Конструкція монітора повинна забезпечувати можливість фронтального спостереження екрану шляхом повороту корпусу в горизонтальній площині навколо вертикальної осі в межах плюс-мінус 30 градусів і у вертикальній площині навколо горизонтальної осі в межах плюс-мінус 30 градусів з фіксацією в заданому положенні.

Для забезпечення надійності прочитання інформації при відповідному ступені комфортності її сприйняття повинні бути визначені оптимальні і допустимі діапазони візуальних ергономічних параметрів.

При роботі на персональному комп'ютері найважча ситуація пов'язана з полями випромінювань дуже низьких частот, які здатні викликати біологічні ефекти при дії на живі організми. Знайдено що поля з частотою близько 60 Гц можуть ініціювати зміни в клітках тварин (аж до порушення синтезу ДНК). Тому для захисту від цього виду випромінювань використовуються наступні рекомендації:

1. застосовуються відеоадаптери з високим дозволом і частотою оновлення екрану не нижче за 70-80 Гц.

2. застосовуються монітори відповідні стандарту MPR II, а також ТСО-99.

Сильне електростатичне поле шкідливе для людського організму. На відстані 50см вплив електростатичного поля зменшується до безпечного для людини рівня. Застосування спеціальних захисних фільтрів дозволяє звести його до нуля.

Але при роботі монітора електризується не тільки його екран, але і повітря в приміщенні.

Причому набуває він позитивний заряд, а позитивно наелектризовані молекули кисню не сприймається організмом як кисень і не тільки примушують легені працювати даремно, але приносять в легкі мікроскопічні частинки пилу.

Для захисту службовців застосовується:

1. екран монітора, що має антистатичну поверхню, що виключає притягання пилу.

2. часте провітрювання приміщення.

При експлуатації монітор комп'ютера випромінює м'яке рентгенівське випромінювання. Небезпека цього виду випромінювання пов'язана з його здатністю проникати в тіло людини на глибину 1-2 см і вражати поверхневий шкірний покрив. Для безпечної роботи службовцю необхідно знаходитися на відстані не менше 30см від екрану дисплея. Реально в офісі службовці знаходяться на відстані більш ніж 30см від екрану дисплея.

Штучне освітлення (див. Рис. 4.2) в приміщеннях експлуатації моніторів повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, у випадках переважної роботи з документами, допускається застосування комбінованого освітлення. Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300-500 лк. (мінімальний розмір об'єкту розрізнення, товщина штриха букви - 0.3 мм, звідси розряд зорової роботи - робота високої точності).



Рис. 4.2. Штучне освітлення освітлення

Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення не повинне створювати відблисків поверхні екрану і збільшувати освітленість екрану більше 300 лк.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватися переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. При установці відображеного освітлення виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю до 250 Вт.

Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках місцевого освітлення.

Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривистих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, паралель лінії зору користувача при рядному розташуванні моніторів. При периметральному розташуванні комп'ютерів лінії світильників повинні знаходитися ближче до переднього краю, зверненого до оператора.

Для забезпечення нормованих значень освітленості в приміщеннях використовування моніторів слід проводити чищення стекол віконних рам і світильників не рідше двох разів на рік і проводити своєчасну заміну ламп, що перегоріли.

Клавіатуру та "мишу" потрібно розмістити паралельно верхній частині тулуба. Відстань від краю стола до клавіатури повинна складати від 5 в 10см. Рекомендується встановити монітор так, щоб зображення на моніторі було видиме без повороту голови або тулуба.

Джерелами шуму на підприємствах є самі обчислювальні машини (вбудовані в стійки ЕОМ вентилятори, принтери і т.д.), центральна система вентиляції і кондиціонування повітря і інше устаткування.

У виробничих приміщеннях рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати значень, встановлених для даних видів робіт санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях. При виконанні основної роботи рівень шуму на робочому місці не повинен перевищувати 50дБА.

У приміщеннях, де працюють інженерно-технічні працівники, що здійснюють лабораторний, аналітичний або вимірювальний контроль, рівень шуму не повинен перевищувати 60 дБА. Шумне устаткування, рівні шуму якого перевищують нормовані, повинне знаходитися поза приміщенням. Шум в машинних залах знижують, ослабляючи шуми самих джерел і спеціальними архітектурно-будівельними рішеннями.

Додатковими заходами щодо шумогасіння в машинних залах можуть бути:

· пристрій підвісної стелі, яка служить звукопоглинальним екраном;

· використання звукопоглинальних матеріалів з максимальними коефіцієнтами звукопоглинання у області частот 63-8000 Гц для обробки приміщень;

· зменшення площі скляних огорож і віконних отворів;

· установка особливо шумлячих пристроїв на пружні (повстяні і т.п.) прокладки;

· використання на робочих місцях звукогасячих екранів;

· використання однотонних завіс з щільної тканини, підвішених в складку на відстані 15-20 см від огорожі.

Ширина завіси повинна бути в 2 рази більше ширини вікна.

Мікрокліматичні параметри виробничого середовища - це поєднання температури, відносної вогкості і швидкості повітря.

Ці параметри в значній мірі впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття, здоров'я, а також і на надійність роботи обчислювальної техніки. Причому у виробничих умовах характерна сумарна дія мікрокліматичних параметрів.

Великий вплив на мікроклімат в приміщеннях підприємств роблять джерела теплоти, прилади освітлення, обслуговуючий персонал, а також сонячна радіація.

З метою створення нормальних умов для персоналу підприємства встановлені норми виробничого мікроклімату. У виробничих приміщеннях температура, відносна вогкість і швидкість руху повітря на робочих місцях повинні відповідати діючим санітарним нормам мікроклімату у виробничих приміщень.

Для підтримки відповідних мікрокліматичних параметрів на підприємствах використовуються системи опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря в приміщеннях.

Система опалювання забезпечує достатнє постійне і рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях в холодний період року, а також пожежну і вибухонебезпечність. При цьому коливання температури протягом доби не повинні перевищувати 2-3С; у горизонтальному напрямі - 2С на кожен метр довжини, у вертикальному - 1С на кожен метр висоти приміщення. Систему опалювання розраховують на відшкодування втрат тепла через захищаючі конструкції будівлі, на нагрів проникаючого холодного повітря в приміщення і поступаючих ззовні матеріалів і устаткування.

Для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів і чистоти повітря в машинних залах і інших приміщеннях підприємства застосовують вентиляцію. Проектування системи вентиляції припускає визначення витрати повітря для вентиляції машинного залу і охолоджування ПК, складання принципової схеми вентиляції машинного залу і аеродинамічного розрахунку повітроходів, вибір повітрозабірних і повітророзподільних пристроїв.

У приміщеннях підприємства необхідно забезпечити притоку свіжого повітря, кількість якого визначається техніко-економічним розрахунком і вибором системи вентиляції. Розрахунок слід проводити по тепловиділенням від машин, людей, сонячної радіації і зовнішнього освітлення. Мінімальна витрата повітря визначається з розрахунку 50-60 м³/ч на одного працюючого.

Система кондиціонування повітря призначена для підтримки постійної температури, вогкості і очищення повітря від забруднення в машинних залах і інших приміщеннях підприємства. При цьому основною задачею установки кондиціонування повітря є підтримка параметрів повітряного середовища в допустимих межах, що забезпечують надійну роботу ПК, тривале зберігання носіїв інформації і комфортні умови для персоналу.

В даний час найбільше поширення набули 2 типи систем охолоджування і кондиціонування повітря на підприємствах - роздільні і суміщені, в яких використовуються автономні і неавтономні кондиціонери.

Системи роздільного типу є пристроями кондиціонування повітря з двома зонами регулювання, призначеними відповідно для забезпечення технічних засобів охолодженим повітрям і машинного залу - свіжим кондиціонованим повітрям (доцільно використовувати на підприємствах великої потужності). А в системі кондиціонування суміщеного типу повітря одночасно подається в машинний зал і для охолоджування обчислювальної техніки.

Комп'ютер є електричним пристроєм з напругою живлення 220/380 В трифазній чотирьохдротяній мережі із заземленою нейтраллю.

У моніторі використовується напруга в декілька десятків кіловольт. Щоб уникнути ураження електричним струмом, виникнення пожежі і пошкодження комп'ютера слід дотримувати наступні заходи безпеки:

· забороняється включати комп'ютер і периферію із знятою кришкою;

· забороняється експлуатація комп'ютера з несправним шнуром живлення;

· забороняється підключати до комп'ютера периферійні пристрої при включеному живленні;

· забороняється експлуатація комп'ютера в приміщенні з високою вогкістю або сильно забрудненим повітрям;

· при експлуатації вимагається вжити заходи, що виключають удари і падіння комп'ютера;

· не залишати без нагляду працюючий комп'ютер;

· не допускається попадання всередину комп'ютера і периферії сторонніх предметів, рідин і сипких речовин;

· не допускаються перегини, передавлювання і натягнення живлячих кабелів;

· не допускається встановлювати комп'ютер поблизу джерел тепла;

· не допускається закриття вентиляційних отворів комп'ютера і периферії.

Для забезпечення електробезпеки при монтажі, наладці і роботі з мережею необхідно звернути особливу увагу на створення захисних заходів від попадання користувачів і обслуговуючого персоналу під напругу, для запобігання електротравматизму при роботі з мережею.

На робочому місці необхідна наявність занулення. Електроживлення робочого місця повинне бути підключене через рубильник, встановлений в місці, зручному для швидкого відключення живлення робочого місця, а також повинно бути вжито заходам для знеструмлення робочого місця в аварійних режимах.

Висновки

В дипломному проекті наведено теоретичні аспекти планування та розробки локальної обчислювальної мережі для державного підприємства „Інформаційний центр” та для її філії в місті Черкаси. Мережа розрахована на 66 комп'ютерів, але ця кількість може збільшуватися. Мережу підтримує 4 потужних сервери (по 2 сервери на приміщення), 2 маршрутизатора (по 1 маршрутизатору на приміщення), 2 маршрутизатора з точками доступу Wi-Fi (по 1 маршрутизатору на приміщення). Також до мережі підключено периферійне обладнання із загальним доступом користувачів через мережу і Wi-Fi. В даній мережі було використано топологію «розширена зірка».

Всі робочі станції, крім комп'ютера директора і юриста, мають майже однакові характеристики. Вони всі сучасного типу і можуть виконувати поставлену їм задачу.

Проектування мережі в CISCO packet tracer дало змогу детальніше спроектувати мережу за допомогою налаштування характеристик робочих станцій, комутаторів, маршрутизаторів, створення віртуальних мереж та отримати детальну інформацію при тестуванні мережі за допомогою різних протоколів в програмі.

На закупівлю апаратного забезпечення мережі буде витрачено 1446048,65грн, на роботу при прокладанні мережі - 386,28грн, на проектування мережі буде витрачено 420,00грн.

Список використаних джерел

1. Богданов А.В., Корхов В.В., Мареев В.В., Станкова Е.Н. : «Архітектури й топології багатопроцесорних обчислювальних систем. Курс лекцій»: Навчальний посібник / А.В. Богданов, В.В. Корхов, В.В. Мареев, Е.Н. Станкова.- М. «ІНСТИТУТ», 2004.- 176 с

2. Швиденко М.З., Матус Ю.В.: Комп'ютерні мережні технології. / Навч.-метод. Посібник/ М.З. Швиденко, Ю.В. Матус - Київ. - ТОВ “Авета”, - 2008. - 524 с.

3. Крейг Хант : Персональні комп'ютери в мережах TCP / IP: Підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів/ Крейг Хант; перев. з англ. - BHV-Київ, 2007. - 463с.

4. Николайчук Я.М.: «Проектування спеціалізованих комп'ютерних систем»: Навчальний посібник/ Я.М. Николайчук: Київ: Навчальна книга, 2010. - 383с.

5. Edraw Review 2015 - TopTenREVIEW S

6. TelePresence -- обзор - Cisco Systems

7. ДП Iнформацiйний Центр Мiнiстерства юстицiї України

8. Мережі Ethernet й Fast Ethernet

9. Комп'ютерні мережі - топологія комп'ютерних мереж

Размещено на Allbest.ru