Розробка пізнавального туру по замках України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика пізнавальних турів

1.1 Туризм та його види

1.2 Пізнавальний туризм та його види

1.3 Замки, палаци і фортеці України: історія, значення і доля

2. Розробка пізнавального туру по замках України

2.1 Розробка схеми маршруту

2.2 Програмне забезпечення туру

2.3 Розробка рекламної стратегії

2.4 Розрахунок вартості туру

2.5 Документальне оформлення туру

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Культурне самовираження народу завжди викликає інтерес. Природна допитливість туриста відносно різних куточків світу і народів, що населяють їх, утворюють один з найбільш сильних спонукальних туристських мотивів.

Туризм є найкращим способом знайомства з іншою культурою. Гуманітарне значення туризму полягає у використанні його можливостей для розвитку особистості, її творчого потенціалу, розширення горизонту знань.

Прагнення до знання завжди було невід'ємною рисою людини. Поєднання відпочинку з пізнанням життя, історії і культури іншого народу є одним із завдань, що повною мірою здатний вирішувати туризм. Побачити світ своїми очима, почути, відчути - це важливі частини складової туризму, які мають великий гуманітарний потенціал. Знайомство з культурою і звичаями іншої країни збагачує духовний світ людини.

Культура є фундаментальною основою процесу розвитку, збереження, зміцнення незалежності, суверенітету і самобутності народу. Ідентичність шляхів історичної еволюції культури і туризму зумовила спільність нових методів підходу до їх подальшого розвитку. У більшості країн світу відбувається процес демократизація культури і туризму, що є складовою невід'ємної частки життя суспільства. Самосвідомість і пізнання навколишнього світу, розвиток особистості і досягнення встановлених цілей немислимі без отримання знань у галузі культури.

Культурну спадщину будь-якого народу складають не лише твори художників, архітекторів, музикантів, письменників, праці учених, а й нематеріальне надбання, що включає фольклор, народні промисли, фестивалі, релігійні ритуали.

Метою роботи було розробка пізнавального туру по замках України, який би розвивав популярність до пізнавального туризму серед різних верств населення, а також, щоб донести до населення інформацію про замки, про їхню історичну і пізнавальну цінність та збільшити відвідуваність. Ще однією ціллю є популяризація замків України та їхнє збереження.

Актуальність роботи полягає у приверненні уваги туристів до замків, як до цікавих і пізнавальних об'єктів, які здатні донести досить багато інформації про історію створення, важливість цих споруд, про життя, яке вирувало на їхній території, звичаї та спосіб життя людей, котрі проживали тут та про багато чого не менш пізнавального.

1. Характеристика пізнавальних турів

1.1 Туризм та його види

Туризм-- тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась внаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства. [18]

Комплексність туристичних послуг розкривається через їхню класифікацію. Існує кілька класифікаційних підходів, що ґрунтуються на різних групувальних ознаках.

З метою класифікації сучасного туризму необхідно встановити його найістотніші класифікаційні ознаки. Доцільна класифікація за географічною ознакою, напрямом туристичного потоку, метою поїздки, способом пересування, засобам розміщення туристів, кількістю учасників, організаційно-правовими формами і т, п. Згідно зі ст. 4 Закону України "Про внесення змін доЗакону України "Про туризм" від 18 листопада 2003 року, залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їхніх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму:

- дитячий;

- релігійний;

- молодіжний;

- екологічний (зелений);

- сімейний;

- сільський;

- для осіб похилого віку;

- підводний;

- для інвалідів;

- гірський;

- культурно-пізнавальний;

- пригодницький;

- лікувально-оздоровчий;

- автомобільний;

- спортивний;

- самодіяльний тощо. [1]

Розглянемо характеристику основних видів туризму (табл.1).

Таблиця 1. Класифікація туризму

Класифікаційна ознака	Види туризму
1 Географічний принцип	1.1. Внутрішній 1.2. Міжнародний
2 Напрямок туристичного потоку	2.1. В'їзний 2.2. Виїзний
3 Мета поїздки	3.1. Рекреаційний 3.2. Оздоровчий відпочинок 3.3. Пізнавальний відпочинок 3.4. Професійно-діловий туризм 3.5. Науковий (конгресний) 3.6. Спортивний відпочинок 3.7. Шоп-тури 3.8. Пригодницький 3.9. Паломницький 3.10. Ностальгічний 3.11. Екотуризм 3.12. Екзотичний 3.13. Елітарний
4 Джерело фінансування	4.1. Соціальний 4.2. Комерційний
5 Спосіб пересування	5.1. Пішохідний 5.2. Авіаційний 5.3. Морський 5.4. Річковий 5.5. Автотуризм 5.6. Залізничний 5.7. Велосипедний 5.8. Змішаний
6. Засоби розміщення	6.1. Готелі 6.2. Мотелі 6.3. Пансіонати 6.4. Кемпінги 6.5. Намети
7. Кількість учасників	7.1. Індивідуальний 7.2. Сімейний 7.3. Груповий
8. Тривалість перебування	8.1. Короткотривалий 8.2. Довготривалий
9. Розташування туристичного місця	9.1. Гірський 9.2. Водний 9.3. Сільський 9.4. Приміський
10 Інтенсивність туристичного потоку	10.1. Постійний 10.2. Сезонний
11. Організаційна форма	11.1. Організований 11.2. Неорганізований

Головним є поділ туризму на внутрішній і міжнародний.

1. Внутрішній туризмявляє собою міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристичними цілями. Національна грошова одиниця, яка використовується повсякденно, продовжує залишатися засобом платежу, а рідна туристу мова - засобом спілкування. Такі подорожі порівняно легко організувати.

2. Міжнародний туризмохоплює поїздки осіб, що подорожують з туристичними цілями за межі країни постійного проживання. Перетин державного кордону для них пов'язаний з певними формальностями: оформленням закордонних паспортів і віз, проходженням митних процедур, валютним і медичним контролем. Ці правила вводяться державою в цілях боротьби з незаконною міграцією, міжнародним тероризмом, торгівлею наркотиками, проституцією і т.д. і забезпечують установлений порядок в'їзду в країну і виїзду з неї.

3. Національний туризмвключає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією (ВНП). Подорожі з метою розваг і відпочинкускладають основу міжнар- одного туристичного обміну. На їх частку доводиться близько 70 % світового тур- изму. Вони об'єднують оздоровчі, пізнавальні, любительські спортивні поїздки і т.д.

4. Туризм в'їздний - подорожі в межах країни осіб, що не проживають у ній постійно, з туристичними цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

5. Туризм виїзний- подорожі осіб, які постійно проживають в одній країні, в іншу країну з аналогічними цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

6. Рекреаційний туризм.Туризм із метою відпочинку для ряду держав є найбільш масовою формою. Поїздки іноземних туристів в Іспанію, Італію, Францію, Австрію переслідують насамперед саме цю мету. Рекреаційний туризм характеризується тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів. Поїздки з метою відпочинку відрізняються великою розмаїтістю і можуть вклю- чати видовищно-розважальні програми (театр, кіно, фестивалі і т.д.), занятя по інтересах (полювання, музична і художня творчість), етнічні походи, пов'язані з вивченням національної культури країни перебування. До рекреаційного туризму відносяться різні різновиди туризму з метою відпо- чинку, знайомства з визначними пам'ятками, занять спортом, здійснення походів, екзотичний відпочинок, тематичні поїздки.

7. Оздоровчий відпочинокмає особистий, індивідуальний характер. Однак нерідко бувають випадки, коли туристи об'єднуються для спільних поїздок, що має за мету одержання групових знижок за проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування - 24-28 днів, що значно більше, ніж за іншими видами туризму. Оздоровчий відпочинок залежно від засобів впливу на організм людини поділяється на клімато-, бальнео-, море -, грязелікування і т.д.

8. Пізнавальний (екскурсійний) туризм. Цей вид туризму виключає в себе подо- рожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції розширення кругозору й інтелекту. Однієї з різновидів пізнаваль- них поїздок є автомобільний туризм. Порівняно з подорожами на іншими видами транспортних засобів, поїздки на автомашинах і автобусах надають туристам набагато більшу пізнавальну можливість.

9. Професійно-діловий туризм. До цього виду туризму відносяться поїздки з діловими цілями. Життя в сучасному цивілізованому суспільстві викликає необхі- дність міжнародних контактів. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер. Ряд туристичних фірм спеціалізується на організації групових поїздок бізнес- менів з різними цілями. Великою перевагою ділового туризму є можливість його організації в ненапружений сезон. При цьому турфірми можуть надавати як чисто туристичні послуги (транспортні послуги, розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування), так і специфічні (вивчення інформації, збір даних про можливих торгових партнерів, переклади, надання необхідних економічних матеріалів, організація ділових зустрічей і т.д.). Спеціально для цього створюються великі конгрес-центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів. Нерідко учасників конгресу супроводжують члени їхніх родин, для яких організатори форумів разом з туристичною фірмою пропонують чисто туристичну програму.

Часто й самі учасники ознайомлюються з визначними пам'ятками міста, а після завершення конгресу роблять туристичні поїздки по країні. Відмінною рисою цього виду туризму є те, що учасники ділових зустрічей витра- чають під час перебування в країні значно більше грошей, ніж звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних форумів та інших заходів. До ділового туризму відноситься також ізаохочувальний туризм (інсентив-туризм). Він поступово завойовує позиції й на ринку країн Східної Європи та Укра- їни, витісняючи традиційний соціальний туризм. Це туристичні подорожі, що орга- нізуються підприємствами та фірмами для своїх співробітників, як засіб заохочення та винагорода за сумлінну працю. Особливістю таких турів є цікаві програми пере- бування, що передбачають, поряд із відпочинком та екскурсіями, заходи соціаль- ного змісту: професійні зустрічі, відвідування підприємств і установ, проживання в сім'ях, організація розваг тощо. Бурхливе зростання заохочувального туризму в світі привело до створення асоціацій цього профілю, проведення конференцій, організації виставок і видання спеціальних каталогів.

У діловому туризмі виділяються два великі сегменти: індивідуали або групи, мандрівники з діловими цілями, і співробітники різних компаній, яким часто дово- диться їздити в справах компанії. Останній є так званимкорпоративним туризмом.

10. Науковий туризм. Його ще називають конгресний туризм (Conference Travel). Мета конгрессного туризму полягає в проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, з'їздів.

11. Великою популярністю користуєтьсяспортивний туризм.Головне завдання цих турів - забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Спортивний туризм вимагає наявності необхідної бази: різноманітний інвентар, спеціальні траси, підйомники, спортивні площадки, спорудження.Одною з основних вимог, що пред'являються до спортивних турів, є забезпечення безпеки відпочиваю- чих. Спортивні тури залежно від мети подорожі поділяють на два види: активний і пасивний. У першому випадку основою є заняття яким-небудь видом спорту, у другому - інтерес до спорту, наприклад, відвідування змагань.

12. "Шоп-тури" характерні для України і країн СНД. Метою поїздок за кордон є придбання товарів народного споживання для їхньої наступної реалізації (взуття, трикотажу й інших товарів - у Туреччині, Італії, Португалії, Сирії; текстилю - в Індонезії; хутра - в Греції й Аргентині; меблів - у Польщі й Італії; теле- і радіо- товарів - в ОАЕ; автомашин - у Німеччині, Швеції, Голландії). "Човниковий" бізнес приносить відчутне збільшення бюджету цих країн. Так, у Туреччині "човники" щорічно закуповують товарів на суму 8-10 млрд. дол. Уряд країни всіляко підтримує шоп-туризм. Радник турецького міністра туризму по зв'язках із пресою повідомив, що туристи, які купили неякісний товар, вправі в 15-денний термін зажадати його обміну, повернення суми або усунення недоліків. У випадку купівлі товару з прихованим дефектом споживач має право протягом двох років пред'явити претензію продавцю.

13. Пригодницький туризмє своєрідним видом відпочинку і забезпечує не тільки перебування туристів у привабливому для них місці, а й заняття незвичайним видом діяльності ("царське полювання", "пошуки піратських скарбів" і т:д.). Пригодницький туризм поділяється на кілька видів: 1) похідні експедиції; 2) сафарі-тури (полювання, риболовля, ловля метеликів і т. д.); 3) морські подорожі (яхтинг). Географія і тематика пригодницьких турів досить велика і різноманітна. Звичайно це групові тури. Специфічною рисою такого туризму є одержання різних ліцензій, що дозволяють полювання, риболовлю, вивіз трофеїв. Пригодницький туризм пов'я- заний з визначеним ризиком, тому для забезпечення безпеки таких турів необхідні висококваліфіковані інструктори. Цей вид туризму має досить високу вартість, і його можна віднести до розряду елітного відпочинку.

14. Релігійний (паломницький) туризмкористується попитом і популярністю. У туризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів: 1) паломництво (відвідування святих місць для поклоніння реліквіям); 2) пізнавальні поїздки (ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії, культурою релігії); 3) наукові поїздки (поїздки істориків та інших фахівців, що займаються питаннями релігії, та ін.). Серйозною проблемою в цьому виді туризму є питання про підготовку високо- кваліфікованих кадрів. Важливо, щоб вони могли не тільки показати історичні й архітектурні визначні пам'ятки, але й були знайомі з духовними та релігійними цінностями.

15. Ностальгічний туризм.Даний вид туризму заснований напотребі людей у відвідуванні родичів, місць народження і проживання близьких і займає важливе місце в міжнародному туристичному обміні. 16. Екотуризмпокликаний створювати економічні стимули для збереження навколишнього середовища. Поняття "екотуризм" охоплює широкий спектр подорожей - від невеликих пізнавальних турів для школярів до регулярних туристичних прог- рам у національних парках і заповідниках. Одержуваний прибуток від цього виду туризму частково можна направляти на природоохоронні заходи.

17. Кілька слів варто сказати проекзотичний туризм.Останніми роками з'явили- ся тури, що вражають своєю незвичайністю, такі якдайвінг- підводне плавання, рафтинг- сплавлення гірськими річками на легких надувних плотах,банджі-джампінг- стрибки з висоти.

18. Елітарнийтуризм розрахований на заможну клієнтуру. Для цієї категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. У зв'язку з цим не можна не відзначити ту роль, яку елітарний туризм відіграє в розвитку туристичного бізнесу в цілому. Тут задається імпульс розвитку всієї туристичної індустрії. Він сприяє утвердженню і розповсюдженню нових вищих стандартів обслуговування і, зрештою, сприяє поліпшенню якості життя населення. Тому елітарний туризм нерідко називають "туристичним локомотивом".

19. Орієнтир на споживачів змушує виробників туристичних послуг вишукувати нові сегменти ринку. Дохідним бізнесом стає організаціявесільних турів. Так, британська компанія "Томпсон Холідейз" продає близько 5 тис. весільних турів на рік. Туристичним фірмам вигідно займатися цим видом туризму, оскільки витрати на проживання істотно скорочуються через надання високих знижок готелями моло- дятам (до 60-80%). Пакет туристичних послуг, крім базових, включає відеозйомку, лімузин, квіти, шампанське і т.п. У випадку якщо обряд одруження планується зро- бити в поїздці, його організують як фольклорне свято. Практика показує, що моло- дята воліють відпочивати в районі Карибського басейну чи в країнах Південно-Східної Азії, у Європі популярна Італія, у США - Лас-Вегас.

20. Соціальний туризм- це подорожі, субсидовані із засобів, які виділяє держава на соціальні потреби. Метою соціального туризму є не отримання прибутку, а під- тримка людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок. Концепція соціального туризму побудована за трьома принципами: - забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів; - субсидування туризму для малозабезпечених; - активна участь центральних урядових, муніципальних, суспільних і комерційних структур в його розвитку. На даний час відсутність бюджетних засобів на дотації в соціальний туризм України призвело до відчуження більшої маси населення, особливо слабо захищених прошарків від подорожей.

21. Організований туризм - це подорожі індивідуалів чи групи туристів, органі- зовані турпідприємством. Організовані туристи здобувають право на тур шляхом купівлі туристичної путівки. При цьому кількість послуг може бути різною.

Наприклад, туристи можуть придбати лише курс на харчування чи комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансфер і т.п. Таким чином, усі туристичні поїздки залежно від особливостей особистості, харак- теру туриста і його бюджету відбуваються на груповій чи індивідуальній основі. Індивідуальні поїздки надають споживачу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі і тому малодоступні масовому туристу. Групові поїздки, навпаки, дешевші, доступні масовому туристу, проте в таких поїздках кожен учасник.

Зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку подорожі.

22. Система відпочинкутаймшер (кондомініум) виникла у Франції та детально розроблена в США. Time share (поділений час) - це придбання готельного номера, вілли, котеджу у власність на певний час (наприклад, 1-2 тижні протягом року по черзі з іншими власниками). Нині ця система популярна в світі. За її умовами приймають гостей понад 3 тис. курортів у 80 країнах світу. Право на володіння можна передавати чи обмінюватися ним. Існують спеціальні біржі, де можна обміняти, скажімо, свій готельний номер на європейському курорті на такий в одній із країн Азії. На жаль, на українському ринку ця форма відпочинку не набула поширення за недостатністю досвіду роботи з нерухомістю у вітчизняних туристичних фірм і слабкістю відповідного законодавства, а в країнах СНД, зокрема в Росії, з її впровадженням були пов'язані численні випадки шахрайства й обману клієнтів.

23. Клубний туризм - це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку, як правило, є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад на острови, вивчати життя тварин і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо. Таким спільним заняттям може бути просто активний відпочинок, бо передбачає обслуговування за принципом "all inclusive" (все включено). [18]

1.2 Пізнавальний туризм та його класифікація

Культурно-пізнавальний туризм знайомить туриста з культурними цінностями, розширює його культурний кругозір. При цьому турист отримує знання, погодив- шись з власними культурними запитами власним вибором.

Культурно-пізнавальну діяльність туриста можна згрупувати наступним чином:

- знайомство з різними історичними, архітектурними або культурними епохами шляхом відвідування архітектурних пам'яток, музеїв, історичних маршрутів;

- відвідування театралізованих вистав, кіно, театрів, фестивалів, релігійних свят, концертів і оперних сезонів, виставок картин, скульптур, фотографій тощо;

- відвідування лекцій, семінарів, симпозіумів, курсів іноземної мови, комунікативних тренінгів;

- участь у демонстраціях фольклору, національної кухні та прикладного мистецтва на фестивалях фольклорних ансамблів і виставках національної народної творчості;

На сьогодні такий вид туризму, як культурний або пізнавальний набуває самостійності. Основою цього виду туризму є історико-культурний потенціал країни, що включає усе соціокультурне середовище з традиціями і звичаями, особливостями побутової і господарської діяльності. [20]

Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку вимагається певна концентрація об'єк- тів культурної спадщини, серед яких можна виокремити:

* пам'ятники археології;

* культову і цивільну архітектуру;

* пам'ятники ландшафтної архітектури;

* малі і великі історичні міста;

* сільські поселення;

* музеї, театри, виставкові зали;

* соціокультурну інфраструктуру;

* об'єкти етнографії, народні промисли і ремесла, центри прикладного мистецтва;

* технічні комплекси і споруди. [19]

При відвідуванні іншої країни туристи сприймають в цілому культурні комплекси, складовою частиною яких є природа. Аттрактивність культурних комплексів визначається їх художньою та історичною цінністю, модою і доступністю відносно місць попиту.

Особливості культури різних регіонів світу все частіше спонукають людей проводити відпустку в подорожі. Об'єкти, що відвідуються туристами, сприяють їх духовному збагаченню, розширенню кругозору. Культура є одним з основних елементів туристського інтересу.

Пізнавальний туризм охоплює усі аспекти подорожі, за допомогою якої людина дізнається про життя, культуру, звичаї іншого народу. Туризм, таким чином, є важливим засобом створення культурних зв'язків і міжнародної співпраці.

Розвиток культурних чинників усередині регіону є засобом розширення ресурсів для залучення туристських потоків. У багатьох країнах туризм може бути включений до так званої політики культурних стосунків.

Рівень культурного розвитку може бути використаний також для створення сприятливого іміджу певного регіону на туристському ринку. Елементи і чинники культури можуть бути каналами розподілу інформації про туристські можливості місцевості. Успіх розвитку туризму залежить не лише від матеріально-технічної бази, відповідної загальноприйнятим стандартам і вимогам, а й від унікальності національної культурної спадщини. [18]

Об'єкти національної культурної спадщини мають бути представлені розумно і творчо. Науково-технічний прогрес зробив свою справу: продукція однієї країни практично не відрізняється від аналогічної продукції іншої країни. Одноманітність у культурі є неприпустимою. Регіон, який бажає стати популярним туристським напрямом, повинен мати унікальні культурні комплекси і пропонувати їх на туристський ринок.

1.3 Замки та фортеці України: історія, значення і доля

Замковий туризм виконує значну освітню і пропагандистку функцію у вихованні патріотичного духу українського народу, окрім того, він приносить значні бюджетні поповнення в місцеві податкові адміністрації. У нашій державі історико-культурні об'єкти в недостатній мірі розцінюються як туристичні ресурси, більшість визнач- них пам'яток не включена у туристичні маршрути, що приводить до їх використання в обмежених масштабах і занепаду. Високорозвинуті країни Європи, зокрема Іспанія, Італія, Франція та інші, вже давно оцінили економічний ефект збільшення попиту на туристичному ринку власної країни, завдяки відвідуваності фортифіка- ційних споруд та палаців. Пам'ятки старовини в цих країнах взяті під охорону держави і добре загосподаровані. Використання замків західного регіону України в туристичній діяльності за прикладом зарубіжних країн, при належній рекламі та наведенні порядку і реставрації, може давати значний економічний і соціальний ефект. [20]

У бататій та різноманітній історико-архітектурній спадщині України - фортецям, замкам, міським укріпленням - належить визначне місце. Упродовж багатьох століть вони були головними у забудові міста. Замки першими відбивали ворожі напади й останніми підкорялися завойовникам.

Замок-- укріпленабудівляфеодала, що використовується для захисту від ворога та зазвичай служить командним центром. Як правило, замок займає найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості.

Коротка характеристика замків України.

1. Луцький Верхній замок. (Додаток Б.1)

Луцький Верхній замок є центральною спорудою Луцького державного історико-культурного заповідника «Старе місто». Зведений останнім великим князем Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340-1383 рр. замок слугував його резиденцією. З часом замок став улюбленим місцем перебування великого князя Литви Вітовта. Саме тут взимку 1429 р. Вітовт приймав на з'їзді дипломатичні посольства і монархів країн Центральної та Східної Європи, які вирішували найважливіші проблеми міждержавних відносин.

Протягом століть Луцький Верхній замок залишався могутньою фортецею, адміністративною, політичною і духовною столицею краю. У ньому діяв крайовий уряд, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України понад мільйон документів з її історії. С цьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В'їзну, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами; будинок шляхетських судів XVIІІ ст.; повітову скарбницю поч. ХІХ ст., а також залишки соборної церкви Іоанна Богослова ХІІ ст. та князівського палацу XІV-XVI ст. У приміщенні повітової скарбниці функціонує Музей книги; у будинку шляхетських судів - Художній музей; у В'їзній вежі облаштовано експозиції кераміки, виробів з металу, меблів. У Владичій вежі можна оглянути арсенал і єдиний в Україні Музей дзвонів. Стирова башта використовувалася під архів замкової канцелярії, а у її підвальному поверсі була в'язниця. У Верхньому замку існує туристичний маршрут, який знайомить із підземеллями замку Любарта, він є не лише денним, а й нічним. За брамою В'їзної вежі чекають (якщо екскурсія відбувається вночі) лицарі зі смолоскипами, дійство супроводжує середньовічна музика. [17]

2. Дубенський замок.(Додаток Б.2)

Свідки багатьох історичних подій стіни Дубенського замку і нині зберігають пам'ять про відомих особистостей, які свого часу тут жили та гостювали. Упродовж кількох століть ця твердиня над рікою Іквою жодного разу не була взята приступом чи штурмом.

Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, Заславьских, Сангушків та Любомирських належить до укріплень бастіонного типу. Він мав вигідну в стратегічному плані територію: підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. 1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку.

Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався, а під його мурами були прокладені широкі кам'яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном, тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців під час облоги. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. У XVI ст. замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За період свого існування Дубенський замок ніколи і ніким не був здобутий приступом.

Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом він був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. І лише наприкінці XIX ст. замок був проданий військовому відомству і відтоді тут почергово розташовувалися армійські частини: російського царя Миколи II, австрійського цісаря, поляків, червоноармійців, фашистів, радянських військ. [3]

Великих руйнувань зазнав замок у період Першої світової війни. У Громадянську війну в замку розміщувався штаб Першої Кінної Армії Будьонного. Значні збитки місту і замку було завдано у роки Другої світової війни, фашисти знищили частину архівів князів Острозьких та окремі пам'ятки архітектури. Загалом, замок і нині вражає погляд відвідувачів, однак, часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору.

3.Кременецький замок.

Кременецький замок розташований на Замковій горі (397 м над рівнем моря). Первинна твердиня збудована у ХІІ ст. В 1241 р. витримала облогу татаро-монголів, але 1259 р. за їх вимогою була знищена. Новий кам'яний замок почали споруджувати в 60-х роках ХІV ст., остаточної форми замок набув у XVI ст., коли перебував у власності польської королеви Бони (серед місцевих жителів Замкова гора називається Бона). Замок простояв до осені 1648 року, коли багатотисячне військо Б. Хмельницького, після тривалої облоги, взяло і зруйнувало до того неприступну твердиню.

До наших днів частково збереглися Надбрамна вежа та Вежа над містом, сліди колодязя, значна частина оборонної стіни висотою 8-12 м. [11]

4. Олеський замок.(Додаток Б.3)

Олеський замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію.

Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV-XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських.

У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій: декілька пожеж і сильний землетрус 1838 р. спричинили руйнування мурів замку. Не менше пошкодили його і самі власники - після того, як в одній з кімнат знайшли замурований скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги. На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився практично на руїну. За зібрані в 1882 р. львів'янами кошти замок викупили, і він перейшрв у власність держави. До 1939 р. замок використовувався як сільськогосподарська жіноча школа. Коли Галичина була приєднана до СРСР, у замку організували табір польських військовополонених, у роки Другої світової війни тут розміщувалися військові склади.

Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї представлено: галицько-волинський іконописний живопис ХV-XVIII ст., український портретний живопис XVI-XVIII ст., європейське малярство XVII-XVIII ст., львівську скульптурну школу XV-XVIII ст., різноманітні європейські інтер'єри, а також унікальна колекція творів одного з найталановитіших європейських скульпторів ХVIII століття - Йогана Георга Пінзеля. [4]

5. Підгорецький замок. (Додаток Б.4)

Підгорецький замок - один з найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали ?польським Версалем?.

Мурований замок заснував у 1635 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких. Підгорецький парк належить до пам'яток садово -паркового мистецтва державного значення.

До замкового комплексу входять: палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами, ровами, чудовим парком, що знаходиться на декількох терасах і є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення, римо-католицький костел XVIII ст. та заїжджий двір. Підгорецький замок був споруджений уXVII ст. французьким інженером Бопланом. Цей замок більше схожий напалац, ніж нафортецю, ірізко контрастує зсуворими, войовничими форпостами Поділля.

Масивна споруда замку палацового типу дивує своєю величчю. Колись палац вражав розмаїттям залів, пишністю обробки стель, мармуровим обрамленням дверей і камінів, глазурованими кольоровими пічками, настінними розписами, художніми паркетами, колекцією творів мистецтва і зброї та багатою бібліотекою.

ВXIX ст. Леон Жевуський, який був бездітним і не мав спадкоємців,передає замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той реставрує та збереже замок. До 1939 р. тут діяв приватний Музей князів Сангушко, перший музей прикладного мистецтва та живопису на Західній Україні.

В 1940 році в Підгорецькому замку був створений державний музей, колекції якого під час окупації пограбували фашисти. Після війни будову замку передали Міністерству охорони здоров'я, після чого в ньому створили туберкульозну лікарню, а твори мистецтва, які залишилися, передали до Львівської галереї мистецтв. [2]

6. Старосільський замок.

Старосільський замок - найбільший на Львівщині. П'ятикутний оборонний замок князів Острозьких, побудований в кінці XVI ст. у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу.

Руїни замку розташовано на пагорбі, з південного сходу захищеного заболоченою долиною. Про існування дерев'яного укріплення для захисту від нападів татар на Волоському шляху відомо з писемних джерел від 1448 р. У 1584-1589 рр. Старе Село належало родині князів Острозьких, які на місці дерев'яного укріплення звели мурований замок. Можливо, в його будівництві брав участь львівський архітектор А. Прихильний. Але незабаром укріплення зруйнували татари. [7]

Замок у Старому Селі є визначною пам'яткою нерегулярних укріплень ХVІ-ХVІІ ст. Галичини, в якому яскраво проявилися риси ренесансної стилістики в українській архітектурі.

7. Свіржський замок.(Додаток Б.5)

Ймовірно замок було збудовано в кінці XV ст. Але сучасного вигляду він набрав з середини XVII століття, з часу переходу його у власність графа О. Цетнера. Граф наказав перебудувати і значно зміцнити замок, який став родинною резиденцією графів Цетнерів. Цетнери перебудували замок, заклали парк з ставками, побудували багато господарських будівель

В 1648 році замок спалили татари, а під час визвольної війни під проводом Хмельницького в 1648-1654 його декілька разів брали козаки. Однак в 1672 р, під час походу турків на Львів, він все-таки вистояв турецьку облогу. Під час другого походу турків Свірзький замок знову вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, що не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і переховалася у Свіржі. Під час ІІ світової війни замок був пограбований і частково зруйнований. Нова реставрація замку проводилася в 1975-1983 роки.

Нині на території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в XV ст. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася, походить з 1541 р. Над входом в костьол можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костьолу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста. У внутрішньому дворі замку можна побачити великий колодязь, воду з якого брали у випадку облоги. Нині колодязь закинутий. Загалом, сучасний стан замку не найкращий. Власне, збереглися тільки зовнішні стіни. Всередині, після неодноразової «модифікації» змінено планування кімнат замку, перебудовані інші приміщення. [6]

8. Кам'янець-Подільська фортеця. (Додаток Б.6)

Кам'янець Подільський - місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.

До творення неповторного архітектурного вигляду Кам'янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII-XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Надзвичайно привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає й унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом.

До складу Кам'янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів. [16]

9. Хотинська фортеця. (Додаток Б.7)

Хотинська фортеця - свідок численних війн і баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її.

Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників.З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка. Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні - на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі. [8]

Упродовж XVII ст. Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650-1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712-1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи. І хоча в ХVIII-ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.

10. Фортеця у Меджибожі.

Фортеця у Меджибожі, зведена між річками Південний Буг і Бужок, - одна з найбільших фортифікаційних споруд України. Розташовані в мальовничому куточку Хмельниччини, могутні мури і башти фортеці нікого не залишають байдужими.

Перші древньоруські укріплення на місці нинішньої фортеці були зведені ще до монгольського нашестя, проте в середині ХІІІ століття вони були знищені за наказом монголів. Ослаблені протистоянням з Золотою Ордою галицько-волинські землі в XIV століття підпадають під владу литовських князів. Меджибіж стає королівським замком, який передавався у володіння прикордонним старостам, що повинні були стримувати наскоки татар. І вже у 1516 році у Меджибожі був мурований замок. З 1540 року (майже на 200 років) Меджибіж стає власністю шляхтичів Сенявських, які зводять на території фортеці в 1564 році костьол і продовжують її укріплювати. Завдяки цьому у 1566 році Меджибіж витримав облогу татарського війська, а ще через п'ятдесят років мури Меджибожа, товщина стін якого подекуди сягала 4 метрів, не змогло взяти кримське військо. На початку ХVІІІ ст. Меджибіж постраждав від місцевого населення, коли повстанці у 1702 р. обложили замок. З 1730 року містом володіли Чарторийські, а у 1831 їх майно було конфісковано за участь в польському повстанні, з того часу в замку були так звані «таборові збори» (казарми). [13]

На сьогоднішній день у Меджибізькій фортеці, яка отримала статус заповідника, тривають реставраційні роботи. Приведено до ладу та відновлено ряд будівель, зокрема, відреставровано північно-західний корпус заповідника та «Лицарську» вежу, яка стала оглядовим майданчиком для відвідувачів. Окрім того, ведеться серйозна робота по перетворенню заповідника в тому числі і на науково-дослідницький та культурно-освітній центр. У північно-західному корпусі заповідника відкрито краєзнавчий музей із 6 музейних залів з експозиціями; працює постійна експозиція «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях»; «Творчість українських художників і скульпторів другої половини XX століття» тощо. У заповіднику регулярно проходять різного роду просвітницькі та освітні заходи.

2. Розробка пізнавального туру по замках України

2.1 Розробка схеми маршруту

Туристичний маршрут -- це завчасно спланована траса послідовного пересування туристів між географічними пунктами, які будуть відвідані протягом певного періоду з мстою отримання послуг, як передбачених програмою обслуговування, так і додаткових: розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, спортивних, видовищних, соціальних заходів тощо. Вихідною і кінцевою точками маршруту є пункти початку і закінчення подорожі.

Рис. 2.1. Класифікація туристичних маршрутів.

За формою побудови траси пізнавальний маршрут по замках України є кільцевим.

Кільцевий маршрут - шлях руху тургрупи, коли його початок та закінчення відбуваються водному географічному пункті перебування.

Маршрут проходить по Західній Україні.Початковою і кінцевою точкою є місто Рівне.Тур проходить по найбільш атрактивно привабливим замках України (Рис. 2.2) (Рис. 2.3.)

Рис. 2.2. Схема маршруту

Рис. 2.3

2.2 Програмне забезпечення туру

Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі.

При складанні програми необхідно враховувати наступне:

- загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, залежно від контингенту туристів, 12-14 годин (молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на відпочинок вночі, та можливість відпочити вдень), програмою повинен забезпечуватись відпочинок: мінімум 8 годин вночі та певний час після харчування;

- при складанні програм треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування (сніданок - 30 хв., обід - 60 хв., вечеря - 45 хв.), екскурсійне обслуговування (тривалість екскурсії коливається в залежності від її характеру, тематики, використовуваних засобів переміщення від 1 до 3 годин), дозвіллєві заходи (тривалість спектаклю, концерту тощо);

- витрати часу на транспортування між основними пунктами маршруту визначаються відповідно до умов обраної схеми;

- програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.

Даний пізнавальний кільцевий маршрут буде проходити по Західній Україні і триватиме 4 дні.

День 1

07:00 - Виїзд з центрального автовокзала міста Рівне

09:00 - Прибуття в місто Луцьк 09:30 - 10:00 - Сніданок в ресторані ?Корона Вітовта?(харчування за власний рахунок)

10:00 - Екскурсія в замок Любарта (Додаток Б.1)

11:00 - 12:30-Прогулянка по місту

12:30 - Від'їзд з Луцька до міста Дубно

13:50 - Прибуття в місто Дубно

14:00 - Екскурсія в Дубенський замок (Додаток Б.2)

15:20 - 16:00- Обід в ресторані ?Антік Хаус?(харчування за власний рахунок)

16:10 - Від'їзд з міста Дубно до міста Кременець

17:00 - Прибуття в місто Кременець

17:10 - Підйом на гору Бонну, до Кременецького замку

18:00 - Поселення в готель ?Панорама? (Додаток В.1)

18:30 - 19:30 - Екскурсія по місту

19:30 - Вечеря

20:15 - Вільний час.У готелі для туристів пропонується більярд, настільнний теніс, мангал та послуги масажиста

День 2

08:30 - 09:00 - Сніданок у готелі

09:00 - Трансфер у Підгірці

10:30 - Прибуття в Підгірці. Екскурсія по Підгорецькому замку (Додаток Б.4). Також туристи відвідають залишки Італійського парку та Костел Воздвиження та святого Йосипа

11:15 - Від'їзд з Підгірців до Олеська

11:30 - Прибуття до Олеська

11:35 - 13:15 - Екскурсія по Олеському замку. Відвідування експозиції музею-заповідника Львівської галерї мистецтв та прогулянка по пейзажному парку (Додаток Б.3)

13:15 - 14:00 - Обід в ресторані ?Гридниця?(харчування за власний рахунок)

14:00 - Від'їзд до Львова

15:30 - Прибуття до Львова. Поселення в готель ?Цісар? (Додаток В.2)

16:45 - 17:30 - Екскурсія в музей зброї ?Арсенал? у місті Львів

17:30 - 19:00 - Прогулянка по місту. Туристи можуть прогулятися по мальовничих вуличках Львова, відвідати знамениті кав'ярні та кондитерські та оглянути історичні та культурні пам'ятки міста

19:00 - 19:30 - Вечеря

День 3

08:30 - 09:00 - Сніданок в готелі

09:00 -Від'їзд з Львова у Старе Село

09:20 - Прибуття в Старе Село

09:20 - 10:00 - Екскурсія по Старосільському замку

10:15 - Відправлення з Старого Села до Свіржу

10:40 - Прибуття в Свірж

10:50 - 11:35 - Екскурсія по Свіржському замку(Додаток Б.5)

11:35 - Виїзд до Кам'янця-Подільського

15:00 - Прибуття в Кам'янець-Подільський

15:00 - 15:45 - Обід в кафе ?Ніка?(харчування за власний рахунок)

15:45 - 16:30 - Екскурсія до Кам'янець-Подільської фортеці. Відвідання тематичної екскурсії ?Поділля ХХ-ХХІ ст.? (Додаток Б.6)

16:30 - 17:00 - Трансфер і поселення в готель ?Біля річки?(Додаток В.3)

17:00 - 19:00 - Прогулянка по історичній частині міста

19:00 - Вечеря

19:30 - Вільний час. Для відпочиваючих на території готелю є басейн, сауна, бар. Крім цього, можуть бути запропоновані катання на конях чи на бронетранспортері по каньйону, риболовля та мангал

День 4

08:00 - 08:45 - Сніданок

08:45 - Від'їзд з Кам'янця-Подільського до Хотина

09:00 - Прибуття у Хотин

09:05 - 10:00 - Екскурсія по Хотинському замку (Додаток Б.7)

10:00 - Від'їзд з Хотина до Меджибожа

12:45 - Прибуття у Меджибіж

12:50 - 13:30 - Екскурсія по Меджибізькому замку

13:35 - 14:00 - Обід в ресторані ?Меджибіж? (харчування за власний рахунок)

14:05 - Від'їзд з Меджибожа

16:00 - Прибуття в Остріг

16:00 - 16:55 - Екскурсія в Острозькому замку, відвідання Острозького краєзнавчого музею

17:00 - Від'їзд з Острога до Рівного

18:00 - Прибуття на центральний автовокзал міста Рівного

2.3 Розробка рекламної стратегії

Реклама - це самостійна галузь індустрії, в якій каналами поширення називають ті реальні засоби, які використовуються для популяризації та просування на ринок продукції та послуг. До каналів поширення відносять:

- засоби масової інформації;

- спеціалізовану друковану продукцію;

- завнішню рекламу;

- засоби "директ мейл";

- фантазійну рекламу;

- товарну рекламу;

- інші засоби просування реклами.

Туристична реклама - активний засіб здійснення маркетингової політики туристичної фірми по просуванню туристичного продукту, посиленню зв'язку між виробником і споживачем туристичного продукту.

Рекламуючи ті чи інші послуги, туристична фірма публічно подає дані про свої можливості за допомогою художніх, технічних і психологічних прийомів з метою посилення попиту і збільшення їх реалізації. [23]

Підприємства-виробники туристичних послуг видають самостійно або з іншими аналогічними фірмами ілюстровані брошури, буклети, каталоги, листівки і т.п., в яких образотворчим і текстовим способом рекламують наявні можливості обслуговування туристів.Такий спосіб поширення реклами є досить вдалим, адже цей вид реклами не є надто дорогим і він досить легко розповсюджується.

Отже,якісна і професійно виконана реклама є прекрасним засобом, який може популяризувати певні послуги: тури,путівки тощо, а також реклама може приваблювати широкі кола людей, які згодом і будуть купувати ці послуги.

2.4 Розрахунок вартості туру

Розрахунок вартості туру є складною багатофакторною процедурою.На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів, тобто різноманітних пам'яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеної колись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничі ландшафти тощо).

Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо.Ціна на турпродукт обраховується методом нормативної калькуляції. [18]

Таблиця 2. Розрахунок вартості запропонованого туру

№п/п	Стаття видатків	Сума грн. на одного Туриста
1.	Проживання і харчування	700
2.	Транспортне обслуговування	119,08
3.	Екскурсійне обслуговування	208
4.	Страховка	245
5.	Додаткові послуги	18,6
6.	Видатки на керівника групи	64,5
6.	Прибуток(15%)	203,3
7.	Податок на прибуток(23%)	46,75
8.	ПДВ(20%)	321,04
9.	Всього	1926,3

Розрахунок вартості проживання:

Проживання і харчування:

Кременець - Проживання в готелі ?Панорама? - 250 грн/доба (напівпансіон)

Львів - Проживання в готелі ?Цісар? - 150 грн/доба (сніданок включено в вартість проживання)

Кам'янець-Подільський - Проживання в готелі ?Біля річки? - 300 грн/доба (напівпансіон)

Всього: 250грн + 150 грн + 300 грн =700 грн - вартість проживання на одного туриста.

Харчування в основному включено у вартість проживання, або ж оплачується самостійно туристом.

Транспортне обслуговування:

Транспортне обслуговування здійснюється туристичним автобусом, який є власністю турфірми.Отже, вартість транспортних послуг встановлює турфірма-власник.

Відповідно до тарифів, загальна вартість транспортних послугна групу з тридцяти людей становитиме 3572,46 гривень.

Вартість на одну особу: 3572,46: 30 = 119,08 грн

Екскурсійне обслуговування на одну дорослу людину:

Екскурсія в історико-культурний заповідник ?Старий Луцьк? - вхід 10 гривень

Екскурсія в Дубенський замок - вхід 10 гривень

Екскурсія До Кременецького замку - 5 гривень

Екскурсія в Олеський замок - вхід 20 гривень

Екскурсія в Підгорецький замок - вхід 10 гривень

Екскурсія в музей зброї ?Львівський Арсенал -вхід 10 гривень