Зміст, форми та методи формування та розвитку лідерських якостей старшокласників

- Принцип орієнтації на життєвий досвід. Виховання лідерських якостей учнів повинно допомагати особистості здобути життєвий досвід, тобто суб'єктивно осмислений, пережитий досвід самостійного вирішення життєвих завдань. Вимогами реалізації цього принципу є: спроможність особистості до спілкування, співробітництва, кооперації та партнерства; засвоєння способів групової, індивідуальної діяльності; інтеграція в реальні відносини учнів інших навчальних закладів, здобуття нею соціального та життєвого досвіду; формування психологічної, моральної та практичної готовності учнів до самостійного та творчого вирішення життєвих завдань, визначення та здійснення власного життя. Правила реалізації принципу: створення в школі «простору альтернатив», «простору вибору»; забезпечення можливостей для обміну досвідом прийняття рішень через різні форми роботи: дискусії, тренінги, клуб-кафе тощо; участь учнів у прийнятті рішень в учнівських проектах, учнівському самоврядуванні тощо; належна увага до виховання лідерських якостей учнів.

У роботі з лідерами традиційно використовується метод бесіди, завдання якого за допомогою цілеспрямованих і вміло поставлених запитань спонукати лідерів до актуалізації вже відомих знань і досягти засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень. Для ефективної участі у житті колективу та поза ним лідер-старшокласник має вміти налагоджувати контакти з оточуючими та володіти вміннями конструктивного діалогу. У перекладі з грецької мови «діалог» (dialogos) - це «бесіда». В українській мові синонімом слова іншомовного походження «діалог» є слова - перемови, переговори. Зазвичай у процесі діалогу відбувається «взаємопізнання» та «взаємозбагачення» всіх його учасників. Для лідерів-старшокласників питання діалогу має велике значення, адже саме за стратегією побудови діалогу, визначення ключових пріоритетів можливо говорити про взаємоповагу та прогнозовані у кожному суб'єкті зміни. Проте лідери не завжди володіють необхідними вміннями культури діалогу, що, безумовно, знижує результативність досягнення спільної мети. Тому під час підготовки лідерів-старшокласників необхідно звертати увагу на можливі недоліки їхнього лексикону, «стереотипність» мислення, схильність до стигматизації, можливі варіанти застосування ефективних технологій організації діалогу, дотримання «правил діалогу», усвідомлення «ризиків поразки»[26].

2.2 Новітні тенденції методів формування лідерства серед старших школярів

Нині набуває актуальності питання залучення лідерів учнівського самоврядування до соціально значущої діяльності на рівні міста. Як наслідок, змінюється роль лідера, умови, за яких формуються лідерські якості старшокласників, та виникають нові тенденції методів формування.

Одною з умов формування лідерства було і є учнівське самоврядування, школа лідерів. Впроваджуючи новітні форми і методи роботи, школа лідерів стає середовищем, де кожна особа має змогу на практиці спробувати різні моделі поведінки, різні соціальні ролі. При цьому вона має нагоду обрати для себе найбільш прийнятну модель поведінки, що є передумовою отримання досвіду організаторської діяльності, налагодження міжособистісних зв'язків з різними членами колективу, визначення пріоритетів. Для лідера-старшокласника важливо не тільки задовольняти свої потреби, а й вирішувати суспільно значущі для колективу завдання.[17]

У школі лідерів використовують такі новітні форми і методи роботи: тренінги, тематичні семінари, марафони, дискусії, рольові й ділові ігри, розробка та захист соціальних проектів, табірна зміна, круглі столи, соціальні акції, кампанії, виготовлення та презентація квілтів тощо.

Ефективною формою роботи з лідерами-старшокласниками, представниками учнівського самоврядування є організація і проведення тренінгів. Тренінг (від. англ. train - тренувати, тренуватися) являє собою сукупність групових методів формування вмінь і навичок самопізнання, спілкування і взаємодії людей у групі. Пріоритетними засобами тренінгу є групова дискусія і рольова гра в різних їх модифікаціях і поєднаннях.

Мета тренінгу полягає у формуванні й удосконаленні як загальної комунікативної готовності особистості, так і виробленні специфічних комунікативних навичок. Практика тренінгу спрямована на розвиток особистості, усвідомлення нею своїх власних потреб, інтересів, формування відносин з оточенням, вдосконалення особистісних властивостей, які виявляються у спілкуванні й колективній діяльності.

Цікавою формою роботи з лідерами-старшокласниками є дебати. Для ведення дебатів створюються групи учнів, які співпрацюють у процесі пошуку і підготовки своїх аргументів. Дебати спрямовані на розвиток умінь: використовувати різні способи інтегрування інформації; критично осмислювати одержану інформацію; самостійно формулювати гіпотезу; аргументувати власну точку зору та презентувати її; враховувати думки інших людей й толерантно ставитися до них; працювати в команді, брати участь у прийнятті рішень; бути відповідальним та приймати рішення у екстремальних ситуаціях.

Конкурс - форма роботи, яка передбачає демонстрацію та реалізацію знань, умінь, здібностей лідера або групи у досягненні мети конкурсу. В аспекті соціально-спрямованої діяльності, доцільними можуть стати конкурси «соціальних проектів» (на таких конкурсах лідери можуть ініціювати та виконувати відповідні завдання індивідуально, або навпаки у команді однодумців); конкурс «Лідер року» (передбачає визначення кращих представників серед лідерів учнівського самоврядування, які володіють певними лідерськими якостями, вміють організувати та мотивувати послідовників до виконання соціально значущої діяльності, довести розпочату справу до кінця, а також мають конкретні результати діяльності).

Фестиваль - форма роботи з лідерами, яка має на меті популяризацію певної ідеї з залученням міжвідомчих організацій, учнівської молоді.

Відеолекторій - ця форма роботи базується на переважно наочному сприйманні інформації, що в такий спосіб легше і швидше засвоюється. Під час проведення відеолекторію велика увага приділяється просвітницькій роботі, обговоренню проблемних, незрозумілих питань, стимулюванню та розвитку абстрактного мислення, творчості та самостійності. У роботі з лідерами учнівського самоврядування доцільно використовувати відеоматеріали з проблем формування активної життєвої позиції, профілактики шкідливих звичок, асоціальних проявів поведінки, торгівлі людьми, розвитку волонтерства тощо.

Форум-театр - інтерактивна форма роботи, спрямована на вирішення соціальних проблем. Сутність форум-театру полягає у сумісному з глядачами пошуку в рамках запропонованої вистави шляхів виходу зі складної життєвої ситуації. Головною метою форум-театру є надання інформації та набуття умінь вирішення існуючої проблеми певною людиною з використанням досвіду інших людей. Сценічна вистава пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожний персонаж гри виконує певну соціальну роль. Під час участі у форум-театрі глядачі мають можливість не тільки познайомитися з негативним явищем, але й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації. Кожна вистава форум-театру унікальна, тому що в ній беруть участь не тільки актори, а й глядачі. Виконуючи роль замість актора, глядач глибше занурюється в емоційні переживання персонажа, відчуває результат свого втручання.[17]

Під час взаємодії з лідерам учнівського самоврядування доцільно використовувати прес-метод, реалізація якого дозволяє старшокласникам визначати власну позицію у вирішені дискусійних питань.

У роботі з лідерами-старшокласниками варто використовувати метод «case-study». «Кейс» перекладається з англійської мови як «ситуація». Це реальні, чітко та послідовно описані ситуації педагогічної практики разом з певними фактами, що мають відношення до даної ситуації та думками, від яких залежить її вирішення. Старшокласникам необхідно описану ситуацію розкласти на кейси й проаналізувати кожен з них для загального висновку.

Метод «рівний-рівному» передбачає послідовну систему активних дій лідерів-підлітків і тренерів-педагогів, спрямованих на формування відповідальної поведінки, що є орієнтиром позитивного життєвого вибору, через поширення достовірної інформації та зразків власного прикладу життєвої позиції лідера [23, с. 247]. Цей метод відрізняється від традиційних, по-перше, тим, що старшокласникам надається роль експертів та ініціаторів соціального впливу на однолітків; по-друге, старшокласники набувають досвіду позитивного впливу на особистості й групи, що недоступно дорослим; по-третє, підліток-лідер - особистість, що є носієм знань, цінностей привабливих для однолітків, які вони бажають наслідувати; по-четверте, лідерські якості лідера в колі однолітків завжди оцінювалися позитивно.

Основою для організації особистісно орієнтованого виховного процесу стала розроблена Програма виховання школярів “Я - українець”, яка ставила перед собою завдання: забезпечення умов для особистісного зростання і самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів; формування особистості, наділеної сучасним світоглядом, компетентної у виборі рішення, здатної до самоорганізації і адаптації в соціумі. Програма створена з урахуванням вікових, психолого-фізіологічних особливостей учнів, проблем, потреб кожного учнівського колективу класу, групи, об'єднання і складалася з 7 творчих програм: “Я - особистість”, “Я - громадянин України”, “Я серед людей”, “Я і моє здоров'я”, “Я і природа”, “Я і творчість”, “Я в цілому світі”. Основними формами реалізації програми були діагностика учнів, школа лідера, КТС, тренінги, турніри, диспути, захисти творчих проектів та ін. Проектуючи виховний процес на основі Програми виховання школярів “Я - українець”, учні разом з учителями водночас набували вмінь працювати у групі, правильно висловлювати свою думку, бути толерантними до інших, брати відповідальність на себе, бути впевненими в собі, виявляти свої здібності, таланти.[35]

На підставі нових особистісно орієнтованих технологій було створено шкільне самоврядування відповідно до Конституції України, Законів про загальну середню освіту, Конвенції ООН про права дитини та інших документів й адаптоване до шкільних традицій. Через створення системи учнівського самоврядування - Шкільної Учнівської Республіки (ШУР) - на засадах демократії й гуманістичних відносин, були створені умови для гуманних відносин суб'єктів виховання, самовизначення, самоствердження й самореалізації особистості учня, вільного розвитку його здібностей, формування в нього потреби інтелектуального, духовного, культурного розвитку, здатного до самостійного творчого мислення, виховання поваги до суверенітету особистості учня.

Організовуючи різноманітні колективні творчі справи, було створене розвивальне і стимулювальне середовище, з гуманними відносинами, яке включало в себе родину дитини, класний та шкільний колектив і громадські організації й установи, в якому старшокласники набували вмінь і навичок організаційної роботи, комунікації, самостійності, відповідальності, творчого розвитку своїх здібностей, прагнення до самореалізації.[35]

Авторська методика Кежковської, основою якої став факультативний курс для учнів 10-11 класів «Основи організаторської діяльності», спрямована на поетапне формування у старшокласників прогнозованих організаторських умінь і навичок за розробленою програмою, а також практична реалізація набутих школярами теоретичних знань та організаторських умінь і навичок у діяльності органів учнівського самоврядування, шкільних дитячих та молодіжних організацій та на виховних заходах.[12]

Методика проведення занять з факультативу передбачає наявність двох послідовних етапів: опанування знаннями за обраною тематикою (теоретична частина) та оволодіння уміннями і навичками їх практичного застосування (практична частина). Під час практичних занять старшокласники здійснюють самодослідження рівня володіння базовими уміннями і навичками організаторської діяльності; досліджують потреби локальної спільноти (школи), визначають способи їх задоволення; набувають уміння і навички підбору і ведення команди, мотивації членів команди до спільної діяльності; формують індивідуальні організаторські уміння і навички: цілепокладання, прогнозування майбутнього результату і моделювання ситуацій; уміння і навички вироблення стратегічного плану, уміння часового планування, розробки тактичного плану; уміння і навички побудови інформаційного повідомлення; уміння індивідуального і групового, директивного та демократичного прийняття рішень; уміння ситуативного аналізу, контролю за реалізацією діяльності.[12]

Формування організаторських умінь і навичок відбувалося за допомогою реалізації методів: формування свідомості: дискусії, диспути («Виховна робота школи. Кому її організовувати?»; «Для чого потрібна ефективна команда?»), бесіди інформативного характеру (бесіда-зустріч з представником локального Центру соціальних служб для молоді (ЦССМ) на тему «Суспільно-громадська діяльність у нашому регіоні»); організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: тренування (вправа «Чи добре ви знаєте один одного? (впізнай малюнок)»; презентація команди; вправи на прийом і передачу інформації невербальним способом; вправи на прийом і передачу інформації вербальними засобами); виховуючих ситуації (вправа «Кейси стратегій»), ділових та рольових ігор (презентація команди; вправи «Вибори президента учнівського самоврядування; «Сценарій концерту»; «Вибір»; «Шість капелюхів»); метод проектів («Планування виставки»; проект життєвої траєкторії успіху; підготовка сценарію виховного заходу), драми (вправа «Слідство»); стимулювання: змагання, демонстрація досягнутих результатів.[12]

У розробленій методиці реалізації педагогічних умов формування організаторських умінь і навичок важливе місце займають інтерактивні методи: незакінчених речень (вправа «Хто такий організатор і чим він займається?»), мікрофону (вправа «Дебати»), мозкового штурму (вправи «Як стати успішною командою?»; «Гора інтересів»; «Закриті двері»; «Перспектива»; «Вісім кроків»), роботи в малих групах (презентація команди; «Вибори президента учнівського самоврядування»; «Закриті двері»; «Перспектива»).

З метою забезпечення системного моніторингу та контролю за опануванням організаторськими уміннями і навичками в структуру кожного заняття включено етап діагностики та самодіагностики, що здійснювався за допомогою використання діагностичних методів: вибіркової діагностики (Тест «Хто ви: ведучий чи ведений?»; «Ви лідер?»; Короткий Тест Творчого Мислення (КТТМ) тощо) та самодіагностики (проективні методики: «Я-організатор, Я-виконавець»; самодіагностика досвіду суспільно-громадської діяльності (твір, есе за вибором), проективний малюнок «Я - відомий суспільно-громадський діяч, Я - звичайний житель міста» тощо).

Формуванню організаторських умінь і навичок старшокласників сприяє участь в органах учнівського самоврядування. В експериментальних школах вони створені та діють за аналогією до самоврядних державних структур (президент, парламент (рада), міністерства (комісії) з окремих питань: дисципліни і порядку; гігієни та охорони здоров'я; навчання; організації дозвілля; інформації тощо). Організаторські уміння і навички старшокласників, залучених до діяльності органів самоврядування формувались як під час планування діяльності, так і в процесі реалізації суспільно-значимих проектів. В експериментальних школах реалізовані проекти: «Шкільне подвір'я - наше обличчя» (спрямований на загальношкільне впорядкування шкільної території); «Чернівці - гостям та жителям міста» (віртуальна мандрівка рідним краєм); «Бережи природу»; концерт та ярмарок у рамках проекту «Миколай - сиротам» тощо.

Ефективним шляхом формування організаторських умінь і навичок є виховна робота класного керівника, під час якої старшокласники залучаються до виконання функцій керівника та організатора. Провідними серед них є організація класних виховних заходів, виховних годин (години класного керівника). В експериментальних школах години класного керівника відбувались із використанням інтерактивних методів: мозкового штурму, кейс-методу, роботи в групах, дискусій тощо. Позитивний вплив на формування організаторських умінь і навичок справили такі виховні заходи: дискусія «Учнівське самоврядування: за і проти», круглий стіл «Староста класу: обов'язки та права» із використанням методів незакінчених речень, роботи в групах, мозкового штурму; «Моє хобі - моє майбутнє» із використанням методів мозкового штурму, акваріуму, драми. Формуванню організаторських умінь і навичок сприяли організація та проведення старшокласниками виховних заходів, зокрема «Таланти нашого класу»; «Вечорниці на Андрея» тощо.

Ефективним засобом формування організаторських умінь і навичок старшокласників та їх практичної реалізації є шкільні дитячі і молодіжні об'єднання. В експериментальних школах діють гуртки дитячої та молодіжної організації ПЛАСТ, туристично - краєзнавче товариство, літературне об'єднання; Молодий рух; Спілка Української молоді. Процес формування організаторських умінь і навичок у зазначених організаціях і гуртках експериментальних шкіл відбувався під час проведення навчально-виховних занять (гутірок, зборів, зустрічей) із використанням інтерактивних методів та під час підготовки і проведення виховних проектів: «Ватра пам'яті» (присвячені Дню українського козацтва, ПЛАСТ); «Наша школа в іменах і подіях» (пошуково-дослідницький проект, виставка, туристично - краєзнавче товариство); «Осінній вечір поезії» (організація культурного дозвілля, літературне об'єднання).

Запропонована методика доступна для використання у різних формах позаурочного навчально-виховного процесу. Встановлено, що завдяки її системності і послідовності вона придатна і для часткового використання з метою компенсації недостатньо сформованих окремих умінь і навичок організаторської діяльності або підвищення ефективності позаурочного навчально-виховного процесу у формуванні лідерів шкільної спільноти тощо.[12]

Ефективними шляхами формування лідерських якостей старшокласників в позаурочний час є участь в органах учнівського самоврядування, шкільних дитячих та молодіжних об'єднаннях, виховних заходах класного керівника, а також вивчення спеціальних факультативних курсів.

2.3 Соціальний проект «Молодіжна рада» як альтернативна форма роботи з формування лідерських якостей підлітків

Однією із основних проблем у роботі соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів є недостатність їхньої взаємодії з лідерами, спрощення своїх функціональних обов'язків. У переважній більшості вони працюють за запитами адміністрації (приклад, смт Баришівка та Баришівський район), тобто раз на рік збирають «Школу лідерів» у санаторії «Поляна», протягом трьох днів проводять різноманітні заходи, як то: бесіди, тренінги, презентації, дебати, проекти, випускають одноразово газету, яка висвітлює їх діяльність. Але розвиток і формування лідерських якостей на цілий рік просто зупиняється, ці діти далі не ростуть, їх не ведуть в цьому напрямку. А на наступний рік в «Поляну» приїдуть інші діти…

Тому, проаналізувавши ситуацію на місці та дослідивши наукову літературу, хочеться представити соціальний проект «Молодіжна рада» як одну з форм роботи по формуванню та розвитку лідерських якостей старшокласників.

Короткий опис проекту “Молодіжна рада».

Проект виконує мету - реалізацію четвертої необхідної умови для формування лідерства - налагодження міжсекторної взаємодії й координації зусиль дитячих та молодіжних об'єднань міста й інших соціальних інститутів щодо формування лідерських якостей старшокласників - представників органів учнівського самоврядування.

Ми розглядаємо «міжсекторну взаємодію» як комплекс взаємовідносин між органам державної влади або органами місцевого самоврядування з одного боку та бізнесом з іншого, які визначають їх загальну участь у рішенні важливих соціальних проблем місцевої громади, у тому числі через загальне фінансування і загальну реалізацію соціальних проектів та програм.

Актуальність.

У сучасній українській освітній галузі відбуваються пошуки нових форм і методів діяльності, які допомогли б краще розкрити потенціал старшокласника, виховати з нього справжнього лідера. Формування та розвиток лідерських якостей в школі в позаурочний час має свої переваги, але недостатність взаємодії соціальних педагогів з лідерами учнівського самоврядування, спрощення своїх функціональних обов'язків, роботі для звіту, «для галочки» зупиняє розвиток лідерства на рівні школи.

Проект молодіжної ради дає можливість учням бути «мостом» між урядом та суспільними лідерами, які піднімають ці та інші проблемні питання, учні вчаться використовувати політику як ключ до соціальних змін.

Проект має на меті не тільки пропаганду громадської відповідальності серед молоді, але й поєднує активне навчання і громадську діяльність, які допомагають старшокласникам-лідерам учнівського самоврядування втілювати свої знання, уміння, навички в різних соціальних проектах для вирішення важливих соціальних проблем місцевої громади, брати участь у формуванні державної дитячої і молодіжної політики. Таким чином, лідерські якості старших учнів, які виявлені чи сформовані в школі за технологією учнівського самоврядування, мають можливість реалізуватися за межами позаурочної системи, на вищому рівні - на рівна міста, селища тощо. Саме така реалізація готує підлітків до дорослого життя, до професійного самовизначення, до спроби самореалізації під наглядом координаторів (у якості координаторів можуть виступати педагогічні працівники, а також організації та заклади, залучені до процесу функціонування та розвитку молодіжної ради).

Завдання проекту:

- удосконалення місцевої політики щодо формування сучасних лідерів-старшокласників;

- надання можливостей дитячим та молодіжним організаціям і об'єднанням брати участь у формуванні державної дитячої та молодіжної політики;

- створення умов для успішної взаємодії закладів освіти з дитячими та молодіжними громадськими організаціями і об'єднаннями, а також з органами місцевого самоврядування та бізнес-структурами;

- утвердження позитивного ставлення до дитячих та молодіжних дитячих організацій і об'єднань з боку вчителів, батьків, учнів, громадськості;

- забезпечення фінансової підтримки державою дитячого руху; організаційна та педагогічна підтримка взаємодії.

Проект сприяє розвитку:

- бази знань у сфері життєдіяльності громади, в якій живе підліток;

- навичок соціального спілкування, взаємодії, співробітництва з громадою та владними структурами;

- вміння аналізувати соціальні ситуації і знаходити шляхи їх рішення на громадському рівні;

- прагнення до самостійного самовизначення та самореалізації;

- бажання й здатності брати участь у суспільному житті;

- здатності до емпатії, персоніфікованих взаємин з іншими людьми;

- прагнення до пошуку та реалізації особистого життєвого смислу;

- здатності адаптуватися до мінливої реальності;

- здатності до інноваційного мислення та творчості, до вироблення нових стратегій і моделей діяльності та поведінки;

- готовності виконувати різноманітні соціальні ролі, утверджуючи і зберігаючи самоцінність і самототожність свого індивідуального «Я»;

- самостійно й командою вирішувати життєві труднощі, узагальнювати життєвий досвід.

Методи проекту:

- Групова робота: постановка та розподілення задач окремим членам ради чи підгрупам (комітетам).

- Мозковий штурм: постановка задачі для частини групи шляхом збору інформації для отримання і представлення рішення.

- Дискусія, дебати: обговорення (у відкритому чи закритому колі) результатів діяльності, думок і побажань.

- Тренінги: практичний метод ефективної комунікації, засвоєння матеріалу шляхом залучення учасників у міжособистісну взаємодію з членами групи.

- Презентація: викладення шляхів рішення, висловлення пропозицій, побажань; доведення до громади результатів, отриманих окремими учасниками (членами) чи підгрупами (комітетами).

- Форми самостійної роботи: доповіді, звіти, статті.

Цільова група проекту. Учнівська молодь та підлітки, віком від 14 років до 17 років.

Проект «Молодіжна рада» передбачає реалізацію таких заходів:

1. Проведення нарад, мозкових штурмів, які вирішують не тільки особисті, а й суспільні питання.

2. Проведення різних за направленням та змістом заходів та проектів, які сприяють самореалізації лідерських якостей старшокласників.

3. Проведення тренінгів з написання соціальних проектів.

4. Проведення форумів, «круглих столів», конференцій, громадських слухань тощо.

Результатом реалізації проекту «Молодіжна рада» є соціальне партнерство, яке, в свою чергу, має на меті підписання соціальних контрактів - договорів, що укладаються між замовником (владні структури, підприємці) та виконавцями соціального замовлення (лідери-старшокласники як члени ради, молодіжної організації тощо), у яких регулюються відносини замовника та виконавця, визначаються права та обов'язки обох сторін.

Партнерами у процесі формування лідерських якостей старшокласників є урядові організації (державні органи управління та системи освіти, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей, відділи у справах сім'ї та молоді, молодіжні виконкоми міської ради тощо); освітні заклади; лікувально-профілактичні установи (міський Центр боротьби зі СНДом, міський Центр здоров'я тощо); неурядові організації; засоби масової інформації; соціальні Інтернет-мережі.



Висновки

Аналіз соціально-педагогічної літератури та практики доводить, що виховання лідерських якостей - це важливий аспект у становленні молодої особистості, тож починати його потрібно якомога раніше. Ефективна організація виховного процессу в цьому аспекті передбачає створення неодмінних соціально-педагогічних умов, завдяки яким стане можливим формування лідерських якостей учнівської молоді:

1. Врахування особливостей юнацького віку та рівня сформованості лідерських якостей.

2. Цілеспрямоване формування лідерських якостей особистості в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів на основі використання інтерактивних форм і методів роботи.

3. Забезпечення в навчально-виховному процесі можливостей для прояву та вдосконалення учнями лідерських якостей через їхню участь в учнівському самоврядуванні, громадських і благодійних акціях, марафонах, суспільно корисних справах, організації творчих справ, конкурсах, тренінгах, ділових і рольових іграх, суспільно-політичних і правових рингах, відкритих трибунах, прес-конференціях, інтелектуальних турнірах, захистах творчих проектів.

4. Створення стимуляційного та розвивального середовища, позитивної емоційної атмосфери, що передбачає творче спілкування та партнерську взаємодію педагогів і учнів.

5. Самопізнання та самовиховання лідерських якостей учнівською молоддю[31].

Ми вважаємо, що цілеспрямоване формування лідерських якостей учнівської молоді відбувається у процесах розвитку, навчання, виховання, спілкування, діяльності особистості.

Метою формування лідерських якостей учнівської молоді є: підвищити рівень соціальної компетентності та сформувати досвід лідерської поведінки через залучення її до реальної участі в різних видах діяльності.

Основними завданнями формування лідерських якостей учнівської молоді є:

1) ознайомити з теоретичними основами та принципами розвитку лідерства;

2) розвивати навички самоаналізу своїх потенційних і реалізованих можливостей;

3) спрямовувати на роботу над собою, здійснення своїх намірів щодо вдосконалення своєї особистості;

4) ознайомити з технологією вивчення актуальних молодіжних проблем;

5) розвивати уміння та навички проведення інформаційно-просвітницької, профілактичної роботи серед ровесників;

6) формувати здатність приймати відповідальні рішення;

7) розвивати проективні, конструктивні, організаторські, комунікативні здібності;

8) стимулювати практичне використання здобутих знань і вмінь у різних видах соціально значимої діяльності.

Основними видами діяльності, які спрямовані на формування лідерських якостей учнівської молоді в освітньому просторі, є: 1) навчальна діяльність (індивідуальна, групова, колективна); 2) виховна діяльність (участь у тренінгах, конкурсах, змаганнях); 3) дослідницько-пошукова діяльність (участь у конференціях, проектах, програмах); 4) проективна діяльність (розроблення та захист індивідуальних і колективних проектів, творчих справ); 5) громадська діяльність (участь у роботі органів учнівського самоврядування та громадських молодіжних організацій, учнівських творчих клубах, наукових товариствах, асоціаціях, радах); 6) представницька діяльність (уміння ефективно презентувати себе, групу однолітків, освітній заклад, молодіжну громадську організацію).



Список використаної літератури

1. Алфімов Д. В. Виховання лідерських якостей школярів у сучасній загальноосвітній школі / Д. В. Алфімов // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. пр. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2010. - Вип. 4 (39). - С. 3-14.

2. Алфімов Д. В. Зміст феномену «лідерські якості особистості» / Д. В. Алфімов // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2010. - Вип. 11 (64). - С. 44-51

3. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. (для студ. вищ. навч. закл.)/ О. В. Безпалько - К. : Центр учбової літ-ри, 2009. - 208 с.

4. Брушлинский А. В. Андеграунд диамата // Проблема субъекта в психологической науке / под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой, В. Н. Дружинина. - М. : Академический проект, 2000. - С. 7-12.

5. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка. -- К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. -- 340с.

6. Газман О. С. Детский коллектив как субъект и объект воспитания (на материале воспитательной работы со старшеклассниками в условиях летнего лагеря) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика» / О. С. Газман. - М., 1974. - 26 с.

7. Голдберг Э., Грам С. Управляючий мозг: Лобные доли, лидерство и цивилизация / Пер. с англ. Д. Бугакова. - М.: Смысл, 2003. - 335 с.

8. Донцов А. И. Личность в группе: проблема сплоченности. Донцов А. И. Психология коллектива: Методологические проблемы исследования. М. : Изд-во Моск. ун-та. 1984. - С. 39 - 61.

9. Дружинин В. Н. Варианты жизни или очерки экзистенциальной психологи / В. Н. Дружинин. - М., 2000. - 167 с.

10. Ильин Е.П. Психология воли / Е.П. Ильин. - СПб.: Питер,2000. - 288 с.

11. Карделл Ф. Д. Психотерапия и лидерство / Франк Давид Карделл. - СПб. : «Речь», 2000. - 234 с.

12. Кєжковска І. Проблема становлення соціальної активності молоді засобами позаурочного навчально-виховного процесу (на прикладі учнівського самоврядування) / І. Л. Кєжковска (Рижикова) // Вісник Прикарпатського університету. Серія Педагогіка. - Івано-Франківськ, 2008. - Вип. ХХУІ - ХХУІІ. - С. 83-90.

13. Кєжковска І.Л. Формування організаторських умінь і навичок старшокласників у позаурочному навчально-виховному процесі/ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук - Тернопіль - 2010.

14. Клименко А.І. Розвиток лідерських якостей підлітків залежно від черговості народження дитини в сім'ї/ Клименко А.І. - Київ - 2011.

15. Ковальчук М. А. Профилактика девиантного поведения в детско-подростковой среде: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / М. А. Ковальчук. - Ярославль, 2002. - 344 с.

16. Кови Стивен. Лидерство, основанное на принципах: пер. с англ. -- М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. -- 300с.

17. Косенчук О. Г. Соціально-педагогічні умови формування лідерських якостей старшокласників у позаурочній діяльності// Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - № 22 (257), Ч. VІІІ. - 2012. - с.238-245.

18. Мараховська Н. В. Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу /автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук - Х. -2009.

19. Менегетти А. Психология лидера / Антонио Менегетти. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Славянская ассоциация Онтопсихологии, 1999. - 144 с.

20. Моисеев А. М. Качество управления школой: каким оно должно бать / А. М. Моисеев. - М. : Сентябрь, 2001. - 160 с.

21. Набока Б.С. З досвіду творчого застосування ідей А.Макаренка і В.Сухомлинського по формуванню шкільного колективу, організації учнівського самоврядування // Тези доповідей Республіканської науково-практичної конференції “Проблеми формування всебічно розвинутої особистості в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського та практиці роботи сучасної школи”. - Міністерство народної освіти УРСР, Кіровоград. - 1983. - С.10-11.

22. Набока Б.С. Розвиток ідей про учнівське самоврядування у вітчизняній педагогічній теорії та практиці/ автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук - Київ - 2001

23. Оржеховська В. М., Пилипенко О. І. Превентивна педагогіка. Навч. Посіб./ В. М. Оржеховська, О. І. Пилипенко. - Черкаси. - 2007. - 284 с.

24. Парыгин Б.Д. Руководство и лидерство / Б.Д. Парыгин. - Л., 1973.

25. Педагогика: учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. - 4-е изд. - М. : Школьная Пресса, 2002. - 512 с.

26. Прохоренко Т. Г. Лідерство як форма самоствердження особистості в малій групі / Т. Г. Прохоренко, О. П. Зборовська, Г. А. Носирєва // Вісн. Міжнар. слов'ян. ун-ту. Сер. : Соціологічні науки. - 2008. - Т. 11, № 1. - С. 8-13.

27. Психологічна енциклопедія / [авт.-упоряд. Степанов О. М.] . - К. : «Академвидав», 2006. - 423 с.

28. Рожков М. И. Воспитание учащихся: теория и методика / М. И. Рожков, Л. В. Байбородова. - Ярославль : ЯПТУ, 2002. - 282 с.

29. Рубинштейн С. Л. - Основы общей психологии / С. Рубинштейн. - СПб : ПитерКом, 1999. - 720 с.

30. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм. Сумерки богов / Ж.-П. Сартр. - М., 1989. - 323 с.

31. Сушик Н. Теоретичні основи формування лідерських якостей учнівської молоді// Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - № 7. - 2013. - с.110-114.

32. Уманский Л.И. Психология организаторской деятельности школьников / Л.И. Уманский. - М. : Просвещение, 1980. - 160 с.

33. Ушинський К. Д. Теоретичні проблеми виховання і освіти. Вибр. пед. тв.: У 2-х т. Т. 1. / К. Д. Ушинський. - К. : Вища школа, 1983. - 187 с.

34. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. - М., 1990.

35. Ягоднікова В.В. Виховання лідерів// Виховна робота в школі: наук.-мет. журнал. - № 10. - 2009. - с.2-36.

36. Ягоднікова В.В. Формування лідерських якостей старшокласників в особистісно орієнтованому процесі загальноосвітньої школи // Наука і освіта: науково-практичний журнал ПНЦ АПН України. - 2004. - № 7. - С. 328-330.



Додаток А

Соціальний проект «Молодіжна рада»

Короткий опис проекту

Проект виконує мету - реалізацію четвертої необхідної умови для формування лідерства - налагодження міжсекторної взаємодії й координації зусиль дитячих та молодіжних об'єднань міста й інших соціальних інститутів щодо формування лідерських якостей старшокласників - представників органів учнівського самоврядування.

Ми розглядаємо «міжсекторну взаємодію» як комплекс взаємовідносин між органам державної влади або органами місцевого самоврядування з одного боку та бізнесом з іншого, які визначають їх загальну участь у рішенні важливих соціальних проблем місцевої громади, у тому числі через загальне фінансування і загальну реалізацію соціальних проектів та програм.

Актуальність.

У сучасній українській освітній галузі відбуваються пошуки нових форм і методів діяльності, які допомогли б краще розкрити потенціал старшокласника, виховати з нього справжнього лідера. Формування та розвиток лідерських якостей в школі в позаурочний час має свої переваги, але недостатність взаємодії соціальних педагогів з лідерами учнівського самоврядування, спрощення своїх функціональних обов'язків, роботі для звіту, «для галочки» зупиняє розвиток лідерства на рівні школи.

Проект молодіжної ради дає можливість учням бути «мостом» між урядом та суспільними лідерами, які піднімають ці та інші проблемні питання, учні вчаться використовувати політику як ключ до соціальних змін.

Мета.

Проект має на меті не тільки пропаганду громадської відповідальності серед молоді, але й поєднує активне навчання і громадську діяльність, які допомагають старшокласникам-лідерам учнівського самоврядування втілювати свої знання, уміння, навички в різних соціальних проектах для вирішення важливих соціальних проблем місцевої громади, брати участь у формуванні державної дитячої і молодіжної політики. Таким чином, лідерські якості старших учнів, які виявлені чи сформовані в школі за технологією учнівського самоврядування, мають можливість реалізуватися за межами позаурочної системи, на вищому рівні - на рівна міста, селища тощо. Саме така реалізація готує підлітків до дорослого життя, до професійного самовизначення, до спроби самореалізації під наглядом координаторів (у якості координаторів можуть виступати педагогічні працівники, а також організації та заклади, залучені до процесу функціонування та розвитку молодіжної ради).

Завдання проекту:

- удосконалення місцевої політики щодо формування сучасних лідерів-старшокласників;

- надання можливостей дитячим та молодіжним організаціям і об'єднанням брати участь у формуванні державної дитячої та молодіжної політики;

- створення умов для успішної взаємодії закладів освіти з дитячими та молодіжними громадськими організаціями і об'єднаннями, а також з органами місцевого самоврядування та бізнес-структурами;

- утвердження позитивного ставлення до дитячих та молодіжних дитячих організацій і об'єднань з боку вчителів, батьків, учнів, громадськості;

- забезпечення фінансової підтримки державою дитячого руху; організаційна та педагогічна підтримка взаємодії.

Проект сприяє розвитку:

- бази знань у сфері життєдіяльності громади, в якій живе підліток;

- навичок соціального спілкування, взаємодії, співробітництва з громадою та владними структурами;

- вміння аналізувати соціальні ситуації і знаходити шляхи їх рішення на громадському рівні;

- прагнення до самостійного самовизначення та самореалізації;

- бажання й здатності брати участь у суспільному житті;

- здатності до емпатії, персоніфікованих взаємин з іншими людьми;

- прагнення до пошуку та реалізації особистого життєвого смислу;

- здатності адаптуватися до мінливої реальності;

- здатності до інноваційного мислення та творчості, до вироблення нових стратегій і моделей діяльності та поведінки;

- готовності виконувати різноманітні соціальні ролі, утверджуючи і зберігаючи самоцінність і самототожність свого індивідуального «Я»;

- самостійно й командою вирішувати життєві труднощі, узагальнювати життєвий досвід.

Методи проекту:

- Групова робота: постановка та розподілення задач окремим членам ради чи підгрупам (комітетам).

- Мозковий штурм: постановка задачі для частини групи шляхом збору інформації для отримання і представлення рішення.

- Дискусія, дебати: обговорення (у відкритому чи закритому колі) результатів діяльності, думок і побажань.

- Тренінги: практичний метод ефективної комунікації, засвоєння матеріалу шляхом залучення учасників у міжособистісну взаємодію з членами групи.

- Презентація: викладення шляхів рішення, висловлення пропозицій, побажань; доведення до громади результатів, отриманих окремими учасниками (членами) чи підгрупами (комітетами).

- Форми самостійної роботи: доповіді, звіти, статті.

Цільова група проекту. Учнівська молодь та підлітки, віком від 14 років до 17 років.

Проект «Молодіжна рада» передбачає реалізацію таких заходів:

1. Проведення нарад, мозкових штурмів, які вирішують не тільки особисті, а й суспільні питання.

2. Проведення різних за направленням та змістом заходів та проектів, які сприяють самореалізації лідерських якостей старшокласників.

3. Проведення тренінгів з написання соціальних проектів.

4. Проведення форумів, «круглих столів», конференцій, громадських слухань тощо.

Результатом реалізації проекту «Молодіжна рада» є соціальне партнерство, яке, в свою чергу, має на меті підписання соціальних контрактів - договорів, що укладаються між замовником (владні структури, підприємці) та виконавцями соціального замовлення (лідери-старшокласники як члени ради, молодіжної організації тощо), у яких регулюються відносини замовника та виконавця, визначаються права та обов'язки обох сторін.

Партнерами у процесі формування лідерських якостей старшокласників є урядові організації (державні органи управління та системи освіти, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей, відділи у справах сім'ї та молоді, молодіжні виконкоми міської ради тощо); освітні заклади; лікувально-профілактичні установи (міський Центр боротьби зі СНДом, міський Центр здоров'я тощо); неурядові організації; засоби масової інформації; соціальні Інтернет-мережі.



Додаток Б

ПОЛОЖЕННЯ

про молодіжну громадську раду

при голові Баришівської районної державної адміністрації

1. Молодіжна громадська рада при голові Баришівської районної державної адміністрації (далі -- молодіжна громадська рада) є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

2. У своїй діяльності молодіжна громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі Типового положення.

Положення про молодіжну громадську раду затверджується розпорядженням голови Баришівської районної державної адміністрацієї (далі - райдержадміністрація), при якій вона утворена, та схвалюється на засіданні молодіжної громадської ради.

3. Основними завданнями молодіжної громадської ради є:

3.1. Створення умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами.

3.2. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади.

3.3. Сприяння врахуванню органом виконавчої влади громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

4. Молодіжна громадська рада відповідно до покладених на неї завдань:

4.1. Готує та подає райдержадміністрації пропозиції до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю, а також проведення консультацій, не передбачених таким планом.

4.2. Готує та подає райдержадміністрації пропозиції щодо організації консультацій з громадськістю, а також план взаємодії громадської ради з райдержадміністрацією, її структурними підрозділами, з Баришівською районною радою, іншими установами, організаціями Баришівського району.

4.3. Подає райдержадміністрації обов'язкові для розгляду пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики у відповідній сфері, удосконалення роботи райдержадміністрації та її структурних підрозділів.

4.4. Проводить відповідно до законодавства громадську експертну та громадську антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів.

4.5. Здійснює громадський контроль за врахуванням та впровадженням райдержадміністрацією пропозицій та зауважень громадськості, а також дотриманням нею та її підрозділами нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

4.6. Інформує в обов'язковому порядку громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та їх виконання на офіційному веб-сайті райдержадміністрації та в інший прийнятний спосіб.

4.7. Збирає, узагальнює та подає райдержадміністрації інформацію щодо пропозицій громадських організацій відносно вирішення питань, які мають важливе суспільне значення.

4.8. Організовує публічні заходи для обговорення актуальних питань розвитку галузі чи адміністративно-територіальної одиниці.

4.9. Готує та оприлюднює щорічний звіт про свою діяльність.

5. Молодіжна громадська рада має право:

5.1. Утворювати постійні та тимчасові робочі органи (правління, секретаріат, комітети, комісії, ініціативні та експертні групи тощо). Організація діяльності робочих органів визначається Регламентом молодіжної громадської ради, який схвалюється на її засіданні.

5.2. Залучати до роботи ради працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, підприємств, установ та організацій (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців.

5.3. Організовувати і проводити семінари, конференції, засідання,"„круглі столи” та інші заходи.

5.4. Отримувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування установ та організацій району інформацію, необхідну для забезпечення діяльності ради.

5.5. Отримувати від райдержадміністрації проекти нормативно-правових актів з питань, що потребують проведення консультацій з громадськістю та взаємодії з відповідними установами та організаціями.

5.6. Взаємодіяти із органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства, іншими консультативно-дорадчими органами, утвореними при органах виконавчої влади та громадськими радами, що діють при органах виконавчої влади.

5.7. За запрошенням райдержадміністрації та її структурних підрозділів делегувати представників молодіжної громадської ради для участі у заходах (нарадах, засіданнях колегій тощо), що проводяться райдержадміністрацією та її структурними підрозділами.

5.8. Подавати до райдержадміністрації пропозиції щодо заохочення представників інститутів громадянського суспільства та окремих громадян за їх внесок у реалізацію та захист прав і свобод людини і громадянина, розвиток громадянського суспільства.

Члени молодіжної громадської ради мають право доступу в установленому порядку до приміщень, в яких розміщена райдержадміністрація.

6. До складу молодіжної громадської ради можуть бути обрані представники громадських, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об'єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, недержавних засобів масової інформації та інших непідприємницьких товариств і установ, легалізованих відповідно до законодавства України (далі - інститути громадянського суспільства).

7. Склад молодіжної громадської ради формується на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за кандидатури, які добровільно заявили про бажання брати участь у роботі молодіжної громадської ради та внесені інститутами громадянського суспільства.

Строк повноважень складу молодіжної громадської ради - два роки.

Членство в молодіжній громадській раді є індивідуальним.

8. Для формування складу молодіжної громадської ради райдержадміністрація утворює ініціативну групу з підготовки установчих зборів за участю представників інститутів громадянського суспільства.

На підставі поданих заяв ініціативна група складає список учасників установчих зборів, кандидатур до нового складу молодіжної громадської ради.

Відомості про склад молодіжної громадської ради райдержадміністрація оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та в інший прийнятний спосіб.

9. Склад молодіжної громадської ради затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації.

10. Членство в молодіжній громадській раді та її робочих органів припиняється на підставі рішення громадської ради у разі:

10.1. Систематичної відсутності члена громадської ради на її засіданнях без поважних причин (два рази і більше).

10.2. Письмового повідомлення керівника інституту громадянського суспільства, якщо інше не передбачено його установчими документами, про відкликання свого представника та припинення його членства в молодіжній громадській раді.

10.3. Скасування державної реєстрації інституту громадянського суспільства, представника якого обрано до складу молодіжної громадської ради.

10.4. Неможливості члена молодіжної громадської ради брати участь у роботі молодіжної громадської ради за станом здоров'я, визнання у судовому порядку члена молодіжної громадської ради недієздатним або обмежено дієздатним.

10.5. Подання членом молодіжної громадської ради відповідної заяви про добровільний вихід зі складу ради.

11. Члени молодіжної громадської ради мають право:

11.1. Брати участь в обговоренні питань, що виносяться на засідання молодіжної громадської ради, вносити свої пропозиції та зауваження.

11.2. Брати участь у голосуванні на засіданнях молодіжної громадської ради.

11.3. Брати участь в одному з комітетів з правом голосу.

11.4. За бажанням бути присутніми на засіданні інших комітетів, висловлювати свою думку, але без права голосу.

11.5. Інформувати громадську раду про свою діяльність.

11.6. Пропонувати питання до порядку денного засідання молодіжної громадської ради.

11.7. Бути обраним до керівних органів ради.

11.8. Бути членом постійних комісії, експертних груп та інших робочих органів молодіжної громадської ради, тощо.

11.9. Ініціювати залучення фахівців відповідних галузей у якості експертів з питань, що розглядаються на засіданнях молодіжної громадської ради та її робочих органів.

12. Молодіжну громадську раду очолює голова, котрий обирається з числа членів ради на її першому засіданні шляхом рейтингового голосування.

Голова молодіжної громадської ради має заступника, котрий обирається з числа членів ради шляхом рейтингового голосування.

Головою молодіжної громадської ради не може бути обрано посадову або службову особу органу державної влади.

Повноваження голови молодіжної громадської ради можуть бути припинені за рішенням молодіжної громадської ради у разі припинення його членства у раді з підстав, передбачених пунктом 10 цього Положення, а також у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків голови, передбачених цим Положенням.

Розгляд питання щодо припинення повноважень голови молодіжної громадської ради виноситься на молодіжну громадську раду за ініціативою не менш ніж однієї третини членів ради.

13. Голова молодіжної громадської ради:

13.1. Організовує діяльність молодіжної громадської ради.

13.2. Скликає та організовує підготовку та проведення її засідань.

13.3. Підписує документи від імені молодіжної громадської ради на бланку ради.

13.4. Представляє молодіжну громадську раду у відносинах з Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації.