(6.16)

де k - кількість макетів вхідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею 6.1);

l - кількість різноманітних форм вихідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею 6.1);

a,b,c - коефіцієнти, значення яких визначаються згідно таблиці 6.9.

Таблиця 6.9. Коефіцієнти для розрахунку роботи ЕОМ під час налагодження й впровадження програми

Тоді

Т_р.маш = 6, 19?9^0,91?3^0,58 =17,81*1,58*1,82=86,45 маш-годин/рік

Для визначення вартості однієї машинної години, при її невідомому значенні, можна скористатися відношенням загальних експлуатаційних витрат, пов'язаних з роботою на обчислюваній машині (комп'ютері), до кількості годин роботи на цій машині за повний період розробки програмного продукту:

 (6.17)

де В_річ - загальнорічні експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп'ютера), грн./рік;

Т_роб. - кількість годин роботи на обчислюваній машині (комп'ютері) за повний період розробки даного програмного продукту, годин/рік (ця величина дорівнює тривалості розробки, що визначена в попередньому пункті 6.1).

Тобто з попереднього пункту 6.1 загальна тривалість розробки даного програмного продукту склала Т_роб. = 0,33 років або Троб. = 0,33 років?12 міс/рік?21,1 день/міс?8 год/день ? 668,5 год./рік.

Річні експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп'ютера) включають в себе витрати електроенергії, амортизаційні відрахування, заробітну плату персоналу, що обслуговують обчислювальну техніку (комп'ютери) та накладні витрати:

В_річ = В_ел.ен. + В_ам + В_з.п.+ В_відр + В_нак (6.18)

де В_ел.ен - витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на обчислювальній техніці (комп'ютері), грн./рік;

В_ам - амортизаційні відрахування, пов'язані з експлуатацією обчислюваної техніки (комп'ютера), грн./рік;

В_з.п. - заробітна плата персоналу, що обслуговує дану обчислювальну техніку (комп'ютер), грн./рік;

В_відр - відрахування у позабюджетні фонди соціального страхування від заробітної плати обслуговуючого персоналу, грн./рік;

В_нак - накладні витрати, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням обчислюваної техніки (комп'ютера), грн./рік.

Витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на даному комп'ютері, розраховуються в залежності від потужності цього комп'ютера, вартості електроенергії та кількості годин роботи за комп'ютером.

Нехай потужність одного комп'ютера, за яким працює розробник даного програмного продукту, становить в середньому 250 Вт. Кількість годин роботи за комп'ютером дорівнює (відповідає) загальній тривалості розробки даного програмного продукту Т_роб, год/рік._. Враховуючи тариф однієї кВт?год електроенергії (на сьогодні, приймаємо Ц_ел.ен = 24,36 коп/кВт?год), можна визначити загальні витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на комп'ютері для розробки даного програмного продукту зі співвідношення:

В_ел.ен = W?10^-3 ? T_роб ? Ц_ел.ен ?10^-2 (6.19)

де W - потужність одного (даного) комп'ютера, Вт;

Ц_ел.ен - тариф (вартість) однієї кВт?год електроенергії, коп./кВт?год.

Таким чином, загальні витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на даному комп'ютері:

В_ел.ен = 250?10^-3 ? 668,5 ? 24,36?10^-2 = 40,71 грн/рік

Амортизаційні відрахування, пов'язані з експлуатацією обчислювальної техніки (комп'ютера) визначаються згідно встановлених законодавством нормативів. Норма амортизаційних відрахувань для обчислювальної техніки становить 15% на квартал (н_а = 15%), або н_а = 47,8% за рік. Тоді

 (6.20)

де н_а - норма амортизаційних відрахувань на обчислювальну техніку, %;

К_комп - капітальні витрати на придбання комп'ютера, грн.

грн./рік

При експлуатації обчислювальної техніки (комп'ютера) можуть виникати різноманітні ситуації виходу її з ладу. Для розв'язання таких проблем необхідно найняти кваліфіковану людину, що буде обслуговувати дану обчислювальну техніку (комп'ютер), під час виконання та впровадження програмного продукту, що розробляється. Оптимальним припускається розрахунок заробітної плати однієї такої людини при її зайнятості не більше ніж 10 годин на місяць на кожний комп'ютер. Нехай місячний оклад кваліфікованого інженера по обслуговуванню даного комп'ютера не перевищує 2500 грн./міс, тоді враховуючи тривалість умовного місяця при 5-ти денному робочому тижні, що становить 21,1 дня, його основна заробітна плата складає:

грн./рік

Крім заробітної плати обслуговуючого персоналу, необхідно врахувати і відрахування у позабюджетні фонди соціального страхування, рівного 36,86% від фонду оплати праці. Тобто

 (6.21)

де н_відр. - норма відрахувань у позабюджетні фонди соціального страхування, %.

грн./рік

Накладні витрати по обслуговуванню обчислювальної техніки (комп'ютерів) охоплюють витрати на комунальні послуги (на опалення, воду), оренду приміщення, заробітну плату управлінського персоналу та ін.) і можуть розраховуватись згідно нормативам, встановленим підприємством у відсотках до заробітної плати з відрахуваннями, які можуть становити від 50 до 100 %.

Нехай для існуючого підприємства по обслуговуванню обчислювальної техніки (комп'ютерів) величина накладних витрат становить н_нак = 70% від заробітної плати обслуговуючого їх персоналу, тоді

(6.22)

де н_нак - норма накладних витрат, пов'язаних з обслуговуванням обчислювальної техніки, %.

грн./рік

Отже, річні експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп'ютера) за формулою (6.18):

В_річ = 40,71 + 1434 + 586,5 + 216,18 + 561,9 = 2839,3 грн./рік

Вартість однієї машинної години за формулою (6.17), становить:

грн./годину

Результати розрахунків оформляються у вигляді таблиці 6.10.

Таблиця 6.10. Витрати на оплату машинного часу

6.2.7 Накладні витрати

Накладні витрати охоплюють витрати на оплату праці керуючого персоналу з нарахуваннями, оплату службових відряджень, консультаційно-інформаційні витрати, ремонт і техобслуговування інших основних фондів, крім персональних комп'ютерів, оренду приміщення й ін. Ці витрати розраховуються відповідно до нормативів, установленим підприємством у відсотках до заробітної плати. У розглядаємому випадку накладні витрати складають 70% від фонду оплати праці:

В_нак = 0,70*В_з.п. = 0,70*59870,84 =41909,6 грн. (6.23)

6.2.8 Прибуток

Прибуток визначається у відсотках від суми витрат і для розробленого програмного продукту становить 10%:

В_приб = 0,1*(В_з.п. + В_{заг.страх.} + В_мат + В_вир. + В_нак) (6.24)

Тоді:

В_приб = 0,1* (59870,84 + 22068,4 + 2302,7 + 367,4 + 41909,6 ) = 126518,94*0,1= 12651,9 грн.

Податок на прибуток (25% від прибутку) по формулі (15):

В_{приб.под.} = 0,25*В_приб =12651,9 *0,25=3162,97 грн. (6.25)

6.2.9 Загальні витрати

Обчислюються як сума всіх витрат і прибутку. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.

6.2.10 Податок на додану вартість (ПДВ)

ПДВ обчислюється в розмірі 20% від загальних витрат. Якщо робота фінансується з державного бюджету, то ПДВ не нараховується. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.

6.2.11 Повна вартість роботи

Повна вартість роботи обчислюється як сума загальних витрат і ПДВ. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.

Підсумки по всіх розрахунках зводяться до кошторису (таблиця 6.11).

Таблиця 6.11. Кошторис вартості роботи

Таблиця 6.11. (продовження)

6.3 Визначення економічного ефекту від застосування програмного продукту

Річний економічний ефект від реалізації програмного продукту становить

, (6.18)

де Е₁ - річна економія від функціонування ПП;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (для програмного забезпечення дорівнює 0,33).

К - обсяг інвестицій, пов'язаних зі створенням і впровадженням ПП.

Сума інвестицій складається з витрат на розробку та впровадження ПП і вартості придбання й монтажу технічних засобів, необхідних для впровадження ПП. Якщо необхідно придбання таких технічних засобів, то для оцінки їхньої вартості складається окремий кошторис. Але при створенні даного ПП, такі витрати не передбачені, тобто в даній роботі передбачена тільки перша складова річної економії.

Економія витрат праці на рішення завдань із застосуванням ПП становить:

, (6.19)

де m- кількість типів завдань, які вирішує даний ПП; C_1i і C_2i - витрати на рішення i-го типу завдань без ПП і з використанням ПП; Q_i - кількість завдань i-го типу, які зважуються на протязі року.

У загальному випадку значення С складаються з витрат на оплату праці користувачів ПП і оплати машинного часу по формулі (6.20).

, (6.20)

де T_ji - витрати машинного часу на рішення завдань з використанням ПП, годин;

с_мч - вартість однієї години роботи на ЕОМ.

В таблиці 6.17 наведені вхідні дані для розрахунку економічного ефекту (розрахунок ведеться для п'ятиденного робочого тижня з 8-годинним робочим днем).

Таблиця 6.12. Дані для розрахунку економічного ефекту

Вартість однієї години роботи на ЕОМ см.п.6.2.6.

с_мч =4,25 грн.

Витрати на рішення задачі з використанням ПП

С1=(4*4,25)*1,2= 17*1,2= 20,4 грн/год.

Річна економія від використання ПП:

Е1=С1*(Q1-Q 2)=20,4* ( 14 000- 4 000) = 204000 грн/рік

Річний економічний ефект складе:

Ер= 204000 -0,33*167005= 148888 грн.

6.4 Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних об'єктів

Основним джерелом інвестицій є позиковий капітал, тому для отримання необхідних кредитів детальне техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів, щоб запевнити інвесторів у майбутній прибутковості створюваного підприємства і своєчасному поверненні кредиту та із відсотками. Оскільки здійснення інвестиційного проекту вимагає певного часу (для великих проектів - кілька років), потрібен розрахунок грошових потоків та прибутку на весь час до повного погашення кредиту з урахуванням часу вкладення інвестицій та отримання доходів.

В Україні техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів проводиться за міжнародними методиками (наприклад Методикою UNIDO - United Nations Industrial Development Organization) та галузевими методиками, згідно з якою для проектів, що здійснюються за 1...2 роки, а потім мають сталі показники доходів та витрат протягом усього періоду функціонування, критерії розраховуються як середні значення для одного року експлуатації без дисконтування, а капіталовкладення приводяться до одного року за допомогою коефіцієнта дисконтування. Якщо проекти здійснюються за строк більший, ніж два роки, то критерії для таких проектів визначаються для розрахункового періоду, який дорівнює періоду будівництва об'єкта плюс ще декілька років нормальної експлуатації, протягом яких повинен бути погашений кредит та відсотки за нього, із дисконтуванням усіх грошових потоків. При цьому до експлуатаційних витрат амортизаційні відрахування включаються тільки тоді, коли в сумарних витратах капіталовкладення враховуються не повністю (К або К_t), а частково (ЕК).

На основі поняття економічного ефекту побудований ряд критеріїв економічної ефективності капіталовкладень. Нижче, наведений перелік основних критеріїв ефективності та розрахункові формули для цих критеріїв.

1. Інтегральний дисконтований прибуток (інтегральний ефект) П_дс - перевищення суми доходів над витратами (включаючи непрямі витрати та інвестиції) на протязі розрахункового періоду, приведені до року початку проекту.

, (6.21)

де З_t = K_t + В_t - приведені витрати (зведені витрати),

В_t - експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань,

Е - норматив дисконтування.

2. Внутрішня норма рентабельності е, при якій П_дс = 0 - норма прибутку, при якому дисконтована сума доходів і витрат, включаючи інвестиції, перетворюється на нуль.

, (6.21)

3. Період повернення капіталу Т_п час, за який інвестиції повертаються через прибуток і можуть бути використані для нових вкладень (термін, через який П_дс дорівнюватиме 0).

, (6.22)

4. Зведені (приведені) витрати З витратна складова ефекту, яку іноді зручно використовувати для зіставлення ефективності декількох варіантів інвестиційного проекту за умови ідентичності результату (доходів).

Рішення про ефективність інвестицій приймається на основі аналізу розрахунків одного або кількох критеріїв залежно від характеру вирішуваної проблеми. Причому, вважаємо розроблення програмного продукту за власний кошт, без взяття кредиту в банку. Через громіздкість розрахунків, для визначення наведених критеріїв ефективності користуються розрахунковою програмою в EXCEL, а результати розрахунків приводять в таблиці 6.13.

Таблиця 6.13. Критерії ефективності програмного продукту

Наступна таблиця 6.14 містить результати розрахунків впливу зміни доходів на грошові потоки та критерії ефективності.

Таблиця 6.14. Вплив зміни доходів на грошові потоки та критерії ефективності

На рисунку 6.1 показано вплив зміни доходів на критерії ефективності.

Рисунок 6.1 - Вплив зміни доходів на критерії ефективності

Розрахунки впливу зміни витрат на грошові потоки та критерії ефективності представлені в таблиці 6.15

Таблиця 6.15. Вплив зміни витрат на грошові потоки та критерії ефективності

В свою чергу вплив зміни витрат на критерії ефективності проілюстровано на рисунку 6.2.

Рис. 6.2 - Вплив зміни витрат на критерії ефективності

В наступній таблиці 6.16 представлені розрахунки впливу зміни капіталовкладень на грошові потоки та критерії ефективності.

Таблиця 6.16. Вплив зміни капіталовкладень на грошові потоки та критерії ефективності

Таблиця 6.16. (продовження)

На рисунку 6.3 продемонстрована залежність критеріїв ефективності програмного продукту від зміни капіталовкладень.

Рисунок 6.3 - Вплив зміни капіталовкладень на критерії ефективності

Розрахунки впливу зміни ставки податку на прибуток на грошові потоки та критерії ефективності представлені в таблиці 6.17.

Таблиця 6.17. Вплив зміни ставки податку на прибуток на грошові потоки та критерії ефективності

Вплив ставки податку на прибуток на критерії ефективності програмного продукту можна побачити на рисунку 6.4.

Рисунок 6.4 - Вплив зміни ставки податку на прибуток на критерії ефективності

В таблиці 6.18 представлені розрахунки впливу зміни темпів інфляції на грошові потоки та критерії ефективності.

Таблиця 6.18. Вплив зміни темпів інфляції на грошові потоки та критерії ефективності

На рисунку 6.5 показана протилежна динаміка зміни інтегрального дисконтованого прибутку в залежності від зміни темпів інфляції.

Рисунок 6.5 - Вплив зміни темпів інфляції на критерії ефективності

Розрахунки по впливу зміни нормативу дисконтування на грошові потоки та критерії ефективності знаходяться в таблиці 6.19.

Таблиця 6.19. Вплив зміни нормативу дисконтування на грошові потоки та критерії ефективності.

Рисунок 6.6 демонструє вплив зміни нормативу дисконтування на критерії ефективності

Рисунок 6.6 - Вплив зміни нормативу дисконтування на критерії ефективності

Отже, підбивши підсумки цього розділу, можна зробити висновок, що даний програмний продукт є економічно вигідним і придбання його є економічно обґрунтованим.

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

У даному розділі розглядаються умови праці в офісному приміщенні. Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 ("Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів") і ДСанПіН 3.3.2.007-98 ("Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин") неприпустиме розміщення приміщень для роботи з ЕОМ у підвалах або на цокольних поверхах.

7.1 Загальні характеристики робочого приміщення

Дане приміщення перебуває на 3 поверсі 7 поверхового блочного будинку, з вікнами розташованими з однієї сторони й орієнтованими на південь. Стіни приміщення пофарбовані жовтою фарбою, стеля пофарбована у білі кольори, підлогу з ламінату світлих кольорів.

Стіни, стеля, підлога приміщень де розміщені ЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ виконується в окремому приміщенні (майстерні).

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ЕОМ щоденно проводиться вологе прибирання. Також забороняється розташування вибухонебезпечних приміщень категорії А и Б (ОНТП 24-86 - "Визначення категорії приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки") і виробництв із мокрими технологічними процесами поруч із приміщенням, у якому перебувають ЕОМ, а також над цим приміщенням або ж під ним. Таким чином, досліджуване приміщення відповідає зазначеним вище умовам.

Робоче місце перебуває приблизно на відстані 3 метрів від вікна, світло з віконного отвору падає на робочу поверхню праворуч і недостатньо освітлює робочу зону, тому використовується комбіноване освітлення, що задовольняє нормам охорони праці (рисунок 7.1).

Рисунок 7.1 - Схема розташування робочих місць

Характер роботи у приміщенні:

- програмування - 90%;

- робота з текстовими даними - 10%.

Ця робота виконується сидячи, не має потреби у фізичному навантаженні, а тому й ставиться до категорії робіт “Легка - Іа”. Робочий день триває 8 годин на добу з врахуванням обідньої перерви тривалістю 1 година.

У приміщенні перебуває наступне устаткування (таблиця 7.1):

Таблиця 7.1. Устаткування в приміщенні

У приміщенні працює 2 людини. Геометричні параметри приміщення наведені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2. Геометричні параметри приміщення

Ці показники для приміщення розраховуються по формулах:

S'=S/N (м²/ люд.);

V'=V/N (м³/ люд.),

де V - загальний об'єм приміщення;

S - загальна площа приміщення;

N - кількість працівників;

S', V' - відповідно об'єм і площа, які доводяться на одну людину.

Таким чином, оскільки в приміщенні працює 2 людини, то:

S'=18/2=9 (м²/ люд.);

V'=45/2=22.5 (м³/ люд.).

Вимоги, яким повинні задовольняти робочі приміщення, приведенні в ДНАОП 0.00-1.31-99 і ДСанПіН 3.3.2.007-98:

- обсяг приміщення не менше 20 м³ на людину;

- площа приміщення не менш 6 м² на людину.

Отже норми по площі й обсягу на 2 людини дотримані.

Порівняння фактичних і нормативних характеристик робочого місця наведено в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Порівняння характеристик робочого місця

Робоче місце де перебуває ЕОМ оснащене комп'ютерним столом з підставкою під монітор і висувну стільницю для клавіатури, а також спеціальним відділенням для системного блоку. Стілець - крісло має м'яку обшивку, спинку з регульованим кутом нахилу й можливість зміни висоти сидіння також підлокітники довжиною 470 мм і шириною 40 мм, з висотою над сидінням 230 мм, і відстанню між ними 500 мм, що повністю відповідає нормативним вимогам і створює максимально комфортні умови роботи з ЕОМ.

Монітор 19“ Samsung 940N має розмір 1280х1024 крапок і забезпечує частоту відновлення екрану 75 Гц. Для рідкокристалічного монітору це максимум. Отож із цього слідує, що монітор і відеокарта забезпечують безпечне нормативне значення частоти для роботи з монітором. Маніпулятор оптичний з роликом для зручності, а клавіатура A4 стандартна.

З таблиці 7.3 видно, що характеристики робочого місця відповідають нормативним вимогам у всьому (ДНАОП 0.00-1.32-99 і ДСанПіН 3.3. 2-007-98).

7.2 Мікроклімат робочої зони

Мікроклімат робочих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючої на організм людини з'єднанням температури, вологості, швидкості переміщення повітря.

У таблиці 7.4. наведені значення оптимальних, допустимих і фактичних параметрів для температури повітря, відносної вологості й швидкості руху повітряних мас у теплий період року (червень) і в холодний період року (листопад).

Таблиця 7.4. Параметри температури

На період проведення аналізу приміщення, тобто на кінець листопада, температура становила 24°С, а відносна вологість - 45%, швидкість повітря 0,1 м/с. Ці параметри задовольняють вимогам до робочого місця на холодний період року для 2 розряду робіт (ДСН 3.3.6.042-99 «Мікроклімат виробничих приміщень»).

У повітрі забруднення не має, малі забруднення людьми, папером, пилом. Всі зазначені речовини не перевищують середньодобової норми.

Згідно ДСанПіН 3.3. 2-007-98 кількість іонів в 1 дм³: n+ = 1800, n- = 4000. Для нормалізації іонного состава повітря застосовується природна вентиляція приміщення.

Розрахунок системи кондиціонування. У кімнаті встановлений 1 кондиціонер настінної спліт-системи Fudjitsu, потужністю охолодження 3 кВт.

Проведемо аналіз потужності за охолодженням з урахуванням необхідної продуктивності за обсягом повітря, що подається в приміщення. Для розрахунку потужності охолодження необхідно врахувати всі теплопритоки й тепловиділення в приміщенні в найбільш несприятливі погодні умови.

Розрахунок продуктивності кондиціонера в робочих приміщеннях можна провести за кількістю працюючих у приміщенні з урахуванням нормативних вимог (ДСанПіН 3.3.2.007-98).

Потужність (точніше, потужність охолодження) є основною характеристикою будь-якого кондиціонера. Від цієї величини залежить площа, на яку він розрахований.

Розрахуємо надлишки явного тепла.

Спочатку потрібно розрахувати теплопритоки.

Розрахунок будемо проводити за формулою:

(7.1)

У розрахунках враховується тепло, що виділяється людьми й електроприладами. Вважається, що в спокійному стані людина виділяє 0,1 кВт тепла; комп'ютер або копіювальний апарат - 0,3 кВт; для інших приладів можна вважати, що вони виділяють кількість тепла, що рівняється 1/3 паспортної потужності. Додавши всі виділення тепла й теплопритоки, ми одержимо потрібну потужність охолодження.

Тому що вікно у кімнаті виходить на північ (величина q становить 30 Вт/м. куб.), то загальна величина тепло приплива буде обчислюватися:

кВт

Кондиціонер повинен мати охолоджувальну потужність не менше:

(7.2)

У нашому випадку:

кВт

У такий спосіб бачимо, що потужності кондиціонера Fudjitsu досить для забезпечення належного охолодження в приміщенні.

7.3 Освітлення робочого місця користувача ЕОМ

Роботи, які виконуються відносять до II групи (l_min=0,15.,3), необхідна норма згідно ДБН В.2.5-28-2006 («Природне та штучне освiтлення») КПО-1,5 %, світловий коефіцієнт i - 0,143. 0,166, E=300 лк [11].

Природне освітлення. В нашому приміщенні маємо бічне освітлення. Характеристика вікна:

L=1.0 м;

W=1.5 м;

S=Lx=1,5 м².

Розрахуємо відношення h/s і зрівняємо його зі світловим коефіцієнтом який приймемо 1/7.

1,5/18 = 0.083 < 0,143

Освітленість не достатня. Потрібно використовувати штучне освітлення.

Штучне освітлення. У приміщенні встановлено 6 світильників Philips Pentura TMS122 +GMS122R1xTL5-14W/830

За паспортним даними потужність якого 108(54х2) Вт.

Розрахунок зроблений у програмі DiaLux 3.1.5.2 (рисунок7.2).

Рисунок 7.2 - Розрахунок в DiaLux 3.1.5.2

Відповідно до нормативу ДНАОП 0.00-1.31-99 освітленість повинна перебувати в межах 300-500 Лк. З вище наведеної схеми розподілу освітленості в приміщенні бачимо, що все в нормі.

Світильники змонтовані на висоті 2,5 м.

7.4 Виробничий шум

Приміщення перебуває в будинку, розмещенному на достатній відстані від гучної вулиці й поблизу немає гучних об'єктів.

Згідно ДСанПіН 3.3. 2-007-98, ДСН 3.3. 6-037-99 рівень шуму не повинен переважати 50 дБА.

Основним джерелом шуму в досліджуваному приміщенні є:

- робота принтеру HP 2600n=52 дБА, n=1, t=2хв;

- жорсткий диск, DVD-RW L=40 дБА n=1, n=2хв;

- кондиціонери Fudjitsu L=28 дБА, n=1, t=5хв.

Шум у приміщенні ділиться по походженню на механічний (робота принтеру) і аеродинамічний (робота кулерів у ПК).

Розрахунок загального шуму в кімнаті:

, (7.3)

де L_i - рівень звуку і-го джерела;

t_i - час роботи за зміну і-го джерела;

Т - час роботи (8 годин);

L_EKB =46,26 дБА<50 дБА.

Рівень шуму на робочому місці в момент роботи принтеру не перевищує 50дБА, відповідно до його документації. DVD-RW ставиться до класу високошвидкісних і створює шум до 40 дБА, що також у нормі.

Адже загальний шум L_EKB =46,26 дБА не перевищує допустиме значення 50 дБА.

7.5 Випромінювання ВДТ

Електромагнітне випромінювання є невід'ємною частиною всіх електроприладів, особливо ПК. Відповідно до ДСанПіН 3.3. 2.007-98, припустима інтенсивність потоку енергії 10Вт/м², а напруженість електромагнітного поля по електричній складовій на відстані 50см. від екрана - 10 В/м [12].

Рівень інтенсивності потоку сучасних комп'ютерів не перевищує 1Вт/м².

Застосування останніх моделей комп'ютера, що мають маленький рівень ЕМВ дозволило значно знизити рівень випромінювання.

7.6 Електробезпека

Дане приміщення відноситься до категорії приміщень без підвищеної електричної небезпеки, оскільки в ньому відсутні наступні фактори:

- відносна вологість повітря більше 75%;

- температура повітря більше 35 С;

- наявність струмопровідного пилу;

- наявність струмопровідних статей;

- наявність хімічно агресивного й біологічного середовища, що може стати причиною руйнування ізоляції;

- можливість одночасного доторкання до заземлених металевих конструкцій і струмопровідних частин.

Живлення до приміщення підведено від загального розподільного щитка. У приміщенні використовується одна фаза трифазної мережі напругою 220 В и частотою 50 Гц. Споживачами електроенергії є п'ять персональних комп'ютерів, кондиціонер, принтер. освітлювальні прилади.

Електромережа виконана за допомогою трьох провідників - фазового, нульового, захісного провідника, які проведені по підлозі поруч зі стінами приміщення, у гнучких металевих рукавах з відводами до чотирьох груп розеток.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється, а також не припустиме підключення цих провідників на щитку до одного контактного затискача.

Розетки монтуються на негорючих пластинах і мають сучасну трьох фазну конструкцію, захисний контакт виконаний у вигляді бічних контактів, які взаємодіють першими, при включені вилки в розетку й відключаються останніми при витягуванні вилки з розетки, які відповідає умовам ДНАОП 0.00-1.31-99, п.2.3.10.

Для сприятливих умов роботи всі елементи електроприладів й устаткування виконані відповідно до умов техніки електробезпеки, мають необхідне ізоляційне покриття (подвійна ізоляція) і властивості, що виключає можливість поразки електричним струмом при підключенні й експлуатації встаткування.

7.7 Пожежна безпека

Дане приміщення, згідно НАПББ 07.005-86 та ОНТП 24-86, відноситься до категорії В, тому що містить тверді горючі речовини, пил і волокна:

- меблі;

- комп'ютерна техніка, обладнана пластмасами приблизно на 22%;

- паркет;

- паперові документи й т.п.

Робочі зони приміщення згідно з ДНАОП 6.00-1ю32-01 відносяться до класу П-ІІа - простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали (пожежонебезпечні).

Можливими причинами виникнення пожежі в приміщенні можуть бути коротке замикання або перевантаження електромережі, несправність електроустаткування, порушення умов техніки пожежної безпеки (використання відкритого вогню, побутових обігрівачів, паління й т.п.).

Як спосіб гасіння пожежі згідно вимогам ISO0394-77, використовується вогнегасник ОУ-3 у кількості - 2 шт. Згідно ППБУ-95 на кожні 20 м² приміщення необхідно встановити 2 вогнегасники. Дане приміщення має площа - 18 м², їхня кількість відповідає нормі.

Також у приміщенні проводиться періодичний огляд ЕОМ на предмет деяких несправностей.

Висновки.

Після проведення аналізу умов праці в розглянутому приміщенні були отримані наступні результати:

- площа й обсяг, що приходяться на одного працюючого, задовольняють нормативним показникам;

- показники мікроклімату відповідають нормативним вимогам;

- установлено відповідність розглянутого приміщення вимогам електробезпечності;

- розрахункове значення Е_сер вище нормативного, що задовольняє вимогам освітлення приміщень;

- рівень шуму не перевищує нормативних 50 дБА;

- офіс, у якому проходить дипломне проектування, згідно ОПТП 20-86 відноситься до категорії В, класу П-IIа ПУЭ 76/87 по пожежонебезпеці. Для запобігання пожежі в офісі встановлено один кондиціонер, один приймально-контрольний пожежний прилад та 3 вогнегасники..

Отже дане приміщення задовольняє ДНАОП 0.00.1.31-99 “Правила охорони праці на час експлуатації ЕОМ”, а також відповідає ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”.

ВИСНОВКИ

Результатом даної дипломної роботи є система валютного контрою за митними деклараціями інших банків. Даний програмний продукт дає можливість автоматизувати процес ведення контролю по імпортно-експортним деклараціям, суми яких погашені в різних банках. В рамках даної роботи реалізовано формування платежів за вантажними митними деклараціями, переданими на контроль в інші банки в двох режимах: при ручному формуванні звітів за ВМД та в результаті імпорту EXCEL файлу з сумами цих ВМД; автоматичне квитування дат декларацій, обробку файлів імпорту з перевіркою на коректність; автоматичне формування запитів за ВМД за певний період; автоматизовано процес відправки файлів запитів до інших банків.

Був розроблений зручний, зрозумілий інтерфейс з можливістю налаштування кольорів для більш комфортнішого користування системою.

Таким чином, розроблена система відповідає поставленій задачі та підтримує всі необхідні функції.