Розробка проекту готельного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

48

Курсова робота

Розробка проекту готельного комплексу



Вступ

1. Обґрунтування розміщення готелю на земельній ділянці

2. Визначення функціонально-планувальних вимог до структури будинку готелю

3. Структурування та моделювання сервісно-виробничого процесу в готелі.

4. Функціональне зонування приміщень та обґрунтування композиційної схеми планувальних рішень будівлі готелю

Висновки

Список використаних літературних джерел



Вступ

Готельно-ресторанна сфера як одна з високорентабельних галузей світової економіки, у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України. У сучасному світі в епоху науково - технічного прогресу і розквіту нових технологій , в період економічної інтеграції та глобалізації відбувається бурхливий розвиток туристичного та готельно-ресторанного бізнесу. Розвиток туристичної галузі сьогодні є надзвичайно актуальним, оскільки туризм є одним із важливих чинників виходу нашої економіки з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях народного господарства, підвищення зайнятості населення, розвитку у ринкових відносинах.

Створення сучасної індустрії туризму неможливо без підприємств готельного й ресторанного господарства, які сприяють задоволенню таких першочергових потреб туристів, як проживання й харчування .

Готельна сфера -- основна складова туристичної індустрії за обсягом матеріальних і фінансових ресурсів, кількістю зайнятих працівників, обсягом доходів у туризмі. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисі туристів. Підприємства готельного бізнесу в умовах конкурентного ринку послуг гостинності під час обслуговування туристів та інших категорій громадян повинні забезпечити не лише високий рівень комфорту проживання, а й постійно покращувати рівень сервісного обслуговування клієнтів, пропонувати широкий вибір додаткових та супутніх послуг, у тому числі інформаційних, побутових, посередницьких, послуг бізнес-центру, організації дозвілля та ін. Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій.

Як і будь-який бізнес готельний бізнес прагне до збільшення доходу й шукає ефективні шляхи для досягнення бажаного фінансового результату. У готельному господарстві важливим елементом є кількість прийнятих іноземних туристів, які приносять державі валютну виручку (експорт послуг), стимулюють розвиток тих галузей, що беруть участь у їх обслуговуванні. Усе це сприяє зростанню національного доходу і підвищенню життєвого рівня населення.

В Україні найбільше підприємств готельного господарства розташовано в м. Києві (8,8 % від загальної кількості), Дніпропетровській (8,6), Одеській (6,4) областях та Автономній Республіці Крим (6,3), що пов'язано з високим рівнем їх індустріального розвитку, наявністю центрів туристичних потоків або курортної місцевості.

Кількість готелів України в останні 2-3 роки збільшилося на 89 об'єктів у зв'язку з проведенням в країні футбольного чемпіонату ЄВРО -2012. Високо комфортабельні готелі введені в експлуатацію за участю іноземних компаній істотно скоротили дефіцит готелів високого класу для багатої клієнтури. Природно , приріст готелів припав на міста, що приймали уболівальників. Фахівці турбізнесу відзначають , що готельний бізнес в країні ще буде розвиватися. Після футбольного чемпіонату європейці відкрили для себе туристичний потенціал нашої країни. З кожним роком зростає кількість людей, які подорожують з діловими або туристичними цілями.

Готелі ділового призначення обслуговують осіб, що перебувають у ділових поїздках і відрядженнях. Підприємства цієї групи найбільш відомі як готелі для конгресового обслуговування - симпозіумів, з'їздів, зборів, конференцій і т. д. Зараз ця концепція є однією з провідних на ринку готельних послуг, що пояснюється особливостями сформованого попиту на готельне розміщення:

- понад 50 % поїздок - ділові;

- на поїздки з метою відпочинку і лікування припадає близько 40 %;

- поїздки з іншою метою (пошуки роботи, відвідування друзів і т. д.) - близько 10 %.

Для здійснення процесу виробництва та надання готельних послуг кожне підприємство повинно володіти певною різноманітністю засобів праці. Сукупність усіх засобів і предметів праці, що використовуються в процесі створення та надання готельних послуг, є матеріально-технічною базою готельного господарства. Основні фонди готельного господарства складають головний зміст його матеріально-технічної бази. Будівлі та споруди займають найбільшу частку в складі основних фондів готельного господарства. Тому в перспективі важливо здійснювати маркетингові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення. Готельний комфорт є головним предметом зацікавленості туристів.

Глобалізація світової економіки і трансформаційні процеси в національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів.

Роль високо категорійних готелів і попит на високоякісні послуги в розвитку ділової інфраструктури України буде збільшуватись. Цей тип підприємств стрімко набирає популярність. За останні 20 років попит на послуги цих готелів подвоївся. Актуальність та перспективність такого виду туризму в Україні зумовлює необхідність відкриття у всіх великих містах -- важливих функціональних центрах -- чотиризіркових готелів.

Актуальність теми курсового проекту полягає у тому, що розроблення раціональних об'ємно-планувальних рішень засобів розміщення є важливою складовою розробки проектів, створення сучасних об'єктів готельно-ресторанного господарства.

Об'єкт дослідження: конгрес-готель категорії 4* на 82 місця як один із сучасних об'єктів готельно-ресторанного господарства.

Актуальність мого дослідження визначила мету і завдання роботи

Мета і завдання роботи:

Мета курсового проекту - закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні дисципліни «Проектування об'єктів готельно-ресторанного господарства», набуття практичних навичок розробки об'ємно-планувальних рішень будівель закладів готельно-ресторанного господарства в процесі нового будівництва або реконструкції об'єктів.

Завдання курсового проекту полягають у придбанні практичних навичок і оволодіння методиками проектування об'єктів готельно-ресторанного господарства, вміння професійно виконувати завдання, пов'язані із забезпеченням раціональної організації технологічних процесів, поліпшенням якості послуг, розробкою заходів щодо підвищення ефективності роботи об'єкту готельно-ресторанного господарства.

Для розкриття поставленої мети і завдань визначена наступна структура дослідження: робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури . Назви глав відображають їх зміст.



1. Обґрунтування розміщення конгрес-готелю на земельній ділянці

Згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" функціональне призначення готелів має великий вплив на їхнє розташування у планувальній структурі міста.

Для обслуговування ділових людей повинні бути створені відповідні умови. Конгрес - готель - різновид бізнес-готелю, який спеціалізується на проведенні різних масових зібрань: конференцій, з'їздів, нарад, семінарів, тренінгів та ін.

Це готелі високого рівня комфорту, мають розвинену структуру приміщень громадського призначення різних типів - зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, навчальні аудиторії, різні типи ресторанів, барів, банкомати , Інтернет, сауну, та ін. Гостям надаються ділові послуги: телеконференції, секретаріат, перекладачі, місцевий та міжнародний телефонний зв'язок, кабельне телебачення, засоби мобільного та телекомунікаційного зв'язку.

Конгрес-готелі розташовуються у великих містах з нещільною забудовою прилеглої території для можливого інфраструктурного облаштування, поблизу центрів ділової та комерційної активності, де підвищена поверховість будівель викликана високою вартістю землі.

Центральними є практично всі готелі ділового призначення, оскільки саме центр будь-якого міста, як правило, добре зв'язаний у транспортному відношенні з усіма районами та основними комунікаціями - вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста сконцентровані основні архітектурні та історичні пам'ятки, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об'єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної доступності це важливий чинник економії часу для багатьох ділових людей.

Вибір ділянки для розміщення готельного господарства зумовлюється низкою чинників: вибирається вільна, або яка може звільнитися, земельна ділянка для будівництва об'єкта готельно-ресторанного господарства. Розташування готелю у центрі міста зумовлює необхідність органічної відповідності архітектурному ансамблю вулиці, площі, сусідніх будівель. Водночас, будівля готелю часто є основним архітектурним акцентом у забудові мікрорайону, виділяєтьсь поверховістю, оригінальністю архітектури, що підкреслює престиж готельного комплексу. Спорудження готелю у центральній зімкнутій міській забудові обумовлює компактну форму споруди. Більшість готелів у центральній частині міст характеризується багатоповерховістю, основа будівлі часто має прямокутну чи трапецеподібну форму.

Конфігурація ділянки забудови визначає вибір планувального типу закладу розміщення. Майданчик, обраний для будівництва конгрес- готелю на 82 місця, повинен насамперед мати достатню площу території. Бажано, щоб ділянка була прямокутної форми і не більше , як із двох боків, була обмежена магістральними вулицями. Недоцільно розміщувати готельні комплекси на територіях із гострими кутами, оскільки це ускладнює процес проектування і будівництва готельної будівлі.

Площа земельної ділянки для будівництва готелю визначається з урахуванням кількості місць у засобі розміщення і норм площі земельної ділянки із розрахунку на одне місце в готелі.

Розрахунок площі земельної ділянки здійснюється за формулою:

S д. = P х п _д = 82 х 75 = 6150 ( м² )

де S д - площа земельної ділянки, мІ.;

P - кількість місць в готелі;

П _д - норма площі земельної ділянки для конгрес-готелів 4* із розрахунку на одне місце в готелі ( 75 мІ).

З метою забезпечення вимог держаних будівельних норм і стандартів, санітарних правил і норм до розміщення об'єктів готельно-ресторанного господарства визначається зовнішня організація функціональних елементів готелю. У складі земельної ділянки передбачаються упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення.

Площу майданчиків перед входами в готель (центральний вхід, вхід ззовні у закладах ресторанного господарства при готелі та інші) розраховують за формулою:

S м. = P х п _д = 82 х 0,2 =16,4 ( м² )

де S м - площа майданчиків перед входом в готель, мІ.;

P - кількість місць в готелі;

П _д - норма площі майданчика із розрахунку на одне місце в готелі, мІ (0,2 мІ, на одного проживаючого).

Кількість машино-місць на майданчику для стоянки автомобілів залежно від категорії готелю 4* складає -25 % від кількості номерів.

Номерний фонд складає 60% від місткості готелю :

82 х 60 % = 49 номерів.

S_а =49 х 25% = 12,25 м²

де, S_а - кількість машино-місць.

На ділянці індивідуальна стоянка для інвалідів - одне машино-місце, максимально наближена до входу у будинок, і спеціальні пристрої ( пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для мало мобільних груп населення громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17.

Майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів та внутрішні проїзди та під'їзди розміщуватимуться перед готелем .

Обґрунтування вибору земельної ділянки здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2 - 20 : 2008 (розділ 5 "Розміщення будинків, земельні ділянки"). Ділянка повинна відповідати вимогам визначених санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів.

Однією з обов'язкових умов, якими повинен характеризуватися майданчик для будівництва готельного комплексу, є його екологічна комфортність. Він не повинен розміщуватися в екологічно кризових районах міст. Його санітарно-гігієнічні параметри (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам. Сприятливий вплив на екологічну обстановку міста надає велика кількість зелених насаджень та водних просторів.

Навколишній ландшафт необхідно декоративно озеленити (це не стосується готелів у суцільній міській забудові).

Бажано, щоб поруч із готелем знаходився парк, сад чи сквер. Озеленена територія не тільки благотворно впливає на людину, а й надає позитивну дію на екологію міста. Насадження на вулицях служать для короткочасного відпочинку і захищають від неприємних явищ: шуму, пилу, зайвого сонячного опромінення, а також організують пішохідний рух. Зелені насадження істотно впливають на температуру повітря в місті. Це особливо помітно в жарку погоду, коли температура повітря значно нижча серед зелених насаджень, ніж на відкритих місцях. Крім того, рослини випаровують велику кількість вологи, підвищуючи вологість повітря. Зелені насадження, розташовувані між джерелами шуму (транспортні магістралі, залізниці і т. д.) і житловими будинками, знижують рівень шуму на 5-10%. Забрудненість повітря в центрі міста частково компенсується великою кількістю зелених насаджень і квітників.

Усі приміщення, призначені для розміщення людей, повинні мати добре природне освітлення з освітленістю житлових приміщень, встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції ( опромінення прямими сонячними променями) номерів не лімітується. Номери,орієнтовані на сектор горізонту 190-270⁰, повинні мати сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені захисним озелененням.

Варто уникати напрямку фасаду будинку на північний бік. Тому найкращою орієнтацією готельного коридору є напрямок з півночі на південь, при якому можна домогтися сонячного освітлення номерів зі сходу та з заходу. Північний бік, крім того, має великі теплові втрати, що негативно позначається на рентабельності експлуатації. Тепловий вплив сонячної інсоляції може викликати перегрів приміщень (у південних районах). Перегрів з підвищеною вологістю викликає погіршення самопочуття людей і значно знижує їх працездатність . Оптимальний інсоляціонний режим досягається шляхом забезпечення прямого сонячного опромінення в необхідній кількості і в заданий час. Сонячні промені створюють комфортні умови для перебування в приміщеннях людей, вони вбивають хвороботворні мікроби, перешкоджають розвитку цвілі і т.д.

Час інсоляції - величина, нормована будівельними та санітарними нормами для приміщень і територій. Нормування часу інсоляції прямо відображається на щільності забудови. Чим менше нормоване час інсоляції - тим щільніше допускається забудова. Крім інсоляції , критеріями, що визначають мінімальні відстані між будівлями та спорудами є пожежні вимоги , можливість під'їзду пожежних машин і машин обслуговування, нормативні вимоги з природної освітленості.

При проектуванні будинків світловий клімат місцевості повинен враховуватися при створенні не тільки нормальних умов для освітлення , але і архітектурної композиції , він має також техніко - економічне значення (пристрій светопріемов , ліхтарів , експлуатаційні витрати, пов'язані з витратою на опалення і т. д.).

Готелі високого класу, особливо у великих містах, повинні мати велику освітленість. Освітлювальні прилади повинні гармоніювати з архітектурними елементами в денний і вечірній час.

Перш ніж розпочати будівельні роботи, необхідно забезпечити електрифікацію ділянки. Підземне підключення до електромереж дозволяє краще захистити кабель від зовнішніх впливів.

Якщо енергосистема виявиться неготовою до зростаючого попиту на електрику, обленерго для забезпечення струмом нового споживача доведеться побудувати нові електропоставляющі потужності.

У системі електропостачання готельних комплексів передбачені дві ізольовані схеми - від основного джерела і резервна (аварійна). Національним стандартом України ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів" для готелів категорії 4* за відсутності централізованого аварійного електропостачання, передбачається наявність стаціонарного генератора, який забезпечує роботу всього енергоспоживаючого обладнання.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність міських інженерних комунікацій (водогін, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і під'єднання до існуючих інженерних міських мереж із врахуванням їхньої потужності та розміщення, що значно знижує обсягу вартості будівництва готельних комплексів.

Однією з основних проблем є постачання готелю водою для питних і господарських потреб. Для цього готельний будинок повинний бути оснащений відповідним водогінно-каналізаційним устаткуванням. Готельні споруди, що будуються на освоєних територіях, забезпечуються водою від міської водогінної мережі.

Водогінна мережа забезпечує будівлю готельного комплексу водою для питних і господарсько-виробничих потреб. Разом із забезпеченням готелю холодною водою діють системи гарячого і пожежного водопостачання.

Каналізаційне устаткування готельних об'єктів тісно пов'язане з водопровідним. Каналізаційними трубами відводять забруднену воду (з кухні, пральні, санвузлів тощо) та атмосферні опади (дощові та при таненні снігу). Каналізаційні стоки через різні санітарні пристрої (раковини, умивальники, унітази, решітки в підлогах) потрапляють по відвідних трубах у колектор міської мережі або у власну мережу. Оскільки під час відведення стоків у трубах відбуваються процеси гниття, то між відведенням і кожним приймачем стічних вод встановлюють сифони, що перешкоджають потраплянню газів з мережі в приміщення. Надходження ж повітря (кисню) в труби здійснюється за допомогою витяжних труб, які виводяться вище за покрівлю споруди - це т.зв. відкрита каналізаційна деаерація. Головний канал сполучає будівлю з вулич-ною каналізацією.

Система опалення служить для обігріву приміщень у холодний період року і підтримки нормальної температури повітря в приміщенні незалежно від зовнішньої температури. Найпоширенішим є водяне опалення. У готелях застосовують опалювальні системи середнього тиску з температурою води до 120°С, що подається від теплоелектроцентралі, а потім використовується для опалювальних цілей. Джерелами тепла для готелів можуть бути також власні котельні.

Кондиціонування повітря в готельній споруді передбачається через неможливість використання природної вентиляції (відкриті вікна в літній час) через надмірний вуличний шум, що заважає роботі, забруднення повітря в приміщеннях. Обмін повітря в житлових номерах, виробничих приміщеннях, готельних, ресторанних залах необхідний для створення комфортних умов для гостей і персоналу. За допомогою вентиляції здійснюється обмін повітря: видаляється забруднене повітря, що містить надмірну кількість двоокису вуглецю, водяної пари та пилу, і подається свіже повітря, збагачене киснем. Належний і швидкий обмін повітря забезпечується природною або механічною вентиляцією. Природна вентиляція складається з аерації (провітрювання через вікна, кватирки, балконні двері) і канально-гравітаційної вентиляції (через шахти, трубопроводи, що виходять на дах, і вентиляційні решітки в приміщеннях за рахунок різниці температур). Ця система найчастіше застосовується в номерах, ванних кімнатах, загальних санвузлах і деяких складах.

У готелях передбачається встановлення радіотрансляційної і телевізійної мережі. У готельних комплексах вищих категорій варто проектувати напівавтоматичні телефонні станції з двома групами номерів: однією - для житлових номерів, іншою - для адміністрації. У сучасному готельному комплексі телефон повинен бути у кожному готельному номері. Для зв'язку з міською АТС прокладається магістральний телефонний кабель.

Телевізорами комплектуються всі номери готелю відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів». У 4* готелях є можливість приймання програм основних телекомпаній світу і готельного відео каналу з дистанційним управлінням. У конференц-залах необхідно обладнати стаціонарні підсилювальні установки з декількома мікрофонами на сцені і в залі. У цих приміщеннях необхідно мати електророзетки для увімкнення мультимедійних та інших пристроїв.

Значною перевагою конгрес - готелю буде автономне, безперебійне забезпечення електроенергією, теплом, холодною і гарячою водою, централізоване кондиціювання повітря в усіх номерах та інших приміщеннях.

Управління і контроль за електричним освітленням місць загального користування, включення вентиляційних схем, системи пожежної сигналізації, радіотрансляційної мережі та інших інженерних систем мають бути зосереджені в диспетчерській службі.

2. Визначення функціонально-планувальних вимог до структури будинку готелю

Функціонально-планувальні вимоги до структури будинків готелів та їх окремих елементів, основних груп приміщень регламентується ДБН В.2.2-20:2008 будинки і споруди. Готелі (розділ 6 об'ємно - планувальні рішення”). Найголовніші функціональні групи приміщень: приймально-вестибюльна, житлова, культурно-дозвіллєва, фізкультурно-оздоровча, підприємства побутового обслуговування і торгівлі, підприємства харчування, адміністративні приміщення, господарські та виробничі приміщення . Склад та площі віх приміщень визначаються і подаються в таблицях.

Основною об'єднувальною ланкою всіх груп приміщень готелю є блок приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем. До приміщень вестибюльної групи належать вестибюль, приміщення для приймання та розміщення гостей, зберігання та транспортування багажу, туалетні кімнати, відділення зв'язку, бюро обслуговування тощо ( табл.2.1).

До приміщень житлової групи належать номери всіх типів і категорій, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі, приміщення громадського призначення ( табл.2.2). Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-яких типів. На ці приміщення припадає 54-70% площі житлової частини будівлі готельного господарства, на коридори 13-22%.

В усіх планувальних вирішеннях основним структурним елементом житлового поверху є номер. На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів усе розмаїття номерів можна звести до таких основних типів:

- однокімнатні номери на 1 чол.;

- однокімнатні номери на 2 чол.;

- номери з підвищеним комфортом з 2-х кімнат.

Номери з підвищеним комфортом (Апартамент та Напівлюкс студіо) - повинні становити 5 % загальної кількості номерів:

5 % х 49 = 2 номери

Частка однокімнатних номерів на одного проживаючого становить 30% номерного фонду :

30% х 49 = 15 номерів

Частка однокімнатних номерів на двох проживаючих становить 65 % номерного фонду:

65 % х 49 = 32 номери.

Таблиця 2.1 Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи категорія готелю 4*, кількість місць 82

Приміщення	Площа приміщення, м2	Примітки
1	2	3
Вестибюль	80
Бюро прийому і реєстрації	11	При вестибюлі
Бюро бронювання	8	При вестибюлі
Службовий санітарно-технічний блок	8	Санвузол, душові, кімната особистої гігієни
Кімната чергового адміністратора	12
Кімната чергового персоналу	8	1-2 кімнати
Камера схову	8
Сейфова		При кімнаті чергового адміністратора
Швейцарська і приміщення носильщика	8	Поблизу головного входу
Приміщення охорони	8	Можливе об'єднання декількох кімнат
Пункт оперативного та факсимільного зв'язку	6	При бюро бронювання або прийому
Відділення зв'язку		У готелях передбачається супутниковий зв'язок
Медпункт	14
Комора прибирального інвентарю	3
Разом	174 м2

У готелі повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках ( згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачити номер з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристроїв для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.

Таблиця 2.2 Структура і площа номерного фонду конгрес- готелю 4* на 82 місця

Назва номеру	Характеристика номеру	Тип санвузлів	Площа осн.сан-вузл.	Площа до- дат. сан- вуз.	% номерів кожного типу	Кіл. номерів	Площаноме- рів, м2
	Кількість кімнат	Кількість місць	Житлова площа, м2	Площа передпокою	Основний	Додатковий
Апата-мент	2	2	50+20	2	Б	Г	6,5	2,2	2,04	1	80,7х1= =80.7
Напів-люкс	1	1	16	2	В	-	3,0	-	2,04	1	21х1= =21
Номер І категорії	1	1	10	2	В	-	3,0	-	30,62	15	15х15= 225
Номер І категорії	1	2	15	2	В	-	3,0	-	65,3	32	20х32= 640
Разом											966,7 м2

Дозволяється похибка 10% при побудові деяких номерів.

Житлові приміщення забезпечують простір та умови надання основних послуг -- ночівлю й харчування. Це номери різних категорій і побутові приміщення, функціонально пов'язані з ними.

Приміщеня поповерхового обслуговування у готелі.

Приміщення персоналу передбачають для відпочинку, приймання їжі та зборів черговоого персоналу.

Побутові приміщення(гардероби для домашнього одягу і спецодягу,санвузол) відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю

Одним з найважливіших господарських приміщень готелю є білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.

Таблиця 2.3 Склад приміщень по поверхового обслуговування у готелі 4* на 82 місця

№ п/п	Приміщення	Площа , м2,
1	Холи (вітальні ) з розрахунку , не менше	30 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер , починаючи з 21 - го, рекомендується , щоб максимальна площа не перевищувала 120 м2
2	Кімната чергового персоналу з вбудованими шафами для чистої білизни	12
3	Комора брудної білизни	6
4	Комора прибирального інвентарю	4
5	Кімната побутового обслуговування	6
6	Приміщення для зберігання візків покоївок	12
7	Приміщення чищення взуття	6
8	Санвузол персоналу (унітаз , умивальник , душ)	4
9	Площадка розбирання брудної білизни при білизно проводів	4

84 м² на поверх

Блок групи приміщень громадського харчування.

Згідно з підрозділом 6.3.2 „Підприємства харчування” ДБН В.2.2-20:2008 визначається перелік типів закладів ресторанного господарства у готелі, що проектується та мінімальна кількість місць у цих закладах. Площа закладів ресторанного господарства розраховується згідно з ДБН В.2.2.-25: 2009.

Тип і місткість підприємств харчування у % до місткості готелю 4* на 82 місця :

Ресторан 90% х 82 =73,8 (74 місця)

Кафе 10% х 82 = 8 місць

Буфет 5% х 82 = 4 місця

Бари:

- при вестибюлі 2% х 82 = 2

- на житлових поверхах 10% х 82 = 8

- при басейні 1% х 82 = 1

- при сауні 2% х 82= 2

- при спорткомплексі 3% х 82 = 3

- при загальному комплексі 3% х 82 = 3

Бар 8+4+2+8+1+2+3+3 = 31 місце

Бар - найпоширеніший тип закладів ресторанного господарства при готелі.

Залежно від місця розташування бари класифікують як ресторанні, міні-бари в номерах готелю та ін.

У готелях 4* передбачається окреме приміщення для харчування персоналу.



Таблиця 2. 4 Склад та розрахункова площа закладів ресторанного господарства при готелі

Тип закладу	Кількість місць	Норма площі (розрахункової) на 1 місце в залі,м2	Розрахункова площа закладу,м2
Ресторан	74	6,63	490,62
Бар	31	3,82	118,42
Разом			609,04 м2

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі готелю.

Побутове обслуговування спрямоване на задоволення потреб гостей, що виникають під час їхнього проживання в готелі тому необхідно прагнути, щоб набір послуг цілком відповідав запитам гостей. Склад і площа приміщень побутового обслуговування та торгівлі готелю повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-20:2008. Готелі. Перелік приміщень цієї групи в проектованому об'єкті оформлюють у вигляді табл. 2.5

Таблиця 2. 5 Структура і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі у готелі

№ п/п	Приміщення	Площа , м2,
1	Перукарня 0.25 м2 на 1 особу	20,5
2	Каса квитків на транспорт	6
3	Комплексний приймальний пункт(дрібний ремонт одягу, хімчистка,прання і прасування тощо)	12
4	Торгівельний кіоск (преса)	4
5	Обмін валют(каси)	6
Разом		48,5 м2

Приміщення культурно-дозвіллєвого призначення.

Приміщення культурно-дозвільного призначення в готелі проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі та ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвільні заклади. Склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 2.6

У складі культурно-дозвіллєвої групи приміщень для конгрес-готелю слід передбачати приміщення для ділової діяльності та зустрічей; універсальні зали для проведення культурних або ділових заходів з аудіо- та відеоапаратурою; допускається передбачати приміщення для обслуговування дітей.

Таблиця 2. 6 Структура і площа приміщень культурно - дозвільного призначення

№ п/п	Приміщення	Площа , м2,
1	Дитяча кімната	50
2	Конференц - зала	100
3	Універсальна зала	40
	Разом	190 м2

Приміщення спортивно-оздоровчі.

Додаткові послуги в готелях визначаються наявністю сауни, тренажерного залу.

Одночасну місткість тренажерного залу рекомендується приймати не менше 10% місткості готелю, сауни - не менше 1%.

Склад та площу приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення проектують згідно з ДБН В.2.2-20:2008.

Сауни проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 .

Таблиця 2. 7 Структура і площа приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення

№ п/п	Приміщення	Площа , м2,
1	Зала тренажерів	40
2	Приміщення при залі тренажерів а) зберігання і ремонт тренажерів б) кімната інструктора в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами г) господарська кімната	8 8 14 х2 4
3	Сауна без басейну ( у складі роздягальні, мийної, парильної,бара, кімнати відпочинку)	20
Разом		108 м2

До адміністративної групи належать приміщення дирекції, відділи кадрів, постачання, планово-економічний, інженерно-технічний ,бухгалтерія, каса.

Адміністративно-господарські приміщення створюють умови для управління готельним підприємством, організації основного технологічного процесу, інженерно-технічного та господарського функціонування приміщень.

Адміністративні (офісні) приміщення проектують виходячи з нормативу 6 м² на одного працівника для робочого місця, обладнаного комп'ютером, та 4 м² - для робочого місця, не обладнаного комп'ютером.

У готелях на 82 місця площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,18 м2 на одне ліжко-місце.

0,18 х 82 = 14 м²

Таблиця 2. 8 Адміністративні приміщення

№ п/п	Назва приміщення	Площа , м2,
1	Кабінет директора	14
2	Кімната завгоспа	10
3	Архів	10
4	Бухгалтерія, у тому числі: а) робочі приміщення б) каса	20 16 4
5	Санвузли	6
Разом		60 м2

Блок підсобних і господарських приміщень передбачають у готелях усіх типів. Це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни та ін. Склад і площу господарських та виробничих приміщень у готелі визначають згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі.

До основних складових господарських приміщень готелю належать центральні білизняні чистої і брудної білизни, які повинні бути ізольовані одне від одного. Центральну білизняну чистої білизни пов'язують вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачають місце для лагодження і прасування білизни. Центральну білизняну для брудної білизни пов'язують з поверховими білизнопроводом. Площу білизняних кімнат визначають за будівельними нормами.

Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують зберігання витратних ресурсів, інвентарю, тимчасово не використовуваних речей.

Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують простір і умови праці, харчування, побуту персоналу готелю, діяльність інженерно-технічних систем та комфортні умови проживання в готельному закладі.

Таблиця 2.9 Структура і площа господарських і виробничих приміщень

№ п/п	Назва приміщення	Площа , м2,
1	Центральний диспетчерський пункт ( приміщення чергової ремонтної зміни)	8
2	Центральна білизняна, у тому числі: а) відділення чистої білизни б) відділ брудної білизни в) майстерня лагодження білизни	14 7 4
3	Служба прибирання території	6
4	Майстерні: а) електротехнічна б) сантехнічна в) слюсарна г) столярна	8 8 8 8
5	Складські приміщення: а) матеріально-технічні склади б) склад видаткових матеріалів г) склад меблів г) резервний склад білизни	25 14 25 6
Разом		141 2

3. Структурування та моделювання сервісно-виробничого процесу в готелі

Готельна індустрія - це набір засобів розміщення, харчування і обслуговування поза домівкою.

Метою моделювання сервісно-виробничого процесу у готелі є підготовка інформаційної бази для подальших технологічних та інженерних розрахунків і обґрунтувань, розроблення об'ємно-планувальних рішень будівлі готелю.

Структурують сервісно-виробничий процес відповідно до схеми технологічного процесу в готелі та закладі ресторанного господарства.

Технологія обслуговування клієнтів у готелях характеризується циклічністю - послідовним повторенням процесу обслуговування гостя від часу його прибуття у готель до остаточного від'їзду з готелю. Технологічний алгоритм гостьового циклу умовно поділяється на чотири етапи:

1. До прибуття у готель - бронювання;

2. Прибуття клієнта у готель,реєстрація і розміщення клієнта ;

3. Проживання і обслуговування гостя у готелі ;

4. Виїзд, остаточна оплата гостем послуг готелю.

Перша фаза гостьового циклу починається з моменту першого спілкування потенційного клієнта з персоналом готелю задовго до прибуття гостя у засіб розміщення. Спілкування здійснюється через телекомукаційні зособи і пов'язується з можливістю попереднього замовлення ( бронювання) послуги готелю.

В процесі першого контакту клієнт отримує від працівника готелю важливу інформацію про розташування готелю, структуру послуг,тарифи та ін. Попереднє спілкування завершується внесенням працівником служби рецепції заявки клієнта у журнал реєстрації календарного бронювання номерів (місць) та обліку клієнтів у готелі. Від цього моменту починається офіційний початок гостьового циклу обслуговування клієнта у готелі.

Упродовж першої фази гостьового циклу здійснюється остаточна підготовка засобу розміщення до прийому гостя : до прибуття гостя підтверджується факт його приїзду, ймовірна часткова зміна терміну прибуття, необхідність трансферу , екскурсійні послуги з ознайомленням з культурно- історичними особливостями міста. У переддень поселення здійснюється остаточна санітарна підготовка номера.

Друга фаза гостьового циклу пов'язується з зустріччю гостей на вокзалі, аеропорту, трансфером у готель, реєстрацією і розміщенням клієнта у готелі. Зустріч гостей і трансфер у готель відіграють важливу функцію, адже перші враження від контакту з персоналом , містом, готелем найяскравіше і найдовше запам'ятовується клієнтами. В процесі трансферу важливим є надання інформації клієнту про особливості положення готелю щодо важливих об'єктів соціально-культурної, ділової інфраструктури міста. З прибуттям у готель друга фаза гостьового циклу пов'язується з організацією поселення гостей. У цій фазі здійснюється попередня оплата за проживання і наперед обумовлені додаткові і супутні послуги готелю.

Третя фаза гостьового циклу най триваліша і пов'язується з обслуговуванням гостей під час проживання у готелі.

Раціонально побудований процес обслуговуванням гостей, професійність персоналу - це своєрідні інвестиції на перспективу у готельному бізнесі, адже згодом вони окупляться фінансово під час повторного візиту клієнтів, можливо їхніх родичів, знайомих приваблених позитивним відгуком про належний рівень сервісу.

Четверта фаза гостьового циклу пов'язується з повним разрахунком клієнта за проживання і надані додаткові платні послуги. При остаточному розрахунку необхідно перевірити точність рахунку, переглянути разом з клієнтом відповідність всіх нарахувань за термін його перебування у готелі. Підтвердженням правильності рахунку є підпис клієнта.

Завершальна фаза гостьового циклу пов'язується з трансфером гостей на вокзал. Виїзд і проводи гостей як останній етап надання основних послуг супроводжується, як правило, піднесенням багажу до автомобіля перед готелем, викликом таксі, наданням допомоги в упакуванні речей та ін.

Запровадження цієї послуги у готельному бізнесі стимулюватиме гостей повторно відвідати засіб розміщення завдяки комфортності, індивідуальному підходу в процесі надання послуг.

Указані етапи надання основних послуг взаємопов'язані та взаємообумовлені, кожен окремо й усі в цілому визначають якість готельних послуг.

Організація обслуговування в конгрес-готелі спрямована на максимальне задоволення потреб клієнтів. Вона є відбитком повноважень і обов'язків кожного із працівників.

Для моделювання сервісно-виробничого процесу у розгорнутому вигляді розробляється його структурна схема з урахуванням здійснення у певній послідовності наступних основних етапів(частин) сервісно-виробничого процесу а саме: зустріч, реєстрація і розміщення; організація проживання; організація харчування; організація надання додаткових послуг.

Основним функціональним підрозділом в обслуговуванні клієнтів кожного готельного підприємства є служба прийому та розміщення. Персонал служби прийому та розміщення, водночас із службою бронювання, найпершими контактують з клієнтами, сюди ж клієнти звертається за інформацією і послугами під час свого перебування в готелі, тому від їхнього професіоналізму залежить перше враження про готель загалом.

Перший службовець, з яким гості часто стикаються в готелі - швейцар, що стоять біля входу в готель. Він вітає гостей, що під'їжджають, допомогає їм вийти з машини, може допомогти з розміщенням багажу на візку і відповідає за безпеку гостей. Швейцари повинні володіти інформацією про послуги, що маються в готелі, про готельні заходи (конференції, банкети), про місце розташування готелю.

Далі гість підходить до реєстраційної стійки, де на нього чекають працівники служби прийому і розміщення. У службі прийому і розміщення є кілька посад: службовець із прийому і розміщення гостей (черговий адміністратор), який обліковує зайняті номери, попередні замовлення, оформляє гостей на проживання; касир, що забезпечує розрахунок клієнтів за послуги; паспортист (перевіряє паспортні дані, правильність їхнього занесення до реєстраційної картки, контролює терміни дії віз) ; портьє, що відповідає за надання інформації гостям і функціональним службам готельного комплексу, а також за збирання, підшивку і збереження документації, збереження і видача ключів від номерів; телефонний оператор, який підтримує зв'язок із міжміською і міжнародною телефонними станціями, фіксує наявність телефонних розмов клієнтів із номерів, контролює їхню оплату, а також надає послуги з ранкової побудки на прохання клієнтів; службовець із бронювання місць у готелях з веденням відповідної документації; черговий довідкового бюро.

Адміністратор під час спілкування з гостем повинен ще раз погодити умови попереднього бронювання (категорію номера, наявність зручностей, вид оплати, ціну, з'ясовується наявність або відсутність попереднього бронювання, характер розміщення, необхідного гостю, термін перебування, передбачувану дату від'їзду і т. д.). Касир забезпечує операцію з прийому оплати від клієнта. Видача ключів від номера завершує процес реєстрації гостей у готелі. Здійснює цей процес портьє.

Відразу ж після розміщення гостей у готелі касир відкриває на його ім'я рахунок. Звичайно гість користується послугами різних служб готелю, пред'являючи візитну картку або називаючи номер кімнати. Ці служби подають зведення про витрати гостей в розрахункову частину, що включає їх у загальний рахунок. Наприкінці перебування гостей розрахункова частина розраховується з ним та інформує про це всі готельні служби.

Працівники служби прийому повинні мати бездоганний зовнішній вигляд і відповідно себе поводити.

Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок прибуваючих гостей під час їх реєстрації.

Супроводять гостей у номери, а також доставляють багаж коридорні. Під час супроводу їм рекомендується підтримувати з гістьми розмову. При цьому особливо важливо дати інформацію про існуючі в готелі послуги: наявність і режим роботи ресторану, бару і т. д. Після прибуття в номер коридорний повинен допомогти гостю розміститися: пояснити (і одночасно перевірити справність), що і як працює (освітлення, радіо- і ТВ- приймачі, кондиціонери, телефон).

Одним з найголовніших підрозділів в організації функціональної структури готельного підприємства є служба експлуатації номерного фонду. Найважливішою функцією служби є підтримка необхідного рівня комфорту та санітарно-гігієнічного стану готельних номерів, а також суспільних приміщень (холів, фойє, переходів, коридорів). Чистота і порядок, згідно очікувань клієнта, є найголовнішою ознакою комфорту готелю.

Гість у готелі найбільше перебуває у номері. Покидаючи свій дім він намагається отримати умови проживання не гірше домашніх. Тому у роботі персоналу служби необхідно виявити повагу, майстерність в обслуговуванні.

Служба покоївок є найбільш функціонально значимим підрозділом, оскільки цей підрозділ відповідає за прибирання номерів.

Покоївки повинні швидко і високоякісно прибирати місця загального користування, житлові номери, туалет, ванну, щоб, гість, потрапляючи у свій номер після переїзду і тривалої стомлюючої дороги, відразу відчув турботу про нього персоналу і створений затишок.

Способи і методи прибирання в готелях постійно удосконалюються і розвиваються, але головним критерієм оцінки роботи персоналу є бездоганна чистота номерів і готелю в цілому, охайність самого персоналу при виконанні прибиральних робіт, правильне і вміле використання притирального матеріалу та інвентарю . Не менш важливе завдання персоналу цієї служби полягає в тому, щоб уміти маневрувати часом при виконанні прибиральних робіт, щоб якнайменше ці роботи виконувалися в присутності гостя.

Прибиральниця забезпечує дотримання у належному санітарному стані приміщень загального користування - вестибюль, холли, коридори, сходові зони, ліфти, санвузли, службові приміщення, прилеглої до готелю теріторії.

Чим менше гість буде свідком робочої обстановки на поверхах, чим рідше обслуговуючий персонал буде йому «потрапляти на очі» з прибиральним матеріалом та інвентарем, тим вищою буде культура обслуговування.

Одним із завдань готельних підприємств є забезпечення безпеки гостей та їхньої власності (майна). Цей фактор усе частіше враховується клієнтами при виборі готелю. Невеликі підприємства надають право управління безпекою сторонній організації (приватним охоронним агентствам, міліції). Першочерговою вимогою в забезпеченні безпеки клієнтів під час перебування в готелі є обмеження і контроль доступу в номер.

Для забезпечення схоронності грошей і коштовних речей клієнтів у готелях використовуються малі сейфи, що встановлюються безпосередньо в номерах і централізованих сховищах цінностей, розташованих в кімнаті чергового адміністратора.

Міні-сейфи, що знаходяться в номерах, керуються (відкриваються і закриваються) персональним кодом клієнта. Як правило, розмір сейфа визначається типом номера. Останнім часом перевага віддається сейфам, розмір яких дозволяє зберігати переносний комп'ютер.

Бронювання; обслуговування; прийому і розрахункова частина; експлуатації номерного фонду; служба безпеки - це мінімальний набір служб, що забезпечують надання основних готельних послуг.

Організація харчування мешканців готелю є основним завданням ресторану при готелі, і тому сучасний готель обов'язково має ресторан, адже у вартість проживання зазвичай включений сніданок. Основною функцією сектора ресторанного господарства є пропонування гостям продуктів харчування і напоїв. Барне обслуговування зазвичай полягає у забезпеченні клієнтів спиртними напоями.

Основне завдання офіціантів ресторану готелю - швидке та культурне обслуговування споживачів( обслуговування харчування в номері ; сніданки типу «шведський стіл»; замовлення комплексного харчування).

Обслуговування в номерах готелів. Обслуговування в номерах потребує від працівників готелю особливої підготовки. Воно пов'язано не лише з виконанням побажань гостей, сервіруванням стола, послідовністю подавання страв, технікою обслуговування, а й правилами поведінки в номері. Працівники готелю, що беруть участь в обслуговуванні номерів, повинні пройти спеціальний інструктаж з дотримування правил етикету і поведінки в номері.

З метою підвищення якості та культури обслуговування клієнтів, а також конкурентоздатності на світовому ринку готельних послуг, підприємства повинні мати не тільки високий рівень комфорту, але й широкий набір додаткових послуг. Різноманітність й асортимент додаткових послуг постійно розширюються. З кожного номера можна отримати доступ в мережу Інтернет за технологією Wi-Fi. Всесвітня павутина доступна також і в холах на всіх поверхах.

Крім обов'язкових і безкоштовних послуг, готелі надають цілий комплекс всіляких додаткових послуг, які оплачуються додатково. Найчастіше готелі пропонують своїм гостям скористатися послугами підприємств харчування (бару, ресторану). Для любителів активного відпочинку готелі пропонують скористатися послугами сауни. До подібних послуг також відноситься тренажерний зал. Можна також відвідати перукарню, а також скористатися послугами медпункту, камери схову, сейфа в адміністрації і сейфа в номері, пункту обміну валюти, пункту замовлення квитків (на літак, потяг, автобус, таксі і т.д.), автостоянкою та паркуванням автомобілів, побутове обслуговування (чищення взуття, ремонт і прасування одягу; послуги хімчистки та пральні). До послуг ділових людей надаються: зал нарад, копіювальний апарат, факс, місцевий та міжнародний телефон. У номерах гостям пропонується додатковий посуд, праска, телевізори, холодильники і т.д. Доставка продукції в номер, доставка преси в номер, замовлення квитків, надання інформації про місто, Wi-Fi , організація туристичних турів.

У вестибюлі, на поверхах, у номерах повинна бути інформація про те, як і де отримати послуги, години роботи повинні бути зручними для гостей.

Надаючи будь-які послуги, персонал повинен проявляти такт та коректність. При наданні послуг важливим є не тільки їх кількість, але і якість.

Додаткові послуги надаються і з метою створення максимальних зручностей для гостей, що проживають у готелі, більш повного задоволення їхніх вимог. Технологія надання додаткових послуг повинна передбачати раціональне розміщення служб у готелі з метою спрощення і скорочення до мінімуму процедури оформлення замовлень на послуги. Служби готелю, які беруть участь у наданні послуг, повинні працювати в тісній взаємодії, що виключає випадки повторного звертання гостей з того самого питання. У випадку неможливості надання послуг повинні бути пояснені причини і по можливості запропоновані замість них рівноцінні послуги. Персонал готелю повинен вміти створювати атмосферу гостинності, повинен бути готовим доброзичливо виконувати прохання проживаючих та виявляти до них терпіння і стриманість. Однією з найважливіших якостей, необхідних для працівників готелів, що свідчать про високу культуру людини, є ввічливість, коректність, тактовність, гарні манери, стриманість. Специфіка роботи в готелі полягає в тому, що її працівникам доводиться постійно спілкуватися з новими і незнайомими людьми, з величезною розмаїтістю характерів гостей. Працівник готелю повинен уміти відволікти себе від дрібних неприємностей, зберігати доброзичливість і привітність у спілкуванні з людьми. Він повинен володіти достатньою силою волі, щоб не виявити негативних настроїв у відношенні до гостя або відвідувача, навіть у тому випадку, якщо вони поводяться неправильно. Позитивні якості працівників повинні виявлятися в зовнішньому вигляді, в умінні вести бесіду, ясно і коректно відповідати на запитання, умінні попереджати побутові безладдя, конфліктні ситуації. Вони також виявляються в шанобливому ставленні до звичаїв, традицій і національних особливостей інших народів. Абсолютно неприпустимі в поведінці обслуговуючого персоналу готелю розв'язність, вульгарність, фамільярність тощо у відносинах із проживаючими. Специфіка професії готельного працівника вимагає також високої культури мови. Це уміння вести бесіду, уміння висловлювати свої думки ясно, коротко, точно, граматично правильно, без зайвих слів, у ввічливій формі і належному тоні. Персонал готелю, що вступають у контакт із проживаючими, повинний носити формений одяг, який у ряді випадків включає особистий значок, де вказані ім'я і прізвище. Працівники готелів зобов'язані суворо дотримуватися правил носіння форменого одягу при обслуговуванні клієнтів. Формений одяг допомагає приїжджому або проживаючому легко знайти представника готелю, звернутися з питанням або з проханням про надання послуги, про сприяння і надання якої-небудь допомоги .

4. Функціональне зонування приміщень та обґрунтування композиційної схеми планувальних рішень будівлі готелю

Архітектурне, конструктивне і планувальне вирішення будівлі не повинні бути надмірно дорогими. Планування будівлі повинне забезпечувати економічність її експлуатації, раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаючим, відповідати функціональним вимогам, естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Варто передбачати можливість її реконструкції.

З метою визначення взаємозв'язків між групами приміщень різного функціонального призначення здійснюється функціональне зонування приміщень готелю в певній послідовності.

Згідно з визначеними у розділі 2 переліками приміщень певного функціонального призначення у складі основних груп приміщень розробляється зведена розрахункова таблиця складу та площ приміщень усіх функціональних зон готелю.

Таблиця 4.1 Склад та площі приміщень функціональних при готелю