Ресторанні служби зобов'язані забезпечити клієнтів інформацією про правила протипожежної безпеки і правила користування електроприладами, а також, у разі потреби, викликати для клієнта без додаткової оплати швидку допомогу.

В процесі виявлення, аналізу і прогнозування потенційних загроз мають враховуватися об'єктивно існуючі зовнішні та внутрішні умови, що впливають на їх небезпеку. Такими є:

- нестабільна політична, соціально-економічна і криміногенна ситуація;

- невиконання законодавчих актів, відсутність ряду законів з життєво важливих питань;

- зниження моральної, психологічної і виробничої відповідальності громадян.

На стадії концептуального опрацювання питань безпеки ресторанно-готельного комплексу можливий розгляд загального складу потенційних загроз. Конкретні переліки, пов'язані із специфікою, вимагають певної деталізації і характерні для етапу розробки конкретного проекту системи безпеки.

У загальному плані до загроз безпеці особи відносяться:

- викрадення і загрози викрадення співробітників, членів їх сімей і близьких родичів;

- вбивства, що супроводжуються насильством, знущаннями і тортурами;

- психологічний терор, загрози, залякування, шантаж, здирство;

- грабежі з метою заволодіння грошовими коштами, цінностями і документами. Злочинні посягання відносно приміщень (у тому числі та житлових), будівель і персоналу виявляються у вигляді; вибухів; обстрілу з вогнепальної зброї; мінування, зокрема із застосуванням дистанційного управління; підпалів; нападу, вторгнення, захоплень, пікетування, блокування; пошкодження вхідних дверей, грат, огорож, вітрин, меблів, а також транспортних засобів особистих і службових [5, c. 139].

Метою подібних акцій є відвертий терор відносно ресторанного комплексу; нанесення серйозного морального і матеріального збитку; зрив на тривалий час нормального функціонування; здирство значних сум грошей або будь-яких пільг перед рівнем терористичної загрози.

Втілення загроз інформаційним ресурсам може бути проведено:

- через наявні агентурні джерела в органах державного управління, комерційних структур, що мають можливість отримання конфіденційної інформації;

- шляхом підкупу осіб, що безпосередньо працюють у ресторанному комплексі та або в структурах, безпосередньо пов'язаних з його діяльністю;

- шляхом перехоплення інформації, циркулюючої в засобах і системах зв'язку і обчислювальної техніки за допомогою технічних засобів розвідки і знімання інформації, несанкціонованого доступу до інформації і навмисних програмно-математичних дій на неї в процесі обробки і зберігання;

- через переговорні процеси між ресторанно-готельним комплексом та іноземними або вітчизняними фірмами, використовуючи необережне поводження з інформацією;

- через ініціаторів з числа співробітників закладу, які хочуть заробити гроші та поліпшити свій добробут або проявляють ініціативу з інших моральних або матеріальних причин [5, c. 143].

Реалізація загроз перешкоджає нормальному виконанню ресторанно-готельним комплексом своїх основних функцій.

Ефективний режим охорони у ресторані «Золотий фазан» покликаний забезпечити збереження будівель і приміщень ресторанного комплексу, збереження і контроль переміщення матеріальних цінностей, людей, підтримання протипожежної безпеки. Вирішальне значення для режиму охорони мають [17]:

- кваліфікований підбір співробітників охорони;

- підготовка і розстановки сил і засобів охорони;

- збір і аналіз інформації про стан режиму охорони;

- контроль функціонування служби охорони на об'єкті.

Основними принципами режиму охорони у ресторані«Золотий фазан» є:

1) активність і попереджувальний характер охорони, що полягає у випереджаючому виявленні ознак підготовлюваного проникнення небажаних елементів і своєчасному вжитті заходів по попередженню цього проникнення;

2) доцільність і обґрунтованість організації охорони ресторанно-готельного комплексу, своєчасність її посилення, раціональне використаним сил і засобів охорони;

3) розумне поєднання власних можливостей та сил правоохоронних органів для забезпечення безпеки закладу;

4) здійснення охорони за єдиним планом;

5) непомітність або демонстративність дій охорони залежно від ситуації, що складається в ресторанно-готельному комплексі [17].

У практиці діяльності підрозділу по забезпеченню безпеки ресторанного комплексу можна виділити дві групи завдань;

1) аналітичні та попереджувальні;

2) процедурно - відбивні.

Аналітичні завдання розв'язуються шляхом систематичного збору інформації про суб'єктів злочинної діяльності, інші негативні явища, які істотно можуть вплинути на безпеку, втрату іміджу ресторану і стан власного режиму охорони. Головним тут є дотримання принципів безперервності та постійного збору інформації.

Це досягається щоденним спілкуванням керівництва охорони ресторану зі всіма службами ресторанно-готельного комплексу.

Фізична охорона

На значній частині ресторанного комплексу, що охороняється, охоронці присутні цілодобово, контролюють відвідувачів, що прибувають, здійснюють контрольно-пропускний режим з цілодобовим режимом роботи.

Окрім основних постів, приміщення та територія ресторанного комплексу контролюється обходом (патрулюванням) співробітниками охорони. Графік патрулювання (обходу) побудований таким чином, що патрульований об'єкт перевіряється не в один і той же час доби. Завданнями патрулювання є огляд приміщень і території на предмет виявлення підозрілих предметів, а в нічний час додатково-контроль осіб, що зустрічаються на маршрутах обходу (патрулювання) [10, c. 45-46].

Охорона за допомогою технічних засобів

За допомогою технічних засобів охорони виявляються вогнища виникнення пожежі, проникнення сторонньої особи до ресторанно-готельного комплексу, що охороняється, порушення цілісності простору приміщення, що охороняється, або території та ін.

Для перевірки спрацьовування того або іншого сигналу висилаються співробітники охорони. Вимоги, що встановлені для перевірки сигналу - жорсткі. Співробітник охорони повинен прибути на місце спрацьовування охоронної сигналізації не пізніше за дві хвилини з моменту отримання сигналу [10, c. 48].

Таким чином, застосування фізичної охорони в поєднанні з охороною за допомогою технічних засобів дозволяє ресторанно-готельному комплексу «Золотий фазан» своєчасно припиняти будь-які негативні явища і забезпечувати з урахуванням вимог сьогоднішнього дня безпеку гостей, персоналу, збереження матеріальних цінностей як закладу, так і гостей.

Інженерно-технічний захист

До основних засобів інженерно-технічного захисту і забезпечення безпеки в ресторанно-готельному комплексі відносяться:

- фізичні засоби захисту;

- апаратні засоби захисту;

- технічні засоби захисту;

- програмні засоби захисту.

Вказані засоби застосовуються при вирішенні наступних задач:

- охорона території і спостереження за нею;

- захист споруд, внутрішніх приміщень і спостереженим за ними;

- здійснення контрольованого доступу в зони та приміщення, що охороняються, і сховища;

- нейтралізації побічних електромагнітних випромінювань і наведень;

- забезпечення охорони і безпеки відпочиваючих і їх особистого майна;

- захист ресторанного устаткування і сховищ від ворожих дій (крадіжки, вандалізм і тлі.);

- підтримання громадського порядку;

- можливість негайного і ефективного реагування у разі тривожної події.

Для виконання цих завдань група інженерно - технічного захисту використовує організаційні, організаційно - технічні та технічні заходи.

Організаційно-технічні заходи забезпечують блокування можливих каналів загрози безпеці перебування в ресторані шляхом використання спеціальних технічних засобів, що встановлюються на елементи конструкції будівель, приміщень і технічних засобів, що містять потенційну загрозу безпеці. З цією метою використовуються технічні засоби пасивного і активного захисту.

Технічні заходи забезпечують придбання, встановлення і використання в процесі діяльності з надання послуг спеціальних технічних засобів.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКИ В РЕСТОРАННО-ГОТЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ «ЗОЛОТИЙ ФАЗАН»

3.1 Пріоритетні напрямки забезпечення безпеки сучасного ресторану

Пріоритетними напрямками забезпечення безпеки сучасного ресторану технічними засобами є:

Ш контроль доступу в ресторан;

Ш комплекс заходів для протипожежного захисту;

Ш охоронна сигналізація і відео спостереження [7, с. 24-25].

Встановлюваний комплекс засобів і систем захисту має бути адекватним можливій загрозі, тобто засоби і системи мають бути самодостатні. Неможливо, та й недоцільно, виключити можливість нанесення збитку насамперед з економічних міркувань. Засоби забезпечення безпеки досить дорогі, і їхній вибір має визначатися дійсно розумним аналізом найвищих ризиків і збитку. Крім того, використовувана апаратура не повинна створювати додаткових перешкод для нормального функціонування ресторану як для існуючого персоналу, так і для гостей. Зайва таємничість і режим, постійна демонстрація збройної охорони і підозрілості може відлякати частину клієнтів і позбавити ресторан статусу «відкритого будинку».

Система повинна бути збалансованою, тобто засоби захисту повинні розподілятися по можливості рівномірно у відповідності і зі значимістю зон, що захищаються.

Усі застосовувані заходи і засоби не повинні створювати будь-якої небезпеки здоров'ю і життю гостей та співробітників ресторанно-готельного комплексу, що стосується в першу чергу забезпечення екстреної дії в надзвичайній ситуації.

Першорядним у забезпеченні безпеки клієнта під час перебування його в закладах гостинності є обмеження і контроль доступу в номер.

Централізована система охоронної сигналізації в ресторані є центром забезпечення безпеки зон життєзабезпечення закладу відпочинку, запобігання неконтрольованого проникнення усередину приміщення.

Для забезпечення постійного моніторингу сигналів тривоги приймально-контрольний прилад розташовується в місці постійної присутності персоналу (це може бути диспетчерське приміщення охорони, барна стійка ресторану)

Повинні бути оснащені охоронними оповісниками на відкриття:

Ш аварійні виходи з ресторану;

Ш зовнішні двері, що звичайно закриті;

Ш двері службових приміщень з обладнанням, що звичайно працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, трансформаторна, котельня, АТС тощо);

Ш двері ряду критичних приміщень ресторану, захист яких має забезпечуватися в той час, коли вони активно не використовуються. Це комори спиртних напоїв, кімнати з електронним обладнанням (телецентр, сервер і т.п.), бухгалтерія.

Скрізь, де це є можливо, оповіщувачі мають бути потайними або врізаними [7, c. 66].

У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні заходи, через предмети, що там знаходяться, (що представляють інтерес для зловмисників), необхідно встановлювати оповісники руху.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена, строп-сигналізатори), що повинні привернути увагу персоналу до ситуації тривоги.

Необхідно передбачити централізовану систему відеоспостереження. Система повинна забезпечувати можливість спостереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбувається для подальшого вивчення.

Необхідно забезпечити запис усіх відеокамер на відеомагнітофон. Головні монітори спостереження, комутаційне обладнання і записуючі пристрої слід встановлювати в приміщенні служби безпеки або чергового адміністратора.

Система повинна бути збалансованою, тобто засоби захисту повинні розподілятися по можливості рівномірно у відповідності зі значимістю зон, що захищаються.

Усі застосовувані заходи і засоби не повинні створювати додаткової небезпеки здоров'ю і життю гостей і співробітників ресторану. Це стосується в першу чергу забезпечення екстреної евакуації в надзвичайній ситуації.

Висновки

Головний принцип ресторанних систем безпеки - безпека не може забезпечуватися за рахунок комфорту гостей. Саме тому ресторані системи безпеки, як правило, в корені відрізняються від «звичайних», що застосовуються в офісах і на підприємствах. Система безпеки в ресторані включає багато компонентів.

Під час відпочинку люди найменше думають про свою безпеку, що іноді призводить до небажаних наслідків, пов'язаних з ризиком для життя. Тому задача адміністрації ресторанів полягає в попередженні всіх можливих ризиків для жита і здоров'я клієнтів.

Практична робота в області організації власної безпеки ресторанного комплексу проводиться власними силами, а також із залученням сторонніх організацій і відомств.

В даний час ресторанні комплекси використовують наступні форми і методи роботи в області організації власної безпеки: планові перевірки, позапланові (додаткові) перевірки, сумісні (комплексні) перевірки по видах діяльності, учбово-тренувальні заняття з персоналом, співробітниками і тими, що навчаються, навчання співробітників, персоналу, взаємодія з органами виконавчої влади, взаємодія з правоохоронними органами, кваліфікований підбір охоронників ресторанного комплексу і співробітників охорони.

Працівники служби безпеки ресторанного комплексу мають постійно вивчати досвід експлуатації ресторанних комплексів і роботи їх служб безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію з фахівцями державних служб охорони порядку, пожежної безпеки, силових відомств.

Концепція безпеки в ресторанному комплексі в загальному понятті є офіційно прийнятою системою поглядів на цілі, завдання, основні принципи і напрями у області забезпечення безпеки і стійкого розвитку будь-якого ресторанного комплексу, життя і здоров'я персоналу і гостей в ньому, їх прав і свобод в умовах можливих зовнішніх і внутрішніх небезпек і загроз.

Розробка заходів забезпечення безпеки ресторанного комплексу, механізму їх реалізації здійснюється з урахуванням загроз, які можуть протистояти даному об'єкту в цілому.

Список використаної літератури

1. Агафонова А. Г. Туризм, готельний і ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / А.Г. Агафонова, О.Є. Агафонова. - К.: Знання України, 2002. - 360 с.

2. Андренко І.А. Організаційно-економічні аспекти розвитку ресторанного господарства регіону / Ірина Андріївна Андренко.- Х.: Нове знання, 2003.- 327 с.

3. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание : учеб. пособие / С. И. Байлик. - 3-е изд., стереотип. - К. : Дакор, 2008. - 288 с.

4. Завадинська О. Ю., Литвиненко Т.Є. Організація ресторанного господарства за кордоном: Навч. посіб. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. 200 с.

5. Іванова Л. Оцінка та вдосконалення маркетингу послуг на підприємствах ресторанного та готельного господарства / Лідія Іванова.- Л.: Центр навчальної літератури, 1997.- 190 с.

6. Кабушкин Н. Менеджмент гостиниц и ресторанов. / Н. Кабушкин, Г. Бондаренко Г. - Мн.: Новое знание, 2002. - 367 с.

7. Марущак Т. Управління підприємствами ресторанного господарства різних форм господарювання / Т.Марущак.- К., 2002. - 320с.

8. Нечаюк Л. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник для студ. Вузів / Лідія Нечаюк, Наталія Телеш,; Центр навчальної літ., М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 346 с.

9. П'ятницька Г.Т. Тенденції розвитку ресторанного господарства в Україні / Г.Т. П'яницька // Вісник КНТЕУ.- 2004.-№2.- С. 39-48.

10. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах: [збірник наукових праць] / М.І. Пересічний, Н.Я. Орлова, П.С. Орлов, Т.І. Ткаченко. - К.: Вища освыта, 2002. - 168 с.

11. Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту /Х. Й.Роглєв. - К.: Кондор, 2004. - 405 с.

12. Стратегія готельного бізнесу в Україні /А.В. Виноградська // Діловий вісник. - 1999. - № 11. - C. 24-25.

13. Стратегія і тактика управління підприємствами готельного-ресторанного господарства та туризму в Україні / А. Кияниця // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3. - C. 149-159.

14. Туризм и гостиничное хозяйство [Под ред. Л. П. Шматько]. - Ростов-на-Дону: МарТ, 2004. - 346 с.

15. Управління сучасним ресторанним комплексом / [Мунін Г., Змійов А., Зінов'єв Г. та ін.]; за ред. С. І. Дорогунцова. - К.: Ліра-К, 2005. - 514 с.

Размещено на Allbest.ur