Пріоритети здоров’язберігаючої діяльності

Культивування у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я. Розвиток пізнавальних інтересів до власного організму. Формування рухових навичок, розвиток фізичних якостей, оптимізація рухової активності. Моніторинг здоров’я дітей дошкільного віку.

Рубрика Педагогика
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2011
Размер файла 26,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У професійно-педагогічній практиці вихователями мають бути враховані пріоритети здоров'язберігаючої діяльності:

культивування у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров'я (фізичного, психічного та соціального) як єдиного цілого, покращення адаптаційних можливостей дитячого організму;

закріплення педагогом ефектів окремих оздоровчих заходів у вигляді константних психосоматичних станів дитини, які надалі зможуть відтворюватися у режимі саморозвитку;

формування довільної регуляції життєвих функцій організму розвитку творчої уяви;

виховання у дитини здатності до самосприйняття власної тілесної будови у можливих для нього формах;

прищеплення дітям навичок взаємодопомоги у відповідних ситуаціях та основ самокорекції;

активізація та розвиток пізнавальних інтересів до власного організму;

формування валеологічних уявлень у дітей;

розвиток емоційного співчуття іншим людям;

впровадження здорового способу життя як основи повсякденної діяльності.

Слід зазначити, що здоров'язберігаюче середовище не можливе без впровадження здоров'язберігаючих технологій це два взаємопов'язані процеси. Специфіка організації педагогічного процесу дошкільного навчального закладу дозволяє стверджувати, що здоров'язберігаючі технології за ступенем впливу на здоров'я дитини є найбільш дієвими. Головною їхньою ознакою являється використання психолого-педагогічних методів та прийомів, комплексний підхід до вирішення проблем збереження та зміцнення здоров'я.

Аналіз досліджень у сфері технологізації навчально-виховного процесу, забезпечення його оздоровчого спрямування[7; 16; 18; 21; 26], дозволяє стверджувати, що поняття «здоров'язберігаючі освітні технології» має декілька аспектів. Дане поняття визначають

як системно організовану сукупність програм, методів, прийомів, засобів та форм організації навчально-виховного процесу, що не завдає шкоди здоров'ю його суб'єктам;

як якісну характеристику педагогічних технологій за критеріями їхнього впливу здоров'я педагогів та вихованців;

як технологічну основу здоров'язберігаючої педагогіки.

Виділяють три підгрупи: організаційно-педагогічні технології, що визначають структуру педагогічного процесу, попереджують стан втоми, явище гіподинамії та інших дезадаптивних станів; психолого-педагогічні технології, пов'язані з безпосередньою професійною діяльністю, в тому числі психолого-педагогічний супровід педагогічного процесу; навчально-виховні технології, які включають програми з формування у дітей знань основ здорового способу життя, культури здоров'я.

Здоров'язберігаючі технології у сучасній дошкільній освіті спрямовані на вирішення актуального освітнього завдання - збереження та зміцнення здоров'я суб'єктів навчально-виховного процесу (дітей, педагогів, батьків). Реалізація здоров'язберігаючих технологій на рівні дитини - забезпечення високого рівня реального стану здоров'я вихованців дошкільного начального закладу та виховання валеологічної культури як сукупності свідомого ставлення дитини до власного здоров'я та здоров'я інших людей, знань про здоров'я та навичок його збереження та зміцнення, валеологічної компетентності, яка дозволяє дитині самостійно й ефективно вирішувати завдання щодо здорового способу життя та безпечної поведінки, пов'язані з наданням елементарних (у відповідності з віковими можливостями дітей) медичної, психологічної самодопомого та допомоги. На рівні дорослих - сприяння становленню культури здоров'я, зокрема й культури професійного здоров'я, вихователів та валеологічної просвітницької діяльності серед різних груп населення.

На нашу думку, класифікація здоров'язберігаючих технологій подана Дерунською В. О., найбільш повно відповідає особливостям функціонування та структурним компонентам здоров'язберігаючого середовища [10]. Це такі види технологій: лікувально-профілактичні; фізкультурно-оздоровчі; технології, спрямовані на забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини; здоров'язбереження та здоров'язбагачення педагогів; валеологічного просвітництва батьків; здоров'язберігаючі освітні технології.

Складовим елементами лікувально-профілактичних технологій є:

організація моніторингу здоров'я дітей дошкільного віку;

розробка рекомендацій стосовно оптимізації дитячого здоров'я;

організація та контроль стану організації харчування дітей;

здійснення лікувально-педагогічного контролю за фізичними навантаженнями дітей в процесі фізичного виховання;

контроль за організацією і проведенням спеціальних загартовуючих процедур;

організація профілактичних заходів;

організація контролю та допомога у дотриманні вимог ДСанПіН;

активна участь в організації здоров'язберігаючого середовища.

До складових елементів фізкультурно-оздоровчих технологій відносять:

формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей, оптимізація рухової активності;

становлення фізичної культури дитини;

розвиток дихальної системи;

профілактика порушення постави та виникнення плоскостопості;

виховання потреби у щоденній руховій активності та турботи про власне здоров'я.

Технологій забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини представлені технологіями психологічного та психолого педагогічного супроводу розвитку дитини.

Технології здоров'язбереження та здоров'язбагачення педагогів охоплюють технології, спрямовані на розвиток культури здоров'я педагогів, зокрема й культури професійного здоров'я, формування стійкої мотивації до ведення здорового способу життя.

Технології валеологічного просвітництва батьків включають інформування за допомогою різних засобів, нетрадиційні, зокрема інтерактивні форми роботи з батьками, майстре-класи, тренінги тощо.

За типами технології поділяють на здоров'язберігаючі (профілактичні заходи, забезпечення рухової активності, вітамінізація, організація раціонального харчування тощо); оздоровчі (фізичне виховання, технології терапевтичного спрямування: фітболгімнастика, дихальна гімнастика, аромотерапія, арт-терапія та інші); технології навчання здорового способу життя (заняття валеологічного змісту та включення відповідної тематики до різних форм організації життєдіяльності дітей у дошкільному закладі); виховання культури здоров'я (дні (тижні) здоров'я, свята, змагання та інші).

За характером діяльності Мітіна Є. П здоров'язберігаючі технології поділяють на вузькоспеціалізовані та комплексні (інтегровані) [17]. За напрямами діяльності до вузькоспеціалізованих відносять: медичні (технології профілактики захворювань, корекції соматичного здоров'я, абілітації та реабілітації, санітарно-гігієнічної діяльності); освітні, орієнтовані на збереження здоров'я (інформаційно-навчальні та виховні); соціальні (технології організації здорового та безпечного способу життя, профілактики та корекції девіантної поведінки); психологічні (технології забезпечення психологічного комфорту, профілактики та психокорекції психічних відхилень у розвитку, супроводу та підтримки, забезпечення особистісного розвитку).

Комплексні (інтегративні) технології включають технології комплексної профілактики захворювань (фізкультурно-оздоровчі та валеологічні); технології, які сприяють збереженню здоров'я та технології, які прилучають дітей до ведення здорового способу життя.

Ми переконані у тому, що ефективність позитивного впливу на здоров'я дітей різноманітних здоров'язберігаючих технологій визначається не скільки якістю кожного із структурних елементів кожної з них, стільки адекватністю їх впровадження до навчально-виховного процесу, спрямованого на збереження та зміцнення здоров'я дітей та вихователів, та відповідністю реалізації цілісних завдань.

Вибір здоров'язбережувальних технологій залежить від програми діяльності дошкільного навчального закладу, пріоритетних навчально виховних завдань, стану здоров'я вихованців, їх інтересів та уподобань, врахування спрямованості засобів оздоровлення на вдосконалення основних показників фізичного розвитку дітей, наявного кадрового потенціалу (актуальним є питання психологічної готовності вихователів до перебудови власної професійної діяльності, впровадження інноваційних технологій, самоудосконалення, рівень усвідомлення відповідальності за власне здоров'я та здоров'я своїх вихованців), матеріально-технічного забезпечення (наявність окремого приміщення для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних майданчиків, фізкультурних куточків в групових кімнатах, фізіотерапевтичного кабінету, фіто-кімнати, кімнати для відпочинку вихователів тощо), екологічних факторів (екологічна ситуація в країні, регіоні, наповнюваність груп, відповідність санітарно-гігієнічних та санітарно-технічним вимогам), наявного рівня співпраці з батьками вихованців, усвідомлення ними значущості цілеспрямованої роботи із збереження та зміцнення здоров'я дітей (батьки мають бути прикладом для власних дітей), можливостей ефективно здійснювати моніторинг результативності запроваджуваних технологій.

Крім того, будь-яка здоров'язберігаюча технологія повинна відповідати критеріям технологічності, як системність, комплексність, цілісність, науковість, концептуальність, розвиваючий характер, структурність, ієрархічність, логічність, алгоритмічність, наступність, варіативність, гнучкість, процесуальність, керованість, інструментальність, діагностичність, прогнозованість, ефективність, оптимальність, відтворюваність [24].

У сучасних дошкільних закладах здоров'язбережувальні технології набули широкого розповсюдження. Вихователі використовують казкотерапію, фітболгімнастику, пальчикову гімнастику, психогімнастику, дихальну гімнастику, кінезорефлексотерапію, аромо- та фітотерапію, кисневі напої, кольоротерапію, різні види масажу (з використанням щіток, шишок, горішків, точковий, самомасаж), музикотерапію, ігровий тренінг, піскотерапію, авторські технології, урізноманітнюють роботу шляхом застосування нетрадиційного обладнання тощо. Проте часто спостерігається безсистемне та епізодичне їх використання, не забезпечується цілісність в організації здоров'язберігаючого простору, не завжди впровадженню технології передує діагностика стану здоров'я дітей та усвідомлення кінцевого результату, перспективи подальшого удосконалення.

Під час проектування здоров'язберігаючого середовища дошкільного навчального закладу необхідно забезпечити наступні педагогічні умови:

розробка та затвердження здоров'язберігаючої концепції, формулювання стратегічних цілей та завдань,

здійснення діагностики та моніторингу стану здоров'я дітей (особливу увагу слід приділити визначенню чітких критеріїв та показників),

прилучення дітей до основ здорового способу життя, формування валеологіної компетентності,

підвищення професійної компетентності педагогічного колективу в контексті здоров'язбережувальної діяльності, формування культури здоров'я,

змістовна взаємодія всіх суб'єктів педагогічного процесу (адміністрація, вихователі, інструктор з фізичної культури, психолог, медична сестра, діти, батьки), визначення їхніх обов'язків та відповідальності в реалізації програмних цілей.

Аналіз практики дошкільного виховання та експериментальних дослідження з впровадження здоров'язберігаючих технологій в практику роботи дошкільного навчального закладу, дозволяє сформулювати поради щодо застосування таких технологій у роботі з дітьми:

чітке планування власної здоров'язберігаючої діяльності; обізнаність обраної інноваційної технології;

створення відповідного середовища;

налагодження ефективної співпраці з батьками дітей, забезпечення єдності підходів дошкільного навчального закладу і батьків до запроваджуваної технології;

залучення вихованців тільки за їх власним бажанням та з врахуванням потреб й можливостей;

підтримка вихователями власного здоров'я на високому рівні (здорову дитину може виховувати здоровий педагог);

регулювання індивідуальних навантаження,

врахування принципу прогресування фізичних навантажень; використання в своїй діяльності екологічно доцільних предметів;

дотримання гігієнічних вимог щодо організації навчального процесу;

самовдосконалення.

Основою для розробки критеріїв ефективності функціонування здоров'язберігаючого середовища можуть слугувати наступні: матеріально технічна забезпеченість здоров'язберігаючого середовища, їх відповідність санітарно-гігієнічним нормам (розташування приміщень, наявність санітарно-технічного, медичного, фізкультурного обладнання та оснащення, комплектування груп, стан предметно-ігрового середовища); відповідність організації системи харчування чинним санітарним правилам та нормам; міжособистісні взаємини між суб'єктами навчально-виховного процесу (розвиток соціальної активності та формування основ комунікативної компетентності вихованців); стан фізичного та психічного здоров'я дітей і вихователів (індекс здоров'я, динаміка здоров'я, зниження захворюваності, підвищення емоційного та емоційного тонусу); показники рухової підготовленості дітей, рівень професійної компетентності педагогів, цілісність оздоровчих впливів та стабільність результатів.

Отже, створення здоров'язберігаючого середовища процес, який вимагає чіткого усвідомлення усіма суб'єктами навчально-виховного процесу значущості відповідального ставлення до власного здоров'я. Таке середовище має забезпечувати не лише збереження та зміцнення здоров'я дітей, а й формування культури здоров'я. Лише злагоджена та змістовна співпраця дошкільного навчального закладу та родини у сфері здоров'язбереження зможе забезпечити успішну реалізацію здоров'язберігаючих технологій, спрямованих на покращення стану здоров'я дітей.

здоров'я діти руховий активність

Література

Беленька Г. В., Богініч О. Л., Машовець М. А. Здоров'я дитини - від дитини. - К.: СПД Богданова А. М., 2006. - 220 с.

Богініч О. Л. Сутність здоров'язберігаючого середовища у життєдіяльності дітей дошкільного віку О. Л. Богініч Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Вип. ХVІІ-ХVІІІ - Івано Франківськ : ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. - С. 191-199.

Брехман И. Валеология - наука о здоровье. - 2-е изд. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 208 с.

Волошина Л. Н. Развитие здоровьесберегающего образовательного пространства дошкольных учреждений: методология, теория, практика. Дис. д-ра пед. наук 13.00.04: Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры - Екатеринбург, 2006 - 434 с.

Глазырина Л. Д. Научно-методические основі реализации оздоровительного, воспитательного и образовательного направлений программі физического воспитания дошкольников. автореф. дисс. На соискание научной степени доктора пед. наук : спец. 13.00.04 “Теория и методика профессионального образования” / Л. Д. Глазырина. - Минск : АФВ и СРБ, 1992. -41 с.

Говорушина Т. К. Особенности формирования здоровьесберегающей среды в учреждении дополнительного образования детей: автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.п.н.: спец. 13.00.01 - Великий Новгород, 2005 - 26 с.

Денисенко Н. Оздоровчі технології в освітньому процесі //Дошкільне виховання. - №12. - 2004. - С.5-7.

Державні будівельні норми України. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів. ДБН В.2.2-4-97. - Видання офіційне. - Київ: Держкоммістобудування, 1998.

Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Деркунская В. А. Диагностика культуры здоровья дошкольников. Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2005. - 96 с.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Точка доступу: zakon.rada.gov.ua

Здоровье для всех в ХХІ столетии: введение. Европейская серия по достижению здоров'я для всех. ВОЗ, ЕРБ. - Копенгаген, 1998. - С. 35-40.

Золотухина И. П. Здоровьесберегающее пространство как феномен взаимодействия детского сада и начальной школы кандидат педагогических наук 13.00.01 Специальность: Общая педагогика, история педагогики и образования - Москва, 2006 - 201 с.

Кирпиченков А. А. Компонентный состав здоровьесберегающей среды в дошкольном образовательном учреждении ? Ученые записки уиверситета имени П.Ф.Лесгафта. - №1 (71). - 2011. - С. 51-54.

Лисицина Ю., Полунина А. Образ жизни и ссостояние здоровья детей / Педиатрия. - 1991. - № 7. - С. 61-69.

Мартынюк В. С. Проектирование здоровьесберегающей среды дошкольного учреждения / В. С. Мартынюк // Преподаватель XXI век. - 2010. № 1. - Ч. 1. - С. 82-86.

Митина Е. П. Здоровьесберегающие технологии сегодня и завтра / Е. П. Митина // Начальная школа 2006. - № 6. - С. 56-59.

Морозова Т. Ю. О современных подходах к обеспечению здоровьесберегающей среды в условиях детского сада [Текст] / Ю. Т. Морозова, И. Ю. Лебеденко // Дошкольная педагогика. - 2009. - HYPERLINK "javascript:%20st('I=Д129513/2009/5')"№HYPERLINK "javascript:%20st('I=Д129513/2009/5')" HYPERLINK "javascript:%20st('I=Д129513/2009/5')"5. - С. 4-5.

Наказ МОН України «Про затвердження інструкції з організації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних навчальних закладах» (№ 985 від 28.10.2008 р.). Точка доступу: www.mon.gov.ua.

Наказ МОН України «Про затвердження Інструкції з організації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних навчальних закладах» № 985 від 28.10. 2008. Точка доступу: www.mon.gov.ua.

Овчинникова Т. С. Организация здоровьесберегающей деятельности в дошкольных образовательных учреждениях / Т. С. Овчинникова. - СПб. : Кара, 2006. -176 с.

Подгорная О. Е. Проектирование здоровьесберегающего пространства общеобразовательной школы средствами личностно-ориентированного образования кандидат педагогических наук 13.00.01 Специальность: Общая педагогика, история педагогики и образования. - Тирасполь, 2005 - 211 с.

Рылова Н. Т. Организационно-педагогические условия создания здоровьесберегающей среды образовательных учреждений: диссертация ... кандидата педагогических наук : 13.00.01 Кемерово, 2007. - 196 c.

Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 255 с.

Устав (конституція) всесвітньої організації охорони здоров'я. Точка доступу: www.who.int/governance/eb/who_constitution_ru.

Экология детства: социальные и медицинские проблемы /Мат-лы Всеросс. науч. конф. - СПб, 1994. - 87с.

Яковлев В. Н. Формирование здоровьесберегающей образовательной среды в учреждениях интернатного типа для детей с особыми образовательными потребностями кандидат педагогических наук 13.00.02 Специальность: Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования). - Тамбов, 2006 - 189 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.