Формування методичної компетенції майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики

Компоненти методичної компетентності вчителя. Її формування у майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики у ВНЗ в умовах кредитно-модельного навчання. Розробка та апробування змістового модуля з теми "Формування лексичних навичок".

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.05.2012
Размер файла 131,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Так, одним із основних принципів "мовчазного" методу (Silent Way), розробленого Галебом Гатегно (Galeb Gattegno), є підпорядкованість навчання учінню. Цим визначається "мовчазна" роль учителя та одночасно велика мовленнєва активність і самостійність тих, хто навчається. У навчанні широко використовуються жести вчителя, кольорові звукові та вокабулярні таблиці, кубики для демонстрації введення та засвоєння звуків, слів, структур у діях і ситуаціях [55, С.305].

Отже, методи навчання ІМ за кордоном складають дві великі групи. До першої належать методи, орієнтовані на групову роботу, які переважно прийшли до Європи із США, наприклад: "Natural Approach", "Community Language Learning", "Counseling Learning", "Total Physical Response", "Silent Way" нейролінгвістичне програмування NLP (Neurolinguistic Programming). До другої групи належать європейські методи, такі як сугестопедія, драма-педагогіка, TANDEM-метод, навчання через навчання LDL (Lernen-durch-Lehren Methode), тематико-орієнтоване навчання TZL (Themenzentrierte Interaktion), Freire-педагогіка. Вони відрізняються від комунікативного методу навчання, який є основним у вітчизняній методиці викладання ІМ, тим, що роль вчителя у навчальному процесі відходить на другий план, він виступає організатором та спостерігачем (нарпиклад, метод Silent Way); діяльність вчителя можуть виконувати самі учні (наприклад, TANDEM-метод); провідне місце відводиться невербальній комунікації (наприклад, сугестопедичні методи); розуміння ІМ передує говорінню (наприклад, Total Physical Response). Закордонній методиці викладання ІМ характерне надання великого значення застосуванню аудіовізуальних та інших технічних засобів, що удосконалюють процес оволодіння мовою, але при цьому зменшується роль живого спілкування, що не може не відобразитись на мовленні учнів та здатності вступати у безпосередню комунікацію. Однак сучасні тенденції зумовлюють активне застосування закордонних методів навчання або принаймні їх елементів, досягаючи при цьому більш ефективних умов формування в учнів комунікативної компетенції - здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАСВОЄННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ТЕМИ "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК" В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

На сьогоднішній день Україна приймає активну участь у Болонському процесі. У зв?язку з цим відбувається ціла низка реорганізацій, перебудов, змін, удосконалень. Згідно з концептуальними засадами розвитку педагогічної освіти в нашій країні, затвердженими Міністерством освіти і науки України 31 грудня 2004 року, метою її трансформації є забезпечення підготовки педагогічних працівників, здатних здійснювати реалізацію освітньої політики як пріоритетної функції держави. Юридично це базується на Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, Законі про вищу освіту України, Державній програмі "Вчитель", "Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти". У ВНЗ була запроваджена кредитно-модульна система навчання, у рамках якої системою методичної освіти майбутніх учителів іноземних мов початкової школи передбачено такі організаційні форми навчання:

§ лекції, семінарські заняття, навчальні екскурсії, консультації, спрямовані на набуття студентами методичних знань;

§ практичні заняття, навчальні конференції, педагогічна практика, спрямовані на оволодіння студентами методичними навичками й уміннями;

§ курсова й випускна кваліфікаційна роботи, педагогічна практика, спрямовані на контроль методичних знань, навичок і вмінь студентів [7, С. 20].

3.1 Особливості змісту лекційного модулю з теми "Поняття лексичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики"

Як вже було зазначено, лекція належить до основних форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах і одночасно виступає у ролі методу навчання. Навчальна лекція -- це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика -- робочою навчальною програмою навчальної дисципліни [11, С. 19].

На лекціях студенти набувають декларативних знань про загальноприйняті теоретичні положення методики викладання іноземних мов у початковій школі та про нові дискусійні ідеї вітчизняних і зарубіжних методистів, а також процедурних знань про технологію іншомовної освіти молодших школярів. Методичні декларативні знання, проявляючись на рівні вербального опису, є знаннями про систему й процес іншомовної освіти молодших школярів та про вчителя іноземної мови початкової школи. Методичні процедурні знання, проявляючись на рівні реальної дії, є знаннями про методи і прийоми іншомовної освіти молодших школярів на уроках і позакласних заходах та про її наукове дослідження [7, С. 19].

Ми пропонуємо використати такий різновид лекції як лекція-дискусія. При цьому відбувається структурована подача навчального матеріалу вчителем, наведення прикладів, використовуються методи розповіді, пояснення, ілюстрації, бесіди, студенти приймають активну участь у ході лекції, що сприяє свідомому засвоєнню знань. Мета лекції не передбачає надання студентам глибоких ґрунтовних знань з даної теми. Під час лекції необхідно надати структуру знань про процес оволодіння лексичними навичками, ознайомити з основними поняттями теми, що допоможе зрозуміти суть процесу формування лексичної компетенції молодших школярів та полегшити підготовку до семінарського заняття, виконання самостійного завдання та складання поточного контролю. На даній лекції необхідно сформувати у студентів наступні поняття: зміст навчання лексики, словниковий запас, шкільний лексичний мінімум, лексична одиниця, етапи формування лексичної навички, способи семантизації, система вправ.

Лекція

Тема. Формування лексичних навичок англійської мови.

Тип лекції: лекція-дискусія.

Мета: набуття декларативних знань про поняття лексичної компетенції, суть процесу засвоєння лексичного матеріалу, етапи формування лексичної навички та систему вправ.

Провідна ідея: процес формування в молодших школярів лексичної іншомовної компетенції потребує власної технології навчання.

Основні поняття: зміст навчання лексики, словниковий запас, шкільний лексичний мінімум, лексична одиниця, етапи формування лексичної навички, способи семантизації, система вправ.

План

1. Поняття лексичної компетенції.

2. Зміст навчання лексики.

3. Труднощі засвоєння лексичних одиниць.

4. Етапи засвоєння лексичного матеріалу.

5. Засоби семантизації та презентації лексичного матеріалу.

6. Система вправ для формування лексичних навичок.

Література

1. Бабенко Т.В. Навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. - Львів: НЛУ ім. І.Франка, 2002. - 222 с.

2. Бігіч О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навч. посібник. - К.: Ленвіт, 2006. - 200 с.

3. Коломінова О.О. Формування англомовної лексичної компетенції у молодших школярів // Іноземні мови. - 2005. - №2. - С.48-50.

4. Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной школе: Учебное пособие для студентов пед. колледжей / Под ред. В.М.Филотова. - Ростов н/Д: Феникс, 2004. - 416 с.

5. Ніколаєва С.Ю., Шеретюк О.М. Процеси вивчення та викладання іноземної мови // Іноземні мови. - 2000. - №.3. - С. 50-55.

6. Ніколаєва С.Ю. та ін. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. - К.: Ленвіт, 1999. - 313с.

7. Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в общеобразовательных учебных заведениях: Пособие для учителей и студентов пед. вузов. - 3-е изд. - М.: Просвещение, 2000. - 232 с.

8. Роман С.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. - К.: Ленвіт, 2005. - 208 с.

Лекція

"Формування лексичних навичок англійської мови"

1. Поняття лексичної компетенції

Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо).

- Які елементи, на Вашу думку, включають лексичні знання?

Лексичні знання включають:

§ знання про звукову форму лексичної одиниці (ЛО), необхідні для її правильної вимови та розпізнавання і розрізнення на слух;

§ знання про графічну форму, правила орфографії, необхідні для правильного написання ЛО та розпізнавання і розуміння її при читанні;

§ знання з граматики, необхідні для утворення словоформ;

§ знання семантики слів, необхідних для утворення вільних словосполучень;

§ знання, пов'язані з правилами сполучуваності відповідних слів у мові, що вивчається.

Лексична компетенція розвивається за допомогою:

1) експозиції слів та сталих виразів, які використовуються в автентичних усних чи письмових текстах;

2) дедукції (здогадки) або використання словника в ході виконання завдань;

3) презентації слів у контексті;

4) презентації слів з використанням наочності;

5) заучування списків слів з перекладом;

6) розглядання семантичних та лексичних полів;

7) тренування у використанні одномовних та двомовних словників, глосаріїв та тезаурусів, інших довідників;

8) пояснення функцій лексичної структури і наступного його використання (наприклад, деривація, суфіксація, синонімія, антонімія, складені слова, коллокації, ідіоми тощо);

9) системного вивчення різної дистрибуції лексичних елементів (контрактивна семантика).

Розглядаючи зміст формування лексичної компетенції молодших школярів, не слід забувати про освітню і розвиваючу цінність навчання іншомовного лексичного матеріалу. Адже спеціальними дослідженнями доведено: завдяки кумулятивній (тобто накопичувальній) функції мова на рівні всіх своїх одиниць і насамперед на рівні слова не лише віддзеркалює сучасну культуру, але й накопичує і зберігає досягнення пізнавальної діяльності людства, закріплює й відображує у своїх формах та одиницях минулий і сучасний стан культури, пізнання яких опосередковано мовою.

Зважаючи на це положення, навчання лексичного матеріалу має бути органічно пов'язано з формуванням в учнів здатності успішно навчатись (як у лінгвістичному, так і в соціокультурному плані), а також з формуванням евристичних умінь учнів, важливість яких наголошується експертами Ради Європи з мовної освіти. Йдеться про формування здатності учня застосовувати інші компетенції, для того щоб діяти (на основі спостереження, здогадки про значення того, за чим спостерігаєш, аналізу, узагальнення, запам'ятовування і т.д.) у специфічній навчальній ситуації.

- Які принципи при роботі з іншомовними лексичним матеріалом ви можете назвати?

Мета і зміст формування лексичної компетенції молодших школярів зумовлюють правомірність застосування наступних принципів при роботі з іншомовним лексичним матеріалом:

§ принцип диференційованого підходу до навчання лексики;

§ принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;

§ принцип посильної філологізації навчального процесу;

§ принцип комунікативно-ігрової спрямованості навчання;

§ принцип інтенсивності початкового етапу.

2. Зміст навчання лексики

Зміст навчання лексики можна умовно поділити на два блоки: лексичний матеріал та лексичні навички.

Зміст навчання лексики

Лексичний матеріал

Лексичні навички

§ активний лексичний мінімум

§ пасивний лексичний мінімум

§ потенціальний словник

§ репродуктивні лексичні навички;

§ рецептивні лексичні навички;

§ навички обґрунтованої здогадки;

§ навички користування різними видами словників.

Рисунок 3.1 - Зміст навчання лексики

До лексичного матеріалу (шкільного словникового запасу) відносять активний та пасивний лексичні мінімуми (реальний словник), а також потенційний словник.

- Що ви розумієте під поняттями "активний лексичний мінімум", "пасивний лексичний мінімум", "потенціальний словник"?

Активний лексичний мінімум - це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні. Пасивний лексичний мінімум - це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні). Потенціальний словник включає незнайомі ЛО, про значення яких учень може здогадатись при читання та/або аудіюванні: інтернаціональні слова; складні та похідні слова, які складаються з відомих учням компонентів;конвертовані слова; нові значення відомих багатозначних слів; слова, про значення яких можна здогадатися з контексту.

Центральною ланкою в роботі над засвоєнням лексичного матеріалу є формування лексичних навичок, які визначають лексичну правильність мовлення. Беручи до уваги різні пласти лексичного матеріалу та рецептивний чи продуктивний характер відповідного виду мовленнєвої діяльності, необхідно сформувати такі види навичок:

§ репродуктивні лексичні навички;

§ рецептивні лексичні навички;

§ навички обгрунованої здогадки;

§ навички користування різними видами словників.

До репродуктивних лексичних навичок належить вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями: виклик ЛО з довготривалої пам'яті, зовнішньомовленнєве відтворення ЛО у потоці мовлення; миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.

До рецептивних лексичних навичок належать навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні.

Навички обґрунтованої здогадки відносяться до потенціального словника при читанні та аудіюванні.

3. Труднощі засвоєння лексичних одиниць

Під час вивчення лексики учні стикаються з цілою низкою об'єктивних труднощів. Розглядаючи дане питання, слід звернути увагу на методичний, лінгвістичний та психологічний аспекти даної проблеми. З лінгвістичної точки зору труднощі можуть бути пов?язані з аналітичним устроєм іноземної мови, функціонуванням двох груп лексичної підсистеми (аналітичною та синтетичною), омонімією афіксів, багатозначністю та частиномовною поліфункціональністю лексем. З точки зору методики сумарна трудність ЛО об?єднує різні труднощі, пов?язані зі значенням ЛО, формою слова та його сполучуваністю з іншими словами. У психологічному аспекті труднощі можуть виникати через особливості розвитку психічних процесів дитини, особистісні зміни та погіршення ставлення до навчання, обмеженість навчального часу, недооцінки самостійної роботи учнів та важливості врахування індивідуальних особливостей учнів.

Найбільша складність в оволодінні лексичним значенням, як зазначають усі спеціалісти в галузі навчання іноземних мов, полягає у невідповідності значень слів рідної та іноземної мов.

- Наведіть приклади.

Наприклад, такі труднощі виникають при невідповідності обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої "фальшивої синонімії" і т.п. Справа в тому, що який би прийом семантизації не використовували, він повинен приводити до тісного зв'язку звукової форми слова з його денотатом, з конкретною діяльністю, з елементами досвіду учнів.

Учителям англійської мови добре відомі типові помилки учнів, спричинені неадекватністю правил сполучуваності слів в англійській та українській/російській мовах, особливостями їх функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові).

- Які ви можете навести приклади?

Наприклад: Answer to my questions. Listen me carefully. Замість: Answer my questions. Listen to me carefully.

Також певні труднощі можуть виникати у зв?язку із формою слова: звуковою, графічною, структурною (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі граматичних, омографів - у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багатоскладових і похідних слів).

Як відомо, вживання лексики в мовленні передбачає єдність форми і значення ЛО. Проте цей процес ускладнюється інтерференцією з боку рідної мови. Чинниками цього можуть бути:

1) розбіжності в передачі значень деяких ЛО (Порівняймо: українські слова "плакати", "кричати" - передаються в англійській мові одним словом - cry);

2) відсутність певних понять у рідній мові учнів (lady, sir, lunch);

3) різні правила сполучуваності слів тощо.

Тому планування роботи з ЛО на уроці вимагає ретельного аналізу учителем особливостей кожної ЛО, її форми (фонетичної, графічної, структурної, граматичної), значення, особливостей вживання у мовленні, вибір адекватних прийомів організації, ознайомлення, тренування і застосування відповідних ЛО у процесі спілкування. Так, при ознайомленні з назвами речей, дій, ознак, що мають конкретне значення, вчитель обирає безперекладні способи семантизації, використовуючи для цього предметно-зображальну наочність, демонстрацію дій; ознайомлення з національними реаліями вимагає застосування лінгвокраїнознавчих коментарів.

З лінгвістичної точки зору трудність вивчення англійської мови полягає в тому, що на даному етапі англійська мова є аналітичною, а українська - флективною, синтетичною. У лексичній підсистемі англійської мови співіснують дві типологічно різні частини: споконвічний аналітизований та запозичений синтетичний. На останній не розповсюджуються такі загальні для англійської мови риси, як частиномовна поліфункціональність, чіткість морфемної структури слова, односкладність кореня та слова. Ця частина лексики не приймає участі в аналітичному лексемотворенні і слабко охоплена словотворенням, проте значно активніше, ніж аналітизована частина, приймає участь у афіксальному словотворенні.

В ономасіологічному аспекті, тобто з точки зору структури та кількості категоріальних значень, складність може полягати у тому, що певний афікс, зображений однаковою графемою, може виражати різні категоріальні значення. Наприклад, флексія -s у глаголі stops має значення особи, часу, виду та стану, а у слові songs - лише числа (множина).

У семасіологічному аспекті труднощі може становити така характерна риса англійських слів як полісемантичність (багатозначність). Так, наприклад, слово boat має декілька відповідників в українській мові: човен, судно/корабель, шлюпка; coat може означати наступне: верхній одяг, пальто, піджак, кітель, хутро (тварин), шар фарби.

Також певну трудність для засвоєння лексичного матеріалу становить характерна для англійської мови слабка розмежованість між частинами мови, що зумовлює активний перехід від частиномовної спеціалізації слова, притаманної флективним мовам, до частиномовної поліфункціональності, притаманної коренеізолюючим мовам.

- Наведіть приклад.

Наприклад, слово water позначає іменник "вода" та дієслово "поливати водою".

Аналіз педагогічної практики та змісту психолого-педагогічногої літератури дозволяє виділити наступні причини забування раніше засвоєної лексики:

§ особистісні зміни та пов?язані з ними погіршення ставлення до навчання, до вивчення ІМ;

§ недооцінка вчителем мимовільного запам?ятовування, систематичного повторення під час засвоєння мови;

§ погіршення пам?яті, недостатнє використання заходів щодо активізації запам?ятовування;

§ обмеженість навчального часу, недооцінка самостійної роботи учнів.

Зазначимо, що у молодшому шкільному віці тільки починає формуватися довільна цілеспрямована увага та розуміння, а також довільне спрямоване запам'ятовування учбового матеріалу. Тому не доцільно засвоювати іноземні слова одним лише шляхом їх багаторазового повторення, бо це може призвести до появи стійкої звички заучувати механічно. Відомо, що ця звичка може стати вагомою перепоною і може бути перенесена і на інші учбові дисципліни, а позбавитися її дуже важко.

Проблема врахування індивідуальних особливостей учнів є однією з центральних проблем при вивченні іноземних мов. Н.Д.Лєвитов вважав, що жоден метод навчання і виховання не може дати потрібних результатів, якщо він застосовується без врахування індивідуальності учня. Ця проблема має велике значення для процесу навчання іноземної мови. Навіть в умовах загальноосвітніх шкіл наповнюваність груп і класів велика, проте учитель має знати індивідуальні особливості усіх учнів. Кожен учень - то своєрідна неповторна індивідуальність. Індивідуальна і мова дитини як вираження її переживань, почуттів, емоцій, стосунків з іншими людьми, моральних устремлінь. Мета вчителя - допомогти учням з різними потенційними задатками оволодіти англійською мовою.

Таким чином, лише за наявності усіх складових методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови в початковій школі (знання мови, методики викладання ІМ, психології, особистісні якості вчителя, його комунікативна та інформаційна компетенції) можливо запобігти виникнення об?єктивних труднощів під час формування лексичної компетенції молодшого школяра.

4. Етапи засвоєння лексичного матеріалу

У процесі засвоєння лексичного матеріалу можна виділити наступні етапи.

1. Етап ознайомлення учнів з новими ЛО - семантизація ЛО.

2. Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють:

c) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення;

d) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності.

Мета першого етапу - семантизувати нові ЛО, продемонструвати звукову, графічну і граматичну форми нових ЛО. Вчитель вводить нові ЛО (в реченні, ситуації, розповіді тощо); перевіряє розуміння значення нових ЛО (відповіді на запитання вчителя); проводить фонетичне опрацювання нових ЛО (вправи в імітації); демонстрація графічної і граматичної форм нових ЛО (транскрипція, форма множини).

Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення має на меті навчити учнів вживати нові ЛО на відповідному рівні. Для цього учні виконують рецептивно-репродуктивні умовно-мовленнєві вправи: імітація зразка мовлення; підстановка до зразка мовлення; трансформація зразка мовлення; завершення зразка мовлення; розширення зразка мовлення; відповідь на запитання; самостійне вживання нових ЛО.

Мета етапу автоматизації дій учнів з новими ЛО на понадфразовому рівні - навчити учнів вживати нові ЛО в коротких висловлюваннях монологічного і діалогічного характеру. Її реалізація передбачає виконання учнями рецептивно-репродуктивних умовно-мовленнєвих вправ: об?єднання зразків мовлення у мікромонолозі; об?єднання зразків мовлення у мікродіалозі.

Далі здійснюється удосконалення дій учнів з ЛО і як результат - ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), а також контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні.

5. Засоби семантизації та презентації лексичного матеріалу

Розглянемо детальніше види семантизації. Їх можна поділити на дві групи: перекладні та без перекладні.

Способи семантизації

Перекладні способи

Без перекладні способи

§ Однослівний переклад

§ Багатослівний переклад

§ По фразовий переклад

§ Тлумачення рідною мовою

§ Дефініція рідною мовою

§ Наочна семантизація

§ Мовна семантизація:

- контекст

- антоніми, синоніми

§ Дефініція іноземною мовою

§ Тлумачення значення іноземною мовою

Рисунок 3.2 - Способи семантизації

Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають:

· однослівний переклад

bird - птах

salt - сіль;

· багатослівний переклад:

go - йти, їхати, летіти, пливти;

· по фразовий переклад;

· тлумачення рідною мовою:

big - великий - означає величину, розмір;

go - рухатися будь-яким способом від даної точки;

· дефініція/визначення

watch - годинник, що носять на руці або в кишені.

- Наведіть свої приклади.

До без перекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО відносяться:

· наочна семантизація - демонстрація предметів, малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо;

· мовна семантизація:

а) за допомогою контексту, ілюстративного речення. Наприклад, The basket weights 5 pounds.

б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами іноземної мови - за допомогою антонімів і зрідки синонімів. Наприклад, cold - warm, quick - slow;

· дефініція іноземною мовою - опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів (a teenager - a person from 13 to 19 years of age);

· тлумачення значення ЛО іноземною мовою (sir - a respectful term of address to a man).

- Наведіть свої приклади.

6. Система вправ для формування лексичних навичок

Мета навчання лексичних засобів спілкування полягає в оволодінні учнями навчальним матеріалом для здійснення спілкування і взаємодії в ситуаціях, які моделюються на уроці і які мають бути наближені до умов реальної комунікації. Тому вчитель має забезпечити не тільки мотивацію ознайомлення з новими ЛО, але й мотиви кожного завдання і вправи при організації тренування. Наприклад, мотивом для засвоєння назв свійських тварин служить запрошення відвідати Лондонський зоомагазин та усвідомлення учнями необхідності підготуватися до розмови з продавцем, отримати потрібну інформацію, пов'язану з перспективою їхньої діяльності. Доцільним у цьому плані є ознайомлення дітей з деякими стереотипами поведінки британців - їх ставлення до домашніх тварин, що має розширити коло країнознавчих фонових знань учнів. Отже подача нової лексики має відбуватися в цьому разі за допомогою лінгвокраїнознавчого коментаря, предметної та зображальної наочності.

Під час автоматизації дій учнів з новими ЛО доцільно використовувати рецептивно-репродуктивні та продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи наступні види вправ:

§ імітація ЗМ;

§ лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

§ підстановка у ЗМ;

§ завершення ЗМ;

§ розширення ЗМ;

§ відповіді на інші типи запитань;

§ самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

§ об'єднання ЗМ у понадфразові єдності -- діалогічну та монологічну.

Слід прокоментувати деякі види вправ. Так, якщо учитель починає із загальних запитань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння учнями ЛО; почати репродукцію нової ЛО доцільно або з імітації ЗМ, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у запитанні вчителя. Більш прийнятними є також лаконічні, а не повні відповіді на спеціальні запитання. Вправи на завершення ЗМ не слід змішувати із вправами на заповнення пропусків (відповідними ЛО).

Підстановчі елементи у вправах можуть бути вербальними і підказуватися усно вчителем або подаватися списком, з якого учень може вибирати потрібну ЛО, та невербальними (малюнки тощо).

3.2 Структура та зміст практичного модуля з теми "Формування лексичної компетентності"

Як відомо, практичне заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Основна дидактична мета практичного заняття -- розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів [11, С. 22]. На практичних заняттях студенти набувають декларативних і процедурних знань, демонструючи результати самостійного аналізу вправ чинних підручників і навчальних посібників, аналізуючи з викладачем методики дидактичні матеріали та проведені одногрупниками фрагменти уроків. Розігруючи у формі ділової гри "вчитель - учні - експерти" укладені самостійно фрагменти, студенти оволодівають навичками проведення уроків англійської мови в початковій школі [7, С. 20].

Практичне заняття

Тема. Технологія формування в молодших школярів лексичної компетенції.

Мета: набути процедурних знань про технологію формування в молодших школярів лексичної компетенції.

Завдання:

- конкретизувати знання про етапи формування в молодших школярів лексичних навичок;

- набути уявлення про способи семантизації лексичних одиниць;

- вдосконалити знання про систему вправ для формування лексичної компетенції;

- ознайомитися з лексичними вправами в чинних підручниках з англійської мови для початкової школи.

План

1. Загальна характеристика етапів формування лексичних навичок.

2. Засоби та прийоми семантизації лексичних одиниць.

3. Система вправ для формування лексичних навичок молодших школярів.

Література.

1. Бурлаков М.О. Зорова наочність як засіб семантизації іншомовної лексики // Іноземні мови. - 2005. - № 1. - С. 20-21.

2. Ветохов А.М. Причины забывания лексико-грамматического мтериала в сресдних и старших класах // Іноземні мови. - 2000. - № 3. - С. 9-10.

3. Данилевська-Бабій Г.Я. Врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання іноземної мови // Іноземні мови. - 2001. - № 1. - С. 15-16.

4. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. - М.: Изд. МГУ, 1986. - 100 с.

5. Коломінова О.О. Формування англомовної лексичної компетенції у молодших школярів // Іноземні мови. - 2005. - №2. - С.48-50.

6. Основы методики преподавания иностранного языка /Под ред. Бухбиндера В.А. - К.: Вища школа, 1986. - 334 с.

Перелік основних підручників англійської мови для початкової школи

1. Биркун Л.В. English: Підручник для 3-го класу. - К.: Генеза, 2004. - 152 с.

2. Биркун Л.В. English: Підручник для 4-го класу. - К.: Генеза, 2004. - 176 с.

3. Горець І.Г., Щупак І.Г. English: Підручник для 2-го класу. - Запоріжжя: Прем?єр, 2002. - 144 с.

4. Горець І.Г., Щупак І.Г. English: Підручник для 3-го класу. - Запоріжжя: Прем?єр, 2003. - 176 с.

5. Горець І.Г., Щупак І.Г. English: Підручник для 4-го класу. - Запоріжжя: Прем?єр, 2004. - 182 с.

6. Карп?юк О.Д. English: Підручник для 2-го класу. - К.: Прок-Бізнес, 2004. - 144 с.

7. Карп?юк О.Д. English: Підручник для 3-го класу. - К.: Навчальна книга, 2004. - 160 с.

8. Карп?юк О.Д. English: Підручник для 4-го класу. - К.: Навчальна книга, 2004. - 174 с.

9. Несвіт А.М. English: Підручник для 3-го класу. - К.: Генеза, 2004. - 168 с.

10. Несвіт А.М. English: Підручник для 4-го класу. - К.: Генеза, 2004. - 176 с.

11. Плахотник В.М. English 2: Підручник для 2-го класу. - К., Ірпінь: ВТФ Перун, 2003. - 200 с.

12. Плахотник В.М., Полонська Т.К. English 3: Підручник для 3-го класу. - К., Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. - 160 с.

13. Кучма М.О., Морська Л.І., Плахотник В.М. English 4: Підручник для 4-го класу. - К., Ірпінь: ВТФ Перун, 2004. - 160 с.

14. Elizabeth Gray, Virginia Evans. Welcome: Starter b (Pupil's book). - Express Publishing, 2006. - 70 c.

Індивідуальні завдання

1. Ознайомтесь з лексичними вправами одного з уроків обраного Вами підручника чи посібника. За наведеною нижче схемою підготуйте їх характеристику.

1. Тема уроку.

2. Кількість лексичних вправ.

3. Практичні цілі вправ.

4. Етап формування лексичної навички.

5. Способи семантизації лексичних одиниць.

6. Доцільність використання вправи та Ваші пропозиції.

2. Підберіть цікаві приклади семантизації лексичних одиниць. Приготуйтесь продемонструвати їх перед аудиторією.

3. Самостійно складіть або підібрати приклади різних видів вправ.

Відповідно до критеріїв оцінювання знань, умінь та навичок студентів з шкільного курсу англійської мови, розроблених на кафедрі іноземних мов, знання студентів 421 групи (16 студентів) були оцінені наступним чином. 5 (31,25%) студентів отримали оцінку 5 (А), 3 (18,75%) - 4,5 (В), 3 (18,75 %) - 4 (С) і 1(6,25 %) студент отримав оцінку 3 (Е). Абсолютна успішність 100%, якість знань 50%.

3.3 Методичне забезпечення модуля самостійної роботи

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Вона передбачає самостійне опрацювання певної частини теми. Зазвичай для цього відводиться найлегший матеріал, який чітко і доступно висвітлений у літературних джерелах, не містить у собі протиріч та проблематики, має переважно теоретичну цінність і не має широких можливостей для створення проблемної ситуації, організації дискусії. Запропонований нами модуль самостійної роботи відповідає вищезазначеним особливостям. Сформульовані питання та завдання для опрацювання допоможуть студентам систематизувати та закріпити знання з даної теми.

Самостійна робота

Тема. Теоретичні засади формування лексичної компетенції молодших школярів.

Мета: поглибити та розширити декларативні знання про зміст і мету навчання лексики в початковій школі, словниковий запас учнів, шкільних лексичних мінімум та критерії його відбору.

Завдання:

- вивчити базову термінологію з теми;

- конкретизувати знання про зміст навчання лексики в початковій школі;

- ознайомитися з критеріями відбору лексичних мінімумів;

- ознайомитись з основними труднощами, що виникають під час формування лексичних навичок..

Питання для опрацювання:

1. Базова термінологія.

2. Зміст навчання лексики в початковій школі.

а) лексичний матеріал;

б) лексичні навички.

3. Критерії відбору лексичних мінімумів.

4. Труднощі навчання лексичного матеріалу.

Завдання

Опрацювавши науково-методичну літературу, складіть таблиці, що відображатимуть основний зміст питань.

Зміст навчання лексики

Лексичний матеріал

Лексичні навички

§

§

§

§

§

§

§

Шкільний лексичний мінімум

Реальний словник

Потенційний словник

Критерії відбору лексичного матеріалу

Основні критерії

Додаткові критерії

Труднощі навчання лексичного матеріалу

Об?єктивні труднощі

Шляхи подолання

Лінгвістичні труднощі

Методичні труднощі

Психологічні труднощі

Список рекомендованої літератури

1. Бабенко Т.В. Навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. - Львів: НЛУ ім. І.Франка, 2002. - 222с.

2. Коломінова О.О. Формування англомовної лексичної компетенції у молодших школярів // Іноземні мови. - 2005. - №2. - С.48-50.

3. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Колектив авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 1999. - 313с.

4. Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной школе: Учебное пособие для студентов пед. колледжей / Под ред. В.М.Филотова. - Ростов н/Д: Феникс, 2004. - 416 с.

5. Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в общеобразовательных учебных заведениях: Пособие для учителей и студентов пед. вузов. - 3-е изд. - М.: Просвещение, 2000. - 232 с.

6. Роман С.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. - К.: Ленвіт, 2005. - 208 с.

Методичні рекомендації

При опрацюванні даної теми слід засвоїти наступну базову термінологію:

методична компетентністьmethodical competence

/implement

лексична компетенціяlexical competence

лексичний мінімумvocabulary minimum

лексична навичка vocabulary skill

лексична одиницяlexical unit

лексичний запасvocabulary /lexis

активний словниковий запасactive vocabulary

пасивний словниковий запасpassive vocabulary

потенціальний словниковий запасpotential vocabulary

Зміст навчання лексики складають два блоки: лексичний матеріал та лексичні навички. Лексичний матеріал складають реальний словник (активний та пасивний лексичні мінімуми) та потенціальний словник. Виділяють репродуктивні (говоріння, письмо) та рецептивні (аудіювання, читання), а також навички обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць потенціального словника та навички користування різними видами словників.

Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесення до активного або пасивного мінімуму. І.В.Рахманінов усі критерії розподіляє на основні та додаткові. До основних належать: семантична цінність, тобто важливість поняття, позначеного даним словом; здатність до поєднання з якомога більшою кількістю інших слів; стилістична необмеженість, тобто приналежність слова як до усного розмовного мовлення, так і до книжкового. Додаткові критерії: багатозначність; словотворча цінність; здатність слів виконувати конструктивну функцію у реченні; частотність.

Труднощі засвоєння лексичного матеріалу можна умовно віднести до лінгвістичних, методичних та психологічних. З лінгвістичної точки зору труднощі можуть бути пов?язані з аналітичним устроєм іноземної мови, функціонуванням двох груп лексичної підсистеми (аналітичною та синтетичною), омонімією афіксів, багатозначністю та частиномовною поліфункціональністю лексем. З точки зору методики сумарна трудність ЛО об?єднує різні труднощі, пов?язані зі значенням ЛО, формою слова та його сполучуваністю з іншими словами. У психологічному аспекті труднощі можуть виникати через особливості розвитку психічних процесів дитини, особистісні зміни та погіршення ставлення до навчання, обмеженість навчального часу, недооцінки самостійної роботи учнів та важливості врахування індивідуальних особливостей учнів.

3.4 Підсумкова тека з теми. Результати апробації

Підсумкова тека з теми вивчення має на меті проведення поточного контролю, що має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, а також до виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією) [18, С. 37].

Ми пропонуємо розроблену нами підсумкову теку у вигляді тестових завдань. Питання, наведені нижче, охоплюють весь матеріал, що розглядався у лекційному, практичному та самостійному модулях. Щоб мати можливість більш об?єктивно оцінити знання студентів з вивченої теми у пропоноване нами опитування ми включили як відкриті, так і закриті тестові завдання. Належна підготовка до всіх вищезазначених форм організації навчального процесу гарантує відсутність утруднень при складанні поточного контролю.

Підсумкова тека по темі "Формування лексичної компетенції молодших школярів"

1. Продовжіть твердження.

Під лексичною компетенцією розуміють ….

2. Лексичні знання включають:

а) знання про графічну форму та семантику слів;

б) знання про графічну форму, семантику слів та правила їх сполучуваності;

в) знання з граматики, про графічну та звукову форму ЛО, семантики слів та правил їх сполучуваності.

3. Який із прикладів не є прийомом розвитку лексичної компетенції:

а) експозиція слів та сталих виразів;

б) презентація слів у контексті;

в) заучування списків слів з перекладом;

г) тренування у використанні одномовних та двомовних словників;

д) презентація слів з використанням наочності;

е) немає правильної відповіді.

4. Що складає зміст навчання лексики?

а) лексичний матеріал;

б) словники;

в) лексичні навички.

5. Лексичний матеріал включає:

а) активний і пасивний лексичний мінімум;

б) потенціальний словник;

в) реальний та потенціальний словник.

6. Що входить до реального словника?

а) активний лексичний мінімум;

б) пасивний лексичний мінімум;

в) незнайомі ЛО, про значення яких учень може здогадатися.

7. Що складає потенціальний словник?

а) двомовний словник;

б) інтернаціональні слова;

в) похідні слова.

8. Які лексичні навички необхідно сформувати у молодших школярів?

а) репродуктивні та рецептивні лексичні навички;

б) навичку перекладання та говоріння;

в) навички обґрунтованої здогадки та користування різними видами словників.

9. Вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації - це:

а) рецептивні лексичні навички;

б) репродуктивні лексичні навички;

в) навички обґрунтованої здогадки.

10. Навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні - це:

а) рецептивні лексичні навички;

б) репродуктивні лексичні навички;

в) навички обґрунтованої здогадки.

11. До потенціального словника при читанні та аудіюванні відносяться:

а) рецептивні лексичні навички;

б) репродуктивні лексичні навички;

в) навички обґрунтованої здогадки.

12. Запишіть послідовно етапи формування лексичних навичок.

13. Метою етапу ознайомлення учнів з новими ЛО є:

а) семантизувати та продемонструвати звукову, графічну й граматичну форми нових ЛО;

б) вивчити якомога більше нових слів;

в) навчити учнів уживати нові ЛО на рівні речення.

14. Змістом етапу ознайомлення з новими ЛО є:

а) фонетичне опрацювання нових ЛО;

б) самостійне вживання нових ЛО;

в) перевірка розуміння значення нових ЛО.

15. Змістом етапу автоматизації дій учнів з новими ЛО на рівні фрази є виконання учнями рецептивно-репродуктивних умовно-мовленнєвих вправ:

а) у підстановці до зразка мовлення;

б) в об?єднанні зразків мовлення в коротких висловлюваннях;

в) в завершенні зразка мовлення.

16. Змістом етапу автоматизації дій учнів з новими ЛО на рівні понадфразової єдності є виконання учнями рецептивно-репродуктивних умовно-мовленнєвих вправ:

а) в об?єднанні зразків мовлення в мікромонолозі;

б) в розширенні зразка мовлення;

в) в об?єднанні зразків мовлення в мікродіалозі.

17. Назвіть основні групи семантизації ЛО:

а) однослівний та багатослівний переклад;

б) перекладний та безперекладний способи семантизації;

в) мовна та наочна семантизація.

18. Який з видів семантизації не належить до групи перекладних способів?

а) однослівний/багатослівний переклад;

б) тлумачення рідною мовою;

в) дефініція іноземною мовою.

19. Перерахуйте способи безперекладної семантизації.

20. Який вид семантизація використали у даному випадку: go - рухатися будь-яким способом від даної точки?

а) багатослівний переклад;

б) тлумачення рідною мовою;

в) дефініція рідною мовою.

Ключі до тестів

1. Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо).

2 - в

3 - е

4 - а, в

5 - в

6 - а, б

7 - б, в

8 - а, в

9 - б

10 - а- в

12 -

Етап ознайомлення учнів з новими ЛО - семантизація ЛО.

Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють:

e) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення;

f) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності.

13 - а

14 - а, в

15 - б, в

16 - а, в

17 - б

18 - в

19 -

-наочна семантнизація

-мовна семантизація

-дефініція іноземною мовою

-тлумачення іноземною мовою

20 - б

Результати проведення тестового контролю були перевірені згідно з такими критеріями оцінювання знань студентів.

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ХДУ

Кількість правильних відповідей

А

5

19-20

В

4,5

17-18

С

4

15-16

D

3,5

13-14

E

3

10-12

FX

2

7-9

F

1

Менше 7

Рисунок 3.3 - Критерії оцінювання результатів тестового контролю

8 студентів отримали оцінку 5 (А), 3 студент - 4,5 (В), 5 - 4 (С). Якість знань складає 80%. Це свідчить про досить високий рівень сформованості методичної компетентності з теми "Формування лексичної компетентності" майбутніх вчителів англійської мови початкових класів. Якість знань з 50% зросла до 80%.

ВИСНОВКИ

Херсонський державний університет є одним з європейських ВНЗ, які приєдналися до Болонського процесу. Це зумовило ряд змін як кількісного, так і якісного характеру у навчально-виховному процесі. Головним удосконаленням, на нашу думку, став перехід до кредитно-модульної системи навчання. Дана робота мала на меті дослідити процес професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови в початковій школі на факультеті дошкільної та початкової освіти ХДУ, зокрема систему формування методичної компетентності з лексики. У ході проведення наукового дослідження ми дійшли наступних висновків.

Опрацювання наукової, науково-методичної літератури показало, що поняття "компетентність" є комплексним і до кінця не визначеним. Виділяють такі компоненти методичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови: психологічні, професійно значимі особистісні якості; інтелектуально-педагогічна компетентність; комунікативна компетентність; інформаційна компетентність. На нашу думку, найбільш доцільним визначенням поняття "методична компетентність вчителя ІМ початкової школи" є наступне: сукупність його методичних знань, навичок і вмінь та індивідуальних, суб'єктних й особистісних якостей, яка функціонує як здатність проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивовувати, досліджувати і контролювати навчальний, пізнавальний, виховний і розвиваючий аспекти іншомовної освіти молодших школярів у класній та позакласній роботі з іноземної мови через і під час спілкування з учнями. Найбільш важливими компонентами методичної компетентності ми вважаємо психолого-педагогічну компетентність, знання методики формування лексичних навичок, знання особливостей організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

Ознайомившись із досягненнями закордонних науковців у галузі формування методичної компетентності, ми дійшли висновку, що методи навчання ІМ за кордоном можна поділити на дві великі групи. До першої належать методи, орієнтовані на групову роботу, які переважно прийшли до Європи із США, наприклад: "Natural Approach", "Community Language Learning", "Counseling Learning", "Total Physical Response", "Silent Way", нейролінгвістичне програмування NLP (Neurolinguistic Programming). До другої групи належать європейські методи, такі як сугестопедія, драма-педагогіка, TANDEM-метод, навчання через навчання LDL (Lernen-durch-Lehren Methode), тематико-орієнтоване навчання TZL (Themenzentrierte Interaktion), Freire-педагогіка. Вони відрізняються від комунікативного методу навчання, який є основним у вітчизняній методиці викладання ІМ, тим, що роль вчителя у навчальному процесі відходить на другий план, він виступає організатором та спостерігачем (нарпиклад, метод Silent Way); діяльність вчителя можуть виконувати самі учні (наприклад, TANDEM-метод); провідне місце відводиться невербальній комунікації (наприклад, сугестопедичні методи); розуміння ІМ передує говорінню (наприклад, Total Physical Response). Закордонній методиці викладання ІМ характерне надання великого значення застосуванню аудіовізуальних та інших технічних засобів, що удосконалюють процес оволодіння мовою, але при цьому зменшується роль живого спілкування, що не може не відобразитись на мовленні учнів та здатності вступати у безпосередню комунікацію. Однак сучасні тенденції зумовлюють активне застосування закордонних методів навчання або принаймні їх елементів, досягаючи при цьому більш ефективних умов формування в учнів комунікативної компетенції - здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації.

Розглядаючи питання педагогічних умов формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики, необхідно охарактеризувати детальніше поняття методичної компетентності. Вона складається з наступних компонентів: психолого-педагогічного, комунікативного, інтелектуально-педагогічного та інформаційного. Майбутньому вчителю необхідно не лише дати знання, уміння та навички з фахових дисциплін, але й сформувати такі складові особистості як мотиваційну, етичну, соціальну й поведінкову, розвивати професійно-педагогічну спрямованість, критичне мислення й особистісні якості. За умов кредитно-модульної системи ці завдання реалізуються під час проведення усіх форм організації навчально-виховного процесу.

Нами був розроблений та апробований на базі ФДПО у 421 групі змістовий модуль з теми "Формування лексичних навичок". Проведене практичне заняття показало високий рівень підготовки студентів Результати тестового контролю продемонстрували досить високий показник абсолютної успішності (80 %). Це свідчить про те, що розроблений нами змістовий модуль формування професійної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики в умовах кредитно-модульного навчання є ефективним і може бути використаний на базі ФДПО для студентів спеціальності "Початкове навчання. Спеціалізація: англійська мова".

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабенко Т.В. Навчання англійської мови в початковій школі [Текст] / Т.В. Бабенко. - Львів: НЛУ ім. І.Франка, 2002. - 222 с.

2. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам [Текст] / Б.В. Беляев. - М.: Просвещение, 1965. - 227 с.

3. Бенедиктов Б.А. Психология овладения иностанным языком[Текст] / Б.А. Бенедиктов. - Минск: Высшая школа, 1974. - 335 с.

4. Бєляєв Ю.І., Мішуков О.В. Навчальний процес у ХДУ[Текст] /: Хрестоматія. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007, - 256 с.

5. Бим И.Л., Садомонова Л.В. Некоторые актуальные проблемы организации обучения иностранным языкам[Текст] / // Иностранные языки в школе. - 1998. - № 6. - С. 4-5.

6. Бігич О.Б. Чинні вітчизняні навчально-методичні комплекси та навчальні посібники з англійської мови для початкової школи [Текст] / // Іноземні мови. - 2007. - №3. - С. 44-48.

7. Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи[Текст] /: Навч. посібник. - К.: Ленвіт, 2006. - 200с.

8. Богоявленский Д.Н. Формировании приемов умственной работы учащихся как путь развития мышления [Текст] / // Вопросы психологии. - 1962. - № 4. - С. 74-82.

9. Болонський процес: Документи / Укладачі: З.І. Тимошенко, А.М. Греков, Ю.А. Гапон, Ю.І. Палеха. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2008. - 169 с.

10. Болюбаш Я.Я. Державна програма "Вчитель" - поступ назустріч учителю [Текст] / Я.Я. Болюбаш // Освіта Укараїни. - 2005. - № 17. - С. 6-15.

11. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти [Текст] /Я.Я. Болюбаш.-- К.: ВВП «КОМПАС», 1997. - 64с.

12. Бориско Н.Ф. О компетенции владения иностранным язиком [Текст] / Н.Ф. Бориско // Іноземні мови. - 2010. - №1. - С. 8-15.

13. Боровко З.И. Некоторые проблемы потенциального словаря при аудировании [Текст] / И.З. Боровко. // Иностранные языки в школе. - 1972. - № 6. - С.47-48.

14. Бурлаков М.О. Зорова наочність як засіб семантизації іншомовної лексики [Текст] / О.М. Бурлаков // Іноземні мови. - 2005. - № 1. - С. 20-21

15. Венгер Л.А. Восприятие и обучение [Текст] / А.Л. Венгер. - М.: Просвещение, 1969. - 365с.

16. Ветохов А.М. Причины забывания лексико-грамматического материала в средних и старших класах [Текст] / А.М. Ветохов // Іноземні мови. - 2000. - №3. - С. 9-10.

17. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури [Текст] /С.С. Вітвицька - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 316с.

18. Гальскова Н.Д. Современная методика обучени иностранному языку: Пособие для учителя [Текст] /Н.Д. Гальскова. - М.: АРКТИ, 2000. - 164 с.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.