Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи

13. 13. Скільки часу потрібно витрачати на сон? Не менше 8 годин на добу

Учитель. Як бачимо, більшість із вас правильно розуміє і сприймає суть здорового способу життя. Але, як виявляється, перешкодою цього є багато спокус. Людині потрібні і знання, і культура, і сила волі, щоб протистояти їм. Тому слід пам'ятати очевидне: щастя, до якого всі ми прагнемо, неможливе без здоров'я, здоров'я неможливе без піклування про нього, а піклуватися потрібно вміти і хотіти. Треба знати, що для здоров'я корисне, а що шкідливе, що від Бога, а що від лукавого, який шлях веде до розквіту і гармонії сили та краси, а який -- у прірву.

Наостанок хочу дати вам декілька порад великого українця, всесвітньовідомого лікаря Миколи Амосова:

1. У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє від лінощів і жадібності, але іноді й від не усвідомлення ціни здоров'я.

2. Не сподівайтеся на медицину. Вона непогано лікує деякі хвороби, але не може зробити людину здоровою.

3. Щоб не хворіти, погрібні власні зусилля, постійні та значні. Замінити їх не можна нічим. Людина, на щастя, настільки досконала, що повернути здоров'я можна завжди, тільки необхідні зусилля повинні зростати з віком і поглибленням хвороб.

4. На жаль, здоров'я, як важлива мста, постає перед людиною, коли смерть стає близькою реальністю. Однак, людину зі слабким характером навіть смерть не може надовго залякати.

5. Основними складниками здоров'я є фізичні навантаження, обмеження у харчуванні, загартування, час і вміння відпочити. І ще - щасливе життя! На жаль, без перших умов людина здоров'я не забезпечить. А якщо немає щастя в житті, то де знайти стимули для зусиль, щоб напружуватись і голодувати? На жаль!

6. Природа милостива: досить 20--30 хв. фізкультури у день, але такої, щоб задихнутися, спітніти і щоб діяльність пульсу збільшилася, вдвічі.

7. Треба обмежувати себе в їжі.

8. Уміти розслаблятися -- наука, але до неї потрібен ще характер. Якби він був!

9. У народі кажуть, що здоров'я -- щастя вже само собою, а хвороба нещастя.

Чи варто битися за здоров'я? Подумайте!

Додаток Е

Урок-тренінг «Алкоголь і здоров'я»

Мета. Надати учням достовірну інформацію про негативний вплив алкоголю на організм людини; розвінчати поширені міфи про користь алкоголю для здоров'я людини; обговорити причини, з яких люди починають вживати алкоголь. Відпрацювати та розвивати навички, що запобігають вживанню алкоголю.

Обладнання. Підручник, роздатковий матеріал, листи А2, А4, олівці, плакат «Наші правила», м'яч .

Терміни і поняття. Звичка, корисні та шкідливі звички, чинник ризику, вчинок, свідомі і несвідомі звички.

Домашнє завдання. Доповнити плакат «Відмова від алкоголю»

Структура заняття

Знайомство	3 хв
Вступ. Очікування	3 хв
Мозковий штурм: «Звички, які я знаю …»	5 хв
Інформаційне повідомлення « Алкоголь - загроза здоров'ю »	5 хв
Робота в групах « Алкоголізм -- загроза здоров'ю »	5 хв
Вправа «10 заповідей здоров*я »	2 хв
Взаємонавчання в малих групах за методом «Карусель»	18 хв
Підсумок. Рефлексія	4 хв

1. Знайомство

· Вчитель пропонує стати учасникам у коло. Перекидаючи один одному м'яч, треба звернутись до когось з учасників на ім'я і закінчити фразу: «Я хочу сказати, що сьогодні ти досягнеш успіху, якщо ... ».

· Читання листа-застереження за бажанням.

2. Очікування

Педагог-тренер повідомляє тему та мету заняття, і пропонує учасникам висловити свої особисті очікування від їх роботи під час заняття, взаємодії групи. Учасники записують їх на стікерах, вирізаних в формі хмаринок, а після того, як всі очікування будуть прочитані, приклеїти їх на великому аркуші, на якому може бути намальовано пейзаж (схематично).

3. Мозковий штурм « Яка поведінка сприяє здоров'ю, а яка не сприяє?»

Педагог пропонує учасникам відповісти на запитання:

· Як слід поводитись людині, яка прагне зберегти своє здоров'я та здоров'я оточуючих?

· Яка поведінка, дії і вчинки людини не сприяють здоров'ю, є шкідливими для здоров'я власного і оточуючих?

У дві колонки записуються всі пропозиції учасників відповідно до кожного запитання.

Підсумовуючи, вчитель підкреслює, що здоров'я багато в чому залежить від власних дій людини, а серед шкідливих вчинків, зокрема, можна визначити вживання алкоголю.

4. Інформаційне повідомлення «Алкоголь - загроза здоров'ю »

Алкоголізм - захворювання, викликане систематичним вживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого впливу хвороба супроводжується стійкими психічними і соматичними розладами.

Дана проблема стала особливо актуальна для нашої країни в останні 5 - 6 років, коли в зв'язку з політичними й економічними реформами кількість хворих цією недугою різко зросло.

У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль грають наступні фактори:

1) соціальні фактори: культурний і матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація;

2) біологічні: спадкова схильність. За даними дослідження до 30% дітей, чиї батьки зловживали алкоголем, можуть стати потенційними алкоголіками;

3) психологічні: психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації і протистояння стресам.

За різними даними 40 - 70% злочинів підлітки скоюють у стані сп'яніння, при цьому 8 із 10 порушень як правило припадає на протиправні дії, вчинені після пиятики, в компанії старших. Підліток, який випив, втрачає сором і відповідальність за свої вчинки. Батька, який пиячить, зовсім не хвилює доля дітей.

У 89,7% підлітків, які перебувають на обліку в нарколога, були несприятливі сімейні обставини, зокрема у 67,3% підлітків - батьки були алкоголіками, у 5% - наркоманами, у 2,7% -засуджені, в 11% - один з батьків має психічне захворювання, у 59,4%випадків підліток виховується в неповній сім'ї.

Вживання алкоголю з 15 років призводить до більш тяжких форм алкоголізму, ніж у тих, хто почав систематично пиячити після 30 років. Відомо, що алкоголік - це людина, яка запрограмована на алкоголь, звикла до спиртного, відчуває потребу в ньому і вживає його систематично.

5. Вправа « Алкоголізм -- загроза здоров'ю »

Тренер об'єднує учасників у три підгрупи за словами « Захистимо власне здоров'ю », кожна з груп отримує карту-схему, на якій схематично зображено організм людини з відповідними органами, поруч написані твердження щодо руйнівного впливу алкоголю на організм людини .

Завдання: штрихами замалювати органи, про які повідомляється в інформації, що вони зазнають руйнівного впливу алкоголю на організм людини. Час на підготовку - 5 хвилин ( роздатковий матеріал додається).

6. Вправа „10 заповідей здоров'я”.

Мета: звернути увагу учасників на власні звички та необхідність здорового способу життя, закріплення знань, отриманих на занятті.

Хід вправи:

1. Тренер запитує в учасників: „Що таке заповідь?” Учням пропонується уявити себе мудрецями, які жили в давнину і дати 10 настанов заповідей для зміцнення здоров'я. Після закінчення тренер пропонує одній групі учасників назвати свої заповіді і записати їх на дошці, інші учасники груп доповнюють цей перелік.

2. Потім учні роблять висновок, які заповіді найважливіші (акцент робиться на ті, що найбільше повторюються).

7. Взаємо навчання в середніх групах за методом «Карусель ».

Вчитель об'єднав учнів у 4 підгрупи (5 або 6 - в залежності від кількості учнів, тоді окремі теми будуть повторюватися) за принципом кольорів, а кожний колір має розбивку на номера від 1 до 4. Кожна група отримує завдання:

· прочитати інформацію. Через 5 хвилин один учень під номером 1 з першої групи переходить по колу в групу номер два, а номер 1 з другої групи в номер три і т.д. Група знайомить прибульця з матеріалом, який вони прочитали, а прибулець розповідає їм свій матеріал. По сигналу вчителя проходить обмін номерами 2 і так до п'ятого учасника.

· коли групи повертаються до початкового складу всі її учасники обмінюються інформацією, яку отримали в ході подорожі:

1. Причини вживання алкоголю

2. Із чого починається пияцтво

3. Стадії й форми сп'яніння й алкоголізму

4. Алкоголізм не звичка, а хвороба

8. Рефлексія. Підсумки

На цьому тренінгу я дізнався( лась) про……

Причини вживання алкоголю.

Напевно, Ви неодноразово чули вираження: «вип'ємо, зігріємося». Вважається в побуті, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму. Недарма спиртне часто називають «гарячливими напоями». Вважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, але й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунку. Лікарі ж навпаки вважають, що виразковому хворому категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного дійсно викличуть апетит. Або інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більше жвавої й цікавої, що немаловажне для компанії молодих людей. Недарма спиртне приймають «проти утоми», при нездужаннях, і практично на всіх святах. Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичної потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу й т.п. А в пиві й сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів й ароматичних речовин. У медичній практиці використають бактериостатичні властивості спирту, уживаючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Отже, алкоголь приймають для підняття настрою, для зігрівання організму, для попередження й лікування хвороб, що зокрема як дезінфікує засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично коштовний продукт. Де тут правда й де омана? Один з пирогівських з'їздів російських лікарів прийняв резолюцію про шкоду алкоголю: «...немає жодного органа в людському тілі, який би не піддавався руйнівній дії алкоголю; алкоголь не володіє жодним такою дією, що не могло бути досягнуте іншим лікувальним засобом, що діє корисніше, безпечніше й надійніше, немає такого хворобливого стану, при якому необхідно призначати алкоголь на скільки-небудь тривалий час».

Так що міркування про користь алкоголю - досить розповсюджена омана. Взяти хоча б очевидний факт - порушення апетиту після стопки горілки або провина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дія таких важливих органів як печінка й підшлункова залоза. Видатний психіатр і суспільний діяч, борець із алкоголізмом, академік Володимир Михайлович Бехтерев (1857-1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: «Вся справа в тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибокі коріння в нашому побуті й породило цілу систему диких питних звичаїв. Ці звичаї вимагають пиття й частування вином при всякому випадку». Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, паління) з'являється тому, що суспільство, по-перше, робить даний продукт й, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички й забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою. Це : самозахист від будь - яких проблем( слабкий перетворюється на дужого, боягузливий - на хороброго), спроба втекти від чогось, що гнітить, або само покарання за свої вчинки, смерть близької людини або пішов хтось із подружжя, що супроводжується почуттям глибокого відчаю. Інша група людей п'є для задоволення, тому що не вміють радіти душею і серцем. На алкоголізм страждають перш за все ті, хто втратив життєві орієнтири, хто позбавлений творчих здібностей і рефлексу мети.

Із чого починається пияцтво.

Приводи першого прилучення до алкоголю різноманітні. Але простежуються їхні характерні зміни залежно від віку. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують» вином або ж дитиною сам із цікавості пробує спиртне (мотив, головним чином властивим хлопчикам). У більше старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: «свято», «сімейне торжество», «гості» і т.д. З 14-15 років з'являються такі приводи, як «незручно було відстати від хлопців», «друзі вмовили», «за компанію», «для хоробрості» і т.д. Хлопчиськам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчинок типова в основному друга, «традиційна» група мотивів.

Звичайно це буває, так сказати, «безневинна» рюмочка на честь дня народження або іншого торжества. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все-таки й таке прилучення дітей до вина небезпечно. Адже коштує раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр і підліток уважає себе вправі випити з товаришами або навіть одному, якщо з'являється така можливість. Недарма в народі говорять: «ріки починаються зі струмочка, а пияцтво з рюмочки». У цілому мотиви вживання спиртного підлітками діляться на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання додержуватися традицій, випробовувати нові відчуття, цікавість і т.п. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, що пробуджується в них почуття дорослості, бажання бути як всі, прагнення наслідувати старшим і т.п. Віковими особливостями підлітків у певній мері можна пояснити й уживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з навколишніми (наприклад, з особами більше старшого віку, дівчинами). Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю., які формують пияцтво як тип поводження правопорушників. У число цих мотивів входить прагнення позбутися від нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов'язане з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються в них у сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напруга, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певним положенням їх у родині, шкільному колективі. Проведення вільного часу переважно Ь друзями характерно для підлітків. І хоча підліткові групи складаються стихійно, їх становлять хлопці, близькі за рівнем розвитку, запитам й інтересам. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» часопроводження нудьгуючих неповнолітніх і така група ставати сприятливим ґрунтом для розпиття спиртних напоїв. Алкоголізм - це хвороба тих соціально - політичної системи, яка не розкрила творчий потенціал своїх громадян, не забезпечила їм якість життя, не дала освіти, роботи, почуття гідності.

Стадії й форми сп'яніння й алкоголізму.

Як часто деякі люди з гордістю відзначають у себе й своїх товаришів підвищену стійкість до спиртного, вважаючи, що це пов'язане з фізичним здоров'ям. А насправді підвищена стійкість до спиртного - перша ознака алкоголізму, що починається, симптом серйозного .захворювання. Для алкоголіка що чарка, що склянка, що пляшка провина - усе єдино. Уже від чарки спиртного він приходить у своєрідний стан ейфорії - порушення, що тільки підсилює його прагнення випити, а потім наступні дози мало міняють його зовнішній вигляд, хоча в організмі відбуваються помітні зрушення. Спочатку алкоголік проявляє надзвичайну активність, намагаючись «позачергово» випити чергову стопку, починає буйствувати або дуріти. Але от остання крапля переповняє межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього миру, упадаючи в забуття. Втрата контролю за кількістю випитого, непомірна жадібність до спиртного й супровідне це неконтрольоване, розв'язане, нерідко цинічне поводження - стійкі ознаки алкоголізму.

У п'яниці ослаблена воля - і не тільки до обмеження прийому алкоголю, але й стосовно інших, ділових сторін повсякденного життя. Нерідко під час святкових застіль можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв'язано, їхні рухи стають більше незграбними. Відразу помітний вплив на них алкоголю. І якщо запитати його учасників як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Однак навіть після однократного прийому алкоголю в людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони встають розбитими, з опухлою особою й хворою головою. Робочий день, як правило, виявляється зіпсованим, а якщо людина по роботі пов'язаний з механізмами, наприклад з верстатом або автомашиною, уважай, що в цей день у нього різко підвищений ризик аварії або навіть катастрофи. У працівників розумової праці після прийому алкоголю грунтовно погіршуються розумові процеси, падає швидкість і точність обчислень, як говорять, робота валиться з рук. Отже, навіть після нерегулярного, випадкового вживання алкоголю наступають серйозні неполадки в організмі, що свідчать про важке його отруєння. Якщо ж уживання алкоголю приймає систематичний характер, людина п'є по будь-якому випадку, вишукуючи будь-який привід, щоб напитися, то це вже називається побутовим пияцтвом. Для п'яниці не має значення зміст святкової події, йому байдуже чи схвалюють його поводження інші. У цій стадії прилучення до спиртного значною мірою змінюється відношення питущі до навколишньої, до загальноприйнятих і припустимих норм поводження. Для п'яниці найближчими людьми стають собутильники, нехай навіть вони вперше виявилися за одним столом. Час, місце й обстановка, у якій люди п'ють, гублять значення. Таким чином, різниця між епізодичним прийомом спиртного й пияцтвом полягає не тільки в кількості випитого за один раз, але й у психологічній установці питущі. У першому випадку людина відзначає яка-небудь урочисту або значну подію, а в другому - п'є тільки щоб привести себе в стан сп'яніння. Якщо вчасно утримати людину від пияцтва, це попереджає його падіння й розвиток алкоголізму.

Алкоголізм не звичка, а хвороба.

Алкоголізм - важка хронічна хвороба, у більшості випадків важковиліковна. Вона розвивається на основі регулярного й тривалого вживання алкоголю й характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його перенесення й деградацією особистості. Для алкоголіка сп'яніння представляється найкращим психічним станом. Це потяг не піддається розумним доводам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби й думки на добування спиртного, незважаючи на реальну обстановку (наявністю грошей у родині, необхідність виходу на роботу й т.п.). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятства. Як правило, алкоголіки не закушують, у них втрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі. У зв'язку із цим говорять про підвищеність перенесення алкоголю. Але насправді цей патологічний стан, коли організм втратив здатність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти й інших механізмів захисту. На пізніх етапах алкоголізму перенесення спирту раптово знижується й у запеклого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що більші кількості горілки в минулому. Для цієї стадії алкоголізму характерно важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість. Під час так званого запою, коли людина п'є щодня, протягом багатьох днів, а те й тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їхньої ліквідації потрібна медична допомога. Алкоголізм не звичка, а хвороби. Звичка контролюється свідомістю, від її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм - хвороба, що характеризується психічними й фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою:

1) Початкова фаза: сп'яніння з випаданням пам'яті, «затьмарення». Людина постійно думає про спиртне, йому здається, що випив недостатньо, він п'є «взапас», у нього розвивається жадібність до алкоголю. Однак він зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

2) Критична фаза: втрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір всім спробам запобігти його бажанню випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Він обвинувачує навколишніх у своїх лихах. У нього починається запій, його друзями стають випадкові собутильники. Він змушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до всього, що не має відносини до спиртного.

3) Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам'яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У нього розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози.

Одним з характерних ускладнень під час запою є біла гарячка. Біла гарячка - найбільше що часто зустрічається алкогольний психоз. Вона виникає звичайно в стані похмілля, коли в п'яниці з'являються несвідомий страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, нападу й т. д.), слухові й зорові обмани у вигляді шумів, дзвінків, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Він бачить плазуючих навколо комах, пацюків, що нападають на нього чудовиська, бандитів, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози. Він бурхливо реагує на свої галюцинації: обороняється або біжить, рятуючись від переслідування. Удень галюцинації трохи загасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясуться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці. Іншою формою психозу є алкогольне марення. Він виникає й після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав'язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. П'яниці, наприклад, здається, що проти нього влаштований змова. Не бачачи виходу з положення, що створилося, він може скінчити життя самогубством.

Додаток Є

План семінару «Чинники, що впливають на репродуктивне здоров'я молоді»

Мета: сформувати про чинники, що впливають на репродуктивне здоров'я молоді

Базові поняття й терміни: чинник; чинники, які впливають на репродуктивне здоров'я молоді.

План

Й. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності для учнів.

ЙЙЙ. Огляд навчального матеріалу.

1. Чинники впливу на репродуктивне здоров'я молоді

2. Вплив нікотину на репродуктивне здоров'я підлітків

3. Вплив алкоголю на репродуктивне здоров'я підлітків

4. Вплив наркотиків на репродуктивне здоров'я підлітків

5. Вплив раннього статевого життя на репродуктивне здоров'я

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь.

- Якими чинниками визначається репродуктивне здоров'я підлітка?

- Що може призводити до порушення репродуктивного здоров'я?

- Як паління впливає на репродуктивне здоров'я людини?

- Як алкоголь впливає на репродуктивне здоров'я людини?

- Як наркотики впливають на репродуктивне здоров'я людини?

- Чому, знаючи про шкоду паління, люди все ж таки курять?

- Чому, знаючи про шкоду алкоголю, люди все одно п'ють?

- Чому, знаючи про шкоду наркотиків, люди їх приймають?

Додаток Ж

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ

з охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальному закладі

1. Загальні відомості

1.1. Трудова дисципліна ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил.

1.2. Працівники (назва закладу) (далі - заклад) приймаються на роботу за трудовим договором, контрактом або на конкурсній основі згідно до чинним законодавством. Вони можуть працювати за сумісництвом згідно з чинним законодавством України.

1.3. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи (раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності (пожежна і радіаційна безпека, техніка безпеки при виконанні робі, що можуть привести до травмування, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аваріях тощо) та періодично інструктажі (вступний - один раз при оформленні на роботу, первинний, повторний, позаплановий та цільовий).

1.4. Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності, забороняється.

1.5. Працівники зобов'язані:

- виконувати правила внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці, трудитися сумлінно;

- виконувати вимоги з охорони праці та безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

- берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники, тощо, виховувати у дітей бережливе ставлення до майна закладу;

- у встановлені строки проходити медичний огляд.

1.6. Коло обов'язків (робіт), що їх виконує кожен працівник закладу за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими та функціональними інструкціями і положеннями, затвердженими в установленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідниками посад службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями і правилами внутрішнього розпорядку закладу.

1.7. У закладі для вчителів за погодженням з профспілковим комітетом встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для окремих педагогічних працівників і обслуговуючого персоналу робочий тиждень (день) визначається графіками роботи.

1.8. Час початку і закінчення роботи встановлюється у відповідності з режимом робочого дня і затверджується директором закладу. Робочий час педагогічних працівників визначається навчальним розкладом, графіком роботи.

1.9. Тривалість робочого дня обслуговуючого персоналу і робітників визначається графіком змінності, який складається відповідно до встановленої тривалості робочого часу на тиждень.

1.10. На бажання працівника, який працює у святковий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

1.11. Необхідність підвищення рівня безпечних умов праці у закладі, як одного із навчально-виховних закладів зумовлена особливою турботою про збереження життя і здоров'я підростаючого покоління. У процесі навчання учні оволодівають різносторонніми знаннями, вони також залучаються до суспільне корисної, продуктивної праці. У зв'язку з цим, першочерговим є завдання створення здорових і безпечних умов праці й навчання.

1.12. Охорона здоров'я і життя учнів під час навчально-виховного процесу закладу, при залученні їх до суспільно корисної праці організовується так, щоб заздалегідь виключити можливі несприятливі наслідки, а заходи щодо виконання вимог норм, правил та інструкцій з техніки безпеки, щоб мали попереджувальний, профілактичний характер, тобто виключали б ситуації, які можуть призвести до травматизму.

1.13. Обов'язковим у роботі з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладу є навчання та інструктування про безпечні методи праці працюючих і безпечні методи навчання для учнів.

1.14. Виконання вимог правил з техніки безпеки вчителями та викладачами і класними керівниками закладу, завідуючими кабінетами, адміністрацією та іншими працівниками є обов'язковим у роботі, яка спрямована на організацію безпечних та здорових умов праці співробітників, а також збереження життя та здоров'я учнів - під час проведення занять у навчальних кабінетах, лабораторіях, спортивних залах, інших навчальних приміщеннях закладу та в період проведення навчальних заходів (екскурсії, практичне навчання на свіжому повітрі, змагання тощо) за межами закладу.

2. Основні положення Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів про охорону праці (Основні законодавчі акти з охорони праці).

2.1. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону праці, їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначає Закон України "Про охорону праці", введений в дію Верховною Радою з 14 жовтня 1992 р. із змінами від 2002 року Закон "Про охорону праці" поширюється на всіх громадян, що працюють (ст. 2).

2.2. Закон проголошує, що кожен працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують (ст. 7. вищезазначеного закону).

2.3. Працівникам видається безплатно за встановленими нормами спецодяг та інші засоби індивідуального захисту на таких видах робіт (ст. 10. вищезазначеного закону).

- на роботах, пов'язаних із забрудненням;

- на роботах, що здійснюються в несприятливих температурних умовах;

- на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці.

2.4. Якщо нещасний випадок трапиться внаслідок невиконання працівником вимог нормативних актів про охорону праці, виділяється розмір допомоги, який визначається комісією з розслідування нещасного випадку.

2.5. У разі смерті потерпілого встановлюється такий розмір одноразової допомоги його сім'ї: не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, і, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті (ст. 11. вищезазначеного закону).

2.6. Закон передбачає також відшкодування моральних збитків працівникові, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до них, порушили нормальні життєві зв'язки потерпілого.

3. Кодекс законів про працю України -- основний закон національного трудового законодавства

3.1. Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянином України права розпоряджатися своїми здібностями продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форми власності.

3.2. Працівники мають право на:

-відпочинок згідно з законами про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;

-здорові і безпечні умови праці;

-матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у старості, при хворобі, втраті працездатності, а також матеріальну допомогу у разі безробіття;

-об'єднання у професійні спілки;

-вирішення колективних трудових конфліктів.

3.3. Закон України "Про охорону здоров'я населення" визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я населення в Україні. Згідно цього закону громадяни зобов'язані:

-піклуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

-проходити своєчасні профілактичні щеплення та медичні огляди;

-надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які потрапили в умови, що загрожують їхньому життю і здоров'ю.

4. Загальні правила електробезпеки

4.1. Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електричної електрики.

4.2. Електротравма - це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.

4.2.1. Особливості електротравматизму:

- організм людини не наділений властивістю, за допомогою якої можна було б визначити наявність електроструму;

-електротравма може виникнути без безпосереднього контакту зі струмо-провідниками, частинами устаткування (ураження через електричну дугу, крокову напругу, тощо);

-електричний струм, проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричиняє ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зупинку дихання тощо).

- дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень електричних знаків, електро-металізації шкіри, опіків.

- електричний струм, проходячи через організм людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.

- термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, в нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.

- електротермічна дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини крові, що призводить до значних порушень її фізико-хімічного складу.

- біологічна дія струму виявляється у подразненні і збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.

- тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

- правильне користування електроенергією виключає випадки ураження електричним струмом.

4.3. Основні вимоги, яких потрібно дотримуватись при користуванні електроенергією:

- захист від коротких замикань (автомати, пробкові запобіжники) у електропроводці повинен бути завжди справним.

- заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, усілякими металевими провідниками ("жучками") може стати причиною нещасного випадку чи пожежі.

4.4. Основною умовою безпечного застосування електроенергії у приміщеннях є справний стан ізоляції електропроводів, електроприладів і апаратів, електричних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів і світильників, а також електрошнурів, з допомогою яких вмикають в електромережу електроприлади, тому необхідно слідкувати за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт.

4.5.Щоб уникнути пошкодження ізоляції, забороняється:

- підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев'яних предметах;

- перекручувати проводи;

- закладати провід і шнури за газові і водопровідні труби, за батареї опалення;

- витягати за шнур вилку з розетки.

4.6. У приміщеннях, де електропроводка зроблена закритим способом під штукатуркою, забивання у довільні місця стіни цвяхів (костилів) для підвішування штор, картин та інших предметів, а також пробивання отворів і борінок може призвести до пошкодження схованої електропроводки і ураження електричним струмом. Тому всі подібні роботи треба виконувати, попередньо переконавшись у відсутності в даному місці електропроводки.

4.7. Освітлювальну арматуру і електролампи небезпечно чистити від забруднення і пилюки при ввімкненому вимикачі, тобто під напругою, мокрими чи вологими ганчірками. Чистку треба виконувати при вимкненому вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на підставці, яка не проводить електроструму.

4.8. Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати заборонено замінювати під напругою. Для цього прилад, апарат слід вимкнути з електромережі, а при ремонті електропроводки - викрутити запобіжник (чи вимкнути автомат). Цю роботу повинна виконувати особа, яка обізнана з правилами ремонту.

4.9. При користуванні переносними приладами, електроінструментами небезпечно одночасно торкатись батареї опалення, водопровідних труб та інших заземлених металевих конструкцій, тому що при пошкодженні ізоляції електричного приладу через тіло людини, яка доторкнулась до названих металевих конструкцій, пройде небезпечний для організму струм.

4.10. Небезпека ураження електричним струмом може виникнути також у таких випадках:

- при користуванні електроприладами із пошкодженою ізоляцією, електроплитками із відкритою спіраллю;

- саморобними електропечами, електроводонагрівачами, при заповненні водою електронагрівальних приладів (чайників, каструль, самоварів, тощо), вже ввімкнених в електромережу;

- при порушенні порядку ввімкнення приладу у електромережу необхідно електрошнур спочатку підключити до приладу, а потім до мережі, а не навпаки;

- при застосуванні оголених кінців проводу замість штепсельних вилок.

4.11. Діти, не усвідомлюючи небезпеки, доторкаються до електроприладів, ввімкнених у електромережу, і часто отримують опіки й більш серйозні травми. Необхідно виключити можливість доступу дітей до електроприладів і відкритих розеток.

4.12. Особливо обережним треба бути при користуванні електроенергією у вологих приміщеннях, у приміщеннях із земляною, цегляною і бетонною підлогою (підвали, ванна кімната, вбиральня та ін.), які є добрим провідником струму, бо за таких умов небезпека ураження електричним струмом збільшується. Тому в санвузлах та інших подібних приміщеннях не дозволяється встановлювати вимикачі і штепсельні розетки, користуватись ввімкненими в електромережу різними електронагрівальними приладами (плитками, камінами, рефлекторами), пральними машинами і переносними світильниками, а також використовувати стаціонарні світильники без запобіжної арматури.

5. Основи гігієни та санітарії

5.1. Санітарія - це система організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання захворювань та отруєнь.

5.2. До організаційних заходів санітарії належать:

- дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;

- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;

- забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.

5.3. Технічні засоби , які використовуються для виконання санітарних вимог передбачають:

- систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;

- розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пилу, газів та пари, шкідливих речовин у приміщеннях;

- влаштування систем вентиляції та кондиціювання робочого місця із шкідливими умовами праці;

- забезпечення захисту працюючих від шуму, вібрації, різних видів випромінювання.

5.4. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жінок становлять 10 кг , для підлітків віком 16-17 років встановлені такі граничні норми переміщення та підіймання важких речей: для юнаків - 12,6 кг; для дівчат - 6,3 кг.

5.5. Забороняється використання побутових приміщень не за призначенням. Усі побутові приміщення повинні мати на видному місці укомплектовані аптечки. Дезінфекцію побутових приміщень необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць.

5.6. Працівник має право:

- одержувати інформацію про стан свого здоров'я на основі висновків медичної комісії;

- відмовитись від роботи, яка протипоказана йому згідно з медичними висновками.

5.7. Працівник зобов'язаний проходити в установленому порядку і термінах медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.

Размещено на Allbest.ru