Робота соціального педагога з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах

· за етапами розвитку і життєдіяльності сім'ї: підготовка до створення сім'ї, первинний шлюб, первинна сім'я, вторинна сім'я, вторинний шлюб;

· за проблемами сім'ї: пов'язаними з розвитком сім'ї та її членів; пов'язані з несподіваними стресовими факторами, які руйнують звичний спосіб життя сім'ї;

· за рівнем роботи: прості (доступні не фахівцям); складні (які вимагають дій фахівця); надскладні (які вимагають дій фахівців у різних галузях);

· за ступенем участі сім'ї: технології допомоги (реабілітація); технології, які вимагають дій в самих сімей ( обслуговування, профілактика); технології спільних дій (супровід та профілактика).

Конкретні технології соціально-педагогічної роботи із сім'єю у складних життєвих обставинах розраховані на сім'ї різноманітних типів і різноманітних категорій клієнтів (інвалідів, пенсіонерів, біженців і т.ін.). При цьому під технологією соціальної роботи розуміється одна з галузей соціальної технології, орієнтованих на соціальне обслуговування, допомогу і підтримку клієнтів, які знаходяться у важкій життєвій ситуації.

Наведемо ряд прикладів технологій соціальної роботи із сім'єю. [28;67]

Сімейна терапія. Її суть полягає проведенні бесіди серед членів сім'ї або декількох сімей із подібними проблемами. Усвідомлення реальної сімейної проблеми має діагностико-терапевтичне значення, при якому виявлене й усвідомлене утруднення змушує членів сім'ї переглянути свою поведінку, допомагає перебороти бар'єр виняткової ситуації й виробити позитивне ставлення до проблеми, створює можливість позитивного її вирішення. Відповідно сімейна терапія містить і собі знаходження компромісу в культурно-значеннєвій сфері, корекцію соціально-психологічних стереотипів, що накопичилися, (поглядів на економічний добробут, різноманітних моделей сім'ї, на виховання дітей, на емоційні побутові, фінансові та інші взаємини),навчання навичкам неконфліктного спілкування. Сімейна психопрофілактика. Її суть полягає в розробці й регулярному виконанні засобів розрядки психічних напруг, що виникають у сім'ї. Тут основне навантаження лягає на подружжя, але допомога сімейного соціального працівника їй необхідна. Між ним і подружжям (за обопільною згодою подружжя)може бути укладений договір (без офіційної реєстрації й у довільній формі) про те, у якій формі подружжя готове піти назустріч одне одному, щоб ліквідувати конфлікту сім'ї. У разі потреби соціальний працівник удається до допомоги спеціалістів (сексолога, нарколога, психолога й інших).

У практиці сімейної психопрофілактики існує ряд багатосторонніх методик, які добре себе зарекомендували. Однією з таких методик є побутова генограми сім'ї.

Генограма - це схема сімейної історії, утворена за визначеними правилами і що відображає взаємини в поколіннях прародичів, батьків і в самій сім'ї. Процес побудови генограми володіє рядом значних переваг у вирішенні завдань сімейної психопрофілактики: він достатньо захоплюючий і задовольняє одну з глибинних потреб людей у знанні своїх коренів; у ході нього члени сім'ї, що могли не спілкуватися практично довгий час, утягуються в єдину діяльність; підсумкова картина тут має значну інформативність генетичного, онтогенетичного або придбаного характеру.

Прикладом ще однієї такої методики служить методика “сімейної угоди”. Суть її у наступному: [27;40]

· її здійснення починається із суб'єктивного виявлення претензій подружжя один до одного і зняття емоційних ярликів типу: «у нього ніколи часу на сім'ю не залишається»або «вона всім незадоволена»;

· далі відбувається заміна подібних беззмістовних звинувачень викладом конкретних неправильних дій;

· згодом на основі довільного договору виробляється мінімальний взаємно прийнятний список зобов'язань по міні поводження обох сторін на середній термін - від місяця до півроку;

· по закінченню терміну подружжя разом із соціальним терапевтом проводить аналіз виникнення договору і при необхідності укладає аналогічну угоду на такий період;

· згодом присутність соціального працівника стає непотрібною, тому що подружжя набуває навичок самостійного оперування цим методом.

Надання соціальної допомоги сім'ї ґрунтується на видах і формах соціальної допомоги, мета яких - зберігання сім'ї як соціального інституту в цілому і у кожній конкретній сім'ї як соціального інституту в цілому і у кожній конкретній сім'ї, що потребує підтримки. Соціальна допомога сім'ї, тут може бути екстрена, термінова, тобто спрямована на виживання сім'ї (екстрена допомога, термінова допомога, негайне видалення із сім'ї дітей, що знаходяться в небезпеці або залишилися баз піклування батьків), напрямки на підтримку стабільність сім'ї, на соціальний розвиток сім'ї і її членів.

Так, наприклад, надання соціальної допомоги сім'ї алкоголіка буде означати таку технологічну процедуру: [16;75]

· проведення діагностики, що має на увазі виявлення основної причини зловживання спиртними напоями й супровідними обставинами (вивчення особливостей усіх члени сім'ї, а також вивчення соціальної біографії);

· аналіз виявлень причин на основі детермінації її джерела (або п'янство є причиною конфлікту в сім'ї, або, навпаки, до пияцтва вдають, щоб піти від конфлікту);

· упорядкування програми роботи з наркозалежною особою, членами сім'ї, соціальним оточенням (лікувальні заходи, консультації, психотерапія і психокорекція, соціально-трудова реабілітація самого алкоголіка і його сім'ї і т. ін.)

· змістом і засобами такої роботи є формування мотивації клієнта і членів його сімей до безалкогольного способу життя й побудови іншої системи взаємин; психокорекційні заходи, спрямовані на виховання особистості, спроможної бути хазяїном власної долі; уведення клієнта в об'єднання або клуби-прихильників безалкогольного способу життя або створення об'єднання (“Анонімні алкоголіки”, “Анонімні діти алкоголіків”, “Анонімні наркомани” і ін.)

Сімейне посередництво у розв'язанні сімейних конфліктів. Можна виділити деякі технологічні стадії цього процесу: [29;67]

· визначення готовності клієнта до вирішення сімейного конфлікту або, принаймні, установлення факту готовності клієнтів випробувати можливості фахового посередництва;

· створення потрібної обстановки для спільного вирішення проблеми, для спілкування з конфліктуючими членами сім'ї;

· уведення конфліктуючих сторін у фазу вироблення альтернативних рішень сімейної проблеми (прагнення до зближення альтернатив, до перебування найбільш прийнятного, компромісного варіанта дозволу конфлікту);

· спрямованість зусиль соціального працівника на зняття недовіри до себе і до даного виду соціальної допомоги сім'ї, не тільки на виявлення й вирішення сімейних конфліктів, але і на їхню профілактику;

· делікатність, рішучість і координованість дій із правоохоронними органами з боку соціального працівника в тих випадках, коли сімейний конфлікт переростає екстремальну ситуацію, що являє загрозу й здоров'ю людей.

Сімейне консультування. Найважливіший напрямок соціально (соціально-психологічного) консультування, що охоплює такий спектр проблем, як стосунки між подружжям, між ними і їхніми батьками, дітьми і батьками. Основними проблемами сімейного консультування є проблема шкільної успішності дітей сім'ї й проблема виховання дітей, які мають порушення в психофізіологічному розвитку. З приводу вирішення зазначених проблем у технології сімейного консультування повинні діяти ряд загальних правил: [33;199]

· обов'язкове наповнення батьківської скарги - запиту конкретним змістом на основі одержання від батьків опису поведінкової ситуації, що стала основою запиту;

· використання принципів «стереоскопічності» в погляді на ситуацію, тобто фіксації цього погляду як із суб'єктивних (пов'язаних із розумінням ситуації з боку сім'ї), так і з об'єктивних (аргументованих консультантом) позицій;

· спільне з батьками висування консультантом гіпотези про історію розвитку «негативної» риси членів сім'ї і можливих шляхів її подолання.

Наведені приклади конкретних технологій соціальної роботи із сім'єю демонструють такі обставини:

· конкретні технології сімейної роботи достатньо багато чисельні й різноманітні, і багато хто з них фактично ви ходять за рамки власне теорії й практики соціальної роботи, вторгаючись у предмет соціології, соціальної психології, феноменології, соціальної педагогіки, загальної психології і педагогіки й інших наук;

· вибір технології сімейної роботи як обставинами конкретної соціальної ситуації, включаючи характерологічні риси сім'ї яка клієнта соціальної роботи, так і професійно-особистісними якостями самого працівника (спеціаліста), його освіченістю, смаками й перевагами;

· згодом кожний досвідчений спеціаліст по-своєму трансформує відповідні технології, створює власну контамінацію з декількох схожих технологій;

· сутністю всіх застосованих технологічних засобів є робота по здійсненню й закріпленню тих змін, що призводять сім'ю до бажаної стабільності.

Для того, щоб потенційно сім'ї у складних життєвих обставинах не стали внаслідок зниження власного соціального потенціалу і функціональної спроможності сім'ями у складних життєвих обставинах, використовують певні методи роботи, відповідно до типу таких сімей. [33;110]

1. Методи соціально-педагогічної роботи з багатодітною сім'єю: інформування, переконання, консультації, приклад, перенавчання, заохочення.

2. Методи соціально-педагогічної роботи з малодітною сім'єю: переконання, навіювання, реконструкція характеру, створення і аналіз педагогічних ситуацій, переключення, консультування, заохочення, вправи.

3. Методи соціально-педагогічної роботи з молодою сім'єю: інформування, консультування, переконання, приклад, представництво, заохочення, вправи.

4. Методи соціально-педагогічної роботи з неповною сім'єю: інформування, консультування, переконання, навіювання, приклад, представництво, перенавчання, вправи, реконструкція характеру, педагогічні ситуації, тощо.

5. Методи соціально-педагогічної роботи з первинною сім'єю: інформування, переконання, приклад, вправи.

6. Методи соціально-педагогічної роботи з вторинною сім'єю: консультації, переконання, навіювання, контракт, приклад, вправи, реконструкція характеру, педагогічні ситуації, переключення.

7. Методи соціально-педагогічної роботи з позашлюбною сім'єю: контракт, приклад, консультації, переконання, вимоги, соціальна реклама, реконструкція характеру.

8. Методи соціально-педагогічної роботи з міжнаціональною сім'єю: переконання, вимоги, просвіта, реконструкція характеру, «вибух», переключення, перенавчання.

9. Методи соціально-педагогічної роботи з дистантною сім'єю: консультування, переконання, приклад, контракт, вправи, реконструкція , переключення.

10. Методи соціально-педагогічної роботи з складною сім'єю: переконання, вимоги, просвіта, реконструкція характеру, приклад, переключення, інформування.

11. Методи соціально-педагогічної роботи з вторинним шлюбом: переконання, вимоги, інформування, приклад, вправи.

12. Методи соціально-педагогічної роботи з різнорідною сім'єю: приклад, консультування, переконання, вимоги, навіювання, педагогічні ситуації, вимоги, реконструкція характеру, «вибух», переключення, перенавчання.

13. Методи соціально-педагогічної роботи з опікунською сім'єю: перенавчання, інформування, консультації, приклад, представництво, переконання, вимоги, соціальна реклама.

14. Методи соціально-педагогічної роботи з сім'ями, де є засуджені батьки, старші брати: інформування, консультації, вимоги, аналіз конкретних ситуацій, реконструкція характеру, переконання, навіювання, переключення.

Для отримання інформації про сім'ю соціальний педагог застосовує психодіагностичні методики. Проводячи діагностування за наступними напрямками:

1) по - перше, власне проблемного стану дитини, який нерідко зумовлений порушенням емоційно - вольової та особистісної сфер. Для цього можна використовувати наступні методики: для з'ясування емоційного стану (САН, методики оцінки настрою, тривоги, шкала депресії, кольоровий тест Люшера), для виявлення проблем в особистісній сфері (опитувальник Дж. Кеттела, ПДО О. Лічко, тест Т. Лірі), для з'ясування характеру спілкування і між особистісних стосунків (методика Р. Жиля малюнок сім'ї, тест “Неіснуюча тваринка ” ,методика “Незакінчені речення “), та багато інших методик на розсуд соціального педагога, які будуть доречними в конкретній ситуації ;

2) по - друге, діагностика стосунків батьків з дітьми та з'ясування типу виховання в сім'ї. Існують безліч анкет та опитувальників такого плану. Дані анкети мають бути не великі за обсягом, але достатньо інформативними. Більш детальні опитувальники, наприклад ABC E.Ейдемілера, краще використати вже під час індивідуальної роботи з сім'єю. Бесіда з дитиною під час діагностики є обов'язковою.

3) по - третє, з'ясовується на якій стадії життєвого циклу перебуває сім'я, у цьому допоможе бесіди соціального педагога з родиною (клієнтом), у процесі якої важливо з'ясувати як давно виникла проблема, що відбувалася в сім'ї в той час (наприклад, народження другої дитини, розлучення батьків тощо).

Часто діти самі, при довірливих стосунках, розповідають про сімейні труднощі з власного погляду. Потрібна інформація може бути отримана із інших джерел, а саме від вчителів, шкільних лікарів, органів опіки і піклування, органів внутрішніх справ, соціальних служб тощо.

Отже, соціально-педагогічні технології є формою узагальнених і систематизованих знань, досвіду, вмінь і практики, це певний алгоритм роботи суб'єктів соціально-педагогічної діяльності. Робота спрямована на краще усвідомлення власних вчинків і дій, прихованих мотивів, допомагає батькам об'єктивно проаналізувати ситуацію, що склалася, відновити виховний потенціал. Технології які є в арсеналі соціального педагога -- різноманітні, але він повинен індивідуально і ретельно складати програму допомоги сім'ї. Адже головний принцип: “Не зашкодь!”. При надані допомоги сім'ї у складних життєвих обставинах, використовується спеціалізовані методи і методики збору інформації про існуючу ситуацію у сім'ї. існує цілий комплекс методів які використовуються у роботі з сім'єю, покращуючи її ефективність, проте вони індивідуальні для кожної сім'ї, адже причини неблагополуччя різні.

1.4 Аналіз стану роботи з родинами у складних життєвих обставинах в Україні

Проблема підтримки сім'ї з боку держави га громадських організацій набуває специфічного характеру, то зумовлено певними чинниками, спричиненими сучасною ситуацією. Моральне неблагополуччя в українському суспільстві, підвищена конфліктність між членами родини, послаблення виховної ролі сім'ї - далеко неповний перелік соціально-економічних умов, які впливають на розвиток сімейного мікроколективу. Тому цілком справедливим є твердження, що сьогодні сім'я не готова взяти на себе весь тягар турбот щодо виховання дітей.

Практика свідчить, що значну роль у підтримці сім'ї відіграють різноманітні служби. Це система центрів соціальних служб для молоді, Сімейних консультацій різного змісту, служб знайомств, центрів психологічної реабілітації, телефони довіри, сексологічні, педіатричні кабінети, я також заклали, то забезпечують науково-методичне спрямування їх діяльності. Діяльність означених суспільних інститутів досить різноманітна: допомога у створенні сім'ї та її зміцнінні, сімейна профілактика, сімейна психологічна допомога сім'ям у складних життєвих обставинах, консультування з питань планування сім'ї, народження дітей, лікування безпліддя тощо.

Сьогодні, як ніколи, у суспільстві усвідомлюється соціальна цінність сім'ї, її участь у вихованні, формуванні та розвитку особистості дитини. Але, на жаль, виховний потенціал сім'ї знижується через проблеми, які виникають у взаємовідносинах сім'ї і держави, а також у внутрішньосімейних стосунках, емоційній атмосфері и родині, що значною мірою детерміновано освітою батьків, їхніми моральними та діловими якостями, культурним рівнем, педагогічними навичками.

Такі проблеми постають і в стабільних сім'ях, але більшою мірою в неблагополучних, тобто таких, які повністю чи частково, з різних причин, втратили свої виховні можливості.

Саме вони передусім потребують соціальної підтримки і соціальних послуг. Соціальна робота з такими сім'ями повинна мати психолого-педагогічну спрямованість і передбачати корекцію взаємин в родині, підвищення виховною потенціалу сім'ї, сприяти соціальному і духовному розвитку її членів.

Аналізуючи ситуацію, яка склалася в Хмельницькій обл., слід зазначити, що кількість сімей у складних життєвих обставинах збільшилась на 365(~15%) проте зросла кількість сімей, взятих під супровід, соціальними службами з 227 до 326 сімей, протягом 2009-2010 рр. Найкращі показники по успішно проведеній роботі (а саме зняття із соціального супроводу) були отримані в Дунаєвецькому, Білогірському, Летичивському, Кам'янець-Подільському, Шепетівському районах. Найбільше було надано психологічних та соціально-педагогічних послуг. Проте звертає увагу той факт що у Хмельницькому районі проводиться недостатня робота з даною категорією сімей. (Додаток В)

Чимало зусиль для здійснення сім'єю виховної та дозвіллєвої функцій докладається Міністерством культури і мистецтв України, органами культури на місцях. Зокрема, проводиться просвітницька робота, організовуються фольклорні свята, зустрічі з діячами культури і мистецтва, фестивалі, виставки фото та відеодокументальних матеріалів тощо.

Мінкультури України, Міністерство культури АР Крим, управління культури місцевих органів виконавчої влади забезпечували безкоштовне або на пільгових умовах відвідування музеїв, заповідників, театрів та кінотеатрів дітьми-сиротами, дітьми з малозабезпечених сімей, вихованнями дитячих будинків сімейною типу та шкіл-інтернатів. На виконання Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних та неповних сімей” № 1396 від 30.12.2000 р. Наказом Мінкультури, від 20.01.2001 р. передбачено проведення благодійних театральних та циркових вистав, концертів, інших мистецьких заходів для дітей із зазначеної категорії сімей, створення умов для естетичного і патріотичного виховання дітей у таких сім'ях, забезпечення їх змістовною відпочинку та дозвілля. У клубних закладах та бібліотеках здійснюється просвітницька робота з питань прав сім'ї та проблем сімейних відносин: проводяться семінари, «круглі столи» з питань охорони материнства та дитинства, планування сім'ї; у бібліотеках і музеях влаштовуються книжкові виставки: установлено телефон довіри, для надання відповідей і консультацій за якими залучаються фахівці різних галузей народного господарства, юристи, педагоги, наркологи, психологи тощо.

Державні бібліотеки проводять змістовні заходи щодо популяризації сімейного читання: ознайомлення дітей та батьків з багатодітних та малозабезпечених сімей з набутками вітчизняної та світової літератури і мистецтва, організовують літературні калейдоскопи, диспут, вікторини, історико-краєзнавчі подорожі, клуби сімейного читання; надають консультації сім'ям з правових питань та питань освіти, проводять районні сімейні свята та вікторини. Так Рівненською обласною бібліотекою для юнацтва щоквартально проводиться виставка дитячої творчості “Як живемо і вчимося наші мрії”. Спеціалістами бібліотеки розроблена методика сімейного свята “Тато, мама і Я читаюча сім'я”, яка успішно запроваджується в інших бібліотеках області. В Миколаївській обласній бібліотеці для дітей ім. Н. Лягіна впроваджена і успішно діє комплексна програма організації сімейного читання “Сім'я. Книга. Бібліотека”, в межах якої проводяться сімейні читання, родинні свята, сімейні конкурси кмітливих, на базі Житомирської обласної бібліотеки для дітей, з метою реалізації програми благодійної організації “Грін крос Юкрейн”, працює клуб матері і дитини “Надія”, до роботи в якому залучені досвідчені педагоги, лікарі, психологи, екологи.

Протягом 2001 року вдосконалювався механізм здійснення сімейної політики на рівні центральних органів державної влади і регіональних структур: Республіканського комітету у справах сім'ї га молоді Автономної Республіки Крим, управлінь у справах сім'ї та молоді обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Одне із головних завдань Держком-сім'я молоді, обласних, районних, міських структур та їх спеціалізованих формувань вирішення питань соціальної допомоги окремим категоріям сімей, вивчення труднощів їх життєдіяльності з метою надання їм соціально-психологічної, психотерапевтичної, юридичної, педагогічної, медико-соціальної допомоги, створення умов для стабілізації сім'ї, повноцінного виховання дітей.

Важливого значення набули обласні управління у справах сім'ї та молоді, які проводять щорічно міжнародні “Дні сім'ї” та “Дні молоді”, спрямовані на підвищення авторитету сім'ї та відродження традицій сімейної педагогіки у українському суспільстві. Значну роль у цих акціях відігравали конкурси, естафети, фестивалі сімей, інші потужні кампанії і формування нового позитивного іміджу сім'ї в Україні.

У поліпшенні становища сімей в Україні зростає внесок системи соціальних служб у регіонах. Різноманітні служби здійснюють соціальну підтримку різних категорій сімей. Одним із напрямів роботи із молодою сім'єю є робота щодо стабілізації сімейних стосунків. Вона передбачає надання різних форм допомоги молодим родинам і питань раціонального вирішення сімейних проблем, профілактики сімейних конфлікті. Проблеми та конфлікти молодих сімей пов'язані передусім із вихованням дитини, з низькою обізнаністю молодих батьків, щодо особливостей розвитку. Тому просвітницькій роботі з сім'ями приділяється особлива увага. В усіх областях є розгалужена мережа служб, які надають консультативну допомогу. Це консультативні пункти, кабінети, інші консультативні служби, в тому числі і виїзні, центри “Родинний дім”. Центри соціальних служб для молоді працюють з молодими батьками з питань належною виховання дітей, батьківської культури, сімейного спілкування, організують курси і школи молодих матерів. Форми просвітницької роботи батьками різнобічні: лекції, семінари, диспути, практичні заняття, консультації; видання і розповсюдження брошур, буклетів, методичних посібників, інформаційних матеріалів; тренінги; тематичні передачі на радіо, телебаченні; рольові ігри. “круглі столи” і фахівцями тощо. Сім'ї мають можливість отримати консультацію терміново, звертаючись до постійно діючих “телефонів довіри”. Застосовуються й нові форми роботи з сім'ями, такі, як реколекції (духовні бесіди) для молодих сімей. У 2003 році вони проводилися у Івано-Франківській області за участі 10 молодих сімей, педагога та психолога. Ця форма роботи засвідчила високу ефективність у духовному зміцненні молодої родини.

Ефективною формою роботи з молодими сім'ями щодо стабілізації сімейних стосунків є клуби молодої сім'ї, які діють на засадах демократичності, довірливої атмосфери, партнерства. Така форма роботи сприяє розвитку ініціативи, дозволяє застосовувати індивідуальний підхід до кожної молодої родини. Заслуговує на увагу досвід роботи в цьому напрямі Закарпатської області. При будинках культури і бібліотеках працює чимало сімейних клубів та інтересами, які мають свої традиції і усталені, випробувані роками форми роботи. Так в Ужгородському районі члени клубу молодої сім'ї є й одночасно активними помічниками культпрацівників в організації різнопланових культмасових заходів. Своєрідною специфікою організації сімейною дозвілля є комплексне задоволення інтересів як батьків, так і дітей із застосуванням різних розважально-ігрових заходів, використанням різноманітних тестів і вікторин.

Культурно-масові заходи в роботі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є не лише раціональна форма організації дозвілля молодої сім'ї, а й пізнавальних інтересні її членів, обмін досвідом сімейною виховання. І реалізуються вони за такими формами і методами, як. Наприклад, тиждень планування сім'ї, святкування міжнародної дня сім'ї, календарних, православних, релігійних свят, обласні конкурси молодих сімей тощо.

Центрами соціальних служб для молоді на всіх рівнях реалізувалися програми соціальної підтримки багатодітних, неповних, кризових сімей, надавалися юридичні та психологічні консультації, організовувалося змістовне дозвілля та оздоровлення дітей. Для визначення напрямів роботи з категоріями сімей проводилися огляди умов проживання, виховання дітей, результатами яких надавалася матеріальна і гуманітарна допомога та організовувалися благодійні акції.

ЦССДМ традиційно проводять благодійні акції. Так, у Житомирській області протягом 2008 року в результаті проведення благодійних акцій діти із багатодітних сімей отримали допомогу на суму 566 тис. грн. В Автономній Республіці Крим соціальні служби разом з регіональним відділенням Червоного Хреста завдяки благодійним акціям надали допомогу зазначеним категоріям сімей одягом, взуттям. продуктами харчування тощо. Згідно із заходами, передбаченими у програмі АР Крим щодо соціальної підтримки зазначених категорій сімей, їм було надано продуктів харчування, взуття, ліків на суму 447 тис. грн. Представники громадських організацій, благодійних фондів та приватних підприємств. Наприклад, за участі Кримського представництва Національною фонду соціального захисту матерів та дітей “Україна - дітям”, дитячого фонду “Материнське тепло” надано допомогу пільговим категоріям родин на загальну суму 300 тис. гри. У Полтавській області в результаті проведення спеціалістами ЦССДМ благодійних акцій допомогу отримали 788 багатодітних сімей.

Важливими напрямами щодо підтримки пільгових категорій сімеіі були організація оздоровлення і відпочинку дітей, змістовного дозвілля, залучення до занять фізкультури і спортом.

Так, у Вінницькій області для оздоровлення дітей зазначених категорій сімей виділено з державного бюджету 183 тис. грн. та з обласного - 9277 тис. грн. Усього оздоровлено на базі обласних оздоровчих закладів 6248 дітей із багатодітних сімей, 19 дітей цієї категорії відпочивали в МДЦ “Артек”. У Закарпатській області до занять фізичною культурою і спортом було залучено 1017 дітей із багатодітних і малозабезпечених сімей (Свалявський район) та близько 800 дітей в Іршавському районі. До цих занять діти залучалися на пільгових умовах або безкоштовно. В Одеській області в секціях ДЮСШ, спортивних гуртках, загальноосвітніх школах фізичною культурою було охоплено 35 тис. таких дітей. У АР Крим особлива увага приділялася охороні здоров'я дітей та організації літнього відпочинку.

Влітку там було оздоровлено 23 645 дітей зазначених категорій сімей. 558 дітей з багатодітних та неповних родин, що погребували тривалою реабілітаційного лікування, оздоровлювалися та навчалися на базі республіканських санаторних шкіл-інтернатів.

У Вінницькій області протягом року були організовані зустрічі-вшанування багатодітних сімей з врученням їм цінних подарунків. За участю юних обдарувань з багатодітних сімей. В м.Ладижині проведено обласний дитячий конкурс сучасної пісні і танців “Подільський первоцвіт”. Багатодітні матері стали учасниками літературно-мистецького свята “Пишається вами благословенна земля”. Члени багатодітних родин брали участь у традиційних обласних конкурсах: “Музична парасолька”, “Повір у себе”.

У Херсонській області ЦССДМ започатковано нові, нетрадиційні форми роботи з багатодітними родинами. Так, у Каховському районі проводилося родинне свято “Наша родина”, у Калачанському районі тематичний лекторій для різних категорій сімей, проведено “круглі столи” “Сім'я - ключ до щастя”, “Щасливе дитинство - у повній сім'ї”, “Разом с татом, разом за мамою”.

Різноманітні заходи щодо підтримки сімей зазначених категорій поєднуються в обласній родинній естафеті “Хай квітне славна Україна: рід, родовід, сім'я, родина” (Луганська область). Під час її проведення 2153 багатодітним сім'ям надана матеріальна допомога на загальну суму 115610 грн., проведені засідання сімейних клубів, вшанування багатодітних сімей. Здійснено низку заходів з організації змістовного дозвілля кризових, малозабезпечених багатодітних сімей. В області для даних категорій сімей організовувалися вечори відпочинку, “Рейн-ринги”, члени сімей залучаються до участі в клубах за інтересами, надавалася можливість безкоштовно відвідувані музеї.

Отже, робота з сім'ями у складних життєвих обставинах ведеться по усій Україні. Спеціалісти соціальних служб використовуючи увесь арсенал знань, умінь, технологій соціально-педагогічної діяльності докладають чимало зусиль у подолані проблеми. Важливим аспектом є вирішення проблеми збільшення сімей у складних життєвих обставинах надержавному рівні.

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З СІМ'ЄЮ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

2.1 Методики діагностичного обстеження сімей у складних життєвих обставинах

Для дослідження особливостей соціальної діяльності було проведене психодіагностичне обстеження. Базою дослідження нами було визначено Старокостянтинівський міський кризовий центр та Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. У ньому брали участь клієнти цих служб, а саме сім'ї, які стоять за межою благополуччя. Соціальна робота стосувалась десяти сімей. Дане обстеження проводилось у двох напрямках, а саме з батьками та дітьми за наступними етапами:

1. Вибір сімей у складних життєвих обставинах за певними критеріями. Критерії нами були визначені такі: труднощі у взаємовідносинах батьків і дітей; вік дітей (у межах 6-12років); згода батьків на співпрацю, різні типи сімей у складних життєвих обставинах.

2. Створення доброзичливих, довірливих стосунків з сім'єю.

3. Збір анамнезу -відомостей про особливості психофізичного розвитку дитини, історію сім'ї, загальних відомостей про сім'ю, зібраних у батьків.

4. Складання програми соціально-педагогічної діагностики, яка містить мету, перелік методик, опис умов та режиму обстеження.

5. Реалізація програми соціально-педагогічного обстеження з фіксацією результатів.

6. Спостереження за сім'єю під час зустрічей.

7. Опрацювання результатів обстеження.

Програма соціально-педагогічної діагностики.

Мета: діагностика міжособистісних взаємостосунків у сім'ї.

Методи:

1) бесіда

2) спостереження.

3) психодіагностична методика для батьків: “Методика діагностики батьківського відношення А. Я. Варга і В.В. Століна”

4) анкета для батьків: “Чи знаєте ви свою дитину?”

5) комплекс психодіагностичних методик для дитини: “Малюнок сім'ї”, “Намалюй людину”, методика дослідження між особистісних відносин дитини Рене Жиля.

Окрім того, для фіксування умов проживання використовувались:

Ш акт “Перевірки матеріально-побутових умов проживання дитини”(Додаток Г);

Ш карта клієнта (Додаток Д).

Опис методик.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати. [15;210]

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішнього виявленого, а проникає в сутність явищ, з'ясовує причини тих чи інших актів поведінки й цим розкриває їх психологічну природу. Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-виховній роботі, розкривати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості не достатньо для того, щоб робити висновки про її психічний склад, розум, волю, почуття, риси характеру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її пам'яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має відповідати певним вимогам:

Ш бути цілеспрямованим, а не випадковим;

Ш здійснюватися планомірно й систематично;

Ш бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережуване явище (якомога більшою кількістю фактів);

Ш точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якостей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

Ш бути об'єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації спостережень;

Ш володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні якості не повинної впливати на спостереження та позначатися на ньому та висновках;

Ш не бути традиційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

Ш не піддаватися першим враженням про піддослідного;

Ш не бути поблажливим щодо піддослідного;

Ш не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції;

Об'єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бути визначеним чинником для висновків.

Бесіда - це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з'ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємо залежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості. Поставлені запитання мають бути чіткими й зрозумілими, спрямованими на психологічні явища. У бесіді потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення, мотивації, тобто відповідей на запитання не лише “що це таке?”, а й “чому?”, “як?”.

Одним із варіантів бесіди є інтерв'ю, яке використовують у психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв'ю виявляються думки, погляди, фактори з життя респондента, тобто піддослідного, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.

Бесіда з дитиною не повинна бути певним етапом дослідження. Навпаки, запитання психолога мають виникати мимохіть, щоб у дитини склалося враження безпосередності бесіди, а не цілеспрямованого здобуття інформації за заданою схемою. Це необхідно для того, щоб зняти природну напруженість і скутість дитини, які виникають у подібних ситуаціях. Якщо виконання експериментальних завдань спонукає обстежуваного мобілізуватися, та бесіда має сприйматися дитиною як така, що не належить до експерименту, де можна розслабитись і вільно виявляти свої емоції, висловлювати думки і переживання. За таких умов звичайно швидко виникає хороший контакт психолога з досліджуваним, довірливе ставлення дитини до дорослого.

Незважаючи на удавану випадковість запитань психолога, бесіда завжди підпорядкована поставленому завданню. В бесіді з дитиною найкраще користуватися непрямими та навідними запитаннями. Наприклад, замість того щоб спитати: “У вас дружна сім'я?”, краще з'ясувати як у сім'ї заведено проводити вільний час, як розподіляється домашні обов'язки і т.д. Або щоб запитати: “Чому ти пропускаєш уроки?”, краще провести мову про те, ще деякі діти прогулюють уроки, а тоді поставити запитання: “Як ти думаєш, чому?”. Якщо з реакції дитини видно, що дана тема є для дитини болючою, краще перейти до розмови про інше, а потім одержати інформацію шляхом використання проективних методів.

Методика Рене Жиля. Мета: Дослідження соціальної пристосованості дитини, сфери її міжособистісних відносин і їх особливостей, її сприйняття внутрішньо сімейних відносин, деяких характеристик її поведінки.

Опис методики: [23;420] Проективна вербальна методика, яка складається з 42-х малюнків та тестових завдань. Дитина розглядаючи малюнки, відповідає на поставленні до них запитання, показує вибране для себе місце на малюнку, розповідає, як би вона вчинила в тій чи іншій ситуації, або обирає один з перерахованих варіантів. Рекомендується супроводжувати обстеження бесідою з дитиною, під час якого можна уточнити ту чи іншу відповідь, дізнатися подробиці здійснення дитиною її виборів, дізнатися, про певні особливості, особливі моменти в її житті, поцікавитися хто ці люди які намальовані але непозначені на малюнках. Методика може бути використана при обстеженні дітей від 4-12 років, а у випадках вираженого інфантилізму і ЗПР - і більш старшого віку.

Психологічний матеріал, який отримується за допомогою методики, можна умовно поділити на дві великі групи зміних:

А. Змінні, які характеризують конкретно-особистісні відносини дитини з іншими людьми:

1) відношення до матері;

2) відношення до батька;

3) відношення до батьків, як до подружжя;

4) відношення до братів і сестер;

5) відношення до бабусі, дідуся інших родичів;

6) відношення до друга;

7) відношення до вчителя, вихователя;

Б. Змінні, які характеризують особливості самої дитини:

8) допитливість;

9) прагнення до спілкування в групі дітей;

10) прагнення до домінування, лідерства в групі дітей;

11) конфліктність, агресивність;

12) реакція на фрустрацію;

13) прагнення до відособлення, як загальний висновок, ступінь соціальної адекватності поведінки дитини, а також фактори (психологічні і соціальні), що порушують цю адекватність. Ключ. (Додаток Е)

Методика діагностики батьківського відношення А.Я.Варга, В.В.Столін. Мета: визначення батьківського відношення.

Опис методики: тест-опитувальник складається з 61-го твердження з яким батьки погоджуються або не погоджуються. Він орієнтований на виявлення батьківського відношення у осіб, які звернулися за психологічною допомогою по питанню виховання дітей і спілкування з ними.

Батьківське відношення розуміється як система різноманітних почуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, які практикуються у спілкуванні з нею особливостей сприйняття та розуміння характеру і особистості дитини, його поступків.

Опитувальник складається з 5 шкал:

1. “Прийняття-відторгнення”.

2. “Кооперація”.

3. “Симбіоз”.

4. “Авторитарна гіперсоціалізація”.

5. “Маленький невдаха”.

По кожній шкалі (тобто відповідних запитаннях, які до неї належать) потрібно підрахувати кількість відповідей “Так”. Високий тестовий бал по відповідних шкалах інтерпретується як:

№1 -- нехтування;

№2 -- соціальна бажаність;

№3 -- симбіоз;

№4 -- гіперсоціалиація;

№5 -- інфантилізація.

Ключ і опитувальник. (Додаток Є)

Тест “Малюнок сім'ї”. Належить до проективних графічних методів. За його результатами судять про відношення дитини до батьків, те як він сприймає кожного з них і свою роль в сім'ї, а також ті взаємо відносини, які викликають в неї тривожні і конфліктні почуття.

Мета: діагностування внутрішньо сімейних відносин.

Інструкція: Намалюй будь-яку сім'ю, так як ти її уявляєш. Якщо хочеш, можеш добавити до малюнка інші деталі.

Хід проведення: після того як дитина намалює малюнок, з нею проводиться бесіда стосовно малюнка.

Інтерпретація проводиться по наступним показникам:

1) структура малюнка;

2) найбільш приємний персонаж;

3) найбільш не приємний персонаж;

4) відносини між персонажами;

5) батьки;

6) індитифікація;

7) наявність чи відсутність членів родини.

Методика “Намалюй людину”. Мета: Визначення індивідуальних особливостей особистості дитини.

Інструкція. “Намалюй людину, яку захочеш”. Якщо дитина відмовляється, треба намагатися її переконати. На всі уточнюючі питання дитини відповідати ухильно, наприклад: “Ти почни, а далі легше буде...”

Порядок проведення. Після того як малюнок завершений, дослідник повинен запитати в дитини, чи все він намалював, а потім перейти до заключної бесіди, що будується на підставі малюнка, його особливостей й аналізу елементів, у процесі якої дослідник може прояснити всі неясні моменти малюнка.

За допомогою бесіди, завдяки вираженню випробуваним відносин, почуттів, переживань, дослідник може одержати унікальну інформацію, що стосується актуального емоційного, психологічного стану випробуваного. Бесіда може включати питання: хто ця людина? де він живе? є чи в нього друзі? чим він займається? добрий він або злий? на кого він дивиться? хто дивиться на нього?

Анкета “Чи знаєте ви свою дитину”.(Додаток Ж).Усі питання можна згрупувати за п'ятьма групами.

1. Чи знають батьки психофізичний стан своєї дитини. (Питання: 2,3,4,5,32).

2. Чи знають батьки смаки дитини (14,15,16,17,18,29,30,31).

3. Чи знають батьки здібності чи нахили дитини (19,20,21,22,23,24,25,26,27,28).

4. Чи знають батьки соціальні зв'язки дитини (7,8,9,10).

5. Результативність виховання (1,6,11,29,31,33).

Опис сімей, які брали участь у дослідженні.

1. Сім'я Онищуків*.

Опис ситуації.

Вторинна сім'я. Батько (36 років) - працює інженером у хмельницькому Водоканалі, мати (31 рік) - не працює, двоє дітей: дівчинка Наталія (11 років), від першого шлюбу, хлопчик Олексій (1,10 місяців) від другого шлюбу. В міську службу зверталась сама мати зі скаргою на проблемні стосунки зі старшою донькою. Матеріальний стан добрий.

2. Сім'я Суховецьких.

Багатодітна сім'я. Батько (34 років) - працює сантехніком в ЖЕКу, мати (35 років) - не працює, троє дітей у віці від 15 до 4-х років. Мати зверталась до Районної соціальної служби з проханням надати матеріальну та гуманітарну допомогу. В ході діагностики виявленні конфліктні стосунки меншої дочки - Яни (10 р.) з батьком. Матеріальний стан незадовільний.

3. Сім'я Сірих.

Багатодітна сім'я. Батько (35 років) - працює в агро спілці, мати (33 рік) - працює в агро спілці. Старший син (22 р.) з ними не проживає. Троє дітей у віці від 17 до 12 років. Мати зверталась до Районної соціальної служби з проханням надати матеріальну та гуманітарну допомогу. В ході досліджень виявилось, що їх донька будучи незаміжньою народила дитину це вплинуло на стосунки в сім'ї. Ускладнились стосунки з молодшою дочкою Олею (12 р.). Матеріальний стан незадовільний.

4. Сім'я Гаврилюків.

Молода сім'я. Чоловік (25 р.) - постійної роботи не має, за фахом муляр-штукатур, дружина (26 р.) не працює, це другий шлюб, від першого є дитина - хлопчик - Максим (5 р.). Мати звернулась до міської служби з питанням, що їй робити з алкогольною залежністю чоловіка. Матеріальний стан задовільний.

5. Сім'я Лобурчуків.

Сім'я, де є засуджений. Мати (32 ріки) ) - працює бухгалтером в телефонній компанії, батько (35 років) - перебуває у місцях позбавлення волі, син - Дмитро (11р.) Мати зверталася до психолога міської соціальної служби зі скаргою на поведінку сина. Матеріальний стан добрий.

6. Сім'я Цимбалюків.

Повна сім'я. Батько(30 р.) - працює водієм таксі, мати (29 р.) - працює медсестрою, дочка - Олена (6 р.).Мати звернулась до психолога міської соціальної служби з побоюванням, щодо розвитку дівчинки (її дівчинка дуже тиха в класі і ні з ким не спілкується). Матеріальний стан добрий.

7. Сім'я Коляновських.

Неповна сім'я. Мати (34 р.) торгує на ринку, розлучена. Батько з сином не спілкується. Син - Олександр (10 р.) Скарги на поведінку хлопчика в школі.

8. Сім'я Косачів.

Неповна сім'я. Мати (29 р.) працює продавцем у магазині, розлучена; двоє дітей: син - Сергій (9 р.) і дочка - Марина (6 р.). З ними проживає бабуся і дідусь. Батько з дітьми спілкується. Скарги на низьку успішність в школі і замкнутість

9. Сім'я Русих.

Повна сім'я. Батько (36 р.), мати (33 р.) займаються торгівлею, мають дві торгових точки. Син - Влад (12 р.). Скарги на замкнутість сина. Звернулись до психологічної міської служби.

10. Сім'я Хаверків.

Неповна сім'я. Мати (46 р.) працює прибиральницею, двоє старших доньок живуть в іншому місті. З матір'ю проживають донька Ганна (11 р.) і син - Денис (9 р.). Зверталась до районної служби по гуманітарну допомогу. Діти від різних батьків. Матеріальний стан задовільний.

Дані були зафіксовані у Акті “Перевірки матеріально-побутових умов проживання дитини” і Карті клієнта

* Прізвища та імена змінені.

Аналіз результатів сприйняття батьками дитини за допомогою опитувальника батьківського ставлення (ОБС)

В результаті обстеження проведеного у десяти сім'ях (14 респондентів), які потребують соціально-педагогічної допомоги, було виявлено, що:

1. У більшості батьків є наявним прагнення інфантилізувати дитину. Батьки не довіряють своїй дитині сердяться на її неуспішність і неумілість. У зв'язку з цим вони намагаються оберегти її від будь яких труднощів і суворо контролювати, її дії, про що свідчить високий рівень процентного рангу по V шкалі “Маленький невдаха” - 94,9 %.

2. У батьківському відношенні сильно вираженні авторитаризм дорослі вимагають від дитини дисципліни і ретельного виконання вимог. Вони намагаються нав'язати їй у всьому свою волю, не в змозі стати на її точку зору це було підтверджено високим рівнем процентного рангу IV шкалі “Авторитарна гіперсоціалізація” - 80 %.

Результати по кожній сім'ї наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Результати опитування батьків за методикою ОБC

Сім'я	Результати по шкалам (%)
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
Сім'я Онищуків	88.6	19.22	19.53	95.76	98.1
Сім'я Суховецьких	53.79	31.19	57.96	83.79	90.5
Сім'я Сірих	31.01	19.22	39.06	53.87	94.3
Сім'я Гаврилюків	53.79	31.19	39.06	69.30	97.46
Сім'я Лобурчуків	31.01	31.19	57.96	83.79	90.5
Сім'я Цимбалюків	31.01	31.19	39.06	83.79	95.5
Сім'я Коляновських	31.01	48.82	57.96	69.30	97.46
Сім'я Косачів	53.79	31.19	39.06	95.76	98.73
Сім'я Русих	53.79	48.82	57.96	69.30	88.6
Сім'я Хаверків	53.79	31.19	74.97	95.76	98.1
Загальний результат	48,6	32,3	48,3	80	94,9

3. У більшості батьків середній рівень прояву тенденції до симбіотичних відносин з дитиною, вони недостатньо відчувають себе єдиним цілим з дитиною, намагаються задовольнити її потреби, але не в повній мірі. Це підтвердили результати дослідження по третій шкалі “Симбіоз” - 48,3 %

4. Хоча для батьків було не характерне відношення до дитини по типу “Емоційного відторгнення”, вони намагались прийняти і зрозуміти дитину, про що свідчить рівень процентного рангу по I шкалі “Прийняття - нехтування” - 48,6 %, але, нажаль, батьки показали не високий рівень, процентного рангу - 32,3 % по II шкалі “Кооперація”, як соціально бажаний образ батьківського відношення.

Аналіз результатів за методикою між особистісних відносин дитини Рене Жиля. Дана методика показала позитивні взаємостосунки з матір'ю у більшості дітей. Лише у одної дитини вони порушенні. Позитивне відношення до батька виявлене лише у трьох дітей, у інших показник нижче середнього. Четверо дітей взагалі не сприймають батьків як подружжя, це зумовлено ситуацією, яка склалася у сім'ї. Діти у віці від 5 до 12 років ще дуже залежні від матері і якщо мати негативно висловлюється стосовно батька, вони не здатні об'єктивно оцінити ситуацію.

У сім'ях у складних життєвих обставинах, де батьки зловживають алкоголем, а це чотири сім'ї, матері змушені ставати главами сімей, тягнучи на собі тягар домашніх обов'язків.

Стосунки з братами і сестрами не порушені в жодної дитини, і найбільш міцні вони у Сергія і Олександра. Якщо у дитини не має рідних братів чи сестер вона називала двоюрідних. Це вказує на те, що досліджувані сім'ї підтримують зв'язки з родичами.

Лише у двох дітей не налагоджені стосунки з бабусею чи дідусем, у решти досить високі показники. Як виявилось з бесіди з дітьми, Яна і Ольга майже не відвідують своїх бабусь, інші діти проводять літній відпочинок у селах, або бабуся і дідусь проживають із ними.

У двох дітей відсутні друзі. Інші мають друзів, але відносини у них не дуже близькі. Близьких друзів мають троє з опитаних.

Вчитель, чи вихователь є авторитетом для усіх дітей, лише у однієї дитини відносини з вчителем не налагодженні, а у двох рівень нижче середнього.

Допитливість вище середньої у чотирьох дітей, але це досить низький показник у дітей такого віку. У однієї дитини показник нижче середнього. Це може вказувати на низьку мотивацію до навчання.

Загалом у більшості дітей порушене спілкування з однолітками та оточуючими. Як правило вони уособлювали себе з дітьми на картинках, які не брали участі у спілкуванні чи іграх. Лише четверо дітей мають «середній рівень» взаємовідносин із іншими дітьми.

У більшості дітей домінування суттєво виражене і як правило поєднується з високим рівнем агресивної поведінки. Не дивує і той факт, що лише у двох дітей з родин у складних життєвих обставинах був виявлений «низький рівень» агресивності. Про агресивність, грубість, впертість своїх дітей зазначали і батьки, деякі з них стверджували, що так діти поводяться лише в школі.

Схильність до відособленості теж притаманна усім дітям, швидше за все, це є наслідком порушення сприятливого мікроклімату в сім'ї.

Для даного дослідження ми виокремили результати по таких шкалах як:

Взаємовідносини з батьками. Судячи з результатів методики у більшості дітей існують проблеми у взаємостосунках з батьками. Вони не сприймають батьків, як подружжя. Правда лише у 8.3 % дітей сильно порушений зв'язок з матір'ю.

Результати обстеження наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Результати обстеження за методикою дослідження міжособистісних відносин дитини Рене Жиля

Ім'я дитини № шкали	Рівень який характеризує конкретно-особистісні відносини дитини з іншими (%)	Рівень, який характеризує особливості дитини (%)
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	XIII
Ганна	80	40	30	40	45	20	55	60	35	65	70	65	40
Денис	60	20	35	40	40	0	40	50	0	60	85	70	85
Дмитро	55	20	10	30	45	30	30	30	20	75	80	40	50
Олена	80	50	55	45	50	45	65	60	40	60	75	45	50
Влад	85	60	60	40	55	50	55	70	65	55	75	45	85
Марина	85	30	0	35	65	45	60	40	40	30	30	50	75
Олександр	60	35	60	50	50	55	60	65	30	70	80	45	65
Яна	60	30	0	40	35	25	60	45	55	30	25	60	70
Максим	80	35	0	20	50	0	70	50	35	10	70	35	45
Оля	75	10	20	60	30	45	55	50	50	10	75	30	65
Сергій	80	0	0	65	75	55	60	45	60	45	85	40	50
Наталія	30	35	10	30	60	20	40	50	25	55	85	65	85
Загальні результати	69,1	30,41	23.3	39	50	32.5	54.2	51.3	37.9	47.1	62.01	69.6	63,75

1. Проте загальний показник труднощів у взаємостосунках з батьками становить:

а) відношення до матері: високий - 58.4%

середній - 33.3%

низький - 8.3%

б) відношення до батька: високий - 0%

середній - 16.7%

низький - 83.3%

2.Агресивність, ступінь прояву: високий - 83.4%

середній - 0%

низький - 16.7%

3.Відособленість: високий - 41.7%

середній - 58.3%

низький - 0%

4.Реакція на фрустрацію: високий - 8.3 %

середній - 75%

низький - 16%

Якісний аналіз результатів обстеження за методикою “Намалюй людину”.

1. Ганна.

Намалювала себе (її слова “але це не я”, вказують на низьку самооцінку.) На малюнку вона прогулюється. Судячи з пропорційності фігури і особливостей декорування, а також зображення можна зробити наступний аналіз. Штрихова - висока тривожність, висока зацікавленість у собі, статева ідентифікація, страх чи тривога, прояв агресії і вербальності агресивного характеру, допитливість, незадоволеність своїм положенням, замкненість символ опори, невпевненість. Легкість виявлення побоювань страхів, недовіри. Астенічність, соматичні хвороби.

2. Денис.

Не знає чому намалював дівчинку, але вона радісна і весела. Порушення статевої ідентифікації, зображення дівчинки може свідчити про існування думки, що у жінки вищий соціальний статус. Плечі - вказують на обережність і захист. Помітні демонстративність, тривога, прагнення до дії, імпульсивність, відсутність контроль за діями (руки ширші коло кисті), неадаптованість, труднощі в соціальних контактах. Але загальне зображення людини свідчить про прагнення до спілкування.