Взаємозв’язок пияцтва, як форми девіантної поведінки у підлітків, з акцентуаціями характеру

Розділ 3. Співвідношення типів акцентуації характеру і рівня пияцтва у підлітків

3.1 Цілі завдання, об'єкт та предмет психодіагностичного дослідження

Для послідовного викладення проведеного психологічного дослідження перелічимо його основні складові.

Цілі

1. Обґрунтувати взаємозв'язок рівня пияцтва серед неповнолітніх, зокрема підлітків старшого віку, з їх акцентуаціями характеру.

2. Встановити типи акцентуйованих підлітків, які попадають в групи схильних і несхильних де зловживання алкогольними напоями

Завдання

1. Підбор методик.

2. Проведення тестування.

3. Проведення й обробка даних психодіагностичного дослідження.

4. Вибір критеріїв перевірки гіпотези.

5. Перевірка критеріїв правильності висунутої робочої гіпотези.

6. Обґрунтування отриманих результатів.

7. Рекомендації по використанню даних отриманих в дипломній роботі.

Об'єктом дослідження становить пияцтво і акцентуації характеру у підлітків. Стать досліджуваних - чоловіки. Вік - від 13-14 до 15-16 років. Освіта - неповна середня. Всі вони є школярами середніх і старших класів міста Херсона.

Предмет дослідження - співвідношення пияцтва з акцентуаціями характеру у підлітків.

Гіпотеза: Підлітки гіпертимного та істероїдного (демонстративного) типу акцентуації характеру мають високу схильність до пияцтва, а сенситивного (тривожного) і психастенічного (педантичного) типу - низьку.

Методологічними і методичними засадами проведеного дослідження було наступне. Останніми роками найбільш серйозною тенденцією в зловживанні алкоголем є швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоїв, яке досить швидко приводе до частого пияцтва в цьому прошарку населення України. Більшість учених вважають, що виникнення потягу до алкоголю пов'язано перш за все із соціальними чинниками, з умовами життя людини (Н.Ю. Максимова, І.П. Лисенко та ін..) [48].

Ми вважаємо, що чинниками, які каналізують як алкоголізм, та і наркоманію, є передусім:

соціальна криза, деформації соціокультурної сфери;

вплив гірших зразків молодіжної російськомовної та англомовної субкультури;

доступність психотропних і токсичних речовин;

середовище, яке нейтрально або прихильно становиться до споживання алкоголю („так чинять всі”) [49].

Підлітковий та юнацький вік розглядають як один із найбільш небезпечних щодо формування девиантного й делинквентного розвитку особистості. Підлітки продовжують становити частину населення країни з найвищим ступенем кримінального ризику. Розвиток адитивних потреб, як правило, починається саме в підлітковому та ранньому юнацькому віці й згодом набуває у багатьох людей стійких форм.

Дослідження А.Е. Личко, Іванова Н.Я., В.С. Битенського, Б.Г. Херсонського, В.А. Глушкова [8,44] доводять високий рівень зв'язку акцентуацій і психопатій у підлітків зі схильність до зловживання алкогольних напоїв і швидке звикнення до них. Саме ці ствердження ми вирішили перевірити в своєму психологічному експерименті на підлітках шкільного віку.

3.2 Діагностика рівня пияцтва та акцентуацій характеру у підлітків

Процедура дослідження

Психодиагностичне проводилося в березні 2007 року в середній школі міста Херсона. В дослідженні прийняли участь діти шкільного віку з 7 до 11 класів. Тестування проходило в п'яти класах в позашкільний час в присутності класних керівників.

В день проводилося по одному груповому тестуванню. Середня кількість дітей в групі до 25 чоловік, що давало добрі умови для тестування, яке проводилося. Всього в тестуванні прийняло участь 120 чоловік.

На одній зустрічі проводилося груповим методом обидва тести - на виявлення акцентуації характеру і схильності до пияцтва.

Після тестування, а потім і після отриманих результатів по тестуванню тим із школярів, хто проявляв бажання психологом проводилося індивідуальне, а при необхідності и групове психологічне консультування, на якому розкривався зміст і давалась характеристика типам акцентуацій характеру, а також наслідкам та мотивації зловживання алкогольними напоями.

В цілях діагностування рівня пияцтва була використана методика „Опитувальник для виявлення ранніх ознак алкоголізму (К.К. Яхин, В.Д. Менделевич) [50]. Даний тест використовується в цілях виявлення ознак алкоголізму та побутових форм п'янства (додаток А). Опитувальник налічує 35 питань на які слід дати відповідь „так” чи „ні”. Обробка вибраних відповідей аналізується на основі діагностичної таблиці, з якої отримують бали (коефіцієнти) по всім питанням Опитувальника. Рівень алкоголізму високий, якщо опитуваний набрав від -12,8 до -201,7 балів. Діагностується рівень побутового п'янства, якщо набрано від +12,8 до -12,8 балів. Рівень здоров'я та відсутність схильності до зловживання спиртними напоями діагностується, якщо опитуваним набрано від +12,8 до +126,8 балів.

Для виявлення типу акцентуації характеру серед цих же старшокласників проводилося тестування по тесту „Виявлення акцентуацій у підлітків за допомогою теста-опитувальника Шмишека” [69]. Тест розрахований на підлітків - додаток Б.

В основі теста-опитувальника покладена концепція акцентуйованих особистостей К. Леонгарда, згідно якої акцентуації - це „загострення” деяких рис, які притаманні кожній людині, індивідуальних якостей. К.Леонгард розрізняє акцентуйовані якості характеру і темпераменту. Тест включає 10 шкал, які реалізовані в вигляді переліку з 88 питань, які допускають відповіді „так” чи „ні”.

При подальшому аналізі в нашому досліджені ми, спираючись на викладену в розділах 1 і 2 даної дипломної роботи теорію акцентуйованих осіб за А.Е. Личко використовували зіставлення класифікацій А.Е. Личко (1985) и К.Леонгарда (1976) [8]. Аналіз отриманих по акцентуаціям даних проводився на основі теорії К.Леонгарда.

Після тестування 120 підлітків ми провели аналіз отриманих даних і виділили 52 чоловіка, які мали, на наш погляд, достатню кількість акцентуантів в групі для подальшого статистичного аналізу. Таким чином, були виділені чотири групи: перша - демонстративний (істероїдний за А.Е.Личко) тип - 12 чол., друга група - гіпертимний тип - 15 чол., третя група - тривожний (сенситивний за А.Е.Личко) тип - 14 чол. и остання четверта група - педантичний (Психастенічний за А.Е.Личко) тип - 11 чол.

Підставою для виділення цих типів були також теоретичні і практичні ствердження, що перші дві акцентуації демонстративна і гіпертимна мають схильність до пияцтва, а дві другі групи - тривожна і педантична такої схильності не мають. Саме це ми і вирішили підтвердити, або спростувати в нашому психологічному дослідженні і саме це ми поставили в якості робочої гіпотези.

В цілому отримані дані в групах по акцентуацім характеру і схильності до алкоголізму представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Зведені первісні дані результатів тестування по виявленню акцентуацій і рівня алкоголізму у підлітків (n=52)

№№ п/п	Групи по типам акцентуацій характеру
	Демонстративна (n=12)	Гіпертимна (n=15)	Тривожна (n=14)	Педантична (n=11)
	Алкоголізація	Акценттуація характеру	Алкоголізація	Акценттуація характеру	Алкоголізація	Акценттуація характеру	Алкоголізація	Акценттуація характеру
1	-35,8	15	5,8	22	12	18	14,3	21
2	-38,8	18	-33,7	221	8,8	17	17	23
3	-15,3	21	-31,5	24	-6,4	2	2	22
4	-25,7	20	-22,5	23	25,3	21	-11,2	21
5	-42,5	23	-14,8	22	44,3	24	-5,4	18
6	-18,9	18	-35,7	21	54,5	21	45,3	19
7	15,4	24	-35,2	21	33,8	20	54,6	17
8	-18,3	21	-25,8	20	-2,5	18	-11,5	18
9	11,5	23	-22,5	19	-4,7	23	25,3	21
10	-32,5	18	5,7	18	22,33	21	33,8	23
11	-14,5	19	-24,7	22	-4,8	20	35,4	21
12	-18,8	24	-22,8	24	2,5	19
13			-24,8	23	-3,5	21
14			-75,8	24	-8,9	23
15			-105	24
Середні	-19,5	20,3	-30,9	21,9	12,3	20,6	18,1	20,4
Медіана	-18,9	20,5	-24,8	22	5,7	21	17	21
Мода	-42,5	18	-22,5	24	-8,9	21	-11,5	21

Середні показники по чотирьом групам акцентуйованих підлітків представлені нами в вигляді діаграми 3.1.

Діаграма 3.1 - Середні показники по акцентуйованим групам серед підлітків (n=52): 1-Демонстративний тип акцентуації; 2-Гіпертимний тип акцентуації; 3-Тривожний тип акцентуації; 4-Педантичний тип акцентуації.

Таким чином, нами були виявлені и відокремлені від загально обстежуваних чотири групи акцентуйованих підлітків, середні показники яких становлять: демонстративний тип - 20,3 бали, гіпертимний тип - 21,9 бали, тривожний тип - 20,6 бали, педантичний тип - 20,4 бали. По показникам тесту Шмишека і рівні виразності акцентуацій ці групи майже не відрізнялись.

Більш цікавими були дані по рівню ознак алкоголізму. Середні показники виразності ознак алкоголізму по чотирьом групам акцентуйованих підлітків представлені нами в вигляді діаграми 3.2.

Як видно з діаграми рівень алкоголізації у різних типів акцентуйованих підлітків значно відрізняються друг від друга. Так, в групі демонстративного типу алкоголізація становить -19,5 балів, в групі гіпертимічного типу становить -30,9 балів. Дані показники свідчать про те, що вказані групи акцентуантів мають підвищений рівень алкоголізму, або схильності до пияцтва.



Діаграма 3.2 - середні показники виразності ознак алкоголізму по акцентуйованим групам серед підлітків (n=52): 1-Демонстративний тип акцентуації; 2-Гіпертимний тип акцентуації; 3-Тривожний тип акцентуації; 4-Педантичний тип акцентуації.

В той же час в групі тривожного типу акцентуації показник алкоголізації становить +12,3 бали, а в групі педантичного типу акцентуації показник алкоголізації становить +18,1 бали. Показники по цим групам знаходяться на двох рівнях алкоголізації. Тривожна група знаходиться на рівні побутового пияцтва, а педантична група попадає в „рівень здоров'я”.

3.3 Взаємозв'язок рівня пияцтва та акцентуацій характеру у деяких типів акцентуйованих підлітків

Згідно з висуненої робочої гіпотези перед нами стояло завдання дослідити чи дійсно підлітки гіпертимного та істероїдного (демонстративного) типу акцентуації характеру мають високу схильність до пияцтва, а сенситивного (тривожного) і психастенічного (педантичного) типу - низьку.

З цією метою процедура дослідження була побудована в такий спосіб.

Спочатку були виділені чотири групи акцентуйованих підлітків: демонстративна, гіпертимна, тривожна і педантична. Наступним кроком стало виявлення у них рівня алкоголізації.

Тепер перед нами стоїть завдання провести кореляційне дослідження між визначеними типами акцентуацій у підлітків і рівнем схильності пияцтва в них.

На основі середніх показників в попередньому питанні дипломної роботи ми вже показали різницю в схильності до пияцтва в різних групах акцентуантів.

Однак, чи дійсно це значні показники і такі, що корелюють з перемінними, в якості яких виступають типи акцентуацій характеру і рівень пияцтва в них, ми визначимо, використовуючи статистичний метод кореляції Пірсона.

Для доказу нашої гіпотези була використана наступна формула розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона:

(3.1)

де х,у - часткові значення перемінних, ? - (сигма) - позначка суми, - середні значення тих же самих перемінних.

З метою прискорення розрахунків нами були використані такі можливості розрахунку статистичних критеріїв, які передбачені програмами Excel „пакет аналізу”, SPSS-11.5.

Ми провели кореляційний аналіз в кожній з чотирьох груп і отримали наступні дані.

1. Перша група - демонстративний (істероїдний) тип - 12 чоловік. Середній показник акцентуації по групі - 20,3 бали, середній показник алкоголізму становить -19,5 бали. Проведений розрахунок кореляційного зв'язку в цій групі наданий нами в наочному вигляді в діаграмі 3.3.

Діаграма 3.3 - показник зв'язку між рівнями акцентуації і алкоголізму в демонстративні (істероїдній) групі (n=12) в середніх балах

Висновок: між групою демонстративного типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений кореляційний зв'язок на рівні r=0.552, при р<0,05. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по демонстративному типу схильні до зловживання спиртними напоями.

2. Друга група - гіпертимічний тип - 15 чол. Середній показник акцентуації по групі - 21,9 бали, середній показник алкоголізму становить -30,9 бали. Був також проведений розрахунок кореляційного зв'язку в цій групі наданий нами в наочному вигляді в діаграмі 3.4.

Діаграма 3.4 - показник зв'язку між рівнями акцентуації і алкоголізму в гіпертимній групі (n=15) в середніх балах

Висновок: між групою гіпертимного типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений кореляційний зв'язок на рівні r=0.516, при р<0,05. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по гіпертимному типу схильні до зловживання спиртними напоями.

3. Третя група - тривожний (сенситивний) тип - 14 чол. Середній показник акцентуації по групі - 20,6 бали, середній показник алкоголізму становить +12,3 бали. Проведений розрахунок кореляційного зв'язку в цій групі наданий нами в наочному вигляді в діаграмі 3.5.

Діаграма 3.5 - показник зв'язку між рівнями акцентуації і алкоголізму в тривожній (сенситивній) групі (n=14) в середніх балах

Висновок: між групою тривожного типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв'язок на рівні r=0.137. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по тривожному типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

4. Четверта група - педантичний (психастенічний) тип - 11 чол. Середній показник акцентуації по групі - 20,4 бали, середній показник алкоголізму становить +18,1 балів. Проведений розрахунок кореляційного зв'язку в цій групі наданий нами в наочному вигляді в діаграмі 3.5.



Діаграма 3.6 - показник зв'язку між рівнями акцентуації і алкоголізму в педантичній (психастенічній) групі (n=11) в середніх балах

Висновок: між групою педантичного (психастенічного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв'язок на рівні r= -0.059. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по педантичному (психастенічному) типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

Таким чином, в цілому отримані дані підтверджують висунуту нами робочу гіпотезу про те, що підлітки гіпертимного та істероїдного (демонстративного) типу акцентуації характеру мають високу схильність до пияцтва, а сенситивного (тривожного) і психастенічного (педантичного) типу - низьку.

Висновки

Як видно з дипломної роботи, проблема девіантної поведінки підлітків дуже актуальна в теперішній час.

Кількість підлітків, яких виділяють як учнів з девіантною поведінкою, на жаль, з кожним роком зростає, тому що збільшується кількість провокуючих факторів, які сприяють формуванню поведінки, яка відхиляється.

Дана проблема вже перестала бути тільки психолого-педагогічною. Вона стала соціальною.

Сьогодні ми змушені констатувати, що байдуже ставлення держави до свого підростаючого покоління викликало з його боку відповідну реакцію, яка вилилась у сплеск тяжких і корисливих злочинів.

Тривожить те, що в Україні створилися об'єктивні передумови для поширення цього негативного явища. Передовсім соціально-психологічні умови спонукають до вживання наркотичних речовин: психологічний дискомфорт, свідомий вплив криміногенних структур на підлітків через наркотики, алкоголь, сильний пресинг наркогенної обстановки (в Україні наявні транзитна, сировинна база).

Як не прикро відзначити, але сучасна сім'я стає все меншим помічником у подоланні важковиховуваності дітей. Існування широкого кола алкоголізованих сімей призводить до деформації генетичних проявів і сприяє появі все більшої кількості дітей з проалкогольною залежністю. Нарешті, пияцтво - найбільш простий і доступний засіб проведення дозвілля (на тлі того, що молоді взагалі нікуди податися). Разом з тим, багато проблем з вихованням постає у сім'ях з великими матеріальними здобутками. Головна причина пов'язана з моральною бездоглядністю дітей у таких сім'ях і в задоволенні потреб головним чином матеріально розважального характеру. Внаслідок цього деформуються свідомість та психіка неповнолітніх.

Тому постає серйозна нагальна проблема пошуку шляхів, форм і методів запобігання та подолання цього негативного явища.

Є підстава стверджувати, що в нинішніх умовах кардинальних соціально -економічних і політичних перетворень у суспільстві, які негативно вразили й школу, надзвичайно гострою стає проблема профілактики девіантної поведінки неповнолітніх.

Аналіз проблеми девіантної поведінки підлітків засвідчив, що при організації та проведенні профілактичної роботи поряд з попередженням й подоланням яскраво виражених причин й наслідків відхилень у поведінці в полі зору активного соціального, психолого-педагогічного впливу має бути вся система факторів, які сприяють девіантній поведінці підлітків.

За допомогою цієї роботи можна більше дізнатися про суть проблеми девіантної поведінки неповнолітніх, зокрема проблеми пияцтва, з'ясувати причини й фактори, що викликають асоціальну поведінку підлітків, психолого-педагогічні методи діагностики відхилень у поведінці, визначити шляхи корекції девіантної поведінки для ефективної роботи з цією категорією населення.

Висновки з психодіагностичного дослідження

1. Між групою демонстративного (істероїдного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений кореляційний зв'язок на рівні r=0.552, при р<0,05. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по демонстративному типу схильні до зловживання спиртними напоями.

2. Між групою гіпертимного типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений кореляційний зв'язок на рівні r=0.516, при р<0,05. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по гіпертимному типу схильні до зловживання спиртними напоями.

3. Між групою тривожного (сенситивного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв'язок на рівні r=0.137. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по тривожному типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

4. Між групою педантичного (психастенічного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв'язок на рівні r= -0.059. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по педантичному (психастенічному) типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

Таким чином, в цілому отримані дані підтверджують висунуту нами робочу гіпотезу про те, що підлітки гіпертимного та істероїдного (демонстративного) типу акцентуації характеру мають високу схильність до пияцтва, а сенситивного (тривожного) і психастенічного (педантичного) типу - низьку.

Рекомендації

1. Отримані дані про зв'язок гипертимного і демонстративного (істероїдного) типів акцентуації характеру зі схильністю до пияцтва можуть бути використані в психолого-педагогічному впливі на цих підлітків, організації з ними превентивної роботи щодо попередження зловживанням алкогольними напоями.

2. Доказане припущення про зв'язок як позитивний, так и негативний деяких груп акцентуйованих підлітків може бути використаний в педагогічній праці при вивчені таких предметів, як „Психологія девіантної поведінки”, „Юридична психологія”, „Педагогічна психологія” та деяких інших курсів, спрямованих на виховну роботу з підлітками.

3. Наведені в роботі приклади і методики психокорекційної роботи можуть бути використані психологами для проведення активних методів впливу, насамперед соціально-психологічного тренінгу с підлітками, схильними до пияцтва.

Список використаних джерел

1. Александров А. А. Роль микросоциальной среды в генезе алкоголизации подростков//Алкоголизм и экзогенные психозы.-- Л., 1978.-- С. 10--12.

2. Алкоголь и человеческий фактор: Методические рекомендации к лекциям. Краснодар, 1988.

3. Анисимов Л. И. Профилактика пьянства, алкоголизма, наркомании среди молодежи. -- М.: Юридич. лит., -- 1988,-- 176 с.

4. Артемчук А. Ф. Алкоголизм у лиц молодого возраста.-- Киев: Здоров'я, 1985.-- 128 с.

5. Балагута Р.І. Асоціальна поведінка к старшому шкільному віці // Там само. - Вин. 3. -- С. 28-.33.

6. Горностай П.П. Готовність особистості до самореалізації як психологічна проблема // Там само. - Вин. 3. - С 105-110.

7. Беличева С.А. Превентивная психология. М., 1993.

8. Битенский B.C., Херсонский Б.Г. и др. Наркомании у подростков. -- Киев: Здоров'я, 1989.

9. Бокий И. В., Лапин И. П. Алкогольный абстинентный синдром.-- Л., Медицина, 1976.-- 120 с.

10. Болтівець С.І. Психологічне обґрунтування заходів профілактичної роботи в навчальних закладах з метою профілактики наркоманії, токсикоманії, алкоголізму // Практична психологія та соціальна робота №12, 2004. Київ.

11. Братусь Б. С, Сидоров П. И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма.--М.: Изд-во МГУ им. М. В. Ломоносова, 1984.-- 143 с.

12. Булотайте Л. И. Психологическая склонность к алкоголизации у подростков из семей больных алкоголизмом//Психопатические расстройства у подростков.--Л., 1987,--С. 77--80.

13. Бурно М. Е. Психопатии и алкоголизм. -- М., 1975.

14. Буторина Н. Е. К клинической и прогностической оценке злоупотребления спиртными напитками в подростковом возрасте//Клинические аспекты алкоголизма в подростковом и юношеском возрасте.-- М., 1982.-- С. 30--35.

15. Буторина Н. Е., Мовчан Н. Г., Казаков В. С. и др. Особенности начальных проявлений алкоголизма у подростков (Социально-психологический и клинический аспекты)//Журн. невропатол. и психиатр.--1978.-- Вып. 10.-- С. 1569--1572.

16. Видолоб Н.О. Сучасна практика формування української ментальності учнів середнього шкільного віку // Там само. - Вин. 5. - С. 54-63.

17. Воротилина Т. А. Выявление контингента учащихся ПТУ с повышенным риском алкоголизации с помощью ПДО//Аффективные нарушения при алкоголизме.--Л.,. 1983.--С. 79--83.

18. Ганнушкин П. Б. Психастенический характер // Соврем, психиатрия. -- 1907, дек.

19. Гарницкий С. П. Алкоголь, табак, наркотики и здоровье подростков. -- К.: Здоровье, 1988. -- 32 с.

20. Губіна ТІ., Тищенко 11.М. Вивчення системи чинників формування здорового способу життя підлітків та юнаків // Проблеми загальної та педагогічної психології: 36. наук, праць / За ред. С.Д.Максимснка. - К.:Ін-т психології Ім, Г.С.Костюка АШІ України, 2004. -Т. VI. - Вин. 2. - С 89-95.

21. Горпинченко И. И. Откровенно о сокровенном. -- М.: СП «ICE», 1990.-- 64 с.

22. Гофман А. Г., Нижниченко Т. И., Саванюк М. Г. Вопросы профилактики алкоголизма у подростков и оказания им наркологической помощи//Вопросы организации психиатрической и наркологической помощи подросткам,--Тамбов, 1984.--С. 89--92.

23. Гурьева В. А., Гиндикин В. Н.. Юношеские психопатии и алкоголизм.--М.: Медицина, 1980.--272 с.

24. Егоров В. В. Делинквентное подростки женского пола: алкоголизация и профилактика раннего алкоголизма//Актуальные вопросы наркологии.-- Полтава, 1986.--С. 59--61.

25. Еникеева Д.Д. Как предупредить алкоголизм и наркоманию у подростков: Уч. Пособ. для студ. М.:Издательский центр «Академия», 1999.

26. Жариков Н. М., Логинова М. С, Чубаровский В. В. Особенности возникновения ранних форм алкоголизации у подростков -- учащихся ПТУ и средних специальных учебных заведений (по данным клинико-эпидемиологического исследования)//Актуальные вопросы наркологии.-- Кишинев, 1986.-- С. 55--56.

27. Завьялов В. Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости.-- Новосибирск: Наука, 1988.-- 198 с.

28. Здіорук С.І. Психологічне обґрунтування використання ЗМІ та різних видів рекламної продукції з метою профілактики нарко-, токсикоманії та алкоголізму // Практична психологія та соціальна робота №10, 2004. Київ.

29. Иванец И. Н., Нойман И. (Neumann /.). Ранний или подростковый алкоголизма/Руководство по пснхиатрии/Под ред. Г. В. Морозова.--М., 1988.-- Т. 2.-- С. 127.

30. Клинические аспекты алкоголизма в подростковом возрасте/Под ред. Г. Н. Соцевич и др.-- М.: Изд-во Моск. ин-та психиатрии, 1982.-- 134 с.

31. Ковалев В. В., Немцов А. В. Состояния и перспективы научных исследований в области алкоголизма//Сов. мед.-- 1987.-- № 4,--С. 3--11.

32. Кондратенко В. Т. Девиантное поведение у подростков: Социально-психологические и психиатрические аспекты.-- Минск: Беларусь, 1988.--208 с._

33. Копыт Н. Я., Скворцова Е. С. Алкоголь и подросток. -- М.: Медицина, 1985. -- 46 с.

34. Короленко Ц. П., Макаров В. В. Мотивация и формы употребления алкоголя подростками//Клинические аспекты алкоголизма в подростковом возрасте.--М., 1982.--С. 43--50.

35. Кочеткова Р. В. Результаты анонимного опроса учащихся по поводу потребления алкоголя//Вопросы организации психиатрической и наркологической помощи подросткам.-- Тамбов, 1984.-- С. 99--100.

36. Кошкина Е. А., Кузнец М. Е., Петракова Т. И. и -др. Социально-психологические аспекты профилактики употребления алкоголя девушками//Вопр. наркологии.-- 1988,--Кг 3 --С. 47--51.

37. Крылов Д. Н., Кулакова Т. П. Организационные принципы раннего выявления и профилактики алкоголизации подростков//Вопр. наркологии.-- 1988.-- № 3.--С. 44--47.

38. Кулаков С. А. Система факторов, влияющих на формирование мотивационной сферы подростков, злоупотребляющих алкоголем//Медико-биологические проблемы алкоголизма.-- Воронеж, 1987.--С. 247--249.

39. Кэмпбелл Росс. Как на самом деле любить детей. -- М.: Знание, 1992.- 190с.

40. Лежепекова Л. Н., Капанадзе В. Г., Рубина Л. П. и др. Организация профилактики и лечения алкоголизма у подростков//Актуальные вопросы клинической и социальной реабилитации больных алкоголизмом. -- М., 1979. --С. 63--69.

41. Леонгард К. Акцентуированные личности: Пер. с нем. -- К.,1981.

42. Личко А. Е. Алкоголизация и профилактика алкоголизма у подростков е аномалиями характер а//Патогенез, клиника и лечение алкоголизма.-- М., 1976.--С. 163--165.

43. Личко А. Е. Подростковая психиатрия. Руководство для врачей.-- 2-е изд., доп. и перераб.--Л.: Медицина, 1985.-- 416 с.

44. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- Л., 1983.

45. Личко А.Е., Битенский В.С. Подростковая наркомания: Руководство. - Л.: Медицина, 1991. - 304с.

46. Макаров В. В., Литвинов И. А,, Кухтинова Н. В. и др. Употребление алкоголя старшеклассниками, учащимися техникумов и некоторые аспекты первичной профилактики алкоголизма//Медицинские и социально-психологические аспекты алкоголизма.-- Новосибирск, 1988.-- С. 36--40.

47. Максимова Н.Ю."Психологическая профилактика алкоголизма и наркомании несовершеннолетних: Учеб. пособ. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. 384 с.

48. Максимова Н.Ю. Психокорекція як форма профілактики алкоголізму та наркоманії // Формування навичок здорового способу життя п дітей і Підлітків. - К.: Ніка-Цептр, 2001. -- С 7-85.

49. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика схильності до алкоголю та наркотиків і психокорекцій на робота з підлітками групи ризику // Практична психологія та соціальна робота №2, 2000. Київ.

50. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. - М.: «МЕДпресс», 1998. - 592 с.

51. Москаленко В. Д., Дроздов Э, С. Семейная реабилитация подростков, страдающих хроническим алкоголизмом//Вопросы организации психиатрической и наркологической помощи подросткам.-- Тамбов, 1984.-- С. 102--104.

52. Муратова И. Д., Сидоров П. И. Антиалкогольное воспитание в школе. -- Архангельск, 1997.

53. Муратова И. Д., Сидоров П. И. Эффективность противоалкогольного лечения подростков по данным катамнестического исследовання//Лечение алкоголизма.-- Саратов, 1980,-- С. 84--88.

54. Найденова Н. Г. Некоторые вопросы раннего клинического проявления алкоголизма у подростков/Клинические аспекты алкоголизма в подростковом возрасте.--М., 1982.--С. 64--70.

55. Нелидов А. Л. Некоторые социально-психологические механизмы возникновения юношеского алкоголизма//Жури, невропатол. и психиатр.-- 1978.-- Вып. 2,--С. 256--260.

56. Осадиш О.Ю. Динаміка психологічного благополуччя учнів в освітньому процесі // - Вип. 3.-С 242-245.

57. Коцюба АЛ. Вивчення і визначення індивідуально-психологічних особливостей делінквентів // Т -Вин. 5. - С 145-154.

58. Прищепа A.M. Психологічне вивчення самоактуалізації та самореалізації особистості // Там само. -Вип. 5.- С 291-298.

59. Савченко К.В. Розвиток волі молодших школярів як чинник їхньої навчальної успішності // Вип. 5.-С 310-319.

60. Никитин В.Н. Телесно-ориентированная и арт-терапия в работе с детьми и подростками (культурологический подход). - К.: Служба но делам несовершенно летних, 1997.- 160 с,

61. Оржеховска В. М. Крок до себе. -- К., 1995. -- 328 с.

62. Оржеховская В. М., Бурмака Н. П. Избаввление учащихся от наркогенных привычек / Под ред. В. М. Оржеховской. -- К.: Дидаскал, 1992.-- 303 с.

63. Попов Ю. В. Профилактика алкоголизма у подростков с девиантным поведением.//Ремиссии при алкоголизме.-- Л., 1987.-- С. 115--118.

64. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д. Карвасарского. СПб., 1988.

65. Пятницкая И. И. Злоупотребление алкоголем и начальная стадия алкоголизма.-- М.: Медицина, 1988.-- 288 с.

66. Пятницкая Я. Н. Реабилитация подростков, злоупотребляющих алкоголем// Актуальные вопросы клинической и социальной реабилитации больных алкоголизмом.--М., 1979.--С. 56--60.

67. Пятое М. Д., Шумский Н. Г. Возрастные аспекты алкоголизма: Алкоголизм в подростковом и юношеском возрасте.//Алкоголизм. Руководство для врачей.--М„ 1983.--С. 176--185. «

68. Резник В. А. Медико-психологические аспекты девиантного поведения у подростков, проживающих в регионе с суровым климатом//Психопатические расстройства у подростков.-- Л., 1987.--С. 55--58.

69. Рогов Е.И. настольная книга практического психолога: учеб. Пособие: В 2 кн.-М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002.-Кн.2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения.-480 с.

70. Рязанцев В. А. Как предупредить алкоголизм. -- Киев, 1984.

71. Соцевич Т. Н. К проблеме алкоголизации в подростковом возрастем / Клинические аспекты алкоголизма в подростковом возрасте.-- М., 1982.--С. 7-- 14.

72. Строганов Ю. А., Капанадзе В. Г. Медико-психологические аспекты формирования алкогольной зависимости у подростков//Медико-психологические аспекты реабилитации детей с психическими заболеваниями.-- Л., 1978.-- С. 56--61.

73. Сухарев А. В. О возможности замещения психологической потребности в алкоголе у подростков/Психологические проблемы антиалкогольного воспитания детей, подростков и юношества.-- М., 1987.-- С. 106--116.

74. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків / За ред. В.Шапка. - К.: Піка-Центр,2001.-264 с

75. Ханецька Н.В. Підвищення рівня суб'єктності навчання як психологічна проблема // Там само. - Вип. 5. -С 360-365.

76. Цемрюк І.Г. Профілактична робота зі студентською молоддю щодо здорового способу життя // -Вип. 3. - С 377-382.

77. Цзен Н. В., Пахомов Ю. В. Психотренинг: игры и упражнения. -- М.: Физкультура и спорт, 1988. 272с.

78. Чудновский В. С. Алкоголизм у подростков//Алкоголизм.--Ставрополь, 1988.--С. 17--20.

79. Шурыгин Г. И. Проявление ранней алкоголизации у детей от родителей, страдающих алкоголизмом//Нарушения поведения у детей и подростков.-- М., 1981.--С. 130--138.

80. Що робити, коли ...? / Авт. колектив: Л.Литвиненко, О.Вовчик-Блакитна. - К.: Київ, міська держ. адміністрація. Служба у справах неповнолітніх. "Телефон довіри" для дітей, підлітків та юнацтва, 2003. - 96 с

Додаток

Опросник для выявления ранних признаков алкоголизма (К.К.Яхин, В.Д.Менделевич)

Применяется с целью выявления признаков алкоголизма и бытовых форм пьянства.

Инструкция: испытуемый должен отметить знаком «+» те утверждения, с которыми согласен, знаком «-« те, с которыми не согласен.

1. Принято ли у Вас хранить в доме запасы спиртных напитков?

2. Легко ли Вас переспорить?

3. Откажитесь ли Вы от затеи выпить, если у Вас не хватит немного денег?

4. Верно ли, что нужно много доказательств для убеждения людей в какой-нибудь истине?

5. Приходилось ли Вам одалживать деньги на выпивку?

6. Верно ли, что большинство людей честны лишь из-за страха на обмане попасться?

7. Вы считаете, что Ваша семейная жизнь такая же хорошая, как у большинства Ваших знакомых?

8. Бывает ли, что Вас иногда подмывает затеять с кем-нибудь драку?

9. Бывают ли у Вас периоды, когда Вы что-то делали, а потом не знали, что именно Вы делали?

10. Верно ли, что скандал из-за лишней рюмки часто разрушает семью?

11. Вам все равно, что о Вас думают другие?

12. Вы считаете, что «длинные» тосты мешают хорошему проведению застолья?

13. Верно ли, что жены сами часто виноваты в том, что их мужья много пьют?

14. Ваши родственники часто были настроены против Ваших знакомых?

15. Считаете ли Вы проявлением неуважения к компании, если человек отказывается от выпивки, ссылаясь на состояние своего здоровья?

16. Верно ли, что единственная интересная страница в газетах -- это раздел юмора?

17. Глупо осуждать человека, обманувшего того, кто сам позволяет себя обманывать?

18. Оправдываете ли Вы начальство за выговор человеку, пришедшему на работу с похмелья после поминок?

19. Думаете ли Вы в разгар застолья о том, чтобы «припасти» спиртное наутро?

20. Приходилось ли Вам сожалеть (испытывать чувство неловкости) о своем поведении в нетрезвом виде, о котором Вы сами не помните?

21. Прежде чем что-нибудь сделать Вам обычно необходимо остановиться и подумать, даже если речь идет о мелочах?

22. Может ли умеренно пьющий человек случайно попасть в медвытрезвитель?

23. Ослабевает ли у Вас желание выпить после сытного обеда?

24. Считаете ли Вы, что будущее настолько неопределенно, что бессмысленно строить какие-либо серьезные планы?

25. Играете ли Вы в домино, в шашки во дворе после работы?

26. Меняют ли Ваше настроение мысли о предстоящей выпивке?

27. Опохмеляетесь ли Вы?

28. Бывает ли, чтобы Вы не помнили на утро то, что делали в нетрезвом виде накануне?

29. Ограничиваете ли Вы гостей в выпивке у себя дома?

30. Часто ли на следующий день после выпивки Вы плохо себя чувствуете?

31. Легко ли изменить мнение, если до этого оно казалось Вам окончательным?

32. Приходилось ли Вам изредка сожалеть о том, что не хватает выпивки?

33. Замечаете ли Вы, что стали более медлительны и вялы, нет прежней энергичности?

34. После сна Вы чувствуете себя усталым и «разбитым» (неотдохнувшим)?

35. Замечаете ли Вы, что прежняя работа дается Вам труднее и требует больших усилий?

Обработка: выбранные ответы анализируют на основании диагностических таблиц, суммируя полученные баллы (коэффициенты) по всем вопросам.

Интерпретация: уровень алкоголизма -- ниже -- 12,8 баллов; уровень бытового пьянства от + 12,8 до -- 12,8; уровень здоровья -- выше + 12,8 баллов.