Використання східних єдиноборств у формуванні здорового способу життя студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Об'єкт дипломної роботи - система вищої освіти України в технічних ВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у студентів ціннісних орієнтацій щодо удосконалення власного здоров'я.

Метою даної дипломної роботи полягає у системному теоретичному аналізі якості викладання предмету «Фізичне виховання» та зміцненні місця здорового способу життя у свідомості студентів.

Систематизовано досвід практики організації ученого процесу в ВНЗ;

· Узагальнено специфіка організації здорового способу життя в ВНЗ;

· Визначено особистісні вимоги до формування здорового способу життя;

· Обґрунтовано необхідність удосконалення сучасної методики викладання предмету «Фізичне виховання» .

· Сформовано методичні рекомендації для вдосконалення викладання дисципліни «Фізичне виховання» .

Педагогічний ефект реалізації результатів роботи очікується позитивним завдяки вдосконаленню програми викладання предмету «Фізичне виховання» та підвищенню особистісних вимог до учасників виховного процесу; соціальний ефект досягається через підвищенню процесу викладання предмету «Фізичне виховання» в ВНЗ.

Ключові слова: «Фізичне виховання», здоровий спосіб життя, східні єдиноборства, валеологія, психофізичний стан, медитація .



ВСТУП

Актуальність дослідження. Розвиток сучасної Української держави, її багатонаціональної спільноти, входження цієї спільноти в систему цивілізованої співдружності визначним чином залежить від того, наскільки кожен студент вищого навчального закладу буде готовий до здійснення зазначених процесів [1]. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування не лише рухової культури але й здорового способу життя (ЗСЖ) у процесі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів, до яких належить і національний Гірничий університет (НГУ).

Аналіз статистичних даних за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває у стані демографічної кризи, яка характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя [2]. Це негативно впливає на розвиток продуктивних сил, рівень добробуту населення, загальну економічну ситуацію в державі.

Особливо тривожне положення складається із здоров'ям молоді. Якщо врахувати, що дана вікова група населення навчається переважно у вузах І-ІV рівнів акредитації, то вища освіта не має права ігнорувати поганий стан здоров'я студентів, оскільки це одна з найважливіших умов успішного їх вчення, професійного і особового становлення.

Здоров'я студентської молоді - предмет особливої турботи. Серед багатьох негативних чинників, які навряд чи можна перерахувати, особливу небезпеку становить поширення таких соціально небезпечних хвороб, як СНІД, туберкульоз, наркоманія та алкоголізм.

Проблеми виховання підростаючого покоління належать до найскладніших у сучасній педагогічній науці. Пріоритетним напрямком реформування освіти є забезпечення у кожному вищому навчальному закладі відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової особистості [3].

У проблемі здоров'я необхідно, перш за все, виділяти соціальні і особистісні передумови, від яких безпосередньо залежить формування способу життя людини, і лише в останню чергу, це власне медичні фактори. Адже по оцінках фахівців, стан здоров'я населення залежить на 20-25% від стану довкілля, на 20% від генетичних чинників, на 50-55% від способу життя і лише на 10% від служб охорони здоров'я [4]. Оскільки величезна роль в збереженні і примноженні здоров'я належить способу життя, який найактивніше формується в молоді роки людини, то поза сумнівом, що ця область діяльності лежить в полі професійних інтересів і компетенції педагогів.

При розгляді майбутньої професійної діяльності студента обов'язковою є необхідність вираховування стану його здоров'я. Перші кроки до майбутнього професіоналізму починаються з навчання професії. У цьому контексті фізичне здоров'я є не просто бажаною якістю майбутнього фахівця, але необхідним елементом його особистісної структури [5].

Промисловість, що має активно розвиватись, вимагає величезної кількості інженерів, технологів і інших "виробничників". Попит на них в сучасній Україні набагато перевищує пропозицію. Брак кадрів промислової галузі на підприємствах відчуватиметься ще не один рік, навіть за умови, що нинішні випускники технічних вузів не переходитимуть в інші галузі [6].

Саме тому в сучасній Україні як ніколи раніше постає завдання виховати студента технічного вузу, як фахівця з високим рівнем розумової працездатності і сталого рівня здоров'я, готового за рахунок високого ступеню адаптації періодично займати різні професійні позиції; який вміє швидко і результативно відновлювати свою працездатність. Всі ці вимоги можна реалізувати тільки за рахунок зміни відношення студента до власного здоров'я, як вирішального чинника оптимізації власної життєдіяльності.

Об'єкт дослідження - система вищої освіти України в технічних ВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у студентів ціннісних орієнтацій щодо удосконалення власного здоров'я за допомогою вивчення східних єдиноборств.

Мета дослідження - полягає у системному теоретичному аналізі якості викладання предмету «Фізичне виховання» та зміцненні місця здорового способу життя у свідомості студентів.

Гіпотеза дослідження. Викладання будь-якого предмету у вищому навчальному закладі має бути обґрунтоване на засадах поширення ціннісних орієнтацій, направлених на поліпшення здоров'я студентів та побудову засад для свідомого дотримання ними здорового способу життя.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-педагогічної літератури визначити понятійно-термінологічний апарат та основні підходи до розв'язання проблеми дослідження, а саме визначення шляхів формування у студентів ЗСЖ.

2. На основі комплексного аналізу стану здоров'я студентської молоді та системи викладання дисципліни «Фізичне виховання» розробити модель викладання дисципліни, яка б формувала особистість, що будує власне здоров'я.

3. Перевірити доцільність запропонованих удосконалень системи викладання через опитування учасників навчального процесу. Розробити рекомендації щодо впровадження методики ЗСЖ у навчальний процес.

У процесі реалізації поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні:аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з питань організації навчально-виховного процесу предмету «Фізичне виховання» та «Валеологія» для здійснення аналізу і визначення вихідних теоретико-концептуальних засад; емпіричні:соціологічні опитування учнів; експертне опитування фахівців фізичного виховання;статистичні: математичної статистики одержаних результатів для визначення кількісних показників діяльності студентів та обґрунтування достовірності результатів дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що на основі запропонованого підходу розроблено методику удосконалення процесу викладання дисципліни «Фізичне виховання» шляхом поширення ЗСЖ і, як наслідок, загальна зміна у студентів (суб'єктів освітнього процесу) відношення до власного здоров'я, як ключового показника їх працездатності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення викладання процесу викладання предмету «Фізичне виховання» та впровадження засад здорового способу життя у навчально-освітній процес технічного ВНЗ.

Експериментальною базою дослідження був Національний гірничий університет. Дослідження, до яких були залучені студенти спеціальностей електротехнічного факультету дослідження проводились з грудня 2014р. по березень 2015 р. У опитуванні приймали участь 150 студенти.

Структура й обсяг магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел(77 найменувань)та додатків. Загальний обсяг становить сторінки друкованого тексту. Робота містить 10 таблиць .

східний єдиноборство валеологічний педагогічний

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В ОСВІТНЬО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З ВИКОРИСТАННЯМ СХІДНИХ ЄДИНОБОРСТВ

1.1 Поняття здоров'я. Визначення здорового способу життя

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає здоров'я як стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів [7].

Слід зауважити, що поняття «здоров'я» є декілька умовним і об'єктивно встановлюється по сукупності антропометричних, клінічних, фізіологічних і біохімічних показників, визначуваних з врахуванням статевого і вікового чинників, а також кліматичних і географічних умов [8].

Показники фізичного здоров`я. Відповідно до змісту сфери фізичного здоров`я (індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму), були визначені індикатори зросту і ваги, оскільки вони відбивають (з певними обмеженнями) вади (або їх відсутність) анатомічної побудови тіла і (також з певними обмеженнями) якість генетичної спадковості [9]. Були вибрані індикатори, що опосередковано свідчать про характер реакції організму на фізичні навантаження і доступні для об`єктивного визначення при опитуванні: показники травмування органів та систем, а також факту і спроможності виконання фізичних навантажень, типових для звичайної рухової активності [10]. Ці індикатори можна розглядати як показники готовності до виконання навантажень, тобто як опосередковані показники сфери фізичного здоров'я [11].

Показники психічного здоров`я. Відповідно до змісту цієї сфери здоров`я (індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей - збудженість, емоційність, чутливість, схильність до стресів, афектів, особливості мислення, характеру, здібностей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уявлень, почуттів тощо), були вибрані відповідні індикатори: наявність проблем спілкування, відчуття комфорту перебування в колективі, характер стосунків із близьким оточенням, вміння керувати своїм психічним станом, ступінь стресу, ступінь самозадоволення, тобто індикатори, які відбивають індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини.

Показники духовного здоров`я. Відповідно до змісту цієї сфери здоров`я (ставлення до освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики; свідомість, ментальність, життєва само ідентифікація, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей), були вибрані індикатори, що свідчать про занепокоєння (або його відсутність) станом загальноприйнятих у суспільстві чинників духовності: релігійних, культурних, патріотичних.

Показники соціального здоров`я, що пов`язані з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму, визначалися такими індикаторами, як характеристики найближчого оточення і взаємостосунків в ньому, соціальний статус, соціальне самопочуття, наявність (відсутність) відчуття безпеки в соціумі, ступінь задоволеності повсякденними умовами життя, самооцінка добробуту, прибутки, можливості та структура витрат, умови житла, можливості відпочинку. Саме у соціальній сфері здоров`я засоби соціологічного дослідження дають найбільш повне уявлення про стан справ і практично не потребують додаткового інструментарію з арсеналу інших наук.

У філософському розумінні спосіб життя - це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних утворень) у поєднанні з умовами життя суспільства [12]. Спосіб життя охоплює всі сфери суспільства: працю і побут, суспільне життя і культуру, поведінку (стиль життя) людей та їх духовні цінності. Тобто, поведінка, або стиль життя, є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому, який не може не впливати на здоров`я окремої особи або на здоров'я тих чи інших соціальних груп населення.

Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) - це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту [13].

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування (в тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях. Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині ХХ століття як у світі в цілому, так й в Україні.

Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років, змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоров`я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління [14]. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки - медицина, гігієна, охорона здоров`я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і наука «Валеологія». Формуванню здорового способу життя студентської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя студентів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді присвячені наукові праці та посібники.

Важливо розглянути формування здорового життя молоді і зміцнення цінності здоров`я в свідомості студента як невід'ємну складову молодіжної та соціальної державної політики [15]. Ця політика повинна передбачати: по-перше - вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя та розробку методів оцінки здоров`я індивіда; по-друге - формування свідомості та культури здорового способу життя; по-третє - розробку методик навчання молоді здоровому способу життя; по-четверте - впровадження соціальних програм культивування здорового способу життя та збереження здоров`я; по-п'яте, - розробку та впровадження системи моніторингу здорового способу життя молоді.

По кожній з зазначених вище категорій моделі якості життя є індикатори здорового способу життя [16]:

1) Задоволеність своїми даними:

- зовнішність;

- тіло;

- успішність або виконання службових обов`язків порівняно з іншими;

- своїм статусом у колективі (виробничий, друзів, однодумців тощо);

- своїм статусом у сім`ї;

- своїм сприйняттям світу.

2) задоволеність соціальним оточенням:

- сприйняття соціальних проблем;

- сім`я;

- сусіди;

- родичі;

- колеги;

- товариші у закладі освіти;

- рівень соціальної напруженості;

- політична ситуація;

- довіра до керівних органів;

- рівень безпеки.

3) задоволеність можливостями:

- рівень зарплатні;

- житло;

- предмети довготривалого користування;

- престижні речі;

- одяг;

- харчування;

- транспорт;

- освіта;

- робота;

- медичне обслуговування;

- культурні запити;

- заняття спортом;

- проведення вільного часу (наявність закладів, їх доступність за цінами);

- спілкування;

- отримання інформації;

- громадська активність.

Такий підхід дозволяє розглядати студентів у контексті оточення та умов життя, узагальнювати на рівні однорідних утворень, конкретних населених пунктів чи мікрорайонів.

Дуже важливо з акцентувати увагу на формуванні здорового способу життя саме студентів, оскільки саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень.

Серед показників здорового способу життя можна виділити такі фактори, як рухова активність, харчування, шкідливі звички, можливості реалізації здорового способу життя [17].

Рухова активність. Одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень. Як безпосередні показники рухової активності, що впливають на визначення здорового способу життя (чи нездорового), використано індикатори про наявність (чи відсутність), характер і обсяг фізичних навантажень, які дають чіткі підстави для розподілу респондентів стосовно цього аспекту здорового способу життя [18].

Харчування. Показовим чинником здорового способу життя є структура (якісний склад) продуктів харчування, що вживаються в повсякденному режимі. Уявлення про ці показники дають відповідні індикатори, структуровані за кількістю вживання продуктів в часі і ступенем їх користі для організму.

Шкідливі звички. Питома вага шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків, інших хімічних речовин) у комплексі впливів, що визначають спосіб життя, надзвичайно суттєва[19]. Саме тому цей аспект опитування містить велику кількість індикаторів, які досить повно відбивають спектр проблеми - причини не паління, віковий і кількісний зріз тих, хто палить, паління в оточенні, вікові, кількісні і якісні ознаки вживання алкоголю, віковий і структурний аналіз процесу наркотизації, ступінь поінформованості і усвідомлення шкоди подібних звичок [20].

Можливості реалізації здорового способу життя. Розглядаючи цю складову, як показник здорового способу життя, не може оминути питання, щодо можливостей його реалізації молоддю в існуючих умовах. Але складність вивчення полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя надзвичайно суб`єктивне, тому що воно перш за все детерміноване ступенем усвідомлення людиною важливості дій в цьому напрямі [21]. Навіть при відсутності деяких об`єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній дохід тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров`я. І навпаки, за достатньо позитивних об`єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Тому вельми проблематично пропонувати такі індикатори для опитування, які б об`єктивно висвітлювали реальні можливості (неможливості) реалізації здорового способу життя - ці можливості переважно залежать від самої людини. З огляду на це, опитування не містить прямих запитань щодо згаданих можливостей - є вони чи ні.

З іншого боку, існує певний мінімум об`єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Тому опитувальник містить декілька індикаторів, що опосередковано спрямовані на виявлення таких можливостей [22]. Це індикатор добробуту родини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров`я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів і знайомих [23]. Певні уявлення щодо цієї можливості дають індикатори ступеня перманентного стресу і захворюваності - хвора або постійно психічно напружена людина обмежена в реалізації здорових дій.

Однією з основних ознак здорового способу життя є висока фізична активність - рух. Величезні можливості, закладені в організмі кожної людини, можуть бути реалізовані в здоров'я і активне довголіття тільки за умови постійної дружби з фізичними навантаженнями. На жаль, більшість людей, і студенти не виключення, ведуть малорухомий спосіб життя. Саме так формується багатомільйонна армія людей, які не можуть вважатися повністю здоровими, але поки екстреної медичної допомоги не потребують.

Зовні непомітні болячки чи симптоми (хронічний гастрит, порушення дихання, гіпертонія, зайва вага тощо) з часом призведуть до серйозних захворювань, які важко вилікувати [24]. Особливо тривожить той факт, що кількість людей, які балансують на грані здоров'я й нездоров'я, катастрофічно зростає. До них належать не тільки люди старшого і середнього віку, але й студентська молодь і, навіть, діти.

Сприяє низькому рівню фізичної активності також науково-технічний прогрес - автоматизація промисловості, розвиток транспорту, механізація домашньої праці, телефонізація, телебачення, поширення використання комп'ютерів, які скоротили до мінімуму рухову активність людини.

Гіподинамія (мала рухливість) призводить, як це не парадоксально, до збільшення навантаження на серцевий м'яз. Коли людина ходить, біжить чи займається фізичними вправами, м'язи, натискуючи на судини (вени, артерії, що знаходяться поруч з м'язами), допомагають серцю перекачувати кров на периферію, а венами - до серця. Коли людина не рухається, цього не відбувається, серце швидко зношується, виконуючи важку роботу, а йому за хвилину доводиться перекачувати 4-5 літрів крові [25]. Під час роботи м'язів утворюються відповідні речовини, а також відбувається «згорання» тієї енергії, що надходить з їжею. При малорухомому способі життя, незбалансованому харчуванні запаси енергії відкладаються у вигляді жирів (як наслідок надмірна вага), холестерину в судинах (стенокардія, інфаркт, інсульт), а відкладання солей веде до остеохондрозу [26].

Під час спокою більша частина легенів не бере участі у акті дихання, що спричиняє застій слизу. Тоді є більше шансів захворіти на пневмонію, бронхіт. Ось далеко не повний спектр тих змін, що відбуваються в організмі при гіподинамії (недостатній рухливості). Висновки однозначні - при малорухомому способі життя потерпають всі органи і системи, у тому числі й серцево-судинна, за ураженнями якої ми посідаємо одне з перших місць [27].

Саме тому таку важливу роль у зміцненні, покращення показників здоров'я серед студентської молоді відіграє предмет «Фізичне виховання», який може і повинен стати основним засобом зміцнення засад цінності здоров'я у студентів. Особливо можна виділити специфіку фізичного виховання студентів технічних ВНЗ, яких чекають несприятливі умови праці.

1.2 Характеристика стану здоров'я студентів технічних ВНЗ

На базі Українського державного хіміко-технологічного університету були проведені попередні дослідження, у яких взяли участь 335 студенток у віці від 17 до 23 років, причому 91,8% з них мали паспортний вік до 20 років [28]. Паралельно відбулися дослідження серед 54 дівчат з підвищеною руховою активністю, що відвідували спортивні секції. Використаний метод - анкетування.

Згідно з отриманими даними, ранкову гігієнічну гімнастику (РГГ) регулярно виконували лише 7,2% опитаних, а епізодично 34,1%. Разом з тим позитивний вплив РГГ на підготовку до навчального дня відзначили більше 27,3% опитаних. Що стосується обов'язкових занять «Фізичним вихованням», 29,6% дівчат відзначили їхній позитивний вплив на розумову працездатність: після занять почуття втоми зникає, піднімається настрій, відчувається приплив сил, необхідних для подальших навчальних занять.

Анкетне опитування дозволило встановити, що фізичний стан турбує переважну більшість опитаних. Однак домінуючими мотивами використання засобів фізичної культури в них є не турбота про своє здоров'я й підготовку до майбутнього материнства, а бажання виглядати привабливою і займатися престижними формами оздоровчих занять у поза навчальний час.

Як зазначалось, здоровий спосіб життя є важливою умовою збереження й зміцнення здоров'я. Він містить у собі оптимальний руховий режим, раціональний режим праці і відпочинку, збалансоване харчування, оволодіння навичками особистої і суспільної гігієни, відмовлення від шкідливих звичок, тощо [29].

У таблиці 1.1 приведені дані, що характеризують окремі компоненти здорового способу життя студенток УДХТУ.

Як свідчать приведені дані, умови проживання студенток безпосередньо впливають на дотримання ними здорового способу життя. Так, студентки, що знаходяться під опікою батьків, менше схильні до шкідливих звичок, більше займаються фізкультурою і спортом, ретельніше дотримуються режиму сну і харчування.

Таблиця 1.1 Порівняльні дані деяких компонентів здорового способу життя студенток, що проживають у гуртожитку і вдома

№ п/п	Питання анкети	Мешкають
		У гуртожитку n = 154	Вдома n = 181
1.	Дотримуються здорового способу життя (суб'єктивна оцінка)	30,8%	52,2%
2.	Не курять	68,5%	83,1%
3.	Не споживають спиртних напоїв (або дуже рідко)	68,2%	71,4%
4.	Займаються фізкультурою і спортом (щоденнено або 3-4 рази на тиждень)	29,8%	34,3%
5.	Надають перевагу активному відпочинку	34.1%	24.3%
6.	Дотримуються режиму сну (7-8 годин)	37,2%	64,1%
7.	Дотримуються рекомендованого режиму харчування	31,3%	58,2%

Звернемося до опитування, за допомогою якого було визначено біологічний вік (БВ) студентів УДХТУ [28]. Визначення біологічного віку дозволяє врахувати отримані дані для вдосконалення практики організації занять «Фізичним вихованням». При його розрахунку береться до уваги функціональний стан життє забезпечуючих систем організму й загальний рівень здоров'я обстежуваного. БВ характеризує відповідність функціонального стану організму людини фактичному віку.

Дослідження БВ також проводилося серед студентів УДХТУ. До нього були притягнуті 173 студенти, серед них 127 дівчат і 46 юнаків І курсу. Їхній паспортний вік на момент проведення дослідження складав приблизно 17,3 роки.

Дані опитування при розрахунку БВ свідчать, що в самопочутті студентів існують моменти, більш характерні людям середнього і старшого віку.

Головний біль періодично турбує 74,1% дівчат і 60,9% юнаків, біль в області серця 28,3% дівчат і 13,0% юнаків, запаморочення - 57,5% і 34,8% відповідно. Дані факти погоджуються зі значеннями об'єктивних показників: ознаки тахікардії (ЧСС більш 90 уд/хв) виявлені у 27,6% дівчат і 13,0% у юнаків, ознаки гіпотонії (артеріальний тиск менше 100/60 мм. рт. ст.) у 16,5% дівчат і 4,3% юнаків, ознаки гіпертонії (АТ більше 125/80 мм. рт. ст.) у 3,1% студенток і 15,3% студентів. Задишка під час швидкої ходьби турбує 54,3% дівчат і 23,9% юнаків. Про негативні моменти в роботі дихальної системи студентів свідчить той факт, що недостатня затримка дихання на вдиху (проба Штанге) виявлена в 40,2% дівчат і 10,9% юнаків. А недостатня затримка дихання після видиху (проба Генча) - у 18,1% і 2,2% відповідно.

Відповіді студентів на питання анкети, що була використана при обчисленні їхнього БВ, представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Узагальнені дані самооцінки здоров'я студентів І курсу

№ п/п	Характер запитання	Дівчата	Юнаки
1.	Погіршився сон	34,6%	26,1%
2.	Погіршився слух	8,7%	2,2%
3.	Турбує біль у суглобах	15,0%	17,4%
4.	На самопочуття впливає зміна погоди	39,4%	26,1%
5.	Із-за хвилювання втрачають сон	49,6%	23,9%
6.	Легко прокидаються від шуму	28,3%	19,6%
7.	Турбує біль в області печінки	22,8%	17,4%
8	Зосереджуватися стало важче	22,8%	4,3%
9.	Турбує послаблення пам'яті	27,6%	17,4%
10.	Турбує шум у вухах	11,8%	4,3%
11.	Турбують набряки ніг	20,5%	2,2%
12.	Турбує біль в області попереку	28,3%	15,2%
13.	Турбує неприємний смак у роті	15,7%	15,2%

Як видно, значна кількість студентів, опираючись на суб'єктивні відчуття, відмічають помітні порушення у функціональному стані та стані свого здоров'я.

Як наслідок, серед дівчат БВ збігся з паспортним віком лише в 2,4% обстежених, у юнаків збігів не було. Середній біологічний вік дівчат виявився рівним 33,2 рокам, у юнаків 39,3 роки. Дані по БВ у залежності від календарного віку приведені в таблиці 1.3.

З таблиці 1.3 видно, що у дівчат із збільшенням паспортного віку стабільно зростає і БВ, що зв'язано швидше за все з послабленням фізичного статусу організму. У юнаків з ростом паспортного віку БВ трохи знижується, що можна пояснити їх більшою руховою активністю.

Таблиця 1.3

Дані розподілу БВ студентів у залежності від паспортного віку

№ п/п	Паспортний вік	Біологічний вік (років)
		Дівчата n = 127	Юнаки n = 46
1.	16-17 років	31,55 (n=95)	41,59 (n=27)
2.	18 років	33,02 (n=24)	38,07 (n=13)
3.	19-20 років	35,04 (n=8)	38,24 (n=6)

Розподіл БВ по вікових категоріях представлений в таблиці 1.4. З таблиці 1.4. видно, що серед дівчат за даними БВ більшість (36,2%) відносяться до вікової категорії 31-35 років, а на категорію до 25 років приходиться лише 15,7% студенток. 1,6% взагалі відноситься, за даними БВ, до віку старше 40 років.