Методика викладання дисципліни "Технічна експлуатація автомобілів" на основі модульно-рейтингової технології

Переваги використання методів рефлексопрофілактики полягають у наступному:

v комплексність методів впливу, що дозволяє направленно проводити корекцію практично усіх функціональних систем

v організму людини;

v можливість диференційованого обліку індивідуальних особливостей організму (конституції, біоритмів і ін.);

v на відміну від багатьох інших методів, доброчинні ефекти від впливу на біологічно активні точки засновані винятково на мобілізації власних функціональних резервів організму, їх більш повному й адекватному використанні.

Масаж. Масаж - це сукупність прийомів, за допомогою яких що масажує робить безпосередній і рефлекторний вплив на тканини й органи. Діючи через шкіру на рецепторні системи, масаж тонізує центральну нервову систему, зменшує збудливість периферичних нервів, підсилює лімфо- і кровообіг, завдяки чому поліпшуються умови харчування м'язової тканини і швидше віддаляються продукти обміну. Під впливом масажу підвищується обмін речовин, зменшуються жирові відкладення, більш еластичної стає шкіра, зникає хворобливість у м'язах.

Використання масажу має багато загального з активним відпочинком: в обох випадках вплив на центральну нервову систему відбувається завдяки роздратуванню тактильних і рухових рецепторів. У залежності від мети масажу застосовують різні прийоми і цим досягають необхідної виборчої дії на організм. Основні прийоми класичного масажу - поглажування, вижимання, розтирання, разминання, потряхування, ударні прийоми. Спрощеною формою масажу є самомасаж, який можна проводити в різних умовах: будинку, під час перерви на роботі, після роботи, під час занять фізичними вправами. Дуже добре поєднувати масаж з відвідуванням парної лазні.

Широко використовуються немеханізовані масажні пристрої - масажна доріжка і коврик для стіп, що зручно використовувати при проведенні самомасажу. У ЦНФС для виконання масажу можуть застосовувати також вібраційні апарати (електромоторні, електромагнітні, пневматичні, гідравлічні).

Серед методів профілактики і лікування захворювань точковий масаж (вплив визначеними прийомами на БАТ) відноситься до найбільш простих і ефективних способів. По характері впливу точковий масаж знаходиться ближче усього до голковколювання. На відміну від голковколювання точковий масаж не такий енергійний, тому він має менше протипоказань і може застосовуватися в дітей і ослаблених хворих, у тому числі й у порядку самодопомоги. Крім класичного і точкового масажу для профілактики стомлення і підвищення працездатності широке застосування знаходить зональний масаж. Зональний масаж працює з проекційними зонами органів, розташованими на визначених ділянках тіла, головним чином - на кистях і стопах людини.

В одній із систем рефлексотерапії - Су Джок терапії, створеної південнокорейським професором Пак Дже By, на долоню проектується тулуб людини, причому спині відповідає тил кисті. На великий палець проектується голова, шия і частково - груди. Вказівний палець і мізинець представляються руками, а середній і безіменний палець - ногами. Відповідно до цієї системи для профілактики стомлення, підвищеної нервозності, зняття стресів необхідно проводити на долоні масаж проекційних зон гіпофіза, щитовидної, паращитовидної залоз, вилочкової залози. Потім масажують область печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, бруньок селезінки, наднирників, предстательної залози або яєчників. На кожну область затрачають 10-15 секунд. Відповідно інші прийоми масажу проекційних зон використовуються для зняття напруги в суглобах, профілактики стомлення хребта, поліпшення зору, нормалізації кровообігу, зняття головного болю й ін.

Оздоровча гімнастика. Серед інших методів відновлення організму в процесі трудової діяльності особлива роль належить фізичній культурі, що є засобом, що дозволяє: усувати несприятливі впливи професійних шкідливостей; удосконалювати фізичні якості і рухові навички, необхідні в конкретній виробничій діяльності; попереджати розвиток стомлення, емоційної напруженості, стресу. Під час виконання фізичних вправ глибокій перебудові піддаються функції різних областей центральної нервової й ендокринної систем. Цим обумовлено удосконалювання роботи внутрішніх органів і характеру регуляції обмінних процесів в організмі людини, підвищення стійкості до впливу ряду зовнішніх і внутрішніх несприятливих факторів.

Крім того, свідоме виконання фізичних вправ впливає на формування ряду психічних якостей людини: волі, швидкості реакції, концентрації, уваги.

В даний час розроблені комплекси вправ, призначені для визначених професійних груп (робітників гірничорудної і вугільної промисловості; осіб, що працюють з віброінструментами й агрегатами; працівників цехів з підвищеною температурою і загазованістю; операторів різного профілю; працівників розумової праці й ін.), і направлено визначені функції організму, що удосконалюють, людини:

1. Вправи, що активізують функцію подиху;

2. Вправи, що активізують функцію серцево-судинної системи;

3. Вправи, що поліпшують мозковий кровообіг;

4. Вправи, що підвищують тонус нервово-м'язового апарата;

5. Вправи, що попереджають плоскостопість і варикозне розширення вен нижніх кінцівок;

6. Вправи, що попереджають порушення постави.

Відбудовна гімнастика, виконувана в процесі, або після роботи, являє собою комплекс вправ, підібраних з обліком особливостей професійної діяльності. Взагалом вона починається з ритмічних дихальних вправ, виконуваних у плині 5-15 хвилин, після чого переходять до виконання гімнастичного комплексу, що зазвичай складається з тих, що коригують, загальнорозвиваючих, дихальних вправ і вправ на розслаблення. Зазвичай комплекс відбудовної гімнастики містить у собі 8-14 простих вправ, що не вимагають значної перенапруги при їхньому виконанні.

Гімнастика, виконувана в процесі роботи або після неї, призначена, щоб стимулювати протікання відбудовних процесів в організмі. А це можливо лише при невеликих навантаженнях, інакше її дія виявиться не стимулюючим, а гнітючим. Сама вірна ознака, по якому можна визначати оптимальне навантаження - самопочуття. При правильно підібраному навантаженні людина почуває приємну задоволеність.

Біологічно активні добавки (БАД) - це концентрати натуральних або ідентичних натуральним біологічно активних речовин (включаючи незамінні харчові речовини) для безпосереднього прийому або в складі харчових продуктів. БАД одержують з рослинної, тваринної або мінеральної сировини, а також хімічними або біологічними способами.

Біологічно активні добавки поділяються на дві групи: внутріцевтики і парафармацевтики.

Нутріцевтики - це есенціальні (незамінні) живильні речовини - вітаміни або їхні попередники, поліненасичені жирні кислоти, деякі мінеральні речовини і мікроелементи - залізо, селенів, кальцій, цинк, йод, фтор; окремі амінокислоти; деякі моно- і дисахариди; харчові волокна (целюлоза, пектини й ін.).

Використання нутріцевтиків дозволяє:

1. Ліквідувати дефіцит незамінних харчових речовин;

2. Індивідуалізувати харчування конкретної людини в залежності від його потреб (статі, віку, інтенсивності фізичного навантаження, конституції, біоритмів, фізіологічного стану, екологічних умов середовища, виробничих факторів ризику і т.д.);

3. Задовольнити змінені фізіологічні потреби в речовинах хворої людини.

Парафармацевтики - це органічні кислоти, біофлавоноіди, кофеїн, біогенні аміни, регуляторні ді- і олигопептиди, олігосахариди, і інші натуральні продукти. Сюди ж відносяться БАД, що сприяють зменшенню сумарної енергетичної цінності раціону або регулюючий апетит, а також БАД, що забезпечують підтримку нормального складу і функціональної активності мікрофлори кишечнику (еубіотики).

Нутріцевтики і парафармацевтики володіють вираженим адаптогенним ефектом, сприяють підвищенню стійкості організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Саме тому БАД в останні роки знаходять широке застосування для нормалізації функціонального стану людей, що виконують складну роботу, що супроводжується виникненням станів стомлення, емоційної напруженості, стресу, а також наявністю різних агентів ризику для здоров'я людини. Багато хто з препаратів, що відноситься до груп нутріцевтиків і парафармацевтиків у своєму складі мають компоненти рослинного походження. Як показали дослідження, багато рослин володіють явно вираженим адаптогенним ефектом, можуть стимулювати роботу центральної нервової системи, робити загальзміцнювальну і тонізуючу дію, викликати антистресові ефекти і поліпшувати відбудовну функцію сну, відновлювати працездатність. Усе це свідчить про необхідність використання БАД у комплексній системі профілактики працівників на базі ЦНФС.

Психічна саморегуляція. Психічну саморегуляцію часто зв'язують з аутогенним тренуванням. Аутогенне тренування (AT) як метод керування своїм станом було запропоновано австрійським психіатром И.Г. Шульцем у 1932 р. Спочатку аутотренінг застосовувався тільки для лікування різних нервових розладів. Однак, завдяки подальшій розробці методики, AT стали використовувати з метою удосконалювання психічних якостей людини, подолання хвилювання, для профілактики нервової перевтоми.

Найчастіше аутогенним тренуванням займаються люди, чия професійна діяльність зв'язана з нервово-емоційною напругою, високою відповідальністю і впливом екстремальних факторів праці (водолази, парашутисти, льотчики, космонавти, оператори, водії электро- і тепловозів, працівники відповідальних державних установ і ін.), оскільки AT дозволяє людині в максимально короткий термін (15-20 хвилин) добре відпочити, поліпшити працездатність і продуктивність розумової праці, зосередити увагу на потрібній справі. У першу чергу метод AT рекомендований категорії працівників, що відносяться до неврівноважених людей, схильних до підвищеного порушення або апатії, емоційно хитливим. За даними білоруських психотерапевтів, застосування AT поліпшувало точностні показники роботи в 83,3%, показник продуктивності праці - у 91,7%, а обсяг короткочасної пам'яті в 67% випробуваних. Продуктивність праці після AT зростала в середньому на 14%.

Аутогенне тренування складається зі спеціальних вправ, спрямованих на формування в людини навичок свідомого впливу на різні функції організму - навичок самонавіяння. Самонавіяння найбільш ефективно протікає на тлі загального м'язового розслаблення. Цей стан називається релаксацією.

За допомогою вправ AT людина учиться, прибігаючи до самонавіяння, легко викликати в себе стан релаксації, що активізує відбудовні процеси в нервовій і м'язовій системах.

Проведене в стані релаксації самонавіяння відпочинку сприяє подальшому поліпшенню обміну речовин в організмі, що ще в більший ступені прискорює відновлення його працездатності. От чому АТ є гарним засобом зняття загальної фізичної і розумової утоми, а значить, і підвищенню активності психічних процесів: уваги, пам'яті, мислення й ін.

4.3 Розрахунок місцевого освітлення h=0,75м (три крапки)

Розрахуємо по крапковому методу освітленості приміщення світильниками НСПО1 «АСТРА» при наступних умовах:

· розрахункова висота h=1,75 м, норма освітленості 200 лм, коефіцієнт запасу 1,5, коефіцієнт відображення стелі, стін, підлоги відповідно 50, 30, 10. Т.к. світильник має світлорозподіл типові Д-2, ті =0,96 відповідно розподілимо 12 світильників у кімнаті 6 х 4 метри.

Виберемо три контрольні точки А,В,С.

По заданій висоті і відстані d виписуємо значення e , що можуть впливати на створення освітленості. Для кожної групи світильників приводимо всі значення e ,до e даного зводимо в таблицю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

А

Число світильників	Відстань d	Умовна освітленість e100	кут	Сила світла I а	e=e	ne
2 2 3	1 1,9 2,9	9,5 6,4 3,93	18 34 45	320 270 230	30,4 17,28 9,04	60,8 34,56 27,2

=122,56

Число світильників	Відстань d	Умовна освітленість e100	кут	Сила світла I а	e=e	ne
4 2	1 1,9	9,5 6,4	18 34	320 270	30,4 17,28	121,6 34,56

=156,16

Число світильників	Відстань d	Умовна освітленість e100	кут	Сила світла I а	e=e	ne
3 1 1 1	2,5 1 1,9 3,9	4,6 9,5 6,4 2,4	40 18 34 53	250 320 270 180	11,5 30,4 17,28 4,32	34,5 30,4 17,28 4,32

=86,5

У подальших обчисленнях приймаємо точку з найменшим значенням =86,5

відповідно до формули:

Ф =

Ф = =4300 лм

Вибираємо з довідкових матеріалів лампу типу «Г» потужністю 300 Вт, Ф = 4300 лм



ВИСНОВКИ

У магістерській роботі згідно задачам, поставленим по темі роботи

- проведений методичний огляд за станом модульно-рейтингового навчання в педагогічній науці і практиці, уточнено і розкрито зміст поняття «модуль», „модульна одиниця”, „рейтинг”;

- на основі теоретичного аналізу обґрунтовано доцільність впровадження модульно-рейтингової технології навчання;

- вивчені теоретичні основи розробки модульно-рейтингової технології, принципи побудови і функціонування, цілі модульно-рейтингової технології;

- розроблена модульна технологія викладання дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів» на основі структуризації навчального матеріалу;

- розроблені критерії оцінки сформованості знань студентів, що навчаються за інноваційною технологією;

- здійснена підготовка до проведення дослідницької роботи - педагогічного експерименту по упровадженню модульно-рейтингової технології в процес навчання (проведення констатуючого експерименту);

- проведено порівняльний експеримент по визначенню впливу впровадження технології викладання дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів” на якість успішності.

На підставі літературного дослідження сформульовані основні положення модульно-рейтинговій технології з дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів”.

1. На основі літературного огляду зроблено висновок про доцільність використання модульної технології при викладанні методики професійного навчання. Аналізом літературних даних доведено, що сприятливі умови для формування пізнавальної активності студентів створює модульний підхід до організації їх навчальної діяльності. Сутність його полягає у тому, що студент більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка включає цільову програму дій, банк інформації і методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей.

2. Розророблена модульна програма змісту навчальної дисципліни. Розробка і впровадження методики навчання на основі модульно-рейтингової технології складається з аналізу змісту навчальної дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів”, з ціллю більш логічної побудови послідовності викладення матеріалу.

3. Розроблено контрольний апарат для використання при модульній технології навчання.

4. Результати використання інноваційної технології дозволили підтвердити її результативність. Показники якості навчання в експериментальній групі вище ніж у контрольній. Таким чином, за результатами експерименту можна стверджувати, що впровадження модульної технології навчання забезпечує більш міцні і глибокі теоретичні знання та практичні вміння і значно підвищує якість навчання.

5. Результати проведеного дослідження дають підставу визначити деякі умови ефективного управління формуванням пізнавальної активності в структурі модульної організації навчання:

а) розподіл навчального матеріалу (змісту навчання) на модулі та навчальні елементи повинен узгоджуватись із закономірностями й логікою пізнавальної діяльності, структурою наукового знання;

б) модульна організація навчання повинна супроводжуватись комплексним різнорівневим діагностико-діяльнісним рейтинговим контролем, що дозволяє на основі синтезу його типів, форм і методів організації, вийти на нову, не можливу при їх автономному використанні методику управління якістю знань, умінь і навичок студентів на вищих рівнях їх інтелектуальних труднощів;

в) поетапна організація навчання та методика оцінки якості навчання студентів повинні поступово нарощувати інтелектуальне навантаження студентів, послідовно вимірювати і на цій основі коригувати їх діяльність у процесі оволодіння матеріалом певного модуля, виводячи її результати на визначений рівень у кожному з них, і таким чином гарантувати досягнення запланованої якості на завершення вивчення предмета;

г) вибір методики навчання повинен забезпечувати оволодіння системою знань, розвиток особистості в цілому і, передусім, формування пізнавальної активності;

д) узгодження навчальної та контролюючої діяльності повинно ставити зміст і методику навчання у залежність від його кінцевих (на етапах - від етапних) цілей та знаходити відбиток у планово-контрольних дидактичних матеріалах.

6. Вище сказане підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про досягнення поставленої мети і вирішення задач дослідження. Модульна система може бути використана при вивченні будь-якої загально-технічної і спеціальної дисципліни в процесі підготовки спеціалістів машинобудівного профілю. Головні її особливості модульна побудова вивчаючих дисциплін, рівнева підготовка, рейтингова атестація студентів.

Модульна система забезпечує варіативність вивчення окремої навчальної дисципліни і індивідуалізація підготовки, стимулює самостійність та регулярність навчальної роботи студентів.

Результати дослідження дозволяють рекомендувати використання модульно-рейтингової технології при викладанні дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів”.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. - М.: Просвещение, 1990. - 141 с.

2. Аванессов В.С. Методические указания по основам научной организации педагогического контроля в ВУЗе (для преподавателей высших учебных заведений). - М.: Наука, 1988. - 193 с.

3. Аванессов В.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. - М.: Наука, 1989. - 167 с.

4. Акинфеева Н.В. Квалиметрический инструментарий педагогических исследований // Педагогика. - 1998. - №1 - С. 72-75.

5. Алексєєнко Т.А., Сушанко В.В., Сверида Б.В., Сердюк М.Д. Етапно-блокова технологія навчання // Нові технології навчання: науково-методичний збірник. - К.: ІСДО, 1995. - Вип. 14 - С. 3-9.

6. Алексюк А.М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі на прикладі гуманітарних предметів // Проблеми вищої школи: наук.-метод. збірник. - К.: Вища школа, 1994. - Вип. 79. - С. 3-6.

7. Аминов Н.А. Модели управления образованием и педагогические стили // Вопросы психологии. - 1994. - №2. - С. 49-55.

8. Андрющук А.О., Задорожна О.М. Рейтингова технологія навчання у вищих та середніх закладах освіти. - Луганськ: Вид.-во Східноукраїнського державного університету, 1997. - 52 с.

9. Андрющук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховних закладах // Педагогіка й психологія. - 1996. - №3. - С. 89-93.

10. Базакуца В.А., Гнідаш Н.І. Організація та методичне забезпечення рейтингового контролю та оцінки успішності студентів за модульної системи навчання на кафедрі загальної та експериментальнолї фізики ХПІ // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. - Вип. 13. - К.: ІСДО, 1995. С. 92-100.

11. Баштовий В.І. Сучасні технології навчання і технічні засоби їх реалізації: Навчальний посібник. - К.: АСК, 2000. - 114 с.

12. Белова Е.К. Методические рекомендации по организации учебного процесса при введении модульно-рейтинговой системы. - Харьков. ХИПИ, 1993. - 27 с.

13. Белова Е.К. Модульная система организации учебной работы по дисциплинам ВУЗа. Методические рекомедации - Харьков , ХИПИ. - 1991. - 9 с.

14. Белозерцев В.Н. Модульно-рейтинговый контроль знаний - стимул в изучении дисциплины // Організація і методичні аспекти модульного навчання та рейтингового контролю знань студентів: Тез. доп. респ. наук.-метод. конф. - К.; Алчевськ: НМК ВО України, ДГМІ, 1992. - С. 36-37.

15. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів на основі інноваційних технологій:Дис. д-ра пед.наук. - К., 1998. - 440 с.

16. Бондарчук Ю.В. Рейтинг-контроль в логічних блок-структурах нових тухнологій навчання: Зб. Наук. пр. - К.: НМК ВО України, 1992. - С. 70-78.

17. Беспалько В.П. Основа теории педагогических систем. - Воронеж: Изд-во Воронеж. Гос.ун-та, 1977. - 304 с.

18. Василенко О.М. Контроль та самоконтроль навчальної діяльності студентів за модульно-рейтинговою технологією навчання // Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання. Збірник наукових праць - Харків 1999. - 236 с.

19. Валицкая А.А. Современные стратегии образования // Педагогика. - 1997. - №2. - 3-8.

20. Ващенко В.И., Сушанко В.В. Диагностико-деятельностный рейтинговый контроль в структуре этапно-модульного обучения // Організація і методичні аспекти модульного навчання та рейтингового контролю знань студентів: Тез. доп. респ. наук.-метод. конф. - К.; Алчевськ: ДГМІ, 1992. - С. 116.

21. Величко П.М. про один із способів визначення рейтингу студента у процесі навчання // Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів. - К.: НМК ВО України - 1992. - С. 49-53

22. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи за модульно-рейтинговою системою навчання. - К.: 2005. - 395 с.

23. Воронин В.П. Совершенствование учебного процесса на основе модульной системы обучения // Організація і методичні аспекти модульного навчання та рейтингового контролю знань студентів: Тез. доп. респ. наук.-метод. конф. - К.; Алчевськ: ДГМІ, 1992. - С. 116.

24. Водолазька А.П. Деякі аспекти модульного навчання і рейтингового контрполю з теоретичної механіки // Проблеми вищої школи. Науково-методичний збірник. - К.: Вища школа, 1994. - Випуск 81. - С. 35-40

25. Гупало О.П. Модульна система викладання та рейтингова система контролю і оцінки знань студентів // Організація і методичні аспекти модульного навчання та рейтингового контролю знань студентів. - К.; Алчевськ: ДГМІ, 1992. - С. 55-57.

26. Гусак П.М. Підготовка вчителя: технологічні аспекти: Монографія. - Луцьк: Надстир”я, 1999. - 278 с.

27. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: концепція системного підходу до управління освітою. // Нові технології навчання: каук-метод. зб. - Вип. 18 - К.: ІСДО, 1996.

28. Духов В. Е. Проблемы рейтингового контроля знаний в условиях модульного обучения // Організація і методичні аспекти модульного навчання та рейтингового контролю знань студентів. - К.: Алчевськ: ДГМІ, 1992. - С. 11-12.

29. Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ёё развитие. - М.: Педагогика, 1989.

30. Журавлёв В.И., Елизаров А.А. Педагогический практикум. Учебное пособие. - М.: МОПИ им. Н.К. Крупской, 1987.

31. Журавлёв В.И. Информационно-педагогические модули. / Советская педагогика.-1991№8.

32. Журавлёв В.И. Педагогика в системе наук о человеке. - М., 1999.

33. Иванов В.Г. Охрана труда. Инженерные решения практических задач. - Харьков. 2005 - 283 с.

34. Євдокімов О.В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів. Дис. к.п.н. 13.00.00. - Харків. 1997 р. - 181 с.

35. Іванов В.Г. Охорона праці в електроустановках. - К.: „ОКО”. 1994 - 226 с.

36. Каган В.И.. Сычеников И.А. Основы оптимизации процесса обучения в высшей школе: Научно-методическое пособие. - М.: Высшая школа. 1987. - 143 с.

37. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти. Навчальний посібник. - Суми: 2005 - 302 с.

38. Кларин М.В. Развитие педагогической технологии и проблемы теории обучения // Сов. педагогика, 1984. - №4. - С. 117-123.

39. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. - Харьков «Штрих», 2003 г. 480 с.

40. Коваленко Р.І. Модульно-рейтингова технологія навчання та контролю знань студентів з хімії у ЛМІ. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. - Вип. 13. - К.: ІСДО - 1995 р. - С. 107-114.

41. Костельна Л.І. Діяльність педагога в процесі організації модульного навчання // Вісник ЖДУ. - Житомир. - 200. - Вип. 6. - С. - 255-256.

42. Кремінь В.Г. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Дзеркало тижня. - 2003. - №48. - 13 грудня.

43. Костюченко Н.П., Микуляк О.П. Теоретические основы построение дидактических модулей/ Материалы межотраслевой научно-практической конференции. - Кировоград. 1992.

44. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Талин. , Валгус, 1980.

45. Методы практической психологии. Составление психологической характеристики студента. Методические указания. - Харьков: ХИПИ, 1993 г - 25 с.

46. Никандров Н.Д. Россия: Ценности общества на рубеже ХХI в. - М.: Педагогика, 1997. - 169 с.

47. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препядствия (Социальные проблемы инноватики). - М.: Политиздат, 1989. 271 с.

48. Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання (Модуль 2001). Збірник наукових праць. - К.: Науковий світ, 2001 - 323 с.

49. Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання. Збірник наукових праць. - Харків. 1999 - 236 с.

50. Полонский В.М. Оценка качества научно-педагогических исследований. - М.: Педагогика. 1987 г. - 142 с.

51. Поташник М.М., Лазарева В.С. Управление развитием школы. - М.: Новая школа, 1995. - 464 с.

52. Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: инновационная деятельность. - М.: Магистр, 1997. - 224 с.

53. Свирида Б.В., Костельна Л.І. Дидактичне забезпечення модульної технології навчання // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. - К. - 2001. - Вип. 29. - С. 3-7.

54. Скалова Я. Методология и методы педагогических исследований. - М., 1989.

55. Селефко Г.А. Современные образовательные технологии учебное пособие. - М. Народное образование. 1998.

56. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Мищенко А.И. Педагогика. - М. 1998.

57. Смирнов С.А., Котова И.Б., Шиянов Е.М. и др. Педагогика: педагогические теории, система, технологии: учебное пособие для студентов средних педагогических заведений. - М.: Издательский Центр «Академия», 1998.

58. Смирнов С.А. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. - М., 1995.

59. Социология: наука об обществе/под ред. В.П. Андрущенко. - Харьков 1997.

60. Система мероприятий и нормативная база по переходу на новые методы и формы в условиях рыночной экономики. - М. МИСИС, 1991.

61. Сергеев А.В. Модульный подход к организации процесса обучения основам наук/Технологический подход в дидактике. Модульное обучение профессии: ТЕЗ докл. 1 междунар. конф. - Донецк: ГИПО ИПРУ, 1994.

62. Сікорський П.І. Модульно-рейтингова система навчання у ліцеях. - Львів: „Академічний експрес”, 1997.

63. Смущенко В. МОП - новая технология обучения / Професион.-техн. Обр. - 1991, №1.

64. Фурман А.В. Модульно-розвивальне учеба-система педагогичних инноваций. Педагогика и психология,1995№3

65. Теория и практика педагогического эксперимента / под.ред. А.И. Пискунова, Г.В. Воробьёва. - М.: Педагогика, 1979*. - 208 с.

66. Тхагапсоєв Х.Г. О нолевой парадигме образования // Педагогика. - 1999. - №1. - С. 103-110.

67. Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів: Навч. посібник: у 2 ч. - За заг.ред. доктора пед. наук О.А. Дубасенюк. - Житомир: Житомирський держ. педуніверситет. - 2001. 267 с.

68. Царегорцева Т.И. Теория и технология модульного обучения: Автореф. Дис. - М. : 1994.

69. Чошанов М.А. К вопросу о проблемно-модульном обучении // Среднее специальное образование. - 1991. - №7. - С.10-14.

70. Шевнук О.Л. Культурологічна освіта майбутнього вчителя: теорія і практика. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 232 с.

71. Шматков Є.В Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти зі спеціальності „Професійне навчання”. - Харків, - 111 с.

72. Шматков Є.В, Коваленко О.Е Методика професійного навчання: Частина 2. Методика професійно-практичного навчання. - Харків, - 114 с.

73. Щедровицкий П.Г. Пространство свободы // Народное образование. - 1997. - №1 - С. 46-51.

74. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. - М. , 2002.

75. Юсуфбекова Н.Р. К проблеме разработки основ педагогической инноватики: // Нов. иссл. в пед. науках. - Вып. 1 (55) - М.: Педагогика. - 1990. - 80 с.

76. Юсуфбекова Н.Р. Общие основы педагогической инноватики: Опыт разработки теории инновационных процессов в образовании. - М.: Педагогика, 1991. - 116 с.

77. Юцявичене П.А. Теория и практика модульного обучения. - Каунас: Швиеса, 1989. - 272 с.

78. Яковлева Е.В. Квалиметрический подход в педагогическом исследовании: новое видение // Педагогика. - 1999. - №3 - С. 49-54

79. Goldschmid B. Goldschmid M.L. Modular Instruktion in Higher Edukation // Higher Edukation. 1972. - Nr. - P. 15-32.

80. Russel I.D. Modular Instrukton // A. Guide to the Design, Selektion, Utilization and Evalution of Modular Materials Mineapolis, Minnesota: Burges Publishsng Company. - 1974. - 164 p.

Додаток А

Робоча навчальна програма з методики професійного навчання для спеціальності:

6.01.01.04.37 Комп'ютерні технології в машинобудуванні

6.01.01.04.08 Професійне навчання. Технологія і обладнання автоматизованого виробництва в машинобудуванні та приладобудуванні

Лекційні заняття

№ п/п	Зміст	Обсяг лекційних занять (год)
Розділ 1: Загальні відомості про педагогічну діяльність.
1.1	Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет.	2
1.2	Системнй підхід про процесу навчання та його реалізація при аналізі педагогічної діяльності. Схема управління процесом навчання. Загальна характеристика дидактичного проектування.	2
Розділ 2: Основи дидактичного проектування
2.1	Методика аналізу професійної діяльності майбутнього спеціаліста з метою формування змісту освіти.	4
	Методика формування навчального плану підготовки спеціалістів технічного профілю. Методика конструювання програми теоретичної та практичної підготовки.	2 2
2.2	Методика аналізу та прогнозування мети навчання Загальна характеристика діяльності інженера-педагога з прогнозування мети навчання. Поняття стратегічної мети в процесі навчання та способі його опису. Методика постановки тактичних цілей при навчанні окремих технічних дисциплін. Методика конкретизації мети на рівні окремих тем заданої дисципліни.	6 2 2 2
2.3	Методика аналізу і діагностування стану навчального процесу. Загальна характеристика етапу аналізу стану процесу навчання.	4 2
	Методика аналізу технічних та дидактичних засобів навчання. Методика аналізубазових знань та досягнень особистості учня.	2
2.4	Методика проектування змісту навчального матеріалу. Методика вибору джерел навчальної інформації. Методика проектування плану викладання навчальної теми; розробки тексту та конспекту.	6 2 4
2.5	Методика розробки дидактичних технологій Методика вибору мотиваційних технологій Методика вивчення нового матеріалу у рамках теоретичного навчання Орієнтована основа діяльності (ООД) та методи її формування Методика формування ООД. Заходи педагогічної майстерності під час викладання нового матеріалу. Активізація пізнавальної діяльності учнів. Методика формування технічного мислення Методика підготовки та проведення лабораторно-практичних робіт.	12 2 2 4 2 2
2.6	Методика проектування виробничого навчання. Дидактичні особливості дидактичного навчання. Типи виробничих процесів та характеристика систем виробничого навчання. Методика формування ООД та практичних дій у рамках виробничого навчання.	12 4 2 4
Розділ 3: Контроль процесу формування професійної діяльності.
3.1	Контроль за процесом формування професійної діяльності у рамках теоретичного та практичного навчання. Система контролю. Вибір методів та форм контролю у рамках теоретичного та практичного навчання. Вимоги до контролю. Методика складання контрольних запитань та карток-завдань до машинобудівних дисциплін. Методика об”єктивної оцінки умінь.	4 2 2
Розділ 4: Організація навчального процесу та комунікативна діяльність
4.1	Методика організації та планування за темою, розділом та дисципліною професійного навчання. Види планування; характеристика основних документів, що відображають порядок та організацію здійснення навчального процесу. Методика складання поурочно-тематичного плану у рамках теоретичного та практичного навчання.	2, курсовий проект
4.2	Часткові методики викладання окремих тем професійної підготовки машинобудівника. Характеристика та методика викладання занять з там, що мають загальні особливості.	4

Практичні заняття

№п/п	Зміст	Обсяг занять (год)	Бали
1.	Методологічна основа методики професійного навчання Семінар з обговоренням ряду питань: структура діяльності інженера-педагога та її відображення у змісті психолого-педагогічної та методичної підготовки; системний підхід до процесу навчання та його реалізація в педагогічній діяльності; використання категорій та законів діалектики у викладанні машинобудівних дисциплін.	2	3
2.	Будування функціональної структури діяльності майбутнього фахівця при дидактичному проектуванні: - на підставі аналізу існуючої освітньо-кваліфікаційної та посадової документації (кваліфікаційної характеристики, навчального плану та програм) підготовки фахівців робітничих професій визначити місце використання даного фахівця; - виявити перелік необхідних професійних вмінь та якостей особистості, які потрібно формувати у неї в період навчання у ПНЗ.	4	3
3.	Методика формування змісту професійної підготовки фахівця. На підставі виконаного домашнього завдання студенти виявляють уміння, які потрібні робітникам машинобудівного профілю. Для конкретної робітничої спеціальності студенти визначають структуру об'єкта вивчення та складають теми теоретичної і практичної підготовки. Підсумком заняття є складання кожним студентом зведено-тематичного плану професійної підготовки.	4	3
4.	Методика прогнозування мети в навчанні на рівні спеціальності та окремої технічної дисципліни. Обговорюється питання про поняття мети в навчанні та способах її опису. Для конкретної технічної дисципліни (спеціальної або професійно-орієнтованої) для заданої робітничої професії з урахуванням структури особистості майбутнього спеціаліста студенти розробляють цілі завдання.	4	3
5.	Аналіз навчальної літератури. Після відповіді на питання для підготовки до занять кожному студенту видаються 3 підручника та проводиться їх аналіз. Після цього проходить обговорення літератури та складається картотека наявних підручників.	2	3
6.	Конструювання та обґрунтування викладання однієї із тем професійної підготовки. Кожний студент на підставі виконаного вдома завдання біля дошки обґрунтовує обраний план та логічну структуру навчального матеріалу, визначає всі необхідні поняття, їх об'єм та зміст.	2	3
7.	Методика аналізу базових характеристик особистості. На підставі розробленого студентами домашнього завдання на практичному занятті вони детально аналізують вплив на вибрані способи навчання початкових умов: рівень базових вмінь та досягнень учнів ПНЗ; емоційне відношення до навчальної дисципліни та майбутньої професії, до викладача; соціо-демографічні та психологічні характеристики. Кожному студенту для свого варіанта або конструюванню базових характеристик учнів ПНЗ.	2	3
8.	Методика конкретизації мети на рівні окремих тем дисципліни. У рамках заняття студенти для заданої теми визначають тему навчання, виразивши її у діях, що формуються, та розбивши їх за рівнями засвоєння, визначають еталони дій. Обговорюються питання: методи постановки навчальної мети, їх позитивні якості та недоліки; поняття „знання” та „уміння” у рамках сучасних педагогічних підходів до цілеполагання.	4	3
9.	Методика складання тестів для контролю і аналізу навчального процесу. Студенти складають тестові завдання різних типів для заданої теми; розробляють критерії оцінки знань та умінь.	2	3
10.	Часткові методики викладання окремих тем професійної підготовки машинобудівників.	2	3

Лабораторні заняття

№ п/п	Зміст	Обсяг занять (год)	Бали
1.	Аналіз матеріально-технічної бази ПНЗ: - аналіз лабораторного обладнання та порядку його використання у навчальному процесі. Вивчення переліку задач, які можна вирішати за його допомогою; - розробка методичних вказівок з проведення лабораторних робіт, використання обладання як засобу для демонстрації; - проведення заняття та складання зразкового звіту, складання паспорту обладнання для його використання у навчальному процесі.	4	10
2.	Розробка та проведення увідного інструктажу для уроку виробничого навчання: - розробка змісту та структури увідного інструктажу відповідно заданому типу уроку виробничого навчання; - демонстрація увідних інструктажів студентами.	4	10
3.	Розробка інструкційно-технологічної карти: - розробка змісту та структури інструкційно-технологічної карти відповідно заданої групи професій з урахуванням її специфіки; - перевірка розробленої інструкційно-технологічної карти на відповідність педагогічним вимогам дидактичного засобу.	4	10

Види та обсяг самостійних робіт

№п/п	Види й найменування самостійних робіт	Обсяг роботи (год.)	Бали
1.	Завдання №1: 1.1. Продемонструвати системний підхід при аналізі заданого предмету або явища з дисципліни. 1.2. Привести 2-3 власних приклади реалізації законів діалектики та категорій філософії в галузі машинобудування.	2	5
2.	Завдання №2: Для трьох робітничих професій визначити елементи комплексної структури професійної діяльності на підставі аналізу кваліфікаційних характеристик. Для конкретної робочої професії скласти функціональну структуру діяльності.	3	5
3.	Завдання №3: 3.1. Для заданої робітничої професії на підставі функціональної структури діяльності визначити елементи узагальненого об”єкту діяльності. 3.2. Скласти програму теоретичного та практичного навчання. 3.3. Скласти зведено-тематичний план професійної підготовки майбутнього робітника.	2	5
4.	Завдання №.4. Для заданих початкових умов: тип ПНЗ, дисципліна, тема, рівень знань по базовим дисциплінам учнівської групи скласти карту межтемних зв'язків та визначити способи аналізу базових вмінь учнів.	2	5
5.	Завдання №5. Для заданої теми професійно-орієнтованої або спеціальної дисципліни, скласти логічну структуру навчального матеріалу, план та виписати нові поняття.	2	5
6.	Завдання №6. Визначити оперативні цілі навчання відповідно заданої теми, опис їх у формі переліку професійних дій учнів та еталонів цих дій.	2	5
7.	Завдання №7. Для заданих початкових умов: Вибрати тип ООД та діяльності учня; Скласти компоненти орієнтованої діяльності по темі; обґрунтувати методи та засоби навчання, які будуть використовуватись при викладанні нового матеріалу.	1	5
8.	Завдання №8. Розробити систему контролю за ходом та результатами навчальної діяльності учнів ПНЗ.	1	5
9.	Написання курсового проекту	43	5



Додаток Б

Схема управління процесом навчання

Технічна експлуатація автомобілів
Управління процесом навчання
Аналіз вихідних умов і факторів
Аналіз вимог до фахівців	Аналіз базових характеристик особистості студентів	Аналіз умов навчання
Аналіз процесу діяльності
Формування мети навчання
Стратегічні	Тактичні	Оперативні
Формування змісту навчання
На рівні спеціальності	На рівні дисципліни	На рівні теми
Розробка технологій навчання
Репродуктивні технології	Творчі технології
Аналіз навчального процесу
Контроль результатів і корекція
На рівні спеціальності	На рівні дисципліни	На рівні теми

Додаток В

Один із блоків управління процесом навчання

Зміст освіти

Фундаментальні дисципліни
На рівні спеціальності		Навчальний план
Загально-інженерні дисципліни

Спеціальні дисципліни

Лекції
На рівні дисципліни		Робоча програма
Практичні заняття

Лабораторна робота

Самостійна робота
На рівні теми		План, конспект



Додаток Г

Взаємозв'язок змісту освіти і цілей у навчанні

Формування мети навчання
Стратегічні	Тактичні	Оперативні

Навчальний план підготовки спеціаліста		Програма професійної підготовки		Цілі навчання щодо окремих дисциплін		Дидактичні матеріали з теми (плвн, текст, конспект)



Додаток Д

Кількість балів, що начисляються при виконанні різних видів завдань

№п/п	Вид завдання чи контролю	Максимальне число балів за виконання завдання	Порядок зниження числа балів при оцінці виконання завдання	Число однотипних завдань	Максимальна сумарна оцінка (бали)
			Причина зниження числа балів	Максимальне число штрафних балів
1	2	3	4	5	6	7
	Самостійна робота	5	Неякісне виконання завдання чи підготовка до його здачі Невідповідність строку здачі заданий графіку	3 1 за один тиждень	9	45
	Лабораторна робота	10	Неякісна підготовка	5	3	30
	Практичне заняття	3	Неякісна підготовка	1	10	30
	Курсовий проект		Неякісне виконання завдання чи підготовка до його здачі Невідповідність строку здачі заданий графіку	3 1 за один тиждень		20
	Ітого: = 100



Додаток Е

Відповідність рейтингових балів та оцінок

Rд - рейтинг студентів по дисципліні	Оцінка
86-100	відмінно
70-85	добре
50-69	задовільно
менше 50	незадовільно

Умови додаткових бадів до R_нак при неучасті студента у підсумковому контролі

Значення Rнак	Додаткові бали
71-80	15
61-70	10
50-60	5



Додаток Ж

Результати контрольного опитування груп по опорним дисциплінам

Таблиця Ж1

Оцінки, отриманні групою Т-34

№ п/п	ПІБ	Сума балів	Рейтинговий коефіцієнт	Оцінка
1	Ананко Л.Л.	40	0.80	5
2	Бойко В.В.	45	0.9	5
3	Власенко А.М.	45	0.9	5
4	Вербицький В.С.	35	0.7	4
5	Діденко Є.І.	20	0.4	3
6	Дуров О.Ю.	45	0.9	5
7	Ігнатюк О.Г..	40	0.8	5
8	Коваленко М.М.	40	0.8	5
9	Каретник О.Г.	25	0.5	3
10	Литвин М.О.	35	0.7	4
11	Медвєдєв П.О.	20	0.4	3
12	Морозов Д.О.	20	0.4	3
13	Мотковський Д.А.	35	0.7	4
14	Павлов С.Ф.	35	0.7	4
15	Руднєв Є.М.	25	0. 5	3
16	РуденкоМ.В.	27	0.51	3
17	Сологуб А.М.	35	0.7	4
18	Стецюра С.В.	38	0.72	4
19	Сидоров С.О.	25	0.5	3
20	Таранець Ю.М.	32	0.64	4
21	Таран О.В.	35	0.7	4
22	Травкін С.М.	21	0.42	3
23	Ушинов А.А.	30	0.64	4
24	Устимов С.О.	25	0.5	3
25	Федосав М.О.	38	0.72	4



Таблиця Ж₂

Оцінки, отриманні групою Те-35

№ п/п	ПІБ	Сума балів	Рейтинговий коефіцієнт	Оцінка
1	Алексєєв Д.О.	40	0,8	5
2	Благодатний А.О.	35	0,7	4
3	Войтенко М.П.	45	0,9	5
4	Волошин О.В.	23	0,46	3
5	Глушко О.О.	32	0,67	4
6	Губарев А.А.	39	0,6	4
7	Данильченко О.В.	38	0,59	4
8	Катриченко В.С.	35	0,67	4
9	Колодка С.І.	35	0,71	4
10	Кочуро А.Е.	35	0,7	4
11	Кушнарєв Д.В.	20	0,52	3
12	Лобанів І.О.	32	0,68	4
13	Мангушев С.Г.	38	0,77	4
14	Нікітченко О.А.	35	0,76	4
15	Перехрест А.О..	32	0,69	4
16	Прокопчено А.В.	20	0,51	3
17	Савченко А.В.	25	0,38	3
18	Скрипник А.В.	35	0,73	4
19	Солошенко І.М.	35	0,66	4
20	Тагільцев С.Г.	38	0,78	4
21	Федоров І.О.	35	0,77	4
22	Фоменко О.М.	45	0,88	5
23	Шутов Р.І.	45	0,82	5
24
25



Додаток 3

Зміст модулів для спеціальності: 5.090240 «Технічна експлуатація автомобілів»

№ Модуля	Тема	Зміст модуля	Вид контролю	Бали
Модуль № 1	Р.1Т-1 Основи сервісного ТО автомобілів. Технологічне обладнання що застосовується.	Суть планово попереджувальної системи ТО. Види ТО. Періодичність та трудомісткість ТО. Види діагностування. Технічні терміни.	Тести	5
Модуль № 2	Р.2 Т-1 Загальне діагностування двигуна. Т-2 ТО та ПР КШМ і ГРМ Т-3 ТО та ПР системи охолодження. Т-4 То та ПР системи мащення.	Послідовність діагностування двигуна. Оцінити стан двигуна за зовнішніми ознаками. Прослуховувати двигун. Основні роботи ТО двигуна. ТО та ПР системи охолодження і мащення.	Тести	15
Модуль № 3	Р.2 Т- 5 ТО та ПР системи живлення карбюраторних двигунів. Т-6 ТО та ПР системи живлення дизельних двигунів. Т-7 ТО та ПР системи живлення газобалонних автомобілів.	Діагностичні параметри системи живлення. ЩО,ТО-1,ТО-2,СО системи живлення. ПР системи живлення. Регулювання системи живлення .	Тести	15
Модуль №4	Р.2 Т-8 Діагностування та встановлення кута випередження запалювання карбюраторних двигунів	Діагностичні параметри системи запалювання. ЩО,ТО-1,ТО-2,системи запалювання.	Тести	5
Модуль №5	Р.2 Т-9 То та ПР трансмісії	Діагностичні параметри трансмісії автомобіля. ЩО,ТО-1,ТО-2,СО трансмісії автомобіля	Тести	5
Модуль №6	Р.2 Т-10 ТО та ПР ходової частини автомобіля	Діагностичні параметри ходової частини автомобіля. ЩО,ТО-1,ТО-2,СО ходової частини автомобіля	Тести	5
Мордуль №7	Р.2 Т-11 ТО та ПР механізмів керування	Діагностичні параметри механізмів керування	Тести	5
Модуль №8	Р.2 Т-12 ТО та ПР кузова, кабіни , платформи	Діагностичні параметри Кузова, кабіни , платформи	Тести	5
Модуль №9	Р.3 Т-13 Методи діагностування автомобілів. Загальне та по елементне діагностування автомобілів	Діагностичні параметри автомобіля. Перелік загального та по елементного діагностування автомобіля.	Тести	5
		КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО РОЗДІЛУ 1-2 За темами 1-13		80
Модуль № 10	Р.3 Т -1 Організація зберігання автомобілів. Організація та керування виробництвом	Основи правил зберігання автомобілів. Організація керування виробництвом	Тести Тести	5 5
		КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО РОЗДІЛУ 3 За темою 1
Модуль № 11	Р.4 Основи проектування виробничих підрозділів. Т - 1 Основи проектування автотранспортних підприємств	Тип автотранспортних підприємств, Розрахунок виробничої програми АТП.	Тести	5
Модуль №12	Р.4 Т - 2 Основи проектування станцій технічного обслуговування автомобілів.	Типи СТО - А. Розрахунок виробничої програми міських СТО-А.	Тести	5
Модуль №13	Р.4 Т - 2 Основи проектування дорожніх СТО-А	Типи дорожніх СТО-А. Розрахунок виробничої програми дорожнього СТО-А.	Тести	5
		КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО РОЗДІЛУ 4 За темами 1-2	КР	50
Модуль № 14	Лабораторна робота № 1 - 5	Практична робота	Залік	25
Модуль № 15	Лабораторна робота № 6 - 9	Практична робота	Залік	20
Модуль № 16	Лабораторна робота № 10 - 14	Практична робота	Залік	25
Модуль №17	Курсове проектування	Розробка курсового проекту за розділом 4	Залік	100
		ЗАЛІКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА	КР	80
Модуль № 18	Виконання самостійної роботи По розділам 1-4	За темами розділів	Залік	30
		ІСПИТ	Іспит

Размещено на Allbest.ru