Формування взаємин між дітьми дошкільного віку

Таблиця 1

№	Рівні взаємин
	П.І.Б. дитини	І	ІІ	ІІІ
		Дотримання простих правил спілкування	Грають переважно в парі	Вміють об'єднуватись в ігрову групу (до 3-4) і трудову пару	Спілкуються один з одним привітно	Вміють організо- вувати гру в парі	Вміють органі-зовувати гру в групі	Вибирають самостійно собі роль
		Не сваряться через іграшки	Вміють просити
1.	Бєляєв Ярослав				+	+
2.	Бурдейная Лада				+	+
3.	Єрьоменко Давід						+	+	+
4.	Захаренко Іван				+	+
5.	Кустова Настя				+	+
6.	Костецька Лєра				+	+
7.	Луганський Костя						+	+	+
8.	Островерх Микита				+	+
9.	Пантя Кароліна				+	+
10.	Позднікова Поліна						+	+	+
11.	Риньєрі Ілля						+	+	+
12.	Равоян Аскар						+	+	+
13.	Скляров Максим						+	+	+
14.	Сафарлі Халіфа						+	+	+
15.	Циганенко Лєра				+	+
16.	Шелест Поліна						+	+	+
17.	Чуйко Кирил				+	+

3. Діти рідко беруть участь в іграх. Вони не вміють підпорядковувати свою поведінку узвичаєним правилам і нормам, часто заважають гратися іншим, не діляться іграшками. Нерідко у поводженні з ровесниками грубі.

Провівши аналіз даних взаємин дітей 4-го року життя: до І-рівня (найвищого) жодної дитини не було віднесено, до ІІ рівня віднесено 54% дітей; до ІІІ - 46%.

Значна кількість дітей не вміє встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з товаришами групи; для їхніх контактів властива короткочасність і несталість. Прагнення спільних ігор, ця природна соціальна потреба, не набула ще належного розвитку.

Порівняння одержаних рівнів ігрової діяльності і дитячих взаємин з відповідними показниками, зафіксованими у дослідженнях В.Нечаєвої, Ф.Жуковської, Р.Нанкової, Л.Артемової та ін., виявило істотну їх невідповідність. Причинами такої розбіжності, на нашу думку, є:

· недостатнє прагнення вихователів вивчати реальні дитячі взаємини і враховувати їх у своїй роботі, підтримувати і розвивати особисті симпатії і схильності дітей один до одного;

· у практиці не завжди повністю використовуються виховні можливості ігрової діяльності дітей. Розвиток дитячих взаємин потребує від педагога уважного ставлення до ігор дітей, особистої зацікавленості в них;

· вихователі молодших груп застосовують одноманітні методи керування іграми і дитячими взаєминами, недостатньо враховують вікові особливості;

· зрідка самі беруть участь в іграх та проводять бесіди з дітьми до і після гри тощо.

Результати спостережень показали, що одноманітні, незмістовні, короткочасні ігри не відповідали своїм виховним функціям.

Тому в процесі подальшої роботи з дітьми ми зробили курс «Школа спілкування».

2.2. Реалізація розвивальної методики формування взаємин між дітьми дошкільного віку засобами вправ, завдань, ігор у різних видах діяльності дітей

Мета формуючого експерименту: використовувати розвивальну методику «Школа спілкування» у формуванні взаємин між дітьми дошкільного віку.

Завдання формуючого експерименту:

1. Формувати вміння встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з однолітками.

2. Розвивати вміння регулювати свою поведінку.

3. Вчити ділового спілкування, вміння дій в сумісній грі.

4. виховувати стійке позитивне становлення до товаришів.

В останні роки значно зріс інтерес педагогів до проблеми дячих взаємин. Учені і практики визначають різні аспекти цієї складної проблеми. Зокрема, виявляються особливості взаємин дітей на різних вікових етапах, ведуться пошуки найефективніших засобів їх формування. І це цілком закономірно. Адже важко переоцінити значення позитивних взаємин у моральному вихованні людини нового суспільства.

Індивідуальний розвиток дитини не можна розглядати і вивчати поза її спілкуванням з дорослими і ровесниками. Саме в процесі набуття досвіду спілкування з іншими людьми закладаються основи моральних якостей особистості. Дитячі взаємини виявляються і формуються у спільній діяльності. Існує взаємозв'язок між рівнем взаємин і рівнем діяльності дітей.

Відомо, що ігрова діяльність, як одна з форм організації життя дітей, сприяє виникненню різних стосунків між ними. Саме взаємини у спільних іграх формують здатність входити у товариство гравців, діяти в ньому певним чином, встановлювати товариські і дружні стосунки, підкорятися його вимогам.

Тут виховується гуманне ставлення дітей одне до одного, взаєморозуміння, усвідомлення вимог вихователів і товаришів, уміння зважати на думку інших та інтереси всіх дітей.

Особливо цікавими для нашого дослідження виявились пояснення, розмірковування дітей, їх пояснення, коментарі тощо. Поліна Ш. пояснювала: «Я знаходжусь у центрі кола товаришів, тому що завжди щось вигадую: якісь ігри, забавки, а вони мене слухаються». Протилежним прикладом є висловлювання Халіфа С.: «Я завжди стою отам, біля вікна - вони не хочуть зі мною гратися чи грають у такі ігри, що мені не подобаються». Дуже прикрим, але дуже цікавим у зв'язку з проблематикою нашого дослідження були пояснення дітей, які відмовлялись від виконання завдання. Наведемо приклади такої відмови. Лєра К. пояснила експериментаторові свою повну відмову від виконання таким чином: «Не хочу та не булу». Ілля Р. пояснив, що серед цих дітей його нема та відмовився намалювати себе в іншому місці умовної схеми. Свою відмову пояснив так: «Мені подобається грати в конструктор, а вони весь час бігають, штовхаються». На наш погляд, це свідчить про те, що такі діти не вміють налагоджувати стосунки з однолітками та, навіть, уникають тісних стосунків чи будь-якої взаємодії з однолітками. Та як свідчать спостереження та подальші дослідження, дитяче співтовариство також не приймає таких дітей до себе. Це свідчить про те, що на сучасному етапі існують такі діти, які відірвані від дитячого співтовариства, а дорослі не надають цьому великого значення. Як показало опитування вихователів, багато з них вважають, що стосунки однолітків не дуже потрібні в дошкільному віці.

Завдяки соціометричному дослідженню «Похід», який складався з двох запитань: «Якщо б тобі самому дозволили обрати не більше трьох дітей, з якими підеш у похід, кого б ти обрав? Чому?» та «З ким би ти ніколи не пішов, навіть на звичайну прогулянку? Чому?». Метою дослідження «Похід» було визначити реальне розташування дітей у стосунках з однолітками, виявити групи, на які поділяється група, офіційних та неофіційних лідерів, відштовхнутих тощо, та потім отримані результати порівняти з анкетуванням вихователів. Тобто намагалися виявити реальне становище стосунків однолітків сучасних дітей дошкільного віку. Однак з результатами якісного аналізу результатів виявилось, що за допомогою якісного аналізу не тільки соціометричні дані. За характером відповідей, знову ж таки, дітей можна було умовно поділити на чотири групи:

Перша група дітей (10,1%) з легкістю та впевненістю визначилися з трьома дітьми, яких вони би обрали, та дали чіткі пояснення свого вибору: «Тому, що ми друзі», «З ними цікаво гратися», «Вони хороші»тощо. Декому було навіть замало трьох кандидатур. Окрім цього, багатьом дітям (34%) було важко визначитись з тим, кого вони б ніколи не взяли з собою.

До другої групи дітей (29,7%) ми віднесли тих дошкільнят, які визначили одного чи двох товаришів, з якими хотіли б залюбки піти у похід, але й дуже чітко перелічили тих, кого б ніколи не взяли (від трьох і більше дітей).

Третя група склалася з дітей, які дуже довго міркували над тим, кого б вони обрали, та потім називали одне ім'я, чи так і не змогли відповісти на перше запитання. Та зовсім не вагалися з визначенням тих дітей, яких би вони ніколи не взяли. Приблизно в половини таких дітей був довгий перелік небажаних дітей. З'ясувалось, що таких дітей дуже велика кількість - 57,8%.

Дітей, які не змогли чітко визначитись, тобто не змогли назвати жодного імені як на перше запитання, так і на друге, ми віднесли до четвертої групи. Також у цій групі опинились діти, які відмовились відповідати на запитання. Четверта група дітей виявилася дуже малою - 2,4%.

Другий напрямок дослідження соціалізованості дошкільнят у стосунках з однолітками здійснювався за нормативним критерієм. Метою даного напрямку дослідження було визначити рівень усвідомлення норм та правил спілкування та взаємодії, а також готовність дітей виконувати їх у реальному житті.

Звернемося до аналізу результатів однієї з використаних нами методик - обговорення літературного тексту «Кодекс стосунків». Після читання тексту дітям запропонували визначити, чи правильно повів себе герой оповідання. Після першої частини обговорення вихователь ставив наступне запитання: «Які ще правила спілкування ви знаєте», а потім вихователь намагався з'ясувати, чи спроможні діти пояснити зміст правила.

Виявилось, що тільки приблизно 50% норм та правил, перелічених дітьми в процесі обговорення, були чітко сформульовані: бути ввічливим, не ображати товариша, допомагати один одному, поважати товариша, але й були перелічені дуже специфічні - не плюватися, не битися, не кидатися іграшками, не кидати жувальну гумку у волосся, не обливатися водою. На нашу думку, діти перелічили та тим самим засудили дії своїх товаришів, тобто пригадали та вербалізували свій негативний досвід спілкування з іншими людьми.

Процес пояснення змісту норм та правил відбувався завжди дуже Микита О. при обговоренні правила «не ображати товаришів» пояснив: «Коли ми з Яриком посваримося, ми ніколи не ображаємо один одного - не дражнимося, не б'ємося». Найскладнішим для дітей виявилось пояснення правила «поважати товариша».

Велика кількість дітей виявила непоганий рівень знання норм та правил спілкування на рівні спроможності пояснити зміст правила. 57% дітей були дуже активні, виявили інтерес до проблематики обговорення та демонструвати чітку готовність дотримуватись цих правил у реальному житті. Але завжди були групі такі діти, що дуже стримано поводили себе в процесі обговорення та у випадках необхідності змогли пояснити зміст правила (майже 5%). Та були такі діти, що поводили себе дуже пасивно, не змогли пояснити зміст правила чи навести будь-який приклад або взагалі відмовлятись відповідати. Загальна кількість таких дітей складала трохи більше 2%.

Програма корекційних занять для дітей 4-го року життя

«Школа спілкування»

Головна мета курсу

Виховання стійкого позитивного ставлення до товаришів, вчити встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з дітьми та формувати вміння регулювати свою поведінку.

У програмі використані матеріали роботи з дітьми таких авторів: М.Чистякової, З.Богуславської, О.Хухлаєвої, Н.Кряжева, А.Катаєва, К.Щербакової.

Критерії оцінювання

Три рівні дитячих взаємин:

1. Діти легко і вільно долучаються до спільної діяльності. Вони самі виявляють у цьому ініціативу, у них широке коло спілкування, є постійні друзі. Такі діти рідко вступають у конфлікти, вміють самостійно регулювати взаємини, діляться іграшками, готові допомогти.

2. Діти позитивно виявляють себе у взаєминах з дорослими і ровесниками. Вони готові грати з товаришем, але виконання правил поведінки у спільній діяльності нестійке. Нерідко з їхньої вини виникають конфлікти у спільній грі.

3. Діти рідко беруть участь в іграх. Вони не вміють підпорядковувати свою поведінку узвичаєним правилам і нормам, часто заважають гратися іншим, не діляться іграшками. Нерідко у поведінці з ровесниками грубі.

Навчальний план роботи з дітьми подано в таблиці 2.

Таблиця 2

№	Назва теми	Кількість занять
1.	Знайомство. Засвоєння форм звертання	2
2.	Знаття напруження, створення позитивного емоційного настрою в групі	2
3.	Встановлення позитивного емоційного контакту дітей між собою	2
4.	Формування уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки	2
5.	Розвиток чуттєвості до своєї рухової активності	2
6.	Зближення дітей один з одним. Знайомство з ритуалом запрошення	2
7.	Формування почуття симпатії до однолітків	2
8.	Гармонізація сприймання свого імені та імені товариша	2
9.	Навчання дитини прийомів ввічливого звертання	2
10.	Виконання ігрових дій по черзі, користування спільними іграшками	2
11.	Прищеплення вміння радіти від загальної справи, успіху кожної людини	2
12.	Подальше зближення дітей. Виховання дружніх, доброзичливих відносин в групі між дітьми	2
13.	Закріплення вміння самостійно домовлятися про послідовність виконання дій з іграшками у спільній грі. Розвиток партнерства і співпраці	2

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: встановлення позитивного емоційного контакту дітей і психолога, знайомство з приміщенням.

Матеріал: м'яч.

Діти оглядають кабінет.

Гра «Назви своє ім'я»

--Діти, зараз зробимо коло.

--Що у мене в руках? М'яч.

--Якого він кольору?

--Я буду кидати вам м'яч і називати своє ім'я, а ви, повертаючи мені його, називаєте своє ім'я. (Нагадувати у грі: «Як тебе звуть?»)

Гра «Вітер дме на...»

Промовляють слова: вітер дме на того, у кого світле волосся (діти із світлим волоссям збираються разом в коло). Далі, тими ж словами починається інше завдання.

Психогімнастика «Запам'ятай своє місце» (з використанням музичного запису). Діти вільно рухаються по приміщенню, на слова «раз, два, три -- своє місце знайди» знаходять свої місця і завмирають.

Мовні звертання:

--Я хочу з тобою познайомитися.

--Мені хотілося б з тобою познайомитися.

--Давай познайомимось!

--Будьмо знайомі!

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: створення позитивного емоційного настрою в групі між дітьми.

Матеріал: клубок ниток.

Гра «Клубочок»

--Діти, зараз зробимо гарне коло і сядемо на килимок.

--Що у мене в руках? Клубок.

--Наші слова будуть, як ниточки. Я про щось Оленку спитаю--ниточка потягнеться до неї, вона відповість -- ниточка знову потягнеться до мене. (Обмотую нитку круг пальця ставлю запитання -- дитина намотує собі на палець нитку і відповідає. Якщо я вимушена допомогти дитині відповісти -- клубочок повертається до мене--таким чином за кількістю ниток, що зв'язують мене з дитиною, визначають дітей, у яких є труднощі зі спілкуванням.)

Запитання:

--Як тебе звуть?

--У тебе є братик чи сестричка, як їх звуть?

--Що ти любиш?

--Що тобі сподобалось у кімнаті?

--Яка твоя улюблена іграшка?

Гра «Знайди друга»

Половина дітей сидить на стільцях, інша підходить до психолога.

--Діти, ви зараз знайдете собі друга з тих дітей, які сидять на стільчиках, візьмете його за руку і пройдетесь по кімнаті.

Коли знайдено всіх друзів, діти міняються місцями.

Етюд «Посварились і помирились»

Мовні звертання:

-- Як тебе звати?

--Як твоє ім'я?

--Дуже приємно!

-- Я радий з тобою познайомитись!

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: формувати вміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки, робити іншим приємно.

-- Діти, у вас є друзі? Друг -- це той, з ким ти завжди граєш. Хто твій друг?

--Як ви вважаєте, з чого починається дружба?

--Я вам розкрию велику таємницю: дружба починається з усмішки (Поснюється різниця слів: усміхатись і сміятись).

--Усмішку можна дарувати, я вам усміхнулась -- подарувала усмішку, і вам стало приємно.

Гра «Дружба починається з усмішки» (тренінг).

--Діти, сядьте в коло на килимку, поверніться один до одного, лагідно візьміться за руки і подаруйте один одному усмішку.

Етюд «Сонячні промінчики» Сядьте на килим. Уявіть, що ви граєтеся на сонячній галявині. Вам весело і приємно. Сонячні промінчики обгорнули ваше тіло. Ось сонячні промінчики сіли вам на брови. Струсіть їх! А ось промінчики доторкнулися до ваших очей. Покліпайте. Розплющте широко очі. Подивіться навкруги. Знайдіть, де сяє сонечко. Ой, яке воно яскраве! Як боляче очам! Швидко їх закрийте. Розплющить очі і подивіться на свої пальчики. Станьте на коліна, підніміть угору руки. Подивіться на кінчики пальців. Там угорі сяє сонечко. Воно зігріває нас. Ой, як приємно! Усміхніться.

Гра «Доторкнись до...»

--А зараз ми пограємо в гру. Якщо я скажу «доторкніться до синього на светрику у Микити», ви шукаєте синій колір і лагідно торкаєтесь його на одязі вибраної дитини промовляючи: «Ми тебе любимо». Вибирають іншу дитину, з іншим кольором в одязі. Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

--Діти, з чого починається дружба?

--Ви мені усміхнулись, значить ми друзі.

--Не забувайте усміхатися один одному.

Мовні звертання:

--Дуже приємно!

--Ми тебе любимо!

--Я так радий!

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: закріплювати вміння рухатися в обумовленому просторі не штовхаючись; формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.

Матеріал: тоненький канат (для позначення лінії будинку).

«Поділися усмішкою» (тренінг)

--Діти, візьмемось за руки, зробимо коло і сядемо на килимку.

--Подаруємо один одному усмішку. Треба взяти товариша, який сидить поруч, за руки, подивитись в очі і усміхнутись (діти повторюють вправу по колу).

--Ви подарували один одному усмішку -- і вам стало приємно.

Психогімнастика «Дощик»

--Діти, сядьте на килим. Заплющте очі. Давайте послухаємо тишу.

Крапля раз, крапля два.

Дощик тихо накрапа,

Дощик тихо накрала,

Ось вже краплі поспішають,

Одна одну підганяють:

Крап, крап, крап...

Маленька краплинка впала вам на голівку. Ось ще одна. Ще.... Вже все ваше тіло вкрилося краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду. Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатися від дощу. Ні, немає від нього порятунку. Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так. Зітріть пальчиками воду з повік. Зітріть долонями краплинки води з обличчя. Дощик вже закінчився. Визирнуло сонечко. Здійміть до нього руки: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі раді!»

Мовні звертання:

--До зустрічі!

--До завтра!

--Всього найкращого!

--На все добре!

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розвивати чуттєвість до своєї рухової активності. Зближення дітей один з одним, знайомство з ритуалом запрошення, під час якого кожна дитина послідовно виконує дві ролі: спочатку її запрошують, а потім вона запрошує. Відчуття уваги до себе інших дітей, приділення уваги своїм друзям.

Матеріал: м'яка іграшка.

Слова ведучого:

--Діти, візьмемося всі за руки і станемо в коло.

--До нас в гості прийшла гарна іграшка (наприклад: мавпочка). Подивіться, яка вона м'якенька, гарненька.

--Хто хоче з нею погратися?

--Але ж мавпочка одна, а нас багато.

--Давайте будем по черзі її тримати і пограємо в гру «Іграшку попроси», а просити треба ось так: «Тетянко, дай, будь ласка, мені потримати мавпочку»:

--А зараз ми побігаємо по колу і будемо повторювати слова: «По доріжці я біжу, мавпочку попрошу».

--Хто хоче потримати мавпочку?

--Тарасик! Тоді попроси її у Тетянки.

Дитина звертається з проханням до іншої дитини, вони міняються місцями. Гра починається спочатку і проводиться, поки всі діти не потримають мавпочку.

Психогімнастика «Дощик» (див. заняття 4).

Гра «Роздувайся, кулько»

Дорослий пропонує всім дітям сісти на місця і запитує в одній дитини: «Як тебе звуть? Скажи голосно, щоб тебе всі почули!» Дитина називає своє ім'я, а дорослий ласкаво повторює його: «Марійка, підемо пограємо». Дорослий бере дитину за руку і підходить до іншої дитини. Марійка запитує, як звати іншу дитину, і запрошує її до гри. Так по черзі за руки беруться всі діти. Спочатку краще підходити до тих дітей, які бажають долучитися до гри, а скутих дітей доцільно запрошувати останніми. Якщо хтось відмовляється грати, не треба наполягати. Поступово, спостерігаючи за грою, у них виникне бажання теж пограти.

Коли всі діти вже запрошені до гри, створюємо велике коло.

--Ой, яке велике коло у нас вийшло, як велика куля.

--А тепер давайте зробимо кроки всередину кола, щоб наша куля стала маленькою. Нахиливши голову вниз, повільно діти відходять маленькими кроками з середини, промовляючи «ф-ф-ф-ф», куля повільно збільшується. Діти промовляють слова:

Роздувайся, кулько,

Роздувайся, велика,

Залишайся такою,

Тане лусни!

Виходить велике, розтягнуте коло. Дорослий торкається кожної пари з'єднаних рук, потім промовляє слова: «Луснула кулька?-. Всі плескають у долоні, промовляючи слово «Хлоп!», швидко беруться за руки і збігаються до центру в маленьке коло.

Після цього гра починається спочатку. Закінчити гру можна, коли кулька лусне, дорослий промовляє слова: «Полетіли маленькі кульки, полетіли, полетіли і на місця свої тихенько сіли».

Мовні звертання:

--Дозвольте запросити...

--Я хочу запросити тебе...

--Ходімо...

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: практикувати дітей в умінні ввічливо запрошувати ровесника до гри. Виховувати бажання гратися разом.

Матеріал: іграшковий зайчик.

Вправа «Привітання»

Діти в колі, один до одного стоять обличчям.

--Давайте з вами усміхнемося один одному і привітаємося:

--Пальчиками.

--Лобиками.

--Носочками ніг (діти виконують обережно, ласкаво усміхаючись один одному).

Гра «Пострибаймо, як зайчики»

Діти сидять на стільцях півколом. Дорослий: «Зараз ми з вами пострибаємо, як зайчики». Тільки не всі одразу, а лише ті, кого запросять.

--Олеже, якщо ти хочеш пострибати, запроси Тетяну. (Хлопчик звертається до дівчинки з проханням.) Візьміться за руки. Ви будете стрибати, а ми будемо плескати в долоні.

Після 3--4 стрибків кожен з партнерів запрошує іншу дитину. Педагог стежить, щоб діти звертались одне до одного.

Етюд «Квітка» з використанням музичного запису.

--Перший промінець упав на землю і пригрів зернятко. З нього прокинувся паросток. З паростка виросла гарна, чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє під світло кожну пелюстку і повертає голову до сонця (за сонцем).

Мовні звертання:

--Я запрошую тебе...

--Чи можу я?

--Чи не хотів би ти піти зі мною?

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: виховувати бажання гратися разом, викликати почуття симпатії до однолітків.

Матеріал: стільчик, картинка паровоза з вагончиками.

Гра «Паровозик»

Сьогодні ми будемо грати в «паровозики». Спочатку у «паровозика» не буде «вагончиків» , і той, кого ми виберемо «паровозиком», буде один «їздити» по колу, голосно промовляючи «чух-чух-чух». Потім «паровозик» запросить якусь дитину стати «вагончиком», назвавши її ім'я. Наприклад: «Тетянко. іди грати, будь моїм паровозиком, а я стану вагончиком». Запрошена дитина називає ім'я «вагончика», а сама стає «паровозиком». Діти рухаються промовляючи «чух-чух-чух», зупиняючись «у-у-у». Гра триває доти, доки всі діти не стануть «вагончиками». Кожна дитина, ставши «паровозиком», називає імена всіх «вагончиків».

Етюд «Врятуй пташеня»

Уявіть, що у вас в руках маленьке безпорадне пташеня. Витягніть руки долонями вверх. А тепер зігрійте його, повільно, по одному пальчику складіть долоні, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його своїм рівним, спокійним диханням, прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташці доброту свого серця і дихання. А тепер відкрийте долоні -- і побачите, що пташка радісно злетіла, усміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.

Гра «Впізнай за голосом»

Дорослий обирає дитину, яка буде «котиком», і сідає на стільчик в середині кола. Діти ходять по колу, промовляючи слова: Ми по колу йдемо, Тихо котика звемо: «Котику, не підглядай Хто покликав--відгадай».

Дитина, на яку вказав дорослий, голосно промовляє: «Няв!». Дитина в колі повинна відгадати, хто з дітей покликав.

Мовні звертання:

--Дозволь запросити тебе.

--Я можу...?

--Я хотів (ла) б(-и)...

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: гармонізація сприймання свого імені та імен інших дітей. Формування відчуття радості від розуміння свого імені.

Вправа «Співаємо ім'я»

Уявіть собі, що ми не вміємо розмовляти, а вміємо тільки співати, нам треба один з одним познайомитись. Давайте пограємо в таке знайомство. По черзі кожен із нас «проспіває» своє ім'я, а слідом за кожним із вас ваше ім'я хором проспівають усі діти.

Етюд «Це я! Це моє»

Діти в колі. Психолог виконує роль глухої людини, яка запитує дітей: «Де Сашко? Чия це іграшка? Чиє це волосся?» тощо. Від дітей вимагається відповідати жестами (пальцем -- «Я», долонею -- «Моє»). Я--«глуха людина або бабуся», сідаю на великий корабель. Діти, що проводжають, махають руками і говорять: «До побачення!», «До зустрічі!».

Вправа «Ласкаве ім'я»

(Діти сидять по колу.)

Пригадайте, як вас ласкаво кличуть (називають) дома. Ми будемо кидати один одному м'яч. І той, у кого м'яч, називає одне або кілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам'ятати, хто кому із вас кинув м'яч. Коли всі діти назвуть ласкаві імена, м'яч піде в зворотному напрямку. Треба постаратися не переплутати і кинути м'яч тому, хто перший раз кинув вам, і назвати його ласкаве ім'я.

Мовні звертання:

--На все добре!

--Хай вам щастить!

--Прощавай (те)!

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: вправлятись у використанні форм ввічливості, навчати прийомів ввічливого звертання.

Бесіда «Кого називають ввічливим ?»

--Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров'я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте». «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую»?

--Що говорять: Коли зустрічають людину?

--Коли хтось йде?

--Коли зробиш не приємне іншій людині?

--Коли щось не зрозуміло?

--Коли щось подарували, зробили послугу?

--Коли просять?

--Коли щось дають?

--Ці слова називають «золотими», чому?

Вправа «Ми тебе любимо»

Я зараз по черзі викликатиму дітей у коло, ми розглядаємо дитину, ласкаво називаємо її ім'я, промовляючи: «Ми тебе любимо». Наприклад:

--Миколко, іди в коло. Як іще можна ласкаво його назвати?

--Давайте всі до нього ласкаво, лагідно торкатися, промовляючи: «Миколайчику, ми тебе любимо».

Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

Гра «Качка, качка, гусак»

Діти в колі, ведучий говорить: «Качка, качка,... гусак».

«Гусак» біжить у протилежну від ведучого сторону (одночасно з ведучим) до вільного місця. На місці зустрічі два учасники беруться за руки, роблять реверанс, усміхаються і вітають один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір», потім біжать далі до вільного місця. (Коли діти засвоять гру, замість ведучого може бути інша дитина.)

Психом'язове тренування. Гра «Холодно -- спекотно»

Мама-ведмедиця пішла. Подув холодний вітер і пробрався крізь щілинки в барліг. Ведмежата замерзли і скоцюрбилися -- гріються. Стало задушливо -- ведмежата розвернулись, розслабили руки. (Повторювати 2--Зрази.)

Мовні звертання:

--Вибачте, що турбую (вас).

--Скажіть будь ласка...

--Вибачте, ви не знаєте...?

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: вчити виконувати ігрові дії по черзі, користуючись спільними іграшками, передаючи їх один одному, використовувати ввічливі слова.

Матеріал: 4--5 ляльок, 4--5 яскравих, м'яких іграшок.

Вправа «Гарний настрій»

Вихователька сказала хлопчику, що незабаром вони підуть до зоопарку. Хлопчик дуже зрадів, у нього одразу покращився настрій. Він пішов до друзів, щоб розповісти їм новину.

Виразні рухи.

Хода: швидка, іноді -- з підскоками.

Міміка: усмішка. (Лід час цього етюду лунає музика.)

Вправа «Прогуляємося»

Діти, подивіться, до нас у гості прийшли іграшки і запрошують нас з ними прогулятися. (Дорослий роздає іграшки 4 дітям.)

Діти, які отримали іграшки, підійдіть до інших дітей і запросіть їх в вами прогулятися. (Потім за сигналом дорослого діти обмінюються іграшками.)

Дорослий слідкує, щоб всі діти пограли всіма іграшками; іграшки не виривали один в одного, а ввічливо пропонували обмінятися.

Дитяча гра «Ляльки танцюють»

Дорослий пропонує дітям сісти на стільці.

--Дивіться, які ляльки прийшли сьогодні погратися з нами! Такі гарні ляльки, напевно, хочуть потанцювати, але самі вони цього не вміють робити. Давайте візьмемо їх на руки і під музику затанцюємо з ними.

Взявши ляльку, дорослий показує, як ляльки можуть танцювати. Потім, підкликає чотирьох дітей і пропонує їм вибрати собі ляльку. Діти з ляльками стають навколо дорослого і разом з ним виконують танцювальні рухи. Наприклад, повертають ляльку в руках, підстрибують з нею, кружляють то вправо, то вліво, плескають руками ляльки і т.д. Під кінець ляльки роблять уклін в руках дітей. Коли ляльки танцюють, інші діти виконують роль музикантів: грають на своїх кулачках, як на дудочці, або зображують гру на гармошці чи сопілці.

--А тепер подумайте, кому з музикантів ви бажаєте передати свою ляльку.

Діти передають своїх ляльок, а самі зображають музикантів.

Гра триває доти, доки всі діти не потанцюють з ляльками.

Мовні звертання:

--Дай (те) будь ласка.

-- Передай (те) будь ласка...

--Я хочу попросити вас (тебе)...

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: прищеплювати вміння радіти загальній справі, успіхові кожної дитини.

Матеріал: обруч (каструля), матеріал до дитячої гри «Знайди свою половину»

Етюд «Ласка»

Дитина з усмішкою гладить і притуляє до себе кошеня (іншу дитину). «Кошеня» закриває очі від задоволення, мурчить і треться головою об руки «господаря».

Бесіда. Як краще грати: самому чи разом? Чому?

Гра «Кухарята»

Діти в колі -- це каструля. Зараз будемо готувати (узвар, суп, борщ...). Кожен придумує, ким він буде, яким компонентом. Ведучий називає, що кластиме в каструлю, хто себе почув, стрибає в «каструлю» --коло. Коли всі компоненти в колі -- діти обіймаються і повільно погойдуються.

Узвар в каструлі повільно, а потім все швидше і швидше закипає. Закипів і зупинився.

Прийшла дитина і попросила налити їй узвару. Мама взяла чашку і черпаком налила узвар, куди потрапили: (називає по черзі всі компоненти компоту).

Діти, почувши свою назву, вистрибують з каструлі, повертаючись на своє місце.

Гра «Знайди свою половину»

Дітям роздають частини цілої невеличкої картинки, де намальовані кульки.

Завдання: необхідно знайти свою половину, взявшись за руки, підійти до столу і скласти цілу картинку, по черзі порахувати кількість намальованих на ній кульок.

Мовні звертання:

--Будь ласка.

--Оксанко, давай разом...

--Прошу тебе...

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: подальше зближення дітей; виховання дружніх, доброзичливих взаємин у групі між дітьми.,

Матеріал: машина і кубики, лялька і візочок, плитка, каструля, сковорідка, кеглі і кульки; ліки і лялька.

Гра «Знайди свою пару»

Розглянути всі іграшки. Згадати, як ними можна грати. Поділити дітей на дві групи. Роздати їм іграшки і запропонувати знайти собі партнера по грі, звернутися до нього з пропозицією: «Давай пограємо разом».

Діти самостійно домовляються про послідовність дій з іграшками у спільній грі. Дорослий тільки у крайньому випадку допомагає їм.

Гра «Подарунки»

Ви любите, коли вам дарують іграшки? Ось ми зараз і будемо дарувати один одному іграшки.

Діти стають у велике коло, обирають дитину, яка першою вибиратиме подарунок. Дитина виходить на середину кола, а дорослий з дітьми водить хоровод під слова:

Принесли ми подарунки,

Хто захоче, той візьме.

Ось вам лялька-неваляйка,

Кінь, вовчок і літачок.

Називати іграшки треба повільно, виразно, щоб діти встигли уявити собі кожний предмет. Після закінчення слів діти зупиняються. Дорослий звертається до дитини, яка стоїть в колі, із запитанням, який з названих подарунків він хоче отримати. Якщо дитина вибирає коня, діти зображують, як стрибає кінь. Якщо вибирає ляльку, всі танцюють, як лялька, якщо вовчок -- всі кружляють, а якщо вибирає літак -- імітують його політ і приземлення літака.

Наведемо слова і ритмічні рухи, які діти виконують в хороводі.

Кінь

Ходить коник по лужку,

По зеленім бережку,

Коник сам себе пасе.

Коник гривою трясе.

Золота вуздечка--брень,

Золота підківка--день.

Діти бігають по колу, високо піднімаючи коліна, як конячки. Руки протягнуті вперед, а корпус злегка нахилений назад. «Кінь» зупиняється.

Звертаючись до дитини всередині кола, дорослий пропонує його роздивитись: «Які гарні у нас коні!» і вибрати того, який йому більше подобається. Вибравши собі подарунок, дитина займає місце в хороводі, а той, кого він вибрав, виходить на середину кола. Діти знову беруться за руки і повторюють слова: «Принесли всім подарунки...».

Лялька

Ой чуки-чуки-на,

Наша лялька чепурна.

Вільно танцюють на місці обличчям до центру, під мелодію, зображаючи ляльку.

Вовчок

Ой, як крутиться вовчок

Продзижчав--і на бочок

(Повторюється два рази.)

Кружляють на місці, потім присідають, легко вклонивши голову на бік.

Літак

Дитина «заводить мотор» -- під звук «р-р-р» робить кругові рухи руками перед собою, потім широко розводить руки і «летить» по колу зі звуком «ж-ж-ж». Зробивши повне коло, літак уповільнює рух і повільно приземляється, дитина присідає навшпиньки.

Мовні звертання:

--Я хочу подарувати тобі...

--Прийміть мій (наш) скромний подарунок.

--Ось тобі (наш, мій) подарунок.

ЗАНЯТТЯ 13

Мета: продовжувати вчити ділового спілкування, закріплювати вміння самостійно домовлятися про послідовність виконання дій з іграшками у спільній грі. Розвивати ігрове партнерство і співпрацю.

Матеріал: іграшки.

Дорослий пропонує пограти в «Магазин іграшок».

Гра «Магазин іграшок»

Діти діляться на дві групи: «іграшки» та «покупці». А дорослий --продавець.

Діти-покупці відходять убік і чекають відкриття магазину.

Діти-іграшки сідають в ряд на лаву, зображаючи товар, розставлений на вітрині в магазині іграшок. Продавець (дорослий) підходить до дитини і питає, якою іграшкою вона буде; домовляється про те, як її можна зобразити. Наприклад, якщо ти зайчик, можна пострибати, вовчок -- покрутитися, лялька -- потанцювати і т.д. (Перед початком гри можна роздивитися іграшки і обговорити, всі разом, які іграшки будуть продаватися в магазині і як їх можна зобразити.)

Коли все буде готово, дорослий оголошує: «Магазин відкритий!» Покупці по черзі вітаються і просять показати іграшки. Продавець «бере з полиці» будь-яку іграшку і «заводить» її (виводить дитину, рухаючи рукою за її спиною, «заводячи» її ключем). Покупець повинен відгадати, що це за іграшка. Якщо відгадає, то забирає іграшку із собою (відводить на вільне місце). Коли всі іграшки будуть розпродані, діти міняються ролями. Якщо іграшок багато (більше, ніж покупців), можна запропонувати дітям вдвох зображати одну іграшку. Хто з дітей не відгадає іграшку, йде з магазина без покупки.

Гра-вправа «Подарунок»

Діти, а ви любите отримувати подарунки? Хто любить дарувати? Хто що більше любить? Сьогодні ми пограємо в гру, яка дозволить вам і дарувати і отримувати подарунки, тільки уявні (видумані). Але я думаю, що видумані подарунки такі ж цікаві, як і справжні.

-- Давайте уявимо собі, що ми всемогутні. Ми можемо подарувати будь-який подарунок сусіду праворуч від вас. Подивіться на нього уважно і «подаруйте один одному наші подарунки» (по черзі), не забуваючи при цьому дивитися товаришу в очі. А той, хто отримує подарунок, не забуває дякувати.

Вправа «Випікання ляльки-печива»

Вибираємо дитину, яка буде «лялькою-печивом», і вкладаємо на килим у центрі кола. Потім ведучий і всі діти «випікають» (попередньо домовитись бути обережними, ласкавими, щоб не зробити ляльці боляче). Спочатку замішуємо тісто -- ласкаво масажуючи дитину, промовляючи вголос, що кладемо в тісто -- борошно, яйця, молоко і т.д.

Потім переходимо до створення ляльки ласкавими, обережними рухами, починаючи з голови. Ведучий промовляє, які гарні очі, вуха, носик, запрошує всіх дітей помилуватися. Потім ліпиться шия, руки, тіло, ноги. Коли лялька буде виліплена, діти тричі вдувають в неї життя. Лялька оживає. Вправу повторюють на наступних заняттях, поки всі діти не побудуть ляльками.

Мовні звертання:

--Я запрошую (тебе)...

--Будь ласка, покажіть мені...

--Я можу вас попросити...

--Можна у вас попросити...

-- Підкажіть будь ласка.;.

2.3. Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження

Мета контрольного експерименту: визначити рівень дитячих взаємин після проведеної з ними роботи, спрямованої на формування взаємин між дітьми дошкільного віку.

Завдання контрольного експерименту:

1. Виявити здатність до позитивного спілкування з однолітками.

2. Визначити рівні дитячих взаємин, після проведеної з ними роботи.

3. Скласти таблицю 3, з результатами контрольного експерименту.

Наприкінці цілеспрямованої роботи з дітьми вже можна було спостерігати зрушення в характері ігрової діяльності і дитячих взаємин. Піднесення рівня гри істотно позначилося і на рівні дитячих взаємин. Зміни у рівнях дитячих взаємин відображає таблиця 4.

Таблиця 4.

Показники рівнів	І	ІІ	ІІІ	Всього дітей
Кількість дітей на початку спостереження		9		17
Кількість дітей після проведеної роботи	5	9		17

Завдяки досвіду, набутому в іграх, для більшості дітей стали властивими товариськість, взаємодопомога, прагнення старанного виконання правил поведінки.

Звичайно, це не викликає дитячих конфліктів, але важливим є те, що більшість дітей прагне нормалізувати свої стосунки самостійно.

Отже, з таблиці 3 ми бачимо зміни в стосунках дітей, їх рівень взаємин змінився в кращий бік. Так до І рівня (найвищого) відносяться 5 дітей, до ІІ рівня - 9, як і до проведення дослідження, але змінився склад цих дітей: діти ІІІ рівня перейшли до ІІ. Так у ІІІ рівні залишилось 3 дитини.

Таблиця 3

№	Рівні взаємин
	П.І.Б. дитини	І	ІІ	ІІІ
		Дотримання простих правил спілкування	Грають переважно в парі	Вміють об'єднуватись в ігрову групу (до 3-4) і трудову пару	Спілкуються один з одним привітно	Вміють організо- вувати гру в парі	Вміють органі-зовувати гру в групі	Вибирають самостійно собі роль
		Не сваряться через іграшки	Вміють просити
1.	Бєляєв Ярослав				+	+
2.	Бурдейная Лада				+	+
3.	Єрьоменко Давід						+	+	+
4.	Захаренко Іван	+	+	+
5.	Кустова Настя	+	+	+
6.	Костецька Лєра				+	+
7.	Луганський Костя						+	+	+
8.	Островерх Микита	+	+	+
9.	Пантя Кароліна	+	+	+
10.	Позднікова Поліна				+	+
11.	Риньєрі Ілля				+	+
12.	Равоян Аскар				+	+
13.	Скляров Максим				+	+
14.	Сафарлі Халіфа				+	+
15.	Циганенко Лєра				+	+
16.	Шелест Поліна						+	+	+
17.	Чуйко Кирил	+	+	+

ВИСНОВОК

Проблема формування в дитини з перших років його життя таких взаємовідносин з оточуючими людьми, які походили б з моральних принципів гуманізму - актуальна сьогодні як в теорії, так і на практиці виховання підростаючого покоління. У нашому суспільстві ці відносини характеризуються дружним співробітництвом, взаємоповагою, піклуванням людей один про одного, взаємодопомогою.

Якість життя кожної людини та суспільства в цілому залежить не лише від соціально-економічних умов, а й від наявності та використання накопиченого людством духовного багатства, ціннісних норм та ідеалів. Просте накопичення духовної спадщини, декларація ціннісних норм поведінки, а не дієве їх упровадження в життя індивіда, суспільства та людства в цілому призводить до руйнування ціннісної основи існування людей на Землі.

Глибока криза морального духу людини, знищення її гідності прирікає нас на життя, для якого стає характерним простий спосіб виживання. Саме тому на сьогодні виокремлюється важлива проблема впровадження у життя ціннісних орієнтирів, що виконують роль інструментарію забезпечення гідного людського існування, самореалізації кожної особистості. Цивілізаційні зрушення, що є базовим підґрунтям сучасного соціуму, набувають гуманістичного спрямування, для якого притаманним стає людський вимір. Ставлення до людини як найвищої суспільної цінності, створення найдоцільніших передумов для формування її особистісної сутності, реалізації її потенційних можливостей виокремлюються у прерогативні важелі існування людської спільноти.

Духовне багатство особистості вимірюється ступенем усвідомлення, прийняття та впровадження у власне життя системи цінностей, до яких належать особистісні, сімейні, громадянські, національні та загальнолюдські. Джерелом ціннісних орієнтацій для кожної особистості є насамперед родина та сім'я, яка уособлює в собі основу пізнання нею всіх сфер земного буття людини. Саме тут плекається духовний світ дитини, її моральні переконання, що втілюються у конкретні вчинки, її сила, життєтворчий стиль життя. Тобто, дитина інтеріоризує загальноприйняті у сімейному оточенні норми поведінки, ставлення до навколишньої дійсності і через них інтегрується в соціум.

На сучасному етапі розвитку суспільства часто спостерігається безвідповідальне ставлення молоді до питань створення і збереження духовного осередку суспільства -- власної сім'ї, про що свідчить велика кількість розлучень, наявність неповних сімей, а як результат -- соціальне сирітство. Нині можна констатувати той факт, що на державному рівні відбулися смислотворні зрушення у розумінні значущості сім'ї та сімейного виховного потенціалу для еволюційного розвитку суспільства. Наразі актуальною стає необхідність усвідомлення цінності сім'ї кожним громадянином нашої країни, що є передумовою формування свідомого батьківства. Свідоме батьківство передбачає глибоке розуміння своїх можливостей та обов'язків у формуванні цілісної особистості дитини як власної відповідальності перед людством.

Духовне здоров'я особистості, складовою якого є моральний розвиток, слугує тим стрижнем, тим золотим перетином буття, що консолідує всіх членів родини, нації, держави і світу. Серед найдієвіших засобів слід виокремити ознайомлення з історією та традиціями свого народу -- його мовою, побутом, мистецтвом тощо; залучення до загальнолюдських цінностей через освіту, літературу, театр, живопис, музику, релігію.

Дослідження показують, що між дітьми дошкільного віку існують доволі складні відносини. Задовго до того, як в процесі організованої вихователем сумісної діяльності складуться ділові контакти, між дітьми виникають особисті відносини, що базуються на почуттях симпатії, антипатії тощо, що впливає на становлення дитячого колективу, взаємовідносин в ньому, формуванню позитивних якостей між його членами, впливає на клімат та настрій дітей.

Особисті взаємовідносини істотно впливають на формування дошкільника. При правильному педагогічному керівництві цими взаємовідносинами шляхом організації сумісного життя та діяльності дітей в дошкільному закладі вони стають важливим засобом формування колективу та вихованню взаємодопомоги між дітьми. Особисті взаємовідносини найбільш яскраво виявляються в невеликих дитячих об'єднаннях, що будуються в основному на почутті взаємної симпатії, емоційної прив'язаності. В таких об'єднаннях дошкільники вчаться проявленням чутливості, чуйності, піклуванні про іншого, допомозі один одному, тобто тут беруть свій початок перші паростки доброзичливого відношення до оточуючих людей та своїх ровесників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аза Л.О., Лавриненко Н.В. Батьківський авторитет. - К.: Держполітвидав, 1986.

2. Азаров Ю.М. Семейная педагогика. - М.: Политиздат, 1985.

3. Азаров Ю.М. Семейная педагогика: Педагогика любви и свободы. - М., 1983.

4. Алексєєнко Т.Ф. Педагогічні проблеми молодої сім'ї. - К., 1997.

5. Арнеутова Е.П., Иванова В.М. Общение с родителями: Зачем? Как? - М., 1993.

6. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1998.

7. Бардиан А.М. Воспитание детей в семье: Психол. - пед. Очерки. - М.: Педагогіка, 1973.

8. Баркан А.И. Практическая психология для родителей, или Как научиться понимать свого ребенка. - М.: АСТ-Пресс, 2001.

9. Бєлєнька Г.В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання. - К.: «Світич» - 2006.

10. Богуш А.М. Дефініції «Дитинство», «Духовність» і «Довкілля» у педагогічній спадщині В.Сухомлинського // Педагогічні напрямки та роздуми, - Запоріжжя: ТОВ «ЛПС», 2001.

11. Богуш А.М., Варениця Л.О. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Луганськ «Альма-матер» - 2006.

12. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968.

13. Борисова З.Н., Кузьменко В.У. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки. - К.: Вища школа, 2004. - 511 с.

14. Вісник ЛИПУ імені Тараса Шевченка. Луганськ «Альма-матер» 2006 березень № 4 (99).

15. Воспитателю о работе с семьей / под ред. Н.Ф.Виноградовой. - М., 1989.

16. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996.

17. Детский сад и семья / Под ред. Т.А.Марковой. - М., 1986.

18. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедгиз, 1956. - 373 с.

19. Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В.И.Логиновой, Н.Г.Саморуковой. Ч. 2. - М., 1988.

20. Ельконін Д.Б. Психологія гри. М., 1978.

21. Злочевський С.Є., Котирло В.К. Сімейна педагогіка. - К.: Знання, 1986.

22. Ильин Е.П. Эмоции и чувства - Спб.: Питер, 2001.

23. Истоки: Базисная программа развития ребенка дошкольника. - М.: Концепция. - М., 1995.

24. Карпова С.Н. «Игры и нравственное развитие дошкольников», Изд-во Московского университета, 1986.

25. Кириленко Т.С. Виховання почуттів. - К.: Політвидав України, 1989.

26. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2т. - Т.2. - М.: Просвещение, 1982. - 254с.

27. Компоненти дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О.Л.Кононко. - К., 2003.

28. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві). - К., 1998.

29. Корепанова Н.Ф. Феномен образа Я и особенности его развития в дошкольном детстве. Уч. пос. - Волгоград: Перемена, 2000.

30. Котырло В.К., Ладывир С.А. Детский сад и семья. - К., 1984.

31. Котырло В.К. Воспитание гуманных чувств у детей. - К. «Радянська школа», 1987.

32. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошк. виховання. - 2001. - № 9. - С. 11.

33. Кузьмінський А.І., Омелянко В.Л. Педагогіка родинного виховання. - К.: «Знання», 2006.

34. Кульчицкая Е.И. Воспитание чувств детей в семье. - К.: Рад. шк., 1983.

35. Лешли Д. Работать с детьми, поощрять их развитие и проблемы: Пер. с англ. - М., 1991.

36. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К., 1969.

37. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 1991.

38. Морозова Н.Г. Формирование познавательных интересов у аномальных детей. - М.: Просвещение, 1969.

39. Мчедладзе Н.Б. Место игры в педагогическом процессе детского сада // Психология и педагогика игры дошкольника / Под ред. А.В.Запорожца, А.П.Устиновой. - М., 1966.

40. Наступність у навчально-виховній роботі дитячого садка і школи / За ред. З.Н.Борисової. - К., 1985.

41. Новоселова С.Л. Развивающая предметная среда. - М., 1995.

42. Основы дошкольной педагогики / Под ред. А.В.Запорожца, Т.А.Марковой. - М., 1980.

43. Островська Л.Ф. Сімейне виховання дошкільника. - К., 1977.

44. Островская Л.Ф. Педагогические знания - родителям. - М.: Просвещение, 1983.

45. Педагогічна культура молодих батьків. - К., 1995.

46. Поніманська Т.І. Дитина і соціум // Дошк. виховання. - 2004. - № 8. - С. 4-6.

47. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - Київ, Академвидав, 2004.

48. Поніманська Т.І. Формування соціальної компетентності дитини // Нова педагогічна думка. - 1998. - № 2. - С. 91-95.

49. Постовий В.Г. Сучасна сім'я і її педагогіка. - К., 1994.

50. Помощь родителям в воспитании детей. - М., 1994.

51. Приходьмо Ю.О. Формування позитивних відносин в дитячому колективі. - К.: Рад. шк., 1987.

52. Русова С.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання. - Львів - Краків - Париж, 1993.

53. Русова С.Ф. Дошкільне виховання // Вибрані педагогічні твори / Упорядник О.В.Проскура. - К., 1996. - С. 34-185.

54. Рыжова Н.А. Развивающая среда дошкольных учреждений. - М., 2003.

55. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Шилков Е.И. Общая педагогика. - М., 2002.

56. Соловьева И.В. Особенности вербализации эмоциональных представлений дошкольниками. Автореферат дис. канд. психол. Наук. 19.00.07. - М., 1999.

57. Спиваковская А.С. Как быть родителями. - М., 1986.

58. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. - К., 1996.

59. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К., 1978.

60. Тимаренко В.Я. Семья и формирование личности. - М.: Мысль, 1987.

61. Українське довкілля: Програма виховання дітей у дитячому садку. - Львів, 1991.

62. Ушинський К.Д. Про сімейне виховання. - К., 1974.

63. Фромм А. Азбука для родителей. - М.. 1991.

64. Хамялейнен Ю. Воспитание родителей: концепции, направление и перспективы. М., 1993.

65. Циванюк Н.И. Особенности понимания сказки у детей от трех до пяти лет. Автореферат дисс. канд. психол. Наук. - М., 1953.