досить велику емоційну збудливість, тому підлітки відрізняються дратівливістю, бурхливим проявом своїх почуттів, пристрастю: вони із великим бажанням беруться за цікаву справу, пристрасно відстоюють свої погляди, обурюються через будь-яку несправедливість до себе чи своїх друзів;

- значну стійкість емоційних переживань у порівнянні із молодшими школярами, зокрема підлітки довго не забувають образ;

- характерне очікування страху, наприклад, за дослідженнями В.М. Кисловської, саме у підлітковому віці спостерігається найвищий рівень тривожності;

- суперечливість почуттів: досить часто підліток захищає свого друга, розуміючи його неправоту, при цьому володіючи розвинутим почуттям гідності, вони можуть заплакати від образи, хоч плакати соромно;

- виникають переживання не тільки щодо оцінювання їх іншими людьми, але і щодо самооцінки, оскільки у цьому віці відбувається розвиток самосвідомості;

- досить сильно розвинуте почуття прив'язаності до групи, а тому вони боляче переживають осуд товаришів, ніж осуд дорослих чи вчителя; спостерігається страх бути невизнаним групою;

- висока вимогливість до дружби, в основі якої лежить не спільна гра, як у молодших школярів, а спільність інтересів, моральних почуттів;

- дружба у підлітків більш вибіркова та інтимна, більш тривала.

8. Обдарованістю визначається сукупність певних здібностей, що зумовлюють особливо успішну діяльність людини у визначеній області й виділяє його серед інших осіб. Практично судити про здібності учня можна по сукупності таких показників, як швидкість просування учня в оволодінні відповідною діяльністю, якісний рівень його досягнень, схильність до занять цією діяльністю, співвідношення успішності і зусиль, затрачуваних для досягнення цих результатів.

9. Музична здібність - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що включають:

1) природну слухову чутливість, що зумовлює аналіз природних, мовних або музичних звуків;

2) розвинуте в праці і соціальному спілкуванні суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, виражене у вигляді емоційної реакції.

10. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що обдарована особистість завжди творча, якщо немає творчості, то не варто говорити про обдарованість. Водночас, фактично відсутні дослідження, в яких вивчалися б особливості емоційної сфери підлітків у контексті музичної обдарованості, виявлення впливу музичної обдарованості на емоційну сферу осіб підліткового віку. Саме тому вивчення емоційної сфери музично обдарованих підлітків є актуальним і значущим.

Розділ ІI. Емпіричне дослідження психофізіологічних особливостей емоційної сфери музично обдарованих підлітків

2.1 Методика дослідження емпіричного етапу дослідження

На емпіричному етапі дослідження ми виходили з припущення, що музична обдарованість впливає на психофізіологічні показники емоційної сфери підлітків. В зв'язку з цим були поставлені такі завдання:

1. Виявлення музично обдарованих підлітків.

2. Вивчення психологічних та психофізіологічних особливостей емоційної сфери музично обдарованих підлітків.

При розв'язанні поставлених завдань ми виходили з таких теоретичних засад. Емоційна сфера особистості - сукупність емоційних процесів, станів та властивостей особистості, які забезпечують цілісність емоційного життя людини. Емоційну сферу особистості становить: емоційний тон відчуттів, ситуативні емоції, пристрасті, емоційність, емоційний досвід людини. Емоційна сфера має психофізіологічну природу. Сукупність ряду здібностей, що зумовлює особливо успішну діяльність людини у визначеній області й виділяє його серед інших осіб, називається обдарованістю.

Отже, обдаровані діти вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний "середній". Методика виявлення музично обдарованих підлітків полягала у використанні опитувальника "Виявлення музичної обдарованості" Бажанюк В.С.

Опитувальник складався з 18 питань. Питання складені таким чином, щоб висвітлити всі сторони діяльності музично обдарованого підлітка. Завдання призначалися для наступного їх аналізу, всебічного кількісного та якісного оцінювання рівня обдарованості. Показником відбору була різниця балів, набраних підлітками. Для визначення високого рівня музичної обдарованості учням підліткового віку треба було набрати більше двухсот балів. Зразок цих питань наведено у Додатку 1.

Для співставлення психофізіологічних показників був використаний опитувальник: "Визначення емоційного стану під впливом художніх творів".

Метою опитувальника є виявити емоційне ставлення та психофізіологічну реакцію на твори мистецтва.

Опитувальник включає по три твори мистецтва: музичні, образотворчі, поезія. Досліджуваним пропонуються твори відомих композиторів класичної музики, а саме - "Революційний етюд" Ф. Шопена, фрагмент "Пори року. Літо" А. Вівальді, "Танець квітів" П. Чайковського. Були обрані класичні твори, як такі, що гармонійно впливають на психіку [48]. Також пропонуються різностильові твори образотворчого мистецтва: "Джоконда" Леонардо да Вінчі, "Мандрівник над морем туману" К. Фрідріха, "Катерина" Т. Шевченка. Пропонуються для прослуховування поезії: "Пророк" О. Пушкіна, "Чекай мене" К. Симонова, "Мовчання" Ф. Тютчева. Опитувальник містить графу "опис" та "психофізіологічний показник". Фіксується вихідний рівень частоти серцевих скорочень та під час повторного прослуховування або перегляду художнього твору, що найбільше сподобався під час первинного пред'явлення.

Матеріали та обладнання: магнітофон із записами музичних творів, репродукції картин, роздруковані вірші, електричний тонометр, бланки опитувальника.

Інструкція: буде пред'являтись до прослуховування три композиції класичного стилю. Одну композицію, що найбільше сподобалась та запам'яталась треба описати в графі опитувальника "опис". Те ж саме стосується картин та поезій. Одну картину та одну поезію, що сподобалась описати на власний розсуд. Частота серцевих скорочень буде вимірюватись двічі: до початку пред'явлення творів та після обрання однієї композиції, картини чи поезії під час її повторного пред'явлення.

Інтерпретація: (по принципу інтерпретації проективного тесту ТАТ) Опис твору мистецтва може бути:

Формальний - включає опис почутого та побаченого без включення емоційного компоненту, лише констатування фактів. Наприклад, це повільний твір Чайковського. Це гарна картина Леонардо да Вінчі. Це відомий вірш О. Пушкіна.

Описовий - включає досить детальний опис побаченого та почутого, але не носить емоційного забарвлення. Наприклад: це дуже гарна композиція П. Чайковського, виконана у темпі вальсу, з залученням багатьох музичних інструментів.

Емоційний - опис, що включає символи, асоціації, власні емоційні переживання. Наприклад: під час прослуховування твору я уявляю справжній бал, наче і я кружляю у ритмі вальсу.

Саме емоційні відповіді будуть враховуватися для порівняння емоційних сфер музично обдарованих підлітків та підлітків без музичних здібностей. Зразок опитувальника наведено у Додатку 2.

Важливою передумовою успішної життєдіяльності особистості нами розглядався "емоційний інтелект". Для дослідження емоційного інтелекту використовувалася методика діагностики "Емоційного інтелекту" Н. Холла [63, с.57-59].

Емоційний інтелект - це здібність розуміти відносини особистості, що репрезентовані в емоціях, і керувати емоційною сферою на базі прийняття рішень. Поняття емоційного інтелекту (EQ) вперше було використане у 1990-му році американськими психологами Джоном Маєром та Пітером Саловеєм. Вчені застосували його для сукупності позначень ступеня розвитку таких людських якостей, як самосвідомість, самоконтроль, мотивація, уміння ставити себе на місце інших людей, навички роботи з людьми, вміння налагоджувати взаєморозуміння з іншими.

В широкому розумінні емоційний інтелект трактується як здатність диференціювати позитивні і негативні почуття, а також знання про те, як змінити свій емоційний стан з негативного на позитивний.

Отже, тест методики діагностики "Емоційного інтелекту" включав 30 висловлювань, які так чи інакше відображають різні сторони життя. Результати обробляються за допомогою "ключа" за показниками: емоційна обізнаність, управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших. Зразок тестових висловлювань наведено у Додатку 3.

Автором виділено рівні парціального та інтегративного емоційного інтелекту. Рівні парціального емоційного інтелекту визначається за такими кількісними показниками: 14 і більше - високий; 8 - 13 - середній; 7 і менше - низький. Інтегративний рівень емоційного інтелекту визначається за такими кількісними показниками: 70 і більше - високий; 40-69 - середній; 39 і менше - низький. Чим вище сума балів - тим більше виражений даний емоційний прояв.

Рівень емоційного інтелекту є важливим засобом успішної самореалізації особистості. Високий емоційний інтелект свідчить про вміння особистості збалансувати емоції і розум, відчути внутрішню свободу та відповідальність за себе, усвідомити власні потреби і мотиви поведінки, рівновагу, а також скорегувати стратегію власного життя. Він асоціюється з почуттям загального щастя.

Середній рівень свідчить про слабкі вміння керування своєю емоційною сферою. Водночас, низький емоційний інтелект - про невміння керувати своєю емоційною сферою, що призводить до нещастя і характеризується страхом, самотністю, нестабільністю, агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.

Для дослідження домінуючих базових емоцій використано чотирьохмодальний емоційний опитувальник Л.А. Рабиновича [40]. Тест дозволяє виявити стійкі емоційні переживання респондентів, їх схильність до оптимістичності чи песимістичності, до позитивного або негативного емоційного фону, досліджує емоційну сферу по таким шкалам, як радість, гнів, страх, сум. Питання опитувальника наведено у Додатку 4.

Отже, радість - представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначенням радості є: радість - це емоційний вираз великого щастя.

Гнів - негативно забарвлений афект, спрямований проти випробовуваної несправедливості, і супроводжується бажанням усунути її.

Страх - переживання, зумовлене отриманням прямої чи опосередкованої інформації про реальну чи уявну загрозу, очікування невдачі при здійсненні дій, обумовленої ситуацією, що виникла. Вважається, що страх являється однією з найбільших негативних емоцій. Страх може паралізувати людину, а може і мобілізувати її енергію.

Сум зараховують до негативних емоцій, хоча він може супроводжувати й позитивні переживання і почуття людини. Тихий сум може бути навіть приємний людині. У разі суму відбуваються зрушення, зворотні до тих, які спостерігають під час радості: гальмування моторики, звуження кровоносних судин. Це викликає відчуття холоду й ознобу. Сум сповільнює не лише фізичну, а й розумову активність людини. Емоція суму є в основі такого психічного розладу, як депресія. Зразок цих питань наведено у Додатку 4.

Для дослідження настрою використано методику діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою [47]. Методика представляє собою опитувальник, який складається з 30 пар протилежних характеристик, по яким дослідженого просять оцінити свій стан. Кожна пара являє собою шкалу, на якій досліджуваний відмічає ступінь вираженості тієї чи іншої характеристики свого стану. Результати обробляються за допомогою "ключа" за трьома показниками: самопочуття, активність, настрій. Тестові питання методики наведено у Додатку 5.

Самопочуття - система об'єктивних відчуттів, які свідчать про ту чи іншу міру фізіологічного та психологічного комфорту. Включає в себе як загальну якісну характеристику (хороше чи погане самопочуття).

Активність особистості - прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості.

Настрій - це загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус. Розрізняють позитивні настрої, які виявляються у бадьорості, та негативні, які пригнічують, демобілізують, викликають пасивність. Це такий загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне. Причини настроїв - найрізноманітніші: непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани тощо.

Для дослідження домінуючих потреб використано методику Б.І. Додонова "Бажані переживання" [40]. Методика показує, які емоції найбільш подобається переживати і яка домінуюча потреба у досліджуваного. Методику Б.І. Додонова наведено у Додатку 6.

Згідно з теоретичною концепцією П.В. Симонова, потреби, мотивації та збудження нервового апарату емоцій - це тісно пов'язані між собою, самостійні ланки адаптивної поведінки, які мають різні представництва в головному мозку.

Виділяють такі види потреб:

1) біологічні (вітальні) потреби: у своїх первинних біологічних формах потреба є нестачею в чомусь. Такі потреби виникають при відхиленні параметрів внутрішнього середовища організму від оптимального рівня й задовольняються при його досягненні. Біологічні потреби забезпечують нормальну життєдіяльність організму;

2) соціальні й ідеальні (пізнавальні) потреби: умовно можна виокремити дві основні школи фізіологів вищої нервової діяльності, з різними підходами до визначення природи соціальних та ідеальних потреб. Одна школа спирається на павловські уявлення про існування вродженої безумовно-рефлекторної основи поведінки, що має універсальний характер і проявляється в поведінці не лише вищих тварин, а й людини. Друга базується насамперед на ідеях П.К. Анохіна, який розглядає свідомість як сукупність мотивацій. Класик цієї школи П.В. Симонов вважає, що особистість людини визначається сукупністю та ієрархією її потреб (мотивів). Хоча суб'єктивність емоцій є результатом неповторної індивідуалізації суб'єкта, неповторної історії формування його природних задатків та процесу онтогенетичного розвитку [58]. Соціальні потреби можуть бути реалізованими тільки шляхом взаємодії з іншими людьми;

Пізнавальні потреби становлять біологічно зумовлену основу для саморозвитку індивіда. В цю групу включають:

потребу в новизні, інформаційну потребу;

потребу в компетентності;

потребу в подоланні перешкод [57].

Таким чином, на емпіричному етапі дослідження використовувались такі методики: опитувальник "Виявлення музичної обдарованості" Бажанюк В.С., опитувальник "Визначення емоційного стану під впливом художніх творів", методика діагностики "Емоційного інтелекту" С. Холла, чотиримодальний емоційний опитувальник Л.А. Рабиновича, методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою, методика Б. І Додонова "Бажані переживання".

Дослідною роботою на емпіричному етапі дослідження було охоплено 40 осіб підліткового віку, а саме 20 учнів Бучанської школи мистецтв ім. Л. Ревуцького та 20 учнів загальноосвітньої школи №1 м. Бучі Київської області.

2.2 Результати дослідження та їх аналіз

2.2.1 Виявлення музичної обдарованості учнів підліткового віку

Визначення рівня музичної обдарованості учнів підліткового віку визначалося за допомогою опитувальника "Виявлення музичної обдарованості" В.С. Бажанюк. У результаті проведеного дослідження було з'ясовано, що 50 % досліджуваних набрали високі бали (середній бал - 277,25), а 50 % набрали близько 100 балів (середній бал - 64,5).

Кількісний і якісний аналіз свідчить, що 50 % учнів підліткового віку мають музичні здібності, що включають природну слухову чутливість, розвинуте суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, здатність переживати відношення між звуками як виразні і змістовні, музично-ритмічні почуття, музичну пам'ять, психомоторні здібності.

2.2.2 Результати та інтерпретація опитувальника "Виявлення емоційного стану під впливом творів мистецтва"

Використовуючи опитувальник "Виявлення емоційного стану під впливом творів мистецтва" були отримані наступні результати. По шкалі "Твори музичного мистецтва" емоційні відповіді музично обдарованих підлітків складають 60 %, а учнів без музичної обдарованості - 5 %, описові відповіді музично обдарованих - 40%, без музичної обдарованості - 55 %, формальні відповіді не представлені в музично обдарованих підлітків, проте складають 40 % відповідей учнів без музичної обдарованості (Рис. 2.1.) Твори образотворчого мистецтва: музично обдаровані підлітки мають такі результати, як 60 % емоційних відповідей і 40 % описових, формальні не представлені. Учні без музичних здібностей мають інші показники, а саме 5 % емоційні відповіді, 55% - описові, 40 % - формальні (Рис. 2.2.)

По шкалі "Поезія" Музично обдаровані підлітки мають 65 % емоційних відповідей, 35% описових. Учні без музичних здібностей мають 15 % емоційних відповідей, 55% описових відповідей, 30% формальних відповідей (Рис. 2.3.)

Порівнюючи емоційні, описові та формальні відповіді підлітків, можна зауважити переважання емоційних відповідей по всім шкалам у музично обдарованих підлітків (Рис. 2.4.), невелике переважання описових відповідей (Рис. 2.5.) та суттєве переважання формальних відповідей в учнів без музичної обдарованості (Рис. 2.6.)

Разом з описанням відповідей підлітків фіксувались зміни частоти серцевих скорочень, як показник емоційного реагування під час інтерпретації творів мистецтва. У більшості випадків помітна закономірність - у музично обдарованих підлітків первинні показники вищі за кінцеві, а в учнів без музичних здібностей навпаки (Таблиця 2.1., Рис. 2.7.)

Твори музичного мистецтва

Музично обдаровані Учні без музичної обдарованості

Рис. 2.1 Порівняння емоційного стану під впливом творів музичного мистецтва

Твори образотворчого мистецтва

Музично обдаровані Учні без музичної обдарованості

Рис. 2.2 Порівняння емоційного стану під впливом творів образотворчого мистецтва

Поезія

Музично обдаровані Учні без музичної обдарованості

Рис. 2.3 Порівняння емоційного стану під впливом поезії

Рис. 2.4 Порівняння емоційних відповідей підлітків

Рис. 2.5 Порівняння описових відповідей підлітків

Рис. 2.6 Порівняння формальних відповідей підлітків

Порівнюючи відповіді підлітків, можна зауважити, що емоційно забарвлені відповіді переважають у музично обдарованих підлітків. Разом з тим відповіді формального характеру зовсім не представлені в музично обдарованих, а в підлітків без музичної обдарованості складають 40 % (Твори музичного мистецтва), 35 (твори образотворчого мистецтва), 30 % (Поезія). Це свідчить про емоційне реагування музично обдарованих підлітків на твори мистецтва.

Таблиця 2.1.

Зміни частоти серцевих скорочень як показник емоційного реагування під час інтерпретації творів мистецтва

Музично обдаровані підлітки	Підлітки без музичної обдарованості
Вихідний рівень	Кінцевий показник	Вихідний рівень	Кінцевий показник
84	80	80	90
89	80	70	85
92	89	89	102
76	67	66	78
93	90	82	85
68	82	83	92
76	63	80	87
148	99	85	95
101	80	79	68
94	93	77	84
70	84	70	73
77	68	70	80
85	74	70	75
87	65	84	88
65	74	70	80
90	92	71	64
96	84	84	78
94	80	70	84
87	89	76	79
66	78	80	91

Зміни пульсу під час виявлення емоційного стану під впливом творів мистецтва показують цікаву особливість, в музично обдарованих підлітків вихідний рівень в більшій частині вибірки вищий, ніж в кінці, що протилежне в підлітків без музичної обдарованості.

Рис. 2.7 Середнє значення зміни серцевих скорочень в підлітків

2.2.3 Емоційний інтелект музично обдарованих підлітків

Рівень розвитку емоційного інтелекту визначався як показник успішної життєдіяльності особистості. Для дослідження емоційного інтелекту використовувалась методика діагностики "Емоційного інтелекту" Н. Холла. У таблиці 2.2 наводяться кількісні дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку.

Таблиця 2.2.

Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку (%)

	Емоційна обізнаність	Управління своїми емоціями	Самомотивація	Емпатія	Розпізнавання емоцій інших
	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Учні - музично обдаровані	0	65	35	5	80	15	5	75	20	10	55	35	0	45	55
Учні без музичних здібностей	0	10	90	0	5	95	0	5	95	0	15	85	0	15	85

Вивчення даних за методикою діагностики "Емоційного інтелекту" Н. Холла свідчить про наступне:

1) За шкалою "Емоційна обізнаність" 65 % музично обдарованих учнів мають середній рівень, 35 % - низький,

10 % учнів без музичних здібностей мають середній рівень, а 90 % - низький.

2) За шкалою "Управління емоціями” 5 % музично обдарованих мають високий рівень, 80 % - середній і тільки 15 % - низький рівень;

водночас, тільки 5 % учнів без музичних здібностей мають середній рівень, а 95 % - низький рівень.

Це означає, що музично обдаровані учні підліткового віку вміло керують власними емоціями, а відповідно й можуть коригувати свою поведінку та висловлювання.

3) За шкалою "Самомотивація" 5 % музично обдарованих підлітків мають високий рівень, 75% - середній та 20% - низький рівень, тобто більшість учнів самомотивовані. Водночас, 95 % учнів без музичних здібностей мають низький рівень самомотивації.

4) За шкалою "Емпатія" 10 % музично обдарованих підлітків отримали високий рівень емпатії, 55 % - середній й 35% - низький рівень. Тобто, більшість таких дітей можуть співчувати один одному й розуміти іншу людину. Водночас, 85 % учнів без музичних здібностей мають низький рівень емпатії.

5) За шкалою "Розпізнавання емоцій інших" 45 % музично обдарованих учнів мають середній рівень і 55% - низький рівень. Більшість учнів (85 %), які не мають музичних здібностей, отримали низький рівень по розпізнаванню емоцій інших людей.

Ілюстративно дані парціального рівня емоційного інтелекту учнів підліткового віку представлено на рис. 2.8 - рис. 2.12.

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.8 Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "емоційна обізнаність")

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.9 Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "управління своїми емоціями")

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.10. Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "самомотивація")

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.11. Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "емпатія")

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.12. Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "розпізнавання емоцій інших")

Результати свідчать про перевагу у музично обдарованих учнів підліткового віку середнього рівня по шкалам емоційна обізнаність, управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших, а у підлітків, які не мають музичних здібностей, - низького рівня. Високий парціальний рівень представлений лише у музично обдарованих підлітків і наявний в таких шкалах, як управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших і складає по кожній шкалі 5-10 %. Середній рівень показників по шкалі емоційна обізнаність у музично обдарованих підлітків вищий на 55 %, по шкалі управління своїми емоціями - вищий на 75 %, по шкалі самомотивація теж вищий на 70 %, по шкалі емпатія - показники вищі на 40 %, по шкалі розпізнавання емоцій інших - вищі на 30%.

Таким чином, можна зробити висновок, що музично обдаровані підлітки мають суттєво кращі показники розвитку парціального рівня емоційного інтелекту.

Рівень розвитку інтегративного рівня емоційного інтелекту учнів підліткового віку представлено на рис. 2.13.

Рис. 2.13. Дані про рівень розвитку інтегративного рівня емоційного інтелекту учнів підліткового віку

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що у музично обдарованих підлітків на 80 % переважає середній інтегративний рівень, а низький на 80 % переважає в учнів, які не мають музичних здібностей. Емоційна сфера цих підлітків характеризується страхом, самотністю, нестабільністю, агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.

Показники на рис. 2.13 виявляють середній та низький рівні інтегративного емоційного інтелекту. Середній рівень інтегративного емоційного інтелекту переважає в музично обдарованих підлітків, що свідчить про ефективнішу регуляцію та корекцію їх емоційної сфери.

2.2.4 Зміст базових емоцій музично обдарованих підлітків

Для дослідження домінуючих базових емоцій музично обдарованих підлітків використано чотирьохмодальний емоційний опитувальник Л.А. Рабиновича. Отримані результати наводяться у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Дані про домінуючі базові емоції учнів підліткового віку

Шкали	Учні
	Музично обдаровані	Не мають музичних здібностей
	Середній бал	%	Середній бал	%
Радість	25	52	23	48
Гнів	17	44	22	56
Страх	16	42	22	58
Сум	12	38	20	62

Аналіз отриманих даних свідчить, що домінуючою емоцією музично обдарованих підлітків є радість, на другому місці - гнів, на третьому - страх, на четвертому - сум.

Особам з домінуванням емоційної модальності "радість" властиві конформність, сміливість, життєрадісність, чуттєвість, самовпевненість, залежність від групи [34].

Це означає, що ці підлітки часто відчувають емоцію радості і пов'язане з нею відчуття щастя. Гнів може бути розцінений як позитивна емоція, так і негативна, що зумовлено причиною його виклику. Позитивна дія гніву - це уміння постояти за себе, відстояти свою думку. Негативна дія - гнів, як афект чи довготривалий стан, що не має вирішення. Але, оскільки на першому місці у музично обдарованих підлітків є радість, то можна припустити, що гнів у них носить захисний характер. Страх також може бути розцінений по-різному. Позитивна дія страху - самозбереження від небезпечної ситуації, негативна - безпричинний страх, тривожність. Сум - емоція, яку найменше переживають музично обдаровані, оскільки домінантною емоцією є радість.

У групі учнів, які не мають музичних здібностей, відсутня домінуюча емоція. Показники по таким шкалам, як радість, гнів та страх розділені однаково. Це означає, що дані підлітки відчувають на одному рівні і радість, і гнів, і страх. Можна припустити, що вони менш щасливі, ніж музично обдаровані, частіше відчувають емоцію гніву, і не лише захисного характеру, але і як афект. Це може стосуватися і емоції страху. Сум є найменшою емоцією, що відчувається.

Отже, всім учням не властиві характеристики модальності "сум": нерішучість, стурбованість, відчуженість, інтроверсія, схильність до почуття провини, підвищена конформність.

На рис. 2.15. та 2.16. ілюстративно представлено дані щодо домінуючих базових емоцій учнів підліткового віку та їх порівняння.

Рис. 2.15. Дані про домінуючі базові емоції учнів підліткового вік

Рис. 2.16. Дані щодо порівняння показників домінуючих базових емоцій

Характеризуючи порівняння показників домінуючих базових емоцій таких, як радість, гнів, страх, сум, у музично обдарованих підлітків, можна відмітити, що показники по шкалі радість на 4 % вищі за показники учнів, які не мають музичних здібностей, по шкалі гнів показники на 12 % нижчі, по шкалі страх на 16 % нижчі, по шкалі сум на 24% показники нижчі у музично обдарованих учнів.

2.2.5 Оцінка самопочуття, активності, настрою музично обдарованих підлітків

Вивчення оцінки самопочуття, активності, настрою музично обдарованих підлітків проводилось на основі методики діагностики, результати якої наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Дані оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою учнів підліткового віку

Шкали та їх рівні	Учні
	Музично обдаровані	Які не мають музичних здібностей
	Кількість	%	Кількість	%
Самопочуття	Низький	1	5	4	20
	Нормальний	11	55	13	65
	Високий	8	40	3	15
Активність	Низький	2	10	3	15
	Нормальний	13	66	14	70
	Високий	5	25	3	15
Настрій	Низький	0	0	1	5
	Нормальний	8	40	15	75
	Високий	12	60	4	20

У результаті проведення діагностичної методики було виявлено, що по шкалі самопочуття: 40 % музично обдарованих підлітків оцінюють на високому рівні, 55 % - мають нормальний рівень, 5 % - низький рівень.

15 % учнів, які не мають музичних здібностей, на високому рівні оцінюють своє самопочуття, 65 % - на нормальному рівні,20 % - низькому рівні. Такі результати свідчать про високу міру фізіологічного та психологічного комфорту підлітків.

Аналіз даних по шкалі активність: високо себе оцінюють 25 % музично обдарованих підлітків, 65 % - на нормальному рівні і 10% учнів - на низькому рівні.

15 % учнів, які не мають музичних здібностей, високо оцінюють свою активність, 70% - нормально, 15 % - на низькому рівні.

Це свідчить про прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості. У музично обдарованих підлітків присутні як високі, так і низькі бали.

Результати даних по шкалі настрій показує, що високо його оцінюють 60% музично обдарованих підлітків, нормально - 40 %, на низькому рівні - 0%.

20 % учнів, які не мають музичних здібностей, високо оцінюють свій настрій, 75 % - на нормальному, 5 % - на низькому рівні.

Оскільки настрій - це загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус, то емоційний стан музично обдарованих підлітків має вищі показники.

В цілому, сформованість показників самопочуття, активності, настрою знаходиться на нормальному та високому рівнях. Однак, музично обдаровані підлітки мають вищі показники на високому рівні по шкалі самопочуття різниця складає 25 %, по шкалі активність - 10 %, по шкалі настрій - 40 %. А також нижчі показники по низькому рівні по шкалі самопочуття на 15 % та шкалі настрій - на 5%, та вищі по шкалі активність - на 5%.

Таким чином, можна зробити висновок про позитивний вплив музичної обдарованості на гармонізацію емоційної сфери учнів підліткового віку.

На рис. 2.17. - рис. 2.19. ілюстративно представлено дані щодо оцінки показників самопочуття, активності і настрою учнів підліткового віку та їх порівняння.

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.17. Результати оцінки самопочуття підлітками за допомогою методики САН

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.18. Результати самооцінки активності підлітками за допомогою методики САН

Музично обдаровані Учні підліткового віку

учні підліткового віку без музичних здібностей

Рис. 2.19. Результати самооцінки настрою підлітками за допомогою методики САН

2.2.6 Бажані потреби музично обдарованих підлітків

Для дослідження домінуючих потреб музично обдарованих підлітків використано методику Б.І. Додонова "Бажані переживання". Отримані результати висвітлюють емоції, які найбільше подобається переживати і яка домінуюча потреба у досліджуваного (див. рис. 2.20.)

Рис. 2.20. Дані бажаних потреб учнів підліткового віку

Якісний аналіз отриманих даних показує, що пізнавальні потреби на 40% переважають в музично обдарованих підлітків, біологічні потреби на 55% переважають в учнів, які не мають музичних здібностей, соціальні потреби на 15 % переважають у музично обдарованих учнів.

У музично обдарованих підлітків домінують соціальні потреби на 50 %. Це свідчить про їх бажання належати до певної соціальної групи, посідати в ній значуще місце, дотримуватись поведінкових зразків. Можливо, саме ця потреба мотивує музично обдарованих підлітків об'єднуватись в групи, колективи та розвивати свою творчість. Друге місце посідають пізнавальні потреби (45 %). Ці потреби пов'язані із саморозвитком, інтересом до навколишнього світу, до новизни, інформаційності, компетентності, подолання перешкод. Можливо бажання задовольнити пізнавальні потреби мотивують підлітків до саморозвитку, самовдосконалення, творчого пошуку, який стосується не тільки музики.

Водночас, музично обдаровані підлітки мають 5 % по шкалі "біологічні потреби". Це можна трактувати як те, що вони можуть деякий час ігнорувати біологічні потреби на користь соціальних та пізнавальних потреб. Однак, це може негативно позначатись на фізичному здоров'ї. Це необхідно знати, пам'ятати і контролювати батькам, вчителям і всім небайдужим оточуючим людям.

В учнів, які не мають музичних здібностей, навпаки, домінуючою є біологічна потреба (60 %). Це означає, що для цих підлітків найголовніше задовольняти харчову, питну, температурну, статеву та інші біологічні потреби. Можна припустити, що вони більш схильні до гедоністичних емоцій, що за недбалого виховання може створювати асоціальні проблеми.

У цій категорії підлітків друге місце займають соціальні потреби (35 %). Але соціальні потреби можуть носити інший характер, ніж у музично обдарованих підлітків тому, що будуть пов'язані із задоволенням біологічних потреб. На третьому місці знаходяться пізнавальні потреби (5 %).

На основі співставлення даних щодо вивчення показників емоційної сфери учнів підліткового віку було виявлено наявність певного зв'язку між ними. Отримані дані наведені у Таблиці 2.5.

Первинні дані методик та опитувальників пред'явлені в Таблиці первинних даних (Додаток 7.)

Таблиця 2.5.

Порівняльні дані щодо вивчення показників емоційної сфери учнів підліткового віку

Методики, шкали, рівні	Учні (%)
	Музично обдаровані	Які не мають музичних здібностей
Опитувальник "Вивчення емоційного стану під впливом творів мистецтв"	Твори музичного мистецтва	Емоційний	60	5
		Описовий	40	55
		Формальний	0	40
	Твори образотворчого мистецтва	Емоційний	60	15
		Описовий	40	45
		Формальний	0	35
	Поезія	Емоційний	65	15
		Описовий	35	55
		Формальний	0	30
	ЧСС на початку дослідження (сер. ариф.)	87	80
	ЧСС вкінці дослідження (сер. ариф.)	77	83
Емоційний інтелект	Емоційна обізнаність	Високий	0	0
		Середній	65	10
		Низький	35	90
	управління емоціями	Високий	5	0
		Середній	80	5
		Низький	15	95
	Самомо-тивація	Високий	5	0
		Середній	75	5
		Низький	20	95
	Емпатія	Високий	10	0
		Середній	55	15
		Низький	35	85
	Розпізнавання емоцій інших	Високий	0	0
		Середній	45	15
		Низький	55	85
Чотирьох- модальний опитувальник" Рабиновича	Радість	52	48
	Гнів	44	56
	Страх	42	58
	Сум	38	62
САН	Самопо- чуття	Високий	40	15
		Нормальний	55	65
		Низький	5	20
	Актив- ність	Високий	25	15
		Нормальний	65	70
		Низький	10	15
	Настрій	Високий	60	20
		Нормальний	40	75
		Низький	0	5
Переважаючі емоції"	Біологічна	5	60
	Соціальна	50	35
	Пізнавальна	45	5
Виявлення музичної обдарованості	277,25	64,5

Висновки до другого розділу

Одержані результати вивчення особливостей емоційної сфери та психофізіологічних особливостей музично обдарованих підлітків та їх аналіз стали підставою для наступних висновків:

50 % учнів підліткового віку мають музичні здібності, що включають природну слухову чутливість, розвинуте суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, здатність переживати відношення між звуками як виразні і змістовні, музично-ритмічні почуття, розвинені музичну пам'ять та психомоторні здібності.

Порівнюючи відповіді підлітків, можна зауважити, що емоційно забарвлені відповіді переважають у музично обдарованих підлітків. Разом з тим відповіді формального характеру зовсім не представлені в музично обдарованих, а в підлітків без музичної обдарованості складають 40 % (Твори музичного мистецтва), 35 (твори образотворчого мистецтва), 30 % (Поезія). Це свідчить про емоційне реагування музично обдарованих підлітків на твори мистецтва.

Разом з описанням відповідей підлітків фіксувались зміни частоти серцевих скорочень, як показник емоційного реагування під час інтерпретації творів мистецтва. У більшості випадків помітна закономірність - у музично обдарованих підлітків первинні показники вищі за кінцеві, а в учнів без музичних здібностей навпаки.

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що у музично обдарованих підлітків на 80 % переважає середній інтегративний рівень емоційного інтелекту, а низький на 80 % переважає в учнів, які не мають музичних здібностей. Емоційна сфера цих підлітків характеризується страхом, самотністю, нестабільністю, агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.

Характеризуючи порівняння показників домінуючих базових емоцій таких, як радість, гнів, страх, сум, у музично обдарованих підлітків, можна відмітити, що показники по шкалі радість на 4 % вищі за показники учнів, які не мають музичних здібностей, по шкалі гнів показники на 12 % нижчі, по шкалі страх на 16 % нижчі, по шкалі сум на 24% показники нижчі у музично обдарованих учнів.

В цілому, сформованість показників самопочуття, активності, настрою знаходиться на нормальному та високому рівнях. Однак, музично обдаровані підлітки мають вищі показники на високому рівні по шкалі самопочуття різниця складає 25 %, по шкалі активність - 10 %, по шкалі настрій - 40 %. А також нижчі показники по низькому рівні по шкалі самопочуття на 15 % та шкалі настрій - на 5%, та вищі по шкалі активність - на 5%.

У музично обдарованих підлітків домінують соціальні потреби на 50 %. Це свідчить про їх бажання належати до певної соціальної групи, посідати в ній значуще місце, дотримуватись поведінкових зразків. Можливо, саме ця потреба мотивує музично обдарованих підлітків об'єднуватись в групи, колективи та розвивати свою творчість. Друге місце посідають пізнавальні потреби (45 %). Водночас, музично обдаровані підлітки мають 5 % по шкалі "біологічні потреби". Це можна трактувати як те, що вони можуть деякий час ігнорувати біологічні потреби на користь соціальних та пізнавальних потреб.

Отже, виходячи з кількісного та якісного аналізу отриманих результатів дослідження, можна зробити висновок про те, що емоційна сфера музично обдарованих підлітків має суттєві особливості в порівнянні з учнями, які не мають музичних здібностей. Було виявлено, що у музично обдарованих підлітків не лише відрізняються результати показників методик, а і фіксуються психофізіологічні особливості, а саме, зміна частоти серцевих скорочень. Це дає підставу глибше досліджувати дану тему.

Висновки

Емоційна сфера психіки забезпечує ставлення людини до навколишнього середовища. Емоції визначаються як психічний процес, який відображає особисту значущість та оцінку внутрішніх і зовнішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі безпосередніх переживань. Вони забезпечують взаємозв'язок людини з процесом та результатом задоволення потреб, з регуляцією діяльності. Емоції завжди мають суб'єктивний харакер. Розрізняють такі види емоцій: афект, власне емоції, почуття, настрій, стрес та фрустрація.

На виникнення емоцій впливають наступні чинники:

індивідуальні (типологічні) особливості суб'єкта;

чинник часу;

характер потреб;

рівень розумового розвитку людини і його здатність інтегрувати різні елементи інформації в ціле (здібність до цілісної оцінки ситуації).

Отже, емоційність людини - сукупність властивостей людини, що характеризують зміст, якість і динаміку її емоцій і почуттів. Змістові аспекти відображають явища і ситуації, що мають значущість для суб'єкта. Якісні властивості - ставлення індивіда до явищ навколишнього світу і знаходять своє вираження в знаку і модальності домінуючих емоцій. До динамічних властивостей належать особливості виникнення, перебігу і припинення емоційних процесів та їх зовнішнього вираження.

Важливою передумовою успішної життєдіяльності особистості є: "Емоційний інтелект", такі власне емоції, як радість, гнів, страх, сум; стійке почуття помірної чи слабкої сили - настрій, пов'язані з ним самопочуття та активність; основні види потреб, що стоять за певними емоціями.

Фізіологічні механізми емоцій являють собою складну картину. Вони складаються як з більш давніх процесів, що протікають в підкіркових центрах і у вегетативній нервовій системі, так і з процесів вищої нервової діяльності в корі головного мозку, при пануванні останніх. Ці механізми можуть бути представлені в наступному вигляді: нервові збудження, викликані в корі головного мозку тими чи іншими зовнішніми і внутрішніми подразниками (а також залишкові зрушення, що лежать в основі спогадів), широко захоплюють при цьому область підкіркових центрів і вегетативної нервової системи.

Емоції є за своєю природою суб'єктивними відображеннями легкості або труднощі перебігу нервових процесів при переході від одного динамічного стереотипу до іншого, протилежного. Саме в характері фізіологічних процесів, пов'язаних з формуванням і руйнуванням динамічних стереотипів, необхідно бачити фізіологічну основу емоційних переживань труднощі і легкості, бадьорості та втоми, задоволеності і засмучення, радості і розпачу іт.д.

Емоційність підлітка - це стійка властивість індивідуальності. Характеризуючи емоційну сферу сучасних підлітків, вчені визначають наступні особливості:

- досить велику емоційну збудливість, тому підлітки відрізняються дратівливістю, бурхливим проявом своїх почуттів, пристрастю: вони із великим бажанням беруться за цікаву справу, пристрасно відстоюють свої погляди, обурюються через будь-яку несправедливість до себе чи своїх друзів;

- значну стійкість емоційних переживань у порівнянні із молодшими школярами, зокрема підлітки довго не забувають образ;

- характерне очікування страху, наприклад, за дослідженнями В.М. Кисловської, саме у підлітковому віці спостерігається найвищий рівень тривожності;

- суперечливість почуттів: досить часто підліток захищає свого друга, розуміючи його неправоту, при цьому володіючи розвинутим почуттям гідності, вони можуть заплакати від образи, хоч плакати соромно;

- виникають переживання не тільки щодо оцінювання їх іншими людьми, але і щодо самооцінки, оскільки у цьому віці відбувається розвиток самосвідомості;

- досить сильно розвинуте почуття прив'язаності до групи, а тому вони боляче переживають осуд товаришів, ніж осуд дорослих чи вчителя; спостерігається страх бути невизнаним групою;

- висока вимогливість до дружби, в основі якої лежить не спільна гра, як у молодших школярів, а спільність інтересів, моральних почуттів;

- дружба у підлітків більш вибіркова та інтимна, більш тривала.

Сукупність певних здібностей, що зумовлюють особливо успішну діяльність людини у визначеній області й виділяє його серед інших осіб визначається обдарованістю. Практично судити про здібності учня можна по сукупності таких показників, як швидкість просування учня в оволодінні відповідною діяльністю, якісний рівень його досягнень, схильність до занять цією діяльністю, співвідношення успішності і зусиль, затрачуваних для досягнення цих результатів.

Музична здібність - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що включають:

1) природну слухову чутливість, що зумовлює аналіз природних, мовних або музичних звуків;

2) розвинуте в праці і соціальному спілкуванні суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, виражене у вигляді емоційної реакції.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що обдарована особистість завжди творча, якщо немає творчості, то не варто говорити про обдарованість. Водночас, фактично відсутні дослідження, в яких вивчалися б психофізіологічні особливості емоційної сфери підлітків у контексті музичної обдарованості, виявлення впливу музичної обдарованості на емоційну сферу осіб підліткового віку. Саме тому вивчення емоційної сфери та психофізіологічних особливостей музично обдарованих підлітків є актуальним і значущим.

Одержані результати вивчення особливостей емоційної сфери та психофізіологічних особливостей музично обдарованих підлітків та їх аналіз стали підставою для наступних висновків:

50 % учнів підліткового віку нашої вибірки мають музичні здібності, що включають природну слухову чутливість, розвинуте суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, здатність переживати відношення між звуками як виразні і змістовні, музично-ритмічні почуття, розвинені музичну пам'ять та психомоторні здібності.