"І небо невмите" музика Т. Кравцова, вірші Т. Шевченка

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КРИВОРІЗЬКЕ ОБЛАСНЕ МУЗИЧНЕ УЧИЛИЩЕ»

ВІДДІЛ «ХОРОВЕ ДИРИГУВАННЯ»

Реферат

«І небо невмите» музика Т.Кравцова вірші Т.Шевченка

Кривий Ріг-2014



Тарас Сергійович Кравцов (22 жовтня 1922, Харків -- 2 вересня 2013, Харків) - відомий український вчений-музикознавець, педагог, заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор, композитор (автор симфонічних, вокальних, вокально-хорових творів); завідувач кафедрою теорії музики (1970-1986), відомий музично-громадський діяч Харківщини, лауреат муніципальної премії ім. І. Слатіна, володар медалей та ордени Великої вітчизняної війни ІІ ступеня, почесної грамоти Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в Галузі культури », член Національної Спілки композиторів України, член вченої ради по захисту дисертацій ХНУМ ім. І.П. Котляревського.

Коло його наукових інтересів приголомшливо широкий - від проблем музичного фольклору до філософського осмислення закономірностей музичного мислення, від окремих питань музичної теорії до фундаментальних естетичним узагальнень, від розробки окремих навчально-методичних тем до сучасних учбових курсів, що викликають незмінний інтерес у студентства.

Петро Іванович Кравцов - багато обдарована людина - не тільки популяризатор, лектор-артист, блискучий віртуоз, імпровізатор і художник слова. Він - яскрава, багатобарвна, багатогранна особистість: лікар, лектор, музикант, співак, художник.

У їхньому будинку брали чудових людей науки і мистецтва (наприклад, виступав композитор Вільбоа, звучали арії та романси Глінки і Даргомижського, на домашній сцені ставилися «Одруження» Гоголя, уривки з «Горя з розуму»). Вже з юнацьких років Петро Кравцов заробляв кошти життя, даючи уроки; володіючи прекрасним голосом, виступав на сцені. Він працював з молодим Н. Сидельниковим, брав участь в спектаклях театру Дюкова, викладав психологію і постановку голосу (в драматичній школі Маслової), був у числі викладачів музики і співу Недільної школи Христини Данилівни Алчевської. З метою популяризації мистецтва серед народу П. Кравцов в 1897 році організував в Харкові музичний гурток, який проіснував 10 років. Завданням гуртка стало зробити музику доступною народу і дітям. Гурток влаштовував народні концерти та дитячі ранки, в розпорядженні П. Кравцова були симфонічний оркестр, оркестри мандоліністів і балалаєчників, хор, солісти-вокалісти та інструменталісти.

Кипуча діяльність Петра Івановича особливо широко розгорнулася в післяреволюційний час. він не припиняє музичної діяльності, керуючи оперними кружками, викладаючи співи дітворі. Старожили згадували виступ об'єднаного хору всіх гімназій (250 чоловік) під керуванням П. Кравцова в театрі «Муссурі» (колишній Театр музкомедії).

Петро Іванович і його сподвижники заснували перші безкоштовні оперні класи, а незабаром приступили до постановки дитячих опер в драматичних і оперному театрах (П. Кравцов був організатором і режисером Державної Дитячої Опери), з 1918 року він читав лекції і ставив опери для робітників-залізничників.

Завдяки йому зробили перші кроки видатні співаки, відомі за межами Росії - Алчевський, Лавров, співачки Алешко і Нестеренко, та й у місті в цілому підвищився рівень загальної музичної культури.

... Йому завжди хотілося розібратися в причинах могутності музики. Вивчення робіт європейських біологів і психологів, експерименти, пов'язані з впливом окремих звуків і складних гармонійних поєднань на тварин і людей, допомогли П. Кравцову створити власний метод викладання музики дітям.

... Навіть в 71 рік він працював професором Музично-драматичного інституту, завідував кафедрою соціальної гігієни, читав «Біологічні основи музики», «Фізіологічні основи міміки» і вів курс методики шкільного співу.

Твори .: для соліста, хору і симфонічного оркестру - Кантата-дума На могилі Шевченка (сл. В. Сосюри, 1962), кантата-поема Червона зима (сл. В. Сосюри, 1967, 2-я ред. 1977); для соліста і симф. орк. - Три п'єси-картинки (сл. М. Лермонтова, 1964); для симф. орк. - Варіації на укр. тему (1957); для орк. нар. інстр. - Сім українських народних пісень (совм. з В. Міхелісом, 1961); для голосу і ф-п. - Цикл Весна, і сонце, і пісні (сл. В. Сосюри, 1962); хори, в т. ч. Три романтичних хору (сл. А. Пушкіна, М. Горького, 1965), Гриміли залпи над Донцем (сл. В. Сосюри, 1968), Укр. нар. пісні (сл. нар., 1971), цикл Хорові акварелі (сл. В. Сосюри, 1974); пісні, в т. ч. СБ Пісні про бойовий і трудовий подвиг (сл. Б. Блинкова і О. Журова, 1976); обр. нар. пісень.

Створений твір «І небо невмите» на вірші видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім'ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою -- мати померла, коли йому було 9 років, батько -- у 12 років. Дитинство Шевченка провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті. На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету -- портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.

На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У Ширяєва Тарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.

У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим. Тарас Шевченко залишився безмежно вдячний їм за звільнення.

У 1838 році відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв письменник повертається в Україну, в Києві працює художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей же період Тарас Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він вступає в «Кирило-Мефодіївське» суспільство. За епіграму на імператрицю і революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче.

Як художник Тарас Шевченко в 1848 році був включений до складу експедиції з дослідження Аральського моря, де активно малював аквареллю пейзажі і портрети. У 1851 році художник був включений також у геологічну експедицію в горах Каратау. У вільний від роботи час, в період заслання, він писав повісті російською мовою і створював жанрові малюнки.

Завдяки клопотанням віце-президента Академії мистецтв графа В. П. Толстого та його дружини, в 1857 році Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в Москві і Петербурзі. У 1859 році приїжджає в Україну, але перебуває під наглядом поліції, постійне проживання в Україну йому заборонене. Тому Шевченко повертається в столицю.

До цього часу здоров'я поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й день народження письменник зустрічає тяжкохворим (водянка, проблеми з серцем, розлад печінки).

Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).

Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів -- «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув'язненні). Тарас Шевченко -- автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».

Тарас Шевченко -- геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам'ятники Шевченка. На честь поета названі парки, виші, бульвари, театри і вулиці.

Хоровий твір «І небо невмите » написаний для змішаного хору з 2х голосним викладанням у партії басу.

Спосіб виконання а-capella

Діапазон даного хорового твору - широкий , охоплює 4 октави . Від соль великої октави до соль другої.

Теситура (італійського - тканина) - висота положення звуків мелодії по відношенню до діапазону голосу чи інструментів в залежності від переваг застосування тих чи інших звуків. Теситура може бути висока, середня (найбільш звучна для інтонування) та низька. Теситура є одним із засобів музичної виразності

Теситура в цьому хоровому творі - зручна для виконання у всіх партіях. Кожна партія може звучати красиво використовуючи своє тембральне забарвлення. Теситура партії сопрано - низька,середня та висока, що є зручними для виконання. Такі голоси за природою своєю гнучкі і здатні регулювати зміну динамічного напруження від pianissimo до forte на високих звуках. Виконання складних мелодійних малюнків у швидких темпах для них не представляє особливого утруднення Діапазон партії сопрано:

S

Теситура партії альта - середня та висока. Середня теситури є зручною для альту, так як в ній можуть прозвучати густо, сильно, яскраво по тембру. Діапазон партії альта:

A

Теситура парії тенора - низька та середня. У партії тенорів дуже гарні по силі, яскравості і блиску середній і високий регістри. За характером тембру Т цілком відповідають сопрано: ті ж легкість, яскравість і блиск. Діапазон партії тенора:



T

Теситура партії басу - середня та висока. Сила, міць, повнота, густота, соковитість і яскравість - якості басів, основного голосу, який тримає на собі всю тяжкість хорового акорду. Тембр і характер звуку басів настільки загальновідомий, що поширюватися про них чи потрібно. Діапазон партії басу:

Автором віршів до хорового твору «Книга Жизни » є Р.Гамзатов.

Вірші Р.Гамзатова можна віднести до філософської лірики.

Прекрасны в книге жизни все страницы,

Все в этой книге здраво и умно.

Чтоб вновь родиться колосом пшеницы,

Ложится в землю теплую зерно.

Когда весенний дождь прольется где-то,

В лугах взойдет шумящая трава;

Когда слеза блеснет в глазах поэта,

Родятся настоящие слова.

Життя - це книга. Книга, що складається з безлічі сторінок, які, в свою чергу, складають глави. Глави, абсолютно різні за змістом. Часом сумні, часом веселі, іноді просто нудні і повсякденні. Але треба пам'ятати про те,що все нашому житті розумно і все що з нами трапляється, трапляється не просто так.

Для того щоб розкрити в музиці настрій поетичного тексту та відтворити образ, композитор за допомогою різних засобів виразності намагається відтворити та зобразити їх. Одним з найважливіших засобів виразності є метр та розмір.

Метр - У хоровому творі « Книга Жизни » метр змінний. ; - прості. це організована пульсація сильних, та слабких долей. Метр застосовується для організації музичних звуків, завдяки їх ритмічної тривалості..

Одна метрична доля дорівнює одній четвертній ноті. Музична пульсація вимагає піднесення сильних долей, але більшу увагу приділяє фразуванню, побудові музичних фраз з визначенням кульмінацій.

Ритм- як це послідовність звуків однакової чи різної тривалості, організованих через засоби метра. Ритм - жива пульсація музики та один з її основних засобів виразності. Даний твір має виклад музичного матеріалу такими тривалостями:

До важливих та складних моментів ритмічної структури слід віднести:

1) Пунктирний ритм



Пунктирний ритм. Він є характерним для побудови муз. фрази, але і являє собою складність для виконавців - співаків і диригента. Пунктирний ритм зустрічається у 4,13,15,16,18,22,32,34,36,39 такті.

2) Паузи

Паузи: 8,10,14, тактах.

Пауза в переводі з грецької - перерва у звучанні музики, тимчасове мовчання.

Це складні прийоми, тому що не у всіх співаків однакове почуття ритму.

У хоровому творі темп - рішучий,стриманий. Авторська ремарка визначає темп - (повільніше), (В темпі початку), тому виконавець (диригент) повинен підходити до цього питання творчо .

Темп - це швидкість викладу музичного твору, сфера образів, емоцій, жанрів. Темпи позначаються на його частин. Точне позначення темпу робиться за допомогою метроному.

Динаміка (з грецької «dinimis» - сила) сукупність явищ зв'язаних з гучністю, силою, звучання. В музичній термінології існує поняття рухливої динаміки. Статичні нюанси -р, mp, mf, f, ff, поступове < > . В рухливих нюансах визначаються часткові кульмінації - у фразі, побудови форми. З 1т по 5т - динаміка постійно «mf», але з 6т по 10т змінюється на «р», потім з затакту до 11т по 14т робимо «mf», і з затакту до 15т по 22т почавши з «mp» робимо поступово. Починаємо з затакту до 23т «f», робимо поступове < и приходимо у 29т такт на «ff» і рухаємося у цій динаміці до 32т. 33т-36т > , 37т-42т «mp» У 43т ми витримуємо динаміку «mp» і на витриманому акорді поступово робимо >Динамічний план.

Штрих який виконуються в творі legato

Штрих legato - лагідний, пластичний, він допомагає створювати відповідний характер, настрій. В помірних темпах штрих legato виконується легкими, неважкими рухами, але перед кульмінацією усього твору штрих legato диригент повинен зробити більш насиченим, глибоким. Затриманий ауфтакт для того щоб привернути особливу увагу виконавців до подальшого звучання.

Хоровий твір « книга жизни » має мелодико-гармонічну та акордову форму. Форма - це сукупність музично-виразних засобів, які несуть ідейно-художній зміст твору. Хоровий твір «Книга жизни» має куплетно-варіаційну форму.

Фактура - це виклад музичного матеріалу. Цей термін застосовується здебільшого для багатоголосся, так, як саме воно має у собі величезні можливості для різноманітного викладення музичного матеріалу. Фактура даного твору мелодико-гармонічна. Основну мелодичну тему доручено партії сопрано. Фон - це альти,тенора та баси. Вони повинні звучати тихіше, щоб головна тема звучала виразно, рельєфно, спираючись на музичний твір.

кравцов хоровий теситура ритм

Ці відхилення допомагають досягти емоційного забарвлення та відповідного настрою хорового твору.

Гармонічний аналіз: Гармонічна мова твору не дуже складна , але все ж і диригент і виконавці повинні мати гармонічний слух, щоб уявити який акорд чи ступінь співає, також має гарний бути і мелодичний слух. В основному у хоровому творі використовується

Хоровий твір «Книга Жизни» може виконувати і професійний і учбовий колектив. Співаки повинні мати добре розвинений гармонічний слух, володіти навичками вокальної, співацької культури аби донести до слухача усю красу музичного, літературного тексту.

Диригентські труднощі:

1) Цілісність відчуття музичної форми

2)Точність диригентського жесту

3)Точний вибір необхідного темпу

4)Чіткий показ зміни темпу, ритму, динаміки, розміру виконання цього твору вимагає від диригента технічних навичок, володіння штрихом legato. Уміння володіти різними динамічними позиціями, філіруванням, рухливими і статичними нюансами, визначитись з амплітудами, розташуванням центрів диригентських долей допоможе розкрити систему образів.

Виконавські труднощі:

1)Правильне ланцюжкове дихання

2) Точний підхід до кульмінації

3) Чітка інтонація

4) Єдина манера звуковедення

Емоційну виразність можливо досягти лише в цілковитому розумінні тексту, характеру, літературної основи, бо вся хорова музика - це єдність поетичного тексту і музичної структури, тому диригент особливу увагу повинен приділити образному осмисленню і логічної поєднаності слова і музики.

Размещено на Allbest.ru