Проектування локальної мережі для "Інформаційного центру"
Розробки локальної обчислювальної мережі для підприємства з використанням обладнання Cisco. Її тестування та налагодження в програмі Packet Tracer. Визначення програмного забезпечення та обладнання. Топологічна схема мережі. Розподіл адресного простору.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.07.2015 |
Размер файла | 2,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Теоретична частина
- 1.1 Планування мережі
- 1.2 Типові топології
- 1.3 Стандарти технології Ethernet
- 1.4 Фізичне середовище передачі даних
- 1.5 Мережеве обладнання
- 1.6 Периферійне обладнання
- 1.7 Програмне забезпечення для проектування мережі
- 1.7.1 Microsoft VISIO
- 1.7.2 EDraw
- 1.7.3 CISCO Packet Tracer
- 2. Практична частина
- 2.1 Опис підприємства
- 2.2 Структура мережі
- 2.3 Аналіз мережі
- 2.4 Конфігурація робочих станцій
- 2.5 Конфігурація серверів
- 2.6 Прокладання кабелю
- 2.6.1 Використаний інструмент
- 2.7 Мережеве обладнання для прокладання мережі
- 2.8 Топологічна схема мережі
- 2.9 Розподіл адресного простору
- 2.10 Структура мережі з додатковим обладнанням
- 2.11 Симуляція роботи локальної обчислювальної мережі
- 3. Економічна частина
- 4. Безпека життєдіяльності та правила техніки безпеки
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
На сьогоднішній день майже кожне підприємство так чи інакше пов'язане з обчислювальними машинами. Це зумовлено тим, що обчислювальна техніка полегшує роботу в різних сферах і тим самим підвищує продуктивність підприємств. Але щоб отримати цю продуктивність, треба правильно реалізувати її можливості. Наприклад об'єднати комп'ютери в локальну обчислювальну мережу, що дасть можливість поєднати між собою підрозділи підприємства і тим самим полегшити обмін файлами між робітниками, або ж об'єднати філії одного підприємства, які розташовані на великій відстані один від одного, між собою через VPN канал і тим самим надати можливість обмінюватися даними між локальними мережами.
VPN -- це логічна мережа, створена поверх інших мереж, на базі загальнодоступних або віртуальних каналів інших мереж (Інтернет). Безпека передавання пакетів через загальнодоступні мережі може реалізуватися за допомогою шифрування, внаслідок чого створюється закритий для сторонніх канал обміну інформацією. VPN дозволяє об'єднати, наприклад, декілька географічно віддалених мереж організації в єдину мережу з використанням для зв'язку між ними непідконтрольних каналів.
Перевагою локальної обчислювальної мережі є економічна складова - це пов'язано з тим, що є можливість спільно використовувати периферійні пристрої. Наприклад, досить підключити принтер до маршрутизатора, налаштувати його як мережевий, і всі користувачі зможуть роздруковувати на ньому документи.
Wi-Fi дозволить прокласти мережу в місцях, де це неможливо зробити, а також дозволить прокласти мережу без прокладання кабелю, що може в свою чергу зменшити вартість мережі.
Метою дипломного проекту є зробити проект локальної мережі для «Інформаційного центру» з використанням обладнання Cisco та тестуванням та налагодженням мережі в програмі CISCO Packet Tracer.
Використання CISCO обладнання надасть змогу отримати максимальний захист мережі, а також зробити мережу гнучкою, через використання спеціалізованих команд, які можуть створювати VLAN всередині локальної мережі, забороняти або надавати доступ до Інтернет ресурсів тощо.
1. Теоретична частина
1.1 Планування мережі
Комп'ютерна мережа -- система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа -- це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання.
Комп'ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп'ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.
Основним призначенням комп'ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі.
Всі комп'ютери, що підключені до мережі і безпосередньо беруть участь в обміні даними, вважаються вузлами. Вузли можуть приймати і відправляти повідомлення по мережі. Роль комп'ютера в мережі визначається програмним забезпеченням. Сервери - це вузли зі встановленим програмним забезпеченням, що дозволяє надавати іншим мережевим вузлам інформацію (наприклад, доступ до електронної пошти або веб-сторінок). Для роботи кожної служби необхідне окреме серверне програмне забезпечення. Наприклад, для роботи веб-служб в мережі на вузлі повинно бути встановлено ПО веб-сервера. Клієнти - це комп'ютерні вузли зі встановленим програмним забезпеченням, що дозволяє запрошувати і відображати отриману з сервера інформацію. Прикладом клієнтського програмного забезпечення є веб-оглядач, наприклад, Google Chrome.
Для об'єднання комп'ютерів у мережу необхідне спеціальне мережеве обладнання та програмне забезпечення. З обладнання до компонентів мережі крім власне комп'ютерів (робочих станцій і серверів) відносяться кабелі з конструкціями для їх прокладання та відповідними кабельними роз'ємами, комутатори, мережеві карти.
При виборі мережевого устаткування треба враховувати безліч чинників, зокрема:
· рівень стандартизації устаткування і його сумісність з найпоширенішими програмними засобами;
· швидкість передачі інформації і можливість її подальшого збільшення;
· можливі топології мережі і їх комбінації (шина, зірка, кільце);
· дозволені типи кабелю мережі, його максимальну довжину, захищеність від перешкод;
· аналіз сумісності використовуваного устаткування;
· вартість і технічні характеристики конкретних апаратних засобів.
Для створення мережі слід вибрати кабель який буде найбільше задовольняти потреби мережі. При виборі кабелю треба враховувати в першу чергу необхідну довжину, а також захищеність від зовнішніх перешкод і рівень власних випромінювань. При великій довжині мережі і необхідності забезпечити секретність в передачі даних або високому рівні перешкод в приміщенні .
1.2 Типові топології
При розробці мережі першим питанням, яке потрібно вирішити - це питання топології. Щоб вирішити це питання потрібно врахувати кількість інформації, яка буду передаватися, кількість робочих станцій, а також відстань між ними, поділ мережі на сегменти тощо. Якщо проаналізувати всю цю інформацію, то можна досягти максимальної продуктивності мережі і не витратити на неї зайві гроші.
Існують три основні види топології: зірка, кільце, шина. Також існує багато їх модифікацій. Робочі станції тут виступають вузлами, а кабель - з'єднанням.
Для підприємства було обрано «розширену зірку». «Розширена зірка» відрізняється від «зірки» такими характеристиками:
· вихід з ладу однієї робочої станції не відбивається на роботі всієї мережі в цілому;
· хороша масштабованість мережі;
· легкий пошук несправностей і обривів в мережі;
· висока продуктивність мережі (за умови правильного проектування);
· гнучкі можливості адміністрування.
Робочі станції одного кабінету будуть об'єднуватися комутатором/маршрутизатором, а всі комутатори/маршрутизатори будуть під'єднуватися до сервера. Головною перевагою даної топології є надійність та велика кількість приєднаних робочих станцій. Приклад топології «розширена зірка» наведений на Рис. 1.1.
Рис. 1.1. «Розширена зірка»
1.3 Стандарти технології Ethernet
Ethernet -- базова технологія локальних обчислювальних мереж з комутацією пакетів, що використовує протокол CSMA/CD (множинний доступ з контролем несучої та виявленням колізій). Цей протокол дозволяє в кожний момент часу лише один сеанс передачі в логічному сегменті мережі. При появі двох і більше сеансів передачі одночасно виникає колізія, яка фіксується станцією, що ініціює передачу. Станція аварійно зупиняє процес і очікує закінчення поточного сеансу передачі, а потім знову намагається повторити передачу. Стандарти Ethernet наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Стандарти Ethernet
Стандарт |
Опис |
|
Ethernet 1000Base-T |
Швидкість передачі даних: 1000Мбіт/сек. Тип кабелю: UTP категорії 5e і вище. Максимальна довжина сегмента: 100 метрів. Тип роз'єму : RJ45. |
|
Ethernet 1000Base-CX |
Швидкість передачі даних: 1000 Мбіт/сек. Тип кабелю: STP 150 Ом. Максимальна довжина сегмента: 25 метрів. Тип роз'єму : DB 9. |
|
Ethernet 1000Base-LX |
Швидкість передачі даних: 1000 Мбіт/сек. Тип кабелю: волоконно-оптичний. Тип використовуваного волокна: одномодовий кабель 10/125 1310/1550 нм; багатомодовий кабель 50/125 1300 нм. Максимальна довжина лінії зв'язку: одномодовий кабель 5000 метрів; багатомодовий кабель 550 метрів. Тип роз'єму : SC, ST. |
|
Ethernet 1000Base-SX |
Швидкість передачі даних: 1000 Мбіт/сек. Тип кабелю: : волоконно-оптичний. Тип волокна: одномодовий кабель 62.5/125 850/1300 нм; багатомодовий кабель 50/125 850/1300 нм. Максимальна довжина зв'язку: 550 метрів. Тип роз'єму : SC, ST. |
Головна ідея розробників технології Fast Ethernet полягає в тому, що існує і існуватиме вельми багато мереж, в яких висока швидкість магістралі і можливість призначення пакетам пріоритетів в комутаторах будуть цілком достатня для забезпечення якості транспортного обслуговування всіх клієнтів мережі. І лише в тих окремих випадках, коли і магістраль достатньо завантажена, і вимоги до якості обслуговування дуже жорсткі, потрібно застосовувати технологію ATM (англ. AsynchronousTransferMode -- асинхронний спосіб передачі даних), яка дійсно за рахунок високої технічної складності дає гарантії якості обслуговування для всіх основних видів трафіку.
1.4 Фізичне середовище передачі даних
Для об'єднання в локальну мережау за допомогою кабелю використовують такі типи кабелів: вита пара, оптоволокно. Також для передачі інформації використовують супутники.
На даний час вита пара (див. Рис. 1.2) є найпоширенішою і представляє собою чотири звитих пари проводів, які покриті пластиковою ізоляцією, яка захищає від механічних пошкоджень.
У нормальних умовах вита пара підтримує швидкість передачі даних від 10 до 100 Мбіт/с і на відстані до 100 метрів. Однак ряд факторів може суттєво знизити швидкість передачі даних, зокрема, втрата даних, перехресне з`єднання і вплив електромагнітного випромінення. Взаємопроникнення знищується шляхом скручування проводів.
Рис. 1.2. Вита пара
Для зменшення впливу електричних і магнітних полів застосовується екранування. Але після екранування витої пари в значній мірі збільшується затухання сигналу. Під затуханням сигналу розуміють його послаблення при передачі із однієї точки мережі в іншу. Екранування змінює опір, індуктивність і ємність таким чином, що лінія стає схильною до втрат даних. Подібні втрати можуть зробити виту пару небажаним та ненадійним середовищем передачі. А для збільшення відстані застосовують репітери.
В залежності від захисту кабелю виту пару поділяють на:
· неекранована вита пара (UTP -- Unshieldedtwistedpair);
· екранована вита пара (STP -- Shieldedtwistedpair);
· фольгова на вита пара (FTP -- Foiledtwistedpair);
· фольгована екранована вита пара (SFTP -- ShieldedFoiledtwistedpair).
Вита пара підключається за допомогою конектора RJ-45(див. Рис. 1.3).
Рис. 1.3. Конектор RJ-45
Оптоволоконний кабель (див. Рис. 1.4) - це кабель на основі волоконних світловодів, призначений для передачі оптичних сигналів в лініях зв'язку.
Рис. 1.4. Оптичноволоконний кабель
Конструкція кабелю визначається його призначенням і місцем прокладки: від найпростішої (оболонка, пластикові трубки з волокнами) до багатошарової (наприклад, підводний комунікаційний кабель), що містить зміцнюючі і захисні елементи.
Оптоволоконний кабель складається з таких елементів :
· центральний силовий елемент - несучий трос, пруток зі склопластику або металу, покритого поліетиленовою оболонкою. Служить для центрування трубок - модулів;
· нитки - світлопроводи - двошарові скляні або пластикові волокна, можливо, покриті одним або двома шарами лаку. Шар лаку оберігає волокна від пошкоджень і служить для кольорового маркування волокон;
· трубки - модулі - пластикові трубки, що містять нитки - світлопроводи і заповнені гідрофобним гелем. Кількість трубок варіюється від 1 і більше, кількість волокон в трубці - від 4 до 12, загальне число волокон в кабелі - від 8 до 144 (часто 32, 48, 64). Для збереження габаритних розмірів кабелю при малому числі волокон замість трубок можуть вкладатися чорні заглушки;
· обплетення трубок - обплітає трубки плівка, стягнута нитками і змочена гідрофобним гелем. Володіє демпфірувальними властивостями і призначена для зниження тертя всередині кабелю, додаткового захисту від вологи, утримання гидрофобной рідини в просторі між модулями та інші;
· перший захисний шар (може бути відсутнім). Шар представлений тонкою внутрішньою оболонкою з поліетилену, призначеної для додаткового захисту від вологи;
· другий захисний шар. Шар складається з кевларових ниток або броні.
Броня - прямокутний пруток, вироблений зі сталі (імпортний кабель), цвяхового заліза (вітчизняний кабель) або склопластику (такого ж, як у центрального силового елемента). Кевлар відрізняється малою вагою і має допустиме розтягуюче зусилля 6 ... 9 кН). Призначення кевлара: виконання ролі троса в місцях, де неприпустимо виникнення наведень, наприклад, вздовж залізничних колій (контактний провід, потужність до 27.5 кВ); сприйняття вітрового навантаження. Призначення броні: захист кабелю, укладеного в грунт без захисту у вигляді пластикової труби, кабельної каналізації або ін.);
· третій захисний шар (може бути відсутнім). Шар являє собою поліетиленову плівку і деяка кількість гідрофобного гелю, призначений для додаткового захисту від вологи;
· четвертий захисний шар. Шар являє собою товсту і м'яку оболонку з поліетилену, призначений для захисту внутрішніх шарів від впливу навколишнього середовища.
Зовнішній діаметр оболонки оптичного-волокна зазвичай стандартний - 125 мкм. Оптоволокно маркується залежно від співвідношення розміру сердечника і оболонки . Наприклад: 9 / 125 , 50 / 125 , 62,5 / 125 .
Передача даних здійснюється за допомогою випромінювання і прийому оптичного сигналу спеціальним обладнанням, встановленим на обох кінцях кабелю, яке називається кінцевим обладнанням. З його допомогою можливо перетворення оптичних сигналів в електричні, і навпаки.
Оптоволокно підключається за допомогою LC(див. Рис. 1.5).
Рис. 1.5. Конектор LС
1.5 Мережеве обладнання
Мережеве обладнання - це обладнання призначене для побудови мережі, воно поділяється на активне обладнання і пасивне обладнання. До активного обладнання відносять пристрої, які мають свій «інтелект», а саме: маршрутизатори, комутатори, а до пасивного відносять обладнання, яке не має «інтелекту»: кабелі, репітери, патч - панелі, серверні шафи і стійки.
Для прокладання мережі було використовується кероване CISCO обладнання. Що дає змогу налаштовувати його з будь-якої точки локальної мережі.
На Рис. 1.6 зображено маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5, а в таблиці 1.2 наведено його характеристики.
Рис. 1.6 Маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5
Таблиця 1.2 Характеристики маршрутизатора Cisco SB RV215W-E-K9-G5
№ |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
WAN-порт |
Ethernet |
|
2 |
Інтерфейси |
4 x LAN 10/100 Fast Ethernet 1 x WAN 10/100 Fast Ethernet |
|
3 |
Бездротові можливості |
IEEE 802.11n, IEEE 802.11g, IEEE 802.11b |
|
4 |
Підтримка протоколів |
PPPoE, IPsec, L2TP, PPTP |
|
5 |
Швидкість LAN портів |
100 Мбіт/с |
|
6 |
СкоростьWi-Fi |
150 Мбіт/с |
|
7 |
Частота роботиWi-Fi |
2.4 ГГц |
|
8 |
Кількість антен |
2 |
|
9 |
Конструкція антен |
Вбудовані |
На Рис. 1.7 зображено комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5, а в таблиці 1.3 наведено його характеристики.
Рис. 1.7. Комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5
Таблиця 1.3 Характеристики комутатора Cisco SB SRW208-K9-G5
№ |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
Порти |
8 x Fast Ethernet (10/100 Мбіт/с) |
|
2 |
Можливість віддаленого управління |
Керований |
|
3 |
Підтримка PoE |
Відсутня |
|
4 |
Додаткові можливості |
Керовані VLAN; таблиця 8000 MAC-адресів; подвійний стек протоколів IPv6 та IPv4; оновлення ПЗ через браузер |
|
5 |
Габарити і вага |
27.9 x 4.5 x 17 см, 1 кг |
На Рис. 1.8 зображено комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EU, а в таблиці 1.4 наведено його характеристики.
Рис. 1.8. Комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EU
Таблиця 1.4 Характеристики комутатора Cisco SB SRW2016-K9-EU
№ |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
Порти |
2 x SFP (mini-GBIC), 16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбіт/с) |
|
2 |
Можливість віддаленого управління |
Керований |
|
3 |
Підтримка PoE |
Відсутня |
|
4 |
Додаткові можливості |
Таблиця 8000 MAC-адресів; таблиця 64 VLAN-адресів |
|
5 |
Габарити і вага |
43 x 4.5 x 35 см, 3.31 кг |
На Рис. 1.9 зображено маршрутизатор Cisco SB RV016-G5, а в таблиці 1.5 наведено його характеристики.
Рис. 1.9. Маршрутизатор Cisco SB RV016-G5
Таблиця 1.5 Характеристики маршрутизатора Cisco SB RV016-G5
№ |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
Порти |
16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбіт/с) |
|
2 |
Можливість віддаленого управління |
Керований |
|
3 |
Підтримка VPN тунелів |
Присутня |
|
4 |
Додаткові можливості |
Підтримка протоколів PPPoE, IPsec, L2TP, PPTP; Шифрування DES, 3DES AES: AES-128, AES-192, AES-256HTTPS; 100 IPsec тунелів; 50 QuickVPN тунелів |
|
5 |
Габарити і вага |
279 x 44 x 241 мм |
1.6 Периферійне обладнання
Периферійний пристрій -- частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.
Периферійні пристрої мають власне керування і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку.
Основне призначення ПП -- забезпечити надходження в ПК із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ПК у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на інший ПК, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ПК.
На Рис. 1.10 зображено БФП Хerox WorkCentre 3045NI, а в таблиці 1.6 наведено його характеристики.
Рис. 1.10. Xerox WorkCentre 3045NI
Таблиця 1.6 Характеристики Xerox WorkCentre 3045NI
№. |
Найменування |
Характеристики |
|
1 |
Інтерфейс |
USB 2.0, 10/100Base-T Ethernet, Wi-Fi |
|
2 |
Технологія друку |
Лазерний друк |
|
3 |
Максимальне розширення друку |
1200 x 1200 dpi |
|
4 |
Формат |
А4 |
|
5 |
Розміри |
410 x 389 x 318 |
На Рис. 1.11 зображено принтер HP LaserJet Pro M201dw, а в таблиці 1.7 наведено його характеристики.
Рис. 1.11. HP LaserJet Pro M201dw
Таблиця 1.7 Характеристики HP LaserJet Pro M201dw
№ |
Найменування |
Характеристики |
|
1 |
Інтерфейс |
Hi-Speed USB 2.0, Ethernet 10/100, Wi-Fi 802.11b/g/n |
|
2 |
Технологія друку |
Лазерний друк |
|
3 |
Максимальне розширення друку |
600x600 dpi |
|
4 |
Формат |
А4 |
|
5 |
Розміри |
383 х 282 х 251 |
1.7 Програмне забезпечення для проектування мережі
В дипломному проекті, для проектування локальної обчислювальної мережі використовувалось програми - Microsoft VISIO, EDraw та CISCO Packet Tracer.
1.7.1 Microsoft VISIO
В основі механізму малювання Visio лежить векторний редактор. Тобто в простому випадку, не використовуючи ніяких більш досконалих засобів, ви маєте кілька графічних примітивів(лінія, крива, прямокутник і еліпс), за допомогою яких можна намалювати потрібне зображення,зафарбувати його фрагменти.
Інструментальний засіб Microsoft Office Visio призначений, для створення різного виду документів (креслень): схеми комп'ютерних мереж, планів офісних приміщень, блок-схем тощо.
Сфери використання даного додатка надзвичайно різноманітні. Серед них варто відзначити: управління бізнес-процесами, мережами, проектами, бізнес-аналіз даних, побудова мереж різного призначення і планувань. На перший погляд може здатися, що подібна універсальність тільки шкодить продукту, адже кожна з названих завдань може виконуватися потужними, спеціалізованими системами, які дозволяють реалізовувати аналогічні функції. Насправді Microsoft Visio - простий і зручний засіб для попереднього аналізу інформації та розробки начерків майбутніх проектів.
Головне вікно Visio несе на собі меню, панель інструментів, рядок стану і поле для розміщення інших вікон. Це вікно відповідає за всі додатки, і три стандартні іконки Windows в правому верхньому куті вікна згортають, змінюють розмір і закривають Visio. Решта вікна можуть з'являтися і переміщатися тільки в межах спеціального поля головного вікна.
Меню і панель інструментів, хоч і розташовані в головному вікні, але відображають команди, використовувані іншими вікнами, тому їх вміст змінюється в залежності від типу активного в поточний момент вікна, а в деяких випадках, навіть від типу активного об'єкта.
1.7.2 EDraw
EDraw - це відмінний інструмент створення і публікації найрізноманітніших діаграм. EDraw дозволяє користувачам створювати UML-діаграми трудового процесу, структур, мережевих діаграм, діаграм баз даних та іншого. Утиліта може виконувати весь спектр потрібних рішень тільки в одній програмі. За допомогою Edraw можна створювати графічні об'єкти (графіки та діаграми) з більш ніж 6000 векторних символів, включених до великої бібліотеки готових ілюстрацій. Відмінна гнучкість програми дозволяє експортувати дані в графічних форматах PDF, SVG, EPS, друкувати їх, а підтримка інтеграції з пакетом Microsoft Office є додатковим плюсом.
Особливості утиліти:
· підтримка користувацького пакета MS Office;
· легкість в роботі з програмою;
· створення попереднього перегляду в режимі реального часу;
· завантаження ваших рішень в спеціальну галерею;
· швидко створюйте макети та експрес стилі;
· можливість швидко і легко редагувати форму і стиль діаграм;
· поліпшена функція гіперпосилання;
· підтримка великих форматів друку (А1, А0).
1.7.3 CISCO Packet Tracer
CISCO Packet Tracer - симулятор мережі передачі даних, що випускається фірмою Cisco Systems. Дозволяє робити працездатні моделі мережі, налаштовувати (командами Cisco IOS) маршрутизатори і комутатори, взаємодіяти між декількома користувачами (через хмару). Включає в себе серії маршрутизаторів Cisco 1800, 2600, 2800 і комутаторів 2950, 2960, 3560. Крім того є сервери DHCP, HTTP, TFTP, FTP, робочі станції, різні модулі до комп'ютерів та маршрутизаторів, пристрої Wi - Fi, різні кабелі.
Успішно дозволяє створювати навіть складні макети мереж, перевіряти на працездатність топології. Доступний безкоштовно для учасників Програми Мережевої Академії Cisco.
обчислювальний мережа програма
2. Практична частина
2.1 Опис підприємства
Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - ДП "Інформаційний центр") засноване Міністерством юстиції України в 1997 році.
Організаційна структура ДП "Інформаційний центр": головне підприємство та 24 регіональні філії в обласних центрах України та Автономній Республіці Крим.
Підприємство працює виключно на госпрозрахунковій основі.
Основною метою діяльності Підприємства є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Мін'юсту, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Єдиних та Державних реєстрів.
2.2 Структура мережі
Структура мережі - це розташування робочих місць та нумерація кімнат. Мережа прокладалася у 2 різних будівлях і їх структуру можна побачити на Рис. 2.1 та Рис. 2.2 (див. ДОДАТОК А Рис. А.1, Рис. А.2).
Рис. 2.1. Структура мережі. Перша будівля
Рис. 2.2 Структура мережі. Друга будівля
2.3 Аналіз мережі
Основним завданням дипломного проекту є проектування локальної мережі між черкаською філією та головним офісом в Києві і забезпечення її функціонування. Зв'язок між будівлями буде виконаний за допомогою VPN з'єднання для прокладення мережі буде використано 2 Wi-Fi маршрутизатора,2 маршрутизатора, 10 комутаторів і кабель FTP 5 категорії - 550,3м. Робочих станцій - 66. В таблиці 2.1 наведено функції кожного підрозділу підприємства.
Таблиця 2.1 Підрозділи підприємства
№ приміщення |
Підрозділ |
Кількість працівників, 1 будівля/ 2 будівля |
Обов'язки |
Примітка |
|
1 |
Директор |
1 / 1 |
Розподіляє роботу між підрозділами |
Мобільність комп'ютера, Інтернет |
|
2 |
Юрист |
1 / 1 |
Заключення договорів з клієнтами та установами та нагляд за цими документами |
Мобільність комп'ютера, друк,Інтернет |
|
3 |
Приймальна |
3 / 8 |
Розглядає запити на надання ключів для доступу до баз даних |
Друк, Інтернет |
|
4 |
Бухгалтерія |
4 / 8 |
Слідкує за фінансовим обертом підприємства, видача заробітньої плати та премії |
Друк, копіювання, робота з базами даних, Інтернет |
|
5 |
Адміністратори |
1 / 2 |
Навчання нових користувачів з роботою державних реєстрів |
Доступ до баз даних, Інтернет |
|
6 |
Оператори |
8 /14 |
Робота безпосередньо з реєстрами |
Доступ до баз даних |
|
7 |
Інженери |
4 / 8 |
Налагоджують роботу державних реєстрів, відповідають за роботу на підприємстві. |
Доступ до баз даних, друк, копіювання, Інтернет |
|
8 |
Охорона |
1 / 1 |
Відповідає за безпеку документації та електроніки на підприємстві |
Доступ до камер. |
2.4 Конфігурація робочих станцій
Робоча станція - це комп'ютер або термінал з необхідним програмним забезпеченням та допоміжним обладнанням.
Робочі станції приймальні, бухгалтерії, адміністрації та інженерів наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Робочі станції приймальні, бухгалтерії, адміністрації та інженерів
№ |
Комплектуючі |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
Корпус |
GreenVision GV-CS F01 |
ATX,mATX; 2 x USB 2.0, 2 x аудіороз'єма |
|
2 |
Материнська плата |
MSI H61M-P31/W8 |
MicroATX, Socket 1155, Intel Core i3 / i5 / i7 / Pentium / Celeron, Intel H61, максимальний об'єм оперативної пам'яті 16 Гб, 1 х PS/2 (мишка), 1 х PS/2 (клавіатура), 6 х USB 2.0, 1 x VGA, 1 x DVI, 1 x RJ-45 (LAN), 3 x аудіо, 1 x PCI-E 2.x x16, 1 x PCI-E 3.0 x16 |
|
3 |
Блок живлення |
Aerocool VX-500 |
500 Вт |
|
4 |
Процесор |
Intel Core i3-3250 |
Socket 1155, 3.5 ГГц, 2 ядра |
|
5 |
Оперативна пам'ять |
2 х Crucial Micron DDR3-1600 2048MB PC3-12800 |
DDR3 SDRAM, 2 ГБ, 1600 МГц |
|
6 |
HDD |
Western Digital Blue 500GB |
500 ГБ, SATAIII |
|
7 |
Монітор |
Acer V196HQLAb |
18.5", 16:9, 1366x768, VGA |
|
8 |
Маніпулятор |
A4Tech N-330 Glossy Grey |
USB, 1000 dpi, 3 клавіш |
|
9 |
Клавіатура |
A4 Tech KL-40 USB X-Slim Black |
USB, 117 клавіш |
Оператори працюють тільки з базами даних, тому робочі станції операторів мають слабший процесор і блок живлення, характеристики робочих станцій операторів наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Робочі станції операторів
№ |
Комплектуючі |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
Корпус |
GreenVision GV-CS F01 |
ATX,mATX; 2 x USB 2.0, 2 x аудіороз'єма |
|
2 |
Материнська плата |
MSI H61M-P31/W8 |
MicroATX, Socket 1155, Intel Core i3 / i5 / i7 / Pentium / Celeron, Intel H61, максимальний об'єм оперативної пам'яті 16 Гб, 1 х PS/2 (мишка), 1 х PS/2 (клавіатура), 6 х USB 2.0, 1 x VGA, 1 x DVI, 1 x RJ-45 (LAN), 3 x аудіо, 1 x PCI-E 2.x x16, 1 x 3.PCI-E 3.0 x16 |
|
3 |
Блок живлення |
Aerocool VX-500 |
504.0 Вт |
|
4 |
Процесор |
Intel Celeron G1820 |
Socket 1150, 2,7 ГГц, 2 ядра |
|
5 |
Оперативна пам'ять |
2 х Crucial Micron DDR3-1600 2048MB PC3-12800 |
DDR3 SDRAM, 2 ГБ, 1600 МГц |
|
6 |
HDD |
Western Digital Blue 500GB |
500 ГБ, SATAIII |
|
7 |
Монітор |
Acer V196HQLAb |
18.5", 16:9, 1366x768, VGA |
|
8 |
Маніпулятор |
A4Tech N-330 Glossy Grey |
USB, 1000 dpi, 3 клавіш |
|
9 |
Клавіатура |
A4 Tech KL-40 USB X-Slim Black |
USB, 117 клавіш |
Директор та юрист матимуть мобільні станції Asus X552MD (Pen/4/750/820) Black, характеристики яких наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 Ноутбуки директора і юриста
№ |
Комплектуючі |
Характеристика |
|
1 |
Монітор |
15.6" (1366x768) WXGA HD |
|
2 |
Процесор |
Intel Pentium N3530 (2.16 - 2.58 Ггц) , 4 ядра |
|
3 |
Оперативна пам'ять |
4 ГБ, DDR3L |
|
4 |
Відеокарта |
nVidia GeForce 820M, 1 ГБ |
|
5 |
HDD |
750 ГБ |
|
6 |
Мережеві адаптери |
Wi-Fi 802.11 b/g/n Bluetooth 4.0 Gigabit Ethernet |
|
7 |
Порти |
1 х USB 3.0 / 1 х USB 2.0 / VGA / HDMI / LAN (RJ-45) |
|
8 |
Батарея |
3000 мА*год |
|
9 |
Маніпулятор |
A4Tech N-330 Glossy Grey, USB, 1000 dpi, 3 клавіш |
Охорона матиме робочі станції з характеристиками, які наведені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Робочі станції охорони
№ |
Комплектуючі |
Найменування |
Характеристика |
|
1 |
Корпус |
GreenVision GV-CS F01 |
ATX,mATX; 2 x USB 2.0, 2 x аудіороз'єма |
|
2 |
Материнська плата |
MSI H61M-P31/W8 |
MicroATX, Socket 1155, Intel Core i3 / i5 / i7 / Pentium / Celeron, Intel H61, максимальний об'єм оперативної пам'яті 16 Гб, 1 х PS/2 (мишка), 1 х PS/2 (клавіатура), 6 х USB 2.0, 1 x VGA, 1 x DVI, 1 x RJ-45 (LAN), 3 x аудіо, 1 x PCI-E 2.x x16, 1 x PCI-E 3.0 x16 |
|
3 |
Блок живлення |
Aerocool VX-500 |
500 Вт |
|
4 |
Процесор |
AMD Trinity A4-5300 |
Socket FM2, 3.5 Ггц, 2 ядра |
|
5 |
Оперативна пам'ять |
Crucial Micron DDR3-1600 2048MB PC3-12800 |
DDR3 SDRAM, 2 ГБ, 1600 МГц |
|
6 |
HDD |
Western Digital Blue 500GB |
500 ГБ, SATAIII |
|
7 |
Монітор |
Acer V196HQLAb |
18.5", 16:9, 1366x768, VGA |
|
8 |
Маніпулятор |
A4Tech N-330 Glossy Grey |
USB, 1000 dpi, 3 клавіш |
|
9 |
Клавіатура |
A4 Tech KL-40 USB X-Slim Black |
USB, 117 клавіш |
2.5 Конфігурація серверів
Сервер може бути комп'ютер або програма, які можуть функціонувати без постійного втручання людини, головною функцією сервера є робота з клієнтами (робочими станціями) : надання доступу до Internet, надання доступу до баз даних тощо.
В кожній будівлі буде встановлено 2 сервера: Інтернет (таблиця 2.6) і файловий (таблиця 2.7)
Таблиця 2.6 Інтернет сервер
№ |
Комплектуючі |
Характеристика |
|
1 |
Процесор |
2 х Intel Xeon E5-2680 (2.7 Ггц, 8 ядер, LGA2011 Socket) |
|
2 |
Оперативна пам'ять |
DDR3 SDRAM, 16 Гб встановлено, можна встановити до 384GB, 1600МГц |
|
3 |
Контролер пам'яті |
LSI MegaRAID SAS 9266CV-8i |
|
4 |
HDD |
Western Digital Red (1 ТБ, SATAIII) |
|
5 |
Відеокарта |
Matrox G200e (32 Мбайт SGRAM, 250 МГц, інтерфейс VGA) |
|
6 |
Інтерфейси |
1 x SATAl; 2 x USB 2.0; 1 x management - Ethernet 10Base-T/100Base-TX/1000Base-T; 1 x VGA; 4 x LAN (Gigabit Ethernet); 1 x KVM |
|
7 |
Мережеві порти |
4 x Gigabit Ethernet |
Таблиця 2.7 Файловий сервер
№ |
Комплектуючі |
Характеристика |
|
1 |
Процесор |
2 х Intel Xeon E5-2680 (2.7 Ггц, 8 ядер, LGA2011 Socket) |
|
2 |
Оперативна пам'ять |
DDR3 SDRAM, 16 Гб встановлено, можна встановити до 384GB, 1600МГц |
|
3 |
Контролер пам'яті |
LSI MegaRAID SAS 9266CV-8i |
|
4 |
HDD |
3 х Western Digital Red (1 ТБ, SATAIII) |
|
5 |
Відеокарта |
Matrox G200e (32 Мбайт SGRAM, 250 МГц, інтерфейс VGA) |
|
6 |
Інтерфейси |
1 x SATAl; 2 x USB 2.0; 1 x management - Ethernet 10Base-T/100Base-TX/1000Base-T; 1 x VGA; 4 x LAN (Gigabit Ethernet); 1 x KVM |
|
7 |
Мережеві порти |
4 x Gigabit Ethernet |
2.6 Прокладання кабелю
Безпосередньо сам процес протяжки кабелю починається від місця розміщення серверу або інформаційного центру, де планується розмістити комутаційну панель. Також використовується комутаційна панель або патч-панель (patchpanel) - це вмонтована в стіну конструкція, яка містить гнізда для всіх планованих до укладання кабелів. Вона і буде кабельним вузлом - місцем початку всіх кабелів.
При прокладання кабелю повинні бути виконані наступні загальні вимоги:
· уникати пошкодження зовнішньої оболонки кабелю;
· уникати перекручування кабелю;
· затягування (хомути) повинні затягуватися вручну без використання інструменту;
· тягнуче зусилля докладати рівномірно, без ривків;
· витримувати радіус вигину кабелю не менше 8-ми діаметрів кабелю;
· відстань між елементами, що підтримують кабель не повинно перевищувати 1.5м;
· прольоти кабелю між елементами, що підтримують кабель повинні мати видимий провис, що є показником правильного натягу кабелю;
· відстань до джерел денного світла повинно бути не менше 120 мм.
Якщо дану вимогу виконати неможливо, необхідно використовувати металевий трубопровід.
Прокладання кабелю виконується по периметру приміщення в кабель-каналах. Кабель прокладається на висоті не менше 0,5 м від підлоги.
Кабель UTP використовується в даній мережі має низьку вартість, а розгортання даного кабелю не представляє труднощів. Це дозволяє побудувати кабельну систему за досить короткий термін і за низьку ціну.
Для об'єднання мережі з головного сервера до інших switchhub використовуємо екранований кабель (FTP).
2.6.1 Використаний інструмент
Для прокладання кабеля використаний інструмент:
· щипці для обжимання конекторів RJ-45 8Px8C
Рис. 2.3 Щипці для обжимання конекторів RJ-45
· кабельні канали (Короби пластикові);
· дрель - інструмент для свердління отворів;
· метр складальний або рулетку;
· молоток слюсарний сталевий;
· викрутка з діелектричною ручкою;
· драбина спеціальна для виконання монтажних робіт.
2.7 Мережеве обладнання для прокладання мережі
Для прокладання мережі використовувалось мережеве CISCO - обладнання наведене в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 Мережеве обладнання
№ |
Найменування обладнання |
Технічні характеристики |
Кількість 1 будівля/ 2 будівля |
||
1 |
Маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5 |
Стандарт бездротового зв'язку |
IEEE 802.11 b/g/n |
1 / 1 |
|
Максимальна швидкість з'єднання (LAN порт) |
LAN порт 100 Мбіт/с |
||||
Максимальна швидкість з'єднання (WAN порт) |
WAN порт 150 Мбіт/с |
||||
Інтерфейс підключення |
4 x LAN 10/100 Fast Ethernet 1 x WAN 10/100 Fast Ethernet |
||||
2 |
Комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5 |
Інтерфейс підключення (LAN-порт) |
8 x Fast Ethernet (10/100 Мбіт/с) |
3 / 3 |
|
Максимальна швидкість з'єднання |
100 Мбіт/с |
||||
3 |
Комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EU |
Інтерфейс підключення (LAN-порт) |
2 x SFP (mini-GBIC), 16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбит/с) |
1 / 3 |
|
Максимальна швидкість з'єднання |
100 Мбіт/с |
||||
4 |
Комутатор Cisco SB SLM2016T-EU |
Інтерфейс підключення (LAN-порт) |
2 x SFP (mini-GBIC), 16 x Gigabit Ethernet (10/100/1000 Мбіт/с) |
1 / 1 |
|
Максимальна швидкість з'єднання |
100 Мбіт/с |
2.8 Топологічна схема мережі
Топологічна схема мережі - це розміщення комп'ютерів, серверів та мережевого обладнання, та спосіб їх з'єднання між собою. На Рис. 2.4 наведена топологія першої будівлі, а на Рис. 2.5 - другої будівлі (див. ДОДАТОК Б Рис. Б.1, Рис. Б.2).
Рис. 2.4. Топологія першої будівлі
Рис. 2.5. Топологія другої будівлі
Умовні позначення до Рис. 2.4, Рис. 2.5.
– Персональний комп'ютер |
||
– Ноутбук |
||
– Принтер |
||
– БФП |
||
– Комутатор |
||
– Wi-Fi маршрутизатор |
||
– Маршрутизатор |
||
– Інтернет сервер |
||
– Файловий сервер |
2.9 Розподіл адресного простору
Кожна робоча станція має свій IP -адрес, маску підмережі та DNS сервер. Адресний простір робочих станцій двох будівель розписаний в таблиці 2.11 і таблиці 2.12.
Таблиця 2.11 IP -адрес, маска підмережі та DNS сервер першої будівлі
№ |
№ Приміщення |
Назва |
IP -адреса |
Маска підмережі |
DNS сервер |
|
1 |
1 |
Laptop 1(1) |
77.121.192.1 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
2 |
2 |
Laptop 2(1) |
77.121.192.2 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
3 |
3 |
PC 6(1) |
77.121.192.8 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
4 |
PC 7(1) |
77.121.192.9 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
5 |
PC 8(1) |
77.121.192.10 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
6 |
4 |
PC 9(1) |
77.121.192.11 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
7 |
PC 10(1) |
77.121.192.12 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
8 |
PC 11(1) |
77.121.192.13 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
9 |
PC 12(1) |
77.121.192.14 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
10 |
5 |
PC 13(1) |
77.121.192.15 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
11 |
6 |
PC 14(1) |
77.121.192.16 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
12 |
PC 15(1) |
77.121.192.17 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
13 |
PC 16(1) |
77.121.192.18 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
14 |
PC 17(1) |
77.121.192.19 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
15 |
PC 18(1) |
77.121.192.20 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
16 |
PC 19(1) |
77.121.192.21 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
17 |
PC 20(1) |
77.121.192.22 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
18 |
PC 21(1) |
77.121.192.23 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
19 |
7 |
PC 2(1) |
77.121.192.4 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
|
20 |
PC 3(1) |
77.121.192.5 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
21 |
PC 4(1) |
77.121.192.6 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
22 |
PC 5(1) |
77.121.192.7 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
||
23 |
8 |
PC 1(1) |
77.121.192.3 |
255.0.0.0 |
77.121.192.111 |
Таблиця 2.12 IP -адрес, маска підмережі та DNS сервер другого будівлі
№ |
№ Приміщення |
Назва |
IP -адреса |
Маска підмережі |
DNS сервер |
|
1 |
1 |
Laptop 1(2) |
93.178.192.1 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
2 |
2 |
Laptop 2(2) |
93.178.192.2 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
3 |
3 |
PC 8(2) |
93.178.192.10 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
4 |
PC 9(2) |
93.178.192.11 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
5 |
PC 10(2) |
93.178.192.12 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
6 |
3 |
PC 11(2) |
93.178.192.13 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
7 |
PC 20(2) |
93.178.192.22 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
8 |
PC 21(2) |
93.178.192.23 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
9 |
PC 22(2) |
93.178.192.24 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
10 |
PC 23(2) |
93.178.192.25 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
11 |
4 |
PC 34(2) |
93.178.192.36 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
12 |
PC 35(2) |
93.178.192.37 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
13 |
PC 36(2) |
93.178.192.38 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
14 |
PC 37(2) |
93.178.192.39 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
15 |
PC 38(2) |
93.178.192.40 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
16 |
PC 39(2) |
93.178.192.41 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
17 |
PC 40(2) |
93.178.192.42 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
18 |
PC 41(2) |
93.178.192.43 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
19 |
5 |
PC 2(2) |
93.178.192.4 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
20 |
PC 33(2) |
93.178.192.35 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
21 |
6 |
PC 3(2) |
93.178.192.5 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
22 |
PC 4(2) |
93.178.192.6 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
23 |
PC 5(2) |
93.178.192.7 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
24 |
PC 6(2) |
93.178.192.8 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
25 |
PC 7(2) |
93.178.192.9 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
26 |
PC 24(2) |
93.178.192.26 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
27 |
PC 25(2) |
93.178.192.27 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
28 |
PC 26(2) |
93.178.192.28 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
29 |
PC 27(2) |
93.178.192.29 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
30 |
PC 28(2) |
93.178.192.30 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
31 |
PC 29(2) |
93.178.192.31 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
32 |
PC 30(2) |
93.178.192.32 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
33 |
PC 31(2) |
93.178.192.33 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
34 |
PC 32(2) |
93.178.192.34 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
35 |
7 |
PC 12(2) |
93.178.192.14 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
|
36 |
PC 13(2) |
93.178.192.15 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
37 |
PC 14(2) |
93.178.192.16 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
38 |
PC 15(2) |
93.178.192.17 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
39 |
PC 16(2) |
93.178.192.18 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
40 |
PC 17(2) |
93.178.192.19 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
41 |
PC 18(2) |
93.178.192.20 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
42 |
PC 19(2) |
93.178.192.21 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
||
43 |
8 |
PC 1(2) |
93.178.192.3 |
255.0.0.0 |
93.178.192.111 |
2.10 Структура мережі з додатковим обладнанням
На Рис. 2.6, Рис. 2.7 наведено структуру мережі з додатковим обладнанням (див. ДОДАТОК В Рис. В.1, Рис. В.2).
Рис. 2.6. Структура мережі першої будівлі з додатковим мережевим обладнанням
Рис. 2.7. Структура мережі другої будівлі з додатковим мережевим обладнанням
2.11 Симуляція роботи локальної обчислювальної мережі
На Рис. 2.8, Рис. 2.9, Рис. 2.10, Рис. 2.11 зображено налаштування інтернет сервера.
У вкладці рhysical (див. Рис. 2.8) наведено зовнішній вигляд сервера. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки.
Рис. 2.8. Інтернет сервер. Physical
У вкладці config (див. Рис 2.9) можна змінювати налаштування сервера, такі як IP-адреса, маска підмережі, швидкість передачі даних тощо.
Рис. 2.9. Інтернет сервер. Сonfig
У вкладці services (див. Рис. 2.10, Рис. 2.11) можна налаштувати головні функції сервера, наприклад створити сайт, для того щоб показати підключення робочих станцій до глобальної мережі.
Рис. 2.10. Інтернет сервер. HTTP 1
На Рис. 2.12, Рис. 2.13, Рис. 2.14 зображено налаштування маршрутизатора.
Рис. 2.11. Інтернет сервер. HTTP 2
У вкладці рhysical (див. Рис. 2.12) наведено зовнішній вигляд маршрутизатора. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки.
Рис. 2.12. Маршрутизатор. Physical
У вкладці config (див. Рис 2.13) можна змінювати налаштування маршрутизатора, такі як IP-адреса, маска підмережі, швидкість передачі даних, створення VLAN тощо. Усі ці функції описуються знизу за допомогою CISCO команд.
Рис. 2.13. Маршрутизатор. Сonfig
У вкладці CLI (див. Рис. 2.14) користувач може налаштовувати маршрутизатор так само, як і в config, але за допомогою CISCO команд, наприклад enable (надання root прав) або configure terminal (відкриття функцій конфігураціїї).
Рис. 2.14. Маршрутизатор. CLI
На Рис. 2.15, Рис. 2.16, Рис. 2.17 зображено налаштування комутатора.
У вкладці рhysical (див. Рис. 2.15) наведено зовнішній вигляд комутатора. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки.
Рис. 2.15. Комутатор. Physical
У вкладці config (див. Рис 2.16) можна змінювати налаштування комутатора, такі як IP-адреса, маска підмережі, швидкість передачі даних, створення VLAN тощо. Усі ці функції описуються знизу за допомогою CISCO команд.
Рис. 2.16. Комутатор. Сonfig
У вкладці CLI (див. Рис. 2.17) користувач може налаштовувати комутатор так само, як і в config, але за допомогою CISCO команд, наприклад enable (надання root прав) або configure terminal (відкриття функцій конфігураціїї).
Рис. 2.17. Комутатор. CLI
На Рис. 2.18, Рис. 2.19, Рис. 2.20, Рис. 2.21 зображено налаштування Wi-Fi маршрутизатора.
У вкладці рhysical (див. Рис. 2.18) наведено зовнішній вигляд Wi-Fi маршрутизатора.
Рис. 2.18. Wi-Fi маршрутизатор. Physical
У вкладці config (див. Рис. 2.19, Рис. 2.20) можна змінювати налаштування, такі як IP-адреса, маска підмережі, а також надати назву мережі і встановити на неї пароль.
Рис. 2.19. Wi-Fi маршрутизатор. Config 1
Рис. 2.20. Wi-Fi маршрутизатор. Config 2
У вкладці GUI (див. Рис. 2.21) можна зробити більш детальне налаштування Wi-Fi маршрутизатора, наприклад, крім назви і пароля, можна задати права доступу до мережі.
Рис. 2.21. Wi-Fi маршрутизатор. GUI
На Рис. 2.22, Рис. 2.23, Рис. 2.24, Рис. 2.25, Рис. 2.26 зображено налаштування персонального комп'ютера.
У вкладці рhysical (див. Рис. 2.22) наведено зовнішній вигляд персонального комп'ютера. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки або ж додати до тсанції гарнітуру, камеру, колонки тощо.
Рис. 2.22. Персональний комп'ютер. Physical
У вкладці config (див. Рис. 2.23) можна змінювати налаштування, такі як IP-адреса, маска підмережі, DNS-сервер, швидкість передачі даних тощо.
Рис. 2.23. Персональний комп'ютер. Config
У вкладці desktop (див. Рис. 2.24) користувач отримує функції для тестування комп'ютера або детальнішого налаштування.
Рис. 2.24. Персональний комп'ютер. Desktop
Наприклад у вкладці IP-config (див. Рис. 2.25) користувач може налаштувати адресний простір персонального комп'ютера.
У вкладці terminal (див. Рис. 2.26) користувач може працювати з командною строкою, яка є на кожному комп'ютері. На Рис. 2.27, Рис. 2.28, Рис. 2.29, Рис. 2.30 зображено налаштування ноутбука.
У вкладці рhysical (див. Рис. 2.27) наведено зовнішній вигляд ноутбука. Його можна доповнювати модулями, які розташовані зліва, з їх допомогою можна замінити роз'єм для RJ-45 на Wi-Fi антену і навпаки або ж додати до тсанції гарнітуру, камеру, колонки тощо.
Рис. 2.25. Персональний комп'ютер. IP-сonfig
Рис. 2.26. Персональний комп'ютер. Terminal
Рис. 2.27. Ноутбук. Physical
У вкладці config (див. Рис. 2.28) можна змінювати налаштування, такі як IP-адреса, маска підмережі, DNS-сервер, швидкість передачі даних тощо.
Рис. 2.28. Ноутбук. Config
Підключення до Wi-Fi маршрутизатора відбувається за допомогою PC wireless(див. Рис. 2.29, Рис. 2.30), який розташований у вкладці desktop. Тут можна побачити усі активовані Wi-Fi маршрутизатори, а також потужність їх сигналу. Вибравши потрібний Wi-Fi маршрутизатор можна підключитися до нього, якщо є пароль і ноутбук не знаходиться в чорному списку Wi-Fi маршрутизатора.
Рис. 2.29. Ноутбук. PC wireless 1
Рис. 2.30. Ноутбук. PC wireless 2
На Рис. 2.31 зображений принтер.
У вкладці рhysical можна побачити фізичний вигляд принтера. Принтер можна доповнювати модулями, які розташовані зліва.
Рис. 2.31. Принтер. Physical
На Рис. 2.32, Рис. 2.33, Рис. 2.34, Рис. 2.35 безпосередньо зображено тестування мережі (див. ДОДАТОК Г Рис. Г.1, Рис. Г.2, Рис. Г.3, Рис. Г.4). Зелені кола свідчать про те, що усе обладнання між собою пінгується. Printer 3(1) має червоне підключення, це означає, що підключений тільки до РС 8(1). Для тестування мережі потрібно перейти в simulation mod і вибрати портібні протоколи. Тест мережі буде проходити в 4 етапа.
На першому етапі буде тест STP (див. Рис. 2.32) протокола. Основним завданням STP є приведення мережі Ethernet з множинними зв'язками до деревоподібної топології , що виключає цикли пакетів. Відбувається це шляхом автоматичного блокування надлишкових в цей час зв'язків для повної зв'язності портів.
Рис. 2.32. STP
Рис. 2.33. CDP
На другому етапі буде тест CDP (див. Рис. 2.33) проткола. Цей протокол активується кожні 60 секунд. Його головною метою є отримання інформації про тип підключення прилада, інтерфейс прилада, інтерфейс сусідніх приладів до яких він підключений, а також моделі приладів.
На третьому етапі буде тест DTP (див. Рис. 2.34). Цей протокол автоматично розповсюджує канали зв'язку між пристроями.
Рис. 2.34. DTP
Останнім буде тест протокола DHCP (див. Рис. 2.35). Він відправляє документи від свічів до робочих станціях, аби перевірити відправку пакетів, також цей протокол можна активувати вибравши іконку листа зправа і вибравши 2 комп'ютери між якими буде передача пакетів.
Рис. 2.35. DHCP
3. Економічна частина
Метою даного розділу є розрахунок вартості реалізації проекту зі створення ЛОМ на . Далі будуть наведені розрахунки, що дозволяють кількісно визначити економічні показники створення ЛОМ офісу.
Сучасні локальні мережі-це досить складна інтерактивна система, яка повинна надійно і ефективно виконувати основну задачу - доступність мережевих додатків і сервісів в будь-який момент часу. Крім цього, локальна мережа повинна забезпечувати одночасну роботу мережевих додатків, таких як: мережеві бази даних, документообіг, колективний доступ в Internet, електронна пошта і т.д.
Вибір використовуваного обладнання та матеріалів обумовлений технічними вимогами, при цьому на всі елементи СКС надається гарантія 1 рік.
Запропоноване рішення дозволить в подальшому збільшити пропускну здатність каналу і кількість робочих місць без істотних матеріальних вкладень.
Складання кошторису витрат на розробку і створення сегмента мережі
До складу витрат на розробку і створення ЛОМ включається вартість всіх ресурсів, необхідних для реалізації комплексу робіт, передбачених основною частиною дипломного проекту.
У вартість входять наступні статті витрат:
· матеріали і покупні вироби;
· спеціальне обладнання та інструменти для монтажу та тестування;
· основна зарплата;
· інші прямі витрати;
· накладні витрати.
В таблиці 3.1 обраховано вартість робочих станцій та серверів.
В таблиці 3.2 обраховано вартість периферійного обладнання.
В таблиці 3.3 обраховано вартість мережевого обладнання.
В таблиці 3.4 обраховано вартість матеріалів для комп'ютерної мережі.
В таблиці 3.5 обраховано вартість зносу інструментів.
В таблиці 3.6 обраховано вартість проектних робіт.
В таблиці 3.7 обраховано вартість робіт при прокладанні мережі.
Таблиця 3.1 Вартість комп'ютерного обладнання
№ |
Комплектуючі |
Позначення на схемі |
Ціна, грн |
Кіл-ть |
Сума, грн |
|
1 |
Робоча станція (1) |
PC 2(1) - PC 13(1); PC 2(2) - PC 23(2); PC 34(2) - PC 41(2) |
10798,00 |
38 |
410324,00 |
|
2 |
Робоча станція (2) |
PC 14(1) - PC 21(1); PC 24(2) - PC 33(2) |
7403,00 |
18 |
133254,00 |
|
3 |
Робоча станція (3) |
PC 1(1); PC 1(2) |
7291,00 |
2 |
14582,00 |
|
4 |
Ноутбук |
Laptop 1(1) - Laptop 2(1); Laptop 1(2) - Laptop 2(2); |
8361,00 |
4 |
33444,00 |
|
5 |
Файловий сервер |
FileServer 1(1) |
176177,00 |
2 |
352354,00 |
|
6 |
Інтернет сервер |
InternetServer 1(1) |
172269,00 |
2 |
344538,00 |
|
7 |
Серверна станція |
2817,00 |
1 |
2817,00 |
||
Всього |
1291313,0 |
Таблиця 3.2 Вартість периферійного обладнання
№ |
Комплектуючі |
Позначення на схемі |
Ціна, грн |
Кіл-ть |
Сума, грн |
|
1 |
Принтер |
Printer 1(1) - Printer 3(1); Printer 1(2) - Printer 3(2) |
5126,00 |
6 |
30756,00 |
|
2 |
БФП |
MFP 1(1) - MFP 3(1); MFP 1(2) - MFP 2(2) |
3349,00 |
5 |
16745,00 |
|
3 |
Відеокамера |
1372,00 |
6 |
8232,00 |
||
Всього |
55733,00 |
Таблиця 3.3 Вартість мережевого обладнання
№ |
Комплектуючі |
Позначення на схемі |
Ціна, грн |
Кіл-ть |
Сума, грн |
|
1 |
Маршрутизатор Cisco SB RV215W-E-K9-G5 |
Wi- Fi(1); Wi-Fi(2) |
2596,00 |
2 |
5192,00 |
|
3 |
Комутатор Cisco SB SRW208-K9-G5 |
Switch 1(1) - Switch 3(1); Switch 1(2) - Switch 2(2); Switch 6(2) |
3893,00 |
6 |
23358,00 |
|
4 |
Комутатор Cisco SB SRW2016-K9-EU |
Switch 4(1); Switch 3(2) - Switch 5(2); |
9658,00 |
4 |
38632,00 |
|
5 |
Маршрутизатор Cisco RV016-G5 |
Router(1); Router(2) |
13882,00 |
2 |
27764,00 |
|
Всього |
94946,00 |
Таблиця 3.4 Вартість матеріалів для комп'ютерної мережі
№ |
Комплектуючі |
Одиниця вимірювання |
Ціна, грн |
Кіл-ть |
Сума, грн |
|
1 |
Конектор RJ-45 |
шт. |
2,50 |
200 |
500,00 |
|
2 |
Кабель «Вита пара» |
п.м |
3,84 |
550,3 |
1978,752 |
|
3 |
Короб 40*20 |
п.м |
13,74 |
55 |
755,70 |
|
4 |
Дюбель монтажний 8*35 |
шт. |
2,63 |
220 |
578,60 |
|
5 |
Труба капронова для технологічних отворів |
п.м |
8,70 |
28 |
243,60 |
|
Всього |
4056,65 |
Таблиця 3.5 Розрахунок зносу основних засобів
№ |
Комплектуючі |
Ціна, грн |
% зносу |
Сума, грн |
|
1 |
Електродриль Vitals-Master Um 1045HL |
450,00 |
2 |
9,00 |
|
2 |
Пристрій для обжимки кабелів Hanlong HT-568 |
220,00 |
2 |
4,40 |
|
3 |
Перфоратор Bort BSM-500-Р |
454,00 |
2 |
9,08 |
|
4 |
Тестер NET`s RX-1000 |
593,00 |
2 |
11,86 |
|
5 |
Паяльник Master Tool 30 Вт |
97,00 |
2 |
1,94 |
|
Всього |
36,28 |
Таблиця 3.6 Вартість проектних робіт при прокладанні мережі
№ |
Види робіт |
Вартість роботи за год. |
Затрачений час, год |
Сума, грн |
|
1 |
Побудова конструкторської документації (побудова топології, схематичного розміщення мережі) |
30,00 |
1 |
180,0 |
|
2 |
Підбір та комплектація комп'ютерного обладнання |
20,00 |
3 |
40,0 |
|
3 |
Електронне тестування мережі (побудова та тестування мережі в CISCO Packet Tracer) |
40,00 |
5 |
200,0 |
|
Всього |
420,0 |
Таблиця 3.7 Проектна вартість майбутніх робіт при прокладанні мережі
№ |
Види робіт |
Вартість роботи за год. |
Затрачений час, год |
Сума, грн |
|
1 |
Обжимка кабелів |
30,00 |
4 |
120,00 |
|
2 |
Прокладка технологічних отворів |
30,00 |
1 |
30,00 |
|
3 |
Кріплення коробів |
20,00 |
4 |
80,00 |
|
4 |
Укладання кабелів |
30,00 |
3 |
90,00 |
|
Всього |
320,00 |
В таблиці 3.8 наведено повний кошторис.
Таблиця 3.8 Повний кошторис робіт при прокладанні мережі
№ |
Види затрат |
Сума, грн |
|
1 |
Вартість комп'ютерного обладнання |
1291313,00 |
|
2 |
Вартість периферійного обладнання |
55733,00 |
|
3 |
Вартість мережевого обладнання |
94946,00 |
|
4 |
Вартість матеріалів для комп'ютерної мережі |
4056,65 |
|
Загальна вартість апаратного забезпечення комп'ютерної мережі |
1446048,65 |
||
5 |
Розрахунок зносу основних засобів |
36,28 |
|
6 |
Проектна вартість майбутніх робіт при прокладанні мережі |
320,00 |
|
Загальна вартість робіт при прокладанні мережі |
386,28 |
||
Вартість проектних робіт при прокладанні мережі |
420,00 |
На закупівлю апаратного забезпечення мережі буде витрачено 1446048,65грн, на роботу при прокладанні мережі - 386,28грн, на проектування мережі буде витрачено 420,00грн.
4. Безпека життєдіяльності та правила техніки безпеки
Робоче місце оператора ЕОМ являє собою окремий кабінет, обладнаний письмовим столом, полицями з довідковою літературою і персональним комп'ютером. Розташування меблів показане на Рис. 4.1, умовні позначення розшифровані в Таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 Умовні позначення
Позначення |
Назва предмета |
|
1 |
Вікно |
|
2 |
Монітор |
|
3 |
Персональний комп'ютер |
|
4 |
Стілець |
|
5 |
Робочий стол |
|
6 |
Книжкова полиця |
|
7 |
Двері кабінету |
Рис. 4.1. Робоче місце оператора ЕОМ. Освітленість приміщення
Роботи, що проводяться при проектуванні локально-обчислювальної мережі, а також при подальшій її експлуатації і обслуговуванні, можна кваліфікувати як творчу роботу з персональними електронними обчислювальними машинами і іншими термінальними пристроями.
Робота співробітників безпосередньо зв'язана комп'ютером, а відповідно з додатковою шкідливою дією цілої групи чинників, що істотно знижує продуктивність їх праці. До таких чинників можна віднести:
1. Дія шкідливих випромінювань від монітора.
2. неправильна освітленість.
3. не нормований рівень шуму.
4. порушення мікроклімату.
5. наявність напруги.
6. інші чинники.
Візуальні ергономічні параметри монітора є параметрами безпеки, і їх неправильний вибір приводить до погіршення здоров'я користувачів. Всі монітори повинні мати гігієнічний сертифікат, що включає зокрема оцінку візуальних параметрів.
Конструкція монітора, його дизайн і сукупність ергономічних параметрів повинні забезпечувати надійне і комфортне прочитання інформації, що відображається, в умовах експлуатації.
Подобные документы
Поняття локальних обчислювальних мереж. Опис об’єкту та план будівлі. Побудова функціональної схеми. Вибір обладнання. Моделювання комп’ютерної мережі в Packet Tracer. Вибір програмного забезпечення і забезпечення його роботи; налаштування сервера.
курсовая работа [5,1 M], добавлен 04.10.2014Розрахунок і планування середнього трафіку та коефіцієнта використання мережі. Прокладка кабеля, установка активного мережевого обладнання. Визначення переліку використовуваного програмного забезпечення та апаратної платформи. Вибір програмних засобів.
курсовая работа [333,4 K], добавлен 10.12.2014Основні характеристики технології Token Ring, її фізичний рівень, формат кадру та пріоритети. Проектування мережі: вибір обладнання та його розподіл. Розрахунок часу подвійного обороту сигналу та вартості обладнання, зменшення міжкадрового інтервалу.
курсовая работа [8,5 M], добавлен 05.10.2013Розрахунок адресного простору мережі центрального офісу. Розподіл адресного простору між під мережами віддаленого офісу. Налаштування динамічного присвоєння адрес на маршрутизаторах з використанням протоколу DHCP. Налаштування маршрутизації в мережах.
курсовая работа [245,4 K], добавлен 12.04.2017Планування робочих місць. Cкладання плану приміщень. Розрахунок PDV та PVV. Вибір обладнання та програмного забезпечення для комп'ютерної мережі, типу кабельного з'єднання. Розрахунок довжини кабелю. Програмне забезпечення, загальна сума проекту.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 03.06.2015Планування робочих місць і cкладання плану приміщень. Вибір топології мережі, використовуваного обладнання, програмного забезпечення та типу кабельного з'єднання, розрахунок довжини. Розрахунок вартості проекту та його техніко-економічне обґрунтування.
курсовая работа [433,8 K], добавлен 28.04.2015Вибір структури та топології ЛМЗ (локальної мережі зв’язку) організації: план поверху будинку, вибір канальної технології, план розведення кабелю. Вибір активного мережного обладнання ЛМЗ: комутаторів, маршрутизаторів. Організація віртуальних мереж.
курсовая работа [777,2 K], добавлен 20.05.2017Поняття локальної комп'ютерної мережі як об'єднання певного числа комп'ютерів на відносно невеликій території. Вибір мережевої технології та топології мережі. Вибір активного та пасивного мережевого обладнання. Монтаж кабельної системи, вибір підключення.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 09.06.2014Побудова і декомпозиція корпоративної комп'ютерної мережі з різною кількістю абонентів у системі проектування "Packet Tracer". Фіксація даних по завантаженню комутаторів і часу транзакції абонентів. Принципи висхідного та низхідного конструювання мережі.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 24.09.2010Класифікація комп’ютерних мереж і топологій. Побудова функціональної схеми локальної мережі. Організація каналів зв’язку. Вибір способу керування мережею. Вибір конфігурації робочих станцій. Програмне забезпечення локальної мережі та захист інформації.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 15.06.2015