Методика проведення логічних вправ на уроках інформатики. Використання зошитів з друкованою основою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БОГУСЛАВСЬКИЙ ГУМАНІТАРИЙ КОЛЕДЖ

ІМ.І.С.НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Методика навчання інформатики в початкових класах"

на тему:

"Методика проведення логічних вправ на уроках інформатики. Використання зошитів з друкованою основою"

Науковий керівник:

Парубець В. І.

Виконавець:

Кухаренко Юлія Олександрівна

Богуслав 2014



Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Розвиток логічного мислення в молодших школярів
• 1.1 Використання логічних завдань та ігор на уроках інформатики для розвитку алгоритмічного мислення
• 1.2 Використання зошитів з друкованою основою
• Розділ 2. Експериментально-дослідницька частина

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

В останні роки питання про необхідність спеціальної роботи вчителя початкових класів над розвитком логічної складової мислення дитини набуває особливої уваги, оскільки у початковій школі активно впроваджується курс "Інформатика"; це ставить перед учителем початкової школи ще одну задачу - формування в учнів алгоритмічного стилю мислення. Питання про співвідношення логічного і алгоритмічного типів мислення на сьогодні є відкритою методичною проблемою. Деякі російські автори посібників з інформатики для початкових класів (А.В. Горячев, М.А. Лукашенко, Л. А. Камбурова, А.Л. Семенов та ін.) використовують ці терміни як синоніми. Але алгоритмічний стиль - це штучне новоутворення в мисленні дитини, яке формується спеціальними вправами при систематичному їх використанні. Існує багато різних комп'ютерних програм, які при проведенні регулярних розвиваючих занять, систематично організованих цікавих завдань створюються сприятливі умови для формування у дітей алгоритмічного мислення, сприяють розвитку таких якостей як самостійність, що виявляється в активному і ініціативному пошуку вирішення завдань, в глибокому і всебічному аналізі їх умов, в критичному обговоренні та обґрунтуванні шляхів вирішення, в попередньому плануванні та програванні різних варіантів здійснення рішення. [1, 98]

Дана тема є актуальною в наш час, тому що учням в сучасному світі особливо важливо розвивати логічне мислення.

При такому стрімкому розвитку електронних технологій необхідно бути всебічно розвиненим, щоб підтримувати та продовжувати його. Раніше логіці, логічному мисленню придавали не так багато уваги, тому що в основі навчання були загальні предмети.

Не так давно в навчальну програму ввели уроки інформатики, тому саме на таких уроках доцільно розвивати логічне мислення.

Щодо зошитів з друкованою основою, то за допомогою них витрачається менше часу на уроці, бо учні не переписують завдання чи повні речення (для цього є інші уроки: українська мова, письмо тощо), а конкретизують відповідь.

Логічні вправи є цікавими та розвиваючими.

Об'єктом дослідження є методика навчання інформатики в початкових класах.

Предметом дослідження є методика проведення логічних вправ та використання зошитів з друкованою основою.

Мета дослідження: дослідити та науково обґрунтувати методику проведення логічних вправ на уроках інформатики, доцільність використання зошитів з друкованою основою.

Завдання:

1. Підготувати та провести вправи на розвиток логічного мислення.

2. Експериментально дослідити види логічних вправ та методику їх проведення.

3. Проаналізувати існуючі робочі зошити для уроків інформатики в початковій школі.

4. Провести експеримент по проведенню логічних вправ на уроках інформатики.



Розділ 1. Розвиток логічного мислення в молодших школярів

Проблема формування і розвитку мислення молодших школярів в останній час є основним завданням школи і стає все більш актуальною. У молодшому шкільному віці діти мають значні резерви розвитку. З приходом дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів. Саме молодший шкільний вік є продуктивним у розвитку логічного мислення. Це пов'язано з тим, що діти включаються в нові для них види діяльності і системи міжособистісних відносин, що вимагають від них наявності нових психологічних якостей.

Логіка, як філософська наука про закони і форми мислення, є основою всіх інших наук - суспільних, природничих, технічних. Успішне оволодіння основами логічного мислення, зокрема, у початковій школі, допомагає кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін; розвиває насамперед мисленнєві операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку чітко і переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосередитись на структурі власної думки.

Логічні вправи в ігровій формі на уроках надзвичайно корисні. Вони сприяють розвитку, розвивають мислення, навчають мислити правильно, розвивають пам'ять, виховують у дітей спостережливість, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Саме завдяки логічним вправам вчитель може естетично оформити навчальний матеріал, а учень емоційно сприймати його.

Логічні вправи залучають пасивних учнів до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. [3]

Розвиток логічного мислення дитини є важливою складовою навчально-виховного процесу. Педагогічний досвід показує, що особливе значення це має в дошкільному та молодшому шкільному віці. Мислення є найважливішою функцією мозку людини, будь-який вид діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо сформувати в малюків основи образного та логічного мислення ще до того, як вони розпочнуть своє навчання в школі. Дослідження психологів свідчать про те, що лише на 14 році життя дитина досягає стадії формально-логічних операцій, після чого її мислення стає все більш схожим на мислення дорослої людини. [1, 83]

Проте основи розвитку логічного мислення закладаються ще в дошкільному віці. Уже в 4-7 років дитина здатна оволодіти на елементарному рівні такими способами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і змістове співвідношення. Діти не тільки накопичують і поглиблюють знання, а вчаться самостійно і нестандартно міркувати, грамотно обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення.

Традиційно дана задача розв'язується засобами ігрових завдань, спрямованих на розвиток таких мисленнєвих операцій, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, змістове співвідношення. Наприклад, розгадуванням загадок або судженням про прислів'я, придумуванням закінчення казки, розповіді, узагальненням різних предметів по групах тощо [6, 53].

Разом з цим, на даному етапі розвитку освіти з'явився новий засіб розвитку дитини -- це інформаційні технології. Вони ставлять перед дитиною реальну, зрозумілу, цілком досяжну мету: розв'яжи правильно приклади -- відкриєш картинку, вставиш правильно всі букви -- просунешся ближче до мети казкового героя. Таким чином, у процесі гри в дитини виникає позитивна мотивація засвоєння знань. Водночас дуже важливо навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Допомогти вчителю в розв'язанні цієї непростої задачі може поєднання традиційних методів навчання і сучасних інформаційних технологій. [8, 48]

Розвиток логічного мислення дитини є важливою складовою навчально-виховного процесу. Педагогічний досвід показує, що особливе значення це має у дошкільному та молодшому шкільному віці.

Вчителі завжди радіють, коли учень добре і швидко мислить, він і вчиться краще і відволікається менше. Народна мудрість говорить: "Розумного відправ - одне слово скажи, не розумного відправ - три скажи, та сам за ним піди". Чи можна добитися того, щоб дитина стала розумнішою? Я вважаю, що так, звичайно! Якщо розвитком розумових здібностей займатися регулярно, так як і тренуватися в краснописі, розвитку сили, витривалості. Якщо учні на уроках постійно займаються вирішенням логічних завдань, цікавих головоломок, то вони набувають навичок вирішення нестандартних завдань, не губляться у важких ситуаціях, діють активно, самостійно знаходять вірні рішення.

Часто на уроках є так звані логічні п'ятихвилинки, коли на урок приходить один з 4 веселих гномів і приносить свої завдання і якщо треба, допомагає їх вирішувати.

Дитина з перших днів занять у школі зустрічається із задачами. Спочатку і до кінця навчання в школі задачі незмінно допомагають учням усвідомлювати правильні поняття інформатики, глибше з'ясовувати різні сторони взаємозв'язків у навколишньому житті, дає можливість застосовувати досліджувані теоретичні положення. У цей же час розв'язування задач сприяє розвитку логічного мислення.

Роль інформатики в розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного.

Як навчати дітей знаходженню способу вирішення логічного завдання? Це питання - центральне в методиці навчання вирішення завдань у початковій школі. Для відповіді на нього можна запропонувати чимало практичних прийомів, що полегшують пошук способу рішення задачі.

Уміння вирішувати завдання є одним з основних показників рівня розвитку, глибини освоєння навчального матеріалу.

Основну увагу при підборі завдань слід приділяти поєднанню наявних методичних рекомендацій для досягнення поставлених цілей:

- розширенню кругозору учнів, розвитку пам'яті, уваги;

- пізнавальному розвитку дітей - впізнавання ними простих зв'язків і залежностей навколишнього світу;

- розвитку логіки мислення, просторових уявлень, уяви дітей;

- розвитку вміння порівнювати та класифікувати;

- формуванню творчих, дослідницьких якостей учнів;

- формуванню операційного стилю мислення;

- підготовці до сприйняття комп'ютерного варіанту завдань.

Про необхідність розвитку логічного мислення дітей йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках для вчителів. Одне з основних завдань вчителя - навчити дітей міркувати, грамотно обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення.

Пізнання учнями об'єктивного світу на заняттях з логіки має здійснюватися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах "учитель-клас", "учитель-учень" полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Тому заняття з курсу "Логіка" частіше проводяться у формі інтелектуальної гри з використанням інтерактивних методів навчання. Діти в легкій для сприймання, цікавій формі розв'язують оригінальні логічні завдання. Саме форма інтерактивного навчання створює комфортні умови, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним власне засвоєння матеріалу.

Розв'язуючи з учнями завдання з кожного розділу, педагогові необхідно звернути увагу не тільки на правильність розв'язання, а й на правильне обґрунтування розв'язку. Учні мають навчитися доводити, що їхній розв'язок, який може відрізнятися від традиційного або запропонованого вчителем, також можна вважати правильним.

1.1 Використання логічних завдань та ігор на уроках інформатики для розвитку алгоритмічного мислення

"Сходинки до інформатики" - єдиний в Україні пропедевтичний курс інформатики для молодших школярів, що має майже 10-річну історію, пройшов належну апробацію та рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Завданням курсу "Сходинки до інформатики" є формування в учнів молодшого шкільного віку алгоритмічного, логічного та критичного мислення; початкових уявлень та навичок роботи з різними програмними засобами для розв'язування практичних завдань з інших предметів початкової школи. Учні разом з анімаційними героями пізнають ази та закріпляють знання по предметам: інформатика, математика, природознавство, українська мова, англійська мова.

Комплекс навчально-розвивальних програм "Сходинки до інформатики Плюс" небезпідставно вважають серцем курсу "Сходинки до інформатики", оскільки пропедевтика інформатики у початковій школі неможлива без використання спеціального програмного забезпечення. До складу розвиваючих ігор для 2-го класу увійшли: Як поводитися з комп'ютером; Де використовують комп'ютер; Стрільці по яблуках; Лісова галявина; Мильні бульки; Розібрані малюнки; Математичний космодром; Кіт-риболов; Слово в лабіринті; Кубики зі складами; Незвичайний поїзд; Незнайко на містку; Дорога до школи; Розгорни серветку. Програмний продукт створений колективом педагогів, психологів, програмістів, художників, аніматорів, неодноразово проходив науково-методичну та психолого-педагогічну експертизу та апробацію в навчальних закладах міста Києва та усієї України. Програмний продукт "Сходинки до інформатики Плюс" рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як електронний засіб навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. Комплекс навчально-розвивальних програм постійно розвивається і удосконалюється. [9]

Дівчинка на ім'я Логіка, вміє краще за всіх міркувати, пояснювати, доводити. Володіє поступливим і дуже добрим характером. Логіка навчає вмінню ясно, чітко викладати, доводити і відстоювати свою думку. І саме сьогодні дівчинка завітала на урок інформатики і принесла для вас декілька задач.

Логічні задачі поділяються на такі типи:

1. Хто є хто?

Сенс задач під кодовою назвою "Хто є хто?" доволі простий. Вам подані відношення між предметами і, крокуючи ланцюжком цих відношень, ви приходите до правильного результату.

Існує декілька методів вирішення цих задач типу "Хто є хто?". Один із методів вирішення таких задач - метод графів. Другий спосіб, яким вирішуються такі задачі - табличний спосіб.

Приклад: На лавці сидить Марі, її мама, бабуся і лялька. Бабуся сидить поруч з онукою, але не поруч з лялькою. Лялька не сидить поруч з мамою. Хто сидить поруч з мамою Марі?

2. Круги Ейлера

Це новий тип задач, в яких потрібно знайти деякий перетин множин або їх об'єднання, дотримуючись умови задачі.

Круги Ейлера - геометрична схема, за допомогою якої можна зобразити відношення між підмножинами, для наочного представлення.

Метод Ейлера є незамінним при вирішенні деяких задач, а також спрощує роздуми. Однак, перед тим як перейти до вирішення задачі, потрібно проаналізувати умову. Іноді, за допомогою арифметичних дій вирішити задачу простіше.

Приклад: За допомогою кругів Ейлера зобрази у прямокутнику співвідношення між обсягами наступних понять.

А - дерева

В - яблуні

3. Істинні задачі

Істинні задачі - це задачі, в яких потрібно встановити істинність або хибність висловлювань.

Приклад: Царевича підвели до однієї, а потім до другої кімнати, за дверима яких знаходиться Красуня чи Баба Яга. Допоможи царевичеві знайти Красуню, якщо відомо, що обидва написи на дверях або істинні, або хибні.

4. Переливання

Це задачі на переливання, в яких за допомогою посудин відомих ємкостей потрібно відмірити деяку кількість рідини.

Приклад: Чи можна, маючи лише дві посудини місткістю 3 л та 5 л, набрати з крана лише 4 л води ?

5. Зважування

Задачі на зважування - досить поширений тип математичних задач. В таких учень повинен локалізувати відмінних від інших предмет по вазі за обмежену кількість зважувань. Пошук вирішення в такому випадку здійснюється шляхом операцій порівняння, хоча, не тільки одиничних елементів, але і груп елементів між собою.

Приклад: Є 9 кг крупи та гирі 50 г і 200 г. Як зважити 2 кг крупи на шалькових терезах за допомогою 3 зважувань ?

6. Математичні ребуси

Математичними ребусами називаються завдання на відновлення записів обчислень.

Умова математичного ребусу вміщує або повністю зашифрований запис (цифри, замінені літерами), або лише частину запису (стерті цифри замінені крапками або зірочками).

Записи відновлюються на основі логічних роздумів. При цьому не можна обмежуватися пошуком лише одного розв'язку. Випробування потрібно довести до кінця, щоб переконатися, що нема інших розв'язків, або знайти всі розв'язки. Є математичні ребуси, які мають декілька розв'язків.

Приклад: Однаковими літерами позначені однакові цифри.

7. Задачі, які вирішуються з кінця

Приклад: Сергія пригостили яблуками. Половину він з'їв, а решту, 4 яблука, віддав сестрі. Скільки яблук дали Сергію? [7]



1.2 Використання зошитів з друкованою основою

Робочі зошити давно відомі вчителям і учням. Ці посібники періодично розроблялися з окремих навчальних предметах, епізодично використовувалися на заняттях, а потім на довгі роки зникали. Їхні переваги незаперечні: системний підбір завдань, рівень складності яких поступово зростає; економія часу учня за рахунок виконання завдань безпосередньо на сторінках посібника, тобто на друкованій основі, і, як наслідок, можливість розв'язання більшого числа задач. Ці посібники в попередні роки були короткими збірниками задач; у них була відсутня варіативність завдання; вони рідко орієнтували учнів на засвоєння теоретичних понять. Останнім часом почали створювати нове покоління робочих зошитів. Тут немає механічного поєднання підручника і звичайного шкільного зошита. Такі зошити не тільки інформативні, вони організовують самостійну роботу учня. Пропонуючи виконати ті або інші завдання на розлінійованому просторі, вони вимагають від учня особливої відповідальності за те, щоб написане слово було адекватне по значимості друкованому.

Мета робочого зошита - сприяти підвищенню ефективності навчання школярів і рівня їхнього творчого розвитку. Впровадження цього посібника в практику навчального процесу сприяє вирішенню таких завдань: розвитку мислення школярів; міцному засвоєнню теоретичних положень, а також набуттю практичних умінь і навичок розв'язування не тільки типових, але і розвиваючих, творчих задач; оволодінню алгоритмами розв'язування основних задач шкільного курсу; контролю за ходом навчання школярів і формуванню в них умінь і навичок самоконтролю.

Робочий зошит повинний відповідати таким вимогам: відбивати всі теми шкільного курсу навчальної дисципліни; бути зрозумілим, доступним і цікавим кожному учневі, містити диференційовані завдання, розраховані на тих учнів, яким складніше дається сприймання і засвоєння матеріалу; стати "настільною книгою" школяра, яка вміщує короткий довідник по теорії, збірником задач і вправ. Зошит регулярно перевіряється вчителем.

Таким чином, сучасний робочий зошит - це дидактичний комплекс, призначений для самостійної роботи учнів у класі і вдома, яку учень виконує безпосередньо на його сторінках. Це дозволить заощадити час, що забезпечить можливість розв'язування більшого числа різних задач за менший час і, як наслідок, позитивно позначиться на якості підготовки. Щоб школяр міг усвідомлено і самостійно виконувати завдання, він повинен знати основні теоретичні положення теми, що опрацьовується. Тому є сенс включити в робочі зошити коротко сформульовані основні теоретичні відомості з даної теми або розділу, на основі яких учень міг би спостерігати, досліджувати, доводити, перевіряти, експериментувати, відкривати й узагальнювати. Зручно, якщо ці відомості будуть у школяра "під рукою", тобто на першій сторінці. Це дозволить йому частіше звертатися до теоретичних питань теми, що полегшить розв'язання задач на першому етапі.

Розв'язання будь-якої задачі відбувається звичайно на основі теоретичних знань. Справа значно спрощується, якщо учень знає алгоритм розв'язання, тобто усвідомлює, з чого почати й у якій послідовності продовжувати. Щоб підготувати учнів до розв'язування типових задач, на сторінках робочого зошита корисно показати характер і послідовність їхнього виконання, тобто познайомити їх з алгоритмами.

У свою чергу, учителеві необхідно показати можливі шляхи пошуку розв'язання, вчити самостійно складати алгоритми, розв'язувати задачі. У робочий зошит варто також включити завдання творчого характеру, при розв'язанні яких потрібно виявити свої, хоч і початкові, здібності і знання до складання таких алгоритмів. Об'єднання короткого змісту теоретичних основ теми й алгоритмів розв'язання типових задач створює так званий інформаційний комплекс. Це перший розділ кожної теми, розглянутої в робочому зошиті. Другим основним розділом кожної розглянутої теми є система різних задач і вправ для класної і домашньої самостійної роботи учнів. У цей розділ варто включити кілька різних видів типових задач. Це забезпечує формування навичок розв'язування вправ, підвищує якість засвоєння матеріалу. Нетипові завдання можуть бути запропоновані школярам лише після освоєння типових. Це сприяє цілеспрямованому й інтенсивному розвиткові мислення школярів, формуванню їхніх творчих здібностей.

Рекомендується також запропонувати учням додаткові відомості: примітки, історичні дані, довідки, які відсутні в підручнику, висновки і резюме. Це потрібно, щоб розширити кругозір школярів, конкретизувати навчальний матеріал, оформивши його у виді коротких висновків. А щоб сформувати в них уміння і навички контролю і самоконтролю в ході самостійної діяльності, запропонувати контрольні питання і контролюючі карти з елементами програмування.

Зошит повинен вміщувати інструкції до проведення практичної роботи на комп'ютері. Тут має бути чітко і зрозуміло сформульовано завдання заняття, описані засоби управління програмою, подано алгоритм виконання завдання.

Також корисно помістити список літератури, що дозволяє школярам познайомитися з версіями інших авторів і більш повно і глибоко освоїти досліджувану тему. Це завершальний розділ з кожної теми, яка подана у робочому зошиті.

Отже, структура і зміст робочого зошита визначається в такий спосіб:

1. Інформаційний комплекс з кожної теми курсу: короткі теоретичні відомості, алгоритми розв'язування типових задач;

2. Задачі і вправи для самостійної роботи учнів: типові, розвиваючі і творчі задачі та вправи;

3. Інструкції до виконання практичних робіт на комп'ютері;

4. Узагальнення і висновок по кожній темі: примітки, резюме, висновки, контрольні питання, карти програмованого контролю, список літератури.

Робочий зошит має бути доповненням до основного навчального матеріалу. Тому він не замінить шкільний підручник. Робочий зошит розробляється в повній відповідності із шкільною програмою і підручником. Структура і зміст робочого зошита з інформатики визначається специфікою цього предмета.

Переваги використання робочого зошита в початковій школі:

1. Використання зошита в 1-4 класах виключає необхідність витрачати час на запис домашніх і класних завдань. Від одного уроку інформатики до наступного проходить тиждень. За цей час дитина може забути усе, що було на попереднім занятті. Виконання домашнього завдання - це елементарне настроювання учня на роботу на майбутньому уроці.

2. Зошит з друкованою основою дає можливість провести повну "передкомп'ютерну" підготовку школяра на уроці. Це дозволяє школяреві більш усвідомлено, цілеспрямовано працювати на комп'ютері.

3. Зошит повинен містити велику кількість ілюстрацій. Оскільки наочний принцип навчання є одним із головних, це сприяє повнішому сприйняттю одержуваної інформації, а значить міцнішому засвоєнню знань. Працюючи з кожним завданням самостійно, в учнів з'являється можливість максимально прикласти свої здібності для його виконання, що сприяє якіснішому засвоєнню виучуваного матеріалу.

Однак зошит має і недоліки у порівнянні з записами безпосередньо на уроці у звичайному зошиті. Дітям часто легше сприйняти "руками", ніж "очима". Те, що дитина записує, відкладається в її пам'яті набагато міцніше ніж те, що вона бачить. [2]

Розділ 2. Експериментально-дослідницька частина

На уроці інформатики учні 3 класу працювали над логічними задачами різних видів. Я помітила, що не всі діти розуміють, як вирішити те чи інше логічне завдання, в них постійно виникали питання щодо правильності вирішення завдання, деякі учні взагалі не були зацікавлені в тому, щоб правильно розв'язати задачу. Тому в мене виникла необхідність перевірити рівень їхніх знань для того, щоб на подальших уроках навчити їх правильно працювати з даним видом роботи. На позаурочному занятті я запропонувала учням самостійно виконати 2 варіанти логічних завдань кожного типу:

1. Хто є хто?

1) Синій будинок вищий, ніж червоний, червоний вищий, ніж зелений. Який із цих трьох будинків найвищий, а який найнижчий?

2) У Лариси вдома ляльок більше, ніж у Катрусі, у Вікторії ляльок більше, ніж у Лариси. У кого з дівчаток ляльок найбільше, у кого найменше?

2. Круги Ейлера

1) Роздивись малюнок. Скільки груп предметів, зображених на ньому, можна виокремити? Обведи предмети по групах. Дай загальну назву кожній групі предметів. Якими між собою є поняття - назви предметів у межах однієї групи?



2) Чи правильно зображено співвідношення між обсягами наступних понять за допомогою кругів Ейлера? Якщо знайдеш помилки, то виправ їх олівцем.

а)

А - слони

В - люди

б) А - жіночий одяг

В - чоловічий одяг

в) А - риби

В - акули

3. Переливання

1) Як можна, маючи лише дві посудини місткістю 3 л та 5 л, набрати з крана лише 4 л води ?

2) Як за допомогою 7-літрового відра і 3-літрової банки налити в каструлю рівно 5 л води?

4. Зважування

1) Є 9 кг крупи та гирі 50 г і 200 г. Як зважити 2 кг крупи на шалькових терезах за допомогою 3 зважувань?

2) Серед 15 монет одна фальшива. Як, виконавши не більше ніж два зважування, визначити - легша чи важча вона за інші?

5. Істинні задачі

1) Один із трьох братів забруднив скатертину.

- Хто забруднив скатертину? - запитала бабуся.

- Василько не ставив пляму, - сказав Лесик, - це зробив Петрик.

- Це Василько заплямував скатертину, а не Лесик, - сказав Петрик.

- Не гнівайся, бабуню. Я знаю, що Петрик не міг цього зробити, це я забруднив скатертину, заперечив Василько.

З'ясувалося, що двоє хлопчиків двічі сказали правду, а один двічі збрехав. Хто поставив пляму?

2) Роздивись малюнок. В одному з кошиків лежить золоте яйце, яке знесла Курочка Ряба. Допоможи Дідові і Бабі знайти яйце, якщо відомо, що обидва підписи під кошиками або істинні, або хибні. Розфарбуй кошик, у якому лежить яйце.



6. Математичні ребуси

Однаковими літерами позначені однакові цифри:

1) КІС + КСІ = ІІІ;

2) ЛИС + ЛСИ = ИСЛ;

7. Задачі, які вирішуються з кінця

1) Лисиця Аліса і кіт Базиліо привели Буратіно на пустир і сказали: "Це Поле чудес. Якщо ввечері закопаєш тут золоті монети, то вранці виросте дерево, на якому буде втричі більше золотих монет. Потім зібрані монети можна знову закопати в землю і знову виросте дерево з монетами. Їх також стане втричі більше, ніж було до цього. Закопай свої монети, а ми охоронятимемо". За послуги лисиця та кіт попросили Буратіно після кожного врожаю віддавати їм по 9 монет. Подумавши трохи, Буратіно не погодився з їхніми умовами. Він сказав, що після двох врожаїв у нього зовсім не залишиться грошей. Скільки золотих монет було у Буратіно?

2) Сергія пригостили яблуками. Половину він з'їв, а решту, 4 яблука, віддав сестрі. Скільки яблук дали Сергію? [11]

Після того, як учні вирішили всі задачі, я проаналізувала відповіді і виявила, що учні розуміють не всі види логічних задач, а саме:



З завданнями виду "Істинні задачі" і "Зважування" успішно справилась менша половина учнів класу; завдання "Переливання" та "Математичні ребуси" правильно виконала половина учнів; логічні завдання виду "Хто є хто?", "Круги Ейлера" більшість учнів розв'язали правильно. Але жоден учень не зумів виконати всі завдання правильно.

Я поставила собі за мету досягти кращих результатів у логічному розвитку дітей, тому провела 2 позаурочних заняття, на яких приділила основну увагу логічним вправам. Діти з цікавістю прослухали та проспостерігали раціональні варіанти вирішення кожного типу логічних задач. Після цього я повторно запропонувала учням вирішити логічні задачі різних типів і отримала наступні результати:



Більша частина учнів успішно справилась з логічними завданнями, майже всі діти зрозуміли, як виконувати різні логічні завдання. В порівнянні з попередніми уроками, учні з цікавістю розв'язують задачі, питань щодо вирішення задач майже не виникає.

Я порівняла результати першої самостійної роботи дітей і результати робіт після проведення позакласних занять, на яких основну увагу приділила логічним вправам різних типів:



логічний мислення інформатика зошит

Особливо помітне підвищення рівня знань учнів в задачах типу "Істинні задачі", "Переливання", "Зважування", "Математичні ребуси".

Я лишилась задоволеною результатом проведеної роботи і зробила висновок, що логічне мислення в дітей розвивається шляхом пояснення найпростіших видів логічних завдань, і лише після того, як учні розуміють, як правильно вирішити те чи інше завдання простого типу, вони самостійно вирішують логічні завдання складних типів.

Висновки

То чи можна добитися того, щоб дитина стала розумнішою? Я вважаю, що так, звичайно! Якщо розвитком розумових здібностей займатися регулярно, так як і тренуватися в краснописі, розвитку сили, витривалості, якщо постійно займатися вирішенням логічних завдань, цікавих головоломок, то діти набувають навичок вирішення нестандартних завдань, не губляться у важких ситуаціях, діють активно, самостійно знаходять вірні рішення.

Роль інформатики в розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного.

Як навчати дітей знаходженню способу вирішення логічного завдання? Це питання - центральне в методиці навчання вирішення завдань у початковій школі. Для відповіді на нього можна запропонувати чимало практичних прийомів, що полегшують пошук способу рішення задачі.

Уміння вирішувати завдання є одним з основних показників рівня розвитку, глибини освоєння навчального матеріалу.

Повноцінний урок інформатики важко провести, не включивши в роботу завдання в зошиті з друкованою основою.

Переваги такого зошита незаперечні: системний підбір завдань, рівень складності яких поступово зростає; економія часу учня за рахунок виконання завдань безпосередньо на сторінках посібника, тобто на друкованій основі, і, як наслідок, можливість розв'язання більшого числа задач. Тут немає механічного поєднання підручника і звичайного шкільного зошита. Такі зошити не тільки інформативні, вони організовують самостійну роботу учня. Пропонуючи виконати ті або інші завдання на розлінійованому просторі, вони вимагають від учня особливої відповідальності за те, щоб написане слово було адекватне по значимості друкованому.

Як висновок, можу сказати, що логічне мислення лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, набуття знань, формування вмінь і навичок. Без мислення неможливе нормальне життя ні особистості, ні суспільства.



Список використаних джерел

1. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток сенсорних здібностей у дітей 5-7 років. - Т.: Богдан, 1998. - 118 с.

2. Бутенко А., Шалунова В. Некоторые методы решения логических задач - http://www.irinagorbunova.ucoz.ru/load/0-0-0-71-20э

3. Ващенко С. П. Розвиток логічного мислення молодших школярів. - http://hlebsool.donetskedu.com/ru/article/rozvitok-logichnogo-mislennya-molodshikh-shkolyari-2.html

4. Коршунова О. В. Інформатика 2-4 класи: Навчально-методичний посібник. - Х.: ФОП Співак Т. К., 2008. - 368 с.

5. Лихва А. В., Фастова Н. В. Логіка. 2, 3, 4 класи. Розробки занять - Х.: Вид. група "Основа", 2008. - 268с.

6. Люблинская А. А. Воспитателю о развитии ребенка. Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Просвещение, 1972. - 112 с.

7. Митник О. Логіка: 1, 2, 3 роки навчання - http://www. valentina.ucoz.ua/load/logika/3_klas/o_mitnik...4.../59-1-0-564

8. Тихоненко О. О. "Весела абетка" як засіб розвитку логічного мислення дошкільнят та молодших школярів. - Комп'ютер у школі та сім'ї. - К.: Фенікс, 2007 №7(63). - 56 с.

9. Тутор В. Программирование на различных языках программирования - http://proger.org.ua/index.php/algoritmy/18-tipy-logicheskikh-zadach-i-ikh-primery

10. Скворчевська О. В. Ігрові методики роботи з учнями 1-4 класів. - Х.: Вид. група "Основа", 2007. - 208 с.

11. Черновалова Н.Л. Логіка на уроках в початкових класах -http://www.moippo.mk.ua/attachments/article/224/_D0BCpdf.pdf

Размещено на Allbest.ru