У контексті нашого дослідження важливо визначити притаманні типи темпераменту дітям, які проявили високий або середній рівень конфліктних проявів у поведінці, для того, щоб простежити взаємозв`язок та залежність цих реакцій з особливостями певних видів темпераментів. Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них. Методика О. Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту і виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написано по 20 якостей, які характерні для представників кожного типу темпераменту.

ВИСНОВКИ

Особистісний розвиток дитини починається з народження і завершується після закінчення школи набуттям соціально-психологічної самостійності і незалежності, а також почуття внутрішньої свободи, характерного для високорозвиненої особистості.

У міру зростання дитини, слідом за тим, як рвуться її первинні фізіологічні і соціально-психологічні зв'язки з матір'ю, з іншими людьми, які замінюють і доповнюють її в дитинстві, у дитини розвивається прагнення до особистісної незалежності і персональної свободи.

Витоками розвитку особистості дитини є успадковані нею форми соціальної активності, що виявляються у взаємодії людей, їхній культурі, звичаях і традиціях, а також система виховання, ідеологія і мораль. Вони містять потенціал майбутнього особистісного розвитку дитини, що сам по собі, без належних умов не може бути реалізований у її персональній індивідуальності.

Умовами особистісного розвитку є: своєчасне включення дитини в систему соціальних людських взаємовідносин; присутність поруч розвинутих і різних особистостей, психологію яких вона може опанувати і поведінці яких вона у змозі наслідувати; наявність ефективних методів виховання, розрахованих на те, щоб передати дитині, яка росте, необхідну для її особистісного розвитку інформацію.

Як рушійні сили особистісного розвитку дитини виступають, з одного боку, ті внутрішні протиріччя, з якими вона стикається в процесі дорослішання, а з іншого боку, - зовнішні стимули, що спонукають її як особистість змінюватися.

Виховання, є ведучим і визначальним фактором розвитку і формування особистості в наших умовах, де основною метою всього суспільства є забезпечення умов для усестороннього розвитку людини.

До теперішнього часу багато науковців зверталось і звертаються до аналізу суті навчання, але і тепер ще тяжко з впевненістю сказати, як впливають, на розвиток особистості дитини різні структури навчального плану.

Вплив методів і організаційних форм навчальної діяльності на розвиток особистості молодшого школяра розглядаються нерідко окремо, як і вплив змісту освіти, однак на особистість впливає навчання - зміст, методи, організаційні форми і те, як вони вписуються в систему інших факторів, впливаючи на розвиток особистості. Такий підхід до проблеми може бути плідним. Для цього необхідні узгоджені зусилля спеціалістів в галузі психології, теорії виховання, дидактики.

Результатами проведених нами констатуючих експериментів свідчать про те, що висунута нами гіпотеза, що шкільна соціалізація учнів початкових класів буде ефективною за умови забезпечення єдності навчання і виховання в стінах школи та в сім'ї підтвердилась.

дитина особистість конфлікт школа

ЛІТЕРАТУРА

1. Асеев В. С. Мотивация поведения и формирования личности. - М.: Просвещение, 1976. - С. 155с.

2. Берлянд И.Е. Игра как феномен сознания. Кемерово, 1992. - С. 352

3. Берн Ш. Гендерная психология. - М. Олма-Пресс, 2001 г.

4. Богословский В.В. Основы общей психологии. - М., 1981. - С. 752

5. Бодалев А.А. Психология о личности, - М.: Просвещение, 1988. - С. 684

6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. -- М, Просвещение, 1968.- С. 179

7. Боровик О., Развиваем воображение // Дошкольное образование. - 2001. - №1(49). С.14.

8. Венгер Л.А., Мухина B.C. Психология. - М.:Академия, 1988. - С. 453 с.

9. Выготский Л.С., Лекции по психологии. - С. Пб, 1997. - С. 241

10. Дьяченко О.М.: Лавреньева Т.В. Психическое развитие, 1984. - С. 279

11. Загвязинский В.И. Методология и методика социально-педагогического исследования. М.: 1995. - С. 452

12. Коломинский Я.Л., Мелтсас М.Х. Половое развитие ребенка в школьном возрасте. Генетические, проблемы социальной психологии. Минск, 1985. - с. 47.

13. Кон И.С. Ребенок и общество. - М., 1988. - С. 564

14. Котырло В.К. Психологические основы формирования личности в педагогическом процессе. - М.: Просвещение, 1981. - С. 165

15. Крутецкий В.А., Психология. - М., 1986. - С. 649

16. Крысько В. С. Общая психология в схемах и комментариях к ним.:- М.:Харвеет, 1999. - С. 384 с.

17. Лагунова В.Н. Игры преследования и введение в теорию игр. Тверь, 1993. - С. 154

18. Лисина М.:. Общение, личность и психика ребенка. - М.:Воронеж, 1997.- С. 272

19. Люблинская А.А. Детская психология. - М.: Просвещение, 1971. - С. 387

20. Максаков А.И., Учите, играя. - М., 1983. - С.167

21. Мелхорн Г., Мелхорн Х.Г., Гениями не рождаются. - М., 1989. - С.354

22. Мойсюк Р.А. Засвоєння гендерних ролей в підлітковому віці - // Наукові записки РДГУ - 2003 р. №27. - с. 82-85

23. Мухина B.C. Возрастная психология - М.: Академия, 1997 . - С. 450

24. Мухина B.C. Детская психология / Под ред. Л.А.Венгера. - М.: Просвящение 1983. - С. 417

25. Мухина B.C. Игрушка как средство психологического развития ребенка. -М.: 1988. - С. 428

26. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. - М., 1999. - С. 842

27. Мухина В.С., Детская психология. - М., 1985. - С.264

28. Немов Р.С. Психология: в 3-х кн.- М.: Владос, 1995. - С. 559

29. Никитин Б.П., Ступеньки творчества или развивающие игры. - М., 1991. - С. 543

30. Нойнер Г., Колвейт В., Клейн Х., Резерв успеха - творчество. - М., 1989. - С. 362

31. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология. - М.: Российское педагогическое агентство. 1996. - С. - 374

32. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. - М.: Академия 1995. - С. 380

33. Обухова Л.Ф., Возрастная психология. - М., 1999.- С. 542

34. Общая психология: Курс лекций - М.: Просвещение 1995. - С. 399

35. Петровский А.В. Психология формирование и развитие личности - М.: Просвещение, 1981 . - С. 283

36. Попова Л.В. Проблемы самореализации одаренных женщин Вопросы психологии. - 1996. - №2. - с. 90.

37. Психология формирования и развития личности /под ред. Л.И. Анциферовой. - М.: Просвещение, 1961 . - С. 497

38. Рубинштейн С.Л., Основы общей психологии. - С.-Пб., 1988. - С. 452

39. Сливаковская А.С. Игра-это серьезно. М.: Просвещение, 1981.- С. 572

40. Собкин B.C. С чего начинается личность. - М.:1976. - С. 468

41. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А., Практикум по детской психологии. - М., 1995. - С. 562

42. Филонов С.Н. Социальная педагогика: научный статус и прикладные науки. - М., 1990. - С.746

43. Харчев А. С. Социология воспитания. М.: 1990. - С. 854

44. Шибутани Т. Социальная психология. М., 1999. - с. 101.

45. Щербакова А.И., Практикум по общей психологии. - М., 1990. - С. 625

46. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: Просвещение, 1960. - С. 225

47. Эльконин Д.Б., Избранные психологические труды. - М., 1995. - С. 8 54

48. Эльконин Д.Б., Психология игры. - М., 1999. - С.234

ДОДАТОК І

Малюнок Сабіни М. «Неіснуюча тварина»

Малюнок Наташі Н. «Неіснуюча тварина»

Малюнок Дарини С. «Неіснуюча тварина»

Малюнок Марини К. «Неіснуюча тварина»

Малюнок Галі С. «Неіснуюча тварина»

ДОДАТОК ІІ

I.Оцінка рівня агресивної поведінки молодших школярів (модифікований варіант Басса - Дарки)

З молодшими школярами тест проводиться індивідуально або маленькими групами

Тестовий матеріал

1. Якщо я розлючуся, то мені хочеться вдарити когось.

2. Я ніколи не буваю настільки сердитим, щоб кидатися предметами.

3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.

4. Якщо мене не попросять по-гарному, я не виконаю прохання.

5. Мені здається, що до мене бувають часто несправедливі.

6. Я не люблю коли про мене говорять щось у мене за спиною.

7. Я не можу удержатися від суперечки, якщо друзі не згодні із мною.

8. Якщо мені траплялося обдурити когось, я відчував(ла) болісні каяття совісті.

9. Мені здається, що я не здатний ударити людину.

10. Коли я дратуюся, то хлопаю дверима.

11. Іноді люди дратують мене просто своєю присутністю.

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться його порушити.

13. Іноді мене гризе заздрість, хоча я цього не показую.

14. Я думаю, що багатьом дітям з нашого класу я не подобаюсь.

15. Я вимагаю, щоб люди поважали мої права.

16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.

17. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

18. Іноді я виражаю гнів тим, що стукаю кулаком по столу.

19. Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.

20. Якщо хтось вдає із себе «головного», я завжди поступаю йому всупереч.

21. Немає людей, яких я по-справжньому ненавидів би.

22. Напевно, є досить багато однолітків, які мені заздрять.

23. Навіть якщо я злюся, я ніколи не кричу.

24. Школярі, які не хочуть вчитися, повинні відчувати почуття провини.

25. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене.

26. Я можу згадати випадок, коли був таким злим, що брав перший предмет, що попався, і ламав його.

27. Я буваю грубуватий стосовно школярів, які мені не подобаються.

28. Коли із мною розмовляють командним тоном, мені нічого не хочеться робити.

29. Звичайно я намагаюся приховувати погане ставлення до однолітків.

30. Іноді мені здається, що наді мною сміються.

31. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що я про нього думаю.

32. Мене гнітить те, що я мало слухаюсь своїх батьків.

33. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.

34. У суперечці я часто підвищую голос.

35. Я не дратуюся через дріб'язки.

36. Коли хтось вдає із себе «головного», я роблю все, щоб він не зазнавався.

37. Я не завжди одержую те хороше, на що, як мені здається, заслуговую.

38. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.

39. Я часто погрожую однокласникам, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.

40. Я роблю багато такого, про що згодом жалкую.

Ключ до тесту

1.	Фізична агресія	1	-9	17	-25	-33
2.	Непряма агресія	-2	10	18	26	34
3.	Дратівливість	3	11	19	27	-35
4.	Негативізм	4	12	20	28	36
5.	Уразливість	5	13	-21	29	37
6.	Підозрілість	6	14	22	30	-38
7.	Вербальна агресія	7	15	-23	31	39
8.	Почуття провини	8	16	24	32	40

ДОДАТОК IІ

Експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації (для молодших школярів)

Інструкція до тесту

Відповідайте на запропоновані нижче питання, оцінивши, наскільки властиво вам те або інше поводження в конфліктній ситуації:

· часто - 3 бали,

· час від часу - 2,

· рідко - 1 бал.

Тестовий матеріал

1. Погрожую або б'юся.

2. Намагаюся прийняти точку зору супротивника, поважаю її, як і свою.

3. Шукаю компроміс.

4. Допускаю, що не правий, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.

5. Уникаю супротивника.

6. Бажаю будь-що домогтися своїх цілей.

7. Намагаюся з'ясувати, із чим я згодний, а із чим - категорично ні.

8. Іду на компроміс.

9. Здаюся.

10. Міняю тему.

11. Повторюю те саме, поки не доможуся свого.

12. Намагаюся знайти джерело конфлікту, зрозуміти, із чого все почалося.

13. Трошки уступаю й підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.

14. Пропоную мир.

15. Намагаюся звернути все в жарт.

Ключ до тесту

А (1, 6, 11); Б (2, 7, 12); В (3, 8, 13); Г (4, 9, 14); Д (5, 10, 15).

Інтерпретація результатів тесту

· А - твердий стиль вирішення конфліктів. Такі люди до останнього стоять на своєму, захищаючи свою позицію, і будь-що-будь намагаються виграти. Впевнені, що завжди праві.

· Б - примиренський стиль. Орієнтований на “згладжування кутів” з урахуванням того, що завжди можна домовитися, на пошук альтернативи й рішення, що здатне задовольнити обидві сторони.

· У - компромісний стиль. Із самого початку розбіжності простежується установка на компроміс.

· Г - м'який стиль. Проявляється в готовності встати на точку зору супротивника й відмовитися від своєї позиції.

· Д - уходящий. Цей стиль орієнтований на відхід від конфлікту. Люди даного типу намагаються не загострювати ситуацію, не доводити конфлікт до відкритого зіткнення.

ДОДАТОК ІV

Визначення домінуючого типу темпераменту (О. Бєлов) (для молодших школярів)

Призначення тесту

Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них.

Методика Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту й виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написане по 20 властивостей, характерних для представників кожного типу темпераменту.

Інструкція до тесту

Уважно прочитай перелік якостей і постав знак (+), якщо вважаєш, що ця якість тобі притаманна, і знак (-) - якщо вона, на твою думку відсутня. Якщо сумніваєшься не став нічого. Якщо молодшому школяру важко зрозуміти суть завдання, або важко визначити приналежність до тієї або іншої якості, в цьому випадку доцільно застосувати в цьому тесті опитування батьків, бесіди з вчителями.

Тестовий матеріал

1. Блок

1. Непосидючість, метушливість.

2. Невитриманість, запальність.

3. Нетерплячість

4. Різкість і прямолінійність у відносинах.

5. Рішучість і ініціативність.

6. Впертість.

7. Спритність у суперечці.

8. Неритмічність у навчанні.

9. Схильність до ризику.

10. Незлопам'ятність, неуразливість.

11. Швидкість і пристрасність мови.

12. Неврівноваженість і схильність до гарячності.

13. Нетерпимість до недоліків.

14. Агресивність забіяки.

15. Виразність міміки.

16. Здатність швидко діяти й вирішувати.

17. Безустанне прагнення до нового.

18. Володіння різкими, рвучкими рухами.

19. Наполегливість у досягненні поставленої мети.

20. Схильність до різкої зміни настрою.

2. Блок

1. Життєрадісність.

2. Енергійність і діловитість.

3. Недоведення початої справи до кінця.

4. Схильність переоцінювати себе.

5. Здатність швидко схоплювати нове.

6. Нестійкість в інтересах і схильностях.

7. Легке переживання невдачі й неприємностей.

8. Легке пристосування до різних обставин.

9. Захопленість будь-якою справою.

10. Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.

11. Швидке включення в нову роботу й перемикання з одного виду роботи на іншій.

12. Тяжіння одноманітною, буденною, кропіткою роботою.

13. Товариськість і чуйність, не скутість у спілкуванні з іншими дітьми.

14. Витривалість і працездатність.

15. Голосна, швидка, виразна мова.

16. Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.

17. Володіння завжди добрим настроєм.

18. Швидке засипання й пробудження.

19. Часта незібраність, поспішність у рішеннях.

20. Схильність іноді сковзати по поверхні, відволікаючись.

3. Блок

1. Спокій і холоднокровність.

2. Послідовність і докладність у справах.

3. Обережність і розважливість.

4. Уміння чекати.

5. Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.

6. Володіння спокійною, рівномірною мовою, без різко виражених емоцій, жестикуляцій і міміки.

7. Стриманість і терплячість.

8. Доведення початої справи до кінця.

9. Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).

10. Строге притримування виробленого розпорядку життя, системи в навчанні.

11. Легке стримування поривів.

12. Не велике сприйняття схвалення й осудження.

13. Незлобивість, прояв поблажливого відношення до колкостей у свою адресу.

14. Сталість у своїх відносинах і інтересах.

15. Повільне залучення в навчання й перемикання з одного виду діяльності на іншу.

16. Рівність у відношенні з усіма.

17. Акуратність і порядок у всьому.

18. Важке пристосування до нової обстановки.

19. Володіння витримкою.

20. Поступове сходження з новими людьми.

4. Блок

1. Незручність і сором'язливість.

2. Розгубленість у новій обстановці.

3. Важкість у встановленні контактів з незнайомими людьми.

4. Невір'я у свої сили.

5. Легке перенесення самітності.

6. Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.

7. Схильність іти в себе.

8. Швидка стомлюваність.

9. Володіння тихою мовою, що іноді знижується до шепоту.

10. Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.

11. Вразливість до слізливості.

12. Надзвичайна сприйнятливість до схвалення й осудження.

13. Пред'явлення високих вимог до себе й навколишніх.

14. Схильність до підозрілості, помисливості.

15. Безтурботна чутливість і легка вразливість.

16. Надмірна уразливість.

17. Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.

18. Малоактивність і боязкість.

19. Покірливість і покірність.

20. Прагнення викликати співчуття й допомогу навколишніх.

Обробка результатів тесту

Підрахувати кількість плюсів по кожній картці окремо.

Обчислити відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:

Х = (А1 / А) * 100%; З = (А2 / А) * 100%;

Ф = (А3 / А) * 100%; М = (А4 / А) * 100%; де

· X, З, Ф, М - типи темпераменту;

· A1, A2, A3, A4 - число позитивних відповідей по картках відповідного блоку;

· А - загальне число позитивних відповідей по чотирьох картках.

У кінцевому виді «формула темпераменту» здобуває, наприклад, такий вид:

Т = 35%Х + 30%З + 14%Ф + 21%М;

Це значить, що даний темперамент на 35% - холеричний, 30% - сангвінічний, 14% - флегматичний і 21% - меланхолійний.

· Якщо відносний результат числа позитивних відповідей по якомусь типу становить 40% і вище, виходить, даний тип темпераменту домінуючий.

· Якщо цей результат становить 30-39%, то якості даного типу виражені досить яскраво.

· Якщо результат 20-29%, то середньо виражені.

· При результаті 10-19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виражені в малому ступені.

Размещено на Allbest.ru