Розвиток емоційної чутливості молодших школярів засобами українського пісенного фольклору на уроках сольфеджіо

Побудова евристичної бесіди, яка складається з серії взаємозв'язаних питань, кожен з яких є кроком на шляху до вирішення проблеми і більшість яких вимагають від учнів не лише відтворення своїх знань, але й здійснення пошуку.

Суть евристичної бесіди полягає в тому, що учитель планує кроки пошуку, розчленовує проблемне завдання на підпроблеми, а учні здійснюють ці кроки. Кожен з кроків або більшість їх вимагають прояви якихось рис творчої діяльності.

З метою поступового наближення проблем, учнів до самостійного рішення, їх необхідно заздалегідь учити виконанню окремих кроків рішення, окремих етапів дослідження, формуючи їх уміння поступово.

2. метод розширення емоційного поля (В.Г. Ражнікова) (див. Додаток 2).

Мета метода розширення емоційного поля - вивчити основні настрої, викликані музичною п'єсою, розширити «емоційне поле» дитини, спираючись на емоції всіх основних модальностей.

Даний метод нами був адаптований до проведення групових занять з молодшими школярами. Вибравши разом з учнями п'єсу для майбутнього вивчення, педагог не грає цей твір, а задає його додому, підкреслюючи, що потрібно визначити настрій цієї п'єси, визначити, які емоції та настрій хотів передати даним музичним твором автор та чи вдалося йому це зробити. До наступного уроку педагог вибирає 5-7 фрагментів з різних творів і вибудовує їх за хронологією, наприклад: емоційно визначені і насичені твори Баха, Моцарта, Бетховена, Брамса, Чайковського, Косенка, Стеценка та інших видатних композиторів. У всіх вибраних фрагментах присутній приблизно той же настрій, що і в п'єсі, яку вивчатимуть учні. Педагог повинен вміти музично виконати ці фрагменти. Учні повинні уважно прослухати твори виконані вчителем та визначити їх настрій, назвати найбільш емоційно насичені фрагменти твору. Педагог пропонує учням з'ясувати, який настрій вони чують в п'єсі, а потім дає свій синонім настрою для майбутньої рольової гри.

Далі педагог грає вибрані ним фрагменти в хронологічній послідовності, акцентуючи увагу учнів на генезис настрою. Учні повинні зі всього «емоційного поля» виділити «свій» настрій і позначити його певним прикметникам.

В.Г. Ражніков пропонує своєрідний тест на перевірку міцності засвоєння «свого» настрою. Будь-який з виконаних фрагментів, які вже якось запам'яталися учням, педагог грає, навмисно і сильно спотворюючи настрій. Чекає реакції учнів або спантеличує їх питанням: «Що сталося?» Учні показують, чи відчувають вони спотворення настрою.

Переконавшись, що естетична емоція вже стала особистим «придбанням» учнів, педагог повертає їх до п'єси, і вони починають детально розучувати її під знаком вже відомого настрою. Педагог стимулює виникнення в учнів генералізованого (узагальненого) образу. Це може бути і домашнім завданням. Завдання - знайти образ іншого вигляду мистецтва, який учні визначили б як схожий за настроєм з виконуваною п'єсою.

3 метод вікторини (див. Додаток 3).

Мета методу - закріплення навичок емоційної чутливості у молодших школярів. Вікторина має суперницький характер. Така форма контролю знать сприяє розвитку мови учнів, активізую мисленнєву діяльність, дає змогу виявити якість засвоєного матеріалу. Вікторина має декілька видів: хронологічна, вікторина характеристик, ілюстративна вікторина, вікторина подій, тематична, літературна, вікторина подібностей-відмінностей.

У дослідженні ми використали метод вікторини характеристик. Учні повинні дати повну характеристику музичного твору за наступними параметрами:

- емоційна насиченість;

- домінуванні позитивних або негативних емоцій та настроїв у творі;

- різкі або плавні переходи від однієї емоції до іншої.

4. метод інтерв'ю (див. Додаток 4).

Мета інтерв'ю - визначити здатність до емоційної чутливості школярів.

У дослідженні ми використали метод стандартизованого інтерв'ю. У такому інтерв'ю заздалегідь визначені формулювання питань і послідовність, в якій вони задаються.

Інтерв'ю використовується на стадії збору основних відомостей.

Індивідуальне інтерв'ю - інтерв'ю, в якому бере участь тільки кореспондент (дослідник) та респондент (досліджуваний). Нами була розроблена анкета за якою проводилося інтерв'ю.

5. метод кросворда (див. Додаток 5).

Мета кросворда - визначити знання вибраної теми, глибину та міцність засвоєних знань, уміння чітко формулювати визначення музичних понять.

Кросворд - це завдання-головоломка; її суть в заповненні пересічних рядів клітин (по вертикалі та горизонталі) словами, які розгадуються за приведеним списком визначень сенсу цих слів. Назва гри має англійське походження (англ. «cross» - перетин та «word» - слово) і перекладається як «хрест-слово», звідси і інша назва кросворду - «крестословиця».

Кросворд містить ігрове та учбове завдання. Перше учні вирішують за умови цієї гри (кросворду); друге ставить перед ними учитель, воне спрямоване на оволодіння певними знаннями, уміннями та навичками.

Рішення кросвордів ефективне після вивчення чергового розділу курсу музики і при узагальненні учбового матеріалу великих розділів або усього курсу у кінці навчального року.

Показником успішності оволодіння учбовим матеріалом при рішенні того або іншого кросворду може служити коефіцієнт засвоєння К, який приймається рівним відношенню числа Л/вірно відгаданих учнями слів до загального числа N слів в кросворді, тобто К = M/N. В якості критичного значення коефіцієнта засвоєння, що відділяє задовільні знання і уміння від незадовільних, можна вважати К = 0,7. Коефіцієнт засвоєння визначає оцінку, яку учень отримує за свою роботу. Учитель може користуватися при цьому наступним орієнтовним співвідношенням: оцінка «12-10» ставиться при К > 0,9; «9-7» К = 0,8-0,9; «6-4» при До= 0,7-0,8; «3-1» K< 0,7.

Рівень ерудиції вирішального тест-кросворда встановлюється так: якщо в кросворді 34-35 питань і правильно визначені 25-30 слів, то це середній рівень, якщо ж більше 30 слів, то високий, якщо менше 24 слів, то низький рівень.

Інтерпретація результатів:

1. від 40-60% вірно відгаданих слів - низький рівень, який свідчить про обмежене коло інтересів;

2. від 70-80% вірно відгаданих слів - середній рівень, який свідчить про інтерес до музики, умінні концентрувати свою увагу на окремих питаннях;

3. від 80-90% та більше вірно відгаданих слів - високий рівень, який говорить не лише про гарну пам'ять, але й про велику допитливість, уміння мислити абстрактними категоріями, високий рівень інтелектуального розвитку. Свідчить про широку загальну ерудицію, різнобічні та глибокі знання з музики, допитливий розум, добре натреновану та рідкісну пам'ять.

Висновки до 2 розділу

Мета дослідження - виявити вплив українського пісенного фольклору на розвиток емоційної чутливості у дітей молодшого шкільного віку на уроках сольфеджіо. Мета нашого дослідження була досягнута.

Гіпотеза дослідження - український пісенний фольклор впливає на розвиток емоційної чутливості у дітей молодшого шкільного віку на уроках сольфеджіо. Гіпотеза нашого дослідження підтвердилась.

На основі проведеної дослідно-експериментальної роботи з розвитку емоційної чутливості молодших школярів вивченням українського пісенного фольклору на уроках сольфеджіо можна зробити наступні висновки.

1. Дослідження емоційної насиченості музичного твору у молодших школярів показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує середній рівень емоційної насиченості музичного твору, який свідчить про недостатнє вміння молодших школярів розпізнавати та описувати емоційні відчуття, які вони переживають під час прослуховування музичного твору, вони можуть описати емоції у одному-двох словах, які передає даний музичний твір, а у контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а в контрольній групі - середній рівень. Після прослухування музичного твору експериментальній групі рівень емоційної насиченості музичного твору збільшився, а у контрольній групі залишився не змінним, отримане збільшення свідчить про те, що молодші школярі мають розвинені відчуття емоційної насиченості та забарвлення музичного твору.

2. Дослідження розширення емоційного поля у молодших школярів на уроках сольфеджіо показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує домінує середній рівень емоційної чутливості, який свідчить про те, що молодшим школярам властива зосередженість уваги під час звучання музичного твору, тривалість сприйняття музичного твору пов'язана з наявністю яскравих образів музичного твору, у них відсутні ініціативні творчі дії, емоційно-рухові прояви, вони мають схемний, одноманітний характер, виразність і художня оформлена з'являються за підтримки вчителя, а у контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а в контрольному експерименті - середній рівень емоційної чутливості. Після прослухування музичного твору експериментальній групі рівень емоційної чутливості збільшився, а у контрольній групі залишився не змінним, отримане збільшення свідчить про стійкий інтерес та увагу молодших школярів під час прослухування музичного твору, вони демонструють виразність і різноманітність емоційно забарвлених, образних і танцювальних рухів ритмопластик, дрібної моторики, вокалізів, мімічних уподібнень, інтонації фрагментів мелодії та ін., проявляють ініціативу в слуханні музики, емоційно зацікавлені в спілкуванні з вчителем.

3. Дослідження сформованості навичок емоційної чутливості у молодших школярів на уроках сольфеджіо показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує середній рівень сформованості навичок емоційної чутливості, який свідчить про те, що молодшим школярам властивий середній рівень зосередженості уваги під час звучання музичного твору, учні можуть визначити домінуючі емоції та настрої у творі. Молодші школяри можуть визначити рівень емоційної насиченості твору. Вони вміють визначати та помічати на слух переходи від однієї емоції до іншої під час прослухування твору. Молодші школяри можуть чітко визначити та назвати емоції, які викликав у них даний музичний твір.

У контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий рівень сформованості навичок емоційної чутливості, а в контрольній групі - середній рівень сформованості навичок емоційної чутливості. Високий рівень сформованості навичок емоційної чутливості свідчить про те, що молодшим школярам властива зосередженість уваги під час звучання музичного твору, учні можуть легко та швидко визначити домінуючі емоції та настрої у творі. Молодші школяри можуть легко визначити рівень емоційної насиченості твору. Вони вміють визначати та помічати на слух переходи від однієї емоції до іншої під час прослухування твору. Молодші школяри можуть чітко визначити та назвати емоції, настрої та відчуття, які викликав у них даний музичний твір.

4. Дослідження здатності до емоційної чутливості у молодших школярів показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує середній рівень здатності до емоційної чутливості, який свідчить про те, що молодшим школярам властиве вміння відчувати зміни у своєму настрої та визначати вплив музичного твору на нього. Деякі учні вміють визначити емоції, викликані даним музичним твором, вміють порівнювати музичні емоції з іншими емоціями, знаходити в них спільне та відмінне, а в контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а в контрольній групі - середній рівень здатності до емоційної чутливості. Після прослухування музичного твору експериментальній групі рівень здатності до емоційної чутливості збільшився, а у контрольній групі залишився не змінним, отримане збільшення свідчить про вміння молодших школярів відчувати та описувати зміни у своєму настрої та визначати вплив музичного твору на нього, здатність визначити емоції, викликані даним музичним твором, вміють порівнювати музичні емоції з іншими емоціями, знаходити в них спільне та відмінне.

5. Дослідження рівня знань з музики у молодших школярів показало, що у формувальному експерименті в експериментальній групі домінує середній рівень знань з музики, а в контрольній групі - низький рівень знань з музики. Середній рівень, свідчить про інтерес до музики, умінні концентрувати свою увагу на окремих питаннях. Школяри володіють музичною термінологією, мають достатні знання з вибраної теми, вміють логічно побудувати структуру кросворду. Низький рівень, свідчить про обмежение коло музичних інтересів школярів, вони мають недостатній запас музичних термінів, не вміють їх застосовувати, не вміють логічно вірно та коректно будувати структуру свого кросоврду, отже, мають низький рівень логічного мислення. У контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а контрольній групі - середній рівень знань з музики. Високий рівень, говорить не лише про гарну пам'ять, але й про велику допитливість, уміння мислити абстрактними категоріями, високий рівень інтелектуального розвитку, розвинене логічне мислення. Школярі відмінно володіють музичною термінологією та мають знання, які виходять за межі шкільної програми. Свідчить про широку загальну ерудицію, різнобічні та глибокі знання з музики, допитливий розум, добре натреновану пам'ять. Середній рівень, свідчить про інтерес до музики, умінні концентрувати свою увагу на окремих питаннях. Школяри володіють музичною термінологією, мають достатні знання з вибраної теми, вміють логічно побудувати структуру кросворду.

Отже, в експериментальній групі значно збільшилася кількість учнів, які мають високий рівень здатності до визначення емоційної насиченості музичного твору, здатності до емоційної чутливості та емоційної чутливості, що свідчить про ефективність запропонованої авторської методики та підтвердження доцільності педагогічного експерименту.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз показав, що ще недостатньо досліджена проблема розвитку емоційної чутливості школярів засобами українського пісенного фольклору на уроках сольфеджіо.

Музичне мистецтво представляє невичерпні можливості для розширення і збагачення емоційного досвіду. У музиці кристалізується багатство інтонацій, які виражають різноманітні відтінки людських почуттів і переживань. Музика найглибше захоплює людину і організовує її емоційну сутність, в спілкуванні з нею дитина легко знаходить вихід своєї емоційної активності і творчій ініціативі.

Емоційна чуйність використовується як узагальнювальне визначення для різноманітних форм небайдужого відношення людини до переживань, виражених в творах мистецтв, почуттів інших людей і усього живого. Різний рівень емоційної чуйності характеризує рівень відношення суб'єкта до об'єкту взаємодії, будучи об'єктивним показником цього відношення. Початковий рівень прояву емоційної чуйності зв'язується з чутливістю або вразливістю, елементарною емоційною реакцією. Музичне мистецтво представляє невичерпні можливості для розширення і збагачення емоційного досвіду. Фольклор позитивно впливає на розвиток музичних емоцій та емоційної чуйності у дітей молодшого шкільного віку. Емоційне сприйняття музичного фольклору формує у дитини здатність до співпереживання, вчить взаємовиручці.

Фольклор - це народна творчість, найчастіше саме усна; художня колективна творча діяльність народу, життя, що відбиває його, переконання, ідеали; створювані народом і існуючі в народних масах поезія (пісні, частівки, анекдоти, казки, епос), народна музика (пісні, п'єси), театр (драми, сатиричні п'єси, театр ляльок), танець, архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво.

Музичний фольклор існує в одноголосній (сольній), антифонній, ансамблевій, хоровій та оркестровій формах. Дитячий фольклор складає велику і глибоко оригінальну область традиційної народної творчості.

Фольклор, увібрав в себе народну мудрість, моральні ідеали, які втілилися в цілу систему художніх образів, відіграє величезну роль в розвитку духовності дітей. Фольклор позитивно впливає на розвиток музичних емоцій та емоційної чуйності у дітей молодшого шкільного віку. Емоційне сприйняття музичного фольклору формує у дитини здатність до співпереживання, вчить взаємовиручці. Використання музичного фольклору націлене на формування у дітей системи знань (про традиції народу, пісні, ігри, хороводи) та системи умінь (слухати, сприймати та відтворювати).

Нами були визначені принципи розвитку емоційної чутливості молодших школярів на уроках сольфеджіо: аналіз музичного твору на слух, інтонаційні вправи, структура, визначення ладофункціонального значення окремих частин і оборотів музичного твору, почуття ритму, лінеарність, принцип інтервалів, принцип метроритму. А також використані наступні методи розвитку емоційної чутливості на уроках сольфеджіо: слухання музичного твору, порівняння музичних творів, створення власної музичної композиції, активізація процесів уподібнення звучанню музичним інтонаціям на основі дієво-практичного відчуття і емоційно-оцінного співпереживання змісту музики, аналіз «композиційної виразності», закладеної в нотному тексті, виявлення художнього образу і динаміки його розвитку. На основі даних методів у молодших школярів були сформовані навички емоційної чутливості.

Дослідно-експериментальна робота з розвитку емоційної чутливості молодших школярів вивченням українського пісенного фольклору на уроках сольфеджіо показала, що дослідження емоційної насиченості музичного твору у молодших школярів показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує середній рівень емоційної насиченості музичного твору, а у контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а в контрольній групі - середній рівень емоційної насиченості музичного твору. Дослідження розширення емоційного поля у молодших школярів на уроках сольфеджіо показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує домінує середній рівень емоційної чутливості, а у контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а в контрольному експерименті - середній рівень емоційної чутливості. Дослідження сформованості навичок емоційної чутливості у молодших школярів на уроках сольфеджіо показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує середній рівень сформованості навичок емоційної чутливості, а у контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий рівень сформованості навичок емоційної чутливості, а в контрольній групі - середній рівень сформованості навичок емоційної чутливості. Дослідження здатності до емоційної чутливості у молодших школярів показало, що у формувальному експерименті в експериментальній та контрольній групах домінує середній рівень здатності до емоційної чутливості, а в контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а в контрольній групі - середній рівень здатності до емоційної чутливості. Дослідження рівня знань з музики у молодших школярів показало, що у формувальному експерименті в експериментальній групі домінує середній рівень знань з музики, а в контрольній групі - низький рівень знань з музики. У контрольному експерименті в експериментальній групі домінує високий, а контрольній групі - середній рівень знань з музики.

Актуальність дослідження. Музичний фольклор як частина народної культури акумулює духовно-практичний досвід народу. Народна музика, маючи великий світоглядний, інтелектуальний і творчий потенціал, є вірним засобом виховання наступників традицій, відкритих для діалогу з іншими народами. У роботі з дітьми особливе значення має звернення до справжніх форм фольклору.

Автор данного дослідження планує продовжити дослідження даної проблеми в майбутньому. В іншій експериментальній групі, для цього необхідно підібрати інші методи та сформувати нову експериментальну группу.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин Э.Б. Теория музыкального образования Текст.: учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений - М.: Издательский центр Академия, 2004. - 336 с.

2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр Академия, 1999. - 672 с.

3. Аникин В.П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки и детский фольклор. М., 1957. - 240 с.

4. Аникин В.П. Русское устное народное творчество. - М., 2001. - 250 с.

5. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса - Минск : Университетское, 1990. - 560 с.

6. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе - М., 1983. - 90 с.

7. Банин А.А. Русская инструментальная музыка фольклорной традиции. Текст - М.: Государственный республиканский центр русского фольклора, 1997. - 248 с.

8. Безбородова Л.А. Методика преподавания музыки в общеобразовательных учреждениях Текст.: учеб. пособие для студентов муз. фак. педвузов - М.: Издательский центр Академия, 2002. - 416 с.

9. Белова О.Ю. История искусств. Краткий курс лекций для средней школы - М., 1998. - 230 с.

10. Бирич И.А., Ломоносова М.Т. Тесты. Основы художественной культуры. Изобразительное искусство и архитектура. Книга 1, - М., 1999. - 345 с.

11. Биркенгоф А. Интонируемые упражнения на занятиях сольфеджио. - М.: Музыка, 1979 - 85с.

12. Бочкарев Л.Л. Психология музыкальной деятельности - М.: Институт психологии РАН, 1997. - 351 с.

13. Бранский В.П. Искусство и философия: Роль философии и формировании и восприятии художественного произведения на примере истории живописи / В.П.Бранский. - Калининград: Янтарный сказ, 1999.- 704 с.

14. Бырченко Т., Франио Г. Хрестоматия по сольфеджио и ритмике - М.: Композитор, 1993, - 200 с.

15. Вартанова И. Формирование у школьников опыта эмоционально-ценностного отношения к миру. Воспитание школьников. 2002, №2. С 19-23.

16. Вахрамеева Т. Справочник по музыкальной грамоте и сольфеджио - М., Музыка, 2004. - 88 с.

17. Ветлугина Н.А. Музыкальное развитие ребенка - М.: Просвещение, 1968. - 415 с.

18. Возрастная и педагогическая психология. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. Под ред. проф. А.В. Петровского. - М., Просвещение, 1973. - 288 с. с ил.

19. Выготский Л.С. Воображение и творчество. - Москва. 1991. - 90 с.

20. Выготский Л.C. Психология искусства Текст - Мн.: Современное Слово, 1998. - 480 с.

21. Выготский Л.С. Психология развития человека. - М.: Изд-во смысл; Изд-во Эксмо, 2005. - 1136 с., ил.

22. Головинский Г.Л. Композитор и фольклор: Из опыта мастеров XIX-XX веков: Очерки - М.: Музыка, 1981. - 279 с.

23. Горюнова JI.B. Мир народного творчества // Музыка в школе. - М.: Просвещение, 1990. - №1. - С.3-6.

24. Гребенюк О.С., Гребенюк Т. Б. Основы педагогики индивидуальности. Уч.пособ./ - Калининград гос. ун-т. Калининград, 2000. - 572 с ил.

25. Дмитренко М. Украинский фольклорист: история, теория, практика. - К.: Народознавство, 2001. - 576 c.

26. Ежова Е.Б. Актуальные вопросы преподавания сольфеджио. // Модернизация системы музыкально-педагогического образования: Теория и практика: Материалы международной научно-практической конференции. / Под ред. Е.И. Максимова - М.: МГУКИ, 2004. - С. 220-223.

27. Ермолаева М.В. Практическая психология детского творчества: учебно-методическое пособие - М.: Московский психолого-социальный институт, 2001. - 170 с.

28. Жирмунский В.М. Фольклор Запада и Востока. Сравнительно-исторические очерки Издательство: Едиториал УРСС 2006, - 464 с.

29. Зуева Т.В. Русский фольклор: Словарь-справочник Текст.: кн. для учителя - М.: Просвещение, 2002. - 334 с.

30. Изард К.Э. Психология эмоций./ Перев. С англ. - СПб.: Питер, 1999.

31. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб: Питер, 2001. - 752 с: ил. - (Серия «Мастера психологии»).

32. Казакова Е.Д. Две заметки о лексике народных верований / Е. Д. Казакова // Живая старина. - 2009. - №1. - С. 22-26

33. Каргин А.С., Хренов Н.А. Фольклор и кризис общества - М., 1993. - 139 с.

34. Карпова Е.Г. Воспитание чувства ритма и эмоциональной сферы на уроках сольфеджио в подготовительном классе музыкальной школы // Использование исторического и эстетического аспектов в современном православном образовании учащихся. Сборник научных и методических трудов - М. - Нижний Новгород, 2006. - С. 54-73.

35. Карпушана Л.П. Педагогические основы освоения фольклора. Дис. канд.пед.наук. - М., 1996. - 160 с.

36. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М., 1985. - 135 с.

37. Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь Текст.: для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспи-ров. 2-е изд. - М.: Изд. центр Академия, 2005. - 176 с.

38. Козлова И.Г. Путь к фольклору // Музыка в школе. 1990 - №1. - М.: Просвещение - С. 25-30.

39. Комиссаров О.В. Фонетический метод в формировании вокально-артикуляционных навыков у уч-ся мл.классов - М., 1994. - 147 с.

40. Костина А.В. Молодежная культура и фольклор // Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение». - 2009. - №4 - Культурология. - С. 13-14.

41. Костюк А.Г. Восприятие мелодии. - Киев, 1990. - 150 с.

42. Кравчук Л. Комплексное освоение искусства. Воспитание школьников. - 1999, - № 6. - С. 21-23.

43. Крюкова В.А. Музыкальная педагогика Текст - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 288 с.

44. Куприянова Л.Л. Русский фольклор: Факультативная программа для начальной школы // Программно-методические материалы - М.: Дрофа, 2001. - 286 с.

45. Лейтес Н.С. Возрастная одарённость и индивидуальные различия: избр. тр. - М.; Воронеж: Ин-т практ. психологии: НПО МОДЭК, 1997. - 448 с.

46. Лобанова О. Активизация интонационно-речевого опыта дошкольника как условие формирования эмоциональной отзывчивости на музыку. Дошкольное воспитание. - 1997, - №4. - С. 24-26.

47. Малые формы фольклора: сборник памяти Пермякова Г.Л. - М.: Восточная литература, 1995. - 384 с.

48. Мальцев С.М. О психологии музыкальной импровизации - М.: Музыка, 1991. - 87 с.

49. Малюков А.Н. Психология переживания и художественное развитие личности: научно-методическое пособие - Дубна: Феникс, 1999. - 253 с.

50. Медушевский В.В. Духовно-нравственное воспитание средствами музыки Текст. / В.В. Медушевский // Преподаватель (Спецвыпуск «Музыкант-педагог»), - М., 2001. - № 6. - С.18-21.

51. Медушевский B.B. Музыковедение: Музыкальный жанр // Спутник учителя музыки. - М.: Просвещение, 1993. - 156 с.

52. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки - М., 1976. - 254 с.

53. Мельникова Л.И., Зимина А.Н. Детский музыкальный фольклор. - М., 2000. - 250 с.

54. Мир детства и традиционная культура. Сборник научных трудов и материалов - М., 1995. - 140 с.

55. Мишанич C.В. Система жанров в украинском фольклоре //Украиноведение: Пособие. - К.: Зодиак-ЕКО, 1994. - 350 с.

56. Музыкальное образование в школе Текст.: учеб. пособие для студ. муз. фак. и отд. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Л.B. Школяр; под ред. Л.B. Школяр. - М.: Издательский центр Академия, 2001. - 232 с.

57. Музыкальное образование в школе: Учебное пособие / Л.В. Школяр, В.А. Школяр, Е.Д. Критская и др.; Под ред. Л.В. Школяр. - М.: Академия, 2001. - 232 с.

58. Музыкальный фольклор и дети: Научно-методическое пособие / Сост. и ред. Л.В. Шамина. - М.: Искусство, 1992. - 43 с.

59. Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г.В. Келдыш. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 672 с.

60. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. - М., 1972. - 90 с.

61. Науменко Г.М. Народные праздники, обряды и времена года в песнях и сказках - М.: Центрополиграф, 2001. - 461 с.

62. Остроменский В.Д. Восприятие музыки как педагогическая проблема. - Киев, 1975. - 125 с.

63. Перепелкина Г.П. Искусство смотреть и видеть - М., 1982. - 90 с.

64. Петрушин В.И. Моделирование эмоций средствами музыки. Вопросы психологи - 1988, - № 5 - С 141-144.

65. Петрушин В.И. Музыкальная психология. - М.: Пассим, 1994. - 343 с.

66. Пожар С.А., Сапронова В.И., Сальникова Н.Е. Формирование ценностных ориентаций школьников. - Санкт-Петербург. 1998. - 230 с.

67. Проблемы музыкального образования и педагогик: Межвузовский сборник статей - СПб., Образ. 1994. - 133 с.

68. Психология музыкальной деятельности: Теория и практика Текст.: учеб. пособие для студ. муз. фак. высш. пед. учеб. заведений; под ред. Г.М. Цыпина. - М.: Издательский центр Академия, 2003. - 368 с.

69. Путилов Б.Н. Историко-фольклорный процесс и эстетика фольклора / Проблемы фольклора. - М.: Наука, 1975. - С. 12-21.

70. Путилов Б.Н. Фольклор и народная культура Текст - СПб.: Петербургское Востоковедение, 2003. - 464 с.

71. Радынова О.П., Комиссарова Л.Н. Теория и методика музыкального воспитания детей дошкольного возраста: Учебник для студентов высших учебных заведений - Дубна: Феникс+, 2011. - 352 с.

72. Ражников В.Г. Диалоги о музыкальной педагогике Текст - М.: Классика-ХХ1, 2004. - 140 с.

73. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебные пособия - Спб.: Питер, 2001. - 668 с.

74. Русский фольклор: песни, сказки, былины, прибаутки, загадки, игры, пословицы и поговорки. - М.: Художественная литература, 1995. - 367 с.

75. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. - М., 1978. - 288 с.

76. Тарасов Г.С. Психология музыкальных способностей / Спутник учителя музыки - М.: Педагогика, 1993. - С. 55-58.

77. Тельчарова Р. Музыка и культура: личностный подход - М., 1986. - 146 с.

78. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей - М.: Наука, 2003. - 378 с.

79. Терентьева Н.А. Музыкальная педагогика и образование: История и теория развития от истоков до современности. - СПб, 1997. - 260 с.

80. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства. Ч. I . Музыкальное произведение как феномен / В.Н. Холопова. - М.: Издательство Московской Государственной консерватории имени П.И. Чайковского, 1990. - 320 с.

81. Цыпин Г.М. Психология музыкальной деятельности: проблемы, суждения, мнения: пособие для учащихся музыкальных отделений педвузов и консерваторий - М.: Интерпракс, 1994. - 374 с.

82. Шацкая B.Л. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества - М., Педагогика, 1995 - 200 с.

83. Шлыкова О.С., Говорова А.В. Инновационные технологии в музыкальном образовании: развитие вокально-интонационных навыков на уроках сольфеджио // Фундаментальные исследования. - 2005. - № 1 - С. 57-58

84. Щуркова Н.Е. Воспитание: новый взгляд с позиции культуры - М., 1998. - 220 с.



ДОДАТОК 1

Метод евристичної бесіди

Інструкція: «Уважно прослухайте питання та дайте відповідь на них як можна швидше».

Питання учням:

1. Які відчуття у тебе викликав даний музичний твір?

2. Що, на твою думку, автор хотів «сказати» даним музичним твором?

3. Що б тим змінив або доповнив у даному музичному творі?

4. Які емоції присутні у даному музичному творі?



ДОДАТОК 2

Метод розширення емоційного поля (В.Г. Ражнікова)

Етапи проведення методу:

1. Вибравши разом з учнями п'єсу для майбутнього вивчення, педагог не грає цей твір, а задає його додому, підкреслюючи, що потрібно визначити настрій цієї п'єси, визначити, які емоції та настрій хотів передати даним музичним твором автор та чи вдалося йому це зробити.

Інструкція: «Визначте настрій цієї п'єси, визначте, які емоції та настрій хотів передати даним музичним твором автор та чи вдалося йому це зробити».

2. До наступного уроку педагог вибирає 5-7 фрагментів з різних творів і вибудовує їх за хронологією, наприклад: емоційно визначені і насичені твори Баха, Моцарта, Бетховена, Брамса, Чайковського, Косенка, Стеценка та інших видатних композиторів. У всіх вибраних фрагментах присутній приблизно той же настрій, що і в п'єсі, яку вивчатимуть учні.

3. На наступному уроці, коли учень грає твір, разом з вчителем з'ясовується, який настрій чує учень в п'єсі. Вчитель дає свій синонім цього настрою для майбутньої рольової гри, а твір тимчасово відкладається убік. Вчитель грає вибрані ним фрагменти в хронологічній послідовності, акцентуючи увагу учня на генезис настрою.

Інструкція: «Після прослуховування п'єси визначити її настрій, назвати найбільш емоційно насичені фрагмети твору. З'ясувати, який настрій Ви чули в п'єсі, а потім дайте свій синонім настрою для майбутньої рольової гри».

Далі педагог грає вибрані ним фрагменти в хронологічній послідовності, акцентуючи увагу учнів на генезис настрою. Учні повинні зі всього «емоційного поля» виділити «свій» настрій і позначити його певним прикметникам.

Педагог повертає їх до п'єси, і вони починають детально розучувати її під знаком вже відомого настрою. Педагог стимулює виникнення в учнів генералізованого (узагальненого) образу. Це може бути і домашнім завданням. Завдання - знайти образ іншого вигляду мистецтва, який учні визначили б як схожий за настроєм з виконуваною п'єсою.



ДОДАТОК 3

Метод вікторини

Інструкція: «Уважно прослухайте питання та дайте відповідь на них».

Питання учням:

1. Які емоції переважають у даному музичному творі?

2. Чи емоційно нанасичений даний музичний твір?

3. Скільки переходів від однієї емоції до іншої ти помітив під час прослухування твору?

4. Які емоції у тебе викликав даний музичний твір?



ДОДАТОК 4

Метод інтерв'ю

Інструкція: «Уважно прослухайте питання та дайте відповідь на них».

Питання учням:

1. Як змінився твій настрій після прослухування музичного твору?

2. Які емоції у тебе викликав даний музичний твір?

3. З якими емоціями ти можеш порівняти твої відчуття від прослуханого музичного твору?

4. Які емоції ти відчуваєш прослухуючи інші музичні твори?

5. Яке місце у твоєму житті займає музика?



ДОДАТОК 5

Метод кросворда

Кросворд був заданий учням в якості домашнього завдання.

Інструкція: «Пригадайте весь матеріал, з пройденої теми і складіть кросворд за наступними темами:

1. Творчість вітчизняних композиторів ХХ сторіччя.

2. Творчість зарубіжних композиторів ХХ сторіччя.

Кросворд має складатися с 34-35 слів

Размещено на Allbest.ru