Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови в початкових класах

О. Біляєв в основу класифікації методів навчання поклав спосіб взаємодії вчителя та учнів на уроці і виділив такі методи навчання:

* усний виклад учителем матеріалу (розповідь, пояснення);

* бесіда вчителя з учнями;

* спостереження учнів над мовою;

* робота з підручником;

* метод вправ [12, с. 60].

У методиці традиційною вважається дидактична класифікація І. Лернера, де за основу взято особливості й рівень пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, згідно якої виділяються наступні методи навчання:

· інформаційно-рецептивний, або пояснювально-ілюстративний;

· репродуктивний;

· проблемний виклад;

· частково-пошуковий (евристичний);

· дослідницький [41, с. 24].

У своїй роботі ми будемо опиратися саме на дану класифікацію.

Пояснювально-ілюстративний метод (рецептивний) полягає в тому, що вчитель дає готову інформацію за допомогою усного слова (підручника, посібника) або наочних засобів (таблиці, схеми, картини, кіно- і діафільми), шляхом практичного показу способів діяльності (демонстрація досліду, зразків відмінювання, способів складання плану, анотації тощо). Цей метод забезпечує лише перший рівень знань (сприйняття, коли учні слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною і запам'ятовують), але він не сприяє виробленню вмінь і навичок [41, с. 25].

У нашому випадку він використовується для формування знань про мовні поняття, про способи мовної діяльності, про текст як одиницю мови, про його структуру та основні категорії відбору. Даний метод реалізується в таких прийомах: розповідь вчителя, бесіда, читання правила або пам'ятки, знайомство з текстом-зразком, читання тексту і т. ін.

Навички і вміння формуються через застосовування репродуктивного методу, основною ознакою якого є відтворення і повторення видів діяльності за завданням учителя. Зовнішньою стороною цього методу є система різноманітних вправ, тренувань, програмовані матеріали [41, с. 26].

З його допомогою формуються мовні навики та уміння. Учні застосовують на практиці отримані знання про мову і текст, зокрема, вирішують типові мовні завдання, виконують аналіз тексту за зразком (при цьому, наприклад, формуються алгоритми породження та алгоритми сприйняття тексту). Типовими прийомами репродуктивного методу можна вважати складання плану тексту, аналіз тексту, що включає визначення теми, основної думки, заголовку, виділення його частин; вставляння слів і словосполучень у текст з ряду запропонованих, роботу з деформованим текстом і т.ін.

Метод проблемного викладу матеріалу характеризується тим, що вчитель ставить перед учнями проблему і сам показує складний, але доступний шлях її розв'язання. Особливість цього методу полягає в тому, що учень не тільки сприймає, усвідомлює і запам'ятовує готові наукові висновки, а й стежить за логікою доказів, за розвитком думки вчителя. Проблемний виклад передбачає поступове залучення учнів до прогнозування висновків.

Частково-пошуковий метод наближає учнів до самостійного розв'язання проблеми. Він привчає їх бачити проблему, ставити питання, висловлювати припущення, будувати докази, робити висновки.

Виправданим є назвати два останні методи, як продуктивні. Продуктивні методи проблемного, частково пошукового характеру реалізуються при складанні тексту за планом (твір), при викладі і переказі тексту, написанні вільного диктанту. В рамках цих методів можливе виконання завдань умовно-творчого характеру. Численні мовні завдання проблемного характеру, редагування тексту теж можна віднести до продуктивних методів.

Дослідницький метод використовується для стимулювання творчої діяльності учнів, передбачає формування умінь учня набувати знання самостійно, досліджувати предмет або явище, робити висновки, а набуті знання застосовувати у практичній діяльності. Він включає учнів у процес самостійного творчого пізнання, сприяє формуванню навичок творчої діяльності, створює умови для формування пізнавальних інтересів, потребу в такого виді діяльності [41, с. 26]. Особливу увагу слід звернути на самостійне створення учнями тексту (твору).

Ми згідні з думкою О. Архипової, і вважаємо доцільним розвести дослідницький метод, що забезпечує творчу діяльність при засвоєнні основ науки в рамках будь-якого предмету, у тому числі і основ науки про мову, і творчий метод, що служить розвитку мови та її природній формі і розуміється як діяльність з постійно присутнім в ній у тій чи іншій мірі творчим початком [5]. Ми обґрунтовуємо це тим, що творчість на уроці рідної мови (створення дитиною власних текстів) є суб'єктивно новою для учнів, проте характер процесу від цього не перестає бути творчим.

Провідними методами в рамках даного дослідження нами визнаються продуктивні методи та творчий метод, оскільки вони забезпечують не тільки формування знань про текст, розвиток умінь і навиків мовної діяльності, але й сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів в єдності з вдосконаленням їх мовної здібності, тоді як рецептивний і репродуктивний методи забезпечують перш за все формування узагальненого мовного поняття і знань про текст.

Типологія методів і прийомів розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом узагальнено нами в таблиці «Методи і прийоми розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом».

Наведений перелік прийомів далеко не вичерпний, він лише ілюструє орієнтовні види робіт, що допомагають реалізувати той чи інший метод.

Названі типи методів, взаємодіючи між собою в процесі навчання, будучи взаємозв'язаними і взаємозалежними, утворюють цілісну систему та виступають як ланки єдиного процесу навчання. Межі між названими методами умовні, адже кожний метод зберігає свою специфіку і характеризується особливою діяльністю вчителя і учнів.

Таблиця «Методи і прийоми розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом»

Методи
Рецептивний	Репродуктивний	Продуктивний	Дослідницький
		Проблемний виклад	Частково-пошуковий (евристичний)	Творчий
Прийоми
Розповідь учителя	Складання плану тексту	Редагування тексту	Твір на задану тему
Бесіда	Визначення теми, основної думки	Вільний диктант	Твір на задану тему, але різних стилів
Читання правила або пам'ятки	Вставляння слів і словосполучень у тексті з переліку запропонованих	Переказ тексту	Твір за даною частиною (опорними словами)
Знайомство з текстом-зразком	Робота з деформованим текстом	Складання тексту за планом	Творчий диктант
Читання тексту	Вставляння слів і словосполучень у текст із переліку запропонованих	Списування	Творче списування
	Добір заголовку		Складання ділових документів, листів

3.2 Початкові положення експериментального дослідження

У рамках нашого дослідження з метою діагностики рівня розвитку творчих здібностей школярів був проведений констатувальний експеримент на базі Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів та школи № 1 м. Копичинці. Його метою було вивчення реальної картини стану проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом у сучасній школі, виявлення рівня розуміння її важливості у навчальному процесі початкової школи, ознайомлення із досвідом вчителів щодо її розв'язання.

У констатувальному експерименті взяли участь вчителі та учні 2, 3 та 4 класів (загальна кількість - 108 школярів). Експеримент включав попереднє опитування учнів та анкетування вчителів, виконання школярами трьох блоків творчих завдань.

Результати анкетування допомогли з'ясувати ставлення учнів до виконання творчих письмових робіт на уроках української мови.

Так, на питання «Тобі подобається писати твори на уроках української мови?» позитивно відповіли 46% учнів 2-го класу, 61% учнів 3-го класу й лише 42% учнів 4-го класу.

На питання «Хотів би ти придумувати твори на незвичайні теми разом із товаришами на уроках української мови?» одержано багато ствердних відповідей. У другому класі на нього позитивно відповіли 92 %; у третьому - 87 %; в четвертому - 88 %. Пояснити такі результати можна, на наш погляд, тим, що часто обрані вчителем теми не викликають відгуку в дітей, не мають належної мотивації.

Під час опитування вчителів, ми запропонували їм пояснити, що вони розуміють під поняттям «творчі здібності», тобто дати власне визначення.

Слід наголосити, що лише 7 % респондентів не змогли дати конкретну відповідь на питання. Серед ряду визначень заслуговують уваги такі, як «творче мислення» (26 %), «розвинена уява» (13 %), «унікальні здібності дитини» (6 %), «здібність створювати щось оригінальне» (11 %).

На жаль, найбільш повного та ґрунтовного визначення ми не отримали. З цього робимо висновок про те, що творчі здібності дитини не сприймаються широким колом вчителів, як інтегрована якість особистості, яку потрібно цілеспрямовано розвивати в процесі навчання, що може стати причиною не належного рівня розвитку творчих здібностей молодшого школяра.

Загальна кількість варіантів відповідей наводиться в таблиці.

Таблиця 1.

Визначення поняття «творчі здібності», запропоновані вчителями.

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Творче мислення	26 %
Розвинена уява	13 %
Здібність створювати щось оригінальне	11 %
Фантазія	10 %
Талант	8 %
Обдарованість	8 %
Унікальні здібності дитини	6 %
Творчий потенціал	6 %
Креативність	5 %
Важко сказати	7 %

Наступний етап анкетування поставив за мету визначити думку вчителів щодо факторів впливу на розвиток творчих здібностей дітей на уроках української мови.

Найбільша кількість респондентів серед запропонованих нами варіантів відповідей обрала природні задатки та індивідуальні особливості (47 %), а також визначила важливість характеру і структури діяльності на уроці (29 %). Незначна частина (6 % та 5 %) відзначила роль використання комп'ютерних технологій у процесі навчання та якості навчальних підручників.

Результати представлені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Фактори впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках рідної мови.

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Природні задатки та індивідуальні особливості	47 %
Характер і структура діяльності	29 %
Професіоналізм учителя	11 %
Використання комп'ютерних технологій у процесі навчання	6 %
Якість навчальних підручників та посібників	5 %
Запропонували свій варіант відповіді	2 %

Під час анкетування вчителів, яке мало на меті визначити види вправ, які найчастіше використовуються для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом, найчастіше прозвучали варіанти - твори та перекази (33 % та 21 %). Також часто використовуються такі завдання, як добір заголовку, складання плану тексту, робота з деформованим текстом.

Дане анкетування засвідчило неповне використання методів та прийомів формування текстологічних понять, а відтак розвитку творчих здібностей на їх основі на уроках української мови.

Варіанти відповідей наводяться в таблиці.

Таблиця 3.

Використання видів вправ для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом.

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Твір на задану тему	33 %
Переказ тексту	21 %
Добір заголовку	11 %
Складання плану тексту	10 %
Робота з деформованим текстом	10 %
Складання тексту за планом	7 %
Твір за даною частиною	5 %
Твір за опорними словами	3 %

При проведенні поточного тестування для визначення рівня сформованості творчих здібностей учнів запропоновано виконати творчі завдання.

Перше завдання, спрямоване на визначення здібності швидко встановлювати нові зв'язки між звичайними предметами, творчо створювати нові комбінації із окремих елементів.

Завдання 1.

На дошці написані три слова, мало пов'язані значенням:«озеро». «олівець» та «ведмідь». З ними потрібно скласти якомога більше речень, які б обов'язково включали ці три слова. На виконання відводиться 5 хвилин.

При оцінці результатів виконаної роботи учнями, речення були розділені нами на три групи. До першої групи віднесені нетворчі речення, такі як, «Ведмідь кинув олівець в озеро»; до другої групи - складні, з виходом за межі ситуації, позначені трьома словами та із введенням нових об'єктів, наприклад, «Хлопчик сидів на березі озера і малював ведмедя, а навкруги нього були розкидані олівці»; до третьої групи - творчі, які включають ці предмети в нестандартні зв'язки: «Хлопчик, тонкий, як олівець, стояв біля озера, яке ревло, як ведмідь». У відсотковому співвідношенні результати виконання завдання можна представити таким чином: нетворчих відповідей від загального числа відповідей у 2-му класі було 37 % (39 %); в 3-му класі - 39 % (36 %), в 4-му класі - 34 % (37 %); складних, достатньо оригінальних відповідей від загального числа відповідей у 2-му класі було 41 % (42 %), у 3-му класі - 41 % (47 %), у 4-му класі - 44 % (46%); творчих, незвичайних відповідей від загального числа відповідей у 2-му класі було 22 % (19 %), у 3-му класі - 20 % (17 %), у 4-му класі - 19 % (20 %).

Завдання 2.

На дошці записано три речення:

Дівчинка йде в магазин.

Літала чайка по небу.

Гуляли чоботи по дорозі.

Виберіть одне з речень, використовуючи його як зачин, придумайте маленький текст, що складається з 3-7 речень.

Речення, яке зацікавило учня і він вважає за краще вибрати його в якості зачину до власного тексту, дозволяє говорити про мислення дитини, рівень її творчої уяви та мовлення, оскільки 1-е речення допускає опору на особистий досвід учня, 2-е - роботу без опори, а 3-є - парадоксальне.

Таким чином, 1-е речення активізує досвід учня і його пам'ять, 2-е - уяву і пам'ять (більш високий рівень творчості), а 3-є залучає фантазію як вищу форму творчої уяви. Показовими в цьому плані стали отримані тексти, серед яких особливий інтерес представляли ті, котрі демонстрували здатність дитини побачити в живій істоті (або звичайному предметі) із традиційними, закріпленими за нею властивостями зовсім несподіваний спосіб її використання.

Так, на основі першого речення в другому класі склали текст 31% (35%) учнів, у третьому класі - 35% (38%), в четвертому класі - 39% (36%); на основі другого речення в другому класі склали текст 43% (37%), у третьому класі - 37 % (39%), в четвертому класі - 34% (39%); на основі третього - 26% (28%) учнів другого класу, у третьому класі - 28% (23%) учнів, в четвертому класі - 27% (24%).

З метою виявлення рівня творчої активності школярів нами було складено третій блок завдань відповідно до її рівнів. Учням було запропоноване на вибір виконати одне з трьох завдань вказаних типів.

Перше завдання відповідало рівню «цікавості» (опираючись на дослідження А. Кірсанова, Ж. Зайцевої про рівні творчої активності [42]).

1. Для роботи пропонується слово «будинок». Назвіть 5-7 інших предметів, у чомусь протилежних даному. При цьому слід орієнтуватися на різні ознаки предмету (його форму, колір і т. ін.) Поясніть свій вибір.

Друге завдання відповідало рівню «допитливості».

2. Дана фраза «Цьогорічне літо буде дуже теплим». Запропонуйте 4-5 варіантів передачі цієї думки іншими словами. При цьому жодне із слів початкового речення не повинне вживатися (уявіть собі, що ці слова раптом зникли з мови, але думку все одно треба якось виразити). Стежте за тим, щоб не спотворити значення висловлювання, щоб збереглася його суть.

Третє завдання відповідало рівню «пізнавального інтересу».

3. Опиши 3-5 реченнями будинок, в котрому ти живеш, використовуючи для цього один із кольорів веселки.

Основним класифікаційним критерієм, що визначає відношення завдання до того або іншого рівня творчої активності, був вибраний характер діяльності учнів при виконанні завдання кожного типу (репродуктивний спосіб діяльності, продуктивний і творчий).

Рівень «цікавості». Це елементарна стадія вибіркового ставлення, яка зумовлена зовнішніми обставинами. Вона характеризується ситуативним інтересом до пізнавальної діяльності. Якщо завдання викликає інтелектуальне навантаження, то дитина часто залишає пошук його розв'язання. На цій стадії засобом залучення інтересу до предмету (процесу) вивчення є цікавість, елементами якої стають відчуття здивованості, незвичність, несподіванка образного вислову. Все це є мотивом пізнавального інтересу.

Рівень «допитливості» характеризується прагненням школяра проникнути за межі побаченого (почутого). Дії, котрі виконує учень, відбуваються відповідно до зразка. Самостійність залежить від ситуації. Пізнавальні мотиви не мають домінуючого характеру.

Рівень «пізнавального інтересу». Спостерігається підвищений інтерес до виконання творчих завдань, до виявлення суті процесів, що вивчаються, їх взаємозв'язків і закономірностей, прагнення розібратися у важких питаннях.

Результати роботи: «на рівні цікавості» - діти, які відповідно вибрали перше завдання.

До рівня «допитливості» були віднесені діти, які відповідно вибрали друге завдання. В їх роботах виявилася велика самостійність порівняно з рівнем «цікавості» оскільки, діючи за зразком, учні створювали свої варіанти. Присутній тут елемент захопливості, цікавості зробив вирішальний вплив на вибір учнів.

На рівні «пізнавального інтересу» - діти, які вирішили написати невелику творчу роботу на запропоновану тему. В їх роботах виявилася велика самостійність порівняно з рівнем «цікавості», оскільки, діючи за зразком, учнів створювали свої варіанти.

Кількісні показники розподілу учнів за рівнем творчої активності представлені на діаграмах (див. Додаток Г).

Крім виконання названих завдань творчого характеру учні писали твори, котрі традиційно вважаються показником творчих здібностей. Аналіз творчих робіт (творів) учнів показав, що більшість школярів не володіє уміннями роботи з текстом відповідно до вимог програми для даного класу.

Так, в учнів 2-4 класів виникають труднощі із оволодінням змістовою стороною тексту (умінням достатньо повно розкрити основну думку)

У групі структурно-композиційних умінь якнайменше сформованими виявилися уміння встановлювати послідовність речень у тексті, уміння ділити текст на частини, складати план.

Труднощі оволодіння структурою тексту, на наш погляд, викликані невмінням семикласників встановлювати смислові зв'язки між пропозиціями і частинами тексту, знаходити засоби для їх виразу, а також незнанням особливостей побудови текстів і його частин.

Найважчим для учнів молодшого шкільного віку є мовне оформлення тексту. В творах типовими є такі мовні помилки і недоліки, як повтор одних і тих же слів, невдалий вибір слова або вживання слова у невластивому йому значенні. З граматичних помилок найбільш частими є порушення меж речень.

Діти рідко використовують у своїх роботах емоційно і експресивно забарвлені слова.

У ході аналізу творчих робіт встановлено, що одна з основних причин низького рівня мовних умінь школярів полягає в тому, що в процесі навчання не враховуються індивідуальні особливості сприйняття і творення текстів, не виробляється в процесі індивідуальної роботи уміння визначати головне і другорядне в тексті, не розкривається системна залежність між змістом і мовним оформленням тексту.

Таким чином, узагальнюючи результати нашого дослідження, ми можемо констатувати наступне:

- більшість опитаних вчителів розуміють «творчі здібності», як творче, нестандартне мислення, але їх уявлення про дане поняття недостатньо повні;

- виконання учнями трьох блоків творчих завдань дало змогу говорити, що рівень розвитку їх творчих здібностей різний;

- якщо педагог не організовує цілеспрямовану роботу по розвитку творчих здібностей на уроках мови, то в традиційних педагогічних умовах вона має стихійний характер.

Аналіз результатів проведеного дослідження підтверджує припущення про актуальність цієї проблеми, про необхідність пошуку шляхів її вирішення.

Результати анкетування та виконання учнями творчих завдань дозволяють зробити висновок, що можливості навчального матеріалу (тексту) не повністю використовуються для розвитку творчих здібностей молодших школярів у сучасній школі. У зв'язку з цим виникла необхідність експериментально довести можливості використання тексту на уроках української мови в початковій школі для розвитку творчих здібностей учнів. Цим ми пояснюємо перехід до наступного етапу нашого експерименту - формуючого.

3.3 Система вправ як засіб розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом

Розгляд традиційної методики роботи з текстом та системи творчих вправ на уроках української мови дозволив нам розробити власні вправи для розвитку творчих здібностей учнів.

Виходячи з вищесказаного, а також враховуючи наведені в першому розділі дані про молодший шкільний вік, як сензитивний період для розвитку творчих здібностей, правомірно говорити, що для учнів молодшого шкільного віку мовна та мовленнєва діяльність у роботі над текстом у сприятливій атмосфері співпраці та співавторства буде сприяти розвитку дитячої творчості.

Умовою оптимізації процесу роботи над текстом є розвиток психофізіологічних процесів - уваги, пам'яті, мислення, сприймання, уяви, мовлення. Беручи до уваги три блоки структурних компонентів творчих здібностей молодших школярів, визначених нами (інтелектуальний, когнітивний та емотивний), та враховуючи те, що для нашого дослідження вони є основою розробки власної системи вправ для розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом - до власної системи вправ включаються завдання для їх розвитку.

Теоретичне осмислення особливостей мовно-мовленнєвого середовища та специфіки творчих здібностей дало підстави стверджувати, що в побудові системи вправ з розвитку творчих здібностей необхідно, щоб усі вправи були цілеспрямовані, наступні спиралися на попередні й підносили дітей на новий рівень оволодіння мовою, тобто становили цілісну систему і відповідали таким основним дидактичним вимогам:

· розвиток і закріплення різних якостей знань і умінь (повнота, міцність, усвідомлення, гнучкість);

· забезпечуваність достатньою повторюваністю вправ за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми;

· економна форма пред'явлення, коли до одного запису, малюнка, об'єкта можна сформулювати кілька тренувальних завдань;

· наявність різних форм керівництва роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу (опора на зразок, таблицю, поопераційне коментування, контроль кінцевих результатів тощо);

· врахування вікових особливостей учнів;

· набуття знань з української мови та розвиток умінь і навичок у зв'язку з усіма видами мовленнєвої діяльності;

· зв'язок з уроками читання;

· активізація мисленнєвої діяльності (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та ін.);

· розвиток різних видів пам'яті;

Тобто всі вправи мають бути послідовно розташовані.

При розробці системи вправ для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом ми враховували точку зору О. Архипової, згідно якої будь-яку систему вправ необхідно будувати за принципом градації [5]. Підтвердження цієї ідеї можна побачити в словах Ладиженської: «У мовних завданнях однієї групи може бути своя градація труднощів (складності вправ)» [50, с. 5].

Роботу над текстом, яка б сприяла розвитку творчих здібностей, ми будували відповідно до фаз мовленнєвої діяльності учнів у процесі формування умінь текстосприйняття і текстотворення. Її можна структурувати таким чином:

· фаза орієнтування;

· фаза реалізації;

· фаза контролю [89, с. 16].

Це дозволило визначити елементи творчої діяльності учнів при створенні власних вправ на кожному етапі.

Фаза орієнтування

Мета - познайомити учнів з текстом як одиницею мови і мовлення, з його структурою та основними категоріями, зацікавити учнів, створити позитивну мотивацію для вивчення тексту. Творча діяльність на цьому етапі виявляється в спостережливості та здібності помітити те незвичайне, чого часом не помічають.

Фаза реалізації

На цьому етапі школярі вчаться бачити структуру конкретного тексту, виділяти властиві даному тексту категорії, знаходити лексичні і синтаксичні особливості цього тексту, визначати його тему та ідею і т.ін. Творча робота учнів полягає в аналізі та інтерпретації тексту.

Фаза контролю

Метою цього етапу є усвідомлення учнями способів творення текстів. Діяльність їх на даному етапі можна визначити як безпосередньо творчу.

Відповідно до проаналізованих принципів навчання української мови та принципу градації, з визначеними вище методами і прийомами, та враховуючи фази текстової мовленнєвої та мовної діяльності, ми виділили 3 рівні методичної системи навчання - 3 рівні методичної градації вправ:

I- пропедевтичні вправи, мета яких - забезпечити первинне сприймання тексту;

II- умовно-творчі вправи;

III- творчі вправи.

Перший методичний рівень, або рецептивно-репродуктивний, має на увазі засвоєння одиниць мови в єдності значення і форми та на основі засвоєних знань про текст формування уміння правильно сприймати і аналізувати текст. Зокрема, він припускає засвоєння знань про текст як одиниці мови і мовлення та його основних структурних категорій, засобів зв'язку в тексті і т.ін. Цей рівень передбачає рецептивно-репродуктивну діяльність учнів з текстовим матеріалом, дає можливість при сприйнятті текстів усвідомлювати єдність значення форми і функції вивчених одиниць мови.

Другий методичний рівень або умовно-творчий, передбачає сформованість в учнів здатності виконувати різні творчі завдання з текстом. Наприклад, реконструювати текст, відновлювати деформований текст, «збирати» текст з фрагментів і т.ін.

Третій методичний рівень, або творчий - це рівень творчих вправ, коли, на основі отриманих знань та умінь, учні створюють власні висловлювання як в письмовій, так і в усній формах, проявляють свої творчі здібності.

Усередині кожного рівня вправи теж розташовуються в певній послідовності залежно від їх типів. Важливою ланкою в системі вправ є їх послідовність.

Як було зазначено, робота з текстом дає змогу реалізовувати мовленнєвий, мовний та соціокультурний компоненти нового змісту навчання української мови. Соціокультурна змістова лінія в розробленій нами методиці реалізується добором мовного матеріалу, що відбиває особливості матеріальної й духовної культури українського народу, мовленнєва - формуванням практичних умінь і навичок мовлення в результаті виконання творчих вправ, мовна - підбором системи завдань до вправ, що дозволяють формувати основні мовні поняття, передбачені програмою з української мови.

Система пропедевтичних вправ у роботі над текстом

2 клас

Вправа 1.

Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть. Пожовкле листя сиплеться з клена. Настала осінь.

Чи можна сказати, що це текст?

Вправа 2.

Дібрати і записати заголовок до тексту. Знайти в тексті зачин, основну частину, кінцівку.

В усі пори року калина красива та корисна.

Плоди калини червоного кольору, смачні і соковиті.

З калини готують різні страви. Вона відома в народній медицині. Настоєм квітів, листків, плодів калини полощуть горло при ангінах, промивають рани, лікують застудний кашель.

Вправа 3.

Вибрати із запропонованих заголовків найбільш влучний. Записати його.

Весна. Лісові дзвіночки. Краса природи.

Зацвіли лісові дзвіночки. У кожній пелюсточці -- маленький молоточок. Повіяв вітер. Молоточок доторкнувся до пелюсток й дзвонить. Дзвін пливе над лісом.

(За В. Сухомлинським)

3 клас

Вправа 1.

Прочитай текст. Визнач тему і мету тексту. Відшукай і підкресли слова для розкриття теми.

Пролинуло літо, як на крилах, і настала осінь.

У лісі ледь-ледь шаруділо листя, і ніби хтось тихо ходив попід березами та кленами. І де не пройде - там листя ставало золоте й червоне. Мабуть, то й ходила осінь, тільки так, щоб її ніхто не бачив.

Вправа 2.

Прочитай. Переписуючи текст, поділи його на абзаци, поясни доцільність саме такого поділу.

Казна-коли, казна-де жив хлопчик Абихто. Прокидався будь-коли, вмивався абияк. Знехотя, аби ніхто не сварив, снідав і йшов куди-небудь, гуляв аби з ким, аж доки не набридало. Повертався додому, думаючи: «Будь що будь, будь як-небудь…». Якось хлопчика запитали: «Ким ти хочеш бути?» Він неохоче відповів: «А мені все одно. Ким-небудь». Так і виріс хлопчик Абихто. Виріс, так і ніким не став. І прозвали його - Ніхто. Чи нікого не нагадує тобі цей хлопчик?

(В. Струтинський)

Вправа 3.

Записати текст. Яке загальне питання можна поставити до тексту? Визначити його тип. Прочитати зачин і кінцівку тексту.

УРОК ПРАЦІ

Учні виготовляють іграшки для дитсадка. Микола з Михайликом плетуть з лози кошики. Ігор та Лесик роблять яскраві прапорці. А клаптики тканини у руках дівчаток перетворюються на пухнасте зайченя, жовтеньке курчатко, смішне цуценя. Дуже радітимуть дошкільнята!

4 клас

Вправа 1.

Прочитай текст, визнач його будову.

Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий, сонячний день.

Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук-тук-тук.

То стукав дятел. І ще ми чули якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може й під землею. Що ж воно таке? Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозуміли: то дзвенить струмок у яру.

Вправа 2.

Дібрати і записати заголовок. Визначити тему тексту і записати одним реченням. Виписати із тексту синоніми.

У затінку, під валунцем, загледів Мишко кущик ніжних пролісків. Тендітні синьоокі провісники весни заховались у холодку від сонця Хотів хлопчик зірвати хоч одну квітку, та не піднялась рука. Такі вони чисті були і милі. Обкопав Мишко землю, обережно витяг пролісок з цибулькою. ''Вдома посаджу". -- вирішив він і обліпив корінчики масною землею.

Вправа 3.

Прочитай текст і встав пропущені слова, які є засобами зв'язку.

(Вони, гостинні господарі, гостю, вона, пташка, чуйні діти, бідолаха,

пернатий друг.)

СИНИЧКА

Біля школи діти знайшли в снігу синичку. (Хто ?) ________забрали (кого ?_______) додому. (Хто ?)______ дбайливо доглядали (кого ?)________ поки (хто ?______) не набралася сили. (Хто ?)_________ жила в квартирі цілу зиму. Коли надворі стало тепло, (хто ?) _______випустили (кого ?)_________ на волю.

Система умовно-творчих вправ у роботі над текстом

2 клас

Вправа 1.

Із кожної групи слів скласти речення.

є, котик, у, Мурчик, мене.

котика, У, пухнастий, дуже, хвостик.

любить, клубочком, гратися, Він.

Чи пов'язані ці речення між собою за змістом? Як можна назвати

утворений текст? Записати текст і підібрати до нього заголовок.

Вправа 2.

Записати текст. Що можна додати до основної частини перед

кінцівкою?

ШПАК

До кімнати забіг кіт Васько. У зубах він тримав шпака. Петрик відібрав у нього пташку. У неї було поранене крило.

Петрик випустив пташку на волю.

Вправа 3.

Прочитати речення. Розташувати їх так, щоб утворився текст.

СМІЛИВИЙ ПАСТУХ

Раптом з яру вискочив вовк. Молодий пастух пас овець. Це трапилось у гірському селі. Пастух кинувся на вовка і прогнав його. Він урятував вівцю.

Вправа 4.

Заєць - гризун великого розміру. У нього довгі ноги, великі вуха і короткий хвіст. Пухнасте хутро влітку сіре, а взимку біле. Заєць живе на поверхні ґрунту. Він ніколи не риє нори.

Склади опис зайця і порівняй із розповіддю про нього.

3 клас

Вправа 1.

Доповни текст-опис пропущеними словами.

Мати-й-мачуха - _______ квіточка. Її пелюстки_________ й ________ наче голочки утворюють ____________ суцвіття, схоже на__________. Це золотаве чудо міцно тримається на __________ ніжці, спрямовуючи свою_______ голівку до неба.

Вправа 2.

Прочитай текст.

Сніжинка

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик подумав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.

З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора і красива.

Хлопчик простягнув долоню, захотів приголубити маленьку сніжинку. А вона впала на теплу руку і розтанула.

(За В. Сухомлинським)

Відредагуйте. Встановіть послідовність подій, пронумеруйте абзаци.

Вправа 3.

Прочитай текст, знайди в ньому завдання, яке ти повинен виконати. Виконай і запиши.

Маленький опеньок на тоненькій ніжці зібрався із силами і вибрався з-під шорсткого дубового листка. Грибочок зацікавлено зиркнув направо, потім наліво і побачив таку картину...

А що він побачив, ти дізнаєшся, коли правильно побудуєш наступні речення.

галявину, боків, оточили, з, могутні, усіх, дуби;

намистом, зліва, калина, червоним, пишалася;

справа, кущ, туманом, немов, терну, їжачився, синюватим, повитий.

Вправа 4.

До редакції шкільної газети надійшов допис. Уяви себе на місці редактора. Як би ти відредагував текст? Запиши.

Я живу і вчуся у другому класі. У мене є багато товаришів. Особливо я дружу з другом Олегом. Ми з ним сидимо за одною партою і ніколи не розмовляємо. Після уроків ми разом йдемо додому.

4 клас

Вправа 1.

Дібрати і записати заголовок. Визначити тему тексту і записати її одним реченням. Знайти слова з префіксами і позначити їх.

Пізньої осені видався погожий день. Такі й навесні рідко бувають. Свинцеві хмари розвіялись. Вітер угамувався. Виглянуло і ласкаво засвітило сонечко. Світло й тепло викликали з вулика працьовитих бджілок.

Комахи перелітали з травинки на травинку, грілися на сонці, раділи теплу. Потім бджоли зібралися коло вулика, ще довго дзижчали і непомітно ховались у свою хатину.

Вправа 2.

Склади і запиши зв'язний текст з деформованих речень.

УСЕ В ЛІСІ СПІВАЄ

до, пішли, лісу, ми, весною;

легенький, подихнув, вітерець;

в, заспівали, всі, лісі, дерева;

кожне, свою, співало, пісню, дерева;

співала, білокора, пісеньку, красуня, ніжну, береза;

піснею, дуб, мужньо, вчив, своєю, бути, і, відважними, нас, сильними.

(За В. Сухомлинським)

Вправа 3.

Прочитай текст. Знайди в ньому завдання, яке ти повинен виконати. Виконай його і запиши.

Розбуджена першим промінням сонця цікава суничка несміливо визирнула з-під зеленого листка і завмерла від здивування. Що вона побачила!..

Про це ти довідаєшся, коли зумієш закінчити речення.

Усю галявину було залито вранішнім….Тоненькі берізки водили хороводи, немов…. Блакитні дзвіночки…. Небо було…. А сонце радісно…

Вправа 4.

I. Чи підходить заголовок до цього оповідання? Доведіть.

II. Поділіть текст на три частини, доберіть заголовки:

(1. Поява білочки. 2.Весна. 3. Зникнення Ласунки.)

ЛАСУНКА

Жваву білочку звали Ласункою. Потрапила вона до нас ранньої осені ще маленьким кумедним білченям. Найбільше любила білочка цукор. За це і прозвали її Ласункою. Вона частенько ходила на прогулянку, але далі високої сосни не ходила. /Прийшла весна, зійшов сніг, вкрилася земля травою і квітами. Ласунка стала дорослою білкою. Одного весняного вечора вона не повернулася додому. Всі дуже зажурилися, бо думали, що вона нас покинула. Другого вечора Ласунка з'явилася. Вона кинулася до нас і як завжди попросила цукру. /Минуло кілька днів. Ласунка знову зникла і тепер уже назавжди.

(3а Ю.Збанацьким)

Система творчих вправ у роботі над текстом

2 клас

Вправа 1.

Напиши твір на тему «Що сниться листочку?».

Вправа 2.

Складіть казку.

Зачин	Жило-було Сонечко. Було воно добрим і привітним. Удень по небу гуляло, а увечері І йшло на спочинок у чарівний сад.
Основна частина	Одного разу Сонечко побачило на лузі...
	Якою зона була? Що зробило Сонечко? Що відразу відкрила квіточка?	сумна, невесела погладило її по... своє очко і посміхнулася
Кінцівка	З тих то Кульбабка завжди прокидається, як тільки Сонечко попестить її. А закриває оченята, коли лягає спати Сонечко.

Вправа 3.

Творчий диктант. Записати текст.

Птахи -- наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони радують нас своїм співом. Бережіть птахів!

Перебудувати текст.

Треба берегти птахів. Вони...

Вправа 4.

Дидактична гра “Кола на воді”.

Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.

Вправа 5.

Доповнити розповідь: Тоді, в дитинстві, Івась мріяв про далекі мандрівки і незвичайні пригоди. Майбутнє уявлялося йому так…

3 клас

Вправа 1.

Записати текст. Подумайте, який це текст: розповідь чи міркування?

ЧИМ ЖИВЛЯТЬСЯ ЛЕЛЕКИ?

Лелеки живляться жабами, ящірками, гадюками, рибою. Охоче поїдають шкідливих комах Не минають нагоди, аби схопити мишу чи пацюка.

Записати текст-міркування, використавши слова із тексту-розповіді.

Лелеки -- корисні птахи, бо вони…

Вправа 2.

Біном фантазії.

Напиши розмову двох кактусів.

Вправа 3.

Пофантазуй.

Що мені розповіла сніжинка?

Прийшла зима - білосніжка. В своїм чарівнім кошику принесла сніжинки. Кружляли сніжинки в повітрі і тихо спускалися на землю.

Спіймала сніжинку і я…

Вправа 4.

Прочитай вірш і придумай кінцівку.

Навіщо плаче хлопчик?

Як бурулька плаче -

То весна надворі.

Як роса заплаче

То вже ранок скоро.

Як заплаче дощик -

Трави підростають.

А навіщо хлопчик

Плаче -

Я не знаю.

(А. Костецький)

Вправа 5. Прочитай подані речення. Вибери ті, що тобі подобаються, і склади з ними текст на тему «Весна квітує». Запиши свій текст.

Прийшла вже весняна радість. Надійшла квітуча весна. На вербі зацвіли котики. Берізка прокинулась від зимового сну. Берізка вдягла свої сережки і готує святкове зелене вбрання. Буйно цвітуть проліски. Наче блакитним килимом, вкрили землю проліски. Незабаром зацвітуть сади. Скоро білими квітами вкриються сади.

4 клас

Вправа 1.

Біном фантазії.

Склади розповідь про те, що б трапилося, якби ожили речі в кімнаті?

Вправа 2.

Дидактична гра “Кола на воді”.

Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.

Вправа 3.

Використай приклад та опиши тваринку по-своєму.

Білочка

Хвіст трубою, спритні ніжки -

Плиг із гілки на сучок

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі мов горішки, кожушина хутряна,

Гострі вуха, наче ріжки,

У дуплі живе вона.

(Г. Бойко)

Вправа 4.

Напиши твір на тему «Чи можуть говорити квіти?»

Вправа 5.

Напиши, як Соловей став співаком.

Слова для довідки: на своїх маленьких крилах; боязко постукав; привітався; сподобався привітний птах; навчив усьому, що знав; відтоді став найкращим співаком.

3.4 Перевірка результативності експериментального дослідження

Експериментальне навчання проводилося на базі шкіл, у котрих був організований констатувальний експеримент (Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів та школи № 1 м. Копичинці). В якості експериментальних класів були обрані: 2-А клас Яблунівської загальноосвітньої школи I -III ступенів, 3-Б та 4-А класи школи № 1 м. Копичинці.

В експериментальних класах спеціальне навчання здійснювалося з використанням системи вправ для розвитку творчих здібностей учнів, розробленої нами, при використанні всіх компонентів методичної системи, що включає використання тексту як основної одиниці навчання на уроці української мови.

В якості контрольних класів виступають ті, котрі брали участь у констатувальному експерименті, а для аналізу ми взяли результати одного з них.

Наводимо результати підсумкового тестування в експериментальних класах, що пройшли спеціальне навчання.

Під час проведення підсумкового тестування були використані ті ж типи завдань, що і в ході констатувального експерименту.

Завдання 1

На дошці написані три слова, мало пов'язані значенням:«водоспад». «журнал» і «кішка». З ними потрібно скласти якомога більше речень, які б обов'язково включали ці три слова. На виконання відводиться 5 хвилин.

При оцінці результатів виконаної учнями роботи, речення були розділені нами на три групи. До першої групи віднесені нетворчі речення, до другої групи - складні, з виходом за межі ситуації, позначені трьома словами та із введенням нових об'єктів, до третьої групи - творчі, які включають ці предмети в нестандартні зв'язки. У відсотковому співвідношенні результати виконання завдання можна представити таким чином: нетворчих відповідей від загального числа відповідей у 2 класі було 27%; в 3 класі - 25 %, в 4 класі - 25%; складних, достатньо оригінальних відповідей від загального числа відповідей у 2 класі було 45%, в 3 класі - 43 %, в 4 класі - 40 %; творчих, незвичайних відповідей від загального числа відповідей в 2 класі було 28 %, в 3 класі - 32 %, в 4 класі - 35 %.

Завдання 2

На дошці записано три речення:

Одного разу Сашко і Петрик відправилися грати в найближчий парк. Вранці котеня і щеня побігли гуляти в сусідній двір.

Вночі мило і мочалка вирішили прогулятися у велику кімнату.

Виберіть одне з речень, використовуючи його як зачин, придумайте маленький текст, що складається з 3-7 речень.

Аналіз результатів виконання цього завдання проходив за наступною схемою: 1-е речення активізує досвід учня і його пам'ять, 2-е - уяву і пам'ять (більш високий рівень творчості), а 3-є залучає фантазію як вищу форму творчої уяви.

Так, на основі першого речення в другому класі склали текст 27% учнів, у третьому класі - 26 %, в четвертому класі - 24 %; на основі другого речення в другому класі склали текст 37 %, у третьому класі - 40 %, в четвертому класі - 34 %; на основі третього - 36 % учнів другого класу, у третьому класі - 34 % учнів, в четвертому класі - 42 %.

Завдання 3

1. Для роботи пропонується слово «озеро». Назвіть 5-7 інших предметів, в чомусь протилежних даному. При цьому слід орієнтуватися на різні ознаки предмету (його форму, колір і т.п.) Поясніть свій вибір.

2. Дана фраза «Цього року весна буде рання». Запропонуйте 4-5 варіантів передачі цієї думки іншими словами. При цьому жодне із слів початкового речення не повинне вживатися (уявіть собі, що ці слова раптом зникли з мови, але думку все одно треба якось виразити). Стежте за тим, щоб не спотворити значення висловлювання, щоб збереглася його суть.

3. Уявіть собі, що предмети в будинку оживають і починають говорити між собою. Напишіть про це твір, використовуючи якомога більше прикметників.

Результати роботи: «на рівні цікавості» - діти, які відповідно вибрали перше завдання.

До рівня «допитливості» були віднесені діти, які відповідно вибрали друге завдання. В їх роботах виявилася велика самостійність у порівнянні з рівнем «цікавості», оскільки, діючи за зразком, учні створювали свої варіанти.

На рівні «пізнавального інтересу» - діти, які вирішили написати невелику творчу роботу на запропоновану тему.

Кількісні показники розподілу учнів за рівнем творчої активності представлені на діаграмах (див. Додаток Д).

Творчі роботи, написані учнями на підсумковому етапі експериментального навчання, дають підстави говорити, що в учнів експерементальних класів вдосконалилися структурно-композиційні вміння (вони чітко структурують власні твори, виділяючи їх абзацами); вміння, пов'язані із змістовою стороною тексту (розкривають запропоновані теми, виражаючи в тексті головну думку); уміння правильно в мовному аспекті оформляти тексти (дотримуються особливостей тексту залежно від його типу та стилю, забезпечують тематичну єдність та зв'язність викладу думки).

Також, що особливо важливо для нашого дослідження, зріс рівень їх творчості, що яскраво ілюстровано наявністю в дитячих творах висловлювань власних емоційно-цінннісних оцінок; здатністю бачити у звичайних явищах, предметах щось нове; багатством уяви; естетичним почуттям краси; незалежністю суджень. Прикладом цього є зразки творів учнів 2-4 класів, подані в Додатку Е.

За результатами підсумкового етапу експериментального навчання можна зробити висновок про те, що відбулися позитивні зміни в розвитку творчих здібностей учнів експериментальних класів. Так, рівень розвитку здібності творчо створювати нові комбінації із окремих елементів піднявся у 2 класі на 7%, у 3 класі - на 13 %, а в 4 класі - на 15 % (див. діаграма в Додатку Є).

Ефективність експериментального навчання для розвитку фантазії як вищої форми творчої уяви показують кількісні показники виконання вправ: у 2 класі - 9%, у 3 класі - на 6 %, а в 4 класі - на 16 % (див. діаграма в Додатку Ж).

Рівень розвитку творчої активності учнів експериментальних класів зріс відповідно: у 2 класі - 10%, у 3 класі - на 13 %, а в 4 класі - на 17 % (див. діаграма в Додатку З).

У контрольній групі значних змін не відбулося.

Висновки до третього розділу

У ході констатувального експерименту доведена доцільність проведення навчального експерименту. З цією метою були охарактеризовані принципи навчання українській мові, проаналізовано методи та прийоми навчання, створена система вправ, яка дозволяє реалізувати їх. Аналіз результатів проведеного експериментального навчання підтвердив ефективність запропонованої методики.

Висновки

1. Визнання того факту, що творчі здібності не є природженими, а виробляються і розвиваються тільки в творчій навчальній діяльності, що сензетивний період розвитку творчих здібностей - це молодший шкільний вік, дозволило нам визначити вік 2-4 класів як оптимальний для розвитку творчості. Оскільки було встановлено, що мовленнєва діяльність в цілому є діяльністю творчою, то творчі здібності можуть успішно формуватися в мовленнєвій діяльності, в процесі породження і сприйняття текстів на уроках української мови.

2. Розвиток творчих здібностей учнів у роботі над текстом повинен здійснюватися в єдності із розвитком емотивного, інтелектуального та когнітивного компонентів структури творчих здібностей молодших школярів, за наявності методичної системи навчання, адекватної сучасному рівню розвитку методичної науки і вимогам сучасної школи.

3. Згідно завдань модернізації сучасної мовної освіти розвиток комунікативних здібностей учнів є найважливішою метою навчання українській мові, що виявляється в зміні самої концепції навчання і концентрації зусиль вчених і практиків над питанням мовного розвитку дитини. У зв'язку з цим основною дидактичною одиницею на уроках української мови в школі є текст, що є продуктом мовної та мовленнєвої діяльності людини і виступає як мета та результат цієї діяльності.

5. Використання тексту на уроках української мови в якості основної дидактичної одиниці, забезпечуючи реалізацію комунікативно-діяльнісного і особистісно-орієнтованого підходів в навчанні рідній мові, дозволяє підвищити рівень творчості учнів, розвинути їх мовну здатність і активізувати творчий потенціал. Залучення текстів, які за своїм змістом і тематикою представляють не тільки зразки художньої мови, як приналежність до національної культури, але й тексти звернені до дитячої субкультури, до соціального досвіду учнів, сприяють більш цілеспрямованому формуванню соціокультурної компетенції.

7. Для організації продуктивної творчої діяльності учнів на уроці були визначені твори, які здатні викликати емоційний відгук у дітей, створювати атмосферу особистої зацікавленості. Розроблена в ході дослідження система вправ дозволила сформувати на уроці мовне середовище з високим розвиваючим потенціалом, активізувати творчі здібності учнів та їх пізнавальну діяльність.

8. У процесі проведеного педагогічного експерименту доведено, що робота, спрямована на розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови з використанням тексту як основної дидактичної одиниці, дає високі результати, якщо вона ґрунтується на комунікативно-діяльнісному підході, будується з опорою на закономірності засвоєння рідної мови і відповідно до принципів мовного розвитку, а також базується на використанні спеціально підібраного дидактичного матеріалу і градуальної системи творчих вправ.

9. Запропонована методика забезпечує не тільки розвиток творчих здібностей учнів, але й вдосконалення їх мовленнєвої, мовної та соціокультурної компетенції (відповідно до вимог стандарту), розвитку мовної здібності учнів, сприяє вихованню етичних якостей особистості, емоційної і вольової сфер, що зрештою обумовлює особистісно - орієнтовану спрямованість розробленої методичної системи.

Список використаної літератури

1. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса.- Минск: Университетское, 1990.- 560 с.

2. Амонашвили Ш.А. Здраствуйте дети!- М.: Просвещение, 1983.- 95 с.

3. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Издательство Казанского университета, 1988. - 238с.

4. Артемова О.І. Розвиток креативного мовлення молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук. -- Одеса, 2001.-21 с.

5. Архипова Е.В. Проблемы речевого развития младших школьников, Дис.... д-ра пед. наук.- Москва, 1998.- 389 с.

6. Бабанский Ю.К. Об актуальных вопросах методологии дидактики// Сов. Педагогика, 1977.-№ 9.- С. 48-50.

7. Баранов М. Виды упражнений для формирования умений и навыков // Русский язык в школе. - 1993. - №3. - С.18-24.

8. Барко В.І. Розвиток здібностей і творчого потенціалу // Обдарована дитина, 2005. - № 1. - С. 27-31

9. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. - М.: Просвещение, 1979. - 365 с.

10. Беспредельность.-II часть.-Новосибирск: Сибирское отделение изд. Детская литература, 1990.-212 с.

11. Біляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І., Передрій Г.Р., Рожило Л.П. Методика вивчення української мови в школі: Посіб. для вчит. - К.:Рад. шк., 1987. - 246 с.

12. Біляєв О. Проблема методів у навчанні мови //Укр. мова і літ. в школі. -- 1986. -- № 10. -- С. 60-64.

13. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл.-К.:Освіта, 2002.-Ч. 1- 2.

14. Ванник М.Э. Индивидуальный подход к развитию творческого воображения младших школьников: Дис.... канд. пед. наук.-Ярославль, 2006.- 228 с.