Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку

Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі. Види та значення творів образотворчого мистецтва. Використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2015
Размер файла 111,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

До групи наочних методів належать: розглядання предметів, об'єктів природи, арт-об'єктів (творів мистецтва, малюнків, зліпків тощо), спостереження, споглядання, простеження (спостерігання) дій педагога під час демонстрування ним зразків креативної поведінки в різних ситуаціях, пов'язаних з образотворчою діяльністю [7].

За допомогою наочних методів педагог навчає дитину «дивитися та бачити» красу і мінливість світу, цінність творів образотворчого мистецтва, вправність і точність рухів, користування зображальними матеріалами та приладдям в процесі зображення, способи досягнення образно-естетичної виразності продукту власної творчості.

Розглядання об'єкта можна вважати головним методом педагогічної технології образотворчої діяльності. Уміння дитини виокремлювати об'єкт, зосереджувати на ньому увагу, роздивлятися його є запорукою успішної образотворчої діяльності. Розглядання може супроводжуватися коментарем педагога, бесідою з дітьми, ігровим діалогом з об'єктом, художнім словом, музикою.

Спостереження - метод більш тривалої концентрації уваги на предметі, об'єкті, явищі (спостерігають за сезонними змінами у природі, спостерігають рух тварин, спостерігають людей, спостерігають дії педагога). Спостереження має надавати дитині додаткову інформацію про світоутворення. Ця інформація збагачує зміст образотворчої діяльності, образно-естетичну виразність її продукту.

Споглядання - метод занурення в систему зв'язків, які існують у природі. До споглядання готові не всі діти дошкільного віку. Можливо, це більше стосується феномену естетичної обдарованості. Споглядання виникає на підґрунті глибокого інтересу дитини до об'єкта, ігрової ідентифікації з ним. Це творчий діалог, єднання з природою. Він є мовчазним, тихим і спокійним. Його результатом можуть стати дуже оригінальні малюнки [45].

До групи словесних методів належать: мистецтвознавча розповідь, бесіда, обговорення, запитання, заохочення, порада.

Словесні методи також спрямовані на розвиток усіх сфер особистості (інтелектуальної, комунікативної, емоційної тощо). Вони спонукають дитину до активного спілкування, діалогу. Розвиток монологічного мовлення зумовлює становлення образу «Я» дитини, формування самооцінки, ціннісного ставлення до себе [7].

Мистецтвознавча розповідь - коротка інформація педагога про мистецтво взагалі або окремий вид, жанр, твір. Педагог готується до мистецтвознавчої розповіді, добирає зміст, адаптує його до дитячого сприймання. Мистецтвознавча розповідь має бути цікавою для дитини, тому їй можна надати форму казки, історії, легенди, вірша. Інформація мистецтвознавчої розповіді створює підґрунтя для використання методу мистецтвознавчої бесіди (про мистецтво, вид, жанр або за твором: картиною, скульптурою. архітектурною спорудою та інше). Бесіда супроводжується експозицією творів мистецтва (матеріалів, приладдя). Для активізації дітей, стимулювання інтересу, уяви, образного мислення педагог використовує різні засоби (наприклад, музичне супроводження, художнє слово, театралізацію, драматизацію та інше). Ефективними є прийоми порівняння, «входження у картину», ідентифікації з об'єктом, предметом, явищем.

Важливими елементами бесіди є запитання. Вони мають бути проблемними, створювати ситуацію вибору, спонукати до висловлювання власної думки (наприклад, «Як ти вважаєш, про що ця картина? Що художник хотів розповісти про море? Як ти здогадався? Що саме в картині підказує тобі, що настала весна?»).

Обговорення - це живий діалог між педагогом і дітьми. Обговорюють твір мистецтва, красу об'єктів та явищ природи, матеріали та способи зображення. В обговоренні всі рівні, уважні до думки іншого, ухвалюють власне або колективне рішення.

Заохочення є вираженням довіри педагога до дитини, елементом сугестії (навіювання). Заохочуючи дитину під час розглядання, вибору ідеї, задуму та його реалізації, тобто на всіх етапах творчого процесу, педагог транслює дитині впевненість у своїх можливостях щодо створення продукту.

Порада є методом непрямого навчання. У складних ситуаціях педагог завжди поруч. Він радиться з дитиною, як краще діяти, пропонує разом пошукати спосіб виправлення помилки. Порада має відновити втрачений внаслідок необережності інтерес до процесу і результату, запобігти незадоволенню дитини собою та результатом діяльності [45].

До групи практичних методів в особистісно-орієнтованій технології образотворчої діяльності належать, насамперед, експериментування із зображальними матеріалами, вправи у техніках зображення.

Методи, якими користується педагог в особистісно-орієнтованій педагогічній технології образотворчої діяльності, можна структурувати за класифікацією І. Лернера. Вчений запропонував таку систему загально-дидактичних методів: інформаційно-рецептивні, репродуктивні, евристичні.

Інформаційно-рецептивні методи: спрямовані на отримання дитиною інформації за допомогою різних рецепторів-аналізаторів (зорового, слухового, нюхового, смакового, тактильно-рухового). Йдеться про інтерактивні методи, які забезпечують різнобічність і повноту світосприймання.

Репродуктивні методи: наслідування зразка креативної поведінки (педагога, художника), способів дій у ситуаціях вибору (задуму, теми, змісту, формату, матеріалів, способів зображення, виражальних засобів та деталей); вправи у техніках; дії поруч з педагогом.

Евристичні методи: вибір, експериментування з матеріалом, маніпулювання матеріалом, обговорення, проект (творче завдання), ідентифікація з особою художника, «входження у картину» [45].

В дитячому закладі використовують наступні форми ознайомлення дітей з мистецтвом:

1. Розгляд окремих творів або спеціально підібраних серій картин, скульптур, ілюстрацій, творів декоративно-ужиткового мистецтва. Для заняття зазвичай підбираються твори одного виду мистецтва.

2. В дитячому закладі встановлюють виставки творів образотворчого мистецтва на ту чи іншу тему або вид мистецтва.

3. Старшим дошкільникам роблять екскурсії до музею або виставочну залу для перегляду попередньо відібраного матеріалу, доступного до дитячого сприйняття та розуміння по об'єму та змісту.

4. Заохочується самостійний розгляд дітьми творів мистецтва в дитячому закладі та поза ним [47].

Методика ознайомлення дітей із художньою картиною

Перший етап ознайомлення з картиною

Мета: створити інтерес до живопису, до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватись на її зміст.

Основним прийомом щодо ознайомлення старших дошкільників з живописом є мистецтвознавча розповідь педагога.

Структура мистецтвознавчої розповіді:

- повідомлення назви картини та прізвища художника;

- про що написана картина;

- що найголовніше в картині (виділити композиційний центр, колір, побудову, розміщення);

- що відображено навкруги головного у творі та як із ним поєднано деталі (саме так іде заглиблення в зміст картини, при цьому встановлюється зв'язок між змістом твору та засобами виразності);

- що саме красивого показав своїм твором художник;

- про що думається, згадується, коли дивишся на цю картину.

Методичні прийоми на першому етапі такі:

- використання (постановка) вихователем конкретних питань;

- прийом «входження в картину» (це коли вихователь пропонує дітям уявити себе героєм картини та відповісти на запитання: Що відчуваєш?, чуєш?, Що хвилює тебе?;

- відтворення подій попередніх та наступних твору (а саме: вихователь пропонує дітям, розглядаючи картину, уявити, що було до того, як художник намалював картину, що може бути ще зображено);

- різноманітні емоційні форми підбиття підсумків заняття щодо ознайомлення з живописом.

Другий етап ознайомлення з картиною

Мета: розвивати вміння аналізувати картину, виділяти виразні засоби, формувати вміння читати картину, мотивувати емоційно-особистісне ставлення до твору.

Методика змінюється:

Дітей на другому етапі вчать аналізувати картину, виключають мистецтвознавчу розповідь, починають розглядати картину із запитань:

- Про що саме картина?

- Чому думаєш так, розкажи?

- Як би ви назвали картину?

- Чому саме так?

- Порівняйте з авторською назвою.

- Що саме красивого та цікавого передав художник в образах людей, пейзажі, предметах?

- Як саме він зобразив це в картині?

- Який настрій викликає картина?

- Чому саме такий настрій викликає картина?

- Що хотів сказати своєю картиною художник?

- Що особливого виділив, щоб саме це ми побачили в картині?

Ці запитання спрямовують увагу дітей не на переказування зображеного, а на встановлення та пояснення зв'язку між змістом та засобами виразності.

Вони допомагають розвивати вміння розмірковувати, доводити, аналізувати, робити висновки на рівні узагальнення.

Такі запитання вихователь ставить у тому разі, якщо діти навчилися уважно розглядати картину та набули вміння її аналізувати [21].

Третій етап ознайомлення з картиною

Мета: формувати особистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають.

Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твір зображувального мистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованого вміння логічно виражати свої думки, читати картину, створювати умови для перенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігрові вміння.

На третьому етапі вводяться нові методичні прийоми, які сприяють формування творчого сприймання дітьми творів живопису. До таких прийомів відносяться:

- порівняння;

- класифікація картин;

- створення особистої картини в уяві за назвою картини художника;

- різноманітні дидактичні ігри [10].

Методи та прийоми, які використовують під час бесіди:

Пояснення. Широко використовується при перших бесідах, щоб уточнювати уявлення дітей про портрет.

Порівняння. Цей прийом підвищує розумову активність дітей, сприяє розвитку розумових дій: аналіз, синтез, висновки.

Наприклад: порівнюючи між собою такі картини, як «Діти» А. Пластова, «Святочне ворожіння» М. Пимоненка, «Одягають вінок» К. Трутовського, діти виділяють одну загальну деталь (на всіх картинах зображено людину) та самостійно повинні зробити висновок: портретом називається картина, на якій зображено людину (людей).

Акцентування деталей. Цей прийом полягає в тому, що під час сприймання портрета закривається все зображення папером, відкритими залишаються лише очі, або руки, інші деталі портрета. Такий прийом розкриває виразність однієї частини портрета, зосереджує увагу саме на ній, посилює сприйняття дитини й допомагає встановити взаємозв'язок між частиною й цілим у портреті. Використання цього прийому активізує мовлення дітей.

Метод викликання адекватних емоцій. Цей метод застосовують для того, щоб викликати в дітей почуття, емоції, настрій, адекватний стан зображеного образу. Необхідна безпосередня участь емоцій. Мовою мистецтва пізнати - це відчути. Саме К. С. Станіславський відзначив, що справжнього мистецтва без переживань немає. Наприклад: під час розгляду картини В. Тропініна Дівчина з лялькою» вихователь запитує: «А який у тебе настрій буває, коли тебе обіймає матуся? А які в матусі руки? А як зображено дівчинку, яка обіймає ляльку? Які в неї руки?». Перш за все слід урахувати зв'язок майбутнього сприймання з попереднім досвідом дітей. Можливість згадати подібну ситуацію, згадати коли, за яких умов у дітей був такий настрій, вихователь може встановити зв'язок із досвідом, який уже є в дитини, який дає можливість із допомогою живопису встановити раніше бачене та пережите.

У цьому випадку вихователь зможе викликати в дітей емоційний відгук і діти почнуть активно розповідати про зміст картини та про характер зображеного героя [48].

Тактильно-чуттєвий метод. Цей метод полягає в тому, що в процесі сприйняття портрета вихователь торкається дитини руками (гладить, обіймає), повторює рухи рук, зображений на картині.

Мета цього методу - викликати почуття дітей, пережити адекватний стан зображеного образу, відчути любов до себе іншої людини. Цей метод ефективний і впливає на емоційний стан дітей, викликає відповідні реакції, особливо в сором'язливих дітей, але за умови, якщо між дітьми та вихователем є взаємна щирість, визнання, симпатія, повага одне до одного.

Прийом «входження» в картину. Використовуючи цей прийом, вихователь пропонує дітям уявити себе на місці зображеної людини, учить співчувати їй, збуджує дитячу уяву. Розглядаючи картину В. Васнєцова «Альонушка», дітям пропонують: «Уявіть собі на хвилинку, що картина ожила. Що ви почули?».

Метод музичного супроводу. Під час розгляду портрета звучить музика, характер, настрій якої співзвучний із настроєм картини, тобто йде вплив одночасно на зоровий та слуховий аналізатор. Це у свою чергу полегшує процес сприйняття, робить його більш глибоким, витонченим.

Ігрові прийоми. Саме вони зосереджують увагу дітей на сприйнятті необхідної частини портрета, активізують розумову діяльність дітей, створюють інтерес до творів, формують позитивне ставлення до жанру портрет.

Діти із задоволенням приймають такі ігрові елементи:

- загадай що-небудь про руку, очі, одяг, колір, людину, а ми відгадаємо;

- відгадай, до якого портрета підходить ця музика;

- придумай свою назву портретові;

- хто краще передасть у русі положення тіла (руки, голови) зображеного образу;

- відкриємо «таємницю» людини, яку сховав від нас художник.

У роботі дошкільного навчального закладу творам образотворчого мистецтва можна присвятити повністю заняття - бесіду з використанням вищеописаних методів або використовувати їх на інших видах занять або в повсякденному безпосередньому спілкуванні з дітьми [49].

Методика використання творів народного декоративно-ужиткового мистецтва проходить у кілька етапів. На першому подаються узагальнені поняття про побутову культуру наших предків. Дітей необхідно підвести до усвідомлення природного розуму, таланту, працьовитості, естетичного смаку та краси наших пращурів, які вміли все робити своїми руками, створювали корисні й прекрасні речі.

На другому етапі необхідно сформувати уявлення про різновиди народного декоративно-прикладного мистецтва, про його регіональні особливості, що виявляються у кольоровій гамі, способах і прийомах виготовлення та оздоблення. Для третього етапу визначальним є те, що дітям подаються знання про окремі види народних ремесел, звичаї, традиції, обряди, пов'язані з виготовленням та використанням виробів [1].

Виділяють загальні методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами декоративно-прикладного мистецтва і використовуються на всіх етапах.

1. Розгляд ілюстрацій із зображенням давнього житла, речей вжитку.

2. Екскурсія до краєзнавчого музею, художнього салону.

3. Мистецтвознавча розповідь про різні види народного декоративно-прикладного мистецтва з демонстрацією зразків різноманітних виробів.

4. Дидактичні ігри: «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».

5. Ряд тематичних занять та бесід.

6. Спостереження дітей за виготовленням виробів, навчання їх рукоділля.

7. Використання фольклору: прислів'я та приказки про народні ремесла, про працю, працьовитість, ледарство тощо; казок ; народних пісень [11].

Методика ознайомлення дітей із скульптурою на заняттях із ліплення.

При ознайомленні дітей із скульптурою використовують методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами мистецтва і використовуються на всіх етапах. Але в порівнянні з малюванням скульптура має свою специфіку. Якщо в малюванні композиція скоріш за все зв'язана з використанням умовних прийомів зображення (зображення людини в малюванні передається з одного боку, предмети першого плану зображуються більшими ніж фігури другого плану), то в скульптурі реальні фігури не потребують умовного зменшення форми та скорочення пропорцій для створення уявлень о просторі [36].

Для роботи (принаймні на початкових етапах) можна пропонувати готові шаблони з формами предметів. Розміщення та кількість їх діти можуть визначити самостійно. На папері подається вся композиція крапками: з'єднавши їх олівцем, дитина отримає підказку щодо композиційного рішення. Радимо урізноманітнювати художні техніки, стимулювати пошукову діяльність, формувати вміння сприймати та відтворювати навколишній світ, емоційно реагувати та відгукуватися на предметні, асоціативні образи, твори мистецтва [].

Важлива умова розвитку творчості дошкільника в образотворчій діяльності -збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, розкриття внутрішнього «Я», позитивне тло, що дає змогу зробити процес творення, народження неповторного, оригінального художнього продукту невимушеним [8].

Отже, участь дошкільника у різних видах образотворчої діяльності - неодмінна умова розвитку творчості, формування особистості, рушійна сила оновлення та якісних змін у виховних технологіях. В образотворчій діяльності дошкільник може відображати власні почуття, думки, настрій, активно відкривати нові способи реалізації та прийоми зображення, реалізовувати свої уподобання, інтереси, погреби, накопичувати інформацію про події, явища, навколишній світ тощо. Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій проявляються здібності маленького автора. їхній розвиток відбувається найефективніше за гармонійного поєднання внутрішніх задатків, мотивів діяльності та впливу зовнішнього оточення.

  • РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМИНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ТВОРІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Виявлення рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку

Обґрунтовані в теоретичній частині наукові дослідження підкреслюють актуальність проблеми розвитку творчої активності за допомогою творів образотворчого мистецтва. Відповідно до цих положень в експериментальній частині нашого дослідження ми поставили за мету виявити рівні творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

Констатувальний експеримент нашого дослідження проводився на базі Сушовецького дошкільного навчального закладу «Сонечко» Білогірського району Хмельницької області. В експерименті брали участь 12 дітей старшого дошкільного віку (Додаток А). Вони були поділені на дві групи експериментальну і контрольну (по 6 дитини у кожній).

На констатувальному етапі нашого експерименту ми вирішували такі завдання:

1. Визначити критерії та показники рівня розвитку творчої активності у старших дошкільників.

2. Здійснити діагностику розвитку творчої активності у старших дошкільників.

3. Виконати обробку отриманих результатів.

На основі проаналізованої наукової літератури та досліджень (К.Н. Вентцеля, Н.О. Ветлугіної, О.М. Дьяченко, В.О. Моляко, М.М. Подьякова, О.І. Савенкова, Б.М. Теплова, Дж.П. Гілфорда, Е.П. Торренса) оцінювання рівня розвитку творчої активності у старших дошкільників відбувається з урахуванням таких критеріїв:

- мистецька обізнаність, яка виявляється у знаннях творів образотворчого мистецтва; наявності інтересу до різних видів образотворчого мистецтва, елементарних знань про види та жанри, композиційні та жанрові особливості, про засоби художньої виразності; вміння переносити ці знання в самостійну творчу діяльність; а також у сприйманні творів образотворчого мистецтва в єдності їх змісту та художньої форми;

- мистецька компетентність, про що свідчить володіння різними технічними прийомами роботи з матеріалами, елементарною художньою майстерністю; вміння створювати образ різними засобами і техніками, творчо застосовувати виражальні можливості лінії, кольору, композиції, ритму для реалізації свого задуму; застосовувати дизайнерські уміння у грі та побуті; відображати власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні.

- креативність, показниками якої були оригінальність задуму, вміння фантазувати, експериментувати, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи і створюючи нові форми. Тобто визначення ступеня креативності ми пов'язували з особливостями уяви і мислення;

- образність, що виявлялася в багатстві (розмаїтті), точності, доречності використаних засобів створення художнього образу, вживання засобів образної виразності;

- ставлення дитини до творчих дій, про що свідчили: інтерес, бажання фантазувати, творити, ініціативність, самостійність, творча активність.

Враховуючи критерії і показники розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми визначили рівні:

- високий рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; володіє різними технічними прийомами роботи з матеріалами, вміє створювати образ різними засобами та техніками, творчо реалізує свій задум, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; вміє фантазувати, створювати оригінальну композицію; доречно використовує засоби образної виразності; виявляє самостійність в ході творчих дій;

- середній рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, частково використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; створює образ різними засобами та техніками, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; змінює композицію під керівництвом вихователя; проявляє інтерес до творчих дій;

- низький рівень - дитини знає види та жанри образотворчого мистецтва, але не використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; не має стійкого інтересу до творчості.

З метою виявлення рівня розвитку творчої активності старших дошкільників ми підібрали відповідні завдання.

Завдання №1 («Розгадай картини») передбачало визначення знань дітей видів та жанрів образотворчого мистецтва. Для цього ми пропонували дитині для розгляду такі твори образотворчого мистецтва: Т. Яблонська «Весна», І. Левітана "Березовий гай", А. Купрін «Букет польових квітів», І. Рєпін «Бабка», Валерій Франчук «Церква Різдва Богородиці», «Лижник», «Снігуронька», «Петриківський розпис».

Завдання №2 («Розповідь за картиною») спрямоване на вміння визначати жанрові особливості та засоби художньої виразності. Для цього дитині пропонували розглянути картини і вибрати одну, про яку вона б хотіла розповісти. Педагог спонукає дитину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: «Давай розглянемо всі малюнки. Який тобі подобається найбільше? Розкажи, про що ти думаєш, коли дивишся на цю картину».

Завдання №3 («Домалюй картину») передбачало виявити вміння та навички дітей володіння технічними прийомами роботи з фарбами, елементарною художньою майстерністю; творчо застосовувати виражальні можливості лінії, кольору, композиції; фантазувати, експериментувати, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи форми малюнка.

За результатами виконання завдань було визначено 3 рівні: високий, середній, низький. Кількісну характеристику рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми відобразили у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники рівня сформованості творчої активності дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту

Група

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Кількість дітей

%

Кількість дітей

%

Кількість дітей

%

Підгрупа №1

2

33,3%

3

50%

1

16,7%

Підгрупа №2

3

50%

2

33,3%

1

16,7%

Як видно з таблиці 2.1, результати, одержані після проведення завдань («Розгадай картини», «Розповідь за картиною», «Домалюй картину»), свідчать про те, що у більшості дітей підгрупи №1 низький (16,7%) та середній (50%) рівень розвитку творчої активності, але 2 дитини (33,3%) із даними завданнями справились на високому рівні. В підгрупі №2 показники дещо вищі: 3 дитини (50%) мають високий рівень трворчої активності, 2 дитини (33,3%) мають середній рівень і 1 дитина (16,7%) має низький рівень розвитку творчої активності.

Порівнюючи результати проведеного дослідження в обох підгрупах, ми підгрупу № 1 взяли за експериментальну і впроваджували власну систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для розвитку творчої активності. А підгрупу № 2 - взяли за контрольну.

Подальшим нашим завданням було розробка системи роботи по використанню творів образотворчого мистецтва у експериментальній групі.

2.2 Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку

Головна мета нашої системи роботи - сприяти розвитку творчої активності у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання творів образотворчого мистецтва через спеціально підібрані форми, методи та прийоми роботи

При організації роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Система роботи була спрямована на вирішення таких таких завдань:

- розвиток у вихованців спостережливості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу;

- ознайомлення з творами образотворчого мистецтва;

- розвиток художніх здібностей, формування відповідних умінь;

- навчання дітей створюванню багатофігурних сюжетних композицій;

- формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості;

- навчання самостійного знаходження прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва;

- організація роботи групою для втілення складного задуму;

- навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних матеріалів;

- заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру;

- розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва;

- надання дошкільникові права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо;

- надання можливості проявити творчість, спертися на власний досвід.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були розроблені поради щодо створення умов для розвитку творчої актичності дітей (Додаток Б).

На нашу думку, ефективні форми реалізації творчого виховання дітей пропонує В.Моляко.

По-перше, вважає він, варто систематично пропонувати дітям різноманітні творчі завдання, спрямовуючи їхні зусилля на досягнення оригінальних результатів у своїй діяльності, віднаходження якнайбільшої кількості варіантів розв'язання кожного нового завдання, порівнювання їх між собою та вибір за конкретними критеріями найкращого рішення. Варто також прагнути, щоб творчою була, по можливості, будь-яка діяльність дитини. Подеколи варто використати і спеціальні прийоми творчого тренінгу.

По-друге, бажано максимально естетизувати всі форми життєдіяльності вихованців, сприяти ознайомленню їх з національними художніми надбаннями, народним мистецтвом, творами світової культури. При цьому йдеться не про поверховий потяг дитини до краси, а про всебічне зростання культури її особистості. Усе це має реалізовуватися через відповідні навчально-виховні програми, в яких передбачатиметься проведення як обов'язкових, так і додаткових занять.

По-третє, бажана й доцільна постійна участь дошкільника у колективній діяльності. Як важливому соціально-психологічному чиннику розвитку творчої особистості [44].

Отже, творча активність та творчий потенціал дитини, на думку дослідників, має визначатися, розкриватися й розвиватися у процесі спеціально організованого навчання та виховання дитини, коли вона набуває та використовує власний досвід творчої роботи, залучається до реальних творчих справ. Тож важливо, щоб усі дорослі, які його виховують, розуміли сутність психічного феномена дитячої творчості й знали умови її розвитку.

Систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку ми подали у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва на місяць для дітей старшого дошкільного віку

Вид діяльності

Тема

Заняття

«Творчість І.І.Левітана»

«Розгляд і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода»

«До краси і до малярства ваблять твори писанкарства»

«Керемічний посуд»

Бесіди

За картиною В.М.Васнєцова «Оленка»; За За картиною І.Шишкіна «Дощ у лісі»; За картиною

А.К. Саврасова «Граки прилетіли»; За картиною І.І. Левітана «Велика вода», «Березень».

Дидактичні ігри

«Мікрофон», «Яка картина?», «Відгадай жанр», «Чарівний пензлик», «Відгадай», «Розкажи який», «Оживи картину», «Пропала картина»,

«Відгадайте за описом картину», «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».

Індивідуальні завдання вправи

«Конструювання картини», «Домалюй картину», «Паралелі», «Мальовничі кола», «Дивні квадратики»

Опис картини

Опис картини «Одягають вінок» Костянтина Трутівського

Опис за картиною В. М. Васнецова «Альонушка»

Опис за картиною В. М. Васнецова «Богатирі»

Опис за картиною В. М. Васнецова «Три царівни підземного царства»

Як видно з таблиці 2.2, ми проводили з дітьми заняття, бесіди, дидактичні ігри, індивідуальні завдання-вправи, описи картин. Систему роботи ми розробили на місяць.

Нами були проведені наступні заняття: «Творчість І.І.Левітана», «Розгляд і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода», «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства», «Керемічний посуд» (Додаток В).

На зянятті «Творчість І.І.Левітана» перед нами була поставлена мета продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю. У ході заняття ми використовували такі методичні прийоми як: показ дітям картин, розповідь про художника, бесіди за змістом картин. Цікавим для дітей був прийом «входження» в картину «Уявіть собі, що ми з вами - на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви - проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця».

Під час розгляду і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода» ми вчили дітей розглядати і порівнювати репродукції картин, відповідати на поставлені питання; удосконалювати вміння добирати слова - означення до іменника; розвивати зв'язне мовлення дітей, інтерес до невимушеній бесіді, розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, любов до рідного краю, живої і неживої природи, вміння відчувати її красу; розширювати знання дітей про жанри образотворчого мистецтва - пейзаж, розвивати художнє сприйняття творів. Реалізовуючи мету ми використовували наступні методичні прийоми, а саме: розгляд, порівняння картин, музичний супровід. Цікавими для дітей були такі ігрові завдання як: «Відшукай очима в групі», «З допомогою міміки вислови радість людей від зустрічі з весною».

Під час заняття «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства», ми знайомили дітей з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва та їх символікою (знаки сонця, води, землі, дерева); вправляли у вмінні описувати предмет; формували уявлення про народне свято його атрибути (Великдень, паска, писанки); розвивали емоційно-чуттєву сферу дітей; закріплювали вміння малювати символи життя, навички зображувальної діяльності (малювати прямі і хвилясті лінії, кола, крапки, мазки); виховували шанобливе ставлення до культурної спадщини народу. Діти із задоволенням малювали запропоновані їм знаки-символи.

Під час заняття на тему: «Керамічний посуд», ми знайомили дітей з народним декоративно-прикладним мистецтвом, зокрема з керамікою; уточнили знання про посуд, про його використання у побуті; заохочували самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах посуду; розвивати увагу, зосередженість, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні; виховувати патріотизм, інтерес і повагу до праці народних умільців. У ході заняття ми використовували такі методичні прийоми як: бесіда, показ та пояснення, ігрові завдання.

Проводились бесіди за картинами В.М.Васнєцова «Оленка», І.Шишкіна «Дощ у лісі», А.К. Саврасова «Граки прилетіли», І.І. Левітана «Велика вода», «Березень» (Додаток Д). Вони були спрямовані на вміння дітей уважно розглядати твори образотворчого мистецтва; використовувати набуті враження при аналізі художнього твору; формувати вміння, вдивлятись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності: колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки.

Інтерес до творів образотворчого мистецтва ми розвивали за допомогою таких дидактичних ігор як: «Мікрофон», «Яка картина?», «Відгадай жанр», «Чарівний пензлик», «Відгадай», «Розкажи який», «Оживи картину», «Пропала картина», «Відгадайте за описом картину», «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах» (Додаток Е).

Для розвитку креативності дітей ми використовували такі індивідуальні завдання-вправи: «Конструювання картини», «Домалюй картину», «Паралелі», «Мальовничі кола», «Дивні квадратики» (Додаток Ж).

Для розвитку образності та доречності використання засобів створення художнього образу ми проводили описи картин К. Трутівського «Одягають вінок», В. М. Васнецова «Альонушка», «Богатирі», «Три царівни підземного царства» (Додаток З).

У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до образотворчого мистецтва. Це виявлялося не тільки у ставленні дітей до занять зі сприймання творів мистецтва, діти прагнули більше дізнатися про них, їм подобалось слухати та обговорювати роботи митців.

Учасники експериментальної підгрупи більш вільно себе почували, активно включалися в роботу.

Тобто помітна результативність нашої системи роботи над розвитком творчої активності у дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз та підсумки експерименту

Для того, щоб переконатись в ефективності запропонованої нами системи роботи по використанню творів образотворчого мистецтва, ми вирішили провести повторне діагностування розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

На це був спрямований контрольний експеримент нашого дослідження. В експерименті брали участь 12 дітей.

З метою виявлення рівня розвитку творчої активності ми підібрали такі ж завдання, як і на констатувальному експерименті.

Завдання №1 («Розгадай картини») передбачало визначення знань дітей видів та жанрів образотворчого мистецтва. Для цього ми пропонували дитині для розгляду такі твори образотворчого мистецтва: Т. Яблонська «Весна», І. Левітана "Березовий гай", А. Купрін «Букет польових квітів», І. Рєпін «Бабка», Валерій Франчук «Церква Різдва Богородиці», «Лижник», «Снігуронька», «Петриківський розпис».

Завдання №2 («Розповідь за картиною») спрямоване на вміння визначати жанрові особливості та засоби художньої виразності. Для цього дитині пропонували розглянути картини і вибрати одну, про яку вона б хотіла розповісти. Педагог спонукає дитину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: «Давай розглянемо всі малюнки. Який тобі подобається найбільше? Розкажи, про що ти думаєш, коли дивишся на цю картину».

Завдання №3 («Домалюй картину») передбачало виявити вміння та навички дітей володіння технічними прийомами роботи з фарбами, елементарною художньою майстерністю; творчо застосовувати виражальні можливості лінії, кольору, композиції; фантазувати, експериментувати, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи форми малюнка.

Для визначення рівнів творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми опиралися на критерії, які описали у параграфі 2.1.

Отримані дані контрольного експеременту ми відобразили у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники рівня сформованості творчої активності дітей старшого дошкільного віку на контрольному етапі експерименту

Група

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Кількість дітей

%

Кількість дітей

%

Кількість дітей

%

Підгрупа №1

3

50%

3

50%

0

0%

Підгрупа №2

3

50%

2

33,3%

1

16,7%

Результати контрольного експерименту свідчать, що у контрольній групі показники не змінились. Вважаємо це наслідком традиційної методики навчання дітей.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх творча активність, помітний політ фантазії у створенні власних робіт. Порівняно з попередніми даними, діти експериментальної групи вільно формулюють мету своєї діяльності, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Діти раціонально добирають спеціальні дії для досягнення бажаної мети, стали більш незалежними, самостійними, наполегливими.

Таким чином, аналіз контрольного експерименту продемонстрував ефективність використання творів образотворчого мистецтва при формуванні творчої активності дітей. Дані дослідження свідчать, що саме робота з творами образотворчого мистецтва сприяє розвитку креативності, ініціативності та творчої активності.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми дали загальну характеристику творчої активності дійшли таких висновків, що творча активність - складова частина творчого потенціалу. Формування творчої активності особистості залежить від раціонального та ефективного використання нею тих умов, які надає суспільство для розкриття її творчих потенцій.

Творча активність мотивована внутрішньою потребою у творчості, базується на загальній активності та взаємодії свідомого, підсвідомого й неусвідомлюваного. Вона виявляється, розвивається і формується у процесі творчої діяльності, у доланні суперечностей та проблемних ситуацій і по суті є самодіяльністю, важливою умовою якої є свобода. Творча активність - це активність особистості, спрямована на перетворення дійсності і себе самої.

2. Обгрунтовано, що твори образотворчого мистецтва, як засіб формування творчої активності старших дошкільників формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву, та вольову сфери.

3. Враховуючи критерії і показники розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку ми визначили рівні:

- високий рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; володіє різними технічними прийомами роботи з матеріалами, вміє створювати образ різними засобами та техніками, творчо реалізує свій задум, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; вміє фантазувати, створювати оригінальну композицію; доречно використовує засоби образної виразності; виявляє самостійність в ході творчих дій;

- середній рівень - дитина знає види та жанри образотворчого мистецтва, частково використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; створює образ різними засобами та техніками, відображає власні життєві враження в образотворчій діяльності; змінює композицію під керівництвом вихователя; проявляє інтерес до творчих дій;

- низький рівень - дитини знає види та жанри образотворчого мистецтва, але не використовує дані знання в самостійній творчій діяльності; не має стійкого інтересу до творчості.

4. У процесі формувального експерименту нами була розроблена система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку. Наша система роботи розрахована на місяць. Зміст системи включає такі види роботи: заняття, бесіди, дидактичні ігри, індивідуальні завдання-вправи, описи картин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонович Є. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. Антонович, Р. Захарчук-Чугай, М. Станкевич. - Львів : Світ, 1993. - 272 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук // Дошкільне виховання. - 2012. - № 7. - С.4-19.

3. Бебіх Г. Д. Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво // Дошкільний навчальний заклад. Харків: 2007, №4(04) - С.41-64.

4. Белая Н. Л. Формирование творческой активности студентов музыкально-педагогических факультетов педвузов в процессе индивидуального обучения : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Н. Л Белая. - К., 1985. - 212 с.

5. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб. / І. Д. Бех. - К. : ІЗМН, 1998. - 204 с.

6. Бєлкіна Е.. Світ мистецтва і дитина //Дошкільне виховання.; 2000. - №1. С.4-5.

7. Біла І.М. Дитина відкриває навколишній світ // Дошкільне виховання. 2005. - №6; С. 26-28.

8. Біла І.М. Творчість та її розвиток у дітей // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. Пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2001, Т.III. - Ч.8. - С.31-37.

9. Біла І.М. Феномен дитячої творчості / Дошкільне виховання № 1, 2011 - С.7-11.

10. Білан О. І. Навчаємо розповідати за ілюстраціями (старший дошкільний вік) : [навч.-метод. посіб.] / О. І. Білан. - Тернопіль : Мандрівець, 2012. - 160 с.

11. Білан О. Народне декоративно-прикладне мистецтво - дітям / О. Білан. - Львів : Проман, 2001. - 88 с.

12. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей / Д. Б. Богоявленская. - М. : Академия, 2002. - 337 с

13. Ветлугина Н.А. Художественное творчество в детском саду / под ред. Н. А. Ветлугиной. - М. : Просвещение, 1974. - 170 с.

14. Волкова А.А. Детское творчество / А.А. Волкова. - М., 1998. - С.34.

15. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте /Л.С.Выготский. - М., 1997. - С.16.

16. Годовикова Д.Б. Формирование познавательной активности / Д.Б. Годовикова // Вопросы психологии. - 1987. - № 1. - С. 56-59.

17. Диденко С. В. Формирование творческой активности младших школьников в условиях организации стетической оценочной деятельности : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Диденко С. В. - К., 1987. - 156 с.

18. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. - СПб.: Питер, 2000. - 368 с.

19. Ермолаева-Томина Л. Б. Исследование факторов, детерминирующих индивидуальнье различия в проявлении творческой активности / Л. Б. Ермолаева-Томина // Психология творчества / под ред. Я. А. Пономарева. - М. : Наука, 1990. - С. 111-130.

20. Ефремов В.І. Творче виховання і освіта дітей на базі ДНЗ. - Пенза, 2001.

21. Кардашов В.М. Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва / навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Видавничій Дім «Слово», 2007.

22. Коган И. М. Творческий поиск: енерго-мотивационньй аспект / И. М. Коган // Вопрось психологии. - 1992. - № 1. - С. 138-146.

23. Комарова Т.С. Детское художественное творчество. / Методическое пособие для воспитателей и педагогов. М.: Мозаика-Синтез. - 2006. - 128 с.

24. Комарова Т.С. «Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию». М., -1991

25. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2003. - С. 143-145.

26. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Інтел. підхід). - К.: Стилос. 2000. - 336 с.

27. Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва та методика керівництва образотворчою діяльністю дітей: Навч. посібник / За ред. С.В. Коновець. - Запоріжжя: Канон, 2001. - С. 9-21.

28. Кочерга О. Психофізіологія дітей 4-5 років / О. Кочерга. - К. : Шкільний світ, 2007. - 128 с.

29. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - 2-е вид., випр. і доп. - Харків : « ОВС», 2002. - 400с.

30. Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська. - К.: Вища школа, 1974. - 355 с.

31. Матюшкин А. М. Концепция творческой одаренности / А. М. Матюшкин // Вопросы психологии. - 1989. - № 6. - С. 29-33.

32. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»/ О. Л. Кононко, 3. П. Плохій, А. М. Гончаренко. -К.: Світич, 2009. - 208 с

33. Низамов Р. А. Дидактические основь активизации учебной деятельности студентов / Р. А. Низамов. -Казань : КГУ, 1975. - 304 с.

34. Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. - К., 2001.

35. Поддъяков Н. Н. Новый подход к развитию творчества у дошкольников Н. Н. Поддъяков // Вопросы психологии. - 1990. - № 1. - С. 16-20.

36. Постолова Н. В. Пластичні мистецтва / навчальний посібник. Н. В. Постолова - Херсон, 2008.

37. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція). У 2 ч.Ч.ІІ. Від трьох до шести (семи) років/ О. П. Аксьонова, А. М. Аніщук, Л. В. Артемова [та ін.]; наук. кер. О. Л. Кононко. - Київ: «МЦФЕР-Україна», 2014. - 452с.

38. Рибалка В. Р. Психологія розвитку творчої особистості: навч. посіб. / В. Р. Рибалка - К.: І3МН, 1996. - 236 с.

39. Роменець В.А. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001.

40. Рубан Н. Теорія розв'язання винахідницьких завдань - наука навчання творчості / Бібліотечка вихователя дитячого садка № 3, 2007 - С.17-19.

41. Савенков А. И. Психология детской одаренности. - М. : Генезис, 2010. - 440 с.

42. Савенков А. И. Путь к одаренности: исследовательское поведениедо- школьников/А. И. Савенков. - СПб.: Питер, 2004. -272 с.

43. Сет К. Развитие творческой активности студентов в классе хорового дирижирования музыкально-педагогического факультета педагогического института : дисс. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Сет К. - М., 1973. - 201 с.

44. Суржанська В.А. Розвиваємо творчі здібності. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 112 с.

45. Сухорукова Г.В., О.О.Дронова, Н.М.Голота, Л.А.Янцур. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Підручник. Зазаг. ред. Г.В.Сухорукової. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. - 376 с.

46. Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку» / О.І.Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко та ін. - Тернопіль: Мандрівець, 2013. - 264 с.

47. Флерина Е. А. Основные принципы художественного воспитания детей / Е. А. Флерина // Дошкольное воспитание, 2009. - № 7. - С. 8-13.

48. Шульга Л.М. Барвиста радість (Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях із малювання). 2012 - 328 с.

49. Шульга Л.М. Коли оживають речі. Розвиток творчих здібностей дошкільників на заняттях з малювання // Дошк. вих. - 1993. - № 6.

50. Яковлева Е. Л. Емоциональнье механизмь личностного и творческого развития / Е. Л. Яковлева // Вопрось психологии. - 1997. - № 4. - С. 20-27.

ДОДАТОК А

Конспекти занять

Заняття на тему: «Керамічний посуд»

Мета: знайомити дітей з народним декоративно-ужитковим мистецтвом, зокрема з керамікою; уточнити знання про посуд, про його використання у побуті; продовжувати вчити дітей правильно використовувати набуті знання мислити, висловлювати свою думку, доводити свою тонку зору українською мовою; заохочувати дошкільнят самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах посуду; розвивати увагу, зосередженість, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні; виховувати патріотизм, інтерес і повагу до праці народних умільців.

Хід заняття

- Діти, сьогодні ми будемо гостями у цій світлиці. Проходьте, сідайте, зручніше.

Послухайте загадку і відгадайте, хто ж господар цієї світлиці.

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд, ніби жар?

Ну, звичайно ж, це - (гончар).

- Так, ми в гостях у гончаря.

А хто такий гончар? Так, гончар - це майстер, який виготовляє вироби з глини.

А які вироби виготовляє гончар? (Він виготовляє посуд, іграшки, скульптури із зображенням людей, тварин, птахів, декоративні вази, прикраси).

Треба було викопати глину, і не абияку, а найкращу. Вона зберігається кілька років. Потім глину ретельно перетирають, пересіюють, щоб не було у ній жодного камінця, шматочків, коріння. Потім її розмішують.

- Чим розмішували глину? (Водою)

- На чому гончар робить свої вироби? (На гончарному крузі)

- Діти, я розкажу вам казочку про маленький шматочок глини, а ви послухайте.

Жив собі гончар. Узяв він маленький шматочок темно-сірої глини. Поплескав його, подавив пальцями та й став м'яти руками. Легенько розкрутив гончарний круг, змочив середину його водою і коротким махом вліпив у центр круга наш шматочок глини. Постукав по ньому кулаком. Потім погнав круг і потягнув глину вгору. Круг все швидше і швидше, а на ньому вслід за руками майстра витягувався горщик. Круг вертівся, а гончар роздивлявся горщик - чи гарний він, чи рівний? Потім круг пішов все тихіше і, нарешті, зупинився. (Вихователь читає вірш Т. Коломієць «Гончарний круг»).

Старається гончарний круг,

І глина тягнеться до рук,

Стає вона горнятком -

Малятком - товстенятком.

Гончар горня оте зніма -

І глина в руки йде сама,

І знов же - тим порядком,

Кружля, щоб стать горнятком.

- Діти, а скажіть мені, чи готові вже ці вироби до використання? (Ні)

- А що потім з ними роблять? (Просушують)

Так, три доби вони стоять на стелажах. Волога з них випаровується, вироби світлішають.

- Що роблять з ними далі? (Обпалюють у печах)

- Для чого це роблять? (Щоб вироби були міцними, стійкими)

Для того, щоб заповнити печі, треба зробити дужа багато виробів. Бо піч у майстерні величезна.

- А що роблять для того, щоб ці вироби були такими гарними, привабливими, як на цьому столі? (Їх розписують)

- А хто їх розписує? (Художники)

Так, після випалювання вироби потрапляють до рук художників. Оздоблюючи їх, художники дарують людям радість.

Яких народних художників України ви знаєте? (Марія та Федір Приймаченки, Надія Білокінь, Тетяна Пата)

Колись давно, коли ще ваші бабусі були маленькі, славилися вироби, розписані руками талановитих малювальниць - Мотрі Назарчук, Зінаїди Линник, Марії Кришталь.

- Які елементи використовували художники у своїх розписах? (Діти називають). Як іще називаються вироби із глини? (Керамічні) З давніх часів в Україні славиться кераміка. У різних куточках України свої традиції розпису кераміки.

І від назв населених пунктів, жили знамениті майстри, пішли назви видів кераміки. Деякі з них ми знаємо.

Давайте пригадаємо їх. (Косівська, Київська, Опішнянська). Після розпису вироби поливали глазуррю, щоб блищали, знову ставили у печі і випалювали. Ось так маленький шматочок глини сірого кольору перетворюється на красивий горщик, вазу, дивакуватого звіра

(Вихователь разом із дітьми повторює вірш А. Качан «Горнятка-двійнятка»).

Вихователь.

Звідки ви взялися,

Горнятка-двійнятка?

Діти.

З гончарного круга

Зійшли ми спочатку.

А потім нам пензель

Боки розписав

І жар у печі

Своїм духом обдав.

Вихователь.

А хто ж вас, горнятка,

Із глини ліпив?

Діти.

Дівчатка-близнятка

З сім'ї гончарів.

- Що і казати, нелегка це справа. Дуже багато потребує вона терпіння і вміння.

Діти, а давайте пригадаємо, які ми знаємо прислів'я про працю.

Гончаря глина годує.

- Людину праця годує.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.