3.3 Кореляційний аналіз особливостей адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях

На першому етапі статистичного аналізу ми визначили відсоткове співвідношення за результатами опитувальників у групі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях та представили його у вигляді зведеної таблиці по двом групам досліджуваних (див. дод. Н).

Згідно наших гіпотез:

- діти, позбавлені батьківського піклування швидше адаптуються в прийомній сім'ї ніж діти-сироти;

- чим молодший вік влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування тим ефективнішою буде адаптація;

- діти влаштовані в неповні сім'ї, гірше адаптуються до прийомної сім'ї.

Задля перевірки цих гіпотез порівнюються досліджувані діти-сироти, які виховуються в прийомних сім'ях протягом одного року, влаштовані до родини у віці п'яти років і на момент дослідження виховуються в неповних прийомних сім'ях та діти, позбавлені батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях протягом трьох років, влаштовані до родини у віці до п'яти років та на момент дослідження виховуються обома прийомними батьками, використавши t-критерій Стьюдента. Кореляційний аналіз здійснено за допомогою, коефіцієнту кореляції Пірсона.

Обчислення вираховувалось за допомогою комп'ютерної програми для статистичної обробки даних IBM SPSS Statistics 21. Ми отримали наступні результати які можемо спостерігати в таблиці загальних даних (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 - Співставлення показників за результатами проведених методик у вибірках дітей-сиріт (ДС) та дітей, позбавлених батьківського піклування (ДПБП)

Назва шкал та методик	Середнє значення	Знач. t-критерію Стьюдента	P, знач.
	ДС	ДПБП
СПА	A	6,93	10,13	-4,11	0,000
	S	2,43	3,16	-2, 19	0,033
	L	2,36	3,40	-2,61	0,011
	E	5,13	6,80	-2,37	0,021
	I	3,10	2,50	2,32	0,024
	D	2,93	2,23	2,26	0,027
	Еск.	2,13	2,06	0,28	0,771
Тривожність	ОТ	6,33	8,13	-2,84	0,006
	СТ	8,26	9,40	-1,58	0,118
Асертивність	2,23	1,50	3,66	0,001
Товариськість	4,36	5,86	-2,13	0,037
(FACES-3).	Згуртованість	Роз'єднана	2,26	1,43	1,24	0,219
		Розділена	1,36	1,36	0,00	1
		Об'єднана	1,66	1,36	1,31	0, 195
		Заплутана	3,53	3,10	1,023	0,311
	Гнучкість (адаптивність)	Ригідна	2,96	3,36	-2,92	0,358
		Структурована	3,40	3,36	0,08	0,938
		Гнучка	3,70	5,33	0,36	0,718
		Хаотична	4,36	5,86	-2,33	0,037

Наші емпіричні гіпотези підтвердилися повною мірою оскільки ми виявили значні розбіжності за критеріями адаптивності, сприйняття інших, емоційній комфортності, особистісній тривожності та сімейної гнучкості (адаптивності) у групах дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях. В ході емпіричного дослідження ми виявили, що діти-сироти гірше адаптовані та мають гірші показники за проведеними методиками на відміну від дітей, позбавлених батьківського піклування.

Оскільки дитина-сирота, яка потрапила до прийомної сім'ї, має немалий життєвий досвід виховання в дитячому будинку, який значно відрізняє її від дітей, позбавлених батьківського піклування, які в більшості своїй потрапили до прийомної родини від біологічних батьків. Більшість дітей-сиріт мріють про сім'ю, цим самим психологічно готують себе до зустрічі з новими батьками, налаштовуються до нових норм поведінки. Це пояснюється величезним бажанням дитини сподобатись та не бути відштовхнутою. Потрапивши в сім'ю, дитина постійно чекає оцінки вчинкам збоку дорослих, намагається бути кращою, ніж є насправді. У зв'язку з цим, у дитини часто виникає тривожність, страх не відповідати очікуванням дорослих, занепокоєння своїм майбутні, емоційне нестабільність. У цей період, у дітей спостерігається схильність до заниженої самооцінки, невпевненість у собі, підвищена чутливість до життєвих ситуацій, а інколи навіть замкнутість. Та як правило, через певний проміжок часу діти адаптуються, стають самими собою їхні переживання, турботи, тривожність знижуються та стабілізуються це видно з отриманих розбіжностей цих показників між групами дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім'ях протягом одного року, влаштовані до родини у віці шести років і на момент дослідження виховуються в неповних прийомних сім'ях та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях протягом трьох років, влаштовані до родини у віці до п'яти років та на момент дослідження виховуються обома прийомними батьками.

На основі отриманих результатів ми можемо стверджувати, що емпіричні гіпотези нашого дослідження підтвердилися, а саме:

- якщо в прийомну родину влаштовані діти, позбавлені батьківського піклування, то вони легше адаптуються до прийомної сім'ї, ніж діти-сироти;

- чим молодший вік влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування в прийомну сім'ю, тим легше проходитиме процес адаптації;

- якщо дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування влаштована до неповної прийомної родини, тоді їй складніше адаптуватися.

За результатами кореляції по групам виділяємо ті результати, які корелюють між собою.

Перша група дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім'ях виявила таку кореляцію:

а) шкала адаптації корелює зі шкалами прийняття себе (r=0,538; p=0,002), прийняттям інших (r=0,561; p=0,001), емоційним комфортом (r=0,415; p=0,022), внутрішнім контролем (r=-0,538; p=0,002), а також із особистісною тривожністю (r=0,368; p=0,046), товариськістю (r=-0,396; p=0,033), заплутаним (r=0,368; p=0,046) та роз'єднаним (r=-0,392; p=0,032) типами сімейної згуртованості, а також із ригідним (r=-0,429; p=0,018) та хаотичним рівнями гнучкості (r=-0,476; p=0,008);

б) особистісна тривожність корелює зі шкалами прийняття себе (r=-0,429; p=0,018), прийняттям інших (r=-0,399; p=0,029), емоційним комфортом (r=-0,415; p=0,022), внутрішнім контролем (r=0,538; p=0,002), товариськістю (r=-0,396; p=0,030), заплутаним (r=0,472; p=0.008) та роз'єднаним (r=0,392; p=0,032) типами сімейної згуртованості, а також із ригідним (r=-0,403; p=0,027) та хаотичним рівнями гнучкості (r=0,368; p=0,046);

в) асертивність корелює із внутрішнім контролем (r=-0,380; p=0,038), товариськістю (r=0,429; p=0,018), об'єднаним (r=0,476; p=0,008) та розділеним (r=0,396; p=0,030) типами згуртованості, а також структурованим (r=0,429; p=0,018) та гнучким (r=0,403; p=0,027) типами адаптації;

г) товариськість корелює із заплутаним (r=-0,468; p=0,046) та роз'єднаним (r=-0,492; p=0,032) типами сімейної згуртованості, а також із ригідним (r=-0,439; p=0,018) та хаотичним рівнями гнучкості (r=-0,486; p=0,008), об'єднаним (r=0,376; p=0,008) та розділеним (r=0,366; p=0,030) типами згуртованості, а також структурованим (r=0,429; p=0,018) та гнучким (r=0,403; p=0,027) типами адаптації.

Таким чином були виявлені лінійні кореляційні зв'язки в особливостях адаптації дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім'ях протягом одного року, влаштовані до родини у віці п'яти років і на момент дослідження виховуються в неповних прийомних сім'ях.

Можливо зробити висновок, що адаптація напряму залежить від особистісної тривожності, прийняття себе та інших, товариськістю, типом сімейної згуртованості та рівнем сімейної гнучкості дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім'ях.

Друга група дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях виявила таку кореляцію:

а) шкала адаптації корелює зі шкалами прийняття себе (r=0,436; p=0,002), прийняттям інших (r=0,641; p=0,001), емоційним комфортом (r=0,425; p=0,022), внутрішнім контролем (r=0,537; p=0,002), а також із особистісною тривожністю (r=0,468; p=0,046), товариськістю (r=0,386; p=0,033), заплутаним (r=0,468; p=0,046) та роз'єднаним (r=0,490; p=0,032) типами сімейної згуртованості, а також із ригідним (r=-0,329; p=0,018) та хаотичним рівнями гнучкості (r=0,526; p=0,008);

б) особистісна тривожність корелює зі шкалами прийняття себе (r=0,529; p=0,018), прийняттям інших (r=0,289; p=0,029), емоційним комфортом (r=0,515; p=0,022), внутрішнім контролем (r=0,358; p=0,002), товариськістю (r=0,356; p=0,030), заплутаним (r=0,372; p=0,008) та роз'єднаним (r=0,381; p=0,032) типами сімейної згуртованості, а також із ригідним (r=0,303; p=0,027) та хаотичним рівнями гнучкості (r=0,468; p=0,046);

в) асертивність корелює із внутрішнім контролем (r=-0,450; p=0,038), товариськістю (r=0,309; p=0,018), об'єднаним (r=0,406; p=0,008) та розділеним (r=0,491; p=0,030) типами згуртованості, а також структурованим (r=0,345; p=0,018) та гнучким (r=0,303; p=0,027) типами адаптації;

г) товариськість корелює із заплутаним (r=0,368; p=0,046) та роз'єднаним (r=0,392; p=0,032) типами сімейної згуртованості, а також із ригідним (r=0,339; p=0,018) та хаотичним рівнями гнучкості (r=0,376; p=0,008), об'єднаним (r=0,476; p=0,008) та розділеним (r=0,466; p=0,030) типами згуртованості, а також структурованим (r=0,397; p=0,018) та гнучким (r=0,503; p=0,027) типами адаптації.

Таким чином були виявлені лінійні кореляційні зв'язки в особливостях адаптації діти, позбавлені батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях протягом трьох років, влаштовані до родини у віці до п'яти років та на момент дослідження виховуються обома прийомними батьками

Можливо зробити висновок, що діти, позбавлені батьківського піклування краще адаптовані саме через те, що потрапили в прийомну родину в молодшому віці, виховуються більше трьох років та в повних прийомних сім'ях.

За результатами можливо стверджувати, що відмінність в особливостях адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях має місце.

3.4 Практичні рекомендації щодо адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях

У батьків, які колись стануть близькими чужій дитині, особлива доля, їм доводиться виправляти помилки попереднього виховання. Причому, не все можна виправити, загладити, з чимось доведеться просто змиритися. І, напевне, найголовніше не наробити нових помилок. Як і лікарі, прийомні батьки зобов'язані керуватися чітким гуманним принципом - не зашкодити дитині.

Виховання дітей може бути найскладнішим завданням у світі, а для прийомних батьків, це завдання здається зовсім нездійсненним. Неважливо: чи смерть, чи то розлучення стали причиною для розпаду сім'ї - дітям в будь-якому випадку доведеться зіткнутися з тим, що стороння людина вторгнеться на їхню територію. [67].

Статистика показує, що близько 60 відсотків усіх шлюбів з прийомними дітьми розпадуться, найчастіше причиною цьому стає нездатність пари перетворити його, її або їхніх дітей в одну родину [76].

Функціонування прийомних сімей потребує, безперечно, психологічної та професійної підготовки прийомних батьків, орієнтації їхньої діяльності на забезпечення реалізації інтересів саме дитини, а не на розв'язання власних проблем. У такій сім'ї мають якнайповніше, гармонійно поєднуватись мотивація батьків стосовно створення прийомної сім'ї та інтереси прийомної дитини.

Дуже складно бути прийомними батьками. Їх завдання, як батьків, залишаються тими ж: навчити дітей (кожного з них), як стати відповідальними, люблячими і турботливими дорослими. Складність для прийомних батьків полягає в наступному:

1. Розуміння дитячого почуття втрати.

Неважливо, що привело їх до створення нової сім'ї: розлучення або смерть, дітям потрібно якийсь час, щоб справитися з втратою одного з членів сім'ї і прийняти реальність з новими батьками.

2. Не потрібно чекати постійної любові.

Прийомним батькам, звичайно, хотілося б полюбити прийомних дітей, і щоб вони полюбили їх, але правда полягає в тому, що навіть якщо вони люблять своїх батьків, це не означає, що ті ж почуття передадуться й прийомній дитині. Потрібен час, щоб побудувати теплі стосунки з прийомними дітьми. Батькам потрібно поважати їхні почуття і сумніви - і обов'язково приймати свої власні.

3. Встановлення деяких основних правил.

Прийомним батькам необхідно спільно з дітьми встановити деякі основні правила, що стосуються дисципліни, покарання і поваги. Їм потрібно встановити межі, в яких вони можуть справлятися з проблемами, що можуть виникати з дітьми. Батьки повинні допомогти дітям встановити свої деякі правила. Їм необхідно знати, що їхні думки та почуття враховуються. Коли мова заходить про дисципліну, при можливості головну роль потрібно відводити біологічним родичам, які в подальшому можуть з'явитися в житті прийомної дитини. Діти зможуть краще все сприймати таким чином, їм буде легше довіритися прийомним батькам, вони будуть знати, що їх поважають та рахуються з їх думкою.

4. Дізнаватися один одного.

Прийомні батьки мають знаходити час, який вони можуть провести наодинці з кожною прийомною дитиною, щоб дізнатися їх краще. У них є унікальна можливість, яка допоможе стати їм більше, ніж батьками. Необхідно розважатися разом, вчитися разом, пізнавати щось нове разом. Це допоможе побудувати відносини поваги і дружби, перш ніж вони стануть однією командою.

5. Встановлення нових сімейних традицій.

Не потрібно ревниво ставитися до прекрасних сімейних традицій, які існують у досвіді дітей, необхідно поважати та приймати певні традиції, які були в минулому досвіді прийомних дітей. Є доцільним придумувати що-небудь нове, цікаві сімейні традиції нової сім'ї прийомної дитини. Обов'язково необхідно набувати спогади, особливо у свята і під час відпусток. Спільні фото, відео, малюнку, щось таке, щось емоційно буде об'єднувати дитину з новою сім'єю.

6. Підтримувати почуття гумору.

Гумор відмінно сприяє зняттю напруги, допомагаючи створенню близькості і розвитку майбутніх відносин. Гумор не може вирішити всі проблеми прийомних батьків, але може допомогти вам впоратися з ними.

Слід зазначити, що при входженні прийомної дитини в родину кожна сім'я так чи інакше стикається з кризою, важливо пам'ятати, що адаптація проходить як в прийомних дітей, так і в прийомних батьків, тому дуже важливим є подолання цієї кризи.

Принципи подолання кризи для прийомних батьків.

1. Частіше згадувати, що прийомні батьки не є джерелом проблем дитини.

2. Не втрачати почуття гумору.

3. Спілкуватися з іншими прийомними батьками та усиновителями.

4. Не порівнювати свою сім'ю з іншими сім'ями.

5. Знайти сімейного психотерапевта (психолога), що розбирається в питаннях прийомного виховання.

6. Залишатися в стані регуляції. Не переймати страху та переживань дитини. Бути емпатійними, та намагатися подолати кризу та емоційні потрясіння дитини.

7. Знайти віддушину для задоволення своїх емоційних, духовних і фізичних потреб, і створювати можливості, щоб насолодитися такими моментами.

8. Оцінювати свої ролі. (На одного з батьків лягає більша частина тягаря виховання).

9. Не наказувати дитину, коли прийомні батьки злі на неї. Зупинитися, заспокоїтися і повернутися.

10. Визначати, у кого саме виникла проблема.

11. Відпочити, звернутися за послугами тимчасового догляду за дитиною.

12. Пам'ятати, що успіхи дитини не завжди будуть однакові інколи бувають і невдачі, прийомні батьки повинні бути готовими до цього.

13. Спробувати зрозуміти моделі сплесків емоцій дитини. Якщо батьки зрозуміють провокуючі фактори, вони зможуть повністю запобігти спалахи або значно знизити їх інтенсивність.

14. Творчо планувати сімейні зустрічі.

15. Знайти способи весело та цікаво проводити час із дитиною - збільшити тривалість позитивного спілкування з нею.

16. Переглянути своє визначення успіху і радіти навіть невеликим перемогам.

Не меншу роль у адаптації та соціалізації дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, відіграє соціальний супровід. Як ми вже зазначали в першому розділі - це специфічна діяльність соціального працівника (або групи соціальних працівників), спрямована на створення необхідних соціально-психологічних умов розвитку прийомних дітей у прийомних сім'ях. Завданнями соціального супроводу є створення позитивного психологічного клімату в сім'ї, умов для розвитку дітей з урахуванням їх індивідуальних потреб, формування партнерських відносин між прийомними батьками, державними і громадськими установами для забезпечення оптимальних умов життя та захисту прав дітей.

Основними формами роботи соціального працівника щодо реалізації плану соціально-психологічного супроводу прийомних дітей є: відвідування на дому; зустрічі, прогулянки з прийомними дітьми; підтримка телефонних контактів (робота щотижневої телефонної години); консультування прийомних дітей; організація зустрічей з біологічними родичами і спостереження за перебігом цих зустрічей; представлення інтересів прийомних дітей в установах та закладах; організація навчальних програм для прийомних дітей; щорічний аналіз стану та розвитку прийомних сімей.

Висновки до третього розділу

Проведене емпіричне дослідження дозволяє нам зробити наступні висновки:

- за методикою СПА діти-сироти, діти-сироти мають нижчий рівень адаптації (47%) ніж діти, позбавлені батьківського піклування (86%) та вищий рівень дезадаптації (74%) в порівнянні з показниками дітей, позбавлених батьківського піклування (25%). За шкалою прийняття себе показники у дітей-сиріт (39%) нижчі ніж у дітей, позбавлених батьківського піклування (98%), а за шкалою неприйняття себе показники у дітей-сиріт (73%) вищі ніж у дітей, позбавлених батьківського піклування (45%). Шкала прийняття інших у дітей-сиріт (49%) нижча ніж у дітей, позбавлених батьківського піклування (95%), а шкала неприйняття інших у дітей-сиріт (78%) вище ніж у дітей, позбавлених батьківського піклування (38%). Зовнішній контроль (екстернальність), відомість, домінування, відхід від проблем (ескапізм) у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування знаходиться в межах норми та не є яскраво виражених відмінностей між групами. Показники інтернальності, у дітей-сиріт цей показник знаходиться в межах вище (100%) від норми, що свідчить про загальну інтернальність як групи досліджуваних в цілому, так і кожної дитини-сироти. Оскільки показник внутрішнього локус контролю у дітей-сиріт (100%) є вищим від норми, а саме чим вище інтернальність, тим більшою мірою дитина вважає саме себе причиною того, що відбувається з нею, відповідно до результатів дослідження та спостереження за досліджуваними дітьми ми можемо зробити висновок, що діти-сироти більшою мірою звинувачують себе в тому, що з ними сталося, а глибоке почуття провини впливає на проходження адаптаційного процесу. Емоційний комфорт у дітей-сиріт значно нижчий (20%), а показники емоційного дискомфорту значно вищі (100%) від показників дітей, позбавлених батьківського піклування.

- у дітей-сиріт більшою мірою переважає високий рівень ситуативної (100%) та особистісної (85%) тривожності. Особистісна тривожність притаманна 25% опитаних дітей, позбавлених батьківського піклування, 35% опитаних дітей на момент дослідження притаманний високий рівень ситуативної тривожності, ми вважаємо, що це більшою мірою пов'язано з внутрішнім переживанням дітей від проведеного з ними тесту, бо діти потрапили в незнайому для них ситуації та повинні виконувати певні тестові завдання, це стосується досліджуваних обох груп. Стосовно "корисної" тривожності, її ми відмітили лише у 15% опитаних дітей-сиріт та 35% дітей, позбавлених батьківського піклування, 15% опитаних дітей, позбавлених батьківського піклування, характерний низький рівень особистісної тривожності - ці діти відрізняються достатнім самоконтролем, самодисципліною, адекватними вимогами до себе.

- діти обох груп за методикою виявлення асертивних якостей мають низькі показники (85% діти-сироти, 83% діти, позбавлені батьківського піклування), а також на цей показник не має впливу термін виховання дитині в прийомній родині.

- низький рівень комунікабельності характерний 15% досліджуваних дітей-сиріт та лише 5% досліджуваних дітей, позбавлених батьківського піклування, рівень нижче середнього характерний 58% дітям-сиротам та 13% дітей, позбавлених батьківського піклування, більшість опитаних дітей, позбавлених батьківського піклування (50%) відмічаються середнім рівнем товариськості і лише 12% дітей-сиріт. Рівень вище середнього 20% дітей, позбавлених батьківського піклування, 10% дітей-сиріт, високий рівень - 12% дітей, позбавлених батьківського піклування, 5% дітей-сиріт.

- за результатами нашого дослідження ми виявили, що 50% прийомних сімей з дітьми-сиротами характеризуються роз'єднаним типом згуртованості та 25% сімей із заплутаним типом згуртованості, вони є проблемними так як характеризуються відчуженням один від одного, відсутністю стійкої емоційної близькості або навпаки високої залежності один від одного. На відміну від сімей з дітьми, позбавленими батьківського піклування де ці показники склали 7% та 9% сімей, як ми бачимо значно менше в порівнянні з сім'ями дітей-сиріт. Що стосується гнучкості, на відміну від сімей з дітьми, позбавленими батьківського піклування в сім'ях з дітьми-сиротами сімей з такими показниками мало: структурована - 7% діти-сироти, 33% діти, позбавлені батьківського піклування та гнучка - 8% сімей з дітьми-сиротами, 50% сімей з дітьми, позбавленими батьківського піклування. Екстремальні рівні розглядаються як проблемні, які призводять до порушень функціонування сімейної системи, до них відноситься ригідний і хаотичний рівні сімейної адаптації. Ми виявили, що в групі дітей-сиріт показник ригідної адаптації склав 25% сімей, а хаотичної - 60% такий показник є свідченням того, що сім'я перебуває в кризі внаслідок входження нового члена родини, у цьому стані сім'я може перебувати досить довгий проміжок часу, адже ця криза більшою мірою залежить від періоду часу, який необхідний для адаптації до кризової ситуації, оскільки досліджувані сім'ї та діти-сироти перебувають в родині менше року, то доцільним є стверджувати, те що адаптація напряму залежить від терміну перебування дітей в родині, оскільки показники в дітей, позбавлених батьківського піклування за цими ж шкалами значно менші і складають 8% та 9% відповідно.

- на основі отриманих результатів використавши t-критерій Стьюдента за ми можемо стверджувати, що емпіричні гіпотези нашого дослідження підтвердилися.

- за результатами виявлення коефіцієнту кореляції r-Пірсона можливо стверджувати, що відмінність в особливостях адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях має місце.

Висновок

У дипломній роботі представлено результати проведеного теоретичного та емпіричного дослідження особливостей адаптації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування до умов виховання в прийомних сім'ях, які дають нам підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз психологічної літератури щодо особливостей адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях дає можливість:

А. Описати фундаментальні психологічні дослідження щодо підходів до проблем адаптації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях, які в різний час здійснювали такі зарубіжні й вітчизняні психологи: Дж. Боулбі, Н.Ф. Міщенко, А.М. Нечаєва, Є.М. Рибінський, В.С. Яковенко, Л. Є. Просандєєва, Є.О. Смірнова, І.В. Дубровіна, Й.А. Лангмейер, З.Н. Матейчек.

Б. Узагальнити концепції різних напрямків психологічних шкіл щодо особливостей адаптації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях, які допомагають краще адаптувати дітей до умов прийомного виховання.

В. Розглянути концепції психологічного підходу до розуміння проблем адаптації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях, які досліджувалися такими психологами: Г.М. Бевз, І.В. Пєша, С.А. Воскобойнікова, Б.С. Кобзар, А.А. Ліханов.

2. Для дослідження адаптації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях були використані такі методики: методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонд (адаптована А.К. Осницьким) - для виявлення особливостей соціально-психологічної адаптації та пов'язаних із цим рис особистості; методика виявлення рівня асертивності (В. Капоні, Т. Новак) - для виявлення здатності оптимально реагувати на критику та вміння рішуче говорити собі та іншим "ні", якщо цього вимагають обставини; опитувальник оцінки рівня товариськості (В.Ф. Ряховський) - для виявлення рівня комунікабельності особистості; опитувальник FACES-3 "Шкала сімейної адаптації та згуртованості" (Д. Олсон) - для виявлення згуртованості та гнучкості (адаптації) сімейних стосунків; методика виміру особистісної та ситуативної тривожності Ч.Д. Спілбергера (адаптована Ю.Л. Ханіним) - для виявлення рівня ситуативної та особистісної тривожності.

3. Емпірично досліджені розбіжності між адаптацією дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях

А. Стало відомо, що досліджувані діти-сироти є значно тривожніші, менш адаптовані, більш схильні звинувачувати себе, менш схильні до спілкування та встановлення нових соціальних зв'язків, 50% опитаних дітей цієї групи характеризуються відчуженям від прийомних сімей ніж досліджувані контрольної групи. При входженні дитини у сім'ю, і дитина, і її нова сім'я мають разом пройти й пережити два особливо відповідальні періоди, успішне проходження яких забезпечує високу ефективність адаптації дитини у новій родині та подальший дієвий та продуктивний її супровід.

Б. Встановлені статистично значущі кореляційні зв'язки в особливостях адаптації дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім'ях протягом одного року, влаштовані до родини у віці п'яти років і на момент дослідження виховуються в неповних прийомних сім'ях. Отже, успішна адаптація напряму залежить від особистісної тривожності, прийняття себе та інших, товариськістю, типом сімейної згуртованості та рівнем сімейної гнучкості дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім'ях. Оскільки діти-сироти, які перебувають прийомній сім'ї та їх виховують одинокі особи вони є менш адаптованими ніж діти, позбавлені батьківського піклування, які виховуються в родині більше двох років обома батьками, ми можемо стверджувати, що наші гіпотези, поставлені на початку емпіричного дослідження підтвердилися, а саме: діти-сироти, які виховуються в прийомних сім'ях протягом одного року, влаштовані до родини у віці до шести років та на момент дослідження діти виховуються в неповних родинах є менш адаптованими ніж діти, позбавлені батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях протягом трьох років, влаштовані до родини у віці до шести років та на момент дослідження виховуються обома прийомними батьками.

В. За результатами виявлення коефіцієнту кореляції r-Пірсона можливо стверджувати, що відмінність в особливостях адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях має місце, а на основі отриманих результатів використавши t-критерій Стьюдента за ми можемо стверджувати, що висунуті гіпотези нашого дослідження підтвердилися.

Г. Розроблені практичні рекомендації щодо ефективної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. На подальше вивчення заслуговують такі її аспекти, як: залучення волонтерів до соціального супроводу прийомних сімей, в яких виховуються прийомні діти; узагальнення перспективного зарубіжного досвіду соціальної роботи з прийомними дітьми та їх родинами тощо.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані для підтвердження користі розвитку асертивних якостей як у прийомних батьків, так і у прийомних дітей для ефективної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до умов виховання в прийомних сім'ях.

Подальші перспективи роботи полягають у пошуку та науковому визначенні інших факторів, що продуктивно впливають на ефективну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім'ях.

Список використаних джерел

1. Бевз Г.М. Вимоги до підготовки претендентів на прийомне батьківство / Г.М. Бевз // Актуальні проблеми психології - К.: Міленіум, 2013. - С.40 - 64.

2. Бевз Г.М. Складові психологічної готовності прийомних батьків до заміщу вальної опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Г.М. Бевз // - К.: вид. "ГНОЗІС", 2013. - С.23-31.

3. Бевз Г.М., Ейдеміллєр В.А. Інформаційна компанія з рекрутування кандидатів у прийомні батьки: критерії ефективності / Г.М. Бевз, В.А. Ейдеміллєр // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2014. - № 3 (8). - С.5 - 14.

4. Бевз Г.М. Поради психолога / Г.М. Бевз, О.В. Вакуленко, Л.П. Шперенко // (сер. "Соціальний супровід неповнолітніх" у 3-х кн.). - К.: Державний ін-т сім'ї та молоді, 2012. - Кн.2. - С.21 - 45.

5. Бевз Г.М. Прийомні сім'ї (оцінка створення, функціонування та розвитку) / Г.М. Бевз - К. Главник, 2010. - С.109 - 112.

6. Бевз Г.М. Сім'ї заміщувальної опіки: соціально-психологічні аспекти / Г.М. Бевз, С.Д. Максименко, М.М. Слюсаревський // Наукові студії із соціальної та політичної психології: 3 б. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології - К.: Міленіум, 2015. - вип.4 (12). - С.104 - 115.

7. Бевз Г.М., Тарусова Л.І. Соціальна політика держави в інтересах дитини: аналіз і концептуальна модель розбудови / Г.М. Бевз, Л.І. Тарусова // Післядипломна освіта в Україні № 2 (7). - 2015. - С.16 - 35.

8. Беличева С.А. Служба социальной защиты семьи и детства / С.А. Беличева // Педагогика. - 2015. - С.7 - 27.

9. Белухин Д.А. Основы личностно-ориентированной педагогики. Курс лекций / Д.А. Белухин - М. - Воронеж: Институт практической психологии, 2009. - С.234 - 256.

10. Бережнова Л.Н. Диагностика психической напряжённости детей, воспитывающихся в условиях учреждений интернатного типа: Дис. канд. психол. наук: 19.00.04 /Л.Н. Бережно ва. - М., 2013. - С.20 - 25.

11. Берне Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание / О. Берне - М.: Прогресс, 2008. - С.103 - 127.

12. Боулби Дж. Привязанность. [пер. с англ.] / Джон Боулби. - М.: Гардарики, 2013. - С.277 - 290.

13. Боулби Дж. Создание и разрушение эмоциональных связей: [пер. с англ.] / Джон Боулби. - М.: Академ. проект, 2014. - С.111 - 123.

14. Боулби Дж. Детям - любовь и заботу / Джон Боулби; под ред.В.С. Мухиной. - М.: Просвещение, 2011. - С.144-154.

15. Брускова Е.С. Семья без родителей / Е.С. Брускова - М.: Центр развития социально-педагогических инициатив и SOS, 2014. - С.88 - 92.

16. Брутман В.И., Северный А.А. Некоторые современные тенденции социальной защиты детей-сирот и вопросы профилактики социального сиротства / В.И. Брутман, А.А. Северный // Социальное и душевное здоровье ребенка и семьи: защита, помощь, возвращение в жизнь. - М., 2010. - С.35 - 50.

17. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: навчальний посібник / О.В. Безпалько. - К.: Логос, 2013. - С.76 - 80.

18. Варій М.Й. Загальна психологія / М.Й. Варій // - К.: "Центр учбової літератури". - 2007. - С.450 - 500.

19. Волинець, Л.С. Соціальні проблеми дитинства в сучасній Україні / Л.С. Волинець // Національна безпека і оборона. - 2012. - № 3 - С.34 - 38.

20. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2010. - С. 200 - 243.

21. Галицький В.М., Мельник О.В., Синявский В.В. Соціально-психологічний словник / В.М. Галицкий, О.В. Мельник, В.В. Синявский. - К., 2008. - С.123 - 135.

22. Головей, Л.А. Практикум по возрастной психологи / Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко - СПб.: Речь, 2006 - С.423 - 467.

23. Каппони В., Новак Т. Ассертивность - в жизнь / В. Каппони, Т. Новак. - СПб.: Питер, 2005. - 186 с.

24. Дитина в прийомній сім'ї: Нотатки психолога / Г.М. Бевз, І.В. Пеша - К.: Український ін-т соціальних досліджень. 2010. - 101 с.

25. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: зб. док. - К.: "Столиця", 2008. - Ч.1. - 248 с.

26. Діагностичні критерії з DSM-III-R: Пер. з англ. - К.: Абрис, 2009. - 272 с.

27. Дубровина И.В., Прихожан А.М. Возрастная и педагогическая психология / И.В. Дубовина, А.М. Прихожан. - Академия, 2003. - С.98 - 113.

28. Збірник психологічних тестів. Частина I: Посібник / Упоряд.Е. Е. Міронова - Мн.: Жіночий інститут Енвіла, 2005. - С.16-18.

29. Карпенко О. Законодавче забезпечення сімейних форм утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за законодавством України / О. Карпенко // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 3 - С.58 - 60.

30. Карпенко, О. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового регулювання / О. Карпенко // Право України. - 2010. - № 3 - С.79 - 81.

31. Кулагіна, І.Ю., Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини: навч. посіб. для студ. вищ. навч. заведи. / І.Ю. Кулагіна, В.М. Колюцкий - М.: ТЦ "Сфера", за участю "Юрайт - М", 2001. - С.123 - 167.

32. Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум / В.П. Кутішенко. - К.: Каравела, 2009. - С.267 - 309.

33. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій).2-ге вид.: Навч. посіб.В.П. Кутішенко / - К.: Центр учбової літератури, 2010. С - 103 - 110.

34. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.: зі змінами згідно закону України від 8 груд. 2004 р. № 2222. - Х.: ПП "Інгвін", 2007. - С.20 - 34.

35. Лангмейер Й., Матейчек З. Психическая депривация в детском воздасте / Й. Лангмейер, З. Матейчек. - Прага: Авиценум, 2008. - С.134 - 200.

36. Макійчук, Т. Правове забезпечення соціальної підтримки дітей, які не мають належного батьківського піклування, до надання їм юридичного статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування / Т. Макійчук / Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 9 - С.107 - 112.

37. Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків / О.О. Яременко, Н.М. Комарова, Г.М. Бевз, Л.С. Волинець та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2010. - С.89 - 120.

38. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підготовки прийомних батьків / Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, Н.В. Салабай, І.В. Пєша, Г.М. Бевз - К.: "Студцентр", 2008. - С.90 - 102.

39. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей / Н.М. Комарова, Г.М. Бевз, Л.С. Волинець та ін. - К.С. Морозова // - К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2010. - Вип.25. - С.333 - 337.

40. Ноздріна, О. Система державних органів соціального захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Ольга Ноздріна // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. пр. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голов. ред. ) [та ін.]. - К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2009. - Вип.33. - С.262 - 271.

41. Овчарова Р.В. Практическая психология образования: Учеб. пособие для студ. психол. фак. университетов / Р.В. Овчарова. - М.: Издательский центр "Академия", 2003. - С.148 - 150.

42. Ослон В.Г. Проблемы сиротства: социально-исторические и психологические аспекты / В.Г. Ослон, А.Б. Холмогорова // Семейная психология и психотерапия - 2010. - №1. - С.20 - 28.

43. Осницький А.К. Визначення характеристик соціальної адаптації / А.К. Осницький // Психологія і школа. - 2009. - N 1. - С.43 - 56

44. Павлик Н.П. Психолого-педагогічні умови організації процесу виховання у притулку для неповнолітніх: Дис. канд. пед. наук: 13.00.07/Н.П. Павлик. Житомирський державний університет імені Івана Франка - Житомир, 2006. - С.122 - 135.

45. Пєша І.В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування) / І.В. Пєша // - К.: Логос, 2008. - С.56 - 77.

46. Прийомна сім'я: методика створення та соціального супроводу: науково-методичний посібник / Г.М. Бевз, В.О. Кузьминський та ін. - К.: Центр стратегічної підтримки, 2008. - С.30 - 95.

47. Прийомна сім'я: оцінка ефективності опіки (методичні рекомендації для соціальних працівників) / О.О. Яременко, Н.М. Комарова, Г.М. Бевз, Л.С. Волинець та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2009.С. - 54 - 78.

48. Прийомні сім'ї для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями / О.О. Яременко. - К.: 2010. - С.98 - 103.

49. Психологический словарь / Под ред.В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - М.: Педагогика Пресс, 2009. - С. 200 - 345.

50. Руководство по предупреждению насилия над детьми: Учеб. изд. / Под. ред. Н.К. Аса-новой. - М.: ВЛАДОС, 2007. - С.455 - 470.

51. Розумовська, З.В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Розумовська - 2-ге вид., перероб. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. - С.457 - 460.

52. Савчин М., Василенко Л. Вікова психологія / М.В. Савчин, Л.П. Василенко. - К.: Академвидав. (Альма-матер), 2005. - С. 200 - 210.

53. Співак В.І. Особливості входження дитини у нову родину / Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Вип.1. - Кам'янець-Подільський: Аксіома. - 2008. - С.280 - 290.

54. Сімейний Кодекс України від 10 січня 2002 року: із змінами згідно законів України від 15 березня 2006 року № 3539, і від 22 грудня 2006 року № 524.С. ФОП Соколик Б.В., 2005. - 92с.

55. Сергєєнкова О.П. Вікова психологія: - К.: Центр учбової літератури, 2012. - С.211 - 222.

56. Сергєєнкова О.П., Столярчук О.А., Коханова О.П., Загальна психологія. Навч. посіб. / О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - С.189 - 196.

57. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Л.С. Волинець, Н.М. Комарова, О.Г. Антонова-Турченко та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2008. - С.111 - 120.

58. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. - У 2-х ч. / За заг. ред.А.Я. Ходорчук. - К.: УДЦССМ, 2010. - С.296 - 213.

59. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Загальна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук. Київ: Либідь, 2005. - С. 200 - 345.

60. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред.А.Й. Капської, І.М. Мінчук, С.В. Толстоухової. - К., 2009. - С.112 - 116.

61. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід: Навч. - метод. посіб. / Л.С. Волинець, А.Й. Капська, Н.М. Комарова, І.В. Пєша, Г.М. Бевз, Л.В. Волинська, О.О. Яременко. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2010. - С.89 - 100.

62. Соціальні служби - родині: Розвиток нових підходів в Україні / за ред.І.М. Григи, Т.В. Семигіної. - К.: Дата Банк Україна, 2009. - С.28 - 43.

63. Створення та функціонування прийомних сімей: навчальний посібник для державних службовців / О.О. Яременко, Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, І.В. Пєша. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2010. - С.105-113.

64. Чи зійдуться наші долі. реінтеграція батьків і дітей: перші кроки до усвідомлення проблеми / Л.С. Волинець, Т.В. Говорун, Г.І. Постолюк, Л.В. Косаревська, Л.В. Балим. - К.: Видавництво, 2008. - С.89 - 101.

65. Черников А. Интегративная модель системной семейной психотерапевтической діагностики / А. Чернишова // Тематическое приложение к журналу "Семейная психология и семейная терапия". - М.: "ЭКОС", 1997. - С.70 - 79.

66. Шнейдер Л.Б. Основы семейной психологии: [учеб. пособие] - 3-е изд., стер. / Л.Б. Шнейдер. - Воронеж: Издательство НПО "МОДЭК", 2010. - С.580 - 600.

67. Як допомогти підлітку з "важким" характером О.П. Воскобойнікова // Шкільний світ., 2014. - № 13-14. - С.15 - 20

68. Конвенція ООН про права дитини (Конвенція ратифікована Постановою ВР №789-ХІІ (789-12) від 27 лютого 1991 р.). [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.zakon. rada.gov.ua.

69. Закон України Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей. - [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: www.zakon. rada.gov.ua.

70. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: закон України 13 січня 2005 р. № 2342-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 6. - Ст.147.

71. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: закон України від 2 червня 2005 р. № 2623 // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 26. - Ст.354.

72. Про охорону дитинства: закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 30. - Ст.142.

73. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: закон України від 21 червня 2001 р. № 2558 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 42. - Ст.213.

74. Про додаткові заходи щодо вдосконалення роботи з дітьми, молоддю та сім'ями: указ Президента України від 23 червня 2002 року № 465 // Офіційний вісник. - 2002. - № 26. - С.15 - 17.

75. Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності: указ Президента України від 28 січня 2000 року № 113 // Офіційний вісник. - 2000. - №56. - С.24 - 30.

76. Наказ Президента України № 1086/2005 Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей. - Режим доступу: [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.zakon. rada.gov.ua.

77. Постанова Кабінету Міністрів від 26 квітня 2002 р. № 564 Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу: [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.donoda.gov.ua.

78. Постанова Кабінету Міністрів від 26 квітня 2002 р. № 565 Про затвердження Положення про прийомну сім'ю: [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.donoda.gov.ua.

79. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. № 367 Про утворення Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини: [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.zakon. rada.gov.ua.

80. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2006 р. № 106 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною": [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.zakon. rada.gov.ua.

81. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини: [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: www.zakon. rada.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru