Документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини університету імені Михайла Остроградського

- обговорення найважливіших питань з напрямів діяльності Університету й прийняття ухвал з цих питань;

- опрацьовування у відповідних комісіях, розгляд і подання ректорові до затвердження проектів нормативних документів університету, які регламентують усі види статутної діяльності, проекти створення, організації чи ліквідації основних структурно-адміністративних підрозділів університету та кафедр;

- прийняття рішень про рекомендацію наукових та науково-педагогічних працівників у дійсні члени і члени-кореспонденти Національної Академії наук України, Академії педагогічних наук та інших;

- пріоритетні напрямки наукових досліджень;

- висунення або представлення наукових розроблень і проектів на здобуття національних і міжнародних премій;

- винесення рекомендацій щодо видання монографій, підручників, навчальних посібників тощо;

- винесення рекомендацій щодо участі в конкурсах на присудження Державних та іменних стипендій, представлення авторів підручників і навчальних посібників до відзнаки;

- заслуховування звітів про роботу вчених рад факультетів, педагогічних рад структурних підрозділів.

2.4.2 Права та обов'язки членів вченої ради

- організовувати і здійснювати перевірки навчально-методичної, наукової, виховної роботи в структурних підрозділах КНУ;

- готувати у межах своєї компетенції пропозиції до органів державної влади, місцевого самоврядування;

- сприяти розвитку співробітництва з іншими навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями;

- контролювати виконання власних рішень;

- отримувати інформацію від структурних підрозділів університету;

- запрошувати до участі в своїх засіданнях представників органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій;

- здійснювати представництво в органах Державної влади, місцевого самоврядування при вирішенні питань освіти і науки.

- вносити питання на розгляд вченої ради;

- вносити пропозиції до ухвали вченої ради;

- на висловлювання своєї волі при голосуванні та забезпечення таємності голосування;

- робити запити ректору щодо вирішення питань організації навчально-виховної, наукової, фінансово-господарської діяльності університету та перспектив їх розвитку;

- на інформацію щодо діяльності та розвитку університету.

Обов'язки членів вченої ради

- виконувати доручення вченої ради щодо роботи в комісіях з підготовки питань для розглядання вченою радою;

- постійно відвідувати засідання вченої ради та брати активну участь в обговоренні питань, винесених на розгляд.

2.4.3 Організація діяльності та основні здобутки вченої ради університету

Періодичність засідань вченої ради визначає її голова за необхідністю, але не менше ніж вісім разів на рік.

Для підготовки питань, винесених на засідання вченої ради, створюється комісії з числа членів вченої ради та спеціалістів. Комісія вивчає, аналізує стан роботи, готує необхідні матеріали, проекти рішень.

На підставі рішення вченої ради ректор може видавати накази.

Рішення вченої ради університету щодо питань навчальної, виховної, наукової, методичної і організаційної роботи приймаються відкритим голосуванням, простою більшістю голосів, а у разі проведення конкурсів на заміщення посад професорсько-викладацького складу, проректора, обрання декана факультету, прийняття рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань професора і доцента - таємним голосуванням у встановленому порядку. Кожен член вченої ради має право вирішального голосу.

Засідання вченої ради університету проводиться у разі присутності не менше, ніж 2/3 її членів.

Засідання вченої ради університету оформляється протоколом. Протоколи підписують голова та вчений секретар Вченої ради університету. Матеріали засідань вченої ради зберігаються на умовах архівних документів постійно.

Порядок денний засідання вченої ради університету і термін його проведення доводиться до відома її членів не пізніше, ніж за три дні до засідання.

Голова вченої ради організовує систематичну перевірку виконання рішень вченої ради та інформує членів вченої ради про виконання прийнятих рішень.

На сьогодні Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського є центром вищої освіти і науки регіону з населенням більше 1 млн. мешканців. В ньому ведеться підготовка фахівців з 17 галузей знань, 26 напрямків та 35 спеціальностей, в тому числі 24 за рівнем магістра.

З 1998 року, коли вчена рада університету отримала дозвіл на присвоєння вченого звання доцента, а з 2003 року - професора, науковцям університет було присвоєно 78 учених звань доцента і 17 - професора (Додаток Н).

Поповнення університету кадрами вищої кваліфікації має сталий характер. В останні роки щорічно захищається 10-15 кандидатських дисертацій і 1-2 докторських (Додаток П).

Цьому сприяло відкриття трьох спеціалізованих вчених рад на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за чотирма спеціальностями:

§ К 45.052.01:

- 05.09.01 «Електричні машини і апарати»

- 05.09.03 «Електротехнічні комплекси і системи»

(відкриті у 2003 році, 9 захистів);

§ К 45.052.02:

- 05.15.09 «Геотехнічна і гірнича механіка

(відкрита у 2005 році, 6 захистів);

§ К 45.052.03:

- 05.05.02 «Машини для виробництва будівельних матеріалів і конструкцій» (відкрита у 2009 році), в яких захистилося 15 кандидатів наук.

Триває робота щодо відкриття нової спецради за фахом 21.06.01 - «Екологічна безпека» на факультеті природничих наук.

Головним аргументом є той факт, що у нашому університеті існує власна докторська вчена рада, що є ознакою високого рейтингу. Адже під керівництвом Вищої атестаційної комісії (ВАК) України її створюють у відомих своїми науковими досягненнями науково-дослідних, науково-технічних установах, вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації та інших організаціях, що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають достатній рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Про це мають клопотати центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, профільні академії - залежно від підпорядкування.

Згідно з рішенням ВАК України в університеті діє спеціалізована докторська вчена рада з двох спеціальностей: «Електричні машини та апарати» й «Електротехнічні комплекси та системи». Шлях до такої знаменної події був непростим, зважаючи на територіальну приналежність університету. Не секрет, що у нашій державі провінційним ВНЗ досить складно конкурувати з більш потужними столичними чи обласними. Натомість, наукові напрацювання Кременчуцького університету у цих двох напрямах є настільки очевидними, що не визнавати їх просто неможливо.

Ще 2002 року новопризначений ректор Михайло Загірняк поставив перед колективом конкретне завдання - відкрити спеціалізовану вчену раду. Уже через рік ВНЗ мав її із захисту кандидатських робіт з однієї спеціальності - «Електричні машини та апарати» з однорічним терміном повноважень. Цьому передувало створення відповідної випускаючої кафедри, акредитація за рівнями спеціаліста та магістра, відкриття аспірантури та докторантури. За цей час відбувся захист двох кандидатських дисертацій, тому наступного разу дозвіл уже видали на два роки роботи.

Водночас розпочалася робота з розширення повноважень ученої ради шляхом відкриття другої спеціальності - «Електротехнічні комплекси та системи». Підґрунтям для цього була наявність в університеті потужної наукової школи під керівництвом професора Дмитра Родькіна. 2007 року друга спеціальність почала функціонувати. Таким чином, за шість років роботи спеціалізованої вченої ради свої дисертації захистили 12 кандидатів наук, з яких вісім - з першої спеціальності, чотири - з другої. Це давало підстави для звернення до ВАК України щодо створення в університеті докторської вченої ради. Однак через жорстоку боротьбу й небажання вмикати «зелене світло» ВНЗ з глибинки вирішити це питання було досить не просто. Тільки завдяки наполегливості ректора університету та тому, що університет має багато позитивних показників, які враховує ВАК, її було відкрито.

Зокрема, кафедра «Електричні машини та апарати» у рамках наукового розвитку третій рік є базовою для проведення другого етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт Всеукраїнської олімпіади [48, C. 4]. Це нонсенс для міста обласного підпорядкування, але це так. Кафедра САУЄ також є базовою для проведення Міжнародної та Всеукраїнської конференції молодих учених з цього напряму та ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади. Обидві кафедри мають міжнародні договори про співпрацю та реальні замовлення на наукові розробки від підприємства.

Не мав університет проблем і з укомплектуванням складу докторської вченої ради. За вимогами, до неї мають входити шість докторів наук - дві треті працівників університету й третина - залучених з інших ВНЗ. «Своїх» знайшлося аж вісім, по чотири з кожної спеціальності. Як стверджує вчений секретар спеціалізованої вченої ради -уже почали надходити пропозиції від імовірних претендентів на захист докторських робіт.

Як тут не згадати слова великого й геніального математика Михайла Остроградського про те, що науку роблять в провінції.

2.5 Наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями

Основними стратегічними завданнями Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського є реалізація принципів та ідей Болонського процесу, вихід на міжнародні стандарти освіти, її інтеграція з наукою, забезпечення конкурентоздатності випускників і визнання дипломів про вищу освіту за кордоном. На виконання цих завдань в університеті ведеться плідна робота. Тому 21.09.2007 року ректор КНУ підписав у Болоні (Італія) Велику Хартію Університетів.

У 2009 році університет став членом Міжнародної Асоціації Університетів (ІАЕГ), що дає можливість виходу на пошук нових партнерів для виконання спільних розробок в галузі науки і освіти. Університет також постійно підтримує зв'язки з іншими Асоціаціями, членами яких є університет з 2007 року - Євразійською асоціацією університетів, до якої входять вищі навчальні заклади Білорусії, Росії, Айзербаджану, Казахстану та інших країн СНД (з центральним офісом - у Московському державному університеті, Росія), в Мережі університетів країн Чорноморського регіону (В81М) (з центральними офісами в м. Констанца, Румунія, та м. Київ, Україна) та Європейською асоціацією університетів, членами якої є 46 європейських навчальних закладів вищої освіти (центральний офіс в Брюсселі, Бельгія). Участь в Асоціаціях передбачає: обмін досвідом у сфері наукових досліджень та методичних проблем; участь у міжнародних конференціях; обмін студентами, аспірантами, стажерами та викладачами; проведення спільних науково-технічних досліджень; проведення розробки та залучення до спільних наукових проектів для отримання фінансування від Європейський та світових фондів.

2.5.1 Участь викладачів і науковців університету у Міжнародних конференціях та семінарах у 2009 році

Участь викладачів і науковців університету у Міжнародних конференціях та семінарах у 2009 році:

Міжнародна наукова конференція «Сучасні питання сталого розвитку» (Польща)

Міжнародний форум інновацій «Дні Науки і Технології Польща-Схід» (Польща)

Сесія «Коледж і академічна спільнота в американській та європейській традиції» при Міжнародній школі гуманітарних наук Східної та Центральної Європи (Польща)

Східноєвропейська літня школа ЕЕ88'2009 та Міжнародний науково-технічний семінар (УМУ 2009 (Польща)

- Наукова конференція «Общество науки - Создание науки - Научньїй трансфер

- Изменения в науке» (Угорщина)

П'ята Міжнародна конференція «Освіта для сталого розвитку» (Словаччина)

Конференція Вищої школи європейських та регіональних студій (Чехія)

Засідання розширеного семінару «Алгебра і математична логіка» (Молдова)

Міжнародна наукова конференція ІЕЕЕ ЕІЛЮСОИ, присвяченіа 150-річчю О.С. Попова. (Росія)

- Міжнародний науково-практичний семінар «Антропологічні основи сучасної
педагогічної освіти» (Росія)

- Українсько-французький семінар «Біомаса та енергія» (Франція)

- ІЕ8ЕР 2009, Міжнародний симпозіум «Електромагнітні поля в мехатроніці, електротехнічній та електронній промисловості (Франція).

XVIII Міжнародна конференція з питань охорони здоров'я та довкілля (США)

Брифінг під час роботи сесії Комісії зі Сталого Розвитку при ООН (США).

2.5.2 Співпраця з закордонними навчальними закладами

США - Участь у програмі «Відкритий світ» по темі «Освіта». Королівство Бельгія -У складі делегації Полтавської області.

Німеччина - Робочий візит до ТУ Брауншвейг з метою обговорення та підписання договору про співпрацю.

Словаччина - Робочий візит у рамках діючої двосторонньої угоди про співпрацю.

Німеччина - Студентська практика за підтримки Німецької служби академічних обмінів БААО.

Словаччина - Студентська практика в рамках діючої двосторонньої угоди про співпрацю.

Данія - Участь у роботі СОР-15 (Глобальної зустрічі сторін із змін клімату) та для участі у роботі Круглого столу з питань змін клімату та водних ресурсів.

Росія - Робота в рамках існуючих договорів про співробітництво та укладання нових угод про співпрацю.

Білорусь - Участь у VII Кубку СНД з важкої атлетики серед ветеранів.

Австралія -Участь у Всесвітніх Іграх Майстрів з важкої атлетики.

Польща - Стажування за програмою «КЛТА» у польській організації «Освіта для демократії».

Словенія - У рамках угоди про співробітництво між нашим університетом та Університетом Любляни.

2.5.3 Співробітництво Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського на міжнародному рівні

20-24 січня 2009 року професор Михайло Загірняк та координатор міжнародних програм, професор кафедри екології Валентина Підліснюк відвідали Університет Матейа Бела у місті Банська Бистриця (Словацька Республіка). Метою поїздки була участь у П'ятій міжнародній конференції з питань освіти для сталого розвитку за підтримки Європарламенту, а також проведення багатосторонніх консультацій щодо налагодження співробітництва між університетами, вивчення позитивного досвіду, накопиченого в регіоні та запровадження шляхів його використання, поглиблення міжнародного співробітництва в сфері екологічної освіти та освіти для сталого розвитку. Під час зустрічей обговорювалися питання обмінів викладачами та студентами, запровадження спільних літніх практик, спільного читання лекцій, проведення спільних наукових досліджень, участі в конференціях університету-партнера. Як результат, було підготовлено та підписано двосторонній договір про співпрацю між факультетами природничих наук Університету Матейя Бела (Словаччина) та Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського (Україна) [36, C. 7].

За угодою про співпрацю з Технічним університетом Брауншвейг (Німеччина) з 14 по 27 червня 2009 року відбулася поїздка 15 студентів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського до м. Брауншвейг. Ця подорож була профінансована за рахунок стипендії Німецької служби академічних обмінів (ОААБ).

З 23 квітня до 5 травня 2009 року начальник відділу міжнародних зв'язків КНУ імені Михайла Остроградського Андрій Маркевич у складі делегації програми «Відкритий Світ» по темі «Освіта», яку здійснює центр лідерства «Відкритий Світ» у співробітництві з організацією Американські Ради з міжнародної освіти: АСТК/АССЕLS, відвідав Сполучені Штати Америки. Програма «Відкритий Світ» покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами, шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами та обмінятися досвідом, ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. Під час візиту відбулися робочі збори та зустрічі української делегації з провідними фахівцями у галузі освіти, політиками, представниками державних та громадських установ Сполучених Штатів Америки. На базі Umpqua Community College (UCC) Roseburg, Oregon українська група ознайомилася з системою вищої освіти в штаті Орегон, із системою фінансування освіти, правилами розробки та впровадження навчальних планів, роллю факультетів в закладах вищої освіти. На завершення робочого візиту, були представлені та розглянуті ряд пропозицій і рекомендацій, спрямованих на установлення партнерських відносин між освітніми закладами Сполучених Штатів Америки та КНУ імені Михайла Остроградського. Була укладена угода про створення консорціуму між Umpqua Community College, Ужгородським національним університетом та КНУ імені Михайла Остроградського. Налагоджені контакти з представниками наступних організацій, щодо можливого залучення КНУ до різних міжнародних проектів: Академія розвитку через освіту, пані Поулін Передері та пані Стейсі Поллак; Національний Фонд Миру, пані Джені Ґрір; Фундація Україна - США, віце-президент Фундації, пан Джон Кунь.

З 20 до 29 червня 2009 року кращі студенти факультету природничих наук Кременчуцького національного університету, які навчаються за напрямом 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища і раціональне природокористування», відправилися до м. Банська Бистриця (Словаччина) для проходження навчальної практики в рамках міжнародного договору про співпрацю між факультетом природничих ресурсів Університету Матея Бела у (Словаччина) і факультетом природничих наук Кременчуцького. державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. Метою проведення практики є набуття навичок, необхідних для дослідження і картографування екологічного стану типових ландшафтів на прикладі Середньої Словаччини в районі м. Банська Бистриця і прилеглих територіях. Під час практики студенти визначали джерела негативного впливу на довкілля регіону, оцінювали ступінь цього впливу і визначали шляхи поліпшення екологічної ситуації в Середній Словаччині.

24-29 червня 2009 року декан факультету управління Почтовюк А.Б. здійснив робочий візит до Університету Матейя Бела (м. Банска Бистриця, Словаччина), що проходив у рамках діючої двосторонньої угоди про співпрацю. У результаті цих зустрічей 29 червня 2009 р. була підписана двостороння угода про співпрацю між факультетом управління КНУ імені Михайла Остроградського та економічним факультетом Університету Матейя Бела. Ця угода відкриває шлях до широкого співробітництва між вищезгаданими факультетами, зокрема: обмін навчальними та науковими програмами; взаємний обмін викладачами і студентами для удосконалення викладацької діяльності; обмін досвідом науково-виробничої діяльності; проведення спільних досліджень в сферах, що викликають взаємну зацікавленість, співробітництво за обраними науково-дослідними проектами; загальна підготовка й опублікування монографій, навчальних посібників і науково-методичних робіт; обмін навчальними матеріалами і спеціальною літературою; організація і проведення спільних наукових і методичних конкурсів, виставок, конференцій та інших науково-методичних і культурних заходів; обмін інформацією про значні міжнародні конференції та симпозіуми; спільна участь у міжнародних програмах; опублікування статей і тез студентів та викладачів у збірниках і журналах. Також була досягнута домовленість між факультетом управління та політичним факультетом про підписання договору про співпрацю в майбутньому.

З 22 по 27 вересня 2009 в рамках договору про співпрацю Кременчуцький національний університет відвідала словацька делегація університету Матейя Бела (Словаччина) в складі доцента Романа Алберти, заступника декана факультету природничих наук з іноземного співробітництва, доцента Марека Дрімала, заступника декана із розвитку та доцента Еви Штрбової. Студенти та викладачі кафедри екології з великою зацікавленістю прослухали лекції Марека Дрімала «Вплив забруднення довкілля на здоров'я населення в Словацькій Республіки», та Еви Штрбової «Зв'язок між змінами клімату та популяціями комах в регіоні Високих Татр». Під час спілкування співробітники кафедри екології презентували для гостей наукові дослідження, розробки, інновації у навчанні [38, C. 17-26], обговорили напрямки подальшого співробітництва. Заступник декана факультету Роман Алберти запросив молодих учених Кременчуцького університету прийняти участь у конференції молодих учених Матейа Бела університету, яка відбулася в квітні 2010 року.

23 вересня 2009 р в рамках Інформаційної ініціативи із змін клімату для молоді за підтримки Державного Департаменту США, програма «FYI 2009 Climate Change Conference Alumni Competition» в офісі програми імені Фулбрайта в Україні відбувся Круглий стіл „Зміни клімату: глобальні виклики - локальні дії ". Організаторами мітингу були: Програма імені Фулбрайта в Україні, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Центр сталого розвитку та екологічної освіти за участі факультету ентомопатології Університету Каліфорнії в Девісі, США та факультету природних ресурсів Матей Бел Університету, Словацька Республіка. У круглому столі прийняли участь державні службовці, експерти, випускники американських програм з освіти, викладачі та студенти Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського, Національного університету біоресурсів та природокористування (м. Київ)та Кам'янець - Подільського національного університету, а також гості із Університету Каліфорнії в Девісі (США) та Університету Матейя Бела (Словацька Республіка).

У рамках Центральноєвропейської Програми Обміну для Університетської Освіти доцент кафедри САУЕ Гладир А.І., доцент кафедри САУЕ Калінов А.П., асистент кафедри САУЕ Мамчур Д.Г., асистент кафедри ІВМ Григорова ТА. брали участь у роботі Східноєвропейської літньої школи (з 13 до 14 жовтня 2009 р., м. Глівіце, Польща) та участь у Міжнародному РhD Семінарі (з 17 до 20 жовтня, м. Вісла, Польща), які проводилися електротехнічним факультетом Сілезького технологічного університету (м. Глівіце) за підтримки Польсько-японської Вищої школи Комп'ютерної Техніки, Польського товариства теоретичної та прикладної електротехніки, Інституту Техніки та Технологій. Участь у зазначених заходах профінансована за рахунок гранта Міністерства Науки і Вищої освіти Республіки Польща. Більше того наші вчені отримали цей грант вдруге, що свідчить про зацікавленість польської сторони у налагодженні співпраці з нашим університетом. Була досягнута домовленість про підписання Генеральної Угоди про співпрацю між Кременчуцьким Державним університетом та Сілезьким технологічним університетом. Після підписання Генеральної Угоди про співпрацю планується створення розширеної угоди про співпрацю між спорідненими факультетами та кафедрами університетів. Спілкування з учасниками СSS'2009, ЕЕSS'2009 та ОWD)'2009 дозволило отримати попередню домовленість про співпрацю та підтримку творчих зв'язків з зазначеними представниками наукових шкіл, кафедр та організацій.

22 - 23 жовтня в м. Чернігів проходило тренувальне заняття "Зміни клімату і водні ресурси: зменшення ризиків та адаптація", яке було спільно організоване Державним Комітетом України із водного господарства, Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, Центром сталого розвитку та екологічної освіти (м. Київ) та Програмою імені сенатора Фулбрайта в Україні (США). Подія підтримана малим грантом Посольства США в Україні для випускників Американських програм з освіти та проходить в рамках Інформаційної ініціативи із змін клімату для CHERNIGIV МОЛОДІ FYI 2009 CLIMATE CHANGE CONFERENCE ALUMNI CJMPETITION», що підтримується Державним Департаментом США. Тренінг на меті ознайомити державних службовців, викладачів, представників громадських організацій та молодих учених із основними ознаками змін клімату, впливом змін клімату на стан водних ресурсів, ознайомитися із науковими дослідженнями з даного питання, в першу чергу із прикладами прояву змін клімату в Україні [45,C. 3].

28-30 жовтня у місті Орлеан (Французька республіка) відбувся українсько-французький семінар «Біомаса і енергія», підготовка якого тривала майже три роки. Велику зацікавленість викликав між кафедральний проект науковців Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського «Енергоресурсі та природоохоронні аспекти використання синьо-зелених водоростей для виробництва біогазу», що був презентований на семінарі. На сьогодні досягнуто домовленості з французькими науковцями і українськими промисловцями про виконання сумісних робіт у цьому напрямку.

З 8 до 23 листопада 2009 р. пройшов 14-денне стажування при центрі неформальної освіти «Дім зустрічей Ангелуса Сілезіуса» (ДАС) у Вроцлаві старший викладач кафедри СПН Овчаренко О.І. Стажування профінансоване Польсько-Американською Фундацією Свободи та проводилося у рамках програми „RІТА - Зміни в регіоні" Польського Фонду «Освіта для Демократії». Програма передбачала: знайомство з польськими та європейськими стандартами функціонування навчальних закладів, які займаються неформальною освітою молоді; праця над спільними проектами обміну молоді та запрошення волонтерів у рамках програми Європейського союзу «Молодь в дії» ЕVS; набуття знань, умінь та конкретного досвіду проведення тренінгів для втілення його у своїх локальних громадах; проведення переговорів про співпрацю з директором Краківського Об'єднання механічних шкіл № 1 п. Воженою Маєр. Стажування мало на меті налагодження контактів для сталої співпраці у сфері молодіжних освітніх ініціатив, проектів, отримання грантів для міжнародних молодіжних обмінів, обговорення перспектив участі КНУ та кременчуцької молоді у європейських проектах. Під час візиту були обговорені також перспективи співпраці між навчальними закладами Кременчука та Вроцлава, участь у спільних Європейських проектах. Керівництво Коледжу КНУ отримало пропозицію відвідати своїх колег у березні наступного року, під час проведення Ярмарки технічних професій у Кракові. Також існує можливість запрошення волонтера Європейської волонтерської Служби до Кременчука та до КНУ зокрема.

У роботі Всесвітнього Саміту із питань змін клімату, що відбувався в столиці Данії Копенгагені, 16-18 грудня 2009 року взяла участь професор кафедри екології Кременчуцького національного університету Валентина Підліснюк, як експерт, акредитований Європейською фундацією із змін клімату та водних ресурсів.

Вона прийняла участь у роботі семінару з питань клімату, розвитку територій та водо забезпечення, який було організовано в рамках супроводжуючих подій, де розповіла по Молодіжну кампанію із змін клімату, що проходить в Україні, учасниками якої є студенти Кременчуцького державного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування та Камянець-Подільського національного університету.

Також професор Підліснюк зустрілася з представником Федерального міністерства з екології та охорони природи Німеччини Ларсом Андерсеном та представником міністерства екології Данії Лайлою Вейт-Кнудсен, на яких обговорила можливість співробітництва з освітніх та наукових питань.

На запрошення пані Вейт-Кнудсен професор Підліснюк відвідала відділ Міністерства охорони довкілля Данії, що працює над питаннями співробітництва з країнами Центральної та Східної Європи в галузі енергозабезпечення.

2.6 Відомості щодо поліпшення рівня інформаційного забезпечення наукової діяльності, доступу до електронних колекцій наукової періодики та баз даних провідних наукових видавництв світу про патентно-ліцензійну діяльність

2.6.1 Електронна бібліотека університету

Програмний комплекс електронної бібліотеки забезпечує доступ до її інформаційних ресурсів з будь-якого комп'ютера, що входить до складу мережі Internet університету, а також з комп'ютерів спеціалізованих читальних зал і призначених для цього комп'ютерних класів. Як базу даних для розміщення інформаційного масиву "Бібліотека" використано реляційну базу даних, що забезпечує багато користувальний режим, високу надійність роботи з інформацією, можливість внесення, зберігання і надання за запитом користувачів великих обсягів інформації.

Зараз електронна бібліотека налічує понад 19 Gb електронної літератури. Пропускна здатність Інтернет-каналу - 4,0 Мbit/сек. Швидкість 100 Кbit/сек.

2.6.2 Доступ до електронних колекцій наукової періодики та баз даних провідних наукових видавництв світу

Кількість і якість наукових публікацій є індикатором продуктивності внеску вченого у науку. Наукове використання припускає або нову інтерпретацію наявних даних, або підтвердження нових ідей, або розвиток висловлених раніше думок, або спростування правильності цих думок та достовірності приведених фактів. У будь-якому разі вчені завжди посилаються на роботи своїх попередників, які досліджували до них ті ж питання - аналогічні або суміжні. Посилання на попередні публікації відображають зв'язки між роботами вчених. Тому, чим більше посилань отримують публікації вченого, тим більше використовується його праця науковою спільнотою, і тим вище користь його внеску, а, отже, ефективність його діяльності.

В університеті в 2009 році розроблено і впроваджено до використання веб-ресурс «Публікації професорсько-викладацького складу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» - перший етап створення повної бази даних публікацій ПВС університету. На вищевказаному веб-ресурсі розміщено базу даних, яка складається з файлів зі списками публікацій викладачів університету. Списки публікацій подаються у формі таблиці, у якій дані про публікації знаходяться у вигляді, який дозволяє проводити статистичний підрахунок кількості публікацій, їх видовий аналіз. Списки публікацій групуються по кафедрально, тому є можливість статистично-аналітичного підрахунку публікацій по кафедрам и факультетам. Продовжується робота над вдосконаленням аналітично-статистичної системи визначення рейтингу ПВС за допомогою списків наукових публікацій професорсько-викладацького складу університету .

Також у 2009 році було проведено тестове підключення до бази даних Scopus. Метою підключення до цієї бази даних реферативних журналів було пошук публікацій науковців нашого університету. Було знайдено 121 публікації.

Для використання українських фахових видань використовується вільний доступ до електронного фонду Національної бібліотеки Украйни ім. Вернадського. У подальшому слід приділити увагу оформленню доступу до інших онлайнових інформаційних джерел, а саме: до наукової електронної бібліотеки eLIBRARY, БД РЖ ВІНІТІ, до індексів наукового цитування ISI Web of Knowledge та Scopus, патентної бази Questel QPAT, відкритого архіву наукової інформації Arxiv, який надає доступ до 426 000 електронних видань з фізики, математики, комп'ютерним наукам та біології.

Тож, проаналізувавши кожну із галузей діяльності НДЧ стає явним той факт, що функціонування цього підрозділу є важливим не лише на рівні університету, а на державному та на міжнародному рівні. Це в першу чергу пояснюються важливістю в наш час розвиту наукової та науково-дослідної роботи та доробок.

Вчені-викладачі, молоді науковці, студенти КНУ імені Михайла Остроградського чітко дотримуються специфіки та плинності часу зі своїми потребами та запитами.

Адже, продуктивний, систематичний розвиток таких структурних одиниць університету як Вчені ради, Товариство молодих учених, наукових шкіл - початкові ступені в загальному розвитку та процвітанні науки.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗКИТКУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЧАСТИНИ В КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

3.1 Впровадження системи електронного документообігу в науково-дослідній частині

Великий економічний потенціал криється у прискоренні руху документів і зменшенні кількості помилок при прийнятті управлінських рішень за рахунок використання нових технологій керування інформаційними потоками та систем електронного документообігу (ЕДО). Звільнені від рутинної роботи, співробітники перемикаються на виконання більш інтелектуальних операцій [23].

Розглянемо поточну ситуацію, перспективи, переваги та проблеми впровадження систем електронного діловодства (СЕД) в діяльності науково-дослідної частини.

НДЧ має свої визначаючі фактори діяльності, свої різновиди документів, які необхідно впровадити в СЕД,специфіка діяльності яких породжує велику кількість типів та видів документів (наприклад, науково-технічні звіти, наукові статті, звіти про наукові досягнення, патенти та ін.).

Проблема полягає в тому, що більшість з цих документів мають специфічні вимоги та містять поля, які відсутні в ненаукових документах будь-яких типів.

Тому для впровадження систем ЕДО в науково-дослідній частині слід попередньо виконати чітку формалізацію їх категорії документів, а СЕД, в свою чергу, повинна бути здатною до налаштування згідно з цією формалізацією та особливостями функціонування НУ.

Перш за все, сформулюємо основні фактори, що впливають на рішення про вибір СЕД в НДЧ:

- Вимоги за обсягом зберігання. НДЧ має значний потік документів (за обсягом зберігання), тому необхідно обрати систему, яка підтримує ієрархічне структурне зберігання (ІСЗ). Цей механізм зберігає найбільш потрібні дані на найшвидших, але й найбільш дорогих носіях, у той час як застосовну більш рідко інформацію автоматично переносить на повільні і дешеві носії.

- Наявність формалізованих процедур, які потребують підтримки їх виконання та автоматизації контролю (підготовки документів певного типу, виконання стандартних функцій НДЧ і т.д.).

- Необхідність автоматизації адміністративного управління НДЧ. Ступінь складності організаційної структури.

- Наявність територіально розподілених підрозділів.

- Необхідність у розвиненій маршрутизації документів, в управлінні потоками робіт.

- Наявність паперового архіву великого обсягу.

- Вимоги щодо термінів зберігання документів. При великих термінах зберігання (десятки років) варто подумати про організацію паралельного архіву на надійних цифрових носіях.

- Вимоги до "відкритості", розширюваності системи. Можливість інтеграції з існуючими інформаційними системами і використання наявного устаткування.

- Необхідність зберігання зображень документів. Використання в організації специфічних форматів зберігання документів. Необхідність підтримки інженерних та конструкторських задач, інших особливостей діяльності НДЧ.

- Необхідність розвинених засобів пошуку інформації, в тому числі багатомовної, що використовується в діяльності НДЧ.

На сьогодні існуюча система документообігу науково-дослідної частини не є задовільною, тому, відповідно потребує змін - заміни на іншу, або ж вдосконалення існуючої [64].

На основі цих цілей виділимо завдання, які мають вирішуватися за допомогою систем документообігу для НДЧ:

- організація роботи з документами в процесі управління (забезпечення руху, контролю виконання, зберігання і використання документів);

- автоматичний контроль виконання та протоколювання діяльності НДЧ в цілому;

- контроль та розподілення доступу до документів для зовнішніх та внутрішніх користувачів;

- підтримка ефективного створення, оформлення, узгодження та аналізу нової інформації, документів і знань;

- підтримка ефективного накопичення, керування і доступу до інформації, документів і знань;

- скорочення витрат на керування потоками документів в організації;

- виключення необхідності чи істотне спрощення і здешевлення збереження паперових документів за рахунок наявності оперативного електронного архіву.

Завдання ці є досить широкими, на їх основі можна сформулювати конкретні вимоги до СЕД в НУ:

- повинні охоплювати весь цикл діловодства: від постановки завдання на створення документа до списання документа в архів, забезпечуючи централізоване збереження документів;

- повинні масштабуватися, тобто бути застосовні для установ різних розмірів;

- повинні підтримувати роботу з найрізноманітнішими типами та категоріями документів, що застосовуються у діяльності НУ, включаючи додавання власних типів та категорій;

- повинні дозволяти об'єднати розрізнені потоки документів територіально віддалених підрозділів, відділів та лабораторій у єдину систему;

- повинні відповідати вимогам щодо відповідності певним стандартам документообігу: внутрішнім, галузевим, ГОСТ, міжнародним стандартам;

- повинні забезпечувати гнучке керування документами як за допомогою жорсткого визначення маршрутів руху, так і при довільній маршрутизації;

- повинні забезпечувати автоматичний контроль за документами та термінами їх виконання, протоколювати дії користувачів, відстежувати історію руху документів, легко інтегруватися з існуючими системами;

- повинні відповідати вимогам до безпеки (шифрування, організація доступу, і т. д.).

На основі проведеного дослідження структури діяльності НДЧ можна стверджувати, що потрібна система ЕДО, яка має гнучку та відкриту архітектуру, дозволяє створювати власні типи та категорії документів і маршрути їх руху.

Аналізуючи на даний час присутні на ринку СЕД, звернемо увагу на повнофункціональну систему електронного документообігу NauDoc. Вона, фактично, є єдиною безкоштовною системою електронного документообігу. Існують й інші безкоштовні системи ЕДО, але їх застосування звичайно є дуже обмеженим (наприклад, СЕД «Діло» поширюється безкоштовно лише для використання у вищих навчальних закладах) [59] .

В [2] було проведено тестування значної кількості систем ЕДО за рядом характеристик, і Naudoc отримав одну з найвищих оцінок. Таким чином, система Naudoc є універсальною системою документообігу, що є ще однією її перевагою.

Відповідно до завдань, які мають вирішуватися системами документообігу, система Naudoc має повну функціональність, забезпечує більш ефективне управління за рахунок покращеного контролю виконання завдань (звіти про виконання/невиконання завдання автоматично відсилаються відповідальній особі), підтримує просте накопичення, керування і доступ до інформації (включаючи розподілення прав доступу), забезпечує формалізацію діяльності кожного співробітника і можливість збереження всієї передісторії його діяльності. Naudoc виконує протоколювання діяльності НДЧ в цілому, дозволяє оптимізувати та автоматизувати наукові процеси. Система контролю доступу в Naudoc є простою в освоєнні та користуванні.

На основі проведеного аналізу можна стверджувати, що Naudoc відповідає вимогам до ефективних систем електронного документообігу НДЧ.

На основі вищенаведених цілей і завдань СЕД можна остаточно сформулювати додаткові переваги NauDoc для НДЧ:

- згідно з проведеними науковцями дослідженнями - на 80- 85 % прискорюється пошук документів по будь-якому його атрибуту, можна зробити вибірку документів з будь-якою ознакою або їх сукупністю;

- час на передачу документів між підрозділами не витрачається - документи у режимі реального часу доступні всім співробітникам, що мають право доступу до них;

- об'єднання знань співробітників в загальній централізованій системі знань дає синергетичний ефект і може призвести до вражаючих результатів;

- при правильній політиці безпеки підвищується рівень безпеки інформації. Вхід в СЕД з незареєстрованої робочої станції неможливий. Кожній посадовій особі організації в рамках СЕД надаються повноваження (чи має право особа ініціювати проект, завдання, реєструвати документ, змінювати якісь налаштування). Документ, перш ніж потрапити на сервер, автоматично архівується, шифрується і записується в базу даних;

- регламентується порядок взаємодії з іншими посадовими особами, тобто формується ранг повноважень (рівень доступу) конкретного співробітника;

- зберігання документів, як і будь-якої іншої інформації, на електронних носіях компактніше, вигідніше і надійніше при використанні засобів захисту від несанкціонованого доступу;

- відсутність ключових співробітників на робочому місті у зв'язку з відрядженнями не зупиняє роботу з документами - СЕД забезпечує можливість віддаленої роботи з документами як через web-браузер, так і по електронній пошті;

- керівник науково-дослідної частини має можливість бачити в режимі реального часу хід виконання наукових процесів, наприклад, написання наукових статей, реєстрацію результатів експериментів, поточний стан виконання договорів, взаємодію між різними відділами і т.п.;

- прискорення інформаційних потоків майже на 50 % і зменшення кількості помилок при прийнятті управлінських рішень за рахунок використання актуальних та своєчасних даних призводить до підвищення керованості установи в цілому.

Ефективність впровадженої СЕД на початку буде низькою через значний час, що повинен бути витрачений на вивчення персоналом особливостей роботи з системою ЕДО та складність перетворення неформалізованих паперових документів в формалізовані електронні. Через велику кількість різновидів документів, яка використовується в ЕДО НДЧ різних типів та напрямів діяльності, досить складно передбачити усі можливі типи та підтипи документів, врахувати в системі ЕДО їх складну структуру та усі необхідні для представлення кожного документу поля.

Таким чином, галузь електронного документообігу розвивається швидкими темпами, хоча на сьогоднішній день рівень її наукового обґрунтування лишає бажати кращого. Завдяки гнучкості, високій ефективності та безкоштовності система Naudoc є доцільним вибором для побудови на її основі СЕД науково-дослідної частини КНУ імені Михайла Остроградського . Вона задовольняє усі виділені вимоги до систем ЕДО в НУ, та, згідно з результатами проведених досліджень, після впровадження дозволить заощадити 48 % робочого часу наукових співробітників.

3.2 Міжнародна взаємодія - як шлях до перспектив

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського приділяє велику увагу залученню студентів до самостійного наукового пошуку, використовуючи при цьому різні форми і напрямки. науково-дослідна та інноваційна діяльність студентів та молодих вчених здійснюється в КНУ з метою задоволення потреб найбільш здібних студентів у науковій творчості і є невід'ємною частиною наукової роботи кафедр та КНУ в цілому. Науково-дослідна робота студентів є важливим чинником при підготовці молодого фахівця і вченого. Значну частину студентських наукових розробок становлять наукові і комплексні дипломні проекти та магістерські роботи [37, C. 21-27].

Як відомо, розвиток науки у вищій школі не лише змінює зміст і значення навчальних дисциплін, а й підказує нові форми та методи проведення навчального процесу. Результати науково-дослідної роботи відбиваються в нових курсах, лекціях і практичних (семінарських) заняттях. Як свідчить практика, залучення до наукової роботи робить для студентів дисципліни, які вивчаються, предметними, стимулюючи їх засвоєння. Причому науково-дослідна діяльність є органічною частиною і обов'язковою умовою успішної роботи вищих навчальних закладів. Студенти не лише отримують найновішу наукову практичну інформацію від викладачів на лекційних і семінарських заняттях, лабораторних роботах і виробничих практиках (особливо старшокурсники), а й беруть участь у наукових дослідженнях. Отже, підвищення ефективності вузівських науково-дослідних робіт, залучення до їх виконання студентів підвищують і якість підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. За рахунок цього вузівська наука має можливість омолоджувати наукові кадри, оскільки приплив молодих учених здійснюється постійно. Ця особливість дає великі переваги вищій школі як з точки зору розвитку самих досліджень, так і з точки зору підготовки наукових кадрів. Тому специфіка роботи вищих навчальних закладів потребує не простого, а органічного поєднання навчально-виховної і науково-дослідної роботи викладачів, аспірантів і студентів. Типовими у цій галузі є інтеграція, міжнародна взаємодія і подальша спеціалізація наукової діяльності та прискорення темпів її розвитку [30].

В наш час міжнародних студентських організацій, фондів та союзів існує велика різноманітність. Виокремимо декілька з них:

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФОНД (EUROPEAN SCIENCE FOUNDATION)

Європейський науковий фонд (надалі Фонд) є недержавною організацією, заснований у 1974 році, налічує 68 установ, які займаються науковою діяльністю в 24 країнах Європи.

Фонд координує та підтримує європейські дослідницькі консорціуми. Науковцям країн колишнього СРСР надаються:

- гранти на проведення семінарів, конференцій, наукових досліджень;

- можливість взяти участь у діяльності Фонду (за запрошенням).

Фонд підтримує дослідження у галузі технічних, природничих, гуманітарних і соціальних наук.

Напрям дослідження повинен бути актуальним для європейського наукового простору та мати практичний результат.

Фонд Александра фон Гумбольдта (надалі Фонд) - один з найбільших і найстаріших Фондів Німеччини, заснований у 1860 р. Метою діяльності Фонду є надання стипендій і премій висококваліфікованим науковцям з усього світу для проведення досліджень (тематика досліджень - довільна) у Німеччині та встановлення наукових контактів. Зокрема, стипендійні програми дають можливість науковцям, які перебувають на різних стадіях свого професійного становлення, проводити науково-дослідні проекти спільно з німецькими колегами.

На сьогодні, стипендіатами стали 24 344 науковців (у тому числі 43 нобелівських лауреатів).

Щороку Фонд спонсорує близько 2000 досліджень як в Німеччині, так і за кордоном.

Можливості, які надаються Фондом: стипендії; дотації на книги та обладнання; програма розвитку зв'язків з дослідницькими групами;подальше проведення досліджень у Німеччині та за кордоном;участь у міжнародних конференціях у Німеччині; гумбольдтські колоквіуми та лекції; премії гумбольдтським випускникам за новаторські ідеї; Гумбольдт-клуби.

Максимальна тривалість програм - 24 місяці для кандидатів наук і 18 місяців для досвідчених дослідників.

Головним і єдиним критерієм при наданні стипендій і присудженні премій є наукова кваліфікація претендента (наукові здобутки, наукові публікації у міжнародних журналах і виданнях, якість запропонованого дослідницького проекту) [60].

ERASMUS MUNDUS - це програма Європейської Спільноти, завданням якої є налагодження міжнародних зв'язків, сприяння культурному збагаченню та розвитку академічної мобільності світового освітнього простору. У рамках програми підтримка надається: вищим навчальним закладам для реалізації спільних проектів на рівні післядипломної освіти або налагодженню міжнародної співпраці; студентам і професорсько-викладацькому складу вищих навчальних закладів для стажування, викладання та проведення наукових досліджень в рамках спільних проектів; будь-якій науковій установі для реалізації проектів, спрямованих на підвищення якості європейської вищої освіти. Перший етап програми (перша фаза) проходив у 2004 - 2008 роках. У 2009 році Програма Erasmus Mundus перейшла у нову фазу своєї діяльності, яка триватиме до 2013 року та складається з трьох основних частин - так званих Акцій:

Акція 1 ERASMUS MUNDUS JOINT PROGRAMMES:

Впровадження спільних навчальних програм:

- магістерського рівня (Акція 1А);

- для студентів ІІІ циклу навчання (аспірантура та докторські студії) (Акція 1Б); і надання індивідуальних стипендій для участі у цих програмах.

Акція 2 ERASMUS MUNDUS PARTNERSHIPS:

Створення консорціумів Erasmus Mundus (попередня назва програми - External Cooperation Windows).

Акція 3 PROMOTION OF EUROPEAN HIGHER EDUCATION:

Заходи з підвищення привабливості освітнього простору Євросоюзу.

Американські Ради з міжнародної освіти (ACTR/ ACCELS) - це міжнародна неприбуткова організація, метою якої є підтримка розвитку освіти у всьому світі. Діяльність організації зосереджена на академічному обміні, професійному та дистанційному навчанні [16], розробці навчальних планів, наданні технічної допомоги, а також на підтримці досліджень та інституційному розвитку.

Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) - це міжнародна неприбуткова організація, яка адмініструє інноваційні програми для розвитку лідерського потенціалу з метою покращення якості освіти, посилення впливу незалежних ЗМІ та сприяння розвитку громадського суспільства.

З часу свого заснування у 1968 р., IREX щороку витрачає на програми близько 50 мільйонів доларів. Чисельність організації - понад 500 професіоналів з різних куточків світу.

3.3 Пропозиції щодо удосконалення документно-організаційної, науково-інформаційної структури університету та науково-дослідної частини

Проаналізувавши обрану тему дипломної роботи виникають деякі побажання та пропозиції щодо удосконалення документно-організаційної, науково-інформаційної структури університету та науково-дослідної частини. Виділяємо найбільш важливі та такі, що є можливими для впровадження в успішну діяльність:

1. Розвивати та підтримувати науково-дослідну частину, як невід'ємну складову провідного університету країни.

2. Ширше використовувати електронний документообіг.

3. Створювати позитивний імідж університету назовні, запровадити якісний PR і рекламу досягнень наукової думки університету. Спільнота повинна через усі доступні засоби інформації отримувати її саме зсередини університету, від відповідальних за це питання осіб в межах факультетів і університету.

4. Розглядати питання про доцільність створення в перспективі нових структурних підрозділів - науково-дослідних інститутів з актуальної тематики.

5. Виокремити в складі науково-дослідних лабораторій атестовані аналітичні (вимірювальні) лабораторії. Штат вимірювальних лабораторій має бути укомплектований завідувачем, інженерами та лаборантами. Штат НДЛ має складатися із дослідників (доктори, кандидати наук, докторанти та аспіранти), при цьому дослідник може вести самостійне дослідження. Дослідники можуть використовувати будь-яку із вимірювальних лабораторій, виходячи з завдань своєї теми. Розподіл навантажень та завдання вимірювальної лабораторії має регулюватися завідувачами, при необхідності - кафедрами або вченою радою. Атестація та акредитація лабораторій має виконуватись за міжнародним стандартом, можливо навіть поза межами України. На рівні університету має бути розроблена доступна база даних лабораторій та методів вимірювань, що в них виконується. Доступ до таких лабораторій має бути забезпечений, через відповідний регламент, всім дослідникам університету, а також при рекомендації кафедр або вчених рад - дослідникам інших науково-дослідних організацій.

6. Переорієнтувати функції адміністрації (Ректорату, служб університету, деканатів) - від регулювання процесу до забезпечення повноцінної підтримки. Ініціатива у створенні правил діяльності НДЧ має належати вченим радам факультетів та вченій раді університету. Мають бути затверджені порядки (а не практики) погодження документів та чітко встановленні найкоротші терміни цього погодження. При цьому має бути забезпечений принцип «єдиного вікна», широко впроваджуватися електронний документообіг тощо. Необхідно юридично проробити іншій механізм відрядження працівників для виконання польових наукових спостережень, наприклад за наявності договору-підряду з працівником. Існуючий механізм недосконалий (занадто ускладнений) та дуже повільний. Це змушує відмовлятися від потенційних госпдоговірних робіт, що мають виконуватись в стислі терміни (2-3 місяці).