Проблеми екологічного виховання дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Інститут розвитку Дитини

Реферат на тему:

«Проблеми екологічного виховання дошкільників»

Виконала:

студентка

51 дшс групи

Прилуцька Наталія

екологічний виховання дошкільник

Київ 2011

Цікаву проблему піднімає Н.Рижова. Вона розкриває екологічне виховання з позиції нової парадиґми - біоцентризму. Н.Рижова зазначає, що в теперешній час між метою і завданнями екологічного виховання дошкільнят та його змістом існують деякі протиріччя. Сутність протиріч містяться у наступному: декларовані завдання екологічного виховання базуються на новій парадиґмі (біо(еко)центризму), а відбір змісту і методик нерідко проводиться на основі старої парадиґми - антропоцентричної.

Усталена парадиґма проявляється в екологічному вихованні так:

- Стереотип “людина-цар-хазяїн природи”;

- Стереотип “шкідливі та корисні тварини, рослини”;

- Необхідність бережного ставлення до природних об'єктів, їхня охорона - пояснюється тільки з огляду на можливе її використання людиною;

- Стереотип: розподіл природних об'єктів на гарні і потворні, небезпечні і безпечні, при цьому велике значення має ставлення самого вихователя до того чи іншого об'єкта;

- Стереотип “покращити природу”, “допомогти природі”, “примножити її багатства”. Це має право на існування, але тільки в тому випадку, коли паралельно дитині дається інформація про необхідність дотримуватися законів природи.

Отже, як зазначає Н.Рижова, в екологічному вихованні дошкільнят необхідна зміна старої, традиційної антропоцентричної парадиґми на нову, біоцентричну. Ми повинні охороняти природу, пізнавати її не тому, що вона нам щось дає, а тому, що вона самоцінна.

Усталена (традиційна) парадигма Нова (біоцентрична парадиґма)

Природа (ліс) дає нам ягоди Природа - “дім” для всіх живих істот та

Тому ми маємо берегти її людини, цінність природи

Дерево дає нам деревину. Дерево - “дім” для тварин; його зв'язок

Чим цінна ялина? з іншими рослинами, значення для

Сосна має велике очищення повітря, естетичне,

народногосподарське значення пізнавальне значення, роль в житті людини

Гриби їстівні та неїстівні, отруйні Роль грибів у кругооберті речовин

(на найближчих прикладах - в садах,

парках, лісах), в житті інших організмів,

зв'язок тварин з деревами

Допомагати природі, покращувати її, Враховувати закони природи, діяти

Примножувати за ними, допомагати перш за все

організмам, що живуть у зміненому

середовищі

оврахи не приносять великої шкоди Ховрахи харчуються рослинами

рослинам

Шкідливі та корисні організми, Роль кожного організму в природі

небезпечні, їстівні, красиві, некрасиві (на окремих прикладах), їхнє місце

у харчовому ланцюжку,

самоцінність

Акцент на вирощування культурних рослин Акцент на спілкування з

об'єктами природи

Зрізання гілок, збір гербарію, Організація спостережень за

відловлювання диких тварин для об'єктами безпосередньо

відловлювання диких тварин для у природі без нанесення

колекцій та спостереження шкоди організму

у дитячому садку

Екоцентрична та біоцентрична парадигми Антропоцентрична

парадиґма

Людина - частина природи (Еко=Я) Світ для людини (Его=Я)

Вимір речей - унікальність життя Вимір речей - людина

Узгодження потреб з екологічними вимогами Технократичний

розрахунок

користі природи,

її утилітарна цінність

Повага до всіх форм життя Людина - “хазяїн природи”

Ознайомлення вихователів з новою парадиґмою біоцентризму сприяло розвитку їхнього інтересу до природи, екологічному вихованню дошкільників

Цікавими формами роботи для дошкільників можуть бути:

- заняття-вистави «Цілюще зілля», «Дідусь Лісовичок», акторами в яких виступають діти;

- прогулянки; екскурсії на природу, в музей, на поле, в ліс, на ферму;

- робота дитячих організацій, гуртків, студій «Зелена аптека», «Природа і фантазія», «Голубий патруль», «Зелений патруль», «Юні друзі природи»;

- перегляд кінофільмів, діафільмів, діапозитивів на природничу тематику;

- збирання лікарських рослин, приготування квіткових чаїв та фітококтейлів;

- комп'ютерні ігри та використання спеціальних комп'ютерних програм екологічного спрямування;

- створення навчальних екологічних стежин, які можуть розпочинатися з групової кімнати і закінчуватися далеко в парку, в лісі, в полі;

- організація експериментальної роботи на городах, проведення елементарних дослідів з рослинами та тваринами;

- вивчення казок, легенд, загадок, народних прикмет, обрядів та свят;

- використання художньої літератури.

Ефективними формами роботи з батьками є бесіди за «круглим столом», проблемні семінари. Останнім часом у нас набули поширення екологічні сімейні уроки.

Зосередження уваги на поєднанні в єдине ціле різних способів подачі дітям певного обсягу знань про природу, формування у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею та виховання дбайливого ставлення до природи на основі взаємодоповнення і взаємозбагачення сприяє одночасному впливу на інтелектуальний, дійово-вольовий та емоційно-чуттєвий розвиток особистості. Наприклад, під час ручної праці, де виготовляються іграшки, діти збагачують і удосконалюють не лише вміння і навички, оволодівають елементарними трудовими операціями, а й поглиблюють знання про властивості природного матеріалу: жолудів, шишок, насіння, їх значення у житті людини, у раціоні тварин, зокрема, птахів, що харчуються дарами лісу восени і взимку, а також про ретельне їх збереження. Виконуючи трудові операції, діти моделюють ту чи іншу іграшку, композицію, знайомляться з можливістю об'єднання різних предметів у єдине ціле: шишка, пір'я, соломинка, насіння, трави тощо. Естетична насолода від очевидного результату власної праці облагороджує, спонукає до творчої активності в час дозвілля, тривалого пошуку.

Екологізація праці можлива лише в тому випадку, коли дитина активно самостійно працює чи взаємодіє з дорослими під час посадки городу, саду, квітника, збирання врожаю тощо.

Ефективність екологічного виховання значною мірою залежить від всебічного розвитку особистості, від того, як часто дитина залучається до різних видів діяльності.

Таким чином, щоб виховати дошкільника екологічно грамотним, педагог повинен мати перед собою чіткі завдання і, враховуючи вік малюка, виконувати їх, зокрема:

- формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори у розвитку живої природи (світло, температура, волога), поживність грунту (харчування) та очевидні взаємозв'язки і залежності;

- розвивати вміння класифікувати живу природу (рослини -- трави, кущі, дерева; тварини -- за основними особливостями зовнішнього вигляду) на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії з середовищем;

- необхідні ознаки живого, його зв'язку з середовищем -- харчування, дихання, виділення і рух -- засвідчують неподільність понять: живе, живий організм, жива природа.

- стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ (у народній творчості -- народні прислів'я, загадки, приказки, прикмети, вірші, легенди, повір'я, пісні, авторські твори та ін.);

-- активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності (гра, праця, науково-дослідна діяльність, навчання);

-- показати дошкільнятам живі барометри природи -- пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі тощо;

-- познайомити дітей з перлинами народної мудрості про дбайливе ставлення людей до природи.

Для сучасного екологічного виховання потрібні нові ігри, які б, з одного боку, моделювали саму творчість дитини, а з іншого -- забезпечували умови для удосконалення її інтелекту. Такими іграми повинні стати ребуси ботанічного і зоологічного змісту, що виходять зі спільної ідеї -- нерозривна єдність живої й неживої природи та залежність живої природи від конкретних умов її існування. Такі ігри бажано об'єднувати на основі спільних, тільки їм властивих особливостей:

- кожна гра -- комплекс завдань, які дитина розв'язує за допомогою різних картинок, де існує принцип парності;

- завдання даються в різній формі -- у вигляді моделі, малюнка, письмової інструкції;

- завдання розташовуються в плані їх ускладнення: назва, зовнішній вигляд, умови існування, засоби і способи живлення (для рослин -- потреба в екологічних факторах), граматичні завдання зі звукоаналізом слова-назви, математичні завдання на лічбу голосних і приголосних звуків;

- у завдання входять вправи різної складності -- від готових зразків-відповідей до варіантів повної самостійності у пошуках відповідей, що під силу дітям старшого дошкільного віку;

- пошук відповідей постає перед дитиною не в абстрактній формі, а у вигляді малюнка або написаного слова-назви;

- більшість ігор не вичерпується одним варіантом відповіді, а допускає широку різноманітність варіантів у межах основних понять, якими оволодівають діти;

- ігри-ребуси дають змогу кожній дитині самостійно шукати розв'язання завдань відповідно до її можливостей, постійно удосконалюючи їх.

Список використаної літератури

1. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. - Липень, число 25 - 26. - 2004. - С. 9

2. Вашуленко Т. Екологічні ланцюжки // Дошкільне виховання. - № 7, 1997. - С. 18 - 20.

3. Воробей Г. Є. Екологічне виховання дітей з допомогою казок В. Сухомлинського // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 23. - 2005. - С. 1- 70.

4. Грицюк Л, Каратаєва М. До екологічного світорозуміння через усвідомлення себе // Палітра педагога. - №2, 2005

5. Екологія людини: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. М. Микитюк, О. З. Злотін, В. М. Бровій та ін. - Харків, Ранок. - 1998.

6. Курик М. Екологічний дошкільний заклад: надбання та перспективи

//Дошкільне виховання. - №2, 2004.

7. Плохій З. Еколого-розвивальне середовище дошкільного навчального закладу (інноваційні підходи) // Дошкільне виховання. - №7, 2010.

8. Плохій З. Я і світ // Дошкільне виховання. - №7, 2008.

9. Федіна К., Пісна В. Природа - краса і чинник життя // Дошкільне виховання. - № 25. - 2002. - С. 29.

Размещено на Allbest.ru