Вплив практик безоціночного усвідомлення на суб'єктивне благополуччя особистості

3.2 Зв'язок рівню суб'єктивного благополуччя та медитації

Для виявлення зв'язку між рівнем суб'єктивного благополуччя та практикуванням медитації було проведено кореляційний аналіз з використанням непараметричного критерію Спірмена:

Виходячи з даних аналізу можна стверджувати про середній рівень кореляції: r = 0, 613; p < 0,001 та його достатню статистичну значимість.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2. Кореляція між практикуванням безоціночного усвідомлення та суб'єктивним благополуччям

Крім того, процедуру кореляційного аналізу за критерієм спірмена було проведено і для дослідження зв'язку між практикуванням без оціночного усвідомлення та складовими суб'єктивного благополуччя:

1. Напруженість і чутливість: r = - 0, 708; p < 0,001. Кореляція є зворотною, тобто при збільшенні одного показника зменшується інший. Високий рівень кореляції.

2. Признаки, які супроводжують основну психіатричну симптоматику, таку як депресія, сонливість, неуважність тощо: r = - 0, 763; p < 0,001. Висока зворотня кореляція.

3. Зміни настрою: r = 0, 643; p < 0,001. Середня лінійна кореляція.

4. Значимість соціального оточення: r = - 0, 526; p < 0,001. Середня зворотня кореляція.

5. Самооцінка здоров'я: r = 0, 455; p < 0,001. Середня лінійна кореляція.

6. Рівень задоволення повсякденною діяльністю: r = 0, 582; p < 0,001. Середня лінійна кореляція

Результат дослідження свідчить про те, що за умови практикування безоціночного усвідомлення рівень суб'єктивного благополуччя збільшується, що дає змогу говорити про збільшення рівню адаптованості людини до умов навколишнього середовища, краще функціонування у соціумі, реорганізацію та переоцінку певних стандартів, виникнення умов для самореалізації особистості. Людина стає у більшій мірі задоволена своїм життям та, можна сказати, щасливою.

Висновки до третього розділу

Беручи до уваги результати проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Існує лінійна кореляція між рівнем емоційного інтелекту та практикуванням безоціночного усвідомлення, яка є статистично значимою та має рівень вираженості вище середнього. Це свідчить про те, що за умови регулярного практикування безоціночного усвідомлення інтегративний емоційний інтелект особистості розвивається, а разом з тим піднімаються показники його складових компонентів.

2. Існує лінійна кореляція між рівнем суб'єктивного благополуччя особистості та практикуванням безоціночного усвідомлення, яка є статистично значимою та має середній рівень вираженості. Також відповідно до результатів дослідження медитація впливає на складові суб'єктивного благополуччя таким чином: зменшується рівень напруженості, депресивності, сонливості, неуважності а також значимості соціального оточення; збільшуються рівні самооцінки здоров'я, задоволення повсякденною діяльністю та підвищується настрій.

ВИСНОВКИ

У роботі були опрацьовані досдіджувані аспекти вивчення можливостей підвищення рівня суб'єктивного благополуччя у відповідності до поставлених завдань.

1. Ми провели аналіз теоретичних концепцій, в рамках яких вивчались суб'єктивне благополуччя особистості, практики безоціночного усвідомлення емоційний інтелект та можемо стверджувати, що дана тематика є актуальною для дослідження та у достатній мірі забезпечена теоретичною базою.

Було виявлено, що за визначенням Едварда Дінера суб'єктивним благополуччям зазвичай називається самооцінка людьми якості їх життя; виділено такі ознаки: а)суб'єктивність - невідривність від індивідуального досвіду; б)позитивність вимірювання - не лише відсутність негативних показників, а й наявність позитивних; в)глобальність вимірювання - включення оцінки всіх аспектів життя особистості в період від кількох тижнів до десятків років.

Суб'єктивне благополуччя є важливим чинником, що впливає на потребово-мотиваційну сферу, самореалізацію особистості, відношення до навколишнього світу у конструктивному ключі.

2. Суб'єктивне благополуччя значною мірою пов'язане із емоційним інтелектом, а саме, опосередковуючись такими факторами, як сімейне життя, дохід, зайнятість, поведінка і спосіб життя, самоприйняття, життєва ціль, особистісний ріст, автономія. Цей зв'язок було виявлено шляхом співставлення та аналізу моделей цих конструктів.

3. Заняття практиками медитації позитивно впливають на рівень усвідомленості, що означає надання людиною більшої уваги своїм переживанням, осмислення їх та співвіднесення із навколишньою дійсністю та своїми поведінковими проявами, що безпосередньо має відношення до емоційного інтелекту, а отже, і опосередковано впливає на рівень суб'єктивного благополуччя. Безоціночне усвідомлення, знімає подвійність у сприйнятті світу і тому дозволяє побачити особистість в її вихідному стані, такою, якою вона є насправді.

4.У ході емпіричного дослідження було виявлено середні рівні кореляції між практикуванням безоціночного усвідомлення і рівнем суб'єктивного благополуччя та емоційного інтелекту. Крім того, складові суб'єктивного благополуччя, що виступають в якості шкал опитувальника, таким чином змінюються під впливом занять медитацією: зменшується рівень напруженості, депресивності, сонливості, неуважності а також значимості соціального оточення; збільшуються рівні самооцінки здоров'я, задоволення повсякденною діяльністю та підвищується настрій.

Отже гіпотеза дослідження підтвердилась: практикування безоціночного усвідомлення чинить позитивний вплив на суб'єктивне благополуччя особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Hadot, Pierre; Arnold I. Davidson (1995) Philosophy as a way of life

2. Kabat-Zinn, J. Wherever you go, there you are: mindfulness meditation in every life. New York: Hyperion, 1994

3. Khalsa, D. S., Stauth C. Meditation As Medicine: Activate the Power of Your Natural Healing Force. New York:Pocket Books, 2011.

4. NCAAM, Meditation: An Introduction «Uses of Meditation for Health in the United States

5. Salovey J. D., P. Emotional intelligence [Electronic resourse. -- 2005]

6. Smith, M.K. (2002) «Howard Gardner and multiple intelligences», The Encyclopedia of Informal Education

7. Thorndike, R.K. (1920). «Intelligence and Its Uses», Harper's Magazine 140, 227--335.

8. Аргайл М. Психология счастья / М.Аргайл -- 2-е изд. -- СПб.: Питер. 2003.

9. Афанасьев С. В. Медитация в психологической работе с проблемами социально-психологической адаптации // Молодой ученый. -- 2014. -- №3. -- С. 764-766. -- URL https://moluch.ru/archive/62/9497/ (дата обращения: 16.05.2018).

10. Бусел. В. Т Великий тлумачний словник сучасної української мови-- 5-те вид. -- К. ; Ірпінь -- Перун, 2005.

11. В.Ф. Петренко В.В. Кучеренко Психологические аспекты медитации// Религиозный опит и психология -- 2008.

12. Гиппенрейтер Ю. Б. «Метод интроспекции и проблема самонаблюдения», Cardaciotto L., Herbert J. D., Forman E. M., Moitra E., Farrow V. The Assessment of Present-Moment Awareness and Acceptance: The Philadelphia Mindfulness Scale ( амо .) // Assessment. -- Sage Publications, 2008. -- Vol. 15, no. 2.

13. Гончар С. Н. Субъективное благополучие как условие формирования позитивного подхода к разрешению проблем современной молодежи// Психологические науки: теория и практика: материалы Междунар. науч. конф. (г. Москва, февраль 2012 г.). -- М.: Буки-Веди, 2012. -- С. 5-7.

14. Гоулман Д. Измененные черты характера. Как медитація меняет ваш разум, мозг и тело// - 2018 - Манн, Иванов и Фербер

15. Долгов Ю.Н. Суб'єктивне благополуччя особистості в контексті життєвих стратегій // Особистість, сім'я і суспільство: питання педагогіки і психології: зб. ст. по матер. XXXII міжнар. наук.-практ. конф. № 9 (32). - Новосибірськ: СібАК, 2013.

16. Журавлева М. О. Изучение эмоциаонального интеллекта практических психологов / М. О. Журавлева // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства: Збірник наукових праць. -- Донецьк, 2011. -- С. 168--174.

17. Знаков В.В.Самопознание и самопонимание как проблемы психологии человеческого бытия // Психология субъекта профессиональной деятельности. Москва Ярославль: ДИА пресс, 2001. С. 88 104.

18. Иванов С. П. Мир личности контуры и реальность М.: Московский психолого - социальный институт: Флинта, 1999 160с.

19. Карпов А. В., Пономарева В.В. Психология рефлексивных меха-низмов управления. М.: ИПРАН , 2002.

20. Карпов А.В., Пономарева В. В. Психология рефлексивных процес-сов управления. Москва Ярославль : ДИА пресс, 2000.

21. Ковалев Г.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Вопросы психологии. 1987 - №3.

22. Коджаспирова Г.Н. Педагогический словарь: Для высших и сред. пед. учеб. заведений. М.: Издат. Центр «Академия», 1999 176с.

23. Личность: внутренний мир и самореализация. Идеи, концепции, взгляды./Составители Ю.Н.Кулюткин, Г.С.Сухобская СПб.: Изд во Ин -та образования взрослых совместно с изд вом «Тускарора», 1996. 175с.

24. Макарова И. В. Психология: конспект / И. В. Макарова. -- 2-е ам., доп. -- М.: Издательство Юрайт

25. Нельсон Джоунс Р. Теория и практика консультирования СПб.: Изд. Питер, 2000 464 / Серия Золотой фонд психотерапии.

26. Орлов А.Б личность и сущность человека, внешнее и внутреннее в человеке //Вопросы психологии 1995. - №2.

27. Основы психологии . Практикум / Ред. сост. Л. Д Столяренко. Рос-тов н /Д: Феникс, 1999.

28. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъективности. Ростов н/Д , изд «Феникс», 1996 с 512

29. Полетаева Е. Эмоциональный интеллект -- «нематериальный актив»

30. Пучкова, ГЛ. Субъективное благополучие как фактор самоактуализации личности

31. Узлов Н.Д. Психологическое благополучие в браке на этапах молодого и среднего супружества // Актуальные проблемы психологии личности: сб. ст. по матер. V междунар. науч.-практ. конф. № 5. - Новосибирск: СибАК, 2011.

32. Шамионов P.M. Психология субъективного благополучия: (к разработке интегративной концепции) // Мир психологии. -- 2012. -- № 2.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК №1 «Тестовий матеріал та інструкція до опитувальника «Шкала суб'єктивного благополуччя»

ІНСТРУКЦІЯ

Вкажіть, якою мірою ви згодні або не згодні з наведеними нижче твердженнями, використовуючи для цього наступну шкалу: 1 - повністю згоден; 2 - згоден; 3 - більш-менш згоден; 4 - важко відповісти; 5 - більш-менш не згоден; 6 - не згоден; 7 - повністю не згоден.

Тестовий матеріал

1. Останнім часом я був у хорошому настрої.

2. Моя робота тисне на мене.

3. Якщо у мене є проблеми, я можу звернутися до кого-небудь.

4. Останнім часом я добре сплю.

5. Я рідко сумую в процесі своєї повсякденної діяльності.

6. Я часто відчуваю себе самотнім.

7. Я відчуваю себе здоровим і бадьорим.

8. Я відчуваю велике задоволення, перебуваючи разом з сім'єю або друзями.

9. Іноді я стаю неспокійним з невідомої причини.

10. Вранці мені важко вставати і працювати.

11. Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом.

12. Я охоче менше просив би інших про що-небудь.

13. Мені подобається моя повсякденна діяльність.

14. Останнім часом я надмірно реагую на незначні перешкоди і невдачі.

15. Останнім часом я відчуваю себе в прекрасній формі.

16. Я все більше відчуваю потреба в самоті.

17. Останнім часом я був дуже неуважний.

КЛЮЧ

Прямі пункти (номер обраного відповіді прямо відповідає отримують бали): № 1, 3, 4, 5, 7, 8, 11, 13, 15. Цим пунктам бали присвоюються у відповідності до того як його оцінив досліджуваний, від 1 до 7 відповідно.

Зворотні пункти (приписування балів номерам відповідей носить зворотний характер): № 2, 6, 9, 10, 12, 14, 16, 17. Пунктам присвоюються бали у зворотньому порядку.

Підсумковий бал випробуваного по тесту дорівнює сумі балів по прямим і зворотним пунктам.

ДОДАТОК №2 «Тестовий матеріал та інструкція до діагностики емоційного інтелекту за Холлом»

ІНСТРУКЦІЯ

Нижче наведені висловлювання, які так чи інакше відображають різні сторони життя. Праворуч від кожного твердження напишіть цифру, виходячи з вашої ступеня згоди з ним: повністю не згоден (-3 бали); в основному не згоден (-2 бали); почасти не згоден (-1 бал); частково згоден (+1 бал); в основному згоден (+2 бали); повністю згоден (+3 бали).

Тестовий матеріал

1. Для мене як негативні, так і позитивні емоції служать джерелом знання про те, як чинити в житті.

2. Негативні емоції допомагають мені зрозуміти, що я повинен змінити у своєму житті.

3. Я спокійний, коли відчуваю тиск з боку.

4. Я здатний спостерігати зміну своїх почуттів.

5. Коли необхідно, я можу бути спокійним і зосередженим, щоб діяти відповідно до запитів життя.

6. Коли необхідно, я можу викликати у себе широкий спектр позитивних емоцій, таких як веселощі, радість, внутрішній підйом і гумор.

7. Я стежу за тим, як я себе почуваю.

8. Після того як щось засмутило мене, я можу легко впоратися зі своїми почуттями.

9. Я здатний вислуховувати проблеми інших людей.

10. Я не зациклююсь на негативних емоціях.

11. Я чутливий до емоційних потреб інших.

12. Я можу діяти на інших людей заспокійливо.

13. Я можу змусити себе знову і знову встати перед обличчям перешкоди.

14. Я намагаюся підходити до життєвих проблем творчо.

15. Я адекватно реагую на настрої, спонукання і бажання інших людей.

16. Я можу легко входити в стан спокою, готовності і зосередженості.

17. Коли дозволяє час, я звертаюся до своїх негативним почуттям і розбираюся, в чому проблема.

18. Я здатний швидко заспокоїтися після несподіваного засмучення.

19. Знання моїх справжніх почуттів важливо для підтримки "хорошої форми".

20. Я добре розумію емоції інших людей, навіть якщо вони не виражені відкрито.

21. Я можу добре розпізнавати емоції за виразом обличчя.

22. Я можу легко відкинути негативні почуття, коли необхідно діяти.

23. Я добре вловлюю знаки у спілкуванні, які вказують на те, в чому інші потребують.

24. Люди вважають мене добрим знавцем переживань інших.

25. Люди, які усвідомлюють свої справжні почуття, краще управляють своїм життям.

26. Я здатний поліпшити настрій інших людей.

27. Зі мною можна порадитися з питань відносин між людьми.

28. Я добре налаштовуюся на емоції інших людей.

29. Я допомагаю іншим використовувати їх спонукання для досягнення особистих цілей.

30. Я можу легко відключитися від переживання неприємностей.

КЛЮЧ

Шкала 1 - пункти 1, 2, 4, 17, 19, 25. Шкала 2 - пункти 3, 7, 8, 10, 18, 30. Шкала 3 - пункти 5, 6, 13, 14, 16, 22. Шкала 4 - пункти 9, 11, 20, 21, 23, 28. Шкала 5 -пункт 12, 15,24, 26, 27,29

Обробка та інтерпретація РЕЗУЛЬТАТІВ

Рівні парціального емоційного інтелекту у відповідності зі знаком результатів: 14 і більше - високий; 8-13 - середній; 7 і менш - низький.

Інтегративний рівень емоційного інтелекту з урахуванням домінуючого знака визначається за такими кількісними показниками: 70 і більше - високий; 40-69 - середній; 39 і менше - низький.

Размещено на Allbest.ru