Удосконалення розвитку транспортної інфраструктури на прикладі ТОВ "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Миколаївської області вимагає наявності високоефективної та розгалуженої транспортної системи. Транспортна система відіграє в сучасних умовах визначальну роль як один із найважливіших факторів економічного розвитку області.

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.

Транспортне забезпечення -- це система, яка складається із сукупності технічних та технологічних елементів, економічних, комерційно-правових, організаційних впливів, різних методів управління транспортними операціями у сфері обігу і споживання виробництва, обігу і споживання продукції, товарів, які перевозяться між сторонами.

Основна мета транспортного забезпечення - своєчасна доставка вантажу в якісному стані в кінцевий пункт призначення. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється шляхом використання певних видів транспортів. В залежності від того, який вид транспорту застосовується у зовнішньоекономічної діяльності визначається характер транспортного забезпечення.

У рамках транспортного забезпечення знаходиться транспортне обслуговування, яке проявляється у системі транспортного забезпечення як кінцевий результат діяльності транспортних фірм з виконання договору перевезення, являючи собою сукупність засобів, форм і методів, які забезпечують виробництво транспортної продукції належної якості.

Транспорт забезпечує зв'язок між виробником і споживачем, доставляючи товари у місця споживання. Виконуючи цю роль, транспорт обслуговує міжрегіональні зв'язки, просторове переміщення товарів відповідно до потреб населення і народного господарства. Саме завдяки транспорту населені пункти вчасно забезпечуються товарами, формується різноманітні асортименти товарів у роздрібних торговельних підприємствах. Рівень розвитку транспортної галузі впливає на технологічний процес торговельних підприємств, його ритмічність, продуктивність праці працівників, пов'язаних з переробкою вантажів. Робота транспорту впливає на швидкість обігу товарів, схоронність товарно-матеріальних цінностей, обсяг і структуру товарних ресурсів, їх розміщення

Аналіз найважливіших проблем функціонування різних видів транспорту, які чекають свого невідкладного розв'язання, свідчить про їх масштабність, складність і визначальність для загального розвитку економіки Миколаївської області, їх реалізація потребує великих інвестицій і непростих організаційних рішень. Об'єктивно склалося так, що нині треба вирішувати проблеми, які докорінно мають впливати на організаційну, технічну, технологічну сторону політики в галузі транспортних комунікацій.

Мета даної роботи. Мета роботи полягає у дослідженні ролі транспортного забезпечення у діяльності підприємств Миколаївської області (на прикладі ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»). Вказана мета зумовила необхідність розв'язання наступних завдань:

- розкрити теоретичні аспекти поняття «транспортне забезпечення»;

- дослідити стан транспортного середовища ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»;

- проаналізувати економіко-виробничу діяльність ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»;

- визначити пріоритетні шляхи розвитку транспортної інфраструктури Миколаївської області;

- дослідити можливості та ризики ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»;

- розробити заходи щодо удосконалення діяльності ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера».

Об'єктом дослідження є процес функціонування транспортного підприємства у ринковому середовищі.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних та практичних аспектів формування транспортного забезпечення підприємств.

Під час роботи над темою були використані підручники, посібники, вітчизняна і зарубіжна література з досліджуваної проблеми; законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур та іноземних інвестицій; наукові статті, опубліковані у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях, матеріали Інтернету.

Структура та обсяги роботи. Дипломна робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний її обсяг становить 111 сторінок комп'ютерного тексту. Вона містить 17 таблиць, 4 рисунки, 5 додатків. Список використаних джерел включає 50 найменувань.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ.

1.1 Сутність та завдання транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.

Транспорт - специфічна комунікаційна інфраструктурна галузь матеріального виробництва і сфери обслуговування, яка забезпечує потреби господарства і населення з усіх видів перевезень. Це матеріальна основа розвитку виробничо-технологічних внутрішніх і зовнішніх зв'язків країни. Він бере участь у перевезенні сировини, напівфабрикатів, матеріалів, готової продукції та доставці їх споживачам, а також перевозить пасажирів. Транспорт є необхідною умовою територіального поділу праці, спеціалізації районів, їх комплексного розвитку. Транспортний чинник здійснює вплив на розміщення і галузеву структуру виробництва, без його врахування не можна досягти раціонального розміщення продуктивних сил [4].

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства тісно пов'язана з транспортним забезпеченням, яке являється одною з важливих складових процесу організації доставки товарів від місця їх виготовлення до місця споживання. По суті воно ідентичне товарообігу, яке базується на концепції логістики. Разом з тим транспортне забезпечення доцільно розглядати як самостійний аспект системи товарообігу, що має свою специфіку. Від функціонування транспорту залежать можливості, ефективність, якість і розвиток зовнішньоекономічних зв`язків.

Транспортне забезпечення - це переміщення товарів між двома, або більше країнами світового співтовариства.

Основна мета транспортного забезпечення - своєчасна доставка вантажу в якісному стані в кінцевий пункт призначення. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється шляхом використання певних видів транспортів. В залежності від того, який вид транспорту застосовується у зовнішньоекономічної діяльності визначається характер транспортного забезпечення.

Зокрема виділяють:

1. Пряме транспортне забезпечення - це означає, що зовнішньоекономічна операція обслуговується одним видом транспорту.

2. Змішане (комбіноване) транспортне забезпечення - означає, що у зовнішньоекономічній операції застосовується послідовно два, або більше видів транспорту.

3. Пряме, змішане транспортне забезпечення - означає, що у зовнішньоекономічній операції використовується декілька видів транспорту. Але при цьому перевезення вантажу оформлене одним транспортним документом [24].

Транспортне забезпечення слід розглядати як систему, що представляє сукупність технічних, технологічних елементів; економічних, правових, організаційних впливів; форм і методів управління транспортними процесами та операціями.

У рамках транспортного забезпечення знаходиться транспортне обслуговування, яке проявляється у системі транспортного забезпеченняю, як кінцевий результат діяльності транспортних фірм з виконання договору перевезення, являючи собою сукупність засобів, форм і методів, які забезпечують виробництво транспортної продукції належної якості [32].

Сучасне поняття транспортного забезпечення важко сформулювати одним реченням. Багато авторитетних вчених пропонували власне бачення змісту транспортного забезпечення, але їхні визначення мають різний зміст.

В таблиці 1.1 наведено приклади поняття «транспортне забезпечення»

Таблиця 1.1 Визначення терміну «транспортне забезпечення»*

Рік	Визначення	Автор
2002	Транспортне забезпечення - своєчасна доставка вантажу у визначеному стані в кінцевий пункт призначення.	Назаренко В.М. [34]
2004	Транспортне забезпечення - це переміщення товарів між двома або більше країнами світового співтовариства.	Козик В.В [21]
2005	Транспортне забезпечення - це система, що представляє сукупність технічних, технологічних елементів; економічних, правових, організаційних впливів; формі та методів управління транспортними процесами та операціями.	Прокушев Е.Ф. [40]
2006	Транспортне забезпечення-- це система, яка складається із сукупності технічних та технологічних елементів, економічних, комерційно-правових, організаційних впливів, різних методів управління транспортними операціями у сфері обігу і споживання виробництва, обігу і споживання продукції, товарів, які перевозяться між сторонами	Дідівський М.І [16]

*Розроблено і побудовано автором

У міжнародному товарообміні транспорт займає особливе місце. З одного боку, він є необхідною умовою здійснення міжнародного поділу праці, з іншого боку - виступає на міжнародних ринках в якості експортера своєї продукції, яка представляє специфічний товар - транспортні послуги. Таким чином, формуються два різних підходи до ролі транспорту в системі зовнішньоекономічних зв'язків.

Міжнародні перевезення або міжнародні сполучення -- це перевезення вантажів або пасажирів між кількома країнами, особливістю яких є обов'язковий перетин кордону як мінімум хоча б двох суміжних країн. Здійснюючи міжнародні транспортні операції, перевізники надають власникам вантажу транспортні послуги, що є специфічним товаром міжнародної торгівлі. Міжнародні транспортні послуги продаються і купуються на міжнародних транспортних ринках. Ціни транспортних послуг та інші умови їх надання в одних випадках є предметом переговорів між зацікавленими сторонами, в інших -- установлюються самими перевізниками.

До міжнародних транспортних операцій відносять також і перевезення пасажирів між різними державами. Послуги з доставки пасажирів у міжнародних сполученнях продаються і купуються на відповідних транспортних ринках. Важливу роль при цьому відіграють туристичні агентства та інші подібні організації, що мають тісні зв?язки з підприємствами повітряного, морського, річкового, автомобільного і залізничного транспорту.

Таким чином, послуги з перевезення вантажів і пасажирів є предметом купівлі-продажу на різних міжнародних транспортних ринках. Країни, що беруть участь в міжнародних економічних зв?язках, продаючи і купуючи через своїх власників вантажу, транспортні, туристичні й інші організації транспортні послуги, здійснюють їхній експорт і імпорт.

Транспорт забезпечує зв'язок між виробником і споживачем, доставляю чи товари у місця споживання. Виконуючи цю роль, транспорт обслуговує міжрегіональні зв'язки, просторове переміщення товарів відповідно до потреб населення і народного господарства. Саме завдяки транспорту населені пунктів вчасно забезпечуються товарами, формується різноманітні асортименти товарів у роздрібних торговельних підприємствах. Рівень розвитку транспортної галузі впливає на технологічний процес торговельних підприємств, його ритмічність, продуктивність праці працівників, пов'язаних з переробкою вантажів. Робота транспорту впливає на швидкість обігу товарів, схоронність товарно-матеріальних цінностей, обсяг і структуру товарних ресурсів, їх розміщення.

Продукцією транспорту являється безпосередньо сам процес переміщення товарів від виробника до споживача. В цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони -- основна пов'язуюча ланка між продавцем і покупцем.

Транспортні послуги, як і вся послуга, має свої особливості.

1. Транспорт не виробляє нового товару чи продукту, але саме дякуючи їх переміщенню з одного місця в інше забезпечується продовження процесу виробництва та обігу, має місце кінцеве споживання вироблених товарів. Переміщення товарів, продукції з місця виробництва до місця споживання і являється тою споживчою вартістю, яку створює транспорт, його транспортні послуги.

2. Дія транспортних послуг виражається в такому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізуватися у відриві від транспорту. Разом з тим виробництво транспортних послуг невідривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого проявлення, тобто створення таких послуг співпадає з їх споживанням.

3. Транспорт займає особливе місце в міжнародному товарообігу. З одного боку, він являється необхідною умовою здійснення міжнародного розподілу праці, зовнішньоекономічних зв'язків. З другого боку -- транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером своєї продукції, частково, транспортних послуг.

4. Транспортні послуги, що здійснюються в сфері зовнішньекономічної діяльності, піддаються впливу всіх факторів, що характеризують розвиток ринкової економіки. Насамперед, це коливання цін на нафту, попиту і пропозицій на товари, а відповідно, і на їх перевезення; валютного курсу; ступінь втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, стан політичних та економічних відносин різних держав і багато інших.

В сучасному світі функціонує шість видів транспорту: морський, залізничний, автомобільний, річний, повітряний і трубопровідний. Види транспорту поділяються на водяний (морський, річний), наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний) і повітряний. Кожен з них має свою специфіку.

1. Морськимй трамнспорт - вид водного транспорту. До морського транспорту відноситься будь-яке судно, здатне пересуватися водною поверхнею (морів, океанів і прилеглих акваторій), а також просто перебувати на плаву і виконувати при цьому певні функції, пов'язані з перевезенням, зберіганням, обробкою різних вантажів; перевезенням та обслуговуванням пасажирів [48].

Морським транспортом перевозиться більша частина вантажів у всьому світі. Особливо стосується наливних вантажів, таких як сира нафта, нафтопродукти, скраплений газ та продукти хімічної промисловості наливом. Друге місце за обсягом перевезень морським транспортом займають контейнери. Судна-контейнеровози витіснили з ринку універсальні судна через те, що у стандартний 20 - або 40 - футовий контейнер може бути поміщений будь-який вантаж від голок до автомобілів. Притому час обробки таких суден знижено у десятки разів, завдяки уніфікації транспортної системи всього світу щодо контейнерних перевезень. Чималу роль відіграє механізація та інформаційне забезпечення транспортних процесів.

Також до спеціалізованих суден, які призначені для перевезення одного або декількох видів вантажу, можна віднести судна-автомобілевози, рефрижераторні судна, скотовози, ваговози, навалочні (балкери), ліхтеровози, буксирні тощо.

У залежності від завдань і роду вантажу, судна мають відповідні характеристики, які відображають їх автономність, вантажопідйомність, методи навантаження-вивантаження, швидкісні дані; здатність протистояти погодним умовам, обмеження щодо району плавання, здатність проходити Панамським або Суецьким каналами («PANAMAX» і «HANDYMAX»), зберігати температурні і атмосферні режими вантажних трюмів.

Лінійні судна -- судна, які курсують за певним маршрутом між кількома портами за розкладом.

Трампові судна (англ. tramp -- бродяга) складають половину одиниць світового флоту, займаються вільним перевезенням випадкових, попутних вантажів. Вони не прив'язані до певних географічних точок і не обтяжені довгостроковими контрактами на перевезення [31].

Пасажирські судна та пороми займають окрему нішу в перевезеннях морським транспортом. Найчастіше є лінійними. До них з боку контролюючих органів пред'являються дуже високі вимоги щодо конструкції і постачання.

Наразі морський транспорт є невід'ємною частиною світової транспортної системи.

Проблема ефективного використання водних транспортних коридорів актуалізується у зв'язку з перспективами інтеграції транспортних мереж України в європейську транспортну систему, що дасть змогу збільшити обсяги вантажних і пасажирських перевезень, забезпечити скорочення транспортних витрат, сприяти розвитку міжнародного туризму, досягти покращення екології завдяки збалансуванню водних і автотранспортних логістичних потоків тощо [25, c. 74-76].

2. Автомобільний транспорт займає важливе місце в єдиній транспортній системі. Він перевозить 10-80 % народногосподарського вантажу, що обумовлено високим маневруванням, можливістю доставки вантажу “від дверей до дверей” без додаткових перевантажень в дорозі, а отже, високою швидкістю доставки і збереженням вантажу. Автомобільний транспорт забезпечує високу валютну ефективність перевезень.

Міжнародні автомобільні перевезення характеризуються такими рисами:

1. Можливість забезпечити швидку та в повній цілості доставку вантажів у пункти призначення;

2. Доставка вантажів до отримувача може здійснюватися без перевантаження;

3. Велика мобільність перевезень;

4. Висока ефективність при перевезеннях вантажів на невелику відстань;

5. Ритмічність перевезення вантажів;

6. Залежність від дорожньої мережі;

7. Складність управління вантажем, який знаходиться дуже далеко від керуючого [17].

3. У порівнянні з іншими видами транспорту залізничний транспорт має серйозні переваги. По-перше, він здатний перевозити найрізноманітніші вантажі і виконувати масові перевезення вантажів та пасажирів. По-друге, залізничний транспорт має велику дальність і відносно високу швидкість перевезень. По-третє, перевезення залізницею мають порівняно низьку собівартість перевезень і високу безпеку доставки вантажів.

Для залізничного транспорту характерними є значна дальність і висока швидкість перевезень. Виступаючи як надійний партнер, задовольняє потреби відправників вантажів, забезпечує високу ефективність перевезень. Залізничний транспорт займає провідне місце у забезпеченні надходжень: від експорту послуг - 11-16% від загального обсягу транспортних послуг, від імпорту - відповідно 43-47% [45].

До переваг залізничного транспорту відносять:

1. Високу ефективність при перевезеннях на відстань більше ніж 200 км;

2. Відносну дешевину та менше забруднення навколишнього середовища порівняно з автомобільним транспортом;

3. Спроможність перевезення широкої номенклатури різних вантажів;

4. Незалежність від кліматичних умов;

5. Можливість доставки вантажів до підприємства із використанням під'їзних шляхів.

4. Важливе значення має повітряний транспорт. Основна його перевага - велика швидкість перевезень. Для сучасних літаків вона перевищує 900 км/год. Тому авіацію використовують для перевезення пасажирів, поштових та інших цінних вантажів, а також таких, що швидко втрачають свою якість.

Повітряний транспорт широко використовується для перевезення термінових, швидкопсувних цінних та інших вантажів, багажу і пошти.

Перед іншими видами транспорту авіаційний має певні переваги.

1. Забезпечення високої швидкості доставки та збереження вантажу в дорозі;

2. Скорочення шляху;.

3. Можливість перевезення вантажу в труднодоступні райони;

4. Високі витрати щодо доставки;

5. Узгодження маршрутів міжнародних перевезень авіакомпаніями різних країн [1].

Як і перевезення морем, міжнародні повітряні перевезення можуть здійснюватися двома способами: шляхом фрахтування місткості всього повітряного судна чи укладення договору (якщо йдеться не про всю місткість судна, а про її окрему частину) на перевезення вантажів.

5. Трубопровідний транспорт - вид транспорту, що здійснює передачу на відстань рідких, газоподібних або твердих продуктів по трубопроводах.

Трубопровідний транспорт становить 11% від обсягу світового вантажообігу. Сучасний розвиток трубопровідного транспорту був підготовлений досягненнями в металургії і машинобудуванні, а також потребами господарства в транспортуванні рідких і газоподібних продуктів. Створення широкої мережі трубопроводів дозволило більш ефективно переміщувати природний газ, нафту і нафтопродукти на великі відстані без проміжних процесів їх перевантаження, що має місце на інших видах транспорту (крім контейнерного). Трубопровідний транспорт усе більше спеціалізується на переміщенні окремих видів продукції: рідких (від нафти і нафтопродуктів до молока), газоподібних (природний і попутний гази, аміак, етан, етилен), твердих (вугілля, збіжжя). Вони переміщуються на різні відстані - від кількох кілометрів до кількох тисяч кілометрів. Важлива особливість трубопровідного транспорту - безперервність його функціонування.

Перевага трубопровідного транспорту - можливість прокладання його магістралей в умовах різного рельєфу, через великі водні простори, в тому числі моря, в умовах вічної мерзлоти.

Плануючи відправлення вантажу і вибір транспорту, треба враховувати ряд обставин.

По-перше, вид вантажу. Вантажі, що перевозяться, поділяються на генеральні, масові й особливо режимні. До генеральних відносяться різні штучні вантажі (в упаковці чи без неї). За розмірами вони поділяються на звичайні, довгомірні (більше 3 метрів) і негабаритні. За масою - легкі й важкі (з масою більше 5 тонн на одну вантажну одиницю).

До масових відносяться вантажі, що являють собою певну структурну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки. До них відносяться наливні (нафта і нафтопродукти, гази, тваринні й рослинні жири, спирти та інше), навальні (руда, концентрати, добрива та інше), насипні (зерно, цукор, сирець та інше) і лісні. До особливо режимних відносяться вантажі, які зберігають і перевозять при дотриманні спеціальних правил (небезпечні вантажі, ті, що швидко псуються та інше). При виборі засобів транспортування треба мати на увазі, що в деяких випадках можливість вибору відсутня. Наприклад, вантажі, що швидко псуються, треба перевозити авіатранспортом. Разом з тим авіаперевезення не допускаються при перевезенні легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів. Основну частину перевезень морським транспортом складають перевезення масових наливних і навальних вантажів (нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна та інше). Морський транспорт широко використовується і для перевезення генеральних вантажів.

По-друге, фактор часу. Відомо, що найшвидший спосіб доставки вантажу - це авіатранспорт. Однак він дорого коштує. Тому використовується тільки тоді, коли треба доставити вантаж за мінімальний відрізок часу (продукти, що швидко псуються, квіти та інше)

По-третє, вартість перевезень. Звичайно, що кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала невеликий відсоток від вартості товару. Проте бувають випадки, коли вибір відсутній і треба платити за доставку вантажу високу ціну. А коли є вибір, ціна буде нижча. Наприклад, невеликі й середні за об'ємом партії вантажів можна доставляти повітрям і по суші приблизно за однаковими цінами.

По-четверте, безпека перевезення. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, що мають високий ступінь ризику, відносно крадіжки (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари і т.п.), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче.

Коротка характеристика всіх видів транспорту для вибору способів перевезення вантажу за У. Стантоном [49] наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Коротка характеристика всіх видів транспорту для вибору способів перевезення вантажу за У. Стантоном*

Вид транспорту	Характеристика
	Швидкість	Рівень витрат	Асортимент вантажу	Перевезення для вантажу	Кількість обслуговува-них ринків	Надійність доставки
Морський	Найнижча	Найнижча	Достатньо великий	Зручний для перевезення великої кількості вантажу	Обмежена	Низька
Автомобільний	Висока	Високий	Середній	Зручний для товарів з високою ціною та в короткий період	Необмежена	Хороша
Залізничний	Висока	Середній	Самий великий	Зручний для більшості товарів	Велика	Середня
Повітряний	Найвища	Найвища	Малий	Дорогий та швидкопсув-ний вантаж	Вище середнього	Середня
Трубопровідний	Низька	Низький	Обмежений	Рідкі та газоподібні вантажі	Дуже обмежена	Висока

*Розроблено і побудовано автором з використанням

Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак, вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним,і автомобільним транспортом. Якщо його мета - мінімальні витрати, робиться вибір між водяним і трубопровідним транспортом. В західних країнах більш вигідно використовується автомобільний транспорт.

1.2 Організація транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Транспорт є важлива складова частина ринкової інфраструктури, бо створює умови для формування загальнодержавного і місцевих ринків. Важливе значення транспорт має і у вирішенні соціально-економічних проблем. Забезпеченість території розвиненою транспортною системою - важливий критерій високого рівня її освоєння, фактор залучення населення і виробництва та розвитку інтеграційних процесів. Найважливіша функція транспорту - переміщення людей і вантажів. Звідси випливає поділ транспорту за видами роботи та об'єктами переміщення на пасажирський і вантажний. За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий, а також особистого користування. За середовищем переміщення розрізняють такі види засобів пересування: залізничний, автомобільний, , морський, річковий, озерний (водний), авіаційний (повітряний), трубопровідний, електронний.

В загальному значенні поняття функціонування і розвитку суспільства транспорт виявляється в якості [43, c. 56-61]:

1. Територіального фактора - швидкість, надійність повідомлень дозволяють формуватися на місцевості конкретним соціально-економічним громадам;

2. Тимчасового кордону пересування: структура бюджету часу (добового, тижневого, річного) на транспорті фіксує конкретні просторово тимчасові кордони міст, агломерацій, регіональних систем;

3. Потенціалу соціально-інформаційної розмаїтості: з'єднання транспортом окремих елементів у територіальних кордонах, що розширюються, створює ефект експонентного росту соціально-інформаційної розмаїтості.

Економічна ефективність ЗЕД, як уже відзначалося, багато в чому залежить від правильно обраних транспортних і базисних умов поставки товарів. В контракті купівлі-продажу є спеціальний розділ - транспортні умови поставки. В ньому передбачені обов'язки сторін по відношенню до переміщення товару. В цей розділ, як правило включать: порядок перевезень вантажів, умови і термін завантаження й розвантаження; розмір, порядок оплати й розрахунки провізних платежів; проформу чартеру, вид коносаменту, інші види послуг. В кожному окремому випадку зміст транспортних угод залежить від виду транспорту, характеру товару, типу угоди, базисного місця поставки, а також дії міжнародних договорів, угод, конвенцій, звичаїв країни.

Основу транспортних умов складають базисні умови поставки. Встановлюючи базисні умови поставки в контракті купівлі-продажу, сторони визначають свої обв'язки, в числі яких є питання транспортного переміщення об'єктів контракту, частково такі [30]:

- хто несе транспортні витрати з доставки товару;

- хто надає транспортні засоби для перевезення товару;

- положення вантажу по відношенню до транспортного засобу;

- хто оформляє митне очищення на вивіз і ввіз;

- хто здійснює завантаження товару на транспортні засоби і вивантаження з них;

- де відбувається передача власності на товар від продавця до покупця;

- коли відбувається перехід ризику з продавця на покупця у випадку загибелі, пошкодження чи псування товару, як розподіляється відповідальність.

У даний час, діє "Інкотермс-2010", в якому подано 11 базисних умов поставки. Мінімальні обв'язки продавця відносно транспорту - це поставка на умовах (франко-завод). За даною умовою продавцю необхідно тільки підготовити товар до відвантаження: упакувати, затарити, маркувати. Всі інші обов'язки з переміщення товару від місця виробництва до місця споживання лежать на покупцеві [8, c. 66-73].

Максимальні обов'язки з доставки товару приходяться на продавця при поставці на базисних умовах (поставлено без оплати мита і поставлено з оплатою мита). Всі інші комерційні терміни передбачають розподіл обов'язків з транспортування вантажу між продавцем і покупцем. При здійсненні доставки товарів від продавця до покупця важливе значення мають питання: як буде організована ця доставка (за якими правилами) і якими договірними документами вона буде оформлена. Розглянемо ці питання за основними видами транспорту.

Морські перевезення. На міжнародні морські перевезення припадає значний обсяг вантажообігу світової зовнішньої торгівлі - біля 60%. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні й навальні вантажі. Це сира нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам'яне вугілля, зерно і тому подібне. З інших виділяються генеральні вантажі; тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продукти. В міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми організації руху суден: регулярне, у вигляді лінійного судноплавства, і нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства. Лінійне судноплавство являє собою таку форму транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення за оголошеним розкладом між наперед установленими портами. Вантажний потік лінійного судноплавства складають, в основному, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозять невеликі партії вантажів, в основному, це готові вироби і напівфабрикати.

Морське сполучення між певними портами називається лінією. Розрізняють такі типи ліній:

1. Односторонні - характеризуються тим, що на них працюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної компанії;

2. Двохсторонні, на яких працюють судна двох країн (за узгодженням) або двох судноплавних підприємств;

3. Конференціальні, на яких працюють судна двох чи більше компаній з одної чи різних країн.

Головне призначення конференційних ліній (конференційних угод) полягає у встановленні однакових тарифів і умов перевезення для всіх учасників перевезень. Згідно до Кодексу проведення лінійних конференцій, який був розроблений в рамках ООН у 1974 році; конференцією вважається група, яка складається з двох чи більше перевізників, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях у визначеному напрямку. Головним документом у морських перевезеннях є коносамент. Це документ, виданий судновласником (капітаном) вантажовідправнику в свідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції:

1. Засвідчує прийняття вантажу для перевезення;

2. Являється товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;

3. Свідчить про укладання договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти надання документів. У коносаменті містяться дані про назву судна, його власника, тоннаж судна, назву портів завантаження й розвантаження, суму фрахту і місце його оплати, кількість виданих екземплярів, у тому числі оригіналів, та інше. На полях коносаменту, оскільки він є розпискою судновласника за товари, міститься їх опис. Підписує коносамент капітан чи судноплавний агент. Коносаменти можуть бути таких видів: іменний (вказує одержувача вантажу), на пред'явника й ордерний (виданий за "наказом відправника" або за "наказом одержувача"). Коносамент поділяється також на прямий, тобто без перевалки і транзитний, що передбачає перевалки на шляху просування вантажу [29, c.196-204].

Як правило, виписують три оригінальних екземпляри і декілька копій коносаменту, але тільки один з оригіналів може бути супроводжуючим документом.

Трампове судноплавство - форма організації судноплавства, в якому судна здійснюють нерегулярні рейси. Вони не мають чіткого розкладу і направляються судновласником туди, де є попит на тоннаж і пропозиції вантажів. Трампове судноплавство займається, як правило, перевезенням окремих видів масових вантажів (ліс, вугілля, руда, зерно, нафта, нафтопродукти, цемент, добрива і тому подібне). Хоча при необхідності можна перевозити генеральні вантажі упаковані чи не упаковані (обладнання, хімікати, металовироби, автомобілі, вагони, сільгосптехніку та інше). Договір на перевезення вантажів у трамповому судноплавстві підписується у формі чартеру. Чартер грає головну роль у регулюванні сторін у трамповому судноплавстві. Тут коносамент - документ, що доповнює його. Основними пунктами чартерного договору є: час і місце підписання чартера, повна назва сторін. назва й опис судна, місцезнаходження судна на момент укладення договору, вид вантажу й спосіб його перевезення, умови завантаження і розвантаження, враховуючи демеридж (штраф за простій судна більше строку) і диспачу (винагорода, виплачена перевізником фрахтователю за більш швидке завантаження в порівнянні зі встановленими нормами), порядок виплати фрахта та інше.

У практиці морського судноплавства широко використовують типові договори перевезень, що одержали назву проформ-чартерів. На їх основі укладаються чартери на перевезення конкретних товарів у певному напрямку.

В залежності від фахтових угод розрізняють такі види чартера: рейсовий, тайм-чартер, димайс-чартер, бербоут-чартер.

Плата за перевезення вантажу (фрахтувальник - фрахтовнику) трамповим судном складається в залежності від кон'юнктури ринку на транспортні послуги і встановлюється безпосередньо судновласником.

Залізничні перевезення. Міжнародні залізничні перевезення здійснюють на основі двосторонніх і багатосторонніх міждержавних угод, а також міжнародної залізничної накладної.

Залізнична накладна є договором перевезення. Вона виконує функції підтвердження прийому вантажу до перевезення, товаросупроводжуючого документа і договору про перевезення.

Значну роль у регулюванні міжнародних залізничних перевезень відіграють міжнародні угоди. Вони ж визначають форму залізничної накладної. У практиці міжнародної торгівлі широко використовують форму накладної, розроблену Міжнародною конвенцією з перевезень вантажів залізницею - МГК, яка з 1984 року називається КОТІФ - (Угода про міжнародні вантажні перевезення). Учасниками КОТІФ є 33 держави. Це головним чином країни Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки.

Текст накладної за КОТІФ друкується на стандартних бланках зазвичай на двох мовах. Скріплена штемпелем перевізника, вона супроводжує вантаж, а дублікат залишається у вантажовідправника. До накладної додають товаросупроводжуючу документацію: відвантажувальна специфікація, сертифікат якості, пакувальний лист і тому подібне [12, c.11-17]. Між колишніми соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння конвенція про міжнародну залізничну угоду (СМГС). З деякими доповненнями її використовують і в даний час. Її учасники - країни СНД, колишні соціалістичні країни Азії (Китай, Монголія, Північна Корея, В'єтнам), Болгарія і Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Румунія, які денонсували СМГС, однак готові користуватися її положеннями. Головне призначення СМГС полягає в тому, що для всіх залізниць - учасниць Угоди вона встановлює єдині перевізні документи. Угода складається з 8 розділів, в яких регулюється весь комплекс питань транспортного процесу: укладання договору перевезення, порядок прийому вантажів до перевезення, накладна, вирахування провізних платежів та ін. СМГС доповнюється рядом тарифів, правил та інструкцій.

Укладання договору міжнародного перевезення вантажів за СМГС оформляється накладною єдиного зразка, що складається з 5 пунктів:

1. Оригінал накладної - супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з 5-м листком;

2. Дорожня відомість - супроводжує вантаж до пункту призначення і залишається в пункті призначення;

3. Дублікат накладної - віддається відправнику після укладання договору перевезення;

4. Лист видачі вантажу - супроводжує відправлення до станції призначення і залишається в цьому пункті;

5. Лист - повідомлення про прибуття вантажу - супроводжує відправлення до станції призначення і видається одержувачу разом з оригіналом накладної і вантажем. Крім того, заповнюється необхідна кількість додаткових екземплярів дорожньої відомості (для дороги відправлення, транзитних доріг і митних органів).

Відправник вантажу одночасно з поставкою вантажу до перевезення для кожного відправлення видає станції відправлення накладну і її дублікат. Вони виконують різні функції. Накладна після наложення штемпелю станції служить доказом укладання договору перевезення й основним перевізним документом. Дублікат накладної служить підтвердженням укладання договору перевезення і розпискою залізниці в прийнятті вантажу до перевезення. Накладну і дублікат заповнює вантажовідправник. Накладна повинна бути заповнена з дотриманням всіх правил СМГС. Крім названих в Україні діють й інші важливі угоди в галузі міжнародних залізничних перевезень.

Автомобільні перевезення. Основні умови міжнародних автомобільних перевезень регулюються Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), укладений в м. Женеві (Швейцарія) в 1956 році, учасником якої був і Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Договір перевезення оформляється автодорожньою накладною. Повна її назва "міжнародна товаротранспортна накладна", проте в оперативній роботі вона відома під назвою накладна ЦМР (СМК). Її функції такі:

1. Договір перевезення;

2. Товаросупроводжуючий документ;

3. Розписка перевізника.

Автодорожну накладну оформляють у трьох екземплярах. У ній вказують: дату відвантаження, назву вантажу, що підлягає перевезенню, ім'я й адресу перевізника, назву одержувача, строк доставки і розмір штрафу за затримку в доставці, вартість перевезення. Накладну підписують перевізник і вантажовідправник. Крім автодорожньої накладної з вантажем рухаються товаросупроводжуючі документи, такі як пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості та інше [23].

Повітряні перевезення. Перевезення вантажів повітряним транспортом оформляється авіавантажною накладною. Вона виконує функції:

1. Договору про повітряне перевезення;

2. Товаросупроводжуючого документа;

3. Розписки аерофлоту в прийомі вантажу;

4. Митної декларації.

Авіавантажну накладну виписує вантажовідправник у трьох екземплярах і вручає перевізнику разом з товарами. Перший екземпляр має помітку "для перевізника", підписує вантажовідправник; другий - "для одержувача", підписує вантажовідправник з перевізником і відправляють з товарами; третій екземпляр з поміткою "для відправника" підписує перевізник і повертає вантажовідправнику після того, як товар прийнято. Крім авіавантажної накладної, з товаром прямують необхідні товаросупроводжуючі документи [19, c.58-59].

Економічна ефективність ЗЕД, як уже відзначалося, багато в чому залежить від правильно обраних транспортних і базисних умов поставки товарів. В контракті купівлі-продажу є спеціальний розділ - транспортні умови поставки. В ньому передбачені обов'язки сторін по відношенню до переміщення товару. В цей розділ, як правило включають: порядок перевезень вантажів, умови і термін завантаження й розвантаження; розмір, порядок оплати й розрахунки провізних платежів; проформу чартеру, вид коносаменту, інші види послуг. В кожному окремому випадку зміст транспортних угод залежить від виду транспорту, характеру товару, типу угоди, базисного місця поставки, а також дії міжнародних договорів, угод, конвенцій, звичаїв країни.

1.3 Методики оцінювання ефективності інвестицій в транспортне забезпечення

В умовах інтенсивного розвитку ринку міжнародних транспортних перевезень, актуальним стає питання визначення ефективності інвестиційних проектів транспортного обслуговування підприємств.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найбільш важливих етапів в процесі управління транспортних підприємств. Тому, наскільки якісно виконана така оцінка, залежить правильність ухвалення остаточного рішення.

В процесі здійснення оцінки ефективності для отримання об'єктивних результатів необхідно враховувати наступні моменти:

1. Оцінка ефективності інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі зіставлення об'єму інвестиційних витрат, а також сум планованого прибутку і термінів окупності інвестованого капіталу;

2. Оцінка об'єму інвестиційних витрат повинна охоплювати всі використовувані ресурси, задіяні при реалізації проекту;

3. Оцінка окупності засобів, що інвестуються, повинна здійснюватися на основі показника чистого грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку і амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту;

4. В процесі оцінки суми інвестиційних витрат і чистого грошового потоку повинні бути приведені до справжньої вартості за допомогою дисконтної ставки, яка повинна бути диференційована для різних інвестиційних проектів.

Ефективність інвестованого капіталу, оцінюється шляхом порівняння грошового потоку (cash flow), який формується в процесі експлуатації інвестиційного проекту і початкової інвестиції. Проект визнають прибутковим, якщо забезпечується повернення всіх інвестицій при прийнятній для всіх інвесторів нормі прибутковості.

Обов'язковим є приведення до справжньої вартості, як інвестованого капіталу, так і суми грошового потоку. Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування.

Процес дисконтування всіх грошових відтоків і приток здійснюється по дисконтних ставках, які вибираються залежно від особливостей інвестиційного проекту.

Для розрахунку показника ефективності інвестицій як ставки відсотка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані:

1. Середньозважена вартість капіталу;

2. Середня депозитна або кредитна ставка;

3. Індивідуальна норма прибутковості;

4. Рівень ризиків та ліквідності інвестицій і тому подібне.

Визначення критерію ефективності проектів транспорті, який повинен враховувати оцінку економічної ефективності залучення інвестицій визначає загальну ефективність проекту.

Для оцінки ефективності інвестиційних проектів на транспорті в світовій практиці широке розповсюдження здобули:

Чиста приведена вартість (NPV)

Показник прибутковості(PI)

Срок окупності (PVP)

Метод визначення чистої приведеної вартості(NPV).

Метод аналізу інвестицій, що базується на визначенні чистої приведеної вартості, показує, як (на яку величину) цінність підприємства може зрости в результаті реалізації інвестиційного проекту. Даний метод передбачає наявність таких припущень:

1.Будь-яке підприємство прагне до максимізації своєї цінності.

2.Витрати (доходи), що здійснені (отримані) у різні моменти часу, мають неоднакову вартість.

Чиста приведена вартість - показник, що характеризує перевищення сумарних грошових надходжень від проекту над сумарними витратами за весь період його реалізації.

Чиста приведена вартість - це різниця між сумою грошових надходжень (грошових потоків, притоків), що обумовлюються реалізацією інвестиційного проекту, дисконтованих до їх поточної вартості, і сумою дисконтованих поточних вартостей усіх витрат (грошових потоків, відтоків), необхідних для реалізації цього проекту. Розрахункова формула [5]:

NPV =, (1.1)

де, I - величина вихідної інвестиції;

Рk - сума чистих грошових надходжень від інвестиційного проекту;

r - конкретна сума грошових надходжень для кожного року;

k - коефіцієнт дисконтування.

Рішення щодо реалізації проекту на основі критерію NPV приймається виходячи з порівняння його значення стосовно нуля.

Якщо NPV0 , цінність підприємства та багатство акціонерів зростають, проект доцільно реалізовувати.

Якщо NPV0, цінність підприємства та багатство акціонерів зменшуються, проект реалізовувати недоцільно. Проте ця ситуація не є свідченням збитковості проекту, тобто проект є неефективним, однак не збитковим. Від'ємне значення NPV свідчить про те, що інвестування у цей проект є менш вигідним, ніж у альтернативний варіант, дохідність якого була вибрана як ставка дисконтування k. Тобто проект може приносити прибутки, проте їх оцінка з урахуванням альтернативної дохідності, яка закладена у ставці дисконтування, свідчить, що підприємство втратить свою цінність, якщо обере аналізований проект, а не доступну йому альтернативу. Отже, можна говорити, розрахунок NPV конкретного проекту містить в собі порівняння його з альтернативною.

Якщо NPV0, цінність підприємства та багатство акціонерів не змінюються у результаті реалізації проекту, тобто проект знаходиться на межі між ефективним і неефективним, і ця межа визначається рівнем ставки дисконтування. Єдиних рекомендацій стосовно прийняття чи відмови від таких проектів немає. Аргументом проти їх прийняття є високий ризик та залежність від незначних коливань ринкової кон'юнктури та внутрішніх параметрів проекту, аргументом «за» - збільшення обсягів виробництва, покращення позицій на ринку, технологічне оновлення тощо.

Метод розрахунку показника прибутковості(PI)

Показника прибутковості (PI) - це показник, який характеризує ступінь зростання цінності підприємства у розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій. Розрахункова формула [5]:

PI= (1.2)

де - сума чистих грошових надходжень;

I - величина вихідної інвестиції

Прийняття рішення щодо інвестування у проект приймається на

основі співвідношення:

1. Якщо РІ > 1 - проект визнається ефективним (рентабельним), інвестувати доцільно;

2. Якщо РІ < 1 - проект визнається неефективним. За аналогією зNPV можна стверджувати, що інвестування у даний проект є менш ефективним, ніж у той, прибутковість якого була прийнята як ставка дисконтування;

3. Якщо РІ = 1, то можна прийняти будь-яке рішення.

Очевидно, що якщо значення NPV додатне, то PI буде більше одиниці

і навпаки.

Метод розрахунку терміну окупності інвестицій полягає у визначенні необхідного для відшкодування інвестицій періоду часу, за який очікується повернення вкладених коштів за рахунок доходів, отриманих від реалізації інвестиційного проекту [5]. Тобто під терміном окупності розуміють тривалість періоду часу, протягом якого сума чистих доходів (чистих грошових потоків) дорівнює сумі інвестицій. Відомо два підходи до розрахунку терміну окупності.

Перший полягає в тому, що сума початкових інвестицій ділиться на величину річних (середньорічних) надходжень. Його застосовують у випадках, коли грошові надходження однакові (приблизно однакові) за роками. Другий підхід розрахунку терміну окупності застосовується у випадку, коли грошові потоки неоднакові за роками розрахункового періоду. Цей підхід передбачає знаходження величини грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту наростаючим підсумком (кумулятивної величини).

Період окупності інвестицій - це період від початку реалізації інвестиційного проекту до того моменту, коли доходи (кумулятивний грошовий потік), які виникають як наслідок реалізації проекту, будуть дорівнювати початковим інвестиціям.

Розглянуті методи оцінки ефективності інвестицій мають на меті визначення так званої абсолютної прийнятності інвестицій, тобто відповідають на питання про ефективність окремого проекту без зв'язку із іншими інвестиційними можливостями підприємства, а отже, не дають можливості визначити, наскільки один проект вигідніший, ніж інший. Хоча на практиці підприємство постійно стикається з проблемою вибору і відповідно оптимізації запропонованих йому реальних інвестиційно-економічних проектів.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найбільш важливих етапів в процесі управління транспортних підприємств. Тому, наскільки якісно виконана така оцінка, залежить правильність ухвалення остаточного рішення.

інноваційний портовий морський контейнеризація

РОЗДІЛ 2. СТАН ТРАНСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Сучасний стан транспортної системи області

Транспорт є однією із стратегічно важливих галузей економіки України, ефективне функціонування якої є неодмінною умовою структурних перетворень економіки, активізації зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення та суспільного виробництва у вантажних перевезеннях.

На сьогодні галузь транспорту в цілому задовольняє потреби національної економіки та населення у перевезеннях, проте рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів і вантажів, енергоефективності, техногенного навантаження на навколишнє природне середовище не відповідають сучасним вимогам.

У 2014 році експорт послуг перевищив імпорт на 7227, 2 млн. дол. США. За даними Держстату, експорт послуг в 2014 році склав 14836,2 млн. дол. США, збільшившись на 9,1 % порівняно з 2013 роком. Імпорт послуг склав 7 608,9 млн. дол. США, збільшившись на 13,0% порівняно з 2012 роком [15].

Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 205 країн світу.

На формування позитивного сальдо у 2013 році традиційно вплинули транспортні послуги, на які припадає 56% загального експорту послуг ( за рахунок наданих послуг трубопровідного транспорту, залізничного, повітряного та морського), а також послуги з переробки матеріальних ресурсів - 11,6%, ділові послуги - 10,6% та послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги - 10,1%, дані вказано на рисунку 2.1.



Рис. 2.1. Питома вага в загальному обсязі українського експорту послуг у 2014 році*

*Розроблено і побудовано автором з використанням

Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг у 2013 році традиційно становили транспортні послуги - 22,6%, ділові послуги - 18,9%, фінансові послуги - 13,3% та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності - 11,2%. Питома вага в загальному обсязі українського імпорту послуг у 2013 році вказана на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Питома вага в загальному обсязі українського імпорту послуг у 2014 році*

*Розроблено і побудовано автором з використанням [15]

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі транспортними послугами за 2014 рік становило 6589411,0 тис. дол. США. Водночас у 2013 році позитивне сальдо становило 6848836,8 тис. дол. .США. Обсяги експорту транспортних послуг знизилися на 259425,8 тис. дол. США за рахунок зниження експорту послуг трубопровідного транспорту, залізничного, повітряного і морського.

Таким чином, профіцит зовнішньої торгівлі послугами в Україні за підсумками 2014 року збільшився на 5,6% - до 7,227 млрд. дол. США порівняно з 2013 роком (табл. 2.1) [15].

Таблиця 2.1

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 2014 рік*

Найменування послуги	Експорт	Імпорт	Сальдо
	Сума тис.дол. США	у % до 2013р.	Сума тис.дол. США	у % до 2013р.

Подобные документы

• Обґрунтування шляхів та методів удосконалення системи транспортного обслуговування зовнішньо-економічної діяльності підприємств

  Вдосконалення діяльності та моделювання стратегії поведінки судноплавної компанії - основного суб’єкта системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Визначення показників оцінки ефективності транспортної системи.
  
  дипломная работа [476,5 K], добавлен 01.05.2011
  

• Сучасний стан транспортного флоту України

  Аналіз і оцінка сучасного стану транспортного флоту України. Практичні рекомендації по розширенню участі України в світових інтеграційних процесах через удосконалення діяльності морських торгівельних суден і портів в системі міжнародних перевезень.
  
  курсовая работа [699,9 K], добавлен 06.01.2011
  

• Аналіз діяльності суб’єктів підприємницької діяльності Рівненської області у сфері надання послуг по перевезенню пасажирів у приміському сполученні

  Характеристика дорожньо-транспортного комплексу та структури пасажирських перевезень. Місце автомобільного транспорту Рівненської області у загальних пасажирських перевезеннях. Техніко-економічні показники діяльності підприємств у перевізному процесі.
  
  реферат [44,1 K], добавлен 04.02.2011
  

• Комплексне удосконалення раціональної організації перевезень щебню (на прикладі ТОВ "Бридж Плюс")

  Призначення і характеристика ТОВ "Бридж Плюс". Особливості та способи удосконалення процесу перевезення щебню. Чинники підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств. Організація планування перевезень, шляхи підвищення економічного ефекту.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 06.07.2014
  

• Вдосконалення авіаційної транспортної інфраструктури регіону

  Організаційно-методичні аспекти дослідження авіаційної транспортної інфраструктури. Характеристика авіаційної транспортної інфраструктури в регіоні Карибського моря. Аналіз проблем розвитку. Причини стримання розвитку цивільної авіації в регіоні.
  
  курсовая работа [38,6 K], добавлен 23.10.2013
  

• Комплексне удосконалення раціональної організації перевезень щебню (на прикладі ТОВ "Бридж Плюс")

  Особливості організації перевезення щебеню за допомогою рухомого складу підприємства. Вибір типу та марки автомобілів. Розробка оптимальних логістичних схем. Характеристика основних факторів підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 08.07.2014
  

• Проблеми морського транспортного комплексу України

  Морський транспорт як важливий чинник інтеграції України до світової економічної системи. Комплексне використання біологічних ресурсів Світового океану та розвиток промислового флоту. Розробки морських сировинних ресурсів у Азово-Чорноморському басейні.
  
  курсовая работа [35,3 K], добавлен 02.11.2014
  

• Удосконалення маршруту перевезення хлібобулочних виробів по м. Київ (на прикладі ПАТ "Київхліб")

  Факторне дослідження продуктивності і собівартості перевезень. Заходи удосконалення транспортного процесу. Експлуатаційні показники роботи рухомого складу. Вибір маршруту руху автомобілів. Визначення доходів, витрат та економічного ефекту від перевезень.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 27.10.2013
  

• Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємств автотранспортного комплексу на прикладі ПАТ "АТП-16363"

  Аналіз виробничої діяльності підприємства на прикладі Харківського автотранспортного підприємства № 16363. Оновлення рухомого складу, пошук та впровадження неординарних методів перевезень. Станція технічного обслуговування автомобілів, сервісна станція.
  
  отчет по практике [748,2 K], добавлен 17.03.2015
  

• Удосконалення системи перевезень пасажирів на міжміських маршрутах ВАТ "Харківське підприємство автобусних станцій"

  Організація автомобільних перевезень на ВАТ "ХПАС": дослідження пасажиропотоків, сегментування ринку; вивчення попиту та його динаміки. Розробка транспортної системи перевезення пасажирів; розрахунок витрат на її реалізацію; інформаційне забезпечення.
  
  дипломная работа [555,8 K], добавлен 07.11.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам