Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретико - методичні основи позакласної роботи на уроках іноземної мови

1.1 Суть і значення позакласної роботи

1.2 Психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

1.3 Зміст позакласної роботи

1.4 Функції позакласної роботи

1.5 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови

Розділ 2. Основні форми позакласної роботи з іноземної мови

2.1. Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з іноземної мови

2.2 Змагальні форми роботи

2.3 Засоби масової інформації як форма позакласної роботи

2.4 Культурно-масові форми роботи з іноземної мови

2.5 Гурток як синтетична форма позакласної роботи

Розділ 3. Особливості деяких форм позакласної роботи з іноземної мови

3.1 Позакласне читання як засіб формування читача

3.2 Удосконалення усного іноземного мовлення в процесі позакласної роботи

3.3 Використання рольових ігор на позакласних заняття з французької мови

3.4 Використання сучасного пісенного матеріалу у процесі позакласного навчання французької мови

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Школа -- це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому навчально-виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

Позакласна робота з іноземної мови -- це різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в поза-урочний час.

Позакласна робота з іноземної мови -- важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.

Позакласна робота з іноземної мови є, як відомо, невід'ємною частиною загального навчально-виховного процесу. Досвід передових вчителів іноземної мови свідчить про те, що правильно організована позакласна робота сприяє поліпшенню якості знань учнів по мові, поглиблює їх практичні уміння, навики, розвиває їх творчу активність, ініціативу.

В даний час ніхто не оспорює важливість і необхідність проведення з учнями різних позакласних і позашкільних заходів щодо іноземної мови. За останні роки в методичній літературі з'явилися ряд статей і збірок, що описують передовий досвід вчителів в області позакласної роботи з учнями на іноземній мові.

У школах з'являються все нові організаційні форми цієї роботи. Проте, не дивлячись на певний успіх, якого добиваються вчителі з своїми учнями в позакласній роботі на іноземних мовах, і в цій області є ряд невирішених і спірних проблем. Автори існуючої методичної допомоги і методик по-різному, наприклад, визначають зміст позакласної роботи з іноземної мови. Багато вчителів, розуміючи, що зміст позакласної роботи повинен бути тісно пов'язаний з учбовим матеріалом, проте, на практиці цей зв'язок здійснюється не завжди вдало. При цьому або страждає один з важливих принципів організації позакласної роботи - її захопливість, або недостатньо враховується вимога про неприпустимість перевантаження учнів.

Як у теоретичному, так і в практичному плані, на наш погляд, недостатньо враховується вплив характеру міжпредметних зв'язків на зміст і організацію позакласної роботи по іноземних мовах.

Розвиток індивідуальних здібностей учнів, безперечно, одне з важливих завдань позакласної роботи. Проте робота з учнями, які виявляють особливу цікавість до вивчення іноземної мови, слабо висвітлена в методичній літературі, і вчителі часто випробовують утруднення у виборі організаційних форм роботи з цими учнями.

Проводячи з учнями позакласні заходи, вчитель вирішує ті ж практичні загальноосвітні і виховні завдання, які ставляться перед навчальними заняттями.

Проте специфіка самої позакласної роботи дозволяє уточнити конкретні завдання, які постають перед вчителем. Перш за все добровільний характер участі учнів в цій роботі, їх зацікавленість і відсутність суворих програмних вимог, що дозволяють вчителеві більшою мірою, ніж на уроці, створити на заняттях подібність іншомовного середовища, стимулюючого мовну діяльність школярів. Такі форми роботи, як листування на іноземній мові із зарубіжними друзями, вечори-зустрічі перегляд неадаптованих фільмів на іноземній мові та інше, створюють можливість для учнів практично користуватися мовою як засобом спілкування, усвідомити цінність придбаних на уроках умінь і навиків. Все це створює особливо сприятливі умови для вдосконалення умінь і навичок користування мовою, отриманих на уроках. Тому подальше вдосконалення і автоматизацію умінь усної мови і читання, сформованих у школярів в процесі занять іноземною мовою в класі, слід вважати основним завданням позакласної роботи.

Завданням позакласної роботи є: збагачення й розширення знань учнів з іноземної мови, створення, за висловленням В. О. Сухомлинського, інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, інтернаціоналізму, дружби між народами.

Відома свобода в підборі матеріалів і виборі форм роботи створює сприятливі умови для розширення загальноосвітнього рівня учнів, для їх виховання. Дійсно, можливість широкого використання газетних і журнальних матеріалів, в яких висвітлюються поточні події в країнах мови, що вивчається, дозволяє глибше і грунтовніше знайомити учнів з сучасним життям в цих країнах, виховувати їх в дусі інтернаціоналізму.

Значно більше, ніж класна робота, позакласні заходи з іноземних мов можуть сприяти естетичному вихованню учнів. При правильному підборі текстів п'єс, пісень, віршів для шкільних вечорів на іноземній мові значно легше, ніж на класних заняттях, виховувати в учнів любов до прекрасного в житті і мистецтві. Цьому ж сприяє і сам спосіб проведення вечорів (художнє оздоблення стендів, вітрин, альбомів, музичне оформлення вечорів).

Позакласна робота через свою специфіку дозволяє значно більше враховувати індивідуальні схильності і можливості учнів. Вчитель може давати різні завдання учням, погодившись з рівнем розвитку у них умінь і навиків усної мови, читання і письма. А це у свою чергу дозволяє стимулювати інтерес і схильність учнів до вивчення мови. Тому найважливішою метою позакласної роботи є підвищення рівня володіння мовою в учнів, які проявляють особливий інтерес і схильності до вивчення іноземних мов.

Вивченню теорії і практики розвитку основних форм позакласної роботи на різних історичних етапах присвятили свої праці: І.В. Рахманов, III. Амонашвілі, В.І.Шепелєва, Г.І. Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва та інші вчені.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему дипломного дослідження: “Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі”.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес в середній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - сучасні форми позакласної роботи з іноземної мови.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати сутність позакласної роботи з іноземної мови, розглянути основні форми позакласної роботи, а також особливості їх проведення.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) вивчити теоретико-методичні основи позакласної роботи;

2) виявити психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови;

3) дослідити зміст, функції та принципи позакласної роботи;

4) охарактеризувати основні форми позакласної роботи з іноземної мови;

5) вивчити особливості проведення деяких форм позакласної роботи;

6) розглянути позакласне читання як засіб формування читача;

7) охарактеризувати удосконалення усного іноземного мовлення в процесі позакласної роботи;

8) дослідити використання рольових ігор на позакласних заняттях;

9) розглянути використання сучасного пісенного матеріалу у процесі позакласного навчання французької мови.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи позакласної роботи на уроках іноземної мови

1.1 Суть і значення позакласної роботи

Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу. Позакласну роботу з іноземної мови можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм.

Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів [27, 256].

Позакласна робота з іноземної мови вирішує такі завдання:

- удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках іноземної мови;

- розширення світогляду учнів;

- розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;

- виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.

Мета позакласної роботи з іноземної мови полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей.

Позакласна робота з іноземної мови спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Уміло й цікаво проведені позакласні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

У зміст позакласної роботи входять найрізноманітніші питання -- загальні відомості про мову, питання лексики, ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження імен, географічних назв; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

У старших класах позакласна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників-класиків.

Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні самі обирають форму роботи), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій) [27, 258].

Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позакласній роботі спиратися на обов'язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позакласній роботі, як вона розширить знання учнів, допоможе збагатити їх словник, удосконалити мовні навички, як сприятиме розвитку усного мовлення. Обсяг такого матеріалу регулює сам учитель. Добираючи тематику позакласної роботи, він враховує, по-перше, інтереси й запити самих учнів, по-друге, їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість теми для навчання, удосконалення культури мовлення, виховання учнів.

1.2 Психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

Важливим фактором успішного виконання завдань з методики викладання іноземної мови є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання іноземної мови на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з іноземної мови.

На першому етапі (5-6 класи) учням притаманні такі риси як прагнення до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, а також допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою. Більш розвинена механічна пам'ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню віршів, пісень тощо.

На другому етапі (7-9 класи) підлітки виявляють більшу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей, прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам'ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам'ятовування набуває цілеспрямованого характеру, мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї самостійності з боку дорослих.

На третьому етапі (10-12 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується науковий світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними, а самооцінка своїх здібностей знижується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі своїми однолітками. Спілкування для них - невід'ємна частина їх життя, канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування індивідуального стилю поведінки старшокласників [27, 262].

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з іноземної мови необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

1.3 Зміст позакласної роботи

Розгляд чинників зв'язку уроку і позаурочної роботи показує, що компоненти цілей і змісту навчання іноземної мови не тільки цементують взаємодію організаційних форм учбово-виховного процесу, але і входять в їх склад. Питання полягає в тому, які компоненти цілей і змісту навчання є домінуючими у позакласній роботі.

Що стосується цільових умінь, то в гурткових і масових формах позакласної роботи по праву основна увага приділяється розвитку умінь в усній мові (говорінні) на базі прочитаного і того, що прослуховується, на основі реальних і уявних ситуацій спілкування. При цьому мається на увазі, що розвиток усної мови в умовах школи є важким завданням і вимагає не тільки практики, але і участі людини, яка володіє іноземною мовою. Тому правомірно використовувати позакласні заняття головним чином для практики в усній мові.

Позакласна робота надає додаткову можливість показати учням зв'язок між одиницями мовного матеріалу, поповнювати знання школярів елементами теоретичних відомостей по мові. Це служить не тільки поглибленню знань і розширенню філологічного кругозору школярів, але і осмисленню ними логіки процесу оволодіння іноземною мовою.

Осмислення зв'язків між мовними явищами сприяє і осмисленню логіки процесу оволодіння іноземною мовою. Згодом це знаходить віддзеркалення у формах співпраці і співтворчості школярів, школярів і вчителя, зокрема, в плануванні спільної діяльності.

Змістовний план мовної діяльності учнів в процесі позакласної роботи обумовлений в основному тематикою усної мови і читання, співвіднесеною з сферами спілкування школярів, інформацією, яка входить в текстовій матеріал.

Разом з цим зміст позакласної роботи слід розглядати крізь призму природного зв'язку спілкування з іншими видами діяльності. Які ж це види діяльності? Одні з них умовно можна віднести до навчальної і навчально-трудової, інші -- до практично-побутової, треті -- до суспільно-корисної, четверті -- до культурно-розважальної.

Навчально-трудова діяльність охоплює як практику в усній мові і читанні, так і деякі різновиди практичної діяльності, пов'язані з підготовкою матеріалу для навчально-виховного процесу з іноземної мови. Так, наприклад, учні самі складають запитальники (анкети) для виявлення позакласних і навчальних інтересів своїх однокласників, обробляють результати проведених анкет, співпрацюють з вчителем в підготовці додаткового матеріалу [35, 11].

Вони складають картотечку текстів підручника (підручників попередніх років навчання), які можна об'єднати по спільності тематики; складають або поповнюють лінгвокраїнознавчий словничок; проводять інвентаризацію і складають каталог книг для читання, журналів, газетних і журнальних статей, що зберігаються в кабінеті іноземної мови.

Деякі учні поєднують систематизацію мовних явищ з складанням таблиць, роздаткового матеріалу.

Ряд учнів охоче знайомиться з підручниками або учбовими матеріалами для раннього навчання іноземної мови і виявляє бажання допомагати молодшим учням вивчати іноземну мову.

У невимушеній обстановці школярі розглядають підібрані ними ж репродукції картин, зміст яких співвідносяться з тематикою текстового матеріалу, прослуховують пластинки, записи музичних творів, вносять свої пропозиції до їх використання на уроці, в інших видах позакласної роботи.

Таким чином учні поповнюють творчу лабораторію вчителя, включаються в самонавчальну і повчальну діяльність.

Зв'язана із спілкуванням на іноземній мові практично-побутова діяльність також дуже різноманітна. Використовуючи поради з відповідних рубрик дитячої преси або спеціальної допомоги іноземною мовою, школярі займаються паперово-пластиковим або технічним конструюванням, виготовляють різні предмети побуту, вироби з природного матеріалу, нескладні предмети одягу, кулінарні вироби, здійснюють догляд за тваринами, птахами, рослинами. Все це знаходить подальше застосування в інших сферах спілкування і позакласної діяльності учнів.

З безпосереднім спілкуванням в усно-мовній формі і опосередкованим спілкуванням через читання поєднуються суспільно-корисна, суспільно-політична діяльність в руслі позакласної роботи з іноземної мови. Інформація, отримана в ході уроків і домашньої роботи, переноситься школярами в перетвореному вигляді в стінну газету, радіопередачу. Вона знаходить форму заклику до конкретних дій, наприклад, по охоронні навколишнього середовища, збору лікарських рослин, збору макулатури та інше.

Увагу до животрепетних питань сучасності викликають вітрини з газетними замітками, відомості з листування з однолітками з країни мови, що вивчається; школярі збирають і посилають книги в бібліотеки сільських шкіл. Про ці і багато інші суспільно-корисні справи йде зацікавлена розмова на уроках іноземної мови і за його межами.

Культурно-освітня діяльність багато в чому інтегрує результати інших видів діяльності, так само як і фрагменти текстової діяльності на уроці і вдома. Одночасно вона надає широке поле для творчості учнів. У тематичних вечорах, ранках, вікторинах, в мовних і ситуативних ролевих іграх оживають колись перетворені учбові тексти, вивчені раніше вірші, перекладені на музику, вислови великих людей країни мови, що вивчається. На «показі мод», базарі солідарності знаходять нове призначення різні види рукоділля, предмети одягу, вироби, іграшки, виготовлені школярами; природно звучить відповідний коментар на іноземній мові [35, 12].

Позначені види діяльності, зв'язані із спілкуванням на іноземній мові, взаємодіють в рамках найрізноманітніших форм організації позакласної роботи.

1.4 Функції позакласної роботи

Виходячи з того, що позакласна робота є одним з етапів учбово-виховного процесу з іноземної мови в середній школі, можна стверджувати, що позакласні заняття у всій різноманітності своїх форм, що склалися в сучасному досвіді шкіл, переслідує той же комплекс практичних, виховних, освітніх і розвиваючих цілей, що і весь процес навчання з іноземної мови в школі. При відносно невеликому балансі часу навряд чи можна вважати, що перед позакласною роботою можна ставити які-небудь ширші цілі у володінні мовою, ніж це ставиться в програмі по основному курсу.

У методичній літературі ми зустрічаємо досить одностайну думку про те, що позакласна робота покликана удосконалювати ті знання і уміння з іноземної мови, яких учні набувають на уроках.

Представляється правомірним говорити не стільки про цілі позакласної роботи, скільки про функції в загальному процесі оволодіння іноземною мовою. Ці функції витікають з суті процесу навчання і виховання в сучасній школі, з самої специфіки учбового предмету «іноземна мова».

Структура учбової діяльності з іноземної мови включає як постійний компонент цілеспрямовану практику. Проте природне середовище і потреба в такій практиці спілкування на іноземній мові в шкільних умовах відсутні. В зв'язку з цим позакласна робота виконує функцію дуже важливого мотивуючого чинника, компенсує значною мірою відсутність природного середовища для спілкування на іноземній мові (І.В. Рахманов).

Там, де позакласна робота виступає як природне продовження системи уроків, яким властива атмосфера співпраці і співтворчості, створюється справжнє педагогічне середовище невимушеного спілкування (III. Амонашвілі), яке можна умовно позначити як педагогічне іншомовне середовище. У такому середовищі відбувається накопичення додаткового досвіду здійснення способів діяльності, якими школярі опановували в ході рішення чисто учбових завдань, накопичення додаткового досвіду пошукової, творчої діяльності. В учнів виробляється готовність вирішувати ряд комунікативних і пізнавальних завдань у поєднанні з іншими видами діяльності, що, у свою чергу, служить формуванню соціального досвіду, ціннісних орієнтації та етичній позиції особи. Одночасно позакласна робота виконує функцію організованого дозвілля, в процесі якого формуються і організаторські уміння [1, 78].

Відповідно специфіці учбового предмету іноземної мови поняття нових знань може розповсюджуватися на різноманітні відомості екстралінгвістичного характеру, на елементи лінгвістичної інформації, що розширюють філологічний кругозір і потенційний запас мовних засобів.

Розвивати в учня бажання і здатність самостійно набувати нових знань і уміння застосовувати їх у поєднанні із засвоєними -- одна з найважливіших функцій позакласної роботи.

1.5 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови

Принципи позакласної роботи з іноземної мови - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

Основними організаційними принципами позакласної роботи з іноземної мови принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками (В.І.Шепелєва).

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень який сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземної мови, що вимагатиме від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою. Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування, контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземної мови.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземної мови, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови. Г.І. Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з іноземної мови повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав. Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування [27, 287].

У позакласній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель враховує ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах. Одночасно позакласні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позакласній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позакласній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили.

Проте одночасно позакласна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме: врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позакласної роботи й дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також залежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позакласної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, вивчати теми, не передбачені обов'язковою програмою, використовувати в позакласній роботі нові сучасні методи і форми роботи.

Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

РОЗДІЛ 2. Основні форми позакласної роботи з іноземної мови в сучасній школі

2.1 Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з іноземної мови

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше

В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземної мови за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до неструктурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично [27, 234].

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземної мови: 1} змагальні, 2) засоби масової інформації, 3) культурно-масові, 4) політико-масові. Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.

Заходи змагального характеру: конкурс, гра. олімпіада, вікторина та інші.

Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест виставка-вікторина тощо.

Заходи культурно-масового характеру: вечір свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих: письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інші.

Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція ярмарка солідарності, телеміст та інші.

У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної роботи» (Т.М.Калечиць, З.О.Кейліна). До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземної мови, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Крім того позакласна робота з іноземної мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну -- заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.

Мовні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх -- популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. На конференції читають уривки кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.

Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів [27, 236].

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.

Процес підготовки і проведення Тижня іноземної мови проходить у три етапи.

1 етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку необхідних фономатеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземної мови, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.д.

2 етап - це проведення Тижня іноземної мови. Обов'язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

3 етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Зразок плану проведення Тижня з іноземної мови у школі подано в додатку А.

Екскурсія з іноземної мови є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45--90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії -- усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організуючим центром цієї роботи є "Шкільний поштамт", який допомагає учням в листуванні, надає їм інформацію про те, як правильно оформити листа (написати адресу, дату тощо), пропонує адреси зарубіжних друзів, які бажають листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі характеристики:

- інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практична та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

- комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержані і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

- ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинні включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

- орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;

- емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищення інтересу учнів до іншомовної діяльності [27, 238].

2.2 Змагальні форми роботи

До форм змагальної роботи відносяться: конкурс, вікторина, олімпіада, гра, турнір, КВК та інші. Їх об'єднує в один вигляд те, що під час проведення кожного з цих заходів школярам властиві ініціативність, творче напруження, дух змагання, допитливість, прагнення знати і уміти більше інших. Все це сприяє кращому запам'ятовуванню і практичному застосуванню того лексичного і граматичного матеріалу, який використовується в даному заході.

Підготовка цих форм позакласної роботи не вимагає дуже багато часу. Тому їх можна проводити регулярно, після проходження розмовної теми уроку. В процесі проведення заходів змагань можна виявити рівень підготовленості того або іншого учня, виділити кращого, більш здатного або, навпаки, менш здатного, надалі приділити йому більше уваги. Учні ж мають можливість порівняти мовні знання тих, що беруть участь в конкурсі або вікторині.

Особливо слід виділити гру як форму змагання роботи. Проведення ігор робить оволодіння граматичними явищами і лексикою мови неопосередкованим. Особливо велике значення мають ігри при навчанні молодших школярів. Сам факт, що гра викликає інтерес і активність дітей і дає їм можливість проявити себе в захоплюючій для них діяльності, сприяє швидшому і міцнішому запам'ятовуванню іншомовних слів і речень. Цьому ж служить і той факт, коли знання матеріалу є обов'язковою умовою активної участі в грі, а в деяких іграх -- обов'язковою умовою виграшу. Гра дає можливість не тільки удосконалювати, але і набувати нових знань, оскільки прагнення виграти примушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі. При використанні ігор необхідно враховувати і те, які саме знання ми хочемо перевірити, тобто гра не повинна проводитися просто ради гри [30, 34].

Ще однією умовою гри є її доступність дітям. Деякі орфографічні та загальні ігри подано в додатках Б і В.

Слід пам'ятати, що кожна з форм змагальної роботи може мати декілька видів (наприклад, конкурс знань і фонетичний конкурс, гра «Грай-місто» та ігротека і т. д.).

При організовувані змагальної роботи вчителеві слід в будь-якому конкретному випадку продумати зміст матеріалу і тему, а також враховувати рівні навченої і індивідуальні особливості школярів. До кожної форми роботи слід підходити творчо. Головною метою розробок є формування основного уявлення про принципи організації, підготовки і проведення форм роботи.

У кожній розробці формулюються практична, виховна і освітня цілі, властиві всім різновидам даної форми роботи. Наприклад, практична і виховна цілі в нашому конкурсі відповідають цілям будь-якого конкурсу, гри, вікторини і інших заходів.

Проте слід пам'ятати, що при проведенні різних видів однієї форми роботи практична мета повинна бути конкретизована залежно від теми, наприклад: якщо проводиться фонетичний конкурс, то мета відповідно формулюватиметься так: удосконалювати вимовні навики; надати учням додаткову можливість використовувати іноземну мову поза уроком. Якщо проводиться конкурс кмітливих (конкурс на знання граматики), то мета може бути наступною: удосконалювати граматичні і лексичні навики по темі, надати додаткову можливість використання іноземної мови.

Виховне завдання у всіх випадках може залишатися одне і теж.

Таким же чином повинна конкретизуватися мета вікторин, ігор. В олімпіаді і турнірі мета і завдання можуть не змінюватися, оскільки ці заходи зазвичай не мають своїх різновидів і проводяться всього один раз в рік. Отже, учасники цих заходів будуть кожного разу різні. Завдання вказаних форм роботи можуть змінюватися за бажанням вчителя.

Організаційні принципи, вказані в етапах підготовки і проведення кожної вибраної форми позакласної роботи, властиві всім різновидам форм. Слід відмітити, що іноді не виділяють етап підготовки, внаслідок чого кожного разу в заходах беруть участь одні і ті ж учні, які проявили себе як найбільш творчі і ініціативні. Етап підготовки повинен якраз передбачати залучення менш активних школярів і передбачати виконання ними того або іншого доручення, необхідного для проведення заходу. Доручення можуть бути спеціально продумані для подібних учнів. Не слід також забувати про необхідність етапу підбиття підсумків. Особливо велике значення він має для дітей.

Одним з різновидів змагальної форми є конкурс. Конкурс знань може проводитися після будь-якої пройденої теми. Завдання конкурсу будуються з урахуванням тих навиків і умінь, які були сформовані при проходженні цієї теми. Кожне завдання направлене на те, щоб оцінити, наскільки добре сформовані необхідні навики і уміння, засвоєний пройдений матеріал. В процесі конкурсу учні зможуть переконатися в необхідності знань граматики іноземної мови. Всі завдання конкурсу комунікативно направлені. У зв'язку з цим учні повинні будуть не тільки мати певні знання по темі, але й уміти вживати засвоєні лексичні одиниці в непідготовленій мові залежно від ситуації.

Масова участь школярів, захопливість і посильність пропонованих завдань -- такі повинні бути умови проведення конкурсів. Можна проводити конкурси на кращу вимову, кращий діалог, кращий непідготовлений вислів по темі, кращий переклад (у 10--11-х класах), твір, замітку в газету і т.д. Зовсім не обов'язково проводити один і той же конкурс у всіх класах різних ступенів навчання. Більш того, слід враховувати вікові особливості при виборі уміння, по якому проводиться конкурс.

Конкурс може проводитися як в одній групі, так і в цілій паралелі. У першому випадку учні групи діляться на три підгрупи. У другому випадку вся група одного класу представляє одну команду, група іншого класу -- іншу команду і т.д. Змагання організовується між групами різних класів.

У конкурсі можуть брати участь не більше трьох груп. Час, що витрачається на виконання кожного завдання, не повинен перевищувати 2 хв. Весь конкурс триває 30--35 хв. Зміст завдань повинен бути написаний на картках крупно і розбірливо.

Для організації і проведення конкурсу необхідно виділити два ведучих з числа учнів старших класів, що добре володіють іноземною мовою, і трьох помічників. До складу журі повинні увійти три людини (старшокласники, вчитель). Потрібно підготувати магнітофон, дошку з таблицею для занесення балів за виконання кожного завдання і стіл для членів журі [30, 35].

Великий інтерес у школярів викликає участь у мовних олімпіадах, що проводяться в масштабах школи, міста, району, області й складаються з двох турів: першого -- у межах школи й другого -- загальноміського чи обласного. Переможці першого туру одержують право на участь у другому турі.

Для кожного туру журі розробляє план проведення олімпіади і визначає її зміст. Зміст і складність завдань визначаються як програмовим матеріалом, що вивчався на уроках, так і тим матеріалом, який зорієнтований на загальний мовний розвиток учнів.

У завдання олімпіади включають творчі роботи, запитання з різних розділів шкільного курсу мови, виконання різних практичних завдань та інше. Бажано, щоб запитання і завдання олімпіади не повторювали формулювань, поданих у шкільних підручниках.

2.3 Засоби масової інформації як форма позакласної роботи

До засобів масової інформації відносяться: газети, журнали, радіо, телебачення. Вони широко використовуються в нашому житті. Що стосується середньої школи, то до засобів масової інформації можна віднести стенд, стінгазету, бюлетень, оголошення, виставку-вітрину та інше. Дані засоби служать для того, щоб учні могли отримувати необхідну для них інформацію про події в країні, в рідному місті і школі, а також відомості на іноземній мові про країну мова, якої вивчається, про цікавих людей і події в інших країнах.

Не слід забувати, що названі засоби масової інформації матимуть особливо велике значення, якщо всю роботу по їх оформленню і випуску візьмуть на себе учні. Чим більше учнів братимуть в цьому участь, тим ефективніше стане даний вид діяльності.

Названі засоби масової інформації є формами позакласної виховної роботи з іноземної мови в середній школі. Вони надають вчителеві можливість розвивати в учнів навики і уміння в області практичного володіння мовою і разом з цим здійснювати патріотичне, трудове, естетичне виховання, розвивати мислення, розширювати загальний кругозір.

Проте успіх у використанні засобів масової інформації в більшій мірі залежить від того, наскільки учні розуміють важливість і необхідність цього виду позакласної роботи, і від того, як цей процес організований. При правильній організації в учнів виховується відчуття колективізму, розвивається самостійність, точність і акуратність у виконанні доручених завдань, виробляється творче відношення до справи [30, 45].

Школярі, зайняті підготовкою і оформленням стінгазет, бюлетенів, стендів, виставок, розширюють і заглиблюють свої знання по іноземній мові, набувають навику мислити на цій мові. Але із закінченням оформлення стінгазети, робота не закінчується, а тільки починається. Адже основна мета засобів масової інформації -- робота над змістом представленого для огляду матеріалу. Ось до цієї-то роботи вчителем і притягується та частина учнів, яка не була зайнята в оформленні стінгазети.

Матеріали засобів масової інформації завжди актуальні, допомагають створити життєві ситуації для бесіди з учнями, дають цікавий матеріал для читання і тим самим сприяють розвитку у навиків володіння мовою, що вивчається.

Окрім даних засобів масової інформації, існують ще радіогазета, настінний календар знаменних дат, блискавка та інше. Організація подібних засобів інформації не складає великих труднощів. У багатьох школах випускають радіогазети на рідній мові. Кожен вчитель може легко співвіднести зміст радіогазети (радіопередачі), що випускається, або блискавки на іноземній мові з випуском їх українською мовою: Крім того, в журналі «Іноземні мови в школі» регулярно публікуються тексти для радіопередач шкільного радіовузла на німецькій, англійській, французькій мовах. Їх теми відповідають шкільній програмі.

Важливе значення має випуск стінгазет (регулярні і тематичні спеціальні випуски). У таких газетах висвітлюються короткі, але виразні матеріали про суспільне значення мови, широко висвітлюються питання культури мовлення, тлумачаться значення й правильність вживання окремих слів і словосполучень, складні випадки слововживання, критикуються стилістична невправність писемного й усного мовлення окремих учнів.

У стінгазеті гуртка висвітлюються факти його роботи, завдання й запитання мовних вікторин, умови конкурсів, що їх проводить мовний гурток.

Члени гуртка можуть видавати журнал, випуски якого найчастіше приурочуються до знаменних дат політичного, історичного й культурного значення. У журналі вміщуються матеріали, що характеризують ці події, пов'язані з ними цікаві історичні довідки про походження назв, окремих слів.

Готуючись до визначних дат, гуртківці оформляють також альбоми. Підготовка й оформлення таких альбомів стимулює творчість учнів, розширює їх запити, збагачує новими фактами, має виразну виховну спрямованість.

2.4 Культурно-масові форми роботи з іноземної мови