Психодіагностика та корекція поведінкових відхилень у молодших школярів

Дівчинка Л.

На психомалюнку привертає увагу великі вуха, що означають велику значимість думки оточуючих, але авторка не приєднала їх до голови тваринки, що може свідчити про наявність такої тенденції з боку значимих осіб (типу: що люди скажуть?). весь психомалюнок намальовано схематично, що може свідчити про неадекватність сприйняття себе та нечітку диференціацію себе від оточуючих. Зображується психомалюнок в одній кольоровій гамі, навіть квіти. Велике черевце вказує на залежність від материнської фігури та її значимість. В поведінці ця дитина може проявляти ознаки впевненості в собі, на що вказують великого розміру ноги. Весь малюнок образу неіснуючої тваринки виконано ледве помітною лінією, що може говорити про нечітке самоусвідомлення власного тіла.

Звертає увагу в процесі читання казки фраза «не маю житла», що може бути підтвердженням гіпотези про недостатнє самоусвідомлення, яка виражається на рис. В.9 нечітким контуром тіла. Якщо у дитини немає чіткого сформованого тілесного образу «Я», важко визначити, яке місце у просторі займається. Прослідковується в казці натяк на самотність (живе один у телефонній будці),отже велика залежність від матері, її опіки та любові. Відчуття незахищеності та потреби в любові виражається у бажанні мати солодощі та іншу смакоту.

Дівчинка К.

Промальована фігура знаходиться у верхній частині аркуша та нахилена вбік, що може свідчити про невпевненість та нестійкість положення. Голова фігури не має забарвлення, що натякає на високі вимоги батьків до інтелектуального розвитку дитини, які вона не в змозі виконати. Звертає увагу зображення контуру фігури та замалювання його - виконано різними кольорами. Заштриховка виходить за межі контуру, що свідчить про капсуляцію власної енергії, яка може виходити через імпульсивність, енергійність, активність. Високий рівень вимог батьків не дає можливість вільному вираженню емоцій.

В казці розповідається про зайця, який змінює взимку шубку. Тобто у авторки є тенденція про зміну поведінки в залежності від вимог оточуючого соціального середовища (батьки можуть мати багато різних вимог). Використання великої кількості дієслів, притаманних кіненстетикам.

Дівчинка М.

На психомалюнку авторка намалювала великого розміру вуха - значимість думки дорослого та схильність до вербальної агресії (яскраво промальований ротик). Кінцівки замалі для такої фігури, що може свідчити про складнощі у відчутті, недостатній сенситивності, невпевненості у собі. Животик промальований та його контур обведений багатьма контурами, що може бути результатом гіперопіки матері, так і нереалізовані потреби у захисті та любові з боку значимих осіб - як дві протилежні тенденції, що призводять до однієї тенденції - надмірної потреби у любові та захисті. Відсутні ознаки статевої диференціації, що відповідає даному віку.

У казці дається інформація про харчування, тобто можна говорити про те, що їжа виступає джерелом отримання енергії. Тому гіпотеза (про багаторазовий контур животика) має підтвердження. Обстановка, в якій перебуває дитина, її не задовольняє, тому відмічається прагнення дитини компенсувати увагу та знайти її в оточенні інших людей (ліс), такиим соціальним середовищем може бути школа.

Визначення конфліктності у взаємовідношеннях

Аналіз проведених бесід стосовно П.

Із розмови класного керівника відмічається, що навчається даний учень задовільно, вдома та в школі може порушувати правила поведінки, легко підпадає в залежність до інших учнів (як в позитивному, так і негативному розумінні). Дитина не конфліктна, товаришує майже з усіма хлопчиками та дівчатками. Батька часто немає вдома, мама сама займається вихованням сина. Батько авторитарний, застосовує у вихованні певні покарання дитини за негативні оцінки в школі.

Бесіда зі школярем П показала, що хлопчик хоче стати біологом-генетиком, дуже подобається природознавство та фізкультура. Читає природничу дитячу енциклопедію та незадоволений своїми успіхами в школі. Хоче навчатися гарно та мати високі досягнення в спорті, важливим у житті вважає створення української імперії, зробити всіх щасливими. Любить та поважає своїх батьків. До старших відноситься з повагою, не любить нинішнього класного керівника, а поважає колишню першу вчительку, яка провчила його два роки.

Однокласники поважають П, особливо дівчатка. Подобається доброта та щирість. Деякі однокласники його вважають боягузом.

Аналіз проведених бесід стосовно А.

Із розмови класного керівника можна сказати, що дівчинка А. має незадовільну поведінку, на уроках завжди займається сторонніми справами, не слухає пояснення вчителя, хоча має позитивні успіхи в навчанні. Батька не має, мама сама займається вихованням дитини. З усіма дівчатками в класі може конфліктувати, а з хлопчиками навіть битися. Використовує різні моделі поведінки, тільки щоб досягти своєї мети, навіь плакати.

Відсутні плани на майбутнє. На питання неохоче відповідає, загалом відповіді «не знаю». Близька подруга тільки одна дівчинка.

У бесідах з мамою було зафіксовано, що дівчинка її не слухає, має схильність говорити неправду, підтримкою товаришів не користується.

Аналіз проведених бесід стосовно Л.

Дитина навчається відмінно, має декілька дев'яток. Поведінка на уроках задовільна, на перервах - незадовільна. Має схильність приховувати від батьків та від класного керівника деяку інформацію про себе та однокласників. Неординарна у відношеннях з дітьми: до одних поблажлива, до інших дуже жорстока. Може створювати бійки між однокласниками, примати в них участь. Батьки мають вищу освіту, приймають участь у вихованні дочки. Тато принциповий, мама поступлива.

Серед однокласників користується повагою. Планів на майбутнє не має, а може й відмовляється говорити про них. Свої рішення виносить самостійно, може не прислуховуватися до думки вчителя.

Батьків влаштовують успіхи доньки в навчанні, але не покоїть її поведінка.

Аналіз проведених бесід стосовно К.

Навчається в школі добре, має відмінні оцінки. Дуже імпульсивна, енергійна, непосидюча, часто неуважна на уроках, багато потребує уваги та часу до своєї особистості, відволікає тільки на себе погляд. Серед однокласників має друзів, але товаришує зазвичай з хлопцями. З дівчатами має незначні конфлікти за сферу впливу (намагається бути завжди першою), часто сперечається, може дозволити собі таку поведінку на уроках. Родина повна, батьки приділяють велику увагу вихованню та навчанню дівчинки. Любить фантазувати та складати історії.

Аналіз проведених бесід стосовно М.

Навчається в школі добре, замкнута, недовірлива до однокласників. З класним керівником говорить неохоче, на уроках неактивна, хоча письмові роботи залікові та контрольні виконує старанно. Немає подруг у класі, часто проводить час за книжкою наодинці. На перервах сидить в класній кімнаті та повторює домашні завдання. Родина повна, мама дуже уважна до своєї дочки. Не користується популярністю в класі.

Методики дослідження рівня шкільної адаптації

Аналіз психомалюнка П.«Що мені подобається в школі», анкети, рівня шкільної тривожності.

Хлопчик П. зобразив на малюнку ситуацію не навчального характеру, а тільки зовнішній шкільний атрибут (дзвінок на перерву), що вказує на позитивне ставлення до школи, але з зовнішньо мотивацією. Відповіді на питання анкети (набрав 13 балів) свідчать про низьку шкільну мотивацію. Рівень шкільної тривожності становить 0,5 - середній.

Дівчинка А. Аналогічну картину спостерігаємо в процесі аналізу психомалюнка А. Дівчинка намалювала книжку та підписала, що вона для навчання. Цей факт говорить також про використання зовнішніх шкільних атрибутів та позитивне ствлення до школи. Відповіді на питання анкети становлять 16 балів, що говорить про низький рівень шкільної мотивації. Рівень шкільної тривожності становить - 0,5 - середній.

Дівчинка Л. має високий рівень мотивації до навчання в школі (намалювала відповідаючу ученицю біля дошки), психомалюнок підтверджують дані відповідей на анкету (27 балів), а також низький рівень шкільної тривожності (0,2). Адаптація дівчинки Л. до навчання в школі висока.

Дівчинка К. - має зовнішню мотивацію до навчання у школі (атрибут -- парта), та набрала 16 балів із 30 можливих, має низький рівень шкільної тривожності - 0,3.

Дівчинка М. - взагалі зобразила не навчальну ситуацію, а вікно з вазою квітів. В такому сприйнятті навчальної діяльності можна говорити про дитячий негативізм, коли дитина відмовляється малювати на шкільну тематику, а малює те, що вона найкраще вміє і любить малювати. Аналіз анкетування та дослідження рівня шкільної тривожності показує всі позитивні відповіді на питання, чого не може бути навіть у ідельного учня. Цей факт може говорити про небажання працювати за вимогами вчителя, чи бажання бути найкращою за тестуваннями дитиною, чи щось інше.

Отже, обрані діти відповідають вищевказаним критеріям поведінкових відхилень та потребують психокорекційної роботи.

Корекція поведінкових відхилень у даних дітей молодшого шкільного віку проводилася за вище зазначеною програмою. Після проведеної роботи діагностувався рівень особистісної та ситуативної тривожності за методикою Ч.Д. Спілбергера-Ю.Л. Ханіна. Аналіз даних результатів показав майже однакові показники рівня особистісної тривожності дітей - низький, який у всіх дітей простежується з маленькою різницею (29-33), а показник рівня ситуативної тривожності тримається на середньому рівні, але також цікавим є факт маленької різниці у показниках (в межах 36-42). Причини середніх показників рівня ситуативної тривожності дітей можуть критися у мікрокліматі класного колективу, особистісному відношенні вчителів до учнів, будь-які причини адаптаційного характеру до навчання в школі тощо.

Таблиця №4. Показники рівня тривожності дітей

До 30 балів - низький рівень тривожності, 31-45 балів - середній, 46 і вище -високий рівень тривожності.

Після проведення психокорекційних занять з п'ятьма дітьми третього класу на поведінковому рівні помітною стала спокійна поведінка у Л, П, К., та підвищилася активність на уроках у М. та А (із бесіди класного керівника).

Таким чином, заняття, включені до психокорекційної програми, стимулювали у дітей вироблення та закріплення навичок до конструктивної взаємодії, відреагування негативних емоційних переживань щодо однокласників та активного включення до життя класу, усвідомлення агресивності та самоповаги, підняття самооцінки.

Висновки

На основі аналізу науково-методичних джерел було встановлено, що основними різновидами відхилень у поведінці аморальна поведінка та антисоціальна поведінка (делінквентна та кримінальна); формами аномальної поведінки є психічний дефіцит, ретардація, психічна депривація, деменція, регресія тощо. Вище вказані відхилення у поведінці дітей молодшого шкільного віку, якщо їх вчасно не виявити та не відкорегувати, можуть мати в подальшому такі наслідки, як суїцид, вживання психоактивних речовин, здійснення протиправових (кримінальних) вчинків тощо.

Розвиток психіки у дітей молодшого шкільного віку здійснюється, передусім, на основі провідної діяльності - навчання, яке суттєво змінює мотиви поведінки та відкриває нові джерела розвитку пізнавального та особистісного потенціалу. Основними новоутвореннями психіки дитини молодшого шкільного віку є довільність як особлива якість психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексія. Недостатньо розвинений самоконтроль, емоційність та нерозуміння своїх емоцій, переживань, відсутність підтримки та любові з боку батьків спонукають дитину до неконтрольованості поведінки, використання неконструктивних форм взаємодії, які впливають на спілкування з однолітками, дорослими.

3. Аналізуючи наукову літературу з проблеми відхилень поведінки молодших школярів, з'ясували, що глибинно-психологічними передумовами є соціальні впливи: несприятливі сімейні обставини, негативні впливи з боку соціального оточення, які є прямими та опосередкованими. Десоціалізуючі впливи здійснюються з боку найближчого оточення, яке детермінує прояв відхилень поведінки у дітей; опосередковані десоціалізуючі впливи можуть обумовлюватися різноманітними факторами соціально-психологічного, психолого-педагогічного та соціально-педагогічнгого характеру. Також причинами поведінкових відхилень можуть стати фрустрація, стрес, а проявами на поведінковому рівні - агресивність та конфліктність. Провідною причиною аморальної, деструктивної поведінки неповнолітніх є психологічний дискомфорт, негативні переживання, загальна втрата духовних орієнтирів, девальвація загальнолюдських цінностей, несформованість у значної частини дітей почуттів терпимості, толерантності, милосердя, честі, совісті, доброти, що викликає у них апатію, нудьгу, відчуття своєї непотрібності, нерозуміння сенсу життя.

4. Необхідною складовою профілактики відхилень поведінки у молодших школярів є своєчасне виявлення групи ризику серед учнів та надання їм психологічної допомоги. Для цього фахівці, що працюють з дітьми (педагоги, психологи, соціальні працівники, лікарі тощо), повинні мати достатній рівень поінформованості про причини схильності до такої поведінки. Лише спільними узгодженими діями вчителів, класних керівників, батьків, відповідних служб та організацій можна запобігти зменшенню осіб молодшого шкільного віку, які мають схильність до відхилень у поведінці. Ці відхилення у поведінці дітей молодшого шкільного віку можна відкорегувати за допомогою діагностико-корекційної роботи практичного психолога. Це пояснюється тим, що психіка молодшого школяра дуже лабільна, маючи всі передумови для досягнення необхідного рівня розвитку, для подальшого навчання у середніх класах, переходу до підліткового віку з його особливими вимогами та можливостями. Розроблена діагностико-корекційна програма спрямована на формування та засвоєння нових моделей поведінки, основ комунікабельності; розвитку самопізнання та адекватного сприйняття власної особистості; вміння розуміти емоційний стан оточуючих; зняття надмірного напруження, тривожності, агресивності, конфліктності.

Список використаних джерел

1. Аверин В.А. Психология детей и подростков : Учеб .пособие -СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. - 379 с.

2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1968. - 340 с.

3. Бодалев А.А.Психология о личности.- М.: МГУ, 1988.- 188 с.

4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте.- М.: Просвещение, 1968.- -464 с.

5. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии.- 1978- №4.- С.13-16.

6. Бурлачук Л.Ф. Ведение в проективную психологию.-К.: Ника-Центр, 1997.-128с.

7. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности.- К: Здоровье, 1989.- -168 с.

8. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. Записки детского психиатра- М.: Просвещение, 1998.--207 с.

9. Выготский Л.С. Педагогическая психология.--М., 1991.--с.128-144.

10. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. /О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огорднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 285 с.

11. Гіденс, Ентоні. Соціологія. /Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук.ред. О. Іващенко.--К.: Основи, 1999.--С.210-253.

12. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти).--К., 1999.--С.17.

13. Донченко Е.А. Титаренко Т.М. Личность. Конфликт. Гармония. - К., 1989.--С. 51

14. Детская практическая психология / Под ред. Т.Д. Марцинковской. - М., 2000. - 407 с.

15. Забродський М.М. Основи вікоої психології. Навчальний посібник.--Тернопіль: Навчальна книга--Богдан, 2003.--112 с.

16. Запорожец А.В. Психологическое развитие ребенка // Избранные психологические труды в 2-х томах. М.: МГУ, 1986.

17. Ильин Е.П. Эмоции и чувства.--СПб.: Питер, 2002.--752 с.

18. Козулин А.Н. Понятие психологической регрессии // Вопросы психологии., 1990. - №2.

19. Колесов Д.В. Предупреждение вредных привычек у школьников.- М., 1998.

20. Кувакин В. Твой рай и ад: человечность и бесчеловечность человека.--М.--СПб., 1998.--С.147, 171.

21. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: учбное пособие для вузов.--М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт-М», 2001.--160 с.

22. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.- М.: МГУ, 1981.- 584 с.

23. Локанова Н. Уроки психологічного розвитку // Психолог. - 2002. - №1, 5, 9, 13, 17.

24. Лютова Е.К., Монина Г.Б. Тренинг общения с ребенком - СПб.: Изд-во «Речь», 2002. - 176 с.

25. Максименко С.Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. - 2002. - №1 - С. 4-6.

26. Максимова Н.Ю. Підліток і наркотики // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №5. - С.2-5

27. Максимова Н.Ю., Малютина К.Л. Основы детской патопсихологии. Учебн. Пособие. - К.: „Перун”, 1996.

28. Марінушкіна О.Є. Проблема шкільної дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку - Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - № 2-3. - С. 10-13.

29. Матвійчук В.Є. Іскорки доброти //Практична психологія та соціальна робота.--2003.--№2-3.--С.41-57.

30. Мельник П., Лановенко І. Психологічні механізми деіантної поведінки. //Право України.--2000, №4.--С.90-92.

31. Маркович Д.Ж. Общая социология. Пер. с серб.--М., 1998.--С.315.

32. Молодший шкільний вік. Визначення психічних особливостей дітей // Психолог. - 2002. - №25-28 - С. 58-93.

33. Орбан-Лембрик Л. Залежність поведінки особистості від впливу проблемного соціуму. // Психологія і суспільство.--2004.--№ 1.--С71-82.

34. Осипова О.С. Методическое обоснование социогенеза: Классические подходы и инновации.--Гомель, 1997.--С.318.

35. Пожар Л. Психология аномальних детей и подростков - патопсихологія.- М.: 1996.

36. Платонов К.К. Структура и развитие личности.--М., «Наука», 1986.--255с.

37. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии.--М., 1998.--С.187.

38. Психологическая диагностика: учебник для вузов /Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича.--Спб.: Питер, 2003.--652 с.

39. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского развития. - М.: Питер, 2000.

40. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога.--М.: ВЛАДОС, 2001.--Кн.1: Система работы психолога с детьми разного возраста.--384 с.

41. Романовська Д.Д. Як зняти емоційне напруження, або що таке релаксація? // Практична психологія та соціальна робота.--2002. --№2.--С.23-35.

42. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.- М.: Учпедгиз, 1946.- 704с.

43. Сиротюк А. Корекція проблем навчання // Психолог. - 2002. - №17 - С. 3-6.

44. Сухарев В.А. Психология интеллекта.--Донецк, 1997.--С.86-87.

45. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю.Головин. - Минск: Харвест, 2001.--463 с.

46. Столяренко Л.Д. Основы психологии. 5-е изд, перераб. И доп. -Ростов н/Дону: Феникс, 2002.--672 с.

47. Терлецька Л. Чи знаєте ви свою дитину? Зошит для батьків // Психолог. - 2002. - №9 - С. 28-31.

48. Терлецька Л. Дитина підростає // Психолог. - 2002. - №5 - С. 16-21.

49. Терлецька Л. Шкільна психодіагностика // Психолог. - 2002. - №25-28 - С. 2-12.

50. Фельдштейн Д.И. Детство как социально-психологический феномен и особое состояние / Вопр. психологии. - 1998.- № 1. - С. 12-16.

51. Хорни К. Ваши внутренние конфликты. Пер. с англ. - СПб., 1997.--С.14.

52. Царенко Ю. Корекційно-розвивальні заняття // Психолог. - 2002. - №8 - С. 27-29.

Размещено на Allbest.ru