Учням класу дається завдання: прочитати текст на с. 21, відібрати відомості під керівництвом і заповнити таблицю (завдання на розпізнавання). Свої міркування вчитель просить пояснити.

Нежива природа	Жива природа	Речі, виготовлені людиною

На дошці написано слова: Річка, тополя, миша, літак, муха, кінь, трава, автомобіль. Підкресли однією рискою слова, які означають предмети неживої природи, двома -- живої.

Учням пропонується прочитати статтю ”Ланцюжки живлення” і за аналогією самостійно навести приклад ланцюжка живлення у природі, заповнивши схему (завдання на аналогію):

- Чому в ланцюжку на першому місці зерно? Вчитель вчить міркувати. Тому, що зерном живиться миша, а мишею лисиця (завдання на встановлення взаємозв'язків).

- Розкажи, як живиться сонечко, за поданою схемою:

Калина > попелиця > сонечко.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на розпізнавання

1. На дошці написано назви предметів. Прочитай їх і підкресли назви предметів неживої природи. (Вчитель викликає за бажанням учнів до дошки).

Сорока, павук, роса, опеньок, туман, сонце, річка.

2. Закресли зайве у кожному рядку

Білка, Сорока, Вовк, Суниці

Зірка, Сонце, Грунт, Їжак

Ялина, Дуб, Калина, Голуб

3. Відгадай загадку

Відома звіку рідина, хто її не знає?

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває,

Бува, як скло, крихка, тверда,

Звичайна, підкажіть, - (Вода). За якими ознаками ти впізнавав її. До якої природи належить вода? Відповідь поясни.

Всі його люблять, всі його чекають,

А хто подивиться - кожен скривиться. (Сонце).

Що коло тебе біжить, а не доженеш (Тінь).

Завдання на класифікацію

1. Сонце, роса, чайник, машина, зірка, заєць, лелека.

Розподіли предмети на три групи та запиши їх у таблиці

Нежива природа	Жива природа	Речі, виготовлені людиною

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків

1. Чи може жива природа існувати без неживої? Чому?

2. Чи можуть тварини існувати без рослин? Чому?

Завдання на порівняння

1. Чим живе відрізняється від неживого?

Завдання на доведення

1. Доведи, що людина належить до живої природи

Тема: У царстві рослин

Мета: ознайомити учнів із різноманіттям рослин, формувати уявлення про органи рослин, дерева, кущі трави, дикорослі та культурні рослини, способи розповсюдження плодів і насіння у природі, виховувати бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного в природі.

Обладнання: ілюстрації рослин

Учитель: Розгляньте зображені на таблиці рослини. Чи однакові вони? (Різні.)

- Чим вони відрізняються? Зверни увагу на їхнє стебло. (Всі рослини відрізняються стеблом.) Дерево має міцне, велике, дерев'янисте стебло. У куща від кореня росте кілька стебел, але вони теж міцні, дерев'янисті. У трав'янистих рослин м'які соковиті стебла.

Назвіть серед перелічених рослин дерева: смородина, береза, ромашка, тополя, клен. Порівняй їх між собою і вияви, що є для них спільним.(Для цих дерев спільне те, що вони мають один стовбур, а розгалуження гілок починається далеко від ґрунту. В одних дерев гілки ростуть у різні боки, в інших -- піднімаються стрімко вгору).

Спочатку робота ведеться фронтально під безпосереднім керівництвом учителя:

Прочитайте уважно завдання, визначте групу рослини, яку необхідно вибрати серед перелічених. (Дерева). Пригадайте, яка рослина називається деревом? (Дерево -- це рослина, у якої один товстий дерев'янистий стовбур).

Отже, із перелічених рослин слід вибрати такі, що мають один товстий дерев'янистий стовбур. Рослини з такими ознаками є деревами.

Учні розглядають зображення необхідних рослин, аналізують будову стебел: у смородини кілька дерев'янистих тонких стебел; у яблуні один товстий дерев'янистий стовбур... і т. ін.

Виберіть ті рослини, у яких є ознаки дерева. (Учні зіставляють зміст поняття і ознаки конкретного об'єкта).

Зробіть висновок, які з перелічених рослин є деревами. Поясніть чому? (Доведіть свою думку).

Отже, яблуня, клен -- це дерева, бо в них один товстий дерев'янистий стовбур.

Розкажіть, як ви довідалися, які з перелічених рослин є деревами. Розповідайте у тій послідовності, у якій ви виконували завдання.

Алгоритм виконання дії записується на дошці під час її виконання або до уроку. Він може бути перенесений на таблицю або на індивідуальні картки для наступного користування.

Доведіть, що дуб -- це дерево. Вчитель пояснює: Якщо в завданні вимагається довести щось, то це означає, що необхідно переконатися самому і переконати інших у чомусь. У цьому завданні потрібно переконатися, що дуб належить до групи рослин, які називаються деревами. (Що означає слово "довести"? У чому треба переконатися, виконуючи це завдання?) Щоб дізнатися, чи дуб належить до дерев, спочатку пригадайте, яка рослина називається деревом? Які істотні ознаки має дерево? Пригадайте, яка ознака називається істотною?

Отже, всі рослини, які мають один дерев'янистий товстий стовбур, є деревами. (Запис на дошці). Далі визначте, який за товщиною, твердістю стовбур дуба. Скільки їх у нього. Звернемося до малюнка дуба. Дуб має один дерев'янистий товстий стовбур. (Запис на дошці). Тепер зіставимо ознаки дуба з істотними ознаками дерева. Зробимо висновок: дуб -- це дерево, бо він має його ознаки: один товстий дерев'янистий стовбур».

Щоб довести, що дуб -- це дерево, які дії необхідно виконати спочатку? Далі? Як закінчити доведення?

Доведіть, що ялина - дерево. Ялина має одне міцне дерев'янисте стебло, отже ялина - дерево.

За аналогією доведи, що калина - кущ.

Розгляньте малюнок і назвіть квіти і плоди яких рослин зображено на ньому (с.30 підручника). Де зростають дані рослини ?

Культурні рослини- це рослини, які вирощує і доглядає людина. За яблунею доглядає людина. Яблуня - культурна рослина.

За аналогією доведіть, що ялина - дикоросла рослина.

Чи схожі рослини? Чим вони схожі? Вони мають однакові органи: стебло, корінь, листки, квіти, плоди.

Розгляньте малюнки. Порівняй березу і ялину. Чим вони подібні? Це дерева. Чим вони відрізняються. Забарвленням стебла, формою листків, кроною.

Учитель пояснює, що подібні -- це однакові ознаки, за якими об'єкти схожі між собою. Він пропонує взяти два об'єкти, наприклад, два листки різних дерев, однакові за кольором, але різні за величиною і формою.

Ведеться бесіда з елементами практичної роботи:

- Назвіть, які листки в берези за кольором, за величиною, за формою? За цими ж ознаками проаналізуйте листок верби. Зіставимо ознаки листків обох рослин: за кольором, формою, величиною. Зіставляються тільки однакові ознаки різних предметів: колір з кольором, величина з величиною і т. ін. (Які ознаки предметів зіставляються?).

Оскільки дія виконується в матеріальній формі, то зіставлення за величиною і формою здійснюється шляхом накладання одного листка на другий. Бесіда триває:

- Які ознаки у листків однакові, тобто, що в листках подібного? Робимо висновок: листки однакові за кольором. Вони зелені.

Обов'язковим є повторення знань дітей про сутність дії та її конкретні наслідки. Повторення дозволяє ще раз осмислити засвоєний прийом, а також пригадати терміни, якими позначаються його результати:

- Зробіть висновок, у чому подібність листків берези і верби? Які ознаки називаються подібними? Які ознаки предметів можуть зіставлятися між собою? Чи можна зіставляти колір одного листка з формою іншого? Поясніть чому?..

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на розпізнавання

Відгадай загадки. Поясни, за якими ознаками ти впізнав рослини.

1. Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький…

Як я звуся, діти? (Берізка).

Влітку і взимку вбрання одне,

та кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла. (Ялина).

За хатиною в садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистинах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожне - смик!

Та й укине на язик. (Калина).

Я на сонце дуже схожа -

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Здогадатись вам не важко,

Що за квітка я?..(Ромашка).

Завдання на класифікацію

1. Перелічені рослини поділіть на групи і заповніть таблицю

Калина, кульбаба, сосна, береза, соняшник, малина, ромашка, липа.

Дерева	Кущі	Трави

2. Перелічені назви рослин -- дуб, шипшина, конвалія, копитняк, береза, смородина, фіалка, граб, малина, вовчі ягоди, ряст, пролісок -- розподіли на групи: дерева, кущі, трав'янисті рослини. Поясни, за якими ознаками ти їх розподіляв.

3. Визначити, за якою ознакою розподілили перелічені рослини на групи. Дати назву кожній групі.

Огірок, слива, квасоля, гарбуз.

Мак, кульбаба, береза, тополя.

Завдання на доведення

1. Доведи, що рослина належить до живої природи.

2. Пшеницю, жито, рис, кукурудзу називають культурними рослинами. Доведи, чому.

Тема: У царстві тварин

Мета: формувати уявлення про групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі, дикі та свійські тварини, травоїдні, хижі та всеїдні; розвивати логічне мислення, формувати вміння порівнювати, визначати істотні ознаки, робити висновки, описувати представників різних груп тварин; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин; вчити встановлювати взаємозв'язки між рослинами і тваринами, між самими тваринами.

Обладнання: ілюстрації тварин, колекції комах, чучела птахів.

Хід уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Тварини, як і рослини - це живі організми. Чим відрізняються тварини від рослин? Порівняйте їх за такими ознаками, розглядаючи малюнок дерева і вовка:

1. Зовнішній вигляд.

2. Будова.

3. Чи рухаються?

4. Чи весь час ростуть?

5. Як живляться?

Тварини відрізняються від рослин зовнішнім виглядом, будовою. У тварин є голова, тулуб, кінцівки.

Рослини ростуть протягом усього життя, а тварини - тільки у молодому віці.

На відміну від рослин тварини можуть пересуватися.

Основна відмінність тварин від рослин - те, як і чим живляться тварини. Чим живляться рослини? Виробляють самі собі їжу.

За рахунок якої природи живляться рослини? Неживої. А чим живляться тварини? Поїдають рослини, тварин.

Отже, тварини -- живі істоти, які живляться рослинами та іншими тваринами, тобто за рахунок живої природи.

Назвіть тварин, які поїдають рослини? Заєць, білка, бджола, миша, лось. Таких тварин називають рослиноїдні.

А чим живиться ластівка? Комахами. А вовк чим живиться? Поїдає зайців.

Як можна назвати таких тварин, які живляться іншими тваринами?

Хижі.

А чим живиться горобець? Він може поїдати і комах і насіння рослин.

Як можна назвати таких тварин, які живляться рослинами і тваринами? Всеїдні.

Доведіть, що вовк і лисиця... -- це хижі звірі. Міркування здійснюється так: Хижі -- це звірі, які живляться іншими тваринами. Для вовка кормом є зайці, лосі, козулі, а для лисиці -- миші, птахи, зайці, тобто інші тварини. Отже, вовк і лисиця -- це хижі звірі тому, що вони живляться іншими тваринами.

Міркуючи за зразком, довести, що білка - рослиноїдна тварина.

Учитель: Розгляньте малюнки (вовка і собаки). Назвіть дані тварини. Порівняйте тварини за такими ознаками:

1. Де вони живуть (вовк у лісі, собака поряд з людиною).

2. Як піклуються про потомство (Доглядають своїх малят)

3. Як добувають їжу. (Вовк полює на інших тварин. Собака живе поряд з людиною. Людина турбується про неї, дає їй їжу).

На які дві групи можна поділити цих тварин? (Усіх тварин за участю в їхньому життя людини можна поділити на 2 групи: свійські і дикі тварини).

Розгляньте на дошці малюнки тварин: корова, кінь, ведмідь, білка. Назвіть свійських тварин. Чому ви вважаєте, що вони -- свійські? (Живуть біля людини). Чи можемо ми назвати свійськими мишей, мух, які теж живуть біля людини? Чи приручала їх людина? Чи доглядає за ними?

Яких тварин називають свійськими? (Свійські тварини -- це ті, яких людина приручила, доглядає за ними (будує їм житло, годує, вирощує їх малят), а вони приносять їй користь.

Назвіть диких тварин. Чому ви вважаєте, що вони -- дикі? (завдання на аналіз) Вчитель вчить міркувати: Білка - дика тварина, бо вона живе в лісі, людина за не доглядає за нею.

Розгляньте малюнок зображених тварин на с. 32 підручника. Хто зображений на малюнку? (Муха, качка, рись). Чим схожі дані тварини між собою? Зверніть увагу, з яких частин складається їхнє тіло.

(Вони схожі будовою тіла, яке складається з голови, тулуба, кінцівок).

Чим відрізняються між собою тварини? Зверніть увагу на розміри тіла, наявність хвоста, крил, чим вкрите тіло, кількість кінцівок, наявність вусиків.

(Відрізняються розмірами, формою тіла, органами. У рисі тіло вкрите шерстю, є хвіст, 4 лапи, на голові є вуха. У качки тіло вкрите пір'ям, є крила і 2 лапи, на голові є дзьоб. У мухи є крила, 6 ніжок, пара вусиків).

Розгляньте колекцію комах: муха, зелений коник, бджола, мурашка. Що у них є спільне? Порахуйте кількість ніг. Спільним є те, що у всіх комах є 6 ніг. Знайдіть органи комах: голову, груди, черевце. Тіло комах складається з голови, грудей і черевця. На голові у комах є 2 вусики, очі, рот.

Що відмінне у комах? Метелик відрізняється від мухи, а зелений коник від бджоли за забарвленням, формою, розмірами. У метелика, зеленого коника, мухи є крила, а у мурашки крил немає.

Доведіть, що сонечко - це комаха. У сонечка є голова, груди, черевце, 6 ніг.

Розглянь малюнок на с. 32. Хто на малюнку зайвий? (завдання на розпізнавання) Поясни міркування. Зайвий павук, бо в нього є 8 ніг.

Учитель: Розгляньте птахів, зображених на малюнку підручнику на с.33. Що подібного у зовнішній будові птахів?

1. З яких частин складається тіло птахів?

2. Чим вкрите тіло птахів?

3. Що розміщено на голові птаха?

4. Скільки ніг у птаха? Які вони?

(Учні можуть називати крила, лапи, хвіст та ін.).

А чи будуть ці ознаки істотними? Подивіться на звіра, у нього є лапи і хвіст. Подивіться на комах, у них є крила. Чим вкрите тіло птахів? А чи є пір'я у звірів і комах? Висновок: Істотною ознакою птахів є те, що їх тіло вкрите пір'ям. Яка ознака є істотною для птахів? Чому вона буде істотною? Зробіть висновок, які тварини відносяться до птахів.

Птахи відрізняються від інших тварин зовнішнім виглядом. Істотними ознаками птахів є: тіло вкрите пір'ям, що добре захищає від холоду. Передні кінцівки птахів перетворилися на крила, що дозволяє їм літати. На голові є міцний дзьоб, що допомагає захоплювати їжу.

Розгляньте птахів, зображених на малюнку на с. 33. Чим відрізняються птахи один від одного? Зверніть увагу на розміри, забарвлення пір'я, довжину дзьоба, будову ніг. Серед птахів назвіть тих, життя яких пов'язано з водоймами - лебідь, гусак. Назвіть, які птахи живуть у лісі. (Іволга, сойка, щиглик).

Учитель: Розгляньте малюнки на дошці і назвіть, зображених на них звірів (лось, вовк, лисиця, ведмідь, білка, кріт, заєць). Чим відрізняються дані звірі? Порівнюйте за такими ознаками: будовою тіла, розмірами і зовнішнім виглядом.

Розгляньте малюнок білки. З яких частин складається її тіло? Що знаходиться на голові? Скільки ніг? Чим вкрите тіло? Який хвіст?

Розгляньте малюнок зайця.

Порівняйте білку і зайця між собою. Знайдіть відмінні і спільні ознаки. Що спільного у зовнішній будові звірів? Яка істотна ознака звірів? Звірі -- це тварини, тіло яких покрите шерстю, яка надійно захищає від холоду. Звірів ще називають ссавцями. Звірі народжують малят і вигодовують материнським молоком.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на розпізнавання

1. З'єднай стрілками

Тіло вкрите пір'ям комаха

Тіло вкрите шерстю птахи

Має 6 ніг звірі

2. З'єднай стрілками

Тварини, що живляться рослинною їжею всеїдні

Тварини, що живляться іншими тваринами рослиноїдні

Тварини, що живляться іншими тваринами та рослинами хижі

3. Хто зайвий у цьому ряду: мурашка, сонечко, рак, муха? Чому?

4. Підкресли назви диких тварин

Коза, горобець, ведмідь, вівця, ластівка, муха, заєць.

5. Відгадайте загадки. За якими ознаками ви впізнали тварин?

Ніс довгий, голос тонкий, хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар).

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся. (Заєць).

Сіренька, маленька,

Хоч якого кота з місця стягне. (Миша)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А звуть її … (Лисиця).

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.

Весь, як є, - жорстока лють,

Очі так її і ллють.

Зачаївся ось, примовк

Грізний звір цей, звісно... (Вовк).

Червонясту шубку має,

по гілках вона стрибає.

Хоч мала сама на зріст,

та великий має хвіст.

Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка).

Завдання на класифікацію

1. Лось, кріт, курка, вовк, корова, заєць, коза.

Розподіли тварини на дві групи та запиши їх у таблиці. Поясніть свій вибір.

Дикі тварини	Свійські тварини

2. Закінчіть речення: корова, кінь, курка, качка -- це...

3. Назвіть одним словом: горобець, ластівка, зозуля -- це...

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків

1. Яке значення тварин у житті рослин?

2. Що дають рослини тваринам?

Завдання на порівняння

1. Чим птахи відрізняються від звірів?

2. Чим свійські тварини відрізняються від диких?

3. Порівняти бджолу і метелика і заповнити таблицю

Спільні ознаки	Відмінні ознаки

Завдання на доведення

1. Доведіть, що павук -- не комаха.

2. Чому вовк, синиця, комар -- тварини?

3. Назвіть, яких ви знаєте звірів? Чому ви вважаєте, що названі вами тварини -- звірі?

4. Довести, що лисиця - хижа тварина.

Тема. Осінь у природі. Рослини восени

Мета: Виявити зміни, що сталися восени у природі. Встановити причини, що зумовлюють ці зміни. Розвинути спостережливість у дітей, уміння порівнювати й узагальнювати. Виховувати дбайливе ставлення до рослин і природи в цілому.

Обладнання: ілюстрації рослин восени.

Хід уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Розглянь малюнок. Розкажи про літо у такій послідовності: висота Сонця на небосхилі; колір неба, хмар, води; температура повітря; наявність вітру; в якому вбранні рослини; дозрівання хлібів; поведінка птахів; розваги дітей.

Розглянь малюнок осені. Розкажи про осінь так, як розповідав про літо.

Розгляньте на малюнку (с.44 підручника) листки дерев і розпізнайте якому дереву вони належать. За якими ознаками ви впізнали дані дерева?

Розглянути малюнки яблуні, яка зображена влітку і восени. Порівняти обидва малюнки. Які зміни сталися із яблунею?

Встановити причину і наслідок.

Із настанням холодів трав'янисті рослини відмирають.

Із настанням холодів із дерев і кущів опадає листя.

Птахи, поїдаючи соковиті плоди, сприяють поширенню насіння.

Доповніть речення (на дошці).

Восени Сонце опустилося на небосхилі _______. Воно менше посилає на Землю _____ і _________. Стає ______, дні стають _____, а ночі ________.Дують вітри _________, падають _____, часом ______.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на розпізнавання

Закресли зайве

Восени достигають плоди горобини і яблуні, цвітуть підсніжники і тюльпани.

Тема: Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими

Мета уроку: Ознайомити учнів із підготовкою тварин до зими; формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв'язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин; формувати уявлення про перелітні птахи і зимуючі птахи; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин восени.

Хід уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: З настанням осені змінюється життя тварин. Чому комахи поховалися у шпаринки будинків(комарі), під кору дерев, зарились у землю? Щоб дати відповідь на дане запитання, пригадай чим живляться комахи? (завдання на встановлення взаємозв'язків). Одні комахи живляться рослинами (попелиці, метелики, зелений коник, бджоли, оси), інші живляться комахами (сонечко, бабки).

Розглянь на малюнку на с. 47 зозулю і лелеку. Порівняй їх. Знайди спільні ознаки, давши відповіді на запитання

1. З яких частин складається тіло?

2. Чим вкрите тіло?

3. Чи відлітають у теплі краї?

Знайди відмінні ознаки, давши відповіді на запитання.

3. Яке забарвлення пір'я?

4. Яка довжина дзьоба?

5. Яка довжина ніг?

6. Чим живляться?

7. Де живуть?

Розглянь на малюнку на с. 48 птахів. Яких птахів зображено на малюнку? За якими ознаками ти їх пізнав?

Птахи не бояться морозу, їхнє тіло вкрите пір'ям. Чому ж тоді ластівки відлітають у вирій, а горобці -- ні?

- Коли, з'ясовуємо від чого що залежить, то тим самим визначаємо причину. Назвіть причину в розглянутому прикладі.

- Причина -- чим живляться птахи. Ластівки живляться комахами, а горобці - насінням рослин, плодами.

-- Який її наслідок?

-- Наслідок -- взимку комах немає, тому ластівки відлітають у теплі краї, а горобці можуть взимку знайти насіння і плоди рослин.

- Розгляньте малюнок дятла. Поясніть, чому в дятла довгий, міцний і гострий дзьоб. Для цього пригадайте: Де живе дятел, чим живиться.

- Дятел мешкає в лісі, живиться насінням соснових і ялинових шишок, жучками, яких видобуває з-під кори стовбурів. Коротким, тупим і м'яким дзьобом він не зміг би дістати собі їжу.

- Який висновок можна зробити? (Умови життя спричинили такий дзьоб.)

- Який наслідок цієї причини? (Наслідок -- форма дзьоба і його міцність.)

Розгляньте на с. 49 підручника малюнок. Яких звірів зображено на малюнку? Як вони готуються до зими? Чому борсуки, їжаки сплять до весни?

Порівняй ведмедя і білку. Знайди спільні і відмінні ознаки. Для цього дай відповіді на запитання:

1. З яких частин складається тіло?

2. Чим вкрите тіло?

3. Яке забарвлення хутра?

4. Де живе?

5. Чим живиться?

6. Як готується до зими?

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на розпізнавання

1. За поданим зразком опиши білку.

Заєць	Білка
Тіло вкрите шерстю сірого кольору
Вуха довгі й рухливі
Хвіст короткий
Задні ноги довші, ніж передні
Рослиноїдна тварина
Взимку живиться гілками і корою

2. Відгадайте загадки. За якими ознаками ти впізнав тварини?

Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться.

Дзьоб крючком, великі очі, І не спиться їй щоночі.

Ху-ху-ху! - кричить вона. Відгадали? Ні?...(Сова).

Маленький хлопчик у сірій свитині

По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).

Відгадайте, діти, хто

має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає (Дятел).

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає.

Та у лісі в холодку

Все кує "ку-ку!" "ку-ку!" (Зозуля).

Біла латка, чорна латка, по дереву скаче (Сорока).

Довгі ноги, довгий ніс. Прилетів - обід приніс:

Смачних жабеняток для своїх маляток (Журавель).

Завдання на класифікацію

1. Розподіли подані тварини на дві групи залежно від того, як зимують дані тварини. Зозуля, соловей, лелека, чапля, синиця, ворона, сорока. Як одним словом можна назвати дані тварини? Яка ознака об'єднує даних тварин?

2. Розподіли подані тварини на дві групи залежно від того, як зимують дані тварини. Ведмідь, їжак, борсук, білка, полівка. Як одним словом можна назвати дані тварини? Яка ознака об'єднує даних тварин?

Завдання на порівняння

1. Заповнити таблицю і встановити риси подібності між птахами і звірами.

Ознаки	Птахи	Звірі
З яких частин складається тіло?
Які органи знаходяться на голові?
Скільки кінцівок?
Чим вкрите тіло?

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків

1. Із двох речень утворити одне за допомогою слова«тому що«. Визначити у новому реченні причину і наслідок.

Птахи відлітають у теплі краї. Взимку немає комах.

У звірів відростає густа шерсть. Настають холоди.

Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв'яків, жаб.

Зайці, олені, лосі не запасають на зиму їжу. Взимку можна знайти гілки й кору дерев та кущів.

Завдання на доведення

1. Доведіть, що тварини не можуть жити без рослин.

2. Доведіть, що заєць - рослиноїдна тварина.

Тема. Зима. Рослини взимку

Мета: Вчити виявляти зміни, що сталися взимку в неживій природі, в житті рослин, у праці людей; виховувати шанобливе ставлення до природи і до всього навколишнього світу.

Обладнання: ілюстрації рослин взимку.

Хід уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадай загадку.

Сніг на полях,

Лід на річках,

Віхола гуляє.

Коли це буває? Поясни, чому ти так думаєш?

Розглянь малюнок зими. Розкажи про зиму так, як розповідав про осінь.

Як змінюється довжина дня і ночі з настанням зими? Порівняйте висоту сонця на небосхилі взимку і восени. Які змінили відбулися з водоймами?

Розгляньте малюнки рослин: береза, ялина, тополя, калина. за якими ознаками ти їх впізнав.

Порівняй березу і ялину? Що у них спільного? Що відмінного? Чому ялина завжди зелена? (листочки-хвоїнки не всі опадають зразу).

Доведи, що сосна - це хвойне дерево

Більшість дерев і кущів скинули листя взимку. Чи загинули вони? Як про це дізнатися, доведи?

Встанови причину: Чому взимку рослини не ростуть, а перебувають у стані спокою?

Тема: Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку

Мета уроку: Продовжувати формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв'язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин, порівнювати за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин взимку.

Хід уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: На дошці малюнки із зображенням лося, вовка, лисиці, зайця, їжака, білки. Учні називають звірів, міркують, хто із них зайвий.

Чим свійські тварини відрізняються від диких? Чи сталися зміни у житті свійських тварин узимку? З настанням зими у житті домашніх тварин настають зміни. Так, у птахів під пір'ям відростає густий пух, вони перестають нестися. У звірів відростає густа шерсть. Густий пух і шерсть затримують багато повітря, а воно погано проводить тепло. Взимку пасовища вкриті снігом. Тому корів, овець та інших тварин переводять на тваринницькі ферми. Взимку у тваринників багато роботи: вчасно нагодувати тварин, прибрати у приміщенні.

Узимку підлітають ближче до осель сороки, граки, синиці. Поясніть чому.

Закріплення вивченого матеріалу

1. Чи можна взимку побачити мурашку, сонечко, муху та інших комах? Чому?

2. Що для птахів страшніше: холод чи голод? Чому?

3. Чиїх слідів не побачиш взимку? Чому?

4. Розкажи як люди турбуються про звірів взимку?

Доповніть речення (на дошці).

Під снігом із зеленими листочками зимують.... У барлогах зимують.... У зимовій сплячці --.... У пошуках поживи блукають.... Живляться зробленими запасами.... Ближче до житла людей прилітають....

Тема. Весна. Рослини навесні

Мета: Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.

Обладнання: малюнки весняних рослин.

Хід уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Прочитай статтю „Весна” і наведи приклади ознак весни, які ти спостерігав.

Робота в зошиті з друкованою основою. Прочитай ознаки зими і запиши ознаки весни

Зима	Весна
Сонце стоїть низько
Холодно
Дні короткі, а ночі довгі
Дмуть холодні вітри
Земля вкрита снігом
Замерзли річки й озера
Дерева й кущі без листя
Немає трав'янистих рослин

Прочитай статтю„Рослини навесні” і запиши в таблицю рослини, про які говориться в статті.

Трав'янисті рослини	Кущі	Дерева

Відгадай загадку.

Тане сніжок,

Квітне лужок,

День прибуває,

Коли це буває?

Чому ти так думаєш?

Розглянь малюнок до статті „Рослини навесні” (с. 117). Що спільного у рослин, зображених на малюнку? Що відмінного? Які рослини зображені на малюнку, ростуть там, дети живеш?

Закріплення вивченого матеріалу

Закресли зайве

Навесні достигають плоди горобини, цвітуть підснижники, тюльпани.

Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Мета уроку: з'ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) "Колекціонуємо клички тварин", "Ластівка сільська".

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин навесні.

Хід уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Прочитай статтю „ Тварини навесні” і склади розповідь про поведінку тварин за планом:

Яка поведінка птахів навесні?

Чому пташині гнізда слід охороняти?

Чому птахи будують гнізда?

Як спостерігати за птахами?

Яка поведінка звірів навесні?

Прочитай статтю”Кроленята” і опиши кроленят за планом:

На кого схожі кроленята?

Які в кроленят вушка?

Які в кроленят очі?

Які в кроленят хвостики?

Що їдять кроленята?

Як вони їдять?

Розглянь малюнки на с. 120 підручника. Які тварини зображені на них? Опиши тварин, зображених на малюнках.

Розглянь малюнок на с.122 підручника. Опиши птахів, зображених на малюнку.

Кіт -- свійська, хижа тварина. Доведи це.

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, розвиток мислення молодших школярів на уроках буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання курсу « Я і Україна«, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання пізнавальних завдань, спрямованих на формування логічних умінь, наочності (живі об'єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці); здійснення організації і постійного контролю за формуванням логічних умінь прямим способом, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Верещаки Лановецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 44 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-Б - 21 учень та експериментальний клас 2-А - 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів курсу«Я і Україна«, яка була спрямована на розвиток мислення молодших школярів у процесі пізнання природи.

Показником розвитку логічних умінь мислення другокласників була правильність виконаних дій.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Назви одним словом рослин, які зображенні на малюнку. Поясни, чому ти так думаєш.

На малюнку зображено - _______________________, тому що_______________________________________________________

2. Розподіли рослини на 3 групи: барвінок, соняшник, каштан, калина, дуб, пролісок, береза, бузок, шипшина. Вкажи ознаки, за якими розподілили їх на групи.

___________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

3. Підкресли назви диких тварин.

Вовк, кінь, лось, корова, ведмідь, бджола, борсук, курка, заєць, коза. Вкажи, за якими ознаками ти відніс цих тварин до диких?

_____________________________________________________________

4. Доведи, що калина - кущ.

5. Розглянь малюнки білки і лисиці. Порівняй їх.

Спільні ознаки_________________________________________

Відмінні ознаки___________________________________________

6. Визначити причину і наслідок. Причину підкреслити однією рискою, а наслідок - двома рисками.

Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв'яків, жаб.

Восени у більшості дерев і кущів листя жовтіє і опадає. Восени настають холоди.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання.

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Результати досягнення учнями рівня знань

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)
	високого	достатнього	середнього	низького
	Експер. клас	Контр. клас	Експер. клас	Конт. клас	Експер. клас	Контр. клас	Експе. клас	Контр. клас
1	8 (35%)	6 (28, 5%)	12 (52%%)	10 (48%)	3 (13%)	5 (23,5%)	-	-

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на розвиток мислення у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Мовлення є способом, а мова -- засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. Мислення здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання і дістає вираження у слові. В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють різні форми мислення: поняття, судження, умовиводи, якими оволодівають молодші школярі

3. З'ясовано, що розумова діяльність проявляється у дитини в різноманітних видах -- як наочно-дійове, наочно-образне і логічне мислення, однак домінуючим у цьому віці є наочно-образне мислення. Ефект у розумовому розвитку визначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінний розвиток образного мислення і вправляння в розв'язанні завдань на рівні логічних міркувань сприяють розвитку логічного мислення як підґрунтя для засвоєння наукових знань. Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

4. Діяльність вчителя щодо формування мислення учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

5. Вивчення шкільної практики формування мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів не приділяє належної уваги даній проблемі. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

6. Визначено загальні методичні підходи розвитку мислення молодших школярів у процесі пізнання природи:

- засобом розвитку мислення учнів є різноманітні пізнавальні завдання, які побудовані на прийомах мислення (аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, доводити);

- щоб сформувати логічні уміння мислення необхідно використовувати наочність (живі об'єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці);

- при формування умінь мислення необхідно дотримуватись таких етапів: засвоєння знань про спосіб виконання дії шляхом демонстрації вчителем зразка; репродуктивне відтворення знань і використання їх за зразком; кількаразове повторення способу дії в подібній ситуації; виконання способу дії в новій ситуації;

- постійний контроль за етапами формування логічних умінь.

7. Розроблено методику формування мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у 2 класі. Її сутність полягала у доборі пізнавальних завдань до уроків на основі визначених нами критеріїв (відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку; бути посильними для учнів; бути різноманітними; складність завдань повинна поступово зростати), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані завдання. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи: 1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається; 2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом; 3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань; 4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

8. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування мислення в молодших на уроках курсу «Я і Україна«

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопр. психологии. - 1995. - №1.-С. 111-131.

2. Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978.-С. 70-77.

3. Байбара Т.М. Методика викладання природознавства у початкових класах. -- К.: Освіта, 2001. -- 424 с.

4. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. - К.: Форум, 2002.- 144 с.

5. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. -- 400 с.

6. Блонский Н.П. Развитие мышления школьников //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 131-142.

7. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Просвещение, 1959. - 242 с.

8. Божович Л.И. О развитии мышления в младшем школьном возрасте //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 157-159.

9. Бондар С.П. Аналогія як засіб організації пізнавальної діяльності учнів //Початкова школі. - 1974. - №6. - С.17-20.

10. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. -- 1999. -- № 8. -- С. 53-56.

11. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

12. Вікова і педагогічна психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Педаго-гіка, 1976. - 486 с.

13. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі // Початкова школа. - 1988. - № 11. - С. 70-72.

14. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления //Вопр. психологии. - 1982. - №5. - С. 80-84.

15. Гільбух Ю.З. Діагностика мислительних здібностей // Рад. школа. -1990. - №12.-С. 19-26.

16. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. -1999.-№1.-С. 13-14.

17. Давыдов В.В. Младший школьный возраст как особый возраст в жизни ребенка //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 18-24.

18. Державний стандарт початкової загальної освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. - Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. - 172с.

19. Жаркова І. Технологія формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 64с.

20. Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класыв шляхом вивчення формальної логіки // Початкова школа, 2001, - №2.-С.47--48.

21. Зак А.З. Типология динамики мыслительного процесса // Вопр. психологии. - 1986. - №5. - С. 96-103.

22. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. - М.: Просвещение, 1968. - 288с.

23. Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления //Начальная школа. - 1958. - №1. - С.16-18.

24. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников//Вопр. психологии. - 1978. - №3. - С. 143-148.

25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. -- К.: Вища школа, 1975.-- 176 с.

26. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. -- 1977. -- № 9. -- С. 57-62.

27. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1982. -- 96 с.

28. Куб'юк М.Я. Формування у другокласників умінь міркувати //Початкова школа. - 1986. - № 7. - С.30-33.

29. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. - 1999. - №1.-С. 2-6.

30. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 356 с.

31. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.

32. Максименко С.Д. Індивідуальні особливості мислення дитини. - К.: Знання, 1977. - 48 с.

33. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. -М.: Просвещение, 1972. -204 с.

34. Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии. - 2001. -№1. - С. 145-155.

35. Мечник Л., Жаркова І. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів// Початкова школа. -- 2003. -- № 4. -- С. 19-21.

36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. -- К.: Радянська школа, 1990. -- 324 с.

37. Овчинникова Г.С. Обучение младших школьников доказательству // Начальная школа. - 1989. - № 10-11. - С.115-125.

38. Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятель-ности. Сб. науч. тр. -- М.: МГПИ, 1983. -- С. 156-159.

39. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1990. -- 192 с.

40. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М.: Просвещение, 1987. - 206 с.

41. Полякова А.В. Формирование у школьников рациональных способов мышления в процессе усвоения знаний. - -- М.: Педагогика, 1963. -- 178 с.

42. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

43. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.

44. Раев А.И. Управление умственной деятельностью младших школьников: Учебное пособие. - Л.:Изд-во ЛГПИ им. Герцена, 1976. -134с.

45. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.

46. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 157-159.

47. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.:Педагогика, 1976. - 416 с.

48. Румянцева Л.И. Особенности процесса сравнения у младшего школьника //Типические особенности умственной деятельности младших школьников /Под ред. С.Ф. Жуйкова. - М.:Просвещение, 1968- С. 24-32.

49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К.: Ґенеза, 1999. - 324 с.

50. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. - К.: радянська школа, 1982. - 176с.

51. Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів -- К.: Рад.школа, 1982. - 176 с.

52. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. - К.: Академвидав, 2006. - 360с.

53. Сак Т. Як подолати стійку неуспішність у процесі вивчення природничих понять // Початкова школа, 2001, - №2.-С.44--47.

54. Смольська Л.Г. Психолого-педагогічні умови формування творчого мислення молодшого школяра // Практ. психол. та соц. робота. -1999. -№1.-С. 43-44.

55. Стадненко Н., Ілляшенко Т., Обухівська А. Формування розумових дій у процесі підготовки дитини до навчання в школі //Початкова школа. - 2002. - № 9. - С.58-61.

56. Стенберг Р. Типи мислення: шляхи до розуміння способу дій учнів //Рідна школа. - 2001. - №4. - С. 75-76.

57. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - Т.1. - С.97.

58. Телегина З.Д., Гагай В.Н. Виды учебных действий и их роль в развитии творческого мышления младших школьников //Вопр.психологии. - 1986. - №1. - С. 47-53.

59. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование у учащихся учебных умений. - М.: Знание, 1987. - 80с.

60. Хитяєва Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства // Початкова школа. -- 1994. -- № 11. -- С. 47-52.

61. Шиянова Е.Б. Формирование у школьников мыслительных операций преобразования // Вопр. психол. - 1986. - №1. - С. 64-69.

ДОДАТКИ

Алгоритми

Виділення головного в прочитаному:

1) аналіз смислових частин тексту; 2) встановлення взаємозв'язку між ними; 3) виділення опорних суджень, що несуть головне смислове навантаження в кожній частині; 4) порівняння значущості опорних суджень; 5) виділення головної думки; 6) доведення правильності висловлених міркувань.

Виділення головного в спостережуваному об'єкті:

1) всебічний аналіз об'єкта; 2) виділення його істотних ознак; 3) з'ясування, яка серед них найістотніша.

Щоб порівняти предмети, необхідно:

а) проаналізувати і виділити їхні ознаки, частини; б) зіставити предмети і визначити подібні та відмінні ознаки, частини; в) зробити висновок, що в предметах подібного і що відмінного.

Щоб здійснити класифікацію треба здійснити:

1) аналіз предметів і явищ; 2) їх порівняння і визначення істотних ознак, властивостей, зв'язків;

3) об'єднання об'єктів природи у групу за істотними ознаками.

Міркування на встановлення причинно-наслідкових зв'язків:

1) аналіз і виділенням істотних ознак об'єкта; 2) пошук і пояснення причини явища або події, 3) встановлення і пояснення наслідку; 4) співвіднесення причини й наслідку; 5) висновок: пояснення взаємозв'язків між об'єктами, що аналізуються.

Міркування за аналогією:

1) всебічний аналіз розглядуваного об'єкта;

2) виділення істотних спільних ознак; 3) встановлення аналогічних ознак, виявлених в нових умовах; 4) обґрунтування правильності виконаної дії.

Доведення правильності міркувань: 1) усвідомлення тези, тобто мети доведення (що необхідно довести?); 2) осмислення сутності тези, тобто виділення істотних ознак об'єкта, за якими буде проведений пошук аргументів; 3) пошук потрібних доказів (фактів), які підтверджують або заперечують те, що доводять; 4) формулювання загального висновку.