Розробка широкодіапазонного генератора з використанням сучасної елементної бази

В_сс = 0,375 (ЗП_о + ЗП_д) = 0,375(4,697+0,4697) = 2,454; (41)

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання складають 75% від основної заробітної плати і приймаємо:

В_об = 0,75ЗП_о = 0,754,69 = 3,5227 грн.; (42)

Цехові витрати складають 35 % від суми основної заробітної плати і витрат на утримання та експлуатацію обладнання:

Ц_в = 0,35(ЗП_о+В_об) = 0,35(4,697+3,52) = 2,87 грн.; (43)

Цехова собівартість виробу сума витрат на матеріали, основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування, експлуатацію і утримання обладнання та цехові витрати:

С_ц = М+ЗП_о+ЗП_д+В_сс+В_об+Ц_в; (44)

С_ц = 29,406+4,697+0,4697+2,454+3,522+2,87 = 43,4187 грн;

Загальнозаводські витрати складають 37 % від суми основної заробітної плати і витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

З_з = (ЗП_о+В_об)0,37 =(4,607+3,5227) 0,37 = 3,041 грн.; (45)

Витрати на підготовку та освоєння виробництва складають 8 % від С_ц і З_з:

В_п = 0,08(С_ц+З_з) = 0,08(43,4187+3,041) = 3,716 грн.; (46)

Виробнича собівартість визначається сумою цехової собівартості, загальнозаводських відрахувань і витрат на підготовку виробництва:

С_пр = С_ц + З_з + В_п; (47)

С_пр = 43,4187+3,041+3,716 = 50,1757;

Розраховується величина позавиробничих витрат, які складають 2 % від С_пр:

П_в = С_пр0,02 = 50,17570,02 = 1,003514; (48)

Повну собівартість приладу визначаємо по формулі:

С_п = С_пр + П_в = 50,1757+1,003514 = 51,17921 грн.; (49)

Таблиця 18 - Калькуляція собівартості приладу.

Визначаємо оптову ціну приладу за такою формулою:

О_ц = С_п + С_пр, (50)

де О_ц - оптова ціна приладу, грн;

С_п - повна собівартість приладу, грн;

р - коефіцієнт, який враховує прибуток, р=0,25.

О_ц = 51,17921+51,179210,25 = 63,97401 гpн.

6. Заходи по охороні праці і техніці безпеки

6.1 Заходи по охороні праці і техніці безпеки при роботі по настроєнню та регулюванню функціонального генератору

Для запобігання випадків електротравматизму необхідно виконувати “Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в електронній промисловості”. В приміщеннях з струмопровідними підлогами робочі місця регулювальників повинні бути забезпечені ізолюючими підставками і гумовими діелектричними килимками, що задовольняють діючим “Правилам користування і випробування захисних засобів, які використовуються в електроустановках”.

Для забезпечення безпечних умов роботи є своєчасне навчання персоналу і проведення періодичного контролю знань. Робітники, при вступі на роботу, повинні бути проінструктовані по техніці безпеки і виробничої санітарії в об`ємі, необхідному для виконання робіт. До початку роботи весь обслуговуючий електровимірювальні установки персонал повинен добре вивчити експлуатаційні і технологічні інструкції по техніці безпеки і виробничої санітарії, які відображають особливості роботи, що виконується. Після цього робітник зобов`язаний на робочому місті вивчити прийоми безпечного виконання вимірювальних операцій. Перевіряти знання робітників необхідно перед допуском до самостійної роботи, а потім кожен рік. Крім того не рідше одного разу на 3 місяці всі робітники повинні проходити інструктаж по безпечним методам проведення вимірювань.

До настроювання і регулювання апаратури допускаються робітники, які пройшли медогляд і досягнули 18-річного віку, пройшли інструктаж на робочому місці і мають посвідчення про перевірку знань правил техніки безпеки, інструкцій і правил технічної експлуатації.

Регулювальник радіоапаратури повинен виконувати тільки ту роботу, яку доручив керівник групи. В бригаді повинно знаходитись не менше двох чоловік. Регулювальник радіоапаратури зобов`язаний тримати робоче місце в чистоті і порядку.

Перед початком роботи необхідно привести в порядок спец. одяг. Підготувати робоче місце:

перевірити справність інструменту, впевнитись в надійності ізоляції ручок інструмента;

провірити наявність, справність ізоляційного килимка і заземлення;

не загромаджувати робоче місце зайвими приладами та іншими власними деталями;

ознайомитись з технологічною документацією і правилами настроювальної апаратури (обладнання);

перевірити монтаж обладнання, що настроюється.

Під час роботи необхідно розташувати на робочому місці обладнання, що настроюється та контрольно-вимірювальні прилади таким чином, щоб забезпечувались: вільний доступ до ручок керування, до електрощита і зручність читання шкал приладів.

Заземлити чи занулити металеві корпуси обладнання, що настроюється і контрольно-вимірювальних приладів. Огляд зовнішнього стану вузлів і елементів обладнання, перевірка виконання (стану) його монтажу візуально за допомогою приладів (наприклад типу “Авометр”), усунення виявлених дефектів проводити при повністю відімкненому від електромережі і індивідуальних джерел живлення обладнанні.

При регулюванні радіоапаратури під напругою, слідкувати за тим, щоб не вразити себе і оточуючих електричним струмом і використовувати для цього засоби захисту діелектричні рукавиці і килимки. Якщо при регулюванні радіоапаратури виникає небезпека випадкового доторкання до струмоведучих частин, її необхідно на цей час вимкнути.

При заміні конденсаторів, особливо електролітичних, їх попередньо необхідно розрядити через опір.

Вимірювальні прилади при вимірюванні електричних величин забороняється тримати в руках, або на колінах. Вони повинні знаходитись на спеціальних підставках, або на столі регулювальника.

Забороняється користуватися приладами і захисними засобами з простроченим строком випробування. Несправні прилади необхідно негайно здати майстру для ремонту і випробування.

Дроти вимірювальних приладів повинні мати спеціальні затискачі, щупи. Вмикати електричні установки, вимірювальні прилади і т.д. тільки в ту мережу живлення, для якої вони призначені.

Щоб запобігти враженню електричним струмом, необхідно бачити сигнал (індикаторна лампа, таблиця) про вмикання напруги, не пробувати наявність напруги пальцем або викруткою; не працювати з несправним блокуванням, не відмикати елементи, що блокують; відкриті струмоведучі дроти і монтаж повинні бути добре видні; не залишати ввімкнену апаратуру більше чим на той час, який необхідний для регулювання і настроювання.

Залишаючи робоче місце, потрібно вимкнути апаратуру і обладнання. Не робити перепайок на ввімкненій апаратурі: можливий пробій паяльника і травмування регулювальника, а також пошкодження апаратури. Необхідно тримати руки завжди сухими, при регулюванні на ввімкненій апаратурі, операції настроювання здійснювати однією рукою. Вмикати і вимикати напругу потрібно вимикачем, розташованим на пультах і панелях керування. Заземляти корпуса переносних вимірювальних приладів до вмикання обладнання, від`єднувати дріт захисного заземлення при відключенні приладів в останню чергу.

По закінченні роботи необхідно вимкнути живлення; доповісти керівнику групи про закінчення роботи; привести в порядок робоче місце; скласти в певне місце інструмент і пристосування.

6.2 Розрахунок освітленості робочого місця

Для розрахунку освітленості дільниці необхідні слідуючи данні:

довжина дільниці А=10 м

ширина дільниці В=5 м

висота приміщення Н=4,5 м.

Розрахунок проводиться у такій послідовності:

Визначається розрахункова висота по формулі:

h = H - h_p; (50)

де h_p - висота стола, на якому проводиться регулювальні роботи.

Приймається h_p = 1 м, тоді h = 4,5-1=3,5 м;

Визначається індекс приміщення по формулі:

J = AB/ h (A+B); (51)

J = 105/ 3,5(10+5) = 0,95.

Коефіцієнт нерівномірності освітлення приймається рівним: Z=1,2.

Коефіцієнт використання світлового потоку приймається рівним: r = 0,5.

Нормоване освітлення дорівнює Е = 300 лк.

При розрахунку люмінесцентного освітлення світловий потік вибраної лампи Ф_л відомий (для лампи 40 Ф_л = 2340 лк). Вибирається кількість ламп у світильнику n =2.

Визначається необхідна кількість світильників:

N = EК_зSZ /(nФ_лr), (52)

де n кількість ламп N = у світильнику;

S площина дільниці;

r коефіцієнт використання світлового потоку;

Z коефіцієнт нерівномірності освітлення;

Ф_л світловий потік;

К_з коефіцієнт запасу (приймається 1,6).

N = 3001,6501,2/(223400,5) = 12 шт.

Графічне умовне зображення розташування робочих місць на дільниці збирання генераторів показано на рисунку 11.

Рисунок - 11. Графічне умовне зображення розташування робочих місць на дільниці збирання генераторів.

Висновки

Виконавши дану дипломну роботу можна зробити такі висновки:

Більшість активних елементів схеми - інтегральні мікросхеми. Задаючий генератор побудований на мікросхемі ОП (К574УД1Б), яка має добрий діапазон частот, що генеруються та велику швидкість наростання вихідної напруги. Компаратор побудований на мікросхемі типу К155ЛА3. Її основна перевага - малий час затримки.

Формувач напруги синусоїдальної форми побудований на польовому транзисторі типу КП303А. Це дозволяє одержати синусоїдальний сигнал з досить малими нелінійними спотвореннями.

Розширити можливості даного функціонального генератора дозволило введення в схему приладу регулятора амплітуди сигналу генерації. Також доцільним було введення каскаду, який дає одиночні імпульси з регулюванням їх тривалості.

Враховуючи особливості живлення вибраних каскадів, використовується двуполярне джерело живлення. Для підвищення стабілізації живлення і зменшення габаритів приладу використані два стабілізатори типу КР142ЕН8Б та КР142ЕН8Б (-).

Монтаж радіоелементів виконаний на односторонньому фольгованому склотекстоліті розмірами 150 х 100. Галетні перемикачі кріпляться до стінок приладу.

Розроблений функціональний генератор має технічні характеристики, що відповідають ТЗ, невелику масу і розміри та порівняно просту настройку та ремонт.