Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів
Підтримка автомобілів в стані високої експлуатаційної надійності з мінімальними трудовими і матеріальними витратами, створення безпеки праці для умов дорожнього руху і навколишнього середовища є метою діяльності всіх служб автотранспортних підприємств.
| Рубрика | Транспорт |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.12.2008 |
| Размер файла | 979,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
кВт.
Приймаємо для приводу стенду двохшвидкісний двофазний асинхронний електродвигун напругою 380 В 4А132М8/4 з N=5,5/11 кВт; n=720/1460 хв-1; ; .
6.6 Розрахунок клиноременної передачі приводу стенду
На первинний вал коробки передач через вертикальний редуктор повинна бути підведена частота обертань n1=71/143 хв-1. (частота обертання валу III стенду).
Передавальне число конічної передачі вертикального редуктора і всього редуктора
оскільки циліндрові передачі вертикального редуктора не змінюють частоти (z1=z2=23)
.
Розрахунок ведемо для другої швидкості і потужності двигуна по методиці висловленої [7] стор.270.
Вибираємо перетин клинового ременя по табл.5.6 заздалегідь визначаємо кутову швидкість і номінальний обертаючий момент М1 на провідному валу.
Початкові дані: N1=11 кВт, n1=1460 хв-1, u=5. Робота двозмінна, навантаження реверсивне, динамічне.
Момент, що крутить, на швидкохідному валу:
Нм.
При даному моменті приймаємо перетин ременя "А" з розмірами: bр=11 мм; h=8 мм, b0=13 мм, y0=2,8 мм, F1=0,81 см2.
Діаметр меншого шківа відповідно до рекомендацій dp min=90 мм, але оскільки в даному випадку немає жорстких обмежень до габаритів передачі, то для підвищення довговічності ременя приймаємо dр1=100 мм.
Діаметр більшого шківа
мм.
Стандартний діаметр по ГОСТ 17383 - 73 dр2=500 мм.
Фактичне передавальне число:
.
Швидкість ременя:
м/с.
Частота обертання відомого валу:
хв-1.
Міжосьова відстань:
мм.
Розрахункова довжина ременя:
мм.
Стандартна довжина ременя L=2000 мм.
По стандартній довжині L уточнюємо дійсну міжосьову відстань:
мм.
Мінімальна міжосьова відстань для зручності монтажу і зняття ременів
мм.
Максимальна міжосьова відстань для створення натягнення і підтягання ременя при витяжці:
мм.
Кут обхвату на меншому шківі:
.
.
Початкова довжина ременя (табл.2,15 [7]) L0=1700 мм. Відносна довжина
.
Коефіцієнт довжини (табл.2. 19 [7]) СL=1,04.
Початкова потужність при dp1=100 мм і v=7,6 м/с передавана одним ременем N0=1,275 кВт.
Коефіцієнт кута обхвату (табл.2,18 [7]) Са0,86.
Поправка до моменту, що крутить, на передавальне число (табл.2. 20 [7]) Тн=1,2 Нм.
Поправка до потужності
кВт.
Коефіцієнт режиму роботи при вказаному навантаженні (табл.2.8. [7]) Ср=0,73.
Потужність, що допускається, на один ремінь:
кВт.
Розрахункове число ременів по таблиці:
.
Коефіцієнт, що враховує нерівномірність навантаження Сz=0,85.
Дійсне число ременів в передачі
.
Приймаємо число ременів .
Сила початкового натягнення одного клинового ременя:
Н,
деq=0,1 кг/м (табл.2.12 [7]).
Зусилля, діюче на вали передачі
Н.
Розміри обода шківів (табл.2.21 [7]) lр=11 мм; h=8,7 мм; b=3,3 мм; l=150,3 мм; мм; v=1,0 мм; h1min=6 мм; 1=34; а2=38.
Навантажені діаметри шківів
мм,
мм.
Шина обода шківів
мм.
6.7 Гідропривід стенду
6.7.1 Початкові дані для гідравлічного розрахунку стенду
Зусилля, що розвивається циліндром для створення навантаження F=26 кН.
Робочий тиск в системі гідроприводу Р=6,3 МПа.
Гідроциліндр з одностороннім штоком і односторонньої дії.
Робоча площина безштокова.
6.7.2 Розрахунок діаметру гідроциліндра
Діметр гідроциліндра визначаємо по таблиці
мм.
Приймаємо Д=100 мм (Додаток 1 [8]).
6.7.3 Визначення діаметру штока циліндра
мм.
Приймаємо d=50 мм (Додаток 3 [8]).
6.7.4 Розрахунок витрати масла
Визначаємо витрату масла при заданій швидкості руху поршня, враховуючи, що при ущільненні манжета поршня і штока в гідроциліндрі об'ємний ККД об=1.
м3/хв л/хв,
ден=5 м/хв-швидкість руху поршня.
Приймаємо Qном=20 л (додаток 5 [8]).
6.7.5 Вибір насоса
По рас ходу Q=19,2 л/мін приймаємо для системи гідроприводу пластинчастий насос типу 12 - 33 АМ.
Технічна характеристика насоса 12 - 33 АМ:
робочий об'єм насоса v0=32 см3;
- тиск розвивається насосом р=6,3 МПа;
- подача насоса при частоті обертання приводного двигуна n=960 хв-1;
- об'ємний ККД насоса об=0,85;
загальний ККД насоса н=0,75.
6.7.6 Розрахунок потужності споживаної насосом
Визначаємо потужність споживану насосом по таблиці
кВт.
6.7.7 Розрахунок фактичного штовхаючого зусилля розвивається гідроциліндром
Визначаємо фактичне штовхаюче зусилля розвивається гідроциліндром по таблиці:
кН.
6.7.8 Розрахунок максимальної швидкості розвивається поршнем гідроциліндра
Визначаємо максимальну швидкість розвивається поршнем гідроциліндра по наступній таблиці:
6.7.9 Розрахунок внутрішніх діаметрів гидроліній
Визначаємо внутрішні діаметри dвс, dн, dсл труб відповідно всмоктуючій, напірній і зливній гидроліній по наступних таблицюлах
дм;
дм;
дм.
По підрахованих значеннях внутрішніх діаметрів труб різних гидроліній приймаємо по додатку 1 [8] умовні проходи:
для всмоктуючої гидролінії Дув=16 мм;
для труби напірної гидролінії Дун=10 мм;
для труби зливний гидролінії Дусл=16 мм.
6.7.10 Розрахунок товщини стінок гільзи гідроциліндра і труби напірної гидролінії
Визначаємо мінімальну товщину стінок гільзи гідроциліндра і труби напірної гидролінії по таблиці
мм,
деРу=1,25Р-розрахунковий умовний тиск;
МПа-для сталевої труби.
мм,
6.8. Технологічна карта на виготовлення валу-шестерні
Перша операція. Токарна обробка
I - Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Підрізати торець.
Підрізати уступ на 75 мм.
2А. Зацентровувати.
Обточити начорно до 28 мм.
Обточити начорно до 50 мм.
Обточити начорно до 71,2 мм.
Обточити начорно до 41,5 мм.
Установка б (Встановити, закріпити, зняти).
Підрізати торець.
7А. Підрізати уступ на 75 мм.
Зацентровувати.
Обточити начорно до 50 мм.
Обточити начорно до 41,5 мм.
Обточити начорно до 40,2 мм.
Обточити начисто до 70 мм.
Зняти фаську 445 на 70 мм.
Зняти фаську 245 на 40,2 мм.
Проточити канавку на 40,2 мм.
Установка В (Встановити, закріпити, зняти).
Обточити начисто до 27 мм.
Обточити начисто до 40,2 мм.
Зняти фаську 245 на 27 мм.
Зняти фаську 445 на 70 мм.
Зняти фаську 245 на 40,2 мм.
Проточити канавку на 40,2 мм.
II - Вибір устаткування: Токарно-гвинторізний верстат 1А62 з N=7,8 кВт.
III - Вибір інструменту: підрізний різець Т5К10, центровочне свердло Р9, чорновий прохідний різець Т5К10, чистовий прохідний різець Р9, канавочний різець Р9. Вимірювальний інструмент: лінійка і штангенциркуль.
IV - Вибір пристосувань: для чорнової обробки - трьохкулачковий патрон, що центрується, центр задньої бабці; для чистової - повідковий патрон, хомутик, центру.
V - Вибір режиму різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Призначаємо глибину різання t=2 мм, тобто знімаємо весь припуск за один прохід (i=1) t=h.
З табл. 20 [5] по характеру обробки 1-3 і діаметру до 60 мм вибираємо подачу S=0,25 мм/об. Швидкість різання вибираємо з табл.21 [5] при S=0,25 мм і t=2 мм таблична швидкість різання v=70 м/хв. Вибрана швидкість різання дана з умови обробки вуглецевої конструкційної сталі з тимчасовим опором в=65 Н/мм2, з табл. "Механічні властивості матеріалів" [5] знаходимо, що для сталі марки 45 відповідає межа міцності (тимчасовий опір) в=60 Н/мм2. Поправочний коефіцієнт вибираємо з табл.12 [5] , для в=60 Н/мм2. Км - складає 1,31.
м/хв.
Визначаємо частоту обертання
Приймаємо по табл.37 [5] n=960 хв-1.
Розрахунок основного і допоміжного часу
,
деу-величина урізування і перебігу по табл.38 [5].
По табл.43 [5] час на установку і зняття деталі при точінні в патроні, що центрується, з вивірянням по крейді при масі до 5 кг Тву=0,55 хв.
По табл.44 час для підрізування торців на верстаті з висотою центрів 200 мм Твп=0,2 хв.
хв.
Перехід другий.
Глибина різання t=h=2 мм (i=1).
Подача по табл. 20 [5] S=0,4 мм/об.
Таблична швидкість різання (табл.21 [5]) v=53 м/хв.
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=305 хв-1.
Основний час
,
хв.
Допоміжний час
хв.
Перехід другої А.
Основний час центровки деталі по табл.42 при діаметрі деталі до 40 мм (35) складає Т0=0,08 хв. Допоміжний час пов'язане з проходом (по табл.44 [5]) Тв=0,6 хв.
Перехід третій.
Припуск на обробку
мм.
Глибина різання t=h, тобто i=1.
Подача для t=3,4 мм і діаметру обробки 35 мм з табл.8 [5] S=0,3 мм/об., швидкість різання vт з табл.10 [5] для даних t і S складає 52 м/хв.
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=480 хв-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм, і при обробці по IV-V класах точності Тв=0,5 хв.
Перехід четвертий.
Припуск мм; t=2,5 м; .
З табл.10 [5] для глибини різання t=2,5 мм і діаметру обробки до 56 мм (55 мм) вибираємо подачу S=0,5 мм/об.
Швидкість різання
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=305 хв-1.
Основний час
хв.
мм,
Допоміжний час згідно табл.44 [5] Тв=0,5 хв.
Перехід п'ятий.
мм; t=1,9; i=1.
По табл.10 [5] приймаємо подачу S=0,6 мм/об.
Швидкість різання при даних S і t по табл.21
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=185 хв-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час по табл.44 [5] Тв=0,5 хв.
Перехід шостий.
мм; t=4,25 мм; .
По табл.10 [5] для даних t і діаметру приймаємо подачу S=0,4 мм/об.
По табл.21 [5] для даних t і S вибираємо табличну швидкість різання
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=380 хв-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час по табл.44 [5] Тв=0,5 хв.
Перехід сьомий.
Весь припуск знімаємо за 1 прохід, тобто h=t=2 м і i=1.
З табл. 20 при характері обробки 1-3 і даному діаметрі вибираємо подачу S=0,25 мм/об.
Швидкість різання при даних S і t
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=480 хв-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час
хв.
Перехід сьомої А по розрахунках повністю аналогічний другому переходу.
t=h=2 мм; i=1; S=0,4 мм/об; v=69,4 м/хв; n=305 хв-1; Т0=0,1 хв; Тв=1,15 хв.
Перехід восьмий.
Основний час центровки деталі по табл.42 [5] при діаметрі деталі до 80 мм (55) складає Т0=0,08 хв. Допоміжний час пов'язане з проходом (по табл.44 [5]) Тв=0,6 хв.
Перехід дев'ятий.
мм; t=2,5 мм; .
По табл.10 для даних діаметру і t вибираємо подачу S=0,5 мм/об.
По табл.21 [5] швидкість різання при даних t і S
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=305 хв-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] Тв=0,5 хв.
Перехід десятий.
Оскільки розрахунок цього переходу повністю аналогічний розрахунку шостого переходу, то ми наводимо дані шостого переходу: h=t=4,25 мм; i=1; S=0,4 мм/об.; v=61,6 м/хв., n=392 хв-1; Т0=0,26 хв; Тв=0,5 хв.
Перехід одинадцятий.
мм; t=0,65 мм; i=1.
По табл.10 [5] для даних t і діаметру подача складає S=0,2 мм/об.
По табл.21 [5] швидкість різання при даних t і S
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=960 хв-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,5 хв.
Перехід дванадцятий.
мм; t=0,6 мм; i=1.
Згідно табл.10 [5] подача складає S=0,2 мм/об.
По табл.21 [5] при даних t і S швидкість різання
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=480 мін-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,5 хв.
Перехід тринадцятий.
При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки.
Основний час по табл.40 при діаметрі деталі до 80 мм (70 мм) і ширині фаски 4 мм складає: Т0=0,3 хв.
Допоміжний час по табл.44 пов'язане з проходом при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тв=0,07 хв.
Перехід чотирнадцятий.
При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки.
Основний час по табл.40 [5] Т0=0,3 хв.
Допоміжний час по табл.40 [5] Тв=0,07 хв.
Перехід п'ятнадцятий.
Глибину різання приймаємо рівну ширині різця: h=t=2 мм.
По діаметру деталі і матеріалу деталі по табл.24 [5] приймаємо подачу S=0,12 мм/об.
Швидкість різання (табл.24 [5])
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=380 хв-1.
Основний час
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,2 хв.
Перехід шістнадцятий.
мм; t=0,6 мм; .
При t до 1 мм і діаметру до 40 мм вибираємо подачу S=0,15 мм/об.
Швидкість різання при S=0,15 мм/об. і t=0,6 мм
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=1200 хв-1.
Основний час. Величина урізування і перебігу по табл.38 [5] для t=0,6 мм складає 2 мм
мм,
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,5 хв.
Перехід сімнадцятий.
Оскільки розрахунок цього переходу повністю аналогічний розрахунку одинадцятого переходу, то ми наводимо дані одинадцятого переходу: h=0,65 мм; t=0,65 мм; i=1; S=0,2 мм/об.; v=133,6 м/хв., n=960 хв-1; Т0=0,24 хв; Тв=0,5 хв.
Перехід вісімнадцятий.
Оскільки розрахунок цього переходу повністю аналогічний розрахунку чотирнадцятого переходу, то ми наводимо дані чотирнадцятого переходу. При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки; Т0=0,3 хв; Тв=0,07 хв.
Перехід дев'ятнадцятий.
При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки.
Основний час по табл.40 [5] Т0=0,3 хв.
Допоміжний час по табл.44 [5] Тв=0,07 хв.
Перехід двадцятий.
При проточці фасок робота виробляється з ручною змінною подачею і без зміни числа проходів попередньої обробки.
Основний час по табл.40 [5] Т0=0,3 хв.
Допоміжний час по табл.44 [5] Тв=0,07 хв.
Перехід двадцять перший.
Глибину різання приймаємо рівну ширині різця: h=t=2 мм.
По діаметру деталі по табл.24 [5] приймаємо подачу S=0,12 мм/об.
Швидкість різання згідно табл.24 [5]
м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=380 хв-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,2 хв.
Визначаємо повний основний час:
хв.
Визначаємо повний допоміжний час:
хв.
Оперативний час:
хв.
Додатковий час.
Не розраховуємо, оскільки дану деталь виготовляємо в одиничному екземплярі, тобто застосовуємо штучне виробництво.
Підготовчий час: для верстата з висотою центрів 200 мм і простій підготовці до роботи: Тпз=9 хв.
Загальна норма часу.
хв.
Друга операція. Фрезерна обробка
I - Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Фрезерувати паз на 27 мм.
II - Вибір устаткування: Вертикальний фрезерний верстат 6Н12, N=7,0 кВт.
III - Вибір інструменту: кінцева фреза Р9 8 мм. Вимірювальний інструмент: шаблон.
IV - Вибір пристосувань: призми, притискні планки.
V - Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Глибина різання рівна глибині паза: t=4 мм.
Припуск на сторону рівна половині діаметру свердла h=4 мм.
З табл.73 для глибини паза 4 мм приймаємо подачу S=0,04 мм/об.
З табл.75 приймаємо швидкість різання v= м/мін і частоту обертання 1500 мін-1.
Основний час
хв.
мм,
деу1 і у2-величини перебігу і урізування, згідно табл.80 [5] складає 3 мм.
Допоміжний час
хв.
Третя операція. Фрезерна обробка
I - Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Фрезерувати зуби начорно на 70 мм.
Фрезерувати зуби начисто на 70 мм.
II - Вибір устаткування: Горизонтальний фрезерний верстат 6Р82Г, N=9,7 кВт.
III - Вибір інструменту: черв'ячна модульна фреза (100, m=4). Вимірювальний інструмент: шаблон.
IV - Вибір пристосувань: універсальна ділильна головка.
V - Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Приймаємо глибину різання t=4,6 мм і знімаємо весь припуск за один прохід, тобто t=h.
i=15 (кількості проходів рівно числу зубів).
Для глибини різання t=4,6 мм при чорновій обробці приймаємо подачу S=2,8 мм/об і швидкість різання v=52,08 м/хв.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=102 мін-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час на прохід
хв.
Перехід другий.
Приймаємо глибину різання t=4,4 мм і знімаємо весь припуск за один прохід, тобто t=h.
i=15.
Для глибини різання при чистовій обробці приймаємо подачу S=2 мм/об, швидкість різання v=24,5 м/хв і частоту обертання n=18 хв-1.
Приймаємо n=102 хв-1.
Основний час
мм,
хв.
Допоміжний час
хв.
Визначаємо повну норму часу на другу і третю операцію.
Основний час
хв.
Допоміжний час
хв.
Оперативний час
Додатковий час (не враховуємо, оскільки виготовлення даної деталі штучне).
Підготовчо-завершальний час для даних пристосувань
хв.
Норма часу
хв.
Четверта операція. Шліфувальна обробка
I - Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Шліфувати начорно на 40,07 мм.
Шліфувати начисто на 40 мм.
Шліфувати начорно на 40,07 мм.
Шліфувати начисто на 40 мм.
II - Вибір устаткування: Круглошліфовальний верстат верстат 3Ц131, N=9,8 кВт.
III - Вибір інструменту: круг абразивний ПП35032127 Э5К; вимірювальний інструмент: мікрометр.
IV - Вибір пристосувань: повідковий патрон, хомутик, центру.
V - Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
h=0,03 мм.
З табл.84 [5] вибираємо подачу для чорнової обробки S=0,08 мм/об.
Швидкість різання v=30 м/сек.
Частота обертання
хв-1.
Приймаємо n=1300 мін-1.
хв.
.
хв.
Перехід другий.
h=0,05 мм.
S=0,035 мм/об (табл.86 [5]) для чистової.
v=30 м/сек.
хв-1.
Приймаємо n=1300 мін-1.
хв.
хв.
7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
7.1 Охорона навколишнього середовища
Постійне зростання кількості автомобілів робить певний негативний вплив на навколишнє середовище. Мільйони автомобілів забруднюють і отруюють атмосферу відпрацьованими газами, особливо в крупних містах, де рух транспорту дуже інтенсивний.
При роботі атмосферного двигуна в атмосферу викидаються гази, що містять більше шістдесяти компонентів шкідливих речовин. зокрема токсичні: окисел вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа і ін., а при використовуванні етілірованних бензинів - з'єднання свинцю.
Зменшити токсичність відпрацьованих газів можна застосувавши ряд конструктивних заходів:
вибірка режимів роботи двигуна і регулювання паливної апаратури;
підтримка справного стану автомобіля в цілому;
роботи автомобіля на збіднених сумішах і т.п.;
а також спеціалізованими заходами (фільтрацією і нейтралізацією відпрацьованих газів).
З метою зменшення забруднення атмосфери удосконалюються існуючі двигуни, розробляються нові типи і конструкції раніше використовуваних двигунів, досліджуються можливості заміни двигунів внутрішнього згорання на інші види енергетичних установок.
На Україні встановлені допустимі норми змісту шкідливих компонентів у відпрацьованих газах для двигунів автомобілів, що випускаються промисловістю і знаходяться в експлуатації.
Автомобільний транспорт є також одним з основних споживачів нафтопродуктів. Нафтопродукти, різні кислоти і луги, вживані в експлуатації і ремонті автомобільного транспорту, потрапляючи в стічні води, отруюють водоймища. Забруднення води робить її не тільки непридатною для використовування і завдає непоправного збитку всьому природному середовищу, з якою вона стикається. У нашій країні питанню охорони природи і зокрема охороні водних ресурсів надається особливе значення, здійснюються необхідні заходи по запобіганню шкідливим скиданням забруднених стічних вод, застосовується різне очищення водоймищ, удосконалюються технологічні процеси для економної витрати води.
7.2 Охорона праці
7.2.1. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що супроводжуються в роботі обслуговуючого персоналу стенду для випробування коробок передач
Охорона праці - система законодавчих соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я, працездатність людини в процесі праці.
Небезпечний виробничий чинник - це виробничий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Таблиця 7.1
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
|
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники |
Робоче устаткування |
ССБТ, СНіП |
||
|
1 |
Недостатня освітленість робочого місця |
ГОСТ 12.1.046 - 85 СНіП II - 4 - 79 "Природне і штучне освітлення" |
||
|
2 |
Підвищений рівень вібрації |
Електродвигун |
ГОСТ 12.1.012 - 90 "Вібраційна безпека" |
|
|
3 |
Підвищений рівень шуму на робочому місці |
Електродвигун |
ГОСТ 12.1.030 - 81* СНіП III - 4 - 80* |
|
|
4 |
Електричний струм |
Електродвигун |
ГОСТ 12.1.030 - 81* СНіП III - 4 - 80* |
Шкідливий виробничий чинник - це виробничий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності, згідно з ССБТ ГОСТ 12.0002 - 74*.
При експлуатації стенду для випробування коробок передач необхідно розглянути всі небезпечні і шкідливі чинники при роботі стенду.
Всі небезпечні і шкідливі чинники що роблять вплив на роботу стенду представлені в таблиці 7.1.
Шумозащита при експлуатації стенду для випробування коробок передач додаткова не потрібна, оскільки робота електродвигуна при даних навантаженнях і решти приводу не супроводжується шумом з рівнем звукового тиску вище 40 дБ. Цей рівень порівняємо з рівнем звукового тиску звичної розмови.
7.2.2. Розробка інженерних рішень по обмеженню дій небезпечних виробничих чинників на оператора стенду для випробування коробок передач
При проходженні електричного струму через організм людини або дії електричної дуги виникають електротравми, які по ознаці поразки діляться на електричні удари і травми.
У першому випадку відбувається поразка всього організму, особливо, його внутрішньої частини.
У другому - місцеве ураження шкіри, м'язів і інших частин тіла.
Міжнародні комісії припускають обмежити час дії струмового захисту до 0,03 сек. Для струмів до 300 мА і прийняти наступні чисельні значення:
1 сек. -65 мА;
0,7 сек. -75 мА;
0,5 сек. -100 мА;
0,2 сек. -250 мА.
На основі дослідження практичного досвіду можна прийняти допустимий інтервал часу проходження електричного ланцюга через тіло людини від 0,01 до 2 сек.
Для забезпечення безпеки при дотику до частин електроустановок, що не знаходяться під напругою встановлюють захисне заземлення.
Розглянемо розрахунок простого заземлюючого пристрою для установки з напругою до 1000 В.
Обчислення проводимо по методу допустимого опору розтіканню струму заземлювачів.
Опір розтіканню струму заземлюючого пристрою знаходимо з рівняння
Ом;
де А-розрахунковий струм замикання на землю.
Ом.
Величина опору заземлення повинна складати 4 Ом. Отже, приймаємо додаткові заземлення.
Як штучне заглиблене заземлення викоРис. товуємо сталеві стрижні завдовжки l=2,5 м і діаметром d=0,05 м.
Стрижні закладаються вертикально в землю і розміщуються в ряд. Між ними повинна бути відстань а:
м.
Стрижні h=0,75 м, що знаходяться на глибині, сполучені металевою смугою шириною b=0,05 м.
Визначаємо питомий опір групи по таблиці:
,
де-питомий опір грунту, одержане вимірюванням;
-коефіцієнт сезонності.
Омм.
Рис.7.1. Заземляюче пристрій установки:
1 - вертикальні труби (заземлителі);
2 - заземляющий провідник із смуги.
Визначаємо глибину забивання заземлювачів до поверхні землі
,
деh-глибина заземлення стрижня від поверхні землі, м.
м.
Знаходимо опір одиночного вертикального стрижньового заземлення
,
деl-довжина стрижня, м;
-зовнішній діаметр стрижня, м;
-глибина закладки стрижня (відстань від поверхні землі до середини стрижня), м;
расч. -удельноє розрахунковий опір грунту, Омм.
Ом.
Знаходимо кількість заземлень
,
де-допустимий опір замикаючого пристрою, Ом.
шт.
Опір вертикальних заземлювачів знаходимо по таблиці
,
де-коефіцієнт використовування електродів.
Ом.
Визначаємо довжину сполучаючої смуги
м.
Визначаємо опір сполучаючої смуги
,
деh-глибина залягання смуги, м;
b-ширина смуги, м;
Ln-довжина смуги, м.
Ом.
Визначаємо результуючий опір розтіканню струму заземлюючого пристрою
Де q-коефіцієнт екранування між смугою і електродами визначаємо по довіднику.
,
Розрахунковий результуючий опір заземлюючого пристрою задовольняє вимогам ССБТ ГОСТ 12.1ю030 - 81*, СНіП - 4 - 80? І ПУЕ і є безпечним при експлуатації стенду.
7.2.3. Розробка інженерних рішень по обмеженню дій шкідливих виробничих чинників на оператора стенду для випробування коробок передач
7.2.3.1. Розрахунок освітленості по методу коефіцієнта використовування
Метод коефіцієнта використовування призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь за відсутності крупних заземляющих предметів.
При розрахунку по методу коефіцієнта використовування потрібний світловий потік ламп в кожному світильнику Ф знаходимо по таблиці:
лм,
деЕн=50 лк-задана мінімальна освітленість;
А=15 м2-освітлювана площа;
z=1,1-коефіцієнт мінімальної освітленості для люмінесцентних ламп;
к=1,5-коефіцієнт запасу для ламп;
N=3 шт. -загальна кількість світильників;
=0,35-коефіцієнт використовування світлового потоку.
лм.
По СНіП II - 4 - 79 вибираємо тип і потужність ламп.
Приймаємо люмінесцентні лампи ЛП потужністю 40 Вт, терміном служби 1,2104 ч і задовільного світловипромінювання.
7.2.3.2. Захист від вібрації.
Розрахунок числа гумових віброізоляторів для стенду, масою Q=127 кг, якій створюється зусилля в середньому 1100 Н
Віброїзолятори виготовлені у формі кубиків з поперечним розміром А (діаметр або сторони квадрата Н0=0,1 м, площа підстави F=0,01 м2) з гуми сорту 4049; динамічний модуль пружності Ед=10787,315 кПа. Заміряна частота обурюючої сили f0=50 Гц. Величину обурюючої сили РКЕ необхідно зменшити до 150 Н.
Враховуючи що, віброізолятори задовольняють вимозі
.
Визначаємо жорсткість у вертикальному напрямі. Кz одного гумового віброізолятора
кПа,
де-повна висота гумового ізолятора.
кПа,
Оцінимо мінімальне відхилення частоти обурюючої сили до частоти власних коливань віброізольованого об'єкту
,
де Н-навантаження машини;
Н-величина обурюючої сили.
.
Визначаємо частоту власних коливань віброізолятора
Гц.
Загальна максимальна вертикальна жорсткість
кН/м
кН/м.
З урахуванням жорсткості знаходимо необхідну кількість гумових віброізоляторів.
.
Приймаємо nр=3.
Горизонтальна жорсткість гумового ізолятора з урахуванням модуля пружності
кПа.
кПа.
Вибираємо 3 гумових віброізолятора у формі куби з м.
7.2.4. Ергономічні вимоги
При виконанні науково-дослідних робіт повинні бути дотримані загальні ергономічні правила до робочих місць (ГОСТ 12.2.032 - 78, ГОСТ 12.2.033 - 78) до устаткування (ГОСТ 12.2.049 - 80), розташування елементів робочого місця (ГОСТ 22269 - 76 і ГОСТ 21958 - 76), роботи з екраном монітора комп'ютера (ГОСТ 12.1.045 - 84, ГОСТ 12.1.006 - 84, ГОСТ 12.3.002 - 75).
Досліджуючи параметри роботи коробок передач на стенді оператори працюють в зонах досягаємості моторного поля людини (див. лист графічної частини) елементи робочого місця не перешкоджають виконанню управляючими діями і заходами. Засоби інформації (комп'ютер) розташовані відповідно до ергономічних вимог.
Для захисту людини від шкідливої дії комп'ютера використовується захисний екран.
Захисний екран оберігає організм людини від шкідливої дії наступних чинників:
електростатичні і низькочастотні електромагнітні поля на 100%;
радіочастотне випромінювання монітора на 30%;
відблисків на екрані монітора на 60-80%;
рентгенівське випромінювання монітора.
Окрім екрану використовується іонізатор повітря, який нейтралізує випромінювання променевої трубки в приміщенні в цілому.
7.2.5. Пожежна безпека
У агрегатній ділянці пожежа найчастіше може відбутися через недотримання правил пожежної безпеки: куріння в заборонених місцях, короткого замикання в електропроводках і т.п.
За протипожежну безпеку САБ несе відповідальність його керівник (директор). З складу інженерно-технічних працівників керівник призначає відповідального за стан протипожежної роботи на підприємстві.
За протипожежну безпеку окремих служб, відділів, ділянок, складів і інших виробничих і службових приміщень відповідають особи, призначені наказом керівника. У їх обов'язок входить спостереження за справністю протипожежного устаткування, виконання протипожежних заходів.
Для пожежогасінні передбачені наступні протипожежні засоби: пожежне водопостачання, пінні і вуглекислотні вогнегасники, пісок.
ВИСНОВОК
У дипломному проекті на підставі виконаних розрахунків виробничої програми по ТО і ремонту рухомого складу автотранспортного підприємства підібрано високопродуктивне устаткування, визначені необхідні виробничі площі і виконане технологічне планування дільниці діагностики та ремонту двигунів внутрішнього згоряння, а також головного виробничого корпусу з урахуванням застосування прогресивних форм організації праці, так як вданому випадку дільницю діагностики і ремонту ДВЗ можна розглядати тільки в комплексі всього АТП.
Виконаний розрахунок електропостачання. Використовується трансформаторна підстанція з потужністю 160 кВА. Трансформатор підживлений від зовнішньої мережі 10 кВ.
Проведений економічний аналіз доцільності будівництва автотранспортного підприємства. Термін окупності капітальних вкладень - 1,6 роки, рентабельність підприємства 38%. Виявлена можливість додатково обслуговувати на проектованій дільниці автомобілі інших підприємств та приватних осіб на комерційній основі.
У конструкторській частині розроблена модернізація стенду для обкатки коробок передач. В результаті якої значно збільшена продуктивність стенду, підвищена якість обкатки, а отже, надійність і довговічність коробок передач. Поліпшені умови обслуговуючого персоналу. Окрім того даний стенд можна використовувати і для холодної обкатки двигунів малої та середньої кубатури, як правило бензинових двигунів комерційних автомобілів.
У розділі безпеки життєдіяльності розроблені ергономічні вимоги для стенду, що модернізується, а також описані безпечні і ергономічні умови праці.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Напольській Г.М. "Технологічне проектування АТП і СТО" - М., Транспорт, 1985.
Навчальний посібник з технічного проектування підприємств автомобільного транспорту для студентів спеціальності 7.090.125 / Укладачі Дзига Л.М., Заренбін В.Г. - Д., ДІСІ, 1995.
Говорущенко Н.Я. "Технічна експлуатація автомобілів" До., Віща школа, 1984.
Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту, М., Транспорт, 1988.
Матвєєв В.Г., Пустоваров С.Д. "Технічне нормування ремонтних робіт в сільському господарстві" - До., Колос, 1979.
Методичні вказівки до розробки технологічної карти механічної обробки деталей машин / укладачі Бабченко С.Л., Назарец В.С. - Д., ДІСІ, 1974.
Перекрестов А.В. "Задачі по об'ємному гідроприводу" - Д., ДІСІ, 1993.
Клейнер Б.С., Тараса В.В. "Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Організація і управління" - М., Транспорт, 1986.
Інструкція по організації і управлінню виробництвом технічного обслуговування і ремонту рухомого складу в автотранспортних підприємствах. - Міністерство автомобільного транспорту УРСР, До., 1977.
Короткий автомобільний довідник НІІАТ, Міністерство автомобільного транспорту РРФСР, - М., Транспорт, 1985.
Методичні вказівки по розрахунку електропостачання промислових підприємств, під редакцією Зоріна В.К., - Д., ДІСІ, 1995.
Методичні вказівки для виконання курсових робіт і економічної частини дипломних проектів студентами спеціальності 7.090.215 "Автомобілі і автомобільне господарство" / Укладачі Іванов К.А., Клішевській В.Ю. - Д. ПГАСА, 1996.
Чернавській В.І. Курсовоє проектування деталей машин, - М., Машинобудування, 1987.
Богданов В.Н. і ін. Довідкове керівництво по кресленню, - М., Машинобудування, 1989.
Патент РФ RU 2150592 C1, МПК 7 F 02 В 79/00 Бюл. №16, 2000.
Автори: Бондаренко В.А., Абдрашитов Р.Т., Бондаренко Е.В., Дурнев К.Ф., Еріськін В. І., Маслєєв Р.В. .
Патент РФ RU 2261348 C2, МПК 7 F 02 B 79/00, бюл. №27 2005.
Автори: Філатов М.І., Подльовськіх А.П.
Патент РФ RU 2167401 C2, МПК 7 G 01 L 23/24, бюл. №14 2001.
Автори: Медведев Ю.С., Цибізов Е. І., Подчинок В.М., Савченко В.А., Подчинок Е.В., Невдах А.М.
Подобные документы
Експлуатаційні причини підвищеного вмісту токсичних речовин у відпрацьованих газах автомобілів. Організація дорожнього руху, технічний стан автомобілів. Якість технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Практичне використання вторинних ресурсів.
реферат [1,7 M], добавлен 26.06.2010Розрахунок площі дільниці. Витрати силової енергії та освітлювальної електроенергії. Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів. Виробнича санітарія та пожежна безпека. Охорона навколишнього середовища.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 13.06.2014Раціональне поєднання і використання всіх ресурсів виробництва як основне завдання організації і планування виробництва в кожному автотранспортному підприємстві. Аналіз проблем ремонту та технічного обслуговування коробок трансмісії автомобілів ГАЗ-3308.
курсовая работа [996,7 K], добавлен 29.05.2014Загальні поняття про надійність, ефективність використання і працездатність автомобілів. Основні види руйнувань автотранспортних засобів. Дослідження впливу основних факторів на зміну технічного стану транспорту. Класифікація відмов автомобілів.
реферат [101,7 K], добавлен 05.01.2012Вибір нормативів технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Визначення чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу. Розрахунок параметрів потокових ліній для технічного обслуговування автомобілів. Вибір методу поточного ремонту автомобілів.
дипломная работа [460,9 K], добавлен 06.03.2012Технологія діяльності автотранспортного підприємства. Економічні, виробничі, адміністративно-інформаційні та технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Виконання регулювальних, діагностичних, кріпильних, мастильних робіт.
отчет по практике [167,7 K], добавлен 06.12.2015Утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані. Технічне обслуговування й ремонт автобусів. Складання графіків технічного обслуговування й капітального ремонту. Розрахунок річного пробігу автомобілів. Розподіл трудомісткості робіт.
курсовая работа [621,8 K], добавлен 01.10.2012Основні чинники, які визначають організацію технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Розрахунок виробничої програми ремонтно-обслуговуючого виробництва підприємства. Організація і планування процесу обслуговування і поточного ремонту автомобілів.
курсовая работа [367,7 K], добавлен 02.01.2017Організація технології відновлювальних робіт на дільниці з ремонту паливної системи автомобілів: розрахунок трудомісткості робіт, підбір спеціалістів, розробка технології розбирально-складальних робіт, оцінка економічної ефективності даного проекту.
дипломная работа [335,6 K], добавлен 08.09.2011Розрахунок річного пробігу автомобілів; виробничої програми по технічному обслуговуванню і діагностуванню; обсягу постових робіт поточного ремонту; кількості постів, ліній для зон ТО, ПР; кількості виробничих працівників. Підбір технологічного обладнання.
дипломная работа [728,4 K], добавлен 23.11.2014
