Специфіка соціально-психологічної роботи з сім'єю
З’ясування соціально-психологічних особливостей функціонування сім’ї на прикладі стабільності шлюбу, подружньої сумісності, задоволеності шлюбом та оптимізації психологічного клімату сім’ї. Аналіз рекомендацій щодо надання психологічної допомоги родині.
Рубрика | Психология |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.12.2017 |
Размер файла | 113,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Так, В. Сатір [23] наголошує на важливості відпрацьовування так званих сигналів, які може використовувати будь-який член сім'ї, коли помітить якийсь з раніше застосовуваних шаблонів заданого спілкування, над зміною якого вони працювали разом з терапевтом.
У результаті відпрацьовування таких сигналів члени сім'ї здатні ефективніше використовувати їх у разі стресів та інших ситуацій, обираючи відкриту творчу поведінку [23, 83].
Дослідивши напрямки роботи психолога із подружжям щодо оптимізації їх міжособистісних стосунків, варто зазначити, що важливими умовами відновлення гармонійних взаємин у сім'ї є бажання партнерів та кваліфікована допомога психолога відповідно до рівня вирішення проблеми.
Так, на основі опрацювання вказаних особливостей надання психологічної допомоги сім'ям у налагодженні взаємин та вирішення сімейних проблем ми можемо вказати шляхи оптимізації міжособистісних стосунків:
· Встановити важливість спілкування у сім'ї та приділяти цьому заняттю хоча б годину на день;
· Більше часу проводити із шлюбним партнером, займатися спільними справами, обговорювати разом особливості досягнення спільної мети;
· Визначити пріоритети розвитку сім'ї, з'ясувати мирним шляхом, хто які обов'язки має виконувати, і які ролі перш за все повинні здійснювати чоловік і дружина;
· Навчитися приймати себе та свого шлюбного партнера таким, як він є, і не намагатися його змінити кардинальними способами, а спробувати змінитися самому у сприйнятті сім'ї та партнера тощо.
За умови дотримання цих рекомендації шлюбним партнерам вдасться оптимізувати міжособистісні стосунки, налагодити взаємини та вирішити проблеми. В особливо складних випадках родинам варто звернутися до психолога-консультанта, який допоможе вирішити проблеми в комунікативній та міжособистісній сферах взаємодії шлюбних партнерів.
Висновки
У вітчизняній психологічній науці досить помітне місце останнім часом займає сімейна проблематика. Рік за роком зростає число виконуваних досліджень і публікацій, проводяться спеціальні симпозіуми, успішно захищаються дисертації, робляться доповіді на конференціях різної спрямованості. Наукова й практична значимість родини як об'єкта психологічного дослідження й впливу визначає й подальший ріст уваги до цієї теми.
Саме тому в аспекті сучасних соціальних змін у суспільстві є важливим дослідження соціально-психологічних особливостей функціонування сім'ї, яка є мініатюрною проекцією соціального укладу суспільства.
Як ми дізналися, життєдіяльність сім'ї реалізується через основні її функції: матеріально-економічну; житлово-побутову; репродуктивну; комунікативну; виховну; релаксивну. Відповідно до функції виховання дітей, яка є соціально-значимою для сім'ї та суспільства, сім'я характеризується соціально-культурним, соціально-економічним, техніко-гігієнічним та демографічним параметрами.
Сфера дослідження сім'ї не є новою, але єдиної класифікації, яка повно б охоплювала всі різновиди сімей не існує. Так відповідно до переважаючого психологічного клімату в родині розрізняють сім'ї зі сприятливим і несприятливим психологічним кліматом. Залежно від ступеня негараздів розрізняють сім'ї: конфліктні; кризові; проблемні. За структурою влади та стилем вихованням дитини розрізняють авторитарні, демократичні та ліберальні сім'ї. За демографічною ознакою сім'ї бувають: багатодітні, середньодітні, малодітні, бездітні; повні чи неповні; складні чи нуклеарні. Розрізняють також сім'ї з різним виховним потенціалом: виховально-сильні; виховально-стійкі; виховально-нестійкі; виховально-слабкі. За стадією становлення розрізняють такі сім'ї: молоді (до 9 років); середні (10-19 років); зрілі (понад 20 років).
Розглянувши типологію сімей, ми вказали особливості сімейних стосунків та визначили важливість комунікації в родині, яка буває успішною та конфліктно-складною. Також ми вказали на можливий кризовий розвиток подружніх стосунків, періодизацію виникнення труднощів, важливість їх вчасного виявлення та подолання.
Крім того, ми дізналися, що важливою соціально-психологічною ознакою сім'ї є соціально-психологічний клімат, який визначає стійкість родинних відносин, впливає на розвиток і дітей, і дорослих. Психологічний клімат родини не є чимось незмінним. Його створюють члени кожної родини і від їх зусиль залежить, яким він буде, сприятливим або несприятливим. Вихідною основою сприятливого клімату родини є подружні відносини. Розглядаючи особливості психологічного клімату в сім'ї, ми вказали на шляхи оптимізації сприятливих подружніх стосунків.
Відповідно до розкриття соціально-психологічних аспектів життєдіяльності сім'ї ми з'ясували, що сучасний шлюб ґрунтується на сумісності сучасних людей як особистостей. Спільне життя жадає від подружжя готовності до компромісу, вміння зважати на потреби партнера, поступатися один одному, розвивати в собі такі якості, як взаємоповага, довіра, взаєморозуміння.
Соціально-психологічним показником згуртованості сім'ї є подружня сумісність, яка більшістю психологів вважається найважливішою умовою стабільності й благополуччя подружньої пари. Життєдіяльність сім'ї налічує чотири аспекти подружньої сумісності, які є необхідними для її успішного функціонування: духовна, персональна, сімейно-побутова та фізіологічна сумісність.
Крім того, до соціально-психологічних особливостей сім'ї відноситься також і фактор задоволеності шлюбом, який пов'язується із задоволенням засадових потреб у сімейно-шлюбних відносинах. Як ми дізналися, факторами задоволеності шлюбом є: соціально-демографічні й економічні характеристики родини; характеристики позасімейної сфери життєдіяльності подружжя; установки й поведінка подружжя в основних сферах сімейної життєдіяльності; характеристики міжподружніх відносин.
Теоретично дослідивши соціально-психологічні особливості сім'ї, ми вирішили практично їх перевірити за допомогою експериментального дослідження. Обравши для проведення три методики («Спілкування в сім'ї»; Тест на рівень задоволеності міжособистісними стосунками у шлюбі; «Тест-опитувальник задоволеності шлюбом»), ми коротко охарактеризували особливості їх проведення та проаналізували отримані результати.
Відповідно до проаналізованих результатів був встановлений переважаючий середній (50%) та високий (40%) рівень спілкування та взаєморозуміння серед подружжя. Отримані дані є свідченням оптимального показника розвитку комунікації у сім'ї. Також ми помітили, що переважаюча більшість опитуваних подружніх пар (50 %) мають середній рівень задоволеності міжособистісними стосунками у сім'ї, але насторожує значний відсоток сімей, які мають низький рівень задоволеності сімейними міжособистісними відносинами (40 %). Відповідно до досліджуваної ознаки задоволеності шлюбом ми спостерігаємо таку загальну картину: 20% родин є перехідними у задоволеності шлюбом, 20% опитуваних сімей є швидше благополучними, 40 % сімей - благополучні у задоволеності шлюбом, та 20 % подружніх пар високо задоволені шлюбом (абсолютно благополучні).
Таким чином, узагальнюючи отримані результати, можна констатувати переважаючий середній та високий рівні спілкування у сім'ї, середній рівень задоволеності міжособистісними стосунками та переважаючий відсоток сімей, задоволених шлюбом. Але варто відзначити, що за різними методиками було виявлено від 10% до 40% сімей, які мають низькі показники досліджуваних соціально-психологічних показників сім'ї. Саме тому була виявлена необхідність уточнення особливостей надання психологічної допомоги.
Ми вказали на умови проведення психологічного консультування та психотерапії із сім'єю для вирішення їх проблем та вказали на можливі шляхи оптимізації подружніх стосунків в опитуваних сім'ях. Вважаємо, що за умови дотримання цих рекомендацій можна покращити психологічний клімат у сім'ї, підвищити задоволеність шлюбом та гармонізувати міжособистісні стосунки у подружніх парах.
Список використаних джерел
1. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. - М.: Знание., 2002. - 152 с.
2. Алешина Ю.Е., Данилин К.Е., Дубовская Е.М. Семейное и индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во МГУ, 2000. - 194 с.
3. Андреева Т.В. Психология современной семьи. Монография. - СПб.: Речь, 2005. - 342 с.
4. Андреева Т.В. Семейная психология: Учебное пособие. - СПб.: Речь, 2005. - 298 с.
5. Андреева Т.В., Пипченко Т.Ю. Потребности женщин и мужчин в брачно-семейных отношениях // Психолого-педагогический поиск: проблемы и достижения: Материалы 3-й межвуз. научн. конф. - СПб., 1999. - С. 134-139.
6. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навч. посібник. - К., 2003. - 452 с.
7. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.
8. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М., 2001. - 336 с.
9. Введение в психотерапию / Под ред. С. Блоха. - К.: Сфера, 2007. - 342 с.
10. Волкова А.Н. Семейная психология: Пособие для студ. - М., 2001. - 342 с.
11. Гозман Л.Я., Алешина Ю.Е., Еремичева О.О. Методологические программы и методики исследований брака и семьи. - М., 2006. - 196 с.
12. Гурко Т.А. Удовлетворенность браком как показатель супружеских отношений // Семья и социальная структутра. - 2007. - № 4. - С. 12-19.
13. Дармодехин С.В., Елизаров В.В. Проблемы семьи и семейной политики // Социально-политический журнал. - 1994. - № 10. - С. 14-19.
14. Добрович А.Б. Кто в семье психотерапевт? - М.: Знание, 2001. - 80 с.
15. Дружинин В. Я. Психология семьи. - М.: Просвещение, 2003. - 334 с.
16. Ковалев С.В. Психология современной семьи. - М.: Просвещение, 2002. - 208 с.
17. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний / Пер с чешского/ Под ред. Г. В. Васильченко. - М.: Просвещение, 2001. - 342 с.
18. Кратохвил С. Супружеская терапия. - М.: Медицина, 1999. - 457 с.
19. Лодкина Т.В. Социально-педагогическая защита семи и детства: Уч. пос. для студ. пед. завед. - М., 2003. - 452 с.
20. Обозова А.Н. Супружеская совместимость - фактор устойчивости брака // Личность в системе общественных отношений. - Ч. 4. - М.: Знание, 1999. - 342 с.
21. Общая психодиагностика / Под ред А.А. Бодалева, В.В. Столина. - М.: Изд-во МГУ, 1999. - 224 с.
22. Психологічна допомога сім'ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. - К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1999. - 288 с.
23. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту: Пер. с англ. - М.: Эксмо-Пресс, 2000. - 232 с.
24. Скиннер Р., Клинз Дж. Семья и как в ней уцелеть / Пер. с англ. - М., 1995. - 233 с.
25. Трубавіна І.М., Бугаєць Н.А. Методи вивчення сім'ї. - К., 2001. - 237 с.
26. Шеляг Т.В. Современная семья и социальная работа. - М., 1999. - 236 с.
27. Шуман С.Г., Шуман В.П. Семейные конфликты: причины, пути устранения. - Брест., 2001. - 312 c.
28. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. - СПб., 1999. - 328 с.
Додатки
Додаток 1
Методика «Спілкування в родині» (Альошина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовська Е.М.)
Інструкція до тесту: «Виберіть відповідь, що найбільше точно описує ваші відносини із дружиною (чоловіком)».
Тестовий матеріал
1. Чи можна сказати, що вам із дружиною (чоловіком), як правило, подобаються ті самі фільми, книги, спектаклі?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
2. Чи часто у вас у розмові із дружиною (чоловіком) виникає почуття спільності, повного взаєморозуміння?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
3. Є чи у вас улюблені фрази, вираження, які значать для вас обох те саме, і ви із задоволенням використовуєте їх?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
4. Чи можете ви пророчити, чи сподобається вашій дружині (чоловікові) фільм, книга й т.п.?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
5. Як ви думаєте, чи почуває ваша дружина (чоловік), чи подобається вам те, що вона (він) говорить або робить, якщо ви прямо їй (йому) про це не говорите?
1. Практично завжди;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Практично ніколи;
6. Чи розповідаєте ви дружині (чоловікові) про свої відносини з іншими людьми?
1. Розповідаю практично завжди;
2. Розповідаю досить багато;
3. Розповідаю досить мало;
4. Не розповідаю нічого.
7. Чи бувають у вас із дружиною (чоловіком) розбіжності із приводу того, які відносини підтримувати з родичами?
1. Так, бувають майже постійно;
2. Бувають досить часто;
3. Бувають, досить рідко;
4. Ні, не бувають майже ніколи.
8. Наскільки добре ваша дружина (чоловік) розуміє вас?
1. Дуже добре розуміє;
2. Швидше добре, чим погано;
3. Швидше погано, чим добре;
4. Зовсім не розуміє.
9. Чи можна сказати, що ваша дружина (чоловік) почуває, що ви скривджені або роздратовані чимсь, але не хочете цього показати?
1. Так, це так;
2. Імовірно, це так;
3. Навряд чи це так;
4. Ні, це не так.
10. Як ви вважаєте, чи розповідає вам дружина (чоловік) про свої невдачі й промахи?
1. Розповідає практично завжди;
2. Розповідає досить часто;
3. Розповідає досить рідко;
4. Не розповідає практично ніколи.
11. Чи буває так, що якесь слово або предмет викликає у вас обох однин й той же спогад?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
12. Коли у вас неприємності, поганий настрій, чи стає вам легше від спілкування із дружиною (чоловіком)?
1. Практично завжди;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Практично ніколи.
13. Як ви думаєте, є чи теми, на які дружині (чоловікові) важко й неприємно розмовляти з вами?
1. Таких тем дуже багато;
2. Їх досить багато;
3. Їх досить мало;
4. Таких тем дуже мало.
14. Чи буває так, що в розмові із дружиною (чоловіком) ви почуваєте себе зажато, не можете підібрати потрібних слів?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
15. Є чи у вас із дружиною (чоловіком) «сімейні традиції»?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
16. Чи може ваша дружина (чоловік) без слів зрозуміти, який у вас настрій?
1. Практично ніколи;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Практично завжди;
17. Чи можна сказати, що у вас із дружиною (чоловіком) однакове відношення до життя?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
18. Чи буває так, що ви не розповідаєте дружині (чоловікові) новину, важливу для вас, яка до неї (до нього) не має прямого відношення?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
19. Чи розповідає вам ваша дружина (чоловік) про свій фізичний стан?
1. Розповідає майже все;
2. Розповідає досить багато;
3. Розповідає досить мало;
4. Не розповідає майже нічого.
20. Чи почуваєте ви, чи подобається вашій дружині (чоловікові) те, що ви робите або говорите, якщо вона (він) прямо не говорить про цьому?
1. Практично завжди;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Практично ніколи;
21. Чи можна сказати, що ви згодні один з одним в оцінках більшості своїх друзів?
1. Ні;
2. Швидше ні, чим так;
3. Швидше так, чим ні;
4. Так.
22.Як ви думаєте, чи може ваша дружина (чоловік) пророчити, сподобається вам той або інший фільм, книга й т.п.?
1. Думаю, так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Думаю, ні.
23. Якщо вам трапляється зробити помилку, чи розповідаєте ви дружині (чоловікові) про свої невдачі?
1. Не розповідаю практично ніколи;
2. Розповідаю досить рідко;
3. Розповідаю досить часто;
4. Розповідаю практично завжди.
24. Чи буває так, що коли ви перебуваєте серед інших людей, дружині (чоловікові) досить подивитися на вас, щоб зрозуміти, як ви ставитеся до того, що відбувається?
1. Практично завжди;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Практично ніколи;
25. Як ви вважаєте, наскільки ваша дружина (чоловік) відверта з вами?
1. Повністю відверта;
2. Швидше відверта;
3. Швидше невідверта;
4. Зовсім не відверта.
26. Чи можна сказати, що вам легко спілкуватися із дружиною (чоловіком)?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
27. Чи часто ви дурієте, спілкуючись, один з одним?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
28. Чи буває так, що після того, як ви розповіли дружині (чоловікові) про щось для вас важливе, вам доводилося пошкодувати, що «бовкнули зайве»?
1. Ні, практично ніколи;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Так, майже завжди.
29. Як ви думаєте, якщо у вашої дружини (чоловіка) неприємності, поганий настрій, чи стає їй (йому) легше від спілкування з вами?
1. Ні, майже ніколи;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Так, практично завжди.
30. Наскільки ви відверті із дружиною (чоловіком)?
1. Повністю відвертий;
2. Швидше відвертий;
3. Швидше невідвертий;
4. Зовсім невідвертий.
31. Чи завжди ви почуваєте, коли ваша дружина (чоловік) скривджена або роздратована чимсь, якщо вона не хоче вам цього показати?
1. Так, це так;
2. Імовірно, це так;
3. Навряд чи це так;
4. Ні, це не так.
32. Чи трапляється, що ваші погляди по якому-небудь важливому для вас питанню не збігаються з думкою вашої дружини (чоловіка)?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
33. Чи буває так, що ваша дружина (чоловік) не ділиться з вами новиною, що важлива особисто для неї (його), але до вас безпосереднього відношення не має?
1. Дуже часто;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Дуже рідко.
34. Чи можете ви без слів зрозуміти, яке у вашої дружини (чоловіка) настрій?
1. Практично завжди;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Практично ніколи.
35. Чи часто виникає у вас із дружиною (чоловіком) «почуття ми»?
1. Дуже часто;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Дуже рідко.
36. Наскільки добре ви розумієте свою дружину (чоловіка)?
1. Зовсім не розумію;
2. Швидше погано, чим добре;
3. Швидше добре, чим погано;
4. Повністю розумію.
37. Чи розповідає вам дружина (чоловік) про свої відносини з іншими людьми?
1. Не розповідає практично нічого;
2. Розповідає досить мало;
3. Розповідає досить багато;
4. Розповідає практично все.
38. Чи буває так, що в розмові з вами дружина (чоловік) почуває себе напружено, зажато, не може підібрати потрібних слів?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
39. Є чи у вас таємниці від дружини (чоловіка)?
1. Є;
2. Швидше є, чим ні;
3. Швидше ні, чим є;
4. Ні.
40. Чи часто ви, звертаючись, один до одного, використовуєте смішні прізвиська?
1. Дуже часто;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Дуже рідко.
41. Чи є теми, на які вам важко й неприємно говорити із дружиною (чоловіком)?
1. Таких тем дуже багато;
2. Їх досить багато;
3. Їх досить мало;
4. Таких тем дуже мало.
42. Чи часто у вас із дружиною (чоловіком) виникають розбіжності із приводу того, як виховувати дітей?
1. Дуже рідко;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Дуже часто.
43. Як ви думаєте, чи можна сказати, що вашій дружині (чоловікові) легко спілкуватися з вами?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
44. Чи розповідаєте ви дружині (чоловікові) про свій фізичний стан?
1. Розповідаю майже все;
2. Розповідаю досить багато;
3. Розповідаю досить мало;
4. Не розповідаю майже нічого.
45. Як ви думаєте, чи доводилося вашій дружині (чоловікові) жалкувати, що вона (він) розповіла (л) вам щось дуже важливе для неї (його)?
1. Практично ніколи;
2. Досить рідко;
3. Досить часто;
4. Майже завжди.
46. Чи виникало у вас коли-небудь почуття, що у вас із дружиною (чоловіком) існує своя мова, невідома нікому з навколишніх?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
47. Як ви вважаєте, є чи у вашої дружини (чоловіка) таємниці від вас?
1. Так;
2. Швидше так, чим ні;
3. Швидше ні, чим так;
4. Ні.
48. Чи буває так, що, коли ви перебуваєте серед інших людей, вам досить подивитися на дружину (чоловіка), щоб, зрозуміти, як вона (він) ставиться до того, що відбувається?
1. Дуже часто;
2. Досить часто;
3. Досить рідко;
4. Дуже рідко.
Ключ до тесту
1. Довірчість спілкування
оцінка, дана собі: № +6; +18; -23; +30; -39; +44.
оцінка, дана чоловікові: № +10; +19; +25; -33; -37; -47.
2. Взаєморозуміння між подружжям
оцінка, дана собі: № +4; +20; -24; +31; +34; -36.
оцінка, дана чоловікові: № +5; +8; +9; -16; +22; +48.
3. Подібність у поглядах подружжя: № +1; -7; +17; -21; +32; +42.
4. Загальні символи родини: № +3; -11; +15; +35; +40; +46;
5. Легкість спілкування між подружжям: № -2; +14; +26; -27; +38; +43.
6. Психотерапевтичность спілкування: № +12; -13; +28; -29; -41; +45.
Обробка результатів тесту
Бали за кожну відповідь нараховуються у відповідності з наступною таблицею:
Знак, перед номером питанняabcd
+4321
-1234
Підсумковий показник по шкалі дорівнює сумі балів, набраних респондентом по даній шкалі, діленої на кількість питань у цій шкалі.
Той рахується відповідно до показників:
8-12 балів - низький рівень;
13-18 балів - середній;
19-24 бала - високий рівень.
Додаток 2
Тест на рівень задоволеності міжособистісними відносинами в шлюбі (Л.Я.Гозман, Ю.Е.Альошина)
Текст методики
1.Як змінилося Ваше почуття до дружини (чоловіка) за час сімейного життя? Передбачається, що на початку шлюбу почуття позитивні один до одного):
а)підсилилося;
б)залишилося колишнім;
в)зменшилося;
г)зникло.
2.Якби можна було повернути минуле, то Ви:
а)не женилися б - не виходили б заміж зовсім;
б)вибрали б зовсім іншу людину;
в)віддали б перевагу людині, схожій на вашу дружину (на Вашого чоловіка);
г)вибрали б знову свого чоловіка.
3.Чи можна сказати, що у Вас дружна сім'я:
а)ні;
б)скоріше ні, чим так;
в)скоріше так, чим ні;
г) так.
4.Чи можна сказати, що Ви завжди згодні із дружиною (чоловіком) в оцінці більшості Ваших друзів:
а)так;
б)скоріше так, чим ні;
в)скоріше ні, чим так;
г)ні.
5.Як часто Ви погоджуєтеся із дружиною (чоловіком) у тому, які відносини підтримувати з Вашими або її (його) родичами:
а)ніколи не погоджуємося;
б)досить рідко погоджуємося;
в)досить часто погоджуємося;
г)завжди.
6.Чи бували у Вас конфлікти, що мали серйозні й тривалі наслідки для сім'ї (відхід одного з подружжя й т.д.):
а) ніколи;
б) 1 раз;
в) 2 рази;
г) 3 рази й більше.
7.Як часто Ви буваєте незадоволені тим, як Ваша дружина (чоловік) виконує свої домашні обов'язки:
а)ніколи;
б)рідко;
в)часто;
г)завжди задоволений(лена).
8.Як часто Ви не погоджуєтеся один з одним, коли й на що витрачати гроші:
а)завжди;
б)досить часто;
в)досить рідко;
г)ніколи не погоджуємося.
9.Як часто Ви «дієте один одному на нерви» вдома:
а)ніколи;
б)досить рідко;
в)досить часто;
г)завжди.
10.Чи часто Вам не хочеться вертатися додому після роботи:
а)майже щодня;
б)досить часто;
в)досить рідко;
г)такого практично не буває.
11.Як Ви оцінюєте кількість часу, що Ви проводите разом із дружиною (чоловіком):
а)занадто багато;
б)більше, ніж хотілося б;
в)менше, ніж хотілося б;
г)занадто мало.
12.Чи з'являються у Вас коли-небудь думки про розлучення:
а)ніколи;
б)досить рідко;
в)досить часто;
г)постійно.
13.Чи можна сказати, що Ви почуваєте себе вдома спокійно, затишно:
а)ні;
б)скоріше ні, чим так;
в) скоріше так, чим ні;
г) так.
14.Чи часто Ви проявляєте ніжність, пестощі стосовно дружини (чоловікові):
а)постійно;
б) досить часто;
в)досить рідко;
г)ніколи.
15.Чи часто Ваша дружина (чоловік) проявляє ніжність, пестощі стосовно Вас:
а)ніколи;
б)досить рідко;
в)досить часто;
г)постійно.
16.Чи хочеться Вам виїхати куди-небудь одному (одній) на якийсь час:
а)ні;
б)досить рідко;
в)досить часто;
г)постійно.
17.Як Ви оцінюєте свій шлюб:
а)невдалий;
б)скоріше невдалий, чим вдалий;
в)скоріше вдалий, чим невдалий;
г)удалий.
Обробка даних
При підсумовуванні відповідей варіанту а приписується 0, б - 1, в - 2, г - 3.
У питаннях № 1, 4, 6, 8, 9, 12, 14, 16 бали приписуються у зворотному порядку. Рівень задоволеності варіюється від 0 до 51 (середній бал по вибірці 60 випробуваних у віці від 21 до 54 років склав 29).
Додаток 3
Тест-Опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)
Інструкція опитуваному. «Уважно читайте кожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей. Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу «важко сказати», «важко відповісти».
Текст опитувальника
1. Коли люди живуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
2. Ваші подружні відносини приносять вам:
а) скоріше занепокоєння і страждання;
б) важко відповісти;
в) скоріше радість і задоволення.
3. Родичі і друзі оцінюють ваш шлюб:
а) як удалий;
б) щось середнє;
в) невдалий.
4. Якби ви могли, то змінили б щось у характері свого чоловіка (дружини):
а) багато чого;
б) важко сказати;
в) нічого.
5. Одна з проблем сучасного шлюбу полягає в тому, що все набридає, у тому числі й сексуальні стосунки:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
6. Коли ви порівнюєте своє сімейне життя із сімейним життям друзів і знайомих, вам здається, що ви:
а) більш нещасливі, ніж інші;
б) важко сказати;
в) щасливіші від інших.
7.Життя без сім'ї, близької людини -- надто дорога ціна за цілковиту свободу:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
8. Ви вважаєте, що без вас життя вашого чоловіка (дружини) було б неповноцінним:
а) так;
б) важко сказати;
в) ні.
9. Сподівання більшості людей щодо шлюбу якоюсь мірою не справджуються:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
10.Тільки безліч різних обставин заважає подумати вам про розлучення:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
11. Якби повернути час, коли ви одружувалися, то вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:
а) хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);
б) важко сказати;
в) можливо, що саме теперішній чоловік (дружина).
12. Ви пишаєтеся, що така людина, як ваш чоловік (дружина), поруч з вами:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
13. На жаль, недоліки вашого чоловіка (дружини) часто переважують його (її) достоїнства:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
14. Основні перешкоди для щасливого подружнього життя найімовірніше криються:
а) у характері вашого чоловіка (дружини);
б) важко сказати;
в) скоріше у нас обох.
15. Почуття, з якими ви одружувалися:
а) підсилилися;
б) важко сказати;
в) ослабли.
16. Шлюб знижує творчі можливості людини:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
17. Можна сказати, що ваш чоловік (дружина) має достоїнства, що компенсують його (її) недоліки:
а) так;
б) важко сказати;
а) ні.
18. На жаль, у вашому шлюбі не все гаразд з емоційною підтримкою один одного:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
19. Вам здається, що ваш чоловік (дружина) часто робить дурниці, говорить невлад, недоречно жартує:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
20. Життя в сім'ї, як вам здається, не залежить від вашої волі:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
21. Ваші сімейні відносини не внесли в життя порядку й організованості, на які ви очікували:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
22. Помиляються ті, хто вважає, що саме в сім'ї людина найменше може розраховувати на повагу:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
23. Як правило, товариство вашого чоловіка (дружини) є для вас приємним:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
24. Щиро кажучи, у вашому подружньому житті ні і не було жодного світлого моменту:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
Ключ
1в, 2в, 3а, 4в, 5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в, 22а, 23а, 24в.
Порядок підрахунку. Якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається з наведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) -- 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі -- 0 балів. Потім підраховують сумарний бал. Можливий діапазон тестового бала -- від 0 до 48. Високий бал свідчить про задоволеність шлюбом. При цьому за розподілом балів розрізняють такі сім'ї:
0-16 -- абсолютно неблагополучні;
17-22 -- неблагополучні;
23-26 -- скоріше неблагополучні;
27-28 -- перехідні;
29-32 -- скоріше благополучні;
33-38 -- благополучні;
39-48 -- абсолютно благополучні.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Методи діагностики подружніх взаємин. Психологічний клімат молодої сім’ї. Подружня сумісність як фактор стабільності шлюбу. Організація та результати дослідження рівня подружньої сумісності. Рольові очікування подружжя як частина подружньої сумісності.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 16.06.2010Аналіз психологічних чинників задоволеності шлюбом. Психологічні особливості сучасної сім’ї. Чинники її стабільності. Дослідження психологічного складу чоловіків та жінок. Аналіз ставлення до себе чоловіків та жінок з різним рівнем задоволеності шлюбом.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 24.02.2015Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Посттравматичний стресовий розлад. Техніки психологічної допомоги. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам, при катастрофах.
дипломная работа [60,5 K], добавлен 14.02.2009Аналіз задоволеності працівників змістом роботи, організацією праці та її оплатою. Причини потенційної текучості в ТЦ. Розробка засобів підтримки та розвитку соціально-психологічного клімату колективу Територіального Центру соціального обслуговування.
дипломная работа [625,2 K], добавлен 10.03.2011Поняття і фактори соціально-психологічного клімату колективу. Дослідження соціально-психологічного клімату ЕБГ "Гармонія", використовуючи сучасні методи психології й теорії наукового керування. Розробка рекомендацій для поліпшення діяльності працівників.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 18.01.2011Теоретичний аналіз сутності та етапів соціалізації, яка означає найвищий щабель у розвитку біологічної і психологічної адаптації людини щодо навколишнього середовища. Особливості формування соціально-психологічної компетентності у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 05.03.2011Поняття соціально-психологічного клімату. Засоби поліпшення мікроклімату в колективі. Засоби неформального зближення колективу. Проведення дослідження в колективі. Обробка результатів.
курсовая работа [30,7 K], добавлен 02.04.2007Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016Аналіз питання адаптаційної здатності особистості. Сутність психологічної та соціально-психологічної адаптації, їх місце у професійному становленні майбутнього фахівця. Модель адаптації майбутнього медичного працівника до умов професійної діяльності.
статья [292,0 K], добавлен 05.10.2017Теоретичний аналіз та основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі, психологічні особливості регуляції взаємовідносин. Професійне становлення студента, організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин.
дипломная работа [89,2 K], добавлен 19.09.2012