Особливості Я-концепції у осіб з маргінальною спрямованістю

Показники реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю

	Маргінальна спрям.	Егоїстична спрямованість	t	p
Приємне проведення часу	5,1±0,7	4±0,7	3,9	0,001
Високий матеріальний добробут	2,1±1,5	5,3±0,6	6,6	0,001
Пошук і насолода прекрасним	3,2±1,1	2,6±0,5	1,7	-
Допомога і милосердя до інших людей	5±0,8	3,8±0,7	4,1	0,001
Любов	5±0,8	5,5±0,5	2,2	-
Пізнання нового у світі, природі, людині	2,6±1,2	3,4±0,5	2,1	-
Високий соціальний статус і керування людьми	3±1	5±0,5	7,9	0,001
Визнання та повага людей і вплив на оточуючих	5,3±0,4	5,5±0,5	1,1	-
Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві	2,9±1	5,6±0,5	8,1	0,001
Спілкування	2,9±0,5	5,4±0,5	12,8	0,001
Здоров'я	1,8±0,9	5,3±0,5	11,8	0,001

Аналіз отриманих результатів дозволив виявити наступне:

За шкалою "Приємне проведення часу" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 5,1±0,7, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю - 4±0,7. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,001).

За шкалою "Високий матеріальний добробут" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 2,2±1,5, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю -5,3±0,6. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,001).

За шкалою "Пошук і насолода прекрасним" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 3,3±1,1, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю -2,6±0,5. вірогідні відмінності відсутні.

За шкалою "Допомога і милосердя до інших людей" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 5±0,8, в групі осіб, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю показник склав3,8±0,7. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,001).

За шкалою "Любов" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 5±0,8, в групі осіб, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю 5±0,9 , вірогідні відмінності відсутні.

За шкалою "Пізнання нового у світі, природі, людині" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 5,3±0,4, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю -5,5±0,5, вірогідні відмінності відсутні.

За шкалою "Високий соціальний статус і керування людьми" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 3±1, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю - 5±0,5, вірогідні відмінності відсутні.

За шкалою "Визнання та повага людей і вплив на оточуючих" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 5,3±0,4, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю - 4,3±0,8. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,01).

За шкалою "Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 2,9±1, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю -5,6±0,5. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,001).

За шкалою "Спілкування" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 2,9±0,5, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю -5,4±0,5. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,001).

За шкалою "Здоров'я" в групі осіб з маргінальною спрямованістю показник склав 1,8±0,9, в групі осіб з егоїстичною спрямованістю -5,3±0,5. Виявлені вірогідні відмінності (р ? 0,001).

Таким чином, результати, отримані в нашому дослідженні, дозволяють стверджувати про вірогідне підвищення показників у осіб з маргінальною спрямованістю за такими шкалами, як "Приємне проведення часу" та "Допомога і милосердя до інших людей". Вірогідне підвищення показників також спостерігається у осіб з егоїстичною спрямованістю за такими шкалами, як "Високий матеріальний добробут", "Високий соціальний статус і керування людьми", "Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві", "Спілкування" та "Здоров'я".

Виходячи з результатів дослідження реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності у осіб з маргінальною спрямованвстю та осіб з егоїстичною спрямованістю можна сказати, що, особи з маргінальною спрямованістю більше цінять приємне проведення часу та допомогу та милосердя до інших людей. Для осіб з егоїстичною спрямованістю важливими є високий матеріальний добробут, високий соціальний статус, соціальна активність, спілкування, та здоровя.

2.2.5 Особливості взаємозв'язку реалізації ціннісних орієнтацій та самовідношення осіб з маргінальною спрямованістю

Для дослідження особливостей взаємозв'язку реалізації ціннісних орієнтацій та самовідношення осіб з маргінальною спрямованістю було використано кореляційний аналіз Спірмена.

Результати дослідження особливостей взаємозв'язку реалізації ціннісних орієнтацій та самовідношення осіб з маргінальною спрямованістю представлені в таблиці 2.9.

Аналіз отриманих результатів дозволив виявити наступне:

З таблиці 2.9 ми можемо бачити, що було виявлено кореляційний зв'язок між самокеруванням та приємним проведенням часу у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,33, р<0,05). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю розуміють себе, тим краще вони проводять вільний час, тим більше їм цього хочеться. Коли людина знає ї розуміє чого вона хоче ї може це реалізувати, вона живе у владі сама з собою, гармонічно та ясно дивиться на оточуючий світ.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самоінтересом та приємним проведенням часу у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-2,01, р<0,001). Чим поганіше особи з маргінальною спрямованістю розуміють себе, тим поганіше вони проводять вільний час. За таких умов приємне проведення часу не виступає в них як цінність, вони відносяться до цього байдуже.

Таблиця 2.9.

Показники взаємозв'язку реалізації ціннісних орієнтацій та самовідношення осіб з маргінальною спрямованістю.

	Самовпевн.	Відношення інших	Самоприйняття	Самокерування	Самозвин.	Самоінт.	Самороз.	Самоповага	Аутосимпатія	Очікування від інших
Приємне проведення часу	-0,17	-0,05	-0,02	0,33*	-0,03	-2,01***	-0,04	0,07	0,26	3,7***
Високий матеріальний добробут	-0,04	0,2	-0,37*	-0,24	-0,25	0,1	0,33*	0	0,06	0,87
Пошук і насолода прекрасним	0,22	0,09	0,33*	-0,56*	0,27	0,22	0,1	0,41**	0,2	0
Допомога і милосердя до інших людей	0,42**	-0,1	0,17	-0,3	0,43**	-0,11	-0,23	-0,42**	0,14	3,43*
Любов	-0,19	0,05	-0,07	-0,3	0,2	-0,14	-0,17	-0,06	0,13	3,43**
Пізнання нового у світі, природі, людині	-1,7***	-0,14	-0,02	0,41**	0,37**	0,37**	0,7	0,23	0,18	0,18
Високий соціальний статус і керування людьми	0,24	-0,14	-0,33	-0,04	0,13	0,1	0,37*	0,05	0,22	0
Визнання та повага людей і вплив на оточуючих	-0,4	-0,06	-0,34**	0,86***	-0,14	0,47**	0,01	-0,06	-0,31*	0,79***
Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві	0,26	0,56***	-0,11	-0,2	-0,06	-0,2	-0,09	0,49	0,21	0,49***
Спілкування	0,15	0	0,04	0,15	-0,32**	0,15	0,38**	0	-0,44**	-0,44**
Здоров'я	-0,07	-0,06	-0,09	0,13	0,34*	-0,16	0,15	0,15	0,24	1,7

Було виявлено кореляційний зв'язок між очікуванням від інших та та приємним проведенням часу у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=3,7, р<0,01). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують позитивного відношення від інших, тим приємніше вони проводять час. Це може бути тому, що, коли людина отримує позитивну оцінку від іншої людини, їй більше хочеться проводити з нею вільного часу.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самоприйняттям та високим матеріальним добробутом у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-0,37, р<0,05). Чим менше самосприйняття у осіб з маргінальною спрямованістю, тим менше їх цікавить матеріальний добробут. Людина , яка себе не сприймає адекватно, мало потребує матеріальної забезпеченості.

Було виявлено кореляційний зв'язок між саморозвитком та високим матеріальним добробутом у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,33, р<0,05). Чим більше Особи з маргінальною спрямованістю саморозвинені, тим більше вони потребують матеріального добробуту. Людині завжди потрібні матеріальні блага для того, щоб вона могла саморозвиватися.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самоприйняттям та пошуком і насолодою прекрасним у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,33, р<0,05). Чим краще самосприйняття у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше вони здатні насолоджуватися прекрасним.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самокеруванням та пошуком і насолодою прекрасним у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-0,56, р<0,001). Чим нижче у осіб з маргінальною спрямованістю самокерування, тим менше в них потреба до пошуку прекрасного.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самоповагою та пошуком і насолодою прекрасним у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,41,р<0,01).Чим більша самоповага у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше потреба у прекрасному.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самовпевненостю та допомогою і милосердям до інших людей у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,42,р<0,01). Чим більша самовпевненість, тим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні до милосердя до інших людей.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самозвинуваченням та та допомогою і милосердям до інших людей у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,37,р<0,01). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю звинувачують себе, тим більше вони здатні допомагати іншим людям

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самоповагою та та допомогою і милосердям до інших людей у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-0,42,р<0,01). Чим менше особи з маргінальною спрямованістю поважають себе, тим менше вони допомагають іншим людям.

Було виявлено кореляційний зв'язок між очікуванням від інших та допомогою і милосердям до інших людей у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=3,43,р<0,001). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони допомагають людям.

Було виявлено кореляційний зв'язок між очікуванням від інших та любов`ю у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=3,43,р<0,001). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше в них розвинено почуття любові.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самовпевненостю та пізнанням нового у світі, природі, людині у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-1,7,р<0,001). Чим менше особи з маргінальною спрямованістю самовпевнені, тим більше вони хочуть пізнавати все нове у світі.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самокеруванням та пізнанням нового у світі, природі, людині у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,41,р<0,01). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю займаються самокеруванням, тим більше вони пізнають нове в оточуючому світі.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самозвинуваченням та пізнанням нового у світі, природі, людині у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,37,р<0,05). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю схильні до самозвинувачення, ти більше вони спрямовані до пізнання нового.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самоінтересом та пізнанням нового у світі, природі, людині у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,37,р<0,05). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю схильні до самозвинувачення, ти більше вони спрямовані до пізнання нового.

Було виявлено кореляційний зв'язок між саморозвитком та високим соціальним статусом і керуванням людьми у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,37,р<0,05). Чим більший саморозвиток, тим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні керувати іншими людьми.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самоприняттям і визнанням та повагою людей і впливом на оточуючих у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-0,34,р<0,05). Чим менше особи з маргінальною спрямованістю сприймають себе, тим менше вони можуть вплинути на оточуючих.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самокеруванням та визнанням та повагою людей і впливом на оточуючих у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,86,р<0,001). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні до самокерування, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самоінтересом та повагою людей і впливом на оточуючих у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,47,р<0,01). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю цікавляться собою, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Було виявлено кореляційний зв'язок між аутосимпатією та повагою людей і впливом на оточуючих у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,31,р<0,01). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю проявляють довіру до себе та адекватно сприймають себе, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Було виявлено кореляційний зв'язок між очікуванням від інших та повагою людей і впливом на оточуючих у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,79,р<0,001). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Було виявлено кореляційний зв'язок між відношенням інших та соціальною активністю у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,56,р<0,001). Чим краще відношення інших, тим вища соціальна активність у осіб з маргінальною спрямованістю .

Було виявлено кореляційний зв'язок між очікуванням від інших та соціальною активністю у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,49,р<0,001). Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони проявляють соціальну активність.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між самозвинуваченням та спілкуванням у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-0,32,р<0,01). Чим більше самозвинувачення, тим менше особи з маргінальною спрямованістю здатні до спілкування.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між аутосимпатією та спілкуванням у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-044,р<0,01). Чим менше особи з маргінальною спрямованістю проявляють довіру до себе та адекватно сприймають себе, тим менше особи з маргінальною спрямованістю здатні до спілкування.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між очікуванням від інших та спілкуванням у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=-044,р<0,01). Чим менше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим менше вони здатні до спілкування.

Було виявлено кореляційний зв'язок між самозвинуваченням та здоров`ям у осіб з маргінальною спрямованістю (rs=0,34,р<0,01).

Чим більше самозвинувачення у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше вони цінять здоров`я.

Таким чином, ми вивчили особливості Я-концепції у осіб з маргінальною спрямованістю і отримали наступні результати:

Виходячи з результатів дослідження готовності до саморозвитку у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб зі схильністю до співпраці, можна сказати, що особи, які схильні до співпраці в більшій мірі готові знати себе, ніж особи з маргінальною спрямованістю.

Виходячи з результатів дослідження готовності до саморозвитку у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб зі схильністю до співпраці, можна сказати, що особи з маргінальною спрямованістю здатні більш зосередитися на собі, стриманістю, зваженістю вчинків, а також з дипломатичністю, умінням працювати з власною тривогою, напругою, зберігати емоційну стійкість, тобто є віддзеркаленням сукупності емоційно-вольових і комунікативних здібностей, особливостей наявних взаємодій.

Виходячи з результатів дослідження змістових характеристик ідентичності особистості у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю, можна сказати, що особи з егоїстичною спрямованістю більш цікавляться матеріальним світом, для них більш важливим є матеріальне положення, а також матеріальна перспектива в майбутньому, професіональна діяльність та саморозвиток. Для осіб з маргінальною спрямованістю більш важливою є їхня сутність як людини, особистісні якості, особливості характеру, емоціональне відношення до себе.

Виходячи з результатів дослідження самовідношення у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з схильністю до співпраці, можна сказати, що особи , які спрямовані на співпрацю більш самовпевнені у собі, ніж особи з маргінальною спрямованістю, вони більш суб'єктивно та позитивно оцінюють результати своїх дій, а також оцінки, які вони набувають зі сторони значних для них людей. Вони приділяють велику увагу тому, як відносяться до них інші люди, що вони про них думають, та як поводять себе з ними. Також для осіб, спрямованих на співпрацю більше значення, чим у осіб з маргінальною спрямованістю має самоприйняття, тобто те, як вони сприймають самих себе, позитивно, чи негативно, адекватно чи ні, що може говорити про самооцінку особи. Також для осіб, спрямованих на співпрацю більше значення, чим у осіб з маргінальною спрямованістю має самокерівництво. Особи, які спрямовані на співпрацю більше здатні до самокерівництва, відчувають більшу відповідальність за свої дії. Також, про осіб, які спрямовані до співпраці, можна сказати, що вони здатні більше, ніж особи з маргінальною спрямованістю самообвинувачувати себе. Причиною , на наш погляд, є те, що вони більш здатні до самокритики і розуміють що роблять правильно, а що ні. Самоінтерес та саморозуміння також визначають більшу роль для осіб, спрямованих до співпраці, чим для осіб з маргінальною спрямованістю. Чим більше вони проявляють інтерес до себе, тим більше вони себе розуміють. Особи з спрямованістю до співпраці проявляють до себе більше довіри, схвалюють свої рішення, мають позитивну самооцінку, а також очікують позитивного відношення до себе від інших, ніж особи з маргінальною спрямованістю.

Виходячи з результатів дослідження самовідношення у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю можна сказати, що особи з егоїстичною спрямованістю більш впевнені в собі, їх більше цікавить відношення до них інших, вони більше самоприймають себе, ніж особи з маргінальною спрямованістю. Особи з маргінальною спрямованістю більше схильні до самозвинувачення, ніж особи з егоїстичною спрямованістю. Можна сказати, що це залежить від того, що особи з егоїстичною спрямованістю більше люблять себе, в них іноді буває неадекватно підвищена самооцінка, а також вони не терплять критики по відношенню до себе. Особи з егоїстичною спрямованістю більше цікавляться собою, більше розуміють свої вчинки, ніж особи з маргінальною спрямованістю, більше себе поважають, довіряють собі та схвалюють свої рішення.

Виходячи з результатів дослідження реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб зі спрямованістю до співпраці, можна сказати, що, особи з маргінальною спрямованістю більше цінять приємне проведення часу, ніж особи зі спрямованістю до співпраці, більше цінять допомогу та милосердя до інших людей, а також для них є важливим визнання та повага людей та можливість впливати на оточуючих. Для осіб, які спрямовані до співпраці дуже важливим є високий матеріальний добробут, їм важливо жити в доброму матеріальному достатку, також вони цінять пізнання нового у світі, цікавляться новими ідеями, цікавою важливою інформацією, тощо. Також особи, які спрямовані до співпраці цінять високий соціальний статус та можливість керування людьми, соціальна активність, що призводить до успішної професійної діяльності та успішного кар'єрного росту. Також особи спрямовані до співпраці цінять спілкування, та здоров`я.

Виходячи з результатів дослідження реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю можна сказати, що, особи з маргінальною спрямованістю більше цінять приємне проведення часу та допомогу та милосердя до інших людей. Для осіб з егоїстичною спрямованістю важливими є високий матеріальний добробут, високий соціальний статус, соціальна активність, спілкування, та здоров'я.

Виходячи з результатів дослідження особливостей взаємозв'язку реалізації ціннісних орієнтацій та самовідношення осіб з маргінальною спрямованістю можна сказати, що:

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю розуміють себе, тим краще вони проводять вільний час, тим більше їм цього хочеться. Коли людина знає ї розуміє чого вона хоче ї може це реалізувати, вона живе у владі сама з собою, гармонічно та ясно дивиться на оточуючий світ.

Чим поганіше особи з маргінальною спрямованістю розуміють себе, тим поганіше вони проводять вільний час. За таких умов приємне проведення часу не виступає в них як цінність, вони відносяться до цього байдуже.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують позитивного відношення від інших, тим приємніше вони проводять час. Це може бути тому, що, коли людина отримує позитивну оцінку від іншої людини, їй більше хочеться проводити з нею вільного часу.

Чим менше самосприйняття у осіб з маргінальною спрямованістю, тим менше їх цікавить матеріальний добробут. Людина , яка себе не сприймає адекватно, мало потребує матеріальної забезпеченості.

Чим більше Особи з маргінальною спрямованістю саморозвинені, тим більше вони потребують матеріального добробуту. Людині завжди потрібні матеріальні блага для того, щоб вона могла саморозвиватися.

Чим краще самосприйняття у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше вони здатні насолоджуватися прекрасним.

Чим нижче у осіб з маргінальною спрямованістю самокерування, тим менше в них потреба до пошуку прекрасного.

Чим більша самоповага у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше потреба у прекрасному.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю поважають себе, тим менше вони допомагають іншим людям.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше в них розвинено почуття любові.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю самовпевнені, тим більше вони хочуть пізнавати все нове у світі.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю займаються самокеруванням, тим більше вони пізнають нове в оточуючому світі.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю схильні до самозвинувачення, ти більше вони спрямовані до пізнання нового.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю схильні до самозвинувачення, ти більше вони спрямовані до пізнання нового.

Чим більший саморозвиток, тим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні керувати іншими людьми.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю сприймають себе, тим менше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні до самокерування, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю цікавляться собою, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю проявляють довіру до себе та адекватно сприймають себе, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим краще відношення інших, тим вища соціальна активність у осіб з маргінальною спрямованістю .

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони проявляють соціальну активність.

Чим більше самозвинувачення, тим менше особи з маргінальною спрямованістю здатні до спілкування.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю проявляють довіру до себе та адекватно сприймають себе, тим менше особи з маргінальною спрямованістю здатні до спілкування.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим менше вони здатні до спілкування.

Чим більше самозвинувачення у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше вони цінять здоров`я.

Висновок

Поняття маргіналізації, введене американським соціологом Р. Парком, пережило нелегку долю. Як часто буває з полісемантичним терміном, її використовують як метафору, забуваючи, що за поняттям полягає певний теоретичний підхід. Соціологічна думка з часів Е. Дюркгейма дефінує маргінальна людини як випадання з суспільства або знаходження в пограничній соціальній ситуації і немає підстави вважати, що негативний сенс різко змінився в сучасному для поста суспільстві, хоча некласична соціологія, здається, визначає маргінальна гідністю, вірогідністю збільшити свої життєві шанси в порівнянні з класикою, де маргінальна все-таки відноситься до деструктивних соціологічних категорій.

Українське суспільство знаходиться в стані інтенсивних соціальних перетворень і маргіналізації піддаються не лише традиційні соціальні аутсайдери, але і молодь, яка є основним агентом соціального відтворення. Маргіналізація молоді носить переважно структурний характер, визначається витісненням молоді на соціальну периферію, саме це і визначило тему нашого дослідження, аналіз результатів якого дозволив сформулювати наступні висновки:

Виходячи з результатів дослідження готовності до саморозвитку у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб зі схильністю до співпраці, можна сказати, що особи, які схильні до співпраці в більшій мірі готові знати себе, ніж особи з маргінальною спрямованістю.

Виходячи з результатів дослідження готовності до саморозвитку у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб зі схильністю до співпраці, можна сказати, що особи з маргінальною спрямованістю здатні більш зосередитися на собі, стриманістю, зваженістю вчинків, а також з дипломатичністю, умінням працювати з власною тривогою, напругою, зберігати емоційну стійкість, тобто є віддзеркаленням сукупності емоційно-вольових і комунікативних здібностей, особливостей наявних взаємодій.

Виходячи з результатів дослідження змістових характеристик ідентичності особистості у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю, можна сказати, що особи з егоїстичною спрямованістю більш цікавляться матеріальним світом, для них більш важливим є матеріальне положення, а також матеріальна перспектива в майбутньому, професіональна діяльність та саморозвиток. Для осіб з маргінальною спрямованістю більш важливою є їхня сутність як людини, особистісні якості, особливості характеру, емоціональне відношення до себе.

Виходячи з результатів дослідження самовідношення у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з схильністю до співпраці, можна сказати, що особи , які спрямовані на співпрацю більш самовпевнені у собі, ніж особи з маргінальною спрямованістю, вони більш суб'єктивно та позитивно оцінюють результати своїх дій, а також оцінки, які вони набувають зі сторони значних для них людей. Вони приділяють велику увагу тому, як відносяться до них інщі люди, що вони про них думають, та як поводять себе з ними. Також для осіб, спрямованих на співпрацю більше значення, чим у осіб з маргінальною спрямованістю має самоприйняття, тобто те, як вони сприймають самих себе, позитивно, чи негативно, адекватно чи ні, що може говорити про самооцінку особи. Також для осіб, спрямованих на співпрацю більше значення, чим у осіб з маргінальною спрямованістю має самокерівництво. Особи, які спрямовані на співпрацю більше здатні до самокерівництва, відчувають більшу відповідальність за свої дії. Також, про осіб, які спрямовані до співпраці, можна сказати, що вони здатні більше, ніж особи з маргінальною спрямованістю самообвинувачувати себе. Причиною , на наш погляд, є те, що вони більш здатні до самокритики і розуміють що роблять правильно, а що ні. Самоінтерес та саморозуміння також визначають більшу роль для осіб, спрямованих до співпраці, чим для осіб з маргінальною спрямованістю. Чим більше вони проявляють інтерес до себе, тим більше вони себе розуміють. Особи з спрямованістю до співпраці проявляють до себе більше довіри, схвалюють свої рішення, мають позитивну самооцінку, а також очікують позитивного відношення до себе від інших, ніж особи з маргінальною спрямованістю.

Виходячи з результатів дослідження самовідношення у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю можна сказати, що особи з егоїстичною спрямованістю більш впевнені в собі, їх більше цікавить відношення до них інших, вони більше самоприймають себе, ніж особи з маргінальною спрямованістю. Особи з маргінальною спрямованістю більше схильні до самозвинувачення, ніж особи з егоїстичною спрямованістю. Можна сказати, що це залежить від того, що особи з егоїстичною спрямованістю більше люблять себе, в них іноді буває неадекватно підвищена самооцінка, а також вони не терплять критики по відношенню до себе. Особи з егоїстичною спрямованістю більше цікавляться собою, більше розуміють свої вчинки, ніж особи з маргінальною спрямованістю, більше себе поважають, довіряють собі та схвалюють свої рішення.

Виходячи з результатів дослідження реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб зі спрямованістю до співпраці, можна сказати, що, особи з маргінальною спрямованістю більше цінять приємне проведення часу, ніж особи зі спрямованістю до співпраці, більше цінять допомогу та милосердя до інших людей, а також для них є важливим визнання та повага людей та можливість впливати на оточуючих. Для осіб, які спрямовані до співпраці дуже важливим є високий матеріальний добробут, їм важливо жити в доброму матеріальному достатку, також вони цінять пізнання нового у світі, цікавляться новими ідеями, цікавою важливою інформацією, тощо. Також особи, які спрямовані до співпраці цінять високий соціальний статус та можливість керування людьми, соціальна активність, що призводить до успішної професійної діяльності та успішного кар'єрного росту. Також особи спрямовані до співпраці цінять спілкування, та здоров`я.

Виходячи з результатів дослідження реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності у осіб з маргінальною спрямованістю та осіб з егоїстичною спрямованістю можна сказати, що, особи з маргінальною спрямованістю більше цінять приємне проведення часу та допомогу та милосердя до інших людей. Для осіб з егоїстичною спрямованістю важливими є високий матеріальний добробут, високий соціальний статус, соціальна активність, спілкування, та здоров'я.

Виходячи з результатів дослідження особливостей взаємозв'язку реалізації ціннісних орієнтацій та самовідношення осіб з маргінальною спрямованістю можна сказати, що:

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю розуміють себе, тим краще вони проводять вільний час, тим більше їм цього хочеться. Коли людина знає ї розуміє чого вона хоче ї може це реалізувати, вона живе у владі сама з собою, гармонічно та ясно дивиться на оточуючий світ.

Чим поганіше особи з маргінальною спрямованістю розуміють себе, тим поганіше вони проводять вільний час. За таких умов приємне проведення часу не виступає в них як цінність, вони відносяться до цього байдуже.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують позитивного відношення від інших, тим приємніше вони проводять час. Це може бути тому, що, коли людина отримує позитивну оцінку від іншої людини, їй більше хочеться проводити з нею вільного часу.

Чим менше самосприйняття у осіб з маргінальною спрямованістю, тим менше їх цікавить матеріальний добробут. Людина , яка себе не сприймає адекватно, мало потребує матеріальної забезпеченості.

Чим більше Особи з маргінальною спрямованістю саморозвинені, тим більше вони потребують матеріального добробуту. Людині завжди потрібні матеріальні блага для того, щоб вона могла саморозвиватися.

Чим краще самосприйняття у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше вони здатні насолоджуватися прекрасним.

Чим нижче у осіб з маргінальною спрямованістю самокерування, тим менше в них потреба до пошуку прекрасного.

Чим більша самоповага у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше потреба у прекрасному.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю поважають себе, тим менше вони допомагають іншим людям.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше в них розвинуте почуття любові.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю самовпевнені, тим більше вони хочуть пізнавати все нове у світі.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю займаються самокеруванням, тим більше вони пізнають нове в оточуючому світі.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю схильні до самозвинувачення, ти більше вони спрямовані до пізнання нового.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю схильні до самозвинувачення, ти більше вони спрямовані до пізнання нового.

Чим більший саморозвиток, тим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні керувати іншими людьми.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю сприймають себе, тим менше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю здатні до самокерування, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю цікавляться собою, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю проявляють довіру до себе та адекватно сприймають себе, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони можуть вплинути на оточуючих.

Чим краще відношення інших, тим вища соціальна активність у осіб з маргінальною спрямованістю .

Чим більше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим більше вони проявляють соціальну активність.

Чим більше самозвинувачення, тим менше особи з маргінальною спрямованістю здатні до спілкування.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю проявляють довіру до себе та адекватно сприймають себе, тим менше особи з маргінальною спрямованістю здатні до спілкування.

Чим менше особи з маргінальною спрямованістю очікують від інших, тим менше вони здатні до спілкування.

Чим більше самозвинувачення у осіб з маргінальною спрямованістю, тим більше вони цінять здоров`я.

Список використаних джерел

1. Абельс X. Интеракция, идентичность, презентация. Введение в интер-претативную социологию. [Текст] - СПб.: Алетейя, 2000.- 261 с. Актуальные проблемы образования. -М.: Реглант, 2003.- 232 с. Американская социологическая мысль. -- М..Международный университет бизнеса, 1996.- 520 с.

2. Американская социология. Проблемы. Перспективы. Методы. -- М.: Прогресс, 1972.-392 с.

3. Атоян А.И. Социальная маргиналистика //Полис. 1993. № 6.- С. 73-86. Бабосов Е. Экономическая активность населения в трансформирующемся обществе. [Текст]//Общество и экономика. 1999. № 1.- С. 32-40. Балабанов А.С.,

4. Балабанова Е.С. Социальное неравенство: факторы углубления депривации //Социс- 2003.- № 7.- С. 34-43. Бауман 3. Индивидуализированное общество. -М.: Логос, 2002.- 390 с. Бедность и богатство в России: состояние и прогнозы. - М.: АСплюс, 2003.- 183 с.

5. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. -- М.: Прогресс традиция, 2000.- 384 с.

6. Беляева Л.А. Стратегии выживания, адаптации, преуспевания. //Социологические исследования, 2001, № 6.- С. 44-53. Бергер П. Мыслить социологически. -М.: Аспект Пресс, 1996.- 255 с. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. -- М.: Медум, 1995.-320 с.

7. Бойко Л.И. Трансформация функций высшего образования и социальные позиции студенчества [Текст]//Социологические исследования, 2002, № 3.- С. 78-83.

8. Болдырев К.А. Рынок и жизненные планы студентов //Вестник МГУ, сер. 8 Экономика, 1998, № 1.- С. 103-120.

9. Бондаренко О.В. Ценностный мир россиян. [Текст] - Ростов н/Д: СКНЦ ВШ, 1998.-200 с.

10. Бурдье П. Начала. - М.: Социо-Логос, 1994.- 288 с.

11. Вызов Л.В. Первые контуры "постпереходной эпохи". [Текст]//Социс, 2001, № 4.-С. 3-16.

12. Волков Ю.Г., Гуськов И.И. Молодежь современной России: условия социального становления в период трансформации. [Текст] -- Ростов н/Д.: Изд-во РГУ, 2000.- 82 с.

13. Волков Ю.Г., Добреньков В.И. и др. Социология молодежи. -- Ростов н/Д.: Феникс, 2001.- 576 с.

14. Гарькин В.П., Столярова И.Е. Динамическая учебно-познавательная активность студентов //Социологические исследования, 2000, № 12.- С. 70-75.

15. Герчиков В.И. Феномен работающего студента вуза[Текст] //Социс, 1999, № 8.-С. 87-94.

16. Гидденс Э. Устроение суспільства. - М.: Академический проект, 2003.-528с.

17. Глобализация: человеческие измерения. [Текст] - М.: Наука, 2002,- 418 с.

18. Голубкова И.Я. Социология поведения учащейся молодежи //Социс, 1998, №9.-С. 64-73.

19. Заславская Т.И. Социетальная трансформация российского суспільства. Деятельностно-структурная концепция. [Текст] - М.: Дело, 2002.- 568 с.

20. Зборовский Г.Е. Общая социология. [Текст]- М.: Гардарики, 2004.- 592 с.

21. Зиятдинова Ф.Г. Социальные проблемы образования. -- М.: ИС РАН, 1999.- 365 с.

22. Зубок Ю.А. Исключение в исследовании проблемы молодежи //Социс, 1998, №8.-С. 31-42.

23. Зубок Ю.А. Молодежь меду интеграцией и исключением: социально-экономический аспект. //Социально-гуманитарное знание, 2000, № 2.- С. 183-199.

24. Зубок Ю.А. Проблемы социального развития молодежи в условиях риска. [Текст] //Социологические исследования, 2000, № 4.- С. 42-51.

25. Ионин Л.Г. Социология культуры. - М.: Логос, 1998.- 280 с.

26. Исламшина Т.Г., Москалева О.А., Хамзина Г.Р. Дифференциация ценностных ориентации студентов //Социс, 1999, № 6.- С. 82-88.

27. Кагарлицкий Б. Восстание среднего класса. - М.: Ультро культура, 2003.- 220 с.

28. Карпухин О.И. Молодежь России: особенности социолизации и самоопределения [Текст]//Социс, 2000, № з- С. 124-129.

29. Константиновский Д.Л. Молодежь 90-х: самоопределение в новой реальности. - М.: Центр социологии образования, 2000.- 234 с.

30. Коркюф Ф. Новые социологии. - СПб.: Алетейя, 2002.-172 с.

31. Кузнецова И.Ю., Кузнецова С.А. Самоопределение личности на жизненном пути. -М.: Канон, 2003.- 412 с.

32. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян [Текст]//Социс, 1998, № 5.- С. 74-83.

33. Лисовский В.Т. Динамика социальных изменений //Социс, 1998, № 5.- С. 98-105.

34. Осипов Г.В. Социальное мифотворчество и социальные практики. -- М.: Наука, 2000.- 732 с.

35. Парсонс Т. Система современных обществ. - М.: Аспект пресс, 1998.-270 с.

36. Петрова Л.Е. Социальное самочувствие молодежи [Текст]//Социологические исследования, 2000, № 12.- С. 50-56.

37. Попова И.Л. Новые маргинальные группы в российском обществе. //Социологические исследования, 1999, № 7.- С. 62-72.

38. Попова И.П. Маргинальность. Социологический анализ. - М.: Университет, 1996.- 197 с.

39. Радаев В.В. Основные направления стратификационной теории //РЭЖ, 1995, № 1.-С. 96-101.

40. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация. -- М.: Аспект Пресс, 1996.-318 с.

41. 118 97. Римашевская Н.М. Социальная стратификация и проблемы бедности //Человек и труд, 1994, № 10.- С. 44-59. <|) 98. Риск в социальном пространстве. - М.: ИС РАН, 2001.- 347 с.

42. ИО.Рывкина Р.В. Образ жизни населения России и социальные последствия реформы 90-х годов //Социс, 2001, № 2.- С. 32-39.

43. Садовничий В.А., Белозеров В.В. и др. Университетское образование. Приглашение к размышлению. [Текст]//- М.: Книга, 1995.- 336 с.

44. Сибиров В.А., Головин Н.А. Интерес к населению 90-х годов //Социс, щ 1998, №3.-С. 106-117.

45. Сорокина Н.Д. Образование в современном мире: социологический анализ. -- М.: Экономика и финансы, 2004. 224 с.

46. Социальная политика: парадигмы и приоритеты. - М.: Дело, 2000.- 183 с.

47. Социальная стратификация российского суспільства. -- М.: Аспект пресс, 2003.-314 с.

48. Сравнительная социология. Избранные труды. [Текст]// -М.: Аспект пресс, 1995.-304 с.

49. 120 130. Стариков Е. Маргинальность. В человеческом измерении. - М.: Мысль, 1989.- 302 с. ф 131. Стариков Е. Социальная структура переходного суспільства[Текст]// //Полис, 1994,

50. № 4.- С. 52-63. 132. Стариков Е.Н. Социальная структура переходного суспільства: горизон тальный срез //Полис, 1995, № 5.- С. 64-71. ІЗЗ.Сусименко Е.В. Билингвальные стратегии в профессиональном сознании российского студенчества. Автореф...канд.социол.наук. - Новочеркасск, * 2003.-24 с.

51. Сысоева B.C. Проблема имущественного неравенства в России //Социс, 1995, №5.-С. 71-80.

52. Тернер Дж. Социальное влияние. - СПб.: Питер, 2003.- 532 с.

53. Тихонова Н.Е. Факторы социальной стратификации в условиях перехода к рыночной экономике. - М.: РИНиСП, 1999.- 210 с.

54. Тихонова Н.Е. Российский средний класс: особенности мировоззрения и центры социальной мобильности //Социологические исследования, 2000, №3.- С. 13-23.

55. Тощенко Ж.Т. Парадоксальный человек. - М.: Гардарики, 2001.- 398с. 139.Тощенко Ж.Т. Социология. Общий курс. -- М.: Прометей Юрайт, 1994.-

56. 511с. Т 140. Трансформация социальной структуры и стратификация российского суспільства. - М.: ИС РАН, 1998.- 326 с. 141. Турен А. Возвращение человека действующего. - М.: Научный мир,

57. 1998.- 204 с. 142.Усманов Б.Ф. Социальные инвестиции. -М.: ИС РАН, 2000.- 196 с. 143.Ферриоль Ж. Социология. Терминологический словарь. -- М., СПб.: Пи- 0 тер, 2003.- 160 с.

58. Формирование суспільства, основанного на знаниях. Новые задачи высшей школы. - М.: Весь мир, 2003.- 232 с.

59. Чупров В.И., Зубок Ю.А. Молодежь в общественном воспроизводстве: проблемы и перспективы. - М.: РИЦ ИСПИ РАН, 2000.- 116 с.

60. Чупров В.И., Зубок Ю.А. Социализация молодежи в современной России //СПЖ, 1996, № 6.- С 102-111.

61. Чупров В.И., Зубок Ю.А., Мамедов Р.А., Староверов И.Н. Социальный потенциал молодежи. Россия: преодоление национальной катастрофы. -М.: ИСПИ РАН, 1998.- 206 с.

62. Frable D.E.S. Dimensions of Marginality: Distinctions among Those Who Are Different // Personality and Social Psychology Bulletin. 1993. Vol. 19. N 4.

63. Gebreyesus E. Native Stranger // New Internationalist. 1992.

64. Siu P.C. The Sojourner // American Journal of Sociology. 1952. Vol. 58. July. P. 34-44.

65. Germani G. Marginality. N.Y., 1980. [Текст]

66. Santayana G. The Philosophy of Travel // The Birdth of Reason and other Essays / Ed. D.Cory. N.Y.; L.: Columbia Un-ty Press, 1968. P. 5-17.

67. Soja E.W. Thirdspace. Blackwell, 1996.

68. Turner F.J. The Frontier in American History // Turner F.J. With a Foreword by Ray Allen Billinton. N.Y.: Holt, Rinehart and Winston, 1965.

69. The Frontier in Russian History / Ed.: R.Hellie. Chicago: Schlacks, 1992.

70. Johnston R.J. Voter Turnout and Constituency Marginality: Geography and Rational Choice[Текст]// // Area -- Institute of British Geographers.1998. Vol. 30. N1.

71. Rorty R. Cosmopolitanism without Emancipation: A Response to Lyotard // Modernity and Identity / Ed. S.Lash, J.Friedman. Blackwell; Oxford, 1992.

72. Wacquant L.J.D. The Rise of Advanced Marginality: Notes on its Nature and Implications [Текст]//// Acta Sociologica. 1996. Vol. 39. N 2.

73. Mandalios J. What of Tomorrow"s Stranger? // Citizenship Studies. 1998. Vol. 2. N 1.

74. Nash J. The Anthropology of Stranger and Native // Annals. 1995. Vol. 749.. Tiryakian E.A. Perspectives on the Stranger // The Rediscovery of Ethnicity / Ed. Sallie TeSelle. N.Y.: Harper and Raw, 1973. P. 45-58.

Размещено на Allbest.ru