Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку

Без праці не проживеш.

Хто працює, той і урожай збирає.

- А зараз ми з вами пограємо у гру «Василю, вгадай, яка праця у нас» (з музичним супроводом).

Ой, Василю, товаришу,

Ну ж бо глянь ти на нас.

Чи вгадаєш, товаришу,

Яка праця у нас?

А як не вгадаєш,

Будемо сміятись,

Будемо з тебе, товаришу,

Три дні реготатись.

(Хлопчик, що виконує роль Василя, виходить у другу кімнату. Усі інші діти домовляються між собою, яку роботу вони будуть виконувати перед Василем (наприклад, шити, колоти дрова, грати на скрипці). Василь мусить відгадати, яку роботу виконують діти. Якщо не вгадає, діти сміються з нього, і він мусить знову іти за двері. Якщо вгадає, діти кричать «Правильно!» і тікають, а Василь ловить їх. Піймана дитина буде Василем. Після гри діти сідають на місця. Перед ними на столі стоїть керамічний посуд).

- Діти, як можна одним словом назвати ці предмети? (Посуд) Таким посудом користувалися дуже давно.

- Подивіться на картинку і скажіть мені, з якої казки ці герої?

Так, це герої казки «Лисичка та Журавель».

- Із чого Лисичка пригощала Журавля? (З тарілочки)

- Чому Журавель не міг ухопити каші? (Бо тарілка мілка, а у Журавля

гострий та довгий дзьоб)

- Хто покаже тарілочку?

(Дитина показує і розповідає, з чого зроблена, де використовували).

-З чого пригощав Журавель Лисичку? (З глечика)

- Чому Лисичка не могла дістати страви? (Бо у глечика вузька шийка)

- Діти, тут на столі є глечик. Хто покаже його і розповість, де його можна використати?

(Дитина розповідає, вихователь підсумовує).

- Так, глечик - це глиняний посуд, у якому зберігали молоко, сметану, компот.

А зараз послухайте загадку і відгадайте, про який посуд вона.

У землі родився,

На кружалі вертівся,

На вогні пікся,

На базарі бував,

Людей годував;

Як упав, то й пропав,

Ніхто не поховав. (Горщик)

- Так, це горщик. А який він, хто мені покаже? (Дитина показує горщик і розповідає про нього. Вихователь підсумовує).

- Горщик - це глиняний посуд, у якому господиня варила їжу - борщ, кашу. Горщик накривали покришкою і ставили у гарячу піч.

(Дитина розповідає вірш К. Вишинської «Рецепт»).

Узяла Настуся горщик,

Щоб зварити в ньому борщик.

До бабусі підбігає,

Для борщу рецепт питає.

А бабуся аж присіла:

Ти ж недавно борщик їла!

Ще й казала - дуже смачно.

Тож рецепт тобі цей нащо?

То варила ти, бабусю,

А тепер і я навчуся,

І мені потрібно знати,

Як цю страву готувати.

Посміхнулася бабуся

І погладила Настусю:

- Що ж, ходімо, буду вчити

Український борщ варити.

- А хто мені розкаже ось про цей посуд? (Показує куманець).

- Куманець - традиційний український святковий посуд для напоїв у вигляді великого бублика з носиком і ручкою на основі-підставці.

- Діти, а ви б хотіли сьогодні побувати художниками? Тож давайте відкриємо майстерню народних умільців.

У мене на столику лежить посуд з паперу (площинні силуети різного посуду). Підійдіть і виберіть той посуд, який би вам хотілося розписати і проходьте у майстерню. (Діти сідають за столи, на яких обладнання для малювання).

- А щоб швидко працювали наші пальчики, давайте зробимо з ними вправи.

Пальчикова гра.

-Пальчик-хлопчик, де ти був? (Ворушать великим пальцем).

-З першим братом в ліс ходив. (По черзі загинають пальці).

З другим борщик я варив.

З третім кашу доїдав.

А з четвертим я співав.

Перед тим, як прикрасити посуд, художники задумували орнамент. Подумайте, якими елементами ви хотіли б прикрасити свій виріб? (Запитати 2-3 дітей).

Візьміть пензлики і покажіть, як ви будете їх тримати.

Лунає тиха музика, а наші художники починають працювати.

(Діти малюють. Вихователь допомагає їм, використовуючи словесні та практичні прийоми навчання).

- Які гарні вироби! Впізнаю і Косівський розпис, і Київський, і Опішнянський. Все це наше, українське!

Заняття на тему: "Творчість І.І.Левітана"

Мета: продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю.

Матеріал: картини І.І.Левітана «Золота осінь», «Березень», «Весна. Велика вода», музичний запис «Квітень» П.Чайковського, аркуші паперу, пензлики, фарби.

Попередня робота: Спостереження за природою у різні пори року. Читання: казок С.Маршака «Дванадцять місяців», М.Коцюбинського «Брати-місяці», оповідання В.Чапліної «Хто як до зими готується?», В.Струтинського «Як лелеки весну повернули». Заучування напам'ять віршів М.Познанської «Журавлі летять», Н.Приходька «Осінь», Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині...», О.Пчілки «Весняні квіти». Розучування і пояснення прислів'їв, народних прикмет про різні пори року.

Хід заняття:

- Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про творчість відомого художника. Зараз я покажу вам декілька його картин, а ви скажете, хто цей художник і як називаються його картини. Вихователь показує дітям картини І.І.Левітана «Золота осінь», «Березень».

- Картини якого художника ви побачили? Назвіть їх. Про що розповідає він у своїх картинах? Вихователь читає вірш Л.Костенко:

Самі на себе дивляться ліси,

Розгублені від власної краси.

Немов пройшов незримий Левітан

То там торкнув їх пензликом, то там.

- Хто такий Левітан? Що ви знаєте про цього художника? Розповідь вихователя про І.І.Левітана: «І.І.Левітан рано залишився сиротою. Його дитинство було настільки безрадісним, що він не любив навіть згадувати про свої дитячі роки. Коли він вчивсь у Московському училищі живопису, йому часто доводилося го лодувати. Левітан був м'яким, душевним, любив все красиве. До себе, до своєї творчої роботи він ставився суворо, вимогливо, ніколи не задовольнявся досягнутим. Йому завжди видавалося, що можна зробити краще. Траплялось таке, що він знищував не тільки етюди, але й свої картини, коли був незадоволений ними. Левітан залишив нам багату художню спадщину. Сучасники називали І.І.Левітана поетом природи».

- Що ви бачите на картині «Золота осінь»? Який настрій викликає ця картина? Який із віршів поетів співзвучний з цією картиною?

Вихователь виставляє картину «Березень» і запитує дітей:

- Про що розповів Левітан у цій картині? Який настрій вона у вас викликає? Які з народних прикмет можна використати, розглядаючи картину?

- Який лютий, не лютий, а на весну брів не хмур. У лютому зима вперше з весною стрічається. Лютневий сніг весною пахне. Лютий сильний хуртовинами, а березень - капеллю.

- Сьогодні я покажу вам ще одну картину І. Левітана, називається вона «Весна. Велика вода». Відчути красу цієї картини нам допоможе музична п'єса «Квітень П.І.Чайковського. Діти роздивляються картину під супровід п'єси П.І.Чайковського «Квітень».

- Як ви думаєте, про що хотів розповісти художник у цій картині? На картині не зображено сонце, але воно відчувається. Як художник передав це?

Які вірші про весну вам хочеться прочитати, дивлячись на цю картину?

Гей, розлилась по селу і по місту

Повінь зелена з зеленого листу!

Наче у річці весняна вода,

Грає, вирує верба молода.

(М .Познанська )

- Ми розглянули з вами три картини Левітана. Чим саме подобаються ці картини вам? Які почуття викликають? (Діти висловлюють свої думки).

- Навколо нашого міста теж багато цікавих і гарних місць, які чимось нагадують картину Левітана. Багато з них ви бачили на прогулянках. Подивіться ще раз. Діти розглядають фотографії з краєвидами рідного міста, називають знайомі місця.

- Діти, ви бачили картини нашої рідної природи. Вона дарує нам багато радості, але щоб ми завжди могли милуватись красою лісу, парку, річки, ставка, природу необхідно берегти й охороняти. Природа надихає не тільки художників, але й композиторів, які написали багато творів про пори року. Вихователь пропонує заспівати дітям пісню про весну.

- Уявіть собі, що ми з вами - на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви - проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця. Діти виконують танок «Проліски» під німецьку народну мелодію.

- Ось ми і побували у веселому лісі. А тепер намалюйте, діти, весну. Діти малюють під музику Ф.Ліста, І.С.Баха.

По закінченні, роботи вихователь влаштовує виставку дитячих робіт.

- Погляньте, яка радісна картина пробудження природи у вас вийшла. Скільки в малюнках сонця, блакиті! Всеце викликає у нас радісний настрій. Ставайте в хоровод, зустрінемо весну піснею (Діти виконують хоровод "Веснянка").

Заняття на тему: «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства»

Мета: познайомити дітей з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва та їх символікою (знаки сонця, води, землі, дерева); вправляти у вмінні описувати предмет; збагачувати словник епітетами; формувати уявлення про народне свято його атрибути (Великдень, паска, писанки); розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей; закріплювати вміння малювати символи життя, навички зображувальної діяльності (малювати прямі і хвилясті лінії, кола, крапки, мазки); вправляти у вмінні орієнтуватися на аркуші паперу; виховувати шанобливе ставлення до культурної спадщини народу.

Матеріал: кошик з звичайними яйцями, крашанками, писанками, схема-карта символів; фарби, пензлик, склянки з водою, аркуші паперу, розкреслені на шість квадратів.

Хід заняття

- Ми розпочнемо наше заняття з відгадування загадок.

Я кругленьке і біленьке,

Із усіх сторін гладеньке.

У середині у мене незвичайне є життя -

курки Ряби, дитинча. (Яйце)

Може і розбитись,

Може і зваритись,

А захоче - в птаха

Може перетворитись. (Яйце)

- Як ви думаєте, чому в першій загадці говориться про те, що в середині яйця є незвичайне життя? (Тому що з курячого яйця може вилупитися курчатко)

- Чи можете ви пояснити, чому в другій загадці говориться, що яйце може перетворитись в птаха? (Тому що із яєць вилуплюються пташенята)

- А які тварини теж народжуються з яйця? Відповіді дітей.

- Ви добре запам'ятали, що з яйця починається життя різних тварин. У мене сьогодні повний кошик яєць. Ось вони. Вихователь викладає на тацю яйця: звичайні, крашанки, писанки.

- Чи всі вони однакові? Чим відрізняються?

- Можливо з вас хтось знає, як називається ці яєчка? Вихователь показує на крашанки і писанки. Якщо ніхто з дітей не дав правильної відповіді, вихователь пояснює: «Ці яєчка називаються «крашанки». Крашанки - красиві, прикрашаються до свята. Давайте повторимо слово крашанки.» Вони пофарбовані, але без візерунка. Ці яєчка - писанки. Вони так називаються тому, що їх розписали: намалювали на них різні візерунки. Давайте повторимо слово «писанка».

- Хто з вас пам'ятає чим мама або бабуся фарбувала яєчка? (Відповіді дітей)

- А для чого вони це робили? (Відповіді дітей)

- І крашанки і писанки готують до свята Пасхи, це свято ще називають Великдень. Колись, дуже-дуже давно, люди вірили в те, що якщо вони будуть шанувати яєчко, святкувати з ним свято, то в вони будуть добре жити, в достатку. Давайте розглянемо писанки, чим вони прикрашені. Діти по черзі розглядають писанки, висловлюють свої враження. Такі писанки виготовляють тільки українці. Ви вірно підмітили , на писанках намальовані квіти, листочки, крапочки, рисочки, прямі і хвилясті лінії. Кожен елемент візерунка - це символ, в якому заховався секрет. Хочете знати секрет візерунка? Тоді слухайте і запам'ятовуйте.

Вихователь малює на дошці крейдою коло, а навколо нього крапочки.

- Кружечок з крапочками - це символ сонця. Після довгої холодної зими всі люди чекали теплих сонячних днів; співали пісень, водили хороводи, закликали сонце. Люди догоджали сонцю, щоб воно на них не сердилося, а дарувало своє тепло. Тому і малюють на писанках символ сонця. Коли ми з вами малюємо природу, то обов'язково зображуємо землю. На писанках теж зображують землю, бо вона годує людей.

Вихователь малює на дошці дві паралельні лінії, а між ними - рисочки.

- Цей візерунок - символ землі-матінки, в яку посіяли маленькі зернятка. А що означають ці лінії, ви, мабуть, здогадаєтесь самі. Вихователь малює хвилясті лінії. Діти висловлюють свої пропозиції.

-Хвилясті лінії - символ води.

- Впізнаєте, що це? Вихователь малює дерево.

- Дерево - це символ роду, символ сім'ї, три пагони (вихователь показує їх на малюнку) - це батько, мати і дитина.

- А ця частина дерева - гілочка з листочками (вихователь малює гілочку з листочками) - означає пробудження всього живого весною.

- Люди з давніх-давен шанували природу. Тому і відображали в візерунках на писанках те, без чого не буде життя: сонце, землю, воду. І робили це з любов'ю, від душі. Після перерви-відпочинку ми з вами спробуємо намалювати всі ці символи.

Вихователь проводить фізкультхвилинку.

Котилася писаночка - рухи руками "млинок"

Згори на долину,

Прикотилася простесенько - розвести руки в сторони, поклонитися

До нас у гостину.

А за нею Великдень, - повороти вліво , вправо, руки на поясі

Несе білу паску - руками описати дугу згори вниз.

Дзвонить в дзвони - ритмічні махи руками.

Розсипає радощі і ласку - нахилитися до сусіда, посміхнутися.

Відчиняймо воротоньки - розвести руки в сторони.

Гостей всіх вітаймо - потиснути один одному руки.

Разом з ними дружно

За столи сідаймо.

Діти сідають за столи.

- Тепер ви знаєте, що на Великдень (на свято Пасхи) люди готують

незвичайні яєчка. Як вони називаються? (Крашанки, писанки.)

- На писанках візерунок складається з символів, або знаків.

- Які символи ви запам'ятали? Відповіді дітей.

- Сьогодні ми будемо складати карту символів, тих знаків, які є на писанках.

- У вас на столах є аркуші паперу, розкреслені на декілька квадратів. Порахуйте, скільки їх? (Вісім.)

- У кожному квадратику ми намалюємо символ, з яким познайомилися, розглядаючи писанки.

- Малювати почнемо у верхньому лівому квадраті. Вихователь показує на своєму аркуші верхній лівий квадрат.

- Живе на небі тепле лагідне сонце. Вихователь малює круг, а навколо нього крапки у верхньому лівому квадраті.

- Його можна намалювати і так. Вихователь малює круг, ділить його лініями на чотири частини.

- У сонця багато роботи: треба встигнути обігріти теплом і рослини, і тварини, і землю-матінку, (вихователь малює дві паралельні лінії, а між ними

рисочки-зернятка), і зернятка, які посіяли в землю.

- А можна намалювати ще так: ромб з рисочкою посередині.

- Разом з сонцем на небі живе хмарка, яка дарує водичку і землі, і всьому живому. Вихователь малює хвилясті лінії.

- А ще малювали ось такі чудові грабельки - символи води, дощу.

- Сонячне тепло, водичка, матінка-земля допомагають всьому живому

(вихователь малює гілочку) і людям теж (вихователь малює дерево).

- Ось яка в нас вийшла карта символів. Таку саму карту ви зараз зробите самостійно. Діти малюють знаки-символи на своїх аркушах.

- Сьогодні ми з вами навчилися малювати знаки-символи.

Заняття на тему: «Розгляд і порівняння репродукцій картин

А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода»

Мета: вчити дітей розглядати і порівнювати репродукції картин, відповідати на поставлені питання; удосконалювати вміння добирати слова - означення до іменника; розвивати зв'язне мовлення дітей, інтерес до невимушеній бесіді, розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, любов до рідного краю, живої і неживої природи, вміння відчувати її красу; розширювати знання дітей про жанри образотворчого мистецтва - пейзаж, розвивати художнє сприйняття творів.

Матеріал: репродукції картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода»; уривок з циклу П.чайковського «Пори року. Березень».Папір, акварельні фарби, різні види олівців для малювання, мольберти.

Попередня робота:

1. Читання літературних творів, віршів про пори року.

2. Розглядання ілюстрацій, фотографій, репродукцій картин художників.

3. Прослуховування музичних творів: «Шедеври інструментальної музики», «Звуки природи».

4. Спостереження в природі під час прогулянок і екскурсій.

5. Малювання часів року.

Хід заняття

Вранці рано хтось дивний

Заглянув у моє вікно.

На долоні з'явилося

Яскраво-руда пляма.

Це сонце заглянуло:

Ніби руку, протягнуло

Тонкий промінь золотий.

І, як з першим кращим другом,

Привіталося зі мною.

Я дарую вам цей промінчик,

Нехай вам так само яскраво світить!

- Як сьогодні тепло і світло! Скажіть мені, яка зараз пора року? Які весняні місяці ви знаєте? Як багато ви знаєте про весну! А з зимою весну не переплутаєте? Давайте перевіримо...

Зима пішла, а весна прийшла.

Зима холодна, а весна...тепла.

Зимою сонце світить, а навесні...гріє.

Взимку високі кучугури, а навесні...низькі.

Молодці!

- А зараз я запрошую вас відвідати картинну галерею.

(Показ репродукцій картин - 8 шт., по дві кожного часу року)

- Перед вами картини, присвячені чотирьом порам року. Розгляньте їх і виберіть дві картини про весну. Розкажіть про те, як ви здогадалися, що це весна.

Діти вибирають картини, мотивують свій вибір.

Вихователь на мольберт виставляє репродукції картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода».

Дітям пропонують пройти і сісти на стільці, поставлені півколом, перед якими стоять мольберти з репродукціями.

- Поети пишуть вірші, композитори - музику, а художники - картини. Сьогодні ми з вами ближче познайомимося з картинами про весну, уважно розглянемо їх і порівняємо. В якому жанрі написані ці картини? Це натюрморт, портрет? Правильно, це пейзаж.

Ось картина А. К. Саврасова «Граки прилетіли».

- Як ви думаєте, який період весни зобразив художник?

- Де побував художник, щоб написати цю картину?

- За якими ознаками можна визначити, що на картині весна?

- Як художник передав у картині пробудження природи?

- Чого в картині більше: землі або неба?

- Які кольори переважають: теплі чи холодні?

- Будь фарб більше?

- Як би ви назвали цю картину?

- Втомилися очі? Зволікати не можна!!!

Потрібно очках відпочити і на світ навколо поглянути!

Гімнастика для очей. Пропонується очима відшукати в групі: сонечко, краплі дощу, квітка, птицю, гніздо. Простежити очима політ птиці до гнізда.

- Ми з вами розглянули картину. А я хочу вам відкрити один секрет: картину можна не тільки бачити, але й чути. Давайте спробуємо послухати картину!

Діти слухають картину, говорять про свої враження.

- Але й це ще не все! Картину можна ще понюхати, відчути її запах. Давайте спробуємо зробити і це.

- А зараз розглянемо репродукцію картини художника І.І. Левітана «Велика вода».

- Який період весни зобразив художник на цій картині?

- Однакові чи фарби використовували обидва художника?

- Однаково зображено стан природи?

- Як би ви назвали цю картину?

- І цю картину ми з вами теж спробуємо почути і відчути її запахи.

- Яка картина найгучніша? Чому?

- А яка картина пахне смачніше? Чому?

- В якому з цих куточків ви хотіли б побувати? Чому?

- Ми з вами розглянули дві картини великих російських художників і побачили, як по-різному зображено один і той же час року.

А зараз пропоную самі намалювати картину весни. Але не фарбами, а своїми рухами.

Фізкультхвилинка

Летить з півдня перший гусак (махаємо руками)

І кричить: «Додому»

А за ним летить інший

І кричить: «Додому! Додому!»

І на ці голоси відгукнулися небеса (руки через сторони)

Всі почули кругом -

Загримів з хмари грім (топаємо)

Повітря дощиком вмилось (потираємо долоні)

І всім веселкою з'явився (рукою показується дуга)

Сонце золотою ниткою (руки вгору-вниз)

Зшило небеса з землею (шиємо)

І від цього вогню - яскравіше світло день від дня (тиснемо долоні).

Мімічний вправа: висловити радість людей від зустрічі з весною. Показати: вам тепло і приємно, ви гріїтесь на сонечку.

- Про весну писали не тільки художники, але і поети, композитори. Вірші про весну ми з вами сьогодні вже слухали, а зараз я вам пропоную послухати музичний твір П.чайковського з циклу «Пори року». Але раз ми з вами сьогодні говоримо про весну, то будемо слухати «Березень». Послухайте уважно і скажіть, до якої картині більше підходить ця музика. Чому? Що ви почули в цьому творі?

Занурившись у море поезії, музики і живопису, мабуть, ви хотіли б і самі висловити свої почуття в малюнку. Якби ви були художниками, яку картину про весну ви б написали? Які б фарби використовували для цього?

Пропоную вам перетворитися в художників, підійти до мольбертам і створити свій художній шедевр про весну.

Вихователь спонукає дітей до змішування фарб для отримання необхідних відтінків і кольорів. Діти згадують, які фарби використали художники в своїх творах.

- Отже, діти, ми сьогодні слухали вірші про весну, розглядали весняні картини, слухали музику. Що вам сподобалося? Які звуки весни ви сьогодні почули? Які фарби і запахи весни відчули? Спасибі вам за роботу.

Бесіди

Бесіда за картиною В.М.Васнєцова «Альонушка»

Вихователь виставляє картину й запитує:

- Хто ця дівчинка? Кого вона вам нагадує? (Альонушка)

Картина так і називається «Альонушка» написав її художник Віктор Михайлович Васнєцов. Подивіться на дівчинку, якою її зобразив художник?

- Так, вона сумна, задумлива. Оленка - сирота, батьки померли, а дівчинка з братом лишилися самі. Що ж трапилося?

Діти пригадують зміст знайомої казки.

- А як художник показав, що дівчинка сумує? У дівчинки дуже зажурене обличчя, сидить вона на камені, зігнулась, обхопила руками коліна. Скільки горя у її очах!

Діти розповідають, як одягнена дівчинка, які барви переважають у картині. Використовує вихователь й уявлювані ситуації, коли діти начебто перевтілюються в образ дівчинки.

Бесіда за картиною І.Шишкіна «Дощ у лісі»

Мета: вчити дітей уважно розглядати твір живопису (картину І.Шишкіна «Дощ у лісі»); закріплювати уявлення дітей про вигляд природи під час дощу; учити використовувати набуті враження при аналізі художнього твору; формувати вміння, вдивляючись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності: колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки. Виховувати інтерес до творів мистецтва, здатність емоційно сприймати їх.

Матеріал: репродукція картини І.Шишкіна "Дощ у лісі" (велика демонстраційна та маленькі роздаткові), різноколірні фішки на кожну дитину.

Попередня робота: спостереження за дощем, бесіда "Що ми бачили під час дощу". Розглядання ілюстрацій із зображенням природи під час дощу, читання оповідання І.Некрасова "Перед дощем". Вивчення потішки "Дощику-дощику", української народної пісні "Дощик", розучування танцю дощових краплинок. Вправа "Визначити пору року і кольори" (за ілюстраціями), вправа "Назви головні кольори малюнка", вправа "Виклади фішками гаму кольорів" (проводиться за ілюстраціями). Слухання музичних творів, що імітують звуки дощу та довільна рухова творчість під музику з імітацією дощу. Знайомство з творами І.Шишкіна та виконання вправи "Виклади гаму кольорів" за картиною "Дуби".

Хід заняття

- Ми з вами часто спостерігали за дощами. Давайте пригадаємо, як падають краплинки, які звуки ви чули під час дощу? А зараз послухайте пісню дощику. Вихователь включає магнітофонний запис шуму дощу. Діти слухають 30-40 секунд.

- Пригадайте діти, який був дощ? (холодний чи теплий, короткочасний чи затяжний, сильний чи дрібненький)

- Де ховаються від дощу?

- Чим прикриваються?

- Що утворюється на землі після дощу? розповідь вихователя:

- Одного разу, коли художник Іван Іванович Шишкін гуляв у лісі, почався дощ. Іван Іванович розкрив парасольку і довго спостерігав, як краплини падали на листочки, травичку, зволожували стовбури дубів. А потім, коли художник прийшов додому, він вирішив намалювати все, що бачив. Так народилася картина "Дощ у дубовому лісі". Розгляньте її уважно.

Вихователь відкриває картину, діти

підходять, розглядають її протягом 1,5-2 хвилин. Після цього вихователь спонукає малят до розповіді за картиною, дає можливість висловити враження усім, хто хоче. Прагне, щоб діти помітили якомога більше деталей.

- Яку погоду зобразив художник? (вологу, сиру, дощову, теплу). Як ви здогадалися про те, що погода саме така? (Туман, калюжі, краплини дощу на листі, люди під парасолькою). Подивіться на дерева, як художник зобразив дерева? Порівняйте дерева поблизу з тими, що вдалині. А що іще ми бачимо на картині? Уявіть і розкажіть, який настрій був у художника, коли він малював дощ у дубовому лісі. Якими кольорами малював Іван Іванович Шишкін цю картину?

Після відповідей дітей вихователь пропонує їм роботу з репродукціями цієї картини, які є на всіх столах. Спочатку діти розглядають і впізнають їх, порівнюють з великою. Потім добирають фішки тих кольорів, що є на картині, і накладають їх на свою репродукцію у місцях, де бачать відповідний колір. Діти можуть працювати вдвох з однією репродукцією або кожний зі своєю.

Розповідь вихователя за картиною:

"Іде дощ. Дубовий ліс, змучений спрагою, п'є його з насолодою. Дерева розкинули свої віти. Від вологи блищать на них листочки. Мокрі стовбури дубів, що ростуть близько до нас, темні й намальовані чітко. А от дерева, що подалі, вкриті туманом. І тому їх видно погано, а їх стовбури видаються сірими. Ні дощ, ні туман не псують доброго настрою. Напевне, небо не повністю вкрите хмарками, адже деінде пробиваються сонячні промені. Ліс умився чистою дощовою водою. Травичка піднялася назустріч приємним краплинам і, неначе, прислуховується. Все навкруги - земля, трава, дерева - дихає свіжістю. Великі калюжі, що налив дощик на дорозі, весело поблискують, і в них, мов у дзеркалі, відбиваються дерева. Художник намалював картину кольорами спокійного, доброго настрою: зеленими, жовтими, коричневими, синіми, голубими".

Діти складають власні розповіді, а потім оцінюють їх

Дидактичні ігри

«Мікрофон»

Мета: викликати інтерес дітей до творів живопису, стимулювати увагу, розвивати мовлення дітей.

Матеріал: репродукція картини М. Ткаченко „Весна”.

Хід

Дітям пропонується уважно розглянути запропоновану картину й, передаючи один одному по черзі мікрофон (ручка, олівець), сказати, що вони бачать на картині. Свою відповідь дітям пропонується почати словами: „А я бачу...”, при цьому відповіді не можна повторювати.

Як варіант використання цього інтерактивного методу ми пропонували завдання „Маленький критик”, в якому педагог пропонує дітям сказати, що їм не подобається в цій картині. Свою відповідь дітям пропонується почати словами: „Мені не подобається, що…”.

«Яка картина?»

Мета: учити дітей працювати „в парі”, закріпити вміння відчувати загальний емоційний характер, домінуючий настрій художнього твору

Матеріал: картки із зображенням репродукцій картин з різним емоційним фоном.

Хід

Дітям роздають картки. Вихователь розповідає про двох художників. Один

художник був веселий, а інший сумний. Після того, як діти уважно розглянуть картки, вихователь запитує про те, які картини намалював веселий художник, а які - сумний, і пропонує розкласти їх на дві групи відповідно до смайликів і зображених на них емоцій:

1 група - веселі, радісні картини, які намалював веселий художник;

2 група - сумні, тривожні картини, які намалював сумний художник.

Діти повинні домовитися між собою, зробити вибір, пояснити чому вони зробили такий вибір. Якщо одна дитина не згодна, то інший виправляє його й пояснює чому він не згодний.

Під час виконання цього завдання діти активно взаємодіють між собою:

Кирило: Марійко, ти неправильно поклала цю картину. Цю картину не може намалювати веселий художник - вона намальована невеселими фарбами (картина І. Айвазовського „Буря”).

Марійка: Якими невеселими?

Кирило: Сірими, темними, сумними - це означає, що художник був сумний.

Марійка: Значить, ось ця картина точно веселого художника. Дивись, вона світла й фарби тут веселі - біла, блакитна, жовта, помаранчева (картина І. Левітана „Березень”).

«Відгадай жанр»

Мета: учити дітей працювати „в парах”; закріплювати знання жанрів живопису; розвивати увагу, пам'ять; вправлятися в умінні домовлятися один з одним.

Матеріал: картки із зображенням репродукцій картин різних жанрів (портрети, пейзажі, натюрморти, казковий жанр), картки-схеми, що позначають жанри живопису (пейзаж - картка із зображенням дерева, портрет - картка із зображенням обличчя людини, натюрморт - картка із зображенням квіточки, яблука, казковий жанр - картка із зображенням Колобка).

Хід

Дітям, які працюють „у парах” роздають картки-схеми й набори карток із зображенням картин різних жанрів.

Після того, як діти розглянуть картки, вихователь пропонує їм розкласти репродукції картин згідно зі схематичними картками (за жанрами живопису). Після того, як завдання буде виконано, діти повинні пояснити, чому вони розклали картки саме так, а не інакше.

У процесі виконання завдання діти активно взаємодіють між собою, доводять свою думку, обґрунтовують її:

Олена: Ти не правильно поклала, на цій картині намальована природа - це означає пейзаж, його потрібно покласти туди, де намальовано дерево.

Микита: А це казковий жанр - тут намальовані багатирі.

Іван: Так, правильно ти поклав. І цю картину додай - це теж із казки („Іван Царевич на сірому вовку”).

На другому етапі в процесі ознайомлення дітей з творами живопису ми використовуємо інтерактивний метод „робота в малих групах”.

Заняття-гра „Чарівний пензлик”

Мета: пробудити інтерес дітей до творів живопису, розширювати їхній художній кругозір, розвивати увагу, мовлення, пам'ять; учити дітей змагатися, співпереживати один одному.

Матеріал: пензлики-шаблони, репродукції картин різних жанрів (пейзаж, натюрморт, портрет, казковий жанр), фрагменти картин різних жанрів.

Хід

- Діти, я вітаю вас з участю в нашій грі! Хай сьогодні вас супроводжує успіх, радість пізнання, величезне бажання перемогти! Правила нашої гри дуже прості. За кожну правильну відповідь кожна група отримує яскравий паперовий пензлик. Команда, яка в кінці гри набирає більшу кількість пензликів, - переможець.

Діти діляться на команди. Починається гра.

Конкурс 1

Кожній групі дітей роздають по одній репродукції (І. Левітан „Золота осінь”, З. Серебрякова „За туалетом. Автопортрет”, В. Васнецов „Альонушка”,

К. Петров-Водкін „Вранішній натюрморт”). Дітям дають завдання визначити, до якого жанру живопису належить репродукція картини.

У кожній групі діти уважно розглядають запропоновані репродукції картин, обговорюють і домовляються між собою про те, яку відповідь вони вважають правильною.

У першій групі відповідь оголошує Максим: „Наша картина - це пейзаж, тому що на ній намальована природа”.

У другій групі відповідь оголошує Катруся: „У нас на картині намальована жінка, вона причісується. Ми вважаємо, що наша картина - це портрет”.

У третій і четвертій групі теж не виникає труднощів з визначенням жанрів живопису, діти правильно визначають натюрморт і казковий жанр.

Кожна група отримує по пензлику-шаблону.

Конкурс 2

Кожній групі дітей роздають фрагменти картин уже знайомих дітям з попередніх занять (О. Саврасов „Граки прилетіли”, В. Сєров „Дівчинка з персиками”, І. Шишкін „Ранок у сосновому лісі”, В. Васнецов „Іван-царевич на сірому вовку”). Дітям пропонується уважно розглянути запропоновані фрагменти і сказати, з якої картини цей фрагмент.

У кожній групі діти розглядають фрагменти й починають активно обговорювати.

Олена: Дивіться, тут намальовані птахи! Яка ж це картина?

Альоша: Я знаю цю картину - на ній намальовані дерева й птахи в гніздах і ще - це зима.

Марина: Я знаю, це граки. „Граки прилетіли”.

У всіх групах (в одних швидше, в інших повільніше) у результаті взаємодії між собою діти отримують позитивний результат і правильно виконують завдання та отримують за це пензлики-шаблони.

«Відгадай»

Мета: учити дітей працювати в групі; пробудити інтерес до творів живопису; розвивати увагу, мову, пам'ять.

Матеріал: картки із зображенням репродукцій картин різних жанрів.

Хід

Діти сідають у загальне коло. Дитина, яка водить, бере картку із репродукцією картини, не показуючи дітям, описує її. Діти мають вгадати, яку картину описує дитина, яка водить.

Женя: На цій картині намальована дівчинка. Вона сидить за столом. На стіні висить красива тарілка. На столі лежать персики, і в руках вона тримає персик. Яка це картина?

Діти: „Дівчинка з персиками”.

„Розкажи який”

Мета: пробудити інтерес дітей до творів живопису, розвивати уяву, увагу, мовлення, мислення. Закріплювати знання форми, кольори.

Матеріали: репродукції натюрмортів (Петров-Водкін, Матісс, Сезанн, Піссаро, Курбе), набори опорних карток для кожної групи дітей.

Кожній групі дітей вихователь пропонує розглянути натюрморт, на якому зображено будь-який фрукт. Після того, як діти уважно розглядають картини, вихователь пропонує описати предмет за допомогою опорних карток (які роздають кожній дитині в групі).

Дитина, якій дісталася картка із зображенням ока, повинна розповісти, який предмет за кольором, формі, розміру намальований на картині запропонованою в цій групі. Дитина, якій дісталася картка із зображенням носа, повинна розповісти, який запах у предмета, намальованого на картині. Дитина, якій дісталася картина із зображенням руки, повинна розповісти, який предмет на дотик (гладкий, шорсткий, холодний, теплий). Дитина, якій дісталася картина із зображенням губ, повинна розповісти, який предмет на смак (солодкий, кислий тощо). Діти самостійно визначають послідовність своїх виступів-описів.

Ганна: На моїй картці намальовано око, я розповім, що я бачу на картині. Тут намальовано яблуко й вишню (Петров-Водкін „Яблуко і вишня”). Яблуко

велике, кругле, червоне з жовтим. А вишня теж кругла, але вона маленька. Вона червона і блискуча.

Максим: На моїй картці намальовані губи. Яблуко - солодке і смачне, а вишня теж напевно солодка.

«Оживи картину»

Мета: пробудити інтерес дітей до живопису, розвивати увагу, вправляти в ініціації своїх дій, умінні домовлятися.

Матеріали: репродукції картин побутового й казкового жанру.

Хід

Кожна група дітей отримує репродукцію картини. Після того, як діти уважно роздивляться картину, вихователь пропонує кожній дитині подумати, кого з героїв, зображених на картині, вони можуть зобразити.

«Пропала картина»

Мета: розширювати художній кругозір дітей, учити за описом відгадувати картину, розвивати мовлення, стимулювати уяву.

Хід

Дитина, яка водить, у групі говорить, що в неї пропала картина. Щоб дізнатися, яка картина пропала, решта членів групи ставить їй запитання:

Марійка: Ця картина - пейзаж?

Гліб: Ні.

Сашко: Ця картина - портрет?

Гліб: Так.

Максим: Які кольори є на цій картині?

Гліб: Білий, рожевий, жовтий, чорний.

Аліна: Хто на ній зображений?

Гліб: Дівчинка.

Марійка: Що ще намальовано на картині?

Гліб: Фрукти.

Аліна: Які фрукти?

Гліб: Персики.

Діти: Це „Дівчинка з персиками”!

Описи картин

Опис за картиною В. М. Васнецова «Альонушка»

На одному з великих каменів, біля самого краю лісового ставка, сидить босонога дівчина, поклавши на коліна схилену голову. Коси її розплелися, і волосся гарною каштановою хвилею падає на коліна. Пальці рук, що обіймають коліна, сплетені, погляд дуже смутний.

Дивлячись на картину, відчуваєш нестерпне горе дівчини. Вона дивиться в темну воду й, у той же час, начебто заглядає усередину себе. Взагалі погляд її відсутній - їй дуже погано. З води піднімається очерет, він далі стоїть густою стіною. За спиною невелика галявина й ліс. Дерева різні, ближче ростуть берізки, а за спиною - темний-темний ялиновий ліс, майже такого ж темного кольору, як і вода в ставку.

Дівчина одягнена бідно: у простій блузі, квітчастій спідниці. Видно, що вона пережила горе недавно й все ще під враженням того, що трапилося. Її гірка доля проглядається в кожному відтінку, переданому на цій прекрасній картині чудового художника.

Опис за картиною В. М. Васнецова «Богатирі»

Художник зобразив на картині трьох людей. Вони стоять у кінному дозорі, оберігаючи Русь від навали ворогів.

Кожного з персонажів картини Васнецов наділив характером. Ось у центрі чоловік , в кольчузі і шоломі, озброєний залізною палицею, списом і щитом. З-під рук пильно вдивляється він в степові простори. Могутній другий чоловік, могутній його вороний кінь. Праворуч воїн одягнений дуже ошатно: у нього шолом, шиті чоботи, червлений щит, меч.

Богатир нетерпляче стискає рукоятку меча. Зліва наймолодший з трьох воїнів. Юний хлопець тримає напоготові лук, споряджений стрілою. Але він не тільки воїн - на боці у нього гусла. У короткі хвилини відпочинку він радує побратимів веселими дзвінкими піснями.

Перед нами степ, що таїть чимало небезпек. За спинами людей - вкриті лісом пагорби. Небо хмарне, осіннє. Вітер жене хмари, колише пожовклу трав. Спокійна впевненість розлита по третій могутній, трохи важкій фігурі воїна. Він в бойових рукавицях. На ньому шолом булатний, кольчуга. Із правої руки могутньо звисає булава. За лівим плечем його - щит, у руці - спис. Віриш, що ці люди захистять рідну землю від ворогів. Але поки, очевидно, особливої погрози вершники не відчувають. Про це свідчить те, що кінь мирно пощипує траву.

Ця картина пов'язує нас із поколіннями наших прадідів, учить шанобливо ставитися до власної історії, виховує в нас почуття любові до Батьківщини.

Опис за картиною В. М. Васнецова «Три царівни підземного царства»

Картина зображує трьох царівн: золота, дорогоцінних каменів і кам'яного вугілля. Вона написана на сюжет казки. Селянський син Іван, спустивши під землю, знайшов царство золоте, дорогоцінних каменів і залізне і вивів на землю царівн цих царств. Васнецов зображує трьох дівчат у розкішних оздобленнях, що символізують багатство землі. Царівни відрізняються важкою нерухомістю, вони немов зрослись із землею. Їхні фігури чітко вимальовуються на яскравому тлі, написаному в декоративній манері і контрастному колірному сполученні. Центральна і найвища - царівна дорогоцінних каменів. Кольорові орнаменти нового одягу цієї царівни перегукуються з фарбами неба. Особливо красивий зелено-блакитний орнамент, співзвучний з таким же кольором хмар. Жовтогаряча складка довгих рукавів повторює колір заходу. Царівна золота стоїть нижче, на першому плані; недалеко від сестер і третя царівна. У переливах блискучої парчі одіяння царівнизолота відбиває західне небо і його гаснучі жовті тони. Почувається блиск металу, у якому грають жовто-червоні промені. На третій царівні - атласне синювато-чорне плаття з дорогоцінними прикрасами: сріблисто-сталевого кольору. На її голові блищить і переливається алмаз, що випромінює зелене полум'я. Її витончена фігура зображена на темному тлі скель. Вираз обличчя царівни спокійний, руки лежать уздовж тіла, що додає у величавість усій фігурі. Чорний колір її плаття і сріблисті прикраси на ньому м'яко сполучаться із кольором скель, у тіні яких вона стоїть. Царівна уособлює багатство землі - кам'яне вугілля. Величезні шматки блискучого чорного вугілля лежать на передньому плані. Сумна царівна стоїть біля глибокого провалля, відкіля не може вийти їхній рятівник, герой казки, залишений під землею братами, що обрізали мотузку .

Опис за картиною І.С.Їжакевича «Тарас-пастух»

У центрі картини ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь, мабуть, панської садиби. Він нахилився, поклав на коліна клаптик паперу й малює. Хлопчик так захопився малюванням, що зовсім забув за овець. Поруч нього лежить солом'яний бриль, і хліб у торбинці - весь його обід, про який він, мабуть, теж забув. Одяг у хлопчика старий, весь у латках і дірках.

На задньому плані картини видніється церква. У лівому кутку картини, вдалині, видно сільські хатки, а на пагорбку, за березами - неодмінний елемент типового українського пейзажу - вітряк.

Індивідуальні завдання-вправи

«Конструювання картини»

Дитині дається аркуш паперу із зображенням яскраво розфарбованої фігури неправильної форми. Пропонують розглянути малюнок і використати його як відправний пункт для побудови власного твору. Малювати можна фломастерами, пензлями та гуашевими фарбами. Кольорові олівці, акварельні фарби на тлі заданої яскравої фігури виглядатимуть менш насиченими, що викликатиме тоновий дисонанс у роботі.

«Домалюй картину»

Дитині пропонується розглянути незавершений малюнок. Поміркувати, пофантазувати, придумати закінчення малюнка. Продумати план та способи виконання завдання. Самостійно дібрати матеріали, інструменти, визначити техніку виконання для продовження малюнка, закінчити його.

«Паралелі»

Дитині пропонують аркуш паперу з намальованими попарно паралельними лініями. Завдання - доречно використати паралельні лінії для власного зображення.

«Мальовничі кола»

Дитині пропонують розглянути аркуш паперу, на якому намальовано шість однакових кіл. Завдання - доречно використати ці кола для власного зображення. Перед початком роботи не варто говорити про внутрішнє чи зовнішнє використання кіл.

«Дивні квадратики»

Дитині пропонують аркуш паперу, на якому намальовано кілька квадратів різної величини. Радять уважно розглянути їх і використати як відправні фігури для створення власного зображення.

Размещено на Allbest.ru