Спостереження-основний метод психологічного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

За спеціальністю «Психологія»

За розділом навчального плану (предмету) «Теоретико-методологічні проблеми психології».

за темою Спостереження-основний метод психологічного дослідження

Кирічко А.М.

м. Кривий Ріг

2017

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Основні методи науково-психологічних досліджень

2. Спостереження як метод дослідження

3. Сутність і методи спостереження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Життя таке різноманітне! Що кожному з нас дає можливість пізнати і зрозуміти життя? Для когось це його відчуття, іншому допомогли історії дитинства але є те, що всі ми застосовуємо кожного дня - це наші спостереження. Як тільки ми народжуємося то одразу починаємо спостерігати за всім що відбувається навколо нас. І вже ніколи не закінчуємо цей процес. спостереження психологічний науковий

Спостереження людей тісно пов'язані з усією історією людства. Ще на початку формування людини як такої, саме спостереження за природою, звірами і подібним собі допомагало вижити, об'єднуватись у групи та розвиватись. Через спостереження ми пізнаємо світ, і тут доречним буде згадати, як багато спостерігали наші предки за небом, зірками та іншими небесними тілами, і який внесок в життя людей зробили ці спостереження, змінивши його на завжди.

Процес спостереження, процес пізнання через спостереження і сьогодні тісно пов'язані з життям кожної людини. Ми спостерігаємо за дітьми а вони в свою чергу спостерігають за нами. Якщо говорити про професійний методі спостереження, то можна зробити висновок, що і подібні підходи до спостереження зустрічаються досить часто. До таких можемо віднести коментування боксерського поєдинку, коли коментатор шляхом спостереження аналізує обстановку і робить відповідні висновки. А що стосується патрульної поліції так вона здійснює свою діяльність, керуючись насамперед спостереженням.

Спостереження як метод об'єктивного дослідження широко застосовується в психології, в педагогічній практиці, у соціологічних дослідженнях. Спостереження - метод дослідження предметів та явищ об'єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні. Спостереження вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення.

1. Основні методи науково-психологічних досліджень

У психології використовуються як загальнонаукові, так і специфічні методи досліджень. Специфіка психічної діяльності вимагає розробки й застосування спеціальних методів її пізнання та формування. Основними методами психології є спостереження, опитування, тестування, експеримент.

Спостереження - метод психологічного дослідження, який полягає у спостереженні за об'єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці.

Спостереження як метод психологічного дослідження, відрізняється від звичайного спостереження тим, що попередньо планується і проводиться з дотриманням певних вимог. Зокрема, воно передбачає етап висування і перевірки гіпотези-судження про природу і сутність явища, що вивчається. Спостереження ведеться за планом, фіксується, в тому числі й з використанням технічних засобів. Застосування цього методу потребує спостережливості дослідника - вміння помічати характерні риси людини. Недоліки цього методу - вплив на результати спостереження рівня кваліфікації та індивідуально-психологічних особливостей спостерігача, його ставлення до об'єкта спостереження, не підконтрольність досліджуваного об'єкта, часто довга тривалість цього методу дослідження. Проте лише спостереженню психіка відкриває себе як осередок життя людини, тобто у її цілісності й повноті.

Позитивною стороною спостереження є також те, що під час спостереження не порушується природний хід психологічних явищ. Недолік - те, що дослідник змушений чекати, коли виникне явище, яке його цікавить.

Різновидом спостереження є самоспостереження - вивчення дослідником особливостей власного внутрішнього світу. Переживаючи певний психічний стан, він в той же час спостерігає за собою, за своїми відчуттями, порівнює з аналогічними даними, що повідомляються йому. Цей метод має ще більше недоліків, ніж спостереження, проте й непересічну цінність, адже це прямий шлях людини до самопізнання. Самоспостереження стає тут самоаналізом - способом проникнення у сутність свого Я. Психологи використовують такі продукти самоспостережень: щоденники, автобіографії, листи, спогади.

Опитування - метод дослідження, при використанні якого людина відповідає на ряд питань, що їй задаються. Принцип цього методу - отримати відповіді у письмовій формі на запропонований опитувальник. Застосовуючи цей метод дослідник не контактує з досліджуваними. За допомогою опитувальника можна зібрати за короткий термін дані від великої кількості людей. Хоча виникають запитання про критерії відбору опитуваних: випадковий або за критерієм. Вміння організувати дослідження і провести збір опитувальників впливає на достовірність результатів. [2, c. 218].

Також для опитування застосовують метод бесіди і інтерв'ю. Це методи, за допомогою яких отримують інформацію на основі відповідей співбесідника на питання, які ставить психолог при контактуванні. Бесіда ґрунтується на особистому спілкуванні, що усуває деякі негативні моменти, які виникають, коли використовують опитувальник. Цей метод застосовують у поєднанні з іншими методами. Бесіда, яку проводить професіонал психолог, є цілеспрямованою, плановою з точним формулюванням.

Тестування - спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними.

Тестові завдання подають у вигляді запитань, суджень, графічних зображень, малюнків, які мають спонукати експериментальну діяльність досліджуваних. Первинні результати (відповіді, час і помилки тощо) порівнюють з тестовими нормами - кількісними показниками виконання певного тесту, що складаються з урахуванням статі та віку досліджуваних. Норми визначаються в процесі стандартизації - попереднього випробування тесту на великих групах людей. За допомогою вимірювальних шкал - спеціальних числових систем - “сирі” оцінки переводяться в стандартні, що дає змогу зіставляти їх між собою. Застосування тесту - є досить точним засобом вимірювання індивідуальних відмінностей людей.

Практичне використання результатів тестування зумовлює суворість вимог до тесту. Насамперед, він повинен бути надійним і валідним. Надійність тесту визначається постійністю оцінок, які отримує досліджуваний при повторному тестуванні тим самим тестом або його аналогічною формою. Надійний тест дає високий показник збігу оцінок, що дає підставу розглядати його як достовірний інструмент психологічного дослідження. Валідність - ступінь відповідності тесту явищу, для вимірювання якого він призначений. Надійність і валідність тесту обґрунтовують за допомогою математичної статистики.

Експеримент - метод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще, і її можна, точніше і легше оцінити. Це головний метод психологічних досліджень, який передбачає активне втручання дослідника в діяльність досліджуваного з метою створення умов, в яких виявиться психологічний факт.

Основна перевага експерименту полягає в тому, що він дозволяє надійніше, ніж всі інші методи, досліджувати певні психічні явища. Однак організувати і провести експеримент, що досліджує психіку, буває не так легко. Тому на практиці експериментальний метод зустрічається рідше, ніж інші. Крім того, проведення психологічних експериментів потребує суворого дотримання етичних норм, щоб не зашкодити досліджуваному.

Експериментальний метод поділяється на два види: природний експеримент і лабораторний експеримент.

Природний експеримент являє собою ніби проміжну ланку між методом спостереження та лабораторним експериментом. При використанні цього методу у звичайних життєвих умовах дослідник піддає експериментальному впливу умови, в яких протікає явище, що вивчається, а саме явище спостерігається в його природному виявленні. Природний експеримент не впливає безпосередньо на предмет вивчення.

Лабораторний експеримент проводиться в штучних, лабораторних умовах, коли експериментатор сам ініціює лікувальний процес, організовує ситуацію, штучно моделює всі необхідні умови, використовує спеціальну апаратуру.

Залежно від рівня втручання дослідника у перебіг психічних явищ експеримент може бути констатуючим або формуючим. Констатуючим експериментом можна назвати той, в якому психічні явища вивчаються без втручання експериментатора. Формуючим, коли психічні явища вивчаються у процесі цілеспрямованого розвитку із використанням різноманітних заходів.

2. Спостереження як метод дослідження

Метод - це шлях пізнання, спосіб, за допомогою якого досліджується предмет науки. Методи психологічних досліджень - це сукупність засобів і прийомів вивчення фактів психічних явищ та проявів психічної діяльності.

Одним з основних методів психології є спостереження. Метод спостереження передбачає пізнання індивідуальних особливостей психіки людини через вивчення її поведінки. Інакше кажучи, за об'єктивними, зовнішньо вираженими показниками, такими як дії, вчинки, мова, зовнішній вигляд, психолог робить висновок про індивідуальні особливості протікання психічних процесів, про психічний стан людини, про риси її особистості, темпераменту, характеру. Особливістю методу спостереження є те, що вивчення зовнішніх проявів психіки людини відбувається в природних життєвих умовах. Спостереження може бути звичайним, бачення, слухання, та інструментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото, кіноапарата або магнітофона.

Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати.

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішньо виявленого, а проникає в сутність явищ, з'ясовує причини тих чи інших актів поведінки.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості недостатньо для того, щоб робити висновки про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси характеру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того, щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших морально - психологічних особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її пам'яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має відповідати певним вимогам:

1) бути цілеспрямованим, а не випадковим;

2) здійснюватися планомірно й систематично;

3) бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережуване явище;

4) точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якостей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

1) бути об'єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації спостережень;

2) володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні якості не повинні впливати на спостереження та позначатися на ньому та висновках;

3) не бути упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

4) не піддаватися першим враженням про піддослідного;

5) не бути поблажливим щодо піддослідного;

6) не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції.

Ряд вимог щодо проведення спостереження зумовлюється самою природою спостереження як виду діяльності. Зокрема, така особливість спостереження, як невтручання спостерігача у перебіг подій, породжує специфічні риси, що за різних обставин можуть бути то перевагами, то недоліками спостереження як наукового методу. Наприклад, вимушена очікувальна позиція призводить до того, що спостерігач потрапляє у залежність, він має чекати нагоди помітити те, що його цікавить.

Часто сама ця обставина є обмеженням у порівнянні з активнішими психологічними методами. Безумовно, пасивність, невтручання дослідника дає змогу одержати цінні дані, які неможливо отримати іншими методами: це можливість бачення цілісної ситуації, а не її окремих фраґментів або ознак; можливість вивчати явища у найприроднішому для них вигляді, не спотворюючи картини перебігу подій. Важливим також є те, що саме спостереження дає можливість помітити та зафіксувати невідомі досі явища, у той час, як експеримент більше залежить від плану. Усе це є наслідком мінімального впливу спостерігача на досліджувані явища, що й створює простір для спонтанності та незапланованої події.

Важливу роль відіграють також особливості самого процесу сприйняття, який лежить в основі діяльності спостереження. Як відомо, сприйняття як психічний процес характеризується вибірковістю, тому деякі події можуть залишатися непоміченими. Крім того, оскільки спостерігач має справу з цілісною ситуацією, великим відтинком людської поведінки, йому буває важко зафіксувати потік подій згідно з обраними одиницями оцінювання, бо часто ситуації бувають багатозначними й непевними. Яким би відстороненим не був дослідник, завжди працює певна настанова щодо спостережуваних явищ. Складність полягає саме в тому, що такі настанови не усвідомлюються, і навіть найсумлінніший спостерігач мимоволі є тенденційним. Тому дослідник зобов'язаний реєструвати факти «як такі», і в жодному разі не оцінювати їх.

Помилки спостереження можуть породжуватися суб'єктивністю дослідника. Мають значення також і суто особистісні властивості, зокрема особливості психологічних захистів, помітну роль, наприклад, відіграє феномен проекції своїх особистих рис та проблем на інших. Проекція здійснюється на неусвідомленому рівні, і спостерігачеві просто здається, що в цій ситуації певне явище є виявом деякої внутрішньої властивості. Насправді явище може мати зовсім інше психологічне значення. Слід зазначити, що такі помилки становлять значну частину необ'єктивних результатів у спостереженні.

Крім того, причинами помилок можуть бути:

1) різниця у соціальному стані дослідника і досліджуваних;

2) перше враження;

3) попередні зустрічі, що сприяють формуванню певної настанови; 4) явища перенасиченості одноманітною діяльністю тощо.

3. Сутність і методи спостереження

Головною проблемою психологічного спостереження є забезпечення можливо більшої об'єктивності інформації про об'єкт. Основне завдання спостерігача - послідовно і щиро дотримуватися критеріїв і принципів наукового спостереження, не підміняти їх емоціями.

У зв'язку з цим, коректне проведення психологічного спостереження передбачає, дотримання двох фундаментальних принципів: додатковості і паралельних спостережень. Перший виходить з того, що об'єкт спостереження під впливом спостерігача, а точніше у його присутності, коригує свою поведінку, і це доводиться враховувати при остаточному тлумаченні результатів дослідження. Другий вимагає організації кількох одночасних спостережень з подальшим узгодженням і аналізом результатів. Спостереження можна проводити як короткочасно, так і довготривало. Тому є такі види спостережень - метод поперечного зрізу (короткочасне) і лонгітюдне (довготривале).

Дослідник може виконувати роль пасивного спостерігача, відсторонене спостереження, а може активно взаємодіяти з об'єктом вивчення, одночасно спостерігаючи за ним, включене спостереження.

Спостереження може бути як вибірковим, так і загальним, за предметом і за об'єктом. Наприклад, загальне за об'єктом - спостереження ведеться за всіма членами колективу. Вибіркове за об'єктом - до спостереження включені лише окремі члени колективу. Загальне за предметом - в об'єкті спостереження досліджуються всі прояви психіки (характер, темперамент, воля). Вибіркове за предметом - у всього масиву (об'єкта) досліджується лише одна проблема.

Використання спостереження передбачає дотримання таких умов:

1) цілеспрямованість - визначення мети, завдання дослідження;

2) природні умови - типові умови спостереження;

3) наявність плану;

4) точне визначення об'єкта і предмета спостереження;

5) обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження;

6) вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак;

7) забезпечення чіткості й тривалості спостереження.

Психологічне спостереження повинно бути цілеспрямованим: спостерігач повинен уявляти і розуміти, що він збирається спостерігати і для чого, інакше спостереження перетвориться у фіксацію випадкових, вторинних фактів. Звідси випливає, що психологічне спостереження обов'язково проводиться за спеціальним планом, схемою або програмою, що забезпечує спостерігачеві вивчення саме тих питань і фактів, які він заздалегідь виділив. Без певного плану або програми втрачається основна лінія спостереження, в результаті чого можна втратити головне і істотне в психічній діяльності людини.

Спостереження слід проводити систематично, тому психологічне спостереження, як правило, потребує більш-менш тривалого часу. Чим довше спостереження, тим більше фактів може накопичити спостерігач, тим легше йому буде відокремити типове від випадкового, тим глибше і надійніше будуть його висновки. Тривале спостереження застосовується, наприклад, при вивченні вікових особливостей дітей, зокрема особливостей розвитку їхнього мовлення та мислення, емоційних проявів, інтересів, рис характеру і здібностей. Результати такого тривалого спостереження фіксуються в щоденнику, де аналізують процес психічного розвитку дитини (часто за декілька років) або оформлюють у вигляді психологічних характеристик.

Спостереження як метод передбачає цілеспрямоване, за попередньо розробленим планом, фіксування таких явищ, які цікавлять дослідника практичної діяльності. На відміну від інтерв'ю та анкетування спостереження не залежить від уміння, знань чи готовності людини дати достовірні відповіді. Воно не потребує і активного співробітництва дослідника з собою, тому не зустрічає відмов. Нарешті, воно більш об'єктивно відображає дійсність, адже набагато важче незвично поводитися, аніж дати незвичну відповідь.

Цей метод широко застосовується у дослідженнях різних явищ суспільного життя, зокрема під час вивчення психологічного взаємовпливу людей у процесі колективного обговорення проблем на зборах у ході дискусій. За його допомогою можна також вивчати вплив на аудиторію лекції, бесіди, вистави. Спостереження дає змогу одержати цікаві відомості про людину: манеру її поведінки, характер взаємовідносин з іншими людьми, особливості її спілкування.

Завданнями спостереження можуть бути попереднє вивчення об'єкта, висунення гіпотези, її перевірка, уточнення результатів, одержаних за допомогою інших методів. Об'єктами спостереження залежно від мети та завдання дослідження є окремі особи в різних ситуаціях спілкування, великі чи малі групи, спільності. Предметом спостереження є вербальні та невербальні акти поведінки окремої людини, групи або кількох груп у певному соціальному середовищі та ситуації.

ВИСНОВКИ

Спостереження в психології завжди проводиться з певною метою, за заздалегідь наміченим планом, оснащене різними предметами, необхідними для фіксації результатів і здійснення самого процесу. Цей метод дозволяє збирати емпіричні дані, формувати уявлення про об`єкти дослідження, а також перевіряти різні здогади і теорії, пов`язані з ним.

Методи психології, спостереження, експеримент і інші, мають свої характерні особливості. Ці особливості дозволяють виділити їх як окремий вид досліджень. Спостереження в психології відрізняється типом ставлення до об`єкта. Наприклад, в бесіді або експерименті фахівець створює спеціальні умови, що викликають те чи інше явище, присутністю безпосереднього контакту з ним, який відсутній при вивченні продуктів діяльності, а також не завжди присутній в експерименті.

Психічне життя - складне явище, недоступне прямому погляду ззовні, приховане від сторонніх очей. Тому спочатку єдиним методом психології була інтроспекція (самоспостереження), і лише з розвитком науки зовнішнє спостереження стало застосовуватися, коли здійснювалося спостереження за людиною .

На закінчення хотілося б ще раз відзначити, що фіксувати і спостерігати можна лише зовнішні результати психічної діяльності людини і їх прояви. Однак цілий ряд важливих психологічних складових, що пояснюють поведінку, залишається зовні не виявленим, а отже, не може бути зафіксований за допомогою спостереження. Так, наприклад, не можна простежити розумову діяльність, різні приховані емоційні переживання і стану. Тому навіть там, де метод спостереження є основним, провідним, поряд з ним використовується і ряд інших прийомів, таких як опитування, бесіда, інші додаткові методи. Тому спостереження і експеримент в психології досить часто застосовуються спільно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія / Г.М. Андрєєва - М.: МДУ, 1995. - 275с.

2. Баклицький І.О. Психологія праці: Підруч. для студентів ВНЗ. - 2-ге вид. / О.І. Баклицький - К., 2008. - 655с.

3. Кузин В.С. Психологія/ В.С. Кузін - М.: Вищу школу, 1982. - 159с.

4. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого - педагогічного дослідження / С.Д. Максименко - К.: КДІП, 1990. - 240 с.

5. Мельников В.М., Ямпільський Л.Т. Введення в експериментальну психологію особистості / В.М. Мельников, Л.Т. Ямпільській - М .: Просвещение, 1985. - 319с.

Размещено на Allbest.ru