Ціннісні орієнтації та їх вплив на становлення особистісної зрілості в юнацькому віці
Обґрунтування наукових підходів до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Становлення особистісної зрілості в юнацькому віці в залежності від системи ціннісних орієнтацій. Розробка методики оцінки рівня самоактуалізації студентів-першокурсників.
| Рубрика | Психология |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.09.2012 |
| Размер файла | 157,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У психологічній готовності до самовизначення провідну роль відіграє самосвідомість - усвідомлення своїх якостей і їх оцінка, уявлення про своє реальне і бажане «Я», рівень домагань у різних галузях життя і діяльності, оцінка себе та інших, з точки зору належності до певної статі, інтроспекція і особистісна рефлексія. Усвідомлення свого місця в майбутньому, своєї життєвої перспективи Л.І. Божович вважала центральним моментом психічного і особистісного розвитку в цьому віці. Ми розглядаємо ті психологічні утворення, які, на наш погляд, лежать в основі головного новоутворення цього вікового періоду - психологічної готовності до самовизначення - і свідчать про певну зрілість особистості. Причому, під зрілістю особистості ми розуміємо не завершені в своєму формуванні структури, а відкриті для подальшого розвитку
У юнацькому віці особистісна зрілість виступає тим фундаментом, на базі якого юнаки будують своє доросле життя. Л.В. Потапчук зазначає, що становлення особистісної зрілості юнаків відбувається у єдності таких параметрів як загальна інтернальність у галузі досягнень, у галузі міжособистісних відносин, сімейних та виробничих відносинах, здоров'я, емоційна зрілість, самоконтроль поведінки, показник реалізованості подій життя, адекватність самоствердження і цілепокладання. Г.А. Дьоміна підкреслює важливість формування особистісної зрілості у юнаків стосовно подружнього життя. За О.С. Штепою, особистісна зрілість у юнацькому віці виявляється у почутті дорослості, готовності до функціонування в дорослому світі, самовизначенні через переоцінку системи цінностей. У цей віковий період рівень сформованості психічної і соціальної зрілості є достатнім для того, щоб бути основою для вияву особистісної зрілості; показником цього є самоусвідомлення особистості [44, с.37].
Окремі психологічні феномени, що визначають особистісну зрілість юнаків, або ж є окремими структурними компонентами цього складного психологічного утворення, розглядалися багатьма дослідниками. Так, проблема розвитку мотивації досягнення у юнацькому віці стала предметом теоретичних та емпіричних досліджень А.Д. Андрєєвої, С.В. Воронової, Т.М. Елінської, В.М. Тимошенко, В.І. Шкуркіна та ін.; до вивчення самосвідомості та громадянської свідомості юнаків звернені роботи М.І. Алєксєєвої, М.Й. Боришевського, Т.В.Дмитрової, К.Є. Євтаф'євої, І.С. Кона, Т.К. Комарової, С.В. Кондратьєвої, С.Т.Музичук, О.І. Пенькової, М. Розенберга, В.І. Скутіної, Л.С. Сапожнікової, В.І. Юрченка, Т.М. Яблонської та ін.; формування ціннісних орієнтацій в юнацькому віці досліджено у роботах Б.С. Круглова, В.В. Пічуріна, Н.П. Максимчук, Н.М. Козерацької, Н.Г. Іванцев та ін.
Формування умов психологічної зрілості є важливим завданням психічного розвитку у молоді Реалізація цієї стратегічної задачі залежить не тільки і не стільки від „зовнішніх" обставин життя (соціальної ситуації розвитку), але, головним чином, від „внутрішньої", суб'єктивної, прихованої від очей роботи особистості з перетворення себе в суб'єкти власного розвитку та свого життя в цілому. Уявлення особистості про психологічну зрілість, таким чином, мають значення цілі та орієнтири розвитку і в багато чому визначають його напрям, темп та ефективність. Зрілість - це вищий етап розвитку особистості.
У віковому аспекті протилежністю зрілості є незрілість у всіх її видах - інфантильність, ювенільність (дитинство, юність), сенільність (старість). В структурному аспекті зрілості протистоїть неповнота, однобокість розвитку, вузька спеціалізація. В функціональному аспекті протилежністю зрілості є неповноцінне функціонування, дезорганізація особистості, неефективність у досягненні мети, невротичний розвиток. В генетичному аспекті - залежність від інших людей, обставин, гетерономність. В екзистенціальному аспекті проявлення незрілості - неусвідомленість, неаутентичність, втеча від екзистенціальних даних - свободи, смерті, самотності, сенсу життя [42, с.75].
Три основні життєві завдання зрілої особистості - робота, дружба та кохання, потребують від людини співпраці, власної мужності та готовності вносити свій вклад до добродійності (благодійності) інших людей. Соціально-корисний тип особистості, який є втіленням психологічної зрілості, це такий тип, якому притаманні такі риси, як активність, цілісність, прагнення до вдосконаленню, творчість, турбота про інших.
Психологічно зріла людина - це молода людина з продуктивним характером, якій притаманні такі риси, як незалежність, чесність, спокій, рівновага, мати здатність любити, творити, здійснювати соціально-корисні вчинки. Психологічна зрілість зображує як нормальний стан психічно здорової дорослої людини. Психологічно зрілим визнається не просто психічно здоровий, а й той, який знаходиться в процесі „становлення, саморозвиваючих, рухаючий до висот людського духу Індивід.
Зріла особистість - це не тільки прийнятий свої позитивні, але і негативні проявлення, єдиний, неповторний, цілісний та самореалізуючий індивід. Це людина, котра вільно та відповідально робить свої життєві вибори, відкриває своє життєве покликання і слідує йому, природно висловлює себе у творчості [23, с.24].
Процес формування ж дійсної самооцінки своєї зрілості включає в себе два етапи. На першому з них самооцінці піддаються зовнішні дії, а на другому в сферу самооцінки людини включається його внутрішні стани та в особистісні якості.
У своїх особистих справах студентська молодь вчиться виходити не тільки з особистих інтересів, а з усвідомлення суспільної необхідності. Тут важлива вірна самооцінка особистості, розуміння відповідальності, наприклад, при орієнтації на яку-небудь професію.
Отже, самооцінка в свідомості виявляється і за допомогою таких понять, як „обов'язок", „відповідальність", „совість", "гордість", "сором", "гідність". Але студенти допускають, все ж таки, серйозні помилки в самооцінці: переоцінюють або недооцінюють. 3ріла особистість у свідомості молоді показана як інтелектуальна, яка володіє почуттям гумору, ерудована, мудра, організована, відповідальна, надійна, активна, ініціативна, гуманна, цілеспрямована, щира, віддана, терпляча, старанна (працелюбна) [42, с.81].
Отже, психологічно зрілою людиною, є людина, яка досягла здорової само виразності, автономності, справжності, яка знаходиться в згоді зі своїми інстинктами та яка має мужність говорити, робити і жити з глибини цілісної особистості.
Автор диспозиційної теорії особистості Г. Оллпорт виокремив три типи рис особистості: 1) кардинальні риси, якими володіє дуже небагато людей. Вони настільки охоплюють поведінку людини, що майже усі її вчинки можна звести до їх впливу; 2) центральні риси - це домінуючі типи поведінки. Вони є своєрідними будівельними блоками індивідуальності і являють собою такі тенденції у поведінці людини, які легко може помітити оточення; 3) вторинні риси менш помітні, менш стійкі, менш узагальнені і виявляються не так чітко й систематично, як інші риси характеру [12, с.61].
На нашу думку, саме центральні риси утворюють, складають, характеризують особистісну зрілість.
За Г. Оллпортом, особистість не характеризується статичністю. Отже, відображення інформації про неї як динамічну систему доступне за допомогою символічних вказівників, що розділяють процес на певні фази - індикатори. Риси, які виступають індикаторами особистісної зрілості, доцільно назвати пропріумом зрілої особистості. Термін пропріум (proprium, лат. - власний, притаманний) увів у науковий вжиток Г. Оллпорт. Цим терміном позначають ті аспекти людини, які роблять її унікальною особистістю, а також ту властивість людської природи, що обумовлює в ній позитивне, творче начало, те, що прагне розвиватися, зростати. Пропрієм, охоплює також типи поведінки і характеристики, які людина сприймає як близькі, центральні і важливі для її життя. У якості центру особистості пропріум включає ті її сторони, які є важливими для почуття самоідентичності та самоповаги [24, с.94].
На нашу думку, риси пропріуму є саме тим типом рис особистості, які Г. Оллпорт назвав центральними - їм підлягають емоції та почуття, які керують повсякденною діяльністю людини, а також характеризують домінуючі типи поведінки.
Поняття особистісного зростання і особистісного потенціалу не протистоять одне одному. На нашу думку, наявність особистісного потенціалу забезпечує природність особистісного зростання. Людина розвивається та самоактуалізується за рахунок внутрішніх ресурсів, а не штучно, через переконування чи заохочення, тобто завдяки зовнішній мотивації. За Д. Леонтьєвим, формою вияву особистісного потенціалу є феномен самодетермінації особистості - опосередкування одних цінностей, мотивів, життєвих відношень іншими. Якщо самодетермінація є механізмом функціонування, формою вияву особистісного потенціалу, то мають бути властивості, які є його змістом. Такими складовими особистісного потенціал бачимо обов'язок, сенс і віру. Особистісне зрілу людину можна назвати ресурсною людиною, яка сама у собі віднаходить сили для долання життєвих обставин і самої себе.
Тріада внутрішніх ресурсів забезпечує особистісне зрілій людині компетентність у часі, тобто здатність бачити і відчувати своє життя цілісним. На нашу думку, обов'язок - це ставлення зрілої особистості до минулого, оскільки обов'язком вважається продовження чи завершення попередніх вчинків. Моральні обов'язки, взяті на себе, можуть утримати людину „на плаву" у той час, коли вона переживає кризу сенсу або віри. Віра розуміється як переконаність у власній правоті, нераціональне пізнання, надія і сподівання - як місток у майбутнє. Людина, яка переживає тиск обов'язку, який їй важко прийняти, або брак сенсу у своїх діях, звертається до віри, щоб утвердитись у діяльності свого життєвого шляху. Сенс представляє момент теперішнього у житті людини, адже цей час з'являється і йде в минуле, у досвід. Головний сенс - сенс життя, який через автобіографічну пам'ять об'єднує дискретний ряд особистісних смислів, що відображають цінності, переживання, індивідуальний досвід людини у значущі періоди життя. Особистісна зріла людина кожної миті свого життя прагне сенсу [36, с.130].
Отже, обов'язок і віра можуть створити відчуття завершеності чи досягнення цілі, що так близько межують з поняттям сенсу. Внутрішні ресурси особистісна зрілої людини - обов'язок, сенс і віра _ забезпечують їй продуктивне і автономне переживання кризових життєвих ситуацій. А. Маслоу писав, що люди, які самоактуалізуються, вільні від неврозів. Можна відзначити, що саме наявність внутрішніх ресурсів, що забезпечують компетентність у часі, утримують особистісна зрілу людину в рамках психічного здоров'я і, таким чином, дають їй підстави бути „синтезом можливого і необхідного" (Т. Титаренко).
Вихід за межі звичних життєвих правил, способів переживання особистісного сенсу відображається у екзистенційній кризі. Вона виявляється в тузі від неадекватної життєвої стратегії (Н. Хамітов). Саме в екзистенційній ситуації, за Д. Леонтьєвим, особистісний потенціал втілюється у вибір за можливості опертися на сформовану особистісну структуру. Вибір - одне з ключових понять екзистенційної психології, що являє собою „сформована особистісна структура", яка має високий рівень значущості для самовизначення людини у критичній життєвій ситуації.
На цьому етапі ми припустили, що йдеться про особистісну зрілість. Екзистенційну кризу Б. Херсонський описав як кризу людського життя, яка сприймається людиною не як інтелектуальне відкриття, а скоріш як втрату того, що у неї було. На нашу думку, „те, що було" - це недієві у нових обставинах раніше прийняті норми і правила, що потребують корекції, а окрім того - Тінь людини, ті якості, які вона у собі заперечувала. Адже позитивний потенціал людини співіснує з потенціалом негативним, який К. Юнг називає Тінню. Хоча, за О. Хухлаєвою, екзистенційна криза є нормою для періоду зрілості і часто ускладнюється кризою ідентичності.
Кризу ідентичності визначають як особливу ситуацію, коли більшість соціальних категорій, за допомогою яких людина визначає себе і своє місце у суспільстві, здаються такими, що втратили свої межі і цілісність [36, с.139].
Розвиток ідентичності, за Е. Еріксоном, має вісім стадій, кожна з яких потенційно містить можливості для формування дихотомії новоутворень. Гармонійне формування особистості визначається інтеріоризацією позитивних цінностей і конструктивних уявлень людини про себе. У період з 12 до 20 років, за Е. Еріксоном, остаточно формується его-ідентичність, тобто зростаюча впевненість індивіда в тому, що його здатність зберігати внутрішню тотожність і цілісність узгоджується з його тотожністю і цілісністю, наданими іншими.
У нашому розумінні, его-ідентичність вибудовується на основі зіставлення соціальної ідентичності та особистісної ідентичності. Соціальна ідентичність, як спосіб співвіднесення людиною себе з оточуючим світом, виявляється у прагненні причетності. Особистісна ідентичність як спосіб, у який людина включається у світ загальнолюдських цінностей (К. Островка), виявляється через Я-концепцію. Людину, здатну пережити его-інтеграцію, Е. Еріксон описав як таку, що навчилася думати про інших, адаптуватися до поразок і перемог, неминучих на життєвому шляху. Деякі науковці вважають, що саме під час кризи ідентичності у людини з'являється можливість осягнення сенсу, а саме того, що „сенсом є вона сама". На думку автора епігенетичної теорії, дихотомією базових новоутворень для підліткового та юнацького періоду (12 - 20 років) є „его-ідентичність" - дифузність ролей. Інші дані свідчать, що підлітки, які після закінчення школи починають самостійне трудове життя, раніше, ніж їхні ровесники - студенти, віднаходять ідентичність его, а навчання у коледжі може на деякий час сповільнити процес формування ідентичності его.
Отже, феномен особистісної зрілості закриває континуум его-ідентичності („особистісна зрілість - інфантильність"). Сформованість его-ідентичності виявляється у можливості усвідомлення людиною існування онтологічного ядра особистості, незалежного від зовнішнього світу. Тобто людина стає здатною не тільки до самовизначення через ототожнення себе з чимось (норми суспільства або те, як вона сприймається суспільством), а стає автентичною через співвіднесення себе з собою. На нашу думку, онтологічним ядром особистості або сформованою особистістю структурою, що забезпечує людині можливість прийняття власної самоцінності, є особистісна зрілість [23,с.27].
За твердженням А. Асмолова, чим зрілішою стає особистість, тим частіше вона зустрічається з проблемою вибору. При цьому їй стає підвладним перестати бути продуктом власного досвіду. А. Леонтьєв підкреслював, що на межі зрілості докорінно змінюється „механізм" формування особистості. Вчений описав цей механізм як самодетермінацію - центральний механізм становлення особистісної зрілості, її головний ефект, що виявляється у володінні особою інструментами власного світогляду, у взаємоактивації свободи і відповідальності. Анг'ял вважав самодетермінацію протилежністю гомономії - „самодетермінація проти відмови від себе".
Самодетермінація, на нашу думку, активізує процес особистісної трансформації, який, за В. Козловим, є однією з тенденцій особистості поряд з консервативною і експансивною тенденціями. В ході трансформації особистість набуває завершеності й цілісності. Це піднімає людину ще на один щабель у саморозвитку і водночас збагачує її особистісний потенціал, що ставить зрілу особистість перед наступним вибором на користь самовдосконалення. Особистісна зрілість стає особистісною структурою, на якій ґрунтується особистісний потенціал у критичних життєвих ситуаціях. У схемі, що подає особистісну зрілість як динамічну особистісну структуру, важливими є такі аспекти:
1) особистісна зрілість є критерієм особистісного зростання і тому не характеризує його безпосередньо. Наприклад, особа з низьким рівнем особистісної зрілості зростатиме як особистість лише за організованих ззовні сприятливих обставин і, вірогідно, зовнішньої мотивації. Особа з високим рівнем особистісної зрілості сама організовує ситуації саморозвитку;
2) особистісна зрілість є виявом особистісного потенціалу. Тобто життєстійкість людини забезпечується сформованістю особистісної зрілості як певної особистісної структури, важливої для его-ідентичності і тому стійкої під тиском екзистенційної тривоги;
3) самодетермінація є феноменом особистісної зрілості. Вона характеризує особистість як систему, що самоорганізується і виявляється у володінні людиною інструментами власного світогляду - свободою і відповідальністю. Іншими словами - здатністю до самостворення [42, с.85].
На ґрунті проаналізованих джерел скомпільоване таке визначення особистісної зрілості: особистісна зрілість -- це психологічне новоутворення зрілого періоду життя людини у вигляді онтологічного ядра особистості, важливого для его-ідентичності. Вона є одночасно критерієм особистісного зростання та виявом особистісного потенціалу людини, тобто її життєстійкості у здійсненні своєї життєвої стратегії. Особистісна зрілість характеризується феноменом самодетермінації і у кризових ситуаціях забезпечує людині можливість вибору.
Таким чином, особистісна зрілість - це принципова здатність особистості, що реалізується в різних життєвих умовах, обставинах; це є здатність до об'єднання своєї індивідуальності з умовами життя, до її відтворення і розвитку. Для кожної особистості характерний свій неповторний спосіб життя, спосіб його організації, з одного боку, і оцінювання, осмислення з іншого. Формування свого способу життя - це постійне узгодження своєї особистості з індивідуальними можливостями, а потім з тими, які виробляються протягом життя.
Саме юність - той вік, коли необхідність визначити своє місце в житті є основним компонентом соціальної ситуації розвитку.
Висновки до першого розділу
Ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань. Таке розуміння ціннісних орієнтацій дає змогу пояснити та емпірично вивчати спрямованість діяльності особистості в будь-який момент її життя.
Особистісна зрілість являє собою складне структурне утворення, яке включає в себе характеристики відповідальності в різних сферах діяльності, самостійність, емоційну зрілість, самореалізацію, адекватне самоствердження та цілепокладання.
Юнацький вік є сенситивним періодом для утворення компонентів особистісної зрілості в якості стійкої особистісної властивості. Психологічною основою формування особистісної зрілості в юнацькому віці є процес засвоєння життєвих цінностей та їх перетворення в змістовні елементи ціннісних уявлень.
Розділ 2. Емпіричне вивчення особливостей ціннісних орієнтацій та їх вплив на становлення особистісної зрілості студентів-першокурсників
2.1 Організація дослідження та методика вивчення ціннісних орієнтацій та їх вплив на формування особистісної зрілості у студентів-першокурсників
Дослідження проводилося на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки. В дослідженні приймали участь 50 студентів першого курсу факультету психології, віком 17-18 років, 6 хлопців і 44 дівчини. Дослідження проводилось в груповій формі.
В ракурсі наукової роботи стоїть завдання з'ясувати систему ціннісних орієнтацій, а також визначити їх місце у системі особистісної зрілості студентів-першокурсників. Для цього ми використовували:
1. Методика «Ціннісні орієнтації» Є.Б. Фанталової
Дана методика включає в себе набір з 12-ти цінностей, які потрібно прорангувати по мірі їх значимості для конкретного індивіда.
Перераховуємо дані цінності.
1. Активне життя
2. Здоров'я
3. Цікава робота
4. Краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і мистецтві)
5. Любов
6. Матеріально-забезпечене життя
7. Наявність гарних і вірних друзів
8. Впевненість в собі
9. Пізнання
10. Незалежність у вчинках і діях
11. Щасливе сімейне життя
12. Творчість
Кожному досліджуваному пропонувався бланк для відповідей у вигляді 2-х таблиць. Інструкція пропонувалась усно: Перед Вами список із 12-ти цінностей. Розгляньте таблицю 1. В ній записані пари цифри. Кожній цифрі відповідає цінність, яка стоїть під цим номером в списку. Наприклад, 2 - це «Здоров'я», а 3 - «Цікава робота». Обведіть в кожній парі кружечком ту цінність, яка здається Вам більш важливішою. Обводити можна тільки одну цифру із пари! Заповнюйте таблицю вертикально по колонках.
Таблиця 1. Вибери із двох цінностей ту, яка для тебе важливіша.
|
1 2 |
2 3 |
3 4 |
4 5 |
5 6 |
6 7 |
7 8 |
8 9 |
9 10 |
10 11 |
11 12 |
|
|
1 3 |
2 4 |
3 5 |
4 6 |
5 7 |
6 8 |
7 9 |
8 10 |
9 11 |
10 12 |
||
|
1 4 |
2 5 |
3 6 |
4 7 |
5 8 |
6 9 |
7 10 |
8 11 |
9 12 |
|||
|
1 5 |
2 6 |
3 7 |
4 8 |
5 9 |
6 10 |
7 11 |
8 12 |
||||
|
1 6 |
2 7 |
3 8 |
4 9 |
5 10 |
6 11 |
7 12 |
|||||
|
1 7 |
2 8 |
3 9 |
4 10 |
5 11 |
6 12 |
||||||
|
1 8 |
2 9 |
3 10 |
4 11 |
5 12 |
|||||||
|
1 9 |
2 10 |
3 11 |
4 12 |
||||||||
|
1 10 |
2 11 |
3 12 |
|||||||||
|
1 11 |
2 12 |
||||||||||
|
1 12 |
Таблиці 2. Вибери із двох цінностей ту, яку, на твою думку можна легше досягти у майбутньому.
|
1 2 |
2 3 |
3 4 |
4 5 |
5 6 |
6 7 |
7 8 |
8 9 |
9 10 |
10 11 |
11 12 |
|
|
1 3 |
2 4 |
3 5 |
4 6 |
5 7 |
6 8 |
7 9 |
8 10 |
9 11 |
10 12 |
||
|
1 4 |
2 5 |
3 6 |
4 7 |
5 8 |
6 9 |
7 10 |
8 11 |
9 12 |
|||
|
1 5 |
2 6 |
3 7 |
4 8 |
5 9 |
6 10 |
7 11 |
8 12 |
||||
|
1 6 |
2 7 |
3 8 |
4 9 |
5 10 |
6 11 |
7 12 |
|||||
|
1 7 |
2 8 |
3 9 |
4 10 |
5 11 |
6 12 |
||||||
|
1 8 |
2 9 |
3 10 |
4 11 |
5 12 |
|||||||
|
1 9 |
2 10 |
3 11 |
4 12 |
||||||||
|
1 10 |
2 11 |
3 12 |
|||||||||
|
1 11 |
2 12 |
||||||||||
|
1 12 |
В результаті первинної обробки можна отримати наступні дані:
Бажаність або цінність кожної із запропонованих для оцінки життєвих сфер (Ц). Оцінюється кількістю виборів цінності ці цієї сфери порівняно з іншими. Максимально можливе значення Ц по кожній сфері - 11( у випадку, якщо юнак завжди вибирає цю життєву сферу в якості найбільш важливої), мінімально можливе значення Ц по кожній сфері - 0.
Доступність кожної із запропонованих для оцінки сфер (Д). Оцінюється кількістю виборів доступності цієї сфери порівняно з іншими. Максимально можливе значення Д по кожній сфері - 11, мінімально можливе - 0.
В нашому випадку дані, отримані за допомогою опитувальника Е. Б. Фанталової, можуть характеризувати загальну картину побудови юнаками системи цінностей і оцінки ними своїх життєвих перспектив з точки зору відповідності бажаного і можливого. Важливо зрозуміти, які саме життєві сфери є привабливими для юнаків, а які - ні.
2. Опитувальник особистісної зрілості (ОЗО) (Додаток Б)
Даний опитувальник дозволяє визначити рівень особистісної зрілості.
Опитувальник включає в себе 85 тверджень, з якими діагностований або погоджується, або не погоджується. Дана методика спрямована на самоцінку 10-ти рис, які є критерієм особистісного зростання; 10-ть факторів: відповідальність; децентрація; глибинність переживань; життєва філософія; толерантність; автономність; контактність; само прийняття; креативність; синергійність. Час проведення 25-30 хвилин. Вік респондентів від 15 років. Отримані результати звіряються з ключем, за кожне співпадання нараховується 1 бал, бали сумуються окремо за кожним фактором, переводяться в стени.
Аналіз профілю здійснюється за двома факторами: наявність рис, що входять до пропріуму зрілої особистості, та реалізованість рис. Наявними вважаються ті риси, які у профілі сягають значення 5-7 стенів. Такими що реалізуються, вважаються ті риси що у прфілі сягають значення 8-10 стенів. На основі цього робиться висновок про рівень сособистісної зрілості.
- Високий - наявними є не менше 80% рис, такими, що реалізуються є не менше 50% рис
- Середній - наявними є 40%-70% рис, серед них є такі що реалізуються
- Критичний - наявними є 30% рис і менше, незалежно чи є серед них реалізовані
Особистісна зрілість характеризується процесом внутрішньо-особистісної трансформації, джерелом якого є потреба особистості у самоактуалізації та відчутті ідентичності. Конструктивність процесу забезпечується самопослідовністю особистості, а продуктивність - її оптимальним рівнем довіри до себе. Результатом трансформації, змістом особистісної зрілості є відповідальна побудова людиною власної концепції життя згідно з загальними моральними принципами та особистою місією.
Риси пропріуму зрілої особистості:
Синергічність характеризує здатність до цілісного сприйняття світу та людей, до розуміння взаємопов'язаності суперечностей.
Автономність виявляється у вмінні довіряти власним судженням та діяти відповідно до них, наявності власної, незалежної від оточення цінностей.
Контактність характеризує здатність до швидкого встановлення глибинних контактів з людьми.
Самоприйняття - безоцінково позитивне ставлення до себе, незважаючи на існуючі недоліки.
Креативність - здатність до загостреного сприймання дисгармонії; створення чогось нового, чого раніше не було; творча спрямованість.
Децентрація - здатність розглядати явища з різних точок зору, розуміння і прийняття того, що інші люди можуть сприймати щось по іншому, вміння відстоювати точку іншого.
Толерантність - терпимість до різних думок, неупереджене ставлення до людей та подій.
Відповідальність - визнання себе автором певного вчинку і прийняття на себе його наслідків.
Глибинність переживань - це досвід різноманітних переживань; відчуття гармонії зі світом, здатність до вершинних, особливо радісних та платонічних переживань, за яких набувається нове ставлення до світу.
Життєва філософія - це формування світоглядних почуттів, переживань, пов'язаних з формуванням власної системи поглядів на об'єктивний світ та місце людини в ньому, а також пов'язаних з життєвою позицією, ціннісними орієнтаціями, переконаннями, ідеалами.
3. Методика оцінки ступеню самоактуалізованості особистості.
Шкала виміру самоактуализації була розроблена Джоунсом та Кренделлом. По-іншому, ця шкала ще відома під назвою „короткий індекс самоактуалізації”. Вона призначена для вимірювання ступеню самоактуалізації особистості. Опитувальник складається з 15-ти тверджень (Додаток В). Досліджувані виявляють своє ставлення стосовно кожного твердження, використовуючи 4-значну шкалу:
1. не згоден;
2. частково не згоден;
3. частоково згоден;
4. згоден.
Інструкція надавалась усно: «Перед Вами список із 15-ти тверджень. Вам потрібно висловити своє ставлення до кожного з них використовуючи наступну шкалу: 1-не згоден; 2-частково не згоден; 3-частоково згоден; 4-згоден».
Береться до уваги прямий або обернений підрахунок балів з кожного пункту. Підрахунок балів прямий(1варіант відповідає 1 балу; 2=2балам; 3=3балам; 4=4балам) окрім питань (2,5,6,8,9,11,13,14) по яких ведеться обернений підрахунок, тобто (1=4;2=3;3=2;4=1). Далі усі бали додаються.
Чим вищий бал (оцінку) набирає опитуваний, тим вищій його коефіцієнт самоактуалізації.
2.2 Аналіз результатів дослідження
Дослідження проводилось в три етапи.
На першому етапі досліджуваним було запропоновано здійснити порівняльний аналіз цінностей, на основі цього прорангувати конкретні цінності по мірі їх значимості (показник Ц), а також по мірі можливості досягнення їх в майбутньому (показник Д). Всього цінностей було 12.
На основі середніх показників Ц (значимості цінностей) можна скласти рейтинг цінностей для студентів-першокурсників. Він виглядає наступним чином:
Таблиця 1. Рейтинг цінностей
|
Цінності |
Середнє значення показника Ц |
|
|
Здоров'я |
7.08 |
|
|
Матеріально-забезпечене життя |
6.98 |
|
|
Незалежність у вчинках та діях |
6.69 |
|
|
Наявність гарних та вірних друзів |
6.43 |
|
|
Любов |
6.29 |
|
|
Щасливе сімейне життя |
5.99 |
|
|
Впевненість в собі |
5.76 |
|
|
Цікава робота |
5.33 |
|
|
Пізнання |
4.97 |
|
|
Краса природи і мистецтва |
4.08 |
|
|
Творчість |
3.25 |
|
|
Активне життя |
2.98 |
Рейтинг цінностей
Діаграма 1.1
Як видно із вище наведених результатів найбільш високе середнє значення Ц мають наступні ціннісні орієнтації: «Здоров'я”, «Матеріально-забезпечене життя», «Незалежність у вчинках та діях», «Наявність гарних і вірних друзів», найбільш низьке - «Активне життя», «Творчість», «Краса природи і мистецтва».
Приблизно таку ж картину отримуємо при описі тих цінностей, які студенти-першокурсники оцінюють як найбільш значимі (їх середнє за всією вибіркою значення Ц більше 8).
Таблиця 2. Рейтинг високозначимих цінностей
|
Цінності |
Кількість людей, які оцінюють цю цінність як високозначиму |
% цієї кількості від загального числа досліджуваних |
|
|
Здоров'я |
27 |
54 |
|
|
Щасливе сімейне життя |
23 |
46 |
|
|
Наявність гарних і вірних друзів |
23 |
46 |
|
|
Матеріально-забезпечене життя |
19 |
38 |
|
|
Незалежність у вчинках і діях |
17 |
34 |
|
|
Любов |
14 |
28 |
|
|
Впевненість в собі |
12 |
24 |
|
|
Цікава робота |
11 |
22 |
|
|
Пізнання |
10 |
20 |
|
|
Творчість |
9 |
18 |
|
|
Активне життя |
2 |
6 |
|
|
Краса природи і мистецтва |
0 |
0 |
Рейтинг високозначимих цінностей
Діаграма 2.2.
Із таблиці 2 видно, що більшість (45%) студентів-першокурсників оцінили як найбільш значиму для себе цінність «Здоров'я”. На 2-му місці - «Щасливе сімейне життя», «Наявність гарних та вірних друзів», ці цінності є найбіль значимі для 46% досліджуваних. На 3-му місті - «Матеріально-забезпечене життя» (38%), на 4-му - «Незалежність у вчинках і діях» (34%).
При розгляді результатів, отриманих при оцінюванні досліджуваними суб'єктивної доступності в майбутньому тих чи інших цінностей, отримали наступну картину.
Таблиця 3. Рейтинг високої доступності цінностей (Д більше 8)
|
Цінності |
Кількість людей, які оцінюють цю цінність як доступну для себе в майбутньому |
% цієї кількості від загального числа досліджуваних |
|
|
Наявність гарних та вірних друзів |
20 |
40 |
|
|
Незалежність у вчинках та діях |
19 |
38 |
|
|
Любов |
16 |
32 |
|
|
Впевненість в собі |
15 |
30 |
|
|
Щасливе сімейне життя |
14 |
28 |
|
|
Активне життя |
14 |
28 |
|
|
Краса природи |
11 |
22 |
|
|
Пізнання |
10 |
20 |
|
|
Творчість |
10 |
20 |
|
|
Цікава робота |
9 |
18 |
|
|
Здоров'я |
6 |
12 |
|
|
Матеріально-забезпечене життя |
4 |
8 |
Рейтинг високої доступності цінностей
Діаграма 3.3
Із таблиці 3 бачимо, що на першому місці «Наявність гарних та вірних друзів», «Незалежність у діях та вчинках», «Любов», «Впевненість всобі». Міняються місцями позиції таких цінностей, як «Матеріально-забезпечене життя» і «Активне життя». Оволодіння матеріальними благами стає проблемним, а «Активне життя» оцінюється студентами-першокурсниками більш доступним, ніж бажаним.
Таблиця 4. Рейтинг низької доступності цінностей (Д менше 3)
|
Цінність |
Кількість людей, що оцінюють цю цінність як недоступну для себе в майбутньому |
% цієї кількості від загального числа досліджуваних |
|
|
Творчість |
29 |
58 |
|
|
Матеріально-забезпечене життя |
28 |
56 |
|
|
Здоров'я |
26 |
52 |
|
|
Краса природи і мистецтва |
24 |
48 |
|
|
Щасливе сімейне життя |
23 |
46 |
|
|
Пізнання |
19 |
38 |
|
|
Впевненість в собі |
18 |
36 |
|
|
Любов |
17 |
34 |
|
|
Цікава робота |
15 |
30 |
|
|
Наявність гарних і вірних друзів |
13 |
26 |
|
|
Незалежність у вчинках та діях |
12 |
24 |
|
|
Активне життя |
11 |
22 |
На основі отриманих даних щодо значимих (Ц) та доступних (Д) цінностей, ми знаходили середнє значення різниці Ц і Д по кожній цінності. Це середнє значення позначається як СР (середня різниця), негативне значення СР означає, що значимість цінності нижча її доступності, позитивне значення СР означає, що значимість цінності вища ніж її доступність в майбутньому.
Таблиця 5. Середнє значення (СР) розбіжності між бажаністю і доступністю цінностей
|
Цінності |
СР |
|
|
Активне життя |
-2.97 |
|
|
Творчість |
-0.92 |
|
|
Краса природи і мистецтва |
-0.73 |
|
|
Пізнання |
-0.58 |
|
|
Цікава робота |
-0.11 |
|
|
Впевненість в собі |
0.12 |
|
|
Незалежність у вчинках та діях |
0.30 |
|
|
Любов |
0.47 |
|
|
Наявність гарних і вірних друзів |
0.91 |
|
|
Здоров'я |
1.66 |
|
|
Щасливе сімейне життя |
1.76 |
|
|
Матеріально-забезпечене життя |
2.19 |
Як видно із таблиці, найменш гармонійна картина з точки зору відповідності бажань і можливостей спостерігається при оцінюванні студентами-першокурсниками таких цінностей як «Активне життя», «Матеріально-забезпечене життя», «Щасливе сімейне життя» і «Здоров'я”, причому якщо «Активне життя» оцінюється як доступна, але мало значима цінність, то останні три, навпаки - як значимі, важливі але мало доступні. Найбільш гармонійними є «Цікава робота» і «Впевненість в собі».
Отже, результати проведеної нами методики показали, що провідними ціннісними орієнтаціями студентів-першокурсників є: «Щасливе сімейне життя», «Незалежність у вчинках та діях», «Наявність гарних та вірних друзів», «Матеріальне благополуччя», «Здоров'я” і «Любов».
На другому етапі досліджуваним був запропонований опитувальник особистісної зрілості (ОЗО) (Додаток Б).
За допомогою даного опитувальника ми визначали наявність та реалізованість рис особистісної зрілості, а на основі цього - рівень особистісної зрілості в студентів-першокурсників (високий, середній або критичний).
На основі зведеної таблиці сирих даних (Додаток А) ми визначали рейтинг наявності та реалізованості рис особистісної зрілості у студентів першокурсників. Отримані дані представлені в таблиці 6.
Таблиця 6. Рейтинг наявності та реалізованості рис особистісної зрілості.
|
Риси |
Кількість людей у яких дана риса є наявною |
% цієї кількості від загального числа досліджуваних |
Кількість людей у яких дана риса є реалізованою |
% цієї кількості від загального числа досліджуваних |
|
|
Відповідальність |
40 |
80 |
11 |
22 |
|
|
Децентрація |
31 |
62 |
6 |
12 |
|
|
Глибинність переживань |
27 |
54 |
8 |
16 |
|
|
Життєва філософія |
13 |
26 |
0 |
0 |
|
|
Толерантність |
29 |
58 |
5 |
10 |
|
|
Автономність |
31 |
62 |
1 |
2 |
|
|
Контактність |
29 |
58 |
4 |
8 |
|
|
Самоприйняття |
32 |
64 |
10 |
20 |
|
|
Креативність |
41 |
82 |
13 |
26 |
|
|
Синергійність |
13 |
26 |
2 |
4 |
Динаміка наявності та реалізованості рис
Рис. 6.1.
На основі вище наведених даних можна зробити висновок про те, що у більшості досліджуваних (82%) наявною є така риса як креативність, на другому місці - відповідальність (80%), на третьому місці - самоприйняття (64%), на четвертому місці - автономність і децентрація (64%), толерантність і контактність (58%) знаходяться на п'ятому місті за частотою наявності їх у досліджуваних. У більшості випадків спостерігається реалізованість такої риси як креативність (26%), відповідальність (22%), самоприйняття (20%), глибинність переживань (16%). Менший відсоток реалізованості характерний таким рисам як контактність (8%), толерантність (10%), синергійність (4%), автономність(2%).
На основі даних (Додаток А) про наявність та реалізованість рис, ми робили висновок про рівень особистісної зрілості досліджуваних.
Результати свідчать про те, що у більшості студентів-першокурсників, а саме у 80% спостерігається середній рівень особистісної зрілості; високий рівень особистісної зрілості спостерігається у 10%; критичний рівень спостерігається також у 10%.
Це означає, що саме на даному віковому етапі спостерігається формування первісної особистісної зрілості, яка буде кристалізуватися протягом подальших життєвих змін.
На етапі юності, як показують дослідження, можна вважати, що людина є повністю дорослою як у біологічному, так і в соціальному планах. Проте, основні етапи формування особистісної зрілості юнаків і дівчат ще не є остаточно завершеними, оскільки вони не пройшли перевірки життям.
На третьому етапі досліджуваним була запропонована методика оцінки ступеня самоактуалізації особистості.
На основі отриманих даних проведеної методики, спочатку, ми визначали межі показників самоактуалізації серед студентів-першокурсників. Це дало нам змогу визначити рівень самоактуалізації. Отримані результати представлені в таблиці 7.
Таблиця 7. Показники коефіцієнта самоактуалізації
|
Показники |
Кількість людей у яких спостерігається даний показник |
% цієї кількості від загального числа досліджуваних |
|
|
Високий показник Від 40 і більше |
10 |
20 |
|
|
Середній показник Від 30 - 39 |
34 |
68 |
|
|
Низький показник Від 25 - 29 |
6 |
12 |
Рівень самоактуалізації
Діаграма 7.4
Вище наведені результати свідчать про те, що у більшості (68%) студентів-першокурсників спостерігається середній рівень самоактуалізації, високий рівень - лише у 20%, низький - у12% досліджуваних.
Можна сказати, що мотив життя людини - це самоактуалізуватися, тобто зберегти і розвинути себе, максимально виявити найкращі якості своєї особистості, спрямувати власне «Я» на повноту самореалізації.
Даний мотив, як виявилось, спостерігається і в студентів-першокурсників.
Самореалізація - це постійний рух до все нових можливостей, що відбувається шляхом подолання себе заради себе самого. Вона виступає як безкорислива діяльність особистості, бо супроводжується лише прагненням до виконання своєї життєвої мети, власного вільного розвитку.
За допомогою кореляційного аналізу (Додаток Г) нам вдалося встановити те, що для забезпечення високого рівня особистісної зрілості необхідна висока кількість взаємозв'язків різних параметрів, їх інтегрованість.
Слід відзначити тісний зв'язок між такими рисами особистісної зрілості, як відповідальність, автономність, толерантність, життєва філософія; середній рівень зв'язку спостерігається між синергічністю і самоприйняттям; слабкий зв'язок встановлений між глибинністю переживань і креативністю; децентрація тісно пов'язана з контактністю.
Рівень особистісної зрілості корелює із самоприйняттям, а також із самоактуалізацією особистості і системою ціннісних орієнтацій.
Нам вдалося встановити зв'язки між окремими рисами пропріуму зрілої особистості і ціннісними орієнтаціями. Слід відзначити тісний зв'язок між відповідальністю і незалежністю у вчинках та діях, а також між автономністю і впевненістю в собі; середній рівень зв'язку прослідковується між такими факторами, як контактність і цікава робота, децентрація і щасливе сімейне життя, життєва філософія і творчість; слабкий зв'язок спостерігається між толерантністю і любов'ю, креативністю і пізнанням.
Отже, становлення особистісної зрілості залежить від системи ціннісних орієнтацій особистості.
ціннісний орієнтація особистісний зрілість
Висновок
В роботі представлений теоретичний аналіз і емпіричне вивчення проблеми ціннісних орієнтацій та їх впливу на становлення особистісної зрілості студентів-першокурсників.
На базі проведеного теоретичного аналізу можна зробити висновок, що юнацький вік є періодом інтенсивного формування системи ціннісних орієнтацій, що в свою чергу зумовлює формування особистісної зрілості. Це пов'язано з появою на цьому віковому етапі необхідних передумов: оволодіння понятійним мисленням, накопичення морального досвіду. Поява переконань в юнацькому віці свідчить про значний якісний злам у характері становлення системи моральних цінностей.
Важливими детермінантами процесу формування особистості юнака, що регулюють процес включення їх у соціум і зміст ціннісних орієнтацій, є потреба у спілкуванні і потреба у відокремленні. Спілкування у цей період набуває специфічних рис: розширюється коло контактних груп, в які включається юнак, і водночас у спілкуванні присутня вибірковість, яка виявляється, зокрема, у чіткій диференціації груп спілкування на товариські і дружні.
Ціннісні орієнтації виступають у якості системи, що утворює особистість, і пов'язані з розвитком самосвідомості, усвідомлення становища власного «Я» у системі суспільних відносин. Ціннісні орієнтації відносяться до найважливіших компонентів структури особистості, за ступенем сформованості яких можна судити про рівень сформованості особистості.
Ціннісні орієнтації - це відносно стійке, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних і духовних благ і ідеалів, що розглядаються як предмети, цілі або засоби для задоволення потреб життєдіяльності особистості.
Характеризуючи особистість, яка досягла на своєму шляху стадії повноцінної зрілості, вчені у якості пріоритетних характеристик висувають різні ознаки. Ідеальною з точки зору психічного здоров'я, буде для К. Юнга - «індивідуалізована особистість», для К. Роджерса - «повноцінна функціонуюча», для А. Маслоу - «самоактуалізуюча» особистість. Зарубіжні психологи визначають особливості особистісної зрілості. Так, Г. Олпорт виділяє в якості ознаки зрілої особистості «хороше відчуття себе» (самоусвідомлення), тепле відношення до інших, відчуття емоційної безпеки, самоприйняття, реалістичне сприйняття і наявність інтегруючої життєвої філософії. В.Франкл визначає зрілість особистості через набування смислу існування, а динаміку особистісного росту як прийняття свободи і відповідальності. Зокрема, відповідальність у різних сферах діяльності є важливою характеристикою особистісної зрілості і відрізняє соціально зрілу особистість від соціально незрілої. У даний час в психології поширена концепція про два типи відповідальності (так звана теорія локуса контролю). Відповідальність першого типу - це коли особистість бере на себе всю відповідальність за те, що відбувається з нею в житті. Відповідальність другого типу пов'язана із ситуацією, коли людина схильна рахувати відповідальними за все, що відбувається з нею, зовнішні обставини. Відповідальність першого типу характеризує соціально зрілу особистість, а відповідальність другого - соціально незрілу.
На основі емпіричного вивчення проблеми можна зробити висновок про те, що:
1 Особистісна зрілість - це складне психологічне утворення, структуру якого складають такі якості, як відповідальність у різних сферах життєдіяльності, глибинність переживань, автономність, креативність, контактність, самоприйняття, толерантність, життєва філософія.
2 Активізація розвитку структурних компонентів особистісної зрілості можлива за умови активного соціально-психологічного впливу.
3 Спостерігаються деякі відмінності темпів формування особистісної зрілості серед студентів-першокурсників.
4 Юнацький вік є сенситивним періодом для утворення компонентів особистісної зрілості. Основою формування особистісної зрілості в юнацькому віці є процес засвоєння життєвих цінностей та перетворення їх в ціннісні орієнтації.
5 До системи ціннісних орієнтацій студентів-першокурсників відносяться: здоров'я, щасливе сімейне життя, наявність гарних і вірних друзів, матеріально-забезпечене життя, любов, впевненість в собі, незалежність у вчинках.
6 Становлення особистісної зрілості пов'язане з рівнем самоактуалізації особистості.
Самоактуалізація включає в себе багатосторонній і неперервний розвиток творчого і духовного потенціалу людини, максимальну реалізацію всіх її можливостей, адекватне сприйняття оточуючих, світу і свого місця в ньому, багатство емоційної сфери, високий рівень психічного здоров'я
Список використаних джерел
1 Архангельський Л.М. Ценностные ориентации и нравственное развитие личности. - М.: Знание, 1978. - С.26-32.
2 Абульханова-Славская К.А. Жизненные перспективы личности // Психология и образ жизни личности. - М., 1987.С. 12-21.
3 Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1978. - №4. - С 23-35.
4 Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - №3 (12). - К.: Педагогічна думка, 1996. - С.2-33.
5 Буленко Т.В., Мушкевич М.І., Федоренко Н.П. Діагностика особистості в практичній діяльності психолога. - Луцьк: «Вежа», 1996. - С.158-161.
6 Бунова С.С. Ценнотные ориентации личности как многомерная нелинейная система. // Психологический журнал. - 1999. - №5 С.14-29.
7 Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностики. - К.: Наукова думка. 1996. С. 131-133.
8 Варій М.Й. Психологія особистості 2008. С. 111- 125
9 Волков Б.С. Психология юности. 2007. С. 44-58.
10 Голоточкин А.Д. Коширин В.П. Социально-психологические аспекты самоутверждения личности в коллективе // Психологический журнал. - 1985. - №4. - Т.3. - С.67-77
11 Грищук О.П. Оптимізація самоставлення особистості в умовах учбової діяльності // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - №8. - С.19-25.
12 Гут М.М. Динамика информационно-психологического созревания личности // Соционика, методология и психология личности. - 1997. - №5 С.61-66
13 Губа Н.І. Особливості ціннісно-мотиваційної сфери у сучасної студентської молоді. // Психологічні перспективи / Волин. нац. ун. ім. Лесі Українки. Випуск 13. 2009. С.93-100.
14 Джидарьян И.А. Психология общения и развития личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И. Анциферовой. - М.: Наука, 1981. - С.127-158.
15 Дмітрієва О.А. Особливості потребнісно-мотиваційної сфери психологічно зрілих і психологічно незрілих особистостей. // Практична психологія та соціальна робота 2005. №9. С. 9-11.
16 Дьоміна Г.А. Психологічні особливості формування та активізації особистісної зрілості. // Практична психологія та соціальна робота 2006. № 5 С. 24-31.
17 Журавлев А.В. Социально-психологическая зрелость. // Психологический журнал / РАН 2007. № 2 С. 44-54.
18 Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. 1986. С. 123-136.
19 Заброцький М.М. Вікова психологія 1998. С.63-72.
20 Истошин И.Ю. Ценностные ориентации в личностной системе регуляции поведения // Психологические механизмы регуляции социального поведения: Сб. ст. АН СССР. Ин-т психологии / Отв. ред. М.И. Бобнева, Е.В.Шорохова. - М.: Наука, 1979. - С.311
21 Іванова Л.С. Динаміка ціннісних орієнтацій студентів педагогічних вузів. // Практична психологія та соціальна робота 2007. №4 С. 16-19.
22 Каверин С.Б. О психологической классификации потребностей // Вопроси психологии. - 1987. - №5. - С.121-129
23 Костюк Г.С. Вікова психологія. - К.: Рад.школа.,1976. - С.24.
24 Костюк Г.С. Проблема личности в философском и психологическом аспектах // Избр. психол. тр. - М.: Педагогика, 1983. - Т.2. - С.94-231.
25 Ковалев А.Г. Личность воспитывает себя. 1983.С. 63-87.
26Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии, 1996. № 6.C. 25-38.
27. Леонтьев Д.А. Жизненный мир человека и проблема потребностей // Психологический журнал, 1992, т. 13, № 2.С. 31-36
28 Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975. С.45-68
29 Малько Н.О. Ціннісні орієнтації як чинник становлення особистості // Рад.школа. - 1991. - №1. - С.27-31.
30 Мартынюк И.О. Жизненные цели: понятия, структура, механизмы формирования / АН УССР, Ин-т философии. - К.: Наукова думка, 1990. - С.89-99.
31 Муздыбаев К. Психология ответственности. - Л.: Наука, 1983. - С.178- 190.
32 Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. - М.: Педагогика, 1991. - С.83-123.
33 Мірошниченко О. Ієрархія ціннісних орієнтацій жінок у професійній діяльності. // Практична психологія та соціальна робота 2009. № 5 С.59-63.
34 Пенькова О. Роль сімейних ціннісних орієнтацій у становленні громадянина. // Психолог 2006. №37 С.22-24.
35 Пророк С.І. Ціннісно-мотиваційні передумови активного шляху вирішення життєвих проблем. // Практична психологія та соціальна робота 2004. № 12 С. 59-61.
36 Столетов П.Н. Становление личности. - М.: Мысль, 1987. - 127-139.
37 Толстих Н.Н. Жизненные планы подростков и юношей // Вопросы психологии. - 1984. - С.79-87.
38 Терещенко М. Ціннісні орієнтації як аспект картини світу людини. //Практична психологія та соціальна робота. 2009. №1 С. 73-76.
39 Трофімова Ю.Л. Психологічні особливості системи ціннісних орієнтацій полезалежних і поленезалежних особистостей. // Практична психологія та соціальна робота 2007. №2 С.3-11.
40 Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Педагогика, 1987. С.56-78.
41 Хъелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - Изд. 2-е. - СПб.: Питер, 1998. - С. 288-290.
42 Хухлаева О.В. Психология развития: молодость, зрелость, старость. М.: 1997 С. 73-81.
43 Штепа О. Феномен особистісної зрілості. // Соціальна психологія 2005. № 1 С. 62-77.
44 Штепа О.С. Пропріум зрілої особистості. // Практична психологія та соціальна робота 2004. №2 С. 27-30.
45 Шайгоротський Ю. Ціннісні орієнтації в психологічній структурі особистості. // Соціальна психологія 2009. №4 С. 65-72.
46 Чаговець Л.М. Особливості ціннісних орієнтацій в юнацькому віці. 2009. №2. С. 11-13.
47 Яценко А.И. Целеполагание и идеалы. Киев, 1977.С. 79-83.
Рекомендації
Процес розвитку особистісної зрілості успішно відбувається лише в тому випадку, коли особистість вчиться розуміти себе, усвідомлювати своє місце в світі, задумуватися про минуле, теперішнє і майбутнє. Без розвиненої рефлексії неможливо формувати особистісну зрілість.
Важливим є створення умов для самоусвідомлення особистістю становлення власної особистісної зрілості.
Для розв'язання цього завдання була розроблена система спеціальних занять, які можна використовувати при роботі зі студентами-першокурсниками.
Тематика занять виглядає наступним чином:
1. Психологічна суть відповідальності.
Розкриття поняття «відповідальність»
2. Потреба у самовихованні відповідальності.
3. Природні передумови розвитку відповідальної поведінки.
4. Самостійність - важливий компонент зрілості
( Анкета «Мої життєві плани»)
5. Аналіз змісту перспективних цілей особистості.
Ставлення до мрії.
6. Розкриття суті самоконтролю поведінки.
7. Виявлення самоконтролю поведінки в проблемній ситуації.
8. Розкриття суті емоційної зрілості через поняття «почуття».
9. «Як ми дізнаємося про почуття, переживання інших людей».
10. Вправа «Саме позитивне і саме негативне, що відбулося в вашому житті».
11. Розуміння суті особистісного ціле покладання.
12. Вправа «Напишіть собі лист». Відмітьте свої успіхи і поставте нову мету.
Подобные документы
Поняття і види ціннісних орієнтацій. Вплив засобів масової інформації, реклами, інтернет на ціннісну орієнтацію в підлітковому віці. Особливості формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці. Дослідження ціннісних орієнтацій за Рокича.
курсовая работа [93,1 K], добавлен 08.11.2012Страх як форма переживання емоцій та почуттів, його визначення та особливості. Види соціальних страхів в юнацькому віці. Історичний огляд психологічних досліджень страхів. Вплив рівня особистісної тривожності на соціальні страхи в юнацькому віці.
курсовая работа [216,1 K], добавлен 26.03.2015- Взаємозв’язок самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у середньому віці
Самоактуалізація як ключове поняття гуманістичної психології. Ціннісні орієнтації як елемент структури особистості. Психологічна характеристика ранньої та середньої дорослості. Духовна криза, проблему сенсу, смисложиттєві та ціннісні орієнтації людини.
дипломная работа [270,6 K], добавлен 28.04.2011 Поняття "ціннісні орієнтації", особливості їх прояву у підлітковому та юнацькому віці. Інтелектуальна зрілість і моральний світогляд. Вплив ціннісних орієнтацій на сенсові-життєві орієнтації. Криза підліткового віку. Формування моральної самосвідомості.
дипломная работа [187,0 K], добавлен 14.08.2016Розуміння понять "життєві цінності" і "ціннісні орієнтації" у літературі. Функції ціннісних орієнтацій. Вплив ціннісних орієнтацій на розвиток особистості. Гармонійний розвиток особистості. Методики "Самооцінка особистості" та "Ціннісні орієнтації".
курсовая работа [54,1 K], добавлен 06.04.2014Сутність поняття "асертивність" у науковій літературі. Асертивна поведінка як конструктивний спосіб міжособистісної взаємодії. Розвиток особистості у юнацькому віці. Експериментальне вивчення психологічних особливостей асертивності в юнацькому віці.
дипломная работа [262,3 K], добавлен 15.07.2012Сутність саморозкриття та його роль у становленні особистості. Основні науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми саморозкриття. Методичне забезпечення дослідження психологічних особливостей саморозкриття студентів у юнацькому віці.
дипломная работа [157,3 K], добавлен 11.05.2012Психологічна характеристика мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці. Поняття про мотивацію в вітчизняних та зарубіжних концепціях. Фактори, що впливають на мотив до навчання студентів. Дослідження і кореляційна робота по формуванню учбової мотивації.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 10.11.2010Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.
магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці. Світоглядні засади пошуку сенсу життя. Роль ідентичності в визначенні життєвих планів старшокласників. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників, міжособистісних відносин та локусу контролю.
дипломная работа [93,0 K], добавлен 10.04.2013
