Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти обрання професії співробітниками МНС

Психологічні закономірності формування професійної спрямованості особистості. Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти вибору професії співробітниками МНС. Програма та методи дослідження. Професійна мотивація співробітників.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2011
Размер файла 81,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблица 2.3

Вибір основних та додаткових кольорів для оцінки поняття "система МНС" (%)

Поняття

№ групы

1

2

3

4

5

6

7

0

"система МНС"

1

3

3

57

10

0

3

17

7

2

7

3

70

7

0

3

7

3

Поняття "Система МНС" випробовувані першою і другою груп оцінили основними кольорами, що говорить про позитивне і гармонійне відношення випробовуваних обох груп до цього поняття. Значимих відмінностей за критерієм Фишера між виборами випробовуваних двох груп не виявлено.

Поняття "Кар'єрний ріст" 73% випробовуваних першої групи і 77% випробовуваних другої групи оцінили основними кольорами, що відбито в таблиці 2.4 В першій групі переважає зелений колір, що свідчить про наявність потреби в самоствердженні в професійній діяльності, про цілеспрямованість, опору на власний досвід, самовпевненість, упертість, прагненню до влади випробовуваних. Також вказує на амбітність, значущість престижу, соревновательность, практичність і реалістичність суджень про свою кар'єру, орієнтацію на власну думку. У другій групі переважає зелений і червоний кольори, що говорить про цілеспрямовану діяльність відносно просування по кар'єрних сходах; особисті цілі спрямовані на лідерство, управління. прагнення домінувати, високу мотивацію досягнень, високу самооцінку, потребу в обстоюванні своїх поглядів, опір зовнішнім діям.

Таблиця 2.4

Вибір основних та додаткових кольорів для оцінки поняття "кар'єрний ріст" (%)

Поняття

№ групи

1

2

3

4

5

6

7

0

"кар'єрний ріст"

1

17

43

7

7

17

0

7

2

2

17

23

23

13

7

3

7

7

Поняття "Кар'єрний ріст" випробовувані першою і другою груп оцінили основними кольорами, що говорить про позитивне і гармонійне відношення випробовуваних обох груп до цього поняття. Значимих відмінностей за критерієм Фишера між виборами випробовуваних двох груп не виявлено.

Як видно з таблиці 2.5 87% випробовуваних першої групи і 70% випробовуваних другої групи вибрали основні кольори для оцінки поняття "Я - сам".

При цьому в першій групі переважає зелений і жовтий кольори, що свідчить про наявність бажання визнання популярності, бажання справити враження, прагнення до ліквідації дистанції. яка відділяє від інших людей, невелике занепокоєння.

А в другій групі переважає зелений колір, що свідчить про наявність потреби в самоствердженні, про цілеспрямованість, опору на власний досвід, самовпевненість, упертість, прагненню до влади випробовуваних. Також вказує на амбітність, значущість престижу, соревновательность, практичність і реалістичність суджень про себе, орієнтацію на власну думку.

Таблиця 2.5

Вибір основних та додаткових кольорів для оцінки поняття "я сам" (%)

Понятие

№ группа

1

2

3

4

5

6

7

0

"я сам"

1

7

30

20

30

0

7

3

3

2

10

40

10

13

10

7

7

3

Поняття "я-сам" випробовувані першою і другою груп оцінили основними кольорами, що говорить про позитивне і гармонійне відношення випробовуваних обох груп до цього поняття. Значимих відмінностей за критерієм Фишера між виборами випробовуваних двох груп не виявлено.

Поняття "Я як професіонал через 10 років" 70% випробовуваних першої групи і 70% випробовуваних другої групи оцінили основними кольорами. Результати виборів представлені в таблиці 2.6 При цьому в першій групі дещо переважає жовтий колір, тобто є присутньою потреба в надії і оптимістичні прогнози на подальшу професійну діяльність, спостерігається деяка мінливість надій і очікувань. А в другій групі домінує червоний колір, що свідчить про наявність у випробовуваних потребі діяти і досягати успіху в професійній діяльності і в майбутньому, домінувати. Вказує на наявність потреби в самореалізації в діяльності, на наявність високої мотивації досягнення, потреба у володінні матеріальними благами і насиченим життєвим досвідом.

Таблиця 2.6

Вибір основних та додаткових кольорів для оцінки поняття "я як професіонал через 10 років" (%)

Поняття

№ групы

1

2

3

4

5

6

7

0

"я як професіонал через 10 років"

1

17

10

17

27

7

13

7

2

2

20

10

26

13

7

7

10

7

Поняття "Я як професіонал через 10 років" випробовувані першою і другою груп оцінили основними кольорами, що говорить про позитивне і гармонійне відношення випробовуваних обох груп до цього поняття. Значимих відмінностей за критерієм Фишера між виборами випробовуваних двох груп не виявлено.

Поняття "Моє майбутнє в МНС" 53% випробовуваних першої групи і 50% випробовуваних другої групи оцінили основними кольорами. Результати відображені в таблиці 2.7 При цьому в першій групі переважає синій колір, що свідчить про наявність потреби в задоволеності і прихильності, спокій, урівноваженість, прагнення до гармонії. У другій групі випробовуваних домінує червоний і жовтий кольори, що означає нестійкість емоційних станів, тенденцію до самореалізації, що поєднується з мінливістю установок на майбутнє в цій сфері професійної діяльності і непослідовністю, але при цьому погляди оптимістичні. Існують деякі сумніви в можливості успіху, неадекватне самовиправдання.

Таблиця 2.7

Вибір основних та додаткових кольорів для оцінки поняття "моє майбутнє в МНС" (%)

Поняття

№ групы

1

2

3

4

5

6

7

0

"моє майбутнє в МНС"

1

23

20

17

7

10

3

7

13

2

0

10

23

23

17

10

10

7

Поняття "Моє майбутнє в МНС" випробовувані першою і другою груп оцінили основними кольорами, що говорить про позитивне і гармонійне відношення випробовуваних обох груп до цього поняття. Значимих відмінностей за критерієм Фишера між виборами випробовуваних двох груп не виявлено.

Таким чином, можемо відмітити, що в першій групі випробовуваних переважає позитивне відношення до понять: "система МНС", "кар'єрний ріст", "я сам", "я як професіонал через 10 років", "моє майбутнє в МНС", оскільки велика частина випробовуваних оцінили ці поняття основними кольорами. Поняття "Моє майбутнє в МНС" 53% випробовуваних оцінили основними кольорами, 47% випробовуваних цієї ж групи вибрали для цього поняття додаткові кольори. На наш погляд вибір додаткових кольорів може свідчити об деякі сумніви в можливості успіху при обліку продовження професійної діяльності у сфері МНС, про невизначеність відносно прогнозів на майбутнє, т. н. невпевненість в завтрашньому дні.

У другій групі випробовуваних також переважають основні кольори для оцінки понять : "система МНС", "кар'єрний ріст", "я сам", "я як професіонал через 10 років", "моє майбутнє в МНС". Останньому поняттю, яке дає нам можливість судити про погляди випробовуваних на майбутнє у сфері МНС ("моє майбутнє МНС"), 50% випробовуваних були присвоєні основні кольори і відповідно 50% -дополнительные. Вибір додаткових кольорів свідчить про невизначеність відносно прогнозів на майбутнє, т. н. невпевненість в завтрашньому дні, про деякі сумніви в можливості успіху при обліку продовження професійної діяльності в сфері МНС.

Так само, щоб отримати повніше уявлення про професійну спрямованість наших випробовуваних, необхідно проаналізувати якому поняттю який був присвоєний ранг. Так само це дає можливість говорити і про рівень професійної спрямованості, чим вище ранг присвоєний тому або іншому поняттю, тим положительнее відношення випробовуваних до професії, відповідно і вище рівень професійної спрямованості. На підставі наших даних можна сказати, що рівень професійної спрямованості у обох груп досить високий. Це обумовлено тим, що усім п'яти поняттям були присвоєні високі ранги, значення середніх рангів представлені в таблиці 2.8 Як ми можемо бачити, усім поняттям були дані ранги не нижче 4-го.

Таблиця 2.8

Середні ранги обраних кольорів досліджуваними 1 и 2 груп

Поняття

Середні ранги

1 група

Середні ранги

2 група

"система МНС"

3,3

2,6

"кар''єрний ріст"

3,3

2,8

"я сам"

2,4

2,9

"я як професіонал через 10 років"

3,7

3,03

"моє майбутнє в МНС"

3,7

3,4

Привласнення високих рангів дає нам можливість судити про те, що у наших випробовуваних відсутній конфлікт між мотивами переваги і змістом цієї сфери діяльності. А так само слід зазначити, що у випробовуваних обох груп однаково високий рівень професійної спрямованості, що дає нам підстави говорити про відсутність відмінностей цього критерію професійно спрямованості у обох груп.

Варто також звернути увагу на тип асоціації до понять, які тісно пов'язані з професійною діяльністю випробовуваних. Тип асоціації " " означає, що поняття оцінене основним кольором і цей колір в розкладці стоїть на одному з перших чотирьох місць. Тип асоціації " -" - поняття оцінене основним кольором, але в розкладці кольорів по перевазі цей колір знаходиться на одному з останніх чотирьох місць. Тип асоціації "- " - поняття оцінене додатковим кольором, але в розкладці кольорів по перевазі цей колір стоїть на одному з перших чотирьох місць. Тип асоціації "--" - поняття оцінене додатковим кольором, і цей колір в розкладці кольорів по перевазі знаходиться на одному з останніх чотирьох місць. Різні типи асоціацій випробовуваних представлені в таблиці 2.9 і таблиці 2.10.

Таблиця 2.9

Позитивні та негативні асоціації до понять досліджуваних 1 и 2 груп (%).

Поняття

Типи асоціацій

+ +

-

1група

2 група

1 група

2 група

"система МНС"

66

79

20

7

"кар''єрний ріст"

70

66

20

10

"я сам"

87

67

10

10

"я як професіонал через 10 років"

57

67

23

10

"моє майбутнє в МНС"

56

53

27

33

Примітки: " ++"- позитивні асоціації

" - " - негативні асоціації

Таблиця 2.10

Протирічні асоціації до понять досліджуваних 1 и 2 груп (%).

Поняття

Типи асоціацій

+ -

- +

1 група

2 група

1 група

2 група

"система МНС"

7

7

7

7

"кар''рний ріст"

7

10

3

14

"я сам"

0

7

3

16

"я як професіонал через 10 років"

10

3

10

20

"моє майбутнє в МНС"

10

4

7

10

Примітки: "+ - " - асоціації, що протирічать одна одній

" - +" - асоціації, що протирічать одна одній.

У випробовуваних усіх досліджуваних груп по відношенню до поняття "Система МНС" переважає "++" тип асоціації. По відношенню до поняття "Кар'єрний ріст" переважає " " тип асоціації випробовуваних як першою так і другою групп. Відносно поняття "Я - сам" серед випробовуваних першої групи дещо переважає "++" тип, чим у випробовуваних другої групи, хоча ці відмінності не значимі. По відношенню до понять "Я як професіонал через 10 років" і "моє майбутнє в МНС" переважає "++" тип асоціації.Також варто відмітити, що явних відмінностей в професійній спрямованості у обох груп не виявлено. Ми вважаємо, що це пов'язаних тем що, при виборі професії у наших випробовуваних виборче відношення до цієї професії розпочалося з виникнення схожих приватних мотивів, пов'язаних з окремими сторонами змісту певної діяльності пов'язаної з вибраною професією.

Так само слід зазначити об відсутність відмінності між рівнями професійної спрямованості наших випробовуваних. Основний показник рівня - змістовність і глибина професійного інтересу з урахуванням його положення в системі мотивів, що утворюють професійну спрямованість. Очевидно, що без досить високого рівня професійної спрямованості неможлива оптимальна взаємодія між людиною і обираною ним працею. Тільки за цієї умови можна прогнозувати успішний розвиток творчих і моральних сил особи в процесі праці. Таким чином, оптимальний розвиток професійної спрямованості, основний зміст цього процесу знаходять в підвищенні її рівня.

Як видно з таблиці 2.12, для 40% випробовуваних першої групи і для 43% випробовуваних другої групи провідним мотивом професійної діяльності є мотив самоствердження в праці, тобто робота є для випробовуваних засобом досягнення мети, якою виступає кар'єрний ріст. Такі люди характеризуютя проблемною самооцінкою, оскільки на їх думку самоствердиться в інших сферах соціального життя ним просто неможливо. Використання професійної діяльності як способу самоствердження, заниження власних можливостей (неадекватна самооцінка) призводить до деформації особистості.

Таблиця 2.12

Провідні мотиви вибору професії співробітниками МНС (%)

Группы мотивов

1 группа

2 группа

ц

с

Мотивы собственного труда

10

20

1,09521

___

Мотивы социальной значимости труда

27

30

0,33282

___

Мотивы самоутверждения в труде

40

43

0,23607

___

мотивы проф. Мастерства

23

7

1,79568

0,06

10% випробовуваних першої групи і 20% випробовуваних другої групи в якості провідного мотиву своєї професійної діяльності обрали мотиви власної праці, тобто мотивація до праці, як до засобу удавлетворения потреб різних рівнів. За допомогою трудової діяльності удавлетворяются матеріальні потреби, потреба приналежності до групи людей певної професії (ідентифікація себе членом цієї групи і адопція до колективу). Крім того в процесі трудової діяльності вони також прагнуть добится самоповага і повага іншими, але чим зріліша особа тим більшою мірою має бути удавлетворена потреба в самоповазі. Можна припустити, що при такому провідному мотиві прогноз на майбутній кар'єрний ріст буде не утішливим, професійна діяльність буде швидше стабільною, чим динамічною.

Мотив соціальної значущості праці є ведучим для 27% випробовуваних першої групи і для 30% випробовуваних другої групи. Такі люди вважають свою роботу значимою для суспільства; усвідомлюють необхідність існування своєї професії і виконання професійного обов'язку на благо соціуму. Мають досить розвинену самосвідомість, що відбивається в усвідомленні і оцінці себе як осіб; усвідомленні і оцінка своїх психічних особливостей і властивостей; усвідомленні себе як суб'єкта діяльності; громадянською позицією. Моральність, як в соціальній так і в професійній сфері, виявляє свій прояв у вибиранні відповідних засобів і способів взаємодії відповідно до нормами суспільства.

Процес соціалізації як процес становлення особи, що включає діяльність, спілкування, самосвідомість проходить успішно. На наш погляд переважання мотиву соціальної значущості робить позитивний вплив на ефективність діяльності, оскільки результат є значимим для суспільства і для професіонала, що є додатковим стимулом виконання трудових функцій.

Для 23% випробовуваних першої групи і 7% випробовуваних другої групи провідним мотивом професійної діяльності є мотиви професійної майстерності, що свідчить про бажання испытуемах стати справжнім професіоналом, досягти високих результатів в трудовій діяльності, займатися професійною самоосвітою, витрачати собственые зусилля на самоудосконалення, реалізовувати свої можливості. Прагнуть до приобритению знань про навколишній світ, що виражається в позновательной потребі, до повноцінної реалізації творчих ідей і починів, до досягнення професійних вершин. Застосовують усі свої теоретичні знання з практики і особистий досвід з метою найбільш швидкого м якісного здійснення трудової діяльності.

2.3 Переважаюча спрямованість особистості працівниківМНС

За методикою "спрямованість особи" ми отримали наступні результати. У 43% випробовуваних першої групи і у 50% випробовуваних другої групи виявлена, спрямованість на себе, тобто респонденти описують собі як людей, шо очікують прямої винагороди і задоволення безвідносно роботи, шо виконують, або безвідносно співробітників, із якими працюють. В уявленні таких людей група є "буквально театром", у якому можна задовольнити певні спільні потреби. Інші члени групи є одночасно акторами і глядачами, перед очима яких таки люди можуть показувати свої особисті труднощі, набувати гідності, поваги або суспільного статусу, бути агресивними або панувати. Такі люди інтроспективні, владні і не реагують на потреби людей, що їх оточують. Вони займаються переважно собою, ігнорують людей або роботу, яку зобов'язані виконувати.

Значимих відмінностей за ознакою " напрвленность на себе" за критерієм Фишера не виявлено.

Таблиця 2.11.

Переважаючі типи спрямованості особистості співробітників МНС (%)

Направленность личности

1 группа

2группа

ц

С

На себя

43

50

0,545

___

На взаимодействие

37

17

1,77246

0,05

На задачу

20

38

1,55187

0,06

37% випробовуваних першої групи і 17% випробовуваних другої групи спрямовані на взаємодію. Їх можна охарактеризувати следубщим чином: такі люди намагаються підтримувати добрі стосунки з людьми, але лише "на поверхні", шо часто перешкоджає виконанню конкретних завдань або наданню дійсної, щирої допомоги людям. Таки люди виявляють велику зацікавленість, коли мова йде про колективну діяльність, але самі не роблять ніякого внеску в здійснення трудових завдань групи. Нами виявлені значимі відмінності на p?0,05 рівні за критерієм Фишера. У першій групі більша кількість випробовуваних спрямована на взаємодію, чим в другій групі.

0% випробовуваних першої групи і 38% випробовуваних другої групи спрямовані на завдання, що характеризують їх як людей, які виконуєють завдання, вирішують проблеми і зацікавлені виконувати свою роботові якнайкраще. Незважаючи на свої особисті інтереси, такі люди будуть охочий співробітничати з колективом, якщо це підвищить продуктивність групи. У колективі смороду щосили прагнуть відстояти своє думання, якові самі вважають правильною і корисною для виконання завдання. Значимих відмінностей за ознакою " спрямованість на себе" за критерієм Фишера не виявлено.

Висновки

В ході дослідження ми визначили соціально-психологічні детермінанти вибору професії співробітниками МНС за допомогою анкети і розділили випробовуваних на дві групи. У першу групу потрапили випробовувані, вибір професії яких мотивований внутрішньоособовими мотивами т. н. внутреннемотивированые (продовження сімейної династії, ради рідних і знайомих), а у вторую-выбор професії яких, пов'язаний з впливом зовнішніх чинників т. н. внешнемотивированые (випадковий вибір, можливість отримання високої зарплати, наявність пільг, бажання жити і працювати в конкретному регіоні.

Таким чином, можемо відмітити, що в першій групі випробовуваних переважає позитивне відношення до понять: "система МНС", "кар'єрний ріст", "я сам", "я як професіонал через 10 років", "моє майбутнє в МНС", оскільки велика частина випробовуваних оцінили ці поняття основними кольорами. Поняття "Моє майбутнє в МНС" 53% випробовуваних оцінили основними кольорами, 47% випробовуваних цієї ж групи вибрали для цього поняття додаткові кольори.

На наш погляд вибір додаткових кольорів може свідчити об деякі сумніви в можливості успіху при обліку продовження професійної діяльності у сфері МНС, про невизначеність відносно прогнозів на майбутнє, т. н. невпевненість в завтрашньому дні.

В другій групі випробовуваних також переважають основні кольори для оцінки понять : "система МНС", "кар'єрний ріст", "я сам", "я як професіонал через 10 років", "моє майбутнє в МНС". Останньому поняттю, яке дає нам можливість судити про погляди випробовуваних на майбутнє у сфері МНС ("моє майбутнє МНС"), 50% випробовуваних були присвоєні основні кольори і відповідно 50% -дополнительные. Вибір додаткових кольорів свідчить про невизначеність відносно прогнозів на майбутнє, т. н. невпевненість в завтрашньому дні, про деякі сумніви в можливості успіху при обліку продовження професійної діяльності у сфері МНС.

Також варто відмітити, що явних відмінностей в професійній спрямованості у обох груп не виявлено. Ми вважаємо, що це пов'язаних тем що, при виборі професії у наших випробовуваних виборче відношення до цієї професії розпочалося з виникнення схожих приватних мотивів, пов'язаних з окремими сторонами змісту певної діяльності пов'язаної з вибраною професією. Провідним мотивом професійної діяльності для випробовуваних обох груп є мотив самоствердження в праці.

Мотиви професійної майстерності дещо переважають в першій групі, що свідчить про наявність прагнення до самоосвіти.

За методикою "спрямованість особи" ми отримали наступні результати. У випробовуваних першою і другою груп домінує спрямованість на себе. Ми виявили значимі відмінності по спрямованості випробовуваних на взаємодію, при цьому в першій групі випробовуваних вищезгадана спрямованість проявлена більшою мірою. У якійсь мірі це може бути пов'язано з бажанням встановити соціальні контакти усередині колективу.

Таким чином, в процесі анкетування нами були виявлені значимі відмінності за критерієм Фишера. На підставі існуючих відмінностей ми умовно розділили усіх учасників опитування на дві групи по провідному чиннику, який вплинув на вибір професії, назвавши 1 групу внутремотивированными оскільки в їх відповідях домінують внутрішні мотиви вибору професії і відповідно внешнемотивированными 2 групу випробовуваних. В ході дослідження нами виявлені значимі відмінності між випробовуваними 1 і 2 груп тільки по одному з досліджуваних напрямів, по спрямованості особи. У першій групі більше число випробовуваних спрямовані на взаємодію.

Висновки

В ході написання бакалаврської роботи нами були поставлені ряд завдань. В ході дозволу цих завдань нами були зроблені наступні висновки:

1. Проаналізувавши психологічну літературу по проблемі професіоналізації особистості ми можемо зробити висновок про те,що вибір професії - це не одномірний акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії.

У психологічній літературі немає єдиного погляду на те, як формується вибір професії, і які фактори впливають на цей процес. По цьому питанню існує ряд точок зору, у захист кожної з яких приводяться переконливі аргументи. Безсумнівно, це пояснюється складністю процесу професійного самовизначення й двобічністю самої ситуації вибору професії.

Ряд дослідників [24; 45] дотримується розповсюдженої точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. У цьому випадку предметами дослідження виступають, з одного боку, характеристики людини як суб'єкта діяльності, а з іншого боку - характер, зміст, види діяльності і її об'єкт. Професійне самовизначення розуміється тут як процес розвиток суб'єкта праці. Отже, вибір професії зроблений правильно, якщо психофізіологічні дані особистості будуть відповідати вимогам професії, трудової діяльності [1; 2]. Однак цей погляд недооцінює активного початку особистості що вибирає.

2. Проведение эмпирического исследования и анализ его результатов показал,

Список использованной литературы

1. Александрова М.Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии.Л., 1974. - 243 с.

2. Алишев Н.В., Широков В.Д. Общие основы построения исследования // Профориентация и профотбор молодежи на рабочие профессии/ Под ред. Н.В. Алишева.М., 1987. - 167 с.

3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания.Л., 1968. - 339 с.

4. Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Метод исследования локуса субъективного контроля // Психологический журнал, 1984. - Т.5. - № 3. - с.36 - 42.

5. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психолог. исследование. - М., 1968. - 464 с.

6. Божович Л.И., Морозова Н.Г., Славина Л.С. Развитие мотивов учения у советских школьников. - Известия А.П.Н. РСФСР, 1957, вып.36. - с.45 - 53.

7. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М., 1986. - 206 с.

8. Геллерштейн С.Г. К вопросу о профессиональной психологии // История советской психологии труда: Тексты (20-30 годы ХХ века). / Под ред. Зинченко В.П. и др. - М., 1983. - 358 с.

9. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. / АН УССР/, ин-т философии. - Киев, 1986. - 142 с.

10. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы.М., 1970. - 272 с.

11. Иванчик Т.Ф. К вопросу о формировании значимой направленности личности // Актуальные проблемы социальной психологии: Материалы всесоюзного симпозиума. Кострома, 1986. - с.46 - 48.

12. Кайданов Д.П., Суименко Е.И. Актуальные проблемы социологии труда.М., 1974. - 238 с.

13. Кан-Калик В.А. К разработке теории общего и профессиональног развития личности специалиста в ВУЗе. // Формирование личности специалиста в ВУЗе. Сб. науч. тр. - Грозный, 1980. С.5-13.

14. Климов Е.А. Введение в психологию труда.М., 1988. - 300 с.

15. Климов Е.А. Психология профессионала. - М., 1996. - 400 с.

16. Ковалев А.Г. Психология личности.3-е изд., переработ. и доп.М., 1970. - 391 с.

17. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Психологические особенности человека. Т.1.Л., 1957-1960. - 264 с.

18. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности/Отв. ред.А. А. Бодалев; АН СССР, Ин-т психологии. - М., 1988. - 191 с.

19. Компьютерный психологический опросник 17ЛФ-4, руководство для пользователя. // - М., МИП “Гуманитарные технологии”, 1991.

20. Кон И.С. Психология юношеского возраста: Пробл. Формирования личности. [Учеб. Пособие для пед. ин-тов]. - М., 1976. - 175 с.

21. Кондрацкий А.А. Тест для диагностики отношения оператора к принятию риска // Вопросы психологии. - 1982, №3. - с.133 - 136.

22. Кузнецова И.В. Психологический анализ принятия решений о выборе профессии // Профессиональная ориентация школьников: [Сборник статей / Ред. коллегия: В.Б. Успенский (отв. ред. ) и др.]. - Ярославль, 1976. - 84 с.

23. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. - М., 1984. - 215 с.

24. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977. - 304 с.

25. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО).М., 1992. - 173 с.

26. Маркова А.К. Психология труда учителя. - М., 1993. - 190 с.

27. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. - М., 1994. - 215 с.

28. Мясищев В.Н. Проблема способностей в советской психологии и ее ближайшие задачи // Проблемы способностей. [материалы конференций, 22-24 июня 1960 г. Ленинград]. Отв. ред. чл. - кор. АПН РСФСР проф.В.Н. Мясищев.М., 1962. - 308 с.

29. Нолицу З.А. Установление психологического контакта педагогов с учащимися // Психология учителя: Тез. докладор к 7 съезду общества психологов СССР. - М., 1989.

30. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Психология интеллекта. Генезис числа у ребенка. Логика и психология.М., 1969. - 659 с.

31. Платонов К.К. Структуры и развитие личности/ Отв. ред. Глаточкин А.Д., АН СССР, Ин-т психологии.М., 1986. - 254 с.

32. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности // под ред.Г.С. Никифорова. - С. - Петербург, 1991. - 152 с.

33. Рескина С.Е. Роль самооценки школьников в процессе профессионального самоопределения: Автореферат канд. дис.Л., 1986. - 36 с.

34. Рудик П.А. Мотивы поведения деятельности. М.: 1988. - 136 с.

35. Титма М.Х. Выбор профессии как социальная проблема (на материалах конкретных исследований в ЭССР) / М.Х. Титма. - М., 1975. - 198 с.

36. Физиологические и психологические основы труда/ ред.В.И. Дорогайченко. - М., 1974. - 231 с.

37. Халяпина Л.Н. Социализация учителя. - Кузбассвузиздат, 1995. - 128 с.

38. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация // Советская педагогика. - 1989, №9. - с.54 - 60.

39. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. Т.1: Пер. с нем. - М., 1986. - 392 с.

40. Цигарелли Ю.А. Изучение зависимости самооценки способности от свойств нервной системы // Психофизиологическое изучение учебной и спортивной деятельности: Межвуз. сб. Научной тр. / Ленингр. гос. пед. ин-т им.А.И. Герцена; [Редкол.: Е.П. Ильин (отв. ред. ) и др.]. - Л., 1981. - 163 с.

41. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. - М., 1981. - 95 с.

42. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. - М., 1994. - 320 с.

43. Шадриков В.Д. Проблемы системогинеза профессиональной деятельности. - М., 1982. - 185 с.

44. Шишкина Л.И. Социально-правовые вопросы профориентации молодежи/ Л.И. Шишкина; Ленингр. гос. ун-т им.А. А. Жданова. - Л., 1976. - 62 с.

45. Юпитов А.В. Проблематика и особенности психологического консультирования в ВУЗе. // Вопр. психол. - 1995. - № 4. - С.50-56.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.

    курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014

  • Поняття спрямованості особистості, її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Сучасні теорії, що лежать в її основі. Дослідження педагогичної спрямованості, взаємозв’язок спрямованості особистості студента з його професійною ідентичністю.

    курсовая работа [302,3 K], добавлен 13.11.2011

  • Психологічні питання цивільно-правового регулювання у сфері економіки. Дотримання соціально-психологічного принципу - добросовісності партнерів. Стратегія поведінки суду у конфліктних ситуаціях. Справедливість судового рішення. Професійна мораль судді.

    контрольная работа [35,5 K], добавлен 05.12.2009

  • Загальна характеристика ранньої юності. Учбово-професійна діяльність як провідна у старшому шкільному віці. Профорієнтація у сучасній школі. Психологічні особливості вибору майбутньої професії школярів та вивчення впливу різних факторів на цей вибір.

    курсовая работа [103,0 K], добавлен 12.11.2014

  • Теоретико-методологічна основа вивчення мотиваційної спрямованості особистості. Концептуальні засади мотиваційної сфери людини. Мотивація та діагностика вибору професії: вікові етапи професійного самовизначення та фактори, які на нього впливають.

    реферат [29,2 K], добавлен 06.04.2009

  • Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.

    автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013

  • Проблеми суїциду в соціально-психологічних концепціях особистості. Роль соціальної напруженості та екстремальної ситуації в генезисі самогубства. Соціально-психологічні детермінанти, причини, особливості та ознаки суїцидальної поведінки неповнолітніх.

    курсовая работа [46,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Суть понять психологічного клімату, його організаційні та соціально-психологічні детермінанти, структура, форми прояву та основні види. Організація та процедура дослідження по виявленню впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі.

    дипломная работа [113,5 K], добавлен 22.08.2010

  • Інтерес дослідників до психологічних чинників успішної навчальної діяльності школяра. Психологічні особливості мотивації старшокласників та особливості юнацького віку. Методики, спрямовані на виявлення мотивації. Корекція мотиваційної спрямованості.

    реферат [40,5 K], добавлен 06.04.2009

  • Основні поняття, категорії та систему юридичної психології, її методологічні основи. Проблеми правової соціалізації особистості, фактори і умови формування правосвідомості і причин її деформації. Психологічні питання перевиховання правопорушників.

    презентация [343,1 K], добавлен 29.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.