При прямому впливі електричного струму виникають загальні та місцеві зміни.

Загальні зміни виникають в результаті дії струму на центральну систему і виражаються в ослабленні і зупинки серцевої діяльності. Дуже часто при електротравмі розвиваються важкі явища шоку: втрата свідомості, зниження температури тіла, зупинка дихання, глибокі зміни серцевої діяльності. Явища шоку можуть бути настільки важкими, що уражена струмом людина мало чим відрізняється від померлого: шкірні покриви бліді, зіниці на світло не реагують, серцева і дихальна діяльність відсутня. При важких ураженнях може наступити миттєва смерть від паралічу серця.

Місцеві зміни тканин при електротравми виражаються у вигляді термічних опіків, частіше III ступеня. У місцях проходження струму виникає різкий біль, судорожне скорочення м'язів. У місцях входження струму на шкірі видно «знаки струму» у вигляді безболісних білуватих плям, мозолевидних утворень з западом в центрі або у вигляді крововиливів. Необхідно враховувати, що видимі «знаки струму" не відповідають істинним розмірами ураження. При електричній травмі відбувається омертвляння не тільки шкіри, але і глибоко розташованих тканин, сухожиль і судин. Поразка судин при електричному струмі може викликати сильну кровотечу.

Ступінь тяжкості ушкодження при електротравми буде залежати від ряду факторів: фізичних, характеристик струму (постійний, змінний), сили напруження і тривалості дії на організм, загального фізіологічного стану організму (стан нервової системи, серцевого м'яза), наявності фактора несподіванки в момент дії струму, характеру навколишнього середовища (суха, волога).

Розрізняють три ступені ураження електрострумом:

легка - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;

середня - електротравма, супроводжувана втратою свідомості;

важка-електротравма, супроводжувана втратою свідомості з порушенням серцевої і дихальної діяльності.

Перш ніж надавати першу медичну допомогу не обходимо припинити дію електричного струму на потерпілого. При цьому слід пам'ятати, що потерпілий сам є провідником електричного струму і торкатися до нього голими руками не можна. Контакт постраждалого з електричним струмом припиняють швидким відключенням тієї частини дроту, установки механізму і т. д. до якої доторкнувся потерпілий.

При відтягуванні постраждалого від проводу надягають резинові рукавички або обмотують руки сухою матерією і під ноги підкладають суху дошку, гумовий килимок або на дівають гумові калоші.

При відсутності ознак життя необхідно приступити з штучного дихання і закритого масажу серця і безперервно продовжувати їх до відновлення самостійного дихання та серцевої діяльності або появи ознак смерті. Одночасно дають нюхати нашатирний спирт, розтирають постраждалого і зігрівають.

Якщо потерпілий знепритомнів, по дихання і пули збережені, необхідно після звільнення від дії струму укласти на носилки, звільнити від одягу, що стискує, забезпечити приплив свіжого повітря або робити інгаляцію киснем, дати понюхати нашатирний спирт, зігріти тіло, розтерти ноги і руки. Після того, як потерпілий прийшов до тями, його доставляють до лікувальної установи.

Якщо є опік, то на місце опіку накладають стерильну пов'язку.

Якщо дія струму не викликала втрату свідомості, то постраждалого звільнивши від струму, укласти на носилки, тепло укрити, дати теплий чай і негайно транспортувати до лікувального закладу, так як через деякий час після електротравми можуть розвинутися важкі ускладнення.

Заходи

Бажано приймати па роботу до ВГСЧ людей, які пройшли фізичну підготовку і мають медичну освіту. Частіше проводи перевірку знань, 1 раз на пів року. Проводи тренінги щотижня або щомісяця по наданню першої невідкладної допомоги.

Випустити телевізійну програму, я якій доносити до людей правила поводження в тій чи іншій ситуації. Що робити у разі нещасного випадку. Приділяти більше уваги охороні праці па шахтах, кар'єрах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреев Г.Н. Методические указания по обучению доврачебным методам реанимации из кн. «Основы реанима под редакцией Неговского В. А. М., изд. «Медицина», 1975 г

2. Аппараты искусственного дыхания ГС-5, ГС-8м и ГС-10. Инетрукции по эксплуатации.

3. Арьев А. В. Ожоги. Издательство «Медицина», 197.1 г.

4. Баюн В. Н., Брандис С. А., Гордеева А. И. Первая помощь при авариях в шахте. М., изд. «Недра», 1975.

5. Буянов В. М. Первая медицинекая помощь. М, изд. «Медицина», 1980.

6. Великорецкий А. Н. Первая помощь до врача М, изд. «Медицина»,1972.

7. Гильбо И. С. Знаете ли вы себя. Л., изд. «Медицина», 1973.

8. Дубов Я. Г. Пособие по травматологии. М„ «Медицина», 1968.

9. Дядичкин В. П. Первая помощь при травмах. Минск, 1979.

10.Захаров Ф. Г. Учебное пособие для санитарных дружин. М., изд. «Медицина», 1973.

11. Катушев Ф. X., Волков В. П., Либов А. С., Мичурин И. В. Учение о повязках. Л., изд. «Мединина». 1974.

12. Крупко И. Л. Руководство по травматологии и ортопедии. Л., изд. «Медицина», 1974.

13. Кувшинский Д. Д. Учебник для санитарных ннетрукторов. М., Военное издательство МО СССР, 1973.

14.Лазырев. Вредные вещества в промышленности Л., изд Химия», 1971.

15. Петров П. Н., Соколов В. А. Первая помощь при переломах М., изд. «Медицина», 1968.

16. Рыбасов В. А. Самопомощь и взаимопомощь. М., изд. «Медицина», 1970.

17.Русаков А. В. Транепортная иммобилизация. М.. изд. «Медицина», 1975.

18. Синдром длительного раздавливания под редакцией Кудина М. И. М., изд. «Мсдншша», 1968.

19.Скоблин А. П., Шило Ю. С., Джерлей А. Н. Руководство по практическим занятиям по травматологии и ортопедии. М„ изд. «Медицина», 1975.

20. Стручков В. И. Общая хирургия. М., изд. «Медицина», 1978.

21. Табатадзе К. Г. «Синдром длительного сдавливания мягких тканей» в кн. «Очерки военно-полевой хирургии» под ред. Шапошникова Ю. Г. М., Военное издательство МО СССР, 1977.

22. Хромов Б. М. Первая помощь при травмах и транспортировка пострадавших. Л., изд. «Медицина», 1969.

23. Цузмер А. М., Петришина О. Л. Человек, анатомия, физиология и гигиена. М„ изд. «Просвещение», 1978.

24. Черновский А. А., Бокарев Ю. Н., Малышев Ю. И. Основы практической реанимации. М.. изд. «Медицина», 1974.

25. Шикунова Л. Г. Наука об оживлении организма. М., изд. «Медицина», 1972.

26. Ян Юнас. Атлас первой медицинекой помощи из Освета Мартин, 1974.

Размещено на Allbest.ru