Взаємозв’язок життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ

Різноманітна інформація, зібрана учнем, про різні аспекти трудової діяльності дозволяє підліткам і їхнім вихователям виявити, краще усвідомити особливості професії в тому чи іншому конкретному випадку. Природно, що вибір професії, виявлення її особливостей, відповідність внутрішньому бажанню -- досить складний і тривалий процес. При цьому типові помилки багато в чому можуть бути пов'язані з недостатнім рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності (якщо він спостерігається в підлітка) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дати об'єктивну характеристику власного ставлення. На цьому тлі бачення проблеми як би спрощується, а до варіантів можливих рішень ставляться поверхневі вимоги.

При побудові планів одержання професійного утворення необхідно орієнтувати підлітків на глибокий аналіз їхньої реальної ситуації, формувати в них реалістичні чекання у відношенні можливості задоволення найбільш важливих потреб молодої людини на різних етапах професійного становлення. Соціологи виявили, що в дівчат у цілому більш ідеалізоване, чим у юнаків, уявлення про сферу праці. Наступний життєвий досвід, зміна демографічного статусу помітно змінюють оцінки багатьох професій. Профілактика наступних розчарувань складається у формуванні правильних уявлень про професію на ранніх етапах вибору трудового шляху.

Зразкова схема вивчення обраної професії по аспектах:

1. Загальні зведення про професію:

- значення і поширення професії на ринку праці;

- перспективи розвитку професії, її соціально-суспільна значимість.

2. Характеристика процесу праці:

- сфера (область) діяльності;

- основні професійні обов'язки фахівця, робочі операції;

- робоча поза, засоби праці, пристосування, інструменти;

Розділ 3. Практичне дослідження самовизначення в старшому підлітковому віці

3.1 Проведення експериментального дослідження

Проблема професійного вибору у з іншими компонентами життєвого самовизначення недостатньо розроблена в спеціальній літературі і її детальна проробка дає можливість вийти на рішення дуже багатьох психологічних проблем особистості:

- На визначення значення професійного вибору для людини;

- На типологію зв'язку професійного вибору з життєвим самовизначенням;

- На проблему первинної соціалізації особистості.

До нашого часу в психології не сформульовано єдиного визначення терміну «самовизначення», кожен дослідник по-своєму визначає це поняття, у відповідності із вибраною ним парадигмою. Ще однією особливістю вивчення процесу самовизначення стало його розділення по сферам життєдіяльності чи по психічним процесам, без наступного процесу інтеграції в цілісне утворення. Тому ми вирішили побудувати наше дослідження , з одного боку, вносячи в нього елемент диференціації - розділивши самовизначення на життєве і професійне, вивчаючи його особливості в таких соціальних групах як студенти першого курсу ДВНЗ «КМТК» і учні 10- Б (біологічного) класу СЗШ№126 м. Києва. А з іншого боку, об'єднали отримані дані в цілісне новоутворення, яке відображає взаємозв'язок досліджуваних процесів.

Метою дослідження є особливості взаємозв'язку життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ.

Задача нашого дослідження полягає у вивченні ціннісних орієнтацій студентів першого курсу Київського механіко-технологічного коледжу, і школярів 10 класу СЗШ №126 м. Києва. У дослідження брали участь 30 студентів і 30 школярів.

Загальна вибірка досліджуваних становила 60 осіб . Це студенти ДВНЗ «КМТК» - 30 осіб

і учні 10-Б класу (біологічного) СЗШ №126 м. Києва. Серед яких 75% становлять дівчата і 25% - хлопці.

Розподіл досліджуваних за статтю.

Досліджувані студенти Київського механіко-технологічного коледжу, це студенти, які навчаються на таких спеціальностях: «Діловодство» - 20%, «Соціальна робота» - 43.3%, «Організація виробництва» -13.3% і «Зварювальне виробництво» - 23.4%. Всі студенти жителі сільської місцевості, на даний час проживають у гуртожитку. В цьому гуртожитку я працюю вихователем.

Своє дослідження я розпочала з того, що запропонувала написати студентам твір на тему: «Моє життя у 25 років» . Нажаль хлопці відмовилися оформити свої думки письмово. А от дівчата написали дуже цікаві твори. Всі вони мріють отримати освіту і не просто закінчити коледж, а продовжити навчання в університеті. Студентки впевнені, лише отримавши освіту зможуть претендувати на престижну і високо оплачувану роботу. А робота в свою чергу забезпечить їх матеріально . Матеріальне забезпечення це - наявність житла, автомобіля. Діти мріють мати власний бізнес, свою хоч і не велику фірму. Потім кожна дівчина, як і кожна жінка мріє про щасливу і дружну сім'ю, коханого чоловіка , люблячих дітей і батьків здорових та щасливих, які житимуть поруч . Коледж в якому вчаться дівчата технічний, але переважна більшість із них мріють присвятити своє життя творчості. Наприклад Інна Бурдюк мріє мати власний салон краси, Яна Черкас - фото студію, Таня Ліуш хоче бути співачкою. А Марина Антошина - поетом. Ось її мрії у віршах:

Как быстро летят года

За ними и не успеешь

Как трудно осознавать иногда

Что ты так быстро взрослеешь

Тут вдруг оглянешься тебе 25

И думаешь, что ж я добился

И неужели настолько я слаб

Или где то может быть оступился

Я уверена, что в жизни реально

В 25 достичь высоты

Самые крепкие и самые надежные

Построить себе мосты

Иногда задумаешься

Чего в 25 хочу я

Подумаешь и улыбнешься

Что главное - это семья

Когда у тебя есть поддержка

Когда есть ради кого-то жить

Ведь это так очень важно

Кого-то по жизни любить

Ціннісні орієнтації наших досліджуваних ми вивчали за допомогою методики М. Рокича (див.Додаток І), заснованому на прямому ранжуванні списку цінностей двох класів: цінності-цілі (термінальні) і цінності-засоби (інструментальні). Термінальні цінності визначають сенс життя людини, вказують, що для неї особливо важливо, значимо, цінно; а інструментальні цінності відображають засоби, що обираються для досягнення цілей життя, для реалізації сенсу життя. В якості інструментальних цінностей найчастіше виступають якості особистості, що забезпечують особистісний ріст людини.

Результати дослідження «Ціннісні орієнтації за методикою Рокича студентів КМТК» наведені в табл.1.

Табл.1. Ціннісні орієнтації за методикою Рокича студентів КМТК

№ п/п	Термінальні цінності	К-сть осіб	%	№ п/п	Інструментальні цінності	К-сть осіб	%
1	Здоров'я	20	66,7	1	Вихованість	6	20
2	Щасливе сімейне життя	3	10	2	Акуратність	4	13,3
3	Життєва мудрість	2	6,7	3	Чесність	4	13,3
4	Розвиток	1	3,3	4	Незалежність	3	10
5	Наявність друзів	1	3,3	5	Життєрадісність	3	10
6	Творчість	1	3,3	6	Освіченість	2	6,7
7	Розваги	1	3,3	7	Самоконтроль	2	6,7
8	Матеріальне забезпечення	1	3,3	8	Чуйність	1	3,3
				9	Раціоналізм	1	3,3
				10	Високі запити	1	3,3
				11	Ефективність у справах	1	3,3
				12	Сміливість	1	3,3
				13	Тверда воля	1	3,3

Одержані результати свідчать про те, що переважна більшість досліджуваних студентів- 66,7% і 23,3 % школярів - найважливішою цінністю вважають власне здоров'я. Такий результат є підтвердженням того, що досліджувані переймаються станом свого фізичного і психічного здоров'я, схильні вбачати реалізацію всіх інших цінностей крізь призму цінності власного здоров'я. Найбільшою цінністю 10 % досліджуваних студентів і 20 % школярів назвали щасливе сімейне життя. Як вже зазначалося, особливе місце в період юності посідає прагнення створити власну сім'ю. Тому цілком зрозумілою є переорієнтація молоді на цінності сім'ї. Також до найвагоміших цінностей досліджувані студенти і школярі віднесли життєву мудрість (6,7 %), що підкріплюється сформованим у цей віковий період відчуттям дорослості. Центральним новоутворенням юності, як уже зазначалося, стає самовизначення, яке теж передбачає активну позицію молодої людини у прийнятті відповідальних рішень. Учні ж віддали перевагу любові і матеріальному забезпеченню по13,3 %, та наявності вірних друзів 10 %, цікавої роботи 6,7%.

Серед опитаних студентів та школярів по 3,3 % віддали перевагу особистісному розвитку.

Частина студентів цінністю назвали наявність друзів, творчість ,розваги, матеріальне забезпечення - 3,3%.

Учні виділили ще таку цінність як краса природи і мистецтва (3,3%).У студентів вона відсутня. Результати дослідження «Ціннісні орієнтації за методикою Рокича учнів наведені в табл. 2

Табл. 2. Ціннісні орієнтації за методикою Рокича учнів СЗШ №126

п/п	Термінальні цінності	К-сть осіб	%	№ п/п	Інструментальні цінності	К-сть осіб	%
1	Здоров'я	7	23,3	1	Акуратність	5	16,7
2	Щасливе сімейне життя	6	20	2	Чесність	4	13,3
3	Любов	4	13,3	3	Незалежність	4	13,3
4	Матеріальне забезпечення	4	13,3	4	Освіченість	3	10
5	Наявність друзів	3	10	5	Життєрадісність	3	10
6	Цікава робота	2	6,7	6	Самоконтроль	3	10
7	Життєва мудрість	2	6,7	7	Сміливість	3	10
8	Розвиток	1	3,3	8	Високі запити	3	10
9	Краса природи і мистецтва	1	3,3	9	Вихованість	1	3,3
				10	Чуйність	1	3,3

Серед інструментальних цінностей, 20 % студентів найбільшою цінністю назвали вихованість. Це, у свою чергу, дає підстави вважати, що багато студентів, які брали участь у дослідженні, вважають вихованість однією з найважливіших рис особистості, і прагнуть сформувати її у своєму характері. А учні віддали перевагу акуратності 16,7%. Високий показник цієї цінності корелює з високим показником іншої цінності чесності і акуратності, якій надали перевагу по 13,3 % студентів. Школярі поставили на друге місце чесність і незалежність по 13,3%.

Незалежність та життєрадісність підтримали по 10% опитуваних студентів. А самоконтроль та освіченість по 6.7%. У молодіжному середовищі спостерігається культ прагнення до нових знань, а це, безумовно, є позитивною тенденцією.

По 10 % у школярів отримали такі цінності як освіченість, високі запити, життєрадісність, самоконтроль та смілість.

А у студентів найменший відсоток отримали чуйність, раціоналізм, високі запити, ефективність у справах, сміливість і тверда воля по 3,3%. Як в учнів - чуйність і вихованість по 3,3%.

Підсумовуючи результати дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді та школярів за методикою М. Рокича, слід зазначити, що в цілому цінності сучасної молоді обумовлені психологічними віковими особливостями і мають суб'єктивний характер, а отже представляють реальну картину потреб молодої людини і тих особистісних рис, за допомогою яких вона може їх досягти. Разом тим, прагнення особистості до реалізації цих потреб перебуває в єдності з потребою у реалізації своєї індивідуальності.

3.2 Методика «Диференційно-діагностичний опитувальник» Е.А. Климова (ДДО) Див. додаток 2

Цю методику ми використовували для відбору на різні типи професій у відповідності із класифікацій типів професій за Климовим. Досліджуваним студентам і школярам пропонувалися 20 пар видів діяльності. Із кожної пари необхідно було вибрати лише 1 вид, і у відповідній клітинці листа відповідей поставити знак «+».

Методика проводилась із невеликими групами студентів по 3-5 осіб, а школярі брали участь у дослідженні цілим класом. Результати дослідження типу професій за методикою Климова наведені у табл. 3-7.

Табл.3. Методика «Климова» студентів КМТК

№ п/п	Ім'я досліджуваного	Тип професії
	Яна Ч.	Людина-людина
	Юля М.	Людина-знак
	Іра С.	Людина-знак
	Таня Н.	Людина-людина
	Аня К.	Людина-художній образ
	Олена Н.	Не визначилась
	Олексій О.	Людина-техніка
	Володя Л.	Людина-природа
	Наталія Н.	Людина-людина
	Таня К.	Людина-людина
	Саша С.	Не визначився
	Андрій М.	Людина-техніка
	Антон М.	Людина-природа
	Саша В.	Людина-техніка
	Аліна Б.	Людина-людина
	Яна Х.	Не визначилась
	Оксана Б.	Людина-знак
	Світлана Я.	Людина-людина
	Аня М.	Людина-людина
	Віта Д.	Людина-техніка
	Марина О.	Людина-людина
	Іра С.	Людина-людина
	Женя М.	Людина-знак
	Аня Г.	Людина-людина
	Світлана Г.	Людина-художній образ
	Тарас П.	Людина-художній образ
	Таня Л.	Людина-знак
	Яна Т.	Людина-людина
	Катя О.	Людина-людина
	Юля К.	Людина-людина

Табл.4

№п/п	Тип професії	К-сть досліджуваних студентів	%
	Людина-людина	10	33,3
	Людина-знак	5	16,7
	Людина-техніка	7	23,3
	Людина-художній образ	4	13,3
	Людина-природа	4	13,3

Табл.5 Методика «Климова» учнів СЗШ №126

№ п/п	Ім'я досліджуваного	Тип професії
	Божок Роман	Людина-техніка
	Вовк Тетяна	Людина-людина
	Глушко Іван	Людина-техніка
	Грицай Артем	Людина-людина
	Дибань Максим	Людина-природа
	Квасник Юрій	Людина-техніка
	Колочко Анна	Людина-художній образ
	Крутюк Марія	Людина-природа
	Макуха Ольга	Людина-людина
	Нечипоренко Дарина	Людина-людина
	Олексюк Владислав	Людина-техніка
	Петрова Марія	Людина-природа
	Реверчук Олена	Людина-людина
	Соловенюк Вероніка	Людина-людина
	Танасюк Олександр	Людина-техніка
	Тогунова Олександра	Людина-знак
	Швець Дмитро	Людина-техніка
	Хоменко Сергій	Людина-людина
	Юдіна Олена	Людина-знак
	Яценко Людмила	Людина-людина
	Рябчун Наталія	Людина-знак
	Кучинська Христина	Людина-людина
	Неживлюк Ярослава	Людина-природа
	Дібірова Айша	Людина-художній образ
	Ільницька Марина	Людина-художній образ
	Кривошей Марія	Людина-техніка
	Старіченко Марина	Людина-художній образ
	Дудка Олена	Людина-знак
	Ремпович Олена	Людина-людина
	Яловчук Анастасія	Людина-знак

Табл.6

№п/п	Тип професії	К-сть досліджуваних учнів	%
	Людина-людина	13	43,3
	Людина-знак	5	16,7
	Людина-техніка	4	13,3
	Людина-художній образ	3	10
	Людина-природа	2	6,7
	Не визначились	3	10

Табл.7 Співвідношення між вибором типу професій учнів та студентів

№п/п	Тип професії	К-сть досліджуваних учнів	%	К-сть досліджуваних студентів	%
	Людина-людина	10	33,3	13	43,3
	Людина-знак	5	16,7	5	16,7
	Людина-техніка	7	23,3	4	13,3
	Людина-художній образ	4	13,3	3	10
	Людина-природа	4	13,3	2	6,7
	Не визначились	0		3	10

За розподілом переважень вибору професій, за допомогою диференційно-діагностичного опитувальника інтересів Климова між досліджуваними учнями та студентами вірогідних різниць не відмічено. У цілому, досліджувані старші підлітки обирали, без наявних переваг, різні види професій. Ця тенденція зберігалась у школярів і студентів. Досліджувані надавали перевагу типу «людина-людина»: учні 33,3%, а студенти 43,3% опитуваних, та професіям типу «людина-знак»: учні і студенти по 16,7%. На третьому місці професії типу «людина-техніка»: учні 23,3%, студенти 13,3%. Учні найменшу перевагу віддали професіям типу «людина-художній образ» та «людина-природа» по 13,3%. Студенти ж типу «людина-художній образ» віддали 10%, а «людина-природа» - 6,7%. Отже, між досліджуваними суттєвої різниці не спостерігається.

3.3 Методика «Карта інтересів»

Ця методика використовується з метою профорієнтації. Досліджуваним давалась така інструкція : «У вас є можливість продовжити навчання чи поступити на цікаву роботу. Для того , щоб допомогти вам обрати професію, пропонуємо набір питань. Подумайте, перед тим, як відповідати на кожне питання. Намагайтеся дати якомога більш точну відповідь. Якщо ви часто переконувалися, що дуже любите, чи вам дуже подобається те, про що ми запитуємо, то в листі відповідей поставте знак «+». Див. додаток 3. Результати дослідження за методикою «Карта інтересів» наведені в табл. 8-10

Табл.8. Методика «Карта інтересів» студентів КМТК

№ п/п	Ім'я досліджуваного	Вид діяльності
	Яна Ч.	Педагогіка
	Юля М.	Журналістика
	Іра С.	Історія
	Таня Н.	Медицина
	Аня К.	Мистецтво
	Олена Н.	Не визначилась
	Олексій О.	Електротехніка
	Володя Л.	Лісове господарство
	Наталія Н.	Соціальна робота
	Таня К.	Педагогіка
	Саша С.	Не визначився
	Андрій М.	Електротехніка
	Антон М.	Лісове господарство
	Саша В.	Електротехніка
	Аліна Б.	Право
	Яна Х.	Не визначилась
	Оксана Б.	Історія
	Світлана Я.	Сфера обслуговування
	Аня М.	Педагогіка
	Віта Д.	Легка промисловість
	Марина О.	Сфера обслуговування
	Іра С.	Сфера обслуговування
	Женя М.	Журналістика
	Аня Г.	Педагогіка
	Світлана Г.	Мистецтво
	Тарас П.	Мистецтво
	Таня Л.	Філологія
	Яна Т.	Право
	Катя О.	Право
	Юля К.	Педагогіка

Табл.9 Методика «Карта інтересів» учнів СЗШ №126

№ п/п	Ім'я досліджуваного	Вид діяльності
	Божок Роман	Робочі спеціальності
	Вовк Тетяна	Мистецтво
	Глушко Іван	Електротехніка
	Грицай Артем	Право
	Дибань Максим	Біологія
	Квасник Юрій	Електротехніка
	Колочко Анна	Мистецтво
	Крутюк Марія	Біологія
	Макуха Ольга	Медицина
	Нечипоренко Дарина	Медицина
	Олексюк Владислав	Робочі спеціальності
	Петрова Марія	Біологія
	Реверчук Олена	Сфера обслуговування
	Соловенюк Вероніка	Сфера обслуговування
	Танасюк Олександр	Електротехніка
	Тогунова Олександра	Філологія
	Швець Дмитро	Будівництво
	Хоменко Сергій	Право
	Юдіна Олена	Сфера обслуговування
	Яценко Людмила	Транспорт
	Рябчун Наталія	Сфера обслуговування
	Кучинська Христина	Медицина
	Неживлюк Ярослава	Біологія
	Дібірова Айша	Мистецтво
	Ільницька Марина	Мистецтво
	Кривошей Марія	Сфера обслуговування
	Старіченко Марина	Мистецтво
	Дудка Олена	Філологія
	Ремпович Олена	Не визначилась
	Яловчук Анастасія	Не визначилась

Табл. 10 Співвідношення інтересів студентів та учнів

Вид діяльності	К-сть студе-нтів	%	Вид діяльності	К-сть учнів	%
педагогіка	5	16,7	мистецтво	5	16,7
мистецтво	3	10	Сфера обслуговування	5	16,7
Електротехніка	3	10	біологія	4	13,3
право	3	10	електротехніка	3	10
Сфера обслуговування	3	10	медицина	3	10
Не визначились	3	10	Робочі спеціальності	2	6,7
журналістика	2	6,7	право	2	6,7
історія	2	6,7	філологія	2	6,7
Лісове господарство	2	6,7	Не визначились	2	6,7
Медицина	1	3,3	будівництво	1	3,3
Соц. робота	1	3,3	транспорт	1	3,3
Легка промисловість	1	3,3
філологія	1	3,3

Істотна відмінність між досліджуваними виявилася саме у методиці «Карта інтересів». У дослідженні приймали участь студенти коледжу переважна більшість із них це дівчата з групи: «Соціальна робота» -43,3%, тому на першому місці виявився саме інтерес до педагогіки, на другому місці інтерес до мистецтва 10%. На третьому місці інтерес до електро техніки- 10%. Бо у дослідженні приймали участь хлопці, які опановують спеціальність: «Зварювальне виробництво».

У учнів біологічного класу 126 школи міста Києва на першому місці виявився інтерес до мистецтва-16,7% і до такої галузі, як сфера обслуговування -16,7%, а також на третьому місці інтерес до біології. І це не випадково, адже діти вчаться в біологічному класі і більшість із них бажають присвятити своє життя біології.

Висновки

Результати виявлені у процесі дослідження дозволили зробити висновки, що у студентів і старшокласників уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно можуть бути і коливання. Це спостерігається у тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, є конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професій і реальними перспективами ( учень бажає навчатися у вузі, а успішність низька) . На вибір професії впливають і думки інших людей : інтереси, батьки, товариші. Старших підлітків завжди хвилює проблема вибору і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з дорослими, які їх оточують. Тому головне завдання в цей час - сформувати у старших підлітків ефективне рішення, яке вплине на вибір професії та буде враховувати як індивідуальні так і суспільні потреби. Бо саме в цей час молоді необхідно поставити довгострокові цілі в особистому і професійному житті і твердо іти до них. Адже життєве самовизначення - це заняття стабільної життєвої позиції у всіх сферах життєдіяльності.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славська К.А. Життєві перспективи особистості // Психологія і образ науки. -М, 1987.

2. Арестова О.Н. Мотивація і перспективне цілепокладання в розумової діяльності // Вісник МГУ. Сер. 14. Психологія. 1999. № 3. С. 16-24.

3. Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі. - М.: Просвіта, 1985. - 344 с.

4. Божович Л.І. Психологічні особливості особистості старшокласника// Комсомол в школі. - М., 1972. - 64 с.

5. Бродский М.М. Возрастная психология. - К., 1999.

6. Вікова та педагогічна психологія: навч. Посіб. /О.В. Скрипченко., Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

7. Войтко В.І. «Психологічний словник» К. Вища школа, 1982. - 214 ст.

8. Волков Ю.Г., Добреньков В.І., Кадар Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Соціологія молоді. Ростов н / Д., 2001.

9. Головаха Є.І. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді. Київ, 1988.

10. Дьяченко М.И., Кандибович Л.А. Психологія вищої школи. - Мінськ: Вид-во БГУ, 1981. - 462 с.

11. Захарова А.В. Психологічне навчання старшокласників. - М., 1976.- с.127

12. Здравомислов А.Г. Потреби. Інтереси. Цінності. М., 1996.

13. Е. Еріксон "Ідентичність: юність і криза". М., 1996.Кан-Калик В.А. Учителеві про педагогічне спілкування. - М., 1987. - 242 с.

14. Кле М. Психология подростка. - М., 1991.

15. Климов Е.А Психология профессионального самоопределения. - М, 2004

16. Климов Е.А. Психологія професійного самовизначення. Ростов н / Д., 1996. С. 39

17. Климов Е.А. Шлях до професії. - Л., 1974. - 190 с.

18. Кон И.С. Психологія ранньої юності. М.: Освіта, 1989. - 335 с.

19. Костюк Г.С. Роль професійного самовизначення в формуванні особистості // Проф. орієнтація учнів/ Упор. З.С. Нечипорук. - Київ, 1971. - с.17-26

20. Краковский А.П. О подростках. - М., 1970.

21. Крягжде С.П. Психологія формування професійних інтересів. - Вільнюс, 1981. - 195 с.

22. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. - М., 1996.

23. Кулюткін Ю.М. Рушійні сили вчинків і поведінки особистості // Вечірня середня школа. 1991. № 2. С. 37-40.

24. Культура життя особистості: Проблеми теорії та методології соціально-психологічного дослідження. Київ, 1988. С. 81.

25. Левин К. Динамическая психология: Избранные труды / Под общ. ред. Д.А. Леонтьева и Е.Ю. Патяевой; [сост., пер. с нем. и англ. яз. и науч. ред. Д.А. Деонтьева, Е.Ю. Патяевой]. -- М.: Смысл, 2001.Леонтьєв Д.А., Шелобанова Е.В. Професійне самовизначення як побудова образів можливого майбутнього // Питання психології. 2001. № 1. С. 57-65.

26. Лисовский В.Т., Дмитрієв А.В. Особистість студента. Л.: Изд-Волга, 1974.

27. Молодь: орієнтації і життєві шляхи / Под ред. М.Х. Тітма. Рига, 1988. С. 13.

28. Нові дослідження у психології та возрастній фізіології. - М., „Педагогіка", 1990. - 146 с.

29. Основи педагогіки і психології вищої школи/Під ред. А.В. Петровского. - М., 1986. - 422 с.

30. Павлютенков Е.М. Профорієнтація учнів. - К., 1983. - 152 с.

31. Педагогічна і вікова психологія. - М., 1988. - 442с

32. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: НПО "МОДЭК". -1996.

33. Психологія професійної підготовки. СПБ, 1993. - 324 с.

34. Психологія.: Респб. наук.-метод. зб./ Ред.кол.: Л.М. Проколієнко та ін. - Київ, „Радянська школа", Вип. 28. - 1987. - 120 с.

35. Психологія.: Респб. наук.-метод. зб./ Ред.кол.: Л.М. Проколієнко та ін. - Київ, „Радянська школа", Вип. 35. - 1990. - 119 с.

36. Раковська О.А. Соціальні орієнтири молоді: тенденції, проблеми, перспективи. М: Наука, 1993.

37. Решетова З.А. Психологічні основи професійного навчання. - МГУ, 1985.- 264 с.

38. Самоукіна Н.В. Активне професійне орієнтування школярів., М., 1988. - 33 с.

39. Сафін В.Ф. Психологія самовизначення особистості. Свердловськ, 1986. С.23.

40. Сунгатулліна Г.А. Ціннісні орієнтації і мотиваційна сфера підлітків і молоді, що набувають досвід соціально-значущої діяльності / / Вісник МГУ. Серія 18. Соціологія і політологія. С. 158-163.

41. Сучасні психолого-педагогічні проблеми вищої школи. - Л.: Вид-во БРЕШУ, 1985. - 143 с.

42. Тітма М.Х. Формування життєвих орієнтації учнівської молоді / /

43. Франкл В. Людина в пошуках сенсу: Переклад з англійської. М, 1990.

44. Фромм Е. Людина для себе. Мінськ, 2003.

45. Черіева Е.Г. Специфіка ціннісних орієнтацій сучасної молоді, яка навчається малих міст Центрально-Європейського регіону Росії / / Соціологія освіти. Дайджест російської та зарубіжної преси. 2004. № 6. С. 63-65.

46. Чистякова С.Н. Основи профорієнтації школярів. - М., 1983. - 112 с.

47. Шадриков УД. Проблема системогенеза в професійній діяльності. - М., 1982. - 234 с.

48. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К., 1983. - 112 с.

49. Ящишин О.О., Карпіловська С.Я. Профорієнтаційна робота в 5-6 кл.// Рад. Шк.. - 1986. - №5., с.60-66

50. Щербатюк Б.А. Методика дослідження особливостей самовизначення особистості. // Практ. психологія та соц. робота. - 2007. - № 1. - С. 18-21.

Додатки

Додаток 1 «Методика Рокича»

Досліджуваному пред'являють 2 списки цінностей. Досліджуваний привласнює кожній цінності ранговий номер. На початку пред'являється набір термінальних, а потім - набір інструментальних цінностей.

У списку Рокича термінальних цінностей 18:

1. Активне діяльне життя;

2. Життєва мудрість;

3. Здоров'я;

4. Цікава робота;

5. Краса природи і мистецтва;

6. Любов;

7. Матеріально-забезпечене життя;

8. Наявність гарних і вірних друзів;

9. Суспільне визнання;

10. Пізнання;

11. Продуктивне життя;

12. Розвиток;

13. Розваги;

14. Свобода;

15. Щасливе сімейне життя;

16. Творчість;

17. Щастя інших;

18. Впевненість в собі.

Інструментальних цінностей теж 18:

1. Акуратність;

2. Вихованість;

3. Високі запити;

4. Життєрадісність;

5. Ретельність;

6. Незалежність;

7. Непримиренність;

8. Освіченість;

9. Відповідальність

10. Раціоналізм;

11. Самоконтроль;

12. Сміливість у відстоюванні власної думки своїх поглядів;

13. Тверда воля;

14. Терпимість до поглядів і думок інших;

15. Широта поглядів;

16. Чесність;

17. Ефективність у справах;

18. Чуйність.

Досліджуваним давалася інструкція: «Вивчіть цінності і спочатку виділіть ту, котра для вас найбільш значуща, позначте її цифрою «1». Потім вберіть другу по значущості цінність, позначте її цифрою «2» і т.д. Найменш важлива залишиться останньою і займе 18 місце. Працюйте не поспішаючи, вдумливо. Якщо в процесі роботи ви зміните свою думку можете виправляти свої відповіді».

Достоїнствами методики є універсальність, зручність і економічність у проведенні обстеження і обробки результатів. При аналізі ієрархії цінностей нами зверталась увага на те, які цінності були поставлені на перше місце. В важності від того які конкретні цінності входять в ієрархію ціннісних орієнтацій особистості дає можливість з'ясувати на які цілі життя спрямована діяльність досліджуваного і яким засобом для досягнення цих цілей він надає перевагу.

Додаток 2

Методика «Диференційно-діагностичний опитувальник» Е.А. Клімова (ДДО)

Цю методику ми використовували для відбору на різні типи професій у відповідності із класифікацій типів професій за Климовим. Досліджуваним студентам і школярам пропонувалися 20 пар видів діяльності. Із кожної пари необхідно було вибрати лише 1 вид, і у відповідній клітинці листа відповідей поставити знак «+».

Текст опросника

1а. Ухаживать за животными. или	1б. Обслуживать машины, приборы (следить, регулировать).
2а. Помогать больным. или	2б. Составлять таблицы, схемы, программы для вычислительных машин.
3а. Следить за качеством книжных иллюстраций, плакатов, художественных открыток, грампластинок. или	3б. Следить за состоянием, развитием растений.
4а. Обрабатывать материалы (дерево, ткань, металл, пластмассу и т.п.). или	4б. Доводить товары до потребителя, рекламировать, продавать.
5а. Обсуждать научно-популярные книги, статьи. или	5б. Обсуждать художественные книги (или пьесы, концерты).
6а. Выращивать молодняк (животных какой-либо породы).или	6б. Тренировать товарищей (или младших) для выполнения и закрепления каких-либо навыков (трудовых, учебных, спортивных).
7а. Копировать рисунки, изображения (или настраивать музыкальные инструменты). или	7б. Управлять какой-либо машиной (грузовым, подъемным или транспортным средством) - подъемным краном, трактором, тепловозом и др.
8а. Сообщать, разъяснять людям нужные им сведения (в справочном бюро, на экскурсии и т.д.). или	8б. Оформлять выставки, витрины (или участвовать в подготовке пьес, концертов).
9а. Ремонтировать вещи, изделия (одежду, технику), жилище. или	9б. Искать и исправлять ошибки в текстах, таблицах, рисунках.
10а. Лечить животных. или	10б. Выполнять вычисления, расчеты.
11а. Выводить новые сорта растений. или	11б. Конструировать, проектировать новые виды промышленных изделий (машины, одежду, дома, продукты питания и т. п.).
12а. Разбирать споры, ссоры между людьми, убеждать, разъяснять, наказывать, поощрять. или	12б. Разбираться в чертежах, схемах, таблицах (проверять, уточнять, приводить в порядок).
13а. Наблюдать, изучать работу кружков художественной самодеятельности. или	13б. Наблюдать, изучать жизнь микробов.
14а. Обслуживать, налаживать медицинские приборы, аппараты. или	14б. Оказывать людям медицинскую помощь при ранениях, ушибах, ожогах и т.п.
15а. Художественно описывать, изображать события (наблюдаемые и представляемые). или	15б. Составлять точные описания-отчеты о наблюдаемых явлениях, событиях, измеряемых объектах и др.
16а. Делать лабораторные анализы в больнице. или	16б. Принимать, осматривать больных, беседовать с ними, назначать лечение.
17а. Красить или расписывать стены помещений, поверхность изделий. или	176. Осуществлять монтаж или сборку машин, приборов.
18а. Организовывать культпоходы сверстников или младших в театры, музеи, экскурсии, туристические походы и т.п. или	18б. Играть на сцене, принимать участие в концертах.
19а. Изготовлять по чертежам детали, изделия (машины, одежду), строить здания. или	19б. Заниматься черчением, копировать чертежи, карты.
20а. Вести борьбу с болезнями растений, с вредителями леса, сада. или	20б. Работать на клавишных машинах (пишущей машинке, телетайпе, наборной машине и др.).

Досліджуваним давалася така інструкція : «Уявимо, що після відповідного навчання ви можете виконувати будь яку роботу, але якби вам довелося вибирати тільки із двох можливостей, то чому б ви тоді надали перевагу?». По листу відповідей підраховувалася к-сть знаків: «+» в кожному стовпчику. Кожен із стовпчиків відповідав певному типу професії. Досліджуваним рекомендувалося вибрати той тип професії, який отримав найбільшу к-сть знаків «+»

Назви типів професій по стовпчиках за Е.А. Климовим:

Предмет праці	Живі організми, біо- і мікробіологічні процеси	Технічні системи, енергія, штучні і неживі природні матеріали	Люди, колективи, групи, соціальні процеси	Умовні знаки, цифри, коди, природні чи штучні мови (формули)	Художні образи, їх властивості, елементи
Умовна назва типу професії	«Людина і природа»	«Людина і техніка»	«Людина і людина»	«Людина і знакова система»	«Людина і художній образ»
Професійно-технічна освіта	Садівник, тваринник	Слюсар, машиніст, апаратник	Продавець, перукар	Набірник, кресляр, оператор ЕОМ	Гравер, ліпник
Середня спеціальна освіта	Технік-лісовод, зоотехнік	Технік-технолог, будівельник	Медсестра, вихователь	Інспектор-фінансист, економіст-плановик	Декоратор-оформлювач, скульптор-виконавець
Вища освіта	Зооінже-нер, агроном, ветлікар	Інженер-технолог, інженер- електрик	Учитель, інженер-організатор	Інженер- економіст, редактор	Художник-конструктор, дизайнер

Ключ к тесту

Типы профессий	Номера вопросов
Человек-природа	1а, 3б, 6а, 10а, 11а, 13б, 16а, 20а
Человек-техника	1б, 4а, 7б, 9а, 11б, 14а, 17б, 19а
Человек-человек	2а, 4б, 6б, 8а, 12а, 14б, 16б, 18а
Человек-знаковая система	2б, 5а, 9б, 10б, 12б,15а, 19б, 20б
Человек-художественный образ	3а, 5б, 7а, 8б, 13а, 15б, 17а, 18б

Час дослідження не обмежувався. Хоча досліджуваних попереджували ,що над питаннями не потрібно довго думати.

Додаток 3

Методика «Карта інтересів»

Ця методика використовується з метою профорієнтації. Досліджуваним давалась така інструкція : «У вас є можливість продовжити навчання чи поступити на цікаву роботу. Для того , щоб допомогти вам обрати професію, пропонуємо набір питань. Подумайте, перед тим, як відповідати на кожне питання. Намагайтеся дати якомога більш точну відповідь. Якщо ви часто переконувалися, що дуже любите, чи вам дуже подобається те, про що ми запитуємо, то в листі відповідей поставте знак «+». Текст методики.

Вопросы: ЛЮБИТЕ ЛИ ВЫ, ХОТЕЛИ БЫ ВЫ, НРАВИТСЯ ЛИ ВАМ?

1. Уроки по физике.
2. Уроки по математике.
3. Уроки по химии.
4. Читать книги или статьи по астрономии.
5. Читать об опытах и животных.
6. Читать о жизни и работе врачей.
7. Читать о сельском хозяйстве, о растениях и животных.
8. Читать о лесе.
9. Читать произведения классиков мировой литературы.
10. Читать газеты, журналы, слушать радио, смотреть телевизор.
11. Уроки истории.
12. Посещать театры, музеи, художественные выставки.
13. Читать литературу о геологических экспедициях.
14. Читать о различных странах, их экономике, государственном устройстве.
15. Организовывать товарищей на выполнение общественной работы и руководить ими.
16. Читать о работе милиции.
17. Читать о моряках, летчиках.
18. Читать о работе воспитателя.
19. Знакомиться с устройством и работой станков.
20. Готовить обеды.
21. Читать о строителях.
22. Заботиться о красоте помещения, в котором Вы учитесь, живете, работаете.
23. Читать о достижениях техники (например, журналы "Техника молодежи", "Юный техник" и т.д.).
24. Знакомиться с устройством бытовых электро- и радиоприборов.
25. Читать научно-популярную литературу об открытиях и физике.
2б. Читать научно-популярную литературу о математике.
27. Узнавать о новых достижениях в области химии (из журналов, радио- и телепередач и т.д.).
28. Смотреть телепередачи о космонавтах.
29. Изучать биологию.
30. Интересоваться причинами и событиями лечения болезней.
31. Изучать ботанику.
32. Проводить время в лесу.
33. Читать литературно-критические статьи.
34. Активно участвовать в общественной жизни.
35. Читать книги об исторических событиях.
36. Слушать симфоническую музыку.
37. Узнавать об открытиях новых месторождений полезных ископаемых.
38. Узнавать о географических открытиях.
39. Обсуждать текущие дела и события.
40. Устанавливать дисциплину среди сверстников или младших.
41. Путешествовать по стране.
42. Давать объяснения товарищам, как решить трудную задачу, правильно написать предложение и др.
43. Знакомиться с различными инструментами.
44. Уроки домоводства.
45. Узнавать о новых достижениях в области строительства.
46. Посещать фабрики.
47. Знакомиться с устройством механизмов, машин.
48. Читать статьи в научно-популярных журналах о достижениях в области радиотехники.
49. Разбираться в теории физических явлений.
50. Решать сложные математические задачи.
51. Ставить опыты по химии, следить за ходом химических реакций.
52. Наблюдать за небесными светилами.
53. Вести наблюдения за растениями.
54. Делать перевязки, оказывать первую помощь при ушибах и т. д.
55. Выращивать животных и ухаживать за ними.
56. Собирать гербарий.
57. Писать рассказы и стихи.
58. Наблюдать за поведением и жизнью людей.
59. Принимать участие в работе исторического кружка, разыскивать материалы, свидетельствующие о событиях прошлого.
60. Декламировать, петь в хоре, выступать на сцене.
61. Собирать минералы, интересоваться их происхождением.
62. Изучать природу родного края.
63. Организовывать общественные мероприятия в школе.
64. Обращать особое внимание на поведение людей.
б5. Посещать кружок автолюбителей, обслуживать автомобиль.
66. Проводить время с маленькими детьми (читать им книги, что-нибудь рассказывать, помогать чем-либо).
67. Изготавливать различные детали и предметы.
68. Организовывать питание во время походов.
69. Бывать на стройках.
70. Шить одежду.
71, Собирать и ремонтировать механизмы велосипедов, швейных машин, часов и т. п.
72. Ремонтировать бытовые электро- и радиоприборы.
73. Заниматься в физическом кружке.
74. Заниматься в математическом кружке.
75. Готовить растворы, взвешивать реактивы.
76. Посещать планетарий.
77. Посещать кружок биологии.
78. Наблюдать за больными, оказывать им помощь.
79. Наблюдать за природой и вести записи наблюдений.
80. Сажать деревья и ухаживать за ними.
81. Работать со словарем и литературными источниками, библиографическими справочниками.
82. Быстро переключаться с одной работы на другую.
83. Выступать с докладами на исторические темы.
84. Играть на музыкальных инструментах, рисовать или резать по дереву.
85. Составлять описания минералов.
86. Участвовать в географических экспедициях.
87. Выступать с сообщениями о международном положении.
88. Помогать работникам милиции.
89. Посещать кружок юных моряков.
90. Выполнять работу воспитателя.
91. Уроки труда.
92. Давать советы знакомым при покупке одежды.
93. Наблюдать за работай строителя.
94. Знакомится со швейным производством.
95. Делать модели самолетом, планеров, кораблей.
96. Собирать радиоприемники и электроприборы.
97. Участвовать в олимпиадах по физике.
98. Участвовать в математических олимпиадах.
99. Решать задачи по химии.
100. Участвовать в работе астрономического кружка.
101. Проводить опыты на животных.
102. Изучать функции организма человека и причины возникновения болезней.
103. Проводить опытную работу с целью выращивания новых сельскохозяйственных культур.
104. Быть членом общества охраны природы.
105. Участвовать в диспутах, читательских конференциях.
106. Анализировать явления и события жизни.
107. Интересоваться прошлым нашей страны.
108. Проявлять интерес к теории и истории развития искусства.
109. Совершать длительные и трудные походы, во время которых приходится напряжённо работать по заданной программе.
110. Составлять географические карты и собирать другие географические материалы.
111. Изучать политический строй различных стран.
112. Работа юриста.
113. Посещать кружок юных космонавтов.
114. Работа учителя.
115. Бывать на заводах.
116. Оказывать людям различные услуги.
117. Принимать участие в строительных работах.
118. Знакомиться с изготовлением промышленных товаров.
119. Разбираться в технических чертежах и схемах.
120. Пользоваться точными измерительными приборами и производить расчёты по полученным данным.
121. Проводить опыты по физике.
122. Выполнять работы, требующие знания математических правил и формул.
123. Ассистировать преподавателю при проведении опытов по химии.
124. Собирать сведения о других планетах.
125. Читать о деятельности известных биологов.
126. Быть активным членом санитарных дружин.
127. Выполнять работу по уходу за сельскохозяйственными машинами и орудиями труда.
128. Знакомиться с ведением лесного хозяйства.
129. Изучать происхождение слов и отдельных словосочетаний.
130. Вести дневник, писать заметки в школьную и городскую газеты.
131. Изучать историческое прошлое других стран.
132. Неоднократно смотреть в театре одну и ту же пьесу.
133. Читать о жизни и деятельности известных геологов.
134. Изучать географию нашей планеты.
135. Изучать биографии выдающихся политических деятелей.
136. Правильно оценивать поступок друга, знакомого, литературного героя и т.д.
137. Читать книги о средствах передвижения.
138. Обучать и воспитывать детей.
139. Наблюдать за действиями квалифицированного рабочего.
140. Постоянно общаться со многими людьми.
141. Проектировать строительные объекты.
142. Посещать выставки легкой промышленности.
143. Выполнять чертежи, проектировать машины.
144. Разбираться в радиосхемах.

Ключ к тесту

Профессии	Номера вопросов
1. Физика	1	25	49	73	97	121
2. Математика	2	26	50	74	98	122
3. Химия	3	27	51	75	99	123
4. Астрономия	4	28	52	76	100	124
5. Биология	5	29	53	77	101	125
6. Медицина	6	30	54	78	102	126
7. Сельское хозяйство	7	31	55	79	103	127
8. Лесное хозяйство	8	32	56	80	104	128
9. Филология	9	33	57	81	105	129
10. Журналистика	10	34	58	82	106	130
11. История	11	35	59	83	107	131
12. Искусство	12	36	60	84	108	132
13. Геология	13	37	61	85	109	133
14. География	14	38	62	86	110	134
15. Общественная работа	15	39	63	87	111	135
16. Право	16	40	64	88	112	136
17. Транспорт	17	41	65	89	113	137
18. Педагогика	18	42	66	90	114	138
19. Рабочие специальности	19	43	67	91	115	139
20. Сфера обслуживания	20	44	68	92	116	140
21. Строительство	21	45	69	93	117	141
22. Легкая промышленность	22	46	70	94	118	142
23. Техника	23	47	71	95	119	143
24. Электротехника	24	48	72	96	120	144

Додаток 4

Методика "жизненное предназначение" (о.и. мотков)

Методика разработана с целью изучения жизненных ориентаций и особенностей их осуществления в процессе жизнедеятельности.

Жизненные предназначения - это изначально заданные природные ориентации человека, его общая жизненная направленность, выражающая предрасположенность к определенному типу функционирования, стилю деятельности, типу отношений к себе, людям и Миру в целом. У большинства подростков и взрослых обнаруживается целая система предназначений и вытекающих из них жизненных задач. Они могут заявлять о себе и одновременно, и последовательно. В определенный период жизни на передний план выходит одна или две наиболее актуальные жизненные ориентации и задачи. Как и другие личностные образования, предназначения имеют полярную, двойственную природу, что нашло отражение и в данной методике, входящей в пакет методик "Гармония" для изучения степени гармоничности и действенности базовых и прижизненно организуемых компонентов личности (см. методики "Базовые стремления", "Образ жизни", "Психологическая культура личности" и др.). Методика позволяет выявлять как содержание, так и характер осуществления жизненных предназначений.

В данной методике достаточно высокая степень оптимальности (гармоничности) процесса осуществления жизненных задач определяется через комплекс характеристик локуса контроля, осознанности и действенности предназначений, жесткости и широты жизненных ориентаций. Рассматриваются в первую очередь внутренние факторы, в большей или меньшей степени благоприятствующие организации успешного процесса самореализации предназначений. Оптимальным считается наличие у испытуемого этих особенностей на достаточно высоком уровне. Однако выраженность таких характеристик на близком к максимальному или на максимальном уровне считается уже не оптимальной, а псевдооптимальной, псевдовысокой. Методика в большей степени выявляет, помимо содержания предназначений, факторы, организующие процесс самореализации жизненных предназначений, а также показатель включенности опрашиваемого в их осуществление. Фундаментальная характеристика общей гармоничности и конструктивности жизни личности включает в себя и другие важные аспекты ее мотивации и жизнедеятельности, например, ценностные и процессуальные стороны образа жизни, особенности культурно-психологических стремлений и умений, общекультурных тенденций, и т.п.

Минимальный рекомендуемый возраст для работы по методике - 14-15 лет.

Инструкция: Вам предлагается ответить на вопросы, касающиеся содержания Ваших главных жизненных склонностей и особенностей их осуществления в процессе жизни. Выбирайте свой ответ из пяти возможных ответов по общей Шкале.

Шкала возможных ответов

1 2 3 4 5

---------------------------------------------------------------------------

Нет Скорее, нет Когда как Скорее, да Да

Если, например, на вопрос №4 Вы выбрали ответ "Скорее, нет", то напротив номера этого вопроса в бланке ответов нужно поставить цифру "4". Таким образом даются ответы на все вопросы, кроме последнего №23. На него нужно дать письменный словесный ответ.

ВОПРОСЫ (методика "Жизненное предназначение")

1. Мне больше нравится работа с четкими, подробными инструкциями, до мелочей определяющими, что и как нужно делать, с жестким графиком работы и сроками выполнения

Большую часть жизни я хочу посвятить творчеству

3. Часто мне хочется что-то делать знакомым , известным способом, чем постоянно искать какие-то новые, неизвестные мне пути

Я скорее выберу работу со свободным графиком посещения, в которой имеется широкий простор для творчества и дается лишь самая общая задача

5. В жизни я предпочел бы руководить людьми, направлять и контролировать их

По натуре я скорее помощник и исполнитель

Мне удается хорошо организовывать различные дела

Я чаще предпочитаю роль подчиненного, а не руководителя

Важнейшей задачей моей жизни является помощь другим людям

В жизни главное для меня - это удовлетворение собственных желаний, получение удовольствий

Одной из важных задач своей жизни считаю создание семьи (или жизнь в семье, если она есть)

Я предпочитаю больше заботиться о себе, чем помогать другим

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Считаю себя хозяином своей судьбы

Я хорошо понимаю, к чему я больше всего предназначен в жизни

Мой жизненный путь, видимо, больше зависит от внешних обстоятельств

Мое жизненное предназначение совершенно туманно для меня

Каждому человеку природой дано только одно жизненное предназначение

Человек в течение жизни обычно выполняет несколько больших жизненных задач

Думаю, что мне удастся выполнить мое главное предназначение

Я уже осуществляю свое свои главные жизненные задачи

В жизни я в основном ориентируюсь на решение ситуативных, суетных задач (на бытовые, учебные, рабочие и другие текущие вопросы)

Что бы я ни делал, в конечном итоге возвращаюсь к размышлениям над общечеловеческими и мировыми вопросами

Мое жизненное предназначение состоит в ...(дайте письменный ответ)

КЛЮЧ к методике "Жизненное предназначение"

--------------------------------------------------------------------------------------------

№№ Изучаемый фактор №№ вопроса

--------------------------------------------------------------------------------------------

СОДЕРЖАНИЕ ЖИЗНЕННЫХ ПРЕДНАЗНАЧЕНИЙ (ЖП)

1 Исполнитель-творец

Исполнитель, рутина 1, 3

Творец, творчество 2, 4

П Руководитель - подчиненный

Руководитель, руководство 5, 7

Подчиненный, подчинение 6, 8

Ш Поддержка других - поддержка себя

Поддержка других 9,11

Поддержка себя 10,12

IV Ситуативная ориентация - Духовная ориентация

Ситуативная (бытовая, учебная и т.п. - на конкретные дела) 21

Духовная (широкомасштабная, общечеловеческая, космическая) 22

Внутриличностные факторы, благоприятствующие или не благоприятствующие осуществлению предназначений

1 Локус контроля (степень управления своей судьбой)

Внутренний 13

Внешний 15

П Осознанность жизненных предназначений (ЖП)

Высокая 14

Низкая 16

Ш Жесткость направленности ЖП

Однонаправленность 17

Разнонаправленность (несколько ЖП) 18

IV Вера в осуществимость ЖП 19

V Действенность ЖП (наличие активного их осуществления) 20

Осознанность ЖП в вербальном плане 23

Гожп - потенциальная гармоничность осуществления ЖП.

Гожп = (сумма баллов по №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19) / 7;

(интегральный показатель, подсчитывается после предварительного перевода баллов по №№ 15, 16 и 17 по обратной шкале).

--------------------------------------------------------------------------------------------

Благоприятствующими факторами являются: внутренний локус контроля (№ 13), высокая осознанность ЖП (№ 14), гибкость - разнонаправленность личности (№ 18), вера в осуществимость ЖП (№ 19). Неблагоприятствующими - преобладающий внешний локус контроля, низкая осознанность ЖП, однонаправленность жизненных ориентаций (соответственно пункты №№ 15, 16 и 17). Прямым показателем наличия процесса реализации ЖП является действенность ЖП (№ 20).

ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ

Определяется выраженность как содержательных характеристик жизненных ориентаций испытуемого, так и характеристик организации процесса их осуществления.

АНАЛИЗ СОДЕРЖАНИЯ ЖИЗНЕННЫХ ПРЕДНАЗНАЧЕНИЙ (ОРИЕНТАЦИЙ)

1. Выявление преобладающих жизненных ориентаций в четырех полярных парах предназначений: Исполнитель - Творец, Руководитель - Подчиненный, Поддержка себя - Поддержка других, Ситуативная ориентация - Духовная (широкомасштабная) ориентация.

По каждому типу ориентаций (кроме Ситуативной и Духовной) вычисляются средние арифметические баллы (см. Ключ к методике). Выраженной ориентацией считается та, средний балл которой больше или равен 3,5 балла. Смотрим в полярных парах, какая ориентация сильнее, т.е. является преобладающей, и является ли она выраженной.

Возможны случаи, когда у опрашиваемого нет выраженных ориентаций, или, наоборот, когда у него сразу несколько таких предназначений.

2. Затем определяется, на каком уровне выражена каждая жизненная ориентация (см. таблицу 1). Когда ориентация определяется только по одному ответу (это Ситуативная и Духовная ориентации), то уровни определяются в таких случаях по упрощенным правилам: ответы "4" или "5" - высокий уровень (В), ответ "3" - средний (С), ответы "1" или "2" - низкий уровень (Н).

NB - Определение уровня не заменяет числовых данных, а является лишь дополнением к ним. В таблице результатов числовые данные обязательны.

3. По группе испытуемых также вычисляется по каждому типу ориентаций процент случаев выраженных жизненных ориентаций: число таких случаев с данной ориентацией в группе делится на общее число испытуемых и умножается на 100 %.

Кроме того, по каждому типу ориентаций по группе испытуемых вычисляется среднее арифметическое. Вообще средние желательно вычислять по каждому вопросу методики, так как это дает возможность проведения более тонкого анализа выраженности не только ориентаций, но и их составляющих.

ПОКАЗАТЕЛИ ОРГАНИЗАЦИИ И АКТИВНОСТИ ПРОЦЕССА ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ ЖИЗНЕННЫХ ПРЕДНАЗНАЧЕНИЙ

4. Далее по ответу на вопрос № 20 определяется важный показатель - уровень действенности жизненных предназначений - уровень Джп, т.е. уровень активности процесса их осуществления. Так как здесь уровень определяется только по одному ответу, то применяем для этого упрощенные правила определения уровня (см. пункт 2 "Обработки результатов" настоящей методики). Уровень общегруппового среднего определяется по таблице 1, для Хср 3,55 балла, определенного по среднегрупповым данным.

5. Наконец, определяем комплексный показатель - гармоничность внутриличностных факторов осуществления жизненных предназначений (Гожп). Это показатель благоприятности выраженности таких характеристик как локус контроля, осознанность предназначений, жесткость направленности предназначений, вера в их осуществление - для реализации своих жизненных ориентаций. Достаточно высокая выраженность благоприятствующих признаков этих факторов говорит лишь о потенциально гармоничных внутренних условиях для реализации предназначений, а не о самом уровне их осуществления, который может быть связан и с необходимыми внешними, материальными и социально-психологическими, условиями.

Сначала по "отрицательным" вопросам №№ 15, 16 и 17 переводим баллы по Обратной шкале к "позитивному" виду:

1 2 3 4 5 "Отрицательные" ответы

5 4 3 2 1 "Положительные" ответы

Затем вычисляем показатель гармоничности осуществления предназначений Гожп:

Гожп = (сумма баллов по №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19) / 7 .

Т.е. это среднее арифметическое баллов по благоприятным личностным факторам, потенциально способствующим осуществлению жизненных предназначений.