Когнітивний компонент емоційного інтелекту

У студентському віковому періоді формується самосвідомість, виробляється власна незалежна система еталонів самооцінювання і самостановлення, значною мірою розвиваються здібності проникнення у внутрішній світ, що сприяє усвідомленій чи неусвідомленій побудові моделі поведінки і свідчить про рівень розвитку емоційного інтелекту. Це пояснюється тим, що по мірі переходу від юнацького віку до ранньої дорослості становлення самосвідомості зумовлюється внутрішніми суперечностями особистості, найвідчутнішими серед яких, зокрема, М.В. Савчин і Л.П. Василенко називають такі: потреба в соціальному визнанні і обмежені можливості її реалізації; потреба у самостійності і протекційне ставлення дорослих; потреба в самоосмисленні, самоідентифікації та недостатня або суперечлива інформація про себе, а також несформоване вміння інтегрувати, переосмислювати цю інформацію; потреба в розумінні і відчуття самотності, відчуженості; потреба у професійному самовизначенні і недостатні можливості, недостатня мотивація у реалізації вибору.

Подоланню цих суперечностей сприяє активне самопізнання осіб цього віку.

Певною мірою ці суперечності вирішуються вибором професії та вступом до вищого навчального закладу, завдяки чому самосвідомість і рівень домагань стабілізується, самооцінка стає більш незалежною від зовнішніх оцінок. З'являються когнітивні новоутворення, викликані зміною соціальних стосунків, потребою подолання внутрішніх конфліктів [13, 152].

В юнаків відбувається прогресивний розвиток теоретичного мислення (студенти виявляють логічне мислення, здатність займатися теоретичними міркуваннями та самоаналізом). Їх інтелект формується як цілісна структура.

У цьому віковому періоді починає окреслюватися індивідуальний стиль інтелектуальної діяльності (пізнавальний та когнітивний стилі), формується ментальний досвід, виробляються індивідуальні варіанти способів сприймання, запам'ятовування і мислення, які визначають шляхи набуття, накопичення, перероблення та використання інформації. Водночас багато представників цього віку схильні переоцінювати рівень своїх знань і розумових здібностей.

Центром когнітивного розвитку студентів є становлення словесно - логічного мислення. Вони переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням) [59, 143].

Мисленння студентів стає системнішим і продуктивнішим, що сприяє систематизації знань. Значну роль у ньому відіграють наукові гіпотези. У студентів виробляється індивідуальний когнітивний стиль розв'язування пізнавальних і практичних задач, формуються такі індивідуальні особливості мислення:

- глибина - здатність виокремлювати суттєві ознаки при вивченні нового матеріалу і розв'язуванні завдань, узагальнювати матеріал, заглиблюватися у сутність того, що вивчається;

- гнучкість - уміння долати бар'єр минулого досвіду, відходити від звичних шляхів розмірковування, розв'язувати суперечність між наявними знаннями і вимогами проблемної ситуації, відшукувати оригінальні способи розв'язання проблем;

- широта - можливість утримувати в пам'яті сукупність виокремлених суттєвих ознак і діяти відповідно до них, не піддаючись на провокаційні впливи зовнішніх, випадкових ознак;

- самостійність - вміння самостійно ставити цілі, висувати гіпотези, розв'язувати проблеми;

- активність - енергійність, рішучість у процесі розв'язування завдань, проблем;

- усвідомленість - здатність передавати у словах, графіках, схемах, моделях мету та результат мислення;

- чутливість до допомоги - здатність враховувати результати мислення інших людей, сприймати підказки;

- критичність - об'єктивне оцінювання своїх та чужих думок;

- економність - здатність розв'язувати проблему найкоротшим шляхом, відсутність непродуктивних суджень, які не наближають до розв'язку, а лише породжують нові проблеми.

У більшості осіб студентського віку мислення відрізняється більш гнучкими переходами у взаємозв'язках образних, логічних і дієвих компонентів. Це означає, що основною особливістю мислення в цьому періоді є комплексний характер мисленнєвих операцій при високому рівні інтеграції різних видів мислення. Наприклад, результати теоретичного мислення перевіряються практикою, під впливом якої відбувається збагачення і теоретичного мислення, в той же час, практичне мислення пов'язане безпосередньо зі сприйнятою ситуацією, відштовхується від понять теоретичного мислення [53, 251 - 252].

На думку А.О. Реана, правильно було б говорити, про те, що мислення у студентському віці - це сплав чуттєвого (наочно - образного) і теоретичного (логічного мислення) [47, 513].

У студентів запам'ятовування стає довільнішим, що є значно ефективнішим від мимовільного запам'ятовування. Від організації розумової діяльності залежить продуктивність мимовільної пам'яті, роль якої не зменшується. Мимовільно запам'ятовується насамперед те, що пов'язане з інтересами і планами на майбутнє, те, що викликає сильний емоційний відгук.

Вдосконалюються способи запам'ятовування за рахунок свідомого використання раціональних прийомів, посилюється логічне запам'ятовування, зростає продуктивність пам'яті. Мнемічна діяльність стає довільнішою і осмисленішою. Показниками осмисленості запам'ятовування є оволодіння прийомами і способами запам'ятовування (розподіл на смислові одиниці, смислове групування, порівняння), прийомами довільного відтворення, прийомами самоконтролю результатів запам'ятовування, а також функціонування метапам'яті (знання про пам'ять взагалі та індивідуальні особливості власної пам'яті зокрема).

Пам'ять студентів диференціюється на загальну та спеціальну. Об'єктом загальної пам'яті є широке коло інформаційних джерел. Спеціальна пам'ять характеризується меншим колом впливів, більшою вибірковістю щодо інформації, яка запам'ятовується. Вона пов'язана з інтересами студентів, їх спрямованістю на оволодіння професією. Вони виявляють інтерес до вдосконалення способів запам'ятовування, прагнення керувати своєю пам'яттю, підвищувати її продуктивність [53, 254 - 255].

Розвиток когнітивної сфери студентів відбувається і за рахунок вдосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних об'єктах і явищах, а також подолання впливу чинників, які відволікають її. Все це є свідченням розвитку концентрації уваги. Студенти цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Прогресування цих властивостей уваги пов'язане з розвитком логічного мислення.

Формування інтересів студентів до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Зростає роль в навчальній та практичній діяльності післядовільної уваги - уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженості на цікавому предметі або явищі. Прояви різних властивостей уваги студентів, зокрема її інтенсивності (ступеню концентрації), стійкості, обсягу, мають суттєві індивідуальні відмінності, які залежать від сформованості інтересів і пізнавальних потреб.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТУДЕНТІВ СОЦІАЛЬНОГО ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМКУ

2.1 Методика та організація дослідження

У своєму експерименті ми спробуємо вивчити когнітивний компонент емоційного інтелекту у студентів 5го курсу Рівненського гуманітарного університету за спеціальністю «Психологія». В дослідженні взяло участь 30 осіб (студенти спеціальності «Психологія»).

Дослідженим було запропоновано пройти спеціальний тест і відповідно до інструкцією зазначити свої відповіді у бланку.

Методика дослідження.

Тест Холла «Опитувальник на емоційний інтелект». Методика запропонована Н. Холлом для виявлення здатності розуміти ставлення особистості, що репрезентуються в емоціях та управляти емоційною сферою на основі прийняття рішень. Вона складається з 30 тверджень (Додаток Б) і містить 5 шкал:

емоційна обізнаність (ЕО);

управління своїми емоціями (УСЕ);

самомотивація (С);

емпатія (Е);

розпізнавання емоцій інших людей (РЕІЛ).

Інструкція до тесту: «Вам будуть запропоновані висловлювання, які так чи інакше відображають різноманітні сторони Вашого життя. Будь ласка, відмітьте зірочкою або будь - яким іншим знаком той стовбчик з відповідним балом справа, який найбільше відображає ступінь Вашої згоди з висловлюванням.»

Позначення балів:

Повністю не згоден (- 3 бали);

В основному не згоден (- 2 бали);

Частково не згоден ( - 1 бал);

Частково згоден (+ 1 бал);

В основному згоден (+2 бали);

Повністю згоден (+3 бали).

Обрахунок результатів:

По кожній шкалі вираховується сума балів з урахуванням знаку відповіді (+ або -). Чим більша плюсова сума балів, тим більше виражений даний емоційний прояв. Після цього, по кожному з показників визначаються рівні:

14 і більше - високий

8 - 13 - середній

7 і менше - низький.

Потім визначається інтегративний (загальний) рівень емоційного інтелекту. Для цього додаються показники п'яти шкал:

ЕІ = емоційна обізнаність + управління своїми емоціями + самомотивація + емпатія + розпізнавання емоцій інших людей.

Після цього визначається рівень інтегративного (загального) емоційного інтелекту:

70 і більше - високий

40 - 69 - середній

39 і менше - низький [23, 57 - 59]

2.2 Аналіз результатів дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів

Дослідження рівнів емоційного інтелекту та його когнітивного компоненту здійснювалося за методикою Холла. У таблиці 2.2 представлені кількісні показники, отримані у ході дослідження.

Таблиця 1 Таблиця отриманих результатів студентів 5 курсу за методикою Холла

Як бачимо з результатів дослідження за тестом Холла, більша частина вибірки має середній рівень емоційного інтелекту. Усі показники емоційного інтелекту (емоційна обізнаність, управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших людей) виражені майже в однаковій мірі.

У контексті нашого дослідження найбільшої уваги потребують показники розвитку когнітивного компоненту, зокрема рівні емоційної обізнаності та розуміння емоцій інших людей. Порівняння показників рівнів емоційної обізнаності та розуміння емоцій інших людей у структурі емоційного інтелекту студентів представлені у таблиці.

Таблиця 2 Таблиця зведених результатів рівнів емоційної обізнаності та розуміння емоцій інших людей у структурі емоційного інтелекту

Як бачимо незначна кількість досліджуваних студентів (14 %) має низький показник емоційної обізнаності, але більша частина досліджуваних (86%) має високий та середній рівень емоційної обізнаності. Зазначимо, що опитуваних, що мають низький рівень емоційної обізнаності на 63.6% менше ніж з високим .(Див. Графік. 1) Ми вважаємо що це пов'язано з віковими особливостями, так як опитувані є достатньо дорослими і сформованими особистостями.

Графік1 Рівні прояву емоційної обізнаності у структурі емоційного інтелекту (за методикою Холла)

.

Якщо розглядати результати дослідження за показниками розпізнавання емоцій інших людей ми отримали наступне.

28% досліджуваних студентів-психологів має низький рівень показника розпізнавання емоцій інших людей, але, більша частина досліджуваних (72%) має високий та середній рівень показника розпізнавання емоцій інших людей - 20% і 52% відповідно. Це знову таки пов'язано з віковими особливостями особистості. Достатній рівень вміння розпізнавати емоції інших людей свідчить про сформовану особистість. Низький рівень, відповідно, буде свідчити про ще не повністю сформовану особистість.

Для більш наглядного розуміння отриманих результатів див. Графік 2.

Графік 2. Рівні розпізнавання емоцій інших людей у структурі емоційного інтелекту (за методикою Холла)

Якщо порівняти емоційну обізнаність досліджуваних студентів-психологів та їхнє розуміння емоцій інших людей по рівнях розвитку, то можна зробити наступні висновки. (див Графік 3)

Обізнаність досліджуваних в емоціях в середньому є досить високою, проте розуміння емоцій інших людей для них становить складність. Вцілому студенти у власних уявленнях про емоції на 12% більш впевнені ніж в розумінні емоцій оточуючих. Проте спостерігається і така тенденція, що у студентів які краще розвивали свою емоційну обізнаність, розуміння емоцій інших людей не становит великих проблем. Вони розуміють емоції оточуючих так само добре як і свої власні.

В протилежному ж варіанті люди які допускаються думки, що у власних емоціях вони ще не розібрались, вважають, що добре розбираються в емоціях оточуючих.

Графік 3 Результати рівнів емоційної обізнаності та розуміння емоцій інших людей у структурі емоційного інтелекту

ВИСНОВКИ

Отже, виходячи з вище зазначеного можна зробити наступні висновки:

Проаналізувавши наукову літературу, ми дійшли висновку, що немає єдиного підходу до визначення поняття «емоційний інтелект». Емоційний інтелект - це здатність до розуміння своїх і чужих емоцій та управління ними. Він постає як структурний феномен, що містить такі елементи: когнітивний компонент, емоційний компонент (, поведінковий компонент.

На нашу думку емоційний інтелект - це здатність до сприймання, розуміння, контролю, управління і використання власних емоцій та емоцій інших, що дозволяє людині приймати рішення та успішно управляти різноманітними життєвими ситуаціями.

Проаналізувавши отримані результати після проведення нами психологічного дослідження ми можемо зробити висновки, що 14 % студентів має низький показник емоційної обізнаності, але більша частина досліджуваних (86%) має високий та середній рівень емоційної обізнаності. Це пов'язано з віковими особливостями, так як опитувані є достатньо дорослими і сформованими особистостями.

28% досліджуваних студентів-психологів має низький рівень показника розпізнавання емоцій інших людей, але більша частина досліджуваних (72%) має високий та середній рівень показника розпізнавання емоцій інших людей - 20% і 52% відповідно. Це знову таки пов'язано з віковими особливостями особистості. Достатній рівень вміння розпізнавати емоції інших людей свідчить про сформовану особистість. Низький рівень, відповідно, буде свідчити про ще не повністю сформовану особистість

У студентському віковому періоді інтенсивно формуються пізнавальні та професійні інтереси, які мають чітке емоційне забарвлення, пов'язане з планами молодих людей на майбутнє і визначенням шляхів їх реалізації. Спрямованість на майбутнє, підвищена емоційна сприйнятливість явищ навколишньої дійсності, більшість дій і вчинків людей починають викликати відчутне емоційне відгукування.

ДОДАТОК 1

Тест Холла»Опитувальник на емоційний інтелект

1 - ніколи 2 - дуже рідко 3 - інколи 4 - часто 5 - дуже часто 6 - завжди

1. Як негативні, так і позитивні емоції для мене є джерелом знання про те, як чинити в житті.

2. Негативні емоції допомагають мені зрозуміти, що я повинен змінити.

3. Коли відчуваю тиск зі сторони, я залишаюсь спокійним.

4. Я здатний спостерігати зміну своїх емоцій.

5. Коли необхідно, я легко можу заспокоїтись і зосередитись, щоб діяти у відповідності до запитів життя.

6. Коли необхідно, я легко можу викликати у себе широкий спектр позитивних емоцій.

7. Я легко контролюю свої переживання.

8. Після того, як мене щось засмутить я легко можу керувати своїми емоціями

9. Я здатний вислухати проблеми інших людей.

10. Я не зациклююсь на негативних емоціях.

11. Я чутливий до переживань інших.

12. Я можу діяти на інших людей заспокійливо.

13. Я віднаходжу в собі сили знову і знову боротись з труднощами.

14. Я намагаюсь підходити до життєвих проблем творчо.

15. Я адекватно реагую на переживання інших людей.

16. Я можу легко входити в стан спокою, готовності і зосередженості.

17. Я звертаюсь до своїх негативних переживань і розбираюсь, в чому проблема.

18. Я здатний швидно заспокоїтись після неочікуваного засмучення.

19. Знання моїх справжніх емоцій важливе для підтримання "гарної форми"

20. Я добре розумію емоції інших людей, навіть якщо вони не виражені відкрито.

21. Я легко розпізнаю емоції людей за виразом їх обличчя.

22. Коли необхідно діяти, я можу легко відкинути негативні емоції.

23. Я добре вловлюю знаки в спілкуванні, які вказують на те, чого потребують інші.

24. Люди вважають мене знавцем переживань інших людей.

25. Люди, які усвідомлюють свої переживання, краще керують своїм життям.

26. Я здатен покращити настрій інших людей.

27. Зі мною можна порадитись в питаннях стосунків між людьми.

28. Я легко налаштовуюсь на емоції інших людей.

29. Я допомагаю іншим використовувати їх можливості для досягнення їхніх особистих цілей.

30. Я можу легко відволіктись від неприємних переживань.

Размещено на Allbest.ru