Розробка проекту готельного комплексу

Згідно з ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди." визначається розрахункова площа (S роз.) готелю як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток , ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, приміщень для розміщення інженерних мереж.

Розрахункова площа визначається за даними таблиці 4.1:

S роз. = 966,7+ 174+252+609+48,5+190+108+60+141=2549,2 м²

Визначається корисна площа (S кор.) готелю як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів за формулою:

S кор._.= S роз._. х К ₁ ;

де - коефіцієнт, що враховує площу коридорів, тамбурів, переходів, технічних приміщень (= 1,2);

S кор. = 2549,2 х 1,2 = 3059,04 м² S кор._. з горизонт. комун.

Визначається загальна площа (S заг.) готелю як сума площ усіх поверхів за формулою:

S заг. = S кор. х К ₂ ;

де -коефіцієнт, що враховує конструктивні фактори будівлі, організацію вертикальних зв'язків (сходи, ліфти), додаткові протипожежні заходи = 1,15.

S заг. = 3059,04 х 1,15 = 3517,89 м²

S заг. з вертик. комун.

Визначається площа поверху будівлі готелю S_пов. за формулою:

S_пов. = S заг. / п ;

де n - кількість поверхів;

S_пов. = 3517,89 / 4 = 879, 47 м²

Геометричні розміри будівлі (при проектуванні прямокутних у плані будівель) розраховують за формулою

,

де a - довжина будівлі, м;

b - ширина будівлі, м.

Після визначення конфігурації та поверховості будівлі здійснюють її зонування.

У сучасних готельних комплексах зазвичай весь перший поверх відводиться під приміщення громадського призначення і планується повністю або частково вільним, що полегшує рух відвідувачів. Одним з основних за своєю значущістю приміщень готельного комплексу є вестибуль, інтер'єр якого створює перше враження клієнта про готель.

Функціональна і планувальна організація вестибюльної групи готеля.

Основною об'єднувальною ланкою всіх груп приміщень готелю є блок приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем. У планувальній та функціональній організації готелю приміщення вестибюльної групи розташовані на першому поверсі.

У цих приміщеннях здійснюються: прийом, оформлення і розміщення приїжджих, розрахунки з ними, надання інформації щодо діяльності готельних служб, різноманітних заходів тощо. До вестибюльної групи приміщень також належать: пункт оперативного та факсимільного зв'язку; камера зберігання; гардероб; перукарня; бар; приміщення для швейцарів і носіїв багажу. Поширене також обладнання кіоску продажу преси розміщеного навпроти зони відпочинку та поблизу сходово-ліфтових комунікацій. Багатофункціональність приміщень вестибюльної групи спричиняє необхідність організації різних діючих зон: відкритого простору; вестибюля; роботи; обслуговування; відпочинку (очікування). Для більшості готельних підприємств типове централізоване розташування приміщень вестибюльної групи у споруді закладу .

Найбільша площа у вестибюлі належить відкритій зоні активного пересування та відпочинку гостей. Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечувати раціональне розташування вертикальних комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найкоротшим. Функціональний взаємозв'язок зон і приміщень вестибюльної групи повинен виключити перетинання людських потоків. У вестибюлях передбачаються такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна і допоміжна.

Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і сходів які повинно забезпечувати найкоротші шляхи до номерів; у вестибулі ліфти потрібно розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти.

Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому.

Вхід у вестибюль проектують у центральній частині за периметром вестибюля. У такому плануванні вестибюль візуально сприймається в реальних розмірах і сприяє швидкій орієнтації в його структурі.

Сучасний технологічний процес прийому та поселення гостей у вестибюлі повинен бути оптимальним для забезпечення комфорту гостей, тому рецепція розташована в проміжній частині, гості рухаються від головного входу до рецепції й далі -- до сходової зони чи ліфта. Цей шлях має бути найкоротшим, не перетинатись і не бути зворотним. Рецепція також забезпечує високу візуальну оглядовість входу й інших функціональних зон вестибюля.

Планувальна організація стійки рецепції пов'язана з двоярусним столом -- секретер-бюро. Верхній ярус стійки -- представницький. Його використовують сумісно клієнти й обслуговуючий персонал, а нижній ярус -- робочий -- лише обслуговуючий персонал у технологічному процесі обслуговування. Нижній ярус є місцем оформлення поселення гостей, він обладнаний спеціальним відділенням для зберігання ключів від номерів і службових приміщень, кореспонденції, яка надходить для гостей, картотеки, тут є технічні засоби -- телефон, комп'ютер, факс та ін.

Необхідний компонент у функціональній структурі вестибюля -- зона відпочинку (очікування). Вона забезпечує короткотермінове перебування гостей до поселення, від'їзду або в процесі проживання, тут можуть відбуватись зустрічі гостей і відвідувачів готелю. Зона відпочинку розташована поряд з рецепцією,вздовж зовнішньої стіни біля вікон, що забезпечує високу сонячну інсоляцію й оглядовість території, прилеглої до споруди готелю.

Камера схову служить для зберігання ручної поклажі та обладнується стелажами. Камеру схову використовують відвідувачі готелю, а також гості, котрі звільняють номер, але не від'їжджають, і гості, які прибули, але в момент прибуття немає вільного номера. Камера схову розміщують поруч із вестибулем, нерідко разом із гардеробом (для обслуговування гостей ), що дозволяє одному працівникові поєднувати функції гардеробника і чергового в камері схову. Інтенсивність роботи гардероба зростає в години роботи ресторану. Цей гардероб обслуговує також осіб, що приходять до клієнтів готельного закладу.

У сучасних готельних закладах у кімнаті адміністрації влаштовують сейфи, де мешканці готелів можуть зберігати гроші та коштовності. За користування сейфами стягується платня, оскільки це додаткова послуга для готельної клієнтури.

При вестибулі передбачається спеціальне приміщення для швейцарів та носіїв багажу. Це приміщення зазвичай зручно пов'язано з вантажним ліфтом, який доставляє багаж на житлові поверхи і розміщується біля входу до будівлі. Санітарний вузол при вестибулі призначений для клієнтів, що тимчасово знаходяться в районі вестибулю. Найчастіше він розміщується так, щоб відвідувачі ресторану могли ним скористатися, здебільшого його розташовують у підвальному приміщенні під головним вестибулем готельного комплексу.

Кімната для охорони повинна бути непомітною для гостей, із сейфом для зберігання зброї.

За сучасними нормами, в структурі приміщень приймально-вестибюльної групи передбачен медпункт. Медпункт у готельному комплексі призначен для надання першої допомоги клієнтам готелю і персоналу, тому повин бути доступними для хворих. Хворі мешканці готелю, які потребують стаціонарного лікування, як правило, доставляються до місцевих медичних закладів. Найкращим місцем для медичного пункту є перший поверх, коли евакуацію хворого легко забезпечити, минаючи потоки мешканців готелю. Готель має у вестибюлі перукарню, зорієнтовану на обслуговування гостей і відвідувачів готелю. Вхід до перукарні обладнаний у вестибюлі готелю.

Приміщення для чергового персоналу знаходяться на кожному поверсі.

У холі готелю працює каса з продажу авіа- і залізничних квитків, пункт обміну валюти , банкомат.

Функціональна і планувальна організація житлового поверха готеля.

Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення складають більше 50% об'єму будівлі і являють собою житлові кімнати - номери. Номери розташовуються на житлових поверхах, де є також приміщення для чергового персоналу, що обслуговує їх, загальні горизонтальні комунікації, вітальні, ліфтові чи сходово-ліфтові холи.

Основні вертикальні комунікації (сходи і ліфти) часто поєднують у єдиний сходово-ліфтовий вузол, розташування якого залежить багато в чому від форми плану житлових поверхів. Житлову частину проектують із прямокутною формою плану.

Планування житлового поверху в готелях пов'язане з типом горизонтальних комунікацій (коридорів), які забезпечують функціональний зв'язок між приміщеннями поверху. Коридорне планування житлового поверху, типове у плануванні готелів, найпростіше і раціональне. Один загальний коридор характерний двостороннім розташуванням номерів. Ширина такого поверху залежить від сезонного характеру діяльності закладу розміщення: для установ цілорічного функціонування ширина коридору повинна бути не менше 2,0 м, якщо двері відчиняються всередину номера; якщо двері відчиняються в коридор, ширину коридору відповідно збільшують.

Для чергового персоналу, що обслуговує номерний фонд, на житлових поверхах передбачають кімнату чергового персоналу, кімнату прасування і чищення одягу, приміщення чищення взуття, окремі комори для зберігання обмеженого запасу чистої і брудної білизни, комора прибирального інвентаря, приміщення для зберігання візків покоївок, санітарний вузол.

Службове приміщення для покоївок повинно розташовуватись якнайближче до об'єктів обслуговування. Досить часто приміщення чергового персоналу групують і розміщують поблизу службових ліфтів і сходів, які пов'язують їх із загальними господарськими і складськими приміщеннями готельного комплексу, розташованими у підвальному, цокольному чи першому поверсі споруди. При розміщенні їх поряд із вантажопасажирським ліфтом кабіну останнього бажано відкривати у бік приміщень для персоналу, для чого її в більшості випадків роблять прохідною. Це значно полегшує доставку чистої білизни та різних вантажів, усуває небажаний перетин потоків клієнтів готелю та обслуговуючого персонал. При цих приміщеннях передбачають сміттєпровід, пиловловлювач (для очищення пилососів) або централізовану систему пиловидалення, білизно провід або спеціальний ліфт для спуску брудної білизни у центральну білизняну.

На житлових поверхах готелів допускається влаштування приміщень громадського призначення (барів, віталень, приміщень для ділових зустрічей, дитячих кімнат тощо) за умови шумозахисту житлових приміщень. Розміщення приміщень громадського призначення суміжно з житловими приміщеннями не допускається.

Номери повинні розташовуватися в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелюі бути ізольовані від шумів і запахів із кухні.

Функціональна та планувальна організація житлового номера готеля.

Житловий номер -- основне житлове приміщення у планувальній структурі готелю, яке забезпечує його основну функцію -- надає послуги з розміщення гостей. У плануванні житлових номерів виділяються такі функціональні зони: житлова кімната, санвузол,передпокої, кухня (у номері апартамент ).

Структура житлових кімнат залежить від їхньої місткості, категорії номера, рівня комфорту готелю та його спеціалізації . Конгрес - готелі 4*, зорієнтовані на прийом ділових клієнтів повинні мати більшу частку -- однокімнатних номерів.

Однокімнатний номер складається з житлової кімнати, передпокою та санвузла. За розмірами однокімнатні номери можуть бути: одномісними (15 м²) та двомісними (20 м²).

Планувальна організація передпокою в однокімнатних номерах характеризується незначними розмірами 2 м² і виділяється тільки просторово, двері у вітальню не використовуються. У передпокої передбачений простір для збереження верхнього одягу та особистих речей.

Планувальна організація санітарних вузлів залежить від категорії готелю. Згідно національного стандарту України у готелях 4* санвузлом забезпечуються всі номери.

Площа санвузла для однокімнатних номерів 3 м² . Вхід у санвузол забезпечується з передпокою.

У готелі передбачен двомісний номер який забезпечує умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках - і з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів. Номер рекомендується розміщувати на першому поверсі.

Двокімнатний номер апартамент належить до представницького класу і використовується клієнтами із високими матеріальними статками - бізнесменами, політиками, які очикують у готелі комфортних умов проживання з можливістю проведення ділових зустрічей і роботи. Двокімнатний номер складається зі спальні, вітальні (робочого кабінету), передпокою, двох санвузлів (один у передпокій, другий -- у спальні).

Номери бізнес-класу призначені для розміщення осіб, які перебувають у ділових поїздках чи відрядженнях. Окрім стандартної обстановки номера, тут створюються умови для роботи (робочий стіл, телефон, факс, комп'ютер та інша техніка).

Обладнання житлових номерів у готелях -- це організація внутрішнього простору в номері, що повинна забезпечити комфортні умови проживання гостей і зручне обслуговування. Особливості меблювання номерів необхідно брати до уваги ще в процесі проектування готелю, адже саме тоді розробляють схему розташування меблів і загального обладнання у номерах, з тим, щоби в майбутньому створити максимальний комфорт для гостей.

Найскладніші у меблюванні однокімнатні номери з розмірами 15 м² (одномісний номер), адже в них необхідно забезпечити для гостей можливість сну, відпочинку, роботи, зберігання особистих речей, одночасно повинен бути простір для вільного переміщення в номері гостей та обслуговуючого персоналу.

У зв'язку з цим потрібно також враховувати функціональний зв'язок меблів із місцем їхнього розташування в номері. Так, робочий стіл має розташовуватись біля вікна, ліжко -- праворуч по периметру стіни; якщо двомісний номер (20 м²) -- вздовж стіни або поряд торцем до правої стіни; зона відпочинку (крісло і журнальний столик) навпроти дверей у зоні доброї оглядовості дверей; підставка для валізи біля дверей ліворуч або біля робочого столу. Якщо у номері передбачений передпокій, у ньому ліворуч розташовують вішалку для верхнього одягу та головних уборів.

У двокімнатному номері для меблювання спальні використовують одно- або двоспальне ліжко, шафу, тумбочку біля ліжка, у вітальні -- м'які меблі для відпочинку, які забезпечують зручність у користуванні побутовими приладами, меблі для роботи (стіл і крісло) розміщують біля вікна.

Функціональна і планувальна організація адміністративних приміщень.

Блок групи приміщень адміністрації розміщується здебільшого на першому чи другому поверсі будівлі готелю. Приміщення адміністрації повинні мати зручний зв'язок із блоками приймально-допоміжних приміщень, житла, громадського харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінет директора, кімнати завгоспа, архіву, бухгалтерії тощо.

Адміністративні приміщення можуть мати довільну площу. Зважаючи на постійний характер роботи, тут повинно бути денне освітлення та вентиляція. Внутрішнє оформлення - просте, притаманне цій категорії приміщень і загальноприйняте в будівництві. Найбільш раціональним вважається без коридорне планування приміщень, без ізоляції робочих місць, що досягається завдяки використанню секційного обладнання, легких перегородок і екранів.

До приміщень адміністрації належать побутові приміщення персоналу готельного комплексу - гардероби для домашнього одягу і спецодягу, туалетні кімнати і душові. Побутові приміщення і службові проходи відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю і забезпечуються окремим зовнішнім входом.

Функціональна і планувальна організація приміщень громадського призначення. Приміщення громадського призначення згідно функціонального профілю поділяються на такі типи: харчування, торгівлі, культурно-дозвільні, спортивно-оздоровчі, побутові.

У планувальній організації кожного типу приміщень громадського призначення згідно значення простору у їхньому функціонуванні, виділяються основний, додатковий і допоміжний простір.

Основний простір характеризується найбільшими розмірами і най тривалішим з поміж інших перебуванням гостей, високим рівнем комфорту. У структурі приміщень основного простору належать зал ресторану, конференц-зал, зал тренажерів та ін. Додатковий простір підвищує загальний комфорт обслуговування, виконує рекреаційну функцію, наприклад аванзал у ресторані- приміщення, де збираються, очікують та відпочивають гості - учасники бенкетів (урочистостей, свят тощо); споживачі, що очікують на вільні місця. В допоміжному просторі розташовані технічні засоби, які забезпечують комфортне середовище в основному та додатковому просторі й виробничий процес підприємств громадського призначення.

Приміщення громадського харчування у плануванні готельного закладу розташовується в одному об'ємному просторі споруди і найчастіше на першому поверсі. При розміщенні основних торгових залів на нижніх поверхах полегшується і спрощується їх зв'язок із вестибулем, легше забезпечується ізоляція житлової частини. У готельному закладі передбачені ресторан і бар. Бари розташовуються у вітальнях, холах, ресторанах при вестибулях (експрес-бари).

Зазвичай ресторани розраховують на обслуговування не тільки клієнтів готелів, але й на сторонніх відвідувачів. Тому вони в більшості випадків мають окремий від готельного комплексу вхід, вестибуль, гардероб. Готель з'єднується з рестораном через вестибуль готельного комплексу і через вітальні холи, розташовані на тому ж поверсі, що й основні торгові зали закла-дів ресторанного господарства.

Архітектурно-планувальне рішення, розміри, пропорції, місткість залів для відвідувачів у межах закладів ресторанного господарства, що функціонують при готельних комплексах, індивідуальні. Крім своєї основної функції, вони служать для відпочинку, зустрічей, бесід, особливо у вечірній час, тому їхня архітектурно-просторова організація і планування інтер'єру повинні забезпечувати необхідні для цього умови.

Заклади ресторанного господарства в готельних комплексах складаються з групи торгових приміщень (зали для відвідувачів), виробничих приміщень (заготівельний, гарячий і холодні цехи, посудомийні, сервізна тощо), адміністративних приміщень, побутових приміщень персоналу, складів.

Детальний склад цих приміщень та їхні площі приймаються за нормами для підприємства ресторанного господарства.

При розташуванні виробничих приміщень у ресторані (як і в інших закладах ресторанного господарства) дотримуються принципу послідовного здійснення стадій технологічного процесу виробництва власної продукції, що забезпечує їх раціоналізацію.

Виробничі приміщення --- цехи з приготування їжі, сервірування, мийки. Вони тісно технологічно та функціонально пов'язані з групою складських приміщень. Щоби забезпечити ефективну взаємодію у виробничому процесі з приміщеннями виробничого призначення, складські приміщення розташовують сумісно з ними або на незначній відстані, часто в цокольному поверсі. Складські приміщення повинні мати зручні під'їзні шляхи з внутрішнього двору.

Група складських приміщень зберігає продукти харчування, обладнання, витратні матеріали, у них є комори для зберігання овочів, фруктів, напівфабрикатів, приміщення з морозильними камерами та ін.

Обслуговуючий групу харчування персонал повинен мати окремий вхід до готелю з вестибюлем, роздягальнями, душовими, санітарними вузлами, кімнатами для відпочинку та адміністративно-господарськими приміщеннями.

Блок приміщень культурно-дозвільного, спортивно-оздоровчого і ділового призначення передбачається і в ділових готелях. Вони розташовані переважно в одному об'ємно-планувальному просторі споруди. Передбачається блок ділових, культурних та спортивно-рекреаційних приміщень: універсальний зал для проведення конгресів ; приміщення для секційних засідань, переговорів; сауна із залом спортивних тренажерів тощо. Набір цих приміщень пов'язаний із призначенням готельного комплексу та рівнем його комфорту.

Практика експлуатації готельних комплексів показала, що одним із шляхів раціонального, гнучкого та економічного використання наявних площ є створення залів багатоцільового (універсального) призначення. Особливість універсальних залів полягає в можливості їхньої трансформації зі зміною кількості й місткості приміщень унаслідок використання розсувних або складчастих перегородок.

Зали багатофункціонального призначення, конференц-зали розташовують на першому чи другому поверсі. Нерідко їх розміщують поблизу закладів ресторанного господарства, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів не заважали клієнтам готелів, для цих приміщень часто влаштовують додатковий вхід із вулиці, вестибуль, гардероб, санвузли. З метою проведення міжнародних нарад зали обладнуються установками синхронного перекладу на декілька мов і передбачаються кабіни для перекладачів.

У висококомфортабельних готелях часто влаштовують приміщення і споруди спортивно-оздоровчого призначення.

Влаштовують лазні сухої пари - сауни, що знімають втому та сприяють інтенсивному кровообігу. До складу сауни входять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, душі, кімната відпочинку, тренажерний зали, кімната оператора. Сауни розташовують у підвальному приміщенні або на першому поверсі споруди готелю.

Приміщення при залі тренажерів: зберігання і ремонт тренажерів; кімната інструктора; роздільні роздягальні з душовими і санвузлами; господарська кімната.

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі. Послуги у приміщеннях торгово-побутового призначення засобів розміщення можуть надаватись як клієнтам,так і відвідувачам готелю -- з метою підвищення рентабельності . Побутові приміщення мають готелі високого рівня комфорту.

Перукарні, як правило, розміщуються на першому поверсі біля вестибулю, мають із ним безпосередній зв'язок. До складу приміщень перукарні входять жіночі й чоловічі зали (з кількістю робочих місць залежно від місткості готельного комплексу), зал очікування і підсобні приміщення, іноді - сушарки. У перукарських салонах 4* готельних комплексів виділяються окремі приміщення для манікюрного, педікюрного, косметичного, масажного кабінетів .

У структурі побутових приміщень готелю передбачен комплексний приймальний пункт(дрібний ремонт одягу, хімчистка,прання і прасування тощо). Прийомні пункти організовуються у приміщеннях, безпосередньо пов'язаних із ліфтом і господарським входом у готельний комплекс, аби запобігти перетину руху мешканців і замовлених речей під час транспортування. Розміщення пунктів прийому замовлень на різні види побутового обслуговування і побутових майстерень можливе на будь-яких поверхах громадської частини готельних комплексів, на технічних поверхах, іноді навіть над житловою частиною. Проте найраціональнішим вважається їхнє розташування на першому або в цокольному поверсі при організації зручного зв'язку з вестибулем готельного комплексу.

Дитяча кімната буде розташовується на першому поверсі готелю. Важливо відзначити, що наявність дитячої кімнати в готелі це величезний плюс як для батьків, які приїхали сюди з маленькими дітьми, так для самого готелю. Цілі ігрової кімнати: надавати батькам вільний час для вирішення важливих і "дорослих" справ; організовувати дитяче дозвілля максимально цікаво. В дитячої ігрової кімнаті дитина буде себе відмінно відчувати, перебуваючи під наглядом висококваліфікованих нянь .

Приміщення господарського і складського призначення.

До них належать приміщення і підприємства побутового обслуговування, група приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт, група приміщень інженерного устаткування.

Типовими у структурі майже всіх готельних підприємств є майстерні з поточного ремонту - столярні, слюсарні, ремонту електрообладнання і слабострумних пристроїв, малярні, ремонту ліфтів і технічного обладнання.

Господарські і підсобні приміщення призначені для збереження засобів матеріального забезпечення служб та інших структурних підрозділів готелю. У планувальній організації готельного засобу господарські і подсобні приміщення розташовуються у цокольному поверсі або на першому поверсі, на житлових поверхах найчастіше розташовуються приміщення для зберігання білизни та інвентаря.

До групи приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт готельного підприємства належать центральні приміщення для чистої і брудної білизни. Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі. Може бути оснащене шахтопідйомником. Передбачається місце для ремонту і прасування білизни.

Комору для брудної білизни розміщують поруч зі службовим ліфтом. Для спуску брудної білизни використовуються білизнопроводи із приймальними клапанами в кімнатах брудної білизни.

Пральня є однією з основних установ готельного комплексу. Її розміщення потребує спеціальних умов. Вона повинна знаходитися в місці, менш помітному для оточуючих, зважаючи на шум і випаровування, і мати добре сполучення з господарською службою житлової частини. Виробничі приміщення побутового обслуговування, найчастіше розташовані в цокольному поверсі. Пральня та хімчистка повинні мати зв'язок із вантажним ліфтом і службовим входом у готель, унеможливити перехрещування руху гостей і обслуговуючого персоналу. У сучасних малих і середніх за місткістю готелях типове й економічно доцільне обладнання міні-пралень з використанням пральних машин невеликого об'єму та засобами швидкого сушіння білизни. У складських приміщеннях зберігаються запаси меблів для номерного фонду, різних приміщень, килимові вироби, постільні речі (подушки, покривала, ковдри, перини), малоцінний інвентар для оснащення номерів (щітки для одягу й взуття, попільнички, набори столового посуду та приладдя, вішалки, вази для квітів), обладнання для санвузлів (дзеркала, гумові килимки, озонатори, гачки й утримувачі для одягу, рушників, туалетного паперу, мильниці, склянки тощо), інвентар і речі санітарно-гігієнічного призначення (фени для сушіння волосся, банні халати, махрові простирадла, набори туалетного приладдя у фірмовій упаковці тощо), мийні та фарбувальні речовини, електроприладдя та електролампи, запасні частини та сантехнічне устаткування (крани, санітарне приладдя) тощо.

Для здійснення зонування підсумовують площу приміщень окремих зон та виконують їх остаточну ревізію. Слід враховувати, що площа зони обслуговування повинна бути близькою до сумарної площі всіх інших зон.

Висновки

Сучасний готель покликаний створити комфортабельні умови для проживання гостя і надати йому ряд додаткових послуг. Будівлі готелів призначені для короткочасного проживання людей з метою здійснення різних видів діяльності. Це можуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі нарад, конференцій, симпозіумів і ін., туристичні поїздки з метою ознайомлення з природними визначними пам'ятками, історичними та архітектурними пам'ятниками (міста, регіону, країни); поїздки з метою відпочинку, курортного лікування, оздоровлення, а також для здійснення спортивних змагань та ін. Кращі сучасні готелі являють собою багатофункціональний комплекс, до якого включаються і власне готельний фонд, і зали (виставочні, банкетні, конференц-зали тощо), і численні харчові блоки. У силу цього, з огляду на зростаюче громадське значення готелів, останнім часом розвивається тенденція будувати нові готелі як композиційні центри житлових районів і мікрорайонів. Готельний бізнес являє зараз величезну мережу пов'язаних між собою підприємств, працездатність яких залежить від правильно спланованого будування та розробки приміщень.

готельний номер ресторан сервіс готель

Список використаних літературних джерел

1.Державні будівельні норми:

-ДБН 360-92 (зі змінами № 1-10). Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень;

-ДБН В.1.1.7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва;

-ДБН В.2.2-11-2002. Підприємства побутового обслуговування;

-ДБН В.2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення;

-ДБН В.2.2-13-2003. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди;

-ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади;

-ДБН В.2.2-20: 2008 Будинки і споруди. Готелі;

-ДБН В.2.2-25: 2009 Будинки і споруди. Підприємства харчування (Заклади ресторанного господарства);

2.Національні стандарти:

-ДСТУ 4268: 2003 Послуги туристичні. Засоби розміщування.

-ДСТУ 4269: 2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів

-ДСТУ 4281: 2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

3.Банько В.Г. Будівлі, споруди,обладнання туристських комплексів та їх експлуатація. Навчальний посібник .-К. : Центр інформаційних технологій, 2006. - 292 с.

4.Круль Г.Я. Основи готельної справи. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 368 с.

5.Мальська М. П. , Пандюк І. Г. Готельний бізнес : теорія та практика. Навчальний посібник .- К. : Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.

6.Мальська М. П. , Пандюк І. Г. ,Занько Ю.С. Організація готельного обслуговування Підручник . - К.: Знання, 2011. - 366с.

7.Нечаюк Л.І., Телеш Н. О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 346 с.

8.Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

9.Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.

10.Сокол Т.Г. Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах Підручник. - К.: Альтерпрес, 2009. - 447 с.

Размещено на Allbest.ru