Соціальна робота з молоддю в Російській Федерації у 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст.

Відповідно до ст. 14,15 ФЗ «Об основах государственной системы профилактики беспризорности и правонарушений несовершеннолетних» місія і завдання освітньої установи визначені таким чином:

надання соціально-психологічної і педагогічної допомоги неповнолітнім, таким, що мають відхилення в розвитку або поведінці або проблеми в навчанні;

виявлення неповнолітніх, таких, що знаходяться в соціально небезпечному положенні, а також не відвідуючих або систематично проникних з неповажних причин школу, вживання заходів по їх вихованню і отриманню ними основної загальної освіти;

виявлення сімей, що знаходяться в соціально небезпечному положенні, і надання їм допомоги в навчанні і вихованні дітей;

забезпечення організації в школі спортивних секцій, технічних і інших кружків, клубів і залучення до участі в них неповнолітніх;

здійснення заходів по реалізації програм і методик, направлених на розвиток законопокірної поведінки неповнолітніх [11].

В Україні також загострюється проблема бездоглядності і безпритульності, а причинами її виникнення являється: соціально-економічна та політична нестабільність; відсутність скоординованих дій міністерств та відомств, що відповідають за стан роботи з молоддю в Україні. І тому для вирішенні проблеми попередження та подолання бездоглядності і безпритульності в Україні вбачають такі напрями : По-перше не допустити самого явища бездоглядності і безпритульності, появи дітей на вулиці,попередити втечі дітей із навчального закладу та сім'ї. По-друге важливе стратегічне завдання - здійснення заходів щодо адаптації і ресоціалізації бездоглядних і безпритульних шляхом впровадження різноманітних форм навчання і виховання. По-третє забезпечення підготовки кадрів з профілактики бездоглядності і безпритульності в Україні через навчальні заклади усіх рівнів акредитації та систему післядипломної освіти і видання комплексу методичної літератури з цієї проблеми.

Також до даної категорії населення застосовується соціальна реабілітація зміст її полягає у реконструкції соціокультурного оточення з різними категоріями молоді, допомозі у комунікації та навчанні, цілеспрямованій соціально-психологічній роботі з близькими та родичами; допомозі у професійному самовизначенні, сприянні працевлаштуванню; організації дозвілля та спілкування; виявленні творчих здібностей.

2.2 Молодіжні програми та проекти в системі соціальної роботи з молоддю

молодь політика соціальна робота

Проект «Регіональні молодіжні програми». Мета проекту ? створення і розповсюдження механізмів формування регіональної молодіжної політики за участю всіх основних авторів регіонального розвитку. Проект направлений на сприяння підвищенню ролі інститутів цивільного суспільства у формуванні і реалізації регіональних молодіжних програм за допомогою організації системного діалогу недержавних об'єднань з владою і бізнесом в процесі спільної роботи по розробці і реалізації регіональних програм. Проект допоміг регіонам-учасникам підвищити конкурентоспроможність за рахунок використання молодіжного потенціалу - важливого компоненту стратегії розвитку людського ресурсу. Проект надав регіонам консультаційно-методичну підтримку формування і супроводу молодіжної політики на основі залучення всіх активних сил регіонального співтовариства з урахуванням регіональної специфіки [44].

Завданнями цього проекту є:

створення і розповсюдження механізмів участі молоді у формуванні і реалізації молодіжної політики на регіонально і муніципальному рівнях;

організація системного діалогу молоді, недержавних і некомерційних організацій, місцевої і центральної влади і бізнесу в процесі спільної роботи по розробці і реалізації регіональних програм у сфері молодіжної політики;

популяризація прикладів успішного рішення молодіжних проблем в регіонах;

формування структурованого банку даних про проблеми і рішення у сфері молодіжної політики, популяризація інформації про сучасне положення молоді в регіонах Російської Федерації;

підвищення ефективності молодіжної політики, заснованої на принципах соціального партнерства і ідеях відкритого суспільства, в регіонах - учасниках проекту на основі консолідації зміцнених суб'єктів соціального партнерства у сфері молодіжної політики: інститутів цивільного суспільства, влади і бізнесу;

розповсюдження досвіду, одержаного в регіонах-учасниках на інші регіони Російської Федерації [49].

Учасниками проекту є:

депутати регіональних і муніципальних органів представницької влади;

інститути цивільного суспільства;

лідери і учасники молодіжних громадських організацій і об'єднань (формальних і неформальних);

керівники і представники регіональних бізнес-структур;

керівники і члени регіональних недержавних і некомерційних організацій;

керівники освітніх структур;

керівники регіональних органів федеральної і регіональної влади, а також місцевого самоврядування, що відповідають за формування і реалізацію молодіжної політики.

Цей проект здійснює ряд заходів:

Семінар для членів РСК з питань дослідження ситуації в регіонах, жовтень 2004 р..

Семінар для членів РСК з питань активізації молодіжного співтовариства і залучення його у формування регіональної молодіжної політики, січень 2005 р..

Молодіжні круглі столи, присвячені очікуванням молоді від системи освіти і регіональної молодіжної політики, лютий-квітень 2005 р..

Міжрегіональний міжнародний молодіжний Форум, червень 2005 р., Пушкінські Гори (Псковська область).

Нарада з керівниками РСК і представниками регіональних адміністрацій, 2005 р..

Засідання Експертного комітету у справах молоді і відділом освіти,18-20 січня 2006г., м. Суздаль.

Тренінги для регіональних стратегічних команд з 6 пілотних регіонів після підготовки, організації і проведення ярмарків соціально-значущих проектів, розроблених молодіжними організаціями в пілотних регіонах, лютий 2006р..

Регіональні ярмарки молодіжних проектів (всього у 2006 р. проведено 5 ярмарків).

Участь призерів регіональних ярмарків в рамках II Міжнародного Форуму «Молодь в сучасному світі», грудень 2006 р., м. Москва.

Семінар для членів РСК з питань оптимізації діяльності в молодіжному середовищі з використанням механізмів соціального партнерства, березень 2007 р.

Координаційна нарада в Москві для керівників Регіональних Стратегічних Команд (РСК) і Регіональних ресурсних центрів (РРЦ), співробітників і експертів проекту.

Міжнародний молодіжний форум в рамках, якого буде презентований портал «Віртуальний ярмарок молодіжних ініціатив» «Молодь+», лютий 2008 р.

Також можна відмітити досягнуті результати та ефекти реалізації. Основою для розробки регіональних молодіжних програм стала організація взаємодії трьох ключових суб'єктів соціального партнерства - інститутів цивільного суспільства, влади, і бізнесу ? на принципах достовірної і об'єктивної інформації про сучасне положення молоді і залучення самої молоді в процеси розвитку.

У шести регіонах Росії (Володимирська, Калінінградська, Псковська, Саратовська, Тамбовська, Томська області) лідери і активісти молодіжних організацій, представники регіональних адміністрацій і ділового співтовариства, а також керівники освітніх структур об'єдналися в стратегічні команди для вивчення молодіжних проблем своїх територій і розробки комплексних регіональних програм, що формують середовище, що відповідає потребам розвитку молоді. Розроблені механізми взаємодії державних і суспільних структур, створена мережа молодіжних ресурсних центрів, а також інформаційні і фінансові ресурси, виявлені в ході реалізації проекту, дозволили комплексним молодіжним програмам стати фундаментом для реалізації молодіжних політик у Володимирській, Калінінградській, Псковській, Саратовській, Тамбовській, і Томськом областях. В рамках проекту була видана книга «Дайджест молодіжних проектів». У даному виданні зібрана інформація, необхідна всім, хто цікавиться проектною діяльністю в молодіжному середовищі. Головним результатом проекту є реалізовані соціальні проекти в пілотних регіонах, які були широко представлені на регіональних ярмарках молодіжних проектів.

В ході проведення Регіональних ярмарків молодіжних проектів відібрані кращі молодіжні соціально-значущі проекти, презентація яких пройшла на загальноросійському Ярмарку, який проводився в рамках II Міжнародного Форуму «Молодь в сучасному світі» в готелі «Космос» в м. Москві. Стендові експозиції регіональних молодіжних проектів, а також усні уявлення з трибуни Форуму не залишили байдужими нікого з учасників Форуму.

Особливо варто відзначити проекти, направлені на розвиток творчої активності молоді, залучення її в соціально-економічну діяльність, а також забезпечення інтеграції молодих людей, що опинилися у важкій життєвій ситуації, в суспільне життя: «Діти повинні жити в сім'ї», «Держава молодих», «Добровільність як метод виховання активної і небайдужої молоді» (м. Володимир); «Аква-2007», «БАРС», «Регіональне Бюро сприяння тимчасовій і постійній зайнятості молоді з обмеженими можливостями» (Калінінград);

«Другий шанс», «Формування позитивного іміджу території для розвитку туризму в Гдовському районі Псковської області» (Псков); «Молоді кадри», «Молодь - об'єднання - сила!», «Молодих управлінців - селу!» (Саратов); «Місто - село: відкритий культурний простір», «Створення системи регіонального рекрутинга як умова соціальної захищеності на ринку праці», «Створення Центру екологічної інформації», «Тепле світло» «Аппарелі» (Тамбов); «Займемося спортом!», «Молодіжна газета: соціальний вектор», «Створення регіональних механізмів підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці» (Томськ) [46].

Підставою для розробки федеральної програми ”Молодь Росії“ (далі - Програма) є програма розроблена і ухвалена Верховною Радою Російської Федерації від 3 червня 1993 р. N 5090-1 ”Про основні напрями державної молодіжної політики в Російській Федерації“ (Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1993, №25, ст. 993). Характеристика проблеми. За даними останнього перепису населення (січень 1989 р.), молодь у віці від 15 до 29 років складала 32279000 чоловік. В даний час це складає близько 40% всього працездатного населення Росії. При цьому:

відсутність інформації про свої права і можливості відзначає 75% молоді;

першочерговому звільненню при скороченні робочих місць на підприємствах і в організаціях всіх форм власності, як правило, підлягають жінки і молодь. Серед загального числа безробітних 37% ? молодь;

житлом молодь забезпечена в 2 рази гірше, ніж в середньому по країні. За статистичними даними, серед молоді 43% має кімнату в квартирі батьків, 20% ? державну квартиру, 2% ? кооперативну, 5% ? кімнату в комунальній квартирі, 6% ? свій будинок, 6,5% ? живуть в загальній кімнаті з батьками, інші ? в гуртожитку;

у системі цінностей патріотизм і громадянськість молоді займають останні місця. (Так, наприклад, в Уральському, Приволжському, Північно-кавказському регіонах, в Москві і Московській області 70% призовників не бажають служити в Збройних Силах, 36% хочуть покинути Батьківщину, кожен другий вважає, що такі поняття, як ”військова честь“, ”військова доблесть“, пішли в минуле і позбавлені сенсу);

всього лише 14% дітей в Росії практично здорові; 50% ? мають відхилення в здоров'ї, а 35% ? хронічно хворі;

за межею офіційного прожиткового мінімуму знаходилося 69% молодих сімей;

число розлучень по країні досягло 47%; через розпад сімей щорічно більше півмільйона дітей у віці до 18 років залишається без одного з батьків, в 29 областях Російської Федерації смертність перевищувала народжуваність;

в даний час в Росії зареєстровано більше 70 федеральних молодіжних і дитячих організацій, які здійснюють соціальні програми і гостро потребують державної підтримки [45].

Структура Програми формувалася на основі статистичних даних і результатів соціологічних досліджень положення молоді в Російській Федерації. До Програми не увійшли заходи, що відносяться до області державної молодіжної політики, якщо вони включені у федеральні програми відповідного профілю (освіти, зайнятості, охорони здоров'я і т.п.). Передбачені Програмою заходи молодіжної політики здійснюються суб'єктами Російської Федерації. На федеральному рівні повинні бути сформовані правові механізми реалізації Програми, основи кадрового і методичного забезпечення. Плановані на реалізацію Програми засоби федерального бюджету виступають як стимулюючий чинник державної молодіжної політики, Російській Федерації, який проводиться суб'єктами, що знаходять для цього необхідні засоби, із залученням недержавних джерел фінансування.

Фінансово-економічне забезпечення, передбачене Програмою за рахунок бюджетів суб'єктів Російської Федерації, носить рекомендаційний характер [47].

Метою Програми є створення правових, економічних і організаційних механізмів здійснення державної молодіжної політики. В зв'язку з цим передбачається вирішення наступних завдань:

забезпечення молоді інформацією про її права і можливості в найбільш важливих сферах життєдіяльності;

створення умов для самостійної, ефективної діяльності молоді у сфері освіти, зайнятості і підприємництва, міжнародних обмінів;

сприяння вирішенню житлової проблеми, підтримка молодої сім'ї і соціально ущемлених категорій молоді;

впровадження постійно діючої системи підтримки діяльності дитячих і молодіжних організацій і їх програм. [50]

«Російська студентська весна» (Студвесна) - єдина в Росії Програма для студентів, що складається з сотень вузівських, більше 70 регіональних і 11 міжрегіональних фестивалів, в яких беруть участь більше 1 000 000 починаючих співаків, танцюристів, театралів і артистів.

Студвесна з'явилася продовженням традицій всеросійських конкурсів самодіяльної творчості. Ідея проведення фестивалю народилася в Самарській області і в 1992 році була підтримана Російським Союзом Молоді. З 1993 року «Російська студентська весна» є Центральною програмою РСМ. Протягом цих років фестиваль розростався, привертаючи все нових і нових учасників з регіонів Росії [51].

У 1998 році Програма одержала високу оцінку державних органів по молодіжній політиці, було підписано угоду РСМ з Державним Комітетом з молодіжної політики Російської Федерації про сумісне проведення заходів Програми «Російська студентська весна». Таким чином, в 1998 році на реалізацію Програми вперше були виділені федеральні кошти. Зараз програма реалізується Російським Союзом Молоді за підтримки Міністерства освіти і Міністерства молоді і спорту. Завдяки такій підтримці всі заходи Програми стали проводитися регулярно, фестивалі і конкурсні відбори включені в плани заходів територіальних організацій РСМ і в річні плани органів у справах молоді суб'єктів Російської Федерації.

За час існування РСВ була сформована оптимальна організаційна і адміністративна структури Програми. Адміністративна структура Програми включає виконавчі дирекції регіональних і міжрегіональних фестивалів. Для управління всією Програмою затверджена Виконавча дирекція Програми підтримки і розвитку студентської самодіяльної творчості «Російська студентська весна» [52].

Гаряча пора для дирекції наступає при підготовці фінального фестивалю програми. Після підбиття підсумків конкурсу міст, починається активна робота із створення регіональної дирекції фінального фестивалю, здійснення повного комплексу робіт по організації проекту. Організаційно фестиваль починається з конкурсів на рівні Вузів, де проходять відбіркові тури, потім міські і районні. Переможці яких одержують путівку на регіональні фестивалі, а потім конкурсні програми міжрегіональних етапів виявляють кращих учасників по 5 напрямам (хореографія, музика, театр, оригінальний жанр і журналістика). За підсумками регіональних фестивалів переможці дістають можливість потрапити на Всеросійський фінал, який проводиться щорічно у великих студентських містах Росії. Таким чином, протягом року тисячі студентських колективів включені в творчий процес, що охоплюється даною Програмою [53].

Всеросійський фестиваль Програми «Російська студентська весна» ? це наймасовіший молодіжний творчий проект, в якому бере участь більше двох тисяч студентів, що перемогли в регіональних відбіркових фестивалях. За традицією, що склалася, фестиваль проводиться в різних містах Росії, на підставі конкурсного відбору. За майже 20-річну історію він проходив в наступних містах: Самара, Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Казань, Ульяновськ, Кемерово, Перм, Волгоград.

Кількість студентів, що беруть участь в завершальному фестивалі, з кожним роком збільшується, так якщо в 1993 році у фестивалі брало участь 300 студентів, то в 2009 році вже більше 2000 чоловік. Фестивальні заходи проводяться по наступних формах і напрямах: музичне, танцювальне, театральне, оригінальний жанр, регіональна концертна програма і журналістика. Журі фестивалю формується з представників творчої інтелігенції регіонів Росії за участю зірок російської естради, акторів театру і кіно, відомих журналістів електронних і друкарських ЗМІ. Фестивальні дні стають грандіозним святом. Це не тільки феєрверк талантів, молодості і студентського завзяття, це сотні нових друзів, радість спілкування, взаємне збагачення творчими ідеями і величезне поле позитивної енергетики, в яке потрапляє місто, що приймає Всеросійський фестиваль «Російської студентської весни». Під час фестивалю виступи проходять на самих кращих майданчиках і в концертних залах міста. Учасники, що приїхали з різних регіонів, створюють могутній емоційний сплеск в культурному житті міста, наповнюють його своєю творчою енергією, створюючи позитивний резонанс в молодіжному середовищі, будить активність студентства, сприяючи реалізації інших проектів для підростаючого покоління.

Програму «Російська студентська весна» знають у всіх регіонах країни. Через підготовку заходів фестивалю пройшли тисячі молодих людей, з яких виросла ціла плеяда управлінців і менеджерів. Фестиваль є також експериментальним майданчиком для розвитку ”піарників“, сценаристів, режисерів. Через «Студвесну» пройшло багато відомих і популярних зірок Російської естради, такі як: Тетяна Снєжина, Діма Білан, Корнелія Манго Донато, Юлія Ковальчук, Олена Кукарська, група «Нічні снайпери», команда КВН «Максимум», команда КВН «Діти Лейтенанта Шмідта» і багато інших [54]. 5 вересня 2005 року тоді ще Президент Російської Федерації Володимир Путін оголосив про старт пріоритетно-національного проекту ”Освіта“, який покликаний прискорити модернізацію російської освіти, результатом якої стане досягнення сучасної якості освіти, адекватної змінним запитам суспільства і соціально-економічним умовам. У національному проекті закладено два основні механізми стимулювання необхідних системних змін в освіті. По-перше, це виявлення і пріоритетна підтримка лідерів ? ”точок зростання“ нової якості освіти. По-друге ? впровадження в масову практику елементів нових управлінських механізмів і підходів [55].

Цілями проекту є:

просування орієнтирів державної освітньої політики;

сприяння становленню інститутів цивільного суспільства;

становлення сучасного менеджменту в системі освіти;

підтримка ініціативної, здатної, талановитої молоді

Завдання:

створення в Росії університетських центрів світового рівня;

підвищення якості освіти за рахунок концентрації ресурсів;

підготовка управлінських кадрів нового покоління.

Підтримка на конкурсній основі кращих вчителів і шкіл, впроваджувальних інноваційні програми, сприяє підвищенню відвертості освітньої системи, її сприйнятливості до запитів суспільства. Заохочення талановитих молодих людей покликане сформувати основу для реалізації інноваційного потенціалу російської молоді. Важливою інституційною зміною є впровадження нової системи оплати праці вчителів. На цю системну зміну працює і винагорода, що вводиться в рамках національного проекту, за класне керівництво: принцип встановлення розмірів доплат стимулює розвиток однойменного фінансування в освіті [56].

Державна підтримка інноваційних програм вузів, установ початкової і середньої професійної освіти, а також створення нових федеральних університетів направлені на модернізацію матеріально-технічної бази установ, впровадження нових програм і технологій і, в цілому, підвищення якості професійної освіти, його взаємозалежності з економікою країни і окремих регіонів. Відкриття нових бізнес-шкіл також безпосередньо орієнтоване на проривний розвиток вітчизняної економіки, на формування власної системи підготовки управлінських кадрів високого класу. Інтернетизация російської освіти націлена на розповсюдження через освіту сучасних технологій у всі сфери виробництва і суспільного життя. Вирівнювання можливостей всіх російських школярів і вчителів забезпечує принципово нову якість освітніх послуг. Крім того, розробка електронних освітніх ресурсів нового покоління приведе до принципових змін результатів освіти, розширення можливостей реалізації індивідуальних освітніх програм. Що поставляються в рамках національного проекту навчальне і навчально-наочне устаткування, а також автобуси для сільської місцевості істотно підвищують доступність якісної освіти для всіх російських школярів.

Всі вище названі напрями тісно пов'язані із ще одним напрямом національного проекту ? модернізацією регіональних систем освіти ? воно припускає введення нової системи оплати праці працівників загальної освіти, направленої на підвищення доходів вчителів, перехід на нормативне одноособове фінансування, розвиток регіональної системи оцінки якості освіти, забезпечення умов для здобування якісної освіти незалежно від місця проживання і розширення суспільної участі в управлінні освітою.

Таким чином, напрями пріоритетного національного проекту ”Освіта“ утворюють цілісну мозаїку, різні компоненти якої доповнюють один одного, з різних сторін направляючи освітню систему до єдиних цілей, забезпечуючи системні зрушення. На думку Міністра освіти і науки Російської Федерації Андрія Фурсенко, ”національний проект - це неодноразова акція, що виникла тільки тому, що з'явилися гроші і треба їх витратити. Це логічний крок в розвитку реформи освіти, це каталізатор тих системних змін, які давно назріли, готовність до яких нарешті сформувалася в суспільстві, а зараз і ще ресурсно забезпечений“ [57].

Проект ”Участь молодих інвалідів в процесі розвитку цивільного суспільства в РФ“ реалізується на засоби державної фінансової підтримки некомерційними організаціями (НКО), згідно розпорядженню Президента Російської Федерації від 15.12. 2006 р. №628 - рп.

Цілі і завдання проекту:

Привертання уваги широкої громадськості до вирішення проблем молодих інвалідів.

Об'єднання зусиль молодих інвалідів Тамбовської області для інтеграції в сучасне суспільство.

Підвищення суспільного і особового статусу молодих інвалідів.

Розкриття, розвиток і підтримка талантів серед молодих інвалідів.

Створення системи інформаційної підтримки діяльності інвалідних організацій.

Необхідності проекту : Будучи прихильниками соціальної моделі, члени «Аппарелі» вважають, що необхідно руйнувати фізичні бар'єри в навколишньому середовищі, забезпечувати доступ до інформації і спілкування, до навчання в учбових закладах, розробляти і поширювати в регіоні нові принципи роботи по успішній соціалізації молодих інвалідів, спонукаючі молодих інвалідів до активності і участі в програмах соціальної інтеграції [58].

Реалізація заходів проекту допоможе людям з обмеженими можливостями стати соціально значущими членами суспільства. Крім того, проект дозволить вирішити наступні завдання:

створення силами самих інвалідів соціально-інформаційного центру з єдиним банком інформації по всіх напрямах соціальної політики держави, отримання пільг соціально - незахищеними верствами населення;

участь в регіональній, що розвивається, суспільно - політичній системі, в ухваленні нормативно-правових актів, в здійсненні цивільного контролю за діяльністю органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;

збільшення кількості переданих державних функцій суспільним об'єднанням, розробка каналів зворотного зв'язку, донесення власної оцінки одержуваних послуг.

Проведення практичних заходів щодо адаптації, розвитку творчого потенціалу молодих інвалідів, реалізації комплексу міні-програм по інформаційному забезпеченню вирішення проблем молодих інвалідів, трудовій адаптації, профорієнтації, підтримці талантів, вирішенню проблем самотності, комунікацій із здоровими людьми; участь в Міжнародних заходах, виставках, фестивалях, круглих столах, презентаціях, залучення волонтерів до соціально-значущої діяльності.

При вирішенні проблеми підготовки кадрів в наукових галузях сучасного виробництва першочергове значення набуває розвиток наукової і професійної творчості молоді. Робота в цьому напрямі спирається на систему взаємодії шкіл, вузів, наукових інститутів, підприємств, що дозволяє привертати молодих людей, починаючи з шкільної лави, до дослідницької діяльності. Саме таке завдання покликана вирішити Російська науково-соціальна програма для молоді, що вчиться, ”Крок в майбутнє“, яка реалізується Московським державним технічним університетом ім. М.Е. Баумана починаючи з 1991 року за участю Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова і інших провідних вузів країни [59].

Керують програмою ”Крок в майбутнє“ відомі вітчизняні учені і фахівці; величезна роль в цій справі належить ректорові МГТУ ім. М.Е. Баумана І.Б. Федорову, її ініціаторові і творчому організаторові. На той час коли президентом Росії був В.В. Путін, він звертаючись до лауреатів програми ”Крок в майбутнє“, відзначив: ”Наша країна багата талантами - людьми, що володіють величезним творчим потенціалом, мислячими, такими, що творять. І сьогодні головне завдання - з'єднати результати вашого наукового пошуку з практичними потребами виробництва, що дозволить, багато в чому вирішити проблеми, що стоять перед вітчизняною економікою“ [60].

Згідно рішенням Уряду Російської Федерації (№573 від 20 травня 1998 року), програма ”Крок в майбутнє“ є складовою частиною державної політики у області кадрового забезпечення російської науки; інформація про її реалізацію щорічно прямує в уряд. Що стосується творчої і творчої діяльності молоді, організовуваної в рамках програми, то вона, безумовно, впливає на розвиток позитивних тенденцій в суспільній психології, створює умови для соціальної адаптації і працевлаштування молодих людей, зменшення в її середовищі негативних проявів [61].

Основними цілями програми ”Крок в майбутнє“:

підтримка професійної підготовки і інтелектуального розвитку російської молоді в єдиному науково-освітньому просторі Росії, сприяння відтворенню кадрів для науково-технічного комплексу країни;

розвиток ефективних механізмів, що забезпечують взаємодію між наукою, вищою і середньою освітою, міжрегіональна співпраця у області молодіжної творчості і професійного наставництва;

забезпечення одного з принципів державної політики у області освіти - державно-суспільного характеру управління освітою [59].

Засновниками програми ”Крок в майбутнє“ стали Мінпромнауки Росії, Міносвіти Росії, Держкоммолоді Росії, Уряд Москви, МГТУ ім. М.Е. Баумана, НТА ”Актуальні проблеми фундаментальних наук“ і ряд інших організацій. Програму підтримують адміністрація Президента Росії, Комітет освіти і науки Державної Думи, федеральні цільові програми ”Державна підтримка інтеграції вищої освіти і фундаментальної науки на 1997-2000 роки“, ”Національна технологічна база“, ”Молодь Росії“, ”Діти Росії“, більше 70 регіональних органів виконавчої влади, засобів масової інформації. Програма ”Крок в майбутнє“ має угоди з Сибірським відділенням РАН, Кабардино-балкарським, Красноярським науковими центрами РАН, науковим центром Республіки Саха (Якутія).

Структуру управління програмою в організаційному плані представляють центральні і регіональні ради програми, науково-методичні загальноросійський і регіональні експертні ради програми, міжрегіональне методичне об'єднання.

Більш ніж десятирічна робота по реалізації програми ”Крок у майбутнє“ дозволила сформувати бракуючу ланку в структурі російської освіти - інтеграційну систему ”школа - наука - вуз“; вона сприяла професійно-орієнтованому навчанню і інтелектуальному розвитку дітей найвіддаленіших куточків Росії, а в перспективі - забезпеченню кадрами наукових шкіл Росії. Базою такої діяльності стали дослідницькі молодіжні суспільства, інноваційні і виробничі молодіжні колективи, що створюються і підтримуються програмою [55].

Кількість регіональних, загальноросійських і міжнародних заходів, які проводяться в рамках програми ”Крок в майбутнє“, постійно росте: так, в 1996 році їх було двадцять вісім, в 1997 - сорок два, в 1998 - більше п'ятдесяти, а до 1999 року зросло до шестисот. Близько семисот молодіжних наукових конференцій, конкурсів, олімпіад, науково-методичних заходів провели в 2000 і 2001 роках базові організації програми ”Крок в майбутнє“, серед яких 114 російських вузів, 50 науково-дослідних організацій (з них 15 інститутів Російської Академії наук), 828 шкіл, 91 центр молодіжної наукової творчості, 25 підприємств. Всього в діяльності, охоплюваною програмою ”Крок в майбутнє“, беруть участь більше 200 вузів, 70 наукових центрів і інститутів, близько 8 тисяч шкіл. Серед учасників програми сьогодні налічується близько 90 000 шкіл, у яких вчаться, більше сорока тисяч студентів вузів, майже двадцяти тисяч молодих учених і фахівців. За десять років її розвитку в проектах і заходах взяли участь студенти і школярі, педагоги і науковці 77 суб'єктів Російської Федерації, 242 міст і 376 сільських населених пунктів. Створена розгалужена мережа регіональних представництв програми - координаційних центрів і організацій - асоційованих учасників програми. Кожне регіональне представництво - це комплекс, що включає школи, вузи, центри молодіжної творчості, наукові інститути, підприємства.

У 1995 році в рамках програми ”Крок в майбутнє“ було організовано Російське молодіжне політехнічне суспільство, у 24-х регіональних відділеннях в яких зараз перебувають більше 90 тисяч студентів, школярів, молодих учених і фахівців. В даний час йде робота із створення Федерації наукових об'єднань молоді Росії. Заходи програми, що проводяться на національному рівні, орієнтовані на різні вікові групи молоді. У їх числі:

російське змагання юних дослідників ”Крок в майбутнє, ЮНІОР“ - для учнів 5-8 класів;

наукова школа-семінар ”Академія юних“ - для школярів 8-10 класів;

всеросійська наукова конференція молодих дослідників ”Крок в майбутнє“ - для старшокласників і студентів першого курсу вузів;

російська молодіжна наукова інженерна виставка ”Крок в майбутнє“ для старшокласників і студентів.

Високий міжнародний авторитет програми ”Крок в майбутнє“. З 1997 року на базі заходів програми комісія Європейського Союзу щорічно проводить національні змагання молодих учених Європейського Союзу, багато переможців яких успішно представляють Росію. Програма щорічно направляє делегації молодих дослідників на Міжнародну наукову і інженерну виставку Intel ISEF в Сполучених Штатах Америки, на Лондонський міжнародний молодіжний науковий форум, на Європейську наукову виставку ESI/ESE, а також є офіційним представником Росії Всесвітнього змагання ”Молоді дослідники всього світу ? навколишньому середовищу“, один з фіналів якого в 2000 році пройшов на Всесвітній виставці ЕХРО-2000 в Ганновері (Німеччина).

У 2000-2001 роках програма ”Кроку майбутнє“ направила делегації на дванадцять провідних міжнародних наукових заходів, які пройшли на трьох континентах. В даний час програма підтримує міжнародні контакти у області молодіжної наукової творчості з тридцятьма шістьма країнами світу.

Успішна діяльність і авторитет програми багато в чому обумовлені тим, що вона, підтримує і реалізує вітчизняні освітні технології. Як показує аналіз, її професійний рівень відповідає новітнім розробкам, використовуваним в розвинених країнах світу, і значно перевершує те, що практикують в Росії зарубіжні освітні фонди і програми [63].

2.3 Сучасний громадський молодіжний рух як форма реалізації державної молодіжної політики у регіонах Російської Федерації

Країна, в якій не піклуються про дітей і молодь не має майбутнього. Для того, щоб надати допомогу молоді потрібні знання основних тенденцій розвитку молодіжної культури, психологічних особливостей і т.д. Соціологія молоді вивчає молодь як соціальну спільність, особливості її соціалізації, виховання, процес соціальної спадкоємності і успадкування молоддю знань і досвіду старших поколінь, особливостей способу життя, формування життєвих планів, ціннісних орієнтацій, виконання соціальних ролей. Ці знання необхідні соціальним працівникам для того, щоб ефективно побудувати роботу.

За даними Міністерства юстиції Російської Федерації, на початок 2004 року зареєстровано 79 загальноросійських і міжнародних молодіжних і дитячих суспільних об'єднань. За станом на 1 січня 2004 року, у Федеральний реєстр молодіжних і дитячих суспільних об'єднань, що користуються державною підтримкою, який ведеться відповідно до Федерального закону ”Про державну підтримку молодіжних і дитячих суспільних об'єднань“, включено 58 організацій: з них: 14 дитячі, 44 молодіжні; 28 загальноросійських, 28 міжрегіональних, 2 міжнародних. Молодіжний громадський рух на сучасному етапі можна характеризувати як демонополізоване, варіативне по спрямованості діяльності (професійна, творча, реалізація інтересів, спортивна, екологічна, військово-патріотична, цивільний-патріотична, добродійна і т.д.), різноманітне по формах і механізмах програм, що реалізовуються, і проектів. Діяльність більше 50% суспільних об'єднань можна характеризувати як різноспрямовану. Ці організації об'єднують представників різних соціальних груп підлітків і молоді. Діяльність більшості організацій направлена на вирішення конкретних проблем суспільства, дітей і молоді. Багато хто з них реалізує програми по створенню соціальних молодіжних служб, бірж праці, розвитку дитячого і молодіжного підприємництва, спорту, виявленню і підтримці молодих талантів, національно-культурному відродженню, літньому відпочинку, вирішенню житлових проблем і т.д. [13].

Суспільством визнається соціальна значущість цих організацій. На відміну від неформального співтовариства (групи, компанії, банди і т.д.) в організації молодій людині надається можливість стати суб'єктом соціальної діяльності. Вона включає суб'єкта в систему соціальних відносин, допомагає осягати нові соціальні ролі. Такі молодіжні групи заявляють про наявність у них цивільної мети Сучасні суспільні об'єднання не великі за своєю чисельністю. Чисельність об'єднань коливається від декількох сотень до декількох десятків тисяч чоловік. До найбільших молодіжних суспільних об'єднань можна віднести наступні:

Загальноросійська громадська організація ”Російський Союз Молоді“ (РСМ). Створена 1 червня 1990 року. Об'єднує близько 220 тисяч індивідуальних членів від 14 до 30 років; 70 територіальних організацій в 70 суб'єктах Російської Федерації).

Загальноросійська громадська організація ”Дитячі і молодіжні соціальні ініціативи“ ДІМСІ, створена в 1995 році. Діє 40 структурних підрозділів в 36 суб'єктах Російської Федерації з чисельний складом в 10,7 тисяч чоловік.

Загальноросійська громадська організація ”Молодіжний союз юристів Російської Федерації“ (МСЮ РФ). Створена в 1995 році. Загальне число молодих громадян, яким були надані соціальні послуги організацією, складає більше 5000 чоловік.

Загальноросійська громадська організація ”Національна молодіжна ліга“ створена в 1995 році. Діяльність ”Національної молодіжної ліги“ охоплює 75 регіонів Російської Федерації.

Загальноросійська громадська організація сприяння вихованню молоді що ”Йдуть разом“. Створена в 2001 році. Об'єднує більше 57 тисяч членів. Діє в 57 суб'єктах Російської Федерації [12].

Найбільш масштабними дитячими суспільними об'єднаннями є: Міжнародний союз дитячих суспільних об'єднань ”Союз піонерських організацій - Федерація дитячих організацій“ (СПО?ФДО), створений в 1990 році, такий, що є правонаступником Всесоюзної піонерської організації ім. В.І. Леніна. Загальне число дітей, яких об'єднує передбачено надання соціальних послуг, більше 300 тисяч. Активізується скаутський рух що відродився на рубежі 90-х років тепер він представлений загальноросійською громадською організацією ”Національна організація скаутського руху Росії“ (НОСД), створеної в 1993 році, загальноросійською громадською організацією ”Організація Російських Юних Розвідників“ (ОРЮР), заснованою в 1998 році, міжрегіональною громадською дитячою і молодіжною організацією ”Російський Союз Скаутизму“ (дата створення 1999 рік) і дитячою міжрегіональною громадською організацією ”Асоціація дівчаток скаутизму“ (АДС), створеною в 1999 році. Чисельність перерахованих скаутських організацій нараховується 9 тисяч чоловік з 58 суб'єктів Російської Федерації [13].

На думку Л.В. Алієвої дитячий рух : ” продукт цивілізації, закономірного розвитку людського суспільства (його культури, економіки, науки), об'єктивна реальність, яка зримо виявилася на початку ХХ століття (рубежу століть, епох, кризи загальносвітового економічного, політичного національно-колоніального; часу світових імперіалістичних війн, класових бурь, революцій, високою соціальною активністю всіх верств населення)“. Важливою характеристикою сучасного суспільного руху є його нерівномірний розподіл по країні. Велика частина союзів дітей і молоді зосереджена в доволі великих містах - Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Катеринбурзі, Волгограді, Саратові, і в деяких інших масштабних економічних центрах, в столицях республік, що входять до складу Російської Федерації. Останніми роками у ряді суб'єктів Російської Федерації відбулося організаційне становлення міжрегіональних суспільних об'єднань, зокрема, ”Асоціація працівників молодіжної сфери“, ”Піонерська співдружність“, ”Інтелект майбутнього“, організація дітей-інвалідів ”Яскраво-червона квіточка“, ”Освіта. Зайнятість. Молодь..“, Військово-спортивний технічний клуб ”Атлант“ [1].

Майданчиком для формування молодіжних і дитячих суспільних об'єднань є навчальні заклади всіх типів і рівнів, установи додаткового виховання і освіти, клуби за місцем проживання, центри і установи для молоді і т.д.

Об'єднуючим початком для дитячого і молодіжного руху Росії стало створення в 1992 році асоціації суспільних об'єднань ”Національна рада молодіжних і дитячих об'єднань Росії“, визначальною основною метою діяльності координацію молодіжних і дитячих організацій Росії для захисту і реалізації їх інтересів, прав молоді і дітей. У Національну Раду входять 72 колективних члена. У 2001 році створена загальноросійська асоціація суспільних об'єднань ”Союз молодіжних організацій Російської Федерації“ (СОЮЗМОЛ). Консолідуючими структурами в студентському профспілковому русі стали загальноросійська громадська організація ”Російська асоціація студентських профспілкових організацій вищих навчальних закладів“ (РАПОС), створена в 1991 році і Студентська координаційна Рада ЦК профспілки працівників народної освіти і науки Російської Федерації. Визначальною стала тенденція об'єднання регіональних і місцевих громадських організацій в рамках регіональних і міжрегіональних союзів, асоціацій, ”круглих столів“. Прикметою стало включення соціологічної науки в дослідження проблем дитячого руху. Аналіз цього процесу дає М.Є. Кульпедінова. Автор говорить про наявність на сьогодні деяких соціологічних доробок, цілеспрямоване розширення і збагачення якого може стати базою для систематичної оцінки стану і визначення перспектив діяльності дитячих об'єднань не тільки в окремих регіонах, але й у країні в цілому [23].

Сьогодні в Росії діє більше 427 тисяч молодіжних і дитячих громадських організацій (міжнародних, загальноросійських, міжрегіональних, регіональних, місцевих).

Сучасний суспільний рух демонополізований, варіативно по спрямованості діяльності, різноманітно по формах і механізмах програм, що реалізовуються, і проектів. Зберігається нерівномірний розподіл дитячих і молодіжних громадських організацій по країні. Їх велика частина зосереджена у великих економічних центрах, столицях республік, що входять до складу Російської Федерації. Визначною стала тенденція об'єднання громадських організацій в рамках регіональних і міжрегіональних союзів, асоціацій, ”круглих столів“.

У 1992 р. була створена Національна рада молодіжних і дитячих об'єднань Росії. На сьогоднішній день Рада є зонтичною структурою для 43 загальноросійських і 6 міжрегіональних громадських організацій, а також 29 координаційних рад ”круглих столів“ молодіжних і дитячих об'єднань регіонів Російської Федерації.

Станом на 1 червня 2001 р. у Федеральний реєстр включено громадські організації. З них 20 дитячих, 31 молодіжна, 24 загальноросійських, 24 міжрегіональних, 3 міжнародних.

Сфера правового забезпечення діяльності дитячих і молодіжних громадських організацій припускає діючі і необхідні регіональні закони, ухвали місцевої законодавчої і виконавчої влади, що визначають: правові рамки для діяльності дитячих, молодіжних громадських організацій і їх підприємств; статус кадрів працівників дитячого і молодіжного руху; умови і порядок подання державної підтримки дитячим, молодіжним об'єднанням; державні, а також суспільно-державні органи, що здійснюють державну підтримку, їх повноваження і відповідальність в цих питаннях; форми участі дитячих, молодіжних організацій в підготовці і реалізації державних рішень, цільових програм у області ГМП.

Сфера фінансового забезпечення: часткове фінансування програм дитячих, молодіжних громадських організацій; державне замовлення через визначення пріоритетів і мінімальних об'ємів фінансування; субсидії; гранти; безвідсоткова позика; кредит; сумісні проекти.

Сфера матеріально-технічного забезпечення передбачає : надання бази державних установ для здійснення діяльності дитячих, молодіжних громадських організацій; створення НKO-інкубаторів (некомерційна організація); лізинг; передача матеріально-технічної бази державних соціальних установ з виконанням їх функцій дитячим і молодіжним суспільним об'єднанням.

Сфера інформаційного і науково-методичного забезпечення: створення спеціалізованих інформаційних центрів, що акумулюють необхідну для розвитку дитячого і молодіжного руху інформацію; видання інформаційного бюлетеня, освітлюючого проблеми і досвід дитячих і молодіжних громадських організацій; установа дитячих і молодіжних ЗМІ (TV, радіо, преса); створення науково-методичних центрів, що працюють у сфері дитячого і молодіжного руху; організація експериментальних майданчиків, що реалізовують інноваційні програми дитячих і молодіжних суспільних об'єднань; організація консультаційних центрів, що забезпечують інформаційну і науково-методичну підтримку знов створеним дитячим і молодіжним суспільним об'єднанням.

Сфера кадрового забезпечення: цільова підготовка і перепідготовка кадрів дитячого і молодіжного руху всіх рівнів (від дитини до керівника); соціально-правовий захист і визначення статусу кадрів, що працюють в дитячих і молодіжних громадських організаціях; матеріальна підтримка кадрів дитячого і молодіжного руху через організацію конкурсів, установу грантів, премій, звань і нагород.

Сфера забезпечення суспільної підтримки діяльності дитячих і молодіжних організацій: інформування громадськості про діяльність дитячих і молодіжних громадських організацій через ЗМІ; привертання уваги суспільства через участь офіційних представників влади в заходах дитячих і молодіжних громадських організацій; сприяння в створенні суспільно-державних структур, сприяючих розвитку дитячого і молодіжного руху (фонди, асоціації, опікунські ради); створення системи заходів для узгодженого включення всіх державних структур в здійснення політики по відношенню до дитячих і молодіжних громадських організацій; сприяння недержавним організаціям, що надають підтримку дитячим і молодіжним суспільним об'єднанням (пільги, нагороди і т.д.) [22].

Як показують численні соціологічні дослідження, сучасна російська молодь в цілому мало цікавиться політикою. Більшість віддають перевагу кар'єрі і особистому успіху. Проте останнім часом все більше стає політично і цивільно активної молоді. І тому на основі цього твердження в Росії створюється ряд доволі таких потужних молодіжних організацій як ? ”Молода гвардія“, і ”Оборона“.

Всеросійська громадська організація ”Молода Гвардія Єдиної Росії“ ? молодіжна організація партії ”Єдина Росія“. Створена замість раніше існуючої ”Молодіжної Єдності“. Основний координаційний склад зазнав зміни, але всі члени ”Молодіжної Єдності“ автоматично стали членами ”Молодої Гвардії Єдиної Росії“.

Новий рух ”Молода гвардія“ відповідає всім параметрам створення провладних молодіжних організацій: певне дистанціювання від партії, пропозиція кар'єрного зростання (участь в різних соціально-економічних і культурних програмах, обіцянка просування молодих людей в депутати Держдуми), патріотизм, ”бойова“ структура, антипомаранчевий принцип і назва, що означає готовність до боротьби, відсутність ”вождів“ (у обох рухах колегіальні органи влади складаються з авторитетних і відомих молоді людей, наприклад, телеведучих, або ”таких же, як ми“, студентів. Один з нових лідерів руху Іван Демідов відзначив, що завдання організації ”не просто політизувати молодь, а дати їй путівку у владу, щоб зберегти нинішній державний лад в Росії“.

Заявлені цілі творців ”Молодої гвардії “ :

залучення молоді до процесів побудови демократичного, соціально справедливого суспільства;

виховання у молоді відчуття патріотизму і гордості за свою країну;

створення умов для міжнаціонального і міжконфесійного спілкування молоді, з метою зміцнення російської державності;

сприяння формуванню молодіжної культури, підвищенню освітнього, інтелектуального і професійного рівня молоді;

пропаганда кращих досягнень і традицій російської держави з метою інтеграції і взаєморозуміння поколінь;

формування і створення умов для усестороннього повного розвитку і виховання людини і громадянина, задоволення його прав на об'єднання;

пропаганда здорового способу життя, освіти і праці;

збереження і примноження культури, сприяння розвитку науки, спорту і туризму.

Як повідомляла в 2006 році російська газета «Коммерсант», керівництво ”Молодої гвардії“ поставило перед її активістами амбітне і масштабне завдання ? виявляти корупціонерів серед регіональних чиновників і політиків, що полягають в ”Єдиній Росії“. Таким чином, писала газета, ”молодогвардійці повинні стати своєрідними „спецназом“ Кремля, який займеться не боротьбою з „помаранчевою“ опозицією, а ініціацією кадрових очищень у рядах самої партії влади“. Висловлюються думки, що керівництво партії використовуватиме "Молоду гвардію" як інструмент внутріпартійної боротьби і оперативного реагування на будь-які відхилення регіональних лідерів від "лінії партії". Як приклад приводиться кампанія активістів ”Молодої гвардії“ в лютому 2006 року з вимогою відставки губернатора Пермського краю Олега Чиркунова

”Оборона“ ? російський молодіжний суспільно-політичний рух. Здобув популярність на початку 2005 року. Лідера не має.

”Оборона“ - це цивільна горизонтальна коаліція демократичних, правозахисних, екологічних і інших молодіжних і студентських організацій, а також приватних осіб. Рух підкреслює, що є непартійним, направленим не на підтримку якої-небудь партії або кандидата в президенти, а на забезпечення цивільних прав і свобод, забезпечення чесних виборів і відстоювання їх результату. ”Основний принцип руху: цивільний опір без використання насильства. Основний засіб руху: пряма цивільна дія“, ? говорять активісти ”Оборони“.

Завдання руху:

організація вуличних акцій протесту проти антидемократичних і антисоціальних ініціатив влади;

надання об'єктивній інформації громадянам Росії;

взаємодія із структурами цивільного суспільства і сприяння широкому залученню громадян в суспільне і політичне життя;

підтримка студентських і інших цивільних ініціатив;

проведення просвітницьких і культурних заходів, направлених на підвищення цивільної активності російської молоді.

У вересні 2005 року ”Оборона“ почала кампанію в захист приїзжих студентів Російського державного гуманітарного університету (РДГУ), яких, на думку ”Оборони“, незаконно виселили восени з гуртожитку. Активісти руху і студенти РГГУ зібрали близько 500 підписів на підтримку вимоги розселити студентів, і передали їх до адміністрації університету. Була створена погоджувальна комісія за участю представників ректорату і руху ”Оборона“.

3 березня 2006 року ”Оборона“ спробувала провести пікетування посольства Палестини на знак протесту проти приїзду до Росії керівництва організації ХАМАС, яку учасники акції називали терористичною. Проте пікет був розігнаний міліцією, декілька його учасників затримано, хоча, як затверджують організатори, всі необхідні формальності були ними дотримані. Пізніше суд не знайшов складу правопорушення в діях учасників акції і справа була припинена.

20 грудня 2007 року був затриманий на вулиці і того ж дня призваний в Збройні сили як рядовий один з координаторів московської ”Оборони“ Олег Козловський. Він два з половиною місяці провів в збройних силах. Сам Козловський і його соратники стверджували, що його ізолювали на період президентської виборчої кампанії, і звинувачували в організації заклику ФСБ. Козловський був звільнений з армії 4 березня 2008 через два дні після виборів і наступного дня після чергового “Маршу протестуючих“.

19 березня 2010 р. активісти ”Оборони“ і провели флешмоб біля станції метро ”Тімірязевська“, де напередодні на цьому місці стріляв по мирних жителях полковник міліції Олександр Курочкин. Учасники акції принесли з собою білі стрічки і прив'язали їх до колон павільйону метро.

”Оборона“ орієнтована перш за все на студентство. Проте її ”вуличний ресурс“ може виявитися серйозним тільки при сумісних акціях з іншими організаціями та рухами [40].

Тому на основі сказаного треба визнати, що висновок напрошується парадоксальний. Для влади молодь ? це перш за все загроза, а для опозиції ? ресурс. І тому провладні молодіжні проекти направлені або проти молоді, що політизується, або на нейтралізацію політизованості молоді і включення її в систему політичного управління. Молодь продовжує залишатися поза політикою до тих пір, поки її конкретні інтереси не будуть порушені масштабно.

Варто відзначити, що на достатньо високому рівні соціальна робота з молоддю проводиться і в окремих регіонах Російської Федерації. Прикладом може слугувати робота з молоддю в Новосибірську, яку здійснює Новосибірська Міська Громадська Організація ”Гуманітарний проект“. Вона була створена в травні 1998 року для розробки і реалізації профілактичних програм у області охорони здоров'я, культури. Призначення організації: ”Нам не байдужий стан суспільства, частиною якого ми є. Об'єднані принципами гуманізму і доброї волі, ми працюємо у області освіти, культури, має рацію і охорона здоров'я для поліпшення якості життя людей“. Велика увага організацією ”Гуманітарний проект“ приділяється профілактиці наркоманії, алкоголізму, СНІДу і інфекцій тих, що передаються статевим шляхом в молодіжному середовищі.