Система роботи шкільного психолога з профілактики та подолання проблем статево-рольової поведінки старшокласників

Прагнення бути прийнятим (СП)то страх бути відштовхнутим(СО) - це мотиви особистісті які пов'язана з минулим досвідом особи, наскільки часто йому доводилося відчувати прийняття та любов до себе,або навпаки бути відкинутим.

Методика являє собою опитувальник, який складається у використаному нами варіанті з 62 тверджень. Учні повинні були визначити, наскільки вони відповідають їх стилю поведінки та способу життя за допомогою оцінок: “1” - ні, це зовсім не так; “2” - можливо, так; “3” - вірно; “4” - цілком вірно. При цьому перші 30 зтверджень відносились до їх прагнення бути прийнятим , а інші 32 тверджень до їх страх бути відштовхнутим. Результати оброблюються за допомогою ключа, їх можна оцінити у ситуації соціометрії відносно середнього рівню у класі обох мотивів.

Методика займає 10-15 хвилин, може проводитися у в групі.

Методика була використана нами у традиційному варіанті.

3.2.4 Дослідження рівня суб'єктивного контролю(УСК) Дж. Роттера

Ця методика була розроблена Дж. Роттера з метою виявлення типов локалізації контролю.Люди відрізняються по тому,як і де вони локалізують контроль значних для себе подій.Вілокремлюють два протилежниї типу такої локалізації: екстернальний та інтернальний.У першому випадку людина вважає, що події, що з нею відбуваються є результатом впливу зовнішніх сил- випадку інших людей та т.і. У другому випадку людина інтерпрітує важливі для неї події як результат власної діяльності.

Показники (шкали):

Ио-шкала загальної інтернальності

Ид-шкала інтернальності у сфері досягненнь

Ин-шкала інтернальності невдач

Ис-шкала інтернальності у сімейних стосунках

Ип-шкала інтернальності у фахівних стосунках

Им-шкала інтернальності у міжособистих стосунках

Из-шкала інтернальності стосовно хвороби та здоров'я

3.2.5 Дослідження міжособистісних відносин за допомогою методики “Соціометрія”

Ця методика дозволяє виявити місце кожного учня у системі міжособистих відносин тієї групи до якої він належить.

Соціометрія дозволяє визначити статус кожного учня у класі, який може бути мірою авторитета, поваги та симпатії до нього у класі.

На основі даних соціометрії будується соціометрічна матріца, де помічають число позитивних виборів та відхилень.Число таких виборів дає можливість виявити “лідерів” - “найпопулярніших” учасників групи, “аутсайдерів” та “відторгнутих”,а токож тенденції згуртованості групи. Навколо кого саме вона відбувається.

Число одержаних виборів може бути емпірічним еквівалентом психологічного статусу учня у класі.

“Емоційний лідер”- це той, хто налагоджує психологічний клімат, піклується про врегулювання на оптимальному рівні міжособистих стосунків.

“Інструментальний лідер” бере на себе ініциатаву у спеціфічних видах діяльності (у сфері власної компетенції) та координуе спільні зусилля у досягненні мети.

“Лідер” це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по окремому питанню.

“Універсальний лідер” має такай же рейтінг по всіх питаннях, на які відповідала група (клас).

“Найпопулярніший”-це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа.

“Аутсайдер”- це такий член групи ,який одержав 0-20% виборів від максимально можливого числа.

“Відторгнутий”- це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа негативних ввиборів.

Методика побудована на основі соціометричного опросу. У данної роботі була мета провести дослідження у сфері емоційного лідерства та окремо у ділової сфері (компетентність та здібності керувати). Тому відповідно зроблені соціометричні матриці по емоційному та діловому вибору.

Методика проводилась у описаному вище варіанті у групі. Час проведення 15 хвилин.

3.4 Результати дослідження та їх аналіз

3.4.1 Дослідження статево-рольових якостей за допомогою ACL- шкали Heilbrun A.B.

Були проведені дослідження маскулінності та фемінінності учнів, при цьому окремо аналізували групу юнаків та групу дівчат, на підставі цього аналізу можна зробити такі висновки:

Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я” реального був нижчим за відповідний показник у дівчат, таким чином хлопчики оцінювали себе, менш маскулінними ніж дівчата. Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я” - ідеальне теж був меншим на 4 проценти, що позволяло зробити висновок про те, що є перекрути що до сприйняття власної статевої ролі. Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов'язані із особливостями підліткової субкультури. Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі, тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей. Оцінки власних батьків по маскулінності та фемініності, що дали самі учні виявляють таку тенденцію: дівчата у середньому оцінюють матір, як більш маскулінну (на 4 проценти),у порівнянні із оцінкою власної матері юнаками. Хлопцики ж, напроти, перебільшують у власної уяві фемінінность батька( в середньому на 2 проценти), у порівнянні із дівчатами. Дані дослідження на ведені у Табл.1.1.

Таким чином проявляється недооцінка власної маскулінності та маскулінності батька у юнаків. Дівчата прагнуть підвищення своїх мавкулінних якостей та отримають наявність в собі більшого ніж у хлопців рівня феминінних якостей, тому що це оказує вплив на загальне самопочуття та спосіб адаптації у групі. Про що буде сказано далі в висновках по іншим методикам.

Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов'язані із особливостями підліткової субкультури. Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі , тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей.

Тому тренінг був спрямован на те, щоб зробити більш адекватною “Я” - концепцію, та сприйняття протилежної статі.

Результати дослідження особливостей симптомо-комплексу маскулінності- фемінінності учнів 10-б класу, представлена в Таблиці 1 та на мал. 1.

Після тренінгу було проведено повторне вимірюваннє по шкалі “Я” - реальне та “Я” - ідеальне, яке свідчить, що відбулися значущі зміни показників симптомо-комплексу маскулінності-фемінінності. У юнаків-старшокласників ці зміни виражаються у тому, що зросли показники маскулінності “Я”-реального з 73,2 бала до 85,6 бала та “Я” - ідеального з 88,4 до 93,7 балів.У дівчат зросли показники фемінінності “Я” - реального з 81,4 бала до 86,9 бала та “Я” - ідеального з 77,9 до 85,6 балів та знизився рівень маскулінності “Я” - реального з 81,8 до 79, 3 балів “Я” - ідеального- з 91,8 до 82,6 балів. Такі зміни пов'язані із треннінговим процесом спрямованим на те, щоб у свідомості учнів класу здійснилася деффіренціація якостей притаманних чоловічої та жіночої статевої ролі. У той же час програма сприяла тому щоб школярі в більш критично до таких стереотипів сприйняття, для яких властиво уява про маскулінність та фемінінність.як взаємовиклюючі одне інше, а не взаємодоповнюючі. Више сказане стосується маскулінності та фемінінності, як проявлення чоловічої та жіночої ролі у стосунках в парі, чи у групі, а також маскулінності та фемінінності як психологічних властивостей особистості. Проведені заняття дали можливість юнакам та дівчатам усвідомити , проаналізувати та внести деякі корективи до уяви про власну відповідно чоловічу та жіночу роль.

Результати післятренінгового дослідження особливостей симптомо-комплексу маскулінності- фемінінності учнів 10-б класу, представлена в Таблиці 1 та на мал. 1.

3.4.2 Вивчення особистісної структури самосвідомості. Методика особистісний опитувальник В.В.Століна

Проведені дослідження самооцінки у нашої роботі були пов'язані із тим припущенням що, на неусвідомленний рівень самооцінки та її розвиток, оказує вплив комплекс маскулінності-фемінінності, який є невідємною частиною “Я”- концепції. У свою чергу розвиток самооцінки виражає себе у постійном впливі на поведінку людини та на її ставлення до себе.

Перший етап діагнстики, що був проведен перед циклом корекційних занатть учнів 10-б класу дозволяють прокоментувати одержані результати таким чином:

по шкалі “S” -інтеглальна самооцінка, що виміряє почуття “за” чи “проти”власного “Я” іспитуємого та відображує загальний рівень реалізованністі власних мотивів, середні показники у групі юнаків досягають 19 балів; -у группі дівчат досягають 21 балів, що перебільшує середні показники юнаків та обидва показника знаходяться у інтервалі норми(15-25балів).Це співвідношення корелює із показниками маскулінності “Я” -реального у группі юнаків та у групі дівчат.

По шкалі I-“самоповага ” середні показники у группі юнаків 10,8 ; у группі дівчат меньші та дорівнюються 9,9 балів.За шкалою II-“аутосімпатія” ,шкалою III-“очикування позитивного ставлення інших до себе ”та за шкалою IV-“самозацікавленість ” більш високі показники у дівчат, це співвідноситься із більш високою у них фімінінністью “Я” -реального середні показники знаходяться у нормативному інтервалі 15-25 балів і дорівнювались з результатів першої діагностики 21 балу у дівчат та у хлопців19 балам,середній паказник по класу 20,3 бала.

Як і на основні шкали “S”,I,II,III,IV тесту В.В.Століна так і на сімь шкал спрямованих на вимірювання виразності установки на ті чи інші внутрішні дії щодо власного “Я” іспитуємого, що ними однаково впливають показники симптомо- комплексу маскулінності- фемінінності. А саме маскулінность прямо корілює із шкалою1-“самовпевненністі”, а фемінінность із шкалами 1-“самовпевненністі”, із шкалою 2-“очикування позитивного ставлення інших до себе ” та обратно крілює із шкалою 5-“самозвинувачення”.

Взаемовплив проаналізован за допомогою математиіної статистики, а саме коефіцієнта кореляції Пирсона р<0,05. Результатаи діагностики та дані представлені у табл.6.1 та на мал. 2.1.

Результати дослідження особливостей особистісної структури самосвідомісті учнів 10-б класу .за методикою В.В.Століна одержані після проведення корекційної програми відрізняються більш високими показниками, як у юнаків так і у дівчат за самооцінка21,1 та21 бал, по шкалі I-“самоповага ” середні показники шкалою “S” - інтеглальна у группі юнаків11,8 балів ; у групі дівчат дорівнюються 10,7 балів,за шкалою II-аутосимпатія - шкала пов'язана із 3-“самоприйняття також показали більш високі результати але ні значно відрізняються. Такі не великі за абсолютним значенням відміни можно об'яснити недостатнім для явних унутрішніх змін часом, який пройшов від першого заміру до другого.Але реальні зміни проявились, ще і у тому , що такі важливі шкали як S-цнтегральна шкала самооціки, шкала1-“самовпевненністі”, III-“очикування позитивного ставвення з боку іншіх” тепер позитивно кореляюють, в один час, і з маскилінністю, і з фемінінністю. Ашкала 5 “самозвинувачення”, також в одночас негативно корелюють з показниками маскилінністю і з фемінінністю.

Результати представлені в табл.6.1.,таблиці 2.2та на мал. 2.2

3.4.3 Дослідження мотивації афіліації за методикою А Меграбяна

Дана методика дозволяє визначити такі два усуспільнені мотиви особистості, що входять до структури мотивації афіліації, як: прагнення бути прийнятим (ПП)то страх бути відштовхнутим(СВ).

Прагнення бути прийнятим (ПП)-це мотив особистісті який пов'язан із маскулінністю в “Я”-концепції особи прямою кореляцію коефіцієнт кореляції Пирсона 0,37 с вероятностью ошибкі р< 0,05. Страх бути відштовхнутим(ВВ) навпаки буте мати з нею обратну кореляцію коефіцієнт кореляції Пирсона -0,42 с вероятностью ошибкі р< 0,05.Варто вважати, що середній показник (ПП=142,1 та СВ=119,8 балов у юнаків та ПП=141,5 та СВ=117,0 балов у дівчат) не відображає у повної мірі картини розподілення по группі юнаків та у дівчат ПП та СВ, зкористаємося модой (тоді показники будуть відповідно равни: ПП=117 та СВ=117 балов у юнаків та ПП=131 та СВ=106 балов у дівчат).Тобто,у класі у середньому можно наблюдать великий разброс значеній ПП та СВ,але при цьому в більшості випадків прагненя бути прийнятим више за страх бути відвергнутим.

Результати першого діагностування представлені у табл.3 та на мал.3.1.

Було проведене повторне діагностування після корекційно-розвивачцого тренінгу. Середній показник (ПП=153,3 та СВ=114,8 балов у юнаків та ПП=149,2 та СВ=113,4 балов у дівчат), що відображає рост показників ПП та зниження показників СВ. Але рост ПП більш значний ніж зниження СВ. Це закономірно тому, що у людини, з підвищенням для неї авторитету групи до якої вона належить підвищується і мотивація афіліації. До складу ж цієї мотивації входять як прагнення бути прийнятим так і страх бути відшовхнутим, таким чином страх бути відшовхнутим.Позитивним признаком змін та потеплішанню атмосфери у колективі є то,що з'явилася обратна кореляція ПП та СП табл 6.2

Результати повторної діагностики представлені у табл.3 та мал.3.2 та мал. 3.3.

3.4.4 Дослідження рівня суб'єктивного контролю(УСК) Дж. Роттера

Ця методика була розроблена Дж. Роттера з метою виявлення типов локалізації контролю.Люди відрізняються по тому,як і де вони локалізують контроль значних для себе подій.Вілокремлюють два протилежниї типу такої локалізації: екстернальний та інтернальний.

Перше діагностування по цієї методикі виявило такі показники у хлопців та двічат 10-б класу: за шкалою Ио-шкала загальної інтернальності хлоці на 26,4 бала, дівчата-29 при нормі від 22 до32 балів, що не є низьким показников беручи до уваги вік 16 років, коли почувати себе у багато чому залежним від дорослих- доволі природньо , але це почуття вже ні таке,як у отроцтві. За шкалою Ид-шкала інтернальності у сфері досягненнь-6,8балів у юнаків, 7,5 у дівчат.Взагалі результати отримані за методикою Дж.Роттера у цьому класі свідчать про те, що у дівчат декілько вища за хлопців інтернальністьу таких сферах:досягненнь, сімейних стосунків, а у юнаків у порівнянні із дівчатами вища інтернальність у сферах невдач та професійної діяльності.Припускаємо, що така картина по шкалі невдач може скластися у зв'язку із строгим ставленням педагогів та батьків до галасних розваг хлопців із тим, що їх частіше помічають, коли порушен порядок, хоча в цілому показники у межах норми.

Результати діагностики у табл.4.1 та мал.4.1

Діагностика проведена після циклу занятть показала такі вміни що до рівню локусу контролю:

Підвищелися показники за шкалами Ид-досягненнь, Ис-сімейної сфери,

Им-міжособистих відносин за шкалою Ио-шкала загальної інтернальності хлоці на 30,4 бала, дівчата-30,2 при нормі від 22 до32 балівщ, що пояснюється тим опитом школярів який вони одержали в процесі тренінгових занятть.А саме тим що по-перше хлопчики та дівчата спробували себе у ріних ролях та зрозуміли свої здібності та можливість кожного особисто впливати на події довколо себе та керувати ними; по-друге усвідомили з'язок подій та реації оточиючих людей та власної поведінки та ставлення до людей.

3.4.5 Дослідження міжособистісних відносин за допомогою методики “Соціометрія”

За методикою виявили місце кожного учня у системі міжособистих відносин класу.

Визначили статус кожного учня у класі, який може бути мірою авторитета, поваги та симпатії до нього у класі. Дослідження побудовали на основі содіометричного опросу. У данної роботі була мета провести дослідження у сфері емоційного лідерства та окремо у ділової сфері (компетеннтністі та здібності керувати).Тому відповідно зроблені соціометрині матриці по емоційному та діловому вибору.

Результати першого діагностування представлені у табл.6.1 та другого післі занятть у табл.6.2

На основі соціометрічних матриць, де помічають число позитивних виборів та відхилень виявили “лідерів”-“найпопулярніших” учасників групи, “аутсайдерів” та “відторгнутих”.

“Лідер” це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по окремому питанню.

“Універсальний лідер” має такай же рейтінг по всіх питаннях, на які відповідала група (клас).

“Найпопулярніший”-це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа.

“Аутсайдер”- це такий член групи ,який одержав 0-20% виборів від максимально можливого числа.

“Відторгнутий”- це той , хто одержав 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа негативних ввиборів.

Результати вивчення структури класу, описаної вище було представлено у поєднаної таблиці вивчення психологічного статусу. Окремо по діловому виборута окремо за емоційним вибором, відповідно були виявили категорії “лідерів”-“найпопулярніших” учасників групи, “аутсайдерів” та “відторгнутих”, табл.6.1-до тренінгу та табл.6.2 після тренінгу.

По результатам порівняння першого заміру, (до заннятть) та другого заміру(після проведення тренінгу), можно підвести такі ітоги:

“Універсальний лідер”, який має такий же рейтінг по всіх питаннях, на які відповідала група (клас)- вибірупо ітогам першого заміру 1 , а другого 3.

“Лідерів”, що одержали 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по емоційному вибіру по ітогам першого заміру 1 , а другого 4. “Лідерів”, що одержали 50 % голосов колектива та бльіше від максимально можливого числа виборів по ділового вибіру по ітогам першого заміру 3 , а другого 5.

“Найпопулярніший”-це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа за емоційним вибором по ітогам першого заміру 12 , а другого 14. “Найпопулярніший”-це такий член групи ,який одержав 20-50% виборів від максимально можливого числа за діловим вибором по ітогам першого заміру 11 , а другого 10.

“Аутсайдер”- це такий член групи ,який одержав 0-20% емоційних виборів від максимально можливого числа по ітогам першого заміру та другого 8, але змінився состав . “Аутсайдер”,який одержав 0-20% ділових виборів від максимально можливого числа по ітогам першого заміру та другого 9, але змінився состав.

“Відторгнутих” по емоційному вибіру по ітогам першого заміру 4 , а другого 0. “Відторгнутих” по вибіру по ітогам першого заміру 4 , а другого 0.

Таким чином у систему стосунків внесені зміни. Якщо проводити порівняння, то можно окремо звернути увагу на такі важливі фактори:

З'явилися нові лідери з числа “найпопулярніших”

Висновки

У представленої дипломної роботі висунута гіпотеза: ”Якщо роботу з формування адекватної статево-рольової поведінки старшокласників будувати з урахуванням їхніх особистісних особливостей, то ця робота буде не тільки більш ефективною, але й буде допомогати складанню більш сприятливого психологічного клімату учнівського колективу.” На основі цієї гіпотези був составлен план дослідження особливостей статево-рольової поведінки старшокласників, за яким проведено діагностику учнів 10-б класу НВК №116. Потім, відповідно одержаним результатам створена програма корекційних занятть, за якою був проведен цикл корекційних занятть.

Далі перечислені методики за допомогою, яких проведене дослідження, до та після завершення корекційних занятть.

Були проведені дослідження маскулінності та фемінінності учнів, при цьому окремо аналізували групу юнаків та групу дівчат, на підставі цього аналізу можно зробити такі висновки:

Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я”реального був нижчим за відповідний показник у дівчат, таким цином хлопчики оцінювали себе, меньш маскулінними ніж дівчата. Рівень маскулінності (середній по групі) юнаків “Я”-ідеальне теж був меньшим на 4 проценти, що позволяло зробити висновок про те, що є перекрути що до сприйняття власної статевої ролі. Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов'язані із особливостями підліткової субкультури. Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі, тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей. Оцінки власних батьків по маскулінності та фемініності,що дали самі учні виявляють таку тенденцію: дівчата у середньому оцінюють матір, як більш маскулінну(на 4 проценти),у порівнянні із оцінкою власної матері юнаками. Хлопцики ж, напроти, перебільшують у власної уяві фемінінность батька( в середньому на 2 проценти), у порівнянні із дівчатами. досліження

Таким чином проявляється недооцінка власної маскулінності та маскулінності батька у юнаків. Дівчата прагнуть підвищення своїх мавкулінних якостей та отрицають наявність в собі більшого ніж у хлопців рівня феминінних якостей, тому що це оказує вплив на загальне самопочуття та спосіб адаптації у групї. Про що буде сказано далі в висновках по іншим методикам.

Вважаємо що орієнтири які ставлять себе старшокласники пов'язані із особливостями підліткової субкультури .Вона сприяє тому, що перевагу у групі віддають, незалежно від статі , тим хто виявляє такі риси, як:агресивність, цинічність, самовпевненість, переконливість, сила та подібні, що належать саме до комплексу маскулінних якостей.

Тому тренінг був спрямован на те, щоб зробити більш адекватною “Я”-концепцію, та сприйняття протилежноїстаті. Результати дослідження особливостей особистісної структури самосвідомісті учнів 10-б класу .за методикою В.В.Століна одержані після проведення корекційної програми відрізняються більш високими показниками, як у юнаків так і у дівчат за самооцінка21,1 та21 бал, по шкалі I-“самоповага ” середні показники шкалою“S” -інтеглальна у группі юнаків11,8 балів ; у группі дівчат дорівнюються 10,7 балів,за шкалою II-аутосимпатія - шкала пов'язана із 3-“самоприйняття також показали більш високі результати але ні значно відрізняються.Такі не виликі за абсолютним значенням відміни можно об'яснити недостатнім для явних унутрішніх змін часом, який пройшов від першого заміру до другого.Але реальні зміни проявились, ще і у тому , що такі важливі шкали як S-цнтегральна шкала самооціки, шкала1-“самовпевненністі”, III-“очикування позитивного ставвення з боку іншіх” тепер позитивно кореляюють, в один час, і з маскилінністю, і з фемінінністю. Ашкала 5 “самозвинувачення”, також в одночас негативно корелюють з показниками маскилінністю і з фемінінністю

Після тренінгу змінилися показники рівню маскулінності та фемінінності,як уюнаків так і у дівчат.Напрямки цих змін можноно прокоментувати таким чином:

По перше підвисилася оцінка власної маскулінності у хлопчиків фемінінності у дівчат

По друге змінилася уява що до власного ідеального образу по маскулінності та фемініності у бік більшої маскуліннрсті у хлопчиків та більшої фемінінності у дівчат. Крім цього старшокласники перестали сприймати якості притаманні до маскулінності та фемініності як взаємовиключаючі одні одні. З'явилося інше уразуміння фемінінної ролі , позбавлення її негативного відтінку, присущого раніше сприяттю старшокласникам. Після тренінгу було проведено повторне вимірюваннєпо шкалі “Я”-реальне та “Я”-ідеальне, яке свідчить, що відбулися значущі зміни показників симптомо-комплексу маскулінності- фемінінності та про те,що для даної вибірки є значущими (за методами математичної статистики)такі фактори: маскулінность та фемініность “Я”-реального, та мотивація до афіляції-прагнення бути прийнятимі страх бути відторгнутим, рівень інтернальності -загальний у сферідосягненнь та невдач.Значно змінилися маскулінность та фемініность “Я”-реального, та мотивація до афіляції-прагнення бути прийнятимі страх бути відторгнутим, інтернальність. Дуже змінився психологічний статус багатьох унів.Соціометрічне дослідження показало, що статеві якості, та корекційна робота із ними пов'язана можуть позитивно впливати но психологічнй клімат у класі.Перевага ,що раніше віддавалась в основному маскулінним уням набула деяких змін та появився більш деференцьований підход до вибору лідерів. Серед лідерів емоційного вибіру превалюють більш фемінінні. серед ділового- білше маскуліннихтакож набули і інші показники , але не значних

У юнаків-старшокласників ці зміни виражаються у тому, що зросли показники маскулінності “Я”-реального та “Я”-ідеального балів. У дівчат зросли показники фемінінності “Я”-реального та “Я”-ідеального балів та знизився рівень маскулінності “Я”-реального “Я”-ідеального. Такі зміни пов'язані із треннінговим процесом спрямованим на те, щоб у свідомості учнів класу здійснилася деффіренціація якостей притоманних чоловічої та жіночої статевої ролі. У той же час програма сприяла тому щоб школяри вбільш критично до таких стереотипів срийняття, для яких властиво уява про маскулінність та фемінінність.як взаємовиклюючі одне інше, а не взаємодоповнюючі. Више сказане стосується маскулінності та фемінінності, як проявлення чоловічої та жіночої ролі у стосунках в парі, чи у групі, а також маскулінності та фемінінності як психологічних властивостей особистості. Проведені заняття дали можливість юнакам та дівчатам усвідомити , проаналізувати та внести деякі корективи до уяви про власну відповідно чоловічу та жіночу роль.

У зв'язку з вище сказаним, використання програми тренінга, запропонованого у даної дипломної роботішкільного практичного психолога можно вважати доцільним.

Таким чином гіпотеза,дослідження: ”Якщо роботу з формуваня адекватної статево-рольової поведінки старшокласників будувати з урахуванням їхніх особистісних особливостей, то ця робота буде не тільки більш ефективною, але й буде допомогати складанню більш сприятливого психологічного клімату учнівського колективу.”повністю підтвердилась.

Література

Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: Исследования и проблемы //Вест. Моск. Ун-та. Психология. Сер. 14.-1987.-№2.-С. 60-72

Величковский Б.М. Современная когнитивная психология-М:.МГУ, 1982-336с.

Викатер К. Полочные размишления семейного терапевта.-М.Независимая фирма”Класс”, 1998

Волкова А.Н.. Трапезников Т.М. Методологические приемы диагностиеки супружескихотношений.// Вопросы психологии-1985.-с.-110-116

Гребенников И.В. Воспитательний климат семьи.-М.: Знание, 1976-40с.

Джеймс М.Брак и любовь/ Пер. с англ. -М.: Прогресс, 1985.-192с.

Гозман Л.Я.,Шлягина Е.И. Психологические проблеми семьи //Вопросы психологии-1985.-№2.-с.186-187.

Голод С.И. Стабильность семьи.-Л.:Наука,1984.-126с.

видання-М.:Гуманит изд центр”Владос”,200,-Кн.2:Психологія освіти-608с.

ЕйдемиллерЕ.Г., ЮстицкисВ., Психология и психотерапия семьи -СПб: Видання “Питер”,1999-656с.

Захаров А.И. Психотерапия у детей и подростков.-М.:Медицина, 1982-215с.

Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста.-СПб:-Специальная литература, 1996.-454с.

Ковалев С.В. Психология семейних отношений.- М.: Педагогика.1987.- 159с.

Кон И.С. Психология ранней юности :Кн для учителей:-М.:Просвещение,1989.-255с.-(Психологич. наука в школе).

Козлов Н.И. Как относиться к себе и к людям, или Практическая психология на каждий день /3-е вдн., перераб. Та доп.-М.АСТ-ПРЕСС 1998.-328с.

Козлов Н.И. Психогигиенические аспекти воспитания детей и подростков // Психогигиена и психопрофилактика:Сб. науч. Тр./ Под ред. В.К.Мягер,В.П.Козлова, Н.В. Семеновой-Тянь-Шаньской.-Л., 1983.-с.13-17.

Кочарян А.С.Личность и половая роль

Карвасарский Б.Д.Медицинская психология.-Л.: Медицина,1985.-303с.

Келли Г., Тибо Дж. -Межличностние отношения: Теория взаимозависимости // Современная зарубежная социальная психология.-М.: МГУ.,1984.-с. 127-137

Келам А., Эббер И. Причины конфликтних ситуаций в семье Человек после развода.-Вильнюс-Вильнюс ,1985.-с. 56-66

Личко А.Е. Подростковая психиатрия.-Л.: Медицина. 1985.-416с.

Мацловкий М.С..ГуркоТ.А.-Молодая семья в большом городе.-М.: Знание,1986.-48с.

Мягер В.К., Мишина Т.М. Семейная психотерапия: Руководство по психотерапии.- Л.: Медиыина, 1979,-с.297-310

Науково-практичний освітній-методиський журнал 5/2000 Практична психологія та соціальна робота, с.43

Німов Р.С. Психологія підручник для студентів ВУЗ:В. 3кн-4-е

Обозова А.Н. Психологические проблеми служби семьи и брака// Вопроси психологии-1984.-№3-с. 104-110.

Олейник Ю.Н.Исследование уровей совместимости в молодой семье // Психологический журнал

Петренко В.Ф. Ввеление в эксперементальную психосемантику: исследование форм репрезентацыъ в обыденном сознании.-М.: Издат. МГУ. 1983.-176

ТитаренкоВ.Я. Семья и формирование личности. М.-Мысль,1987.-352с.

Шпалинский В.В. Социальная психология менеджмента. Харьков ,ИВМО “ХК” 1998.

Хекхаузен Х. Деятельность и мотивация/Пер.с нем.-М: Прогресс-1985.Т.2, 1986.

ЮстицкийВ.В. Роль неосознаваемих психологических механизмов в формировании отношений родителей к детям.//Применение математичеких методов в исследовании процесса обучеия.-Вильнюс,1977.-с. 159-167

Размещено на Allbest.ru