Гастрольно-виконавська діяльність В. Бесфамільнова

Характеристика особистостей в контексті формування культурної парадігми суспільства. Опис творчості видатного виконавця В. Бесфамільнова, аспекти його гастрольної, виконавської та просвітницької діяльності. Роль митця у розробці репертуару для баяну.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.02.2018
Размер файла 24,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гастрольно-виконавська діяльність В. Бесфамільнова

Оетапчук Н.М.

Стаття присвячена питанням вивчення окремих особистостей в контексті формування культурної парадігми суспільства. В роботі розкриваються особливості творчості видатного виконавця та митця В. Бесфамільнова. Визначені аспекти його гастрольної, виконавської та просвітницької діяльності. Висвітлено основні комунікаційні ракурси його співтворчості у виявлення нового репертуару для баяну. Зазначено що введення нового репертуару сприяло новому рівню баянно-виконавського мистецтва.

Ключові слова: гастрольна діяльність, українське баянне мистецтво, репертуар, постать В. Бесфамільнова, концерт.

Постановка проблеми. Музичне мистецтво XX ст. як складова художньої культури потребує систематизації й узагальнення її структури, що можливо шляхом визначення її естетичних критеріїв і норм на основі теоретичних праць культурологів, музикознавців, мистецтвознавців та безпосередньо роботі виконавців. Тому дослідження діяльності видатних постатей окремих музичних виконавських галузей в контексті художньо-естетичного виміру епохи є вельми актуальними сьогодні. Питання гастрольної та концертного життя регіонів, окремих солістів являє собою важливу складову сучасного куьтуроло- гічного вивчення епохи. Одним з представників такої діяльності постає В. Бесфамільнов.

Аналіз наукових досліджень. Слід зазначити, що постать В. Бесфамільного не одноразово пригортала інтерес дослідників. В працях таких науковців як М. Давидов досліджується постать М. Давидова та М. Імханицького в контексті теорії та історії народно-інструментального мистецтва. Окремі розвідки можна знати в наукових працях А. Сташевського (більш присвячені вивченню окремих регіональних творчих ситуацій). Цікаві моменти в галузі баянно-акордеонного концертного мистецтва як складової культурно-історичного розвитку висвітлили в працях Є. Іванова, Й. Піхури, М. Черепаніна та інших. Постать В. Бесфамільного вивчається в монографіях Ю. Ястребова та В. та Н. Гончаренками. Але дані роботи базуються виключно на епістолярному матеріалі, що суттєво зменшує значення постаті В. Бесфамільнова. Отже, актуальність обраної теми є безперечною та становить основу даного дослідження.

Виклад основного матеріалу. Творчий шлях В. Бесфамільнова -- це еволюція інструмента, якому віддано більш ніж пів століття, репертуару, слухацьких критеріїв і оцінок, психології сприйняття, техніки гри і багато іншого, з чого складається баянне мистецтво та його історія.

Важливим внеском в баянне мистецтво стало введення фортепіано в концертні виступи. Це сприяло пропаганді жанру баянного концерту. Першими піаністами-концертмейстерами, які підтримували творчі прагнення молодого музиканта й щедро ділилися сценічним досвідом, були Бенсіон Щупак, Емануїл Ашпіс, Гдалій Ельперин, Розалія Трохман, Лев Волков і Лев Д'ячук-Ставицький [15, с. 142]. Але вирішальну роль в затвердженні творів великої форми у репертуарі В. Бесфамільнова зіграла Олена Тверська, яка і стала його партнеркою на концертах і в житті.

Завдяки фортепіанному супроводу стало можливим виконувати в концертах у віддалених місцевостях твори, які б ніколи не прозвучали там хоча б тому, що просто неможливо привезти, наприклад, в маленький сільський клуб симфонічний оркестр. Тобто це сприяло просвітницькому процесу та розвитку баянного мистецтва. Протягом 12 років разом з Оленою Тверською В. Бесфамільнов виконав майже всі концерти для баяна з оркестром, написані радянськими композиторами Мясковим, Шамо, Сільванським, Чайкіним, Лапинським та іншими. Пізніше В. Бесфамільнов працював і з іншими піаністами такими як Потім естафету підхопив інший піаніст -- Євген Мительман, з яким співпрацював 10 років. З 1985 року на афішах В. Бесфамільнова значилося: «Партія фортепіано -- Володимир Кнорозок» [15, с. 127].

Також під баян В. Бесфамільнова протягом 12 років звучала скрипка Рафаїла Соболевсько- го. Були й інші скрипалі: В. Сапожнін, з яким вони грали для слухачів Китаю, Індії, Камбоджі, ІПрі Ланки; гастролі з М. Фіхтенгольцем і О. Пархоменко.

Тобто виконання творів разом з фортепіано чи скрипкою стало вирішальним для введення баяну в концертно-естрадну галузь Результатом постійної праці стало отримання першим в Україні серед солістів-баяністів почесних звань «Заслужений артист У PCP»; «Народний артист У PCP»; лауреат трьох міжнародних конкурсів; доцент, а потім і професор кафедри народних інструментів Київської консерваторії [9, с. ЗО].

В цілому протягом життя, В. Бесфамільнов став лауреатом Республіканського (Київ, 1956, І премія), Всесоюзного (Москва, 1957, II премія) та міжнародних конкурсів (Москва 1957,1 премія; Брюссель, 1958, III премія; Відень 1959, І премія). У 1969 році йому присвоєно почесне звання заслуженого артиста УРСР, а у 1988 році -- народного артиста УРСР. З 1969 року він -- старший викладач, згодом доцент (1982), а з 1990 року -- професор Київської консерваторії (нині Національної музичної академії України імені П. І. Чайков- ського) [5, с. 49].

У 1956 році, Володимир Бесфамільнов отримав направлення на роботу у Київську філармонію в якості соліста. Перший концерт -- виступ у залі філармонії -- відбувся у квітні 1957 року. Тут прозвучав концерт для баяна з оркестром

Чайкіна, легко і блискуче. Потім було виконано фа-дієз-мажорний ноктюрн Шопена, танець феї Драже з балету «Лускунчик» П. Чайковського, «Пассакалію» Ген де ля -- Томсона. Особливою майстерністю виконання відзначилися «Експромт» Лисенка, вальс «Радість кохання» Крей- слера -- Паницького, танець зі смолоскипами з балету «Гаяне» А. Хачатуряна і віртуозні варіації на тему української народної пісні «Дощик» М.І. Різоля. Слухачів вразила віртуозна техніка, вміння глибоко розкрити можливості баяна як концертного інструмента, серйозність артиста щодо вибору програми та її підготовки [3, с. 33]. Це була генеральна репетиція перед участю у конкурсі в рамках VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві. Його, як переможця республіканського конкурсу (квітень 1957 року), було рекомендовано для виступу у всесоюзному відбірочному турі у Москві. І хоча там він отримав диплом другого ступеню, його було рекомендовано для участі в конкурсі на фестивалі молоді і студентів у Москві. Авторитетне журі Міжнародного конкурсу одностайно відзначило високий виконавський рівень Володимира Бесфамільнова і присудило йому першу премію і золоту медаль лауреата Міжнародного конкурсу на VI Всесвітньому фестивалі молоді і студентів [3, с. 33].

У Київську республіканську філармонію Володимира рекомендував М.І. Різоль. Після закінчення консерваторії, направлення на роботу у філармонію. Але цілий рік (1956--1957) довелося працювати разовиком, бо його штатну одиницю було віддано співачці В. Ковалевській, чоловік якої займав високу посаду. І тільки через рік, коли В. Бесфамільнов виборов першу премію і звання лауреата міжнародного конкурсу у Москві, його прийняли до штату філармонії.

У 1959 році директор Укрконцерту Л. Богданович та його заступник Ф. Михиденко запропонував провідним виконавцям, у тому числі і В. Бесфамільнову, працювати у цій організації. З'явилася можливість гастролювати з сольними концертами по СРСР і за його межами [15, с. 130].

Філармонічна робота баяніста -- це, передусім, робота акомпаніатора. Самостійні гастролі, сольні концерти -- велика рідкість для всіх починаючих солістів-баяністів. Працюючи з відомими музикантами, В. Бесфамільнов, за його словами, «набирався сценічного досвіду» на якісно іншому рівні. Пригадуючи ті роки, відомий скрипаль М. Фіхтенгольц писав: «Цілінні землі Алтаю: у мене в гастрольному плані 40 концертів. Разом зі мною тоді їздив баяніст Володимир Бесфамільнов, -- піаніста можна було не брати, адже ніяких піаніно на польових станах не було, звичайно. Пригадую зараз що ми грали невеликі частини партит Баха, а не розважальну музику. Пам'ятаю, що 16 разів зіграли Чакону Баха» [13]. бесфамільнов баян репертуар

Саме у 1950-ті роки були закладені основні напрямки творчих зв'язків В. Бесфамільнова з піаністами, диригентами симфонічних оркестрів, аранжувальниками, композиторами, іншими му- зикантами-інструменталістами. Ось деякі з цих імен: диригент Ігор Блажков, піаніст Еммануїл Ашпіс, композитори Ігор Шамо і Натан Шуль- ман, звукорежисер Леонід Бильчинський, аранжувальник Анатолій Погорєлов -- кожен з них багато зробив для розвитку баяна на рубежі1950--60-х років завдяки «горінню» В. Бесфамільнова. Так, в Україні з'явився перший твір великої форми для готово-виборного баяна -- соната Натана Шульмана з присвяченням першому виконавцю -- В. Бесфамільнову. М. Різоль, С. Коняєв, І. Яшкевич, К. Мясков почали писати з розрахунком на технічні можливості музиканта та довіряли йому прем'єри багатьох своїх творів [15, с. 139].

Абонементні цикли філармонічних концертів «народників» на початку 60-х років були дуже рідкісним явищем. Виключенням були Московська, Ленінградська та Київська філармонії. Концертну залу імені Чайковського у сезоні 1961 -- 1962 року було ангажовано філармонічним абонементом № 67 «Російські народні інструменти». Два з п'яти концертів були віддані представникам України: в одному концерті були заявлені балалаєчник Є. Блінов і квартет Київської філармонії у складі М. Білецької, М. Різоля, І. Муромського, Р. Білецької; в іншому -- домрист Ф. Коровай і баяніст В. Бесфамільнов [10, с. 140].

Вдруге В. Бесфамільнов відвідав Москву у 1964 році. 1 березня у Червонопрапоровій залі Центрального Дому Радянської Армії відбувся концерт баяніста. У програмі концерту були нові твори: Концерт на теми українських пісень М. Різоля, також, його Сюїта з музики «Танці народів СРСР і країн народної демократії»; Концерт для баяна з оркестром С. Коняєва (партія фортепіано -- О. Тверська). Прозвучала одна з ранніх транскрипцій Яшкевича на тему вальсу «Весняні голоси» Й. Штрауса.

Через пів року В. Бесфамільнова було знову запрошено в Москву. 11 жовтня В. Бесфамільнов відкриває концертний сезон 1964--1965 року у рамках абонементного циклу «Народні інструменти». Концерти проходили у Центральному Домі культури залізничників (ЦДКЗ).

Паралелно з цим формується гастрольне життя в Ленінграді. Перший концерт у Ленінграді відбувся у листопаді 1965 року в залі державної академічної Капели імені М.І. Глинки. У програмі музиканта крім випробуваних вже творів (Танці Мяскова, Соната Шульмана, Концерт Коняєва, «Пассакалія» Генделя -- Томсона) були й свіжі номери: Токата і фуга ре-мінор Й.С. Баха, дві п'єси з циклу «Пори року» П. Чайковського, каприс «Полювання» Паганіні-Ліста, «Зозуля» Да- кена та інші.

Починаючи з цього приїзду і аж до 1980-х років з Ленінградом встановилися тісні творчі зв'язки. Тут В. Бесфамільнов знайшов і слухачів, що вміють оцінити майстерність, і однодумців з числа молодого покоління ленінградських баяністів, і друзів серед баяністів старшого покоління: С.Я. Орланський, О.З. Кудрявцев, Ю.Я. Ліхачов та інші.

Десятиліття 1970-х років почалося святкуванням подвійного ювілею артиста -- 40-ліття з дня народження і 30-ліття творчої діяльності. 23 квітня 1972 року в Колонному залі імені М. Лисенка відбувся ювілейний концерт. У програму концерту разом з випробуваними творами -- п'єси з циклу «Картини російських живописців» Шамо, Концертне рондо Чайкіна, Рондо-капріччіозо Мендельсона, Естреліта Понсе-Шульмана, увійшли й нові. Серед них: Соната до мажор Моцарта -- Гріга, транскрипції Яшкевича на тему

«Італійської польки» Рахманінова, а також Концерт № 2 для баяна з оркестром Мяскова. Завдяки майстерності Бесфамільнова, на кожен з цих творів чекала довга і щаслива сценічна доля. Так, маловідомі радянському слухачеві сонати Моцарта-Гріга стали відкриттям нової сторінки в баянному виконавстві. Зокрема, сонати до мажор протягом 1960--80-х років у виконанні В. Бесфамільнова звучала не тільки з фортепіано, а й з камерним оркестром і органом.

Концерту для баяна з оркестром № 2 К. Мяскова, присвяченому першому виконавцеві -- В. Бес- фамільнову, також була дана путівка у життя: Концерт звучав з симфонічними оркестрами у багатьох містах країни, його записано на фірмі «Мелодія». Як і інші твори він був у репертуарі баяніста до того, як було остаточно залишено сцену.

Наприкінці 1972 року Укрконцерт було реорганізовано. Всіх камерних виконавців за наказом міністра культури насильно перевели у філармонію, яка мала тоді статус лише обласної, а не республіканської. Всі подальші роки роботи Бесфамільнова у цій організації пройшли у боротьбі за право грати, повноцінно працювати. Лише інфаркт змусив його залишити філармонію й перейти на основну роботу у консерваторію.

У 1975 році управління культури і дирекція Ворошиловградської філармонії звернулося до Міністерство культури УРСР з проханням командирувати В. Бесфамільнова для надання допомоги у розвитку пропаганди народних інструментів в регіоні. В. Бесфамільнов погодився за умови, що після закінчення строку роботи у Во- рошиловграді йому буде гарантовано попереднє місце роботи. З вересня 1975 року він -- соліст Ворошиловградської філармонії [8, с. 55].

Через ЗО років А. Сташевський, розповідаючи про фестиваль «Грудневі вечори баянної музики в Луганську», напише: «Одним з найцікавіших моментів теперішнього фестивалю стало введення у програму циклу «Віхи баянної історії». В цьому циклі припускалися регулярні зустрічі з відомими людьми, творча діяльність яких активно сприяла становленню і розвитку баянного виконавського мистецтва. І відкрити цей цикл довелося по правді легендарному баяністу, народному артисту України, професору В.В. Бес- фамільнову. У живій, теплій атмосфері Володимир Володимирович розповідав про славне тріо Бах-Бесфамільнових, про свою творчу долю, широку концертну діяльність, своїх учнів, про співпрацю з відомими композиторами, завдяки чому з'явився цілий ряд крупних творів для баяна, у тому числі баянних концертів... До того ж виявилося, що київський гість у свій час був ще і творчим земляком луганчан. З 1975 по 1978 рік Володимир Бесфамільнов працював солістом тоді ще Ворошиловградської філармонії» [12, 11].

З групою солістів філармонії В. Бесфамільнов виїжджав з концертами для будівельників БАМу, прийняв участь у фестивалі «Музична осінь» в Білорусії і Днів Української PCP на ВДНГ у Москві у 1975 і 1976 роках [6, с. 48]. В офіційному звіті по закінченню строку відрядження В. Бесфамільнов зазначив: «Я щиро вдячний директору філармонії В.А. Шистко, який дав мені можливість всебічно себе проявити». Те до чого прагнув і за що боровся у своїй філармонії, він знайшов в іншій. Але В. Бесфамільнову довелося поспішити з завершенням строку роботи у Ворошиловградській філармонії через те, що за існуючим положенням штатне сумісництво педагогу ВНЗ, який працює в іншому місті, заборонено [15, с. 164].

28 жовтня 1981 року в Колонному залі імені М.В. Лисенка відбувся ювілейний концерт, присвячений 50-річчу з дня народження і 40-літтю творчої діяльності В. Бесфамільнова. Поздоровити музиканта приїхали 90 гостей. Керівництвом Київської філармонії було запрошено камерний оркестр Українського радіо і телебачення під управлінням Святослава Литвиненко. Центральним твором у програмі став Концерт для баяна і струнних Ігоря Шамо, який присвятив свій твір першому виконавцю Володимиру Бесфамільнову. Дві сонати Моцарта-Гріга (До мажор і Соль мажор), що відкрили концерт, для більшості стали сюрпризом. У 1970-ті роки ці твори виконувалися у супроводі фортепіано (О. Тверська), а на цьому концерті партію другого фортепіано виконав оркестр. Також у супроводі оркестру прозвучав фінал Концерту М. Сильванського. Інші виконані у цей вечір твори представили ніби антологію репертуару В. Бесфамільнова: від «Перепілоньки» К. Мяскова до «Маленької поеми» Я. Степового. З транскрипцій Яш- кевича було вибрано «Рондо» соль мажор Моцарта. Токката і фуга ре мінор Бартона і « Рондо-капріч- чіозо» Мендельсона завершили перше відділення концерту. Друге відділення було завершено «Російською фантазією» В. Подгорного [11].

У 1991 році В. Бесфамільнов за станом здоров'я залишає концертну практику і переходить до педагогічної діяльності у НМАУ. З філармонії він пішов, але на сцені ще зрідка з'являвся до 1996 року. Останні концерти пройшли в Італії, разом з сім'єю Зубицьких, коли вони запропонували зіграти у їх сімейному ансамблі (флейта, фортепіано, віолончель і баян) партію віолончелі.

Висновки

Дана стаття не вичерпує всього широко спектру гастрольної діяльності В. Бесфамільного, але стверджує, що завдяки творчій діяльності В. Бесфамільнова баян став інструментом найвищої академічної класичної музики, репертуар суттєво розширився від народної пісні до високих нюансів музики та увійшов у скарбничку академічного баянно-акордеонного мистецтва в Україні.Имханицкий МИ. Портреты баянистов // Народник. - 2002, № 2. - С. 48.

Список літератури

1. Имханицкий М.И. Предисловие // Портреты баянистов. Сб. статей. М., 2001. - С. 2, 9.

2. Кудрицький А.В. Діячі України. Енциклопедичний довідник. - К., 1992, с. 55.

3. Лисенко І.М. Словник, музикантів України. - К: Рада, 2005. - С. 30.

4. Мирек А.М. Гармоника. Прошлое и настоящее. Энциклопедическая книга. - М.: Интерпракс, 1994. - 500 с.

5. Лавриненко О., Литвинова О. 3 тонким відчуттям стилю // Культура і життя. - Київ, 1982, 24 січня.

6. Сташевский А. По следам фестиваля. О декабрьских вечерах баянной музики в Луганске // Народник. - 2003, № 4. - С. 10-11.

7. Фихтенгольц М. Сыграйте что-нибудь знакомое // Сов. Культура. - 1985, 15 января.

8. Ястребов Ю.Г. Владимир Бесфамильное / Ю. Ястребов. - Владивосток, изд-во ДВГУ, 1992 - 240 с.

9. Ястребов Ю.Г. Владимир Бесфамильное / Ю. Ястребов. - Тернополь: Богдан, 2006. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.

    статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.

    дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010

  • Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.

    статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Основні біографічні дані з життя та творчості відомого російського композитора Сергія Рахманінова, етапи його особистісного та творчого становлення. Аналіз видатних творів митця, їх характерні властивості та особливості, суб'єктивна оцінка з боку автора.

    реферат [21,0 K], добавлен 02.11.2009

  • Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.

    презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014

  • Методика роботи над хоровим твором у самодіяльному хоровому колективі. Репертуар як фактор успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльного хорового колективу. Критерії формування музично-образного мислення та створення художнього образу.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 02.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.