Форми організації навчання у вищій аграрній школі

ІІ варіант. Аналіз та розв'язання ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, але всі потрібні дані для цього студент може знайти тут же, в аудиторії, у спеціально підібраній викладачем літературі.

ІІІ варіант. Аналіз та розв'язання ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, під час роботи студенти можуть одержати кваліфіковану консультацію викладача.

ІV варіант. Аналіз та розв'язання ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, але під час роботи студенти повинні визначити, яких знань їм не вистачає, з яких джерел вони можуть їх отримати [24].

Третій етап: взаємне рецензування ланками рішень ситуації (час - 15-20 хв.).

Четвертий етап: проведення дискусій, аналіз рішень арбітром, підведення підсумків заняття (час - 20-25 хв.).

Треба зазначити, що наведена послідовність заняття з аналізу ситуацій є лише орієнтовною. Наприклад, деякі педагоги дискусію проводять не в кінці заняття, а після повідомлення рішень кожною ланкою. Інші до арбітражу залучають студентів і доручають їм оцінювати рішення, виявляти переможців та ін., а самі займаються лише організацією гри. В. Платов, В. Матірко, В. Поляков, І. Стариков пропонують на занятті аналізувати одну ситуацію всіма граючими ланками і в результаті знаходити оптимальне рішення. На нашу думку, дотримання лише такого підходу збіднює як зміст, так і сферу застосування цього ефективного методу навчання. Педагогічна практика свідчить, що такі заняття можна проводити досить ефективно, якщо кожна ланка розв'язує свою ситуацію, але рішення обговорюються усіма учасниками гри.

Наведемо приклади створення дискусійних ситуацій.

Приклад 1. (Навчальний предмет "Деталі машин", тема "Підшипники кочення"). Ви працюєте механіком на сільськогосподарському підприємстві. Під час ремонту зерноочисного комплексу виявляється, що вийшов з ладу одноступінчастий редуктор з циліндричними прямозубими колесами. Причина - поломка підшипників кочення тихохідного вала № 310. Підшипників такого типорозміру на складі не знайшлося, а були підшипники таких номерів: 6310, 7310, 1310, 410, 2310, 8310, 1210, 311.

Чи зможете Ви забезпечити працездатність комплексу, встановивши один із запропонованих підшипників? Знайдіть оптимальне рішення.

Приклад 2. (Навчальний предмет "Деталі машин", курсове проектування). Ви одержали завдання спроектувати привід стрічкового зернового транспортера, який складається з електродвигуна, муфти, одноступінчатого конічного редуктора, клинопасової передачі. Для з'єднання вала електродвигуна з вхідним валом редуктора обрали зубчату муфту, орієнтуючись на її переваги та широке застосування у машинобудуванні. Обґрунтуйте Ваш вибір. Прокоментуйте ситуацію.

Приклад 3. (Навчальний предмет "Деталі машин", тема "Розрахунок закритих зубчатих циліндричних передач"). Розрахувавши міжосьову відстань циліндричної прямозубої передачі, Ви виявили, що її потрібно зменшити відповідно до вимог конструкції. Що б Ви запропонували для цього, враховуючи, що вихідні дані (обертовий момент, передавальне число, строк служби передачі) повинні бути незмінними?

Приклад 4. (Навчальний предмет "Механізація та електрифікація сільськогосподарського виробництва". Розділ "Трактори та автомобілі"). В умовах бездоріжжя та непогоди транспортним агрегатом з трактором МТЗ-100 Вам необхідно доставити за 10 км. терміновий вантаж. Але без підвищення зчіпних якостей трактора Вам цього не виконати. Як Ви будете діяти в даній ситуації? Запропонуйте своє рішення.

Основна мета заняття з аналізу виробничих ситуацій - закріпити, поглибити знання, сформувати інтелектуальні навички застосування знань на практиці, уміння вирішувати виробничі ситуації, стійкі пізнавальні потреби та мотиви навчання. Варто вказати,що при імітації виробничих відносин мета дидактична і мета виховна тісно пов'язані: інтенсивніше проходить процес формування професійних інтересів студентів, гуртується колектив, учасники набувають досвіду моральних стосунків.

У кожній ланці студенти обирають ланкового, який організовує всю її роботу. Проводить заняття викладач (арбітр) - найбільш відповідальний учасник ігрового заняття. Вся його робота з проведення заняття може бути розділена на три стадії: підготовча - методичний підбір завдань, вивчення студентської групи, ознайомлення викладачів, майстрів виробничого навчання з методикою проведення гри, підготовка методичних посібників (плакати, таблиці, схеми тощо), ознайомлення студентської групи з тематикою ігрового заняття та ін.; основна - безпосереднє проведення заняття - від інструктажу до підведення підсумків; завершальна - педагогічний аналіз позитивних і негативних здобутків, "відточення" інструментарію ігрового заняття, внесення коректив у методику його проведення.

Ланки-виконавці (5-6 ланок). Мета їх діяльності - дати відповіді на запропоновані завдання. Порядок використання методичних матеріалів граючими ланками встановлюється арбітром.

Кожна ланка на одній із стадій виступає в ролі рецензента. Рецензенти перевіряють правильність прийнятих ланками-виконавцями рішень, пропонують свої рішення, оформляють рецензії.

Процес ігрового заняття. Двогодинне ігрове заняття складається з трьох послідовних етапів. В свою чергу, кожний етап проходить у дві стадії. Графік процесу ігрового заняття наведено у табл. 2.1.



Таблиця 2.1 Графік процесу ігрового заняття

Етапи, час	Перелік стадій	Навчальні години
		І год.	ІІ год.
		Стадії, їх тривалість	Стадії, їх тривалість
		1	2	3	4	5	6
Перший 10 хв.	Інструктаж Розподіл групи на ланки, вибір ланкових, видавання бланків	5	5
Другий 50 хв.	Рішення завдань, оформлення Письмових відповідей Взаємне рецензування			35	15
Третій 30 хв.	Подання матеріалів арбітру, обговорення рішень, висновок арбітра, виявлення переможців Аналіз рішень, підведення підсумків заняття					20	10

Перший етап. Стадія 1, 2 (інструктаж, розподіл груп на ланки, вибір ланкових, видача бланків). Викладач роз'яснює учасникам суть заняття, його мету. Згідно з організаційною структурою формуються ігрові ланки (команди) і обираються ланкові. Арбітр роз'яснює студентам їх функції, часовий режим, інформує про теми.

Особлива увага звертається на систему стимулювання. На цьому етапі ланкові (капітани) "витягують" із запропонованих арбітром пакетів по одній картці, в якій описана ситуаційна задача чи завдання, що попередньо оцінена викладачем в балах. При цьому завдання необхідно підібрати таким чином, щоб вихідні дані у команд (ланок) були однакові (має бути потенційна можливість всім набрати однакову кількість балів).

У викладача оформлено 5-7 пакетів карток, які, щоб розрізняти, виготовляють різнокольоровими. У пакеті однакові по вартості ситуаційні задачі, об'єднані однією темою, наприклад: 1. Машини і знаряддя для обробітку ґрунту. 2. Машини для добрив. 3.Машини для сівби зернових. 4. Машини для хімічного захисту рослин. 5. Зернозбиральні комбайни.

Варіант, що розглядається нами, дає змогу, наприклад, кожній ланці набрати максимум 70 балів. Це без додаткових, преміальних балів.

Далі ланкам видаються форми рецензій, заздалегідь розроблені викладачем. Арбітр роз'яснює порядок рецензування і "матеріальну відповідальність" за можливі помилки. Після цього всі ланки приступають до рішення ситуаційних задач. Оперативний час етапу - 10 хв.

Другий етап. Стадія 3, 4 (рішення ситуаційних задач, оформлення відповідей, взаємне рецензування). Всі п'ять завдань, що видаються кожній ланці, розглядаються і обговорюються членами ігрового колективу (ланки). Після взаємного погодження варіант рішення оформляється письмово. Записи повинні бути аргументованими, доказовими, лаконічними, грамотними. Викладач у цей час уважно стежить за процесом прийняття рішень. Важливо при цьому звернути увагу на особисте ставлення студентів до тієї чи іншої ситуації, їх позицію. Для педагога аудиторія в цей час є мініатюрною лабораторією людських стосунків, в котрій студенти вчаться також погоджувати свої дії, щоб прийти до загального рішення.

Крім того, викладач може давати ланкам і "платні" консультації (за підказку вони втрачають частину своїх балів). Ця стадія продовжується 35 хвилин. Після цього письмові звіти передаються на рецензію. На рецензування відводиться 15 хвилин. Порядок рецензування подано у табл. 2.2.

Третій етап. Стадія 5,6 (подання матеріалів арбітру, обговорення рішень, висновки арбітра, виявлення переможців, аналіз рішень, підведення підсумків заняття). Ознайомившись з результатами рецензування, деякі команди можуть бути незадоволені. Суперечливі питання розглядає арбітр, виносячи їх на широку аудиторію для дискусійного обговорення. За суттєві, доказові виправлення студенти можуть отримати додаткові преміальні бали для своєї ланки. Важливо, щоб у дискусії прийняло участь якомога більше студентів. Після обговорення викладач звертає увагу студентів на помилки, неточності, які були типовими. Рекомендує методичні матеріали для ліквідації прогалин у знаннях. На цьому етапі важливо взнати думки самих студентів щодо організації та проведення ігрового заняття. Таку інформацію можна отримати як в усній, так і в письмовій формі: її основне призначення - внесення коректив у подальшу роботу по застосуванню ігрових форм навчання. Оперативний час етапу - 30 хв.

Таблиця 2.2 Порядок взаємного рецензування письмових звітів граючих ланок

Ланки-виконавці	Ланки-рецензенти
№1	№2
№2	№3
№3	№4
№4	№5
№5	№1

Система стимулювання. На ігровому занятті, де імітуються реальні виробничі ситуації, повинна діяти потужна система стимулювання. Аналіз підходів вчених до вирішення цього питання засвідчує, що система стимулювання має реалізувати три основні функції:

спонукати кожного з учасників заняття діяти так, як в житті (наприклад, пропонується скомплектувати агрегат за певних умов. Система стимулювання спонукає студентів підібрати машини так, щоб задовольнити ці умови);

підпорядковувати, в разі необхідності, свої інтереси інтересам ланки;

дати об'єктивну оцінку особистого внеску кожного учасника гри в загальний здобуток ланки. Це дуже важливо, бо майстерність викладача в об'єктивній оцінці кожного повинна бути такою, щоб в аудиторії весь час був присутній дух справедливості. В цьому випадку по закінченні заняття всім буде зрозуміло, хто з учасників зробив більший внесок, використав більше знань, енергії, ініціативи і т. п.

У розробленій системі стимулювання для кожного структурного елементу наводяться критерії оцінювання і, відповідно їм, норми премій та штрафів.

У табл. 2.3 передбачено, що граючим ланкам видається по три задачі вартістю 10 балів та дві задачі вартістю 20 балів.

Таблиця 2.3 Оцінювання досягнень учасників ігрового заняття

Характеристика відповіді	Кількість преміальних (штрафних) балів за результатами вирішення ситуаційних задач
	1	2	3	4	5
Правильне, найбільш оптимальне рішення ситуаційної задачі	10	10	10	20	20
В рішенні є деякі неточності, що не призводять до помилки в результаті	-2	-2	-2	-2	-2
Неправильне рішення	-8	-8	-8	-15	-15
Рішення відсутнє	-10	-10	-10	-20	-20
В рецензії ланка правильне рішення визнала неправильним	-8	-8	-8	-15	-15
В рецензії ланка неправильне рішення визнала правильним	-10	-10	-10	-20	-20
Якість оформлення відповіді, рецензії	задовільна - „+2” незадовільна - „-2”

Якщо в процесі дискусії учасник гри вніс значну поправку до відповіді або запропонував більш оптимальний шлях вирішення проблеми, то його ланка може отримати додаткову премію від 5 до 10 балів. Для оцінки вкладу кожного учасника в надбання граючої ланки можна використати коефіцієнт трудової участі, який визначається колегіально.

Щоб перейти до п'ятибальної шкали оцінювання знань, треба скористатися табл. 2.4.

Таблиця 2.4 П'ятибальна шкала оцінювання знань

Кількість набраних балів	75-80	60-74	46-59	до 45
Відповідна оцінка за п'ятибальною системою	Відмінно	Добре	Задовільно	Незадовільно

Експериментальні дослідження показали, що на заняттях з аналізу виробничих ситуацій найбільш ефективно формуються продуктивні пізнавальні потреби студентів за умови, якщо викладач вміє майстерно проводити дискусію, володіє комунікативними здібностями та навичками педагогічного спілкування. Розглядаючи виробничо-технологічні ситуації, студенти збагачуються досвідом практичної діяльності, вчаться ухилятися від помилкових рішень, прогнозувати і планувати свою діяльність, засвоюють механізми прийняття управлінських, технічних, економічних і соціальних рішень, стають активними учасниками навчально-виховного процесу.

Наприкінці зазначимо, що навчальна ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування, імітаційні вправи, аналіз ситуацій забезпечують ефективне формування продуктивної активності студентів, якщо на цих заняттях забезпечуються такі психолого-педагогічні умови:

відбувається "перенесення" знань та вмінь студентів, закріплюються здобуті знання та вивчається новий навчальний матеріал;

забезпечуються міжпредметні зв'язки;

у процесі навчання використовуються передові досягнення науки, техніки, технології;

виробничі ситуації, що імітуються на занятті, характеризуються різнобічністю рішень (є проблемними);

різноманітність форм і видів пізнавальної діяльності студентів на занятті;

встановлені доброзичливі взаємини викладачів і студентів, сформовані товариські взаємини у студентських групах;

в аудиторії створена спокійна, ділова атмосфера спілкування з позитивним емоційним забарвленням;

відбувається об'єктивне визнання та оцінювання успіхів викладачем та колегами.

Список використаних джерел

1. Авраменко В. Становлення української навчальної термінолексики (1920 - початок 1930 рр.) / В. Авраменко // Шлях освіти. - 2002. - № 2. - С. 51-55.

2. Алексюк А.М. Загальні методи навчання / А.М. Алексюк, В.І. Помогайба//Педагогіка / Під ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - С. 160-199.

3. Андреев А.А. Введение в дистанционное обучение. Учебно-методическое пособие / А.А. Андреев. - М.: ВУ, 1997. - 85 с.

4. Балаев А.А. Активные методы обучения / А.А. Балаев. - М.: Профиздат,1986. - 96 с.

5. Богомазов Г.Г. Активизация преподавания посредством использования метода проблемного обучения / Г.Г. Богомазов // Активные методы преподавания политической экономии. - Л.: Лениздат, 1989. - С. 29-39.

6. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д.Б. Богоявленская - Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1983. - 176 с.

7. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. Видання перше / Г. Ващенко. - К.: Українська видавнича спілка, 1997. - 441 с.

8. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход / А.А. Вербицкий. - М.: Высшая школа, 1991. - 207 с.

9. Волков Г.И. Лекция и лекторское мастерство. Методическая разработка для преподавателей / Г.И. Волков. - К.: Из-во УСХА, 1984. - 60 с.

10. Герцен А.И. Полн. собр. соч. и писем / А.И. Герцен, под ред. М.К. Лемке. - Т. 3.- М., 1915. - 546 с.

11. Глушков В.М. Кибернетика и педагогика / В.М. Глушков // Наука и жизнь. - 1964. - №1. - С. 20.

12. Годфруа Ж. Что такое психология / Ж. Годфруа. - В 2-х т. Изд. 2-е, стереотипное. Т.1: Пер. с франц. - М.: Мир, 1996. - 496 с.

13. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

14. Денисов В.Г. Современные требования к лектору и лекциям по проблемам экономики и научно-технического прогресса / В.Г. Денисов. - К.:Знание, 1977. - 26 с.

15. Дьомін А.І. Психолого-фізологічні основи активізації навчання / П.Г. Лузан, А.І. Дьомін, В.І. Рябець. Формування активності студентів у навчанні. - К.: Вища школа, 1998. - С. 59-95.

16. Дьомін А.І. Гуманістичний підхід до формування активності студентів на лекції / А.І. Дьомін, П.Г. Лузан // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - Випуск 9. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - С. 70-73.

17. Демин А.И. Дидактические основы развития познавательной деятельности учащихся средней общеобразовательной и специальной школы: Дис…докт. пед. наук: 13.00.01. / А.И. Дьомін. - М., 1990. - 36 с.

18. Журавель В.Ф. Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів / В.Ф. Журавель, В.В. Ільїн, В.О. Кузнецов та ін. - К.: Аграрна освіта, 2000. - 38 с.

19. Заика Е.В. Комплекс интеллектуальных игр для развития мышления учащихся / Е.В. Заика // Вопросы психологии. - 1990. - № 6. - С.86-92.

20. Законодавство України про освіту: збірник офіційних текстів законів станом на 1 лютого 2012 року / упор. Юрій Іванович Руснак. - К.: "Центр учбової літератури", 2012. - 274 с.

21. Зиновьев С.И. Учебный процесс в советской высшей школе / С.И. Зиновьев. - М.: Высшая школа, 1975. - 316 с.

22. Зорина Л.Я. Слово учителя в учебном процессе / Л.Я. Зорина. - М.: Знание, 1984. - 80с.

23. Игровые занятия в строительном вузе / Е.А. Литвиненко, В.И. Рыбальский, Г.Я. Антоненко и др. / Под ред. Е.А.Литвиненко, В.И. Рыбальского. - К.: Вища школа, 1985. - 303 с.

24. Использование методов активного обучения при подготовке студентов к инженерно-технологической деятельности: методические рекомендации / Сост. А.В.Шостак. - К.: Изд-во УСХА, 1989. - 102 с.

25. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Я.А. Коменский. - В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика,1982. - 656 с.

26. Коменский Я.А. Пансофическая школа, то-есть школа всеобщей мудрости / Я.А. Коменский. // Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. - М.: Педагогика, 1982. - Т.2. - С.328-282.

27. Комплексная деловая игра "Мысль": методическое пособие / И.Г. Абрамова, М.В. Брагинский, Н.А. Даниличева, В.А. Ченобытов. - М.: Высшая школа, 1991. - 64 с.

28. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. - М.: изд-во Наука, 1975. - 721 с.

29. Костенецкий Я.И. Воспоминания из моей студенческой жизни / Я.И. Костенецкий // Русский архив. - 1887. - №2. - С. 229-230.

30. Костюк Г.С. Мислення в діяльності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1981. - 155 с.

31. Лернер И.Я. Методы обучения / И.Я. Лернер // Дидактика средней школы/ Под ред. М.Н. Скаткина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Ппросвещение, 1982. - С. 181-215.

32. Лингарт Й. Процесс и структура человеческого учения / Й. Лингарт. - М.: Прогресс, 1970. - 685 с.

33. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: спецкурс із дидактики / В.І. Лозова. - Харків: Основа, 1990. - 89 с.

34. Лузан П.Г. Активізація навчання студентів / П.Г. Лузан. - К.: Редакційно-вид. відділ Наукметодцентру агроосвіти, 1999. - 216 с.

35. Лузан П.Г. Методика проведення ігрового заняття по аналізу виробничих ситуацій / П.Г. Лузан, А.В. Шостак, О.В. Войцеховський, О.А. Дьомін. - К.: Інтелект, 1992. - 51 с.

36. Махмутов М.И. Принцип проблемности в обучении // Вопросы психологи / М.И. Махмутов. - 1984. - №5. - С.30-36.

37. Молдован В.В. Юридичний практикум: навчальні ігри: навч. посібник / В.В. Молдован, М.М. Михеєнко. - К.: Либідь, 1994. - 288 с.

38. Общая психология / А.В. Петровский, А.В. Брушлинский, В.П. Зинченко и др.; Под общ. ред. А.В.Петровского. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.:Просвещение, 1986. - 464 с.

39. Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки / І. Огієнко. - Львів, 1936 - С. 35-36.

40. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов, Под ред. Н.Ю.Шведовой. - 20-е изд., стереотип. - М.: Рус. яз. - 750 с.

41. Олійник В.В. Організаційно-педагогічні основи дистанційної освіти і навчання: організаційно-педагогічне дослідження / В.В. Олійник. - К.: ЦІППО, 2001. - 36 с.

42. Педагогика /Под общ. Ред. Проф. А.П.Кондратюка. - К.: Вища школа, 1982. - 381 с.

43. Педагогіка: навчальний посібник / В.М.Галузяк, М.І. Сметанський,В.І Шахов. - Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 2001. - 200 с.

44. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения / Н.И. Пирогов. - М.: Из-во АПН РСФСР, 1952.- 420с.

45. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий / К.К. Платонов. - М.: Высшая школа, 1984. - 174 с.

46. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник для студ. пед вузов: в 2 кн / И.П. Подласый. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

47. Положення про організацію навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах // Студент і закон. - К.: Четверта хвиля, 1997. -С.92-115.

48. Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. - К.: Вища школа, 1982. - 215 с.

49. Ржецкий Н.Н. Организация и контроль процесса слушания лекции / Н.Н. Ржецкий. - К.: Знание, 1978. - 22 с.

50. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 10 (2021).

51. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 131 (2142).

52. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 2 (2013).

53. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 22 (2033).

54. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 26 (2037).

55. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 28 (2039).

56. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 30 (2041).

57. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 34 (2045).

58. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 38 (2049).

59. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 42 (2053).

60. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 46 (2057).

61. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 54 (2065).

62. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 58 (2069).

63. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 6 (2017).

64. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 62 (2073).

65. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 73 (2084).

66. Рогоза Б. Уроки державної мови/ Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 77 (2088).

67. Рудик Г. Интеллектуальные игры / Г. Рудик // Профессионально-техническое образование. - 1991. - № 2. - С.80-85

68. Сидоренко В.К. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / В.К. Сидоренко, П.В. Дмитренко. - К.: РННЦ „ДІНІТ”, 2000. - 259 с.

69. Станкевич Л.П. О типах, формах и уровнях социальной активности личности / Л.П. Станкевич // Вопросы исторического материализма. - М.: Наука, 1969. - С. 186-199.

70. Стрельников В. Інновації в обладнанні й унаочненні сучасної школи / В. Стрельников // Шлях освіти. Науково-методичний журнал. - К.: Педагогічна преса, 2002. - № 1. - С. 32-35.

71. Сухомлинський В.О. Слово про слово / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. Т.5. Статті. - К.: Рад. школа, 1977. - С.160-167.

72. Танась М. Дистанційна освіта в дидактичній концепції / М. Танась // Вища освіта України. - 2002. - № 1(3). - С.79-82.

73. Технические средства обучения и методика их использования /Д.А. Сметанин, К.А. Квасневский, В.В. Ильин и др.; Под общ. ред. К.А. Квасневского. - М.: Колос, 1984. - 223 с.

74. Тюріна В.О. Формування пізнавальної самостійності учнів загальноосвітньої школи: Автореф. дис…д-ра пед.наук: 13.00.01 / В.О. Тюріна. - К., 1994. - 58 с.

75. Украинский советский энциклопедический словарь: в 3-х т. / Отв.ред. А.В. Кудрицкий. - К.: Гл. ред. УСЭ, 1988. - Т.2. - 767 с.

76. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. Т. 1. Вопросы воспитания. / К.Д. Ушинский. - М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1953. - 640 с.

77. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / М.М. Фіцула. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 192 с.

78. Харламов И.Ф. Педагогика / И.Ф. Харламов. - М.: Высш. Школа, 1990. - 576 с.

79. Шамова Т.И. Активизация учения школьников / Т.И. Шамова. - М.: Педагогика, 1982. - 209 с.

80. Шевельов Ю. Українська мова в себе вдома сьогодні і завтра / Ю. Шевельов // Сучасність. - 1986. -№ 10. - С.37-38.

81. Шльосек Ф. Дидактика професійно-технічної освіти (на матеріалах профтехосвіти Польщі): Автореф. дис…докт. пед. наук:13.00.04 / Ін-т пед. і псих. проф. освіти АПН України / Франтишек Шльосек. - К., 1997. - 62 с.

82. Штокман И.Г. Вузовская лекция. Практические советы по методике преподавания учебного материала / И.Г. Штокман. - К.: Вища школа, 1981. - 148 с.

83. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процес се / Г.И. Щукина. - М.: Педагогика, 1979.- 202 с.

84. Ярошенко В.Ф. Робочий зошит лабораторних робіт з деталей машин / В.Ф. Ярошенко, Б.Є. Мярковський, В.В. Калайда та.ін. - К.: Вид-во УДАУ, 1993. - 62 с.



Додаток 1

Мовний лікнеп [50-67]

Завідувач, а не завідуючий

Маємо уникати активних дієприкметників теперішнього часу - вони не властиві українській мові. Слід уживати завідувач, а не завідуючий, командувач, а не командуючий. Вони потребують після себе додатків у родовому, а не орудному відмінку: завідувач кафедри, а не кафедрою, командувач війська, а не військом.

Не можна казати і писати:навчаючий сина батько;поважаюча себе людина; говорячий промову депутат; виконуючий пісню співак. Треба: батько, який навчає сина; людина, котра себе поважає; депутат, що виголошує промову; співак, який виконує пісню. Але можливий вислів виконуючий обов'язки, оскільки він має значення іменника.

Учень - школяр

Досить часто ці слова використовуються як рівнозначні та взаємозамінні. Але у їхньому вживанні є певна відмінність.

Учень - 1). Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціальній школі, хто набуває якогось фаху, ремесла. Учень слюсаря; учні старших класів; учень морської школи. 2). Послідовник чиїхось поглядів, учення.

Школяр - 1). Учень загальноосвітньої школи. Школярі поспішали на уроки. 2). Переносно: доросла людина, котра своєю поведінкою нагадує дитину.

Посвідчення - свідоцтво - свідчення

Одне із значень іменника посвідчення - "офіційний документ, що підтверджує якийсь факт або містить короткі відомості про когось". Його синонім - посвідка. "Закінчив Щербань матроські курси, одержав посвідчення" (Степан Олійник). "Я добув паспорт і посвідки старости" (Олесь Досвітній).

Коли йдеться про документ, котрий засвідчує особу, не слід паралельно з посвідченням та посвідкою використовувати ще й свідоцтво. Адже воно вказує на якісь біографічні дані чи її стан - фізичний, сімейний (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, свідоцтво про освіту, медичне свідоцтво).

Свідчення означає "показання свідків" на суді. Це слово має також значення "підтвердження чогось". "Є свідчення, що в списках розповсюджували "Кобзар" на Кавказі" (Павло Тичина).

Програмний - програмовий - програмований

Ці три слова, маючи спільний корінь, відмінні семантично. Дуже часто в усному мовленні (а інколи й у писемному) плутають перші два - програмний і програмовий. Щоб не припускатися помилок, треба знати значення лексем.

Програмний - який містить у собі програму, сам є програмою. Окрім того, програмний означає "такий, що виражає широкий план, перспективу дальшого розвитку; передає ідеї, котрими керується особа чи група людей у своїй діяльності". "Вимога правди в мистецтві, яка так настійливо повторювалася в усіх програмних поезіях Шевченка, це разом з тим вимога дії, боротьби" (з журналу). Останнім часом у зв'язку з розвитком техніки поширилося словосполучення програмне управління.

Програмовий - який міститься в навчальній програмі. Програмовий матеріал, програмові вимоги.

Програмований - який здійснюється за допомогою програмування. Програмована система. Термін програмований пов'язаний з розвитком кібернетики і застосуванням її в різних галузях науки і техніки, у різних сферах життя. Зокрема, увійшов у вжиток зворот програмоване навчання. Він полягає у використанні для цього спеціально запрограмованих машин і пристроїв.

Виклад - викладання

Виклад - письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису. Детальний виклад, популярний виклад, форма викладу. "Доцент перейшов до викладу головних думок свого реферату" (Микола Руденко).

Викладання - дія або результат її, коли щось викладають, виймаючи з чогось, тощо. Викладання товарів у крамниці, викладання візерунків.

Панівний, а не пануючий

У нашій класичній літературі лише зрідка можна натрапити на слово пануючий. Зате в сучасному мовленні, надто усному, воно явно переважає над природним і милозвучним панівний. Тільки й чуємо:пануюча думка, пануючі класи, пануюча мода. Цей дієприкметник суперечить духу української мови, тому слід, виходячи з її традицій, завжди вживати панівний: панівна думка, панівні класи, панівна мода.

Який - котрий - що

Слід запам'ятати, коли треба вживати той чи інший займенник із цих трьох. Який уживається в запитаннях, де йдеться про якість чи властивість кого-, чого-небудь або про дату певної події. "Який же він собою? Силач? Борець? " (Олесь Гончар). "У якому ж році народився Мономахів онук? ".

Котрий - який саме за ліком?. "В котрому вікні він сидів? - знов спитав Микола" (Іван Нечуй-Левицький). Котра година? "Ой нещаслива та дівчина, котра любить козака" (народна пісня).

Не можна поділяти думку тих, хто вважає, ніби що стосується лише предметів, а який - лише людей. І що, і який, і котрий приєднують підрядні речення незалежно від категорій живого і неживого. "Вона, що носила у серці велике горе …" (Михайло Коцюбинський). "Дерево, що його зламала буря"; "Обоє глянули на похилу хату, яка срібним вінцем завершувала засніжене вікно” (Михайло Стельмах). "Онисько … у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат" (Панас Мирний).

Уява - уявлення

Обидва слова-поняття стосуються сфери нашого мислення, ширше - внутрішнього світу людини. Проте кожен з іменників має характерну тільки для нього сполучуваність. Уява - здатність образно створювати або відновлювати в думках щось бачене, чуте. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах:уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо.

Уявлення - розуміння чого-небудь, знання, яке ґрунтується на попередньому досвіді; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення та ін.

Спрямовувати, а не направляти

Спрямовувати, окрім свого безпосереднього значення, ("скеровувати рух автомашини, літака, човна тощо"), використовується переносно: надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розуму тощо; зосереджувати зусилля, енергію, здібності на чомусь. "А Микола слухав, інколи тільки запитаннями спрямовував та підганяв їх" (Юрій Збанацький).

Нерідко замість спрямовувати вживають направляти. Для такої заміни немає жодних підстав. Бо перше з дієслів - питоме українське, а друге - калька з російського. Те ж саме стосується похідних від них: не направлений, а спрямований. Російське направлять ще перекладається скеровувати, напроваджувати на …, призначати, давати призначення, (лист) надсилати; направлять мысли - повертатися думкою (до кого); направлять на путь истины - навертати на праведну дорогу (шлях).

Змістовий - змістовний

Змістовий - "пов'язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами чогось". Уживається зі словами: багатство, навантаження, спрямування, точність, відмінність тощо. Змістовий зв'язок.

Змістовний - "багатий змістом, зображенням чого-небудь; розумний метою, призначенням чогось". Уживається зі словами: доповідь, лекція, виступ, праця, стаття, відповідь, життя, відпочинок і под. Змістовний урок.

Неправильний - невірний

Неправильний - "помилковий". Неправильні методи, неправильні уявлення. Хибним є вживання в цьому значенні слова невірний, яке має інший зміст. Невірна відповідь. Треба: неправильна відповідь.

Прикметники вірний, невірний ставлять там, де мовиться про відданість, стійкість.

Близько - біля

Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначенні приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин. Моєму дядькові уже близько шістдесяти років.

У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори "Словника труднощів української мови", цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; "На майдані коло церкви революція іде" (Павло Тичина).

Оброблення - опрацювання

У цих віддієслівних іменниках є певні семантичні відмінності, на які варто зважати. Оброблення (обробка) - надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо. Оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка народної пісні. Таке саме значення має слово обробіток, але вживається переважно стосовно ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток.

Опрацювання - докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, добирання й систематизації матеріалів. Опрацювання теми, опрацювання прану, опрацювання проекту.

Пересічний - середній

Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний, і не поганий; посередній. 2. Звичайний, рядовий. Пересічна поезія, пересічна публіка, пересічний студент, пересічний читач. 3. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їхню кількість; типовий, нормальний для якоїсь групи явищ. Пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції. 4. Який перетинається з чим-небудь. Пересічна траса, пересічні координати.

Неприємний - прикрий

Між прикметниками є певна відмінність. Неприємний означає, що якась особа, дія чи явище викликають у когось почуття незадоволення, незручності. Неприємна людина, неприємна робота.

Слово прикрий передає більш негативні емоції. Отож може бути неприємна розмова і прикра, неприємна згадка і прикра - все залежить від того, які емоції ми вкладаємо в ці слова.

Відсоток - процент

Різниці в значенні цих слів немає, вони передають той самий зміст. Процент з італійської через німецьку перейшов у східнослов'янські мови, а відсоток - калькований вислів з латинізованого терміна, що буквально означає "за сто", "наріст від ста", звідси й "від соток". Обома лексемами активно послуговувались у Західній Україні в минулому сторіччі. За радянських часів відсоток вважали мало не "націоналістичним" словом і нещадно вилучали з текстів. А сьогодні майже не вживають процент, хоча це також крайність. Бо він нормальний синонім і як термін, вельми потрібний науково-технічній сфері.

Не по завершенні, а завершивши

Слід казати і писати не "По завершенні роботи", а "Завершивши роботу", не "При читанні вголос слід …", а "Читаючи вголос …", не "Після закінчення сесії студенти …", а "Закінчивши сесію, студенти …". Звичайно, ці фрази можна побудувати й так: "Після того, як завершите роботу …", "Коли закінчиться сесія …".

Випадок - раз

Відповідно до словосполучень російської мови в этом случае, во всяком случае, в худшем случае та їм подібних, в яких іменник "случай" ужито в значенні "обставина, становище, ситуація", в українській паралельно з лексемою випадок виступає і раз: у цьому разі, в усякому разі, в найгіршому разі. Такі звороти, як в случае необходимости, ни в коем случае тощо неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: у разі потреби, якщо буде потреба, в жодному разі. В большинстве случав варто передавати словом здебільшого; при случаем - висловом при нагоді; при удобном случае - при слушній нагоді; по случаю болезни - через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.

Досадливий - досадний

Ці слова розрізняються значенням. Досадливий - який виражає досаду. Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне - досадливо. Досадливо поморщився, досадливо покусуючи губи.

Досадний - який викликає досаду; неприємний. Досадні звістки, досадні прорахунки, досадні слова. Похідне - досадно. "Мені досадно страх, що я вже не скінчу своєї літньої роботи" (Леся Українка).

Порядок - лад

Слова-синоніми, надто коли йдеться про домашні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей. "Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки" (Іван Нечуй-Левицький). "Дячиха господарювала і всьому лад давала" (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: "Після татарщини нові порядки на Україні постали" (Панько Куліш). А якщо мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.

Борис Антоненко-Давидович справедливо зауважував, що у повсякденному мовленні в нас часто надуживають іменником порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості української мови. "Приведи в порядок усі папери" замість "Упорядкуй усі папери", "Дай лад усім паперам"; "Чи у вас все в порядку?", коли можна ліпше передати "Чи у вас усе гаразд?". Не погані порядки, а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.

Великопанельний, а не крупнопанельний

Крупний виступає переважно в значенні "який складається з однорідних частинок великого розміру" (протилежне дрібний) - про пісок, сіль, каміння, зерно, град тощо. Неправильним є застосування цього слова у таких сполученнях: крупна буржуазія, крупна промисловість, крупна рогата худоба, крупний спеціаліст тощо. Замість них залежно від контексту й змісту використовують лексеми великий, видатний, визначний. Не можна вживати крупний як перший компонент складних прикметників типу крупнокаліберний, крупнопанельний, крупномасштабний. Треба: великокаліберний, великопанельний, великомасштабний.

Небажані дублети

В українській мові поряд з давно відомими питомими словами існують їхні синоніми, котрих пізніше запозичені або скальковані з інших мов. Здебільшого не маючи якого-небудь додаткового семантичного або стилістичного навантаження, вони виступають небажаними лексичними дублетами, або паралелізмами. Адже коли вживанню їх, свідомо чи через незнання, послідовно надається перевага, це призводить до збіднення, примітивізації рідної мови, позбавляє властивих їй барв і милозвучності. Ось окремі з цих дублетів:

арештовувати, арештований краще заарештовувати, заарештований

важний поважний

дарити дарувати

вечором, ранком, зимою, літом у вечері, вранці, взимку, влітку

кінчиться скінчиться

минулорічний торішній

найшов знайшов

об'ява оголошення

помогти допомогти

пустий порожній

смілий сміливий

спішити поспішати

учбовий навчальний

Мета - ціль

У всіх стилях літературно мови, крім художнього, іменник мета виступає тільки в однині. Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета - ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням ("Гармати стріляли по ворожих цілях"), і з абстрактним ("Єдність цілей і прагнень").

Просто більшість

Слово переважний уживається в значенні "який має перевагу над ким-, чим-небудь". Переважна частина, переважний контингент. Неправильно: переважна більшість. Бо більшість - то і є кількісна перевага. А прикметник-означення тут зайвий.

Висновок - заключення

Висновок - остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Прийти до висновку, дійти висновку, практичні висновки. Часто замість висновок мовці невиправдано вживають віддієслівний іменник заключення. Його, як і слова заключати, нема в українській літературній мові. Неправильно: заключення першого розділу, в заключенні до книжки. Треба: висновки першого розділу, у висновках до книжки тощо. Договір, угоду не заключають, а укладають. І в багатьох інших випадках замість заключати, заключити слід ставити робити висновок, зробити висновок. "З досвіду минулого можна заключити (нормативно:зробити висновок) ".

Прикметник заключний є звичайнісінькою калькою з російського заключительный. Цю лексему потрібно замінювати такими українськими кінцеве (відповідниками, як завершальний, кінцевий, прикінцевий, підсумковий тощо. Наприклад, заключний концерт - завершальний концерт; заключне слово - кінцеве (прикінцеве) слово; заключні заняття - підсумкові заняття.

Продовжуватися чи тривати

Набуває дедалі більшого поширення така не притаманна українській мові форма, як складний дієслівний присудок з дієсловом-зв'язкою продовжувати. Часто чуємо: "Він продовжує користуватися моєю допомогою", "На планеті продовжують вибухати конфлікти", "Кандидати в депутати продовжують проводити роботу в округах", "Фірма продовжує дивувати успіхами", "Прокурор продовжує застерігати". Ці неоковирні фрази можна і треба перебудувати: "Він і далі користується моєю допомогою", "На планеті й досі вибухають конфлікти", "Кандидати в депутати проводять роботу в округах", "Фірма знову дивує успіхами", "Прокурор ще раз застерігає".

Для російського продолжаться (в часі) український відповідник тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього. Тому не варто в цьому значенні вживати: протистояння продовжується, неспокій продовжується, життя продовжувалося, не може так довго продовжуватися і под. Треба: протистояння триває, неспокій триває, життя точилося, не може так довго тривати.

Ні в кого - в нікого

Слід розрізняти не і ні в сполученнях: не один (багато) - ні один (жоден), не раз (часто) - ні разу (жодного разу). Деякі усталені звороти: ні живий, ні мертвий; ні риба, ні м'ясо; ні се ні те; ні сяк ні так; ні вдень ні вночі; ні кола ні двора; ні пуху ні пера; ні слуху ні духу; ні сюди ні туди; ні пари з вуст ; ні кроку назад; ні в кого; ні до кого; ні до чого; ні за що; ні з ким та ін.

Ненормативними є вислови: в нікого, до нікого, до нічого.

Заслухати - прослухати - вислухати

Синонімічні в своїй основній суті, ці слова, однак, не тотожні. Заслухати щось виголошене на зборах, засіданнях, конференціях: доповідь, звіт, промову тощо. Прослухати від початку до кінця розділ навчальної дисципліни. Прослухати зведення, лекцію;прослухати хворого, мотор. Загальніше в офіційних ситуаціях звучать вислови з лексемою заслухати. Наприклад, планується заслухати … Прослухати стосується переважно завершеної дії.

Дієслово вислухати (наголос на першому складі) використовується здебільшого для характеристики конкретної розмови, спілкування, побутової бесіди. Вислухати співрозмовника;вислухати скарги, вимоги.

Правильне вживання слів та словосполучень

Неправильно Правильно

Більше року більш як рік

всякий раз щоразу

восьмеро окулярів вісім пар окулярів

в скорому часі невдовзі

даром потратив час даремно згаяв час

до краю стомлений вкрай стомлений

неув'язки непогодженості

лиш-тільки як тільки, тільки-но

помітка позначка

пополам навпіл

ріст зарплати зростання зарплати

ріст обсягів виробництва нарощування обсягів

ріст авторитету зростання авторитету

гірше всього найгірше

в силу обставин через обставини

упадок занепад

у тому числі зокрема

будемо відвертими будьмо відверті

інша половина друга половина

тим не менше і все ж, однак

обездолений знедолений

первинні відомості початкові відомості

постільки, оскільки остільки, оскільки

попутно зазначив принагідно зазначив

швидше всього найімовірніше

під кінець дня наприкінці дня

легше всього найлегше

повинні були бути мали бути

чин чином як слід

вговорювати вмовляти

виставляти претензії висувати претензії

відслідкувати простежити

в честь на честь

у полудень о півдні

за вимогою на вимогу

звільнити кошти вивільнити кошти

зменшити термін скоротити термін

напівголосно впівголоса

зміщати з посади усувати з посади

користуватися попитом мати попит

намітити заходи накреслити заходи

оголосити факти оприлюднити факти

пам'ятається пригадується

благополуччя добробут

вляглися пристрасті вгамувалися пристрасті

вступив у силу закон набрав чинності закон

відзив на публікацію відгук на публікацію

знайомство з документом ознайомлення з документом

земляний наділ земельний наділ

дав прес-конференцію провів прес-конференцію

державна казна державна скарбниця

набувають навиків набувають навичків

моральні начала моральні засади

одержувати перемогу здобувати перемогу

питтєва вода питна вода

підведення підсумків підбиття підсумків

підбір кадрів добір кадрів

послужив стимулом став стимулом

розбір недоліків розгляд вад

розходження у поглядах розбіжності у поглядах

халатне ставлення недбале ставлення

текучка кадрів плинність кадрів

у трудну хвилину у скрутну хвилину

у суперечливих ситуаціях у спірних, складних ситуаціях

справа тонка справа делікатна

чесне слово слово честі

серцевидна форма серцеподібна форма

роздор розбрат

суть життя сенс життя

безпреривно безперервно

відзив на дисертацію відгук на дисертацію

ведучий інженер провідний інженер

взамін замість

всього доброго всього найкращого

згідно закону згідно з законом

накінець нарешті

в міру можливостей по змозі

опановувати (науками) опанувати (науки)

по темі на тему

Додаток 2

Протокол лабораторної роботи № 5 [84].

Дослідження підшипників кочення

2.1. Мета роботи: на лабораторній установці провести дослідження залежності опору обертання в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання внутрішнього кільця та наявності мастила.

2.2. Замалювати схему установки.

2.3. Визначити за допомогою тахометра частоту обертання вала при встановленні головки на першому, другому та третьому ступенях клинопасової передачі (першим ступенем в даному випадку вважається той, який розташований ближче до опори).

2.4. Заповнити таблицю розрахункових та довідкових даних (табл.5.1).

Таблиця 5.1 Розрахункові та довідкові дані

Назва даних	Позначення	Значення
Номер підшипника, що встановлений у головці	Згідно ГОСТ
Зовнішній діаметр, мм	D
Внутрішній діаметр, мм	d
Динамічна вантажопідйомність, Н	C
Довговічність роботи, год.	Lh
Допустиме радіальне навантаження, Н	при	w1 =
		w11=
		w111= для дослідів	-----------------
Коефіцієнт тертя кочення (орієнтовно)	Fk	0,001
Теоретичний зведений коефіцієнт Тертя	Fзв= 1,22FK*Dc / d*dw
Діаметр тіл кочення, мм	dw= 0,3 (D - d)
Діаметр розташування центрів ваги тіл кочення, мм	Do =D+d / 2



5.5. Провести експериментальні дослідження та заповнити табл. 5.2. При проведенні досліджень слід прагнути до того, щоб всі вимірювання проводились при температурі підшипникового вузла, що встановилась (на прогрітій установці).

Таблиця 5.2 Експериментальні дані

Навантаження на підшипники,Н	R	0,25 [R] =	0,5 [R] =	0,75 [R] =	[R] =
Навантаження по динамометру,Н	Q= 2 R
Кількість поділок на індикаторі	M
Умови мащення	_	З маст.	Маст. відкач.	З маст.	Маст. відкач.	З маст.	Маст. відкач.	З маст.	Маст. відкач.
Момент тертя Tr, Нм (при кутовій швидкості, w рад /с)	При w1=
	Ттр.ср.
	При w11 =
	Ттр.ср.
	При w111=
	Ттр.ср.
Умовний коефіцієнт тертя К =Тт, приQ*d	w1=
	w11=
	w111=

5.6. Побудувати графіки

Тт, Нм

R,Н

FaвR,Н

5.7. Записати висновки та рекомендації по даній лабораторній роботі.

Виконав студент 3 курсу ф-туМСГгрупи

Прийняв----------------------------------------------------------------------

Дата----------------------------------------------------------------------

Додаток 3

Навчально-методична карта практичного занаття

Тема: Підготовка і внесення добрив.

Мета заняття: Закріпити у студентів теоретичні знання про добрива, навчити їх комплектувати агрегат, виконувати транспортування і внесення добрив і переконати їх в значенні наукового підходу при внесенні добрив для підвищення родючості землі, врожайності культури.

Методи навчання: пояснення, бесіда, інструктаж, рішення ситуаційних завдань, виробничо-практичний метод.

Організація праці студентів: ланкова (5 ланок по з студенти, 5 робочих місць).

Робочі місця: 1. Навантаження органічних добрив.

2. Розкидання органічних добрив.

3. Розкидання мінеральних добрив.

4. Навантаження і транспортування мінеральних добрив.

5.Внесення мінеральних добрив в ґрунт.

Робочі ланки: А; Б; В; Г; Д.

Схема переходу ланок по робочих місцях

№ робочих місць

12345

АБВГД

ДАБВГ

ГДАБВ

ВГДАБ

БВГДА

Зміна робочих місць також проходить серед студентів ланки.

Матеріально-технічне оснащення: Трактор Т-150К (К-701) і розкидач органічних добрив ПРТ-10 (ПРТ-16); навантажувач добрив; два тракториМТЗ-80 з розкидачами мінеральних добрив 1РМГ-4М і причепом-розкидувачем РОУ-5. Кожний агрегат комплектується необхідним набором інструментів, інструкційно-технологічними картами, засобами виміру поля.

План заняття

1. Організаційна частина……………………………………………..3 хв.

2. Актуалізація знань і досвіду студентів…………………………...15 хв.

2.1. Вступна бесіда

2.2. Вступний інструктаж.

2.3. Мотивація діяльності студентів

3. Самостійна робота студентів.........................................................240 хв.

1.1. Виконання завдань

1.1.1. Підготовка агрегатів до роботи.

1.1.2. Підготовка поля до роботи.

1.1.3. Навантаження, внесення органічних добрив в грунт.

1.1.4. Навантаження, транспортування і внесення мінеральних добрив.

1.1.5. Контроль і оцінка якості роботи.

4. Підведення підсумків заняття…………………………………10 хв.

4.1. Аналіз реалізації технологічної карти (в частині внесення добрив).

4.2. Аналіз виконання виробничих завдань.

4.3. Аналіз результатів навчально-виховної роботи в групі.

5. Завдання для самостійної роботи в позаурочний час………..2 хв.

Хід заняття

1. Організаційна частина.

2. В процесі бесіди та вирішення виробничих ситуацій викладач розглядає наступні питання:

як визначити кількість добрив під майбутній врожай культур;

які джерела надходження елементів живлення рослин;

які існують види добрив і способи їх внесення;

в чому недоліки і переваги гніздового (локального) способу внесення добрив в порівнянні з рядковим та розкидним (суцільним) ;

як встановити розкидач на норму внесення добрив;

які існують додаткові прилаштування для внесення добрив;

якими машинами виконується внесення рідких добрив.

Ситуації:А. Перевіривши внесення добрив розкидачем КСО-9, агроном порекомендував механізатору збільшити дозу внесення. Якими способами він може це зробити? Що йому більше підходить?

Відповідь: Доза внесення органічних добрив розкидачем КСО-9 регулюється зміною швидкості руху транспортера та поступальної швидкості агрегату.

Б. Ви виконуєте роботи агрегатом в складі трактора МТЗ-100 та розкидача 1РМГ-4Б. Норму внесення добрив встановили за допомогою дозувального пристрою та встановивши зірочку Z=10, що забезпечує швидкість пруткового транспортера. В процесі роботи Ви збільшили швидкість агрегата в 2 рази. Як це вплине на дозу внесення мінеральних добрив?

Відповідь: Оскільки прутковий транспортер приводиться в дію від ходового колеса розкидача, встановлена доза внесення добрив не залежить від швидкості руху агрегату.

В. В процесі роботи по внесенню мінеральних добрив агрегатом в складі трактора МТЗ-100 і розкидача 1РМГ-4Б Ви виявили, що концентрація добрив по краях смуги значно менша, ніж посередині. Як Ви будете виходити з цієї ситуації?

Відповідь: Рівномірність розподілу добрив по поверхні поля залежить від місця їх подачі тукоподільником на розкидальні дошки. Переміщення тукоподільника вперед по ходу машини збільшує концентрацію добрив в середній частини смуги, що висівається. Щоб збільшити концентрацію добрив на її краях, слід змістити внутрішні стінки подільника ближче до центрів дисків.