Логопедична робота з дітьми з комплексними порушеннями в умовах центру соціальної реабілітації

3) дитині дається направлення на навчання у логопункти школи і поліклініки;

4) дитина виводиться з правильним мовленням (відповідною віку та можливостям).

Основною метою формувального етапу експерименту була розробка Індивідуальних логопедичних програм для дітей з комплексними порушеннями психофізичного розвитку та мовлення. Враховуючи отримані дані обстеження сформованості мовлення у дітей з комплексними порушеннями, ми маємо враховувати індивідуальні мовленнєві особливості ускладнення вже існуючих дефектів мовленнєвої сторони у дітей при різних порушеннях. Залежно від тяжкості мовленнєвого дефекту та рівня несформованості компонентів мовлення визначалися напрями логопедичної роботи, варіюювалися зміст, що складали систему логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру [7, c. 231].

Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено та запроваджено Індивідуальні логопедичні програми для дітей, задіяних в експерименті протягом трьох місяців, що реалізовувалися у системі логопедичного впливу в експериментальній групі в умовах центру.

3.3 Результати експериментального дослідження системи логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

Система логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями впроваджувалася в рамках педагогічної реабілітація в умовах реабілітаційного центру протягом 3-х місяців. Індивідуальні програми окреслювали об'єм логопедичної впливу та різних форм роботи, зокрема логопедичних занять.

Система логопедичної роботи здійснювалася відповідно індивідуальної програми, а стосовно дітей в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу на порушення мовлення, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної так й спеціальної педагогіки як і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 2 рази на тиждень за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом відповідно лексичних тем. Лексичні теми були своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток мовлення. В основу логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями покладено теоретичні положення:

-- про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;

— про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів -- з іншого;

— -- про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із комплексними порушеннями та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;

-- про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного, шкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;

-- про семантичну структуру слова;

-- про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.

Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням:

-- засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;

-- вікових особливостей дітей;

-- структури дефекту;

-- психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;

-- психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини [3, c. 276].

У запропонованій системі занять широко використовуються відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дітей (Див. Додаток Ж)

Логопедичне заняття

Тема: Село. Город. Городина. Овочі.

Мета: формувати позитивний емоційний настрій на спільну діяльність з логопедом; розвивати здатність до розуміння зверненого мовлення; розвивати активну наслідувальну мовленнєву діяльність; розвивати пам'ять, сприймання, увагу, мислення.

Обладнання: плакат, до якого прикріплені зображення, що являє собою «золотий урожай», малюнки із зображеннями овочів, справжні овочі , дзеркало.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

Логопедична зарядка (артикуляційні, дихальні, голосові вправи).

2. Основна частина. Формування позитивної установки дитини на участь у занятті.

Завдання 1. Рухлива вправа. Мета: розвиток здатності розуміти звернене мовлення. Розвиток загальної моторики, почуття ритму. Координація мовлення з рухом. Закріплення уміння виконувати присідання, тримаючи руки на поясі і приземлятися на напівзігнуті ноги.

Логопед: А зараз ми пограємо в гру «Капуста». Капусту солять для того, щоб їсти взимку. Спочатку її рубають, потім солять і мнуть руками. І ми з вами спробуємо порубати капусту. Вставай біля мене. От так. І роби як я.

Логопед робить вправу разом з дитиною, показує, як правильно треба виконувати рухи. Дитина намагається договорювати слова за логопедом. Учити виконувати дії відповідно до слів того, що говорить.

Туки-туки-туки-тук (Постукати кулачком об кулачок.)

Рубають разом багато рук (Постукати затиснутими в кулаки пальцями один об одного.)

Ти, капуста, рубайся (Постукати ребром долоні почерзі об стіл.)

Ти, капуста, солися. (Стискання і розтискання пальців.)

Повторити перші два рядки.

Логопед: Сьогодні ми дізналися про овочі: картоплю, капусту, морквину, цибулю, буряк. Це овочі - їх можна їсти.

Завдання 2. Мета: розвиток активної наслідувальної мовленнєвої діяльності.

Логопед: А якщо ми підемо допомагати бабусі на город та заблукаємо дорогою? Заблукаємо там, як ми будемо кликати на допомогу? Повторюй за мною: «Ау-ау-ау» А якщо працюватимемо на городі та вколемося колючкою? «Ай-ай-ай» (Дитина повторює за логопедом).

Завдання 3. Гра "Що переплутав художник?" Мета: розвиток зорового сприймання, уваги, пам'яті, мислення.

Логопед запрошує дитину до плакату, на якому закріплені малюнки, що утворюють "золотий урожай", у якій навмисне допущені деякі помилки.

Логопед: Чи все художник зробив правильно?

Дитина знаходить допущені помилки, а логопед забирає ці зображення зі складального полотна.

3. Заключна частина.

Надання дитині домашнього завдання. Підведення підсумків.

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми (див. Таблицю 3.2.), відібрали матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви.

Таблиця 3.2.

Лексична тематика абілітаційного напряму логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

ЖОВТЕНЬ
1-2 тиждень	Тема:. Село. Город. Городина. Овочі
3-4 тиждень	Тема: Фрукти. Ягоди
ЛИСТОПАД
1-2 тиждень	Тема Одяг. Взуття.
3-4 тиждень	Тема: Свійські тварини.
ГРУДЕНЬ
1-2 тиждень	Тема: Свійські птахи
3-4 тиждень	Тема: Посуд

Поповнення, уточнення й активізацію словника на заняттях з розвитку мовлення доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна -- логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:

— повідомлення теми та мети заняття;

— логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

— вивчення нового матеріалу поділяється на:

— фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

— закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв'язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашнє завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті.

Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із комплексними порушеннями є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами напрямів і змісту формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розробленої системи логопедичних занять з формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити доцільність системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями та її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (див. Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3.

Результати сформованості мовлення у дітей комплексними порушеннями за даними 2008 року (констатувальний експеримент другого порядку)

Кількість осіб Рівні Мовлення та напрями логопедичної роботи	Експериментальні групи	Контрольні групи	Розбіжність у рівнях усного мовлення до початку експерименту
	Особи	%	Особи	%	Особи	%
Високий (Корекційний напрям)	-	-	-	-	-	-
Середній (Реабілітаційний напрям)	1	20	-	-	1	+20
Низький (Абілітаційний напрям)	4	80	5	100	1	-20

Е -- експериментальна група К -- контрольна група

Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на етапі констатувального експерименту першого порядку. У відповідності до результатів виконаних завдань ми визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних і контрольних групах. Проведені обчислення одержаних даних дозволили зробити висновок, що порушення мовлення набуло інших проявів, завдяки чому зріс середній рівень (+20) мовлення в експериментальній групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням системи логопедичної роботи та індивідуальних програм. Відтак, запровадження системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження системи логопедичної роботи підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру.

Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені індивідуальні програми логопедичної роботи, а також заняття з використанням лексичних тем для формування мовлення у дітей з комплексними порушеннями є доцільними.

ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ

У третьму розділі висвітлені мета й завдання констатувального експерименту та результати зрізу стану розвитку мовлення у дітей з комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру. На етапі формувального експерименту були розроблені індивідуальні програма логопедичної роботи для кожної дитини згідно визначених напрямів, що реалізувалися стосовно дітей системою індивідуальних логопедичних занять в експериментальній групі в процесі проведеного експерименту.

Результати проведеної експериментальної логопедичної роботи по формуванню мовлення у дітей з комплексними порушеннями були з'ясовані після закінчення формувального експерименту та проведення контрольного зрізу й мали зміни за рівнями розвитку мовлення. Середнього рівня мовленнєвого розвитку досягла 1 дитина й відповідно якісний показник мовленнєвого розвитку в експериментальній групі зріс на 20%, що підтверджує припущення щодо ефективності запровадженої системи логопедичної роботи.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі викладеного вище можна зробити такі висновки:

1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з метою уточнення терміну «діти з комплексними порушеннями», а також проблеми становлення відношення суспільства до осіб з комплексними порушеннями й визначення моделі допомоги на основі розгляду різноманітних поглядів щодо питання навчання і виховання таких дітей. З'ясували, що ставлення до дітей з комплексними порушеннями у різні історичні часи відрізнялися та були дискурсивними.

2. Визначили специфіку організації педагогічної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру. Характеристика специфіки та структурних компонентів педагогічного процесу з дітьми з комплексними порушеннями розкрила окрім загально педагогічних закономіностей, ще й більш значущі, зокрема освітньо-реабілітаційний та корекційно-розвиваючий напрями роботи з дітьми, що мають комплексні порушення, який полягає у надані комплексної індивідуалізованої педагочної допомоги, головною складовою якої виступає логопедична.

3. Розробили й упровадили систему логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями та експериментально перевірилии її ефективність у процесі педагогічної реабілітації в умовах соціально-реабілітаційного центру. Проведена робота дозволила визначити провідні напрями впливу на дітей з комплексними порушеннями, а саме: абілітаційного, реабілітаційного та корекційного процесу, зміст яких полягав у формуванні мовлення дітей з комплексними порушеннями, що спонукало до розробки власної системи логопедичної роботи.

4. Виправлення вад мовлення у дітей з комплексними порушеннями має проводитися на основі Індивідуальної програми логопедичної роботи з врахуванням диференційованого характеру мовленнєвого порушення та базуватись на принципах індивідуального навчання.

5. Індивідуальна програма логопедичної роботи реалізувалася в умовах соціально-реабілітаційного центру стосовно дітей системою логопедичних занять. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння зверненого мовлення; формування наслідувальної діяльності.

6. По закінченню формувального експерименту було проведене логопедичне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп й визначені рівні мовлення, що засвідчило підвищення рівня розвитку мовлення у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бастун Н.А. Служби раннього втручання в Україні: шлях до інтеграції. / Н.А. Бастун - К.: ІКЦ «Леста», 2005. - 184 с.

2. Брукарт Э. Ортопедагогіка / Э.Брукарт [Под ред. Б. П. Пузанов]. - М.: Гарант, 1993. - 586 с.

3. Від ексклюзії до інклюзії (канадський досвід). Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі / А.О. Колупаєва: Наук.-метод. зб.: Вип. 7 [За ред. В.І. Бондаря, В.В. Масенка]. -- К.: Наук. світ, 2006. -- С. 39-44.

4. Волкова Л.С. Логопедия: учебник. [для студ. высш. уч. зав.]. - М., 1998. - 568 с.

5. Вульфов Б.З. Социальный педагог в системе общественного воспитания / Б.З. Вульфов // Педагогика. - 1992. - № 5/6. - С.45-49.

6. Гавриш Н.П. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови: мета і завдання / Н.П. Гавриш // Дошкільне виховання. - 2003. - № 7.

7. Гавриш Н.В. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Н.В.Гавриш. - Луганськ: Альма-Матер,2006.-368с.

8. Гальперин П.Я. Методы обучения и. умственное развитие ребенка / П.Я. Гальперин. - М.: Акад. Развития, 1967. - 265 с.

9. Гуров В.Н. Опыт организации социально-педагогической работы / В.Н.Гуров // Педагогика. - 1993. - № 4. - С.54-58.

10. Гурьянова М.П. Новая профессия в социальной сфере / М.П. Гурьянова // Специалист. - 1996. - № 11/12. - С. 28-29.

11. Жукова Н.С. Отклонения в развитии детской речи / Н.С. Жукова - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1994. - 234 с.

12. Закатова И.Н. Социальная педагогика в школе/ И. Н. Закатова. - М.: Изд-во Каре, 1996. - 346 с.

13. Закон України «Про дошкільну освіту» від 25. 01. 2005 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 1995. - (Бібліотека оф. видань).

14. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.1995 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 1995. - (Бібліотека офіційних видань).

15. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 1995. - (Бібліотека оф. видань).

16. Игнатьев С.А. Блинков Ю. А. Логопедическая реабилитация детей с отклонениями в развити: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/С.А.Игнатьев, Ю.А. Блинков. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2004. - 304с.

17. Интегративные тенденции современного специального образования / [науч. ред. М.М. Малафеев, А.Н. Коноплева]. -- М.: Российское пед. агентство, 2003. - 186 с.

18. Іванова О.С. Стандарти у соціальній роботі: якими їм бути в Україні? / О.С.Іванова // Соціальна політика і соціальна робота. К.: КМ Академія, 2004. -- № 3. - С. 67-78.

19. Іванова О.С. Система соціального обслуговування та соціальних служб в Україні / О.С. Іванова, Т.П. Семигіна // Соціальна робота в Україні: перші кро-ки [За ред. В. І. Полтавця]. -- К.: КМ Академія, 2000. - 234 с.

20. Капська. А.Й. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями / А.Й.Капська.- К.: ДЦССМ, 2003. - 168 с.

21. Катаева А.А. Дошкольная олигофренопедагогика / А.А.Катаева, Е.А.Стребелева, 1998, - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС. - 208с.

22. Катаева А.А. Дидактические игры и упражнения в обучении умственно отсталых дошкольников / А.А. Катаева, Е.А. Стребелева, 1991. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС. - 256 с.

23. Класифікаційно-системологічний підхід до понятійно-термінологічного апарату корекційно-реабілітаційної діяльності / Шевцов А.Г. [Збірник наукових праць Камянець-Подільського державного університету]. (Випуск 8) / відповідальний за випуск О.В.Гаврилов. - К-Подільський: ПП Мошинський В. С. , 2008. - 476с.

24. Корекція психосоціального розвитку дітей з церебральним паралічем у реабілітаційному центрі / [Т.Д. Ілляшенко, А.Г. Обухівська, О.В.Романенко, Н.С. Скрипка] - К.: ДЦССМ, 2003. - 346 с.

25. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні -- Інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень -- К.: Грамота, 2005. -- 448с.

26. Крижанівська Р. Навчання індивідуальне, зорієнтоване на особистість / Р. О. Крижанівська // Дошкільне виховання, 1995. - № 1. - С. 12-13.

27. Крутій К.Л. Методика проведення індивідуальних занять з мовленнєво-пасивними дітьми дошкільного віку / К.Л.Крутій. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2003. - 302 с.

28. Крутій К.Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика / К.Л.Крутій. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2000. - 116 с.

29. Крутій К.Л. Планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку / К.Л.Крутій. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 1999. - 48 с.

30. Кузьменко В.О. Індивідуалізація вихо-вання і навчання / В.О.Кузьменко // Дошкільне виховання. - 2000. - № 10. - С. 5-7.

31. Кузьменко В.О. Індивідуальність в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. Концептуальні принципи та умови їх реалізації / В.О.Кузьменко // Дошкільне виховання. - 2005. - № 8. - С. 5-7.

32. Куличенко Р.М. Социальный педагог: профессионализация деятельности: Моногр. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 1998. - 240 с.

33. Ладивір С.В. Індивідуалізація виховання дитини в умовах дитячого садка / С.В. Ладивір // Дитячий садок. - 2004. - № 16 (256). - С. 7.

34. Лалаева Р.И. Логопедическая работа в коррекционных класах / Р.И.Лалаева. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 256 с.

35. Лінгводидактична модель мовленнєвого супроводу дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ / Крутій К.Л.: Матеріали Всеукраїн. Конференції [«Мова як чинник формування громадянина України»], (м. Запоріжжя, 16-17 травня 2008 року): / За заг. ред.: проф. К.Л. Крутій, проф. А.І.Паленко. -- Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2008. -- 352 с.

36. Лущихина И.М. Теория и методика социальной работы: Уч. пособие / Лущихина И.М. - М.: Изд-во «Союз», 1994. - С. 199.

37. Міжнародний досвід розвитку окупаційної терапії та шляхи її впровадження в Україні. / Шевцов А.Г. [Збірник наукових праць Камянець-Подільського державного університету]. (Випуск 6) / відповідальний за випуск О.В.Гаврилов. - К-Подільський: ПП Мошинський В.С. , 2008. - 498с.

38. Мухина B.C. Психологическая помощь детям, воспитывающимся в учреждениях интернатного типа / B.C. Мухина // Вопросы психологии. - М.: Акад. Развития, 1989. -- № 1. - С. 35-46.

39. Н.Г. Пахомова. Закономірності та умови формування мовленнєвої готовності до навчання дітей дошкільного віку з дизартрією. / Пахомова Н.Г. // Дефектологія, №1, 2005. - С. 27-34.

40. Освіта дітей з особливими потребами: пошуки та перспективи (Українсько-канадський досвід): матеріали Міжнар. конф. [Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти], (Київ, 25-26 травня 2004р.) Відп. В.І. Бондарь, Р.Г. Петришин. -- К.: Наук. світ, 2004. -- 200 с.

41. Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, порядок її фінансування та реалізації затверджується Кабінетом Міністрів України. (Розділ V.; Ст. 23; Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (№ 2961-ІV від 06.10.2005 р.) / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 1995. - (Ббібліотека офіційних видань).

42. Правдина О.В. Логопедия: [для студ. высш. уч. зав.] / О.В. Правдина. - М.: Изд-во «Заря», 1973. - 289 с.

43. Психическая, реабилитация при нарушениях поведения, в детском возрасте / [B.C. Манова-Тожва, Г.Д. Пирова. Р.Д. Пенушлиева], 2000. СПб.: КАРО, - 272 с.

44. Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений. - Ростов н/Д.: из-во «Феникс»,1998, - 544 с.

45. Реабілітація інвалідів в Україні: Збірник нормативно-правових документів відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). [Упорядники Н.O. Скрипка, В.C. Масленнікова та ін.]. -- Київ: Прецедент, 2007. -- 178 с.

46. Роль ранньої діагностики порушень розвитку мовлення у дітей із ДЦП / [Н.В. Козявкіна, О.Н. Козявкіна, М.С. Бабадагли, Т.І.Пічугіна] // Дефектологія, - 2004. - № 2, - С. 13-20.

47. Руденко Л.М. Питання догляду за особами з розумовою відсталістю в сучасній дефектології / Л.М. Руденко - К.: «ДІА», 2007. - 128 с.

48. Семигіна Т.В. Інновації у соціальних службах: навчально-методичний посібник / Т.В. Семигіна. -- К.: Пульсари, 2002. - 233 с.

49. Сєдих К.В. Психологія взаємодії систем: сім'я та освітні інституції / К.В.Сєдих. - Полтава: Довкілля, 2008. - 228 с.

50. Сідєльнік Л.Л. Стандарти соціальних послуг. Збірка проектів документів. К.: Український фонд соціальних інвестицій / Л.Л.Сідєльнік, 2007. - 175 с.

51. Соботович Е.Ф. Нарушения речевого развития у детей и пути их коррекции / Е.Ф.Соботович. К.: Вища освіта, 1995. - 246 с.

52. Социальная педагогика: курс лекций. [Под общей ред. М.А. Галагузовой]. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2000. - 416 с.

53. Социальный педагог: введение в должность: Сб. материалов. [Л.С.Нагавкина, О.К. Крокинская, С.А. Косабуцкая].- СПб.: КАРО,2000.- 272 с.

54. Стаффорд Кей Залучення дітей з особливими потребами до системи загальноосвітніх класів / Кей Стаффорд, Елен Р. Даніел. - Львів, товариство «Надія», 2000. - 256 с.

55. Федорович Л.О. Професійна діяльність логопеда в умовах реабілітаційного центру / Л.О. Федорович // Імідж сучасного педагога, № 9-10, 2008. - с. 58-62.

56. Шпак В.П. Реабілітаційна педагогіка: Навчальний посібник / В.П. Шпак. -- Полтава: АСМІ, 2006, -- 328 с.

Додаток

ЛОГОПЕДИЧНА КАРТКА

П. І. Б.

Первинне обстеження

Динаміка

Дата обстеження

Вік дитини

КОНТАКТ:

- У контакт не вступає

- Контакт формальний (зовнішній)

- Контакт вибірковий

- Легко і швидко налагоджує контакт

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА:

- активний, бадьорий

- пасивний, інертний

- неадекватна поведінка

- розпещеність

- конфліктність

- коливання настрою

СТАН СЛУХУ: -зниження слуху, -N

СТАН ЗОРУ: -косоокість, -атрофія зорового нерва, -короткозорість, -нистагм, -N

УВАГА:

- Низька концентрація і нестійкість уваги (погано зосереджується, насилу утримує увагу на об'єкті)

- Недостатньо стійка, поверхнева, виснажується

- Погане переключення уваги

- Досить стійке

МОТОРИКА КИСТЕЙ І ПАЛЬЦІВ РУК:

-Провідна рука: права/ліва

-Рівень розвитку функції кистей і пальців рук:

- Відсутнє хапання

- Маніпулювати не може, але є хапання

- Моторика обмежена

- Недостатня дрібна моторика

- Гіперкінези пальців рук

- Порушення координації рухів. Тремор

ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ: - Низький рівень

- Дещо понижений

- Відповідає віку

ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ: - Знижена

-Достатня

ДОМОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК: -Протікав з вираженою затримкою

- Протікав із затримкою

- Нормальне (за віком)

-Час появи і особливості голосових і мовних реакцій:

- Крик

-Гуління

-Лепет

-Перші слова

-Прості фрази

РОЗУМІННЯ ЗВЕРНЕНОГО МОВЛЕННЯ:

- Не розуміє зверненого мовлення

- Розуміння звереного мовлення: обмежене (ситуативне). Виконує прості мовленнєві інструкції

- Розуміння звереного мовлення на побутовому рівні. Виконує складні мовленнєві інструкції

- У повному об'ємі

ПАСИВНИЙ СЛОВНИК:

- Назва предметів (реальних і на картинках)

- Розуміння смислового значення слова, дії

- Розуміння простого сюжету

- Розуміння лексико-граматичних конструкцій

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНОГО МОВЛЕННЯ (експресивне мовлення)

1-й рівень мовленнєвого розвитку: - Повна відсутність звукових і словесних засобів спілкування - Вимовляє декілька лепетних і загальновживаних слів і звуконаслідувань -Вимовляє окремі звуки, звукокомплекси

- Використовує невербальні засоби спілкування (виразну міміку, жести, інтонацію).

2-й рівень мовленнєвого розвитку: - Користується простою фразою - Аграмматична, нерозгорнена (спрощена), структурно порушена фраза. -Активний словник складається з іменників, рідше зустрічаються дієслова і прикметники. -Прийменники вживаються рідко. -Складова структура слів порушена.

3-й рівень мовленнєвого розвитку: -Користується розгорнутою фразою. -Недостатня сформованість лексико-граматичної будови мовлення (помилки у відмінкових закінченнях, змішення тимчасових і видових форм дієслів, помилки в узгодженні). -Складова структура слів не порушена. - Синтаксичні конструкції фраз бідні. -Фонетико-фонематичні порушення.

4-й рівень мовленнєвого розвитку: - Лексико-граматична і фонетико-фонематична несформованість мовлення -N: Користується розгорнутою фразою. -Зв'язне мовлення сформоване

ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ:

- Проявляє схильність до ехолалії

- Наявність мовленнєвних штампів (мовлення порожнє, без вмісту, часто не співвідноситься з виконуваними діями, не відображає дійсних інтелектуальних здібностей дитини)

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНА БУДОВА МОВЛЕННЯ:

СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС: - різко обмежений

- бідний

- в межах побуту

- достатній

ГРАМАТИЧНА БУДОВА: - Не сформована

- Сформована недостатньо

- Сформована (N)

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ: - Опис сюжетної картинки

- Простий сюжет

- Складний сюжет

- Складання розповіді по серії сюжетних картинок

- Переказ тексту

- Творча розповідь

СКЛАДОВА СТРУКТУРА СЛІВ: -Не порушена (N)

- Порушення складової структури слів:

- парафазії (заміни звуків, складів)

- елізії (пропуски звуків, складів)

- ітерації (повторення звуків, складів)

- контамінації (частина одного слова з'єднується з частиною іншого)

- персеверації (відстрочене повторення)

- перестановки звуків, складів

- антиципації

ВИМОВА ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ

А

О

В

И

І

Е

К

К`

Г

Г`

Х

Х`

Й

М

М`

П

П`

Б

Б`

Ф

Ф`

У

У`

Т

Т`

Д

Д`

Н

Н`

З

З`

C

C`

Ц

Ш

Ж

Ч

Щ

Р

Р`

Л

Л`

Антропофонічні (фонетичні) дефекти звуковимови -спотворення

- Однаковість голосних

- Недоліки вимови свистячих

- Недоліки вимови шиплячих

- Недоліки вимови сонорних

- Недоліки вимови губних

- Недоліки вимови губно-губних

- Недоліки вимови губно-зубних

- Недоліки вимови середньопіднебінних

- Недоліки вимови задньоязикових

- Недоліки вимови твердих приголосних

- Недоліки вимови дзвінких приголосних

- Ізольовано вимовляє всі звуки правильно, але при збільшенні мовленнєвого навантаження - загальна змазанность мовлення

- Складова будова слів: сформована достатньо, (N)

ФОНЕМАТИЧНЕ СПРИЙМАННЯ (розрізнення звуків, складів, слів, звукових рядів, звуковий аналіз і синтез):

- Порушений

- Підлягаючий зберіганню

Міра розбірливості мовлення:

- Мовлення невиразне, змазане, малозрозуміле для оточуючих

- Розбірливість мовлення дещо понижена, мовлення нечітке

- Розбірливість мовлення не порушена (N)

ДИХАННЯ: - Вільне

- Утруднене

- Поверхневе

- Нерівне, неритмічне

- Диференціація носового і ротового видиху

- Ротовий видих укорочений, вдих неглибокий

ГОЛОС: - Сильний, дзвінкий (N)

- Недостатня сила голосу

- Тихий, слабкий

- Виснажується

- Порушення тембру голосу: - Глухий

- Здавлений

- Хрипкий

- Назалізованний

- Напружений

- Тремтячий

- Просодична (мелодико-інтонаційна) сторона мовлення: (N)

- Порушення інтонаційного оформлення мовлення

- Відсутність голосових модуляцій (голос немодульований)

- Слабка вираженість голосових модуляцій

Синхронність дихання, голосоутворення і артикуляції:

- Порушене

- Збережене

Просодична організація звукового потоку: Мелодико-інтонаційна сторона мовлення: N

- Порушення інтонаційного оформлення мовлення

- Відсутність голосових модуляцій (голос немодульований)

- Слабка вираженість голосових модуляцій (голос монотонний, мало модульований)

Темп мовлення: - Нормальний

- Тахілалія

- Брадилалія

- Запинки

- Заїкання

Ритм мовлення: - Нормальний

- Розтягнутий

- Скандований

- Залежить від прояву гіперкінезів

БУДОВА І РУХЛИВІСТЬ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЇ Неврологічний синдром порушення моторики артикуляції:

- Спастичний парез

- Тонічні порушення управління типу ригідності

- Гіперкінези

- Атаксія

- Апраксія

ЛИЦЕВА МУСКУЛАТУРА:

- Гіпомімія

Тонус лицьової мускулатури : N

- Порушення м'язового тонусу обличчя: - Спастичність

- Гіпотонія

- Дистонія

- Згладжена носогубних складок

- Оральні синкінезії

- Асиметрія обличчя

- Гіперкінези обличчя

ГУБИ:

Товсті / Тонкі;

Наявність міжгір'я

Тонус губної мускулатури: N

Порушення м'язового тонусу губ: - Спастичність

- Гіпотонія

- Дистонія

Рухливість: - губи малорухливі

- губи рухливі

ЗУБИ: - великі - дрібні? - рідкі, - часті, - порушення зубного ряду, - наявність зайвих зубів, - N

- Прикус : - передній відкритий, - бічний відкритий, - прогнатія, - прогенія, - правильний прикус

ТВЕРДЕ ПІДНЕБІННЯ: -готичне, -низьке, -сплощення, -наявність міжгір'я, -N

М'ЯКЕ ПІДНЕБІННЯ: - довге/короткое

- рухливе/ малорухливе

- відхилення

Рух нижньої щелепи: -відкривання/закривання рота

- уміння тримати рот закритим

ЯЗИК: товстий, маленький, вузький, роздвоєний невираженість кінчика, укорочення під'язикової зв'язки

Тонус язичної мускулатури : N

Порушення м'язового тонусу язика: - Спастичність

- Гіпотонія

- Дистонія

- Гіперкінези язика

- Тремор язика

- Девіація (відхилення) язика убік

Об'єм рухів артикуляцій язика:

- Обмежений

- Неповний

- Зниження амплітуди рухів артикуляції

- У повному об'ємі

- Уміння утримати позу артикуляції

- Здібність до переключення

- Довільне висовування язика

- Підйом язика вгору

- Бічні відведення (вправо/вліво)

- Поклацування

- Облизування губ (кругові рухи язика)

Глотковий і піднебінний рефлекси: - підвищений/понижений

Наявність патологічних рефлексів орального автоматизму

Вегетативні розлади:

- Гіперсалівація: - постійна

- що підсилює за певних умов

Жування: -N

- відсутність жування твердої їжі

- труднощі жування

Ковтання: - не порушено

- поперхуєтся, захлинається при ковтанні

ЛОГОПЕДИЧНИЙ ВИСНОВОК:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток

Програма логопедичної роботи за абілітаційним напрямом при І рівні недорозвитку мовлення з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру

Період	Основний зміст роботи
I Жовтень, листопад, грудень	Розвиток розуміння мовлення Лексичні теми: «Село. Город. Городина», «Овочі», «Фрукти. Ягоди», «Одяг. Взуття», «Свійські тварини», «Свійські птахи». Учити розрізняти предмети за суттєвими ознаками, правильно їх виокремлювати з-поміж інших на слух. Розвиток активної наслідувальної мовленнєвої діяльності Учити дітей переказувати казки «Ріпка». Учити дітей називати назви знайомих сіл, рослин, овочів. Учити наслідуванню: * голосам тварин; * звукам навколишнього світу; * звукам музичних інструментів. Розвиток уваги, пам'яті, мислення Учити дітей запам'ятовувати і вибирати з ряду запропонованих дорослим овочі чи фрукти (2-4 предмети). Учити визначати з ряду овочів той, який прибрали або додали. Учити запам'ятовувати і розкладати овочі в довільній послідовності (в рамках однієї тематики). Учити дітей запам'ятовувати і розкладати овочі в заданій послідовності (2-3 предмети однієї тематики). Учити запам'ятовувати і промовляти 2-3 слова на прохання логопеда. Учити дітей знаходити з ряду картинок (предметів, овочів чи фруктів) зайву
II Січень, лютий, березень, квітень, травень,	Лексичні теми: «Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.», «Дитячі забави. Свята нашої родини», «Дикі тварини. Плазуни», «Птахи. Комахи», «Одяг. Прикраси», «Їжа. Продукти», «Посуд. Оселя. Будинок. Меблі», «Транспорт», «Професії», «Пори року. Весна», «Квіти». Розвиток розуміння мовлення Учити розуміти категорії роду дієслів минулого часу однини: Учити дітей відгадувати предмети, овочі, фрукти, тварин, птахів по їх словесному опису. Учити на прохання дорослого вибирати предмети для виконання названих дій. Учити визначати причинно-наслідкові зв'язки (огірок, помідор, цибулина, сніданок). Розвиток активної наслідувальної мовної діяльності Учити дітей віддавати накази. Учити дітей указувати на певні предмети: Учити складати перші речення, наприклад: Це помідор. То перець. Учити дітей складати речення за моделлю: Півень співає. Кіт нявкає.. Учити перетворювати дієслова, залежно від кількісного показника (росте - ростуть, цвіте - цвітуть) Розвиток уваги дитини Учити дітей запам'ятовувати овочі, тварини (предмети, картинки) і вибирати їх з різних тематичних груп і розкладати їх в певній послідовності: Учити запам'ятовувати і підбирати малюнки, відповідні по сенсу: Учити вибирати предмети певного кольору. Учити відбирати фігури певної форми. Учити визначати зайвий предмет з представленого ряду: *3 помідора і 1 огірок; * петрушка, кріп, зелена цибуля; * гусак, півень, качка ; * червоний перець, червоний помідор, червоний гранат. Учити дітей складати картинки з двох, чотирьох частин. Учити підбирати кубики різної форми відповідно до прорізів на кришці коробки. Учити відгадувати загадки з орієнтацією на опорні картинки .

У результаті логопедичної роботи діти повинні навчитися:

? розуміти і виділяти з мовлення назви довколишніх предметів і дій з ними (відповідно до вивчених лексичних тем: «Село. Город. Городина», «Овочі», «Фрукти. Ягоди», «Їжа. Продукти», «Свійські тварини», «Свійські птахи», «Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.», «Дитячі забави. Свята нашої родини», «Дикі тварини. Плазуни», «Птахи. Комахи», «Одяг. Прикраси», «Взуття», «Посуд. Оселя. Будинок. Меблі», «Транспорт», «Професії», «Пори року. Весна», «Квіти»;

? називати деякі частини тіла тварин чи птахів (голова, ноги, крила, лапи, очі, рот, вуха та ін.) і частини плодів (зернятко, шкірка, кісточка, черешок та ін.);

? позначати найбільш поширені дії (росте, цвіте, садити, збирати, линяти, співай, їси, пий, йди та ін.), деякі свої фізіологічні і емоційно-афектні стани (холодно, тепло, боляче та ін.);

? висловлювати бажання за допомогою простих прохань, звернень;

? відповідати на прості питання одним словом або двуслівною фразою без використання жестів; в окремих випадках допускається вживання звукокомплексів. При цьому не пред'являються вимоги до фонетичної правильності вислову, але звертається увага на граматичне оформлення.

Додаток

Програма системи логопедичної роботи за реабілітаційним напрямом при ІІ рівні розвитку мовлення з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру

Період	Основний зміст роботи
I жовтень, листопад, грудень	Лексичні теми: «Село. Город. Городина. Овочі», «Фрукти. Ягоди», «Їжа. Продукти», «Свійські тварини», «Свійські птахи» «Посуд». Розвиток розуміння мовлення Розвивати у дітей уміння вслуховатися в звернене мовлення. Учити виділяти назви предметів, дій, деяких ознак. Формувати розуміння узагальнювального значення слів. Готувати дітей до опанування діалогічним і монологічним мовленням. Активізація мовної діяльності і розвиток лексико-граматичних засобів мовлення Учити називати слова одно-, двух-, трискладової структури (кіт, мак, жито, гусь, корова, молоко). Учити дітей первинним навичкам словотворення: учити утворювати іменники із зменшувально-пестливими суфіксами -ик, -к (огірочок, котик, тулька, рот; річка, ніжка, лапка, шубка та ін.). Учити навичкам вживання в мовленні граматичних категорій: числа іменників і прикметників. Учити диференціювати назви предметів по категоріям живий/неживий. Учити навичкам використання в мовленні якісних прикметників (великий, маленький, смачний, солодкий, красивий, пцхнастий та ін.). Учити навичкам використання в мовленні присвійних прикметників чоловічого і жіночого роду «мій -- моя» і їх узгодженню з іменниками. Закріплювати навички складання простих речень по моделі: звернення + дієслово в наказовому способі (Мурко, їж! Бровко, охороняй!). Учити перетворювати дієслова наказового способу в дієслова дійсного способу (Півень співає. Котик п'є). Розвиток самостійного фразового мовлення Закріплювати у дітей навички складання простих речень по моделі: «Хто? Що робить? Що?» Учити дітей запам'ятовувати короткі віршики і потішки. Формувати навички ведення діалогу, уміння вислухати питання, зрозуміти його зміст, адекватно відповісти на поставлене питання, переадресувати питання товаришеві (Я гуляю. А ти? Кішка їсть. А ти?). Учити самостійному формулюванню питань (Хто гуляє? Де папуга? Сскладати речення по демонстрації дій, по питаннях. Закріплювати уміння закінчувати пречення, почате логопедом. Формувати у дітей навички вживання в мовленні особистих займенників (я, ти, він, вона, вони). Учитиь дітей складати перші прості розповіді з двох-трьох речень (по попередньому плану).

У результаті логопедичної роботи діти повинні навчитися:

- співвідносити предмети з їх якісними ознаками і функціональним призначенням;

– взнавати по словесному опису знайомі предмети;

– порівнювати знайомі предмети по окремих, найбільш ознакам, що яскраво виділяються;

– розуміти прості граматичні категорії: єдиного і множинного числа іменників, наказового і дійсного способів дієслів, називного, родового, давального і знахідного відмінків, деяких простих прикладів;

– фонетично правильно оформлювати приголосні звуки ([п], [б], [м], [т], [д], [н], [к], [х], [г]), явні звуки першого ряду ([а], [о], [у], [ы], [и]);

– відтворювати відбито і самостійно ритміко-інтонаційную структуру двух- і трискладових слів з підлягаючих зберіганню і засвоєних звуків;

– правильно вживати в самостійному мовленні окремі відмінкові закінчення слів, використовуваних в рамках прийменникових конструкцій;

– спілкуватися, використовуючи в самостійному мовленні словосполучення і прості непоширені пропозиції («Мій ведмедик», «Можна (не можна) брати», «Півнику, співай», «Бровко, принеси капці» та ін.).

– в процесі корекційно-розвиваючого навчання у дітей розширюється розуміння зверненого мовлення, розвивається мовленнєва активність.

Додаток

Програма системи логопедичної роботи за корекційним напрямом при ІІІ рівні розвитку мовлення з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру

Період	Основний зміст роботи
I вересень, жовтень, листопад, грудень	Розвиток лексико-граматичних засобів мовлення Навчати дітей вслухатися в звернене мовлення. Навчати виділяти назви предметів, дій, ознак, розуміти узагальнююче значення слів. Навчати дітей перетворювати дієслова наказового способу 2-ї особи однини в дієслова дійсного способу 3-ї особи єдиного і множинного числа теперішнього часу (спи -- спить, сплять, спали, спала). Розширювати можливості користування діалогічною формою мовлення. Навчати дітей використовувати в самостійному мовленні присвійні займенники «мій -- моя», «моє» у поєднанні з іменниками чоловічого і жіночого роду, деяких форм словозміни шляхом практичного опанування іменниками однини і множини, дієслів однини та множини теперішнього і минулого часу, іменників в знахідному, давальному і орудному відмінках. Навчати дітей деяким засобам словотворення: з використанням іменників із зменшувально-пестливими суфіксами і дієслів з різними приставками (на-, по-, ви-). Розвиток самостійного розгорнутого фразового мовлення Закріплювати у дітей навички складання простих речень по питаннях, демонстрації дій, по картинці, по моделях: * іменник + дієслово + пряме доповнення: «Кіт (півень, собака, порося, теля, вівця) п'є воду (юшку, молоко)»; * іменник. + погоджене дієслово + 2 залежних від дієслова іменників в непрямих відмінках: «Для кого корова дає молоко? Андрійку, телятку», «Чим мама ріже хліб? Мама ріже хліб ножем». Формувати навички складання короткої розповіді. Формування вимовної сторони мовлення Уточнювати у дітей вимову підлягаючих зберіганню звуків: [а], [у], [о], [е], [и], [м], [м'], [н], [н'], [п], [п'], [т], [т'], [л], [л'], [ф], [ф'], [в], [у'], [б], [б']. Формувати відсутні звуки: [к], [к'], [г], [г'], [х], [х'], [л'], [і], [и], [с], [с'], [з], [з'], [р] і закріплювати їх на рівні складів, слів, речень. Підготовка до опанування елементарними навичками письма і читання Навчати дітей розрізняти на слух голосні і приголосні звуки. Навчати дітей виділяти перший голосний і приголосний звук в словах (Індик, ірис, ікра, омлет та ін.), аналізувати звукові поєднання, наприклад: ау, уа. Лексичні теми: «Село. Город. Городина», «Овочі», «Фрукти. Ягоди», «Їжа. Продукти», «Свійські тварини», «Свійські птахи».
II Грудень, січень, лютий, березень	Формування лексико-граматичних засобів мовлення Уточнювати уявлення дітей про основні кольори і їх відтінки, знання відповідних позначень. Навчити дітей утворювати відносні прикметники із значенням співвіднесеної до продуктів харчування («лимонний», «яблучний»), рослин («дубовий», «березовий»), різних продуктових якостей («цукровий», «гречаний», «хлібний», «столовий» та ін.). Навчати розрізняти і виділяти в словосполученнях назви ознак за призначенням і питанням «Який? Яка? Яке?»; звертати увагу на співвідношення закінчення питальних слів і прикметників. Закріплювати навички узгодження прикметників з іменниками в роді, числі. Тренуватися у складанні спочатку двох, а потім трьох форм одних і тих же дієслів («лежи» -- «лежить» -- «лежу»). Навчати змінювати форму дієслів 3-ї особи однини на форму 1-ї особи множини/ однини: «йде» -- «йду» -- «йдеш» -- «йдемо». Навчити використовувати сполучники «під, в, з», що позначають просторове розташування предметів, в поєднаннях з відповідними відмінковими формами іменників. Розвиток самостійного розгорнутого фразового мовлення Удосконалювати навички ведення підготовленого діалогу (прохання, бесіда, елементи драматизації). Розширювати навички побудови різних типів речень. Навчити дітей поширювати речення, введенням в нього однорідних членів речення. Навчати складати найбільш доступні конструкції складносурядних і складнопідрядних речень. Навчати складати короткі розповіді за малюнком, серії картинок, розповіді-описи, перекази. Лексичні теми: «Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Квіти», «Пори року. Домашні, дикі тварини. Комахи та плазуни. Птахи» (повторення), «Одяг. Прикраси. Кольори. Взуття.», «Посуд. Оселя. Будинок. Меблі. Крамниці. Транспорт». Формування вимовного боку мовлення Закріплювати навички правильної вимови звуків, уточнених або виправлених на індивідуальних заняттях першого періоду. Формувати відсутні і коригувати спотворені звуки, автоматизувати їх на рівні складів, слів, пропозицій. Закріплювати навики практичного вживання різних складових структур і слів доступного звуко-складового складу. Формувати фонемне сприйняття на основі чіткого розрізнення звуків по ознаках: глухість -- дзвінкість; твердість -- м'якість. Коригувати наступні звуки: [л], [б], [б'], [д], [д'], [г], [г'], [с], [с'], [з], [з'], [ш], [ж], [р], [л']. Підготовка до опанування елементарними навиками письма і читання Навчити виділяти звук з ряду звуків, склад із заданим звуком з ряду інших складів. визначати наявність звуку в слові, наголошеного голосного на початку і у кінці слова. Виділяти голосний і приголосний звук в прямому і зворотному складах і односкладових словах.
III Квітень, травень, червень	Формування лексико-граматичних засобів мовлення Закріплювати навики вживання повсякденних дієслів з новим лексичним значенням, утвореним за допомогою приставок, що передають різні відтінки дій («виїхав» -- «під'їхав» -- «в'їхав» -- «з'їхав» і т. п.). Закріплювати навички утворення прикметників з використанням продуктивних суфіксів (-ов-, -ин-, -ев-, -ан-, -ян-). Навчити утворювати найбільш вживані присвійні прикметники («вовчий», «лисичий»); прикметники, з використанням зменшувально-пестливих суфіксів: -еньк- , есеньк-, вживати найбільш доступні антонімічні стосунки між словами («добрий» -- «злий», «високий» -- «низький» і т. п.). Уточнювати значення узагальнювальних слів.
	Розвиток самостійного розгорнутого фразового мовлення Формувати навички узгодження прикметників з іменниками в роді, числі, відмінку: * з основою на твердий приголосний («новий», «нова», «нове», «нове» тощо); * з основою на м'який приголосний («зимовий», «зимова», «зимову» і т. п.). Учить складати різні типи речень: * прості поширені з 5--7 слів з попереднім відбором елементів структури речень (окремих словосполучень); * речення з протиставним сполучником «а» в полегшеному варіанті («спочатку треба намалювати будинок, а потім його розфарбувати»), з протиставним сплучником «або»; * навчити перетворювати речення за рахунок зміни головного члена речення, часу дії до моменту мови, застави («зустрів брата» -- «зустрівся з братом»; «брат умиває обличчя» -- «брат умивається» і т. п.); зміни вигляду дієслова («хлопчик писав листа» -- «хлопчик написав лист»; «мама варила суп» -- «мама зварила суп»). Закреплювати навики складання розповідей по картині і серії картинок з елементами ускладнення (доповнення епізодів, зміну початку, кінця розповіді і т. п.). Вчити складати розповіді по темі з використанням раніше відпрацьованих синтаксичних конструкцій. Лексичні теми: «Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Квіти», «Пори року. Домашні, дикі тварини. Комахи та плазуни. Птахи» (повторення), «Одяг. Прикраси. Кольори. Взуття.», «Посуд. Оселя. Будинок. Меблі. Крамниці. Транспорт». Формування вимовної сторони мови Вчити використовувати в самостійному мовленні звуки: [л], [с], [ш], [с] -- [з], [р] -- [л], [и] -- [і] в твердому і м'якому звучанні в прямих і зворотних складах, словах і пропозиціях. Вчити диференціювати звуки за участюі голосу ([с] -- [з]), по твердості-м'якості ([л] -- [л'], [т] -- [т']), за місцем утворення ([с] -- [ш]). Підготовка до опанування елементарними навиками письма і читання Навчати навикам звукового аналізу і синтезу, перетворенню прямих і зворотних складів (ас-са), односкладових слів («лак -- лице»).

У результаті логопедичної роботи діти мають навчитися:

-- розуміти звернене мовлення відповідно до параметрів вікової норми;

-- фонетично правильно оформлювати звуковийй бік мовлення;

-- правильно передавати складову структуру слів, використовуваних в самостійному мовленні;

-- користуватися в самостійному мовленні простими поширеними і складними реченями, володіти навиками об'єднання їх в розповідь;

-- володіти елементарними навиками переказу;