомічної ділянки, частина з яких слабо болезненна при пальпації (про хворобливість судять за словесним звітом), а частина - помірно болезненна при пальпації (про хворобливість судять за мімічною реакцією); або є осередки в двох-трьох анатомічних ділянках, усі слабко хворобливі при пальпації	Є осередки остеоміо-фіброза у межах двох-трьох анатомічних ділянок, при пальпації частина з них слабо хвороблива, а частина - помірно хвороблива; або осередки в двох областях, всі помірно хворобливі; або є осередок в одній анатомічній ділянці, сильно хворобливий при пальпації (про хворобливість судять за загальною руховою реакцією), разом із слабо хворобливими осередками в інших ділянках	Є осередки остеоміо-фіброза у межах двох-трьох анатомічних ділянок, частина з яких помірно, а частина - сильно болісна при пальпації; або осередки в трьох і більш ділянках, усі помірно хворобливі; або надзвичайно хворобливий осередок у межах однієї анатомічної ділянці при слабко та помірно хворобливих осередках остеоміофіброза в інших ділянках	Є осередки у межах декількох анатомічних ділянок, при пальпації всі сильно або дуже сильно хворобливі

Примітка. *3а середньо нормальний об'єм руху в хребті, за даними гоніо- та курвіметрії, приймають наступні [М.Ш. Білялов і співавтори, 1980]: у нижньогрудному та поперековому відділах поворот тулуба при фіксації тазу та ніг складає по 30° в той або інший бік; у поперековому відділі хребта об'єм рухів у сагітальній площині, за даними курвіметрії (сума кіфозування та лордозування, в мм), складає при зрості до 160 см - 48 мм, при зрості 161-170 см - 45 мм, при зрості 171-180 см - 42 мм, при зрості більше за 180 см - 35 мм.

Оцінка ефективності фізичної реабілітації припускає визначення не лише динаміки морфофункціонального дефекту (клінічних синдромів), але і функціональних можливостей хворого в його повсякденному житті. Адекватним завданням реабілітації, валідним і надійним інструментом є Освестровський опитувальник (Oswestry Low Back Pain Disability Questionnaire, англ.) 95, який включає десять секцій, що описують різні сфери життєдіяльності хворого (див. схему 3.1.). У кожній секції приведені по шість описів можливого стану хворого, з них кожний перший оцінюється в 0 балів, кожний шостий - у 5 балів (про систему оцінки хворий не повинен знати). Хворого просять вибрати по одному опису, найбільш точно відповідному його стану, з кожного розділу. Тотальна оцінка проводиться шляхом ділення суми отриманих балів по всіх секціях на максимально можливу суму балів (50) з виразом отриманого показника у відсотках; у тому випадку, якщо хворий по якихось міркуваннях не дає відповіді по одній з секцій, отримана сума балів ділиться на максимально можливу суму балів по тих розділах, на які хворий відповів. Інтегральною оцінкою ефективності реабілітації можє служити характер перебігу захворювання, а також оцінка хворим якості свого життя.

Одним з важливих показників ефективності реабілітаційних заходів у хворих з болями в спині при дистрофічних захворюваннях хребта є повернення їх до праці. Проте при використанні даного критерію треба враховувати, що чинники, які визначають повернення до професійної діяльності, часто є зовнішніми по відношенню до реабілітаційного процесу (вік, рівень освіти, соціальний статус, мотивації на повернення до роботи тощо).

Схема 3.1

Опитувальник для хворих на поперековий остеохондроз, що страждають на біль у попереку та ногах (за J. Fairbank, 1980) 95]

Будь ласка, прочитайте: цей опитувальник призначений для того, щоб дати лікареві інформацію про те, наскільки Ваш біль у спині порушує Вашу діяльність у повсякденному житті. Будь ласка, дайте відповідь по кожному розділу. Для цього закреслюйте у кожному розділі лише один кружечок навпроти найбільш відповідного для Вас твердження. Навіть якщо Ви вважаєте, що два твердження вірні по відношенню до Вас, виберіть все ж таки лише одне з них, що найбільш точно описує Ваш стан
Ф.І.Пб.	Дата
1	2
РОЗДІЛ 1 - ІНТЕНСИВНІСТЬ БОЛЮ О Я можу переносити біль без прийому болезаспокійливих ліків О Біль сильний, але я справляюся з ним без болезаспокійливих ліків О Болезаспокійливі ліки повністю позбавляють мене від болю О Болезаспокійливі ліки помірно полегшують біль О Болезаспокійливі ліки дуже слабо зменшують біль О Болезаспокійливі ліки не діють на біль, і я не приймаю їх	РОЗДІЛ 2 - САМООБСЛУГОВУВАННЯ (УМИВАННЯ, ОДЯГАННЯ тощо) О Самообслуговування не порушено та не викликає додаткового болю О Самообслуговування не порушено, але викликає додатковий біль О При самообслуговуванні із-за болю, що посилюється, я дію сповільнено О При самообслуговуванні я потребую деякої допомоги, проте більшість дій виконую самостійно О Я потребую допомоги при виконанні більшості дій з самообслуговування О Я не можу одягнутися, умиваюся насилу та залишаюся в ліжку
РОЗДІЛ 3 - ПІДНЯТТЯ ПРЕДМЕТІВ О Я можу піднімати важкі предмети без появи додаткового болю О Я можу піднімати важкі предмети, але це підсилює біль О Біль заважає мені піднімати важкі предмети, але я можу підняти їх, якщо вони зручно розташовані наприклад, на столі О Біль заважає мені піднімати важкі предмети, але я можу піднімати предмети середньої тяжкості, якщо вони зручно розташовані О Я можу піднімати лише дуже легкі предмети О Я не можу піднімати або утримувати ніякі предмети	РОЗДІЛ 4 - ХОДЬБА О Біль не заважає мені проходити будь-які відстані О Біль заважає мені пройти більше 1 км О Біль заважає мені пройти більш 1/2 км О Біль заважає мені пройти більш 1/4 км О Я можу ходити лише за допомогою палиці або милиць О В основному я лежу в ліжку та насилу добираюся до туалету
РОЗДІЛ 5 - СИДІННЯ ОЯ можу сидіти на будь-якому стільці як завгодно довго О Я можу сидіти довго лише на моєму улюбленому стільці О Біль заважає мені сидіти більше 1 години О Біль заважає мені сидіти більш 1/2 години О Біль заважає мені сидіти більше 10 хвилин О Із-за болю я зовсім не можу сидіти	РОЗДІЛ 6 - СТОЯННЯ О Я можу стояти як завгодно довго без посилення болю О Я можу стояти як завгодно довго, але це викликає посилення болю О Біль заважає мені стояти більше 1 години О Біль заважає мені стояти більше 30 хвилин О Біль заважає мені стояти більше 10 хвилин О Із-за болю я зовсім не можу стояти
РОЗДІЛ 7 - СОН О Сон у мене хороший, і біль не порушує його О Міцно спати я можу лише за допомогою пігулок О Навіть прийнявши пігулки, я сплю менше 6 годин вночі О Навіть прийнявши пігулки, я сплю менше 4 годин вночі О Навіть прийнявши пігулки, я сплю менше 2 годин вночі	РОЗДІЛ 8 - СЕКСУАЛЬНЕ ЖИТТЯ О Моє сексуальне життя нормальне та не викликає додаткового болю О Моє сексуальне життя нормальне, але викликає посилення болю О Моє сексуальне життя майже нормальне, але різко підсилює біль О Біль значно обмежує моє сексуальне життя О Біль майже повністю перешкоджає сексуальному життю О Із-за болю сексуальне життя неможливе
РОЗДІЛ 9 - СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ О Моє суспільне життя нормальне та не викликає посилення болю О Моє суспільне життя нормальне, але викликає посилення болю О Біль істотно не порушує моє суспільне життя, але обмежує ті види діяльності, які вимагають великих витрат енергії (напр., танці) О Біль обмежує моє суспільне життя й із-за болю я часто не можу вийти з будинку О Біль обмежила моє суспільне життя	РОЗДІЛ 10 - ПОЇЗДКИ О Я можу їздити куди завгодно без посилення болю О Я можу їздити куди завгодно, але це викликає посилення болю О Біль сильний, але я в змозі їздити протягом 2 годин О Біль заважає мені здійснювати поїздки більше 1 години О Із-за болю я можу здійснювати лише найнеобхідніші поїздки тривалістю не більше 30 хвилин О Біль заважає всім моїм поїздкам окрім візитів до лікаря

У план обстеження хворих на попереково-крижовий остеохондроз хребта пропонується включати 15:

Ш Зовнішній огляд при статичному положенні.

Ш Дослідження особливостей активних рухів.

Ш Дослідження особливостей пасивних рухів.

Ш Пальпаторне дослідження шкіри, сполучної тканини, м'язово-зв'язкового апарату й окістя.

Зовнішній огляд при статичному положенні дає інформацію про анатомо-фізіологічні особливості у фронтальній і сагітальній проекціях тіла обстежуваного, взаємного розташування його ланок і їх симетричності. Зовнішній огляд дає також уявлення про вигини хребта та загальну форму спини хворого.

Дослідження особливостей активних рухів дозволяє оцінити функції суглобів хребта та м'язового апарату, що, своєю чергою, формує у дослідника уявлення про стан всього опорно-рухового апарату та сприяє проведенню подальшого обстеження хворих більш цілеспрямовано. До дослідження активних рухів відноситься і спостереження збоку за «руховою хвилею» - рухом хребта та грудної клітки при диханні в положенні, лежачи на животі. За наявності блокади у пошкодженому руховому сегменті в ньому під час дихання рух відсутній.

Дослідження особливостей пасивних рухів. Обмеження нормальної рухливості суглобів є початковою стадією розвитку остеохондрозу хребта, дуже рідко визначуваною на звичайних спондилограмах. В той же час функціональне рентгенологічне дослідження ускладнене. Тому основним методом визначення блокад ураженого рухового сегменту є мануальна діагностика. За допомогою рентгенографії визначають відсутність протипоказань до проведення лікування: пухлини, туберкульоз хребта, виражений остеопороз, аномалії розвитку тощо, а також дають загальну оцінку функціонального стану хребта та встановлюють ступінь вираженості дегенеративно-деструктивних змін 73. При початкових проявах захворювання за допомогою рентгенографії визначають непрямі ознаки остеохондрозу: сплощення поперекового лордозу, анталгічний сколіоз, незначне зменшення висоти міжхребетного диска, субхондральний склероз без компенсаторних кісткових розростань, що намічається. При остеохондрозі хребта на функціональних рентгенограмах виявляються різні зміни: від блоку хребетного сегменту, симптому «розпірки» та помірного зниження висоти диска до патологічної рухливості сегменту. Функція пошкодженого хребетного сегменту (залежно від стадії захворювання) визначається з урахуванням розвитку компенсаторних пристосувань. Сприятливий перебіг патологічного процесу з результатом у фіброз рентгенологічно визначається за наявністю симптому паралелізму або неповного паралелізму.

Пальпаторне дослідження стандартних больових точок - точок Вале - (у нижній частині сідничної ділянки, посередині стегна, в підколінній ямці, посередині між сідничним горбом і великим рожном, у місця виходу сідничного нерва з малого тазу, під сідничними м'язами, по середині литкового м'яза, позаду зовнішнього виростка, позаду головки малогомілкової кістки, на підошві), паравертебральних точок і у ділянці остистих відростків хребців посідають важливе місце у встановленні топічного діагнозу. Вивчення розладів чутливості (гіпестезія, гіперестезія, парестезія) у поєднанні з визначенням змін сухожильних рефлексів і періостальних рефлексів дає можливість у комплексі з іншими об'єктивними ознаками поставити точний топічний діагноз.

До описаної нами схеми обстеження хворих на остеохондроз попереково-крижового відділу хребта необхідно додати неврологічне обстеження, яке проводиться за звичайною схемою 1,6,11,43,45,53. Особлива увага приділяється топічній діагностиці, ступеню та характеру ураження нервової системи [65,74,89]. Ступінь ураження клінічно виражається в наявності рефлекторних, корінцевих і судинно-корінцевих спинальних синдромів. При обстеженні враховуються розлади чутливості, рухові, вегетативні та рефлекторні порушення, зокрема, ступінь вираженості симптомів Ласега, Керніга, Бехтерева, Нері, Дежеріна. Симптом Ласега оцінюється за величиною кута між кушеткою та піднятою розігнутою у колінному суглобі ногою хворого: різко виражений - коли біль з'являється при підйомі ноги вгору до утворення кута 30-45°; виражений - до 48-60°; слабо виражений - більш 60-63°.

Вегетативні неврологічні прояви визначають за наявністю сегментарних, регіонарних і корінцевих вегетативних, нейродистрофічних, ангіодистонічних і вісцеральних синдромів.

Слід зазначити, що застосування тих або інших методів обстеження визначається, перш за все, синдромом захворювання та його стадією. В зв'язку з цим, зупинимося на схемі обстеження при синдромі попереково-крижового радикуліту, запропонованій М.В. Девятовою 15. У цей комплекс входять наступні дослідження:

Ш Наявність анталгічної пози й її вигляд (згладжений поперековий лордоз, виражений лордоз, сколіотична установка): при сколіотичній установці хребетний стовп є дугою, оберненою вершиною частіше у хворий бік; трикутники талії не однакові, як правило менше з хворого боку; відповідно плече та нижній кут лопатки вище з хворого боку.

Ш Амплітуда рухів поперекового відділу хребта (при нормальній рухливості хворий при згинанні тулуба може торкнутися пальцями рук підлоги; про ступінь обмеження згинання говорить відстань, вимірювана сантиметровою стрічкою від кінця 3-го пальця до підлоги; для визначення амплітуди рухів при розгинанні тулуба вимірюється відстань від VII шийного хребця до початку між сідничною складкою у положенні стоячи та при можливому розгинанні тулуба; амплітуда нахилів тулуба визначається відстанню від кінця 3-го пальця руки до підлоги у положенні можливого нахилу вправо та валіво; при анталгічних позах обмежується рухливість поперекового відділу хребта; при згладженому лордозі хворий вільно виконує згинання тулуба, розгинання обмежено та хворобливо; при вираженому лордозі згинання тулуба різке хворобливо й обмежене, розгинання безболісно; при сколіотичних установках хворобливість і обмеження рухів вариабельні).

Ш Симптоми натягнення сідничного нерва та його гілок (позитивні симптоми натягнення свідчать про гострий і підгострий період хвороби).

Ш Порушення механізму ходьби (наголошується порушення опорної функції хворої ноги - кульгавість, хворобливість при ходьбі, наявність що відвисає стопи, так звана «півняча» хода тощо).

Ш Тонус м'язів спини - ділянка попереку (може бути визначений пальпацією або за допомогою міотонометра).

Ш Атрофія м'язів сідничної ділянки (визначається візуально та пальпаторно); м'язів стегна (чотириглавого м'яза стегна при поразці стегнового нерва; двоголового м'яза стегна, напівсухожилкового, перетинкового при ураженні стовбура сідничного нерва); трицепсу гомілки при ураженні великогомілкового нерва, передніх і зовнішніх м'язів гомілки при ураженні малогомілкового нерва (атрофія м'язів стегна та гомілки визначається за допомогою сантиметрової стрічки у верхній третині вказаних відділів).

Ш Вегетативно-судинні порушення (звертається увага на синюшність, набряклість стопи, пітливість або сухість шкіри, її лущення, посилене зростання волосся тощо).

Ш Силу м'язів-згиначів гомілки оцінюють за опором, що надається руці реабілітолога при згинанні гомілки в колінному суглобі, і порівнюють із здоровою ногою; ослаблення вказаної групи м'язів свідчить про ураження стовбура сідничного нерва.

Ш Сила м'язів-розгиначів стопи (оцінюється за опором, що надається руці реабілітолога при розгинанні стопи, - «носок на себе»: ослаблення даної групи м'язів говорить про ураження малогомілкового нерва).

Ш Сила м'язів-згиначів стопи (оцінюється за опором, що надається руці реабілітолога при відтягуванні носка; ослаблення м'язів-згиначів стопи вказує на ураження великогомілкового нерва).

Ш Сила м'язів, які відводять стопу (малогомілкових м'язів; сила вказаних м'язів оцінюється за опором, що надається руці реабілітолога при відведенні стопи при зігнутому її положенні; ослаблення даної групи м'язів спостерігається при ураженні малогомілкового нерва).

Ш Сила чотириглавого м'яза стегна (визначається за опором, що надається руці реабілітолога при розгинанні гомілки в колінному суглобі; її ослаблення свідчить про ураження стегнового нерва).

Ш Сила групи м'язів, що приводять стегно (оцінюється також за опором, що надається руці реабілітолога при приведенні стегна; ослаблення даних м'язів вказує на ураження замикального нерва).

Ш Сила м'язів спини та живота (оцінюється при відсутності болю за часом утримання пози «ластівка» та ніг у положенні під кутом 45°; під час утримання статичної пози «ластівка» - від 3 до 5 хвилин, під кутом 45° - від 2 до 8 хвилин).

Коротко зупинимося на інструментальних методах дослідження при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта. Дослідження біомеханіки (статики та динаміки) хребта проводиться шляхом безпосереднього вимірювання кутів між пізнавальними точками на тілі, тобто за допомогою гоніометричного методу, який на відміну від інших інструментальних методів дослідження є простим, точним і універсальним, дозволяє вивчити об'єм рухів у різних відділах хребта 89].

Для вивчення функціонального стану периферичних нервів і м'язів найбільш адекватним і безпечним методом є електроміографія (ЕМГ), яка проводиться залежно від конкретної мети дослідження в наступних варіантах: 1. Інтерференційна ЕМГ з використанням поверхневих електродів. 2. Локальна ЕМГ за допомогою голчатих коаксіальних електродів. 3. Стимуляція ЕМГ, яка застосовується для дослідження швидкості проведення моторного та сенсорного імпульсів, для вивчення рефлекторної м'язової відповіді та м'язової відповіді мотонейронів спинного мозку і для оцінки нервово-м'язової передачі.

Нейросудинну патологію при попереково-крижовому остеохондрозі можна вивчити за допомогою реовазографії. При вертеброгенній патології частіше спостерігаються вазоспастичні реакції. Реовазографія дозволяє вивчити стан судин нижніх кінцівок, допомагає діагностиці та спостереженню за динамікою процесу при синдромі грушовидного м'яза та люмбоішіалгії судинної форми 47,53,68].

У цілому стан хворого необхідно оцінювати за сукупністю клініко-рентгенологічних даних з урахуванням патогенезу та стадії патологічного процесу, а також результатів інструментальних досліджень.

При рентгенографії міжхребцевих дисків і інших сегментів хребта, головним чином у пізній стадії процесу, виявляються зміни: зменшення висоти міжхребцевого диска, ущільнення ділянки диска при його випаданні у просвіт хребетного каналу, склеротичні зміни у субхондральній частині хребців, нерівномірність і склерозування хрящових пластинок, краєві остеофіти, сколіоз, кіфосколіоз, згладження поперекового лордозу, звапніння подовжньої передньої зв'язки хребта (див. мал. 3.1.) 73].

Мал. 3.1. Рентгенограма поперекового відділу хребта хворого на міжхребцевий остеохондроз

Рентгенологічний функціональний метод дослідження дозволяє виявити ранні ознаки дегенеративного ураження хребта. При максимальному згинанні та розгинанні рентгенограма виявляє нерухомість міжхребцевого диска внаслідок його рефлекторної фіксації або, навпаки, підвищення рухливості (гіпермобільність) унаслідок розслаблення тканин фіброзного кільця, що втратили еластичність.

За ступенем вираженості клініко-рентгенологічних проявів і функціональних порушень у хворих на попереково-крижовий остеохондроз хребта виділяється дві групи хворих:

ь Група хворих із значно вираженими больовими синдромами та неврологічними проявами: спонтанною больовою реакцією IV-III ступенів хворобливості при пальпації всіх або більшості стандартних больових точок, різко вираженим або значним напруженням паравертебральних м'язів у поперековій ділянці, бічним викривленням поперекового відділу хребта II-III ступенів, позитивним симптомом Ласега - із значно вираженою больовою реакцією при величині кута підйому ноги від 30-40° до 65° і позитивного симптому кашельного поштовху.

ь Група хворих з помірним або слабо вираженим больовим синдромом і неврологічними змінами: слабо або помірно вираженою спонтанною больовою реакцією I-II ступенів, хворобливістю при пальпації у декількох стандартних больових точках, помірним напруженням паравертебральних м'язів у поперековій ділянці, бічним викривленням поперекового відділу хребта I ступеня, слабко вираженим симптомом Ласега - з помірно або слабко вираженою больовою реакцією при величині кута підйому ноги від 60-66° до 80°.

Таке розподілення хворих на попереково-крижовий остеохондроз хребта необхідне для призначення адекватного комплексу лікувальних і реабілітаційних дій з урахуванням стану стабільності або нестабільності ураженого хребетного сегменту та супутніх захворювань внутрішніх органів.

ВИСНОВКИ

1. Враховуючи анатомо-фізіологічні особливості будови та функції хребетного стовпа і прилеглих до нього тканин, попереково-крижовий відділ є найчастішою областю розвитку патології хребта та, зокрема, остеохондрозу. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта є поліетіологічним, але монопатогенетичним захворюванням і характеризується системним ураженням хрящової тканини дегенеративно-дистрофічного характеру із залученням до патологічного процесу кісткових, суглобових, зв'язкових, м'язових і інших утворень даної області хребта.

2. У розвитку попереково-крижового остеохондрозу хребта виділяють дві стадії захворювання та три ступені тяжкості патологічного процесу з відповідною клінічною картиною, від якої залежить раціональність призначення комплексу реабілітаційних дій даному контингенту хворих.

3. Комплексна реабілітація хворих на остеохондроз попереково-крижового відділу хребта проводиться з урахуванням патогенезу захворювання та провідних синдромів, що наголошувалися у кожного конкретного хворого. У комплекс фізичної реабілітації при попереково-крижовиму остеохондрозі хребта входять різні поєднання ЛФК, масажу та фізіотерапевтичного лікування.

4. При проведенні занять ЛФК у даного контингенту хворих використовують вправи на розслаблення м'язів; вправи, що підвищують вестибулярну стійкість; вправи на координацію; динамічні вправи для всіх м'язових груп; спеціальні дихальні вправи; вправи на зміцнення м'язів тулуба; спеціальну щадну ходьбу; фізичні вправи у воді з урахуванням стадії захворювання та рухового режиму, на якому знаходиться хворий. При лікуванні та відновленні хворих на попереково-крижовий остеохондроз хребта застосовується класичний лікувальний масаж, самомассаж, а також точковий і сегментарний масаж, мануальна терапія та рефлексотерапія.

5. Найбільш ефективними при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта є електрофорез, УФО, гідротерапія, ультразвукова терапія, індуктотермія та застосування струмів Бернара.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При попереково-крижовому остеохондрозі хребта необхідно застосовувати таку послідовність призначення окремих видів реабілітації:

ь При загостренні: ліжковий режим протягом 6-8 днів, болезаспокійливі засоби, блокади, фізіотерапія (струми Бернара, УФО, УВЧ), витягнення малими вантажами, вітамінотерапію, дегідратацію, гангліоблокатори та седативні засоби.

ь При зниженні гострого болю: ЛФК, фізіотерапія (індуктотермія, ультразвук), гідротерапія (хвойно-солоні та радонові ванни), витягнення, масаж м'язів спини та нижніх кінцівок, вітамінотерапія та седативні засоби.

2. Протягом дня раціональним є поєднання наступних процедур: а) лікувальна гімнастика, потім масаж і через 30 хвилин - 1,5 години ФТЛ; б) ФТЛ, через 2-3 години лікувальна гімнастика та потім масаж.

3. Для оцінки ефективності фізичної реабілітації при попереково-крижовому остеохондрозі хребта рекомендується використовувати такі методи дослідження: клінічні (пальпацію, зовнішній огляд), динамометрію, гоніометрію, міотонометрію, вивчення сухожильних рефлексів і симптомів натягнення сідничного нерва та його гілок, дослідження амплітуди рухів поперекового відділу хребта, реовазографію, рентгенографію, пульсометрію, артеріальну тонометрію тощо, а також опитувальники, запропоновані в роботі.

4. Отримані нами дані рекомендується використовувати у практичній роботі фахівців з фізичної реабілітації, а також у навчальному процесі у Вузах фізичної культури з дисциплін «Фізична реабілітація в неврології» і «Фізична реабілітація в ортопедії і травматології».

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ампилова Н.В. Клинико-электроэнцефалографический анализ невротических синдромов у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза / Н.В. Ампилова // Периферическая нервная система. - 1990. - Вып.13. - С. 59-64.

2. Антонов И.П. Поясничные боли / И.П. Антонов, Г.Г. Занько. - Минск: Б.И., 1981. - 128 с.

3. Белоусова Т.П. Коррекция позвоночника / Т.П. Белоусова. - Запорожье, 1996. - 95 с.

4. Богачева Л.А. Амбулаторное лечение болей в спине. Сообщение I и II / Л.А. Богачева, Г.Н. Ушаков, А.Н. Вахлаков // Неврологический журнал. - 1998. - № 3. - С. 39-45.

5. Богачева Л.А. Современное состояние проблемы болей в спине (по материалам 8-го Всемирного конгресса, посвященного боли) / Л.А. Богачева // Неврологический журнал. - 1997. - №.4. - С. 59-62.

6. Бротман М.К. Неврологические проявления поясничного остеохондроза / М.К. Бротман. - Киев: Здоровья, 1975. - 167 с.

7. Васичкин В.И. Сегментарный массаж / В.И. Васичкин. - СПб.: Лань, 1997. - С. 54-159.

8. Вейн A.M. Патогенез вегетативных нарушений при остеохондрозе позвоночника / A.M. Вейн, Н.A. Власов // Проблемы патологии позвоночника. - М., 1972. - С. 56-63.

9. Веселовский В.П. Принципы комплексного лечения больных остеохондрозом позвоночника / [Веселовский В.П., Иваничев Г.А., Попелянский А.Я., Романова В.М., Третьяков В.П.]. - Ленинград, 1985. - 246 с.

10. Веселовский В.П. Практическая вертеброневрология и мануальная терапия / В.П. Веселовский. - Рига, 1991. - 288 с.

11. Веселовский В.П. Медицинские стандарты вертеброгенных заболеваний нервной системы / В.П. Веселовский, Р.У. Хабриев // Неврологический журнал. - 1997. - № 4. - С. 27-30.

12. Глазырин Д.И. Количественная оценка функционального состояния позвоночника при его патологии / Д.И. Глазырин, Л.И. Мякотина // Патология позвоночника. - Новосибирск, 1971. - С. 304-305.

13. Гойденко B.C. Мануальная терапия неврологических проявлений остеохондроза позвоночника / [Гойденко B.C., Ситель А.Б., Галанов В.П., Руденко И.В.]. - М.: Медицина, 1988. - 458 с.

14. Григорьева В.Н. Психологическая характеристика больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза / В.Н. Григорьева, А.В. Густов // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. - 1997. - №3. - С. 12-15.

15. Девятова М.В. Лечебная физическая культура при остеохондрозе позвоночника и заболеваниях периферической нервной системы / М.В. Девятова. - М.: Медицина, 1983. - С. 3-116.

16. Девятова М.В. Лечебная физкультура при остеохондрозе позвоночника: лекция / М.В. Девятова. - Ленинград, 1989. - 21 с.

17. Девятова М.В. Берегите спину / М.В. Девятова. - СПб., 1991. - 54 с.

18. Дубровский В.И. Все виды массажа / В.И. Дубровский. - М., 1993. - 426 с.

19. Елизаров М.Н. Висцеральные расстройства при остеохондрозе позвоночника / М.Н. Елизаров, B.C. Анфилогов. - М., 1972. - С. 60-66.

20. Єфіменко П.Б. Техніка та методика масажу / П.Б. Єфіменко. - Харків: ОВС, 2001. - 144 с.

21. Жарков П.Л. Остеохондроз и другие дистрофические изменения позвоночника у взрослых и детей / П.Л. Жарков. - М.: Медицина, 1994. - 246 с.

22. Журавлева A.И. Спортивная медицина и лечебная физкультура / A.И. Журавлева, Н.Д. Граевская. - М.: Медицина, 1993. - С. 291-387.

23. Иваничев Г.А. Мануальная терапия. Руководство. Атлас / Г.А. Иваничев. - Казань, 1997. - 324 с.

24. Исанова В.А. Система реабилитации при неврологических двигательных нарушениях: автореф. дис. ... д-ра мед. наук / В.А. Исанова. - Иваново, 1996. - 42 с.

25. Клинико-физиологическое обоснование лечебного применения физических упражнений // Учебник инструктора по лечебной физкультуре / под ред. В.К. Добровольского. - М., 1984. - С. 67-83.

26. Каптелин А.Ф. Гидрокинезотерапия в ортопедии и травматологии / А.Ф. Каптелин. - М.: Медицина, 1986. - 224 с.

27. Каптелин А.Ф. Лечебная физкультура при дегенеративных изменениях в структурах позвоночника / А.Ф. Каптелин // Лечебная физическая культура в системе медицинской реабилитации / под ред. проф. А.Ф. Каптелина, к.м.н. И.П. Лебедевой. - М.: Медицина, 1995. - С. 88-92.

28. Карих Т.Д. Рандомизированное исследование сравнительной эффективности лечебных комплексов у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза / Т.Д. Карих // Периферическая нервная система. - Минск, 1990.- Вып. 13. - С. 234-237.

29. Касванде З.В. Лечебная гимнастика на поликлиническом этапе реабилитации больных шейным остеохондрозом: методические рекомендации / З.В. Касванде, М.Я. Рудзиша, М.А. Бекере. - Рига, 1986. - 45 с.

30. Касванде З.В. Лечебная гимнастика на стационарном этапе реабилитации больных шейным остеохондрозом: методические рекомендации / З.В. Касванде. - Рига, 1987. - 38 с.

31. Клиническая неврология с основами медико-социальной экспертизы / под ред. А.Ю. Макарова. - СПб.: Золотой век, 1998. - 248 с.

32. Клиническая физиотерапия / под ред. И.Н. Сосина. - Київ: Здоров'я, 1996. - С. 85-194.

33. Коган О.Г. Медицинская реабилитация в неврологии и нейрохирургии / О.Г. Коган, В.П. Найдин. - М.: Медицина, 1988. - 456 с.

34. Костенко А.А. Линия жизни и кривая позвоночника / А.А. Костенко. - Харьков: Ра, 1998. - 56 с.

35. Кривцов А. Остеохондроз: старинные и современные методы лечения / А. Кривцов. - Минск: Международный книжный Дом, 1997. - 95 с.

36. Кром В.Л. Значение нейропсихологических и нейрофизиологических исследований в комплексной оценке психоневрологического статуса больных с хронической болью: тез. Российской научно-практической конференции «Организация медицинской помощи больным с болевыми синдромами» / [Кром В.Л., Лившиц Л.Я., Гамбург А.Л., Модик, О.Г. Крутцов Л.С.]. - Новосибирск, 1997. - С. 40-41.

37. Кузьмин Ю.Н. О применении методик нейролингвистического программирования в купировании болевого синдрома: тезисы Российской научно-практической конференции «Организация медицинской помощи больным с болевым синдромом» / Ю.Н. Кузьмин. - Новосибирск, 1997. - С. 172-173.

38. Куничев Л.А. Лечебный массаж / Л.А. Куничев. - Ленинград: Медицина, 1985. - 486 с.

39. Левит К. Мануальная медицина / К. Левит, И. Захсе, В. Янда; [пер. с немецкого]. - М.: Медицина, 1993. - 466 с.

40. Лечение и реабилитация больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза: метод. реком. / [А.Д. Дробинский и др.]. - Запорожье: Б.И., 1982. - 14 с.

41. Лечебная физическая культура / под общей редакцией проф. С.Н. Попова. - М.: Медицина, 1988. - С. 111-124.

42. Лечебная физическая культура и врачебный контроль / под ред. проф. В.А. Епифанова и проф. Г.Л. Апанасенко. - М.: Медицина, 1990. - С. 216-233.

43. Лившиц Л.Я. Опыт изучения распространенности хронических болевых синдромов: тез. Российской научно-практической конференции «Организация медицинской помощи больным с болевыми синдромами» / [Лившиц Л.Я., Лабзин Ю.Я., Усин В.В., Никаноров А.В.]. - Новосибирск, 1997. - С. 34-35.

44. Лікувальна фізкультура, та спортивна медицина / за ред. проф. В.В. Клапчука i проф. Г.В. Дзяка. - Київ: Здоров'я, 1995. - 312 с.

45. Лукачер Г.Я. Неврологические проявления остеохондроза позвоночника / Г.Я. Лукачер. - М.: Медицина, 1985. - 248 с.

46. Максимова В.М. Лікувальна фізкультура при попереково-крижовому болю / В.М. Максимова. - Київ: Здоров'я, 1983. - 24 с.

47. Мачерет Е.Л. Рефлексотерапия в комплексном лечении заболеваний нервной системы / Е.Л. Мачерет, И.З. Самосюк, В.П. Лысенок. - Киев: Здоровья, 1989. - С. 37-75.

48. Массаж / под ред. Кордеса И.К., Уибе П. Цайбич Б.; [пер. с нем.]. - М.: Медицина, 1983. - 168 с.

49. Менделевич Е.Г. Клинико-психофизиологические корреляции у больных поясничным остеохондрозом / Е.Г. Менделевич // Вертеброневрология. - 1993. - Т.З. - №1. - С. 32-36.

50. Морозов И.Н. Дифференцированная кинезотерапия после оперативного удаления грыж межпозвонковых дисков поясничного отдела позвоночника: [пособие для врачей] / И.Н. Морозов, О.П. Мотякина. - Н. Новгород, 1998. - 248 с.

51. Мошков В.Н. Лечебная фізкультура в клинике нервных болезней / В.Н. Мошков. - М., 1982. - 348 с.

52. Мухін В.М. Фізична реабілітація / В.М. Мухін. - Київ: Олімпійська література, 2005. - С. 306-329.

53. Неврологические синдромы остеохондроза / Лиманский Ю.П., Мачерет Е.Л., Ващенко Е. А. [и др.]. - Киев: Здоровья, 1988. - 160 с.

54. Нордемар Р. Боль в спине / Нордемар Р.; [пер. с шведского]. - [2-е изд.]. - М.: Медицина, 1991. - 268 с.

55. О мануальной терапии больных поясничным остеохондрозом с неврологическими проявлениями / А.Д. Дробинский [и др.] // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1985. - Т. 85. - № 4. - C. 525-528.

56. Павленко С.С. Исследование болевого синдрома и его динамики у больных с хроническими болями в нижней части спины: тез. Российской научно-практической конференции «Организация медицинской помощи больным с болевыми синдромами» / С.С. Павленко, Т.Б. Кукушкина, В.М. Вуйлов. - Новосибирск, 1997. - С. 111-112.

57. Петрова В.В. Лечебная физкультура при пояснично-крестцовых радикулитах в условиях стационарного лечения: метод. реком. / В.В. Петрова. - Ленинград, 1980. - 36 с.

58. Попелянский Я.Ю. Вертебральные синдромы поясничного остеохондроза / Я.Ю. Попелянский. - Казань, 1974. - 456 с.

59. Попелянский Я.Ю. Вертеброгенные заболевания нервной системы / Я.Ю. Попелянский. - Казань, 1981. - 388 с.

60. Попелянский Я.Ю. Болезни периферической нервной системы / Я.Ю. Попелянский. - М.: Медицина, 1989. - 368 с.

61. Попелянский А.Я. Об эффективности мануальной терапии при некоторых вертеброневрологических синдромах / А.Я. Попелянский, Г.А. Иваничев // Лечение и профилактика синдромов поясничного остеохондроза. - Казань, 1984. - С.40-46.

62. Попелянский Я.Ю. Историко-медицинские и организационные аспекты выделения вертеброневрологии (ортопедической неврологии) в качестве научной дисциплины и медицинской специальности / Я.Ю. Попелянский // Неврологический журнал. - 1997. - №5. - С.49-53.

63. Привес М.Г. Анатомия человека / М.Г. Привес, Н.К. Лысенков, В.И. Бушкович. - СПб.: Гиппократ, 2000. - С. 60-75.

64. Принципы реабилитации больных пояснично-крестцовыми радикулитами: метод. реком. / Е.Л. Мачерет [и др.]. - Киев: Б.И., 1980. - 16 с.

65. Прохоров А.А. Остеохондроз позвоночника с неврологическими осложнениями / А.А. Прохоров, А.Ю. Макаров, В.И. Туричин // Клиническая неврология с основами медико-социальной экспертизы. - СПб.: Золотой век, 1998. - 124 с.

66. Ракитина Р.И. Лечебная ритмическая гимнастика в профилактике остеохондроза / Р.И. Ракитина, Е.И. Подопригора. - Киев: Здоровья, 1987. - 24 с.

67. Романенко И.В. Психовегетативные расстройства при болевых вертеброгенных синдромах / И.В. Романенко, В.Л. Голубев // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С. Корсакова -1994. - № 5. - С. 7-10.

68. Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями / под ред. А.Н. Беловой, О.Н. Щепетовой. - М., 1999. - Т.2. - С. 478-590.

69. Самосюк И.З. Мануальная, гомеопатическая и рефлексотерапия остеохондроза позвоночника / [Самосюк И.З., Войтаник С.А., Попова Т.Д, Гавата Б.В.]. - Киев: Здоров'я, 1992. - 246 с.

70. Сандомирский М. Как справиться со стрессом / М. Сандомирский. - М., 1995. - 288 с.

71. Саховский П.И. Некоторые патогенетические подходы при назначении ЛФК больным с вертеброгенными заболеваниями нервной системы / [Саховский П.И., Микусев Ю.Е., Демченко В.Т., Серебрянский Б.В.] // Лечение и профилактика синдромов поясничного остеохондроза. - Казань, 1984. - С 51-55.

72. Собчук В.М. Циклическое вытяжение при остеохондрозе позвоночника / В.М. Собчук // Ортопедия, травматология. - 1978. - № 10. - С. 67-70.

73. Тагер И.Я. Рентгенодиагностика заболеваний позвоночника / И.Я. Тагер, В.А. Дьяченко. - М.: Медицина, 1971. - 456 с.

74. Торопина Г.Г. Нейрофизиологические аспекты хронических болевых синдромов (опыт исследования соматосенсорных вызванных потенциалов): тез. Российской научно-практической конференции «Организация медицинской помощи больным с болевыми синдромами» / Г.Г. Торопина, Н.Н. Яхно. - Новосибирск, 1997. - С. 20-21.

75. Тревелл Дж.Г. Миофасциальные боли / Тревелл Дж.Г, Симоне Д.Г.; [пер. с англ.]; в 2 томах. - М.: Медицина, 1989. - Т. 2. - 658 с.

76. Учебник инструктора лечебной физической культуры / под общ. ред. В.П. Правосудова. - М.: ФиС, 1980. - С. 167-172.

77. Фарбер М.А. Поясничный остеохондроз и его неврологические синдромы / М.А. Фарбер, Н.М. Маджидов. - Ташкент: Медицина Уз ССР, 1986. - 268 с.

78. Физиотерапия / под ред. М. Вейсса, А. Зембатого; [пер. с польского]. - М.: Медицина, 1986. - С.278-303.

79. Хабиров Ф.А. Мануальная терапия компрессионно-невральных синдромов остеохондроза позвоночника / Ф.А. Хабиров. - Казань, 1991. - 346 с.

80. Хабиров Ф.А. Мышечная боль / Ф.А. Хабиров, Р.А. Хабиров. - Казань: Книжный дом, 1995. - 248 с.

81. Хабриев Р.У. Профилактическая вертеброневрология / Р.У. Хабриев, В.П. Веселовский. - Казань: Изд-во Казанского универ-та, 1992. - 456 с.

82. Хвисюк Н.И. Профилактика остеохондроза (советы врача) / Н.И. Хвисюк, А.С. Чикунов. - Киев: Здоровья, 1987. - 36 с.

83. Цивьян Я.Л. Межпозвонковые диски (некоторые аспекты физиологии и биомеханики) / Я.Л. Цивьян [и др.]. - Новосибирск: Наука, 1977. - 268 с.

84. Чаклин В.Д. Основы оперативной ортопедии и травматологии / В.Д. Чаклин. - М.: Медицина, 1964. - 456 с.

85. Чижевский А.В. Как победить остеохондроз? / А.В. Чижевский. - М.: Советский спорт, 1990. - 48 с.

86. Швейц Б.Д. Наш опыт применения вертикального подводного вытяжения / Б.Д. Швейц [и др.] // Ортопедия, травматология. - 1970. - № 3. - С. 67-94.

87. Шмидт И.Р. Остеохондроз позвоночника: этиология и профилактика / И.Р. Шмидт. - Новосибирск, 1992. - 156 с.

88. Штеренгерц А.Е. Массаж для взрослых и детей / А.Е. Штеренгерц, Н.A. Белая. - Киев: Здоровья, 1992. - С. 234-245.

89. Юмашев Г.С. Остеохондрозы позвоночника / Г.С. Юмашев, М.Е. Фурман. - М.: Медицина, 1984. - 384 с.

90. Bernstein J.A. Specialist musculo-skeletal provision in primary care: costeffectiveness / J.A. Bernstein // The Journal of Orthopedic Medicine. - 1998. - Vol. 20. - №1. - P. 2-9.

91. Boyle G.J.. Relaxation alone and in combination with rational emotive therapy: effects on mood and pain / G.J. Boyle, V.M. Ciccone // The Pain Clinic. - 1994. - Vol. 7. - № 4. - P. 253-265.

92. Delitto A. The diagnostic process: examples in orthopedic physical therapy / A. Delitto, L. Snyder-Mackler // Phys. Ther. - 1995. - Vol.75. - №3. - P. 203-211.

93. Delitto A.. A treatment-based classification approach to low back syndrome: identifying and staging patients for conservative treatment / A. Delitto, R.E. Erhard, R.W. Bowling // Phys. Ther. - 1995. - Vol. 75. - №6. - P. 470-485.

94. Di-Fabio R.P. Disability and functional status in patients with low back pain receiving workers' compensation: a descriptive study with implications for the efficacy of physical therapy / R.P. Di-Fabio, G. Mackey, J.В. Holte // Phys. Ther. - 1995. - Vol.75. - № 3. - P. 180-193.

95. Fairbank J.C. The Oswestry Low Back Pain Disability Questionnaire / [Fairbank J.C., Mbaot J.C, Davies J.В., O'Brien J.P.] // Physiotherapy. - 1980. - Vol. 66. - N.8. - P. 271-274.

96. Frymoyer J.W. Predicting disability from low back pain / J.W. Frymoyer // Clin.Orthop. - 1992. - № 279. - P. 101-109.

97. Hasenbring М. Risk Factors of Chronicity in lumbar disc patients / [Hasenbring М., Marienfeld G., Kuhlendahl D., Soyka D.] // Spine. - 1994. - Vol. 19. - № 24. - P. 2759-2765.

98. Krause N. Occupational disability due to low back pain: a new interdisciplinary classification based on a phase model of disability / N. Krause, D.R. Ragland // Spine. - 1994. - Vol.19. - № 9. - P. 1011-1020.

99. Lindstrom J.. Mobility, strength and fitness after a graded activity program for patients with subacute low back pain. A randomized prospective clinical study with a behavioral therapy approach / J. Lindstrom, С. Ohiund, С. Eek [end all] // Spine. - 1992. - Vol.17. - № 6. - P. 641-652.

100. Sinaki M. Low back pain and disorders of the lumbar spine / M. Sinaki, В. Mokri // R. Braddom (ed). Physical medicine and rehabilitation / R. Braddom (ed). - W.B. Saunders Company, 1996. - P. 813-850.Размещено на Allbest.ru