Удосконалення розвитку транспортної інфраструктури на прикладі ТОВ "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера"

Сума тис.дол. США

Транспортні послуги

8305848,5

97,4

1716437,5

99,4

6589411,0

з них:

Послуги морського транспорту

1123732,6

90,5

195795,1

96,5

927937,5

Послуги річкового транспорту

42299,6

67,0

360,8

96,8

41938,8

Послуги повітряного транспорту

1333178,2

88,2

643550,4

100,4

689627,8

Послуги залізничного транспорту

1613856,3

101,7

626973,1

97,5

986883,2

Послуги автомобільного транспорту

478396,4

105,8

197221,1

101,3

281175,3

Послуги трубопровідного транспорту

3335629,6

102,7

3512,2

400,3

3332117,4

Інші допоміжні та додаткові транспортні послуги

333723,9

84,2

33714,4

187,4

300009,6

*Розроблено і побудовано автором з використанням [15]

Розвиток транскордонних коридорів є одним із перспективних напрямів євроінтеграційного процесу України, оскільки це значною мірою сприятиме розвитку її транзитного потенціалу. Україна займає вигідне для міжнародних вантажоперевезень географічне положення, володіє досить розвинутою транспортною інфраструктурою, має відповідні транспортні засоби та кваліфіковані кадри. Однак реалізація наявного економічного потенціалу гальмується через недосконалу сітку міжнародних транспортних переходів, що з'єднують Україну з іншими європейськими країнами [26, c. 23-30].

Миколаївська область є одним з високорозвинених індустріальних регіонів України.

Для економічного розвитку Миколаївської області важливе значення має транспортний зв'язок. Транспорт використовується для перевезень пасажирів і вантажів, для економічних зв'язків між окремими містами і територіями. На транспорті не створюється нова продукція, а здійснюється переміщення продукції або сировини в просторі та часі. Від ефективності роботи транспорту залежать результати перевезень, що безпосередньо впливає на діяльність підприємств та життя людей.

В області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.

В області сконцентрувалися всі потенційно привабливі умови розвитку комплексного транспортного вузла:

1. Привабливе географічне положення регіону;

2. Могутня багатогалузева промисловість;

3. Розгалужена транспортна система;

4. Розвинене портове господарство, які обумовлюють її стратегічне значення для розвитку економіки України.

Унікальне географічне розташування області на півдні України на перехресті міжнародних транспортних коридорів, як одного із важливих центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори, обумовлює необхідність першочергового розвитку магістральних шляхів сполучення. У перспективі інтенсивність цих зв'язків значно зростатиме.

Розвиток мережі сучасних шляхів сполучення дозволить отримати значний економічний ефект завдяки скороченню відстані транспортування вантажів, зменшенню витрат на перевезення, активізації зовнішньоекономічних зв'язків.

Область має розгалужену транспортну систему, в структурі якої функціонує 1 міжнародний аеропорт, 4 морських торговельних порти, 1 річковий порт, підрозділи залізниці, кілька тисяч автоперевізників різних форм власності, які працюють на ринку автотранспортних перевезень.

Область є одним із важливих центрів національних та міжнародних транспортних зв'язків. Автомобільний транспорт відіграє найважливішу роль у міжміських і обласних перевезеннях. Довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям становить більш ніж 4,8 тис. км. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування - 28,9 км? шляхів на 1 тис. км? території [33]. За рік автомобільним транспортом перевезено 18,4 млн. тонн вантажів, що складає 83% від загальної суми вантажоперевезень по областях [28].

Через територію області проходять такі автомобільні шляхи державного значення:

1. Київ - Одеса - М-05;

2. Кіровоград - Платоново (на Кишинів через Любашівку) - М-13,

3. Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог) - М-14,

4. Ульянівка - Миколаїв (через Вознесенськ) - М-23,

5. Дніпропетровськ - Миколаїв (через Кривий Ріг) - Р-06,

6. Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв - Р-16.

Через область проходять такі міжнародні автомобільні транспортні коридори (таблиця 2.2) [6, с.23-25]:

1. Євразійський із проходженням по Україні: Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч;

2. Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) із проходженням по Україні: Рені - Ізмаїл - Одеса - Миколаїв - Херсон - Мелітополь - Бердянськ - Маріуполь - Новоазовськ;

3. Балтійське море - Чорне море з проходженням по Україні: Ягодин - Ковель - Луцьк - Тернопіль - Хмельницьк - Вінниця - Умань - порти Чорного моря.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становить 4810,2 км, з них державного значення - 563 кілометри. Протяжність доріг з твердим покриттям - 4786,2 кілометра, або 99,5 %, при середньому показнику по Україні 97,8 % [44].

Таблиця 2.2 Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області*

Назва коридору	Вид транспорту
	Залізничний транспорт	Автомобільний транспорт
	Маршрут по Україні
Євроазіатський (Іллічівськ - поромна переправа через Чорне море - Грузія - Айзербайджан - поромна переправа - Туркменія)	Одеса - Миколаїв - Херсон - Іллічівськ - поромна переправа через Чорне море - Грузія	Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч
Причорноморські країни	Рені - Ізмаїл - Одеса - Іллічевськ - Миколаїв - Херсон - Колосівка - Помошна - Знам'янка - Дніпропетровськ - Ясинувата - Квашине	Рені - Ізмаїл - Одеса - Миколаїв - Херсон - Мелітополь - Бердянськ - Маріуполь - Новоазовськ
Балтійське море - Чорне море з проходженням по Україні	-	Ягодин - Ковель - Луцьк - Тернопіль - Хмельницьк - Вінниця - Умань - порти Чорного моря

*Розроблено і побудовано автором з використанням

До складу залізничного транспорту входять локомотивне та вагонне депо, залізничні станції, підпорядковані Одеській залізниці, Ольшанське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту. Експлуатаційна довжина магістралей залізничних колій загального користування складає 0,7 тис.км. Потужність залізничного вузла “Миколаїв” по переробці вантажів складає 800 вагонів за добу, у тому числі станція Кульбакіно цілодобово може здійснювати 20 повних операцій по переробці контейнерів.

Трубопровідний транспорт області представлений Миколаївським Державним підприємством "Трансаміак", що здійснює транзит рідкого аміаку по території України. Довжина магістрального трубопроводу, що обслуговується підприємством, складає 444 км. Технічна можливість для транспортування рідкого аміаку - до 3 млн.тонн на рік.

Географічне положення області, наявність судноплавних артерій сприяють розвитку водного транспорту і становленню позиції Миколаєва в якості транзитного транспортного вузла.

Могутнім портовим містом не тільки області, а й України, є місто Миколаїв, де функціонують три морські й один річковий порти, які входять до єдиного Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла (БДМТВ):

1. Миколаївський морський торгівельний порт;

2. Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера»;

3.Спеціалізований морський порт “Октябрськ";

4. Миколаївський річковий порт.

Миколаївський морський торгівельний порт - один із найпотужніших портів області - з'єднується з Чорним морем Бузько-Днiпровським лиманським каналом протяжністю 44 милі. Допустима прохідна осадка судна - 9,5 метрів, допустима довжина судна - 215 метрів, ширина - 30 метрів. Плавання по каналу суден довжиною понад 187 метрів здійснюється з буксирним забезпеченням. Навігація в порту триває цілорічно.

Розрахунковий вантажообіг порту - 9 млн.тонн на рік. В основному це експортно-імпортні вантажі в експорті - хімічні добрива, металоконструкції, труби, бавовна та інше, в імпорті - продовольчі товари.

В порту 14 причалів з довжиною причальної лінії 3,3 тис.погонних метрів. Вони мають залізничне сполучення, практично всі знаходяться безпосередньо біля складських приміщень, що значною мірою скорочує транспортування вантажів між судном і складом або на відкриті бетоновані майданчики (майже 23 тис.м? критих та 197,3 тис.м? відкритих складів).

Порт має три сучасні виробничих перевантажувальних комплекси для переробки навалочних вантажів зерна, руди (два - в м.Миколаєві, третій - об'єднує портопункти Ожарськ і Очаків). Всі причали обладнані сучасними перевантажувальними механізмами: високопродуктивними портальними кранами вантажопідйомністю від 5 тонн до 40 тонн, авто і електронавантажувачами від 1,5 тонн до 25 тонн, двома плавучими кранами вантажопідйомністю 100 тонн і 5 тонн. В порту розташований елеватор місткістю 60 тис.тонн зерна. Будується критий склад для калійних добрив на 20 тис.тонн.

Миколаївський річковий порт має в своєму складі вантажний район i пасажирський відділок, майстерні по ремонту флоту та устаткування, об'єкти соціального призначення.

Вантажний район порту займає територію площею близько 50 га, з них 15 га - водна акваторія. З Бузько-Днiпровським лиманським каналом акваторія порту з'єднується підхідним каналом довжиною 800 метрів, глибиною 5,8 метрів.

Порт має 7 вантажних причалів довжиною 858 погонних метрів, 46,6 тис.м? обладнаних складських майданчиків; 729 м? закритих складських приміщень, 13 - портальних та 7 - плавучих кранів тощо.

Для виконання місцевих перевезень вантажів, а також для обслуговування транзитного вантажообігу в порту є 13 буксирних суден, три самохідних i 31 несамохідне судно загальною вантажопідйомністю 29 тис. тонн та інша техніка для переробки вантажів. Потужність порту по переробці вантажів складає 6 млн. тонн на рік, в тому числі місцевих матеріалів - 3 млн. тонн на рік.

До складу пасажирського відділку входить річковий вокзал (площею 1966 м?, розрахований на 300 пасажирів) i 28 пасажирських причалів загальною довжиною 750 погонних метрів та 9 пасажирських суден загальною місткістю 1794 чоловік.

Крім того, порти Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла зв'язані водними шляхами з Придунайськими країнами і портами Каспійського моря, що сприяє розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України, Росії і Казахстану.

Географічне положення портів Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла, близькість основних експортерів виробленої в Україні продукції, апробовані транзитні коридори, розвинута мережа водних, залізничних, автомобільних і авіаційних комунікацій створює сприятливе середовище для транзитних вантажів.

Авіаційний транспорт представляє обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв», входить до числа великих аеропортів півдня України. У концепції розвитку єдиної транспортної системи України й області аеропорт Миколаїв планується зробити провідним міжнародним вантажо-пасажирським аеропортом півдня України, що працює за схемою «море - повітря - земля» на країни Прибалтики, Західної Європи, Середньої і Південно-Східної Азії. Розглядається можливість залучення іноземних інвестицій від фірми «Тurmex» (Об'єднані Арабські Емірати) [42].

Аеродром «Кульбакіно» - аеродром 1-го класу, розташований в двох кілометрах на схід від залізничного вокзалу м. Миколаєва.

Аеродром призначений для зберігання, обслуговування та виконання польотів повітряних суден вдень та вночі в простих та складних метеорологічних умовах.

Аеродром спроможний прийняти до 20-30 літаків, в залежності від типу, з максимальним приведеним навантаженням на умовну одноколісну опору 17000 кг або з льотною вагою 300 тонн. На аеродромі наявні ємності для зберігання 7000 тонн авіаційного гасу та 3000 тонн автомобільного бензину (ДП).

Аеродром «Кульбакіно» має великий потенціал по використанню його як потужного повітряно-транспортного терміналу.

По рівню телефонного зв'язку область знаходиться на достатньо високому рівні. Забезпеченість населення основними домашніми телефонами - одна із самих високих на Україні. На території області діє 485 переговорних пунктів, а в Миколаєві працює пункт колективного користування послугами зв'язку по телетайпу, телефаксу та телексу із виходом на міжнародну телефону мережу. Монтована ємність автоматичних телефонних станцій досягає 263 тис. номерів. Набули розвитку «сотовий» та пейжинговий зв'язки.

Отже, для економічного розвитку Миколаївської області важливе значення має транспортний зв'язок. Транспорт використовується для перевезень пасажирів і вантажів, для економічних зв'язків між окремими містами і територіями. Від ефективності роботи транспорту залежать результати перевезень, що безпосередньо впливає на діяльність підприємств та життя людей.

2.2 Розвиток портового господарства області

Морський порт - це транспортний комплекс, розташований на відведеній в установленому порядку державній порту території та акваторії зі встановленими межами, призначений і обладнаний для обслуговування суден і пасажирів, в якому створено морську адміністрацію порту, здійснюються вантажно-розвантажувальні роботи, надаються транспортно-експедиторські, спеціалізовані та інші послуги, а також забезпечуються безпечне плавання та стоянка суден.

Морські порти є найважливішою складовою частиною не тільки транспортної, але і виробничої інфраструктури країни.

Особлива роль портів в економіці визначається тим, що вони розташовані на напрямках міжнародних транспортних коридорів, а також тим, що через них проходить адміністративний та економічний кордон [3, c. 22-25]. Порти виконують роль пунктів стиковки (перехідних мостів) між транспортною системою, а відповідно і економікою України з світовою транспортною системою та економіками іноземних держав. Тому рівень технологічного та технічного оснащення, організаційно-правової системи функціонування та управління портів повинен відповідати сучасним вимогам, що встановлені для портів у міжнародній транспортній системі.

Морський порт, з точки зору системного підходу, являє собою складну транспортну систему, яка на певній території та акваторії здійснює обслуговування суден, вантажів та пасажирів, перевантаження вантажів з одних видів транспорту на інші, а також виконує низку допоміжних функцій.

Найважливішими завданнями розвитку морських торговельних портів можемо визначити:

1. Забезпечення підвищення ефективності функціонування шляхом оптимізації умов обробки транспортних засобів;

2. Формування та забезпечення умов функціонування на території України міжнародних транспортних коридорів;

3. Вдосконалення техніко-технологічної бази морських торгівельних портів у відповідності до світових стандартів портових послуг;

4. Підвищення якості робіт;

5. Покращення умов праці докерів-механізаторів;

6. Підвищення інвестиційної привабливості сфери портових послуг, насамперед, через забезпечення стабільної та прозорої політики держави в цій галузі;

7. Удосконалення системи управління.

Наявність водних артерій та приморське розташування Миколаївської області зумовили значний розвиток морського та річкового транспорту.

Три морських, один річковий порти, два крупних термінали складають єдиний Бузько-Дніпровський морський транспортний вузол на північному узбережжі Чорного моря. Навігація в акваторіях портів триває цілий рік.

Державні функції морського порту щодо нагляду та контролю за дотриманням вимог безпеки мореплавства виконує ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», до завдань якого входить:

1. Забезпечення безпечного руху у портових водах, безпечної стоянки таобробки суден;

2. Здійснення нагляду за дотриманням законів, правил і міжнародних договорів України із торговельного мореплавства у зоні відповідальності;

3. Здійснення нагляду за технічною експлуатацією портових споруджень і гідротехнічних об'єктів (підхідних каналів, акваторій, причалів тощо);

4. Здійснення нагляду за екологічним станом у зоні відповідальності;

5. Надання послуг судновласникам щодо забезпечення безпеки мореплавства і стягнення відповідних портових зборівта інших платежів згідно з нормативними документами і чинним законодавством України [11].

ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» спеціалізується на прийомі імпортних бокситів для Миколаївського глиноземного заводу і Запорізького алюмінієвого комбінату. З самого початку роботи і по сьогоднішній день це єдиний комплекс в країні, що спеціалізується на прийомі такої сировини. У порту організована експортна перевалка вантажів: оцтової кислоти, глинозему, меляси, мазуту.

Порт має 10 причалів із загальною довжиною 810 метрів, дві залізничні колії, автомобільні під'їзди до причалів. Комплекс із переробки патоки (меляси) має ємності для накопичення меляси загальною місткістю 20 тис.тонн. Комплекс із переробки мазуту має 6 резервуарів для накопичення мазуту з пропускною здатністю -- 1 млн.тонн на рік. Порт має відкритий майданчик (15 800 м?) для зберігання 150 тис. тонн бокситів і відкритий майданчик для зберігання генеральних вантажів.

Навігація в порту триває цілий рік. Акваторія порту захищена дамбою. Причали обладнані кранцевим захистом.

Акваторія порту сполучається з Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (БДЛК) за допомогою підхідного каналу довжиною 3,14 км і шириною 80 метрів. Лоцманська проводка суден у порту обов'язкова. Лоцманська проводка суден довжиною більше 187 метрів по підхідному каналу порту здійснюється за допомогою буксирів [13].

Глибини в акваторії порту -- 12 метрів, максимальні глибини біля причалів -- 11,5 метрів, площа акваторії -- 135 га. Є дозвіл розширити її ще на 64 га.

Порт регулярно приймає судна типу «PANAMAX» довжиною 230-250 метрів, вантажопідйому до 70 тис.тонн, судна типу «Зоя Космодем'янська» довжиною 215 метрів, вантажопідйомністю до 60 тис.тонн [14 c. 28-30]. Для того, щоб судно могло пройти Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, здійснюють попереднє часткове розвантаження на рейді банки Трутаєво біля острова Березань. Там створено рейдовий причал. Проходження суден Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом до підхідних каналів порту можливо тільки в денний час за умови видимості більш 2-х миль. На Руській косі є пост регулювання рухом, який може надати допомогу в проведенні судна із зовнішнього рейду в порт у разі обмеженої видимості. Вхід суден у порт і вихід з порту здійснюється цілодобово.

ДП «Миколаївський морський торговельний порт» - одне з провідних підприємств морського транспорту України, що надає повний спектр послуг, повязаних з перевалкою різних видів вантажів в експортному, імпортному, транзитному напрямках і в каботажі.

Порт, в межах відведеної йому території і акваторії здійснює роботи та надає послуги, що включають:

Судновласникам:

1. Забезпечення бункеровки водою, бонування суден;

2. Зняття суднового сміття;

3. Організація робіт з дератизації, дезінфекції, в тому числі води і ємностей, дезінсекції, фумігації вантажів і суден з наданням готелів для екіпажів суден, енергопостачання і телефонізація;

4. Швартовні операції, буксирне обслуговування суден;

5. Надання вільних причалів для проведення мілкого навігаційного ремонту суден, відстою та інших потреб;

6. Оформлення вільної практики суден;

7. Оформлення свідоцтва моряка і подовження терміну його дії;

8. Медичні послуги.

Вантажовласникам:

1. Сортування вантажу по лотах, марках, розмірах, коносаметним партіям,доробка вантажів;

2. Перевалка на морський транспорт вантажів з інших видів транспорту;

3. Сепарація вантажів;

4. Кріплення, штивка, розкріплення вантажів, сухе зачищення трюмів, твіндексів після вивантаження судів, що заходять у порт;

5. Навантаження/вивантаження суден на рейді;

6. Складські операції з вантажами;

7. Роботи з пакетування;

8. Маркування і перемаркування вантажів;

9. Перевантаження навалочних вантажівна залізничних і автомобільних вагах порту;

10. Вантажні перевезення автотранспортом порту;

11. Пасажирські перевезення за заявкою клієнта;

12. Оформлення всього комплексу вантажних документів по прийому і відправленню вантажу;

13. Інші роботи і послуги обумовлені договором (угодою).

В розспорядженні порту:

1. Портальні крани вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн;

2. Автонавантажувачі вантажопідйомністю від 1,5 до 25 тонн;

3. Трактори, бульдозери, тягачі, екскаватори

4. Трюмні та складські машини;

5. Ролтрейлери та низькорамні причепи;

6. Плавкрани вантажопідйомністю 5 та 100 тонн для перевантаження великовагових вантажів.

Вивантаженяння з суден і навантаженяння в судна рефрижераторних вантажів, зерна, цукру-сирця, небезпечних вантажів відповідних класів, добрив насипом виконується по прямому варіанту.

Небезпечні вантажі перероблюються портом по правилам МОПОГ (ІМО). В порту надається повний комплекс послуг, пов'язаних з вантажоперевалкою та суднозаходами [18, c. 72-79].

Для обробки транспортних засобів - суден, вагонів, автотранспорту, порт має виробничі потужності, в тому числі причали, склади, перевантажуавльні механізми.

Навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться цілодобово, а також у вихідні та святкові дні. Висока інтенсивність виробництва навантажувально-розвантажувальних робіт з будь-якими вантажами, включаючи великовагові, довгомірні та не габаритні, контейнерні, навалочні та насипні, знижує витрати фрахтовачів суден. Є автобаза, яка дозволяє здійснювати далекі і закордонні перевезення.

ДП «Миколаївський річковий порт» акціонерної судохідної компанії «Укррічфлот» проводить переробку масових експортно-імпортних вантажів, таких, як метал, ліс, вугілля, кокс, металолом, катана проволока, залізорудний концентрат, мінерально-будівельні вантажі, хімічні добрива, продукція сільського господарства.

Порт володіє вантажними причалами протяжністю більше 1000 погонних метрів з підкрановими шляхами й залізничною гілкою.

Для зберігання вантажів є критий й відкритий склади загальною площею 47 тис.м ?.

Вигідне географічне положення і кліматичні умови дозволяють здійснювати цілорічну навігацію. Навігація в порту триває цілий рік, вантажі переробляються цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні.

Порт приймає вантажні судна до 140 метрів довжиною з осадкою 4,5 метри біля причалу, а при завантаженні на рейді з барж плавкраном - судна з осадкою до 8,5 метри. Для навантажувальних та розвантажувальних робіт є портальні та плавучі крани вантажопідйомністю від 5 до 16 тонн, трактора, авто- та електронавантажувачі.

Спільно з фірмою "Агроекспорт" в порту створено комплекс з переробки зерна, який складається з 5 критих складів та 2 критих пунктів вивантаження вагонів, транспортерної лінії по доставці зерна на причал. В цьому році планується переробка до півмільйона тонн зерна.

В порту надаються послуги по агентуванню та експедируванню вантажів, комплексному обслуговуванню флоту (бункеровка прісною водою, зняття фекальних та підсланевих вод, харчових відходів, заправка паливно-мастильними матеріалами).

ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» сьогодні - це багатопрофільний порт з висококваліфікованим персоналом, оснащений сучасним обладнанням, порт має великий парк перевантажувальної техніки і вантажозахоплювальних пристроїв для обробки будь-яких видів сухих вантажів. Потужність порту дозволяє перевантажувати до 3,5 млн.тонн генеральних вантажів на рік.

Основна спеціалізація порту « Октябрськ » - переробка генеральних тарно - штучних вантажів. Робота та послуги в порту «Октябрськ» здійснюються цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні.

Безпека і збереження вантажу в процесі його переробки і знаходження в порту забезпечується цілодобовою роботою лінійного підрозділу міліції.

У порту функціонують експедиторські фірми, що забезпечують обслуговування вантажовласників.

У СМП «Октябрьск» діє система управління якістю, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008 та державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2009.

Система сертифікована Регістром судноплавства України і поширюється на надані портові послуги:

1. Вантажно-розвантажувальні роботи з експортними, імпортними, транзитними і каботажними вантажами;

2. Транспортно-експедиторське;

3. Забезпечення безпеки мореплавства;

4. Державний нагляд за безпекою мореплавства.

Постійно проводиться технічне оснащення порту новітньої перевантажувальної технікою та обладнанням, підвищується рівень сервісу для створення привабливих умов для клієнтів порту.

З метою удосконалення та створення належних умов для забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини та навколишнього середовища в області функціонує ДП «Дельта лоцман», на баланс якого передані Бузько-Дніпровсько-лиманський (БДЛК) і Херсонський морський (ХМК) канали, а також покладені функції регулювання руху суден у встановленому районі.

ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» - високомеханізований морський порт, що входить до холдингу OSTCHEM, який об'єднує підприємства азотної хімії Group DF.

У порту розвинений залізничний комплекс, який складається з більше 12 км власних залізничних шляхів і 7 локомотивів з правом виїзду на дороги загального призначення в межах станції «Жовтнева». Навантаження суден здійснюється трьома вантажними машинами (продуктивність однієї - 1000 тонн/год., двох - 1500 т/год.), вантаж на які подається конвеєрними лініями загальною довжиною близько 3 тис.м [22].

ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка Тера» перевантажує та зберігає в своєму порту таку продукцію: хлористий калій, сульфат аммонію, карбамід, аміачна селітра, діамоній фосфат, нітро аммофос, фосфорити.

ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка Тера» пропонує широкий спектр послуг з перевалки, зберігання, підготовки та відправки вантажів. Вантажно-розвантажувальний комплекс порту складається з трьох вантажних районів, кожен з яких спеціалізується на окремих видах вантажів. Підприємство працює з мінеральними добривами, наливними, зерновими та іншими сипучими вантажами.

Причали оснащені сучасною вантажною технікою та обладнані залізничними коліями, що дозволяє досягати більшого вагонообігу.

На території порту розташовані шість складів закритого зберігання загальною площею 25567 м? з місткістю близько 200000 кубометрів: п'ять складів для зберігання мінеральних добрив загальною площею 21428 м? обсягом одноразового зберігання 175000 тонн, склад закритого зберігання зернових культур обсягом одноразового зберігання 40000 тонн; склади відкритого зберігання площею 38835 м? із загальною місткістю одноразового зберігання близько 150000 тонн. Крім того, зведені силоксид для зберігання зернових ємністю 170000 тонн.

У порту одночасно можуть обслуговуватися два судна вантажопідйомністью 40,0 тис.тонн і одне судно вантажопідйомністью 20,0 тис.тонн, довжиною 215 метрів і осадкою 10,3 метри.

Залізниця, автомобільна дорога і судноплавні морські лінії з'єднують порт з усією мережею транспортних шляхів світу.

У порту є дві станції розвантаження вагонів мінераловозів і зерновозів. Їх пропускна здатність становить близько 200 вагонів на добу.

Станція розвантаження автомобілів із зерновим вантажем дозволяє обробляти до 20 автомобілів на годину.

Навантаження насипних добрив зі складу в судно становить 7000 тонн/добу.

Навантаження зернових культур становить 10000 тонн/добу.

У порту є 5 причалів загальною довжиною 1045 метрів.

На території порту розташовані чотири склади для обслуговування добрив навалом місткістю 135 тис.тонн, а також відкритий складський причальний майданчик площею 52 тис.м?.

Технологічні лінії порту дозволяють обробляти вантажі за такими схемами:

1. Судно-кран-судно;

2. Судно-кран-склад;

3. Склад -кран-судно;

4. Вагон-судно;

5. Вагон-склад-судно;

6. Склад-судно;

7. Автомашина-судно;

8. Автомашина-склад;

У порту існують можливості для подальшого розвитку та залучення нових видів вантажів. Збільшення вантажообігу і залучення нових потоків вантажів стає можливим завдяки постійному будівництву та розвитку, введенню в експлуатацію нових потужностей. Основна мета підприємства - розвиток Миколаївського регіону в потужний транспортний вузол півдня України.

Перевалкою ТОВ «МСП Ніка-Тера» користуються більшість українських і російських компаній, але одним із найбільших клієнтів порту останнім часом виступав ВАТ «Білоруськалій», який 2010 року при загальному обсязі експорту калійних добрив у 6,8 млн.тонн близько 1 млн.тонн поставив на експорт через миколаївське підприємство [22].

В цілому, у портах існують можливості для подальшого розвитку та залучення нових видів вантажів. Збільшення вантажообігу і залучення нових потоків вантажів стає можливим завдяки постійному будівництву та розвитку, введенню в експлуатацію нових потужностей. Серед портів області значну роль відіграє ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», який здійснює широкий спектр послуг з перевалки, зберігання, підготовки та відправки вантажів. Основна мета підприємства - розвиток Миколаївського регіону в потужний транспортний вузол півдня України.

2.3 Економіко-виробнича діяльність ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»

Значення морських портів у функціонуванні народногосподарського комплексу виявляється під час реалізації зв'язку між вітчизняними підприємствами та їх іноземними партнерами, обслуговування транзиту вантажів. Окрім того частина доходів морських портів є суттєвим джерелом поповнення бюджету, як державного (ПДВ, податок на прибуток, адміністративний збір, дивіденди), так і місцевого (податок на землю, комунальний податок, використання надр, прибутковий податок, збір за забруднення навколишнього середовища тощо). Провідні морські порти постійно нарощують обсяги переробки вантажів, спрямовують зусилля на розвиток матеріально-технічної бази та залучення нових вантажопотоків. Ці позитивні зміни мають відбуватися комплексно та узгоджено, що можливе лише за умови ефективного державного регулювання розвитку портового господарства.

ТОВ «МСП Ніка-Тера» - сучасний високомеханізований порт, заснований в 1995 році. Потужності порту, високий професіоналізм і досвід працівників, розвинена інфраструктура дозволяють організувати комплексне обслуговування клієнтів на сучасному рівні [35].

Порт розташований на лівому березі Бузького лиману в 34 милях від моря. Від моря до входу в порт веде Бузько-Дніпровський лиманський канал, що дозволяє проводити судна з оголошеною осадкою до 10,3 метрів в будь-який час доби протягом року без припинення навігації взимку. У льодових умовах проводка суден здійснюється караванами.

Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» - перший в Україні приватний термінал, побудований без участі державних інвестицій. Для створення терміналу була обрана неосвоєна заболочена територія поруч із залізничною станцією «Жовтнева». На той час станція була недовантажена і у неї були вільні потужності. Для того, щоб бути впевненим у безпеці реалізованого проекту, фахівці відправилися в місто Гамбург (Німечинна), в центрі якого розташовується подібний термінал, і переконалися, що будівництво калійного термінала в м. Миколаєв можливо.

У результаті будівництво терміналу було погоджено з усіма необхідними службами, на всіх рівнях. Ініціатори проекту отримали документи для початку робіт і приступили до будівництва.

У 1999 році в експлуатацію було здано причал довжиною в 333 погонний метр. У 2000 році відкрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного сполучення. У 2001 році здано першу черга залізниці - 4,2 км. У цьому ж році було завантажено перше судно. Так, 26 грудня 2001 року в термінал під завантаження зайшло турецьке судно, на яке було завантажено 6,2 тис.тонн хлористого калію.

Після першого випробування терміналу фахівці врахували виявлені недопрацювання, усунули їх і 20 вересня офіційно відкрили «Миколаївський калійний термінал».

Спочатку термінал проектувався на перевалку 1,8 млн.тонн мінеральних добрив на рік. Але з подальшим розвитком вантажообіг збільшився до 4 млн.тонн. Незабаром виникла необхідність перевантажувати інші види вантажів. У 2003 році було розпочато будівництво зернового комплексу .

В 2007 році ТОВ «МСП Ніка-Тера» став першим в Україні приватним терміналом, який був побудований на порожньому місці без участі державних інвестицій .

У 2007 році в порту завершилися роботи з будівництва другого пускового комплексу для зберігання і перевантаження зернових культур, були введені в експлуатацію 12,3 га операційної акваторії, причал №3 та 1200 метрів залізничних колій .

У 2008 році завершилося будівництво другої черги зернового комплексу, в 2009 році - причалу №10, 3000 метри залізничних шляхів. У 2010 році побудовано якірну стоянку, почалося будівництво карбамідного комплексу, адміністративної будівлі .

Після того, як у жовтні 2011 року корпоративні права підприємства перейшли до нового власника, реалізація розпочатих проектів прискорилася внаслідок вкладення великих інвестицій. Сьогодні зводиться зерносховище силосного типу, яке дозволить одночасно зберігати 170 тис.тонн зернових. Розвивається залізнична інфраструктура, яка дає можливість односпрямованого потоку рухомого складу, модернізується техніка, обладнуються причали.

На сьогодні ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» є підприємством, яке забезпечено значними матеріальними, інтелектуальними і фінансовими ресурсами. Все це дозволяє надавати послуги на високому рівні, розвивати підприємство з дотриманням діючих норм і вимог екологічного законодавства, вирішувати соціальні питання і гідно конкурувати з іншими портами.

ТОВ «МСП Ніка-Тера » пропонує широкий спектр послуг з перевалки, зберігання, підготовки та відправки вантажів. Вантажно-розвантажувальний комплекс порту складається з трьох вантажних районів, кожен з яких спеціалізується на окремих видах вантажів. Підприємство працює з мінеральними добривами, наливними, зерновими та іншими сипучими вантажами.

Причали оснащені сучасною вантажною технікою і обладнані залізничними коліями, що дозволяє досягати більшого вагонообігу. На території порту розташовані шість складів закритого зберігання загальною площею 22,9 тис.м? з місткістю близько 200,0 тис.кубометрів, у тому числі - склад закритого зберігання зернових культур обсягом одноразового зберігання - 40,0 тис.тонн; склади відкритого зберігання площею 38,8 м? із загальною місткістю одноразового зберігання близько 150,0 тис тонн. Крім того, зводяться силоси для зберігання зернових ємністю 170 тис.тонн [2]. У порту розвинений залізничний комплекс, який складається з більш 12 км власних залізничних шляхів і 7 локомотивів з правом виїзду на дороги загального призначення в межах станції «Жовтнева». Навантаження суден здійснюється трьома навантажувальними машинами ( продуктивність однієї - 1000 т/год., двох - 1500 т/год.), вантаж на які подається конвеєрними лініями загальною довжиною близько 3 тис.метрів.

У порту виконуються такі роботі та надаються послуги:

1. Транспортно-експедиторське обслуговування,

2. Складські операції з вантажами,

3. Перевалка на морський транспорт вантажів з інших видів транспорту та назад.

Морський спеціалізований порт «Ніка Тера» має три термінали:

1.Термінал генеральних вантажів;

2.Термінал добрив навалом;

3.Зерновий термінал.

Вантажну групу формують: калій хлористий, сульфат амонію, карбамід, добрива складні мінеральні NPK 15-15-15, добрива складні мінеральні NPK 16-16-16, вапняна селітра, аміачна селітра, діаммоній фосфат, аміачна селітра пориста, сульфат калію, пшениця 4, 5, 6 класу, горох, ячмінь, кукурудза, генеральні вантажі, контейнери, порожня мішкотара в тюках і тому подібне.

Основні показники підприємства:

1. Площа території підприємства - 143,9 га;

2. Площа операційної акваторії - 67,4 га;

3. Кількість причалів - 7 (5 з них експлуатується в комерційних цілях);

4. Довжина причальних ліній - 1600 погоних метрів;

5. Площа відкритих складів - 38835 м?;

6. Площа закритих складів - 25567 м?.

В листопаді 2011 року отримано дозвіл Антимонопольного комітету про придбання 100% корпоративних прав ТОВ «МСП Ніка-Тера» Груп компаній GroupDF. За період з вересня 2011 року по вересень 2013 року підприємство розширило території з 115 до 138 га в цілому збільшивши площу на 23 га. Це дозволило:

1. Збільшити вантажні майданчики для обслуговування причалів №5, №6, №11;

2. Розвинути залізничний комплекс підприємства шляхом будівництва виставкових залізничних шляхів зернового терміналу;

3. Розташувати власні підрозділи для утримання та обслуговування автопарку служби механізації;

На підприємстві останніми роками зроблено значні кроки для зниження рівня екологічного навантаження. Поряд з ними здійснюється діяльність з подальшого підвищення рівня вимог до питань, пов'язаних з охороною праці, підвищенням заробітної плати працівникам зі шкідливими умовами праці.

За участю депутатів міської ради м. Миколаєва, відповідних служб міста розглядалися питання переносу залізниці за кордони Корабельного району, і це питання залишається важливим саме для ТОВ «МСП Ніка-Тера», яке готове на ці роботи інвестувати кошти.

Відносини між ТОВ «МСП Ніка-Тера» і іншими юридичними особами, органами державного управління і контролю, умови і межі їхньої взаємної відповідальності регулюються чинним законодавством. Порт також має кутовий штамп і печатку зі своїм найменуванням [27]. ТОВ «МСП Ніка-Тера» на праві повного господарського ведення наділений відособленою частиною державного майна, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, поточний рахунок по номінальних вкладеннях і всі балансові валютні рахунки, порт є юридичною особою і діє на основі повного господарського розрахунку, відповідно до закону України «Про підприємства», Кодексом торгового мореплавання і Статутом підприємства.

Місія підприємства - забезпечення потреб клієнтів у транспортно-експедиторських і інших, пов'язаних з роботою порту послугах.

Входячи в єдину систему морського транспорту України, ТОВ «МСП Ніка-Тера» має предметом своєї діяльності забезпечення державних і суспільних потреб у навантаженні, розвантаженні й обслуговуванні вітчизняних і іноземних суден, у транспортно-експедиторських і складських операціях з вантажами, у перевалці на морський транспорт вантажів з інших видів транспорту і навпаки.

Як відомо, стійкий фінансовий стан підприємства, фірми чи компанії формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємств.

Аналіз фінансової звітності ТОВ «МСП Ніка-Тера» за період 2011 - 2014 років та комплексну оцінку фінансового стану здійснено на основі даних балансів, наведених у додатку А. В результаті дослідження отримано наступні результати (табл. 2.3), які відображають показники майнового стану порту.

Таблиця 2.3 Майновий стан ТОВ «МСП Ніка-Тера»*

№	Показник	Рік
		2011	2012	2013	2014
1	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,694	0,707	0,727	0,708
2	Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,090	0,094	0,059	0,059
3	Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,005	0,005	0,003	0,002

*Складено та розраховано автором

Беручи до уваги динаміку коефіцієнта зносу, який характеризує ступінь зносу основних засобів, слід відмітити, що він залишається приблизно на одному й тому ж рівні впродовж усього проаналізованого періоду, у той час як нормативне значення цього коефіцієнту повинно мати тенденцію до зменшення. Значення цього показника у 2014 році становить 0,708, тобто 29,2% основних засобів є придатними для використання. Очевидно, основні засобі підприємства потребуватимуть модернізації у майбутньому.

Що стосується коефіцієнту оновлення основних засобів, який показує яку частку у вартості майна становлять нові основні засоби на кінець звітного періоду та останній має тенденію до зменшення, зокрема за період з 2011 по 2012 рік він зменшився в 1,59 рази, а за 2012 - 2013 роки залишався стабільним, що свідчить про те, що введення в експлуатацію нових засобів не відбувалося.

Коефіцієнт вибуття основних засобів мав динаміку до зменшення і не перевищував коефіцієнт оновлення. Таким чином аналіз майнового стану підприємства показав, що ситуація є не досить сприятливою. В цілому ж сприяння оновленню матеріально-технічної бази портів має стати основним орієнтиром амортизаційної політики держави в цьому напрямку.

В таблиці 2.4 наведено результати аналізу показників ліквідності періоду за 2011-2014 роки.

Таблиця 2.4 Показники ліквідності ТОВ «МСП Ніка Тера»*

№	Показник	Рік
		2011	2012	2013	2014
1	Коефіцієнт покриття	1,57	1,17	2,27	2,80
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,06	0,75	1,85	2,29
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,45	0,29	1,33	1,91
4	Чистий оборотний капітал	4018,5	1557,1	17249	36128

*Складено та розраховано автором

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати кошти для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявності ліквідних коштів.

Коефіцієнт покриття показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань і повинен перевищувати [46]. Беручи до уваги дані вищенаведеної таблиці, можна зробити висновок, що підприємство має достатньо оборотних активів для погашення поточних зобов'язань

Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умов своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і повинен знаходитися в межах 0,6 -0,8.

Підприємство за досліджуваний період спроможне погасити свої поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами - на 106% короткострокових зобов'язань у 2011 році, у 2012 році - на 75%, на 185% у 2013 та 229% у 2014 році. В цілому даний показник збільшився більш ніж вдвічі у порівнянні з 2011 роком.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує на те, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно і повинен знаходитися в межах 0,2-0,25. Отримані показники мають позитивну динаміку і свідчать про спроможність підприємства сплатити борги негайно протягом усього аналізованого періоду. В основному дані результати спричинені одночасним збільшенням грошових коштів та зменшенням поточних зобов'язань.

Чистий оборотний капітал - показник, величина якого свідчить про спроможність підприємства сплачувати зобов'язання та розширити подальшу діяльність. Даний показник повинен бути більше 0. Підприємство має позитивне значення за весь аналізований період. Найбільший приріст можна простежити за період 2011 - 2012 років - збільшення у 11, 1 рази.

В цілому підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне протягом заданого періоду. Такі результати обумовлюються невисокими темпами приросту поточних зобов'язань у порівнянні з аналогічними показниками темпів приросту грошових коштів в оборотних активах та їх високою питомою вагою.

Визначення рівня фінансової стійкості порту за 2011-2014 роки надано у таблиці 2.5. Фінансова стійкість підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

Таблиця 2.5 Фінансова стійкість ТОВ «МСП Ніка Тера»*

№	Показник	Рік
		2011	2012	2013	2014
1	Коефіцієнт автономії	0,90	0,88	0,88	0,88
2	Коефіцієнт фінансування	0,11	0,14	0,13	0,14
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,36	0,14	0,56	0,64
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,06	0,02	0,14	0,22

*Складено та розраховано автором

Коефіцієнт автономії характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність і в свою чергу повинен бути більше 0,5. Дані таблиці 2.5 свідчать про достатню питому вагу власного капіталу в загальній сумі авансованих засобів, тим не менш простежується тенденція до незначного зниження цього показника,причиною чого є зниження суми власного капіталу.

Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від позикових коштів і повинен бути менше 1 та прямувати до зменшення.

Беручи до уваги дані таблиці 2.5, можна відмітити незначні коливання цього показника, тобто незначною мірою визначається тенденція до збільшення залежності підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами має перевищувати 0,1. На підприємства спостерігається позитивна тенденція за винятком зменшення показника у 2011 році, що свідчить про низьку залежність підприємства від залучених коштів та збільшення частини оборотних активів, профінансованих за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначає, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності і повинен бути більше 0,1 та прямувати до збільшення. Зазначена тенденція має місце за аналізований період. Найбільший показник - у 2014 році (за рахунок власного капіталу фінансувалося 22% поточної діяльності і відповідно 88% капіталізовано).

Динаміка показників фінансової стійкості порту за проаналізований період свідчить про відсутність його залежності від залучених коштів, тобто порт є фінансово стійким та незалежним впродовж 2011 - 2014 років. Інакше кажучи, отриманий прибуток може повністю забезпечити самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Результати аналізу ділової активності порту за 2011-2014 роки наведені у таблиці 2.6.

Аналіз динаміки розрахованих коефіцієнтів, наведених в таблиці 2.6, дозволяє зробити висновок, що показники ділової активності підприємства відповідають стандартним обмеженням: строки погашення заборгованостей за аналізований період прямують до зменшення, що відповідає сприятливим умовам фінансового стану підприємства; в той час як коефіцієнти оборотності прямують до збільшення (за винятком показників 2011 року). Це є позитивним явищем для порту, оскільки відбувається вивільнення коштів з обороту внаслідок раціонального використання наявних на підприємстві ресурсів. Також зменшення строку погашення дебіторської заборгованості свідчить про зменшення залежності від своєчасності розрахунків клієнтів і зменшення обсягів надання послуг в борг.

Таблиця 2.6 Ділова активність ТОВ «МСП Ніка Тера»*

№	Показник	Рік
		2011	2012	2013	2014
1	Коефіцієнт оборотності активів, оборотів за період	1,05	0,96	1,18	1,05
2	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, оборотів за період	11,11	5,90	5,67	11,25
3	Коефіцієнт оборотностідебіторської заборгованості, оборотів за період	13,76	8,35	10,71	26,92
4	Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	32,39	60,97	63,46	32,00
5	Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	26,16	43,13	33,60	13,37
6	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, оборотів за період	19,51	12,32	11,42	20,69
7	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), оборотів за період	0,39	0,36	0,47	0,46
8	Коефіцієнт оборотності власного капіталу, оборотів за період	1,16	1,08	1,34	1,20

*Складено та розраховано автором

В таблиці 2.7 наведено результати діяльності порту за 2011-2014 роки за показником рентабельності.

Таблиця 2.7 Рентабельність ТОВ «МСП Ніка Тера»*

№	Показник	Рік
		2011	2012	2013	2014
1	Коефіцієнт рентабельності активів	-0,08	0,01	0,19	0,28
2	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	-0,09	0,01	0,22	0,31
3	Коефіцієнт рентабельності діяльності	-0,08	0,01	0,16	0,26
4	Коефіцієнт рентабельності продукції	0,03	0,12	0,27	0,49

*Складено та розраховано автором

Розраховані коефіцієнти рентабельності підприємства дають можливість зробити висновок, що отримані результати більші 0 та мають позитивну динаміку протягом усього проаналізованого періоду, окрім 2011 року, що задовольняє необхідні умови. Від'ємні показники 2011 року свідчать про те, що підприємство мало збиток і скільки гривень збитку приходилося на активи підприємства, на власний капітал, на чистий дохід від реалізації. В цілому діяльність підприємства з 2012 року є ефективною.

Беручи до уваги значення коефіцієнта рентабельності продукції, то даний показник характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності. За період з 2011 по 2014 роки даний показник збільшився більш ніж в 16 разів і складав 0,12, 30,27 та 0,49 протягом 2012, 2013 та 2014 роки відповідно.

У цiлому фiнансове становище ТОВ «МСП Ніка Тера» можна охарактеризувати як задовiльне, враховуючи те, що більшість показників платоспроможності, ліквідності, ділової активності та рентабельності за період 2011 - 2014 років мають позитивну динаміку. Це свідчить про стабільний фінансовий стан порту на фоні незадовільного майнового стану. У 2012 році простежується погіршення показників ділової активності підприємства, що може бути наслідком впливу світової фінансової кризи.

Структура чистого доходу порту за результатом діяльності у 2013-2014 роки представлена в таблиці 2.8

Як видно з таблиці, найбільший обсяг надходжень створюється в результаті навантажувально-розвантажувальних робіт, тобто від реалізації основних послуг за 2014 рік складає 48,7%. Портові та інші збори 2014 року зросли на 53,9 в порівнянні з 2013 роком. Послуги інспекції портового надзору за 2014 рік в порівнянні з 2013 зросли на 31,7%.

Таблиця 2.8

Структура чистого доходу порту від реалізації робіт та послуг, тис.грн

Стаття доходу	2013 рік	2014 рік
	план.	факт.	% виконання	план.	факт.	% виконання
Обробка вантажів	88780,4	100124,4	112,8	81150,9	100140,2	123,4
Портові роботи	88780,4	100124,4	112,8	81150,9	100140,2	123,4
Навантажувальні-розвантажувальні роботи	68446,5	91004,1	133,0	61197,6	91000,8	148,7
Зберігання вантажів	6575,1	5786,1	88,0	8549,6	5788,07	67,7
Інші роботи з вантажами	13765,8	3334,2	24,2	11403,7	3329,9	29,2
Портовий флот	18855,6	19509,5	103,5	16757,9	19506,2	116,4
Портові та інші збори	31100,0	43062,2	138,5	22987,4	44227,8	192,4
Інші доходи портової діяльності	5638,0	6869,5	121,8	5098,1	6867,1	134,7
У т.ч льодовий збір	1970,0	2512,7	127,5	1970,0	2511,7	127,5
Послуги інспекції портового надзору	3050,0	3534,0	115,9	2394,0	3533,5	147,6
Всього чистий доход від реалізації	144381,0	169565,6	117,4	125394,3	169533,0	135,2

Як уже було зазначено, розвиток світових інтеграційних процесів чинить вплив на роль портів у сучасній транспортній інфраструктурі. Наданння транспортних, перевалочних, складських та інших сервісних послуг здебільшого реалізується у сфері зовнішньоекономічної діяльності порту. Ефективна діяльність морських торговельних портів у сфері обслуговування міжнародних морських перевезень сприяє інтеграції окремого портового господарства та країни в цілому до мережі світових транспортних комунікацій.

Динаміка вантажопереробки всіх видів експортно-імпортних та транзитних вантажів у морському спеціалізованому порту здійснена на базових даних за напрямками діяльності та за номенклатурою вантажів (додатки Б, В, Д, Ж)

Зміна об'ємних показників вантажопереробки сталася внаслідок структурних змін як по напрямкам відвантаження, так і по номенклатурі перевалювальних вантажів. Динаміку розподілу вантажопереробки за напрямками перевезень предтавлено на рис. 2.1