Психологічні особливості ґендерно-рольової поведінки чоловіків та жінок з різними типами ставлення до сім'ї
Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
| Рубрика | Психология |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2013 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Висновок до першого розділу
Отже провівши аналіз теоретичних аспектів дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості були розглянуті та визначені такі феномени:
1). Ґендер - соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям "чоловік" і "жінка". Ґендерна поведінка формується в процесі соціалізації на основі ґендерних стереотипів, які в свою чергу поділяються на:
1. стереотипи маскулінносі-фемінності,
2. стереотипи пов'язані з відмінностями у змісті праці статей,
3. стереотипи,що закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі,
4. стереотипи, пов'язані з привабливістю, критеріями оцінки зовнішності чоловіка та жінки. У зв'язку з цим виділяють такі функції стереотипів як регулятивна, пояснювальна, ретрансляційна та виправдовуючи.
2). Також поняття "ґендеру" було проаналізоване з точки зору різних психологічних теорій. Фрейд, вважав що "Анатомія - це доля"; Карл Густав Юнг - що в людині є як жіноче так чоловіче психологічне начало, К. Хорні заперечувала твердження Фрейда про відчуття жінкою неповноцінності,і критикувала багато його робіт, Ненсі Чодороу вважала, що процесі ґендерного виховання Фрейд недооцінював вплив соціуму, зокрема матері. В теорії структурно-функціонального аналізу Т. Парсона говориться про те,що лідерська роль чоловіка визначена його не здатністю народжувати та виховувати дітей, отже йому залишається спеціалізуватись в іншому,інструментальному напрямку. Біхевіористи пояснюють статево рольову поведінку людини як систему стимул - реактивних зв'язків, що закріплюють маскулінну та фемінну поведінку як вторинні умовні рефлекси. В теорії соціальних ролей Іглі говориться про те що різні для двох статей види досвіду, що виникають з ґендерних ролей, призводять до того, що навички і антитюди у чоловіків і дружин - почасти різняться, і саме на цьому ґрунтуються відмінності в поведінці. Представники когнітивного напрямку тлумачать статеву ідентичність як результат поетапного пізнання, поглиблення і розширення інформації про правила соціальної поведінки про себе як статеву істоту. Серед найрозповсюдженіших теорій ґендерної поведінки виділяють теорію Сандри Бем, що не лише створила методики визначення рис притаманних тій чи іншій статі, але й ввела поняття андрогінії. Найбіологізаторською в даному розділі можна вважати теорію біологічних та соціобіологічних концепцій, які представлені роботами Лайонел Тайгер і Робін Фокс, вони вважали що люди в своїй поведінці дуже схожі на приматів, але останні не відчувають тиску соціокультурних чинників, вони вважали, що домінування осіб чоловічого роду біологічно детерміноване і характерне для всіх тварин, у тому числі і людини. Останніми розглянуті теорії фемінізму, серед них виділяють: ліберальний фемінізм, соціалістичний (Марксистський) напрямок у фемінізмі, радикальний фемінізм, психоаналітичний фемінізм, постмодерністський напрямок у фемінізмі.
3). При дослідженні ґендерної поведінки виділяють такі основні поняття: маскулінність, фемінність та андрогінність. Погляди на взаємозв'язок цих понять змінювалися, але їх суть завжди залишалася однаковою - вони відображають прийняті в соціумі лінії поведінки чоловіків та жінок. Також розглянуте поняття андрогінії це поєднанням в одній людині чоловічого та жіночого, згідно з даосистською філософією, "інь" (жіноче начало) та "янь" (чоловіче начало).
Оскільки біологічна стать в сучасному суспільстві не завжди відповідає психологічній введене таке поняття - транссексуали - це індивіди з розладами статевої тотожності, які досягли віку статевої зрілості. Також доволі часто постає питання чи відповідають гомосексуальні стосунки стандартним ґендерним ролям
Гомосексуальність (грец. потоз - тотожний, подібний, зехив - стать) - сексуальний потяг до особи тотожної статі та сексуальний контакт з нею.
Відповідно до поняття гомосексуалізму з'явилось поняття гомофобії:
гомофобія - почуття страху або відрази до гомосексуальних індивідів упереджене ставлення до людини через її гомосексуальні орієнтації.
В результаті розгляду даних понять був зроблений висновок,що геї та лесбійки відрізняються від гетеро сексуальних пар лише гомоеротичною спрямованістю а не ґендерними ролями.
4). Ґендерна соціалізація - засвоєння та відтворення притаманних певному соціальному довкіллю статевоспіввіднесених нормативів поведінки.
При соціалізації особистості діють умови, які називають факторами:
Перша - мегафактор - космос, планета, світ, які в тій чи іншій мірі через інші групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів Землі.
Друга - макрофактори що впливають насоціалізацію країни, етносу, суспільства, держави.
Третя - мезофактори (які дозволяють виділяти групи людей за: місцевістю і типом селища, в яких вони живуть (регіон, село, місто); приналежністю до слухачів тих чи іншихмереж масової комунікації (радіо, телебачення) тощо.
Четверта група - мікрофактори. До них належать фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей - сім'я, сусіди, групи однолітків, виховні організації, різні громадські, державні, релігійні, приватні і контрсоціальні організації, мікросоціуми.
5) Проблема ґендерних стереотипів є актуальною на сьогоднішній день, вона породжує нові проблеми-на роботі, в стосунках. Тому важливо зрозуміти всі аспекти даного питання. Так наприклад те,що ми ніби то "бачимо", ніби чоловіки і жінки мають стереотипні риси, незалежно від реального стану речей, і, таким чином, помилково подумки "підтверджуємо" стереотипні пророцтва, ми ставимося до чоловіків і жінок так, ніби їм властиві стереотипні риси. Оскільки люди схильні вести себе так, щоб відповідати очікуванням спостерігачів, то їх поведінка насправді служить підтвердженням пророцтв, і в стереотипах з'являється крупиця істини. По-третє, стереотипи змушують нас віддавати перевагу чоловікам в якості керівників і чекати, що жінки будуть мати підлеглий статус. У результаті поведінка, необхідна для виконання керівної ролі, здається типово маскулінною, а поведінка, необхідна в підлеглому положенні, - фемінінною. Традиційні ґендерні стереотипи фактично є характеристиками статусу. Крім того у наш час перед жінкою стоїть проблема вижити і зберегти сім'ю при ситуації, що створилася. В залежності від розподілу ролей виокремлюють сім'ї традиційні (патріархальні чи матріархальні), в яких один з членів подружжя є внутрішньо сімейним лідером, активнішою стороною в подружніх стосунках і відносинах із соціумом, та егалітарні (від фр. рівність), в яких ролі розподіляються з урахуванням конкретних інтересів і можливостей партнерів. При цьому спостерігаються вирівнювання функцій подружжя і відносно незалежне становище дітей. А широко поширені патріархальні погляди на місце жінки в суспільстві створюють додаткові труднощі не лише для жінок.
Аналіз історичних документів, які фіксували майнові, сімейні права чоловіків і жінок, фольклорних творів, шлюбно-сімейних звичаїв, переконує, що українців з-поміж інших народів вирізняла егалітарність міжстатевих стосунків
Психологія українців як етносу засвідчує, що їм не притаманний андроцентризм на рівні сімейного функціонування. Соціостатеві установки відображають національний характер взаємин статей, які історично вибудовувались на засадах біархатності, комплементарності сфер діяльності, пошани до жінки.
Україна має історично сформовані етнопсихологічні передумови для досягнення тендерного паритету на сучасному етапі розвитку суспільства.
Розділ 2. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості
В даному розділі розглянуто методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості, описані такі методики дослідження статево рольової поведінки: "Методика дослідження маскулінності-фемінності" Сандри Бем, тест "Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки".
2.1 Огляд і обґрунтування вибору методик дослідження
При розгляданні теоретичних аспектів дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості аналізувались такі поняття як: ґендерні стереотипи, маскулінність, фемінність, андрогінія, та відносини особистостей різної статеворольової поведінки. Отже при виконанні методичної частини роботи підбір методик можна обґрунтувати з такої точки зору.
Методика дослідження маскулінності-фемінності Сандри Бем була створена для визначення того як доросла людина оцінює себе з точки зору ґендеру. Які риси їй найбільш притаманні: маскулінні, фемінні чи андрогенні.
Провівши тест "Орієнтація не традиційні чи егалітарні стосунки" можна визначити з якої саме точки зору, профеміністичної чи антифеміністичної, досліджуваний уявляє собі стосунки, та наскільки він є феміністично-орієнтованим.
2.2 Методика "маскулінності-фемінності" Сандри Бем
В ґендерній психології часто застосовують та досліджують поняття маскулінності та фемінності ці поняття характеризують, відповідно, чоловічу та жіночу поведінку, пізніше було введене поняття андрогінії, в якому поєднуються як чоловічі так і жіночі якості. Це поняття було введене автором даної методики Сандрою Бем.
Опитувальник був запропонований нею для визначення переважання маскулінних, фемінних, чи андрогенних рис у людей. Отже з його допомогою можна визначити які самі якості більше проявляються в поведінці особистості, так наприклад агресивність, чи навпаки дружньою. Отримана інформація є практичною, що робить даний опитувальник досить корисним. Він є дуже розповсюдженим, і незамінним при майже всіх ґендерних досліджень. Опитувальник можна застосовувати на тих, чия ґендерна поведінка уже сформувалась. Також за його допомогою можна дослідити в результаті яких впливів формується статево-рольова поведінка (застосовуючи його на людях що виросли в різних соціальних умовах).
Методика складається з 60 тверджень біля яких пропонується поставити цифру за мірою вираженості тих чи інших якостей. На основі результатів отримується рівень фемінності-маскулінності.
2.3 Тест " Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки" (за описом Т.В. Говоруна)
В сучасному суспільстві часто досліджується проблема ґендерної поведінки, але, звісно, в контексті міжособистісних стосунків. Дана методика досліджує таке поняття як феміністична орієнтація в стосунках.
Тобто погляди особистості на традиційність чи фемінність взаємовідносин у сім'ї. Дана тема є досить актуальної по скільки сім'я є важливою складовою суспільного життя. Отже результати методики допоможуть визначити якому стилю взаємовідносин в сім'ї досліджуваний надає перевагу.
Методика складається з 40 тверджень біля яких досліджуваний повинен поставити міру в якій він з ними згоден. Після обробки результатів можна буде робити висновок про те чи орієнтований досліджуваний на профеміністичні чи анти феміністичні стосунки. Актуальність даних результатів є не лише науковою, а може допомогти також в практичній діяльності психолога, наприклад з'ясувати причини конфліктів в сім'ї. Дана методика може застосовувати на багатьох особистостях, але з уже устаткованими ґендерними стереотипами.
Висновок до другого розділу
Проаналізувавши результати даного розділу можна говорити про те,що ґендерні феномени охарактеризовані в першому розділі, є не просто теоретичними визначеннями, а особливостями ґендерної поведінки які можна дослідити на практиці. Наведені вище методики допомагають в цьому, а саме в дослідженні таких характеристик як маскулінність-фемінність та орієнтованість на тип стосунків у сім'ї. Практичність, звісно, є головною умовою у створенні теорій статево-рольової поведінки. І за допомогою даного розділу стало більш явним практичне застосування попередньо здобутих знань.
Розділ 3. Емпіричне дослідження впливу ґендерно-рольової ідентичності жінок на тип ставлення до сім'ї
В даному розділі розглянуті особливості поведінки жінок та чоловіків з різною ґендерно-рольовою ідентичністю, орієнтацією на різний тип стосунків у шлюбі; визначено взаємовплив та взаємозалежність вище описаних ґендерних феноменів.
3.1 Організація емпіричного дослідження
Метою даного дослідження було: визначити вплив ґендерно-рольової ідентичності жінок та чоловіків на тип ставлення до сім'ї
Завдання: - Охарактеризувати жінок та чоловіків з різною ґендерно-рольовою ідентичністю;
- Виявити орієнтацію на традиційний чи егалітарний тип стосунків у жінок;
- Виявити взаємовплив та взаємозалежність між ґендерно-рольовою ідентичністю жінок та чоловіків та типом ставлення до сім'ї.
Дослідження було проведене за кореляційним типом - на основі отриманих результатів, по методиці Сандри Бем, вибірка буда розділена на 2 підгрупи, в залежності від статі, а потім кожна підгрупа була розділена іще на 3 частини в залежності від ґендерно-рольової ідентичності (маскулінний, фемінний, андрогенний); і на цій основі відбувався аналіз взаємозв'язку ґендерно-рольової ідентичності з орієнтацією на традиційний чи егалітарний тип стосунків.
Дослідження проводилось на студентках Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, в ньому брали участь 102 студентка. Вік досліджуваних від 18 до 25-ти років. Дослідження проводилось з 29.02.2012 по 20.03.2012 та з 20.01.2013 по 03.02.2013.
Дослідження проводилось в декілька етапів:
1) На даному етапі відбувся відбір методик необхідних для досягнення поставленої мети дослідження, були обрані такі методики: "Методика дослідження маскулінності-фемінності" Сандри Бем, тест "Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки".
2) На другому етапі була сформована вибірка що складалася з 102 студентів. Вік досліджуваних від 18 до 25-ти років.
3) На третьому етапі було проведене дослідження за обраними методиками.
4) На даному етапі відбувалась обробка первинних даних, вони були проаналізовані та відповідно згруповані та описані.
5) На останньому етапі були створені наочні матеріали, сформовані висновки, що відповідають поставленим меті та завданням.
3.2 Аналіз психологічних особливостей жінок та чоловіків з різною ґендерно-рольовою ідентичністю
Для дослідження даного аспекту роботи була обрана методика С. Бем "Дослідження маскулінності - фемінності". Результати даної методики подані а таблиці 3.2.1 та наочно зображені на діаграмах (Рис. 3.2.1 та Рис. 3.2.2.).
Таблиця 3.2.1
"Методика маскулінності-фемінності"С. Бем
|
Тип ґендерно-рольової поведінки |
Кількість жінок |
Кількість чоловіків |
Відсотки % Ж. |
Відсотки % Ч. |
|
|
Фемінний |
35 |
4 |
68,6 |
7.8 |
|
|
Андрогенний |
10 |
10 |
19,6 |
19.6 |
|
|
Маскулінний |
6 |
37 |
11,8 |
72.5 |
|
|
?= |
51 |
51 |
100 |
100 |
Рис. 3.2.1 "Методика маскулінності-фемінності" С. Бем
Рис. 3.2.2 "Методика маскулінності-фемінності" С. Бем
В результаті дослідження за методикою Сандри Бем було виявлено, що більшість досліджуваних жінок мають фемінний тип ґендерно-рольової поведінки. Типовими фемінними якостями вважаються емоційність, м'якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сензитивність, эмпатійність. Для такої жінки важливо, щоб її зрозуміли, їй необхідно, щоб хтось розділив її почуття, висловив своє відношення до неї, психологічні стосунки для жінки важливіші, ніж результат діяльності. Тобто такі якості і такий тип поведінки в суспільстві вважається типово жіночим, тож отримані результати є типовими і очікуваними.
Дуже мало було виявлено жінок маскулінного типу ґендерно-рольової поведінки. Але цей тип був провідним для чоловіків. Типовими маскулінними якостями вважаються інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень. Тобто дані риси вважають "чоловічими", тому жінок з таким типом поведінки не багато. Вони рідше потребують допомоги, частіше добре просуваються по кар'єрним ступеням, та є більш незалежними і самостійними.
Тривалий час вважалося, що маскулінність і фемінність - це протилежні полюси однієї шкали, тобто висока маскулінність розглядається як низька фемінність (і навпаки). В сучасних психологічних концепціях статі та статево-рольової поведінки ці властивості розглядаються, як відносно незалежні один від одного конструкти. Поєднання високого розвитку фемінності та маскулінності в одній людині (незалежно від її статі) дістало назву андрогінність. Аналізуючи отримані результати дослідження було виявлено андрогенний тип ґендерної поведінки у деяких досліджуваних. У психології особистості андрогінія розглядається як особистісна характеристика, не пов'язана з порушеннями статевого розвитку, статевої та ґендерної ідентичності або статево-рольової орієнтації. Розвинута андрогінія в людини, незалежно від її статі, передбачає багатий арсенал і гнучкість її ґендерно-рольової поведінки, високі соціально-адаптивні здібності та інші важливі якості. Наприклад, помічено, що обдарованим людям часто властива висока андрогінія. Крім того, вона може знімати обмеженість чоловічих і жіночих ґендерних ролей, знижувати внутрішні конфлікти, пов'язані з неприйняттям своєї другої сутності. Андрогінна модель статевих і ґендерних ролей має перевагу перед іншими моделями, хоча й вона не досконала.
3.3 Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім'ї
Результати дослідження орієнтації на традиційні чи егілітірні стосунки за методикою "Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки" відображені в таблиці 3.3.1, та діаграмі (Рис. 3.3.1 та Рис. 3.3.2)
Таблиця 3.3.1
"Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки"
|
Орієнтація на тип стосунків |
Кількість жінок |
Кількість чоловіків |
Відсотки % Ж. |
Відсотки % Ч. |
|
|
Егілітарний (феміністичний) |
33 |
19 |
64,8 |
37.3 |
|
|
Традиційний |
18 |
32 |
35,2 |
62.7 |
|
|
?= |
51 |
51 |
100 |
100 |
Рис. 3.3.1 "Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок"
Рис. 3.3.2 "Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки у чоловіків"
Як видно з діаграми 3.3.1 більшість жінок орієнтовані на егалітарні стосунки, тобто феміністично спрямовані, проте якщо поглянути на таблицю первинних результатів (подана у додатку Б) стане помітно,що дана феміністична спрямованість у стосунках не є радикальною, що можна пояснити сучасним станом суспільства та зміною в ньому місця жінки, а також історичними чинниками в Україні, які описані в розділі 1.5 Основним показником егілітарно спрямованої жінки є прагнення до рівноправ'я в стосунках, та розподілу домашньої роботи. Такі жінки зазвичай прагнуть самореалізувати себе і поза сім'єю, вони не приймають на себе обов'язків, що обґрунтовані лише біологічною статтю людини. Залежно від сили вираженості даної орієнтації можливі варіанти взяття на себе жінкою обов'язків голови сім'ї, але як вже було описано вище яскраво виражених результатів в даному дослідженні не було отримано.
Тип стосунків який довгий час був прийнятий в переважному суспільстві, як основний в даному дослідженні називається "традиційним" (патріархальний). Поглянувши на результати можна говорити про те, що жінок орієнтованих на такий тип відносин, менше ніж на егалітарний але не сильно. Такий тип стосунків в основі має патріархат - головенство чоловіка в сім'ї та підпорядкування йому жінки. Такі жінки краще самореалізуються в сім'ї, та повністю приймають на себе прийняту суспільством роль домогосподарки.
Проаналізувавши другу діаграму та таблицю можна побачити що більшість чоловіків спрямовані саме на патріархальний (традиційний) тип стосунків, що є зрозумілим - вони прагнуть до керівництва у сім'ї, але якщо поглянути на інший показник зрозумілим також стає те що 37,7% чоловіків прагнуть до рівноправного розподілу обов'язків, та не цураються спрямованості на егалітарний тип стосунків.
3.4 Характеристика типу ставлення до сім'ї у жінок та чоловіків з різними типами ґендерно-рольової поведінки
Завдання цього етапу полягало у здійсненні процедури порівняльного аналізу особливостей ставлення до сім'ї респондентів з різною ґендерно-рольовою поведінкою. Проаналізувавши зміст попередніх методик, можна відобразити тип ставлення до сім'ї жінок та чоловіків з різним типом ґендерно-рольової поведінки в таблиці 3.4.1, та наочно зобразити в діаграмі (Рис. 3.4.1).
Таблиця 3.4.1. Ґендерно-рольова ідентичність жінок з різними типами ставлення до сім'ї
|
Тип ґендерно-рольової поведінки |
Тип ставлення до сім'ї |
||||
|
Традиційний |
Егілітарний |
||||
|
Кількість жінок |
Відсотки% |
Кількість жінок |
Відсотки% |
||
|
Андрогенний |
3 |
5,9 |
7 |
13,7 |
|
|
Фемінний |
15 |
29,4 |
20 |
39,2 |
|
|
Маскулінний |
0 |
0 |
6 |
11,8 |
|
|
? |
18 |
35,2 |
33 |
64,8 |
Рис. 3.4.1 Ґендерно-рольова ідентичність жінок з різними типами ставлення до сім'ї
Проаналізуємо отримані результати за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.
В статистиці, коефіцієнт кореляції Пірсона (позначається "r"), є показником кореляції (лінійної залежності) між двома змінними X та Y, який набуває значень від - 1 до +1 включно. Він широко використовується в науці для вимірювання ступеня лінійної залежності між двома змінними.
|
Кореляція |
Негативна |
Позитивна |
|
|
Відсутня |
?0.09 до 0.0 |
0.0 до 0.09 |
|
|
Низька |
?0.3 до?0.1 |
0.1 до 0.3 |
|
|
Середня |
?0.5 до ?0.3 |
0.3 до 0.5 |
|
|
Висока |
?1.0 до ?0.5 |
0.5 до 1.0 |
Коефіцієнт кореляції набуває значень від - 1 до 1. Значення +1 означає, що залежність між X та Y є лінійною, і всі точки функції лежать на прямій, яка відображає зростання Y при зростанні X. Значення - 1 означає, що всі точки лежать на прямій, яка відображає зменшення Y при зростанні X. Якщо коефіцієнт кореляції Пірсона = 0, то лінійної кореляції між змінними немає.
Коефіцієнт кореляції обчисляється за формулою:
де - вибіркові середні і - вибіркові дисперсії,.
Квадрат коефіцієнта кореляції, що є коефіцієнтом детермінації, обчислює частку варіативності змінної Y, яка пояснюється зміною X в простій лінійній регресії. Загальна варіація показників відносно їх середнього значення може бути представлена наступним чином
де є середньозваженими значеннями регресії. Застосувавши математичні перетворення, отримаємо:
Далі, ми застосуємо умову методу найменших квадратів. Таким чином, рівняння кореляції між спостережними та середньозваженими значеннями регресії можуть бути записані так:
Звідси
Це рівняння показує частку варіативності Y, яка є лінійною функцією X.
Отже застосувавши коефіцієнт кореляції Пірсона ми отримали таки показник - 0,9921. Він вказує на наявність зв'язку між двома змінними: типом поведінки та типом сімейних стосунків.
Як бачимо з таблиці та діаграми для жінок з андрогенним типом статево-рольової ідентифікації більше притаманний егалітарна орієнтація на стосунки, що є логічним по скільки - жінки,що мають адрогенний тип поведінки, поєднують в собі і фемінні і маскулінні якості, такі жінки добре пристосовуються до умов навколишнього середовища, а отже можуть і бути домогосподаркою,і успішним керівником, і при необхідності брати на себе в сім'ї функції чоловіка. Серед жінок з фемінним типом ґендерно-рольової ідентичності теж переважає орієнтація на егалітарні стосунки, але і на традиційні орієнтується великий відсоток жінок. Отримані результати можна пояснити тим що з фемінними якостями жінки прагнуть,щоб "чоловік виконував роль чоловіка", і виконувати, так би мовити, функцію його дружини. А вимоги які суспільство висуває до сучасної жінки, в деякій степені, "примушують" жінку орієнтувати на те щоб була можливість, працювати, самостійно приймати рішення, та навіть інколи самостійно виховувати дітей, тому феміністично спрямовані жінки, мають безпосередню необхідність мати егалітарну спрямованість на стосунки. За останнім пунктом в табл. 3.4.1 стає помітною відсутність традиційно орієнтованих жінок з маскулінним типом ґендерно-рольової ідентифікації. Жінки що мають "чоловічі" риси поведінки відповідно прагнуть виконувати "чоловічу" роль в стосунках, такі жінки зазвичай з початку шукають чоловіків, що мають яскраво виражені фемінні риси, вони багато часу приділяють кар'єрі, можуть перекласти виховання дітей на чоловіка, чи власну матір. Часто такі жінки самовиражаються в своїй роботі настільки, що майже не приділяють уваги сім'ї. Але жінка є жінкою,і основна відмінність в стосунках таких жінок полягає що вони займають в них часто чоловічу роль.
Проаналізуємо результати чоловіків:
Таблиця 3.4.2 Ґендерно-рольова ідентичність чоловіків з різними типами ставлення до сім'ї
|
Тип ґендерно-рольової поведінки |
Тип ставлення до сім'ї |
||||
|
Традиційний |
Егілітарний |
||||
|
Кількість чоловіків |
Відсотки % |
Кількість чоловіків |
Відсотки % |
||
|
Андрогенний |
4 |
7.8 |
6 |
11.8 |
|
|
Фемінний |
1 |
1.9 |
3 |
5.9 |
|
|
Маскулінний |
27 |
52.9 |
10 |
19.7 |
|
|
? |
32 |
62.6 |
19 |
37.4 |
Рис. 3.4.2 Ґендерно-рольова ідентичність чоловіків з різними типами ставлення до сім'ї.
Як видно з поданих вище результатів більшість чоловіків що орієнтуються на патріархальний тип стосунків мають макулінний тип поведінки тобто вони мають такі риси як агресивність напористість, схильність до ризику, прагнення до незалежності і самостійності, домінантність (в крайньому своєму прояві що перетворюється під владність), впевненість у собі, прагнення до пошуку нового, наполегливість, рішучість, ініціативність, високий рівень домагань (амбіційність), і ті самі риси будуть допомагати їм у керуванні сім'єю і навіть пояснюють їх вибір бо чоловіки з такими рисами будуть хотіти в усьому керувати і бути головним. Поглянувши на подальші результати також можна відзначити що очікувано більшість чоловіків з фемінними рисами надають перевагу - рівноправ'ю в стосунках, а от думки андрогенів поділились майже порівну, може вказувати на те що вони могли б і бути головними і узгоджувати свої рішення з жінками, тоді як маскулінні чоловіки будуть більше керуватися лише своєю думкою, а фемінні навпаки - легко піддадуться впливу більш маскулінної ніж вони жінки. Проаналізувавши ці показники за коефіцієнтом кореляції Пірсона описаним вище ми отримали показник - 0,9442,що вказує на наявність зв'язку, але слабшого ніж у жінок, тобто ймовірність того що при зміні одного показника зміниться й інший менша.
Отже провівши порівняння та перевіривши його за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона можна зробити висновок про частокову наявність взаємозв'язку між типом ґендерно-рольової поведінки та орієнтацією на певний тип стосунків.
3.5 Психологічні основи формування взаєморозуміння чоловіків та жінок з різними типами орієнтації на тип стосунків у сім'ях
Проаналізувавши результати поданого вище дослідження, можна звернути увагу на те, що погляди чоловіків та жінок на тип ставлення до сім'ї часто не співпадають, чоловіки частіше орієнтовані на патріархальний тип стосунків, а жінки на егалітарний. Актуальність програми: у відносинах чоловіків та жінок, коли трапляються такі розбіжності, часто виникають проблеми, сварки основою яких може стати не вірне розподілення обов'язків, на думку одного із партнерів та інше. При виникненні таких конфліктів важливим є навчитися розуміти і слухати партнера.
Одним із засобів допомоги при сімейних конфліктах є тренінг. Тренінг є запланованим процесом модифікації (зміни, корекції) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі.
Даний вид роботи добре підійде як офіційним сім'ям з дітьми так і просто для налагодження партнерських стосунків.
Мета програми: навчитися взаєморозумінню з партнером.
Завдання:
допомогти партнерам вірно розподілити обов'язки,
навчитися прислухатися один до одного, та поважати думку іншого,
вірно вирішувати конфлікти
Форма організації занять - групова. Тренінгові групи складаються з 8-12 чоловік. Програма поділена на 2 модулі: в першому відбувається консультування в групах що складаються з тих хто звернувся по допомогу, тобто лише одного партнера. В другому модулі партнери відвідують заняття разом.
Враховуючи все вищеозначене, основними принципами, дотримання яких сприяє підвищенню результативності реалізації програми є:
1. Діалогізація взаємодії, що заснована на довірі, толерантності та рівноправності у міжособистісній взаємодії учасників.
2. Добровільна участь у заняттях взагалі та окремих вправах зокрема.
3. Активна участь - ініціативність, зацікавленість, активність учасників при виконанні вправ та обговоренні проблемних питань, висловлювання власної думки, свого ставлення до проблеми тощо.
4. Зворотній зв'язок - отримання інформації про результати, оптимальність, доцільність своєї поведінки та діяльності від ведучого та членів групи.
5. Самодіагностика - усвідомлення, розкриття учасниками власних здібностей та можливостей, відкриття невідомих аспектів власного "Я", формулювання особистісних проблем.
6. Включенність - занурення у проблематику заняття, що вимагає організації роботи протягом досить тривалого часового відрізку.
7. Гармонізація інтелектуальної та емоційної сфер.
8. Забезпечення конфіденційності занять.
Дана програма розрахована на 2 модулі по 3 занять по 1,5-2 години кожне.
Заняття включає 3 частини:
Вступна частина (привітання, постановка цілей і задач заняття);
Основна частина (лекція, бесіда, групова дискусія і т.д.);
Заключна частина (рефлексія заняття, прощання).
Тематичний план програми формування взаєморозуміння чоловіків та жінок з різними типами орієнтації на тип стосунків у сім'ях.
|
№ |
Тема, ціль заняття |
Зміст заняття |
Примітки |
|
|
І МОДУЛЬ |
||||
|
1. |
"Знайомство". Мета: знайомство, встановлення контакту між ведучим і учасниками групи, створення атмосфери свободи і відкритості в групі, розвиток комунікативних умінь, мотивація на роботу в групі і самовизначення до мети і завдань роботи в групі. Визначення проблеми. |
1. Привітання 2. Визначення правил групи. 3. Вправа "Асоціативне поле". 4. Вправа "Поради трьох втілень" 5. Вправа "Здійсненність та нездійсненність бажань" 6. Підсумки заняття. |
Ручки, картки (пусті 100 шт), листи А-4 |
|
|
2. |
"Вчимося вирішувати конфлікти" Мета: визначити причини сварок, навчитися ввічливому проханню, профілактика сварок, та ритуал примирення. |
1. Привітання. 2. Вправа "Аналіз мотивації" 3. Вправа " Ввічливе прохання" 4. Книга скарг та пропозицій. 5. Вправа "Ритуал примирення". 6. Підсумки заняття |
||
|
3 3. |
"А що далі?. " Мета: проаналізувати важливість проблеми, важливість стосунків та кохання в житті клієнтів, та проаналізувати власні почуття. |
1. Привітання. 2. Вправа "Аналіз переконань" 3. Вправа "Скринька на старість" 4. Вправа "Переривання зв'язків" |
Аркуші А-4 (100 шт) |
|
|
ІІ Модуль |
||||
|
1. |
"Знайомство" Мета: знайомство, встановлення контакту , створення атмосфери свободи і відкритості в групі, розвиток комунікативних умінь, виявити спільні і відмінні функції в парі, навчитися розподіляти ці функції та обов'язки в сім'ї. |
1. Привітання. 2. Визначення правил групи. 3. Вправа "Функції сім'ї". 4. Вправа "Поділимося" 5. Вправа "Сімейний атом". 6. Завершення заняття. |
Аркуші А-4,ручки |
|
|
2. |
"Хто Я? Хто Він?" Мета: Налагодження спільної діяльності, узгодження ролей в сім'ї. |
1. Привітання. 2. Вправа "Первинні рухи" 3. Вправа "Малювання однією ручкою" 4. Вправа "Узгодження ролей" 5. Вправа-гра "Інтрига" 6. Завершення заняття |
Аркуші А-4, ручки |
|
|
3. |
"Чому ми навчилися?" Мета: Визначити що зрозуміли партнери під час тренінгу,що б вони хотіли б змінити, закріпити їхні навички. |
1. Привітання. 2. Вправа "Наші мрії" 3. Вправа "Когнітивна згода" 4. Вправа "Родинний контракт" 5. Вправа "Чому ми навчилися?" 6. Вправа "Що змінити?" 7. Завершення заняття. |
Аркуші А-4, ручки, картки (пусті). |
(Розробку тренінгової програми подано в додатку В).
Висновок до третього розділу
Ґендерна психологія несе важливий вклад не лише в психологію, як науку, а і в повсякденне життя кожної людини. Суспільство змінюється, вимоги що воно висуває також змінюються. Ґендерно-рольова ідентичність вже не здається такою однозначною та яскраво вираженою, а традиційний тип стосунків, не є таким розповсюдженим, як раніше. Тому провівши дане дослідження нами була висунута гіпотеза: про те що ґендерно-рольова ідентичность жінок та чоловіків впливає на тип ставлення до сім'ї.
За допомогою емпіричного дослідження, реалізуючи поставлені завдання були виявлені такі особливості взаємовпливу ґендерно-рольової ідентичності жінок та чоловіків на орієнтацію на традиційні чи егалітарні стосунки.
1) У цілому серед досліджуваних було виявлено більше жінок з фемінним типом ґендерно-рольової ідентичності, ці особистості мають риси, що називають жіночими-емоційність, м'якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сенситивність, емпатійність і так далі. Серед чоловіків було виявлено більше представників маскулінного типу поведінки який характеризується такими рисами як інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень.
2) Проаналізувавши подальшу роботу було виявлено орієнтацію на егалітарні стосунки у більшості жінок, в тому числі і фемінних, що вказує на те,що це по-перше розповсюджений тип стосунків який пропагандується багатьма джерелами (наприклад ЗМІ), та по-друге - даний тип стосунків є притаманним Українській сім'ї на протязі століть а отже є актуальним і природним для сучасних українок. Поглянувши на результати опитування чоловіків можна помітити що переважна більшість орієнтована на традиційний (патріархальний) тип стосунків, що підкреслюється їхніми маскулінними рисами які сприяють керівному положенню чоловіка в усіх сферах його життя. Просліджуючи наявність взаємозв'язку можна поміти що при дослідженні жінок він є більш вираженим ніж при роботі з чоловіками. Але є наявним, а отже висока ймовірність що при зміні типу ґендерно-рольової поведінки (яка є набутою в процесі соціалізації) зміниться й погляди на розподілення ролей та обов'язків у сім'ї.
Підводячи підсумки можна сказати, що орієнтація на егалітарні стосунки стає все розповсюдженішою, і все слабше залежить від ґендерно-рольової ідентичності, та ґендерних стереотипів, навіть серед чоловіків.
Соціально-психологічний тренінг визначається як "область практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності в спілкуванні". Груповий психологічний тренінг не зводиться тільки до соціально-психологічного. Область його застосування значно ширше, ніж в останнього, і аж ніяк не обмежується розвитком навичок ефективного спілкування та підвищенням комунікативної компетентності.
Проаналізувавши результати поданого вище дослідження, можна звернути увагу на те, що погляди чоловіків та жінок на тип ставлення до сім'ї часто не співпадають, чоловіки частіше орієнтовані на патріархальний тип стосунків, а жінки на егалітарний. Актуальність програми: у відносинах чоловіків та жінок, коли трапляються такі розбіжності, часто виникають проблеми, сварки основою яких може стати не вірне розподілення обов'язків, на думку одного із партнерів та інше. При виникненні таких конфліктів важливим є навчитися розуміти і слухати партнера.
Тренінг має такі основні частини: вступна, основна, заключна, та складається з двох модулів. Програма спрямована на розвиток вміння слухати та поважати думку партнера, вірно розподіляти функції та обов'язки та вірно вирішувати конфліктні ситуації. Детальна розробка програми подана у Додатку В.
Висновки та рекомендації
Отже метою даної роботи було: теоретично обґрунтувати психологічні особливості ґендерно-рольової поведінки особистості, проаналізувати методичні засоби її дослідження, визначити вплив ґендерної ідентичності жінок на тип ставлення до сім'ї Опираючись на мету були визначені завдання, опираючись на які можна проаналізувати результати даної роботи за такою схемою:
1. Ґендер - соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям "чоловік" і "жінка". Ґендерна поведінка формується в процесі соціалізації на основі ґендерних стереотипів, які в свою чергу поділяються на
1. стереотипи маскулінності-фемінності,
2. стереотипи пов'язані з відмінностями у змісті праці статей,
3. стереотипи,що закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі,
2. 4. стереотипи, пов'язані з привабливістю, критеріями оцінки зовнішності чоловіка та жінки.
3. Поняття "ґендеру" розглядаи представники різних психологічних шкіл. Фрейд, вважав що "Анатомія - це доля"; Карл Густав Юнг - що в людині є як жіноче так чоловіче психологічне начало, К. Хорні заперечувала твердження Фрейда про відчуття жінкою неповноцінності,і критикувала багато його робіт, Ненсі Чодороу вважала, що процесі ґендерного виховання Фрейд недооцінював вплив соціуму, зокрема матері. В теорії структурно-функціонального аналізу Т. Парсона говориться про те,що лідерська роль чоловіка визначена його не здатністю народжувати та виховувати дітей, отже йому залишається спеціалізуватись в іншому,інструментальному напрямку. Біхевіористи пояснюють статево рольову поведінку людини як систему стимул - реактивних зв'язків, що закріплюють маскулінну та фемінну поведінку як вторинні умовні рефлекси. В теорії соціальних ролей Іглі говориться про те що різні для двох статей види досвіду, що виникають з ґендерних ролей, призводять до того, що навички і антитюди у чоловіків і дружин - почасти різняться, і саме на цьому ґрунтуються відмінності в поведінці. Представники когнітивного напрямку тлумачать статеву ідентичність як результат поетапного пізнання, поглиблення і розширення інформації про правила соціальної поведінки про себе як статеву істоту. Серед найрозповсюдженіших теорій ґендерної поведінки виділяють теорію Сандри Бем, що не лише створила методики визначення рис притаманних тій чи іншій статі, але й ввела поняття андрогінії. Найбіологізаторською в даному розділі можна вважати теорію біологічних та соціобіологічних концепцій, які представлені роботами Лайонел Тайгер і Робін Фокс, вони вважали що люди в своїй поведінці дуже схожі на приматів, але останні не відчувають тиску соціокультурних чинників, вони вважали, що домінування осіб чоловічого роду біологічно детерміноване і характерне для всіх тварин, у тому числі і людини. Останніми розглянуті теорії фемінізму, серед них виділяють: ліберальний фемінізм, соціалістичний (Марксистський) напрямок у фемінізмі, радикальний фемінізм, психоаналітичний фемінізм, постмодерністський напрямок у фемінізмі.
4. При дослідженні ґендерної поведінки виділяють такі основні поняття: маскулінність, фемінність та андрогінність. Погляди на взаємозв'язок цих понять змінювалися, але їх суть завжди залишалася однаковою - вони відображають прийняті в соціумі лінії поведінки чоловіків та жінок. Також розглянуте поняття андрогінії це поєднанням в одній людині чоловічого та жіночого, згідно з даосистською філософією, "інь" (жіноче начало) та "янь" (чоловіче начало). Оскільки біологічна стать в сучасному суспільстві не завжди відповідає психологічній введене таке поняття - транссексуали - це індивіди з розладами статевої тотожності, які досягли віку статевої зрілості. Також доволі часто постає питання чи відповідають гомосексуальні стосунки стандартним ґендерним ролям. Гомосексуальність (грец. потоз - тотожний, подібний, зехив - стать) - сексуальний потяг до особи тотожної статі та сексуальний контакт з нею. Відповідно до поняття гомосексуалізму з'явилось поняття гомофобії: гомофобія - почуття страху або відрази до гомосексуальних індивідів упереджене ставлення до людини через її гомосексуальні орієнтації. В результаті розгляду даних понять був зроблений висновок,що геї та лесбійки відрізняються від гетеро сексуальних пар лише гомоеротичною спрямованістю а не ґендерними ролями.
5. Ґендерна соціалізація - засвоєння та відтворення притаманних певному соціальному довкіллю статевоспіввіднесених нормативів поведінки.
При соціалізації особистості діють умови, які називають факторами
Перший - мегафактор - космос, планета, світ, які в тій чи іншій мірі через інші групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів Землі.
Другий - макрофактори що впливають на соціалізацію країни, етносу, суспільства, держави.
Третій - мезофактори (які дозволяють виділяти групи людей за: місцевістю і типом селища, в яких вони живуть (регіон, село, місто); приналежністю до слухачів тих чи інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення) тощо.
Четверта група - мікрофактори. До них належать фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей - сім'я, сусіди, групи однолітків, виховні організації, різні громадські, державні, релігійні, приватні і контр соціальні організації, мікросоціуми.
6. Проблема ґендерних стереотипів є актуальною на сьогоднішній день, вона породжує нові проблеми-на роботі, в стосунках. Тому важливо зрозуміти всі аспекти даного питання. Так наприклад те,що ми ніби то "бачимо", ніби чоловіки і жінки мають стереотипні риси, незалежно від реального стану речей, і, таким чином, помилково подумки "підтверджуємо" стереотипні пророцтва, ми ставимося до чоловіків і жінок так, ніби їм властиві стереотипні риси. Крім того - стереотипи змушують нас віддавати перевагу чоловікам в якості керівників і чекати, що жінки будуть мати підлеглий статус. У результаті поведінка, необхідна для виконання керівної ролі, здається типово маскулінною, а поведінка, необхідна в підлеглому положенні, - фемінінною. Традиційні ґендерні стереотипи фактично є характеристиками статусу. Крім того у наш час перед жінкою стоїть проблема вижити і зберегти сім'ю. В залежності від розподілу ролей виокремлюють сім'ї традиційні (патріархальні чи матріархальні), в яких один з членів подружжя є внутрішньо-сімейним лідером, активнішою стороною в подружніх стосунках і відносинах із соціумом, та егалітарні, в яких ролі розподіляються з урахуванням конкретних інтересів і можливостей партнерів. При цьому спостерігаються вирівнювання функцій подружжя і відносно незалежне становище дітей. А широко поширені патріархальні погляди на місце жінки в суспільстві створюють додаткові труднощі не лише для жінок.
Аналіз історичних документів, які фіксували майнові, сімейні права чоловіків і жінок, фольклорних творів, шлюбно-сімейних звичаїв, переконує, що українців з-поміж інших народів вирізняла егалітарність міжстатевих стосунків
Психологія українців як етносу засвідчує, що їм не притаманний андроцентризм на рівні сімейного функціонування. Соціостатеві установки відображають національний характер взаємин статей, які історично вибудовувались на засадах біархатності, комплементарності сфер діяльності, пошани до жінки.
Україна має історично сформовані етнопсихологічні передумови для досягнення ґендерного паритету на сучасному етапі розвитку суспільства. Тож є очікуваними результати жінок про їх відношення типу сімей, а чоловічий погляд скоріше більш євро типізований.
6. В розділі "Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки" були описані такі методики: "Методика дослідження маскулінності-фемінності" Сандри Бем, тест "Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки. Дані отримані за результатами цих методик чудово характеризують прикладне значення даної роботи, та підтвердити феномени описані в ній.
7. За допомогою емпіричного дослідження, реалізуючи поставлені завдання були виявлені такі особливості взаємовпливу ґендерно-рольової ідентичності жінок та чоловіків та орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки.
1) У цілому серед досліджуваних було виявлено більше жінок з фемінним типом ґендерно-рольової ідентичності, ці особистості мають риси, що називають жіночими-емоційність, м'якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сенситивність, емпатійність і так далі. Серед чоловіків було виявлено більше представників маскулінного типу поведінки який характеризується такими рисами як інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень.
2) Проаналізувавши подальшу роботу було виявлено орієнтацію на егалітарні стосунки у більшості жінок, в тому числі і фемінних, що вказує на те,що це по-перше розповсюджений тип стосунків який пропагандується багатьма джерелами (наприклад ЗМІ), та по-друге - даний тип стосунків є притаманним Українській сім'ї на протязі століть а отже є актуальним і природним для сучасних українок. Поглянувши на результати опитування чоловіків можна помітити що переважна більшість орієнтована на традиційний (патріархальний) тип стосунків, що підкреслюється їхніми маскулінними рисами які сприяють керівному положенню чоловіка в усіх сферах його життя. Просліджуючи наявність взаємозв'язку можна помітити що при дослідженні жінок він є більш вираженим ніж при роботі з чоловіками. Але є наявним, а отже висока ймовірність що при зміні типу ґендерно-рольової поведінки (яка є набутою в процесі соціалізації) зміниться й погляди на розподілення ролей та обов'язків у сім'ї.
Підводячи підсумки можна сказати, що орієнтація на егалітарні стосунки стає все розповсюдженішою, і все слабше залежить від ґендерно-рольової ідентичності, та ґендерних стереотипів.
Соціально-психологічний тренінг визначається як "область практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності в спілкуванні". Груповий психологічний тренінг не зводиться тільки до соціально-психологічного. Область його застосування значно ширше, ніж в останнього, і аж ніяк не обмежується розвитком навичок ефективного спілкування та підвищенням комунікативної компетентності.
Проаналізувавши результати поданого вище дослідження, можна звернути увагу на те, що погляди чоловіків та жінок на тип ставлення до сім'ї часто не співпадають, чоловіки частіше орієнтовані на патріархальний тип стосунків, а жінки на егалітарний. Актуальність програми: у відносинах чоловіків та жінок, коли трапляються такі розбіжності, часто виникають проблеми, сварки основою яких може стати не вірне розподілення обов'язків, на думку одного із партнерів та інше. При виникненні таких конфліктів важливим є навчитися розуміти і слухати партнера.
Тренінг має такі основні частини: вступна, основна, заключна, та складається з двох модулів. Програма спрямована на розвиток вміння слухати та поважати думку партнера, вірно розподіляти функції та обов'язки та вірно вирішувати конфліктні ситуації. Детальна розробка програми подана у Додатку В.
Таким чином провівши аналіз головних понять ґендерно-рольової поведінки особистості можна зауважити, що дана проблема є досліджуваною та поширеною. Вже розглянуто багато аспектів цього питання, та все ж дискусії не зникають і чим більше отримується відповідей - тим більше виникає запитань. Тож межі для дослідження даної проблеми дуже широкі, по-скільки ґендерна поведінка впливає на всі аспекти особистісного життя, починаючи з відносин, а закінчуючи такими проблемами світового масштабу як ґендерна дискримінація. Проведене ж нами дослідження вказало на те,що ґендерно-рольова ідентичність жінок та чоловіків майже частково впливає на формування профеміністичної орієнтації у стосунках, але все на формування і типу поведінки і типу сім'ї провідне місце мають одинакові чинники - ті які визначають нашу ґендерну соціалізацію.
Аналізуючи основні поняття та результати можна запропонувати поглиблено вивчити дані параметри в межах соціалізації, тобто в процесі вікового розвитку; вдосконалити запропоновану програму розширивши її та межі її використання; визначити етнічну різницю у досліджуваних явищах та інше.
Резюме
Магістерську кваліфікаційну роботу присвячено дослідженням ґендерно-рольової поведінки у чоловіків та жінок з різним типом ставлення до сім'ї. Опираючись на загальні поняття ґендерної психології було визначено певні фактори що сприяють становлень та усвідомленню ґендерно-рольової поведінки. Проаналізовано передумови створення орієнтації на певний тип стосунків як з психологічної так і з національної точки зору. Проведене дослідження вказало на незалежність цих показників між собою, але певним чином залежність від однакових факторів в процесі утворення та розвитку. Була запропонована програма покращення взаємостосунків у партнерів з різними поглядами на тип сім'ї, та запропоновані подальші шляхи розвитку проблеми.
Ключові слова: ґендер, ґендерна поведінка, ґендерні стереотипи, маскулінність, фемінність, андрогінність, соціалізація, ґендерні стереотипи, патріархальний та егалітарний тип стосунків.
Список використаних джерел
1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы. / Василий Сергеевич Агеев. - М., 1990.
2. Агеев B. C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов / В.С. Агеев // Вопросы психологии. - 1987. - № 2. - С.152-158.
3. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Полоролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов // Вестник МГУ. Сер.14. Психология. - 1984. - № 2. - С.44-53.
4. Бем С. Линзы ґендера: Трансформация взглядов на проблему неравенства полов. - М.: РОССПЭН, 2004. - 336 с.
Подобные документы
Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Аналіз психологічних чинників задоволеності шлюбом. Психологічні особливості сучасної сім’ї. Чинники її стабільності. Дослідження психологічного складу чоловіків та жінок. Аналіз ставлення до себе чоловіків та жінок з різним рівнем задоволеності шлюбом.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 24.02.2015Поняття "норми" і його зв'язок з девіантною поведінкою. Аддіктивні форми поведінки. Особливості прояву схильності до девіантної поведінки у чоловіків та жінок, працівників органів внутрішніх справ. Проблема девіантної поведінки в сучасних умовах.
дипломная работа [94,6 K], добавлен 26.12.2012Проблема статево-рольової поведінки особистості та її вивчення у сучасній психолого-педагогічній літературі. Пубертат та особливості того, як він відбувається. Комунікативні риси та стиль спілкування юнаків та дівчат. Вивчення структури самосвідомості.
дипломная работа [58,9 K], добавлен 03.06.2011Теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки. Види, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки. Аналліз впливу соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.03.2009Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012Дослідження суїцидальної поведінки як соціально-психологічного явища. Умови формування і вікові особливості суїцидальної поведінки. Аналіз взаємозв'язку сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Профілактична робота з дітьми групи ризику.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 14.06.2015Поняття емоційних станів у психології. Підбір психолого-діагностичних методик для дослідження переживання емоційних станів. Проведення експериментального дослідження для визначення особливостей переживання емоційних станів у чоловіків та жінок.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 24.01.2011Поняття мотивів і мотивації поведінки людини. Основні концептуальні теорії агресії. Психологічні особливості підліткового віку як чинник агресивної поведінки та характерологічні риси агресивних дітей. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.03.2009Розгляд схожості та відмінності у визначенні та прояві забобон (сполучення почуттів, схильність до певних дій), стереотипів, дискримінації, расизму (етнічна ворожість) та сексизму. Дослідження переконань щодо соціальної поведінки чоловіків та жінок.
реферат [32,8 K], добавлен 01.03.2010
